Основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ.

Розділ І Теоретичні основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

1.1 Стан та умови використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи в теорії і практиці сучасної школи

1.2 Сутність проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на уроках трудового навчання

1.3 Методичний аналіз програми трудового навчання з розділу «Технологія вирощування рослин»

Розділ ІІ Методичні основи організації проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

2.1 Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях трудового навчання з розділу «Технологія вирощування рослин»

2.2 Планування занять

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин».

Висновки

Література

Додатки:

А. Календарно-тематичний план.

Б. План-конспект заняття.

В. План-конспект заняття.

Вступ

Сучасне суспільство можна з впевненістю назвати суспільством попиту і пропозиції. Розвиток сучасного виробництва потребує творчих, винахідливих, комунікабельних робітників і керівників, здатних ефективно працювати як в команді, так і використовувати індивідуальну готовність до виконання завдань на найякіснішому рівні. Тому, природно, підвищуються вимоги щодо рівня підготовки випускників навчальних закладів. Традиційна система освіти не може задовольнити сучасні потреби і, не тільки в нашій країні, але і в багатьох країнах світу, вона зазнала реформування. Змінюються цілі і завдання, що постали перед сучасною освітою в суспільстві, особистісно-орієнтована система навчання приходить на зміну традиційній. Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, тепер акценти в навчальній діяльності спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності. В центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна творча діяльність.

Шкільна освіта на сучасному етапі повинна вирішувати такі завдання.

1. Формувати готовність учнів до вирішення різних проблем. Очевидно, що залежно від ситуації, рішення конкретної проблеми буде спиратись на цілий спектр знань, навичок, умінь у різних предметних галузях. Для більш проблемно-орієнтованим. Ширше використовувати рефлексивний підхід у навчанні. Стимулювати в учнів не тільки уміння відповідати на поставлені питання, а й формулювати свої власні. Підсилити ступінь автономії учнів та переглянути роль вчителя і учня на уроці.

2. Розвивати прагнення учитися все життя, оновлюючи та вдосконалюючи отримані знання, уміння і навички.

Особливо це стосується предметів, що пов'язані з інтеграцією школяра в подальшому у навколишній світ. Отже, перед учителями постає низка об'єктивних проблем: діти приходять в клас з різним рівнем життєвого досвіду і навичок; у кожної дитини існує своя мотивація; у новоствореному колективі, як правило, потрібно проводити своєрідне психолого-педагогічне коригування з огляду на індивідуальну готовність учня до роботи в колективі. Саме правильно розставлені акценти у підході до методики зумовлюють досягнення певної мети, яку ставить перед собою вчитель та якої він намагається досягти разом з учнями. Особливими, з точки зору впровадження новітніх педагогічних технологій, є уроки праці, на яких учні повинні навчитися не тільки і не скільки виконувати певну роботу, а більш за все набути навичок праці і співпраці, визначати мотивацію діяльності, передбачати необхідний її результат, та навіть розраховувати свої зусилля і витрати для досягнення поставленої мети. Саме такі вимоги ставить життя перед випускниками шкіл.

Для успішного досягнення цієї мети у навчальному процесі я використовую проектні технології. Ця ідея на основі соціально вмотивованої діяльності сприяє підготовці учнів як громадян до сприйняття загальнолюдських моральних цінностей, розвитку власних інтелектуальних і творчих здібностей, здатності до самореалізації, самостійного мислення, надихає приймати важливі рішення та формує вміння працювати над вирішенням важливих проблем як самостійно, так і в групі з опорою на критичне і творче мислення. Адже у проектній методиці широко використовується принцип «егофактора», що припускає спрямування навчання на особистість учня, його потреби й інтереси. Проектна методика Ґрунтується на особистісно-діяльнісному підході, що означає переорієнтацію навчального процесу на постановку та вирішення самими школярами пізнавально-комунікативних і дослідницьких завдань. Це дає змогу розглядати проектне навчання як одну з найбільш продуктивних та інтенсивних методик, яка забезпечує досягнення високих результатів навченості й освіченості особистості.

Цей підхід альтернативний вербальним методам і формам догматичної передачі готової інформації, монологічності і знеособленості словесного викладання, пасивності навчання та орієнтації його на «середнього» учня.

Але як свідчать дослідження та наші спостереження методика організації проектно-технологічної діяльності при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» розроблена недостатньо.

Отже, актуальність проблеми, недостатність її розробки в теорії і практиці трудового навчання й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: Об'єкт дослідження -- процес трудового навчання учнів 7 класів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - методика організації проектно-технологічної діяльності учнів у процесі вивчення технології вирощування рослин.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання в процесі вивчення технології вирощування рослин в основній школі.

Завдання роботи:

Розкрити зміст, структуру та етапи проектно-технологічної діяльності учнів і розробити її структурно-функціональну модель.

Визначити й експериментально перевірити основні організаційно-методичні умови ефективної організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання.

Розробити методику організації проектно-технологічної діяльності учнів 7 класів у процесі вивчення технічних видів праці та експериментально перевірити її вплив на розвиток творчої активності школяра.

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення методики організації проектно-технологічної діяльності учнів 7 класів на уроках трудового навчання, а саме:

Теоретичні теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою вивчення сутності, структури та історії використання методу проектів у навчальній діяльності;

емпіричні -- методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до уроків трудового навчання та проектно-технологічної діяльності; проводилося спостереження за навчально-трудовим процесом на уроках технічної праці; для встановлення рівня сформованості творчої активності учнів застосовувались методи незалежних характеристик та експертної оцінки;

педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий), статистичні методи обробки експериментальних даних (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування проектно-технологічної діяльності для розвитку творчої активності учнів основної школи).

Розділ І. Теоретичні основи впровадження проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання

трудовий навчання вирощування рослина

1.1 Стан реалізації пректно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання в теорії і практиці сучасної школи

Актуальність дослідження теоретичних та методичних аспектів використання проектної технології на уроках трудового навчання в загальноосвітніх школах зумовлена тим, що в нових умовах соціально-економічного розвитку України відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що спричиняє відповідні зміни на ринку праці. Тому трудова підготовка має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам загальноосвітніх шкіл у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки.

Відвідування та аналіз занять, спостереження за діяльністю вчителя та учнів на уроках трудового навчання показує, що ні зміст навчально-трудової діяльності, ні методи та форми, що застосовуються на заняттях не забезпечують повною мірою розвиток творчого потенціалу учнів.

Опитування учнів основної школи свідчить, що їх інтерес до уроків трудового навчання спадає з року в рік. Традиційна предметно-операційна система, за якою складалися програми з трудового навчання, розроблена методика вичерпала свої можливості в нових умовах реформування загальноосвітньої школи, переходу її на 12-річний термін навчання.

У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається" відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним змістом трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудового навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти. Причинами, що викликали незадоволення у суспільстві існуючою системою трудового навчання, слід вважати:

недостатню сформованість особистості учня до трудової діяльності у нових соціально-економічних умовах;

відрив змісту трудової підготовки від потреб сучасного суспільства та ринку праці, недооцінку сучасних досягнень в галузі техніки і технологій;

надмірну спрямованість трудового навчання на виробниче середовище і применшення інших життєво необхідних сфер діяльності -- господарчої, надання послуг соціального обслуговування тощо;

низьку інтелектуальну насиченість змісту предмета, що призвело до уповільнення саморозвитку учнів, а трудове навчання -- до розряду другорядних у навчальному плані;

розрив, який посилюється від класу до класу, між системами загальноосвітньої і трудової підготовки і знецінення її в очах учнів та їхніх батьків;

відчуження учнів від процесу реалізації виготовленої ними продукції, що призвело до деформації розуміння цивілізованих соціально-економічних відносин і зсуву в структурі мотивації діяльності школярів;

недостатнє використання різноманітних форм організації трудового навчання. [2.9.14.]

Слід відзначити й те, що в сучасній трудовій підготовці на зміну фактично ремісничому, тренувальному навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку. Трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, а уроки трудового навчання - створювати умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня. [13]

Все це вимагає нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань. [6.15]

Основою побудови оновленого змісту трудового навчання повинен стати проектно-технологічний підхід, який базується на гнучкій організації процесу навчання учнів, де пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям, та який дає можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки, тобто уникнути жорсткої регламентації наповнення змісту навчальної діяльності учнів відмітив Ящук С., Коберник О., та інші.[10.7.16.]

Проектно-технологічна діяльність інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту і націлена на досягнення єдиної мети освіти: забезпечення інтелектуального, фізичного і соціального розвитку школяра. На відміну від інших систем трудового навчання у структуру проектно-технологічної діяльності входять такі під структурні елементи, як моделювання, конструювання, економічні, екологічні та маркетингові розрахунки і лише така цілеспрямована діяльність суб'єкта і спеціальна методика вивчення об'єкта можуть дати потрібний результат у цілісному розвитку школяра. [8]

Організація проектно-технологічної діяльності дає змогу повніше забезпечити сучасні вимоги до розвитку особистості учня, врахувати його індивідуальні інтереси і здібності, засвоїти не тільки конкретні трудові дії, але й навчити у системі розв'язувати різноманітні конструкторсько-технологічні і технічні задачі.

В свою чергу Т. Куценко наголошує, що метод проектів передбачає самостійну творчу роботу учнів виконувану під керівництвом учителя. Важливо, щоб проекти були реальними і доступними для реалізації учнями. Практичне втілення проектів включає обов'язкове складання обґрунтованого плану дій кожного з учнів на основі виявлених можливих рішень проблеми і обговорення найбільш оптимального шляху її реалізації Завдання вчителя при цьому добитися більшої самостійності учнів на всіх етапах виконання проекту -- від ідеї до втілення її. [11]

З досвіду С. Ящука, А. Терещука випливає висновок про те що, важливо кожному учневі надати; змогу висловити свою думку щодо доцільності й необхідності певних об'єктів, їх значеним на даний час для нього, сім'ї, суспільства. Так кожен школяр вносить свою частку до створеним колективного об'єкта проектування на уроці. Вчитель має привчати учнів до використаним слів «на мою думку», «мені», «я пропоную» тощо.[16]

Важливе значення цієї роботи для вчителя трудового навчання полягає в тому, що він залучає учнів до колективного обговорення та засвоєння першого елементу проектування -- пошуку проблеми та усвідомлення проблемної сфери.

У цілому. всі практичні роботи повинні стати ареною експериментування. При цьому може бути виробництво за ради виробництва. Головною метою стає усвідомлення учнями зв'язку між використовуваним матеріалом і знаннями, які вони мають на даний момент. Усі пропоновані учнями технічні рішення необхідно розташовувати в технологічній послідовності, це дозволяє краще осмислити технічні зміни що відбуваються.

О.Бойченко говорить про те що, створюючи проект, необхідно чітко визначити і довести до кожного учня мету проекту, критерії оцінювання, джерела знань складові проектної папки, дату виставлення «контрольних» оцінок за технологічні операцію та дату презентації. Якщо проект і колективний (груповий), по. перш за все, необхідно вільно, не нав'язуючи своєї думки, розділити клас на групи. Групи формуються за місцем проживання, уподобаннями, звичками.... Проектна робота учнів у складі малих груп, на відмін від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, до активного засвоєння навчального матеріалу. Таким чином, особливістю проектної роботи школярів у малих групах є можливість учитися не лише з підручників та віл учителів, а й один віл одного. Адже під час і групової роботи активізується діяльність, усіх без винятку її виконавців і відзначається вища якість знань, аніж при фронтальній формі організації навчання. Це пояснюється тим, що прагнення кожної члена групи не підвести товаришів, виглядати не гіршим за них, зберегти відповідний статус у групі, утриматися в ній. не втратити друзів концентрують увагу учня на виконанні спільного завдання, стимулюють його працездатність. Спільні дії позитивно впливають не лише на обсяг, а і на якість роботи. Створюється доброзичлива атмосфера дружнього спілкування, де кожен почувається комфортно серед друзів. Усе це полегшує навчання школяреві,- і сильному і слабкому. [3]

Аналіз зазначених перешкод, які виникають піл час навчання дітей проектної діяльності, та додаткові спостереження за роботою учнів 5 -- 7 класів дали змогу визначити принципи, на які варто спиратися під час розробки відповідної методики навчання:

творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;

проектувати певний виріб треба у вигляді виконання учнями окремих взаємопов'язаних між собою завдань. Завдання відповідно до структури проектно-технологічної діяльності та їхнього змісту доцільно класифікувати за трьома групами: з організації праці, конструкторські, технологічні;

спостереження за роботою дітей переконують, що процес творчого пошуку має бути спрямований головним чином на вибір учнями (особливо це стосується школярів 5 -- 7 класів) певної форми або конструкції виробу;

Важливим та невід'ємним елементом проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання є контроль навчальних досягнень учнів.

В цілому, в результаті проведених вище досліджень та проведених нами спостережень видно що все це стосується лише технічних видів праці та обслуговуючої праці

При вивчені розділу «технологія вирощування рослин» методика проектно-технологічної діяльності не розроблена, метод проектів в школах України не використовується повною мірою.

1.2 Суть проектно-технологічної діялбності у процесі сільськогосподарської діяльності

В нормативних документах освіти проектно-технологічна діяльність позначений як «спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів з метою вирішення проблем, зв'язаних в проектуванням, створенням та виготовленням реального об'єкту (продукту праці)». [4.]

В процесі такої діяльності, яка представляє собою виконання завдань інтелектуально-практичного характеру, в учнів повинні розвиватися як розумові здібності, так і практичні вміння та навички. З позиції методики проектний метод представляє собою комплексний узагальнюючий процес раціонального сполучення репродуктивної та продуктивної діяльності школярів, що дозволяє з'єднати формальні знання з практичним досвідом.

Проектно-технологічна діяльність забезпечує виконання сучасних вимог до розвитку особистості учнів з врахуванням їх індивідуальних інтересів та здібностей. Учні виконують та засвоюють не тільки конкретні трудові дії, але і одночасно вирішують різноманітні проблеми. [7.9.13.]

Організовуючи учнівський проект, вчитель повинен включити школяра в обгрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність, спрямовану на формування певної системи інтелектуальних і практичних умінь. Ця діяльність містить у собі:

· вибір мети (що й чому потрібно зробити);

· розробку або вибір раціональної технології;

· виготовлення й реалізацію виробу, продукту або виконання комплексу робіт;

· проведення екологічної й економічної оцінки виконаної роботи, а також найпростіших робіт з маркетингу (вивчення попиту та пропозиції на зроблену продукцію й можливостей її реалізації). [4.8.10]

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, у якому обґрунтовується вибір теми, описується хід роботи, приводяться необхідні розрахунки, малюнки й ескізи. Проект оцінюють не тільки за результатами практичної роботи, але й по сукупності проміжних робочих матеріалів, економічної ефективності. Він може виконуватися учнями як індивідуально, так і в бригаді. У сільському господарстві виконання може полягати в одержанні якої-небудь продукції, випробуванні нових сортів або прийомів вирощування (дослідницька робота), проведенні дослідження ефективності агротехнологій, історії їхнього розвитку й т.д.[12.1.]

Однією з основних умов, необхідних для організації проектної діяльності, є наявність значимої соціальної або особистої проблеми, що вимагає для свого рішення інтегрованого знання й дослідницького пошуку.

Чим проект принципово відрізняється від практичної роботи? Психологи вважають, що суть проектної діяльності в тім, що той хто навчається діє по власному задумі, відповідно до самостійно поставленими цілями, знаходячи свої способи реалізації задуманого. Таким чином, стрижнем проектування є зв'язок задуму й реалізації.

При роботі з методу проектів принципово змінюються позиції вчителя й учня: учень стає активним учасником освітнього процесу, учитель - організатором самостійної пізнавальної діяльності.[3.9.]

Основним критерієм оцінки діяльності школярів у цьому випадку є володіння способами пізнавальної діяльності (навички у використанні різних джерел інформації й методів дослідження); уміння працювати в колективі, приймати чужу думку, протистояти труднощам; здатність до самоорганізації й рефлексії.[1]

Проектна діяльність містить у собі кілька етапів.

I. Пошуково-дослідницький

1. Коротке формулювання завдання, пошук і аналіз проблеми або теми проекту (об'єкта проектної діяльності). У сільськогосподарських проектах проблемою може стати необхідність підбора й випробування нових сортів сільськогосподарських культур, удосконалення агротехнологій і т.д.

Таблиця 1 Особливості виконання практичної роботи й проектного завдання

Практична робота	Проектне завдання
Шлях досягнення мети один для всіх учнів	Шлях досягнення мети індивідуальний для кожного учня
Учбово-матеріальна база одна -- шкільна	Учбово-матеріальна база всіляка, у тому числі й об'єкти соціуму
Джерело інформації один (підручник)	Джерела інформації всілякі
Джерело інформації зазначене вчителем	Джерела інформації, як правило, знаходять самі учні
План роботи складений учителем або даний у підручнику	Ті хто навчаються самі становлять план роботи
Тему задає вчитель	Тему може вибрати учень
Учитель керує роботою й контролює кожний етап	Учитель тільки радить
Обмежена рамками одного предмета	Вимагає залучення знань по інших предметах

2. Збір, вивчення й обробка необхідної інформації й пророблення оптимальної ідеї.

3. Планування проектної діяльності:

· визначення критеріїв, яким повинне відповідати проектований виріб;(або розроблення технологій)

· дослідження варіантів конструкції об'єкта праці (моделі, виробу) на основі вимог дизайну й економічної оцінки; (або варіантів агротехнічних процесівів)

· вибір і пророблення найбільш оптимального варіанта конструкції й технології виготовлення виробу.

П. Технологічний

1. Складання конструкторської й технологічної документації (у сільському господарстві - розробка технологічної карти).

2. Виконання запланованих тренувальних вправ, необхідних для якісного виготовлення виробів. (використання агротехнічних прийомів)

3. Практична реалізація проекту, підбор необхідних матеріалів, інструментів, пристосувань і встаткування відповідно до наявних можливостей і ресурсами.

4. Внесення при необхідності змін у конструкцію й технологію вирощування рослин.

5. Дотримання технологічної дисципліни й культури праці.

6. Поточний контроль якості виконання виробу (у сільському господарстві - якості виконання основних прийомів догляду за рослинами, тваринами).

III. Заключний

1. Оцінка якості реалізації проекту (виготовленого об'єкта праці), включаючи його вплив на навколишнє середовище.

2. Аналіз результатів виконання теми проекту (об'єкта проектної діяльності), випробування його на практиці, захист (презентація).

3. Вивчення можливостей використання результатів проектної діяльності, реального попиту виробу на ринку товарів, участь у конкурсах і виставках.

Наведена поетапна схема виконання проекту є узагальненої, зразкової. Існують і інші варіанти. Число етапів (кроків) може змінюватися залежно від віку й розвитку учнів, від складності самого проекту.

В узагальненому змісті педагогічне значення такої діяльності полягає в тім, що вона є засобом створення середовища для здійснення самостійної освітньої діяльності учнів, причому на межпредметній основі.

У технологічній підготовці сільських школярів вона може виконувати наступні функції:

· формування системних знань про технології одержання продукції (цілісне подання про технологічний процес, включаючи економічні, екологічний і технічний аспекти);

· створення системи позапредметних знань і вмінь (комунікативні, цілеспрямовані, планування й організація роботи, самоосвіта, саморегуляція);

· здійснення сільськогосподарської підготовки в різних видах діяльності учнів (навчання технології й загальноосвітніх предметів, позакласні й позашкільні заходи, домашня робота й т.д.);

· методична допомога вчителеві в організації практичної діяльності й формуванні її змісту;

· використання різної учбово-матеріальної бази, у тому числі особистих підсобних господарств батьків, тобто створення педагогічних умов для реалізації зв'язку змісту утворення з умовами сільського соціуму, включення соціокультурного простору села в освітню діяльність школи як середовище навчання, формування установки учнів на активну діяльність у сучасних перетвореннях села;

· створення умов для використання школярами різних джерел інформації;

Шляхи включення проектної діяльності школярів у навчальний процес сільської школи можуть бути всілякіми.

Варіант 1. Проектна діяльність освоюється як окрема тема програми.

Аналіз розроблених на підставі обов'язкового мінімуму змісту загальної освіти навчальних програм показує, що більшість учителів включають у них самостійну тему «Проект». При такій організації основний процес навчання побудований традиційно, з поділом на теоретичне навчання й практичні роботи. Виконанням проекту завершується освоєння матеріалу всього навчального року. Саме так організоване виконання проектів у курсах обслуговуючої й технічної праці. На жаль, реального досвіду виконання сільськогосподарських проектів при такій організації навчального процесу поки не описано.

Варіант 2. Весь процес навчання організується й проводиться як система проектних завдань різного обсягу й складності.

Варіант 3. Проект розглядається як форма підсумкової атестації учнів.

Варіант 4. З урахуванням специфіки навчання сільськогосподарській праці можна проектну діяльність здійснювати як форму організації обов'язкової літньої практики.

Оскільки вже є певний досвід використання методу проектів, з'являються спроби розробити їхню типологію. Проекти класифікують по всіляких підставах: тривалості виконання, кількості учасників, що домінує формі діяльності (визначена, позаурочна, позашкільна й т.д.), реалізації міжпредметних зв'язків та ін. На підставі вивчення сформованої практики сільськогосподарської підготовки школярів і отриманих експериментальних даних про реалізації проектів у сільських школах пропонується наступна типологія проектів.

Виробничий проект -- одержання сільськогосподарської продукції (вирощування рослин, тварин). Результатом такого проекту є конкретна сільськогосподарська продукція, а критерієм оцінки - урожайність вирощуваної культури або продуктивність тварин. Цей тип проекту найбільш доступний, тому що він може виконуватися учнями різного віку як індивідуально, так і в групі в особистому підсобному господарстві або на навчальній досвідченій ділянці. Проекти можуть бути дуже простими й короткими, особливо в початковий період. Змістом проекту може стати будь-яка робота з господарства, що постійно виконують школярі, тому що всяка трудова діяльність є пізнавальною й у будь-якому виді праці є освітній потенціал, реалізувати який можна за допомогою цілеспрямованого керівництва з боку дорослих і спеціально розробленого учбово-методичного забезпечення.

Комплексний загальношкільний проект, виконуваний практично всіма учнями школи протягом навчального року, дозволяє реалізувати в тім або іншому ступені всі зазначені вище типи проектів. Такий проект доступний практично всім сільським школам і дозволяє об'єднати навчальну й позаурочну діяльність учнів різновікових груп.

Найбільш доступні й цікаві проекти-свята. Наприклад, осінній «Свято врожаю» може бути організований одночасно як комплексний загальношкільний проект і як своєрідна форма захисту й презентації багатьох приватних проектів, виконуваних учнями протягом навчального року.

Комплексний соціально-орієнтований проект припускає активну й різноманітну діяльність школярів у сільському соціумі. Ціль такого проекту - виявити яку-небудь актуальну місцеву проблему й сприяти її дозволу. Це можуть бути питання, пов'язані із благоустроєм і озелененням села, підвищенням культури ведення особистого підсобного господарства, допомоги соціально незахищеним групам населення (наприклад, забезпечення незаможних пенсіонерів вирощеними силами учнів насіннями сортових рослин і іншим посадковим матеріалом). Такі проекти мають важливе значення, тому що саме з їхньою допомогою можна значно розширити освітній простір для вивчення технології.

1.3 Методичний аналіз програми з трудового навчання

Основою планування навчальної роботи вчителя трудового навчання є шкільна програма. Змістом програми з трудового навчання передбачено формування технологічних та економічних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією; розширення політехнічного світогляду учнів та розвиток і їх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з основами наук.

Метою програми трудового навчання з розділу “Технології вирощування рослин” є підведення учнів до свідомого вибору однієї з професій сільськогосподарського виробництва.

У процесі реалізації програми учні оволодівають прийомами і навичками, які є одикватними до змісту праці у сільському господарстві.

Зміст теоретичного і практичного навчання передбачає ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва, технології вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, з технологічною документацією, інструментом, матеріалами, пристосуваннями, матеріалами, які застосовують у сільськогосподарському виробництві.

Теоретичні заняття і практичні роботи повинні проводитись з деяким випередженням теоретичного матеріалу. Програмою передбачено наступність у формуванні вмінь і навичок відносно 5-7 класів.

У пояснювальній записці до програми наголошується на необхідності залучення учнів до творчої діяльності, зміст якої може бути спрямований на вдосконалення культури праці, раціонального ведення господарства і технологічного процесу, планування роботи, на формування комплексу якостей потрібних людині як суб'єкту сучасного виробництва, на виховання активної життєвої позиції.

Зміст програми передбачає підготовку учнів до свідомого вибору однієї або кількох споріднених професій сільськогосподарського виробництва, яку потім вони можуть здобути в закладах професійної освіти.

У результаті вивчення тем і розділів програми залежно від можливостей навчально закладу та індивідуальних особливостей учнів, останні повинні знати основні відомості про технологію вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, види цих культур, їх способи розмноження, догляд за ними, характеристики, енергетичні засоби в сільському господарстві, види енергоощадних технологій у сільському господарстві, про використання трактора в сільському господарстві, тощо.

У процесі використання практичних робіт учні повинні вміти визначити за зовнішніми ознаками кущові рослин, плодоягідні культури, зернові культури, правильно добирати та вирощувати сажанці, готувати грунт, доглядати за живцями, боротися зі шкідниками, визначати системи машин згідно зі спеціалізацією господарства.

З метою формування в учнів знань, вмінь та навичок з даного розділу вчителю надається право 7 годин часу, передбаченого навчальними програмами.

З аналізу програм трудового навчання видно, що вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі включає такі практичні завдання:

1.Сорти декоративних рослин;

2.Вибір та вирощування саджанців;

3.Догляд за рослинами(видалення сухих гілок, прибирання

4.Заготівка і зберігання живців плодоягідних культур;

5.Підготовка грунту та висаджування живців;

6.Догляд за живцями;

7.Розпізнавання зернових культур;

8.Ознайомлення з енергетичними засобами машинного парку.

У процесі вирішення цих завдань в учнів формуються і відповідні знання, перелік яких детально описаний вище. У формуванні таких знань і вмінь простежується логічна послідовність: поняття про специфіку біологічні особливості культур що розглядаються, види та сорти їх, агротехніку їх вирощування та розмноження, догляду за ними, безпека праці. При такому підході досягається мотивація навчальної мети.

Як видно з такої класифікації знань учнів та з визначеної послідовності їх формування, між ними забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок. А це є ознакою системи. Отже, в цілому, мова йде про систему знань, яку необхідно формувати в учнів при вивченні технологія вирощування рослин, як одного із видів сільськогосподарського виробництва. Система цих знань дозволяє учням виконати практичні роботи які сприяють формуванню відповідних загально-трудових і спеціальних вмінь та навичок. В загальному, можна стверджувати, що вирішуючи в ході вивчення даного розділу на уроках трудового навчання в 7 класах визначені вище дидактичні завдання в учнів необхідно формувати систему знань та вмінь з технології вирощування рослин При цьому навчальний матеріал повинен вивчатися в логічному взаємозв'язку та причинно-послідовній взаємозамінності, що передбачає додержання об'єктивне існуючої послідовності їх вивчення від виконуваних агротехнічних процесів до конструктивного вирішення конкретних завдань. Формування такої системи передбачає безперервність оволодіння знаннями та вміннями.

Розділ II. Методичні основи організації проектно-технологічної діяльності студентів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»

2.1 Методика використання методу проектів на заняттях з розділу «Технологія вирощування рослин»

В наш час у центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться актуальна проблема організації особистісно орієнтованої проектно-технологічної діяльності, яка пов'язана з підвищенням якості та ефективності навчально-виховного процесу й цілеспрямована на розвиток творчого потенціалу учнів сільської школи.

У традиційних методиках стосовно навчання учнів сільської школи проектно-технологічної діяльності розглядалось недостатньо. Але, розробляючи експериментальну методику, ми спирались на основні загально-дидактичні принципи і положення, які було обґрунтовано і докладно розглянуто у чисельних публікаціях та посібниках відомих методистів та науковців (О.М. Коберника, В.К. Сидоренка, В.Д. Симоненка, Г.В. Терещука, С.М. Ящука та ін).

Основними з них будуть такі:

– творчий пошук вирішення певної проблеми і процес створення відповідного проекту мають бути керованими і чітко спланованими з боку вчителя;

– проектувати певний вид діяльності треба у вигляді виконання учнями окремих взаємопов'язаних між собою завдань;

– аналіз роботи учнів над створенням творчих проектів показав, що чим складніший проект, тим нижчий рівень творчої активності вони проявляють. Отже не слід думати, що творчість у процесі проектування розвивається тільки під час виготовлення складних виробів.

Використання методу творчих проектів на основі цих принципів сприяє оптимізації передумов для розвитку й реалізації творчої активності учнів. Метод проектів - комплексний процес, який дозволяє формувати в учнів загально навчальні уміння, основи технологічної грамоти, культуру праці і спрямовує їх на оволодіння різноманітними способами перетворення матеріалів, енергії, інформації, а також технологіями їх обробки [ ]. Цінність проектування полягає в тому, що така діяльність привчає учнів до самостійної практичної, планової й систематичної роботи, враховує прагнення до створення нового або вже існуючого, але вдосконаленого виробу, технології у с/г праці формує уявлення про перспективи його застосування, розвиває морально-трудові якості й окреслює мотиви вибору професії. В учнів виробляються і закріплюються необхідні уміння та навички до аналізу споживчих, економічних, екологічних і агротехнологічних ситуацій; здатність оцінювати ідеї виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей, і рівня професійної майстерності, а також вибирати найбільш раціональні агротехніки.

Пізнавально-трудова діяльність учнів у процесі проектування дає можливість використання поряд з проблемним, індивідуальним та груповим, розвиваючим навчанням методу проектів, як системо-утворюючого компоненту педагогічної технології. Він орієнтує на застосування актуалізованих і надбаних нових знань необхідних для активного включення, як у проектну діяльність, так і в трудову діяльність адекватну сучасному розвитку суспільства.

Як показує проведене нами теоретичне дослідження, вибір правильної форми організації проектної діяльності на заняттях є необхідною умовою ефективності педагогічного процесу. Як загальновідомо, модель педагогічного проектування за його розробкою та керівництвом можна представити і вигляді схеми алгоритму, що складається з трьох основних етапів: 1 - проектувальний, 2 - реалізація проекту, 3 - аналітичний. Кожний з цих етапів передбачає низку послідовних дій педагога, пов'язаних із завданням, які полягають у створенні системи запланованих і реалізованих дій, необхідних умов і засобів для досягнення визначених цілей та результатів. Тому логіка побудови діяльності учнів у процесі виконання проекту повинна відповідати загальній структурі проектування, в якій можна виділити основні етапи проектно-технологічної діяльності [ ]. Стосовно нашого предмету це відображено у схемі 1 наведеній у § 1.2.

Розглядаючи детальніше методу занять з розділу «Технологія вирощування рослин» нами встановлено, що новим і не визначеним для вчителя є навчання учнів на перших двох етапах - організаційно-підготовчому та конструкторському, оскільки саме вони пов'язані з безпосереднім навчанням учнів проектуванню. Наступні ж етапи проектно-технологічної діяльності - технологічний і заключний передбачають безпосереднє виконання трудових операції з агротехніки, вирощування рослин передбачених змістом практичних та лабораторних робіт, реалізацію і захист проекту, що є більш “традиційним” для занять з трудового навчання.

Учні на організаційно-підготовчому етапі визначаються з напрямком і темою проектної діяльності на основі ознайомлення з переліком завдань запропонованих викладачем. Завдання ж вчитель формує чи представляє учні у вигляді проблеми чи проблемних ситуацій. На цьому ж етапі студенти вибирають об'єкт проектування, який вони будуть виготовляти, описують його, визначають потребу в ньому тощо.

В ході виконання цього елементу проекту студенти повинні провести ряд досліджень. Для цього аналізуючи подібні агротехнології вони вивчають, їх особливості, виявляють типові деталі, які матеріали і чому використані для вирощування тих чи інших культур В міру того, як учень рухається від простого розуміння проблеми до конкретного рішення, яке буде апробоване в реальному житті, постійно проходить процес аналізу, оцінки і синтезу.

На наступній стадії даного етапу учні формують початкові ідеї. Ці ідеї є роздумами про те, яку агротехнологію доцільно використовувати. Початковим етапом цього процесу є аналіз технології. Учні складають список вимог, які враховують інтереси споживача, мету, суть технології. Самий простий випадок це просто список, перелік пунктів, які необхідно враховувати. У кінцевому результаті це буде розроблена система критеріїв на розробку технології: критерії, що враховують інтереси споживачів; критерії вибору матеріалів; критерії визначення технологічності виробу (об'єкту проектування); екологічні та економічні критерії; критерії вибору технології вирощування рослин.

На конструкторському етапі проектування учні розробляють технологічні картки на вирощування певної культури.

На технологічному етапі учні підбирають необхідні матеріали, інструменти та обладнання , виконують агротехнічні роботи.

В цілому учні у процесі розробки проекту на вирощування певної с/г культури виконують ряд проектних завдань у робочих зошитах.

Успіх виконання кожного завдання великою мірою залежить від уміння учня на основі аналізу умов завдання з необхідною чіткістю і повнотою уявити собі мету праці, яка визначає способи і характер праці людини. Оволодіння цими вміннями вимагає від людини насамперед ґрунтовного знання предмета і знарядь праці, технологічних властивостей матеріалів, інструментів та інших засобів виробництва, а також уміння застосовувати свої знання для побудови технології вирощування рослин. Важливу роль у цьому відіграє здатність людини заздалегідь планувати і організовувати трудову діяльність. Користуючись цими уміннями, людина заздалегідь планує, програмує і організовує технологічний процес. Результати цієї діяльності відображаються в технологічних картках.

З метою підвищення ефективності процесу проектування вчитель виконує роль незалежного консультанта. Він проводить консультації для подолання труднощів, які виникають у учнів під час проектування, бо значну частину завдань вони виконують у процесі самостійної роботи.

На заключному етапі учні здійснюють кінцевий контроль, порівнюють і випробовують проект. Тут же вносять корективи технології. Якщо знайдені недоліки, намагаються їх усунути. Проводиться аналіз проведеної роботи, здійснюється самооцінка спроектованої діяльності. учні також проводять міні маркетингові дослідження в результаті яких здійснюють пошук пропозицій і можливостей реалізувати проект.

На закінчення всього учні захищають свій проект у вигляді його презентації перед однокласниками та відповідають на запитання. Тут використовується і метод інформаційної підтримки, конкурс творчих проектів. В якості оцінки проекту ми використовуємо наступні критерії: обсяг та повноту розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність і завершеність; оригінальність матеріального втілення проекту; якість пояснювальної записки (якість ескізів, креслень, схем, повнота рецензії та технологічної карти тощо); якість виробу (відповідність технологічним, естетичним, екологічним, маркетинговим критеріям).

Враховуючи те, що на вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі відводиться всього 7 годин, а теми (по2 години на кожну) різноманітні за своїм змістом ми виділяємо ряд завдань, які учням пропонуємо виконати самостійно у поз навчальний час. На заняттях же учні у процесі виконання проектних робіт виконують завдання технологічного плану. При цьому зміст таких завдань, так само як і тематику проектів ми співставляемо у взаємовідповідальність.

Всі інші етапи створення проекту, передбачені у є 1.2 пропонуємо учням виконати до проведення практичних робіт. Тематику проектів та практичних завдань ми наводимо нижче Учні над проектом працюють групами по 3 чоловіки. Теми навчальних проектів відповідають змісту навчальних тем.

Нами і було розроблено комплекс завдань для самостійної роботи до тематики тем розділу. Вони звичайно є орієнтовними.

Це дало нам можливість контролювати самостійну роботу студентів та планомірно здійснювати консультації з проблемних питань, які виникали у учнів.

Отже, співробітництво вчителя та учнів в умовах здійснення проектно-технологічного підходу допомагає сформувати в учнів необхідні вміння і знання; дозволяє включити їх в процес “від створення ідеї до реалізації продукції ”, що сприяє більш повному оволодінню ними технологічною культурою.

Враховуючи те, що вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» у 7 класі відводеться всього 7 годин, а теми (по 2години на кожну) різноманітні за своїм змістом ми виділимо ряд завдань, які учням пропонемо виконати сомостійно у позаурочний час. На заняттях учні у процесі виконання практичних робіт виконують завдання технологічного напрямку. При цьому зміст такіх завдань, так само як і тематику проектів ми співставляємо у взаємовідповідність. Всі інші етапи створення проекту, передбачени у параграфі 1.2. пропонуємо учням виконувати до проведення практичних робіт. Тему проектів та проектних завдань ми приводимо нище. Учні над проектами працюють по 3 чоловіки. Теми проектів відповідають змісту навчальних тем.

У процесі вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» учні вибирають такі проекти:

№ з/п	Тема	Тема проекту
1	Технологія вирощування кущових декоративних рослин.	Калина окраса довкілля.
2	Технологія вирощування плодоягідних культур. Боротьба з щідниками і форобами рослин.	Сама ефективна малина.
3	Основи технології вирощування зернових культур.	Чи хороші у вас добрива.

У 1 проекті завдання 1,4,5 учні виконують на заняті, всі інші у процесі самостійної роботи.

У 2 пректі завдання 4,5,7 - на заняті, інші самостійно.

У 3 проекті всі завдання самостійно, крім останього.

Проект «Сама ефективна малина»

Освітні цілі: повторення й закріплення матеріалу про вирощування плодоягідних культур; практичне освоєння технології вирощування; формування соціально значимих знань і вмінь: комунікативних, самоосвіти, планування роботи й оцінки її результатів, пошуку помилок, здатностей виступати перед аудиторією.

Господарська мета: підібрати сорт й розробити технологію вирощування редису для одержання самої ранньої продукції.

Проект виконується групою з 3-4 учнів 7 класів. Свій робочий зошит проекту кожний школяр заповнює самостійно.

Робочий зошит проекту

Завдання 1. Всі ми знаємо, як важливо влітку мати на своєму столі свіжі ягоди - основне джерело вітамінів. На ринку в цей час року вони коштують досить дорого. Багато овочів можна виростити своїми руками на домашньому городі або на пришкільній ділянці. У першу чергу до таких ягід ставиться малина. Обговорите з товаришами наступні питання й відповіді на них запишіть у робочий зошит.

· Що ви знаєте про малину (умови вирощування, вимоги до температури повітря й ґрунту)? (Цю інформацію можна знайти в підручниках, довідниках, запитати у вчителя, батьків, сусідів.)

· Чи вирощуєте ви малина на своєму городі або на пришкільній ділянці чи в саду?

· Коли (місяць, число) вам звичайно вдається вперше спробувати малину зі свого саду чи огороду?

· Який сорт малини ви звичайно вирощуєте?

· За якою технологією вирощує малину ваша родина? (Підготовка живців і ґрунту, строки посіву, схема посіву, застосування плівкових укриттів, добрива, урожайність, середній розмір коренеплоду.)

· Скільки днів звичайно проходить від висаджування до збору врожаю?

· У які строки звичайно висаджують малину у вашій місцевості? Чим це пояснюється? Чому не можна висівати редис раніше?

· Які способи прискорення одержання врожаю малини ви знаєте?

· Які самі скоростиглі сорти редису ви знаєте?

· Коли на ринку з'являється перша малина, не привезений з південних районів, а вирощений місцевими хазяями?

Завдання 2. Зрівняєте відомі вам сорту малини по строках одержання продукції. (Цю інформацію ви можете знайти в довідниках, журналах, рекламних проспектах.) Запишіть характеристики декількох найбільш скоростиглих сортів у таблицю 2 і зрівняєте зі строками їхнього вирощування в господарствах вашого села або на вашій пришкільній ділянці.

Завдання 3. Спробуйте з'ясувати, як вдається вашим землякам вирощувати плодоносну малину.

Для цього треба одержати таку інформацію:

4. Який сорт малини вони вирощують як саму плодоносну?

5. У які строки їх висаджують?

6. Здобувають вони сажанці або одержують їх самі? Якщо вони самі одержують, то довідайтеся технологію їх вирощування.

7. Завдання 4. Обговорите з товаришами зміст таблиці 2.

Довідайтеся у вчителя або батьків, сажанці яких сортів малини ви можете дістати (є в наявності, можна попросити в сусідів або купити). Виберіть із них 3-4 сорту, які ви вважаєте найбільш підходящими. Визначите, яку площу ви можете зайняти під їх. Подумайте й вирішите, які прийоми прискорення дозрівання малини можна випробувати.

Таблиця 2 Строки вирощування деяких сортів малини

Найменува-ння сортів	Строки вирощування (висадка, збирання врожаю) за довідковим даними	Строки вирощування (висадка, збирання врожаю) по даним місцевих городників
1.
2.
3.
і т.д.

Завдання 5. Повторити по підручниках і довідникам матеріал про технологією вирощування малини. Складіть перелік матеріалів і встаткування, які вам будуть потрібні. Щось із цього переліку може бути у вас у господарстві, а щось прийде купити. Запишіть всі свої витрати. Підготуйте ґрунт і сажанці, посадіть їх. Занесіть дані про це в робочий зошит.

Доглядайте за посівами так, як рекомендовано в підручнику. Заповнюйте щоденник спостережень про середню температуру повітря за період вирощування. Проаналізуйте результати своєї роботи, заповнивши таблицю 3.

Сформулюйте висновки

Тривалість вирощування сорту

……………………………., за довідковим даними,

………. днів.

Таблиця 3 Строки вирощування й тривалість використання деяких сортів редису

Найменування сортів	Строки вирощування за довідковим даними	Реальні строки вирощування	Тривалість використання (днів)
		Посадка (дата)	Збирання (дата)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
і т.д.

У наших умовах тривалість вирощування склала ………днів. Розмір самої великої ягоди……………………Можливі причини розходження: занадто низькі або високі температури, тощо.

Завдання 6. Обговорите в групі підсумки своєї роботи.

Питання для обговорення:

· З якими труднощами й проблемами ви зштовхнулися під час роботи?

· Які, на ваш погляд, були допущені помилки?

· Які сорти ягоди ви рекомендуєте вирощувати у ваших умовах для одержання самої ранньої продукції?

· Які сорти не виправдали ваших очікувань і чому?

· Які сорти мають особливо гарні смакові якості?

· У яких сортів самі великі ягоди?

Завдання 7. Напишіть рекомендації для місцевих садівників по вирощуванню й проведіть їхню презентацію в класі.

Обов'язково викладіть в них можливі труднощі й характерні помилки.

Завдання 8. Зробіть економічні розрахунки.

Витрати:

1. на насіння………………………………

2. на добрива……………………………..

3. на плівку для вкриття………………….

4. на опори для вкриття………………….

5. інші витрати……………………………

Разом……………………………………… .

Кількість отриманої продукції ……….

Порадьтеся із учителем або уточніть по підручниках, як розрахувати собівартість рослинницької продукції.

Зразкова собівартість малини

…………………. р./кг, середня ринкова ціна……………………. р./кг.

Словник проекту: вид, сорт, період вегетації, собівартість.

У робочому зошиті вкажіть, які книги й журнали ви використали, працюючи над проектом.

Проект «Калина окраса довкілля»

Робочий зошит проекту

Завдання 1. Подумайте, які з відомих вам декоративних культур найпростіше вирощувати. Подумайте, яким вимогам повинні відповідати такі культури. Як вони повинні розмножуватися? Бути однолітніми, багаторічними, двохлітніми? Складіть перелік таких культур.

Подумайте, чим відрізняється калина від інших садових рослин. Які корисні якості її відрізняють?