Методика роботи над словом в початкових класах (лексичний аспект)

77. Русанівський В.М. Мова в нашому житті. - Київ.: Наукова думка, 1989. -254с.

78. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - Київ.: Академія, 1999. - 360с.

79. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. - Київ.: Освіта, 2007. - 240с.

80. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - Київ.: Магістр. - 1997. - 255с.

81. Саженюк Б.С. Робота з розвитку зв'язного мовлення учнів в 1 класі. - Київ.: Радянська школа, 1961. - 143с.

82. Саяхова Л.Г., Ашурова С.Д. Словарно-фразеологическая работа в национальной школе. - Ленинград.: Просвещение, 1982. - 158с.

83. Собко В.О. Збагачення словникового запасу учнів прикметниками // Початкова школа. - 1985. - № 9. - С. 41-46.

84. Соловейчик М.С. Хорошо ли мы умеем учить детей читать? // Начальная школа. - 1988. - № 1. - С.41 - 46.

85. Учіться висловлюватися. / Під ред. Л.В. Молодова. - Київ.: Радянська школа, 1990. - 126с.

86. Хом'як І. Вивчення лексики у поєднанні з орфографією // Дивослово. - 2002. - № 6. - С. 20-24.

87. Хорошковська О.Н. Уроки української мовив 2 класі чотирирічної початкової школи з російською мовою навчання. - Київ.: Радянська школа, 1987

88. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - № 8. - С. 14-16.

89. Шляхова В. Опанування способів тлумачення лексичного значення // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 3. - С.30-34

Додаток А

Групування слів української мови

(За Н.Я.Грипас)

Розрізнення слів	Групи слів	Приклади
За значенням	однозначні багатозначні: подібні (синоніми) протилежні (антоніми)	суфікс, краков'як, земля, вільний думати - міркувати, високий - низький
За звучанням або написанням	омоніми омограми омофони	коса (знаряддя праці) і коса(заплетене волосся) обід - обід; мука - мука сонце - чи сон це? погас - по гас
За віднесеністю до мовного стилю	загальновживані специфічно побутові наукові терміни та професіоналізми ділові штампи образно - художні	людина, жити, миска, шафа пунктограма, теорема, шов, стібок нижчепідписані хмарки - лебеді
За емоційним забарвленням	нейтральні емоційні	ранок, ліс величний, красень
За сферою вживання	літературні діалектні знижені	півень когут (півень) тріснути (вдарити)
За активністю вживання	активного вжитку пасивного вжитку	палець перст (палець)
За походженням	не запозичені запозичені	означення епітет

Додаток Б

Стилістичне членування лексики української літературної мови

Правила	Приклади
1. Загальновживана лексика охоплює слова, якими користуються всі мовці. Ці слова пов'язані з повсякденним життям. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи і суспільного життя. 2. Суспільно - політична лексика охоплює слова і лексичні сполучення слів, що пов'язані із соціально - політичним життям. 3. Виробничо - професійна лексика охоплює кількісно велику групу слів, що вживаються на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва. 4. Офіційно - ділова лексика містить у своєму складі слова, що використовуються в ділових паперах і в різних видах офіційно - ділового мовлення. 5. Науково - термінологічна межує з виробничо - професійною, охоплюючи слова і словосполучення, які є термінами. 6. Побутова лексика містить слова, що вживаються у побуті. 7. Жаргонізми - специфічні вирази, властиві мовленню певної соціальної групи.	батько, боротьба, високо, вода, жито, золотий, летіти, сніг, сьогодні, тут, чекати інтелігенція, мирний договір, парламент, реформувати, суверенітет високовольтна дуга, домна, мартен, риштування, такелаж, фюзеляж довідка, доповідна записка, заява, інструкція, квитанція, лікарняний листок, угода аргумент, дієслово, контакт, логарифм, октаедр, суцвіття постіль, радіо, сніданок, телевізор, холодильник вилетіти в трубу, зрізатись, засипатись, плавати (на уроці), зав'язати (порвати зі злочинністю), зекс (кмітливість)

Додаток В

Групи слів у лексиці

Групи слів	Правила	Приклади
Однозначні Багатозначні Пряме значення слова Переносне значення слова Синоніми Антоніми Омоніми	слова з одним лексичним значенням; слова, що мають кілька лексичних значень; основне лексичне значення, первинне значення слова; вторинне значення слова, яке виникло на основі прямого; слова, що мають різне звучання, але однакове чи подібне значення; слова з протилежним лексичним значенням; слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням;	жолудь, медик, мірошник, журавель, земля, команда; ідуть люди, летить птах; час іде, летять роки пахучий, ароматний, духмяний, запашний високий - низький, початок - кінець гриф - гриф, кран - кран, ніс - ніс

Додаток Г

Групи неповних омонімів

Групи слів	Правила	Приклади
Омоформи Омофони Омографи	слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі; слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному; слова, що пишуться однаково, але мають різні наголоси.	три - числівник, три - дієслово у наказовому способі, мене - (займенник) - мине (дієслово), орел - Орел мала - мала, мука - мука.

Додаток Ґ

Способи тлумачення лексичного значення слова

Логічні	Лінгвістичні	Контекстуальні	Комбіновані
Встановлення родо-видових співвідношень	Синонімічне	Аналіз сполучуваності	З'ясування прямого значення із стилістичною ремаркою
	Антонімічне		Родо-видове з елементами синонімічного
Описове	Словотворче	Тлумачення за словником (лексикографічне)	Описове тлумачення з елементами морфемного (словотворчого) аналізу
Перелічувальне	Етимологічне		Описове тлумачення з елементами синонімічного (антонімічного)

Додаток Д

Розділи лексикології

Назва розділу	Що вивчає розділ
Семасіологія Етимологія Ономастика Термінологія	Вчення про семантику (лексичне значення слів). Вчення про походження слів. Вчення про власні назви (імена людей, назви країн, міст, річок, гір). Вчення про терміни (однозначні слова в галузі науки, техніки тощо).

Додаток Е

Іншомовні та запозичені слова в українській мові

З якої мови засвоєні	Приклади
З старослов'янської	Город, ворота, голова, голос,дерево, шолом, єдиний, юнак, прекрасно, соратник, учитель, багатство, гординя, глашатай, приязнь, трудящий, невмирущий, благоустрій, визволитель, вихователь, громадянство, обласний
З слов'янських	Бадьоро, дьоготь(білорус.); пан, брама, келих, скарга, гітара, грунт, ґвалт, делікатний, завзятий (польськ.); табір, бавовна, влада, власний, ганьба, гасло, рихлий, зубило (чеськ.)
З неслов'янських	Аул, чурек, мамалига, арик, сабантуй, тюбетейка, піала, юрта, кунак, джигіт, тамада, кілька, сайка
З древньогрецької і латинської	Парус, баня,ангел, ікона, Євангеліє, бібліотека, театр, сцена; Клас, республіка, конституція, префікс, інститут, юстиція, фабула, цирк, Юлія, Валерій
З тюркської	Богатир, кавун, шашлик, халва, ізюм, кумис, тулуп, башлик, казан, таз, чарка, казна, бакалія, базар, бариш, шалаш, ярлик, табун, отара, баран, чабан
З західноєвропейських	Майстер, штукатур, верстат, бутерброд, вексель, поштамт, курорт, фельдшер (нім.); парламент, дебати, режим, кабінет, абажур, одеколон, гарнізон, шосе (франц.); біфштекс, клуб, бойкот, трамвай,хокей, спортсмен, фініш, катер (англ.); боцман, матрос, шлюпка (голланд.); концерт, вермішель, бензин (італ.); ананас, карамель, сигара (ісп.); гуляш, гусар, бринза (угорськ.); каста, кобра (португ.); акула (норвезьк.)

Додаток Ж

«Не бійтесь заглядати у словник…»

Факультативний урок до дня української мови і писемності. 4клас.

Мета. Пригадати процес зародження писемності, зокрема на українських землях; ознайомитися з різними видами словників, набути навиків їх використання, поповнити знання про видатних українських лексикографів.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Запрошені учні та вчителі оглядають словники:

· лінгвістичні - етимологічний, орфографічний, орфоепічний, іншомовних слів, синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, власних назв, перекладний, фразеологічний, морфемний, словотвірний, мови письменників;

· енциклопедичні - Медична енциклопедія, Енциклопедія лісівництва, Універсальний енциклопедичний словник тощо.

Отримують анкети із запитаннями:

- Чи доводилось вам звертатись до словників?

- Із якого приводу?

- Які словники є у вас вдома?

- Який зі словників найбільше вас зацікавив?

- Які словники ви б хотіли мати у своїй бібліотеці?

11. Поетичний вступ

(Звучить уривок із твору «Слава...» у виконанні «Піккардійської терції».)

Учень 1.

Найперше було Слово,

Крізь темряву й хаос

Воно, як вічне диво,

Над світом піднялось.

Є.Сверстюк

Учень 2.

У слові просвічує слово,

Словечко, слівце, словенятко,

Зіницями праслов'янятка

У слові просвічує слово,

Співає з братами словами.

Життя за віками спливає,

А слово народжує слово…

Учень 3.

Слова доходять до нас з глибини віків… Людина протистоїть часові саме у Слові. І бореться з безпам'ятством… Власне, Слово і є Пам'ять

(П.Мовчан).

111. Розповідь « Із глибини віків»

Ведучий. Писемність - найславетніший винахід людства.

Учень 4. Найдавніший тип письма - піктографія (малюнкове письмо) - виник в епоху неоліту (8 - 6 тисяч років до нашої ери). Малюнки тварин у печерах Альтаміри, що в Іспанії, вважають найдавнішими.

Як не дивно, але й у 21столітті ми користуємося піктографічним письмом. Спробуймо його прочитати.

(Учень показує малюнки - дорожні знаки, вивіски, рекламні плакати. Діти розшифровують їх зміст.)

Ведучий. Оригінальне письмо мали інки.

Учень 5 (у костюмі індіанця). Ми винайшли загадковий шифр «кіпу». Це вузли, сплетені зі шнурів, за кількістю і розміщенням яких можна було прочитати зміст висловлювання. (Демонструє вузли).

Ведучий. На розшифрування шнуркового письма довелося чекати понад 100 років. Двоє науковців із Гарвардського університету у 2005 році повідомили, що таємничий шифр інків розкрито.

Учень 6 (професор Гарвардського університету). Я, професор Гаррі Вортон, стверджую, що «кіпу» - це детальна податкова документація, а також інструкції державних керівників, бухгалтерські «записи».

Ведучий. А як передавали інформацію наші предки - слов'яни?

Учень 7 (у костюмі ченця). Я - болгарський монах Храбр, у творі « Про письмена», який написав ще у Xст., стверджую, що слов'яни, коли не мали рисками і зарубками рахували і ворожили. Азбуку - кирилицю і глаголицю - їм створили Кирило і його брат Мефодій.

Ведучий. Осередком освіти став Київ. Після прийняття християнства 988р., як стверджував Нестор - літописець, почалося поширення «вчення книжного». Князь Володимир Мономах надавав великого значення розвитку освіти. Найвидатніший твір князя - «Повчання дітям».

Учень 6 (у костюмі руського князя). « Я, недостойний, дідом моїм Ярославом, благословенним, славним, наречений у хрещенні Василієм, руським іменем Володимир…дітям моїм у доброчесності домогтись успіхів бажаючи, се пишу поучення вам…

Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо єсть се початок всякому добру…»

У XV-XVIст. велику роль у поширення освіти відігравали церковні братства і братські школи.

Успенське братство у Львові виникло 1439р., а братська Успенська школа - 1586-го.

Серед учителів школи були Стефан та Лаврентій Зизанії, тут навчався Памво Беринда - перший український лексикограф.

Саме словники донесли до нас із глибини віків Слово.

IV. Світ лексикографії.

1. Ярмарок афоризмів.

(Учні зачитують афоризми, за методом «Калейдоскоп думок» укладають вимоги до «ідеального» словника.)

Словник - це всесвіт в алфавітному порядку.

Франсуа Вольтер

Словники - як годинники. Навіть найгірший годинник - це краще, ніж ніякий, але навіть від найкращого годі сподіватись абсолютної точності.

Семюель Джонсон

Всі словники зроблені зі словників.

Франсуа Вольтер

Тільки Богові під силу упорядкувати досконалий словник.

П'єр Буаст

Нема жодної іншої праці, яка б містила більше недоліків, ніж словник, і немає такої, яка б краще надавалась до тривалого вдосконалення.

Антуан де Рівароль

Словник - це книга, яка, вимагаючи мало часу щодня, забирає багато часу за роки.

Мілорад Павич

2. Розповідь учителя.

Учитель. Словники були предметом зацікавлення багатьох людей, які мали різні погляди на їх призначення, доцільність тощо.

Праця творців словників є важкою і виснажливою.

· Феофан Прокопович у вірші « К сожалению лексиконов» писав про важкі випробування, які чекають лексикографа. Видатний учений порівнював цю працю з роботою каторжника «Не карайте злочинця, якого ждуть печалі та муки, не заковуйте його в кайдани, не посилайте на важкі рудникові роботи, а посадіть опрацьовувати лексикони».

· Сучасний львівський лексикограф Левко Полюга так описав роботу укладачів словників: «Словникар, завершивши роботу, ніколи не може сказати: «Я зробив усе». Словник, виданий учора, сьогодні вже застарів - це аксіома».

3. Мандрівка в історію лексикографії.

Учитель. А зараз ми здійснимо віртуальну подорож у часі. Група істориків розкаже нам про перші українські словники, про розвиток лексикографії як науки, про видатних лексикографів минулого і сучасного.

Зупинка 1. Староукраїнська лексикографія.

Першим друкованим словником був «Лексисъ» Лаврентія Зизанія, виданий у Вільно 1596р. У 1627р. в Києві видрукувано « Лексиконъ» Памви Беринди, а додаток до цього словника - «Именъ толкованіє» - став першим українським ономастичним словником. У 30 - 40 рр. XVIIст. видано «Лексиконъ латинській» Епіфанія Славинецького.

Зупинка 2. Українська лексикографія кінця XVIIIст. - 1917р.

До «Енеїди» І. Котляревського надрукували перекладний словник - додаток. Такі ж словники - додатки видавали до збірок пісень, журналу «Основа».

Знаменною подією в історії лексикографії стало видання «Словаря української мови» в 4-х томах Бориса Грінченка (1905 - 1907).

Зупинка 3. Українська лексикографія 1917р. - кінця XXст.

Для лексикографічної роботи було створено такі організації й установи:

· Комісія для складання Словника української мови при УАН;

· Інститут української наукової мови (1921);

· Інститут мовознавства (1930);

· Інститут української мови (1991).

Найвищі досягнення цього періоду:

· Тлумачний «Словник української мови» в 11-ти томах (1970 - 1980),

· «Українська мова: Енциклопедія» (2000).

Нині видається багато загальномовних і термінологічних, фразеологічних, діалектних, історичних словників; а також етимологічних, власних назв, іншомовних слів, орфографічні й орфоепічні, синонімів, антонімів, паронімів, словники мови письменників.

Зупинка 4. Українська лексикографія початку XXIст.

Значний успіх мало видання «Великого тлумачного словника сучасної української мови» (2001). Видано «Словник синонімів української мови» в 2-х томах (2001). Фразеологічне багатство української мови представлено у «Словнику фразеологізмів української мови».

Зупинка 5. Видатні лексикографи.

Окрім учених, які заклали фундамент лексикографії (Стефан та Лаврентій Зизанії, Памво Беринда, Епіфаній Славинецький, Борис Грінченко), великий внесок у розвиток цієї галузі мовознавства зробили такі науковці: Євген Тимченко, Олександр Ізюмов, Олена Курило, Сергій Єфремов (усіх було заслано в табори або знищено в епоху сталінізму). Григорія Голоскевича, автора «Правописного словника», який 7 разів перевидавався з доповненням, засудили на процесі СВУ і заслали до Тобольська, де він наклав на себе руки.

У галузі сучасної лексикографії сьогодні працюють такі мовознавці: Л. Полюга, О. Демська, І. Кульчицький, Д. Гринчишин, Л. Савицька, А. Свашенко, С. Головащук та інші.

Учитель. Отже, словники відіграють велику роль в житті людини. Вони допомагають упевнено почуватися в сучасному світі, адже в епоху інформаційних технологій важливо вміти оперативно знаходити потрібну інформацію, а словники - перші помічники в цьому, бо, за словами Франсуа Вольтера, саме вони є всесвітом в алфавітному порядку. Отож

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

М. Рильський

4. Практична робота.

Учні об'єднуються у 4 групи. Вони працюють з різними видами словників, виконуючи завдання.

V. Підсумок уроку

Учитель. Слово - це ланка між Людиною і Світом. З допомогою слова людина пізнає світ, творить власний. Без слова, поза словом - ніщо не відбувається. Кожен із нас - окремий мікрокосм саме завдяки слову. Словом ми малюємо свій світ і себе.

(Звучить аудіозапис пісні «Я придумаю світ…» у виконанні «Піккардійської терції».)

Скарбницею слова є словник, який можна порівняти з гербарієм. Але, на відміну від сухих листків, слово живе в книжці, у мовленні.

(заповнення анкет, отриманих на початку уроку.)

Додаток З

Порівняння тлумачення одних і тих же слів за різними лексиграфічними джерелами

Назва словника Слово	Новий тлумачний словник української мови	Короткий тлумачний словник української мови
Досвід	Сукупність знань, уміння, які здобуваються в житті, на практиці; мудрість, практика, школа, життя.	Сукупність знань, навичок, набутих у житті і засвоєних або випробуваних на практиці.
Паста	Яка-небудь речовина у вигляді в'язкої, тістоподібної маси (застосовується у кулінарії, медицині, косметиці), а також виріб з такої маси, застиглої чи затверділої; крем.	Речовина різноманітного призначення у вигляді тістоподібної маси.
Педагог	Особа, яка веде викладацьку й виховну роботу або розробляє проблеми педагогіки; учитель, навчитель, наставник, напучитель.	Особа, яка веде викладацьку й виховну роботу.
Льодовик	Скупчення великих мас льоду, що утворюється на земній поверхні і має властивість сповзати з верхніх рівнів на нижні.	Скупчення великих мас льоду в горах і полярних місцевостях, яке під впливом власної ваги сповзає з верхніх рівнів на нижчі.

Додаток И

Ігри

Дидактична гра «Чарівні кола».

На дошці - таблиця з колами, всередині яких - корені одного із слів, а поза колами - різні префікси та суфікси.

Завдання: утворити нові слова. Хто більше і хто швидше.

Без -		- овий
Пере -		- ок
Пра-		- ся
Про-		- ник
Під-		- очок

По -		- ити
За -		- ка
Пере -		- івник
Від -		- овий
Роз -		- ок

Гра «Сховане слово».

Умови гри: заповнити клітинки квадрата дієсловами в неозначеній формі відповідно до тлумачень, і у виділеному вертикальному рядку прочитати назву цієї частини мови. Виграє той, хто швидше заповнить і прочитає слово.

1
2
3
4
5
6
7
8

1. Синонім до слова доопрацювати.

2. Бути в дійсності.

3. Зливатися одне з одним, поєднуватися.

4. Антонім слова веселитися.

5. Антонім слів ламати, псувати.

6. Синонім слова крутити (обертатися навколо осі).

7. Настирливо просити що-небудь у когось.

8. Повертати до життя, робити живим, цікавим.

Відповіді:

1. Доробити.

2. Існувати.

3. Єднатися.

4. Сумувати.

5. Лагодити.

6. Обертати.

7. Вимагати.

8. Оживляти. Має вийти слово - дієслово.

Гра: «Відгадай слово». Акровірші

Умови гри: учитель читає вірші, а учні повинні скласти відгадку з перших букв кожного рядка вірша.

А з неї діти починають

Буквар читати з раніх літ,

Екзамен перший свій складають,

Тож треба знать її як слід.

Коли вже вивчена вона,-

Авжеж, прислужиться сповна.

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж зелений в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас людей,- без батьківщини.

Біжить рудувата, вона по землі,

Із гілки на гілку стрибає,

Ладненько складає горішки в дуплі,

Очиці хитренькі має.

Частуєш - приймає у лапки малі,

Кусає, як хтось нападає.

Ану ж бо, хто перший вгадає?

Гостинець гарний для дітей,

Однак, твердий дарунок цей.

Раптово з'їсти не вдасться,

І зернятко тому дається,

Хто вилущить його візьметься.

Хто в дальню путь без нього йде,

Либонь, голодний буде.

І як узяв його з собою, -

Будеш запивать водою.

Лото синонімів

Учні отримують картки на яких написані шість - вісім слів. На картках у вчителя написано синоніми до цих слів. Учитель читає будь-який синонімічний ряд, учні накривають слово, до якого підібрані ці синоніми. Так, коли вчитель проказує слова багаття, ватра, костер, учні закривають на своїх картках слово вогнище.

Виграє той, хто першим закриє всі слова на своїй картці.

Матеріал для гри:

· бігати, гасати, ганяти, летіти;

· літак, аероплан;

· бавитися. Гратися, забавлятися, розважатися;

· хуртовина, віхола, метелиця, заметіль, пурга, хуга;

· ломака, дрюк, дубина, дрючок;

· вартовий, сторож, караульний;

· учитель, педагог, викладач;

· учень, школяр;

· замурзаний, брудний, заяложений, нечистий;

· будинок, дім;

· заєць, русак, біляк, косий;

· робітник, працівник, трудівник, трудящий;

· хоробрий, сміливий, відважний, безстрашний;

· криниця, колодязь;

· курява, порох, пил;

· шлях, гостинець, дорога;

· уважно, пильно, зосереджено;

· сирий, вогкий, вологий, мокрий;

· відомий, знаний, популярний4

· озирати, оглядати, обдивлятися;

· правда, істина;

· прегарний, прекрасний, чудовий;

· хитрий, підступний, лукавий;

· сміх, регіт, хихикання;

· смачний, смаковитий, добрий, лакомий;

· ввічливий, привітний, приязний, люб'язний, чемний;

· жара, спека, духота;

· старанний, ретельний, пильний, дбайливий;

· дах, стріха, покрівля;

· чесність, доброзичливість. Сумлінність, справедливість.

Гра: «Добери синонім»

Вчитель читає наведені нижче дієслова, пропонуючи підібрати до кожного з них якнайбільше синонімів.

Виграє той. Хто називає синонім.

Думати	(мислити, міркувати, гадати)
Хотіти	(бажати, жадати, прагнути, володіти)
Кричати	(волати, галасувати, репетувати, верещати)
Говорити	(казати, розмовляти, балакати, базікати)
Сяяти	(ясніти, зоріти, променіти)
Перемогти	(подолати, подужати, побороти)

Гра «Добери антонім».

Звертаючись почергово до кожного учасника гри, вчитель голосно читає подані нижче дієслова. Завдання учнів - швидко підібрати до кожного дієслова антонім.

Виграє той, хто жодного разу не помилився.

Дружити	Ворогувати
Сварити	Мирити
Любити	Ненавидіти
Поважати	Зневажати
Веселитися	Сумувати
Допомагати	Заважати
Захищати	Нападати
Вітатися	Прощатися
Схвалювати	Осуджувати
Визволяти	Поневолювати
З'являтися	Зникати

Цікаві квадрати.

Учитель дає учням завдання вписати в пусті клітинки букви, щоб вийшли слова з м'яким знаком.

Матеріал для гри:

1. Встав букви, щоб у першому рядку вийшла назва свійської тварини, у другому і третьому - назви диких тварин, у четвертому назва шкідливої комахи (кінь, лань, лось, міль).

2. Встав букви, щоб у першому рядку вийшла назва свійської тварини, у другому - назва риби, третьому, четвертому - назви диких тварин, п'ятому - назва пори року (кріль, окунь, заєць, олень, осінь).

3. Встав букви, щоб у першому і другому рядках вийшли назви риб, у третьому та четвертому - назви дерев, у п'ятому назва іграшки, у шостому назва невеликого круглого предмета (тюлька, кілька, вільха, пальма, лялька, кулька).

к			ь
л			ь
л			ь
м			ь

к	р			ь
о	к			ь
з	а			ь
о	л			ь
о	с			ь

т		л	ь		а
к		л	ь		а
в		л	ь		а
п		л	ь		а
л		л	ь		а
к		л	ь		а

Іменники, які вживаються тільки в однині, або тільки в множині.

Відгадати загадки:

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (молоко)

У зимову веселу пору

Ми - кращі друзі дітвори.

Вивозять діти нас на гору,

А ми веземо їх з гори. (сани)

Хто входить і виходить,

Той першим нам руку подає,

Ми стоїмо завжди при вході,

Нас у хаті кілька є. (двері)

Хто свою голову влітку накриває

І по двадцять хусток має. (капуста)

Учні записують слова-відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мові є такі іменники, які вживаються тільки в однині, або в множині. Разом з учителем добирають такі іменники. записують дві колонки слів:

Тільки в однині:	Тільки у множині:
масло	ножиці
олія	граблі
сало	ворота
борошно	дрова
золото	гроші
сіль	канікули
алюміній	іменини
молодь	жнива
читання	харчі
дітвора	штани