Сутність педагогічного проектування

У працях науковця І.А.Колесникової зазначається, що поняття «педагогічне проектування» вживається як збірне, об'єднує всі види проектної діяльності, суб'єктом яких може виступити педагог; вони здійснюються в педагогічних цілях або їх результат має педагогічні наслідки; тому педагогічне проектування поділяється на соціально-педагогічне, психолого-педагогічне та освітнє проектування.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

2.1 Педагогічне проектування як спосіб реалізації інноваційної педагогічної діЯльності

У педагогічних дослідженнях процес проектування розглядається як основний механізм здійснення та розвитку інноваційної діяльності, як особливий вид творчості, який включає прогнозування, моделювання та аналітичне оцінювання. Разом з тим, широке коло досліджень цього напрямку не вичерпує всіх питань педагогічного проектування, зокрема не систематизує питання реалізації його як основного способу здійснення інноваційної діяльності, не визначено вимоги до підготовки вчителів до педагогічного проектування[28, 37].

Науковець Т. Подобєдова визначає педагогічне проектування як діяльність, спрямовану на створення проекту як інноваційної моделі навчально-виховної системи, яка складається з ряду послідовних етапів - прогнозування, моделювання, конструювання і реалізації педагогічного проекту [2].

На зв'язок педагогічного проектування з інноваціями звертається увага в працях О. Заїр-Бек, В. Давидової, Н. Дука, О. Саранова, В. Докучаєвої. Учені процес проектування розглядають як певний вид творчої діяльності, яка у своєму розвитку пов'язується з дослідженням, прогнозуванням, моделюванням, програмуванням, соціальним управлінням; як творча побудова й реалізація педагогічних ідей, метою яких є перетворення та вдосконалення освітньої системи; як інноваційна педагогічна діяльність окремого педагога або цілого колективу, що відтворюється в їх педагогічних поглядах стосовно навчально-виховного процесу; як феномен, що виник у процесі взаємодії нових тенденцій у педагогічній теорії та інноваційній педагогічній практиці [14; 25].

Науковці В. Сластьонін та Л. Подимова розглядають проект у контексті операційного компоненту інноваційної діяльності в ситуації інноваційної гри, методику якої розробила В. Дудченко. Перший етап процесу гри - вироблення рішення проблеми. Наступним етапом є проектування рішення інноваційних проблем. Зміст проекту, згідно з твердженнями В. Сластьоніна та Л. Подимової, це детально опрацьоване обґрунтування бажаного стану об'єкту, що визначає перспективу його розвитку і є результатом здійснення інноваційного рішення.

Так як педагогічне проектування є основним засобом вираження інноваційної діяльності, її сутністю та змістом, невід'ємною частиною педагогічної творчості, то суттєвим, на наш погляд, є алгоритм проектування інноваційного процесу, запропонований О. Сарановим. У його дослідженні процесс педагогічного проектування реалізується за низкою певних послідовних етапів: моделювання інноваційної школи як цілісної системи - постановка цілей інноваційного процесу - діагностика наявного стану закладу як підґрунтя для інноваційних змін - обґрунтування логіки спроектованих етапів інноваційного процесу - конструювання алгоритму виконання та моніторингу створеного проекту інновації на практиці [5]. Проте даний алгоритм не містить етап експертної оцінки та кореляції спроектованих дій, що є важливим для визначення ефективності процесу проектування [26, 41].

В. Докучаєва алгоритм процесу проектування інноваційних педагогічних систем формулює на основі значимості певного виду діяльності в даний момент, тобто який тип завдання вирішується педагогом-проектувальником. Її модель включає наступні етапи: 1) аналітико-діагностуючий; 2) цілеутворюючий; 3) стратегічно-прогнозуючий (формування гіпотез, моделювання варіантів досягнення цілей, прогнозування результату); 4) концептуально-формуючий (створення концепції проекту, побудова узагальнених моделей діяльності); 5) організаційно-уточнюючий (роз'яснення завдань, формування умов та засобів організації процесу проектування, визначення етапів реалізації концепції); 6) експериментально-технологічний (здійснення проекту, моніторинг процесу реалізації, оцінка, коригування); 7) рефлексивно-оцінювальний (оцінка, аналіз результатів, визначення проблем проекту; формування перспективних напрямків подальшої діяльності); 8) оформлення і опис процессу і результатів проектування інноваційної педагогічної системи; 9) екпертно-оцінювальний [15, с.67].

Запропонована модель проектування інноваційних педагогічних систем на нашу думку є найбільш змістовною з урахуванням особливостей сутності та змісту інноваційної педагогічної діяльності.

Як бачимо зі структури процесу проектування, моделювання є важливим компонентом останнього. Моделювання є методом дослідження різноманітних об'єктів за допомогою порівняння їх з аналогами, які створюються для визначення характеристик об'єктів, що вже існують або створюються заново. Аналогією не може вважатись подібність між об'єктами за випадковими ознаками, лише за базовими (ключовими). Дані, що отримуються при вивченні функціонування моделей, переносяться на предмет дослідження. Побудовані моделі зберігають основні ознаки предмету дослідження. Моделювання є першим етапом у структурі етапів проектування В. Безрукової. Дослідниця визначає педагогічне моделювання як розробку цілей створення педагогічних систем, процесів, ситуацій та головних шляхів їх реалізації. Вона також наголошує на важливості створення цільових моделей як початку розвитку творчості кожного педагога. Вчитель повинен розвивати у себе здібності до педагогічного моделювання. Створені моделі закріплюються у свідомості, даючи змогу потім співставлятися з іншими, розвиватись і доповнюватись [7, с.78].

При побудові моделі дослідник повинен враховувати відповідність її трьом вимогам: аналогії, репрезентації, екстраполяції (можливість перенесення отриманих даних на об'єкт, що досліджується).

За В. Докучаєвою, сутність моделі повинна виражатись в її інноваційності, тобто у моделі мають бути наявні значні переваги, порівнюючи з попередніми моделями. Використовуючи принцип інноваційності як класоутворюючу ознаку педагогічних систем, дослідниця висуває ряд вимог відносно моделей, що підтверджують інноваційність як певну їх якість. Такими вимогами є: соціальна визначеність, конструктивність, оригінальність, практична придатність [11, с.67].

Педагог повинен вміти системно аналізувати компоненти певного проекту та визначати системоутворюючий фактор, чітко уявляти структуру процесу проектування та послідовність здійснюваних етапів, уміти підібрати систему методів для реалізації проекту та критерії оцінювання його успішності.

Процес проектування інноваційних педагогічних систем є складним і багаторівневим за своєю структурою, де реалізуються зв'язки між його етапами.

Процес педагогічного проектування є основним способом здійснення (реалізації) інноваційної педагогічної діяльності, фактором її ефективності та продуктивності. Проектувальна діяльність дає змогу прогнозувати інноваційний процес на якісно новому рівні, оцінити його переваги та недоліки, внести корективи.

Структура проектування, вимоги до сучасних проектів педагогічних систем дають змогу визначити особливості змісту підготовки майбутнього педагога до педагогічного проектування як засобу інноваційної діяльності:

1. Підготовчий етап проектування:

· формування аналітичних умінь для аналізу та обґрунтування актуальності визначених проблем;

· уміння діагностувати стан об'єкту проектування;

· формування наукового підходу у вирішенні поставлених задач;

· чітке розуміння взаємозв'язку аналізу проблеми, що вирішується з висунутими концептуальними ідеями;

2. Етап конструювання та реалізації проекту:

· чітке уявлення моделі об'єкта, що проектується, з реалістичним конструюванням процессу проектування;

· уміння правильної побудови шляхів здійснення даного проекту та визначення етапів реалізації концепції;

· визначення системоутворюючого фактору в процесі проектування;

· зв'язок проекту з шкільними програмами та іншими системами різного рівня;

· врахування особливостей об'єкта проектування;

3. Завершальний (результативний) етап:

· формування навичок моніторингу процесу проектування;

· висунення адекватних критеріїв оцінювання процесу проектування;

· визначення проблемних сторін проекту;

· формування навичок правильного оформлення результатів проектування;

· внесення доповнень та змін до проекту [35, 38].

Таким чином, формулювання особливостей змісту підготовки майбутніх педагогів до процесу проектування дає змогу більш чітко визначити критерії та показники готовності до інноваційної педагогічної діяльності, так як педагогічне проектування є основним засобом реалізації останньої.

Отже, процес педагогічного проектування складається з низки послідовно виконуваних дій та операцій, що відтворюють зміст та структуру інноваційної педагогічної діяльності: діагностування, цілепокладання, прогнозування, моделювання, створення концепції проекту, формування умов та засобів його організації, реалізація проекту, моніторинг процесу реалізації, оцінювання та аналіз результатів, внесення змін, оформлення та опис процесу і результатів проектування інноваційної педагогічної системи.

2.2 Етапи педагогічного проектування

На сучасному етапі педагог повинен володіти технологіями педагогічного проектування, повинен вміти системно аналізувати компоненти певного проекту та визначати системоутворюючий фактор, чітко уявляти структуру процесу проектування та послідовність здійснюваних етапів, уміти підібрати систему методів для реалізації проекту та критерії оцінювання його успішності.

Будь-яка діяльність включає елемент (стадію, етап), пов'язаний з проектуванням - переробкою інформації , створенням моделі діяльності , плануванням послідовності дій та операцій .

В.В. Краєвський зазначає, що одна з найважливіших функцій педагогіки як науки полягає в створенні (проектуванні) систем навчання і виховання. Проектування як вид педагогічної діяльності являє собою її функціональний компонент, що відображає передбачення педагогом майбутнього навчально-виховного процесу[34, с. 108].

Завдяки педагогічному проектуванню навчально-виховний процес в освітньому закладі стає технологічним. Педагогічне проектування - необхідний початковий етап в організації педагогічного процесу, пов'язаний з попередньою розробкою основних деталей майбутнього взаємодії педагогів і учнів [25, с.31].

З точки зору В.І. Гінецинського, процес педагогічного проектування охоплює етапи: констатації та оцінювання результатів педагогічної діяльності; висунення гіпотези про зв'язок результатів з факторами навчального процесу; побудови конкретної педагогічної системи, що відповідає роботі конкретного навчального закладу; побудови педагогічної системи спеціального цільового призначення; вибору методики виміру параметрів; порівняння результатів виміру функціонування зазначених систем; побудови оптимізованого варіанта конкретної педагогічної системи [3, с. 25].

Е. С. Заір-Бек пов'язує логіку педагогічного проектування з такими етапами, як визначення задуму, або ескіз проекту, розробка моделей дії (стратегія); планування реальних стратегій на рівні завдань і умов реалізації; організація зворотного зв'язку; оцінка процесу; оцінка та аналіз результатів; оформлення документації.

Науковець Н. А. Масюкова виділяє в проектуванні такі етапи, як: діагностика реальності (вивчення , проведення досліджень різного ступеня науковості); формування (актуалізація, осмислення, пошук) цінностей , смислів, цілей перетворення дійсності; створення образу результату; поетапне планування спільних дій з досягнення проектної мети в часі (складання програми); обмін, узгодження і корекція намічених дій в ході комунікації; комплексна експертиза результатів реалізації проекту.

В. В. Сєріков пропонує таку послідовність проектування: розробка задуму, діагностично завдання мети, визначення складу і умов дій, що ведуть до особистісних новоутворень; формування узагальненої характеристики педагогічної ситуації, динамічне структурування процесу; підбір педагогічних засобів; прогнозування варіантів поведінки педагога; діагностика результатів.

Приймаючи евристичну цінність проведених досліджень, ми дійшли висновку, що загалом у своєму розвитку педагогічне проектування проходить ряд послідовних етапів: винахідництво, створення одиничного дослідного зразка, експеримент та оформлення кінцевого проекту. Така послідовність етапів відповідає поняттю «процес» та відображає зміну його станів: кожен етап якісно відрізняється від інших завданнями, що вирішуються, та отриманим результатом. Кожен етап адекватний логіці проектувального процесу та забезпечує досягнення необхідного результату [21; 32].

Розкриємо детальніше зміст кожного етапу. У процесі педагогічного винахідництва розробляється ідея, яку в подальшому треба буде втілити в ту чи іншу систему та довести до масового використання. Педагогічний винахід - продукт теоретичний. Це означає, що необхідно виявити взаємозв'язки між компонентами педагогічного процесу, які на наступній стадії проектування відображаються в технологіях, методах, технічних засобах навчання, змісті навчального предмета тощо. Етап педагогічного винахідництва у проектуванні займає особливе становище, що зумовлено двома моментами. Він може бути відокремлений від інших етапів у часі: винахід вже є, ідею сформульовано давно, а створення проекту педагог розпочинає значно пізніше. Крім того, проектувальник може взагалі нічого не винаходити, а займатися лише проектуванням того чи іншого об'єкта, спираючись на готовий винахід, наприклад, взяти ідею чи використати винахід попередників та перенести в сучасні умови.

На етапі створення одиничного дослідного зразка винахідницька ідея повинна збагатитись усіма якостями системи, що будується, та втілитися технологію, метод тощо. Орієнтуючись на ту чи іншу педагогічну конструкцію, власний досвід та сучасні уявлення, проектувальник створює її новийзразок, в основу якого покладено його винахід.

Наприклад, у проекті педагогічної технології він обов'язково виокремить блоки діагностичного цілепокладання, основного змісту технології та корекції результатів, врахує, що його одиничний зразок повинен відповідати ознакам педагогічних технологій, а також індивідуальним особливостям педагогів, учнів (студентів), умовам його реалізації. Для створення дослідного зразка залучаються засоби креативного моделювання, сутність якого полягає у синтезуванні окремих важливих якостей об'єкта в єдине ціле.

В загальному вигляді розробка креативної моделі здійснюється в такій послідовності: актуалізація знань про педагогічний об'єкт, модель якого буде побудована, та досвіду оперування з ним на практиці; опис характеристик цього об'єкта, його властивостей, компонентів, конструктивних вузлів тощо; виокремлення нового об'єкта зі збереженням основних ознак оригіналу.

Наступний етап - педагогічний експеримент з перевірки ефективності створеного зразка. Якщо з'ясовується, що у представленому вигляді він функціонує незадовільно, то корекції підлягає початкова винахідницька ідея, а це повертає педагога до першого етапу проектувальної діяльності. Якщо ж експеримент виправдав себе, але ідея з якоїсь причини виявилась неефективною, то корекції потребують окремі фрагменти розробленої моделі, що потребує повернення до другого етапу. Усі заходи, що пов'язані зі створенням та організацією, є педагогічним експериментом у його традиційному розумінні, який залежно від типу проекту може видозмінюватись.

Аналізуючи результати педагогічного експерименту, треба врахувати можливу нестабільність результатів, що спостерігаються в різних зрізах: залежно від специфіки експерименту ефект може виявитися одразу після його впровадження в освітній процес або виявитися з часом. Треба враховувати також фактори, що знижують вірогідність результатів експерименту, до яких традиційно зараховують фон, інструментальну погрішність, ефекти тестування та статистичної регресії.

На етапі створення кінцевого проекту відбуваються конструктивні зміни в рамках створеної моделі для того, щоб виключити дещо несуттєве та додати те, що важливо для реалізації моделі. Конструктивні зміни повинні забезпечити створеному проекту можливість застосування вмасовій педагогічній практиці [25, 31; 39].

Отже, у процесі проходження вищеназваних етапів створюється педагогічний проект, реалізація якого здатна певною мірою вирішити актуальну педагогічну проблему, бути корисною для масового використання, бо має новизну, гнучкість, оптимальність, несуперечність, цілісність.

Узагальнуючи, можно сказати, що процес проектування проходить три основних етапи: кожний з яких має свої компоненти: 1) підготовча робота, що включає: аналіз об'єкта проектування, вибір форми проектування, теоретичне, методичне, просторово-часове, матеріально-технічне та правове забезпечення проекту; 2) розробка проекту: вибір системоутворюючого фактора, встановлення зв'язків і залежностей між компонентами, написання документа; 3) перевірка якості проекту: уявне експериментальне застосування проекту, експертна оцінка, внесення змін та доповнень, прийняття рішення про впровадження проекту [7, с.45].

Педагогічний проект може бути представлений, наприклад, у вигляді опису, таблиці, плану. Практично проект визначається його функціонуванням, будовою і зовнішнім виглядом. Виявлення функціональних особливостей створеного проекту зводиться до визначення середовища, в якій проект може здійснюватися , із зазначенням спеціальних механізмів для нейтралізації негативних її проявів, що знижують ефективність проекту ( межі застосування проекту); особливостей суб'єктів , що оперують в рамках даного проекту; функціональних зв'язків між елементами проекту; умов для його ефективного використання; очікуваних результатів дії проекту. Будова проекту видається його структурними компонентами ( створюється знову або запозиченими з існуючої практики), співвідношенням між ними , послідовністю дій, змістом компонентів. Вид проекту визначається нормативними положеннями, документацією, допоміжними наочними матеріалами.

Навіть коротке виділення компонентів проектувальної діяльності переконує в необхідності спеціальних предметних знань і умінь у педагога -проектувальника, а також додаткового досвіду, який виражається , по-перше, в уявленнях про існуючі педагогічних конструкціях (методиках, технологіях, процесах, системах), по-друге, в знаннях про можливості реалізації проекту в реальному педагогічному процесі і уявленнях про майбутнє функціонуванні спроектованого зразка, по-третє, в уміннях конкретно втілювати свої ідеї [23, с.63].

2.3 Технології створення педагогічного проекту

З опорою на класичні уявлення про проектування, погляди науковців, а також з урахуванням сутності поняття «педагогічне проектування» і специфіки педагогічної діяльності, можна виділити наступну схему етапів педагогічного проектування [23; 46]:

1. передпроектний (початковий) - характеризується формуванням первісного подання про організаційну структуру проекту , виявленням його потенційних учасників та оточення , а також підготовкою попередньої характеристики проекту . Етапами даної стадії є установка на проектування , аналіз середовища проекту , формування та обгрунтування початкового задуму (ідей ) проекту ;

2. розробка концепції освітнього проекту. Процесуальними етапами цієї стадії є визначення прийнятності і показників результативності (цінності) ідей проекту , пошук та оцінка ідей , реалізація яких дає можливість вирішити виявлені проблеми , оформлення концепції проекту;

3. підготовка програми проекту, розподіленої в часі сукупності разнопозіціонних діяльностей , необхідних для розробки та реалізації проекту. Тут конкретизуються його проблеми, формулюються задачі; встановлюється склад учасників і оточення проекту , виявляються блоки робіт , їх послідовність і необхідне ресурсне забезпечення ; визначаються очікувані результати проекту ;

4. підготовка освітнього проекту пов'язана з розробкою плану здійснюваних у його рамках діяльностей , визначених за їх суб'єктам , термінів , ресурсів і результатами ;

5. п'ятий етап педагогічного проектування - конструювання практики освітнього процесу, де формуються організаційні структури управління проектом і здійснюється інституалізація цієї практики.

Для реалізації проектної методики необхідна значуща в творчому, дослідницькому плані проблема, яка вимагає вивчення; практична, теоретична, пізнавальна важливість очікуваних результатів; індивідуальна, парна чи групова робота студентів; структурування змістової частини проекту з виділенням поетапних результатів; використання дослідницьких методів, які визначають певну послідовність дій: визначення проблеми і відповідних задач дослідження (використання метода «мозкового штурму», «круглого столу»), висунення гіпотези і її рішення; обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів; збір, систематизація і аналіз отриманих даних; оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових гіпотез [6, с. 68 ].

Враховуючи результати сучасних досліджень [6, с. 71 ], вважаємо, що під час навчального процесу ВНЗ доцільно ставити мету для створення наступних педагогічних проектів:

· рольові, в яких учасники приймають на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту - рольові чи ділові ігри, драматизація;

· творчі, які передбачають відповідне оформлення результатів - творчі письмові роботи, зйомки відеофільму, репортаж;

· інформаційні, що спрямовані на збір інформації про явище, предмет; аналіз, систематизацію та презентацію отриманої інформації;

· дослідницькі, які в умовах вищого навчального закладу мають структуру наукового дослідження (аргументація актуальності, визначення мети, предмету, об'єкту, задач, методів) і повністю залежать від логіки наукового дослідження;

· практико-орієнтовані. В яких чітко визначений кінцевий результат, орієнтований , у першу чергу, на потреби самих студентів.

Під час виконання проекту викладач повинен створювати умови для розвитку особистості, щоб дати можливість кожному студенту само реалізуватися в процесі вибору тематики проекту, його виконання та презентації; розвивати самостійність студентів, творче, критичне мислення; формувати вміння взаємодіяти в процесі роботи над проектом. Така взаємодія дозволить підвищити активність студента як суб'єкта освітнього процесу, що сприятиме формуванню загальних професійно значущих якостей, а саме: комунікабельність, самостійність, відповідальність, самокритичність, організованість. Оптимальне поєднання колективних, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу у ВНЗ забезпечить підвищення якості засвоєння студентами навчального матеріалу, сприятиме формуванню системи знань, умінь та навичок, а також інтенсифікації професійного становлення майбутнього фахівця.

Проектувальна діяльність включає діагностику, прогнозування та проектування, будучи при цьому першим етапом вирішення будь-якої педагогічної задачі [13; 38].

Технологія педагогічної діагностики представлена наступним алгоритмом [18, 37]:

1 . Постановка цілей діагностики;

2 . Визначення критеріїв і показників розвитку особистості , її окремих якостей і властивостей (критерій - відмітна ознака, мірило оцінки чого-небудь; показники - окремі якісні та кількісні характеристики критерію (наприклад , знання - критерій , а показники - поверхневі , фрагментарні або глибокі , систематичні знання);

3. Відбір системи методів діагностики (складання діагностичної програми);

4 . Реалізація діагностичної програми в безпосередньому педагогічній взаємодії;

5 . Аналіз результатів діагностики;

6. Виділення рівнів розвитку учнів відповідно до критеріїв та показниками;

7 . Облік, фіксування результатів діагностики.

Прогнозування - процес отримання випереджаючої інформації про об'єкт, що спирається на науково обгрунтовані положення та методи (Б.С. Гершунский).

Педагогічне прогнозування - передбачення майбутнього стану об'єкт проектування (педагогічного процесу) на основі аналізу соціокультурної ситуації, педагогічної теорій і практики, а також даних педагогічної діагностики. Педагогічне проектування включає елементи прогнозування чи спирається на наявний прогноз.

Об'єктами педагогічного проектування є педагогічні системи, педагогічні процеси, педагогічні ситуації. Їх проектування здійснюється в три етапи (В.С. Безрукова) [23, 30]:

· 1етап - педагогічне моделювання - розробка цілей ( загальної ідеї ) створення педагогічних систем , процесів , ситуацій і основних шляхів їх досягнення;

· 2 етап - власне педагогічне проектування (створення проекту) - подальша розробка створеної моделі і доведення її до рівня практичного використання;

· 3 етап - педагогічне конструювання - подальша деталізація створеного проекту для використання його в конкретних умовах реальними учасниками педагогічного процесу [23; 38].

Таблиця 2.1

Етапи педагогічного проектування

№	Етапи роботи над проектом	Зміст діяльності
1	Діагностико - прогностичний етап. Визначення теми, мети та завдань проекту.	Вивчення проблем шкільної освіти, власної професійної діяльності; потреб, можливостей; оцінка дидактичних можливостей предмета, напряму діяльності за фахом, теми щодо застосування проектної технології, визначення головних проблем. Обговорення проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети і завдань.
2	Етап моделювання	Створення описово-структурної моделі (словесної, графічної або понятійного аналога) проекту;визначення критеріїв ефективності проекту; розробка моніторингової системи функціонування моделі (як і яким чином контролюватиметься та оцінюватиметься діяльність учасників проекту на різних етапах).
3	Планування	Формування програми діяльності щодо реалізації проекту, розробка плану в цілому та конкретних дій; вибір способів збору інформації, форм і методів, формування уявлень про результати (форма звіту), розробка критеріїв оцінки результату і процесу, розподіл завдань між членами групи.
4	Дослідження	Збір інформації, аналіз, вибір стратегії і тактики, робота з літературою, проведення експерименту, анкетування, робота з літературою.
5	Етап визначення ефективності	Оцінка як самої діяльності, такі кінцевого продукту, формулювання висновків.
6	Оформлення звіту	Показ результатів у формі: звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту. Колективне обговорення.
7	Оцінка результатів і процесу	Колективне обговорення. Самооцінка результатів за встановленими критеріями

Науковці по різному описують структура проекту. Узагальнюючи думки науковців приводимо таку структуру проекту:

1.Назва проекту

2.Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.

3.Мета проекту

4.3авдання проекту

5.Цільова аудиторія, її потреби, ставлення в громаді до цільової аудиторії

6. Законодавча база по роботі з цільовою аудиторією

7.Опис етапів реалізації проекту або перелік основних заходів.

8.Забезпечення проекту ресурсами, кадрами

9.Очікуванні результати.

10.Система організації і контролю за ходом виконання.

11. Корекція змісту проекту (за необхідністю).

За даною структурою нами було створено проект «Створення умов для ефективності процесу виховання дітей у сім'ї, налагодження взаємостосунків батьків з дітьми», який наведений у додатку А.

Опис проекту, його основних етапів, моделі є важливим чинником подальшої успішної діяльності.

Тематика проекту обирається педагогом з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів (на основі діагностики) тощо.

Обґрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.

Назва проекту включає узагальнену назву проблеми, відтворює основний зміст діяльності і визначається її кінцевим результатом.

Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.

Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, подається його характеристика за такими параметрами:

· визначення учасників та (співучасників) проекту.

· визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).

· термін реалізації проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.

Прогнозований результат передбачає створення нового продукту (нової технології, методики, посібники, сценарії, плани, програми, центри)

Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).

Результати проекту можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об'єднань, центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження).

Науковець М. Монахов визначає чотири можливих результати педагогічного проектування:

1) педагогічна система;

2) система управління освітою;

3) система методичного забезпечення;

4) проект освітнього процесу.

Оформлення результатів проекту може бути найрізноманітнішим - рукописні та друковані матеріали, відеофільм, фотографії, альбоми, комп'ютерні програми, настінні газети, моделі тощо.

Етап реалізації педагогічного проекту повністю залежить від того, наскільки успішно проведені підготовчі роботи, тобто наскільки зуміли концептуально осмислити проект, перевести концепцію в плани робіт, фінансування та ресурсного забезпечення та оцінити життєздатність проекту.

Етап реалізації педагогічного проекту після його написання, скадається з:

1. захисту проекту. Особливу проблему становить захист проекту, фінансування якого передбачає звернення до меценатів (благодійний проект) і до органів державної влади, органів місцевого самоврядування (бюджетний проект);

2. управління проектом. Залежно від характеру і масштабів проекту необхідно обрати структуру управління ним на етапі реалізації. Управління проектами може здійснюватися різними способами, які в основному зводяться до трьох управлінським структурам: функціональної, матричної і проектного управління;

3. контроль за реалізацією проекту. Готовність проекту і досягнення проміжних і фінальної фази реалізації підтверджується контролем;

4. корекція проекту за підсумками моніторингу. Моніторинг проекту не представляє собою форми його внутрішнього контролю, хоча широко і плідно використовується в цих цілях. Його призначення - фіксація динамічних змін проекту та його середовища під впливом їх взаємодії. Навіть у короткострокових проектах можливі помітні зміни в умовах життєзабезпечення проекту в порівнянні з первісними. В середньострокових і довгострокових проектах це неминуче;

5. завершення робіт. Заключний контроль дозволяє зафіксувати завершення роботи по проекту. Ця стадія передбачає і осмислення реалізації проекту.

У технології управління проектами прийнято виділяти три види контролю.

· попередній контроль. Такий контроль здійснюється до фактичного початку робіт. Його призначення - заздалегідь перевірити, наскільки проект забезпечений матеріально-технічними та фінансовими ресурсами, а також в якому стані його кадрове забезпечення.

· поточний контроль. Оскільки проект планується здійснювати поетапно, кожен з етапів має певні показники виконання. Це дозволяє контролювати хід робіт, не чекаючи фінальної стадії реалізації проекту. Показники, які підлягають контролю, характеризують відповідність проекту його реального виконання за термінами, витрат, ресурсів, якості.

· заключний контроль. При завершенні робіт стоїть завдання дати інтегральну оцінку того, що досягнуто при реалізації проекту в цілому. З цією метою проводиться заключний контроль.

Контроль покликаний зафіксувати стан проекту на заздалегідь позначених віхи, щоб, по-перше, переконатися в тому, що справа йде, а не стоїть, по-друге, прийняти коригуючі рішення (а вони майже завжди неминучі через зміни зовнішнього середовища проекту), по-третє, зафіксувати назріваючі проблеми, які не могли бути належним чином оцінені на етапі розробки проекту, і передбачити їх своєчасне дозвіл.

Регулярні дослідження з однорідним параметрами дають динамічну характеристику проекту і його контексту, яка не може бути повною мірою передбачила на стадії розробки. Проект може породжувати в міру свого здійснення непередбачені обставини, які самі стають по відношенню до нього зовнішніми чинниками. Зрозуміло, тут може виявитися і яка-небудь несподівана небезпека для суспільства. Але в такій же мірі ми маємо право говорити, що проект може породжувати і непередбачені позитивні процеси і явища, які дають підставу для його розширення, розвитку, структурного ускладнення[28; 43].

Після реалізації педагогічного проекту, експерти чи консультанти надають педагогу загальні висновки, де в галузевому вигляді визначається ступінь досягнення мети, якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання кінцевого продукту.

На етапі завершення педагогічного проекту проводиться детальний аналіз досягнутих результатів, визначаються подальші перспективи проекту, в тому числі впровадження у діяльність освітньої установи відпрацьованих технологій цього проекту тобто навчання цим технологіями відповідних фахівців.

Висновки до другого розділу

Педагогічне проектування є діяльність, спрямована на створення проекту як інноваційної моделі навчально-виховної системи, яка складається з ряду послідовних етапів - прогнозування, моделювання, конструювання і реалізація педагогічного проекту.

Процес педагогічного проектування є основним способом здійснення (реалізації) інноваційної педагогічної діяльності, фактором її ефективності та продуктивності. Проектувальна діяльність дає змогу прогнозувати інноваційний процес на якісно новому рівні, оцінити його переваги та недоліки, внести корективи.

Педагог повинен володіти технологіями педагогічного проектування, повинен вміти системно аналізувати компоненти певного проекту та визначати системоутворюючий фактор, чітко уявляти структуру процесу проектування та послідовність здійснюваних етапів, уміти підібрати систему методів для реалізації проекту та критерії оцінювання його успішності.

Науковці по різному визначаєть етапи педагогічног проектування. Одні пов'язують логіку педагогічного проектування з такими етапами, як визначення задуму, або ескіз проекту, розробка моделей дії (стратегія); планування реальних стратегій на рівні завдань і умов реалізації; організація зворотного зв'язку; оцінка процесу; оцінка та аналіз результатів; оформлення документації. А інші науковці виділяють в проектуванні такі етапи, як: діагностика реальності (вивчення , проведення досліджень різного ступеня науковості); формування (актуалізація, осмислення, пошук) цінностей , смислів, цілей перетворення дійсності; створення образу результату; поетапне планування спільних дій з досягнення проектної мети в часі (складання програми); обмін, узгодження і корекція намічених дій в ході комунікації; комплексна експертиза результатів реалізації проекту.

Процес педагогічного проектування складається з низки послідовно виконуваних дій та операцій, що відтворюють зміст та структуру інноваційної педагогічної діяльності: діагностування, цілепокладання, прогнозування, моделювання, створення концепції проекту, формування умов та засобів його організації, реалізація проекту, моніторинг процесу реалізації, оцінювання та аналіз результатів, внесення змін, оформлення та опис процесу і результатів проектування інноваційної педагогічної системи.

Технологія педагогічного проектування забезпечує розвиток дослідницьких здібностей і формування необхідних для професійної діяльності умінь аналізувати наукові та освітні проблеми, знаходити творчі шляхи для їх вирішення.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Технологія проектування є предметом дослідження багатьох науковців, педагогів, дослідників. Наукові дослідження присвячено теоретичним аспектам застосування проектів у сучасних умовах, її педагогічним функціям, психологічним аспектам проектної діяльності і обґрунтуванню умов їх реалізації та розробці методичних рекомендацій для їх впровадження

Нині у вітчизняній педагогічній науці педагогічне проектування трактується як самостійна поліфункціональна педагогічна діяльність, що зумовлює створення нових або перетворення наявних умов процесу виховання і навчання (В.П. Беспалько). Серед основних функцій проектної діяльності прийнято виділяти дослідницьку, аналітичну, прогностичну, перетворювальну, нормувальну.

Ми вважаємо, що педагогічне проектування є сукупністю практичних умінь та навичок, необхідних для створення педагогом кінцевого продукту - проекту; педагогічне проектування - це вищий рівень творчої діяльності педагога, його активність та спрямованість на здійснення успішної діяльності, що проявляється у його творчості, в постійному вдосконаленні мистецтва навчання, виховання і розвитку людини. Педагогічна творчість розглядається як стан педагогічної діяльності, при якому відбувається створення принципово нового в змісті, організації навчально-виховного процесу, у вирішенні науково-практичних проблем.

Суб'єктом педагогічного проектування виступає педагог або група фахівців. До педагога-дослідник в ідеалі має володіти такими специфічними рисами та якостями: творчим мисленням і здатністю до винахідництва; професіоналізмом та високою працездатністю; суспільно значущими ціннісними орієнтаціями; здатністю передбачити наслідки перспективних змін дійсності, що реалізуються в педагогічному проекті.

Безумовно, педагогіне проектування - це технологія, що представляє собою конструктивну, творчу, діяльність, сутність якої в єдиній своїй сукупності складає: виявлення проблеми, цілепокладання, інструменталізація.

Рішення актуальної проблеми, засноване на принципово новому способі є метою педагогічного проектування. Предмет педагогічного проектування, навіть маючи зовні традиційний вираз, повинен будуватися на принципово новій ідеї. Потреба в педагогічному проектуванні виникає тільки тоді, коли знайдена нова можливість вирішення існуючої проблеми.

Поняття «педагогічне проектування» об'єднує всі види проектної діяльності, суб'єктом яких може виступити педагог. Педагогічне проектування здійснюються в педагогічних цілях та їх результат має педагогічні наслідки; тому педагогічне проектування поділяється на соціально-педагогічне, психолого-педагогічне та освітнє проектування.

Етапи педагогічного проектування: 1. Діагностико - прогностичний етап. Визначення теми, мети та завдань; 2. Етап моделювання; 3.Планування; 4. Дослідження; 5.Етап визначення ефективності; 6. Оформлення звіту; 7. Оцінка результатів і процесу

Узагальнюючи думки науковців , приводимо таку структуру проекту:

1.Назва проекту

2.Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.

3.Мета проекту

4.3авдання проекту

5.Цільова аудиторія, її потреби, ставлення в громаді до цільової аудиторії

6. Законодавча база по роботі з цільовою аудиторією

7.Опис етапів реалізації проекту або перелік основних заходів.

8.Забезпечення проекту ресурсами, кадрами

9.Очікуванні результати.

10.Система організації і контролю за ходом виконання.

11. Корекція змісту проекту (за необхідністю).

За даною структурою нами було створено проект «Створення умов для ефективності процесу виховання дітей у сім'ї, налагодження взаємостосунків батьків з дітьми», який наведений у додатку А.

Існує чотири можливих результати педагогічного проектування:

1) педагогічна система;

2) система управління освітою;

3) система методичного забезпечення;

4) проект освітнього процесу.

Етап реалізації педагогічного проекту після його написання, скадається з: захисту проекту, управління проектом, контроль за реалізацією проекту, корекція проекту за підсумками моніторингу, завершення робіт та заключний контроль, який передбачає осмислення реалізації проекту.

Після реалізації педагогічного проекту, експерти чи консультанти надають педагогу загальні висновки, де в галузевому вигляді визначається ступінь досягнення мети, якість, перспективність, надаються рекомендації щодо подальшого використання кінцевого продукту.

Технологія педагогічного проектування забезпечує розвиток дослідницьких здібностей і формування необхідних для професійної діяльності умінь аналізувати наукові та освітні проблеми, знаходити творчі шляхи для їх вирішення. Процес педагогічного проектування є основним способом здійснення (реалізації) інноваційної педагогічної діяльності, фактором її ефективності та продуктивності. Проектувальна діяльність дає змогу прогнозувати інноваційний процес на якісно новому рівні, оцінити його переваги та недоліки, внести корективи.

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Байдурова Л.А., Шапошникова Т.В. Метод проектов при обучении учащихся двум иностранньш языкам // Иностранные языки в школе. -- 2002. -- №1. -- С.5--11.

Башинська Т. Проектувальна діяльність-- основа взаємодії вчителя та учнів./. Т. Башинська // Початкова школа. -- 2003. -- №6. -- С.58--59; №7. -- С59--62.

Василишин О. Школа життєвої компетентності.// Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук.-метод, зб. / Наук. ред. І. Єрмаков. -- К.: Контекст, 2000. -- С.216--218.

Веселова В.Г., Матяш М.В. Проектная деятельность бу-дущего учителя: проблемьі профессйонального становлення. -- Брянск: Изд-во БГУ, 2002. -- 97 с.

Венедиктова С.Л. Проектная деятельность учащихся на уроках немецкого языка // Иностраннне языки в школе. -- 2002. -- №1. -- С 11--14.

Генике Е. Как преподавать студентам, которме не хотят учиться? // Вестник вышей школи. -- 1999. -- №10. -- С.26--27.

Гузеев В.В. Метод проектов как развитие блока уроков // Образовательная технология: от приема до философии. -- М.: Сентябрь, 1996.-- С.79--86.

Джонсон Дж.К. Методи проектування. -- М., 1986. -- С.86

Джонс Дж. Метод прогнозирования. -- М.: Мир, 1986. -- 524 с.

Доненко О. Створюємо колективний проект/ О. Донен-ко // Завуч (ШС). -- 2004. -- №2. -- СІ5--17.

Душеина Т.В. Проектная методика на уроках иностранного языка / Т.В. Душеина // Иностраннные языки в школе. -- 2003. -- №5. -- С.38--41.

Евстифеева О. Метод проектов -- среда в которой даже "неудачники" обретают силу и уверенность / О. Естифеева, Н. Кучменко // Директор школи Україна. -- 2003. -- №6. -- С..76--81.

Життєва компетентність особистості: Наук.-метод, посібник // За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. -- К.: Богдана, 2003. -- 520 є.

Жуковський І. Проект -- гарант совместных действий / І. Жуковський // Шлях освіти. -- 2003. -- №3. -- С.60--64.

Жуковський І. Проектний метод у діяльності навчальних закладів Франції / І. Жуковський // Шлях освіти. -- 2003. -- №2. -- С.24--27.

Зоц В. Впроваджуються проективні технології / В. Зоц // Завуч. -- 2004.- №6. -- С.2.

Иванова Н.В. Возможности и специфика применения проектного метода в начальной школе / Н.В. Иванова // Начальная школа. -- 2004. - №2. - С.96-101.

К вопросу о методе проектов. На путях к новой школе. -- М.: Работник просвещения, 1930.

Кильпатрик В.Х. Метод проектов. -- М., 1925.

Коберник О.С. Розробка творчих: проектів на уроках технічної праці // Трудова підготовка в закладах освіти. -- 2002. -- №2. -- С.41--45.

Коберник О.С. Проектування на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. -- 2001. -- №4. -- С.12--14.

Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа / О. Коберник// Шлях освіти.-- 2000.-- №1. -- С.7--9.

Коваленко В. Вплив ідей Д. Дьюї на українську школу й педагогіку 1920--1930 років / В. Коваленко // Шлях освіти. -- 1997. -- №4. -- С.51--55.

Колесникова И. А. Педагогическое проектирование: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений / И.А.Колесникова, М.П.Горчакова-Сибирская; Под ред. И.А. Колесниковой. ---- М: Издательский центр «Академия», 2005. -- 288 с.

Крылова О. Образ территории, или учебные проекты по географии // Директор школы. Украйна. -- 2000. -- №2. -- С.95--98.

Курицина В.Н. Метод проектов: вчера, сегодня, завтра // Образовательная технология как система, объединяющая теорию, практику и искусство. -- Воронеж: ВГПУ, 2000. -- С.59--63.

Лебедева А.И., Иванова Е.В. Метод проектов в продуктивном обучении // Школьная технология. -- 2002. -- №5. -- С.116--120.

Метод проектов в учебном процессе. Метод, пособие / М.: Центр "Педагогический поиск", 2006. -- 160 с.

Освітні технології: Навч.-метод. Посібник/ О.М. Пєхог та, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.: За ред. О.М. Пєхоти. -- ІС: Вид-во А.С.К., 2003. г- 255 с.

Осмоловская И. Школьные проекти: деятельноеть, направленная на обогащение знаний и духовного мира учащихся / И. Осмоловская // Директор школи. Україна. -- 2003. -- №9--10. -- С.ЗО--34.

Пахомова Н.Ю. Метод проектов // Технологическое образование: Международньїй спец, вьшуск журнала "Информатика и образование", посвящ. ІІ Междунар. конгрессу ЮНЕСКО "Образование и информатика". -- М.: РФ, 1--5 июля 1996. -- С.92--96.

Питт Дж. Что зто такое и как мы зто делаем: [Метод проектов] / Дж. Питт // Відкритий урок. -- 2004. -- №5/6. -- С.26--27.

Переверзев Л. Проектний подход и требования к учителю / Л. Переверзев // Дайжест педагогічних ідей та технологій. Школа -- парк. .-- 2003. -- №2. -- С.26--28.

Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного язика // Иностранные языки в школе. -- 2000. -- №3. -- С.З--9.

Полат Е. Что такое проект? / Полат Е., Петрова И., Бухаркина М., Моисеева М. // Відкритий урок. ---2004. -- №5--6. -- С 10--17.

Проектна діяльність у школі / Упор. М. Голубченко. -- К.: Шкільний світ, 2007. -- 128 с.

Проектна технологія у навчлаьно-виховному процесі: Посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації/ О.В. Касьянов. - Луганськ, 2007. - с 45

Русских Г.А. Технология проектного обучения / Г.А. Рус-ских // Биология в школе. -- 2003. -- №3. -- С.21--31.

Рижаков М.В. Ключевые компетентности в стандарте: возможности реализации // Стандарти и мониторинг в образовании. -- 1999. -- №4.

Сіптарова С.В. З досвіду застосування метод проектів/ С.В. Сіптарова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. -- 2004. -- №1. -- С.4--5.

Сидоренко А.С. Метод проектов: история и практика применения // Завуч для адм. шк. -- 2003. -- №6. -- С.96--111.

Селевко Г.К. Современнне образовательнне технологии. Учеб. пособие.-- М.: Народное образование, 1998.-- 256 с.

Скиба К.Ф. Метод проектів: вивчаємо слово і світ / К.Ф. Скиба// Вивчаємо українську мову та літературу. -- 2004. -- Березень (№7). -- С.8.

Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. -- К.: "К.І.С.", 2003. -- 296 с.

Трояновский И., Тюрберг С. Что такое метод-проект // Вестник просвещения. -- 1925. -- №11.

Трохимова Т.Г. Проектное обучение глазами учеников / Т.Г.Трофимова// Информатика и образование.-- 2003. -- №6. -- С.46--47.

Тюберг С. Метод проектов. -- М.: Мир, 1925. -- 125 с.

Хотунцев Ю.Л. та ін Проекти в шкільному курсі «Технологія» / / Школа і виробництво. 1994 № 4

Чечель И. Метод проектов: субъективная и объективная оценка результатов // Директор школы. -- 1998. -- №4. -- С.З--10.

Чечель И. Метод проектов или попытка избавить учителя от обязанностей всезнающего оракула // Директор школы. -- 1998. -- №3. -- СИ--16.

Щебро И. Бросок вперед или второе пришествие метода проектов / И. Щебро // Директор школи. Україна. -- 2003. -- №5--6. -- С.З--И.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Розроблений проект

Назва проекту: «Створення умов для ефективності процесу виховання дітей у сім'ї, налагодження взаємостосунків батьків з дітьми».

Мета проекту: здійснення діяльності щодо налагодження та зміцнення взаємозв'язку сім'ї та школи в інтересах розвитку дитини та покращення ефективності процесу її виховання, організація педагогічної та соціально-психологічної просвіти батьків, організація спільної діяльності батьків та дітей задля налагодження внутрішньосімейних відносин.

Завдання проекту:

o діагностування і виявлення соціальних, педагогічно-психологічних проблем, які негативно впливають на становлення та розвиток дитини у сім'ї;

o організація (під час батьківського всеобучу) просвітницької роботи, спрямованої на підвищення соціальних, педагогічних і психологічних знань батьків;

o використання різноманітних форм співпраці школи з батьками, залучення їх до спільної з дітьми творчої діяльності;

o виявлення незахищених верств населення серед сімей, діти яких навчаються у школі;

o використання в практичній діяльності позитивного досвіду сімейного виховання, традицій сімейної педагогіки;

o профілактична робота з дітьми;

o інформування батьків та опікунів про права й обов'язки неповнолітніх дітей;

o розробка інформаційних буклетів для батьків з метою надати їм поради щодо виховання дітей;

o формування позитивного, толерантного ставлення батьків до навчального закладу, в якому навчається їхня дитина;

o організація спільної діяльності батьків та дітей;

Цільова аудиторія: сім'я. Сім'я -- це група людей, що складається з осіб, котрі проживають в одному помешканні та знаходяться у законних взаєминах одне з одним як подружжя або батьки і діти (також можливе включення розширеної групи людей, які мають кровну спорідненість чи законно всиновлених).

Характеристика та потреби цільової аудиторії.

Сім'я -- це одна з найважливіших форм організації життя людей, яка має фундаментальне значення як для індивіда, особистості, так і для суспільства.

Сім'я як основний осередок суспільства виконує найважливіші соціальні функції, відіграє значиму роль у житті людини, його захисту, забезпеченні соціалізації, формуванні і задоволенні індивідуальних потреб.

Сім'я забезпечує первинну соціалізацію дитини, вводить її в складний світ соціальних зв'язків, прищеплює їй звички, формує погляди, моральні установки, цінності. Сім'я виконує економічну, матеріально-виробничу, господарсько-побутову функцію, тобто функції накопичення матеріальних благ і передачі наступним поколінням.

Сім'я виконує рекреативну, тобто «відновлюючи» функцію, або функцію емоційної стабілізації і психологічної терапії. В сім'ї ми одержуємо допомогу, підтримку, знімаємо те напруження, яка виникає в процесі соціальних контактів.

Сім'ї властива також комунікативна функція, оскільки вона задовольняє потребу людини в спілкуванні на основі взаєморозуміння і взаємо підтримки, і, разом з тим, в ізоляції, самотності.

Сім'я виконує також регулятивну функцію, зокрема, здійснює функцію моральної регламентації поведінки членів сім'ї в спілкуванні одного з іншим і оточуючими людьми, функцію регуляції сексуальної поведінки. Врешті решт тільки відчуття приналежності до сім'ї “коректує” поведінку на роботі і в спілкуванні з іншими людьми.

Функція соціалізації виявляється в таких індивідуальних функціях як духовне взаємозбагачення членів сім'ї, функція дозвілля задовольняє потреби в загальному дозвіллі, а функція емоційної стабілізації і психологічної терапії забезпечує отримання психологічного захисту, емоційної підтримки в сім'ї, задоволення потреби в особистому щасті, любові.