Формування в учнів культури навчальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Одним із першочергових завдань загальноосвітньої школи є виховання культури молодого покоління. Шкільна освіта сьогодні виконує культурологічну функцію, яка передбачає оновлення змісту шляхами його гуманітаризації та цілеспрямованого використання надбань національної і світової культур, а також функцію збереження та передачі культурної спадщини від одного покоління до іншого. Численні публікації науковців, які з'явилися в останні роки на сторінках педагогічної преси, свідчать про те, що пошук у напрямку вирішення культурологічних проблем сучасної освіти поступово набуває широкого розмаху.

Слід відмітити, що культурний розвиток людини неможливий без формування в неї культури навчальної діяльності, який можна і потрібно здійснювати в умовах навчально-виховного процесу. А тому одним з важливих завдань сучасної школи є формування культури навчальної діяльності учнів. Адже, насамперед, це специфічний спосіб засвоєння учнями знань та наслідування ними суспільних здобутків з метою їх соціалізації, всебічного розвитку та підготовки до майбутньої життєдіяльності.

Науковці (Л.С.Виготський, О.Ю.Єрмолаєв, Т.О.Мєшкова, В.Я.Романова та ін.) відмічають, що навчально-виховний процес, в якому б формувалась культура навчальної діяльності учнів, вимагає переорієнтації на засади культури, на оволодіння дитиною комплексом умінь і навичок культури навчальної діяльності різного змісту, на вибір учителем навчального матеріалу, методів такого формування, засобів та прийомів з урахуванням психолого-педагогічних особливостей навчально-трудової діяльності кожного учня.

По суті культура навчальної діяльності - важлива складова теорії культури особистості. Вона пов'язана з сукупністю сформованих культуровідповідних якостей людини та базується на свідомому засвоєнні, збереженні й примноженні нею знань, умінь, навичок, здібностей, таланту, досвіду, які обумовлюють дієвість її поглядів і переконань. Крім того, від того яким рівнем культури навчальної діяльності оволодів індивід залежить рівень його загальної культури.

Таким чином, поняття „культура навчальної діяльності” - це багато-компонентна дефініція загальної культури особистості. Саме тому розв'язання проблеми формування культури потребує від суспільства вирішення питань зростання культури навчальної діяльності, бо в змісті цієї культури віддзеркалюється важлива людська особливість - постійне прагнення особистості до пізнання світу, до пошуку і створення нового.

Узагальнюючи усе вищесказане, слід звернути і на інший методичний аспект проблеми. Формування в учнів культури навчальної діяльності - це цілеспрямований і безперервний педагогічний процес. Він передбачає поєднання під час уроків традиційних та нетрадиційних форм і методів, використання сучасних технологій активного навчання, за рахунок яких значно розширюються можливості оволодіння школярами основними елементами культури навчальної діяльності у ході вивчення усіх навчальних дисциплін. Зокрема, одним із нових і ефективних шляхів вирішення окресленої проблеми є впровадження в навчальний процес методу проектів. Цю думку висловлюють багато науковців (Дж. Брудер, Дж.Дьюї, В.Килпатрик, О.М.Коберник, В.Л.Логвин, О.І.Пометун, Ж. Піаже, В.К.Сидоренко, Г.Уеллс та ін.).

Однак, незважаючи на наявність теоретичних розробок з даної проблематики, методика формування культури навчальної діяльності учнів належить до нагальних і недостатньо розроблених питань. Зокрема, недостатньо розглянуті методичні аспекти реалізації проектної діяльності в початковій та основній школі під час формування даного виду культури школярів, а це означає, що педагоги-практики, на жаль, не мають чітких рекомендацій щодо того, як треба вирішувати дану проблему під час вивчення певних розділів і тем навчальних програм, і тому часом діють інтуїтивно. Як наслідок, процес оволодіння учнями елементами культури навчальної діяльності має спонтанний характер без врахування даних сучасної психолого-педагогічної науки.

1.Суть та структура культури навчальної діяльності учнів

Нові соціально-економічні умови, науково-технічний прогрес, процеси інтеграції та диференціації науки, техніки, виробництва вимагають від сучасної людини високого рівня культури навчальної діяльності. Обумовлено це тим, що процес навчання є нескінченним: навчання в школі, отримання професії, підвищення кваліфікації, перепідготовка, самоосвіта тощо. Але все ж таки базовими для формування культури навчальної діяльності у дітей є шкільні роки, оскільки якість освіти та її відповідність сучасним вимогам полягає в тому, наскільки випускники готові до майбутнього життя і професійної діяльності, тобто наскільки їх знання, отримані у навчальному процесі, є практичними.

Слід нагадати, що основною метою загальноосвітніх закладів є формування гармонійно розвиненої особистості. Ця мета завжди „залишається ідеалом, до якого однаково прагнуть сучасна вітчизняна та зарубіжна школи” [9, с. 58]. Процес формування гармонійно розвиненої особистості передбачає поєднання таких напрямів виховання: естетичне, моральне, розумове, трудове, фізичне, екологічне та інших. У ході реалізації завдань цих напрямів виховної діяльності педагога в учня формуються відповідні складові культури особистості. Так, у процесі морального виховання формується моральна культура, в ході естетичного - естетична тощо.

Багато науковців у своїх роботах указують на взаємозв'язок, взаємозалежність та взаємовплив між такими категоріями, як культура і гар-монійний розвиток особистості. Наприклад, Ж.М.Борбодоєв, В.С.Ірклієнко, О.А.Сташук висловлювали цю думку, розглядаючи у своїх дисертаційних дослідженнях естетичну культуру, а Т.С.Вайда, Н.Б.Грейда, Л.Б.Лук'янова, Г.Ф.Пономарьова - при дослідженні екологічної культури.

Ще одним не менш важливим завданням сучасної школи є формування культури навчальної діяльності. Цей вид культури був предметом вивчення багатьох науковців, серед яких Л.М.Колодіна, І.І.Кожевникова та інші.

Л.М.Колодіна, досліджуючи даний вид культури, спрямовує увагу педагогів на формування у дитини теоретичних знань, вмінь та навичок, які розглядає як елементи культури навчальної діяльності [2].

Більш глибокий аналіз культури навчальної діяльності знаходимо в ро-боті І.І.Кожевникової, присвяченій формуванню культури навчальної діяльності молодших школярів. У своєму дослідженні автор застерігає, що у процесі такої діяльності вчитель не повинен забувати про багатоаспектність культури, широкий діапазон якої дозволяє впливати на розвиток особистості у потрібному руслі. Автор відмічає, що „на шляху підвищення ефективності навчальної діяльності молодших школярів важливу освітню, виховну і розливальну роль відіграють певні види культур, які традиційно використовуються учителями в процесі навчання дітей, але науково і методично не забезпечують цілеспрямоване, системне формування культури навчальної діяльності дітей, не розглядаються в цьому напрямку... Тому навчальна діяльність молодшого школяра може бути розглянута не тільки за її структурою, але і як комплексна, різнопланова, у складі таких видів культур, які в цілому є основою культури навчальної діяльності дитини, забезпечують розвиток її особистісних якостей та рис” [3, с. 30-31].

Аналіз наукової літератури показав, що культура навчальної діяльності школярів початкової ланки загальноосвітньої школи містить такі структурні компоненти: культура розумової діяльності, читання, усного і письмового мовлення, спілкування і взаємин, праці, поведінки, а також духовна, етична, екологічна, естетична і фізична культури. І.І.Кожевнікова підкреслює, що доцільним формування культури навчальної діяльності учнів молодшої школи є науково обґрунтований і методично правильний організований процес оволодіння ними елементами даних видів культур [3, с.84-85]. А саме:

· культура розумової діяльності: виділення в навчальному матеріалі головного, суттєвого, внутрішніх залежностей, свідоме його відтворення; встановлення логічних зв'язків у змісті навчального матеріалу; мислення наочно-образне і логічне; точне і свідоме використання термінів.

· культура читання: техніка читання, виділення та характеристика художніх образів; розуміння позиції діючих осіб та автора; висловлювання оцінювальних суджень, самооцінка.

· культура усного та письмового мовлення: відповіді на питання, формулювання запитань; зв'язне висловлювання навчального матеріалу; використання різних видів мовлення; виступ з короткою відповіддю; виконання різних письмових робіт; стислий запис навчального матеріалу.

· культура спілкування, взаємин: товариські, гуманні взаємини; ділові стосунки; лексичне багатство мови; витримка, чуйність, толерантність, тактовність, ввічливість.

· культура праці: гігієна праці; техніка безпеки; охайність і точність; зберігання матеріалу, зусиль і часу; планування трудових дій, організація і їхній контроль.

· духовна культура: народні українські традиції; удосконалення української мови; повага до своєї держави; національна та світова культури.

· етична культура: готовність допомогти, уміти попросити, проявити співчуття; життя та навчання у класному колективі.

· екологічна культура: любов до рідного краю; дбайливе ставлення до оточуючого середовища; правила поведінки у спілкуванні з природою.

· культура поведінки: повага, чуйність до оточуючих; вчасне виконання обіцянок і роботи; сумлінність, надійність, чесність; активна культуротворча особистісна позиція в навчальній діяльності.

· естетична культура: естетичне ставлення до довкілля; краса художнього слова; естетичні еталони і зразки, їхнє оцінювання; естетичне сприйняття навколишнього світу; створення красивого своїми руками.

· фізична культура: усвідомлення школярами питання щодо збереження і зміцнення свого здоров'я; додержання режиму та якості харчування, режиму праці та відпочинку; знання оздоровчих сил природи (сонячне опромінення, повітряні і водяні процедури).

У свою чергу процес формування в учнів даних компонентів притаманний змісту навчання і виховання початкової школи, вони взаємопов'язані між собою, є основними і не суперечать один одному, мають системну основу і цілеспрямований характер, а тому виступають підґрунтям для подальшого самостійного оволодіння дітьми іншими елементами культури навчальної діяльності.

Немає сумніву, що організаційна структура навчально-виховного процесу основної школи дещо відрізняється від структури молодшої школи. Це виражається у збільшенні кількості навчальних предметів, їх різноплановості та складності, викладанні різних дисциплін різними вчителями, інших методиках тощо. З огляду на зазначене, культура навчальної діяльності школярів основної ланки загальноосвітньої школи містить такі структурні компоненти: культура праці, духовна, розумова, фізична, естетична та екологічна культури [6, с.132-133].

Як бачимо, перелік складових культури навчальної діяльності школярів має дещо інший вигляд. Так, до духовної культури ми включили культуру поведінки, культуру спілкування і взаємин, національну культуру, а до розумової культури - культуру усного і писемного мовлення, культуру мислення. Наведений перелік структурних складових більш повно характеризує культуру навчальної діяльності учня в умовах навчально-виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи і є дидактично правильним.

Усі складові культури навчальної діяльності (див. рис. 1) не тільки нерозривно пов'язані між собою (зони перетину кілець) і є визначальними у її формуванні, вони мають великий вплив й на процес нарощення загальної культури людини та доповнюють цілісне уявлення про зміст культури, її сутність і форми прояву [5].

У структурі кожної складової культури навчальної діяльності можна виділити велику кількість її елементів. Так, наприклад, такі елементи культури навчальної діяльності як засвоєння системи знань, умінь, формування навичок навчальної праці, розвиток інтелектуальних здібностей (пізнавального інтересу, творчого пошуку, культури мовлення, культури мислення, раціональної організації трудової діяльності тощо), самоосвіта (вміння самостійно здобувати знання і набувати нових трудових навиків), формування світогляду і визначення свого „Я” відносимо до змісту розумової культури особистості;

виховання працелюбності і самодисципліни, поваги до людини-трудівника, людських здобутків, готовність до застосування знань, умінь і трудових навиків на практиці, формування готовності до творчої праці на користь людей та ін. - до культури праці; розвиток морально-етичних почуттів і якостей особистості по відношенню до навчальної праці, виховання морально-ціннісного відношення до навчально-трудової діяльності, виховання культури поведінки, культури почуттів, культури спілкування у процесі виконання трудових завдань, вплив загальнолюдських цінностей на особистість (чесність, відповідальність, працелюбність, наполегливість тощо), формування готовності працювати плідно на благо своєї країни та ін. - до духовної культури; формування системи знань, поглядів, смаків, ідеалів про світову культуру і культуру діяльності свого народу, естетичні потреби і почуття, розвиток художніх здібностей і творчої діяльності, виховання умінь творити прекрасне своїми руками, формування естетичного ставлення до праці, а також народознавчі компоненти (оволодіння національними ремеслами, формування традицій, як елементів спадщини, що передаються від одного покоління до іншого і утворюють взаємозв'язок з історією людства, формування звичаїв та ін.) - до естетичної культури; оволодіння знаннями про природу, формування в учнів відповідальності за природу (економне використання води, енергії тощо), цивілізоване господарювання, розуміння себе як частини природи та ін. - до екологічної культури; розвиток організму школяра, підвищення його фізичної і розумової працездатності, вдосконалення координації рухів та інших сенсомоторних якостей дитини та ін. - до фізичної культури.

Узагальнюючи усе вищевикладене, зазначимо, що під „культурою навчальної діяльності” ми розуміємо сукупність сформованих культуровідповідних якостей особистості, що обумовлюють дієвість її поглядів і переконань та здійснюють найкращий вплив на навчально-трудову діяльність людини з урахуванням конкретних обставин навчання та у відповідності з поставленою перед нею метою. Даний вид культури є проявом культури свідомості людини, яка повинна закладатися ще з дитинства.

Вчителю слід пам'ятати, що даний процес повинен бути керованим, а тому у ході педагогічного управління процесом формування культури навчальної діяльності учнів початкової школи педагог, передусім, повинен виконувати роль організатора навчальної трудової діяльності та помічника-консультанта. Він повинен постійно враховувати рівень культури навчальної діяльності, яким уже оволоділа дитина, та організовувати і скеровувати роботу учнів з різними рівнями сформованості даного виду культури. Так, при роботі зі школярами з низьким рівнем учитель повинен постійно керувати процесом формування культури навчальної діяльності, з середнім - залучати учнів до співуправління, з високим - виконувати роль помічника дитини, її інструктора і консультанта та залучати школярів до самоуправління.

Зрозуміло, що оволодіння учнями системою умінь культури навчальної діяльності при вивченні навчальних предметів більшою мірою характеризується керівним впливом вчителя, але він поступово зменшується від першого до четвертого класу.

Слід мати на увазі, що для того, щоб процес формування культури навчальної діяльності був успішним, кожен вчитель має:

- дотримуватися дидактичних принципів, спрямованих на формування культури навчальної діяльності школярів;

- знати структурні компоненти культура навчальної діяльності учнів;

- ураховувати вплив соціального середовища на особистість дитини у процесі формування даного виду культури;

- здійснювати гнучке управління процесом оволодіння учнями основними елементами культури праці;

- надавати дітям можливість самостійно обирати методи і прийоми роботи;

- організовувати поетапне формування елементів культури праці школярів;

- використовувати на уроках різноманітні форми і методи формування культури навчальної діяльності індивіда.

Усі названі вище параметри нерозривно зв'язані між собою, доповнюють один одного та створюють цілісне уявлення про зміст культури навчальної діяльності, її сутність, форми прояву, процес її формування.

Таким чином, даний процес визначається, виходячи з ідей інтеграції змісту освіти, розвиваючого, проблемного та особистісно-зорієнтованого навчання, саморозвитку дітей, що відображається у новому чи оновленому змісті освіти, у відповідній системі принципів, форм і методів навчання, співтворчості вчителя і школяра.

Аналіз психолого-педагогічної літератури останніх років свідчить, що сьогодні вчителі окрім традиційних і нетрадиційних форм і методів все частіше звертаються до інноваційних методик і технологій навчання, що „ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільного обміну думками, авансуванні успіху [16, с. 3].

Поєднання в комплексі традиційних й нетрадиційних методів і форм педагогічного впливу надає значні можливості для формування в учнів культури навчальної діяльності. Такий підхід допомагає педагогам оптимізувати навчально-виховний процес, зробити його більш насиченим і цікавим, забезпечити підвищення активності школярів, робить дітей більш відповідальними, старанними, самостійними, зацікавленими в результатах своєї навчально-трудової діяльності.

Одним із ефективних шляхів формування культури навчальної діяльності молодших школярів є метод проектів.

Упровадження даного методу в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи можливо за умови урахування вчителями особливостей реалізації проектної діяльності в педагогічному процесі, розкритих у наступному параграфі.

2. Впровадження проектної діяльності в роботу вчителя

Значні соціально-економічні перетворення в Україні, що відбуваються на початку третього тисячоліття, зумовили значні зміни у системі освіти: змінюється її організаційна структура, з'являються нові типи закладів освіти, впроваджуються інтерактивні технології навчання тощо.

Як показує досвід розвиток особистості набуває все більшої актуальності в плані впровадження інтерактивних технологій навчання, серед яких і метод проектів. Це зумовлено тим, що традиційні методики головну роль відводять педагогу, вдосконаленню процесу передачі ним знань учням, а не учінню - діяльності школярів із засвоєння знань, умінь, навичок та їх практичному застосуванні. „Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль вчителя виявляється в тому, що зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей” [15, с. 27]. Одним із шляхів реалізації цих умов в навчально-виховному процесі - це впровадження проектної діяльності в роботу педагогів. Як зазначає Н.Пархоменко, проектне навчання створює умови гуманізації освіти шляхом відмови від репродуктивних методів надання і набуття знань, відмови від експлуатації пам'яті на користь стимулювання розуміння, міркування, самостійного набуття знань і використання їх у практичній діяльності [11, с. 12]. До того ж використання методу забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, дозволяє охоплювати різні навчальні предмети, більш повно використовувати міжпредметні зв'язки, навчати використовувати свій досвід на практиці, самостійно здобувати інформацію, здійснювати такі розумові операції, як-от: аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, систематизація інформації тощо. Основне завдання проектної діяльності - озброїти школярів комплексом таких знань, умінь, навичок, досвіду, що допоможуть йому у вирішенні проблем, пошуку та дослідженнях життєвих ситуацій.

У.Х.Кілпатрик наполягав на тому, що в основу шкільних програм повинна бути закладена дослідна діяльність учнів, пов'язана з навколишньою реальністю та враховуюча її інтереси. Американський педагог виділяв творчий (продуктивний) та споживчий проекти, проект вирішення проблеми та проект-вправу. Сьогодні науковці виділяють їх набагато більше, об'єднуючи їх за типологічними ознаками. Так, наприклад, за методом чи видом діяльності, що є домінуючим в проекті розрізняють: дослідний, творчий, пригодницький, ролево-ігровий, практико-орієнтований, інформаційний та ін.; за змістовним аспектом проекту: літературна творчість, наукові дослідження, екологічні, лінгвістичні, культурологічні, спортивні, географічні, історичні, музикальні, політичні, економічні та ін.; за характером координації проекту: безпосередній, скритий; за кількісною ознакою: персональні, парні, групові; за тривалістю проведення: короткотривалі, довготривалі, епізодичні [12, с. 10]. Особливого статусу сьогодні набувають телекомунікаційні регіональні і міжнародні проекти.

Тематику і тип проекту вчитель обирає враховуючи психолого-педагогічні та вікові особливості дітей, специфіку навчального предмету, інтересів і здібностей школярів.

Дуже важливо під час організації проектної діяльності враховувати певні вимоги до цього процесу. Так, у ході впровадження проектної діяльності в роботу вчителя початкових класів слід враховувати такі:

- тема для всього класу може бути одна, а шляхи її реалізації у кожної групи - різні. Можливе одночасне виконання учнями різних проектів;

- проект є значущим для найближчого та опосередкованого оточення учнів - однокласників, їх батьків, знайомих;

- проект завжди педагогічно значущий, тобто учні одержують знання, будують взаємини, оволодівають необхідними способами мислення та дії;

- проект повинен бути завчасно спланованим, але разом з тим допускає гнучкість та зміни під час його виконання;

- проект орієнтовано на вирішення конкретної проблеми. Цілі проекту обмежені рамками завдання, що вирішується, та часом [1, с. 2].

Вимоги до організації проектної діяльності учнів старшої школи вищі, а тому вищезазначений перелік слід розширити наступними:

- наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає сучасним вимогам і життєвим потребам дитини;

- дослідницький характер пошуку і розробка оптимальних шляхів вирішення поставленої проблеми;

- забезпечення творчої самореалізації, розвиток і конструктивна соціалізація особистості;

- проект повинен навчити дитину працювати творчо,;

- при організації проектної діяльності слід враховувати матеріально-технічну базу освітнього закладу для подальшого забезпечення її використання школярами усіх можливостей і ресурсів;

- проект повинен бути орієнтований на формування в учнів умінь координувати свої зусилля з зусиллями інших, вміти співпрацювати та самостійно здобувати знання, ставити перед собою нові практичні завдання і їх вирішувати, проявляти ініціативність, винахідливість, підвищувати відповідальність тощо;

- проект передбачає конкретні результати і має інноваційний характер та скерований на підготовку випускників до життя в сучасному суспільстві;

- у проекті повинні комбінуватися знання з різних галузей, що дозволяє вирішити цілий комплекс проблем;

- педагогічна цінність такої діяльності дітей .

Крім того, слід звернути увагу і на те, що процес управління педагогічним проектом є цілеспрямованим і включають певні етапи управлінських дій. Зокрема О.Паламарчук виокремлює наступні:

- предпроектний - передбачає вивчення та аналіз існуючого стану об'єкту, що потребує змін;

- власне проект - визначає основні ідеї, мету, низку заходів, терміни реалізації, критерії змін, механізми вивчення ефективності, фазове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення;

- планування - передбачає розробку плану роботи поетапно: місячний, семестровий, річний план;

- моніторинг якості проекту - ставить за мету розробку та організацію системи вивчення його поточних результатів, математично-графічного оформлення, аналізу динаміки змін;

- постпроектний (заключний) - націлений на поширення набутого інноваційного досвіду та прогнозування [10, с. 56].

Враховуюче усе вищесказане, слід додати, що вчитель виконує багато специфічних ролей під час організації, керування та реалізації проектів дітьми. Так, наприклад, Дж. Пітт у своїх дослідженнях визначає такі: він (педагог) ентузіаст тому, що повинен зацікавити учасників проекту загальною ідеєю. Спеціаліст тому, що володіє знаннями і уміннями в декількох галузях. Він консультант, організатор доступу до ресурсів і необхідним спеціалістам. Керівник, особливо в питаннях розподілу часу і зусиль дитини. Це людина, яка задає питання, підбадьорює, морально підтримує. Він партнер всього процесу навчання.

Виконання проекту передбачає зв'язок з реальним життям, різноманітність методів, заходів і форм проведення (демонстрація, бесіда, гра, диспут, лабораторно-практичні роботи, виступ, конференція), самостійну і творчу роботу дітей, створення матеріалів (матеріального результату), які виступають формами документування результатів: анотація, рецензія, таблиця, альбом, каталог, збірка, словник, брошура, аплікація, стінгазета, вишиванка, стенд, виставка, сайт, конкретна справа тощо.

Цінність проектування в тому, що така діяльність привчає школярів до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи. Як вірно підмітила Н.Пархоменко: „проектне навчання цінне не тільки результатом, а й навіть більшою мірою, самим процесом, у якому відбувається особистісне зростання учасника проекту” [11, с. 12]. Адже виконуючи проект „учні повинні навчатись мислити творчо, здійснювати вибір серед декількох можливих варіантів, планувати власну діяльність, працювати з інформаційними джерелами та знаходити потрібну на даний момент інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності, застосовувати знання з основ наук і власний досвід та свідомо реалізувати їх в практичних умовах” [4, с. 4].

3 Проектування як засіб формування культури навчальної діяльності

Культура навчальної діяльності - особлива складова культурного розвитку людини, формування якої можна і потрібно здійснювати в умовах навчально-виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи. Найбільш ефективно ця проблема може бути вирішена шляхом впровадження сучасних педагогічних технологій, зокрема методу проектів. Такий підхід забезпечує одночасний розвиток, навчання і виховання дітей, адже він активізує творчу діяльність школярів у ході виконання проектів.

Проектна діяльність, виступає важливою ланкою технології формування культури навчальної діяльності дітей. Вона дозволяє не тільки спостерігати процес становлення особистості, а й нарощувати культуру навчальної діяльності дітей, створювати умови для її підвищення від проекту до проекту. На думку І.Кожевнікової проект - це метод педагогічного організованого оволодіння учнями уміннями культури навчальної діяльності, важлива складова системи роботи дітей на уроках і вдома [3, с. 144].

Л.Стеців визначає проектне навчання як цілісну дидактичну систему, що ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності [17, с. 19]. Отже, метод проектів є ефективним у світлі формування культури навчальної діяльності учнів, адже він дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання; дає змогу навчатися працювати в колективі; розвиває вміння самостійно знаходити необхідну інформацію; дає можливість проявляти самодіяльність у роботі; набувати практичний досвід; навчає творчо підходити до вирішення поставлених завдань.

Розглянемо сутність і зміст технологічних етапів впровадження проектування з метою формування культури навчальної діяльності учнів, що розроблені за аналогією до системи планування уроків, виділених І.Кожевниковою.

Етап перший: планування системи проектів, спрямованих на формування культури навчальної діяльності дітей. Зміст цього етапу слід розробляти і впроваджувати за алгоритмом:

Вивчення змісту програм загальноосвітньої школи з метою виділення системи проектів. Для цього необхідно: врахувати рекомендації до вивчення навчального матеріалу; розподілити час на вивчення теми; визначити ступінь новизни у змісті навчального матеріалу, зафіксувати опорні поняття, передбачити перспективи в оволодінні дітьми уміннями із відповідних видів культур; розподілити вправи за ступенем складності і творчості; вибрати необхідні технічні засоби навчання, засоби наочності та ін.; чітко уявити зміст функцій педагогічного управління процесом оволодіння дітьми уміннями культури навчальної діяльності; зробити прогнозування кінцевих результатів (таких як виявлення учнями умінь культури дидактичного, психологічного, виховного, організаційно-управлінського змісту), яких повинні досягти учні на відповідних рівнях культури навчальної діяльності.

Аналіз міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків у змісті навчального матеріалу з метою: формування системи знань на змісті навчальних предметів і наукової картини світу в учнів; реалізації принципу міжпредметного підходу до формування культури навчальної.

Врахування можливостей змісту навчального матеріалу, планування проектів з формування культури навчальної діяльності школярів: виділення видів культур, їхніх елементів, які забезпечують необхідні уміння культури навчальної діяльності учнів при вивченні змісту навчального матеріалу; виділення необхідних видів культур, їхніх елементів, які впливають на виховання особистісних якостей дитини в навчальній діяльності.

Обирання типу і теми проекту необхідно виконувати такі методичні прийоми: вивчення пояснювальної записки до кожного навчального предмета, мета оволодіння його змістом; сформувати основні завдання, вправи, способи дій, що повинні діти виконувати на кожному етапі виконання проекту з метою упровадження культури в навчальну діяльність дітей; уточнення комплексу вмінь культури навчальної діяльності, які необхідно формувати у відповідності з віком школярів; продумати прийоми педагогічного управління оволодінням дітьми необхідними уміннями культури; прогнозуються можливі результати проектів навчальної діяльності дітей.

На цьому етапі важливим є те, що використання методу проектів дозволяє охоплювати різні навчальні предмети, більш повно використовувати міжпредметні зв'язки, адже різні навчальні предмети мають різні можливості для впливу культури на дитину. Завдання методики полягає в тому, щоб досягти інтеграційного впливу видів культур на навчальну діяльність учнів під час виконання ними проектів культури. Тому на початковому етапі необхідно конкретизувати комплекс умінь культури, представити їх через відповідні знання, конкретні уміння дітей, виділити чинники розвитку їхніх особистісних рис, які необхідно сформувати, пов'язати це із можливостями навчальних предметів, продумати відповідні умови для організації проектного навчання.

Учитель допомагає учню визначити індивідуальні для нього і в той же час тільки йому під силу завдання в змісті проекту протягом навчання. Ці завдання пов'язані з оволодінням конкретними уміннями культури або їхнім поєднанням та можуть виникнути не тільки при вивченні навчального матеріалу, але й у змісті життєдіяльності дитини. Наприклад, необхідно покращити поведінку, поліпшити якості особистості, риси характеру та ін. Вони теж пов'язані з підвищенням культури навчальної діяльності і досягаються шляхом досконалого оволодіння її елементами - відповідними знаннями, уміннями і навичками.

У процесі оволодіння комплексом умінь і навичок культура навчальної діяльності учитель може працювати індивідуально з учнем, з окремими групами дітей, з колективом класу на основі загального для всіх дітей проекту культури або окремих проектів для відповідних груп дітей. Таким чином, ідея проекту культури, різних його видів за тематикою виникає як необхідність покращити навчальну діяльність учнів і через це підвищити ефективність навчання, виховання, розвитку дітей.

Використання різних за типологією проектів дає вчителю можливість впливати на формування культури навчальної діяльності школярів, на розвиток їхньої особистості.

Етап другий: планування змісту проекту на засадах формування культури навчальної діяльності учнів.

Визначити навчальні, розвиваючі цілі проекту щодо формування культури навчальної діяльності учнів. Для цього необхідно орієнтуватись на загальні вимоги до навчання, виховання і розвитку учнів певного віку, враховувати характер співвідношення цілей з навчальним матеріалом та інтереси дітей.

У відповідності з цілями визначити умови їхнього досягнення у процесі формування умінь культури навчальної діяльності учнів.

Визначитися зі змістом проекту, для цього слід: відібрати відповідно до теми проекту навчальний матеріал за змістом і обсягом; визначити можливості впливу видів культур на дітей; визначити складові фону культури уроку у зв'язку з навчальним матеріалом і завданнями формування культури навчальної діяльності учнів; визначити послідовність виконання вправ і завдань проекту; визначити методи, прийоми, форми, засоби, способи дій з формування культури навчальної діяльності дітей; продумати можливість впровадження існуючих міжнародних проектів.

Урахувати принципи формування культури навчальної діяльності.

Діагностувати формування культури навчальної діяльності учнів, (оцінювання стану умінь культури вчителем, учнями класу, самим учнем).

Спираючись на алгоритм, у вчителя є можливість вибрати тип проекту і скласти його структуру так, щоб збудити і утримати інтерес дітей до навчальної діяльності, до оволодіння уміннями культури.

Підкреслимо, що проекти мають вільну структуру і мають великі можливості у формуванні культури навчальної діяльності учнів. Їх зміст може розроблятися як вчителем так і за допомогою учителя, батьків, вожатих самими дітьми. Для цього складається план проекту в межах навчальної діяльності або життєдіяльності дітей для досягнення визначеної мети.

Спочатку разом із вчителем, а далі самостійно діти визначають основні кроки досягнення поставленої мети, думають, на що слід звернути увагу, які розвивати уміння культури, до кого звернутись за допомогою, зміст яких навчальних предметів можна використати для виконання проекту.

У таких ситуаціях учитель бачить виявлення культури навчальної діяльності дітьми, прояв якостей та рис кожним учнем і може обирати раціональні прийоми формування конкретних умінь культури, оскільки виконуючи проекти діти зацікавлені, активні, старанні, змагаються між собою.

Етап третій: реалізація проектів культури спрямованих на формування умінь культури навчальної діяльності школярів, на розвиток їхньої особистості. Основна мета проектів культури полягає в тому, щоб актуалізувати необхідні знання, уміння, навички учня на відповідному рівні культури; навчити застосовувати їх практично у взаємодії з товаришами, вчителем, у життєдіяльності; стимулювати учня у самореалізації, у творчій навчальній діяльності. Це може бути навчальна діяльність або низка практичних творчих справ для досягнення мети проекту.

Ось чому при виконанні проекту культури повинна виявлятися педагогічна культура учителя на творчому рівні, яка спрямована на допомогу дітям у формуванні культури навчальної діяльності.

Четвертий етап: підведення підсумків та оцінка виконання проекту, визначення завдань для нових проектів. Слід враховувати те, що кожен проект культури породжує нові проекти, які можуть бути як більш вузькими за конкретними напрямками, так і більш широкими і складними. Адже із багатьох проектів у кожному класі і з різних навчальних предметів складається загальна картина формування культури навчальної діяльності школярів.

Отже, саме проектна діяльність не тільки мотивує процес навчання дітей, вона дає змогу збагачувати їм власний досвід у конкретній справі, дозволяє побачити практичне застосування своїм знанням, умінням і навичкам у реальному житті, сприяє нарощенню культури навчальної діяльності учнів.

Приклади проектів

культура навчальний проектний вчитель

На сьогодні розроблено багато різноманітних проектів, в тому числі і з культури навчальної діяльності. Але обираючи будь-який з них вчитель повинен пам'ятати, що слід враховувати психолого-педагогічні та вікові особливості дітей, їхні інтереси, корисність такої діяльності для суспільства тощо.

Спочатку розглянемо приклади проектів, спрямованих на формування культури навчальної діяльності у молодших школярів.

Цінним в розробленому І.Кожевніковою переліку орієнтовних тем проектів культури в навчально-трудовій діяльності учнів початкової ланки школи (дивись додаток А), є те, що автор враховує „особливості дітей молодшого шкільного віку: їхні вікові можливості не дозволяють впроваджувати достатньо далекі за метою завдання... Всі проекти культури при вивченні навчальних предметів у початкових класах повинні бути орієнтовані на головне для молодшого школяра - навчальну діяльність, в якій необхідно формувати конкретні уміння культури” [3, с. 150].

Наводимо приклади проектів культури з вищезазначеного переліку.

Проект „Будь ввічливим”

Мета проекту: дітям необхідно скласти кодекс ввічливої поведінки в класі, на уроці, на перерві, на шкільному подвір'ї.

Розробка змісту проекту: молодші школярі повинні знаходити оповідання, вірші, приказки та ін. про прояви ввічливої поведінки, але перед цим план виконання необхідної роботи складається разом з учителем. З'ясовується, де можна знайти необхідні матеріали або позитивні приклади. Тут можлива і суттєва допомога батьків.

Виконання проекту - це конкретна пошукова діяльність дітей. її результати обговорюються на уроках, після уроків, пов'язуються з навчальним матеріалом на різних уроках, якщо для цього є можливості пов'язуються з вчинками дітей, з конфліктними ситуаціями та ін.

Підсумки проекту: результати виконання проекту оформляються у вигляді сукупності правил, переконань. Зібраний матеріал акумулюється у вигляді сформульованого кодексу ввічливої поведінки, який вивішується в класі. Це творча робота, яку виконують учні.

Примітка: розробляючи методику змісту, а потім реалізацію даного проекту, учитель виходить із того, що вся кропітка підготовча робота його та учнів повинна уміло вплітатися у зміст навчальної діяльності учнів на різних уроках, етапи яких близькі до мети виконання даного проекту.

Взагалі зміст кодексу складається як мозаїка із окремих правил, переконань, норм. Тривалість роботи над цим проектом визначається колективним рішенням. До змісту кодексу необхідно епізодично звертатися у ході навчальної діяльності та життєдіяльності учнів.

Проект „Учись створювати красиве”

Краса - це сукупність якостей, що приносять насолоду погляду, слуху або задоволення.

Перший етап. Учні як учасники проекту ставлять своєю метою визначити, де в їхній навчальній праці можна створювати красиве. Визначаються напрямки, наприклад, краса форми, змісту - уроки художньої праці, краса мовлення - уроки читання, письма; процес спілкування; прекрасні риси характеру людини, красиві вчинки; духовне багатство та ін.

Другий етап. Створюється скринька красивого: вибираються малюнки, виписуються красиві слова, відзначаються красиві вчинки, відбираються красиві вироби, зразки каліграфічного письма, речення, задачі та ін.

Третій етап. Створюється книжечка або куточок краси, оформляються папки з матеріалами та ін.

Четвертий етап. Організується захист дітьми „красивого” у створених ними продуктах діяльності.

Проект „Учись жити в колективі класу”

У ході проекту молодшим школярам необхідно засвоїти, що таке колектив класу, чим же він відрізняється від будь-якої групи дітей.

Учні повинні прийти до думки, що перед ними поставлене загальне для всіх завдання, загальна мета - вчитися, щоб бути корисними своєму народу.

Цю загальну мету вони виконують разом, колективно. У колективі мають місце взаємодопомога, взаємна підтримка, усвідомлення кожним своєї належності до колективу, прагнення передати свої знання й уміння товаришам. Вчитель звертає увагу дітей на позитивні вчинки їхніх товаришів: хто вчасно допоміг товаришу, хто переборов лінь, хто виконав свої обіцянки вчасно. Головна думка має бути такою: той відчуває радість від зустрічі з колективом, хто поклав немало своєї особистісної праці, зусиль, кмітливості та ініціативи при виконанні завдань у навчанні. Колективно працювати, грати на уроці - означає разом, дружно виконати загальне завдання.

Проект „Дій за обраним планом”

Планування - це розробка послідовних дій, а план - це програма до необхідних дій.

Мета проекту: учні повинні оволодіти уміннями складати план своєї наступної діяльності і далі діяти за планом. По ходу реалізації цього проекту школярі навчаються складати план своєї відповіді, план оповідання, план твору, план наступних трудових дій, план вирішення задачі, план аналізу твору та ін.

Підсумком всієї роботи над плануванням може бути папка із найбільш вдалими роботами учнів.

Проект „Проявляй у навчанні творчість”

Мета проекту: провести виставу творчих робіт молодших школярів.

Творчість школяра розуміється як створення ним у процесі навчальної діяльності творчого продукту, який можна оцінити за критеріями новизни, оригінальності, незвичайності та ін. Визначаються напрямки творчості: малюнок, іграшки, складені задачі, складені казки, написані вірші, розповіді та ін.

Головний підсумок проекту: необхідно, щоб більшість учнів змогли виявити свої творчі потенції. Кращі роботи відбираються для виставки в класі або в рекреаціях школи. Стає важливим такий девіз: „Прагни до творчості!”

Проект „Прагни висловлюватися у різних видах мовлення:

докладно, стисло, вибірково”

Можеш ти похвалитися тим, що: „Твоє мовлення є засобом самовираження, предметом радості і гордості?”.

Молодшому школяру бажано відповісти на це питання позитивно.

Метою проекту є створення книжечки-малятко, у якій зібрані правила мовлення. Наприклад, в формуючому експерименті були виявлені такі правила:

- розповідь або твір необхідно будувати тільки на добре відомих фактах, спостереженнях, життєвому досвіді, на знаннях із книг, теле- і радіопередач;

- матеріал для розповіді або твору необхідно продумати, якщо потрібно доповнити, вибрати головне, викласти в необхідній послідовності;

- мовлення повинно бути обґрунтованим, без пропусків і повторень, з висновками, що випливають зі змісту. Необхідно не тільки передати факти, свої спостереження, почуття відповідно до дійсності, але й вибрати такі слова, речення, що передають усі її ознаки;

- вибирати в різних ситуаціях різні синоніми, речення, які найкращим чином передають зміст. Мовлення повинно бути переконливим, але у той же час яскравим, красивим, без слів-паразитів і просторічних слів;

- мовлення повинно бути правильним, без недоліків в усних і письмових висловлюваннях.

На різних уроках учитель з учнями працює за цими правилами. Як підсумок, народжується книжечка зі зразками, прикладами мовлення. Цей проект може бути достатньо тривалим.

Проект „Прагни оволодіти технікою мовлення”

Мета проекту: досягти читання правильного, свідомого, біглого, виразного.

На уроках читання і на інших не допускається пропускати склади, замінювати слова. Звертається увага на темп читання, але не допускається швидке читання без зв'язку із розумінням того, про що читають, як вголос, так і про себе. Читання повинно бути свідомим, з розумінням структури і змісту про що читають. Свідомість читання можна оцінювати за виразністю і за правильністю відповідей на питання, коли виразність пов'язана з інтонацією: темп і ритм мовлення, наголос, паузи, підвищення і пониження голосу. По ходу реалізації проекту проводяться міні-конкурси на кращого читача, коли діти дають оцінку читання своїх товаришів. При цьому звертається увага на розуміння тексту, на особистісне ставлення до подій, про які розповідає автор, на співчуття героям твору. Переможці нагороджуються призами.

Проект ”Знай народні українські ігри”

Мета проекту: скласти збірник українських народних ігор.

Дитячі ігри - це невеличкі твори, в основі яких лежить розкриття різних життєвих колізій засобами рухових елементів. Вони зародилися дуже давно і є плодами творчої пошукової діяльності самих дітей. Значна їхня частина запозичена з репертуару дорослих, особливо з обрядового фольклору. Найдавнішими є хороводні ігри за дійовими особами, де поєднуються в єдине ціле музика, хореографічні рухи, пантоміма, слова. Природний інтерес дитини сприяє популярності серед дітей ігор, основними персонажами яких є птахи та звірі. Серед народних ігор особливо багато рухових, у яких драматизація поєднується зі змагальними елементами - бігом, пошуком та ін. Чимало таких ігор супроводжується своєрідними поетичними та музичними вставками, які мають різне призначення.

Діти знаходять зміст ігор індивідуально: на уроках українського читання та мови вчитель створює відповідні умови для їхнього застосування. На уроках можна розглядати ігри й за тематичними планами у зв'язку з метою навчання. За результатами всієї роботи складається збірник українських народних ігор, які можуть використовуватися на святах, днях народження та ін.

Проект „Стався дбайливо до природи”

Мета проекту: записати в книгу скарги, що надходять від рослин, птахів, тварин, в залежності від місця проживання дітей.

Тут може бути проведена попередня екскурсія, для того щоб спостерігати за станом довкілля або учні отримують індивідуальні завдання. Кожному учаснику проекту необхідно більше дізнатися про тварин, рослин, птахів, а потім скласти оповідання. Оповідання має починатися з опису автором змісту скарги і записується далі від імені тварини, птаха або рослини.

На наступному етапі проекту виконується обговорення скарг і підготовлених дітьми відповідей на них: „Що ми можемо зробити, щоб виправити погане становище?”. Тут можуть виникнути практичні проекти. „Книга скарг” повинна бути ілюстрована дитячими малюнками, а її читання може супроводжуватись творчими виступами дітей. Ідея дбайливого ставлення до природи повинна проходити через вивчення навчальних предметів, особливо на уроках природознавства та читання.

Цікаві поради щодо проведення проектів спрямованих на формування екологічної культури в учнів 1-4 класів надає С.В.Жуковської [1, с. 4-5]. Зокрема вона надає перелік тем проектів, розробки до них задач, методичні поради, зразки оформлення (дивись додаток Б).

Серед проектів, що розробила Г.Хабазня [19, с. 13] проект „Жива і нежива природа” скерований на формування в учнів 2-го класу елементів екологічної культури.

Проект „Жива і нежива природа”

Напрями: нежива природа; жива природа (рослини, тварини, гриби, ланцюги живлення); охорона природи.

Зміст роботи. 1. Що таке нежива природа?

Необхідно: скласти абетку неживої природи (Алмаз, Балтійське море, вулкан...); дібрати малюнки, фотографії.

2. Що таке нежива природа?

Необхідно: скласти абетку рослин, тварин, дібрати малюнки їстівних і отруйних грибів, домашніх улюбленців.

3. Ланцюги живлення.

Необхідно: Скласти ланцюжок живлення пташки, звіра, риби. Помилки людської діяльності (надмірний випас худоби, розорювання рівнин призвели до опустелювання Африки, а отже, винищення тварин, рослин; надмірне зрощення багатьох водойм, зокрема Аральське море з 1960 року втратило половину своїх вод, а отже зменшилась кількість планктону і риби). Порушення екосистем (завезені до Австралії кролики).

4. Збережемо природу.

Необхідно ознайомитися із заповідниками України, рідкісними або зникаючими рослинами і тваринами Червоної книги (малюнки, фотографії).

Завдання пошуково-творчого характеру.

- Що трапиться, якщо ...

... всіх комах знищать за допомогою отрутохімікатів.

... нерозумні діти повбивають жаб.

Яскрава реалізація методу проектів на уроках читання подана Н.Пархоменко [11, с. 11], вона надає методичні рекомендації проведення з учнями 3-4 класів проекту „Образ тварин в українських народних казках”. Розділивши дітей на групи, вчитель дає окремі завдання кожній: перша група досліджує образ лисички в українських народних казках, друга - образ вовчика, третя - образ півника. Даний проект є інтегрованим, оскільки спрямований на формування у школярів елементів культури читання, усного і письмового мовлення, спілкування і взаємин в колективі, розумової культури. Такий підхід дає можливість учням залучатися до таких видів навчальної діяльності як-от: читання, аналіз прочитаного, пошуку інформації для опису зовнішності, для складання характеристики (висловлення свого ставлення до прочитаного, оцінка вчинків дійових осіб, вияв мотивів їхньої поведінки, зіставляння вчинків персонажів), порівняння образів, узагальнення, малювання героїв.

Проектна діяльність учнів 5-12 класів вирізняється далекими перспективами виконання проектів культури, так як діти в цьому віці можуть охопити одночасно декілька напрямків діяльності. Процес формування культури навчальної діяльності характеризується більшою інтеграцією знань, умінь і навичок школярів з різних навчальних предметів під час виконання проекту.

Багато проектів скерованих на формування культури навчальної діяльності в учнів основної та старшої ланок школи ми можемо знайти в різноманітній науковій літературі, а також в мережі Інтернет. В основному це проекти розроблені з конкретних навчальних предметів, спрямовані на оволодіння учнями елементами розумової культури. Для прикладу у додатку В наведений перелік адрес в Інтернеті міжнародних і регіональних проектів з математики, природничих наук та інших навчальних предметів.

Формуючи в учнів комплекс елементів духовної культури вчитель може використовувати в навчальному процесі такі проекти як „Ольжина купальня”, „Зв'язок поколінь”, „Національна спадщина”, „День матері”та ін.

Проект „Ольжина купальня”.

Проводився у школі Коростенського району Житомирської області. Робота над проектом проходить в чотири етапи.

І. Пошуковий етап:

1. Формулювання назви проекту: „Ольжина купальня”.

2. Оцінка значущості й актуальності обраної проблеми для даного регіону:

- суспільно-історична роль княгині Ольги у родоводі українських князів;

- конфлікт Ольги з древлянським народом;

- вплив її політики на історію Коростенщини;

- купальня Ольги як унікальне природне утворення на гранітних порогах річки Уж на території древнього міста.

3. Мета проекту: вивчити, проаналізувати, узагальнити знання про історичну, краєзнавчу і культурну спадщини древлянського краю.