Розвиваючі ігри для розвитку уваги у дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиваючі ігри для розвитку уваги у дітей

Увага - спрямування і зосередженість психічної діяльності на певному об'єкті (Н.Ф. Добринін). Увага залежить від багатьох факторів: зовнішні, які в основному впливають на мимовільну увагу; внутрішні - спрямованість особистих інтересів, стан здоров'я, вольові якості тощо. У наш час увага займає особливе місце, через соціальні та психологічні зміни, які помітні все більше й більше. Вважають, що і вчителям, і дітям зараз набагато важче, ніж було дотепер. Усе змінилось: діти, їх батьки, і відповідно відношення сім`ї до школи. Члени сімей проводять все менше й менше часу один з одним, а все більше й більше дивляться телевізор або проводять час за комп'ютером. Отже, не дивно, що дітей, які ростуть без нагляду, становиться все більше. Батьки мають свої особисті труднощі, шкідливі звички, залежності. Комунікація з іншими людьми представляє певні труднощі для дітей. Їм важко слухати інших, вони не рахуються з індивідуальними особливостями оточуючих, дуже рідко говорять про важливі для них проблеми, часто обмежуючись загальними фразами. Вчителі жаліються на досі рідку грубість зі сторони дітей. [1, с. 8].

Завдання сімей, вчителів полягає в тому, щоб допомогти дітям зрозуміти прості життєві мудрості, які розуміють під собою застосування різних особистих чеснот та уваги до себе й інших (коли в тебе поганий настрій - не псуй його іншим; цінуй взаємовідносини; не витрачай більше, ніж в тебе є і т.д.) [1, с. 9]. При цьому треба враховувати різні стадії розвитку уваги, щоб не вимагати від дитини більшого, ніж вона може дати. Наразі розглянемо дошкільний вік. У дошкільному дитинстві об'єм уваги збільшується, тобто діти можуть сприймати більше інформації за відносно короткий час. У цьому віці підвищується тривалість зосередженості. Розподіл уваги говорить про те, що дитина може зосередитись на декількох предметах одночасно. Переключення уваги показує здатність дитини переміщувати концентрацію уваги з одного виду діяльності на інший, з одного об'єкту на другий. Розвиток властивостей і видів уваги напряму залежить від зацікавленості дитини у матеріалі, від характеру діяльності в процесі вивчення. Показники уваги ростуть в ролевих, інтерактивних іграх [3, с. 206]. Дякуючи певним принципам створення ігор, вони стимулюють розвій таких важливих показників розвитку як фізичний (здоров'я, рухові навички), когнітивний (психічні процеси пов'язані з мисленням) та психосоціальний (зміна Я-концепції, формування соціальних навичок та моделі поведінки). Нижче наведені основні принципи:

· Надання можливості експериментування і отримання нового досвіду; кожна дитина може побути в центрі уваги, відчути, що вона успішно справляється з завданням.

· Мінімальна можливість отримання емоційних або фізичних травм.

· Мета ігор зрозуміла та досяжна.

· Помилки - як джерело нового досвіду, так і веселощів.

· Розуміння дітьми причинно-наслідкового зв'язку.

· Створення ігор таким чином, щоб у дитини розвивалась терплячість.

· Продуманий реквізит та музичний супровід розвивають естетичний смак дитини.

· У групових іграх панує активна соціальна взаємодія, де діти співпрацюють між собою та допомагають один одному.

· Варіативність способів виконання завдання, відповідно до можливостей дитини.

· Образи, метафори, невеличкі історії розвивають фантазію дітей.

Дітям подобається грати в ті самі ігри по декілька разів. Режим повторюваності дозволяє дітям удосконалюватися та змінювати свою поведінку. Але треба слідкувати за реакцією дитини при проведенні тієї ж гри. Деяким дітям потрібно більше часу на виконання завдання, це теж треба враховувати. Обов'язком того, хто проводить ігри є підтримка дисципліни (долучення до «спостерігання» плюшевих іграшок, зміна інтонації, зміна головних ролей: «а ти так зможеш?»). [2, с. 19-20]

Приклади розвиваючих ігор на уважність для дітей (3 - 6 років і не тільки)

Я бачу, що… (За Клаусом Фопелем)

Інструкція дітям. Правила нашої нової гри звучать так… Я кажу: «Я бачу, що…» У цей момент ви починаєте мене тихенько питати «Що ж ти бачиш?» Тоді я вам відповідаю, наприклад: «Я бачу дітей, які кричать і стрибають навколо мене». Тоді ви робите те, що я сказала, до тих пір, поки я знову не промовлю: «Я бачу, що…» Ви повинні зупинитися і повторити своє питання: «Що ти бачиш?» Я називаю щось нове, а повинні знов це робити.

Я бачу, що… Я бачу дітей, які стрибають навколо мене.

Я бачу, що… Я бачу м'ячики, вони стрибають і стукаються о підлогу.

Я бачу, що… Я бачу стару людину, яка несе колоду.

У процесі цієї гри діти багато рухаються, демонструючи свою фантазію і одночасно концентрують свою увагу. Крім того ритуальні елементи гри посилюють відчуття приналежності до групи й створюють особливу атмосферу. У грі можна використовувати різний темп, пропонуючи все нові ситуації. Якщо Ви хочете, щоб діти знову прийшли в спокійний стан, пропонуйте їм в кінці більш спокійні ситуації («Я бачу дітей, які повільно ходять по кімнаті»).

Знайти відповідність/ пару/закономірність

Треба враховувати індивідуальний розвиток дитини. Для когось треба ускладнити правила, а для когось навпаки - полегшити.

Класична гра: знайди 10 відмінностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гра з картками

Завдання дитини полягає в тому, щоб запам'ятати що зображено на картках і їх де вони лежать. Після цього ведучий просить дитину відвернутися, або заплющити очі, і прибирає одну або дві картки. Ведучий просить дитину повернутись. Вона повинна сказати що зникло і ведучий має повернути картку. Наступний раз або два той, хто веде може прибрати вже дві картки або ж поміняти їх місцями. Завдання дитини - вірно сказати, чого не вистачає або повернути картки на свої місця. Далі ведучий вкотре просить дитину відвернутись і заміщує одну-дві картки іншою, досі небаченою дитиною.

Що змінилось?

Ведучий просить розділитись дітей на дві команди або ж ділить сам. Дві команди шикуються одна навпроти одної. Ведучий дає1-2 хвилини, щоб дати можливість командам роздивись один одного. Коли час вичерпується, ведучий просить повернутись обличчям до стіни одну з команд. Команда, що не відверталась має 1 хвилину, щоб змінити свою зовнішність (зав`язати волосся, натягнути лівий черевик на праву ногу, а правий на ліву, розстібнути ґудзик на сорочці, надіти сусіду свій браслет), дислокацію, позу або взагалі зникнути. Завданням команди, яка відверталась назвати всі зміни, що відбулися з їхніми опонентами, таким чином: по черзі говорить кожен член команди допоки не помилиться. Команда здобуває перемогу, якщо назвала усі зміни. Потім обидві команди міняються ролями.

Обидві гри (4, 5) тренують увагу та пам'ять. Гра з картками розрахована на двох гравців (ведучого та дитину). Вона може бути застосована у вивченні іноземної мови (назвати зниклі предмети мовою, яка вивчається). Також ця гра готує дітей до несподіваний ситуацій, які вимагають зосередженості на власних роздумах, бо хто ж очікував, що з`явиться нова картка?

«Що змінилось?» з однієї сторони закликає дітей використовувати винахідливість, фантазію, а з іншої бути вкрай уважним. Потрібно зберігати образ, який ти запам'ятав, звернувши увагу на найменші деталі. Ця грає дуже подобається дітям. У неї хочеться грати ще і ще.

Список використаної літератури

1. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения: Практическое пособие / Клаус Фопель Пер. с нем.: В 4-х томах. Т. 1. - М.: Генезис, 1998. - 160 с.

2. Фопель К. Привет, ушки! Подвижные игры для детей 3-6 лет / Клаус Фопель Пер. с нем. - Генезис.: Москва, 2005. - 143 с.

3. Урунтаева Г.А. Практикум по детской психологии / Г.А. Урунтаева, Ю.А. Афонькина., 1995. - 291 с.

4. Грейс К. Психология развития / Крайг Грейс. - СПб: Питер, 2000. - (Мастера психологии; вип. 7).

5. Плакевич Й. Решалки-рисовалки / Йоанна Плакевич. - Київ: Грані-Т, 2006. - 96 с.

Размещено на Allbest.ru