Педагогічні умови формування уявлення про закон пропозиції

Економічне виховання як педагогічний вплив, спрямований на формування економічної свідомості учнів. Педагогічні умови формування уявлення учнів про закон пропозиції. Організація робочого місця економіста. Екологія як невід’ємна складова економіки.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.12.2013
Размер файла 488,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

За результатами експериментального дослідження ситуація суттєво змінюється.

Рис.1. Порівняльна динаміка змін показників знань учнів

Експериментальна частина нашого дослідження передбачала з'ясування ефективності використання різних методів навчання для кращого засвоєння нових знань, а саме експериментально перевірити педагогічні умови формування уявлення про закон пропозиції.

Після вивчення нового матеріалу з використанням ефективних форм та методів навчання було проведене тестування із даної теми. За правильну відповідь виставляли «1», а при помилковій відповіді чи неправильній відповіді - «0». Коефіцієнт засвоєння вираховується за формулою:

Кзас = (Бу•100%)/п,

де Бу - сума умовних балів,

п - число компонентів.

Рівні сформованості знань визначаються згідно таблиці 3.

В останньому етапі експериментального дослідження брали участь учні експериментальної і контрольної груп. Результати контрольної роботи в обох групах виявили різні рівні знань.

Таблиця 3

Визначення рівнів сформованості нових знань учнів

Рівні сформованості знань

Кількісні показники розподілу учнів, %

Високий

80-100%

Середній

60-79%

Низький

0-59%

Таблиця 4

Узагальнені дані учнів експериментальної та контрольної груп в кінці формуючого експерименту.

Рівні засвоєння знань

Загальна кількість учнів

Експериментальна група

Контрольна група

Високий

13

9

4

Середній

11

5

6

Низький

6

2

4

Розподіл учнів за рівнями навчальних досягнень подані в таблиці 4 та за допомогою діаграми (рис. 2). Згідно таблиці кількість учнів які мають високий рівень знань з предмету експериментальної групи переважає кількість учнів контрольної групи.

Експериментально-дослідна робота засвідчила, що за час проведення експерименту в експериментальній групі значно зріз рівень знань учнів по використанню різних методів навчання.

Порівнюючи середні значення коефіцієнтів повноти виконання операцій для експериментальної та контрольної груп, можна зробити висновок, що рівень засвоєння знань з теми у експериментальної групи вищий і впровадження нових методів навчання під час формування нових уявлень з теми сприяє підвищенню рівня знань учнів. Отже, реалізація педагогічних умов формування уявлень про закон пропозиції у процесі вивчення основ економіки у професійно-технічному училищі дали позитивний результат.

Розділ 3. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

3.1 Організація робочого місця економіста

Організація робочого місця -- це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

Виявлення та аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів слід починати з аналізу дотримання вимог, встановлених санітарними правилами і нормами для виробничих приміщень та робочих місць.

Для цього необхідно вказати геометричні розміри приміщення та кількість робочих місць у ньому. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об'ємом приміщення, що наведено для одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями. Аналіз умов праці на робочих місцях показує, що можуть виникнути наступні потенційно небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ)Небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються за природою дії на наступні групи: фізичні; хімічні; біологічні; психофізіологічні.

Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на:

рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання; гострі крайки, задирки й шорсткість на поверхнях інструментів і устаткування; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищений рівень вібрації; підвищена або знижена вологість повітря; підвищена або знижена рухливість повітря; підвищена або знижена іонізація повітря; підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електромагнітних випромінювань; відсутність або недостача природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та відбитий відблиск; підвищена пульсація світлового потоку.

Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються:

за характером впливу на організм людини на: токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, ті, що впливають на репродуктивну функцію; за шляхом проникнення в організм людини через: органи дихання; шлунково-кишковий тракт; шкірні покриви й слизові оболонки.

Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори включають біологічні об'єкти:патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

макроорганізми (тваринного і рослинного походження).

Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі фактори за характером дії підрозділяються на:

а) фізичні перевантаження; б) нервово-психічні перевантаження.

Фізичні перевантаження підрозділяються на: статичні; динамічні.

Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на: розумову перенапругу; перенапругу аналізаторів; монотонність праці; емоційні перевантаження.

Організаційні заходи передбачають врахування вимог при необхідності профвідбору кадрів; урахування вікового обмеження при укладанні трудового договору відповідно до вимог діючих нормативів; оптимізацію режимів праці та відпочинку, в т.ч. при встановленні додаткових оплачуваних перерв на протязі робочої зміни, відповідно до вимог діючих правил та нормативів з охорони праці; організацію та проведення інструктажів з охорони праці; організацію та забезпечення робітників засобами індивідуального захисту; організацію та проведення контролю показників умовпраці та атестації робочих місць. Медико-профілактичні заходи направлені на проведення періодичних медичних оглядів робітників, зайнятих на роботах підвищеної шкідливості та небезпечності, з метою своєчасного виявлення симптомів хронічних професійних захворювань, забезпечення робітників лікувально-профілактичним харчуванням та ін.

З урахуванням умов праці необхідно вказати періодичність медичних оглядів, склад лікувально-консультативної комісії (ЛКК), а також вимоги до складу лікувально-профілактичного харчування.

Нормалізація повітря робочої зони. Здійснюються заходи щодо утворення мікроклімату та забезпечення чистоти повітря робочої зони.

Необхідно повністю використовувати можливості вдосконалення технологічних процесів та їх апаратурного оформлення, а також вибору схем виробництва сировини, палива, транспорту з метою зниження тепловиділення і зведення до мінімуму надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони.

При недостатності технологічних заходів для нормалізації повітря робочої зони слід використовувати спеціальні методи і засоби, включаючи вентиляцію,опалення, кондиціювання повітря, засоби індивідуального захисту, екранну ізоляцію теплових агрегатів тощо. В гарячих цехах потрібно передбачити особливий питний режим, кімнати відпочинку та повітряні оазиси.

Підбираються засоби контролю мікроклімату та чистоти повітря робочої зони.

При необхідності покращення виробничого освітлення, а також при проектуванні або реконструкції виробничих приміщень (підрозділів) здійснюються заходи щодо встановлення окремих видів і систем освітлення.

Для систем електричного освітлення підбираються типи ламп, освітлювачів (вказується використання останніх), напруга освітлювальної мережі, джерела живлення.

Згідно галузевим нормам передбачається аварійне та ремонтне освітлення.

При цьому називаються типи ламп, освітлювачів, їх виконання, номінальна напруга. Підтримка запроектованого освітлення у чистому виді забезпечується очищенням (миттям) віконних блоків і світильників не менше 2 разів на рік за графіком, який встановлено на підприємстві.

Для природного освітлення передбачаються віконні блоки з внутрішнім

відкриттям стулок, регулювальні пристрої для відчинення, жалюзі, штори, ролети тощо.

Захист від виробничого шуму та вібрацій. Нормовані значення шуму і вібрації на робочому забезпечуються організаційними і технічними заходами і засобами.

Основні організаційні заходи:

- раціональне розташування робочого місця;

- експлуатація комп'ютерного обладнання відповідно до вимог його паспорта і проведення своєчасних профілактичних ремонтів;

- постійний контроль режиму праці і відпочинку.

Основні технічні заходи: віброзвукопоглинання (подвійне чи потрійне засклення, влаштування тамбурів біля дверей, облицювання стін звукопоглинальними матеріалами - фанерою, плитами із деревних стружок, скляним чи мінеральним волокном, картоном, волосяною повстю, вовняною тканиною, штукатуркою, гіпсовими плитами та іншими шпаристими матеріалами; покриття підлоги утепленим лінолеумом; використання вібраційних килимків для матричних принтерів).

При необхідності знизити шум в проекті повинен бути розроблений комплекс заходів застереження, зниження та захисту від шуму й вібрацій. Якщо є потреба передбачаються засоби індивідуального захисту, погоджується режим праці та відпочинку працюючих, а також засоби контролю параметрів шуму й вібрацій.

Безпека експлуатації електрообладнання досягається системою організаційних і технічних засобів і заходів, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок, а також в аварійному стані.

Захист працюючих від ураження електричним струмом може здійснюється наступними заходами та засобами:

- ізоляція струмопровідних частин (подвійна ізоляція проводів);

- недоступність струмоведучих частин (пакетні аварійні вимикачі;

- розміщення проводів на висоті, недосяжній для ненавмисного доторкання до них різного роду пристосуваннями; прокладання проводів по підлозі у металевих рукавах чи у просторі над підвісною стелею або захована проводка у стінах);

- захисне заземлення або занулення конструкцій, що можуть виявитися під напругою (каркаси розподільчих щитів, їх знімні частини і частини, що відкриваються; металеві конструкції; металеві гнучкі рукави і труби електропроводки; електричні світильники; металеві труби опалення і водогону);

- розділення електричних мереж (силові мережі і мережі освітлення);

- використання справних штепсельних з'єднань і електророзеток тільки

- заводського виготовлення;

- заборона використання перехідних пристроїв;

- застосування написів, плакатів, засобів індивідуального захисту

(діелектричні килимки тощо).

Пожежна безпека на робочому місці забезпечується наступними заходами та засобами: захист електричних мереж у виробничих приміщеннях від короткого замикання і перевантажень; передбачення пожежних сповіщувачів (ручних -кнопка, тумблер; автоматичних - теплових, димових, світлових або полум'яневих і комбінованих); застосування автоматичної стаціонарної установки пожежогасіння (водяної спринклерної або дренчерної; дренчерної з повітряно-механічною піною або автоматичної порошкової модульної системи); використання різних типів вогнегасників, застосування наступних систем пожежогасіння: внутрішньої -від пожежних кранів, установлених на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу; зовнішньої - від пожежних гідрантів, установлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання.

Шляхи евакуації робітників та службовців з виробничих приміщень повинні бути розроблені для кожного приміщення.

Плани евакуації вивішуються на одному з видних місць біля основного

виходу з робочого приміщення або у коридорі чи на сходах. Шляхи евакуації забезпечуються евакуаційним освітленням, а ті шляхи,

що не мають природного освітлення, постійно освітлюються (при наявності людей). У світильниках евакуаційного освітлення встановлюються тільки лампи розжарення. Евакуаційна освітленість у приміщеннях має бути 0,5 Лк, поза приміщенням - 0,2 Лк.

3.2 Екологія як невід'ємна складова економіки

Особливістю сучасного етапу господарського розвитку є формування концепції про тісний взаємозвўязок між економічним та екологічним добробутом.

В наш час еколого-економічна проблематика визначає не лише ефективність функціонування усіх видів та форм господарської діяльності, але й принципіальні умови нормального функціонування кожної людини.

Екологічна економіка - молода наукова дисципліна, що відкриває нові напрями досліджень для прийняття науково обгрунтованих рішень із фінансування, планування, законодавчо-нормативного забезпечення керування соціально-економічними процесами в цілому і в галузі природокористування зокрема.

Проблеми, які досліджує екологічна економіка можна об'єднати у дві великі групи. По-перше, це ефективне використання економікою природних ресурсів. По-друге, це пошук та обгрунтування методів запобігання та ліквідації збитків від забруднення навколишнього середовища. Ці проблеми мають вирішуватися на основі закономірностей природно-історичного характеру, а також із урахуванням потреб суспільства, що постійно змінюються; формування нової системи цінностей на тлі економічних проблем сучасності.

В теоретичному плані екологічна економіка спрямована на створення наукових основ концепції стійкого екологічно-економічного розвитку, а її практичне значення виражається в створенні науково обгрунтованих конкретних рекомендацій із раціонального використання природних ресурсів та збереження середовища життя людського суспільства.

Економіка й екологія не можуть бути конкурентами або противниками. Вони тісно взаємопов'язані, причому не тільки через походження слів від спільного кореня. Забруднення навколишнього середовища й досі часто-густо вигідне виробникам, позаяк зменшує їхні витрати порівняно з ситуацією, коли очищення відходів є обов'язковим. Тому фірми одержують прибутки за рахунок збитків усього суспільства.

Оскільки забруднення навколишнього середовища -- це прояв негативних зовнішніх ефектів, ясна річ, що завдання економічної політики полягає у пошукові шляхів перетворення зовнішніх витрат забруднення на внутрішні. Цьому можуть слугувати законодавчі положення, спеціальні податки, загальні стандарти.

Втім, важко визначити стандарти забруднення через неповну й заперечливу технологічну і біологічну інформацію. От чому най- прийнятнішим при впровадженні екологічних проектів є аналіз витрат і вигод.

Зменшення забруднення дуже нагадує будь-яку іншу корисну діяльність. Ми виграємо, якщо маємо певну перевагу в даному різновиді діяльності, тобто альтернативна вартість упровадження програм з боротьби проти забруднення довкілля для нас стає меншою.

Чи варто впроваджувати екологічні програми й у яких межах? Відповісти на це питання нам допоможе порівняльний аналіз граничних витрат і граничних вигод. Наприклад, в одному з міст фірма “Симиз”, що виробляє синтетичні миючі засоби, розташована на березі озера. Вона скидає в нього шкідливі відходи (визначені в умовних одиницях забруднення -- викидах). На даний період у воду потрапило 5 одиниць викидів. Міський екологічний центр підрахував в умовних одиницях суспільні витрати на нейтралізацію цих викидів і суспільної користі такої нейтралізації.

Витрати і вигоди від нейтралізації забруднення

Кількість забруднення (одиниці викидів)

Сумарні суспільні витрати на нейтралізацію викидів (ум.од.)

Сумарні суспільні вигоди від нейтралізації викидів (ум.од.)

0

0

0

1

160

350

2

370

650

3

630

900

4

940

1100

5

1300

1250

Які заходи потрібно вжити в даному разі? Ти вже знаєш провідний принцип визначення оптимального обсягу випуску продукції. В даному разі принцип такий самий: фірма “Симиз” здійснюватиме екологічну програму доти, доки граничні вигоди будуть перевищувати граничні витрати, тобто МК > МС. Реалізацію програми буде призупинено якнайближче до того моменту, коли граничні вигоди починають дорівнювати граничним витратам МК = МС.

Якщо ти підрахуєш граничні витрати і граничні вигоди фірми, то одержиш:

Порівняльний аналіз витрат і вигод

Оди-ниці

вики-дів

Сумарні суспільні витрати

на нейтралі-зацію викидів

Сумарні суспільні вигоди від нейтралізації викидів

Гранич-ні

витрати

Гранич-

ні

вигоди

Порівняль-ний

аналіз

МК > МС

0

0

0

1

160

350

160

350

+ 190

2

370

650

210

300

+90

3

630

900

260

250

-10

4

940

1100

310

200

-110

5

1300

1250

360

150

- 210

Спираючись на ці дані, фірма буде нейтралізувати 2 одиниці викидів, позаяк саме за такої умови вигоди перевищують витрати.

Проте у реальному житті вкрай важко оцінити усі витрати і вигоди, пов'язані зі здійсненням екологічних програм, тому застосування аналізу витрат і вигод часто наштовхується на численні перешкоди.

Крім того, варто брати до уваги те, що сучасний економічний розвиток не може базуватися на невпинно зростаючих обсягах сировини й енергії. Адже природні ресурси не вічні й не безмежні. А це означає, що необхідно постійно піклуватися про збереження і відтворення цих ресурсів. Потрібно:

1) дбайливо й раціонально використовувати все те, що надає навколишнє середовище, і передусім -- непоновлювані ресурси;

2) за можливості вдаватися до дієвих заходів стосовно відновлення й поповнення природних ресурсів (відновлювати і підвищувати природну родючість землі, проводити лісопосадки, відтворювати запаси водойм);

3) формувати нову технологічну культуру, спрямовану на розвиток безвідходних технологій. Адже відходи виробництва багато в чому являють собою результат недосконалості технологічних процесів;

4) усебічно підтримувати екологічну чистоту виробництва і природокористування ;

шукати альтернативні джерела енергії, що не деформують довкілля, не руйнують родючі землі, не змінюють природний ландшафт.

Необхідно також зупинитися на екологічній класифікаціі природного капіталу. Вона базується на ознаках вичерпності та відновній здатності. Виділяють:

-невичерпні. Використання не призводить до виснаження в даний час або в майбутньому (сонячна енергія, внутрішнє тепло землі, енергія води, повітря)

-вичерпні невідновні - безперервне використання веде до зменшення запасів, до такого рівня, при якому подальша експлуатація економічно недоцільна. Не здатні до самовідновлення у термінах співрозмірних до термінів споживання

-вичерпні відновні - ресурси здатні до відновлення (через розмноження або інші природні цикли) - флора, фауна, водні ресурси.

Зараз ми маємо нову еру, де лімітуючий фактор розвитку - це не штучний капітал, а збережений природний. (Для видобутку деревини обмежуючим фактором будуть збережені ліси, а не потужності лісопильного заводу). Більшість економістів розглядають природні та штучні ресурси як взаємозамінні, а не взаємодоповнюючі фактори. Тобто жоден з них не може бути лімітуючим.

Висновки

Розглянуті педагогічні умови формування нових знань учнів, на які саме спирається методика організації та формування навчальної та пізнавальної роботи дозволяють зробити висновки.

Найефективнішим способом якісного засвоєння нового навчального матеріалу є застосування інтерактивного навчання. Що сприяє не лише пізнавальній але й розвиваючій діяльності. Використання таких новітніх методів як : а) ділові ігри; б)економічні задачі; в)проективні технології; г)моделюючі технології; ґ) домашня самостійна робота на повторення опорних знань - відшукування відповідей на запитання, поставлені вчителем; д) робота з використанням комп'ютера; е) самостійна робота на створення пошукової ситуації і розкриття перспективи майбутньої навчальної роботи - розв'язування задач; є) групова самостійна робота на оволодіння практичною частиною теми.

Під час написання магістерської роботи нами була складена педагогічна модель формування уявлень про закон пропзиції майбутніх кваліфікованих робітників.

Творче використання вчителем матеріалів, що пропонуються у даній роботі, підвищує ефективність навчального процесу, робить його продуктивнішим, продуманішим, результативнішим, насиченим активними формами роботи.

У магістерській роботі розроблена обґрунтована система різнорівневих задач з основ економіки. Приділено увагу ролі і місцю задач у процесі навчання. Показано вплив розв'язування задач на розвиток самостійності учнів.

Результати експериментальної роботи в цілому підтвердили висунуте в процесі дослідження припущення, що використання різних інтерактивних методів з основ економіки позитивно впливає на швидке та якісне засвоєння навчального матеріалу. Виходячи із загальноприйнятих критеріїв, результати експериментальної роботи дають підстави стверджувати про достатньо високий рівень сформованих в учнів експериментальних груп економічних знань та умінь.

Педагогічні умови формування нових знань з основ економіки повинні систематично плануватись і формуватись у всіх ланках дидактичного циклу процесу навчання і задовольняти такі вимоги: організовуватись з максимальним урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; бути систематичними, тобто використовуватися регулярно; об'єктивно оцінюватися.

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що використання різноманітних завдань і методів на уроках з основ економіки знайомить учнів з навчальними матеріалами забезпечує глибше та якісніше засвоєння ними змісту курсу. Цілеспрямоване та систематичне розв'язування учнями економічних задач сприяє високому рівню сформованості у них економічних знань.

Список використаних джерел

1. Аверін М. О. Концепція самоорганізації розвитку особистості учня у навчально-виховному процесі / М. О. Аверін, Т. А. Аверіна, Ю. П. Болотін та ін. // Рідна школа. -- 1993. -- № 8. -- С. 53--60.

2. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / Анатолій Миколайович Алексюк. -- К. : Радянська школа, 1981. -- 203 с.

3. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактичиский аспект / Юрій Костянтинович Бабанський. -- М. : Педагогика, 1977. -- 256 с.

4. Бєліков А. О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях / А. О. Бєліков // Радянська школа. -- 1991. -- № 2. -- С. 43--47.

5. Бочарова Е. П. Обучение учащихся самоконтролю знаний как средство повышения их учебной успеваемости: дис. ... канд. психол. наук : 13.00.01 / Бочарова Елена Петровна -- Львів, 1986. -- 121 с.

6. Бугайов О. І. Диференціація навчання у сучасній середній школі / О. І. Бугайов // Радянська школа. -- 1991. -- № 8. -- С. 7--16.

7. Бурда М. І. Диференційоване навчання / М. І. Бурда, Н. М. Бурда // Радянська школа. -- 1990. -- № 9. -- С. 59--63.

8. Буряк В. К. Диференціація навчання на уроці / В. К. Буряк // Радянська школа. -- 1990. -- № 3. -- С. 58--64.

9. Григулич С. М. Прийоми індивідуалізації самостійної роботи учнів на уроці / Світлана Миколаївна Григулич // Математика в школі. -- 2000. -- № 6. -- С. 34--36.

10. Григулич С.М. Самостійна робота старшокласників з математики в умовах диференційованого навчання: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Світлана Миколаївна Григулич. -- К., 2004. -- 230 с.

11. Голант Е. Я. Воспитание познавательной активности и самостоятельности учащихся / Голант Е. Я. -- М. : Просвещение, 1969. -- 320 с.

12. Гушулей Й.М. Збірник різнорівневих завдань з основ економіки / Йосип Миколайович Гушулей -- Тернопіль, 2003. -- 35с.

13. Гушулей Й. М. Загальна методика викладання основ економіки : пробний навчальний посібник / Йосип Миколайович Гушулей, Ігор Миколайович Вітенко. -- Тернопіль : Астон, 2004. -- 108 с.

14. Дайри Н. Г. Об эффективности самостоятельной работы старшеклассников на уроке истории / Н. Г. Дайри. - М. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1963. - 96 с.

15. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроке / Есипов Б. П. . -- М. : Учпедгиз, 1961. -- 239 с.

16. Загвязинский В. И. Учитель как исследователь / Владимир Ильич Загвязинский. -- М. : Знание, 1980. -- 96 с.

17. Зорина Л. Я. Дидактический цикл процесса обучения и его элементы / Л. Я. Зорина // Советская педагогика. -- 1983. -- № 10. -- С. 31--35.

18. Зоренко И. С. Дидактические условия организации самостоятельной учебной работы школьников: дис. … канд. педагог. наук : 13.00.01 / Зоренко И. С. -- Кривой Рог, 1997. -- 181 с.

19. Казакова А. Г. Самостоятельная работа учащихся при изучении нового материала. : дис... канд. пед. наук : 13.00.02 / Казакова А. Г. -- М., 1972. -- 198 с.

20. Ковбаса Ю. М. Зміст і методика професійної підготовки старшокласників з бухгалтерського обліку в умовах міжшкільного навчально-виробничого комбінату : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теорія та методи трудового навчання" / Ю. М. Ковбаса. -- К, 2005. -- 20 с.

21. Костюк Г. С. Избранные психологические труды / Костюк Г. С. --М. : Педагогика, 1988. -- 301 с.

22. Крутецький В. А. Психология математических способностей школьников / Крутецький В. А. -- М. : Просвещение, 1968. -- 432 с.

23. Кулько В. А. Формирование в учащихся умений учиться: пособие для учителей В. Кулько, Т. Цехмистрова. -- М. : Просвещение, 1983. -- 80 с.

24. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / Лернер И. Я. -- М. : Педагогика, 1981. -- 185 с.

25. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации і мышлении и обучении / Матюшкин А. М. -- М. : Педагогика, 1972. -- 168 с.

26. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. -- 2001. -- № 29. -- С. 4--6.

27. Организация самостоятельной работы учащихся на уроке / под редакцией П.И. Пидкасистого. -- М. : Педагогика, 1996. -- 328 с.

28. Освітні технології: Навч. метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за заг. ред. О. М. Пєхоти. -- К. : А.С.К., 2001. -- 256 с.

29. Пидкасистый П. И. Самостоятельная деятельность учащихся в обучении / П. Пидкасистый, Б. Коротяев. -- М. : МГПИ, 1978. --77 с.

30. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: теоретико-экспериментальное исследование / Пидкасистый П. И. -- М. : Педагогика, 1980. -- 240 с.

31. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи підприємницької діяльності 10-11 класи. -- К. : Шкільний світ. -- 2012. -- 65 с.

Додаток А

Рис. Порівняльна динаміка змін показників знань учнів

Додаток Б

Рис. Діаграма навчальних досягнень учнів контрольної та експериментальної груп

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.