Соціально-педагогічна робота в умовах літнього оздоровчого табору

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут психології і соціальної педагогіки

Кафедра соціальної педагогіки та корекційної освіти

Курсова робота

Соціально-педагогічна робота в умовах літнього оздоровчого табору

Студентки Давиденко Ірини Миколаївни

Науковий керівник: Першко Галина Олексіївна

Київ - 2012



ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи соціально-педагогічної роботи в умовах літнього оздоровчого табору

1.1 Загальна характеристика літнього оздоровчого табору і його функції

1.2 Особливості соціально-педагогічної роботи в умовах літнього оздоровчого табору

Розділ 2. Специфіка роботи соціального педагог в умовах літнього оздоровчого табору

2.1 Форми роботи соціального педагога в літньому оздоровчому таборі

2.2 Тематичний день як одна з форм роботи соціального педагога в літньому оздоровчому таборі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність даної теми визначається тим, що для сучасної соціокультурної ситуації в Україні характерний цілий ряд негативних тенденцій та процесів, які намітилися у сфері культурного та духовного життя. Це суттєво вплинуло на втрату духовно-моральних орієнтирів, спричинило відчуження дітей і молоді від культури та мистецтва. Сьогодні суттєво зменшено фінансування установ та закладів, що здійснюють організацію оздоровлення, дозвілля та відпочинку дітей у канікулярний період.

В умовах динаміки сучасних економічних і соціальних процесів постійно збільшується навантаження на школярів, яким необхідний повноцінний відпочинок. Проблему оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей ефективно вирішують дитячі оздоровчі табори. Проте в літній період важливим є не тільки рішення завдань оздоровлення і відпочинку дітей, а й організація виховного процесу, оскільки безперервність виховання дозволяє підвищити ефективність виховних впливів. Тому організація виховного процесу в умовах дитячого оздоровчого табору сьогодні стає все більш актуальною.

Одним із найважливіших стратегічних завдань України у сфері соціального захисту дітей є реалізація їхнього права на оздоровлення й відпочинок. Криза у сфері дитячого відпочинку та оздоровлення стимулювала пошук нових підходів до роботи дитячих літніх оздоровчих центрів. Така ситуація призвела до появи не тільки нових форм літнього відпочинку, а й до створення нових нетрадиційних форм життєзабезпечення та життєдіяльності дитячих таборів.

Останнім часом кількість літніх оздоровчих таборів зменшується, тому увага до цих установ, які виконують таку важливу місію оздоровлення і виховання дітей, особливо сьогодні, коли суспільство і сім'я знаходяться в складних економічних і соціальних умовах, підвищується.

Зміст і велика кількість проектів і програм для літнього відпочинку дітей і підлітків доводять, що їх творці - дитячі громадські об'єднання - є надійними партнерами держави і суспільства в справі відпочинку, розвитку та оздоровлення підростаючого покоління.

Літні програми являють собою науково обґрунтований комплекс спеціально розроблених та експериментально апробованих методик, а застосовуються вони з урахуванням специфіки регіонів.

Успішне вирішення завдань діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, насамперед, пов'язане з рівнем професійної майстерності педагогічного персоналу. Зазначу, що питанням діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку приділяли увагу багато дослідників.

Зокрема, аспекти соціально-педагогічної роботи в умовах літнього оздоровчого табору розглядали Бех І.Д, О.В. Беспалько Р.Х. Вайнола О.В.Можейко, О.А.Юрова, И.В.Иванченко, О.В.Єнін, Н.К. Крупська И.В.Іванченко, Є.І.Коваленко, А.І. Конончук, І.М. Пінчук, В.М. Солова, М.Соя, Я.Луцький, Т.Калечіц, М.Даниленко, Б.Беляев, І.Берман, А.Бурчак, Н.Мартинюк, Л.Пундик, , В.Н. Бутова, А.В. Волохова, О.Г.Красношликова, Н.А. Ложникова, Я.М. Кашуба, О.П. Яковлева, Л.Є. Пундик, М. Вайндорф-Сисоєва; М.М. Сидоренко та ін.

Мета дослідження: обґрунтувати теоретичні засади соціально-педагогічної діяльності в умовах дитячого літнього оздоровчого табору та розробити низку форм роботи.

У відповідності з поставленою метою визначені наступні завдання:

1. Здійснити теоретико-методичний аналіз літератури з даної проблеми.

2. Розглянути зміст форм роботи соціального педагога в літньому оздоровчому таборі.

3. Охарактеризувати основні напрямки роботи соціального педагога у літньому оздоровчому таборі;

Об'єкт дослідження: соціально-педагогічна робота соціального педагога в умовах літнього оздоровчого табору.

Предмет дослідження: організація соціально-педагогічної роботи в літньому оздоровчому таборі.



Розділ 1. Теоретичні основи соціально-педагогічної роботи в умовах літнього оздоровчого табору

1.1 Загальна характеристика літнього оздоровчого табору і його функції

Кожен другий громадянин України хоча б раз відпочивав у таборі. Сучасні діти, як їх батьки в свій час , мають можливість відпочити у різноманітних таборах. Незважаючи на те, що останні змінили свою назву - тепер вони не піонерські , а оздоровчі, - але зміст залишився колишнім - урізноманітнити дозвілля дітей, зробити їх життя веселим, цікавим та водночас змістовним, а також дати можливість дитині набратися сил та зміцнити перед наступним напруженим навчальним роком.

Літні канікули для школярів - це відновлення здоров'я, і розвиток творчого потенціалу, та вдосконалення особистісних можливостей, і залучення до культурних та освітніх цінностей, і входження в систему нових соціальних зв'язків, і втілення власних планів, і задоволення індивідуальних інтересів в особистісно значимих сферах діяльності.

Розміщуються табори, як правило, за змістом маючи у своєму розпорядженні стаціонарну базу або ж приміщення пансіонатів, санаторіїв, туристичних закладів, а також в наметових містечках.

Термін перебування дітей в таборах визначаються профспілковими комітетами із врахуванням рекомендацій органів охорони здоров'я, природно-кліматичних умов і складають в період літніх канікул 21-26 днів. [ 30, с. 47 ].

В таборі з урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей і учнівської молоді, створюють я загони, групи та інші об'єднання, чисельність яких, не повинна перевищувати 25 чоловік для дітей віком 6-9 років і 30 чоловік в кожній. Вони об'єднуються в групи чисельність до 35 чоловік в кожній.

В роботі дитячих оздоровчих таборів розумно пропонується відпочинок, праця і спорт, з пізнавальною, систематичною, технічною творчістю школяра, спорт, з пізнавальною естетичною технічною творчістю школяра, педагогічною, продумана організація тимчасового дитячого колективу з індивідуальним охопленням кожної дитини різними видами діяльності.

Дитячі оздоровчі заклади здійснюють принцип наступності і безперервності виховання, виконують по відношенню до школи компенсуючу функцію, дають можливість дітям не лише відпочити, зняти фізичне і психічне навантаження навчального року, але й створюють нові умови для збагачення їх соціального досвіду отримання перевірки і застосування нових знань і вмінь в різноманітній практичній діяльності, яка наповнена грою, романтикою і базується на розвитку дитячої ініціативи самодіяльності [29, с. 105 ].

Простий підрахунок свідчить про те, що під час літніх канікул діти можуть використовувати для улюбленої справи, ігор, спорту, відпочинку 975 годин. і, як вказують дослідження по інтенсивності спілкування вихователя з дітьми одна табірна зміна (21-26 днів) дорівнює року.

До особливостей дитячого оздоровчого закладу дослідники відносять також широкий вибір різних видів діяльності, багатство колективних творчих справ, до яких залучаються школяр, їх змінність та яскраву емоційну забарвленість, романтику, гру, інтерес.

В процесі різноманітної виховної діяльності табору проходить розвиток особистості дитини в колективі органічних дітей, дітей і оточуючого середовища.

Оздоровчий і виховний процес у таборі здійснюються у сприятливих умовах природного і соціального оточення. Все, що розкинулося навколо дитячого оздоровчого табору, може виявитися нейтральною зоною, а може стати важливим виховним фактором. Табір і його околиці - нове, незнайоме для дитини оточення. Воно, звісно, приваблює дитину і треба їй допомогти проникнути в нього.

Виховним фактором, який впливає на роботу з дітьми, є соціальне оточення табору, але допомагає розширити дитячий світогляд, закінчити знання, отримані в школі. Розміщені поруч з табором підприємств, культурно-освітні установи дають можливість познайомити дітей з сучасними виробництвами, історичними пам'яткам, можуть стати “школою” під відкритим небом.

Свої особливості має і тимчасовий дитячий колектив, який поряд із загальними ознаками має свою специфіку і короткочасність існування (від 10 днів до2-х місяців, в таборах санаторного типу); здібність (тимчасове об'єднання членів різних постійних колективів); цілодобовий контроль вихованці, різновіковий склад загонів.

У новому товариському оточенні дитині хочеться показати всі свої здібності, сили і вміння, проявити кращі якості характеру. Під час тісного активного спілкування інтенсивніше і повніше розкривається особистість школяра. Інколи в таких умовах скоріше можна помітити те. Що в школі залишається прихованим [ 31, с. 89 - 94 ].

Діти приїжджають в табір з різним настроєм. Частина з них позитивно відноситься до нього, знає його традиції, має друзів. Вони, як правило прагнуть тримати участь у всіх справах, із задоволенням виконують доручення вихователів, проявляють ініціативу. Поряд з тим хочеться звернути увагу на групи дітей, які займають “очікувальну позицію”. Це ті що приїхали в табір вперше, з різних причин не мали колективі. Тому, тому ввійшовши в життя тимчасового колективу, вони готові до будь-якої діяльності що б проявити себе, заслужити схвалення ровесників, але першими активності не проявляють.

Час школярів потрапивши в новий колектив, веде себе зухвало з викликом ухиляється від колективних справ, (не виконує розпоряджень, щоденно обурюється режимом дня і т.д.).

Одна з характерних рис тимчасового дитячого колективу полягає в тому, що кожний день вимагає від кожної дитини зокрема власної самовіддачі. В таборі є можливість знайти улюблену справу на заняттях гуртків, секцій, творчих клубів, майстерень. Важливим є те, щоб кожна дитина відчувала себе необхідною для колективу. В таборі велика кількість справ, які працюють не поряд один з одним і (як в класі), а спільно Такий підхід до роботи дозволяє всім без винятку знайти собі улюблену справу протягом дня. Якщо хтось залишається пасивним в одних справах, то може добитися в інших. Буданова [ 5, с. 26 - 34].

У тісному активному спілкуванні повніше розкривається здібності дитини. Тут скоріше помітно, що в школі приховується від вчителів і однокласників. Протягом табірної зміни кожен учень приймає участь у 50-70 виховних заходах.

Такий об'єм виховної роботи з колективом класу в умовах школи здійснюється потягом майже цілого навчального року.

Проте все позитивне, що закладене в оздоровчих і виховних функціях табору не завжди реалізується. Масова практика дає багато прикладів низького рівня ефективності виховної роботи табору, відсутності необхідної роботи табору, відсутності необхідної координації різних видів діяльності табору механічно переносяться багато шкільних форм роботи, недостатньо враховується вікові особливості дітей. Тому невипадково останнім часом ми зустрічаємося з фактами формалізму, безтурботного проведення часу, відсутністю романтики, дитячим розрахуванням, низьким рівнем підготовки педагогічних кадрів. Головна небезпека криється в тому, що багато таборів все частіше перетворюється в “дитячі пансіонати”, “будинки відпочинку”.

Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували. Протягом зміни (21-26 днів) загін має виконати не одну цікаву і важливу справу. Зокрема навчитися корисного ремесла, провести спартакіаду, організувати корисні справи і т. д.

Звичайно, що реалізація завдань і змісту роботи таборів. Їх оздоровчої і виховної функції залежить від педагогічного колективу табору, його виховного потенціалу, методично-обгрунтованої логіки табірної зміни та педагогічної майстерності вихователів. Дитячі оздоровчі заклади будуть мати досить високий виховний ефект в тому випадку, коли педагог володіє високим моральними якостями, достатнім рівнем знань. Користується авторитет. Діти люблять насамперед педагогів, в яких вони бачать людей справи, високо-кваліфікованих спеціалістів. А серед них в більшості випадків, діти віддають перевагу найбільш чуйним і добрим [ 6, с. 67].

Головною фігурою в дитячих оздоровчих таборах є вихователі. Їх число встановлюється таким чином: дві посади вихователя на кожну групу дітей. Крім того на два-три загони є посада підмінного вихователя.

Керівником великого колективу дітей і дорослих є начальник табору. В його функціональні обов'язки входить не лише загальне керівництво життєдіяльністю табору, а й створення необхідних умов для проведення педагогічним колективом оздоровчої та виховної роботи, а також діяльності дитячих організацій [21, с. 57 ].

В документах, які регламентують штатний розклад табору визначено і посаду вожатих та вихователів. Вожатий організовує діяльність загону чи іншого дитячого об'єднання. Педагог -- вихователь домагається виконання дітьми розпорядку дня, організовує їх побут спільно з вожатими, при допомозі застосування різних форм колективної і індивідуальної роботи забезпечує умови для розвитку інтересів дітей, проводить оздоровчі заходи.

В організації життя дитячого колективу і вожатому і вихователю необхідно спиратись на ініціативу , самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на громадсько-корисні справи. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і планувати роботу свого колективу, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь в них кожної дитини.

В таборі дорослий виступає не лише в ролі вожатого чи вихователя, але й товариша, порадника, батька. Дитячий колектив повинен стати сім'єю, в якій кожна дитина почувала б себе захищеною.

Від вожатого і вихователя вимагають, в першу чергу любові до дітей - дітей вередливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що в свою чергу породжує дитячу симпатію [1, с. 94 ].

В колективі педагогів повинні бути строгі і вимогливі вихователі, м'якого і ліричного складу люди. Справа в тому, що ідентичності виховання досягти не можливо, бо вони люди, а кожна людина унікальна. Важливо підкреслити, що такої ідентичності добиватися і не слід. Єдиний підхід до дітей не включає різноманітності способів взаємодії на них із сторони педагогів.

Вихована діяльність педагогічного колективу складна і ,багатогранна, охоплює великий спектр різноманітних напрямів, форм і методів, і вимагає координації всіх його зусиль.

Як правило, табірна зміна триває 21 - 26 табірних днів. В організації чітко визначаються три періоди: організаційний, основний, підсумковий.

Організаційним періодом називається час від приїзду дитини в табір свята відкриття табірної зміни. В цей термін проходить адаптація дітей до життя в таборі, закладаються основи створення тимчасового дитячого колективу, формуються органи самоврядування. Даний період надзвичайно насичений різноманітними конкретними справами, які потрібно вирішити на протязі дня педагогічному колективу.

§ Познайомити дітей з вимогами, що стосуються відносин з дорослими в таборі і середині загону, організації їх побуту і режиму дня.

§ Розповісти дітям про табір і його історію, традиції, про людей, що працюють у ньому

§ Дати дітям можливість познайомитися один з одним. Найбільш вдалим варіантом є “Вогник знайомств”. Він може проводитися у формі знайомитись “розкажи мені про себе”.

Основний період починається з ранку після відкриття табірної зміни. За роки своєї роботи табори визначили найбільш педагогічно виправдану логіку табірного дня, яка співпадає з режимними моментами кожний ранок починається з ранкової гімнастики, потім по самообслуговуванню, ранкова лінійка, сніданок, загонові справи на свіжому повітрі, обід, відпочинок, підвечірок, робота гуртків. Загальнотабірні справи, вечеря, перегляд кінофільмів, загонові вогники, аналіз проведеного дня, сон. Підсумковий період закінчує діяльність табірної зміни. Діти працюють з табором, збираються додому [ 8, с. 205 - 219 ].

Літній оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом. Створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.

Одна з найбільш поширених форм літнього відпочинку дітей, підлітків і юнацтва є дитячі оздоровчі табори. Літній табір є, з одного боку, формою організації вільного часу дітей різного віку, статі та рівня розвитку, з іншого - простором для оздоровлення, розвитку художнього, технічного, соціального творчості дитини.

Дитячий оздоровчий табір має свою специфіку, що дає йому певні переваги перед іншими формами і засобами праці. Перш за все вони в тому, що обстановка сильно відрізняється від звичної домашньої обстановки.

Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях ( на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення й відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих природно-кліматичних умов та при узгодженні з відповідними органами виконавчої влади [ 32, с. 58 ].

Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об'єднання, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного статуту. У статуті визначаються назва, мета і напрями діяльності, органи керівництва і контролю, джерела фінансування та утворення майна.

Прийняття дітей до літнього оздоровчого табору здійснюється на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків ( опікунів, піклувальників), довідки про стан здоров'я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина. З урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не повинна перевищувати: для дітей 6-9 років - 25 чол., 10-14 років - 30 чол., старших 14 років - 35 чол [ 20, с. 17 - 21 ].

Літній оздоровчий табір працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій.

Всі види діяльності дітей в таборі, пов'язані з фізичними навантаженнями, рухливою активністю узгоджуються з головним лікарем.

Режим дня повинен бути диференційований в залежності від віку дітей. Рекомендований режим дня:

8.00 - Підйом

8.10 - Ранкова гімнастика

8.30 - Водні процедури

8.50 - Ранковий збір, лінійка

9.00 - Сніданок

9.30 - Робота гуртків, суспільна праця

11.00 - Оздоровчо-гігієнічні процедури, навчання плаванню

12.30 - Вільний час, заняття на вибір

13.30 - Обід

14.30 - Тиха година

16.00 - Полудник

16.30 - Заняття в гуртках, загальні таборові заходи

18.30 - Вільний час, заняття на вибір

19.00 - Вечеря

21.0 - Загальні заходи, вогнища

21.00 - Відбій для дітей 7-9 років

22.00 - Відбій для дітей 10-16 років [23, с. 106 ].

Зміст, форми і методи роботи визначаються статутом закладу з безумовним дотриманням потреб соціалізації дитини, громадянина України, з обов'язковим урахуванням специфіки національних і культурних, історичних традицій, загальнолюдських духовних надбань і цінностей.

Виховна робота влітку є складовою всього виховного процесу, спрямованого на національно-культурне відродження, і вона передбачає:

§ демократизацію та гуманізацію всіх заходів;

§ пріоритет загальнолюдських духовних цінностей;

§ органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;

§ реалізацію інтересів, запитів, індивідуальних здібностей дітей;

§ активний діяльнісний підхід до виховного процесу;

§ використання елементів ігрової діяльності.

Оздоровчий період дає прекрасну можливість для виховання у дітей та підлітків бережливого ставлення до природи, розвитку й удосконалення екологічних знань та навичок, хисту до природоохоронної роботи. Все, що знаходиться навколо табору, може стати зоною дитячої турботи [18, с. 167 ].

Літо дає простір для фізкультурно-спортивної, оздоровчої і туристичної роботи. Спартакіади, спортивні свята, міжтабірні змагання, походи допоможуть організаторам спортивної і туристичної роботи загартувати дітей та підлітків. виявити серед них перспективних спортсменів, зробити життя школярів більш різноманітним та динамічним [22, с. 66 ].

Орієнтація на інтереси дитини, сьогодні одна з важливих рис дитячого оздоровчого табору. Дитячий табір створює сприятливі умови для самовдосконалення та самореалізації особистості. Дедалі більшої ваги і вплив на діяльність дитячих заміських таборів, як установ додаткової освіти країни, набуває гуманістична психологія.

Повага до особистості дитини, до її внутрішнього світу, визнання його права бути самим собою, створення умов для розвитку її здібностей, задоволення індивідуальних потреб і потреб, самореалізації - все це характеризує дитячий оздоровчий табір гуманістичної орієнтації. Такий табір надає вибір напрямку і темпу розвитку кожному підліткові і шляхів задоволення його нових актуалізуються потреб. Для організації діяльності дитячих оздоровчих таборів пріоритетні такі положення:

· Дитячі оздоровчі табори є частиною соціального середовища, в якій діти реалізують свої можливості, потреби в індивідуальній, фізичної та соціальної компенсації;

· В основі діяльності дитячого оздоровчого табору лежать принципи масовості та загальнодоступності заходів за інтересами;

· Розвитку творчості та самодіяльності, соціально значимої спрямованості діяльності; єдності оздоровчої та виховної роботи з дітьми;

· Взаємозв'язку з родиною і соціальним середовищем;

· Дитячі оздоровчі табори характеризують предметно-практичну діяльність, конкретні життєві ситуації, які допомагають пізнати дитину, вибудувати стосунки між дітьми, дітьми та дорослими [4, с. 24 - 28 ].

При правильно організованої діяльності дитячий оздоровчий табір має в своєму розпорядженні сприятливою атмосферою для самопізнання і самовиховання, що зумовлено низкою особливостей. В умовах табору можуть бути організовані всі провідні види діяльності (комунікативна, спортивна, трудова, пізнавальна, естетична, художньо-творча, освітня тощо) [ 28, с. 48 - 49 ].

Взаємодія дітей у таборі носить нетрадиційний характер за змістом і формою включення їх у ті чи інші сфери діяльності, що сприяє прояву ініціативи і суб'єктної активності. Відбувається постійний самоаналіз відбувається в таборі, в тому числі і участі кожної дитини в його житті

Створення умов для розвитку самоврядування передбачає включення дітей у складні взаємини, що складаються в колективі. Через свою участь у вирішенні проблем загону, табору діти виробляють у себе якості, необхідні для подолання труднощів соціального життя. Від відношення дітей до цілей спільної діяльності залежить їх позиція у вирішенні управлінських проблем. Характер розвитку і ступінь оздоровлення дітей в значній мірі залежать від рівня професіоналізму та спеціальної компетентності дорослих, які організовують життєдіяльність дитини в таборі протягом всієї зміни і кожного дня [33, с. 89 - 94].

Таким чином, дитячий оздоровчий табір на сьогоднішній день є установою, що не тільки здійснює оздоровлення і відпочинок дітей, а й виконує освітню і виховну функцію.

1.2 Особливості соціально-педагогічної роботи в умовах літнього оздоровчого табору

Сьогодні система різних соціальних інститутів прагне вирішити особливо актуальне завдання щодо створення сприятливого соціального середовища для розвитку особистості дитини та молодої людини. Найяскравішими можливостями для розв'язання завдань реабілітації, терапевтичного впливу, профілактичної роботи володіє літній оздоровчий табір.

Канікулярні умови, зміна видів діяльності, авангард традиційних та інноваційних форм роботи забезпечують літньому оздоровчому табору особливе місце в системі соціально-виховних впливів, що спрямовані на розв'язання завдання організації змістовного дозвілля дітей та молоді.

Для соціального педагога важливим завданням є визначення переваг роботи літнього тимчасового дитячого оздоровчого табору в розвитку та формуванні особистості клієнта. Особливості даного виду соціально-педагогічної роботи визначені колективом кафедри в теорії та історії педагогіки національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова [ 7, с. 45 - 48].

Назвемо основні з них:

1. Соціально-педагогічний процес в літньому оздоровчому таборі планується з урахуванням того, що вихованці відірвані від звичного для них сімейного, побутового середовища.

2. Процес формування та розвитку особистості клієнта здійснюється в умовах тимчасового колективу, тому вирізняється певною нестабільністю, ситуативністю.

3. Соціально-педагогічна робота будується на засадах добровільності, тому має передбачати можливості для вільного вибору вихованцем видів та форм таборової дозвіллєвої діяльності.

4. Обмежений період перебування вихованця потребує надзвичайно чітких дій педагогічного колективу, визначення місця, позицій, доручень кожного, надання можливостей для самореалізаці.;

5. Тимчасовий колектив надає можливості для руйнації стереотипів, розкриття обдарувань, потенційних можливостей особистості.

6. Педагогічний колектив літнього оздоровчого табору володіє більш широким та біль демократичним арсеналом засобів педагогічного впливу, ніж традиційний педагогічний колектив.

7. Соціально-педагогічний вплив здійснюється в умовах природного середовища і нового соціального оточення.

8. Соціально-педагогічна робота в умовах табору накладає на педагога відповідальність за дотримання санітарно-гігієнічних норм, попередження захворювань та травматизму.

На посаду соціального педагога призначається особа, що має вищу професійну освіту. Соціальний педагог безпосередньо підпорядковується начальнику літнього оздоровчого табору . На час відсутності соціального педагога (відпустка, хвороба, тощо) його обов'язки виконує особа, що має вищу професійну освіту, призначена наказом начальника. Дана особа набуває відповідних прав і несе відповідальність за якісне і сучасне виконання покладених на нього обов'язків [ 2, с. 64 - 69 ]. Основними напрямками діяльності соціального педагога є:

1. здійснення професійної діяльності, спрямованої на збереження та зміцнення здоров'я в учасників педагогічного процесу, з урахуванням специфіки оздоровчого табору, вікових особливостей вихованців.

2. забезпечення режиму і правил техніки безпеки педагогічного процесу.

3. створення сприятливих умов для організації педагогічного процесу.

4. сприяння соціалізації вихованців, формування в них загальної культури, розвиток їх різноманітної творчої діяльності [10, с. 87 ].



Таблиця 1.1 Основні напрями діяльності соціального педагога в оздоровчому таборі

Напрямки	Зміст роботи
Дослідження соціуму оздоровчого табору.	Визначає морально-психологічний фон оздоровчого табору з метою виявлення його впливу на особистість та вжиття заходів щодо його вдосконалення.
Підвищення рівня педагогічної культури педагогів та вихователів оздоровчого табору	Сприяє підвищенню рівня педагогічної культури педагога.
Соціально-педагогічна освіта і консультування.	Організовує та проводить індивідуальні консультації для дітей та підлітків.
Соціально-педагогічна профілактика	Виявляє і попереджає факти асоціальної поведінки підлітків, організовує превентивно-профілактичну роботу з волонтерськими групами з числа дітей і співробітників табору за наступними напрямками: соціально-побутова; культурно-дозвіллєва; духовно-моральна; фізкультурно-оздоровча.
Сприяння створенню педагогічно орієнтованої середовища	Звертає увагу керівництва і педагогів оздоровчого табору на проблеми і потреби дітей і підлітків при плануванні та організації виховного процесу, соціально-педагогічної діяльності. Сприяє зміцненню взаєморозуміння і взаємодії між педагогами, підлітками і батьками.
Організаційно-методична діяльність	Проводить організаційно-методичну роботу (аналіз і узагальнення соціально-педагогічної роботи, розробка рекомендацій щодо її вдосконалення).

Вищенаведені особливості соціально-педагогічної роботи в умовах літнього оздоровчого табору дозволили визначити специфічні вимоги, що висуває даний вид практики до особистості соціального педагога, а саме:

· перебування клієнтів в умовах літнього оздоровчого табору пов'язано з відповідальністю за їх життя та здоров'я;

· цілодобове перебування в контакті з клієнтами, постійна відповідальність за успіх їх діяльності створює ситуацію емоційно-вольової напруги;

· робота літнього оздоровчого табору характеризується надзвичайною інтенсивністю, насиченістю форм соціально-виховної роботи (звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних організаційних форм соціально-педагогічної роботи);

· педагоги перебувають в нових умовах міжособистісної взаємодії з клієнтами, що визначається більшою демократичністю;

· соціально-виховне середовище літнього оздоровчого табору створює сприятливі умови для формування, розвитку та популяризації здібностей, обдарувань, як клієнтів, так і соціальних педагогів;

· в центрі змісту діяльності літнього оздоровчого табору знаходяться не навчальна робота, а інша системотвірна діяльність (праця, спорт, мистецька діяльність, екологічна робота тощо);

· педагог виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами навчально-виховного процесу, а як активний учасник творчої діяльності, радник, чи просто рівнозначний член творчого колективу;

· період роботи тимчасового дитячого колективу (зміна) відповідає вимогам, зусиллям, які докладаються при створенні постійно існуючого дитячого об'єднання [ 12, с. 13 - 17 ].

Таким чином, літній оздоровчий табір стає для соціального педагога не тільки місцем роботи, а й дієвим фактором особистісного становлення. Соціальні педагоги, вихователі, студенти-практиканти стають повноправними членами педагогічного колективу табору, вступають у взаємовідносини з іншими його службами, адміністрацією, представниками підприємств та організацій у підпорядкуванні яких знаходиться табір. Головне, що соціальний педагог має усвідомити себе особою, на яку розповсюджуються дії відповідних законодавчих документів і покладається юридична відповідальність за життя та здоров'я клієнтів [ 9, с. 51 ].

Звичайно, може виникнути питання про важливість даного виду роботи саме для фахівців соціально-педагогічної сфери. Аналіз діяльності вітчизняних дитячих оздоровчих таборів вказує на появу певних тенденцій, що потребують саме соціально-педагогічного забезпечення діяльності канікулярних установ. До таких тенденцій зараховують:

· посилення соціально-педагогічної спрямованості дій більшості літніх оздоровчих закладів;

· створення в багатьох регіонах країни цільових програм літнього оздоровлення дітей-сиріт, дітей з кризових родин, дітей-інвалідів тощо;

· відродження практики спеціалізованих таборових змін (спортивних, екологічних, волонтерських тощо );

· розвиток інноваційних форм літнього відпочинку дітей та молоді: пересувні табори, етнотабори, сюжетно-рольові ігри, програми додаткової освіти тощо.

Таким чином, у професійній діяльності соціального педагогів можна виділити три провідні функції соціально-педагогічної роботи: профілактична (профілактика проблемної життєвої ситуації дитини); захисно-охоронна (захист і охорона прав дитини у вже сформованій важкій життєвій ситуації); організаційна (координація дій та засобів , які сприяють виходу дитини з важкої життєвої ситуації). Виходячи з цих функцій, формуються цілі й завдання роботи соціального педагога. Очікуваним результатом є соціалізація учнів.



Розділ 2. Підготовка соціального педагога до роботи в умовах літнього оздоровчого табору

2.1 Форми роботи соціального педагога в літньому оздоровчому таборі

Центральною особою, що здійснює оздоровчо-виховний процес під час літнього відпочинку, є вожатий-вихователь, обов'язки якого найчастіше виконує студент-практикант. Тому літня практика є логічним продовженням вузівського педагогічного процесу.

Л.Ю. Пундик, досліджуючи питання професійної підготовки студентів до виховної діяльності в умовах оздоровчого табору, зазначає, що студент, який працюватиме з дітьми під час табірної зміни, “ має не лише оволодіти певними навичками соціально-виховної роботи, а й знати: соціальне середовище вихованця, специфіку роботи в різних мікросоціумах, педагогічний потенціал конкретного середовища, методики його вивчення, як визначити ієрархію завдань, як використовувати основні технології спілкування” [ 24, с. 17 - 20 ].

Сьогодні студент повинен бути готовим до самостійної, безперервної та багатогранної роботи з дитячим колективом у дитячому закладі оздоровлення й відпочинку. Слід відзначити, що є чимало дисертаційних досліджень, у яких висвітлено різноманітні аспекти готовності до професійної діяльності педагогів-організаторів у таборах відпочинку.

Зокрема, А.А. Кардабнєв та М.В. Фірсов вивчали питання літньої педагогічної практики студентів; В.О. Нужний аналізував підготовку студентів до розв'язання конфліктів під час табірної зміни; О.П. Яковлева досліджувала процес формування комунікативних умінь майбутніх учителів у процесі виховної роботи в оздоровчих таборах; М.А. Толмачов, Н.Є. Четвергова, Л.Є. Пундик розглядали практичні аспекти підготовки фахівців до певного виду педагогічної діяльності в умовах оздоровчого табору.

Н.Є. Четвергова під готовністю майбутнього педагога до роботи в літньому дитячому закладі оздоровлення та відпочинку розуміє “інтегральну якість особистості, яка характеризується наявністю певного рівня мотиваційного, операційного, когнітивного й оцінного компонентів у їх єдності, виявляється в прагненні та підготовленості до здійснення діяльності на професійному рівні” [ 35 , с. 203 ].

У поняття готовності вожатих до соціально-педагогічної діяльності С.В. Тетерський включає “ професійну мотивацію, професійно вагомі особистісні якості, педагогічну позицію, потребу в самоосвіті, оволодіння методиками й технологіями соціально-педагогічної діяльності ” [ 34 , с. 76 - 79 ].

Л.Є. Пундик у структурі сформованості готовності майбутніх соціальних педагогів до практичної виховної діяльності робить основний акцент на уміннях та виділяє такі основні показники: “ уміння ставити педагогічні завдання; уміння вирішувати педагогічні завдання; уміння педагогічно грамотно виходити із складних ситуацій” [ 27, с. 14 ].

Беручи до уваги зазначені наукові доробки фахівців, розглядаємо готовність майбутніх учителів до виховної роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку як цілісне утворення в структурі майбутньої професійної діяльності, що характеризується активністю та позитивною спрямованістю (мотиваційний компонент), передбачає ґрунтовні знання (змістовий компонент), базується на високому рівні умінь і навичок (процесуальний компонент) та має на меті самовдосконалення й контроль за результатами діяльності (регулятивний компонент).

Підготовка до роботи в умовах літнього оздоровчого табору обов'язково передбачає:

1.Усвідомлення соціальними педагогами сутності і специфіки роботи дитячих та юнацьких організацій в сучасних умовах.

Період соціально-економічного оновлення суспільства та його відбиття на діяльності дитячих та юнацьких самодіяльних організацій. Проблема розвитку творчого потенціалу вихованців та її вирішення в роботі дитячих та юнацьких самодіяльних організацій, що діють сьогодні.

Оглядова характеристика сучасних дитячих організацій на Україні. Зміст, найбільш типові форми та методи роботи. Діяльність Союзу піонерських організацій України. "Пласт" як організація українських скаутів. "Джура" як система виховання майбутніх козаків. Основні творчі знахідки у діяльності цих організацій. Діяльність молодіжних організацій України, сучасні форми та методи роботи, заходи, що сприяють вирішенню задачі розвитку творчого потенціалу.

2.Ознайомлення соціальних педагогів з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовими дитячими та юнацькими об'єднаннями

Специфіка роботи з колективами вихованців різного віку. Бачення головної творчої задачі в роботі з колективом молодших вихованців, підлітків, старших школярів. Урахування вікових властивостей у вирішенні задачі розвитку якостей творчої особистості. Різновіковий чи "змішаний" колектив вихованців. Необхідність єдиної творчої мети, що спрямовувала б діяльність вихованців різного віку. Значення "вантажу" знань, вмінь, навичок, що вихованець принесе в роботу постійно діючого шкільного колективу. Можливості "творчої релаксації", що надає тимчасовий колектив (нова система відношень, відсутність впливу шкільних стереотипів, можливість виявити себе у нових видах творчої діяльності). Вміння соціального педагога визначити рівень сформованості якостей творчої особистості. Позитивні зрушення у сформованості якостей творчої особистості школяра як головний критерій оцінки ефективності роботи літнього оздоровчого табору.

3.Засвоєння соціальним працівником основ професійно-педагогічної діяльності організатора роботи тимчасового дитячого чи юнацького об'єднання в умовах літнього оздоровчого табору

Сутність та специфіка роботи соціального педагога як організатора діяльності дитячих та юнацьких колективів в умовах літнього табору. Методичний вантаж педагога. Професійні обов'язки педагога-організатора. Відповідальність за життя та здоров'я дитини. Урахування в роботі специфіки, традицій роботи регіону, району, міста. Творча особистість педагога-вихователя. Особистісні риси, творчі здібності, їх вплив на розвиток творчого потенціалу вихованців. Наявність творчого захоплення, хобі.

4.Засвоєння поняття таборової зміни, її основних етапів, логіки їх розвитку.

Таборова зміна як надзвичайно концентрований за змістом та виховною ефективністю період діяльності дитячого чи юнацького тимчасового колективу. Етапи таборової зміни: підготовчий, організаційний, основний. підсумковий. Підготовка табору, приміщень до прийому дітей. Створення святкової, доброзичливої атмосфери ( роль наочності). Виконання правил техніки безпеки, забезпечення турботи про життя та здоров'я вихованців. Організаційний період - початок творчої сумісної діяльності тимчасового колективу. Знайомство, адаптація дітей у нових умовах. Перші організаційні форми виховної роботи: екскурсія по табору, "вогник" знайомств, відкриття таборової зміни, експрес талантів; їх спрямованість на розкриття якостей творчої особистості вихованця. Основний період роботи. Три основні виховні ситуації, що повинні скластися під час основного періоду роботи табору.

Ситуація "друга" -- наявність в колективі хоча б однієї людини, з якою вихованця пов'язували б близькі міжособистісні стосунки. Розвиток товариськості, емпатійності, здатності до долання конфліктних ситуацій.

Ситуація "Справи" -- наповненість кожного дня роботи табору цікавими творчими справами. Колективна творча діяльність як виховна система, що дозволяє забезпечити обов'язкове залучення дитини до сумісної творчої діяльності. Система роботи творчих гуртків, секцій, клубів за інтересами. Обов'язкове урахування інтересів кожної дитини, розвиток її творчих надбань. Роль педагога-вихователя як каталізатора творчої діяльності колективу. Відчуття емоційного захисту, комфортності, що повинно панувати у дитячому колективі.

Ситуація "Відповідальності" - це відчуття морального обов'язку дитини перед колективом, друзями, педагогом, турботи про успіх загальної справи, відповідальності за кожний день життя колективу, відчуття власної гідності. Підсумковий період. Вміння педагога побачити і оцінити ефективність виховної роботи. Аналіз результатів роботи, педагогічні висновки.

Практичні завдання:

Ш розробити методику проведення "вогнику знайомств" для колективів різного віку;

Ш розробити перелік творчих завдань для бригад, екіпажів для першого організаційного збору колективу;

Ш розробити сценарій концерту - творчої презентації колективу педагогів;

Ш розробити план проведення свята відкриття табору;

Ш розробити орієнтовний перелік творчих гуртків, секцій, клубів, що працювати у таборі;

Ш розробити маршрути, критерії оцінок, завдання для станцій "Експресу талантів".

5. Оволодіння системою колективного планування.

Види, форми колективного планування роботи дитячого колективу в умовах табору. Специфіка роботи літнього табору, його умови та їх відображення у перспективному плані роботи. Зв'язок перспективного плану з річним календарем. Колективне планування як процес, що забезпечує єдність завдань, змісту і форм виховної роботи, їх доцільність і влучність. Структура колективного планування (від дитини - до плану роботи колективу, табору). Конкурси на кращу пропозицію до плану роботи екіпажу, загону, табору. Захист кращих пропозицій. Колективне обговорення та затвердження планів роботи. Передбачення найближчої післядії запланованих форм роботи. Наочне, яскраве оформлення планів. Денний план роботи загону як основний елемент управління життям дитячого колективу. Розвиток у вихованців здатності до генерації нових ідей, здатності до самоконтролю, самопланування власної діяльності, відчуття , що його ідея, ініціатива лягла в основу табірного плану.

Практичні завдання:

Ш розробити умови конкурсу на захист кращої пропозиції до плану роботи;

Ш розробити маршрути для проведення “розвідки корисних справ"

Ш розробити ідею, назву, зміст проведення нових форм організації діяльності вихованців, що можуть увійти до плану роботи табору;

Ш розробити кілька варіантів можливого наочного оформлення планів роботи.

6.Ознайомлення із системою самоврядування в житті тимчасового дитячого колективу в умовах табору.

Основні принципи самоврядування в діяльності дитячих та юнацьких колективів в умовах літнього табору. Органи самоврядування. Залежність від специфіки, умов, виховних ідей роботи табору спрямованості діяльності дитячих колективів, назв органів самоврядування, дитячих колективів, символіки і ритуалів. Робота таборових штабів. Вибори органів самоврядування. Обов'язкове представництво всіх колективів у органах таборового самоврядування.

Створення тимчасових "Рад Справи" як найбільш ефективно працюючих органів самоврядування. "Система чергового командиру" як засіб організації життя колективу вихованців і залучення кожного до роботи в органах самоврядування. Система доручень в умовах тимчасового літнього оздоровчого табору. Зміст найбільш поширених доручень (Наприклад: Госопдарі табору, Зелений патруль, Прес-центр, Тусовщіки, Штаб „Оліпм”).

Методика зміни творчих доручень як засіб заохочення вихованців до різноманітних видів творчої діяльності. Участь вихованців у роботі органів самоврядування як засіб розвитку самостійності, ініціативності, вимогливості до себе, впевненості у своїх силах. Періодичні звіти органів самоврядування дитячому колективу. Участь в роботі органів самоврядування педагогів. Позиція радника, рівнозначного члена колективу. Підлеглість педагога рішенням органів дитячого самоврядування. Змінність складу органів самоврядування, перевибори. Проведення дня чи свята самоврядування.

Практичні завдання:

Ш створити перелік назв таборових органів самоврядування;

Ш визначити функції, змісту роботи органів самоврядування в умовах табору;

Ш розробити приблизний перелік назв та зміст доручень для колективів різного віку;

Ш розробити перелік "Рад Справ", відповідно до плану роботи табору.

7.Оволодіння методикою проведення тематичного дня - свята в роботі табору. Організація роботи табору як системи Днів-свят.

Поняття тематичного Дня-свята. Його значення в житті оздоровчого табору. Методика проведення найбільш типових табірних Днів. Вибір тематичних Днів-свят залежно від специфіки, умов роботи табору, можливостей місцевості, традицій роботи. Тематичний День як масове театралізоване свято. Тематичний День як комплекс різноманітних організаційних форм виховної роботи. Наповненість, доцільність всіх виховних форм Дня-свята, забезпечення участі кожного вихованця в плануванні, організації, проведенні тематичного дня. Передбачення форм роботи для колективів різного віку. Емоційна збалансованість, урахування емоційного навантаження під час проведення Дня-свята. Розвиток почуття прекрасного, емоційної активності, здатності до винахідництва, фантазії, уявлення, задоволення від процесу творчості у вихованців. Імпровізаційний, експромтний характер творчих завдань для дня-свята.

Практичні завдання:

Ш розробити план та методику проведення найбільш типових табірних Днів-свят (День Казки, День Іменинника, Батьківський День);

Ш розробити методику проведення Днів-свят, що знайомлять вихованців з новими формами економічного життя (День Праці, Місто веселих майстрів, День кооперативів, Ярмарок);

Ш розробити методику проведення Дня Здоров'я, Дня Фантастики, Дня "Все навпаки", Дня Театру, Дня Кіно, Дня Гри та Іграшки, Карнавалу;

Ш розробити назву, зміст та методику проведення авторського Дня-свята, що міг би стати традиційним в роботі даного табору.

8.Організація спортивно-оздоровчої роботи в умовах табору. Зміст, форми, методи роботи.

Спортивно-оздоровча робота в умовах табору як найважливіший напрямок діяльності дитячих та юнацьких колективів. Зміцнення здоров'я дітей, їхньої загартованості, повернення з новими силами до навчально-виховного процесу. Проведення Днів Спорту чи Малих Олімпійських Ігор в умовах літнього табору за місцем проживання вихованців. Допомога шкільних викладачів фізичної культури, керівників спортивних гуртків, секцій. Заняття спортом як гарантія розвитку таких якостей творчої особистості як: сміливість, готовність до ризику, самостійність, енергійність, гордість, почуття власної гідності. Спортивне свято як різновид дитячого театралізованого свята (наприклад, Свято м'яча, резинки та стрибалки). Залучення кожного вихованця до різних організаційних форм спортивно-оздоровчої роботи.

Практичні завдання:

Ш розробити приблизний план проведення Малих Олімпійських Ігор;

Ш розробити перелік та зміст конкурсів для проведення Веселих стартів для вихованців різного віку;

Ш розробити перелік та зміст завдань для проведення туристської естафети;

Ш розробити маршрут, план проведення, перелік обладнання для проведення одноденного походу;

Ш розробити план проведення спортивного свята.

9.Організація народознавчої та пошуково-краєзнавчої роботи в умовах літнього оздоровчого табору.

Вітчизнознавство як комплекс історичного, етнографічного, географічного, фольклорного, літературного краєзнавства. Можливості краєзнавчої роботи в умовах табору, що працює за місцем проживання школярів. Вивчення історії міста, району, вулиць, де мешкають вихованці. Поєднання пошуково-краєзнавчої роботи з розвідкою корисних справ. Допомога батьків, громадськості, ветеранів у пошуково-краєзнавчої роботі. Проведення заочних та очних мандрівок вулицями району, області. Розвиток почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину. Отримання інформації про традиції, звичаї, свята інших народів.

Практичні завдання:

Ш розробити перелік завдань, конкурсів для пошуково-краєзнавчої роботи дитячих колективів;

Ш розробити план та зміст конкурсів для проведення фольклорного свята;

Ш розробити напрями для створення Літопису вулиці чи району;

Ш розробити маршрути мандрівок вулицями району, міста.

10. Оволодіння методикою організації гри в дитячих та юнацьких об'єднаннях в умовах табору.

Значення гри в діяльності дитячих та юнацьких колективів в умовах роботи літнього табору. Виховний потенціал гри, вміння його визначити та доцільно застосувати. Класифікація ігор, що доцільні до використання в роботі табору. Ігри організаційного періоду (ігри -- знайомства, колективні спортивні ігри, ігри в колі). Масові ігри. Урахування вікових властивостей дітей при проведенні масовок. Ігри з використанням музики, пісень, хореографічних елементів. Рухливі та спортивні ігри. "Тихі" ігри чи ігри в приміщенні. Інтелектуальні ігри. Місце гри в організації та проведенні тематичного святкового дня. Різноманітність ролі педагога-організатора в проведенні гри (суддя, радник, учасник, спостерігач) залежно від мети змісту гри. Захист моральних прав, гідності кожної дитини під час проведення гри. Розвиваюча, творча гра. Експромтний характер творчої гри. Залучення вихованців до створення сюжету гри, її умов, підведення підсумків, визначення переможців. Корисність ігор, що "підтягують" межі можливостей дитини. Розвиток впевненості у своїх силах та здібностях, емпатійності у відношенні до людей, самовідданості, емоційної активності, почуття прекрасного, чарівного, захоплення від процесу творчості в процесі організації та проведення гри.

Практичні завдання:

Ш розробити перелік ігор, доцільних для проведення в організаційний період роботи табору;

Ш створити кілька авторських масових ігор для найбільш поширених тематичних днів-свят;

Ш скласти та провести ланцюжок інтелектуальних ігор для дітей певного віку;

Ш скласти та провести ланцюжок рухливих ігор;

Ш скласти та провести ланцюжок "тихих" ігор в приміщенні.

11.Проведення підсумкового періоду роботи табору.

Останні дні таборової зміни - підсумок педагогічної ефективності та доцільності останніх днів зміни. Необхідність напоанення підсумкового періоду яскравими, масовими справами (Карнавал, Ярмарок, Свято прощання тощо). Проведення підсумкових фестивалів, творчих оглядів, концертів. Визначення переможців, вручення винагород, призів, подарунків. Необхідність "емоційного подарунку" для кожної дитини, створення атмосфери, у якій вихованець відчує гордість за свої творчі досягнення. Проведення конкурсів, змагань з метою підсумкової діагностики розвитку якостей творчої особистості. Урахування і фіксація результатів діагностики. Створення традицій літнього оздоровчого табору (наприклад, фото чи кіно-літопису таборової зміни, літопису в малюнках, сюрпризу-заповіту для наступних змін). Прощання з вихованцями. Підсумкова бесіда з батьками. Проведення підсумкової педагогічної ради.