8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Буковинський державний медичний університет

Формування культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації студентів вищих навчальних закладів в умовах комп'ютеризації навчання

Луканьова С.М., Бойчук Р.Р.,

Селіверстов С.І., Лютик М.Д.

Анотація

Сучасна цивілізація потребує прискорення інформаційної стадії розвитку. Існує необхідність широкого впровадження засобів нових інформаційних технологій у всі галузі життєдіяльності. Наслідком цього прискореного процесу є все більш негативний вплив масової комп'ютеризації на стан здоров'я сучасного населення нашої країни, особливо молоді, оскільки сучасна студентська молодь в більшості випадків несвідомо ставиться до впливу новітніх інформаційних технологій на здоров'я. Досить часто молоді люди нехтують правилами безпечної поведінки під час роботи з комп'ютерами, і проводять значну частину свого часу біля монітору, що спричиняє порушення роботи центральної нервової, серцево-судинної та опорно-рухової систем а також погіршення зору.

Аналіз останніх досліджень та публікаці

Вивченням та розробкою культури здоров'я в сучасному суспільстві займаються такі вчені: В. Горащук, В. Кривошеєва, М. Степанова [9, 16, 19] та ін. "Культура здоров'я є важливим складовим компонентом загальної культури людини, обумовлений матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, що виражається в системі цінностей, знань, потреб, умінь та навичок формування, збереження й зміцнення її здоров'я" - вважає В. Горащук [9, с.167], тому на сьогоднішній день вона є новим педагогічний напрямком, який спрямований на формування високого рівня здоров'я населення України. На сьогодні існує багато праць, що досліджують негативний вплив комп'ютера на здоров'я (Ю. Дорошенко, М. Жалдак) [10, 12], комп'ютеризацію навчання (Т. Волобуєва, І. Сорокіна) [7, 18], використанню нових інформаційних технологій в освіті (Н. Завізена, В. Биков) [13, 14], вихованню ціннісних орієнтацій засобами масової інформації (С. Шандрук) [20].

Головною метою цієї роботи є вивчення та аналіз теоретичних та методологічних засад формування культури здоров'язбереження серед студентів ВНЗ, наслідків використання комп'ютеризації навчання та можливість підвищення рівня культури здоров'я студентів у процесі самостійної роботи на комп'ютері на основі вивчення та аналізу літературних джерел та власних доробок.

Статтею з Конституції України здоров'я людини, як і її життя, особиста честь і гідність, недоторканість та безпека, визнані найвищою соціальною цінністю. Право кожного на охорону здоров'я, деклароване статтею 49 Конституції України, деталізується в Основах законодавства України про охорону здоров'я.

Згідно із Статутом ВООЗ, здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороби і фізичних вад

Без здоров'я людині важко реалізувати себе у творчому й фізичному потенціалах, оскільки здоров'я є першою і найважливішою потребою, що забезпечує гармонійний розвиток особистості. а його формування потребує набуття необхідних знань і цілеспрямованої праці над собою. Соціально-економічні умови розвитку суспільства, подальший науково-технічний прогрес, і потреба в здорових трудових ресурсах є потужним засобом, спрямованим на зміцнення здоров'я населення, починаючи з формування культури здоров'я, шляхом застосування здоров'язберігаючих технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців.

Проблеми здоров'я і здорового способу життя учнівської молоді та умови стали предметом дослідження медиків, психологів, педагогів. Питання формування здорового способу життя з позицій медицини розкрито в роботах М.М. Амосова, Р.Л. Апанасенко [1, 2], та ін. Психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях Т. Є. Бойченко, Я.М. Сивохопа [4, 17]; формування здорового способу життя засобами фізичного виховання досліджували О.Ф. Артюшенко, О.М. Вацеба, Б.М. Шиян [3, 6, 21] та ін.

Особливості та умови сучасного розвитку українського суспільства та освітньої ситуації висувають нові вимоги до системи освіти та виховання молоді, оскільки вона гостро переживає прискорене падіння духовності, зростання психічної нестабільності та фізичної слабкості. Перегляд змісту, методичного забезпечення навчально-виховного процесу, стану здоров'я дітей і молоді, вимагає змін у ставленні системи освіти до проблем формування культури здоров'я. Зазначені негативні тенденції спонукали до появи нового напрямку у педагогіці - "культура здоров'я", засновником якого є вітчизняний науковець В. Горащук, який розглядає культуру здоров'я у широкому (як частину загальної культури людини, система її цілісного розвитку) і вузькому сенсі (як якісна характеристика валеологічних, педагогічних, культурологічних знань і володіння оздоровчими технологіями) [9, с.154].

Культура здоров'я є важливою складовою загальної культури людини, що являє собою показник сформованих цінностей, знань, умінь і навичок з формування, збереження і зміцнення здоров'я і характеризується високим рівнем культури поведінки молоді стосовно власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Ю.В. Драгнєв зазначає, що "культура здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання" - це прояв особистісної самореалізації, яка виявляється у свідомому ставленні студента до свого здоров'я як до цінності під час роботи на комп'ютері, де оздоровча спрямованість власного життя в умовах масової комп'ютеризації зумовлена прагненням до вдосконалення духовного, психічного, фізичного аспектів здоров'я й творчого пошуку засобів формування, збереження та його зміцнення [11].

Поняття "культура здоров'я", як суспільне явище, складається з різних аспектів, які є структурними компонентами з яких формується культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання. Ці аспекти представляють собою систему знань з формування, збереження й зміцнення власного здоров'я в умовах комп'ютеризації навчання, так і основ індивідуальної та загальної систем оздоровлення, пошук засобів збереження власного здоров'я, оволодіння певними умінням та навичками виконання оздоровчих технологій (враховуючи стать, вік, індивідуальні особливості), уникнення шкідливих звичок під час роботи на комп'ютері, дотримання здорового способу життя.

Проблемою комп'ютеризації навчання займалися такі вчені, як: В. Васильєв, Б. Гершунський, Н. Касьянова [5, 8, 15] та ін. Уперше використовувати комп'ютер в навчальному процесі почали в межах концепції програмованого навчання, яке здійснювалося у наукових та навчальних центрах. В Україні (яка тоді входила до складу СРСР) перші навчальні системи розроблялися у наукових центрах Києва, де здійснювався широкий комплекс науково-дослідних робіт: розроблялись методичні посібники з комп'ютерної техніки, проводилось навчання з основ інформатики та обчислювальної техніки майбутніх педагогів та підготовка на курсах підвищення кваліфікації викладачів [8]. Таким чином. це був перший крок щодо вирішення проблеми комп'ютерної грамотності студентської молоді. Ось чому комп'ютеризація в освіті посідає одне з головних місць у наш час.

В процесі вивчення та аналізу літератури стосовно культури здоров'я в умовах роботи з комп'ютером та зменшення його негативного впливу на здоров'я, визначаємо, що формування здоров'язберігаючих технологій дозволяє дослідити низку проблем, від вирішення яких залежить успіх навчання. На першому місці стоять проблеми психологічного пливу комп'ютера на особистість, а також деякі умови комп'ютеризації навчання, а саме: наявність приміщень - комп'ютерний клас або клуб, гуртожиток, навчальні аудиторії; окреме робоче місце та навчальне навантаження. До важливих внутрішніх умов можна віднести індивідуальні особливості організму, загальний стан здоров'я та самопочуття, а також вплив навчального навантаження, що є суто індивідуальним. Врахування цих умов і чинників, на нашу думку, дозволить диференційовано підійти до застосування оздоровчих технологій, які дозволять зменшити негативний вплив комп'ютера на здоров'я студентської молоді під час навчального процесу та самостійної позааудиторної роботи.

В процесі роботи студентам необхідно володіти теоретичними й практичними знаннями з питань культури здоров'я, здорового способу життя, засвоїти навички виконання оздоровчих вправ та використання оздоровчих технологій задля зменшення психічної та фізичної втоми під час роботи за комп'ютером, уміти самостійно розробляти оптимальний режим розумової, фізичної роботи та відпочинку в умовах комп'ютеризації навчання, виходячи зі своїх індивідуальних особливостей та потреб, мати мотивацію в систематичному зміцненні власного здоров'я.

Формування здоров'язберігаючих технологій в умовах комп'ютеризації навчання у студентів повинно відбуватись через самоспостереження. Необхідно самостійно аналізувати та оцінювати себе під час роботи, акцентувати свою увагу на своїй робочій позі (сидіння в неправильній позі, очі розташовані дуже близько до монітора, відсутність перерви під час роботи), свідомо акцентувати увагу на свої думках, вчинках, здібностях й можливостях, а також усвідомлювати й виправляти свою неправильну поведінку під час роботи на комп'ютері. Важливим елементом є критичне ставлення до себе і аналіз своїх дій. Наприклад, якщо відчувалась фізична втома, зменшилася концентрація уваги, спитати себе, які оздоровчі технології я використовував для того, щоб усунути ці негативні наслідки, як використання вправ вплинуло на мою фізичну та психічну працездатність. Важливо оцінювати себе правдиво, можна порівнювати себе з іншими людьми та своїми минулими вчинками (чи були використані раніше оздоровчі технології, чи роблять це мої друзі, як виконання чи невиконання оздоровчих вправ вплинуло на мою та їх роботу та самопочуття).

Прагнення студентської молоді зберегти й зміцнити своє здоров'я під час роботи на комп'ютері повинно визначатись як свідомим пошуком оздоровчих технологій і інформації щодо зменшення негативного впливу комп'ютера на здоров'я, так і шляхом набуття теоретичних знань з основ здоров'я, які студенти отримують на таких дисциплінах, як: основи охорони праці, безпека життєдіяльності, громадське здоров'я та медицина порятунку, основи медичних знань, де поряд з фізичним аспектом здоров'я, вивчаються психічні і духовні аспекти. Аналіз навчальних програм з вищезгаданих предметів дозволив зробити висновок про те, що в них недостатньо акцентується увага на формуванні здоров'язбереження в умовах комп'ютеризації навчання та методам його зміцнення, мало приділяється уваги формуванню психічного та духовного аспектам здоров'я.

комп'ютеризація навчання культура здоров'я студент

Висновки і пропозиції