Ортега-і-Гассет Х. "Повстання мас". Філософське осмислення проблеми кризи та дегуманізації культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ТА СОЦІОЛОГІЇ

РЕФЕРАТ

з курсу "Філософія"

На тему "Ортега-і-Гассет Х. "Повстання мас". Філософське осмислення проблеми кризи та дегуманізації культури"

Роботу виконала

аспірант кафедри Фармакотерапії

Верховодова Ю.В.

Науковий керівник: проф. Кіреєв І.В.

Харків 2015

Зміст

гассет філософ творчий повстання

1. Запровадження

2. Творчий і життєвий шлях ХосеОртега-и-Гассета

3. "Повстання мас" Хосе Ортегі-і-Гассета. Основні філософські погляди

Список літератури

1. Запровадження

Хосе Ортега-і-Гасет (1883-1955), іспанський філософ і публіцист, представник філософії життя і філософії антропології. Справжню реальність, що дає сенс людському буттю, бачав як історія, витлумачуючи її у дусі екзистенціалізму як досвід безпосереднього переживання. Одна з головних представників концепцій "масового суспільства", масової культури ("Повстання мас", 1929-30) і теорії еліти. У естетиці виступив як теоретик модернізму ("Дегуманізація мистецтва", 1925).

З молодих років сів у місце зліва центру політичного спектра, постійно зростає і послідовно захищав ліберально-демократичні цінності. Філософський інтерес Ортеги -- будівництво мосту між історичним життям і сучасним її облаштуванням. Матеріалом при цьому є культура, а інструментом - знання. Небезпечно лише голе заперечення, небезпечно невігластво, яким відхилено колишню культуру і мораль, яке проголошує вседозволеність, яке затверджує моральний нігілізм та насильство. Ортега активно виступає із республіканської політичної програмою, стає депутатом парламенту, обстоюючи ці ідеї.

2. Творчий і життєвий шлях ХосеОртега-и-Гассета

Хосе Ортега-і-Гассет народився 9 травня 1883 року у Мадриді у ній відомого журналіста, і письменника. Його дитинство розвивався Эль-Эскориале, Кордобі, Эль-Пало (Малага) і Мадриді. У 1893 року сім'я вибрала постійним місцем проживання іспанську столицю. У 1897 року Хосе почав навчання у Університеті Деусто в Більбао за фахом філософія, література право. У 1898 року перетворюється на Мадридський Центральний Університет. За рік залишає вивчення права, щоб надалі повністю сконцентруватися на філософії. У 1902 року з відзнакою закінчує університет і вже в 1904 року захищає докторську дисертацію.

З 1905 року протягом трьох років продовжив навчання у Німеччини, "Мецці" філософії. На той час Хосе залишає католицизм уже й стає атеїстом. У 1910 року філософ одружується з Розі Спотторно-и-Топете, що стала йому опорою в усьому. Спорідненість душ виявлялося навіть у почерку. Роза часто переписувала чернетки Хосе начисто для наступної публікації, і навіть близькі не могли розрізнити їх почерки. У 1910 року Ортега-і-Гассет був обраний завідувачем кафедри метафізики Мадридского Центрального Університету, продовжуючи викладати безплатно в мадридському Вищому училищі викладачів психологію, логіку і етику.

У 1913 року Х. Ортега-і-Гассет створює Лігу Політичної Освіти Іспанії, покликану виховати нове покоління політиків, здатних витягти країну із центрів культурного відсталості. У 1915 року засновує журнал "Іспанія", в 1917 року у співробітництво з М.М. де Ургоити - газету "Ель Сіль", 1923 року - видання "Журнал Заходу". У 1916 року виходить перший із восьми томів філософських праць під назвою "Оглядач" ("ElEspectador"). У 1931 року Х. Ортега-і-Гассет разом із лікарем і письменником Григоріо Мараньоном створює Союз на службі Республіки, вбачаючи у встановленні республіки вихід із відсталості країни. За рік, розчарувавшись у політиці, розпускає Союз, відкидає президентство Парламентської комісії з державного устрою і політичну діяльність. Однією з причин стала незгода з каталонськими сепаратистами у питаннях регіональної політики.

Ім'я Хосе Ортегі-і-Гассета разом із ім'ям Мігеля де Унамуно становить славу і гордість сучасної іспанської філософської думки. Їм належить заслуга виведення їх із того застою, у якому вона перебувала з кінця XVIII століття. Несучи у собі сильний заряд прагнення до національного відродження вчення обох мислителів стали великим внеском й у скарбницю світової філософії. Унамуно, з його сумнівами і майже містичним романтизмом залишався сином європейського ХІХ століття; Ортега, повністю віддавшись потоку уносячому їх у нове століття життю, символізує нову Іспанію та нову Європу. Втім, Ортега все-таки зберіг переданий йому старшим його сучасником романтичний імпульс, який у його творчості передусім через мову, яскравий і барвистий, як що обволікає його роздуми витонченої словесної вуаллю. Але ірраціональним елементам філософії минулого Ортега протиставив класичну ясність форм і холоднокровність розуму.

Отримавши освіту у Мадридському університеті, Ортега на початку продовжив навчання у Німеччини -- у Берліні, Лейпцигу, Марбурзі.

Тріумф республіканізму, проте, був недовгим, і почав громадянську війну прирікає Ортегу на вигнання. У 1948 році він повертається туди, де проводить останні свої роки.

"Аристократизм" Ортеги часом так докоряли ліві його критики. "Духовна аристократія", по Ортезі, - це саме носії культури, будівельники мосту між епохами і люди: "народ - це нація, організована аристократією". Пригадаємо проблематику інтелігенції, підняту свого часу у Росії авторами "Вех". Щоправда, є начебто різниця: богошукачі-веховці і геть світський вільнодумець Ортега. Але й іспанець, і росіяни мислителі виступають проти нігілізму, невігластва і обскурантизму, звідки вони виходили.

Навчаючись в коледжі батьків-єзуїтів Mirofloresdel Palo (Малага), Ортега оволодіває досконало латиною і давньогрецьким. У 1904 р. закінчує Центральний університет зашитої своїх докторських тез "ElMilenario" (Тисячолітній). Потім сім років проведе у університетах Німеччини, з перевагою Марбурзького, де у той час відзначався Г.Коген. Після повернення Іспанію отримує призначення у Мадридський університет, де й викладає до 1936 р., коли вибухає громадянська війна.

1923-го р. Ортега засновує "Reviste deOccidente" (Західний журнал), який є Справі "порівняння Піренеїв" -- європеїзована Іспанії, тоді ізольованій від сучасного культурного процесу. Будучи політично ангажованим мислителем, проводить інтелектуальну опозицію у роки диктатури Прімо де Рів'ери (1923-1930), багато важить в поваленні короля Альфонсо XIII, обирається цивільним губернатором Мадрида, чому і виявляється вимушеним залишити країну з початком громадянської війни. Після повернення 1948 р. до Мадрида з Хуаном Мариасом створює гуманітарний інститут, де викладає.

Міжнародна популярність дійшов Ортезі у 30-х роках, коли "Rebellion delas Masas" (Повстання мас). Метафізика Ортеги, звана нею самоюрациовитализмом, знаходить окресленість вже у праці "Meditacionesdel Ouijole" (Кихотовские размишления) Мадрид, 1914, де зараз його оголошує єдиною реальністю людське буття з речами: "Я є що й моє оточення". Сам Ортега переконаний, що за метафізикою він у п'ятнадцятиріччя передбачив "Буття та палестинці час" Хайдеггера. У цілому нині Ортега ставиться до останнього холодно, називаючи його навіть "гельдерлиновским черевомовцем". Відбиття рацио-віталізма теоретично пізнання породжує гносеологію преспективізма", яка стверджує, що "життя кожної є думка на універсум" і що "єдино помилкова перспектива -- це та, яка вважає себе єдиною".

Цікавими видаються спроби Ортеги в розвитку так званої "аристократичної логіки", і навіть фундаментальну для Ортеги, але що залишилася незакінченої "Laideadel principio in Leibniz у laevolucion de lateoria deduktiva", яка представляється Ортезі "логікою винаходи": "Сучасна філософія не починає більше зв'язаною з буття, але з думки".

Проте, стосовно становлення хто в Іспанії філософської школи, велике значення для такого мала викладацька діяльність Ортеги. Так було в основу книжки "Що таке філософія" ліг курс лекцій, читаних Ортегой в 1929 р. в університеті Мадрида.

3. "Повстання мас" Хосе Ортегі-і-Гассета

Його ідеї на області філософії, історії, соціології, естетики, за життя недооцінені, вплинули визначені кола європейської й американської інтелігенції. Більшість творчого доробку Хосе Ортегі-і-Гассета - художні нариси, насичені його філософськими ідеями. Вони звернені до мислячим людей і спонукають читача не погоджуватися, а сперечатися і думати. Соціальні проблеми, порушені в працях Ортегі-і-Гассета, як не застаріли зі зростанням стандартизації життя, але стали злободенними. У соціології найбільшу популярність отримала його книжка "Повстання мас". У ньому Ортега-і-Гассет однією з перших зафіксував феномен виникнення "масової свідомості" у європейському менталітеті: "маса" в нього трансформується на натовп, представники якої захоплюють панівні позиції з ієрархії громадських структур, нав'язуючи власні псевдо-цінності іншим соціальним групам. Основна властивість істоти з "маси" - й не так його стандартність, скільки фізична інертність. "Маса" конституюється, відповідно до його висновків, не так на основі якогось певного суспільного прошарку. Йдеться такому "способі бути людиною", у якого робляться насильницькі спроби перетворювати пристрій суспільства, у своїй свідомо ігноруючи закономірності його функціонування.

У своїй праці "Бунт мас" видатний іспанський філософ, соціолог, есеїст Хосе Ортега-і-Гассет веде мову про нову соціокультурну ситуацію, яка склалася у ХХ столітті і була підготовлена попередніми епохами. Це насамперед криза культури, звичних установлених цінностей та норм, які через низку причин втратили свою імперативність. Явище, означене ним як "бунт мас" є безпосереднім проявом якісної зміни у житті європейської спільноти.

Причиною кризи, на думку філософа є явище накопичення, "перенасичення", оскільки ХІХ століття породило ріст народонаселення. Тому відбувалась боротьба за кращі місця у суспільстві, спроба захоплення тих місць, які раніше належали тільки кваліфікованим меншинам суспільства.

В цих умовах виникає новий тип людини, якого не існувало досі - масова людина. Її поява була підготовлена ХІХ століттям: піднявся середній рівень життя, відбувся стрибок у прирості населення (джерело навали мас); великий вплив мала ідея рівності прав (природних прав людини), запроваджена у ХVIII столітті, а з нею і скасування права привілею; зросла якість життя, середньостатистична людина позбулась звичних турбот, для неї стали доступними речі, які раніше мали змогу отримувати лише обрані. Однак життя зросло у матеріальному вимірі, але не у духовному. Нові можливості відкривають широкі обрії для розвитку, але серед них дуже важко обрати. Тому людина реалізовує лише частинку того, ким вона може стати, звідси внутрішнє відчуття неповноти, адже світ, чи наше можливе життя, значно ширше і більше від реального. Сучасна людина поєднує в собі відчуття потужності та невпевненості.

Передумовами покращення життя згідно Ортеги стали: ліберальна демократія, наука і техніка. Раніше життя знало обов'язок і тиск. Тріумф мас і піднесення життєвого рівня сталися в Європі з внутрішніх причин, після двох століть прогресивного виховання людності і господарського збагачення суспільства. Зараз відчувається лише покращення умов життя.

Ортега аналізує історичну еволюцію і порівнює стан сьогодення із подібними кризовими явищами минулого. Він висловлює думку, що поряд із тотальністю, загрозу становить і відокремлення. Адже цивілізація - передусім бажання співіснування, але коли людина відчуває самодостатність, як це відбувається зараз, у неї вже немає потреби брати до уваги ближнього. Це ознака варварства, яке є наслідком відокремлення. Філософ називає повстання мас "вертикальною навалою варварів". Іспанський філософ, ведучи мову про необхідність згуртування європейської цивілізації, фактично спрогнозував появу Європейського союзу.

Бунт мас - основне явище, яке спостерігається у ХХ столітті і було підготовлене попередніми епохами. Із нього випливають трансформації, які кардинально міняють структуру суспільства. Суспільство стає масовим, оскільки у ньому переважає новий тип людини - масова людина. Ідея зрівняння (усереднення), свідчить про те, що якісний рівень життя насправді знижується, хоча рівень пересічного життя і зростає. Розрив із культурною традицією, що спостерігається у ставленні до звичних норм і стандартів, репрезентує замкненість цього періоду, який видається новим дитинством, новим початком, який немає історичного підґрунтя.

"Людина маси" - це не соціальне і не класове, а чисто психологічне поняття. Панування масової людини - пряма загроза для існування західної цивілізації. Ось як Ортега-і-Гассет визначає масову людину: "Маса - кожний, хто сам не дає собі обґрунтованої оцінки - доброї, чи злої, а натомість почуває, що "такий, як усі", і проте тим не переймається і навіть задоволений почуватися тотожним із іншими".

Філософ ділить суспільство не за класами, а за типами людей. Існує два типи людей: вимогливі до себе, що беруть нові труднощі і обов'язки; байдужі, які нічого від себе не вимагають, у яких немає зусиль до самовдосконалення. Тобто, критерієм поділу є рефлексивне відношення до себе і обов'язок. Власне цими двома типами є людина маси (середня, рядова) і людина вибраної меншини (людина еліти). Людина маси - середня, рядова людина, що не відчуває в собі ніякого особливого дару чи відмінності (позбавлена індивідуальності), задоволена почуттям своєї однаковості з усіма, поблажлива до себе, не намагається себе виправити, або вдосконалити, самовдоволена.

Цей "новітній варвар" користується готовим набором ідей і не замислюється, звідки вони беруться, готовий приймати на віру, не терпить аргументів і доведень. Хосе Ортега-і-Гассет відмічає інтелектуальний герметизм, замкнутість, як одну із його головних рис. Тому цей новий тип не здатний до творчості, закостенілий, тяжіє до життя застиглого, яке приречене на вічне повторення, топтання на місці. Не може йти й мови про якийсь нонконформізм. Бути відмінним - це бути непристойним. А оскільки жодні раціональні аргументи не діють, важливий тільки матеріальний тиск. Натовп вдається до дій без закону, це проявляється у прямій дії, якою найчастіше виступає фізична сила. Людина має готовий репертуар ідей, вона задовольняється ними і "вважає себе за інтелектуально довершену". Цей новий тип людини подібним до розпещеного немовляти, яке потрапляє у зручний світ і сприймає його, як природне явище, дар природи, який можна використовувати. Це спадкоємець, який отримує від цивілізації - комфорт, безпеку, інші зручності та вигоди. При цьому він не має розуміння, що все це створено зусиллями вибраного кола людей і підтримується цими ж людьми, які є спеціалістами. Відзначається підвищення інтелектуальних можливостей і рівня здібностей масової людини. Однак цей інтелектуальних рівень застосовується лише для беззмістовного накопичення ідей із їхнім хаотичним застосуванням.

Людині маси протистоїть інший тип - людина еліти, це людина вибраної меншості. Але обрана не тому, що вважає себе вище інших, а тому що вимоглива до себе. Життя вибраної меншості сповнене напруги, активне, готове прийняти свої обов'язки і служити чомусь вищому (принципу, авторитету).

Щоб визначити природу сучасної маси Ортега вдається до аналізу її природи. В цьому аспекті він вказує, що на відміну від маси попередніх епох сучасна масова людини це суміш: власне маси, вплив якої є найзначнішим; людини-спадкоємця, в якій поєднуються шляхтич (аристократ) і "розпещена дитина". Саме з такого поєднання цих "складових" Ортега виводить наступні її риси і уподобання: гордовитість, нахил робити з ігор і спорту центральне заняття свого життя; культивація тіла - гігієнічний режим і дбайливість у одязі; брак романтики у відношенні до жінки; інтелектуальні розваги; воління життя під абсолютним авторитетом ніж під режимом вільної дискусії. Основна властивість маси - її інертність. Можна відмітити три якості, які яскраво її характеризують: відчуття легкості і надміру життя; відчуття власної переваги і сили, вважає свій інтелектуальний рівень більш ніж достатнім; втручається всюди, нав'язуючи свої вбогість в усіх сферах .

Резюмуючи, можна підкреслити наступні риси масової людини, які відзначає Ортега-і-Гассет: стихійність і потреба в керівництві; нетерплячість, відкидання чужих думок; пряма дія, найчастіше використання сили; відкидання цінностей, норм, ідеалів; відмова від традиції культури; байдужість, матеріальний інтерес; інтелектуальний герметизм; жартівливість, властивість фарсу; відчуття власної довершеності.

Таким чином, Хосе Ортега-і-Гассет формує цілісне уявлення про масову людину, яка загрожує західній культурі і є причиною та суб'єктом творення масової культури. Масовість взагалі визначає ввесь духовний клімат епохи, найрізноманітніші аспекти життя і свідомості людей. Масова культура - наслідок засобів масової комунікації, появи нових способів виробництва, широкого поширення і споживання культури. Можна відмітити ряд рис, які приписує Ортега-і-Гассет масовій культурі. Це несерйозний характер, варварство спеціалізації, негативне ставлення до нових видів мистецтва, культи швидкості, матеріальності та тіла, споживацький характер і нездатність до самостійної творчості, міфологізація свідомості, найчастіше у політичній сфері. А головне це відсутність канонів, норм і зв'язку із попередньою традицією.

Список літератури

1. Зорькин У., Золотарьов Р.Ортеги-и-Гассет. // в Новий час. - 1990. - №12.

2. ЗотовА.Ф.,МельвильЮ.К. Західна філософія ХХ століття. // Історія філософії. - М.: Вид-во МДУ, 2004. Никіфоров В.М. Передмова до книжки "Що таке філософія". - М., 2003.

3. Ортега-і-Гассет Х. Автономія іпантономия. // Обрані праці. - М.: Світ, 2001

4. Ортега-і-Гассет Х. Повстання мас. / Переклад:С.Л.Воробьев,А.М.Гелескул,Б.В.Дубинин та інших. - М., 2001.

5. Ортега-і-Гассет Х. Необхідність філософії. // Обрані праці. - М.: Світ, 2001.

6. Ортега-і-Гассет Х. Що таке філософія?. - М.: Думка, 2003.

7. Хосе Ортега-і-Гассет, філософ і мислитель. // Питання філософії. - 1989. - №3.

8. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. // Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. Дегуманизация искусства. Бесхребетная Испания. - М.: АСТ: СТ Москва, 2008. - 347 с., С. 13-199.

9. Ортега-і-Гассет Х. Нові симптоми. // Читанка з філософії: У 6-ти кн. - Книга 6: Зарубіжна філософія 20 ст. - Київ: Довіра, 1993. - 240 с, С. 154 - 159.

10. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике [електронний ресурс] // Ортега-и-Гассет Х. Избранное. - М. 2000. С.164-232. - Режим доступу: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/gas_raz/index.php

Размещено на Allbest.ru