Бытие как единая система, все части которой взаимосвязаны и представляют собой некую целостность, единство. Духовно-экзистенциальное время. Творческая реализация. Духовное восхождение в самых неблагоприятных условиях. Разрушительные и созидательные идеи.

Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.

Основные сферы духовной деятельности: познание, мораль, искусство. Индивидуальное и коллективное бессознательное в структуре личности. Панятие отчуждения и многообразие его форм. Человек и общество: концепция "социального атомизма" и тоталитаризма.

Понятие и основные функции духовного производства, которое включает духовное общение, формирование духовных начал, проявление духовных потребностей. Институциональная структура духовного производства (учреждения науки, культуры, церкви). Роль идеологии.

Основа философии Платона. Краткая биография философа. Элементы учения Платона. Учение об идеях и существовании двух миров - мира идей и мира вещей. Основные части человеческой души. Тема любовного влечения (эроса) в учении Платона, его идеи о любви.

Общая характеристика таких человеческих качеств, как сила духа, упорство, целеустремлённость. Рассмотрение подвигов и самопожертвования Михаила Ярославича Тверского. Ознакомление с истинами о восприятии мира в зависимости от состояния души человека.

Атеизм современной цивилизации. "Человек нуждается в Боге" - этот тезис обрел новую популярность в современности и, после долгого периода гонений, церковь возрождается и берет в свои руки духовные бразды. Разделенность человечества в борьбе за выживание.

Духовный мир отдельной личности как индивидуальная форма проявления и функционирования духовной жизни общества. Сущность духовного мира человека. Процесс становления духовного мира личности. Духовность как нравственная ориентация воли и разума человека.

Преставления Аристотеля о душе как о форме живой материи, о своеобразном зрении и раскалывании. Классификация души на растительную и животную, отличие животных от растений. Возможности, которые дает растительная и животная душа, оценка их Стагиритом.

Соціальний розвиток давньогрецького суспільства. Гомерівська Греція. Натурфілософія. Поєднання філософії та зародків науки. Етико-релігійна проблематика. Піфагор та його послідовники. Класичний період давньогрецької філософії. Філософія епохи еллінізму.

Субстанція світу як філософська категорія. Еволюційний розвиток уявлення про субстанцію світу. Антична філософія та філософія епохи середньовіччя. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Філософське уявлення про субстанцію світу періоду Нового часу.

Апологетика и патристика как основные формы развития философской мысли в период раннего средневековья, их сущность и общая характеристика, сравнительное описание. Выдающиеся представители данных направлений и особенности их научной деятельности.

Социокультурная обусловленность гносеологической направленности новоевропейской философии. Проблемы немецкой классической философии. Проблема истинности знания. Специфика капиталистического способа производства. Предпосылки возникновения марксизма.

Формирование философских идей Нового времени. Эмпиризм Ф. Бэкона и рационализм Р. Декарта. Пантеизм Б. Спинозы и монадология Г. Лейбница. Философские взгляды Т. Гоббса, Дж. Беркли, Д. Юма. Философия французского Просвещения.

Уникальность человеческого бытия. Идейные истоки экзистенциализма. Религиозный и атеистический экзистенциализм. Философия Карла Ясперса, Мартина Хайдеггера, Жана-Поля Сартра, Альбера Камю и Габриэля Марселя. Немецкий и французский экзистенциализм.

Характеристика философских категорий единичного и общего с позиций диалектики. Особенности взаимосвязи единичного и общего с категориями явления и сущности, существование которых немыслимо без категории закона. Правила и законы мышления, с позиций логики.

Анализ научного понимания естественно-исторического процесса. Признание его объективности и неравномерности на определенных ступенях развития общества. Закономерности нагона исторического отставания. Проблемы многообразия и единства исторических форм.

Единство и взаимосвязанность мира. Философия как мировоззрение. Философия и религия. Взгляд из разных эпох на проблему единства и многообразия мира. Материализм и идеализм в единстве мира. Религиозные версии мироздания. Современная научная картина мира.

Сущность и содержание концепции единства материи и духа Гайзенберг. Анализ современной архитектуры, определения понятия "прекрасное" в ней. Процесс познания и его психология, описанные Гайзенбергом. Роль науки в достижении взаимопонимания между народами.

Философские воззрения на природу как на хаос и как на закономерную систему. Природа в качестве естественной основы жизнедеятельности человека и общества в целом. Философский, религиозный и естественно-научный подходы к вопросам места человека в природе.

Філософські погляди Камю, індивідуалізм і всебічна розробка проблеми безглуздості людського існування. Прагнення до повного абсолютного знання, заперечення значення науки, що не може цього знання дати. Крайній ступінь відчуження, ворожість світу.

Життя та діяльність Карла Ясперса. Трансцендентне як ключовий камінь зводу ясперсовського екзистенціалізму. Відчуття контакту із трансцендентним - неусвідомлене прагнення до законності й порядку та страсті руйнування. Читання шифрів трансцендентного.

Екзистенціалізм - філософія існування, його основні визначення. Феномен релігійного екзистенціалізму, його відмінність від атеїстичного екзистенціалізму. Вища життєва цінність. Представники екзистенціалізму (Жан Поль Сартр, Альбер Камю, Мартін Гайдеггер).

Ознайомлення із творчістю Достоєвського як попередника екзистенціальної філософії. Розкриття понять свободи, страждань та безсмертя в творах письменника. Характеристика самогубства як прояву бунту людини. Сумніви Федора Михайловича в існуванні Бога.

Виявлення і обґрунтування онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав концепту “екстрим”. Класифікація форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Трансформація екстриму в екстремальність, основу якої складає егоїзм.

Загальна характеристика основних ідей філософів О. Конта, Д. Локка, Д. Берклі та Д. Юма, їх місце у розвиток ранньої історії наукової психології. Сутність та основні положення теорії пізнання. Порівняльний аналіз позитивізму, матеріалізму і емпіризму.

Теоретичне обґрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С. Сковороди - філософа світового рівня. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині мислителя. Методики дослідження соціальної спрямованості особистості.

Дихотомія "контекстів відкриття" і "контекстів обґрунтування". Причини непопулярності епістемічної логіки серед філософів. Слабка ефективність "сильної" раціональності та універсалістська парадигма логіки. Труднощі епістемічної логіки "другого покоління".

Вплив соціальних, історичних умов на філософію Е. Фромма. Вчення про людські потреби. Нездатність ортодоксального фрейдизму вирішити проблему взаємодії особи і суспільства. Соціально-психологічний метод, застосування психоаналізу до вивчення суспільства.

Формирование классической механики и основанной на ней механистической картины мира, открытие законов движения свободно падающих тел и законов движения планет, законы Ньютона. Электромагнитная картина мира, открытия, связанные со строением вещества.