Дослідження температури заселеності рівнів атомарного та молекулярного спектрів в плазмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження властивостей електричних розрядів в аерозольному середовищі

Зміст

Реферат

Вступ

1. Експериментальні дослідження

1.1 Методики досліджень

1.1.1 Вимірювання радіусу краплин аерозолю

1.1.2 Вимірювання струму

1.1.3 Вимірювання напруги

1.2 Опис експериментальної установки

1.2.1 Будова камери та загальна схема установки

1.2.2 Схема подачі напруги на розрядну камеру та вимірювання параметрів напруги та струму на розрядному проміжку

1.2.3 Схема вимірювання радіусу крапель в аерозольному середовищі

1.2.4 Механізм ефективного створення аерозольного середовища

1.2.5 Схема пристрою для керування процесом вимірювання дифракційного розподілу інтенсивності розсіяного світла

Висновки

Перелік посилань

Реферат

Обсяг роботи --сторінки

Кількість рисунків -- 10

Ключові слова -- електричний розряд в рідкій фазі, електричний розряд в аерозолі, плазмокаталітичний риформінг, плазмокаталітичне спалення рідких палив, дифракційний метод вимірювання радіусу краплин

В даній роботі описується експериментальна установка для дослідження електричних та фізичних властивостей електричного розряду, що відбувається в середовищі аерозолю з вимірюваними характеристиками.

Вступ висвітлює особливості плазми з рідкофазними пиловими частинками у порівнянні з іншими типами плазми та освітлює актуальність проблеми.

В розділі 2.1 описуються експериментальні методики вимірювання електричних параметрів розряду та характеристик аерозолю. Описана методика вимірювання радіуса крапель методом дифракційного розсіяння когерентного світла.

Розділ 2.2 присвячений опису окремих частин експериментальної установки, а саме схеми подачі напруги та вимірів електричних параметрів розряду, оптичної установки для вимірювання радіусу крапель, пристрою для створення аерозолю методом ультразвукової кавітації та пристрою керування вимірюванням дифракційної картини.

Вступ

В останній час доволі інтенсивно розвиваються технології, що використовують плазму для ініціювання та проведення хімічних реакцій. Прикладами таких застосувань можуть бути плазмокаталітичний риформінг та високоефективне спалення палива в потужних реактивних двигунах. Дані застосування, а також багато інших потребують проведення хімічних реакції між речовинами рідкої та газової фаз. Ефективною формою організації хімічної реакції може бути аерозольний стан реагуючих речовин.

Використання в цьому випадку плазми зводиться до проведення електричного розряду в аерозольному середовищі. Проте, слід зазначити, що розряд в аерозолі є слабко вивченим та потребує розгорнутих досліджень для ефективного технологічного застосування.

Плазма з дисперсною фазою - іонізований газ, який утримує малі частинки причому вони можуть впливати на деякі властивості плазми. Частинки дисперсної фази в плазмі набувають електричний заряд і стають додатковою зарядженою компонентою плазми. Можна виділити кілька типів такої плазми, включаючи аерозольну, пилову і кластерну плазму.

Частинки дисперсної фази є центрами рекомбінації плазмових електронів та іонів, а іноді - джерелами електронів. Тим самим пилова компонента може істотно впливати на іонізаційну рівновагу. Заряд частинок дисперсної фази визначається параметрами навколишньої плазми і флуктуює навіть при постійних параметрах навколишньої плазми, оскільки зарядка є імовірністним процесом. електричний розряд аерозоль струм

Вимірювання електричних полів в грозових хмарах дають значення близько 2 - 4 кВ / см. Це значно нижче порога пробою чистого повітря на цих висотах. Однак відомо, що краплі або інші ініціатори можуть посилювати електричне поле і створювати коронний розряд. Коронування починається в невеликому обсязі близько кінчика ініціатора, де електричне поле досить велике для початку іонізації молекул електронним ударом. Утворені іони мають високу рухливість і тому можуть викликати хвилю коронування.

На відміну від зарядженої твердої частинки, рідка крапля здатна сильно деформуватися, розриватися, або зливатися з іншими [3]. На поверхню краплі діє сила поверхневого натягу P_у = 2у / R, напрямлена до центру, і тиск електростатичного поля власного заряду P_Q = Q² / 8рR⁴. При фіксованому заряді Q можна визначити такий радіус краплі, коли P_Q перевисить P_у.

Відгуком на тиск поля є деформаця краплі або ії розрив на декілька менших. Найпростішим варіантом деформації є витягнення краплі у формі еліпсоїда. Критична умова розриву еліпсоїда досягається при P_Q > P_у і має назву критерію нестійкості Релея у безрозмірному вигляді:

Величина критичного заряду становить приблизно 1000е. Краплі дуже в'язкої або слабкопровідної рідини при більшій деформації розірвуться на дві рівнозаряджені половинки менших розмірів. У малов'язкої провідної краплі заряд буде перерозподілятися по поверхні і поле на кінцях буде значно більшим, що призводитиме до ще більшого розтягнення. Врешті, на кінцях краплі почнуть утворюватися струмені мілких сильно-заряджених частинок, що уносять надлишковий заряд. Строгий розрахунок показує, що нестійка крапля емітує кілька сотень маленьких крапель на два порядки меншого діаметру.

Розвиток капілярної нестійкості з переходом її в нелінійний режим викличе взаємодію різних мод в квадратичному наближенні за амплітудою початкового збурення.

Для сильно зарядженої поверхні на гребені нелінійної хвилі можуть виникати електричні поля порядку 10⁴ - 10⁵ В/см. Цього достатньо для появи коронування поблизу хвилі.

1. Експериментальні дослідження

1.1 Методики досліджень

1.1.1 Вимірювання радіусу краплин аерозолю

Відповідно до класичної теорії, вигляд індикатриси визначається співвідношенням параметрів Z та m_c, де

Де R_k -- радіус краплі аерозолю;

л_с -- довжина хвилі розсіяного світла;

m_c -- показник заломлення світла, що визначається фізичними властивостями рідини, що розпиляється.

Коли діаметр крапель набагато менше довжини хвилі розсіяного світла, індикатриса є симетричною і інтенсивність розсіяння вперед та назад однакова.

У випадку, коли Z >> 1, тобто діаметр крапель аерозолю перевищує довжину хвилі світла, індикатриса деформується, витягуючись вперед. Наприклад, при довжині хвилі 0,63 мкм крапля є «великою» при радіусі більшому за 3 мкм.

Для великих крапель аерозолю інтенсивність світла дифракційно розсіяного під малим кутом б << 1 у напрямку розповсюдження плоскої монохроматичної хвилі, описується залежністю

де I₀ -- освітленість крапель пучком падаючого світла;

-- функція Бесселя першого роду першого порядку.

У наведеній формулі враховується лише дифракційне розсіяння, так як його інтенсивність в області малих кутів значно більше за розсіяння внаслідок заломлення.

Дифракційні кільця, що спостерігаються на екрані, представляють собою локальні екстремуми інтенсивності . Значення кутів, при яких досягається максимальна інтенсивність, знаходяться взяттям похідної. Враховуючи, що для функції Бесселя справедлива рівність нульове значення значення похідної отримаємо при . Тобто, значення кутів , які відповідають мінімумам інтенсивості, знаходяться з коренів рівняння .

Для першого кільця

Враховуючи періодичність функції Бесселя:

Де n -- порядковий номер кільця.

Якщо розглядається полідисперсне середовище малої концентрації, то, допускаючи відсутність послідовного багатократного розсіяння окремими краплями, інтенсивність світла буде рівна сумі інтенсивностей світла від окремих крапель. Інтерференцією можна знехтувати, враховуючи хаотичний розподіл крапель в просторі.

В такому випадку можна записати:

де -- інтенсивність світла, що розсіюється полідисперсним середовищем;

-- функція розподілу крапель по розмірам.

При цьому однократними та двократними розсіяннями можна знехтувати при умові:

де -- інтенсивність світла в центральному пучку після проходження середовища.

Функцію розподілу крапель по розмірах можна звести до вигляду:

де

функція Неймана

При проведенні досліджень дисперсних характеристик аерозолю експериментально отриману індикатрису підставляють в останнє наведене рівняння, після чого знаходять функцію розподілу крапель по розмірам.

Це дає можливість отримати різні середні значення розміру крапель

Відношення прийнято називати заутерівським радіусом краплі.

Іноді при дослідженнях використовують медіанні розміри крапель:

де -- розрахований медіанний радіус;

-- об'ємний медіанний радіус.

Градуювання експериментальної установки може бути виконано за допомогою виконаного в діафрагмі отвору радіусом 27 мкм. Діафрагма встановлюється замість дисперсного середовища.

Рис. 1.1.1. Розрахована індикатриса розсіяння при проходженні крізь отвір радіусом 27 мкм.

Рис. 1.1.2. Розрахована індикатриса розсіяння при проходженні крізь отвір радіусом 27 мкм в логарифмічній шкалі.

На рис. 1.1.1 та рис. 1.1.2 зображені розраховані вищезазначеним методом індикатриси розсіяння на щілині.

Накладення їх на експериментально отриману картину кілець підтверджує співпадіння кілець з мінімумами інтенсивності.

Рис. 1.1.3. Накладення розрахованої індикатриси світла на картину дифракційних кілець при статичному отворі радіусом 27 мкм.

При використанні цього методу експериментально отримані результати співпадають з точністю 2% з розрахованими значеннями, що свідчить про достатньо високу обгрунтованість використання цього методу. Це дає можливість побудувати розраховану графічну залежність радіусу крапель аерозолю, що наближається до монодисперсного стану, від радіусу темних кілець на екрані експериментальної установки (рис 1.1.4) і значно прискорити процес дослідження дисперсних характеристик.

Рис. 1.1.4. Розрахована графічна залежність радіусів кілець від радіусу крапель аерозолю

1.1.2 Вимірювання струму