Перспективи та правові наслідки підписання Угоди про асоціацію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історична ретроспектива становлення відносин України та Європейського Союзу

1.1 Угода про партнерство та співробітництво як перший крок до зближення

1.2 Порядок денний асоціації Україна-Євросоюз (ПДА)

1.3 Політика сусідства й політика східного партнерства: додаткові можливості для євроінтеграції України

1.4 Сьогодення в умовах інтеграції та асоціації з Європейським Союзом

Розділ 2. Угода про асоціацію з Європейським союзом-основний вектор розвитку України

2.1 Аналіз політичної частини Угоди

2.2 Аналіз економічної частини Угоди

Розділ 3. Перспективи та правові наслідки підписання Угоди про асоціацію

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження. Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 року, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для України та Євросоюзу. Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон і як безпосередні сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов`язаність. Розширення дає можливість для України та Європейського Союзу розвивати якомога тісніші відносини, що виходитимуть поза рамки співробітництва до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва.

Європейський Союз та Україна сповнені рішучості посилити свої відносини та сприяти утвердженню стабільності, безпеки і добробуту. Такий підхід заснований на спільних цінностях, спільній власності та диференціації. Це сприятиме подальшому зміцненню нашого стратегічного партнерства. Європейський Союз та Україна сповнені рішучості працювати разом і першим кроком до цього було підписання економічної частини Угоди про асоціацію у березні 2014 року. Нею Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати політичні, безпекові, економічні та культурні відносини, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів. Швидкість прогресу у відносинах буде повністю залежати від зусиль України та конкретних досягнень у виконанні зобов'язань щодо спільних цінностей.

Стан наукової розробки теми. Проблеми інтеграції України в Європейський Союз досліджували: Воронкова В.Г.,Копиленко О.Л., Копійка В.В., Костюк С.М., Лавренчук А.О.,Муравйов В.І.,Сюр Н.В., Яковюк І.В. та інші.

Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що в ній проводиться глибокий комплексний аналіз Угоди про Асоціацію України з ЄС, обґрунтовуються її переваги та недоліки, аналізуються її правові та економічні наслідки для України.

Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України та чинне законодавство України(Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", Закон України "Про міжнародні договори України", Закон України "Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництва між Україною і Європейськими Співтовариствами та ї державами - членами" ), а також міжнародно-правові акти (Угода про асоціацію з ЄС, Угода про партнерство і співробітництво між Європейським Союзом та Україною, Генеральна угода з тарифів і торгівлі та ін.)

Мета й завдання дослідження. Мета магістерської роботи полягає у дослідженні ретроспективи становлення відносин України з ЄС, в ґрунтовному аналізі політичної та економічної частин Угоди про Асоціацію, а також актуальних питань її наслідків для України.

Відповідно до поставленої мети, в роботі зосереджується увага на вирішенні таких завдань:

- дослідити історичний шлях становлення відносин України та ЄС;

- визначити основні положення Угоди про партнерство та співробітництво;

- дослідити Порядок денний асоціації Україна-Євросоюз;

- проаналізувати політику сусідства й політику східного партнерства як додаткову можливість для євроінтеграції України;

- дослідити сьогодення в умовах інтеграції та асоціації з ЄС;

- провести ґрунтовний аналіз Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема аналіз політичної та економічної частин Угоди;

- визначити позитивні можливості що надає Угода Україні;

- визначити основні недоліки та прогалини в Угоді;

- дослідити перспективи та правові наслідки підписання Угоди про асоціацію

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають в сфері інтеграції України до ЄС.

Предмет дослідження - Угода про Асоціацію між Україною та ЄС: загальна характеристика, перспективи та правові наслідки підписання

Методи дослідження. Методологічна база дослідження поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: історичний, методи компаративного аналізу, синтезу, узагальнення, моделювання та абстрагування, діалектичний, системний, комплексний та інші. Історичний метод використовувався, насамперед під час аналізу становлення відносин України та ЄС. Методи моделювання та абстрагування - в процесі дослідження змістовної характеристики Угоди про Асоціацію а також інших документів про інтеграцію. Системний - при аналізі її структури.

Також в роботі використовувалися загально-гносеологічні прийоми пізнання Зокрема, метод аналізу допоміг розкласти досліджувану Угоду на окремі частини. За допомогою методу індукції я будував загальні висновки що будувалися на основі приватних посилок; метод дедукції допоміг з маси окремих випадків зробити узагальнений висновок про всю сукупність таких випадків. Завдяки Методу прогнозування я дослідив конкретні перспективи розвитку інтеграційних процесів та їх вплив на Україну.

Що стосується структури роботи, то вона обумовлена, насамперед, предметом та метою наукового дослідження. Робота складається із вступу, основних трьох розділів, що поділяються на підрозділи, та висновків.

У ВСТУПІ розкривається предмет, об'єкт, цілі та завдання роботи, зазначаються методи, що використовувалися при написанні роботі, актуальність, ступінь наукової розробки та новизни теми.

В РОЗДІЛІ 1 зачіпається питання історичного розвитку та становлення відносин України та ЄС, зокрема аналізуються Угода про партнерство та співробітництво; Порядок денний асоціації Україна-Євросоюз; політика сусідства й політика східного партнерства.

РОЗДІЛ 2 дає ґрунтовний аналіз Угоді про Асоціацію - характеризується її структура, досліджуються та вивчаються її політичні та економічні аспекти.

В РОЗДІЛІ 3 містяться актуальні для України питання сприйняття Угоди національним законодавством та наслідків, до яких призведе її підписання.

ВИСНОВКИ підсумовують результати роботи, коротко резюмуючи кожен з підрозділів.

Розділ 1. Історична ретроспектива становлення відносин України та ЄС

1.1 Угода про партнерство та співробітництво як перший крок до зближення

З набуттям незалежності у 1991 році, Україна розпочала формувати свій зовнішньополітичний курс, в основу якого було покладено прагнення зміцнити національну безпеку держави і стати активним учасником міжнародних відносин. Одним з пріоритетів зовнішньої політики стала інтеграція України до європейських структур. Цей визначальний пріоритет є природним наслідком здобуття державної незалежності, історії українського народу, його ментальності та сподівань. Він передбачає європейську самоідентифікацію громадян, визначення відповідних стратегічних орієнтирів внутрішніх перетворень та логіки трансформаційних процесів.

Після проголошення незалежності було очевидно, що рух країни до Європи досить довгий і пролягає, як мінімум на першому етапі, через поновлення економічних відносин на законодавчому рівні: "Перспективною метою зовнішньої політики є членство України у Європейських Співтовариствах". І, як наслідок, у жовтні 1993 р. в Києві відкрито Представництво Комісії Європейських Співтовариств в Україні. Саме на цьому тлі розвивалися відносини між Євросоюзом і Україною в період підписання та ратифікації нової Угоди про партнерство та співробітництво в 1991 - 1998 рр. Прагнення розвивати відносини з Україною паралельно з розвитком відносин з іншими пострадянськими державами простежувалось в усіх документах Європейського Союзу того періоду. 11 лютого 1992 р. був підписаний протокол угоди між ЄС та СНД стосовно виконання програми ТАСІС в Україні. Програма ТАСІС - це ініціатива ЄС для ЦСЄ та Монголії, що прискорює розвиток гармонійних і міцних політичних та економічних зв'язків між Євросоюзом і країнами-партнерами. Метою програми є сприяння розвитку в країнах-партнерах політичних та економічних інститутів на підтримку відкритого ринкового і громадянського суспільства, що засноване на політичних свободах та економічному розквітові. ТАСІС впроваджує цю мету, надаючи фінансування для підтримки процесу переходу до ринкової економіки та демократичного ладу. В квітні 1992 р. Європейська комісія (ЄК) прийняла рішення про необхідність переговорів з Україною, Білоруссю, Росією та Казахстаном щодо підписання угод про співробітництво. У жовтні 1992 р. Європейська Рада видала директиву, якою передбачався початок обговорення угод про партнерство та співробітництво з цими країнами.

В березні 1993 р. розпочались офіційні переговори з Україною, які завершилися 14 червня 1994 р. підписанням Угоди про партнерство та співробітництво (далі УПС) в Люксембурзі Президентом України та президентом Європейської Комісії і представниками держав-членів ЄС. Тим самим було закладено правову основу у взаємодіях України з ЄС. Для молодої української держави, яка переживала перші роки становлення національної економіки та правової системи, була дуже важливою політична й економічна підтримка з боку Європейського Союзу. УПС була обумовлена потребою встановити тісні відносини між ЄС та Україною, засновані на існуючих між ними історичних зв'язках і спільних цінностях. УПС знаменувала важливий крок вперед, замінюючи Угоду про Торгівлю та комерційне й економічне Співробітництво, яку Європейське Співтовариство і Радянський Союз підписали в 1989 році.

УПС було обумовлена потребою встановити тісні відносини між ЄС та Україною, засновані на існуючих між ними історичних зв'язках і спільних цінностях. Відповідно до статті 1 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, цілями партнерства було визначено:

- розвиток тісних політичних відносин шляхом політичного діалогу;

- сприяння торгівлі, інвестиціям і гармонійним економічним відносинам;

- забезпечення основи для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва;

- підтримку зусиль України щодо зміцнення демократії та завершення переходу до ринкової економіки.

Відповідно до угоди, політичний діалог мав зблизити позиції України і Євросоюзу з міжнародних питань, що становлять обопільний інтерес. Було передбачено співробітництво у питаннях зміцнення стабільності і безпеки в Європі, дотримання принципів демократії, поваги і сприяння правам людини і, зокрема, правам національних меншин. У разі необхідності сторони зобов'язуються проводити консультації на найвищому рівні.

Угодою визначено 28 сфер, в яких ЄС та Україна домовилися збільшити та розширити взаємне співробітництво. До таких сфер належать: промислове співробітництво; сприяння інвестиціям та їх захист; державні закупівлі; стандарти; видобувна промисловість та виробництво сировини; наука і технологія: освіта та професійна підготовка; сільське господарство; енергетика; використання атомної енергії у цивільних цілях; довкілля; транспорт; космічна промисловість; фінансові послуги; боротьба з відмиванням грошей; грошово-кредитна політика; регіональний розвиток; співробітництво у соціальній сфері; малі та середні підприємства; інформація та зв'язок; захист споживачів; митна справа; економіка; статистика; боротьба з розповсюдженням наркотиків; культура тощо.

Угодою досить докладно регламентуються відносини між Європейським Союзом та Україною на основі принципів, які мають бути запроваджені у налагодженні відносин протягом певного часу. При цьому акцентується, що запровадження таких принципів потребує значних зусиль, передусім з боку України.

Україна та ЄС зобов'язались надавати одне одному статус найбільшого сприяння у торгівлі. Причому Україна зберегла можливість запроваджувати тимчасові кількісні обмеження на імпорт, спрямовані на захист окремих галузей виробництва, які не досягли достатнього рівня конкурентоспроможності чи зазнали серйозних труднощів, що спричиняє соціальні проблеми. З огляду на те, що УПС стала гнучким, "еволюційним" документом, відповідно до її положень сторони мають право вживати будь-які загальні або спеціальні заходи, необхідні для виконання своїх зобов'язань згідно з Угодою. Зокрема, у статті 101 зазначається, що УПС укладається на початковий період - десять років. Угода автоматично продовжується на один рік, якщо одна із Сторін за шість місяців до закінчення строку Угоди не сповістить іншу Сторону у письмовій формі про свій намір денонсувати угоду, вона відповідно пролонгується.

24 березня 1995 р. в Брюсселі відбулося перше засідання Спільного комітету Україна - ЄС, який був створений згідно з Угодою про торгівлю і комерційне та економічне співробітництво між ЄЕС і Євроатомом та СРСР від 18 грудня 1989 р. та діяв на підставі Тимчасової угоди від 1 червня 1995 р.

Про поступове пожвавлення стосунків між Україною та ЄС свідчило відкриття в липні того ж року в Брюсселі Представництва України при Європейському Союзі.

Зустрічі Україна - Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ набули регулярного характеру. Порядок денний визначала ситуація в регіоні та світі:

- стан розвитку відносин Україна - ЄС (28 червня 1995 р., м. Брюссель);

- питання безпеки і ситуація в колишній Югославії (24 листопада 1995р.);

- питання регіонального співробітництва (5 лютого 1996 р.);

- оприлюднення Європейським Союзом Заяви щодо політичної підтримки України (21 травня 1996 р., м. Рим);

- питання відносин Україна - ЄС, стосунки з Росією та СНД (26 вересня 1996 р.);

- питання імплементації Плану дій Євросоюзу щодо України від 6 грудня 1996 р.,

- відкриття у Києві Центру документації ЄС (5 лютого 1997 р.);

- обговорення питання довгострокової стратегії ЄС щодо України (24 вересня 1998 р., м. Нью-Йорк).

В листопаді 1994 р. ЄС ухвалив Спільну стратегію щодо України, а в грудні 1996 р. - План дій, в яких висловлювалася підтримка незалежності, територіальної цілісності, демократичних, політичних та економічних перетворень в Україні та її інтеграції до світової економіки. Оскільки процедура ратифікації УПС тривала деякий час, Європейський Союз та Україна уклали Тимчасову угоду, яка могла набрати чинності швидше, оскільки положення основної угоди, які вимагають ратифікації європейськими парламентами, були з неї вилучені. Тимчасова угода була підписана під час візиту президента України в Брюссель 1 червня 1995 р. Нею узгоджувалися основні принципи торгової політики між ЄС та Україною (правило режиму найбільшого сприяння, національний режим, принцип протекціонізму за рахунок митних тарифів, стандартні правила СОТ стосовно митної оцінки товарів, правила щодо транзиту). Слід на разі зазначити, що економічне співробітництво не відображено в Тимчасовій угоді - на нього буде поширюватись угода, підписана в 1989 р. з Радянським Союзом й успадкована Україною після здобуття незалежності. Тимчасова угода набула чинності 1 лютого 1996 р.

У вересні 1996 р. набула чинності індикативна програма ТАСІС на період до 1999 р. Крім того, згідно зі статтею 4 успішне виконання УПС мало відкрити перспективи для їі еволюції до рівня преференційної угоди та подальшого зближення України з ЄС.

Процес ратифікації Угоди про партнерство і співробітництво з Україною тривав майже чотири роки, і завершився лише 1 березня 1998 р. УПС передбачала заснування інституцій, покликаних забезпечити виконання положень Угоди. Інституціональний механізм двостороннього співробітництва був остаточно сформований після набуття чинності УПС.

Таким чином, зазначена угода являла собою угоду першого покоління, яка була спрямована на започаткування сталих відносин між партнерами, головною метою якої було поступове наближення України до європейських співтовариств і сусідніх регіонів та її інтегрування до світової торговельної системи.

1.2 Порядок денний асоціації Україна-Євросоюз (ПДА)

Вступ України до СОТ створив підґрунтя для початку переговорів стосовно нової угоди з ЄС, основою якої мала стати зона вільної торгівлі. У вересні 2008 р. на Паризькому саміті Україна - ЄС було погоджено, що це буде угода про асоціацію. У зв'язку з підготовкою нової угоди у червні 2009 р. на засіданні Ради з питань співробітництва Україна - ЄС у Брюсселі було схвалено ПДА. Цей документ набрав чинності 24 листопада 2009 р. шляхом обміну нотами між дипломатичними відомствами України та ЄС. На заміну Плану дій Україна - Євросоюз прийшов ПДА. Він знаменує початок першого етапу інтеграції України у Євросоюз, оскільки спрямований на імплементацію майбутньої Угоди про асоціацію, складовою частиною якої стане зона вільної торгівлі.

Як і інші документи, ухвалені Радою співробітництва, ПДА має рекомендаційний характер. Його положення можна віднести до м'якого права, застосування якого з боку ЄС є найбільш характерним для регулювання насамперед політичних відносин як усередині Союзу, так і у відносинах ЄС з третіми країнами. Проте він стає найбільш практично значимим серед усіх документів, які визначають основи співпраці України та Союзу. ПДА не має термінів виконання. Метою його ухвалення є полегшення імплементації тимчасової, а потім повноцінної угоди про асоціацію між Україною та Союзом. Однак значення цього документа для України цим не обмежується. Важливою особливістю ПДА є те, що хоча він не містить положень про можливе членство України у Союзі, за своєю суттю документ спрямований на підготовку країни до виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС - політичних, економічних і правових.

ПДА містить вступ і три розділи, в яких визначено принципи, сфери і інструменти співпраці сторін. У вступній частині ПДА підкреслюється, що розвиток відносин між Україною та ЄС сприяв створенню умов для переходу від співпраці до поступової економічної інтеграції і поглибленої політичної асоціації.

Виокремлення економічної інтеграції від політичної асоціації виглядає штучним і може вносити плутанину у визначення нових рамок відносин України з ЄС. Справа в тому, що серед західних концепцій розвитку інтеграції одним із найбільш впливових залишається поділ процесу економічної інтеграції на стадії, кожна з яких має відповідні ознаки і передбачає подальше її поглиблення і поширення на нові сфери. До таких стадій належать зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз та повна інтеграція. Інтеграція починається зі створення зони вільної торгівлі. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС, складовою якої є створення зони вільної торгівлі, означатиме перехід до першої стадії інтеграції України в ЄС. Оскільки інтеграція є складовою асоціації, втрачає сенс говорити окремо про економічну інтеграцію і політичну асоціацію в межах однієї Угоди. Такий поділ був би виправданим, якщо б ішлося про дві різні угоди. Позиція ЄС ґрунтується на недоцільності підписання двох окремих угод, що відповідає наявній договірній практиці Союзу. Оскільки ПДА є спільним документом, то в ньому знайшла своє віддзеркалення позиція обох сторін.

У ПДА підкреслюється, що Україна як європейська країна має спільну з Європою історію і поділяє спільні цінності разом із державами-членами ЄС.

Зазначається, що нова Угода про асоціацію має створити нові інститути співпраці, поглибити політичну асоціацію і економічну інтеграцію шляхом встановлення взаємних прав і обов'язків.

Серед принципів співробітництва сторін у форматі нових відносин ПДА робить наголос на повазі до загальної мети щодо досягнення асоціації, на повазі до спеціальної мети щодо полегшення та підготовки реалізації угоди про асоціацію, забезпеченні прозорості, спільної відповідальності сторін за реалізацію ПДА, досягненні помітних результатів шляхом поступової імплементації практичних заходів, послідовності і достатності засобів для виконання пріоритетів, імплементації окремих стадій з використанням різних швидкостей, спільній оцінці імплементації шляхом доповідей, моніторингу досягнутого прогресу.

До інструментів імплементації ПДА належать обмін технічними експертами і радниками, кращою практикою та ноу-хау; надання інформації, підтримка здатності до створення і посилення інститутів, поради щодо гармонізації з acquis, започаткування діалогу в окремих секторах. Створений згідно з положеннями розд. III п. 9 Спільний комітет старших посадових осіб визначає пріоритети і напрями імплементації ПДА.

ПДА передбачає продовження політичного діалогу, започаткованого УПС і Планом дій Україна-Євросоюз. Використання політичного діалогу в межах ПДА тісно пов'язано з виконанням Україною стандартів Ради Європи та ЄС. Політичний діалог спрямований на посилення поваги до демократичних принципів, верховенства права, запровадження хорошого управління, забезпечення прав людини, на боротьбу з корупцією. З цією метою при проведенні конституційних і інших реформ Україна має враховувати рекомендації Венеціанської комісії Ради Європи, стандарти Європейської хартії місцевого самоврядування, оцінки SIGMA, рекомендації ОБСЄ та Бюро демократичних інститутів з прав людини (ODIHR). У сфері захисту прав людини Україна має забезпечити імплементацію Конвенції ООН про права осіб з обмеженими можливостями і факультативного протоколу до неї. З метою протидії корупції Україна має завершити ратифікацію Конвенції ООН проти корупції та Конвенції Ради Європи з кримінального права проти корупції, імплементувати національний план дій проти корупції у співпраці з відповідними органами ЄС.

Тісна співпраця передбачена у сфері зовнішньої політики і політики безпеки. Вона включає посилення консультацій і координацію через дипломатичні і військові канали з метою вирішення міжнародних проблем, враховуючи приєднання України до декларацій і спільних позицій ЄС, продовження діалогу з питань імплементації Стратегії європейської безпеки, визначення можливостей участі України в операціях у рамках СПБО, подальшу імплементацію Севільських домовленостей стосовно консультацій і співпраці між ЄС та Україною у питаннях участі України в операціях з урегулювання конфліктів та відповідних навчаннях, вивчення можливостей участі Збройних Сил України у формуванні багатонаціональних тактичних бойових груп, посилення співпраці з врегулювання конфлікту у Молдові, продовження консультацій щодо санкцій, які застосовує ЄС, військову і технологічну співпрацю ЄС та України, заохочення співпраці стосовно визначених дій між українськими інституціями, з одного боку, і агенціями та органами ЄС, задіяними в сфері СЗППБ І СПБО, - з іншого, такими як Європейська оборонна агенція, Інститут ЄС з вивчення питань безпеки, Супутниковий центр ЄС та Європейський коледж з питань безпеки і оборони. До цієї сфери співпраці віднесено також боротьбу з тероризмом, нерозповсюдження зброї масового ураження, запобігання незаконному експорту зброї на засадах Спільної позиції Ради 2008/944/СЗППБ.

У ПДА міститься положення щодо необхідності ратифікації Україною Римського статуту про створення Міжнародного кримінального суду.

Тісна співпраця передбачена у сфері свободи, безпеки і юстиції у контексті зобов'язань, які містяться у Плані дій 2007 р. у сфері свободи, безпеки і юстиції. Перед Україною стоїть завдання розвивати систему захисту персональних даних на основі ратифікації Конвенції Ради Європи 1981 р. про захист персональних даних і додаткового протоколу до неї та їх імплементації, що є умовою для підписання угод між Україною та Європолом і Євроюстом включно з обміном оперативною інформацією. За допомогою ЄС Україна має розвивати законодавство та інституційну структуру у сфері регулювання міграції з метою запобігання нелегальній міграції і торгівлі людьми. Україна також має практично імплементувати Конвенцію ООН про статус біженців 1951 р. і відповідний Протокол 1967 p., Конвенцію ООН проти транснаціональної злочинності 2000 p., розробляти умови для запровадження у довгостроковій перспективі безвізового режиму між Україною та ЄС згідно з домовленостями, досягненими під час Паризького саміту Україна - ЄС у вересні 2008 р. Для цього треба приділити увагу таким питанням, як: безпека документів, нелегальна міграція, включаючи реадмісію, громадський порядок і безпека та зовнішні зносини. Держави-члени ЄС мають використовувати можливості, які існують у рамках acquis Союзу, для зменшення чи скасування візових зборів для фізичних осіб. Також важливим е розробка, впровадження та удосконалення стратегії, правової бази та процедури інтегрованого управління кордонами, включаючи підтримку з боку ЄС. За технічної підтримки ЄС має бути продовжено процес демаркації кордонів України відповідно до міжнародних стандартів. Планується посилити співробітництво в рамках існуючих робочих домовленостей між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Фронтекс, включаючи, зокрема, аналіз та управління ризиком.

Спеціальну увагу приділено економічному співробітництву. Основним завданням тут є створення в Україні ринкової економіки, яка повноцінно функціонуватиме, та поступове наближення її політики до політики Союзу. Передбачається надання Україні експертної підтримки з боку інститутів ЄС.

Україна має працювати над створенням відкритих, конкурентних та прозорих правил та процедур приватизації та їх імплементацією відповідно до найкращої практики ЄС.

У сфері торгівлі та питаннях, пов'язаних з нею, пріоритети будуть визначені після завершення переговорів стосовно Угоди про асоціацію між сторонами.

Передбачено співпрацю сторін у підготовці належної імплементації правил походження, які використовуватимуться між Україною та ЄС, зокрема шляхом передачі повноважень щодо сертифікації походження від Торгово-промислової палати до митних органів до набуття чинності угоди про асоціацію, реалізації відповідних проектів Twinning для Державної митної служби України щодо застосування правил походження.

Україна розроблятиме законодавство у сфері технічного регулювання, стандартизації, оцінки відповідності, ринкового нагляду, метрології та акредитації стосовно положень, які регулюють обіг промислових товарів відповідно до acquis ЄС з метою усунення торгівельних бар'єрів, вжиття заходів відповідно до індикаторів для проектів бюджетної підтримки ЄС у сфері стандартизації на 2010-2012 pp.

Передбачено поступове наближення законодавства та практики України до законодавства та практики ЄС (Регламент 882/2004/ЕС) стосовно санітарних та фітосанітарних заходів у харчовій та кормовій промисловості, забезпечення здоров'я та нормальних умов утримання тварин. Комісія ЄС надаватиме Україні допомогу у цій сфері шляхом навчання працівників компетентних органів державної влади України, удосконалення лабораторій відповідно до вимог ЄС, підготовки їхньої акредитації відповідно до стандартів ISO, організації інформаційних кампаній щодо правил та вимог доступу до ринку ЄС.

У сферах торгівлі послугами, свободи заснування та інвестицій пріоритети будуть визначені після завершення переговорів стосовно Угоди про асоціацію

Передбачений ефективний діалог щодо руху капіталів та платежів, зокрема з метою моніторингу дотримання всіх існуючих зобов'язань та підготовки до нової Угоди про асоціацію.

Має бути посилено співробітництво, в тому числі через технічну допомогу з боку ЄС, у сфері державних закупівель. Передбачено роботу у напрямі створення в Україні незалежного наглядового органу відповідно до Директиви 89/665 із змінами згідно з Директивою 2007/66 та забезпечення його достатньої адміністративної спроможності, а також подальшу гармонізацію законодавства України до acquis ЄС щодо державних закупівель, як визначено у Директивах 2004/17 та 2004/18.

Значні заходи намічені у сфері забезпечення конкуренції. Україна та ЄС співпрацюватимуть з метою створення ефективної системи контролю та моніторингу державної допомоги в Україні. Конкурентна політика передбачатиме посилення прозорості та передбачуваності в Україні, включаючи оприлюднення рішень Антимонопольного комітету України у короткий термін після їх ухвалення, забезпечення конвергенції конкурентного законодавства та практики України до acquis ЄС, зокрема у сферах правил контролю за злиттям та у принципах, що використовуються в імплементації та посиленні конкурентного законодавства.

Передбачається посилити співробітництво щодо захисту прав інтелектуальної власності, зокрема шляхом належного впровадження стандартів, закріплених у Директиві 2004/48/ЕС та Регламенті Ради ЄС 1383/2003 стосовно митних дій, вжиття ефективних заходів проти підробок і піратства, посилення правозастосовних спроможностей на рівні органів державної влади України (адміністративні, судові та виконавчі органи).

У сферах спрощення торгівлі та митних справах намічений розвиток взаємного прозорого торговельного середовища. У цьому зв'язку передбачено посилення адміністративної та виконавчої спроможності Митної адміністрації України для підтримки спрощення законної торгівлі та запобігання шахрайству; використання оновлених митних програм ЄС; подальший розвиток митного законодавства України та його імплементаційних положень відповідно до міжнародних інструментів та стандартів, які застосовуються у митній сфері та торгівлі, включаючи ті, які розроблені ЄС, Світовою митною організацією (Оновлена Кіотська Конвенція), COT, ООН (Конвенція щодо гармонізації прикордонного контролю 1982 p.); співробітництво щодо впровадження сучасної Гармонізованої системи опису та кодування товарів з метою впровадження комбінованої номенклатури та забезпечення чіткої та зрозумілої класифікації товарів; забезпечення найвищих стандартів доброчесності на кордоні шляхом вжиття заходів, що відображають принципи Аруської декларації Всесвітньої митної організації. Індикатором може бути Програма ЄС щодо митної етики. У сфері митної оцінки передбачено обмін найкращими надбаннями практики стосовно імплементації стандартів СОТ (Угода про застосування статті VII ГАТТ 1994 р.). Важливим вбачається майбутня участь України в Робочій групі EU - EFTA та Робочій групі ЕС - ECFTA, а також ECG (Electronic Customs Group) - NCTS. Перед Україною стоїть завдання наближення свого транзитного законодавства, операційних процедур, систем інформаційних технологій щодо конвенцій EC/ECFTA стосовно спільних транзитних процедур та спрощення формальностей у торгівлі товарами з метою забезпечення майбутнього приєднання України до зазначених конвенцій та участі в спільній транзитній системі.

Запроваджується діалог щодо питань, визначених у розділі "Торгівля та сталий розвиток" Угоди про асоціацію.

Стосовно прозорості регулювання відповідні пріоритети будуть визначені після завершення переговорів про Угоду про асоціацію. Те саме стосується торгівлі та регуляторного співробітництва.

Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерні питання, здійснюватиметься на основі імплементації Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС з питань співробітництва у сфері енергетики та з урахуванням необхідності імплементації acquis ЄС. Особлива увага приділятиметься інтеграції енергетичних ринків та приєднанню України до Договору про Енергетичне співтовариство. Закон України "Про принципи функціонування ринку природного газу" має відповідати нормам ЄС (Директива 2003/55/ЕС, Регламент ЕС 1775/2005). Передбачено повну імплементацію Спільної заяви за результатами Міжнародної інвестиційної конференції з модернізації газотранзитної системи України від 23 березня 2009 р., а також роботу у напрямі інтеграції об'єднаної енергетичної системи України до центральної європейської електричної мережі відповідно до вимог UCTE (Союзу з питань координації передачі електроенергії). Буде продовжено співробітництво щодо спільного проекту ЄС-МАГАТЕ-Україна стосовно оцінки ядерної безпеки українських атомних електростанцій.

Передбачається розвиток державного внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту шляхом гармонізації із загальновизнаними міжнародними стандартами і методологіями та найкращою практикою ЄС, а також співробітництва з відповідними інституціями та органами ЄС.

У сфері оподаткування зусилля мають бути спрямовані на покращення й удосконалення податкової системи та адміністрування в Україні відповідно до міжнародних та європейських стандартів, включаючи підготовку до поступового наближення до структури оподаткування, як закріплено в acquis ЄС і передбачено у Додатку до Угоди про асоціацію. Важливим є покращення міжнародного податкового співробітництва з метою посилення ефективного управління у податковій сфері, як зазначено в Угоді про асоціацію. Мають бути взяті до уваги принципи Кодексу поведінки ЄС щодо оподаткування бізнесу. Передбачено розвиток співробітництва з податковими адміністраціями держав-членів ЄС шляхом обміну новим досвідом та тенденціями у сфері оподаткування.

У галузі статистики важливими стає підготовка до імплементації статистичного компендіуму ЄС, який є додатком до Угоди про асоціацію, розробка та впровадження Плану дій щодо співробітництва з митницею з метою покращення торгівельної статистики шляхом обговорення з експертами Комісії ЄС, забезпечення повної функціональності SMIS+ для України з визначенням кінцевих термінів надання інформації на регулярній основі. ЄС забезпечуватиме навчання щодо SMIS+ для України та здійснюватиме аналіз пілотних результатів за допомогою ESTAT.

Співпраця у сфері транспорту буде спрямована на підготовку до імплементації acquis ЄС, зазначеного у відповідних додатках до Угоди про асоціацію, та підтримку України в реалізації на початку 2010 р. всеохоплюючої національної транспортної стратегії, підвищення безпеки на дорогах, розвитку комбінованих та мультимодальних послуг, модернізації інфраструктури, імплементації відповідних міжнародних конвенцій Міжнародної морської організації, завершенні підготовки тексту всеохоплюючої Угоди про спільний авіаційний простір, розробці та впровадженні нового Повітряного кодексу України, гармонізації законодавства у сфері безпеки польотів та посиленні адміністративної спроможності органів державної влади, відповідальних за політику у сфері авіації, розвитку співробітництва з Європейським агентством з безпеки польотів та ЄК з питань безпеки польотів.

У галузі охорони навколишнього природного середовища передбачено співпрацю щодо підготовки до імплементації актів acquis ЄС, зазначених у відповідних додатках до Угоди про асоціацію. Євросоюз надаватиме підтримку Україні у розробці Національної стратегії з питань навколишнього природного середовища на період до 2020 р. та Національного плану дій з питань навколишнього природного середовища на 2009- 2012 pp., розвитку національних імплементаційних інструментів відповідно до багатосторонніх угод у сфері навколишнього природного середовища, підписаних та ратифікованих Україною та Європейським співтовариством (Додаток 2), впровадженні Кіотського протоколу через діалог у рамках спільної робочої групи Україна - ЄС з питань зміни клімату стосовно нової угоди щодо зміни клімату на період після 2012 p., прийнятних критеріїв для використання механізмів Кіотського протоколу, участі у Робочій групі DABLAS, спільній роботі щодо імплементації дорожніх карт з метою досягнення Цілей розвитку тисячоліття, що стосуються води, та Цілей інтегрованого управління водними ресурсами, використовуючи діалог щодо національної політики в рамках Водної Ініціативи ЄС, забезпеченні реалізації Бухарестської конвенції і протоколів до неї та спільній роботі з Сторонами Конвенції для сприяння приєднання Європейського співтовариства до Конвенції, вивченні можливостей участі України в окремих заходах Європейського агентства з питань навколишнього природного середовища щодо збору та поширення інформації, створенні РЕЦ - Україна.

Україна та ЄС співпрацюватимуть у сфері промислової та підприємницької політики стосовно малих та середніх підприємств відповідно до найкращої практики ЄС та підтримуватимуть регулярний діалог щодо промислової і підприємницької політики, із залученням урядових представників та представників ділових кіл України і ЄС.

Передбачається посилення співробітництва в усіх сферах законодавства про товариства, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит шляхом обміну досвідом та інформацією щодо їх найкращої практики і чинних регуляторних рамок, здійснення підготовки до імплементації acquis ЄС, зазначеного у відповідних додатках до Угоди про асоціацію, шляхом поступового наближення законодавства України у сфері товариств до відповідного acquis ЄС, перегляду Закону України "Про акціонерні товариства", поступового наближення до правил та рекомендацій ЄС у сфері корпоративного управління, сприяння дотриманню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

У сфері фінансових послуг передбачається здійснювати підготовку до імплементації acquis ЄС, як зазначено у відповідних додатках до Угоди про асоціацію, співпрацювати з метою забезпечення ефективної імплементації пруденційних регуляторних рамок для фінансових ринків та нагляду, які відповідають рамкам, що існують в ЄС, заохочувати співробітництво між наглядовими органами України та ЄС, особливо щодо обміну та розкриття інформації, розвивати національне законодавство щодо запобігання та протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, зокрема шляхом імплементації 40 Рекомендації та 9 Спеціальних Рекомендацій FATF, а також відповідного законодавства ЄС стосовно боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (крім того, положень Директиви 2005/60/ЕС про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання грошей та фінансування тероризму; Директиви 2006/70/ЕС; Регламенту EC 1781/2006; Регламенту EC 1889/2005). Також передбачається тісна співпраця з FATF, Радою Європи, MONEYVAL, а також відповідними органами в державах-членах ЄС та підписання Меморандумів про взаєморозуміння між органами фінансової розвідки України та держав-членів ЄС.

Співпраця у сфері інформаційного суспільства спрямована на сприяння підготовці до імплементації актів acquis ЄС, зазначених у відповідних додатках до Угоди про асоціацію, та на підтримку України шляхом проведення оцінки відповідності acquis ЄС проекту закону про електронні комунікації, переданого до парламенту у грудні 2008 p., зміцнення незалежності та адміністративної спроможності національного регулятора у цій галузі, а також гарантування чесної конкуренції на ринках за підтримки проектів Твіннінг, включаючи участь регуляторів ЄС; а також на сприяння обміну інформацією та досвідом реалізації ініціативи ЄС "І2010" з метою розробки та впровадження е-стратегій в Україні, включаючи впровадження Національної концепції розвитку телекомунікацій та державної програми "е-Україна".

У галузі туризму планується започаткувати регулярний діалог з питань, закріплених у розділі щодо туризму Угоди про асоціацію.

У сферах, пов'язаних з сільським господарством та розвитком сільської місцевості, передбачається співпраця щодо підготовки до імплементації актів acquis ЄС, зазначених у відповідних додатках до Угоди про асоціацію. Євросоюз надасть підтримку Україні стосовно розробки та імплементації нового плану дій з метою наближення сектора до політики та законодавства ЄС у сфері сільського господарства та розвитку сільської місцевості. Співпраця має охопити наукові дослідження, використання біотехнологій у сільському господарстві, відновлення та збереження природних ресурсів, вивчення досвіду ЄС щодо переходу до забезпечення прямої підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Співпраця у галузі рибальства та морської політики має бути спрямована на забезпечення сталого рибальства в Чорному морі згідно з еко-системним підходом до управління рибальством, на обмін найкращою практикою щодо інтегрованого підходу до морських справ, створення координаційної структури в Уряді України, визначення сфер спільного інтересу для майбутнього співробітництва у контексті Інтегрованої морської політики ЄС.

Наукове і технологічне співробітництво здійснюватиметься на засадах пролонгації та активізації виконання Угоди між Україною та ЄС стосовно розширення участі українських дослідницьких установ у проектах Сьомої рамкової програми з досліджень, використання наявних інструментів (Угода між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво, INCO-Nets) з метою підготовки до можливої асоційованої участі України у Рамковій програмі з досліджень.

Захист прав споживачів здійснюватиметься з огляду на підготовку до імплементації acquis ЄС, зазначеного у відповідних додатках до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Передбачається посилення адміністративної спроможності застосування законодавства щодо захисту прав споживачів в Україні, зокрема шляхом навчання та технічної допомоги в рамках програми ТАІЕХ для українських органів державної влади, включаючи судову та законодавчу гілки влади, а також неурядові громадські організації щодо адаптації законодавства ЄС, його подальшого впровадження та застосування.

Соціальне співробітництво здійснюватиметься з метою підготовки до імплементації acquis ЄС у сферах гендерної рівності, недискримінації, охорони здоров'я та безпеки праці, трудового законодавства та умов праці, зазначеного у відповідних додатках до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Заплановано твіннінгові обміни з державними службами зайнятості держав-членів ЄС, впровадження національних програм щодо гідної роботи між МОП і Україною, заохочення як тристороннього, так і двостороннього діалогу та зміцнення спроможності соціальних партнерів, у тому числі в рамках ТАІЕХ, сприяння укладенню угод між Україною та державами-членами ЄС з питань координації соціального захисту робітників-громадян України, які легально працюють у державах-членах ЄС.

Охорона здоров'я передбачатиме проведення реформи галузі, підготовку до впровадження в Україні acquis ЄС у сфері охорони здоров'я, зокрема тих, що зазначені у відповідних додатках Угоди про асоціацію, обмін найкращими досягненнями практики щодо впровадження Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Міжнародних медико-санітарних правил, участь у мережах і робочих групах у галузі охорони здоров'я ЄС, таких як щорічне засідання з питань інформації з охорони здоров'я та Європейського Дорадчого органу з питань ВІЛ/СНІД, розвиток співробітництва з Європейським центром профілактики та контролю хвороб.

Співпраця у сфері освіти, навчання, молоді здійснюватиметься шляхом спільної роботи та обмінів з метою сприяння подальшій інтеграції України до Європейського простору вищої освіти у контексті її членства в Болонському процесі, роботі у напрямі взаємного визнання академічних та професійних кваліфікацій, дипломів та сертифікатів про освіту, підтримки України у наближенні її системи професійно-технічної освіти до процесу модернізації структур професійно-технічної освіти ЄС, який відбувається в рамках Копенгагенського процесу, та через такі інструменти, як Європейська система кваліфікацій, Європейська залікова система для закладів професійно-технічної освіти та Європейська система гарантування відповідності якості професійно-технічної освіти, просування міжкультурного діалогу та підтримки громадянського суспільства, зокрема через програму "Молодь у дії" (2007-2013 pp.).

У галузі культури заплановані заходи, необхідні для набуття чинності в Україні Конвенції ЮНЕСКО про охорону і заохочення розмаїття форм культурного самовираження. Передбачено участь українських діячів культури у програмах культурного співробітництва (Культурна програма Східного партнерства та майбутнє вікно ЄПС у рамках Культурної програми).

Передбачена співпраця у сфері спорту та фізичної культури шляхом обміну інформацією та кращим досвідом.

Співробітництво з питань громадянського суспільства спрямовуватиметься на ознайомлення зацікавлених сторін українського громадянського суспільства з процесом консолідації та діалогу між соціальними партнерами в ЄС з метою подальшої інтеграції громадянського суспільства у політичні процеси в Україні.

ПДА практично замінює УПС, оскільки детально регламентує сфери співпраці за виключенням ЗВТ. Документ робить можливим реалізувати погоджені напрями співпраці майбутньої угоди про асоціацію.

1.3 Політика сусідства й політика східного партнерства: додаткові можливості для євроінтеграції України

Європейська політика сусідства (далі - ЄПС) реалізується Європейським Союзом з 2004 року як реакція на розширення Союзу. Згідно з вихідною концепцією ЄПС, її основною метою було створення передумов для посилення відносин розширеного ЄС зі своїми сусідами і створення навколо Євросоюзу зони стабільності, безпеки і процвітання.

Сьогодні ЄПС розповсюджується на 16 країн-партнерів регіонів Східної Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Основними інструментами ЄПС є плани дій, які укладені з 12 країнами, серед яких була і Україна (План дій Україна - ЄС втратив чинність у березні 2009 р., замість нього наразі імплементується Порядок денний асоціації Україна - ЄС).

Ініціатива "Східне партнерство", ініційоване Польщею і Швецією, офіційно затверджене Європейською Радою 19-20 березня 2009 року та введене в дію на саміті "Східного партнерства" 7 травня в Празі, стала східноєвропейським виміром політики сусідства ЄС по відношенню до шести країн (Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова). "Східне партнерство" призначене для зміцнення демократизації в країнах Східної Європи і Південного Кавказу, надання їм допомоги в процесах європейської інтеграції, модернізації і верховенства права.

У порівнянні з ЄПС "Східне партнерство" має позитивні моменти, які надають додаткові можливості Україні у двосторонніх відносинах з Євросоюзом та у багатосторонньому форматі співпраці. Вважаю за необхідне їх проаналізувати:

1) "Східне партнерство" є більш гнучким інструментом, оскільки не просто охоплює шість країн Східної Європи і Південного Кавказу, а й може розвиватися з урахуванням потреб, можливостей та досягнень кожної з країн-партнерів.

2) "Східне партнерство" стосується більш пов'язаної між собою групи країн, які не є членами ЄС, але мають подібні політичні, економічні й соціальні інтереси, пов'язані з пострадянським минулим. Це сигналізує про те, що програма "Східне партнерство", з одного боку, розрахована на довготривалий процес її імплементації в кожній з країн-партнерів, а з іншого боку, передбачається, що вона буде більш гнучкою через необхідність диференційованого підходу до кожної з країн-партнерів.

3) Ключовим аспектом "Східного партнерства" є диференціація. Комунікація Європейської Комісії "Східне партнерство" від 3 грудня 2008 року передбачає, що принциповим є диференційований підхід до кожної країни-партнера, залежно від успішності просування внутрішніх реформ і розвитку відносин з ЄС на шляху європейської інтеграції. До кожної країни, як зазначив голова Комісії у закордонних справах Європейського Парламенту Яцек Саріуш-Вольський, будуть ставитись відповідно до її заслуг та можливостей, а їх поступ залежатиме від попередніх здобутків.

4) У "Східному партнерстві" передбачається укладання нових договірних рамок поступово з усіма країнами-партнерами, тобто угод про асоціацію, включаючи угоди про глибокі та всеохоплюючі зони вільної торгівлі для тих країн, які прагнуть і готові брати на себе відповідні далекосяжні зобов'язання з ЄС. Кожна країна-партнер може розраховувати на поглиблення політичної співпраці й економічної інтеграції з ЄС. Європейський комісар із зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, підкреслюючи необхідність заохочення країн-партнерів до розвитку мережі вільної торгівлі між ними, заявила:

"Ми хочемо створити зону вільної торгівлі. У результаті тривалого процесу може виникнути "економічне об'єднання сусідів", в якому існуватиме вільна торгівля між цими країнами і, звісно, між ними і Євросоюзом".

5) "Східне партнерство" пропонує як двосторонні, так і багатосторонні формати для зміцнення співробітництва у Східній Європі та на Південному Кавказі. Тобто передбачається одночасне збереження динаміки розвитку двосторонніх взаємин між країною-партнером і ЄС. "Східне партнерство" додає нового, хоча й дещо обмеженого, імпульсу цим відносинам та визначає новий вимір багатостороннього співробітництва. Передусім, як підкреслив речник постійного представництва Польщі при Євросоюзі Каспер Хмелевський, "Східне партнерство" передбачає поглиблення взаємин між самими східними партнерами. Донині у рамках ЄПС між цими країнами не було можливості реалізувати жоден проект. "Східне партнерство" пропонує можливості для розвитку такого діалогу і реалізації практичних проектів із залученням усіх або деяких країн-партнерів за підтримки ЄС. Багатосторонній формат надає можливість для всіх країн-партнерів і ЄС краще розуміти ситуацію в регіоні і спільно вирішувати наявні регіональні проблеми та питання підтримки стабільності й безпеки в регіоні.

6) На відміну від ЄПС, "Східне партнерство" не обмежується сусідськими відносинами і має на меті сприяння країнам-партнерам у наближенні до стандартів ЄС. Така мета досягається шляхом реалізації процесів інтеграції країни-партнера до ЄС по окремих сферах: економічна інтеграція, енергетична інтеграція, наближення регуляторних норм, правова апроксимація, адміністративне реформування тощо. Це є найбільшим стимулом для країн-партнерів, стратегічною метою яких є набуття членства в ЄС.

7) "Східне партнерство" передбачає збільшене фінансування порівняно з тим, що надається у рамках ЄПС. Заплановано збільшення фінансування з 450 млн євро у межах Європейського інструменту сусідства і партнерства у 2008 році до 785 млн євро у 2013 році. Європейська Рада затвердила пропозицію Європейської Комісії про розширення наявного пакета Ініціативи ЄПС на 350 млн євро. Ці кошти доповнюватимуть ресурси, виділені на 2010-2013 роки. У результаті, таке поєднання підвищить загальну грошову суму, призначену для виконання ініціатив "Східного партнерства", до 600 млн євро.

8) "Східне партнерство" передбачає організаційну структуру, хоча вона й не розвинена до такого рівня, як, наприклад, у Союзі для Середземномор'я. Зустрічі глав держав або урядів країн-учасниць "Східного партнерства" будуть проводитися кожні два роки. "Східне партнерство" також запроваджує зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС і країн-партнерів кожного року, міністерські конференції в окремих галузях, регулярні зустрічі по чотирьох тематичних платформах ("Демократія, належне управління та стабільність", "Економічна інтеграція та узгодження зі стратегіями ЄС", "Енергетична безпека", "Контакти між громадянами"), а також роботу колегій для підтримки роботи платформ у конкретних сферах, формат і учасники яких мають визначатися відповідно до потреб. Окрім урядових представників та Європейської Комісії, також передбачається створення Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства" з метою налагодження контактів між ОГС та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Окрім того, заплановано розвиток міжпарламентського співробітництва в рамках "EuroNest" як складової "Східного партнерства".