Корупція як політичне явище

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра політології та соціології

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Політологія»

на тему:

Корупція як політичне явище

Київ 2015

• Зміст
• 1. Корупція, як явище глобального характеру
• 2. Політична корупція в парламенті
• 3. Корупція в суспільстві, та способи її подолання
• Висновки

1. Корупція, як явище глобального характеру

Корупція - загальна назва злочинних дій у сфері державного управління, політики, що полягають у використанні державними посадовими особами, політичними і громадськими діячами довірених їм прав і владних повноважень з метою реалізації вузькокорпоративних (кланових) інтересів, а також власного збагачення. Корупція не є самостійним складом злочину. Складовими Корупції можуть бути хабарництво, зловживання службовим становищем, надання спеціальних послуг, протекціонізм у просуванні тих чи інших проектів, тіньове фінансування громадсько-політичних проектів, кадровий лобізм на засадах особистої чи корпоративної відданості, непрозоре кредитування, привілейований доступ до матеріальних і сировинних ресурсів тощо.

Міжнародно-правові документи свідчать про існування різних підходів до розуміння К. Так, у резолюції «Практичні заходи боротьби з корупцією», поширеній на VIII Конгресі ООН із запобігання злочинності (Гавана, 1990 р.), К. визначається як «порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що проявляється у протизаконному використанні свого службового становища суб'єктом корупційної діяльності». Інший документ ООН (Довідковий документ про міжнародну боротьбу з К.) формулює поняття Корупції як «зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях». Загалом К. (як і тероризм) не є традиційним злочином, а є насамперед соціальним, політичним і економічним феноменом, який виявляє себе в конкретних злочинних акціях, за які в національних законодавствах і міжнародному праві передбачена кримінальна відповідальність.

Корупція є проблемою глобального характеру і не є статичним явищем, особливо в умовах перехідного суспільства, коли не працюють норми правової і політичної культури. За цих умов відбувається незаконне використання державних фінансів і майна як одного із засобів накопичення первісного капіталу державною бюрократією, політичними і громадськими діячами, а також наближеними до них комерційними структурами.

Досвід України свідчить, що в державі створилися такі умови, за яких сформувалися нові види політико-економічних і правових відносин, які не відповідають принципам конкурентної цивілізованої ринкової економіки і засадам громадянського суспільства. Закон застосовують залежно від політичної та економічної доцільності. У стандартних випадках наявні чотири складники К.: державний чиновник або політичний діяч, який, діючи заради власного зиску, порушує чинне законодавство і норми державної установи, завдає шкоди інтересам громадськості й суспільної моралі або догоджає третій стороні (її форми можуть мати різні ознаки), яка винагороджує державного чи політичного діяча матеріальними благами чи іншими послугами за доступ до фінансово-матеріальних ресурсів і важелів влади.

2. Політична корупція в парламенті

політичний економічний корупція україна

Політична корупція як явище не зникне зі стін парламенту доки в країні не існує механізмів державного фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Не маючи коштів на проведення агітації та утримання адміністративного апарату, парламентські партії змушені шукати підтримки в олігархів та бізнесменів, що і породжує політичну корупцію. Такого спільного висновку дійшли експерти та депутати під час круглого столу «Державне фінансування партій - як покласти край політичній корупції?», організованого Центром політичних студій та аналітики за участі Реанімаційного Пакету Реформ. Захід відбувся 19 лютого у конференц-залі готелю «Київ».

«Через півроку виборів до парламенту можемо констатувати: політична корупція, яка панувала у Верховній Раді останні двадцять років нікуди не зникла. - заявив експерт Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, - Очевидно, що ми не зможемо повністю позбутися цього ганебного явища серед депутатів восьмого скликання, але ми можемо зменшити її рівень. Наша задача - розробити такий механізм фінансування політичних партій, який дозволив би депутатам займатися законотворчістю, а не ходити з протягнутою рукою до олігархів».

Експерт IFES Денис Ковриженко розповів про концепцію нового законопроекту про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Концепція, з якою наразі працюють експерти та депутати, передбачає, що право на отримання державного фінансування отримують партії, які на останніх виборах народних депутатів України отримали значну підтримку виборців (наприклад, на 1% менше виборчого бар'єру). Ці партії отримають кошти у двох формах:

а) формі однорічного фінансування статутної діяльності партій та

б) часткового відшкодування витрат партії на передвиборну агітацію.

Одночасно з введенням державного фінансування закон має заборонити інші форми фінансування партій, зокрема приймати кошти від незареєстрованих громадських об'єднань, доходи від цінних паперів, отримувати внески від державних чи комунальних підприємств та постачальників робіт, товарів і послуг за бюджетні кошти.

Контроль за витратами коштів передбачається за допомогою щорічного звітування партій перед спеціальним уповноваженим органом про власне майно, доходи та видатки, проведення зовнішнього незалежного аудиту діяльності партій. Передбачаються і превентивні санкції за всі порушення у сфері фінансування партій.

«Важливо не просто розробити механізми фінансування партій, але й передбачити, щ робити, якщо партія порушує законодавство, - прокоментував Денис Ковриженко, - Тому наш закон передбачає припинення державного фінансування партії у разі виявлення нецільового використання бюджетних коштів, неподання звітності або отримання внесків і заборонених джерел у великому обсязі».

Народні депутати Єгор Соболєв (Голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції), Леонід Ємець (Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя) та Сергій Лещенко (Голова робочої групи з підготовки законопроекту про державне фінансування політичних партій при Комітеті з питань запобігання і протидії корупції) розповіли про функціонування робочої групи з розробки тексту закону. Цей закон розробляється рядом депутатів в тісній співпраці з експертними організаціями та міжнародними інституціями. Вже невдовзі законопроект буде зареєстрований у парламенті. Депутати також оцінили шанси на прийняття закону. На їх думку, поки серед членів коаліції немає однозначного консенсусу з приводу підтримки цієї ініціативи проте існують усі шанси прийняти відповідний законопроект протягом року.

3. Корупція в суспільстві, та способи її подолання

Одним із найбільших викликів, які стоять сьогодні перед «Новою Україною» є надзвичайно високий рівень корупції та хабарництва.

За даними Transparency International Україна, наша держава займає 142 місце серед 175 країн світу за рівнем сприйняття корупції.

І, дійсно, традиційно так склалося, що багато українців звикли давати хабарі ДАЇшнику, медику, освітянину, судді, прокурору, чиновнику, а останні не гребували тим, щоб приймати хабарі, а то й ще гірше - вимагати їх за ухвалення законних рішень.

За опитуванням Центру Разумкова щодо випадків, що траплялися з різними людьми, коли для того, щоб добитися реалізації своїх законних прав або рішення, що суперечить закону, доводилося давати хабара державному чиновнику? Більша половина громадян України не просто стикалася з хабарництвом, а була змушена їх давати.

Звідси ми отримуємо нівелювання верховенства права у судах, незаконне виготовлення документів, випуск некваліфікованих спеціалістів, грубе порушення правил дорожнього руху. І внаслідок цього страждають всі, оскільки хабарництво - це зло, яке, рано чи пізно, б'є кожного із нас.

За різноманітними макроекономічними і політекономічними дослідженнями, корупція та хабарництво є найбільшою перепоною до економічного зростання і розвитку, здатною поставити під загрозу будь-які перетворення.

Протидія хабарництву і корупції декларуються одним із найголовніших завдань нової української влади. Дещо вже було в цьому напрямку зроблено, а саме 14 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла серйозний антикорупційний пакет, де міститься Закон України «Про національне антикорупційне бюро», Закон України «Про запобігання корупції» та інші.

За відповідними законами мають бути створені нові антикорупційні органи: Національне агентство з питань протидії корупції та Антикорупційне національне бюро. Саме їхніми завданнями буде відловлювати хабарників на різних рівнях та ламати різноманітні корупційні схеми.

Варто зазначити, що окрім серйозних завдань, які стоять перед новоствореними органами, великий виклик є і для інститутів громадянського суспільства нашої держави. Для того, щоб антикорупційне законодавство запрацювало в повну силу, необхідно буде, щоб громадськість активно викривала хабарників, повідомляла про невідповідність способу життя корупціонерів, про конфлікт інтересів, про фальшиві дані в деклараціях та іншу необхідну інформацію. Адже справедливо показують дослідження, що найефективнішим інструментом подолання корупції є публічність та прозорість.

Найбільш дієві засоби у боротьбі з корупцією:

- прозорість і відкритість у діяльності всіх органів влади;

- з метою захисту своїх прав спрощений доступ до правосуддя;

- правове виховання громадян;

- громадський контроль за діями влади;

- висвітлення фактів корупції через ЗМІ;

- підвищення заробітної плати чиновникам.

Окрім того, сьогодні є величезний запит в тому, щоб громадяни України самі почали змінюватися, а саме перестали давати і брати хабарів. Очевидно, що процес подолання високого рівня хабарництва в Україні буде тоді успішний, коли він буде реалізовуватися і зверху, і знизу.

Висновки

В нашому суспільстві, у всіх сферах людської життєдіяльності корупція - вірус, який розповсюджується із-за слабості людської натури. Корупція заважає розвитку та процвітанню країни, так як будь-які реформи і починання приреченні на провал, якщо в суспільстві не подолана корупція. Тому є необхідність кинути всі сили та засоби на подолання цього явища перш за все в великій політиці, державних органах, судах. Верховній раді необхідно зробити пріоритетними розгляд законів, направлених на подолання корупції, кримінального покарання та запобігання хабарництву.

Україні є в кого брати приклад в цій справі. Багато країн східної Європи, після закінчення радянського впливу, пройшли цей нелегкий шлях, успішно подолали всі негаразди, провели реформи та стали процвітаючими, демократичними та правовими європейськими країнами.

Размещено на Allbest.ru