Емоційний стан жінок в період вагітності та фактори, що на нього впливають

Для забезпечення підготовки респондентом до опитування, формування у них мотивації правдиво відповідати на питання нами було підготовлено вступне звертання, що розкривало тему, мету дослідження та правила заповнення анкети.

«Просимо Вас прийняти участь у дослідженні на тему: «Фактори, що впливають на емоційну сферу вагітних жінок». Уважно прочитайте питання та запропоновані відповіді. Оберіть ту відповідь, яка відповідає Вашій думці (на кожне питання передбачена одна відповідь). Результати будуть використані в узагальненому вигляді, тому своє прізвище вказувати не потрібно. Просимо Вас поставити будь-який знак напроти вибраної відповіді. Завчасно дякуємо Вам за участь в опитуванні!»

За змістом питання анкети відображають 4 аспекти проблеми:

2. Психологічне відношення жінки до вагітності;

3. Ставлення до вагітності у родині/парі;

4. Ставлення до вагітності колег та друзів;

5. Ставлення до вагітності батьків

Також до анкети увійшов блок з питаннями, які допоможуть отримати загальні дані про респонденток. Це питання з 31 по 37.

До першого змістовного блоку увійшли наступні питання анкети: № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 18 (додаток А). Відповіді на них дозволили нам оцінити такі показники:

- запланованості вагітності (питання №1);

- частоту реакції на звістку про вагітність (питання №2);

- частоту обирання засобу підготовки до вагітності (питання №3);

- частоту обирання особи для консультування (питання №4);

- частоту обирання незручностей, що виникають під час вагітності (питання №5);

- характерний емоційний стан вагітної (питання №6);

- характер занепокоєння на даний момент (питання №7);

- рівень переживання з приводу тимчасової непрацездатності (питання №18).

Було встановлено, що 80% опитуваних відчули радість, коли дізнались про вагітність, інші 20% відчули розгубленість. Також було встановлено, що самим частообираємою особою для консультації з питань вагітності - є консультація з лікарем, частка опитуваних, які обралу цю відповідь складає 73,9%. По 8,7% набрали відповіді: «з матір'ю», «я володіла достатньою кількістю інформації, щоб самостійно оцінювати свій стан в цей період» та «з подругами». Визначаючи частку обирання незручностей під час вагітності, було встановлено, що 52% вагітних жінок вважають головною незручністю у своєму стані - фізичне недомагання, 17% опитуваних найбільше переймаються через тимчасову незграбність, обмеженість в рухах та пересуванні. Що стосується настрою жінок в період вагітності, то 40% відсотків перебувають у надто збудливому стані, ще 40 % перебувають у спокійному, врівноваженому стані. Інші 20 % опитуваних порівну розділились між собою, одні відчувають пригнічення, а інші перебувають у радісному настрої. Трохи хвилюються з приводу того, що на деякий час будуть змушені покинути роботу 5% опитуваних жінок, решта не переймаються з цього приводу.

Дослідження ставлення до вагітності чоловіка або партнера допоможе зрозуміти мікроклімат у парі, наскільки чоловік підтримує жінку у бажанні народжувати, чи піклується він про її стан і чи взагалі змінилось ставлення партнера до жінки з настанням вагітності.

Другий змістовний блок анкети містив питання, що відображали відношення чоловіка/партнера до вагітності респонденти. До цього блоку включені питання: № 8, 9, 10, 11, 12. Відповіді дозволили отримати інформацію за показниками:

- ступінь прийняття звістки про вагітність респондентки (питання №8);

- рівень обговорювання питань стосовно вагітності з партнером (питання № 9);

- рівень турботи про стан дружини (питання №10);

- рівень погодження у питанні народження дитини (питання №11);

- ступінь вирішення сімейних проблем (питання №12)

Після обробки анкет ми отримали наступні дані: 70% чоловіків радісно сприйняли звістку про вагітність партнерки, 15% здивував факт вагітності і 15% були розгублені, коли дізнались про вагітність партнерки. Ставлення партнера до жінки в період вагітності надзвичайно важливе. Від того чи приділяє чоловік достатньо уваги дружині залежить її емоційний стан. Після новини про вагітність 75% чоловіків стали більш уважними до свої дружин, 25% виявляють турботливе ставлення лише тоді, коли помічають що стан вагітної погіршився. Загалом вагітність допомогла вирішити сімейні проблеми 75% пар, у інших 25% пар сімейні проблеми з настанням вагітності лише погіршились.

Відповіді на питання третього блоку допоможуть нам зрозуміти чи підтримують жінку у період вагітності її друзі та колеги, як змінилось їх ставлення до неї і чи є серед друзів і колег люди, до яких респондента могла б звернутись за допомогою у разі необхідності. А отже за відповідями можна буде судити, яким чином друзі і колеги впливають на емоційний стан вагітної.

До складу третього змістовного блоку, що відображає відношення до вагітності друзів та колег увійшли питання: № 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20.

Відповіді на які, дозволили нам оцінити наступні показники:

- характер повідомлення про вагітність колегам (питання №14);

- характер реакції співробітників на звістку про вагітність (питання № 15);

- показник наявності підтримки серед колег (питання №16);

- ступінь турботи з боку друзів (питання №17);

- показник наявності підтримки серед друзів (питання №19);

- показник наявності друзів, до яких можна звернутися за допомогою (питання №20).

Отримані результати свідчать, що 60% жінок повідомили колегам про вагітність тільки тоді, коли ті звернули увагу, 30% одразу сповістили колег про вагітність і 10 % не повідомляли співробітникам про свій стан. 90% жінок стверджують, що мають серед колег людей, з якими могли поділитись своїми переживаннями. Це означає, що у разі необхідності жінка може знайти підтримки і поза родиною, а це безумовно позитивний фактор. Що стосується підтримки серед друзів, то 75% жінок впевнені, що мають людей, до яких можуть завжди звернутись за допомого. 5 % респонденток вважають, що не мають серед друзів підтримки. 20% опитуваних звикли розраховувати тільки на себе.

Наступний блок, який відображає ставлення до вагітності батьків опитуваної. Результати, які ми отримали з цього блоку, допомогли нам зрозуміти наскільки батьки підтримують жінку під час вагітності, наскільки між донькою та батьками довірливі стосунки і як сама мати опитуваної ставилась до вагітності нею самою.

До складу блоку відношення батьків до вагітності увійшли питання: № 21, 22, 23, 24, 25, 26.

Відповіді на які дозволили нам оцінити наступні показники:

- частота емоційного ставлення матері до своєї вагітності респонденткою (питання №21);

- рівень складності протікання вагітності у матері респондентки (питання №22);

- рівень підтримки батьками рішення про народження дитини (питання №23);

- показник частоти обговорення з батьками бажання мати дитину (питання №24);

- ступінь обговорення з батьками питань вагітності (питання №25);

- ступінь турботи зі сторони батьків (питання №26).

Після обробки даних ми отримали наступні результати: 90% матерів позитивно ставились до вагітності своїми доньками, 5% відсотків не знають про емоційне ставлення своєї матері до вагітності і 5% відсотків стверджують, що до вагітності ними самими ставились негативно. Що стосується рівня підтримки батьками рішення про народження дитини, то у 100% випадків батьки підтримували своїх доньок у рішенні народжувати. Обговорювати всі питання вагітності з батьками готові лише 35% вагітних. Більше половини опитуваних (55%) обговорюють з батьками лише деякі питання, що стосуються вагітності, а 10% жінок взагалі не розмовляють з батьками на теми, пов'язані з вагітністю. Турботливе ставлення до вагітних виявляють 100% батьків. І це безумовно позитивно впливає на емоційний стан жінки. Навіть за умови того, що донька не виявляє бажання обговорювати питання вагітності, батьки розуміють, що їй в цей період потрібні увага, підтримка та піклування. Це має позитивно впливати на формування у вагітної батьківських установок.

Питання № 27 є загальним і направлене на виявлення частоти обирання особи до думки якої вагітна найчастіше прислухається при прийнятті рішень. Половина опитуваних жінок визначають для себе чоловіка, як людину, до думки кої вони прислухаються, на погляди якої вони зважають. Інші 50% опитуваних пропорційно розділись між собою у відповідях: 25% жінок рахуються з думкою батьків, 25% вагітних орієнтуються лише на себе.

Блок загальних даних містить наступні питання: №28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36.

Відповіді на ці питання допоможуть нам визначити такі показники:

- показник кількості дітей у вагітної (питання №28);

- показник важливості розбіжності у віці між дітьми (питання №29);

- показник кількості бажаних дітей (питання №30);

- показник терміну вагітності (питання №31);

- показник числа вагітностей (питання №32);

- показник характеру сімейного стану (питання №33);

- показник рівня освіти (питання №34) ;

- показник умов проживання (питання №35);

- показник рівня сімейного бюджету (питання №36).

Середній вік жінок, які прийняли участь у дослідженні, складає 28,4 роки, 55% жінок здобули вищу освіту, 25 % від усіх опитуваних мають середньо-спеціальну освіту і у 20 % вагітних- незакінчена вища освіта. У 60% опитуваних жінок вже є одна дитина, у 40% вагітних це буде перша дитина. Що стосується кількості вагітностей, то у 40 % респонденток ця вагітність за рахунком третя і більше, у 35% ця вагітність - перша, 5% вагітних відмовились відповідати на дане питання, у решти (20%) вагітність за рахунком є друга.

Що стосується показника терміну вагітності, то у більшості жінок, а саме 75 %, які брали участь у дослідженні термін вагітності складав більше 7 місяців.

Показник характеру сімейного шлюбу є одним із найважливіших, оскільки ми можемо припустити, що жінки, які перебувають в офіційних стосунках з партнером почувають себе більш захищеними, упевненими в майбутньому, а тому їх емоційний стан є більш стабільним та врівноваженим. Що стосується нашої вибірки, то серед опитуваних жінок 65% перебувають у зареєстрованому шлюбі, 25% проживають у цивільному шлюбі, а 10% - незаміжні. Ще одним фактором, який на нашу думку, впливає на емоційну сферу вагітних жінок є показник умов проживання. Можемо припустити, що якщо жінка проживає у орендованому приміщенні, або у гуртожитку, то вона буде емоційно більш вразлива ніж жінка, яка проживає у власній оселі. Ці припущення ми підтвердимо або спростуємо за допомогою кореляційного аналізу, який встановить ступінь зв'язку між різними факторами, що впливають на емоційність.

2.2 Визначення структури кореляційних зв'язків факторів, які впливають на емоційну сферу вагітних жінок

Кореляційний аналіз - це процедура перевірки припущень стосовно зв'язків між змінними. Результатом проведення кореляційного аналізу даних є кореляційна матриця, яка містить значення коефіцієнтів кореляцій. Коефіцієнт кореляції - «це міра прямої чи оберненої пропорційності між двома змінними». Усі емпіричні значення коефіцієнтів кореляцій були перевірені на значущість, порівнюючи їх з критичними значеннями, що наведені в таблиці. Критичне значення коефіцієнту кореляції для вибірки в 20 осіб дорівнює 0,404 на п'ятивідсотковому рівня значущості (р?0,05), 0,515 на одновідсотковому рівня (р?0,01) та 0,629 при р?0,001.

Для полегшення аналізу та більш наочного представлення результатів кореляційного аналізу ми сформували 5 кореляційних плеяд, які відобразили на рисунках 2.5 - 2.10. Кореляційна плеяда - це графічна форма представлення результатів, що відображає усі значущі кореляційні зв'язки між тими показниками, що зображені. На рисунку 2.5 ми відобразили кореляційну плеяду, яка відображає ступінь зв'язку психічного стану тривожності (за методикою Г. Айзенка) з наступними показниками: рівнем фрустрації, рівнем реактивної тривожності (за методикою Ч.Д.Спілбергера та Ю.Л. Ханіна), рівня інтелектуальної емоційності, ПКГД тривожного, рівня комунікативної емоційності та рівня загальної емоційності (за методикою В.М. Русалова).



Рисунок 2.5 - Структура кореляційних зв'язків між рівнем психічного стану тривожності та з іншими факторами, що впливають на емоційну сферу вагітних жінок

Як видно на малюнку 2.5 рівень тривожності має позитивний зв'язок зі всіма показниками. Розглянемо кожен з показників окремо.

Рівень тривожності, як психічного процесу та тривожний тип психологічного компоненту гестаційної домінанти мають позитивний взаємозв'язок (r=0,62; p?0,01), це означає, що чим вище рівень тривожності у вагітної жінки, тим більше вірогідність, що тип гестаційної домінанти теж буди тривожним. Якщо розглядати тривожність як психологічну особливість сталого стану жінки, то стає очевидним, що при настанні вагітності стан тривожності ще більше посилюється, оскільки жінка починає замислюватись над безліччю ситуацій, які можуть заподіяти шкоду як їй самій, так і майбутній дитині.

Коефіцієнт кореляції між рівнем тривожності та емоційною комунікативністю складає r=0,49 (p?0,01). Взаємозв'язок між цими двома показниками виражається в тому, що чим вище рівень тривожності у вагітної жінки, тим більше вона потребує спілкування з оточуючими, вимагає підтримки або захисту серед рідних та друзів.

Позитивний взаємозв'язок між інтелектуальною емоційністю та рівнем тривожності (r=0,44; р?0,05) можна пояснити ґрунтуючись на визначення поняття «тривожності» та «інтелектуальної емоційності». Тривога визначається як емоційний стан гострого внутрішнього неспокою, що пов'язується у свідомості людини з прогнозуванням небезпеки. Тривога розглядається в психології як несприятливий за своєю емоційним забарвленням стан або внутрішня умова, яке характеризується суб'єктивними відчуттями напруги, занепокоєння, похмурих передчуттів. На думку Спілбергера Ч.Д., вона являє собою генералізований, дифузний або безпредметний страх, джерело якого може залишатися неусвідомленим. В свою чергу інтелектуальна емоційність - це емоційність пов'язана з роздумами, отриманням нової інформації, пізнанням.

Стан вагітності для жінки безумовне є стресовим. Під часи вагітності у майбутніх мам виникає безліч питань, пов'язаних з ходом протікання вагітності, здоров'я плоду, майбутніми пологоми. Жінки у яких рівень тривожності підвищений всій ці інформації автоматично надають негативного відтінку. Тому виникає потреба у пошуку відповідей на хвилюючі питання, засвоєнням та осмисленням нової інформації.

Прямий взаємозв'язок між рівнем тривожності та рівнем фрустрації (r=0,52; p?0,01) пояснюється просто: високотривожні жінки більш часто та більш інтенсивно відчувають фрустрацію.

Суттєвий прямий зв'язок між рівнем реактивної тривожності і тривожності як психічного стану (r=0,52; p?0,01) вказує на те, що з підвищенням особистісної тривожності безумовно буде збільшуватись кількість і рівень прояву реакційної тривожності. Одночасно зі зниженням особистісної тривожності буде зменшуватись кількість проявів реактивної тривожності.

Взаємозв'язок між рівнем тривожності та загальним рівнем емоційності (r=0,53; p? 0,01) вказує на суттєву взаємозалежність між цими двома показниками. Чим вище загальний рівень емоційності, тим яскравіше проявляється тривожність. В той час, як у жінок, чий рівень тривожності знижений загальний рівень емоційності можна охарактеризувати як спокійний та врівноважений.

На наступній плеяді ми розглянемо взаємозв'язки між фрустрацією та такими факторами впливу на емоційну сферу вагітної жінки як:

- рівень тривожності;

- загальна емоційність;

- комунікативна емоційність;

- ступінь турботи з боку друзів;

- показник наявності підтримки серед колег;

- показник умов проживання (оренда житла);

- показник числа вагітностей (третя та більше);

- ступінь вирішення сімейних проблем;

- депресивний тип гестаційної домінанти.



Рисунок 2.6 - Структура кореляційних зв'язків між фрустрацією та іншими факторами, що впливають на емоційний стан вагітних жінок

Між рівнем фрустрації та ступенем вирішення сімейних проблем існує обернений зв'язок (r=-0,59; p?0,01). Це означає, що з погіршенням ситуації у родині підвищується рівень фрустрації. Посилення сімейних проблем призводить до зростання емоційної напруги жінки. І навпаки - вирішення родинних негараздів знижує рівень фрустрації.

Прямий взаємозв'язок між рівнем фрустрації та депресивним типом гестаційної домінанти (r=0,53; p?0,01) свідчить про те, що чим вище у жінки рівень фрустрації, тим вище вірогідність, що в неї виявиться депресивний тип ПКГД. І це зрозуміло, оскільки у стані фрустрації людина переживає весь комплекс негативних емоцій, таких як: агресія, тривожність, роздратованість, страх тощо.

На рівень фрустрації впливають і умови проживання майбутньої мами. Зв'язок між цими двома показниками (r=0,41; p?0,05) свідчить, що жінка більш схильна до тривожності, роздратуваності та іншим проявам стану фрустрації якщо умови проживання її не влаштовують. Можливо такий взаємозв'язок цих показників у вагітних обумовлений тим, що жінка переймається не тільки своїм власним комфортом, а й переживає за комфортність проживання майбутньої дитини. Наявність власного, а не орендованого житла дає впевненість жінці у тому, що принаймні їй і дитині є де жити. А це в свою чергу одна з базових потреб людини.

Ступінь турботи з боку друзів також впливає на рівень фрустрації (r=0,46; p?0,05). Чим вище у вагітної жінки рівень фрустрації, тим більше вона потребує уваги і підтримки друзів.

Аналогічним є показник підтримки серед колег (r=0,44; p?0,05). Чим більше підтримки з боку співробітників отримує жінка, тим менше рівень її фрустрації.

При високому рівні фрустрації у вагітних підвищується комунікативна емоційність, на це вказує прямий зв'язок між цими показниками (r= 0,44; p=?0,05). Можливо, це пов'язано з тим, що у період вагітності жінки потребують більше уваги, спілкування, участі інших людей. Тому чим сильніше у жінки проявляється стан фрустрації тим більше вона потребує спілкування з оточуючими.

Також слід відмітити високий взаємозв'язок показника числа вагітностей (третя та більше) та депресивного типу ПКГД (r=0,71; p?0,01). В даному випадку мова йде не про кількість раніше народжених дітей, а лише про кількість вагітностей. Оскільки серед нашої групи обстежуваних жінок немає жодної, в кого було б більше однієї дитини, а у 40% відсотків респондентом дана вагітність за рахунком третя і більше, то можемо зробити припущення, що у даному контексті мова йде про зриви вагітності. Отже, чим більше вагітностей, які по різним причинам не закінчились народженням здорової дитини, тим більше вірогідність, що гестаційна домінанта буде депресивного типу. Саме депресивний тип переживання вагітності виникає у наслідок хронічної психотравматуючої ситуації.

Наступна схема кореляційних зв'язків (рисунок 2.7) продемонструє ступінь впливу на психічний стан агресивності вагітної жінки різних факторів

Рисунок 2.7 - Ступінь зв'язку кореляції між показником агресивності та іншими чинниками, що впливають на вагітність

Слід відзначити, що при обробці кореляційного зв'язку агресії з іншими факторами було встановлено три зворотні зв'язки. Це взаємозв'язок агресивності як психічного стану з наступними показниками:

- ступінь вирішення сімейних проблем (r=-0,49; p=0,05);

- показник наявності підтримки серед друзів (r=-0,51; p=0,05);

- показник характеру сімейного стану (цивільній шлюб) (r=-0,45; p=0,05).

Розглянемо кожен взаємозв'язок окремо.

Отже, при високому рівні агресивності ступінь вирішення сімейних проблем буде низьким. І це не дивно, оскільки агресивність, як психічний стан передбачає прагнення домінувати, при чому для реалізації своїх планів не рідко застосовується сила щодо інших. Зазвичай агресія є наслідком стану фрустрації і супроводжується такими емоціями, як роздратованість, гнів, ненависть. І навпаки, при знижені рівня агресії підвищується ступінь вирішення сімейних проблем.

Щодо показника наявності підтримки серед друзів, то тут знову ж таки підвищений рівень агресії зменшує показник підтримки серед товаришів. В свою чергу цей показник має прямий зв'язок з ступенем вирішення сімейних проблем (r=-0,55; p=0,01). Це свідчить про те, що чим більше жінка отримує підтримки від своїх друзів, тим вище ступінь вирішення її сімейних проблем.

Прямий зв'язок показника умов проживання та агресії (r=0,48; p=0,05) свідчить, що жінки, які проживають в орендованій оселі більш схильні до спала хів гніву, агресії і ненависті.

Зв'язок психічного стану агресивності з таким показником, як характер повідомлення про вагітність колега (не повідомляла) (r=0,59; p=0,01) свідчить про те, що чим вище рівень агресії у вагітності, тим частіше вона відмовлялась доводити до відома колег новину про свій стан. Також характер повідомлення про вагітність колегам має прямий зв'язок з показником умов проживання (r=0,52; p=0,05), тобто проживаючи в орендованій оселі жінка з більшою вірогідністю не повідомить свох співробітників про вагітність.

Прямий зв'язок між рівнем агресивності та ступенем прийняття звістки про вагітність дружини (r=0,46; p=0,05) свідчить про те, що чим гірше партнер сприймає звістку про вагітність жінки, тим більше вона схильна до гніву, роздратованості, ненависті. Також показник ступеня прийняття звістки про вагітність дружини пов'язаний з частотою радісної реакції на звістку про вагітність (r=0,61; p=0,01), тобто чим радісніше сама жінка сприймає звістку про свою вагітність, ти радісніше партнер реагує на новину про дитину.

Наступна структура кореляційних зв'язків (рис. 2.8) відображає взаємозалежність ригідності та інших показників.



Рисунок 2.8 - Ступінь кореляційних зв'язків між ригідність та іншими факторами впливу на емоційну сферу вагітних жінок

Прямий взаємозв'язок між рівне ригідності та тривожним типом ПКГД (r=0,49; p?0,05) свідчить про те, що при високому рівні ригідності велика ймовірність, що гестаційна домінанта буде тривожного типу. Це пояснюється тим, що стан вагітності для багатьох жінок новий. І якщо у жінки досить високий рівень ригідності, то їй буде важко швидко підлаштовуватися під нові умови.

Високий рівень зв'язку спостерігається між рівнем ригідності та показником характеру сімейного стану (незаміжня) (r=0,70; p?0,01). Тобто у незаміжніх жінок рівень ригідності вище. Їм складно змінювати свою програму дій, навіть якщо того потребують обставини. Також показник характеру сімейного стану має дуже тісний прямий зв'язок з частотою обирання матері для консультування (r=0,99; p?0,01). Незаміжні жінки обирають власну матір як особу, з якою консультуються у питаннях протікання вагітності.

Аналогічно поступають жінки з підвищеним рівнем ригідності. Взаємозв'язок між цими показниками (r=0,69; p?0,01) свідчить, що жінки, якім важко змінювати свої дії у наслідок зміни обставин, найчастіше обирають власну матір для консультацій.

Зворотній зв'язок між рівнем ригідності та ступенем вирішення сімейних проблем (r=-0,59; p?0,01) свідчить про те, що чим вище у жінки виражена ригідність, тим менше буде ступінь вирішення сімейних проблем. І навпаки - при зменшенні рівня ригідності ступінь вирішення родинних негараздів збільшується.

Остання плеяда кореляційних зв'язків відображає структуру взаємозв'язків загальної емоційності з іншими показниками (рис. 2.9).

Прямий зв'язок загальної емоційності та ПКГД гіпогестогнозичного (r=0,53; p?0,05) свідчить про те, що у жінок, яким притаманний нестабільний емоційний стан гестаційна домінанта буде гіпогестогнозичного типу.

Взаємозв'язок між характерним станом вагітної (радісний ) і рівнем загальної емоційності (r=0,53; p?0,05) вказує на те, що жінки з більш урівноваженим і спокійним емоційним станом більш радісно реагують на звістку про свою вагітність.

Прямий зв'язок між показником загальної емоційності та рівнем реактивної тривожності (r=0,66; p?0,05) свідчить про те, що жінки які мають середній рівень емоційності досить добре справляються з реактивною тривожністю. Жінки, у яких загальний рівень емоційності високий , схильні піддаватися реактивній тривожності.



Рисунок 2.9 - Структура кореляційних зв'язків між загальною емоційністю та факторами, що на неї впливають

Жінки з середнім рівнем емоційності схильні обирати Центр планування та сім'ї, як засобу підготовки до вагітності (r=0,61; p?0,01). В свою чергу показник частоти обирання центру планування сім'ї як засобу підготовки до вагітності, пов'язаний з показником зміни відношення партнера до вагітної (r=0,61; p?0,05). Пари, в яких чоловік цікавиться станом здоров'я жінки, іїї психоемоційним станом в період вагітності найчастіше обирали засобом підготовки до вагітності центр планування сім'ї.

Прямий зв'язок між показником загальної емоційності та тривожним ПКГД (r=0,48; p?0,05) свідчить про те, що жінки з нестабільною емоційною сферою більш схильні до тривожного типу гестаційної домінанти.

Отже, провівши кореляційний аналіз ступеню зв'язків факторів, що впливають на емоційну сферу вагітних жінок ми встановили, що основними показникам, які впливають на стан жінки - це рівень тривожності, ступінь вирішення сімейних проблем, характер сімейного стану, характер умов проживання, рівень агресії, ригідність, показник наявності підтримки серед колег та друзів.

Висновки до другого розділу: Для визначення емоційної сфери жінок нами було обрано наступні методики:

1. «Шкала оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності» (Ч.Д.Спілбергер, Ю.Л.Ханін);

2. «Тест відношення вагітних» (І.В. Добрякова);

3. «Самооцінка психічних станів» (Г.Айзенк);

4. «Методика діагностики емоційності» (В.М. Русалов);

5. «Анкета опитування вагітних жінок»

Підсумовуючи всі результати проведених методик можемо сказати наступне:

· за результатами методики Ч.Д. Спілбергера та М.В Ханіна 55% жінок отримали середній рівень реактивної тривожності;

· Згідно з результатами Тесту відношення вагітних у модифікації І.В. Добрякової 50% вагітних жінок схильні до ейфорійного типу ПКГД (психологічного компоненту гестаційної домінанти). Дана методика найбільш повно відображає особливості перебігу фізіологічних і нервово-психологічних процесів в організмі вагітної жінки. Гестаційна домінанта забезпечує спрямованість всіх реакцій організму на створення оптимальних умов для розвитку ембріона , а потім плоду.

· Підсумовуючи результати методики самооцінки психічних станів доцільно сказати, що 100% вибірки знаходиться на середньому рівні прояву емоцій.

· За результатами методики діагностики емоційності В.М. Русалова серед вибірки переважають середній рівень прояву всіх шкал (психомоторна емоційність, комунікативна емоційність та інтелектуальна емоційність)

Також нами було розроблено анкету, яка змогла допомогти оціни рівень впливу на емоційний стан жінки відношення до неї чоловіка/партнера, ставлення батьків та відношення друзів та колег. Після обробки анкет ми отримали безліч факторів, які впливають на емоційну сферу вагітних. Ось деякі з них: 70% чоловіків радісно сприйняли звістку про вагітність партнерки, 15% здивував факт вагітності і 15% були розгублені, коли дізнались про вагітність партнерки. Ставлення партнера до жінки в період вагітності надзвичайно важливе. Від того чи приділяє чоловік достатньо уваги дружині залежить її емоційний стан. Після новини про вагітність 75% чоловіків стали більш уважними до свої дружин. Що стосується рівня підтримки батьками рішення про народження дитини, то у 100% випадків батьки підтримували своїх доньок у рішенні народжувати. Турботливе ставлення до вагітних виявляють 100% батьків. І це безумовно позитивно впливає на емоційний стан жінки. 90% жінок стверджують, що мають серед колег людей, з якими могли поділитись своїми переживаннями. Це означає, що у разі необхідності жінка може знайти підтримки і поза родиною, а це безумовно позитивний фактор. Що стосується підтримки серед друзів, то 75% жінок впевнені, що мають людей, до яких можуть завжди звернутись за допомого.

Після опрацювання результатів, отриманих з методик та анкети опитування вагітних жінок ми провели кореляційний аналіз .

Кореляційний аналіз - це процедура перевірки припущень стосовно зв'язків між змінними. Результатом проведення кореляційного аналізу даних є кореляційна матриця, яка містить значення коефіцієнтів кореляцій. Коефіцієнт кореляції - «це міра прямої чи оберненої пропорційності між двома змінними».

За результатами проведення кореляційного аналізу нами було сформовано п'ять кореляційних плеяд з метою наочної демонстрації кореляційних зв'язків усіх показників, які були представлені.

Висновки

1. Нами було проведено теоретичний аналіз концепцій, які описують емоційну сферу особистості. Емоційна сфера - це утворення, до складу якого входять емоції та почуття, емоційний тон, емоційні стани, емоційні властивості особистості. Основні емоційні прояви можуть бути виразними в трьох формах («психічний процес» - «психічний стан» - «властивість особистості») в залежності від глибини, тривалості, інтенсивності та рівня збудливості.

Під емоційним розвитком особистості розуміються поступові зміни в складі, структурі та характері організації емоційної сфери людини під випливом соціально-психологічних та культурних факторів.

2. Для виявлення саме емоційної сфери вагітних жінок, нами була розроблена власна анкета. Вона містить 37 питань, переважно закритого типу. Будова анкети відповідала структурі методу опитування. Для оптимізації опитування з погляду підвищення вірогідності отриманої інформації варто дотримуватися трьох основних фаз: адаптації; досягнення поставленої мети; зняття напруги.

За змістом питання анкети відображають 4 аспекти проблеми:

1. Психологічне відношення жінки до вагітності;

2. Ставлення до вагітності у родині/парі;

3. Ставлення до вагітності колег та друзів;

4. Ставлення до вагітності батьків

Також до анкети увійшов блок з питаннями, які допоможуть отримати загальні дані про респонденток.

3. Для визначення найбільш істотних факторів, які впливають на емоційну сферу вагітної жінки і для можливості обчислення ступеню їх впливу нами було використано метод кореляційного аналізу.

Кореляційний аналіз - це процедура перевірки припущень стосовно зв'язків між змінними. Результатом проведення кореляційного аналізу даних є кореляційна матриця, яка містить значення коефіцієнтів кореляцій. Коефіцієнт кореляції - «це міра прямої чи оберненої пропорційності між двома змінними». Усі емпіричні значення коефіцієнтів кореляцій були перевірені на значущість, порівнюючи їх з критичними значеннями, що наведені в таблиці.

Для полегшення аналізу та більш наочного представлення результатів кореляційного аналізу ми сформували 5 кореляційних плеяд.

Кореляційна плеяда - це графічна форма представлення результатів, що відображає усі значущі кореляційні зв'язки між тими показниками, що зображені.

Проаналізувавши ступені зв'язків між факторами впливу на емоційний стан вагітних жінок можемо зробити наступні висновки: до факторів, які позитивно впливають на емоційну сферу вагітних жінок відносяться: характерний стан вагітності (радісний); рівень зміни відношення партнера до вагітної; частота радісної реакції на звістку про вагітність, ступінь прийняття звістки про вагітність дружини тощо. До факторів які посилюють емоційну нестабільність вагітних відносяться: рівень тривожності, показник умов проживання (оренда), рівень фрустрації, рівень агресії, показник характеру сімейного стану (незаміжня).

Список використаних джерел

1. Айвазян Е.Б., Арина Г.А., Миколаєва В.В. Тілесний і емоційний досвід в структурі внутрішньої картини вагітності, ускладненої акушерською і екстрагенітальною патологією // Вісник МГУ, Серія " Психологія". - 2002. - №3. С. 3 - 18.

2. Анцыферова Л.И., Завалишина Д.Н., Рыбалко Е.Ф. Категорія розвитку в психології // Категорії матеріалістичної діалектики в психології. - М: Наука, 1988. С. 9-36.

3. Баженова О.В., Баз Л.Л., Копыл О.А. Готовність до материнства: виділення чинників, умов психологічного ризику для майбутнього розвитку дитини // Cинапс. - 1993. - № 4.

4. Барановская Т.И. Розвиток базових якостей матері і психічний розвиток немовляти у віці 3-4 і 7-8 місяців(лонгитюдное дослідження). Автореф. дис.к. психол. н. - Шуя, 2000. - 27 с.

5. Батуев А.С. Психофізіологічна природа домінанти материнства. // Психологія сьогодні. Щорічник Ріс. психол. об-ва. - т.2. вып. 4. - 1996. С. 69 - 70.

6. Белогай К.Н. Сучасні підходи до психологічного дослідження вагітності // Матеріали науково-практичної конференції. - М.: РГУ, 2004. - 498 с.

7. Братусь Б.С. Смислова сфера особи. - М.: Проспект, 2004. - 256с.

8. Бреслав Г. М. Психология эмоций / Г. М. Бреслав. - М. : Смысл, Издательский центр «Академия», 2004. - 544 с.9. Брутман В.И., Радионова М.С. Формування прихильності матері до дитини в період вагітності // Вопр. психол. - 1999. - №3. С. 38 - 47.

10. Брутман В.И. Мова жінок в різні періоди вагітності // Дитячий психолог. - №7. - 2004. С. 25.

11. Бубер М. Я і Ти. - М.: Вища школа, 1993. - 247 с.

12. Василюк Ф.Е. Психологія переживання(аналіз подолання критичних ситуацій). - М.: Вид-во МГУ, 1984. - 316 с.

13. Винникотт Д.В. Маленькі діти і їх матері. - М.: Просвіта, 1998. - 428 с.

14. Варій М. Й. Загальна психологія Навчальний посібник [Електронний ресурс] / М. Й. Варій. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 968 c. - Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-113.html15. Выготский Л.С. Собр. соч.: У 6 т. Т. 4. - М.: Педагогіка, 1982. - 462с.

16. Гурская Т. Ідентичність і емоційна сфера дитини раннього віку(1-3 роки) // Матеріали науково-практичної конференції. - М.: РГУ, 2004. - 498 с.

17. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2002. - 752 с. - (Серия «Мастера психологии»).

18. Коваленко Н.П. Психологічні особливості і корекція емоційного стану жінки в період вагітності і пологів. Дисс. канд. психол. наук. - СПб., 1998 - 150 с.

19. Колоскова М.В. Психічний розвиток немовлят з підвищеним ризиком захворювання шизофренією. Дисс. канд.пс.н. - М.: МГУ, 1989. - 134 с.

20. Копьев А.Ф. Діалогічний підхід в консультуванні і питання психологічної клініки // Психологічне консультування і психотерапія : Хрестоматія / Під ред. А.Б. Фенько. - М.: Психол. ін-т ім. Л.Г. Щукиной; Моск. місто, психолого-пед. ін-т, 1999. - 544 с.

21. Куфтяк Е.В. Передчасні пологи і жінка : соціально-психологічні аспекти // Матеріали науково-практичної конференції. - М.: РГУ, 2004. - 498 с.

22. Леонтьев Д.А. Динаміка смислових процесів // Психол. журн. - 1997. - №6. С. 21.

23. Мозок і поведінка немовляти. - М.: Ін-т Психології РАН, 1993. - 374с.

24. Мулкиджанян А. П. Вплив етнокультурних чинників на формування психологічної готовності до материнства // Матеріали науково-практичної конференції. - М.: РГУ, 2004. - 498 с.

25. Мухаметрахимов Р.Ж. Мати і немовля : психологічна взаємодія. - СПб.: СВІТ, 1999. - 452 с.

26. Перинатальна психологія в родопомочі // Сб. матеріалів конференції. - СПб.: Медицина, 1997. - 336 с.

27. Плетнева С.М. Відчуття провини у матері як чинник, що обумовлює її со-бытие з дитиною // Матеріали науково-практичної конференції. - М.: РГУ, 2004. - 498 с.

28. Радионова М.С. Динаміка переживання жінкою кризи відмови від дитини. Дисс.канд.пихол.н. - М., 1997. - 154 с.

29. Сергиенко Е.А. Антиципация в ранньому онтогенезі людини. Дисс.докт.пс.н. - М., 1997. - 142 с.

30. Сидорова А.В. Вивчення пологової обрядовості в традиційній російській культурі як ключ до розуміння витоків психологічної проблематики вагітності і раннього материнства//Журнал практичного психолога. - 2000. - №8-9. С. 82 - 87.

31. Скобло Г.В., Дубовик О.Ю. Система "мати-дитя" в ранньому віці як об'єкт психопрофілактики // Соціальна і клінічна психіатрія. - 1992. - №2. С. 75-78.

32. Смирнова Е.О. Теорія прихильності : концепція і експеримент // Вопр. психол. - 1995. - №3. С. 139 - 150.

33. Смирнова Е.О., Утробина В.Г. Розвиток відношення до однолітка в дошкільному віці // Питання психології. - 1996. - №3. С. 5-14.

34. Строкова Н.В., Латкина Ю.А. Вивчення динаміки взаємозв'язку рівня тривожності і відношення матері до майбутньої дитини // Матеріали науково-практичної конференції. - М.: РГУ, 2004. - 498 с.

35. Тинберген Н. Поведінка тварин. - М.: Просвіта, 1985. - 380с.

36. Тихий Н.А. Передісторія суспільства. - М.: Наука, 1970. - 243 с.

37. Філіпова Г.Г. Диференціація мотиваційних основ материнської і статевої поведінки в підлітковому віці //Матеріали межд.научно-практ. конф.пам'яті К.С.Лебединською. - М.: РГУ, 1995. С. 112-114.

38. Філіпова Г.Г. Материнство і основні аспекти його дослідження в психології // Вопр. психол. - 2001. - №2. С. 22 - 36.

39. Філіпова Г.Г. Розвиток материнської поведінки в онтогенезі // Психологія сьогодні. Щорічник Рос.психол.об-ва. - т.2, вып.3. - 1996. С. 133.

40. Філіпова Г.Г. Дев'ять місяців, що міняють життя // Людина. - №1-2-3. - 2001.

1. Размещено на Allbest