Психічні порушення у вагітних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Психічні порушення вагітних

2. Особливості психічного стану породіллі

3. Порушення психічного стану жінки в період лактації

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В період, коли жінка дізнається про свій особливий стан, в її організмі відбуваються певні зміни. Якщо вагітність бажана, то відчуття радості й щастя переповняє душу, майбутня мама просто літає на крилах, і про це щастя хочеться розповісти усьому світу. Поступово, сплеск емоцій вщухає і з'являються думки про те, як зробити свою вагітність і розвиток маляти щасливими та благополучними. Багато вагітних мам дуже відповідально підходять до виношування маляти: відвідують лікарів, дотримуються режиму дня й дієти, ходять на курси по підготовці до пологів. Однак, досить часто реалії життя засмучують жінку, раниму й вразливу в період вагітності.

Неприємності повсякденного життя, навіть якщо це просто прикрі дрібниці, часто хвилюють, викликаючи інколи досить бурхливу реакцію. Майбутня мама розуміє, що раніше на певні ситуації майже не звертала уваги, а тепер може навіть зірватися на крик або заплакати. Аналізуючи свою поведінку, молода жінка приходить до невтішних висновків, і це тільки ускладнює становище, бо починаються переживання з приводу знервованого стану. Як правило, майбутня мама починає лаяти себе за те, що вона така нестримана, і відчуває провину перед малятком за те, що лякає його своєю поведінкою.

Вагітність робить жінку емоційно вразливою, схильною до занепокоєння, більш чутливою до негативних переживань. Начебто і привід незначний, а очі на «мокрому місці» і ніщо не радує. Багатьох жінок переслідують відчуття пастки, постійної нудоти, напади втоми, дратівливості. Лікарі пояснюють такий нестійкий емоційний стан бурхливим гормональними змінами, що відбуваються в організмі. Але тільки розуміння, що такий стан природний і цілком фізіологічний, не полегшує цей складний період. Актуальність теми даної роботи, зумовлена, перш за все проблематикою виникнення психічних навантажень у жінки в період вагітності, в післяпологовий та лактаційний період, формування у жінки психічних станів та подолання їх.

В даний час проблема дослідження питання виникнення психічних порушень у людини в період вагітності, пологів та в лактаційний період залишається на досить низькому рівні. З огляду на це, метою даної роботи є дослідження причин виникнення психічних станів жінки в період вагітності, пологів та лактації, особливості розвитку дитини на всіх стадіях її розвитку, вплив психічних порушень на організм жінки в такі періоди.

Завданням даної письмової роботи полягає в наступному:

- визначити поняття психічних порушень жінки в період вагітності;

- дослідити особливості психічного стану породіллі;

- з'ясувати причини порушення психічного стану жінки в період лактації.

Для написання роботи використано низку дослідних наробіток вітчизняних та закордонних фахівців, котрі висвітлювали дане питання. Зокрема, до таких вчених відносять О. А. Касьяненко, Н. П. Коваленко, Г. Г. Філатова та ін.

Структура реферату складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

1. Психічні порушення вагітних

Період вагітності у жінок часто пов'язаний із внутрішніми змінами організму та психічного здоров'я. Вважається, що рівень психічних розладів у період вагітності менш помітний, але після пологів він зростає. Вагітність сама по собі не є причиною психозів, і може лише провокувати початок або загострення вже наявних психічних порушень у жінки. Психічним розладам може сприяти різна соматична патологія, що розвивається в цей період. Істотне значення мають психологічні труднощ, пов'язані із зовнішніми чинниками, що впливають на жінку в такий період. В цілому, вагітність містить в собі оздоровчий та стримуючий фактор. В цей період організм жінки повністю оновлюється та починає працювати за двох. Деякі зміни в психічному розладі у здорової жінки можуть спостерігатися в останньому триместрі вагітності. Однак, ніхто не застрахований від змін психічного здоров'я на прешому та другому триместрі вагітності.

З точки зору фахівців, котрі досліджували зміну психічного здоров'я жінки в період вагітності, найбільш типовим розладом періоду вагітності є депресія різної етіології. При цьому, якщо розлади незначного рівня спостерігаються на ранніх термінах вагітності, то глибокі депресивні порушення найчастіше розвиваються на більш пізні термінах. Досить характерною є тривожна депресія. В цей період жінка переживає хвилювання за здоров'я своєї дитини, за те, чи стане вона хорошою мамою для своєї дитини, за зовнішні чинники, котрі будуть супроводжувати матір та дитину після народження.

Шизофренія є однією з найпоширеніших під час вагітності психічних хвороб, поступаючись за частотою тільки психогенним захворювань. Напади шизофренії, що розвиваються безпосередньо в період вагітності, найчастіше носять набутий характер, а розлади афективного рівня, що спостерігаються незадовго до пологів, характеризуються стертими, невираженими порушеннями. Разом з тим, можна виділити критичні періоди у другому і третьому триместрі, котрі переслідують жінку [5, c. 11].

Афективні розлади на початковому етапі вагітності, як правило, носять атиповий характер, що обумовлює необхідність диференціальної діагностики з порушенням психічної діяльності при важких формах пізніх токсикозів. Розмежування зазначених станів сприяє виявлення за астенічним фасадом зниження вітального тонусу, почуття психічних змін, депресивного реагування, встановлення зв'язку сповільненості дій і реакцій не з підвищенням порогу реагування на зовнішні подразники, що характерно для станів оглушення, а з ідеомоторною загальмованістю, наявністю добових коливань, дифузної тривоги, відчуття вітального неблагополуччя.

Вагітність, що наступає на тлі вже наявної психічної симптоматики у хворих на шизофренію, як правило, не вносить істотного впливу на саме захворювання, яке вже існувало в жінки до вагітності, і відповідає звичайному стереотипу розвитку хворобливого процесу. В деяких випадках, в останньому триместрі можливе різке загострення симптоматики нападу, що характеризується затяжним загостреним перебігом. Слід зазначити, що допологовий період у хворих на шизофренію у випадках її тривалого несприятливого перебігу вагітності, проходить зазвичай з незначними ускладненнями. Найчастіше ускладнення шизофренії в період вагітності спостерігаються у хворих з більш сприятливим епізодичним перебігом такого процесу.

У зв'язку з розвитком психічних розладів в період вагітності постає питання про показання для її переривання. Одначе, таке рішення може мати місце лише в конкретних випадках і лише за крайньої необхідності, коли це буде причиняти шкоду майбутній дитині. У всіх інших випадках необхідно перш за все враховувати низку факторів, що дозволяють прогнозувати погіршення психічного стану у зв'язку з вагітністю та пологами. Необхідні профілактичні заходи можуть вплинути на збереження вагітності навіть в тих випадках, коли жінка перенесла психоз в одну з фаз генераційні періоду. За таких обставин не рекомендується вагітніти жінкам у віці після 30 років, адже це може згубно позначитися на здоров'ї майбутньої дитини [2, c. 21].

Протягом періоду вагітності існує ряд несприятливих зовнішніх чинників, які можуть вплинути не лише на майбутню дитину, а й спричинити загрозу здоров'ю матері. В цьому випадку необхідним вживання заспокійливих препаратів, котрі може назначати лише компетентний фахівець для кожної особи індивідуально. Фахівці наголошують і застерігають, що самостійне призначення і вживання заспокійливих та інших психотропних препаратів може спричинити невідворотні процеси в організмі вагітної жінки та майбутнього малюка. Питання використання психотропних засобів у період вагітності обговорюються з самого початку їх застосування. Проблеми безпеки застосування лікарських, в тому числі і психотропних препаратів мають свої певні особливості: з одного боку, враховується ступінь ризику їх патогенного впливу на плід, з іншого вираженість патологічних порушень у майбутньої матері. Отже, застосування лікарських засобів можливе лише в тому випадку, коли ризик ускладнень для матері або плоду при не використанні медикаментів перевищує ризик їх побічної дії. Тому фахівці досить ретельно зважують всі «за» і «проти» таких призначень.

психічне порушення вагітність

2. Особливості психічного стану породіллі

Післяпологовий період починається з моменту народження дитини і триває протягом 6-8 тижнів після пологів. Науковці виділяють ранній післяпологовий період - з моменту народження дитини, дві години після пологів, до однієї доби, і пізній післяпологовий період - від доби до 6-8-го тижня після пологів. Протягом післяпологового періоду відбувається зворотний розвиток всіх органів і систем породіллі - інволюція. Найбільші зміни в організмі відбуваються в перші дні післяпологового періоду. Загальний стан породіллі після пологів, як правило, задовільний. Однак, в цьому випадку потрібно наглядати за психічним станом жінки, давати їй більше відпочивати та особливо пильно ставитися до неї [3, c. 56].

Варто зазначити, що пологи - це стрес для організму жінки, причому, як для фізичного стану, так і для психологічного. Зокрема, психіка молодої матері досить нестійка, схильна до впливів і негативних факторів. Не рідко пологи можуть провокувати розлади психіки аж до шизофренії. Шизофренія після пологів - це явище рідкісне, ймовірність його прояви мізерно мала. Але все ж існують деякі чинники, наприклад, спадкова схильність, пригнічений стан молодої мами, її самотність, відсутність спілкування, післяпологова депресія. Всі ці фактори, хоч і з невеликою ймовірністю, але можуть спровокувати таке явище, як шизофренія після пологів.

Якщо в анамнезі у жінки були хоча б найменші емоційні проблеми, вагітність і пологи можуть загострити старі і спровокувати нові недуги цього захворювання, що іноді ставить під загрозу життя молодої матері або новонародженого. До емоційних і поведінкових проблем, що виникають під час вагітності, а також після пологів, належать кілька різних, але в багатьох випадках схожих психічних станів від легких до тяжчих [6, c. 112].

Найбільш поширеним розладом є так звана післяродова меланхолія, яка спостерігається приблизно у 80 % всіх молодих матерів незадовго після пологів. Окремо може виникнути післяпологова непсихічна депресія або післяпологовий депресивний невроз, що розвивається приблизно у 10 % породіль.

Післяпологовий психоз - досить рідкісний психічний розлад, який є небезпечним лише в тому випадку, коли виникає загроза для життя новонародженого чи ризик самогубства для матері. Післяпологовий психоз спостерігається приблизно в 2 випадках з 1000 і вимагає інтенсивного лікування в умовах стаціонару. Варто зазначити, що на ґрунті післяпологового психозу у матері може статися «помутніння» розуму, що в частих випадках призводить до смерті новонародженого або її самої.

Про інші психічних розладах, пов'язаних з вагітністю та пологами, відомо значно менше. Якщо до вагітності у жінки були напади паніки, то такі симптоми можуть проявити себе протягом перших 2-3 тижнів після пологів. При діагнозі обсесивно-компульсивний розлад можливе істотне погіршення перебігу захворювання внаслідок вагітності та в післяпологовому періоді. Іноді такий розлад розвивається у психічно здорових молодих матерів тільки після народження дитини.

За припущенням багатьох фахівців, подібні психічні стани у післяпологовий період виникають на тлі інтенсивної гормональної перебудови в організмі жінки, яка щойно народила. На жаль, із-за відсутності повної інформації про можливість виникнення психічних стані у жінки в післяпологовий період, деякі лікарі досить скептично відносяться до цього явища. Більшість з них сходяться в думці, що такі переміни в психічному стані породіллі викликані перш з все змінами її оточуючого світу і появою дитини. Деякі науковці в галузі психології сходяться в єдиній думці, що післяпологові психічні розлади являють собою не окрему групу захворювань, а всього лише різновиди загальновідомих психічних хвороб, зокрема шизофренії і маніакальної депресії. На їхню думку такі зміни в психічному здоров'ї жінки обумовлені стресом під час вагітності, пологів та догляду за новонародженим [1, c. 43].

Варто зазначити, що на протязі останніх десятиліть все більше фахівців, котрі здійснюють дослідження зміни психічного стану жінок у період вагітності, пологів та лактації приходять до висновку, що такі зміни є не випадковими. В більшості випадків час появи і тимчасовий характер післяпологових психічних розладів аж ніяк не свідчить про те, що такі особи потребують лікування у стаціонарних закладах. Нажаль, подібні випадки також трапляються. Однак, більшості жінкам, що народили можуть допомогти компетентні психологи, які здатні виявити причину виникнення психічних розладів у післяпологовий період.

3. Порушення психічного стану жінки у період лактації

Кожна жінка після народження дитини змінює свій звичний життєвий ритм, розпорядок дня, спосіб харчування тощо. Такі зміни відбуваються в осіб, які вирішили годувати дитину власним молоком, як це диктує природа. Однак, на цьому етапі, психічне здоров'я жінки вкрай вразливе. Молода мати, яка щойно почала період лактації повинна дбайливо ставитися е лише до свого щоденного раціону харчування, а й до психічного стану загалом. Порушення психічного стану може призвести до виникнення проблем із лактацією [4, c. 65].

Психотерапевти стверджують, що для жінки корисно годувати дитину грудьми тому, що у неї підвищується стійкість до стресів, зводиться до мінімуму ризик розвитку депресивних станів. Це пояснюється виробленням так званих «материнських гормонів» і тісним психо-емоційним контактом між матір'ю і дитиною. Природне годування груддю дозволяє здійснити природну профілактику остеопорозу - захворювання, яке викликається вимиванням з кісток солей кальцію. Медики стверджують, що годування грудним молоком корисно не тільки для зміцнення імунної системи дитини, але і для жінки. Чим більше тривалість грудного вигодовування, тим менше йязицірність початку серцево-судинних захворювань. Це означає, що мінімізується виникнення інсульту, серцевих нападів і т.д. Медикам вдалося довести, що лактація сприяє запобіганню рецидивів такого захворювання, як розсіяний склероз. Якщо такий діагноз вже поставлений, то загострення захворювання не повториться як мінімум протягом року.

В період лактації дитина відчуває матір через вживання молока, адже для дитини це найкраще заспокійливе. З точки зору науки, лактаційний період повинен тривати якомога довше, аби в дитини сформувався імунітет. Однак таку ідилію може зруйнувати будь який вплив на психіку матері, із-за якого лактаційний період може завершитися [6, c. 124].

Досить значний вплив на психологічне здоров'я жінки в період лактації спричиняють фізіологічні зміни в організмі. Лактаційний період у жінок не завжди проходить добре. Різноманітні ускладнення та біль найчастіше можуть спровокувати психічні розлади. На фоні цього жінка може відмовитися від грудного вигодовування. В такому випадку це може призвести до неприємних наслідків для дитини. У малюка в майбутньому можуть проявлятися безсоння і емоційні порушення. Досить часто на тлі захворювання у жінок може розвиватися післяпологова депресія у чоловіків. Для того, щоб захистити свою сім'ю від негативних впливів, потрібно грамотно підготуватися до пологів і постродового періоду. Головною запорукою подолання психічного розладу у жінки в період лактації є підтримка та допомога збоку рідних.

Висновок

Поява дитини - важлива подія в житті кожної жінки. Вагітність робить жінку по-справжньому прекрасною. Відчуття материнства, світле, радісне і одночасно тривожне, воно наповнює життя новим сенсом. Спілкування дитини і матері відбувається вже тоді, коли стало відомо про вагітність. З цього періоду починається формування нової людини. Поява життя з двох клітинок, безумовно, диво: тіло змінюється, всередині розвивається майбутня дитина, змінюється саме відношення до життя.

Зміни у сприйнятті звичних речей пов'язані не з порушеннями функцій мозку жінки, а з її психікою, котра дуже перевантажена. Більше того, дослідження останніх років довели, що гормони, які виділяє організм під час вагітності і вигодовування дитини, розвивають ділянки головного мозку, що відповідають за навчання і пам'ять. Таким чином, інтенсивність роботи мозку майбутньої мами не знижується, а навпаки - швидкість реакції і об'єм оперативної пам'яті збільшуються майже вдвічі. Спрямованість мислення змінюється у бік очікуваної дитини. І це закономірно: оскільки жінка під час вагітності відповідальна не лише за своє життя, але й за життя і благополуччя своєї майбутньої дитини, то на будь-які непередбачені ситуації вона мусить реагувати миттєво, уникаючи стресових ситуацій. Оскільки гормональний фон має здатність загострювати інстинкт самозбереження майбутньої матері, тому вона стає більш відповідальною і вимогливою до себе. Те, що раніше вона вважала не вартими уваги дрібницями, тепер для неї стає важливим. Цю особливість «вагітного» світосприйняття слід враховувати людям, з якими спілкується вагітна жінка.

Вагітність - особливий час для жінки і її родини, це чудовий і таємничий період у її житті. В цей час відбуваються глобальні зміни в організмі вагітної жінки, у її емоціях і в житті її родини. Радість і захват змінюються сумнівами, тривогами та втомою. Ці зміни часто вносять додаткові стресові ситуації в життя працюючих вагітних жінок.

Мудра природа, оберігаючи жінок при надії, навмисно знизила їхній вольовий контроль за своїми почуттями - всі емоції вагітної жінки миттєво виплескуються назовні, і матері з малюком легко і добре. У домашніх умовах, якщо у сім'ї панують злагода і взаєморозуміння, з цим ніяких проблем не виникає. Варто не забувати, що вагітність - це швидкоплинний стан, а тому ваврто насолодитися ним, допоки він не закінчився. Фахівці у галузі медицини роблять акцент на тому, що вагітній жінці, задля збереження її психічного та емоційного стану потрібно більше уваги приділяти собі. У багатьох жінок під час вагітності спостерігається сплеск гормонів, що може вплинути на її психічне та фізичне самопочуття. В такому випадку необхідним є правильне харчування, здоровий відпочинок, уникати перевтоми, та дбайливо ставитися до свого фізичного та психологічного здоров'я.

Отже, проаналізувавши психічні порушення при вагітності, у післяпологовий та лактаційний період варто зробити наступні висновки. Життя та здоров'я людини розпочинається ще в утробі матері. На жінку-матір покладається величезний обов'язок зберегти не лише своє здоров'я, а й здоров'я своєї дитини. Психічні порушення, які можуть виникнути на всіх етапах вагітності, післяпологового та лактаційного періоду досить часто мають оборотний характер. Це означає, що на будь якій стадії жінка може звернутися до компетентного спеціаліста, який зможе правильно та вчасно усунути небезпеку виникнення та розвитку порушень фізичного здоров'я.

Список використаних джерел

1. Абрамченко В.В. Перинатальна психологія: Теорія, методологія, досвід. // В.В. Абрамченко. - К.: Медицина, 2004. - 350 с.

2. Аведісова А.С. Тривожні розлади вагітних // А.С. Аведісова - М: ГЕОТАР-МЕД, 2004. - 120 с.

3. Воробйова О.В. Психовегетативний синдром, асоційований з тривогою (питання діагностики і терапії) // О. В. Воробйова. - К.: МРО, 2006. - 115 с.

4. Гранділевськая І.В. Психологічні особливості реагування жінок на виявлену патологію вагітності // І. В. Гранділевська. - Л.: СПб, 2004. - 215 с.

5. Касьянова О.А. Соціально-психологічні чинники підготовки жінок до вагітності, пологів і материнства // О. А. Касьянова. - К.: Освіта, 2005. - 96 с.

6. Коваленко Н.П. Психопрофілактика і психокорекція жінок у період вагітності і пологів // Н. П. Коваленко. - К.: Освіта, 2001. - 174 с.

7. Філіпова Г.Г. Психологічна готовність до материнства // Г. Г. Філіпова. - М.: УРАО, 2005. - 258 с.

Размещено на Allbest.ru