Індивідуально-психологічні особливості жіночої сексуальності

4. Одним з рівнів реалізації сексуальності є рівень тілесної ідентичності. Психокорекційна робота, спрямована на прийняття власної зовнішності, тіла опосередковано припускає розвиток жіночої сексуальності в цілому.

Рекомендації по розвитку жіночої сексуальності у дівчаток підліткового віку :

1. Найбільш важливою проблемою в розвитку власної жіночої сексуальності для дівчаток підліткового віку являється психологічний відрив від батьківської сім'ї та побудова незалежної ідентичності. Тому в психокорекційній роботі мають бути враховані ті інфантильні утворення, які пов'язані з цією проблематикою, а саме, амбівалентність по відношенню до материнської фігури, еротична прихильність до батька, відчуття провини за прояви власної сексуальності.

2. Структура тілесної ідентичності дівчаток підліткового віку є уразливою, що визначається невпевненістю у власній привабливості і жіночності. Ця структура відбиває вікові особливості лібідо, а саме розщеплювання його на еротичне і сексуальне. Рішення проблем власної жіночої привабливості пов'язане з опрацюванням проблем суперництва і психологічної залежності від матері.

3. Статеворольова ідентичність дівчаток визначена маскулінною ретардацією. Також спостерігається розрив біогенного рівня статеворольової ідентичності з поведінковим та соціогенним. Виходячи з цього, слід звернути увагу на формування жіночих патернів поведінки прийнятніших для дівчаток цього віку. Дозвіл інфантильних комплексів припускає подальшу орієнтацію дівчаток на партнерські стосунки.

Рекомендації для розвитку жіночої сексуальності у дорослих жінок:

1. Статеворольова ідентичність жінок має два шляхи реалізації: фемінінну (незріла, обумовлена симбіотичним зв'язком з матір'ю) і маскулінну (незріла, оскільки такий варіант характерний для дівчаток підлітків). Тому в корекційній роботі має бути врахована глибинна підоснови статеворольової ідентичності, спрямовану на опрацювання стосунків жінки з матір'ю. Виходячи з того, що спостерігається розрив біогенного рівня ідентичності з поведінковим та соціогенним, важливо вирішити внутрішній конфлікт між побудовою жіночої ідентичності та соціальними вимогами, які висуваються чоловічим суспільством.

2. Жіноча сексуальність представлена трьома типами сексуальності: маскулінним, залежним та істеричним. Кожен тип має певну інфантильну природу та дорослий варіант сексуальної реалізації. Облік цієї типології може бути корисний на етапах первинної діагностики сексуальних труднощів. Важливо відмітити, що ймовірно, дані три типи не відбивають повної палітри типологічних структур сексуальності, проте зачіпають найтиповіші варіанти жіночої реалізації.

3. Сексуальність жінки представлена п'ятьма архетипами (грецькі богині), які можуть актуалізуватися в певні життєві періоди: Деметра, Гарпія, Персефона, Гестія, Афіна. Головний акцент на роботі з ними має бути поставлений на асиміляцію жіночності, прийнятті своєї ідентичності, бути відкритою до емоційних переживань з чоловіком і, як відмічає Дж. Болен [18], «відкрити в собі Афродіту».

4. Тілесна структура жінки характеризується збереженням підліткової (тобто незрілої) тілесної структури, що несе задоволення пов'язане з сексуальністю, але вільною від геніталій. Важливим видається формування позитивного образу тіла, асиміляція еротичного та сексуального лібідо і напрям роботи на гармонізацію рольової реалізації через тіло: материнської та сексуальної.

5. Жінкам властиво програвати різні сексуальні сценарії, які залежать від отримання сексуального задоволення. Зрілим варіантом сексуальної реалізації видається поєднання емоційних стосунків з партнером та переживання сексуального задоволення, яке виключає пронатальний сценарій. Виходячи з цього, необхідно проводити роботу з емоційною близькістю жінки [148].

Найбільш ефективні напрями психотерапевтичної практики актуалізації жіночої сексуальності представлені у межах наступних психотерапевтичних підходів:

1. Основні положення клієнт - центрованої психотерапії К. Роджерса [76, 130]. Виходячи з травматичності психосексуального досвіду клієнта, переживання того, що психотерапевт розуміє його, дає клієнтові силу розширити свою Я-концепцію. Таким чином, емпатичне розуміння означає не просто «налаштування» терапевта на світ клієнта, але і заохочення клієнта до подальшого «дослідження» свого внутрішнього світу, а саме: досягнення кращого розуміння природи власної жіночності і можливість змін засобу побудови стосунків з іншими

2. Техніка гештальт-терапії. На думку Ф. Перлза [120], людина, що досягла автентичності, набуває свободи вибору і стає кращим експертом для власної особистості. Таким чином, учасниці мають можливість звернутися до власної жіночності, її значення і психічного змісту.

3. Техніки РЕТ (раціонально - емотивної терапії) [22], яка спрямована на протидію ірраціональним представленням (у даному випадку - когнітивні установки та емоційне ставлення до сексуальності). Даний психотерапевтичний напрямок дозволить дослідити особисті, сімейні і культурні очікування, заборони і ролі, пов'язані з жіночністю та їх емоційну оцінку.

4. Принципи тілесно-орієнтованої психотерапії [97, 148]. Психотерапія спрямована на вивчення конотативного значення тілесних зон жінки. Як було з'ясовано, задоволеність тілом несе інфантильне травматичне навантаження, яке блокує прийняття тіла як сексуального. А. Лоуен [95] відмічає, що тіло несе в собі м'язову напругу, яка була утворена як реакція на страх, біль, гнів і відчай. Таким чином, тіло дорослої жінки, перекрито від любові, і перетворюється на знаряддя самоподавлення та самообмеження в сексуальній реалізації. Виходячи з цього, робота з тілом представляється одним з етапів, на шляху до звільнення інфантильної сексуальності

5. Принципи провокативної психотерапії. На думку Ф. Фареллі [150], саме провокація дозволяє якнайшвидше підходити до тих областей, які клієнт прагне уникнути, виражаючи це своєю поведінкою. Така робота сприяє усвідомленню властивого засобу побудови стосунків з чоловіками і жінками під впливом жіночої складової уявлень про себе.

6. Техніки арт-терапії [181] дозволяють дістатися глибинних переживань та комплексів, легше минути захисні механізми та швидше увійти у контакт з клієнтом. Даний напрямок терапевтичної роботи нерідко сприяє тому, що учасники групи швидше усвідомлюють свою проблему та озвучують свої почуття, завдяки арт-терапії.

7. Методики ранніх спогадів, малюнкові методики, а також робота з сновидіннями (для актуалізації інфантильних травм) дозволяють виявити ресурси та обмеження власної внутрішньої жіночої природи і сексуальності.

3.7.2 Програма групової роботи

Метою корекційної програми групових занять для жінок являється усвідомлення дезадаптивної сексуальної поведінки, асиміляція жіночності і формування позитивного образу тіла. Ідеологія даної програми будується за принципами клієнт-центрованої психотерапії та груп зустрічей, запропонованих К. Роджерсом [76, 130]. Технологія програми спирається на принципи та методи мультимодальної психотерапії.

Програма розроблена для дорослих жінок (віком від 22 років), загальна тривалість - 30 годин. Учасники групи зустрічалися 2 рази на тиждень по 3 години (усього 10 зустрічей).

Задачи програми:

1. Робота з неадаптивними статеворольовими сценаріями;

2. Прийняття свого тіла як жіночного та сексуального;

3. Психокорекція когнітивних установок стосовно вибору сексуальних сценаріїв;

4. Усвідомлення інфантильного досвіду (травматичного);

5. Зміцнення зрілих особистісних структур;

6. Формування позитивного образу сексуальних стосунків з чоловіками.

У програму входять як тематичні групові зустрічі, так і неструктуровані, такі, що мають біографічну спрямованість заняття. План групових зустрічей несе орієнтовний характер, і може коригуватися залежно від рівня групи, психологічного клімату та її емоційної спрямованості.

Програма:

Зустріч 1. Мета - знайомство, встановлення сприятливого клімату в групі.

· Обговорення своїх цілей, очікувань від програми.

· Вправа «Це я». Передбачається робота з додатковим реквізитом: дротом. Учасниці групи за відведений час майструють з дроту усе, що вони побажають. Після закінчення завдання, учасникам необхідно розповісти про себе від імені їх винаходу, який вийшов.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 2. Мета - руйнування психологічних захистів/масок, виявлення проблемних зон.

· Завдання намалювати малюнок «Кімната». Заздалегідь, учасникам групи озвучується релаксаційна розповідь, у якій вони потрапляють до якоїсь певної кімнати, яка захована за однією з багатьох дверей. По закінченню сеансу розслаблення учасники малюють побачену ними кімнату. Ведеться обговорення кімнат учасників - як прототипів внутрішнього світу жінки.

· Провокативні техніки: «Тест на реальність» (принцип доведення до абсурду допомагає клієнтові усвідомити собі, визначити, підтвердити, захистити і навчити його сміятися над собою), «Вербальна конфронтація» (техніка, спрямована на усунення невідповідності між словами і діями клієнта).

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 3. Мета - робота з установками в сексуальній сфері партнерських стосунків.

· Вправа «Еротичні фантазії». Учасники групи занурюються у свої сексуальні фантазії, а потім записують їх на папері. Після цього відбувається обмін не підписаними творами і зачитуються вголос. Обмін враженнями, переживаннями.

· Вправа «Мені соромно». Учасники записують усі фрази, які їм перші приходять на думку, залишаючись в темі сексуальності.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 4. Мета - біографічний аналіз, сімейні констеляції

· Аналіз дитячих фотографій. Кожен учасник заздалегідь обізнаний про те, щоб принести до групи свої дитячі фотографії (до 8 років). Обговорення усіх фотографій.

· Скульптура сім'ї. Один з учасників тренінгу намагається створити образ своєї сім'ї. Для цього він може вибрати інших учасників, які йому нагадують близьких і таким чином, відтворити звичайну ролеву організацію своєї сім'ї. Учасниця сама задає сценарій і характер персонажів.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 5. Мета - вивчення стосунків з матір'ю

· Вправа «Меморіал». Кожен учасник групи уявляє, що він загинув. Його завдання максимально перейнятися ситуацією і уявити, як поводитимуться близькі йому люди, а також які особисті предмети потраплять на аукціон з нагоди його кончини. Ця вправа дозволяє оголити важливі переживання учасника, а також демонструє певні сімейні зв'язки.

· Провокативна техніка «Перелічення». Терапевт не лише примушує клієнта скласти перелік причин його поведінки, але і сам бере в цьому участь з метою з'ясувати можливі причини захворювання і викликати реакцію клієнта.

· Вправа «Лист собі». Учасник групи уявляє, що пише лист собі - п'ятирічній дитині. Які настанови будуть озвучені і якою інформацією він готовий поділитися.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 6. Мета - обговорення тілесного образу і самооцінки

· Робота зі снами

· Вправа на усвідомлення свого тіла. Передбачається повне розслаблення, зручна поза і концентрація на усвідомленні своїх емоцій, думок і фантазій в тілі.

· Малюнок «Моє тіло». Завдання намалювати тіло таким, образ якого першим приходить у голову.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 7. Мета - дослідження стосунків з чоловіками

· Техніка «Відновлення». Учасниця групи уявлено розділяє себе на дві частини: дорослу і дитячу. Важливим моментом є актуалізація внутрішньої дитини і представлення себе в ролі батька, здатного захистити дитину.

· Завдання намалювати малюнок «Чоловік і жінка».

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 8. Мета - опрацювання статеворольових проблем

· Техніка спрямованої уяви «Візуалізація і гармонізація жіночого і чоловічого початків» [80, 143]

· Завдання намалювати малюнок «Я жінка».

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 9. Мета - гармонізація тілесності, сексуальності і любовних переживань

· Принести на заняття якийсь предмет зі своєї домівки (журнал, дрібні предмети), які означають сексуальність взагалі або сексуальність учасниці. Жінці необхідно розповісти історію про цей предмет, зв'язавши його зі своїм інтимним життям.

· Вправа «Згадати усе». Робота з тілом. У розслабленому стані учасниця групи повинна згадувати свої стосунки з чоловіком і відстежувати стан тіла, емоції і їх локалізацію.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку, фокус на власних почуттях.

Зустріч 10. Мета - підведення підсумків програми, особистий внесок/результат.

· Круг обміну враженнями, почуттями і отриманим емоційним досвідом.

· Обговорення значущості/ефективності даної програми.

· Групове фантазування на тему «Я - ідеальна жінка». Формується і закріплюється позитивний фемінінний образ і гармонійне співіснування учасниць у світі жінок.

· Рефлексія, отримання зворотного зв'язку.

· Прощання.

3.7.3 Ефективність програми

Апробація результативності проведених груп зустрічей представляється невід'ємною частиною психокорекційної програми [88]. Найбільш коректним критерієм оцінки ефективності запропонованої програми вважається зіставлення суб'єктивного (самооцінка змін) і об'єктивного варіанту оцінювання (проводиться за допомогою оцінки психологом або психотерапевтом, а також компетентною особою, яка не приймає участь в корекційній програмі). Об'єктивна оцінка також може базуватися на результатах психологічної та психокорекційної дії.

В ході дослідження була з'ясована ефективність психокорекційної програми, спрямована на асиміляцію жіночності та сексуальності. Оцінка ефективності цієї програми представлена двома варіантами: 1) суб'єктивне оцінювання і 2) об'єктивне оцінювання. Слід зазначити, що ці варіанти оцінювання треба проводити також і в контрольній групі з метою визначити саме терапевтичний вплив програми на учасників експериментальної групи.

Суб'єктивна оцінка ефективності психокорекційної роботи базується на попередньому з'ясуванні основних проблемних зон учасниць проекту (всього 12 жінок). Жінкам був запропонована спеціально розроблена анкета, яка містить найбільш яскраві поведінкові сценарії, які регулюються інфантильною сексуальністю. Учасниці повинні були визначити, які з перерахованих проблем до них відносяться. Така процедура самооцінювання була проведена двічі: до і після корекційної програми. Результати самооцінювання представлені у таблиці 3.21.

Таблиця 3.21 Показник ефективності проведеної психокорекційної програми (суб'єктивне оцінювання)

	Проблема (скарга)	КЗ
1.	Я почуваю себе незахищеною жінкою і постійно потребую турботи	5
2.	Я самодостатня, але мені важко відкрити свою жіночність	6
3.	Я часто будую сексуальні стосунки з чоловіками без любові і вважаю це природним	2*
4.	Більшість моїх стосунків з чоловіками були схожі на обмін послугами і мене це влаштовує	2*
5.	Я вважаю, що емоції між чоловіком і жінкою набагато важливіші за сексуальні стосунки	2*
6.	Моя сексуальна самооцінка залежить від стосунків з чоловіками	2*
7.	Мене оточують дуже багато чоловіків, але я тільки дружу з ними	1**
8.	Я часто переживаю почуття сорому в інтимній близькості з чоловіком	2*
9.	Я тривожуся, що виявлюся недостатньо гарною коханкою	2*
10	Я почуваю себе винною за те, що не викликаю сексуального інтересу у чоловіків	4
11.	Я боюся ставати матір'ю, адже тоді моє тіло перестане бути сексуальним	2*
12.	Я вважаю, що сексуальна привабливість - це тільки результат регулярного догляду за собою	1**

Примітка: КЗ-критерій знаків * - р?0,05; ** - р?0,01

Таким чином, як показують результати суб'єктивного оцінювання на основі статистичного методу КЗ-критерію знаків, існує значима відмінність між наявністю скарг до і після тренінгу.

Об'єктивна оцінка була проведена за допомогою експертної оцінки. Для реалізації цього типу оцінювання були виділені основні параметри жіночої сексуальності, які відіграють важливу роль в становленні зрілості. Таким чином, експертам був запропонований список з параметрів сексуальності, які вони повинні були оцінити. Серед експертів були сертифіковані тренери Українського союзу психотерапевтів (4 чоловіка) і ведучий запропонованої програми. Результати оцінювання представлені в таблиці 3.22

Таблиця 3.22. Показник ефективності проведеної психокорекційної програми (об'єктивне оцінювання)

	Критерій	КЗ
1.	Усвідомлення й прийняття своєї жіночої ролі	5
2.	Наявність адаптивних когніцій, пов'язаних з програванням сексуальних сценаріїв	1**
3.	Асиміляція зон тіла і прийняття їх як сексуальних	2*
4.	Підвищення тілесної самооцінки	1**
5.	Неусвідомлена тривога і внутрішньоособові конфлікти	2*
6.	Зниження почуття сорому	2*
7.	Зниження відчуття провини	6
8	Усвідомлення й опрацювання інфантильного (травматичного) досвіду	2*
9.	Мотивація на подальші зміни	2*

Примітка: КЗ-критерій знаків * - р?0,05; **- р?0,01

Як видно з таблиці, по приведених результатах об'єктивного оцінювання на основі статистичного методу КЗ-критерію знаків, існує значима відмінність по вираженості критеріїв до і після корекційної програми.

Об'єктивне та суб'єктивне оцінювання ефективності програми було проведено також і в контрольній групі, яку склали 15 жінок. Досліджуваним була запропонована спеціально розроблена анкета (ідентична анкеті для учасників програми). Повторне оцінювання проходило через 2 місяця (тривалість психорекційної програми). Результати суб'єктивного оцінювання наведено у таблиці 3.23.

Таблиця 3.23 Показник присутності/відсутності проблем у жінок, які не приймали участь у програмі (суб'єктивне оцінювання)

	Проблема (скарга)	КЗ
1.	Я почуваю себе незахищеною жінкою і постійно потребую турботи	6
2.	Я самодостатня, але мені важко відкрити свою жіночність	7
3.	Я часто будую сексуальні стосунки з чоловіками без любові і вважаю це природним	4
4.	Більшість моїх стосунків з чоловіками були схожі на обмін послугами і мене це влаштовує	5
5.	Я вважаю, що емоції між чоловіком і жінкою набагато важливіші за сексуальні стосунки	6
6.	Моя сексуальна самооцінка залежить від стосунків з чоловіками	7
7.	Мене оточують дуже багато чоловіків, але я тільки дружу з ними	8
8.	Я часто переживаю почуття сорому в інтимній близькості з чоловіком	5
9.	Я тривожуся, що виявлюся недостатньо гарною коханкою	3*
10	Я почуваю себе винною за те, що не викликаю сексуального інтересу у чоловіків	6
11.	Я боюся ставати матір'ю, адже тоді моє тіло перестане бути сексуальним	4

Примітка: КЗ-критерій знаків * - р?0,05;

За результатами суб'єктивного оцінювання у контрольній групі значимі відмінності на рівні р?0,05 було зафіксовано по однієї скарги. Такий результат міг бути досягнутий завдяки дії факторів, які не контролюються.

Таблиця 3.24. Показник присутності/відсутності проблем у жінок, які не приймали участь у програмі (об'єктивне оцінювання)

	Критерій	КЗ
1.	Усвідомлення й прийняття своєї жіночої ролі	8
2.	Наявність адаптивних когніцій, пов'язаних з програванням сексуальних сценаріїв	7
3.	Асиміляція зон тіла і прийняття їх як сексуальних	8
4.	Підвищення тілесної самооцінки	6
5.	Неусвідомлена тривога і внутрішньоособові конфлікти	5
6.	Зниження почуття сорому	9
7.	Зниження відчуття провини	7
8	Усвідомлення й опрацювання інфантильного (травматичного) досвіду	5
9.	Мотивація на подальші зміни	6

Як видно з таблиці 3.24 в контрольній групі не визначено статистично значимих відмінностей за жодним з критеріїв. Отримані дані ефективності програми дозволяють стверджувати, що змін у статеворольовій структурі жінок не було досягнуто. Це можна пояснити тим, що статеворольва ідентичність має багаторівневу організацію і прийняття когнітивних патернів жіночої поведінки не достатньо для асиміляції фемінінності. Для більш ефективної роботи потрібно більше сесій психотерапії.

Так само слід зазначити, що робота з відчуттям провини має тенденцію до розв'язання, проте природа її зародження може знаходитися на досить глибинних рівнях особистості. Робота з подібним матеріалом також не представляється можливою після швидкого курсу психотерапії. Проте робота з когніціями та установками сексуальної поведінки, формуванням сексуального образу тіла і робота з емоціями - були результативними. Таким чином, результати суб'єктивного і об'єктивного оцінювання в експериментальній та контрольній групах підтверджують ефективність психокорекційної програми для жінок, спрямовану на асиміляцію жіночності та сексуальності.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що шлях до зрілої сексуальності проходить через опрацювання проблем, що лежать на різних рівнях функціонування особистості. Також слід зазначити, що ця програма потребує подальшого доопрацювання та удосконалення.

Висновки до розділу 3

1. Визначено роль інфантильних комплексів як невід'ємних елементів дорослої сексуальності. Виявлено вікову динаміку прояву інфантильної сексуальності. У підлітків більше виявлений вплив переважно догенітальних елементів, а у дорослих - генітальних. Вивчені структури інфантильної сексуальності у підлітків: 1) заборона сексуальності, 2) інфантильний садизм, 3) комплекс Електри, 4) амбівалентна ідентичність. У жінок так само виявлені структури інфантильної сексуальності: 1) фалічна заборона, 2) фіксація на матері, 3) фіксація на батькові 4) маскулінна ідентичність. Найбільш стійкі інфантильні структури, пов'язані з едипальним періодом та засвоєнням статевої ролі (комплекс Електри - у підлітків, фіксація на матері та фіксація на батькові - у дорослих жінок).

2. Симптомокомплекс маскулінності/фемінінності має зв'язок з інфантильними структурами. Для підлітків характерно: «соціогенна маскулінність» та «поведінкова маскулінність», що відповідають нормі підліткового віку. Для жінок характерно: «соціогенна фемінінність» та маскулінність на поведінковому та соціогенному рівнях.

3. На підставі класифікації параметрів психосексуального розвитку та дорослої сексуальної реалізації були виділені та емпірично верифіковані три типи жіночої сексуальності : 1) маскулінний (комплекс мужності та відчуття провини) - біогенна схильність сприяє активній ролевій позиції, але перешкоджає розкриттю жіночності та сексуальності; 2) залежний (симбіотичний зв'язок з матір'ю) - вимірює сексуальність тільки в категоріях «ідеальної любові» у відриві від сексуальної реалізації; 3) істеричний (лібідозна прихильність до батька) - визначає «втікаючий» тип стосунків і дружбу з чоловіками, що блокує сексуальну реалізацію.

4. Сексуальність має багаторівневу організацію і представлена компонентами сексуальних структур, які вказують на роль несвідомих інфантильних утворень, що впливають на дорослу реалізацію. Вплив інфантильних травм відноситься до трьох категорій: доедипальний вплив, едипальний вплив. Доедипальні елементи сприяють формуванню сексуальної самооцінки, тоді як, едипальні елементи визначають сценарні схеми сексуальної поведінки. Відсутність інфантильних утворень характеризується компенсанаторною ролевою реалізацією. Виділено п'ять компонентів структури сексуальності: 1) соціальна реалізація, характеризується компенсацією дефіциту сексуальності через гендерні ролі, позначена архетипом Деметри; 2) інфантильна сексуальність, характеризується домінуванням догенітальних психосексуальних комплексів та сексуальною депресією, позначена як архетип Гарпії; 3) сексуальна амбівалентність, характеризується впливом несвідомих інцестуозних фантазій та ідентифікації з матір'ю, що заважають зрілій партнерській сексуальності і відповідає архетипу Персефони; 4) фемінінність, характеризується реалізацією романтичної сексуальності і ролі домогосподині, відповідає архетипу Гестії; 5) сексуальна емансипація, характеризується прагненням до чоловічого світу і підвищенню власної значущості в очах чоловіка через секс, відповідає архетипу Афіни.

5. Тілесна ідентичність жінки несе семантику сексуальності. Виявлено вікову динаміку психосемантичних уявлень про жіноче тіло. Було виявлено особливості тілесної ідентичності у підлітків: 1) еротичність, 2) уразливість, 3) соціальна привабливість 4) сексуальність. Підлітки позиціонують себе через структуру «соціальна привабливість», що орієнтована на стандарти образу тіла, які представлені суспільством. У жінок тілесна ідентичність представлена: 1) сексуальністю, 2) еротичною привабливістю, 3) упевненістю. Жінки ідентифікують себе через структуру «сексуальність», яка відображає сформованість сексуального лібідо жінки та відкритість до сексуальної реалізації.

6. Задоволеність тілом у підлітків пов'язана окремо з сексуальністю, окремо з сексом. Ці дві структури, символічно можна співвіднести з проявом еротичного та сексуального лібідо. Доросла вибірка характеризується збереженням підліткової (тобто незрілою) тілесної структури, що приносить задоволення та пов'язана з сексуальністю, але є вільною від геніталій. Виявлена роз'єднаність сексуальності та задоволення на тілесному рівні, символічно представлена двома жіночими ролями: сексуальний партнер та мати. Межі такого розподілу тим більше стираються, чим вище у жінок задоволеність усіма тілесними зонами. Прийняття/неприйняття жіночого тіла як сексуального має зв'язок з інфантильними фіксаціями. Неприйняття тіла у підлітків пов'язане з дитячими ревнощами (суперництво) і материнською фігурою через его-ідеальні структури. У жінок неприйняття свого тіла обумовлене лібідозним зв'язком з батьком, а зв'язок з матір'ю визначає прийняття свого тіла як сексуального.

7. Сексуальність пов'язана з особистісними характеристиками: темпераментом, характером та емоціями.

- сучасна сексуальна розкріпаченість є маскулінною по своїй психофізіологічній природі. Активна життєва позиція та адаптивність маскулінності застосовується до усіх проявів сексуальної реалізації жінки. Фемінінність опосередкована зв'язком з сексуальною депресією. Психодинамічні властивості особистості визначають основний напрям розвитку сексуальності, а комплекс - малюнок поведінкової реалізації;

- сексуальність забезпечується характерологічними радикалами, які демонструють зв'язок з інфантильними фіксаціями та специфіку соціальної реалізації і представлені: анальною, орально-садистичною, орально-еротичною характерологічними структурами;

- зміст сексуальних фантазій має особистісну обґрунтованість, представлену стильовими характеристиками: «гра», «нав'язливість», «ефект новизни», «шанування» та «розширення меж». Стильові показники відповідають характерологічним радикалам таким, як оптимістичність, тривожність, імпульсивність, індивідуалістичність та ригідність;

- інфантильні травми пов'язані з певними емоціями, які стають базовими емоціями жінки. У дорослому житті емоції грають регулюючу функцію та визначають сексуальну розкутість. Догенітальна сексуальність пов'язана з такими емоціями, як радість, відраза, презирство, а генітальні утворення пов'язані з гнівом.

8. Сучасні тенденції гендерних та соціальних трансформацій укладаються до психосемантики сексуальної реалізації жінки. У свідомості жінки існують незалежні категорії і сфери реалізації: материнство, сексуальність, хазяйність, сексуальність, любов, самореалізація, доброчесність, сором, залежність та протест. Психосемантика сексуальної сфери передбачає жіночу ідентичність, шлюб та істеричну структуру сексуальності. Переживання любові не залежить від сексуального задоволення жінки. Сексуальне задоволення визначає різні функції дорослої сексуальності (сексуальних фантазіях, сексуальних сценаріях і особливостях партнерської реалізації).

Сексуальні фантазії представлені двома функціональними структурами: «делібідизація» та «стабільність». «Делібідизація» передбачає широкий репертуар сексуальних фантазій, які не мають зв'язку з сексуальним задоволенням, а «стабільність» виключає сексуальне фантазування та орієнтовано на отримання задоволення.

Соціальний рівень сексуальності реалізується через сценарні структури: 1) знецінення сексуальності (не припускає задоволення від інтимних стосунків та вимірюється в категоріях «моя сексуальна затребуваність», «секс за розрахунком» або «бартер»); 2) сексуальна зрілість підтверджує свою феноменологічну природу (характеризується симбіозом емоційної близькості з партнером і сексуального задоволення) та виключає реалізацію сексуальності через пронатальний сценарій; 3) розщеплення сексуальності (містить дисоціацію сексуального задоволення і позиціонування жінкою своєї сексуальності тільки як гедоністично-орієнтованого).

Психосемантика сексуального задоволення у партнерських стосунках має соціальний вимір в категоріях «включенність», як потреби залежної любові, або «відстороненість» як феноменологічні стосунки з чоловіком, у відриві від своєї особистості.

Програма психологічної корекції «Шлях до жіночності» створена за результатами дослідження і побудована на принципах клієнт-центрованої психотерапії. Програма орієнтована на незаміжніх жінок, які невдоволенні своєю сексуальною та жіночою реалізацією. Мета програми - усвідомлення дезадаптивної сексуальної поведінки, асиміляція жіночності і формування позитивного образу тіла. Тривалість програми - 30 годин протягом п'яти тижнів. Мішенями психокорекційного впливу є такі структурні утворення: статеворольова ідентичність, тілесна ідентичність, сексуальні сценарії жінок, інфантильний (травматичний) досвід та відповідні переживання. Ефективність програми була визначена наступними показниками: 1) підвищенням самооцінки тіла, появою адаптивних когніцій стосовно сексуальних сценаріїв, зниженням почуття сорому; 2) експертними оцінками виразності 9 критеріїв сексуальності до та після проведеної психокорекційної програми; 3) оцінювання ефективності програми у контрольній групі.

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми розвитку жіночої сексуальності. На підставі поглиблення теоретичних уявлень щодо структурної та функціональної організації сексуальності, її статеворольових, характерологічних, тілесних й емоційних репрезентацій розроблено програму психологічної корекції «Шлях до жіночності». У результаті проведеного дослідження дійшли таких висновків:

1. Важливою характеристикою жіночої сексуальності є наявність в її структурі елементів інфантильних за походженням компонентів, які пов'язані з певними параметрами особистості. Елементи догенітальної сексуальності (діадні стосунки «мати - дитина») відбиваються в емоціях (радість, огида, презирство) та характерологічних структурах. Характерологічний радикал, який у психоаналізі прийнято називати «орально-еротичний», включає песимістичність та соціальну інтроверсію та має схильність до розвитку пронатального сценарію в майбутньому. Доповненням до «орально-садистичної» структури, крім агресивності є імпульсивність та оптимістичність. «Анальна» структура містить не тільки так звану анальну тріаду (бережливість, упертість, акуратність), а й ригідність, індивідуалістичність, емоційну лабільність, невротичний надконтроль, тривожність та соціальну інтроверсію. Такий тип характерологічної структури предиспонує сексуальну депресію.

2. Інфантильна за походженням сексуальність спирається на різні статеворольові структури: у підлітковому віці - на соціогенну та поведінкову маскулінність, а у дорослому - на соціогенну фемінінність. Таким чином, інфантильна сексуальність забезпечується маскулінністю, яка з часом змінюється та наповнюється ознаками фемінінності. Біогенний рівень статеворольової ідентичності є вільним від компонентів інфантильної сексуальності і це свідчить про соціальне походження сексуальності та її витоки треба шукати у первинних стосунках з матір'ю та батьком.

3. Виявлено три типи жіночої сексуальності: маскулінний, залежний, істеричний. Кожен тип побудований за особливостями констеляції компонентів інфантильної сексуальності та має певні механізми розвитку. Маскулінний тип зумовлений комплексом мужності («заздрість до пенісу»), відчуттям провини, біогенною маскулінністю та активною ролевою позицією. Залежний тип базується на симбіотичному зв'язку з матір'ю та вимірює сексуальність тільки в категоріях «ідеального кохання» у відриві від сексуальної реалізації. Істеричний тип зумовлений лібідозною прихильністю до батька та визначає «тікаючий» тип стосунків та лише дружбу з чоловіками.

4. Загальна структурна організації жіночої сексуальності визначена п'ятьма факторами. Кожен фактор репрезентує деякі особливості сексуальності та може бути персоналізований у архетип (древньогрецьких богинь). Сексуальність містить такі фактори: «соціальна реалізація» (Деметра), «інфантильна» сексуальність (Гарпія), «сексуальна амбівалентність» (Персефона), «фемінінність» (Гестія), «сексуальна емансипація» (Афіна). Архетип Деметри компенсує дефіцит сексуальності через розширення репертуару гендерних ролей. У Гарпії домінують елементи догенітальної сексуальності та присутня сексуальна занепокоєність. Персефона прив'язана до батьків і це заважає партнерським стосункам. Гестія не пов'язує сексуальність із задоволеністю та уходить до ролі домогосподині. Афіна прагне дістатися чоловічого світу та підвищити власну значущість в очах чоловіка через секс. Визначені сексуальні структури мають суперечливу природу і містять параметри як зрілої, так й інфантильної сексуальності.

5. Тілесна ідентичність жінок має сексуальну семантику, яка реалізується через: еротичність, упевненість, сексуальність. З віком позиціювання себе через «соціальну привабливість» (орієнтовану на суспільні стандарти жіночого тіла) змінюється «сексуальністю», яка відображає сформованість сексуального лібідо. В жінок неприйняття свого тіла зумовлено лібідозним зв'язком з батьком що пов'язано з почуттям провини та інцестуозними рестрикціямі, а прийняття свого тіла як сексуального корелює з прийняттям матері, що знижує почуття провини.

6. Простір сексуальних сценаріїв за психосемантичною організацією утворюється трьома компонентами: «знецінення сексуальності», «розщеплення сексуальності» і «сексуальна зрілість». «Знецінення сексуальності» спрямовано на сексуальну активність, але її психосемантика є вихолощеною і не навантажена показником сексуального задоволення. «Розщеплення сексуальності» містить дисоціацію сексуального афекту (задоволення) і гедоністично-орієнтованого позиціонування своєї сексуальності. «Сексуальна зрілість» - адаптивна когнітивна установка, яка поєднує емоційну близькість з партнером та сексуальне задоволення.

7. Конотованість сексуальних фантазій у жінок визначена двома факторами: «делібідизація» та «стабільність». «Делібідизація» - це варіативне фантазування, яке є компенсацією та не має гедоністичного компоненту. «Стабільність» виключає сексуальну свободу та спрямована на постійний сексуальний об'єкт й отримання задоволення. Зміст сексуальних фантазій має зв'язок з характерологічними рисами та представлений стильовими характеристиками: «гра» (непостійність і емоційна залученність), «нав'язливість» (фрустрація і тривожність), «шанування» (вибірковість та нестандартність), «ефект новизни» (імпульсивність та готовність до експериментів), «розширення меж» (свобода від напруги та ригідності).

8. У жінок Я-ідентичність занурюється у сферу сексуальності, тобто конструкт «Я» має сексуальну ідентичність (яка «Я», як жінка). Проте суб'єктивний психосемантичний образ сексуальності несе в собі ознаки інфантильності, оскільки образ батька денотований жіночою сексуальністю, а відрив та вивільнення лібідо з батьківською фігурою ще не стався.

9. За результатами дослідження була розроблена програма психологічної корекції, мета якої - актуалізація (розкриття) жіночого потенціалу у когнітивній, емоційній, тілесній та сексуальній репрезентаціях. Мішенями психокорекційного впливу є такі структурні утворення: статеворольова ідентичність, тілесна ідентичність, сексуальні сценарії жінок, інфантильний (травматичний) досвід та відповідні переживання. В програмі реалізовується групова форма роботи, яка побудована на принципах клієнт-центрованого підходу, а в технічному плані - є мультимодальною і містить техніки гештальттерапії, арт-терапії, провокативної психотерапії тощо. Психокорекційна програма є ефективною і може бути рекомендована для подальшого використання.

Додаток А

Методика «Blacky Pictures»

Додаток Б

Опросник «Blacky»

Картинка I

1. Blacky :

(а) счастливая.

(б) несчастная.

(в) не чувствует ни того, ни другого.

2. Что чувствует мать в этой ситуации:

(а) очень довольна

(б) удовлетворена, но уставшая

(в) скорее несчастна

3.Что скорее всего делает Blacky:

(а) останется, пока не закончится кормление, а потом пойдет куда-то в другое место.

(б) будет оставаться как можно дольше, чтобы убедится, что и правда наелась.

(в) она нашла это место случайно.

(г) она хотела, чтобы ее личная территория оставалась чистой.

4.Что из этого характеризует Blacky лучше всего:

(а) она маленькая обжора, которая не перестает кушать.

(б) у нее отличный аппетит, который она сразу удовлетворяет.

(в) иногда она не получает достаточно, чтобы обновить ту энергию, которую она тратит.

5. Как вы считаете, долго ли Blacky будет хотеть,

чтобы мать заботилась о ней, прежде, чем отлучит

ее от груди:

(а) она захочет быть самостоятельной довольно скоро.

(б) она будет хотеть, чтобы с ней нянчились, пока она не стала немного старше.

6. Как Blacky будет относиться к еде, когда подрастет:

(а) она будет хотеть есть больше, чем заниматься чем-то другим.

(б) она будет получать удовольствие от еды, но ей так же будут нравиться много других вещей.

(в) она всегда чувствует себя голодным.

Картинка II

1. Почему Blacky делает это с маминым ошейником?

2. Как часто Blacky ведет себя таким образом:

(а) время от времени.

(б) достаточно часто.

(в) очень часто.

3. Как правило, Blacky ведет себя так, когда ей не хватает:

(а) внимания.

(б) молока.

(в) отдыха.

4.Что Blacky будет дальше делать с ошейником мамы:

(а) останется и оставит его на земле.

(б) вернет его маме.

(в) со злостью истерзает его.

5. Если прийдет мать, что она сделает:

(а) снова будет кормить Blacky.

(б) отправит ее спать без ужина.

(в) будет ругаться.

6. Что Blacky будет делать, если мать действительно вернется, чтобы покормить ее:

(а) она не будет обращать внимания на мать и продолжит грызть ошейник.

(б) оставит ошейник и начнет есть.

(в) она захочет укусить мать вместо ошейника.

Картинка III

1.Что стало причиной того, что Blacky сходила в туалет на этом месте:

(а) она хотела донять кого-то… кого?

(б) она сделала то, что велели ей мама и папа.

2. Что в этой ситуации будет для Blacky наиболее важным:

(а) забросать грязью то, что она сделала, так чтобы это было тщательно спрятано.

(б) не сдерживать себя, т.к. она чувствует себя комфортнее.

(в) лишиться своей раздражительности.

3. Почему Blacky закапывает то, что она сделала:

(а) она хочет, чтобы неприятностей, было как можно меньше.

(б) она не хочет, чтобы мама или папа разоблачили ее

(в) она обычно делает то, чему ее научили

4. Как Blacky относится к тому, как ее воспитывают:

(а) сделав так как ее научили, она показывает родителям, какой хорошей собакой она может быть.

(б) она чувствует, что мать и отец, ждут от нее слишком много для ее возраста.

5. Что скажет мать Blacky?

6. Что скажет отец Blacky?

Картинка IV

1. Что Blacky чувтвует, когда видит, как мать и отец любят друг друга… почему?

2. Когда Blacky это чувствует:

(а) каждый раз, когда она видит мать или отца.

(б) каждый раз, когда она видит мать и отца вместе.

(в) каждый раз, когда она видит, что мать и отец любят друг друга.

3. Что больше всего делает Blacky несчастным:

(а) отец делает так, чтобы мать была только с ним.

(б) мысль о том, что отец и мать специально ее игнорируют.

(в) ей не по себе, из-за того, что мать и отец любят друг друга, не скрываясь.

4. Blacky думает, что настоящей причиной того, что она видит является:

(а) Отец и мать планируют пополнения в семье.

(б) Мать и отец очень влюблены.

(в) У отца есть свои причины, чтобы вести себя так.

(г) Отец и мать нарочно лишают ее своего внимания.

5. Что сделает отец, если увидит, что Blacky подглядывает?

6. Что сделает мать, если увидит, что Blacky подглядывает?

7. Из-за чего картина станет счастливее:

(а) Мать остается в стороне и наблюдает за Blacky вместе с отцом? Почему?

(б) Отец остается в стороне и наблюдает за Blacky вместе с мамой? Почему?

Картинка V

1.Что здесь чувствует Blacky:

(а) счастливая, но не о чем не думает.

(б) довольна собой, но немного обеспокоена.

(в) растерянна и виновата.

2. Что может почувствовать Blacky в этой ситуации, когда станет старше. Она:

(а) будет счастлива и не о чем не будет думать.

(б) будет довольна собой, но немного взволнована.

(в) будет растерянна и виновата.

(г) когда она станет старше, такая ситуация не повторится.

3. О ком здесь может думать Blacky?

4. Боится ли Blacky того, что с ней может что-то случиться? Что?

5. Что скажет мать, если придет и увидит Blacky?

6. Что скажет отец, если придет и увидит Blacky?

Картинка VI

1.Что здесь чувствует Blacky:

(а) боится того, что она будет следующей.

(б) сбита с толку и угнетенна.

(в) удивленна, но спокойна.

2. Что Blacky считает вероятной причиной того, что происходит:

(а) она считает, что Тiрру наказывают за плохой поступок..

(б) Она считает Тiрру невиновной жертвой.

(в) Она считает, что то, что происходит идет на пользу Тiррy.

3. Что Blacky думает про свой собственный хвост:

(а) она не очень волнуется за него.

(б) она отчаянно пытается найти способ, чтобы найти хвост.

(в) Она думает, что можно выглядеть лучше, если хвост отрежут.

(г) она настолько расстроена, что хочет вообще никогда не видеть и не слышать о хвосте

4. Что будут делать соседские собаки, когда они увидят короткий хвост Тiрру:

(а) начнут волноваться за свои хвосты.

(б) будут смеяться с Тiрру.

(в) будут удивляться тому, что происходит.

(г) будут умиляться Тiрру

Картинка VII

1.Разговаривает с Blacky подобным образом - мать или Тiрру?

2. Кого Blacky больше слушается - мать, отца или Тiрру?

3. Кого Blacky здесь имитирует - мать, отца или Тiрру?

4. На кого Blacky пытается быть похожим - на мать, отца или Тiрру?

5. На чью позу больше всего похожа здесь поза Blacky - на матери, отца или Тiрру?

6. Если Blacky был на месте игрушечной собаки, чтобы она сделала:

(а) испугалась бы и спряталась.

(б) стояла бы и слушала.

(в) начала бы драться.

Картинка VIII

1. Что Blacky вероятно чувствует здесь?

(а) желание побить Tippy.

(б) хочет счастливо позавтракать и присоединиться к группе.

(в) хочет показать, что она может делать что-то лучше, чем Tippy.

(г) хочет убежать прочь, чтобы понервировать родителей.

2. На сколько заслуживает Tippy, по мнению Blacky одобрения?

(а) она чувствует, что Tippy полностью заслуживает похвалы.

(б) она чувствует, что Tippy заслуживает похвалу, но небольшую.

(в) чувствует, что Tippy заслуживает наказания, а не похвалу.

З. Кто, по мнению Blacky, больше уделяет внимания Tippy:

(а) мама.

(б) папа.

(в) оба уделяют одинаково.

4. Часто Blacky видит такую ситуацию?

(а) время от времени.

(б) достаточно часто.

(в) очень часто.

5. Что по мнению Blacky, мать и отец чувствуют к ней сейчас:

(а) она думает, что они любят ее больше, чем Tippy.

(б) она думает, что они любят ее приблизительно, так же каи Tippy.

(в) она думает, что они любят ее меньше, чем Tippy.

6. Если Blacky сердится, то на кого большее - на маму, папу, Tippy? Почему?

Картинка IX

1. Что могло случиться между предыдущим изображением и этим?

2. На сколько Blacky мучает совесть:

(а) угрызения совести невероятно сильные.

(б) она немного сбита с толку, но больше боится того, как ее накажут;

(в) вряд ли его мучают угрызения совести, просто он боится того, что ему сделают;

3. Кого, по мнению Blacky, нужно действительно обвинять?

(а ) ее саму.

(б) кого-то другого… кого?

(в) виновных нет, просто так сложилось.

4. На сколько Blacky чувствует свою вину?

(а) чувствует себя очень виноватой;

(б) ощущает себя достаточно виноватой;

(в) она не чувствует никакой вины

5. Что может Blacky сделать сейчас?

6. Что, по Вашему мнению, будет происходить потом?

(а) Blacky будет чувствовать себя так всю жизнь.

(б) Blacky будет чувствовать себя плохо в каждой подобной ситуации.

(в) Blacky будет плохо себя чувствовать еще какое-то время, а потом пойдет играться.

Картинка X

1 Кто эта фигура, о которой Blacky мечтает?

2. Кого это напоминает Blacky?

3. Что из последующего является более привлекательным для Blacky?

(а) желаемый образ выглядит так, как она сама, что увеличивает чувство гордости.

(б) желаемый образ выглядит так, как папа, который будет напоминать ей старые добрые времена

(в) желаемый образ выглядит так, как кто-то другой, кого она сможет сделать счастливым, отдав ему всю свою любовь.

4. Почему Blacky чувствует такое удовольствие, когда мечтает:

(а) она чувствует, что каждый будет увлекаться ею.

(б) она чувствует, что папа утешит ее.

(в) она чувствует, что желаемая фигура будет наслаждаться ее вниманием.

5. В мечтах Blacky, что отличает отца от воображаемой фигуры?

6. Будет ли Blacky похожа на фигуру из ее мечты?... почему?

Картинка XI

1. Кого это изображение напоминает Blacky?

2. В представлении Blacky, что отличает маму от воображаемой фигуры?

3. Что стало бы основной причиной, чтобы Blacky захотела быть похожа на тот воображаемый образ:

(а) тогда она сможет похвастаться перед Тiрру ;

(б) тогда ей будут завидовать все собаки-женщины;

(в) тогда папа и мама будут больше ее любить.

(г) тогда она будет очень популярной среди женщин.

4. Как Blacky оценивает свои шансы быть похожей на воображаемый образ, когда вырастет:

(а) чувствует, что у нее много шансов стать такой, когда она вырастет.

(б) чувствует, что у нее достаточно шансов стать такой, когда она вырастет.

(в) чувствует, что у нее очень мало шансов стать такой, когда она вырастет.

5. Какие на самом деле шансы у Blacky, чтобы вырасти такой, как этот воображаемый образ:

(а) хорошие.

(б) достаточные.

(в) очень малы.

6. Как часто Blacky мечтает об этом:

(а) очень часто.

(б) достаточно часто.

(в) время от времени

Додаток В

Анкета «Сексуальні сценарії»

Ответьте на приведенные ниже вопросы (да (+), нет (-) или раскройте ответ, где это требуется):

1. Обсуждались ли в семье вопросы секса?

2. Верите ли Вы в любовь с первого взгляда?

3. Разговариваете ли Вы с партнером на темы секса?

4. В каком возрасте у вас был первый сексуальный опыт?

5. Обсуждаете ли вы с друзьями свои сексуальные подвиги?

6. Оправдываете ли вы проституцию? Почему?

7. Считаете ли Вы, что муж должен быть единственным сексуальным партнером за всю жизнь?

8. Опишите идеального сексуального партнера

9. Сможет ли духовная близость с партнером компенсировать его асексуальность?

10. Считаете ли вы правомерным параллельно иметь женщине несколько сексуальных партнеров? Почему? Получаете ли вы обычно оргазм во время секса?

11. Смогли бы вы заняться сексом за деньги?

12. Допускаете ли возможность секса до брака?

13. Одобряете ли вы секс вне любви?

14. Обсуждаете ли вы с партнером ваши сексуальные взаимоотношения?

15. Поделитесь эмоциями и ролью вашего первого сексуального опыта

16. Равнозначен ли оргазм «моральному удовлетворению» от самого коитуса?

17. Согласились бы вы поступиться принципом «не продавать свое тело» в безвыходной ситуации?

18. На сколько Ваш секс разнообразен?

19. Опишите ваш секс (можно ассоциации)

20. В сексе вы стремитесь больше «давать» нежели получать?

21. Одобряете ли вы случайные связи?

22. Способно ли страстное вожделение мужчины к Вам разбудить Ваше ответное сексуальное желание?

23. Считаете ли вы, что мужская и женская проституция - это одно и тоже? Почему?

24. Что для Вас секс? Как вы относитесь к изменам? (раскройте ответ)

25. Вы допускаете секс только в серьезных и перспективных отношениях?

26. Как вы достигаете сексуального удовольствия? Как часто?

27. Что значит быть сексуальной женщиной?

28. Какие ситуации могли бы вас подтолкнуть к сексу, как средству платы

29. Смотрите (читаете) ли вы видео (литературу) на сексуальные тематики?

30. Считаете ли вы, что мужчина должен быть опытнее в сексе?

31. Является ли полное понимание в общении с партнером залогом хорошего с ним секса?

32. Любите ли вы экспериментировать в сексе?

33. Как долго Вы должны знать мужчину, чтобы заняться с ним сексом?

34. Какие ассоциации вызывают у вас отношения молодой девушки и обеспеченного пожилого мужчины?

35. Как часто Вы занимаетесь сексом со своим партнером?

36. Имеет ли значение для секса прелюдия и окружающая обстановка?

37. Какими должны быть, на ваш взгляд, идеальные сексуальные отношения?

38. Нужен ли женщине любовник, если нет стабильных отношений?

39. Что в сексуальной жизни может поднять Вашу самооценку?

40. Смогли бы вы иметь сексуальные отношения с богатым и пожилым мужчиной?

41. Считаете ли Вы, что основная функция секса - репродуктивная?