Вплив незалежних змінних на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі: "позбавлення звички курити"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методичне забезпечення експериментального дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити

1.1 Мета, завдання, методики та організація експериментального дослідження

1.2 Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження

Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити

2.1 Описова статистика первинних даних

2.2 Основні результати дослідження

2.2.1 Особливості ставлення до хвороби, мотивації досягнення та інтернальності хворих з експериментальної та контрольної груп

2.2.2 Особливості уявлень про куріння хворих, котрі одразу долучаються до програми та хворих, котрі долучають до програми після профілактичної бесіди

2.2.3 Вплив профілактичної бесіди на зміну уявлень хворих щодо куріння

2.2.4 Зв'язок особистісних характеристик хворих з їхніми уявленнями про куріння

2.3 Рекомендації щодо залучення хворих на туберкульоз до програм позбавлення звички курити

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В Україні триває епідемія туберкульозу, 70% хворих курять і самостійно не завжди можуть позбутись цієї шкідливої звички. Відтак існує спеціально розроблена психологічна програма, скерована допомогти хворому позбавитися звички курити. Однак, дуже часто хворі не мають достатньої мотивації, щоб самостійно розпочати участь у цій програмі. Тому існує нагальна потреба у розробці різних просвітницьких заходів, котрі би стимулювали хворих стати учасниками відповідної програми. Дана робота цілком зосереджена довкола питань ефективності просвітницької роботи, а саме проведення з хворими профілактичних бесід, для формування у них мотивації участі у програмі позбавлення звички курити. Тема курсової роботи: «Вплив незалежних змінних на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі: «позбавлення звички курити».

Об'єкт дослідження: незалежні змінні в психологічних дослідженнях мотивації хворих до покращення якості власного життя.

Предмет: вплив такої незалежної змінної як профілактична бесіда на підсилення мотивації хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити.

Мета дослідження полягає у теоретичному вивченні та експериментальному дослідженні ефективності профілактичної бесіди в формуванні у хворих на туберкульоз мотивації до участі у програмі позбавлення звички курити.

Виходячи з мети дослідження було висунуто наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми мотивації хворих на туберкульоз до участі у психологічних програмах покращення якості життя.

2. Підібрати психологічні методики та розробити план експериментального дослідження мотивації хворих на туберкульоз до участі у програмі: «позбавлення звички курити».

3. Експериментально перевірити ефективність профілактичної бесіди у формуванні у хворих на туберкульоз мотивації до участі у програмі : «позбавлення звички курити».

4. Розробити практичні рекомендації щодо ефективності профілактичних бесід у психологічній роботі з хворими на туберкульоз.

Методологічна та теоретична основа дослідження:

В даній роботі ми спираємося на наукові праці наступних вчених:

1. Теорія очікувань В. Врума. Згідно з теорією очікувань не тільки потреба є необхідною умовою мотивації людини для досягнення мети, але і обраний тип поведінки.

2. Теорія мотивації Л. Портера -- Е. Лоулера. Ця теорія побудована на поєднанні елементів теорії очікувань і теорії справедливості. Суть її в тому, що введені співвідношення між винагородою і досягнутими результатами. Л. Портер і Е. Лоулер ввели три змінні, які впливають на розмір винагороди: зусилля, особові якості людини, його здібності і усвідомлення своєї ролі, що затрачаються в процесі праці.

3. Ієрархія потреб за А. Маслоу, згідно з якою мотив саморозвитку - це прагнення до саморозвитку, самовдосконалення, це важливий мотив, який спонукає індивіда багато працювати і розвиватися.

4. В.К. Вілюнас, мотивація - це складна система процесів, що відповідають за мотив і діяльність.

5. Локус контролю -- поняття, яке характеризує суб'єктивне сприйняття локалізації причин поведінки чи керівного початку у себе чи інших. Введено американським психологом Дж. Роттером.

Емпірична база дослідження. Дослідження проводилося в 2013 році на базі Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру. Групу досліджуваних склали 24 пацієнти, що знаходились на стаціонарному лікуванні даного закладу, різної статі, віком від 21 до 61 року.

Основні методики дослідження: паспортичка, до та після екпериментальна авторська анкета, ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)для визначення типу психологічного реагування на соматичний стан; модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера для вивчення інтернальності/екстернальності досліджуваних; опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху. Отримані первинні данні оброблялися за допомогою методів математичної статистики в програмі SPSS.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечено комплексним аналітичним та експериментальним дослідженням проблеми; використанням валідного і надійного методичного інструментарію, адекватного меті й завданням дослідження.

Практичне значення роботи полягає у підборі та апробації комплексного психодіагностичного інструментарію дослідження мотивації залучення хворих до психологічних програм підвищення якості їхнього життя, котрий може бути використаним і в інших психологічних дослідженнях. Висунуті на основі результатів дослідження рекомендації щодо ефективності профілактичних бесід у психологічній роботі з хворими на туберкульоз можуть бути застосовані у роботі лікарів та психологів відповідних установ.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 25 найменувань, з них 8 російською мовою, та додатків на 15 сторінках. У роботі подано загалом 14 таблиць, 8 рисунків.

Розділ 1. Методичне забезпечення експериментального дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити

1.1 Мета, завдання, методики та організація експериментального дослідження

Мета експериментального дослідження: полягає у з'ясуванні, на скільки ефективним є вплив профілактичної бесіди про шкідливість куріння на підвищення мотивації до прийняття участі в програмі: «позбавлення звички курити».

Завдання експериментального дослідження:

Підібрати психологічні методики дослідження соматичного реагування на хворобу, мотиваційної сфери досліджуваних та локусу контролю.

Створити авторську анкету та паспортичну з метою отримання особистих даних про досліджуваних, про стаж куріння, дізнатись чи бажають курці позбавитись звички курити.

Провести анкетування з мето збору інформації про процес куріння до профілактичної бесіди.

Провести профілактичну бесіду про шкідливість куріння з досліджуваними, котрі самостійно не взяли участь в програмі: «позбавлення звички курити», з метою мотивування їх вступити в програму.

Провести анкетування з мето збору інформації про процес куріння після профілактичної бесіди.

Порівняти контрольну та експериментальну групи досліджуваних за різними шкалами отриманих даних в результаті проведених анкетувань та за шкалами проведених психологічних методик.

Згідно мети та завдань експериментальне дослідження проводилось у чотири етапи:

1 етап - був спрямований на інформування пацієнтів про можливість прийняти участь у програмі: «позбавлення звички курити».

2 етап - передбачав діагностування досліджуваних, котрі після інформаційної бесіди зголосилися прийняти участь в програмі: «позбавлення звички курити».

3 етап - проводився з метою впливу на мотивацію хворих до участі в запропонованій програмі, задля покращення якості їхнього життя.

4 етап - був спрямований на отримання психологічних даних про досліджуваних, що склали експериментальну групу, шляхом проведення тестувань та анкетувань до та після впливу незалежної змінної, а також на проведення мотиваційної бесіди з кожним досліджуваним.

В першому етапі експериментального дослідження взяли участь 55 пацієнтів, що знаходились на стаціонарному лікуванні Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру. Ми провели бесіду з 55 пацієнтами, котрі мають звичку курити, в якій проінформували пацієнтів про можливість взяти участь в психологічній програмі: « позбавлення звички курити».

В другому етапі експериментального дослідження взяли участь 15 пацієнтів різної статі, що знаходились на стаціонарному лікуванні Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру. Вік досліджуваних становить від 23 до 61 років. На цьому етапі ми здійснили збір психологічних даних контрольної групи експерименту за допомогою створених нами паспортички та анкети, а також провели тестування досліджуваних за методиками:

а) ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)

б) Модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера.

в) Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху.

В третьому етапі взяли участь 25 пацієнтів яким ми запропонували заповнити паспортички та пройти анкетування на тему куріння, а також провели індивідуальні бесіди про шкідливість куріння, вплив отруйних речовин, що містяться в сигаретному димі. В даній бесіді ми також розповідали пацієнтам про те, що існує тісний зв'язок між туберкульозом легень, онкозахворюваннями легень та курінням, цю інформацію підтверджували статистичними даними.

В четвертому етапі взяли участь 11 пацієнтів різної статі, віком від 21 до 60 років, які склали експериментальну групу. На цьому етапі ми провели анкетування, зібрали дані про досліджуваних за допомогою паспортички, а також здійснили тестування експериментальної групи за методиками:

а) ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)

б) Модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера.

в) Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху.

На четвертому етапі дослідження ми також провели мотиваційну індивідуальну бесіду про шкідливість куріння та повторне анкетування після бесіди з метою оцінки психологічного впливу мотиваційної бесіди на свідомість досліджуваних, що склали експериментальну групу.

Дослідження проводилось у листопаді 2013 р. На базі Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру. Перед початком експериментального дослідження кожного пацієнта було попереджено про анонімність тестування, що на нашу думку, мало б суттєво вплинути на ступінь об`єктивності відповідей.

1.2 Обґрунтування вибору та застосування методик дослідження

У досліджені було використано паспортичку, авторську анкету та ряд психологічних методик. У паспортичці досліджуваного просили вказати свій вік, стать, діагноз, в якій сім'ї проживає, також просили оцінити свій соматичний стан у відсотках. Паспортичку детальніше наведено у додатку А 1.

В авторській анкеті досліджуваним пропонувалось відповісти на запитання чи хотіли би вони менше курити?, чи бажають зовсім позбутися куріння?,, хто міг би допомогти в цьому?, який стаж куріння? Чи робив досліджуваний спроби кинути курити?, також пацієнтам пропонувалось оцінити на скільки для них реально позбутися куріння. Зразок анкети наведено у додатку А 2.

Для дослідження мотивації до успіху ми обрали опитувальник Т. Елерса,за допомогою якого змогли дослідити рівень мотивації досліджуваних.

В інструкції даного опитувальника пропонувалось відповісти так або ні на 41 твердження, в залежності від того чи погоджується людина з ним.

Відповідно до ключа методики у досліджуваних можна було діагностувати низький рівень мотивації, середній рівень мотивації, помірно високий рівень мотивації або високий рівень мотивації. в залежності від кількості отриманих балів в результаті тестування. Дана методика представлена у додатку Б 1.

Для дослідження інтернальності - екстернальності ми використали модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера. Опитувальник складається з 44 тверджень, на які досліджуваним потрібно було дати відповідь « так» чи «ні». Дана методика складається з 7 шкал: загальна інтернальність, інтернальність в галузі досягнень, інтернальність в галузі невдач, інтернальність в сімейних стосунках, інтернальність у виробничих стосунках, інтернальність в міжособистісних стосунках, інтернальність по відношенню до здоров'я, відповідно до яких здійснювалась обробка результатів тестування.

Для визначення типу психічного реагування на соматичний стан ми використали тест ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева, який рекомендується для роботи в медичних закладах з важкохворими та постійно хворіючи ми клієнтами. Методика складається з п'яти розділів : 1 настрій, 2 ставлення до хвороби, 3 ставлення до лікування, 4 ставлення до самотності, 5 ставлення до майбутнього. В інструкції досліджуваному пропонувалось вибрати з кожного розділу не більше трьох тверджень, які відображають його думку, або відповідь 0 та занести номер вибраних відповідей на бланк, відмічаючи їх кружечками.

В методиці виділяються тринадцять типів реагування на хворобу : гармонійний, тривожний, іпохондричний, меланхолійний, апатичний, неврастенічний, обсесивно-фобічний, ергопатичний, паранояльний.

Висновок про переважання типу психічного реагування на захворювання робився на основі порівняння отриманих результатів при обробці даних досліджуваного за всіма типами реагування з мінімальними діагностичними числами. Згідно з правилами методики діагностувалися тільки ті типи, які є рівними або переважають відповідне мінімальне діагностичне число. Зразок методики ЛОБІ наведено у додатку.

У даному розділі курсової роботи ми зосередили нашу увагу на методичному забезпеченні експериментального дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію пацієнтів до участі у Програмі.

У першому підрозділі було висунуто мету експерименту, яка полягала у з'ясуванні, на скільки ефективним є вплив такої незалежної змінної як профілактична бесіда про шкідливість куріння, на підвищення мотивації у хворих на туберкульоз до прийняття участі в програмі: «Позбавлення звички курити».

Ми, також, висунули завдання експериментального дослідження, з якими детально можна ознайомитись. В цьому ж підрозділі описані етапи проведеного експерименту, пояснено вибір психологічних методик, описані авторські анкети та психологічні тести, які ми використали в дослідженні психологічних особливостей пацієнтів також обґрунтована доцільність та актуальність їх використання саме в цій роботі. У третьому підрозділі ми подали план експериментального дослідження для двох рандомізованих груп, а саме експериментальної та контрольної._.

Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу профілактичної бесіди на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі позбавлення звички курити

2.1 Описова статистика первинних даних

Дані, отримані за допомогою анкети та стандартизованих методик, підраховувалися згідно ключів і вводилися в електронну таблицю програми SPSS.

Для кращого розуміння контрольної та експериментальної груп за статтю, проживанням, діагнозом, частотою перебування на лікуванні, очікуванням допомоги були складені таблиці розподілу відповідних показників.

Як видно з таблиці 2.1 за статевим розподілом досліджуваних контрольна та експериментальна група суттєво не відрізняються: контрольну групу склали 3 жінки та 12 чоловіків, а експериментальну - 1 жінка та 10 чоловіків.

Таблиця 2.1. Статевий розподіл досліджуваних у експериментальній та контрольній групі

	Стать	Всього
	ж	ч
	Контр.	3	12	15
	Експ.	1	10	11
Всього	4	22	26

Що стосується проживання, то до експериментальної групи увійшло значно менше досліджуваних, котрі мали власні сім'ї (6 на противагу 13 досліджуваним з контрольної групи). Натомість майже половина досліджуваних з експериментальної групи проживали з батьками або на самоті (2 та 3 відповідно) (таблиця 2.2). Тобто одружені (заміжні) хворі значно швидше погоджуються на участь у програмі позбавлення звички курити, натомість самотні чоловіки та жінки залучаються до програми лише після профілактичної бесіди.

Рис. 2.1 Розподіл досліджуваних з контрольної групи за статтю

Рис. 2.2 Розподіл досліджуваних з експериментальної групи за статтю

Таблиця 2.2. Розподіл досліджуваних у експериментальній та контрольній групі за проживанням

	Проживання	Всього
	З батьками	Власна сім'я	Самотній
	Kонтр	1	13	1	15
	Eксп	2	6	3	11
Всього	3	19	4	26

Щодо діагнозу, то в контрольну групу потрапили хворі як з закритою, так і відкритою формою туберкульозу, натоміть в експериментальну - тільки з закритою (Таблиця 2.3). Тобто можна припустити, що просвітницький захід мав більший вплив на хворих з легшим ступенем захворювання.

Рис. 2.3. Розподіл досліджуваних з контрольної групи за проживанням

Рис. 2.4. Розподіл досліджуваних з експериментальної групи за проживанням

Таблиця 2.3. Розподіл досліджуваних за діагнозом у експериментальній та контрольній групі

	Діагноз	Всього
	0*	1**
	Kонтр	11	4	15
	Eксп	11	0	11
Всього	22	4	26

*0 - закрита форма туберкульозу, **1 - відкрита форма туберкульозу.

В контрольній групі з 15 осіб 11 потрапили на лікуванні вперше, і 4 - повторно, натомість в експериментальній групі: 5 осіб - в перше, 6 - повторно (Таблиця 2.4). Тобто бачимо, що люди, котрі потрапляють на лікування вперше більше замотивовані брати участь у програмі позбавлення звички курити. Натомість після профілактичної бесіди є можливість залучити до програми і тих хворих, котрі повторно проходять курс лікування.

Таблиця 2.4. Розподіл досліджуваних з експериментальної та контрольної груп за частотою перебування на лікуванні (вперше чи повторно)

	Вперше/Повторно	Всього
	1	2
	Kонтр	11	4	15
	Eксп	5	6	11
Всього	16	10	26

1 - хворіє вперше, 2 - хворіє повторно.

Як видно з таблиці 2.5, хворі, котрі одразу залучаються до програми позбавлення звички курити, частіше сподіваються на допомогу психолога, натомість хворі, котрі залучаються до програми лише після профілактичної бесіди, частіше схильні покладатися на власні сили.

Таблиця 2.5. Розподіл досліджуваних з експериментальної та контрольної груп за очікуванням допомоги у позбавленні звички курити

	Допомога	Всього
	Друг	Сам	Психолог
	Kонтр	4	3	8	15
	Eксп	1	6	4	11
Всього	5	9	12	26

Д - друг, Н - ніхто, П - психолог.

З'ясування нормальності розподілу даних за шкалами дослідження відбувалося за критерієм Колмогорова-Смірнова (Додаток А). Дані розрахунків вказують, що лише частина шкал дослідження розподілені нормально, відтак в якості порівняльного критерію для незалежних вибірок буде взято критерій Мана-Уітні, а для зв'язаних вибірок - критерій Вілкоксона. Кореляційний аналіз буде проведено за критерієм Спірмана.

2.2 Основні результати дослідження

2.2.1 Особливості ставлення до хвороби, мотивації досягнення та інтернальності хворих з експериментальної та контрольної груп

Результати хворих, котрі одразу погодилися взяти участь у програмі, порівнювалися з результатами хворих, котрі погодилися на участь лише після профілактичної бесіди, за шкалами ставлення до хвороби, мотивації досягнення та інтернальності. Для порівняння було використано критерій для незалежних вибірок Манна-Уітні. Результати порівняння наведено в Додатку Б та Додатку В.

Звертаючись до результатів порівняльного аналізу, можна стверджувати, що досліджувані з контрольної та експериментальної групи статистично достовірно відрізняються за шкалами інтернальності в області досягнень та інтернальності в міжособистісних стосунках. Тобто ті хворі, котрі звертаються до програми одразу, сильніше відчувають особисту відповідальність за власні досягнення та взаємини з іншими людьми. ніж хворі, котрі звертаються до програми лише після профілактичної бесіди (Рис. 2.6).

Таблиця 2.6. Середні значення за статистично відмінними шкалами інтернальності

	Інтерн. досягн.	Інтерн. міжособ. стос.
Контрольна група	8,2	2,7
Експеримент. група	5,9	2,0

2.2.2 Особливості уявлень про куріння хворих, котрі одразу долучаються до програми та хворих, котрі долучають до програми після профілактичної бесіди

Уявлення хворих з контрольної та експериментальної груп щодо впливу куріння на здоров'я та реальності позбавитися звички курити порівнювалися за критерієм Манна-Уітні. Результати наведено в Додатку Г.

Рис. 2.5 Статистично відмінні результати досліджуваних з контрольної та експериментальної груп за шкалами інтернальності

За результатами проведеного статистичного аналізу відмінностей в уявленнях хворих з контрольної та експериментальної груп виявлено не було.

2.2.3 Вплив профілактичної бесіди на зміну уявлень хворих щодо куріння

Хворим до та після профілактичної бесіди пропонували відповісти на запитання щодо того, на скільки сильно, на їхню думку, куріння впливає на стан здоров'я, на скільки реально покинути курити і до кого би вони звернулися за допомогою, щоб позбавитися звички курити.

Результати порівняння відповідей досліджуваних до та після профілактичної бесіди за критерієм Вілкоксона наведено в Додатку Г та Додатку Д.

За результатами порівняльного аналізу з'ясовано, що існує статистична відмінність у відповідях досліджуваних до та після бесіди на запитання щодо впливу куріння на здоров'я та реальності позбутися звички курити. Тобто після бесіди хворі ще сильніше стали переконані в тому, що куріння впливає на їхнє здоров'я (а саме, в середньому значення зросли від 76% до 89%), і що існує досить реальна можливість позбутися звички курити (а саме, в середньому значення зросли від 64% до 72%). Ймовірно, саме зміна в цих уявленнях спонукали хворих долучитися до програми позбавлення звички курити.

Таблиця 2.7. Середні значення за статистично відмінними відповідями на запитання анкети

	Вплив кур. на здор.	Чи реально не курити
До бесіди	76%	64%
Після бесіди	89%	72%

Рис. 2.6 Уявлення досліджуваних щодо куріння до та після профілактичної бесіди

2.2.4 Зв'язок особистісних характеристик хворих з їхніми уявленнями про куріння

Між шкалами оцінкою хворими рівня власного здоров'я, ставлення до хвороби, мотивації досягнення, інтернальності та шкалами оцінки досліджуваними впливу куріння на здоров'я і реальності позбавитися звички курити був проведений кореляційний аналіз. Для підрахунку значень кореляції було використано критерій Спірмана. Результати наведено в таблиці 2.8.

Результати кореляційного аналізу вказують на те, що існує статистично значимий зв'язок між стажем куріння та віком хворих (r=0,72, р?0,05). Також з віком хворі все менше впевнені в тому, що це реально залишити звичку курити (r=-0,47, р?0,05).

Рис. 2.7. Зв'язок віку зі стажем куріння та реальністю позбавитися звички курити

Також чим краще хворий оцінює стан власного здоров'я, тим менше він робить спроб позбавитися звички курити (r=-0,46, р?0,05). Також спроби кинути курити суттєво пов'язані з рівнем мотивації досягнення досліджуваних: чим вищою є мотивація досягнення, тим частішими були спроби позбавитися куріння (r=0,41, р?0,05).

Загалом кореляційний аналіз вказує на те, що бажання хворих на туберкульоз позбавитися звички курити особливо сильно залежить від їхнього віку, стажу куріння, суб'єктивної оцінки ними стану власного здоров'я та рівня мотивації досягнення.

2.3 Рекомендації щодо залучення хворих на туберкульоз до програм позбавлення звички курити

Для залучення хворих на туберкульоз легень до програм позбавлення звички курити чи інших схожих програм покращення якості життя таких пацієнтів слід враховувати наступні чинники, що на нашу думку впливають на участь хворих на туберкульоз до такого роду психологічних програм:

1. Мотивація досягнення успіху

2. Ставлення до хвороби

3. Інтернальність/екстернальність досліджуваних.

4. Вік пацієнтів

5. Стаж куріння (чим він більший, тим меншою є віра в те що можна позбутись куріння).

6. Суб'єктивна оцінка хворим стану свого здоров'я (чим хворішим вважає себе пацієнт тим швидше він готовий вступати до програми: «Позбавлення звички курити».

7. Проживання пацієнта в сім'ї чи статус одинокого (сімейні пацієнти швидше та охочіше погоджуються прийняти участь у Програмі).

В психологічній роботі з даною групою досліджуваних слід також враховувати, що люди, котрі потрапляють на лікування вперше більше замотивовані брати участь у програмі позбавлення звички курити. Натомість після профілактичної бесіди є можливість залучити до програми і тих хворих, котрі повторно проходять курс лікування.

Для дослідження психологічних особливостей пацієнтів, що мають вплив на участь хворих на туберкульоз легень у програмах покращення якості життя пацієнтів рекомендуємо використовувати наступні психологічні методики:

а) ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)

б) Модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера.

в) Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху.

В даній роботі нами було з'ясовано, що профілактична бесіда має ефективний вплив на досліджуваних,оскільки після бесіди пацієнти ще краще усвідомлювали шкідливий вплив тютюнопаління на їх організм, в них з'являлось бажання та віра в те, що можна позбутись куріння. Саме тому профілактична бесіда може використовуватись в якості незалежної змінної і в інших схожих дослідженнях, а також у практичній роботі лікарів та психологів що працюють з даною категорією пацієнтів.

В якості незалежних змінних у схожих за тематикою експериментальних дослідженнях можна також використовувати лекції, тренінги, дискусії на задані теми.

В третьому розділі роботи представлено основні результати дослідження. Зроблена описова статистика первинних даних, за критерієм Колмогорова-Смірнова з'ясовано питання про нормальність розподілу даних. Для порівняльного аналізу використано критерій Вілкоксона та критерій Мана-Уітні. Кореляційний аналіз зроблено за формулою Спірмана. Основні результати дослідження є наступними:

Контрольну та експериментальну групи склали приблизно однакова кількість чоловіків та жінок.

До експериментальної групи увійшла порівняно більша кількість самотніх людей та тих, котрі перебувають на лікуванні повторно.

Хворі, котрі звертаються до програми одразу, у порівнянні з тими, котрі звертаються до програми лише після профілактичної бесіди, сильніше відчувають особисту відповідальність за власні досягнення та взаємини з іншими людьми.

Профілактична бесіда особливо сильно вплинула на переконання хворих щодо впливу куріння на їхнє здоров'я та реальності позбутися звички курити.

Результати кореляційного аналізу вказують на те, що бажання хворих на туберкульоз позбавитися звички курити особливо сильно залежить від їхнього віку, стажу куріння, суб'єктивної оцінки ними стану власного здоров'я та рівня мотивації досягнення.

Також у третьому розділі представлені основні рекомендації щодо залучення хворих на туберкульоз до програм позбавлення звички курити.

Висновки

У даній курсовій роботі ми здійснили теоретичний аналіз проблеми мотивації хворих на туберкульоз до участі у психологічних програмах покращення якості життя; підібрали психологічні методики та розробити план експериментального дослідження мотивації хворих на туберкульоз до участі у програмі: «Позбавлення звички курити»; експериментально перевірили ефективність профілактичної бесіди у формуванні у хворих на туберкульоз мотивації до участі у програмі: «Позбавлення звички курити»; розробили практичні рекомендації щодо ефективності профілактичних бесід у психологічній роботі з хворими на туберкульоз.

Результати проведеного експериментального дослідження, у ході якого була досягнута поставлена мета і вирішені завдання що висувалися, дозволили зробити наступні висновки:

Аналіз теоретичних та методологічних джерел, присвячених проблемі ефективності впливу такої незалежної змінної як профілактична бесіда, на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у різноманітних програмах спрямованих на покращення якості життя пацієнтів, виявив існування різноманітних поглядів окремих вчених та різних психологічних шкіл. Проаналізувавши їх ми зробили висновок, що впливати на мотивацію хворих на туберкульоз до покращення якості їхнього життя можливо, але ефективність цього впливу є дуже суб'єктивною і залежить від індивідуально-психологічних особливостей кожного з досліджуваних.

Звертаючись до результатів порівняльного аналізу даних дослідження локусу контролю (інтернальності - екстернальності), можна стверджувати, що досліджувані з контрольної та експериментальної групи статистично достовірно відрізняються за шкалами інтернальності в області досягнень та інтернальності в міжособистісних стосунках. Тобто ті хворі, котрі звертаються до програми одразу, сильніше відчувають особисту відповідальність за власні досягнення та взаємини з іншими людьми. ніж хворі, котрі звертаються до програми лише після профілактичної бесіди.

З'ясовано, що існує статистична відмінність у відповідях досліджуваних до та після мотиваційної бесіди на запитання щодо впливу куріння на здоров'я та реальності позбутися звички курити. Тобто після бесіди хворі ще сильніше стали переконані в тому, що куріння впливає на їхнє здоров'я (а саме, в середньому значення зросли від 76% до 89%), і що існує досить реальна можливість позбутися звички курити (а саме, в середньому значення зросли від 64% до 72%). Ймовірно, саме зміна в цих уявленнях спонукали хворих долучитися до програми позбавлення звички курити.

В результаті аналізу даних дослідження виявлено що існує статистично значимий зв'язок між стажем куріння та віком хворих (r=0,72, р?0,05). Також з віком хворі все менше впевнені в тому, що це реально залишити звичку курити Загалом кореляційний аналіз вказує на те, що бажання хворих на туберкульоз позбавитися звички курити особливо сильно залежить від їхнього віку, стажу куріння, суб'єктивної оцінки ними стану власного здоров'я та рівня мотивації досягнення.

Отже, дане експериментальне дослідження показало, що застосування профілактичних бесід з метою впливу на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі; « Позбавлення звички курити» є доцільним та ефективним у роботі з пацієнтами. Мотиваційна бесіда як один із видів психологічного впливу на свідомість пацієнтів є ефективною у роботі з хворими на туберкульоз легень і сприяє покращенню якості їхнього життя.

психологічний хворий куріння туберкульоз

Список використаних джерел

1. Вітенко І.С. Основи психології - Видавництво 2008 р.

2. Березін Ф.Б., Мірошников М.П., Рожанец Р.В. Стаття: Психіатрія і психологія : «Психологічні типи ставлення до хвороби у хворих на туберкульоз» М., 1976.

3. Валієв Р.Ш. Відхилення в нервово-психічній сфері у хворих на туберкульоз легень та їх корекція в процесі лікування //Казанський медичний журнал, 1998. № 4. С. 288-290.

4. Валієв Р.Ш., Смирнов Г.А. Ставлення до своєї хвороби пацієнтів з туберкульозом легень і його корекція в процесі лікування //Казанський медичний журнал, 1998. 5). С. 366-368.

5. Галуном В.І., манерою В.X., Устинович Є.А. факторно-аналітичне дослідження структури особистісного тесту. - У кн.: Психологічні методи дослідження особистості в клініці. Л., 1978. С. 76-79.

6. Кабанов М.М., Лічко А.Є., Смирнов В.М. Методи психологічної діагностики та корекції в клініке.-Л., 1983, 309 с.

7. Кунічкіна С.А., Ільницький І.Г., Ладний О.Я., Поліщук Є.С., Стеблецов Д.В., Богута Х.Р., Боднар Р.М. Психологічні особливості хворих на хронічний деструктивним туберкульозом легень //Лікарська справа, 1990. 5). С. 75-76.

8. Лічко А.Є., Іванов М.Я. Медико-психологічне обстеження соматичних хворих //Невропатологія і психіатрія, 1980. Вип. 8. С. 1195-1198.

9. Логінова Г.П. Опитувальники у психологічній діагностиці особистості. - У кн.: Психологічна діагностика. Проблеми і дослідження. М., 1981. С. 95-107.

10. . Ломаченко В.Д., Кошелева Г.Я. Психологічні особливості чоловіків і жінок, що вперше захворіли на туберкульоз легенів, і їх соціальна адаптація //Проблеми туберкульозу, 1997. № 3. С. 9-11.

11. Лурія А.Р., Зейгарнік Б.В., Поляков Ю.Ф. Про застосування психологічних тестів в клінічній практиці //Невропатологія і психіатрія, 1974, вип. 12. С. 1821-1830.

12. Макіева В.Г., Калініна М.В., Богадельнікова І.В., Малієве Б.М., Жаріков М.М., Перельман М.І. Психологічна оцінка з уперше виявленим туберкульозом легень при різних організаційних формах лікувального процесу //Проблеми туберкульозу, 1999, № 4, С. 7-10.

13. Медик В.А., Токмачев М.С., Фішман Б.Б. Статистика в медицині і біології в 2-х томах. М., Медицина, 2000-2001. 454, 351 стор

14. Морозов Г.В., Кабанов М.М.. Лебединський М.С. Про застосування в клініці психологічних тестів //Невропатологія і психіатрія, 1974. Вип. 8. З 1275-1276.

15. Сергєєв І.І. Пограничні нервово-психічні розлади при деяких формах туберкульозу легень //Журнал невропатології і психіатрії, 1969. № 3. С. 414-419.

16. Собчик Л.І. Методи психологічної діагностики. М., 1990.

17. О.І. Бондарчук Експериментальна психологія, МАУП, курс лекцій Київ 2003, 115с.

18. Анастази А. Урбина С. Психологическое тестирование - СПБ.:Питер,2000-с.140-168.

19. КорниловаТ.В. Введение в психологический эксперимент 2-е изд. М.: МГУ 2001- с198-229.

20. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПБ.: Питер, 2000 -с140-168.

21. Л. Хьелл Д.Зиглер Теории Личности 3-е изд. Питер 2007. С 479-527.

Додаток А

З'ясування нормальності розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова



Додаток Б

Порівняння результатів за шкалами ставлення до хвороби досліджуваних з контрольної та експериментальної груп

Додаток В

Порівняння результатів за шкалами мотивації досягнення та інтернальності досліджуваних з контрольної та експериментальної груп

Додаток Г

Порівняння уявлень досліджуваних з контрольної та експериментальної груп про вплив куріння на здоров'я

Додаток Д

Уявлення досліджуваних про вплив куріння на здоров'я до та після профілактичної бесіди

Уявлення досліджуваних про реальність позбавлення звички курити до та після профілактичної бесіди

Очікування допомоги досліджуваними у позбавленні звички курити до та після профілактичної бесіди

Додаток Е

Кореляційний аналіз шкал дослідження за спільними результатами досліджуваних з контрольної та експериментальної груп

N=26, р?0,05

	Вплив кур-я на здор1	Стаж кур-я1	Чи реальн. Кинути кур.1	Спроби кинути кур.1
Вік	-0,13	0,72	-0,47	0,38
Діагноз	-0,02	-0,26	0,10	-0,07
Вперше/повт.	0,05	0,31	-0,28	0,20
Здор.	-0,22	-0,32	0,38	-0,46
Гармон-й	-0,08	0,09	-0,12	0,15
Трив-й	0,04	-0,08	-0,01	-0,17
Невраст-й	0,14	0,14	-0,22	0,07
Сенз-й	-0,32	0,14	0,03	0,15
Егоцентр-й	0,20	-0,15	0,05	0,02
Анозогноз-й	-0,24	0,13	-0,00	-0,10
Мотивац.	-0,25	-0,33	0,17	0,41
ІнтЗаг	-0,20	0,06	-0,04	0,25
ІнтДос.	-0,22	-0,09	0,01	0,08
ІнтНевд.	-0,00	0,02	0,01	0,14
ІнтСім.	-0,04	0,02	-0,03	0,27
ІнтВиробн.	-0,20	0,13	-0,07	0,25
ІнтМіжос.	-0,15	-0,06	0,00	0,12
ІнтЗдор.	-0,19	-0,27	0,30	-0,24

Додаток Ж

Паспортичка:

1. П.І.

2. Вік.

3. Стать.

4. Діагноз.

5. Перебування в закладі

Ї вперше Ї повторно.

6. Ви проживаєте :

Ї сам(а)

Ї в батьківській сім'ї

Ї маєте власну сім'ю

Ї власна відповідь.

7. Ваш соматичний стан:

Здоровий

ЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇ дуже хворий.

Авторська анкета-опитувальник

1. Як Ви вважаєте, куріння впливає на ваше здоров'я?

0%ЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇ100%

2. Скільки років Ви курите?

3. Ви би хотіли менше курити?

4. Ви би хотіли зовсім позбутися куріння?

5. Хто міг би Вам допомогти в цьому?

а) дружина

б) психолог

в) друзі

г) власна відповідь

6. На скільки для Вас реально не курити?

Не реально 0%ЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇЇ100% цілком реально

7. Ви вже робили спроби покинути курити?

8. Ваші спроби були успішними чи ні?

Размещено на Allbest.ru