Діяльність шкільного психолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Об'єктом дослідження була діяльність шкільного психолога.

Метою роботи було закріплення отриманих теоретичних знань, їх практичне використання в самостійній роботі як студента-практиканта психолога в загальноосвітній школі.

В роботі були використані методи спостереження, опит, інтерв'ю, психодіагностичні тести.

Результатом роботи є виконання основних завдань практики, практична робота з учнями та батьками в загальноосвітньому закладi , закріплення теоретичних знань та практичних вміннь у сфері психології на прикладі шкільної психологічної служби що е дуже важливим при підготовці майбутніх фахівців.



ВСТУП

Робота психолога в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Для молодого фахівця школа - хороша можливість набути цінного досвіду роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа - це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами і батьками.

Метою практики було закріплення отриманих теоретичних знань, їх практичне використання в самостійній роботі як студента-практиканта психолога в загальноосвітній школі.

Завданням практики було:

здійснити аналіз сучасного стану практичної психології у навчально-виховних закладах і службах соціально-психологічної допомоги різним категоріям населення;

закріпити і застосовувати теоретичні знання зі спеціальності;

виявити специфіку професійної діяльності психолога в різних типах психологічних служб;

проаналізувати системи професійної компетентності практичного психолога;

формувати навички професійного спілкування;

здійснити психологічне консультування, провести тренінги, тощо та ретельно проаналізувати їх ефективність;

здійснити аналіз умов організації роботи психолога у конкретних закладах;

здійснити рефлексивний аналіз власної професійної діяльності в період проходження практики.

Базою практики було обрано Великознам'янську Загальноосвітню школу № 1.

Порядок і термін проходження встановлено наступний: з 02 лютого до 23 лютого 2015 року.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНЫСТЬ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ

1.1 Аналіз роботи психологічної служби у навчальних закладах

Планування діяльності психологічної служби здійснюється відповідно до напрямів, цілей і завдань, передбачених документів Міністерства Освіти України, що регламентують діяльність психолога в освітній установі.

Особливістю функціонування психологічних служб шкіл є залежність від цілей і завдань виховно-освітньої діяльності школи на поточний рік, а також циклічністю і повторюваністю заходів і процедур психолого-педагогического супроводу розвитку, навчання і виховання тих, що навчаються. Аналітична довідка з року в рік повною мірою відображає цю особливість.

Основними напрямами діяльності психологів є:

- психологічна освіта

- психологічна профілактика

- психологічне консультування

- психологічна діагностика

- психологічна розвиток і корекція

- методична робота

- самоосвіта

- експертна діяльність

- диспетчерський напрям.

Перед психологами поставлені наступні завдання: психолого-педагогическое супровід учбово-виховного процесу, створення соціальний психологічних умов для успішного навчання і виховання, всестороннього, гармонійного розвитку особи дитини з урахуванням його індивідуальних характерологичеських і психофізіологічних особливостей, а також продуктивного руху дитини в освітньому процесі, усунення емоційного неблагополуччя в педагогічному колективі.

Психологічне забезпечення в освітніх установах надане на всіх рівнях освітнього процесу і здійснюється зі всіма його учасниками (що вчаться, батьки, педагоги).

Активна дія психолога на розвиток особи дитини здійснюється в різних формах. Психологи освітніх установ беруть участь в проектуванні і організації освітньої сфери, надають допомогу таким, що вчиться в їх професійному і особовому самовизначенні.

Забезпечення психологічного супроводу розвитку особи в освітньому процесі проводиться на різних вікових етапах.

Під час вступу до школи проводяться заходи - діагностування у дошкільників комплексу когнітивних компонентів і психологічної готовності до навчання в школі .

Рівень розвитку пізнавальних процесів і ступінь готовності до навчання в школі першокласників визначається через поглиблену діагностику, опитувальника Ковальовой, реалізацію програми «Лісова школа» (Е. Нефедова, О. Узорова).

При переході з початкової школи в середню у дитини діагностується готовність до навчання в середній ланці, виявляється його статус в групі, оцінюються взаємини з вчителями за допомогою социометрічеських методів. Крім того, у п'ятикласників визначаються актуальний рівень розвитку, ступінь сформованості загальноучбових умінь і навиків, діагностуються взаємини з однолітками. Ці заходи сприяють адаптації дітей до умов шкільного середовища.

Програма адаптації десятикласників включає: консультації по усуненню суперечностей, що перешкоджають повноцінному входженню в суспільство, викликають негативні переживання і що приводять до формування дезадаптівних способів поведінки; визначення рівня адекватності самооцінки; орієнтацію на професійну діяльність по інтересах і схильностях.

За замовленням адміністрації школи, психологи проводять скринінгові дослідження рівня вихованості учнів і социалізірованності особи. Досліджується також і рівень шкільної тривожності. На початку навчального року проводиться скринінгова діагностика рівня шкільної мотивації що всіх навчаються, з'ясовуються причини їх негативного відношення до школи. Вчителі, класні керівники отримують необхідну інформацію і рекомендації по організації коректувальної роботи в класі з урахуванням причин шкільної дезадаптації учнів. Результати психологічних досліджень доводяться до зведення педагогів на педрадах, адміністративних або оперативних нарадах при директорові, даються необхідні рекомендації.

Використання психодіагностичних процедур, таких як: визначення психолого-педагогического статусу дитини, вивчення його пізнавальної, мотиваційної діяльності і емоційної сфери (Психологічний клімат класу, «Неіснуюча тварина», «Піктограми», «Автопортрет»), виявлення причин тривожності, дослідження особової і ситуативної тривожності (Ханін-Cпілбергер), агресивності дітей допомагає здійснити психологічний супровід дітей. Результати досліджень вносяться психологами в діагностичні карти учня. На їх основі проводиться комплектування коректувально-розвиваючих груп, розвиток здібностей до самопізнання і упевненості в собі.

Спільна діяльність психологів і педагогів дозволяє поліпшити психологічний клімат в колективі, підвищити його згуртованість.

У зв'язку з переходом на профільне навчання з метою виявлення актуального рівня професійної спрямованості з учнями проводяться анкетування по виявленню інтересів, схильностей, здібностей, психодіагностика профкомпетентності (Клімов Е., Осницький А., Прутченков А.). Різноманітні форми цієї роботи. Це і тематичний класний годинник з використанням ігрової техніки, і професійні проби, і індивідуальні консультації.

Багато уваги психологи приділяють створенню умов для надання соціально-психологічної допомоги дітям, що мають труднощі в психологічному розвитку і навчанні. З дітьми, що мають недостатній розвиток пізнавальної сфери, занижений рівень самооцінки, негативну і занижену мотивацію навчання, порушення емоційно-вольової сфери, особові проблеми проводяться розвиваючі бесіди про шкоду алкоголю, куріння. У зоні постійної уваги психологів неблагополучні сім'ї, важкі підлітки, діти групи риски і діти, що знаходяться під опікою. Основні проблеми, з якими зверталися до психолога батьки і педагоги: низький рівень контролю що навчаються над своєю поведінкою, емоційними реакціями; рухова расторможенність; низький темп розумової діяльності і низька учбова працездатність. В ході роботи з'ясовані причини виниклих проблем: недостатня освіта батьків, в області виховання і розуміння дітей, взаєморозуміння, відсутність у дітей, як наслідок, мотивації до учбової діяльності, прояв агресивних реакцій в поведінці дітей, сімейні конфлікти, а також проблеми у відношенні з однолітками, протилежною підлогою; складнощі в навчанні.

Психологи професійно консультують по проблемах навчання, розвитку школярів, їх взаємин з дорослими і однолітками, допомагають вирішити і попередити конфлікти. Проводяться консультації з батьками з метою отримання взаєморозуміння з дітьми. Серед даних питань адекватні форми дитячо-батьківських відносин, особливості поведінки дітей у важких життєвих ситуаціях, перспективи розвитку взаємин з підростаючими дітьми.

В цілях збереження і зміцнення психічного і психологічного здоров'я учнів психологи організовують цикл занять як для учнів, так і для їх батьків і педагогів. Рекомендують вчителям включати в свої коректувальні уроки психологічні вправи по розвитку емоційно-вольової сфери. По запиту класних керівників проводять класні збори, бесіди «Пізнай себе», уроки-бесіди, беруть участь у виробленні і проведенні системи мерів по профілактиці наркоманії серед учнів. Таким чином, виявлення, профілактика і корекція стану риски шкільної дезадаптації учнів при здійсненні основних завдань психологічного супроводу освітнього процесу освітніх установ - один з шляхів реалізації загальношкільного завдання збереження і зміцнення фізичного і психологічного здоров'я школярів.

Крім того, психологи проводять тестування хлопців закличного віку (по запиту обласного військкомату) з метою оптимізації вибору конкретного виду служби з урахуванням особових особливостей.

Тренінгової діяльності відведена велика частина часу в роботі психологів. Тренінги («тренінг спілкування», «тренінг взаємодії») проводяться з метою зняття психо-емоционального напруги і тривожності серед учнів і педколективу. Цикл тренінгових занять («Як подолати стрес і зберегти здоров'я», «Пізнай себе») сприяють розвитку у дітей і підлітків здібності до самопізнання і упевненості в собі.

У школах діють клуби психологічної підтримки, телефони і кабінети довіри.

Психологи велику увагу приділяють освіті педагогів, батьків в області вікової і дитячої психології, впровадженню психолого-педагогических технологій в навчання і виховання тих, що навчаються, пропаганді психологічних знань.

Психологи систематично збирають, систематизують психологічний інструментарій, оснащують технікою і методиками робочий портфель психолога, але, проте, відчувають гострий дефіцит в його придбанні через нестачу матеріальних засобів.

Підвищення психолого-педагогической культури психолога вимагає додаткового ресурсу, створення системи умов, сприяючих підвищенню його професійного рівня фахівця.

Проблеми, які виникають в практиці психологів, найчастіше носять наступний характер:

- психологічний аналіз ситуації розвитку, виявлення основних проблем і визначення причин їх виникнення показують: шляхи їх рішення часто лежать в іншій, не психологічній площині

- сприяння особовому і індивідуальному розвитку тих, що навчаються на першому віковому етапі формування особи перешкоджає та, розузгоджує точки зору суб'єктів освітнього процесу на дану проблему;

- сприяння педагогічному колективу в гармонізації соціально-психологічного клімату утруднене об'єктивними обставинами, вплинути на яких психолог не може за визначенням;

- профілактика і подолання відхилень в соціальному і психологічному здоров'ї учнів не в належній мірі підтримується суб'єктами освітнього процесу;

- сприяння і впровадження в практику досягнень вітчизняної і зарубіжної психології безпосередньо залежить від забезпечення діяльності фахівця науково-методичними матеріалами і розробками в області психології, можливістю навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Перелік основних нормативно - правових документів практичного психолога закладу освіти.

До переліку включені основні нормативно - правові документи, що регламентують діяльність психологічної служби системи освіти України.

Дані документи є основою для організації роботи практичного психолога, врегульовують його статус та функції в навчально - виховному процесі та забезпечують його соціально - правовий захист під час здійснення професійної діяльності. До переліку не включено основні Закони України з питань освіти, національні, державні, комплексні, галузеві програми, міжнародні та інші освітні програми (проекти).

Окремим пунктом в даному розділі включено зразок посадової інструкції практичного психолога закладу освіти.

До нормативно - правових документів які обов'язково повинні бути наявними в психологічному кабінеті відносяться:

Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 03. 05. 1999 р. № 127);

Про внесення змін до положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 07. 06. 2001 р. № 439);

Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України ( лист Міністерства освіти і науки України від 27. 08. 2000 р. № 1/9 - 352 );

Про атестацію практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів та центрів практичної психології і соціальної роботи (лист Міністерства освіти і науки України від 13. 12. 2001 р. № 1/9 - 439);

Тарифно - кваліфікаційна характеристика практичного психолога.

Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 19. 10. 2001 року № 691);

Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 20. 04. 2001 р. № 330);

Робота педагогічних колективів щодо попередження залучення дітей і підлітків до діяльності релігійних організацій харизматичного спрямування (лист Міністерства освіти і науки від 20. 04. 1998 року № 1/9 - 168);

Витяги з наказів управління освіти, молоді та спорту, наказів по школі та інші нормативні документи та законодавчі акти де передбачена діяльність практичного психолога.

1.2 Психологічний аналіз уроку

Урок: хімія

Урок за розкладом: 4 урок

Клас: 7 В

Вчитель: Санько Ірина Іванівна

Тип уроку: урок узагальнення матеріалу.

Тема: Основні класи неорганічних речовин.

Психічний стан класу перед уроком: діти були зацікавлені, збуджені перед майбутнім уроком, оскільки спостерігали підготовчу роботу педагога: підготовка наочності, роздаточного матеріалу, устаткування для дослідів. Емоційний фон початку уроку позитивний.

Урок сприяв розвитку пізнавальних процесів (уваги, пам'яті, сприйняття, мислення). З цією метою педагогом були використані різноманітні методи і прийоми активізації:

1. Сам урок проходив в ігровій формі;

2. Нестандартність завдань (загадки, експерименти і досліди, кросворд, зашифроване послання);

3. Наявність наочного і роздаточного матеріалу;

4. Завдання як групові, так і індивідуальні;

5. Момент змагання.

Урок проходив в помірному темпі, без пауз. Увага дітей була гранично підвищеною на протяг всього уроку, що забезпечувалося емоційним сприйняттям того, що відбувається, створенням в ході уроку ситуацій, що викликають здивування, інтерес.

Мова педагога виразна, інтонації чіткі і різноманітні.

Широко застосовувалася на уроці наочність: таблиці, картки - лото, завдання на дошці, заповнення кросворду, що сприяло розвитку образної пам'яті, запам'ятовуванню, закріпленню, повторенню матеріалу.

Створення проблемних ситуацій, момент змагання, практичні завдання (досліди) стимулювали розумову діяльність дітей, спонукаючи робити узагальнення, виводи. На уроці використовувалися прийоми розвитку розумових операцій - порівняння, узагальнення, аналізу (завдання, що розкривають зв'язок що вивчається з життям, «екскурсія хлориду натрію», «питання жителів країни Хімії»).

Відчуття:

а) педагогом протягом уроку підтримувався позитивний емоційний тон, для чого були використані наступні прийоми: підбадьорювання, орієнтація на успіх, емоційність і образність завдань, заохочення самостійності і творчості;

б) урок сприяв розвитку самостійності, воля, уміння долати труднощі в ученні; сприяв формуванню основних світоглядних ідей через пізнавальну активність і творчу самостійність учнів.

Навики:

а) в ході уроку відпрацьовувалися практичні навики проведення досвіду; вирішення завдань; уміння узагальнювати і робити виводи; розвивалися навики спостереження.

б) педагогом різноманітно використовувалися форми поєднання слова, наочності, самостійної роботи (практичне завдання - досліди, кросворд, «зашифроване послання»).

Психологічні особливості вчителя:

а) педагог на протяг всього уроку була спокійна, упевнена, вимоглива. Жести і міміка стримані, відповідають ситуації.

б) одиничні випадки порушення дисципліни (сварка двох суперників - капітанів) відразу ж присікалися «додатковим штрафним» завданням.

в) мова педагога спокійна, правильна, образна. При відповідях дітей педагогах допомагала формулювати виводи точніше і лаконічно.

г) вчитель володіє умінням утримувати в полі зору весь клас, адекватно реагує на прояви поведінки дітей.

е) оцінки, виставлені вчиться були об'єктивними і чітко аргументовані (спростив даний процес підрахунок балів за кожним завданням для кожної команди);

ж) вчителем були реалізовані завдання виховання доброзичливого відношення один до одного, готовності до співпраці і взаємодопомоги.

Загальна оцінка якості уроку:

Урок проведений на високому рівні, в хорошому темпі, були задіяні що вчаться всього класу, застосовувалися як індивідуальні так і підгрупові завдання, вправи носили творчий характер, що викликає інтерес і стимулюючий пізнавальну активність і творчу самостійність дітей.

Були вирішені освітні завдання уроку: перевірені глибина і міцність засвоєння основних понять по даній темі, виявлені типові помилки в знаннях з метою їх подальшого усунення, закріплені уміння поводитися з хімічними речовинами і проводити прості досліди.

Ігрова форма проведення і нестандартність завдань сприяли активізації пізнавальної діяльності дітей при вирішенні завдань, розвитку інтересу до предмету.

1.3 Виховна робота з учнями молодших класів

Формулювання запиту на проведення виховної роботи поступив від вчителів початкових класів.

«Багато дітей приходять в початкову школу, не уміючи спілкуватися і співробітничати. Вони не можуть знайомитися, не знають, як ввічливо звернутися до іншої дитини, як ввічливо відмовити. Погано орієнтуються в поняттях «моє», «твоє», «загальне», здатні брати без дозволу чужі речі. Не уміють відрізнити щире нерозуміння або жарт від агресії. Часто хлоп'ята абсолютно не привчені відчувати межі необхідної самооборони: у відповідь на грубе слово можуть затіяти жорстоку бійку, на легкий поштовх рукою - ударити палицею по обличчю. Відсутність у дітей необхідних навиків взаємодії веде до того, що їх спілкування відразу делаєтся конфліктним, причому конфлікти ці вони вирішувати не здатні. Це створює багато проблем як для самих хлоп'ят, так і для педагогів».

Програма виховної діяльності: цикл ігор по розвитку комунікативних якостей у дітей молодшого шкільного віку. (див. Додоток В)

Мета: формування у дітей навиків спілкування, ефективної взаємодії і співпраці.

Завдання:

- створення мотивації співпраці;

- формування звички погоджувати особисті інтереси з інтересами інших;

- розвиток емоційної сфери дитини.

Об'єкт: молодші школярі.

Предмет: комунікативні якості.

Форми і методи реалізації програми:

1. У основі програми лежить використання групової творчої діяльності дітей в позаурочний час;

2. Програма включає завдання ігрового типу, а критерієм оцінки успішності роботи буде уміння домовитися між собою і дружно трудитися для досягнення загальної мети;

3. Форма має великий потенціал якраз для розвитку навиків спілкування, взаємодії і співпраці у молодших школярів;

4. У спільній роботі виникають теплі відчуття до партнерів і хороші відносини;

5. Колективна робота часто ефективніша, ніж індивідуальна, і дозволяє зробити те, з чим дуже важко справитися самостійно.

Графік здійснення програми:

№	дата проведення	час проведення	клас	зміст
1 -й тиждень
1.	05 лютого	9.40 - 10.20	1-і класи	Гра «Павутина»
2.	09 лютого	9.40 - 10.20	1-і класи	Гра «Подивися на мене!»
2 -й тиждень
3.	11 лютого	9.40 - 10.20	1-і класи	Гра «Жести»
4.	13 лютого	9.40 - 10.20	1-і класи	Гра «Дзеркало»
3- й тиждень
5.	18 лютого	9.40 - 10.20	1-і класи	Гра «Скляна стіна»
6.	19 лютого	9.40 - 10.20	1-і класи	Гра «А що у вас?»



Аналіз процесу і результати виховної діяльності.

Після кожного заняття проводилося обговорення з дітьми їх роботи (груповий або в парах). Під час подібних обговорень дуже зручно з'ясовувати причини всіх задоволень і незадоволень. Такі бесіди учать хлоп'ят обговорювати свої дії, що дуже корисно і ефективно. Недоліком цього способу є те, що він вимагає уміння учасників слухати один одного. Молодші школярі не пристосовані до довгих розмов і погано уміють слухати. Тому іноді доводилося проводити обговорення тільки серед членів групи, де виникла незадоволеність.

Приблизно до 3-го заняттю більшість дітей вже освоїли норми і правила групової роботи.

Спостереження за проведенням занять показують, що першокласникам було дуже цікаво, всі прагнули проявити себе. Ніхто з хлоп'ят не відмовлявся від запропонованої роботи. Від кожного заняття у дітей залишалися багато емоцій.

З відгуку вчителів можна почути, що діти стали ввічливішими в спілкуванні між собою, відкриті у висловах при відповідях на уроках, уважніше один до одного.

1.4. Психологічні методи дослідження рівня особистісної адаптованості дитини до навчального закладу

Під час проходження практики у навчальному закладі я працювала з методикою дослідження особистісної адаптованості А.В. Фурмана

Методика дослідження особистісної адаптованості А.В. Фурмана

Тест-опитувальник особистісної адаптованості школярів А.В.Фурмана. Опитувальник дає змогу здійснювати оперативну діагностику особистісної адаптованості школяра на всіх можливих рівнях її функціонування, легкодоступний для роботи з ним учнів і охоплює все актуальне поле життєдіяльності школяра, визначає зони високої та низької адаптованості, сприятливі й несприятливі ситуації розгортання адаптивних процесів, нарешті вказує на найважливіші індикатори функціонування Я-концепції особистості та програмує найкращі психосоціальні умови її розвитку залежно від того чи іншого психологічного портрету особистісної адаптивності.

Мета: Здійснити оперативну діагностику особистісної адаптованості школяра на всіх можливих рівнях її функціонування.

Методика була застосована серед учнів 5-х класів. По сумарним результатам учні показали наступні результати:

68% - високий рівень адаптації;

23% - середній рівень адаптації;

9% - низький рівень адаптації.

До дітей з середнім і низьким рівнем адаптації були застосовані наступні методики по обстеженню відношення до школи: проективні «Моя сім'я», «Неіснуючі тварини», «Дорога життя», «Мій круг спілкування», тест тривожності, тест Розенцвейга.

Рекомендації :

Провести бесіду з батьками.

Класний керівник реалізує програму адаптації дітей до шкільного навчання, враховуючи результати діагностики в процесі виховання і навчання. Для того, щоб процес адаптації дітей пройшов плавно і безболісно, необхідно:

- максимально зближувати дітей один з одним, допомогти їм побачити в кожному своєму новому товариші по класу позитивні сторони, показати, що кожна дитина цінна і цікава чимось своїм;

- дати кожному можливість проявити себе, самостверджуватися;

- забезпечити дітям сферу успіху, самореалізації;

- організовувати спортивні секції;

- виховувати в учнях здібність до пошуку конструктивного виходу з складних ситуацій.

РОЗДІЛ 2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПІЗНАВАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА ОСОБИСТІСНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ УЧНЯ (ПРОТОКОЛИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ).

2.1 Спостереження за розумовою діяльністю учнів

Протокол № 1

Мета: спостереження за розумовою діяльністю учня.

Прізвище, ім'я учня: Трухан Олександр

Клас (вік): 7 В (06.02.15)

Урок: фізика (4 урок), інформатика (5 урок).

Схема спостереження:

1. Чи швидко реагує на питання вчителя (піднімає руку чи ні, чи може відповідати відразу після питання вчителя або довго обдумує)?

2. Який матеріал краще запам'ятовує (наочний або словесний)?

3. Запам'ятовує осмислено або механічно, чи може самостійно наводити приклади?

4. Чи може зробити висновки самостійно?.

Опис:

На питання вчителя зазвичай не реагує, руку не піднімає. При зверненні вчителя до нього довго обдумує, відповідь рідко чіткий, частіше супроводжується коментарями не по темі.

Виявляє цікавість при демонстрації наочного матеріалу, краще запам'ятовує такий матеріал. При словесному поясненні часто відволікається, якщо не цікавий матеріал, не завжди може повторити те, що тільки що сказав вчитель.

Як правило, запам'ятовування механічне, може привести приклад, але не завжди вдало, що пов'язане з неуважністю, відволікається на уроці.

Самостійні висновки формулює погано, не завжди правильно виділяє головне.

Висновок: навики розумової діяльності не сформовані.

2.2 Протокол спостереження за проявами інтересу і уваги учня на уроці

Протокол № 2

Мета: спостереження за проявами цікавості та уваги.

Призвище, імя учня: Трухан Олександр

Клас (вік): 7 В (10.02.15)

Урок: російська мова (2 урок), математика (3 урок).

Схема спостереження:

Прояви уваги
Зона лоб - брови:
· Зведення - опущення брів	Без прояву
· Підняття брів.	Не підняті
Зона очей:
· Збільшення - зменшення очної щілини,	Зменьш.
· Підняття верхньої повіки, зниження тонусу верхньої повіки,	Пониж. тонуса
· Характер погляду (зорові осі перетинаються на самому предметі або сходяться за межами предметі),	Погляд за предметом
· Напрямок погляду (в сторону, в обличчя, в очі),	В сторону
· Напруженість погляду.	Відсутн.
Зона від основи носа до підборіддя:
· Зміни куточка рота (відтягнуті - опущені),	опущені
· Тонус рота,	відсутній
· Розмір ротової щілини (рот закритий, напіввідкритий, відкритий)	закритий
Зона голови:
· Лицьова зверненість учня до предмету (збільшення - зменшення); у фіксованій системі координат: повна, неповна, відсутня лицева зверненість,	зменшення лицьовій спрямованості
· Зміни положення голови по горизонталі (вліво, вправо), по вертикалі (піднята, опущена),	опущена на бік
· Способи фіксації голови через опору на руку.	періодично
Зона шиї:
Зміна тонусу шиї (пов'язано зі зміною положення голови вертикалі і горизонталі, з наявністю або відсутністю опор)	Низький тонус
Зона тіла:
· Зміна положення тіла по відношенню до предмету,	Без прояву
· Спрямованість площини тіла до предмета у відносній і фіксованій системі координат	Зменьш. звернен..
Зона рук:
· Тонус лівої і правої руки (стисла, розчепірена, мимовільний контакт з партою, іншими предметами)	Лікті розставлені, спирається тулубом, підпирає голову
· Рухи, самодія , що є засобами, самостімуляциі: автоконтакти обох рук, автоконтакти руки з іншими частинами тіла
Зона ніг:
· Зміна тонусу ніг;
· Зміна позиції ніг	часто

Висновок: переважно слабкий ступінь уваги, рідко - середній.

2.3 Протокол спостереження за проявами пам'яті учнів

Протокол № 3

Мета: спостереження за проявами пам'яті учня.

Прізвище, ім'я учня: Трухан Олександр

Клас (вік): 7 В (12.02.15)

Урок: хімія (4 урок).

Схема спостереження:

1. Прийоми для кращого запам'ятовування учнями учбового матеріалу. Вчителем використовувалися:

· Словесне пояснення підкріплене наочністю (демонстрація таблиць).

· Запис на дошці і в зошиті

· Розбір матеріалу на складові частини

· Встановлення залежності між хімічними елементами і явищами.

2. Прийоми, використовувані вчителем, для боротьби з забуванням учбового матеріалу.

· Питання до окремих учнів і класу

· Увлекательниє факти по хімії по темі уроку.

· Зв'язок з життям (приклади).

3. Типи пам'яті, що зустрічаються у учнів, їх прояви:

· Довільна пам'ять - пояснення матеріалу, запис вчителем на дошці, копіювання в зошит правив.

· Мимовільна пам'ять - приклади вчителя про дивовижні відкриття і досліди, демонстрація наочного матеріалу.

· Осмислене запам'ятовування - пояснення матеріалу вчителем з опорою на вивчений матеріал, акцент на складові частини елементів і явищ, встановлення між ними залежності; приклади прояву тих або хімічних явищ в реальному житті.

4. Облік вчителем індивідуальних особливостей пам'яті:

· Індивідуальні завдання на картках - схематичне зображення (зорова пам'ять), питання до учнів - повторення тільки що названого.

2.4 Протокол спостереження індивідуально-психологічних особливостей учнів

Протокол № 4

Мета: спостереження індивідуально-психологічних особливостей учня: вивчення сили, врівноваженості і рухливості нервових процесів.

Прізвище, ім'я учня: Трухан Олександр

Клас (вік): 7 В (13.02.15)

Урок: 1 день - фізкультура (2 урок), математика (3 урок)

2 день -російська мова (2 урок), праця (4 урок)

темперамент пам'ять адаптованість навчальний



Схема спостереження:

Прояв інд. - псих. особливостей	+/-	примітки
Визначення сили збуджувального процесу
Чи здатний учень тривалий час виконувати не дуже цікаву роботу, не знижуючи інтенсивності і результативності (в протилежність швидкій стомлюваності, мимовільних переключень від заданої діяльності)?	рідко	Втрачає інтерес, перемикається на ін. діяльність
Чи вміє він долати труднощі і невдачі, чи є у нього прагнення до більш складних завдань, наполегливість, завзятість у досягненні мети?	ні	При виникненні труднощів, може залишити роботу
Підвищуються завзятість і працездатність у складних умовах?	ні
Характерно прагнення до самостійності у вчинках?	частково	Залежить від мотиву
Чи є здатність швидко переключаться в разі невдач?	так
Визначення сили гальмівного процесу
Працездатний чи учень (висока або низька працездатність)?	низька
Стриманий у вчинках, розмові?	ні
Стриманий в спілкуванні?	ні
Квапливий чи ні у прийнятті рішень?	квапливий
Швидко і міцно формуються різні навички (у навчальній та трудовій діяльності)?	Часто швидко, але не завжди міцно
Чи характерні для нього: неквапливість в рухах, у мові, скуповуючи пантоміміка, повільне і ретельне пережовування їжі під час їжі, хороший сон, що забезпечує найбільш повний відпочинок і т.д.?	ні	Швидкий Не сидить на місці
Чи здатний швидко перемикати увагу.	так
Визначення рухливості нервових процесів
Характерний для учня переважно швидкий темп діяльності, навіть при освоєнні нового завдання?	так	Неякісно
Відрізняє його швидке засвоєння нового навчального матеріалу (а іноді і швидке його забування при відсутності повторення)?	+/-	В іншій діяльності, крім навчальної, т.к. низька успішність, часто немає опори на раніше вивчене.
Чи властива учневі легкість і активність у спілкуванні?	так
Чи швидко відбувається освоєння, адаптація в новій обстановці?	так
Характерна жива мова, міміка, загальна рухливість?	так

Висновок: слабкий тип нервової діяльності, переважно «слабкий тип» нервової системи, рухливість нервових процесів.

2.5 Спостереження за життєвими проявами властивостей темпераменту

Протокол № 5

Мета: виявити ступінь враженості властивостей темпераменту. Визначити тип темпераменту.

Прізвище, ім'я учня: Трухан Олександр

Клас (вік): 7 В (17.02.15)

Шкала оцінок: 5 - властивість виражена дуже яскраво; 4 - виражено менш яскраво, виявляється досить часто; 3 - немає підстави говорити про переважання даної або протилежної йому властивості; 2 - виявляється досить часто протилежна властивість; 1 - яскраво виражена протилежна властивість, дуже часто виявляється в різних життєвих обставинах.

Схема спостереження:

Прояв	Бали
Эмоційна збудженість.	4
а) швидше і виразніше реагує на підтримку теплим словом, дисциплінарне вплив;	4
б) легше викликати посмішку, сміх, пожвавлення жартом;	5
в) швидше і яскравіше виражає почуття радості, коли вдається опанувати певним навчальним навиком.	3
Темп реакції	4,6
а) швидше і енергійніше рух;	5
б) швидше, жвавіше говорить;	5
в) швидше відповідає на питання, згадує щось.	4
Активність	2,6
а) найбільш енергійний при подоланні труднощів,	2
б) довше зберігає бадьорість і не «опускає руки» у важких умовах;	4
в) більш схильний доводити почату справу до кінця.	2
Реактивність.	5
а) більше готовий відповідати, не подумавши, на будь-яке питання і тому часто відповідає невпопад;	5
б) легше і частіше в досаді і роздратуванні «виходить із себе», проявляє запальність, вступає в конфлікт;	5
в) швидше, захопившись чиєюсь розповіддю, приходить в стан крайнього збудження і перериває розповідь різними вигуками, проявляє нетерплячість.	5
Екстравертированність-интровертированність	5
а) з великим інтересом стежить за тим, що відбувається навколо нього в дану хвилину: менше схильний занурюватися в спогади, «йти» всередину себе	5
б) більше любить виконувати роботу «живу» (домовитися з кимось, щось показати і пояснити)	5
в) легше запам'ятовує обличчя людей, випадки; гірше - сенс чого-небудь (теорії, формул)	5
Ригідність - пластичність	1,6
а) насилу звикає до нових людей і відвикає від колишніх друзів, товаришів по навчанню	2
б) повільніше відвикає від колишніх життєвих умов, предметів, з великими труднощами розстається зі своїми речами (листами, фотографіями, одягом), не любить міняти розташування меблів у квартирі	2
в) важче і повільніше відбувається перемикання з одних дій на інші, важче «зрушити з місця»; але після того, як звик до нового дії, новій роботі, здатний до тривалого її виконання, навіть якщо ця робота абсолютно йому не цікава;	1
г) важче виробляються рухові навички;	2
д) повільніше відбувається перемикання з одних емоцій і почуттів на інші.	1
Тривожність	2,2
а) більше думає про можливу особисту невдачу у відповідальних справах, ніж про саму справу	2
б) вище прагнення уникати різних життєвих помилок, навіть незначних	2
в) гірше переносить різні очікування: в чергах	3
г) більше невпевнений у собі і в своїх діях, легше впадає у відчай, більш недовірливий	2
Товариськість.	4,6
а) легше і швидше знайомиться з новими людьми;	5
б) більше воліє говорити сам, ніж слухати інших;	4
в) більше друзів і приятелів, з якими він регулярно спілкується.	5
Резистентність.	2
а) вище ступінь опірності стомлення, вище працездатність протягом навчального дня;	2
б) менше піддається відволікаючим від занять факторам;	1
в) менше позначаються на діяльності коливання настрою;	2
г) більше опірність стресу (психічній напрузі)	3
Шкала
Низький рівень эмоційн. збудженості	1	2	3	4	5	Високий рівень эмоційн. збудженості
Низький темп реакцій	1	2	3	4	5	Високий темп реакцій
Низький рівень активності	1	2	3	4	5	Високий рівень активності
Низька реактивність	1	2	3	4	5	Висока реактивність
Інтровертированність	1	2	3	4	5	Экстравертированність
Пластичність	1	2	3	4	5	Ригідність
Низький рівень тривожності	1	2	3	4	5	Високий рівень тривожності
Нетовариськість	1	2	3	4	5	Товарискість
Низька резистентність	1	2	3	4	5	Висока резистентність

Висновок: підліткові властиві риси двох типів темпераменту: сангвінічного і холеричного. Прояви деяких властивостей темпераменту певного типу більш виражені (пластичність / реактивність, переважаюча над активністю), що не дозволяє зробити чіткого виводу про тип темпераменту. Можливо це пояснюється недостатнім часом спостереження, або невірною інтерпретацією яких - небудь проявів. Грунтуючись на попередніх спостереженнях, очевидніше холеричний тип темпераменту

2.6 Спостереження за проявом характеру учня в малій групі

Протокол № 6

Мета: спостереження за проявом характеру.

Прізвище, ім'я учня: Трухан Олександр

Клас (вік): 7 В (17.02.15)

Схема спостереження:

Опис ситуації	Опис поведінки	Аналіз поведінки учня
Конфлікт в їдальні з учнем молодших класів (проходячи, зачепив Олександра)	Олександр штовхнув у відповідь, образив, накричав на школяра.	Невміння стримуватися, низька культура поведінки.
На перерві просив списати домашнє завдання до наступного уроку у 2 -х однокласників (не перебувають з ним у дружніх стосунках).	Після відмови образив дітей, скинув підручники одного з них, спробував відібрати зошит із завданням. Був зупинений педагогом.	Не вміння приймати мотивовану відмову
Обговорення фільмів	Активно брав участь у бесіді однокласників про останні прем'єрах у кінотеатрах, задавав питання, цікавився змістом.	У не цікавих темах проявляє участь і зацікавленість, здатний спокійно спілкуватися.
Відносини з педагогом (молодий фахівець) - виклик до дошки	Відмовляється виходити, з усмішкою торгується «а що мені буде?», «А давайте я вам розповім що - небудь» і т.д. Вимогам педагога не підкорився. Отримав зауваження. Розлютився, опустив голову на парту і в такому положенні «проспав» до кінця уроку.	Не вміння стримувати емоції, низька культура виховання, фамільярство, бажання «покрасуватися» перед однокласниками.

Висновки: поводиться агресивно в конфліктних ситуаціях, грубіянить, не вміє стримувати емоції, фамільярнічать. Поведінка часто направлено на демонстрацію себе, бажання «покрасуватися» перед однолітками. Ситуації відмови, неуспіху, вказівки на недоліки викликають негативну реакцію. Можна говорити про низьку культуру поведінки і спілкування, несформованості навичок адекватної поведінки, невміння вирішувати конфлікти іншими способами.

Соціометрія

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26
1		3																				1				2
2							2					1							3
3		1						2													3
4						1							3							2
5							3	2				1
6										1	3						2
7		1			3																2
8		2										3									1
9												2				3		1
10																		1	3			2
11																		1					3			2
12		1																			2
13							3												2
14			2													1
15		1										3		2
16		1										3		2
17																			2				3
18		3										1											2
19		3																					1
20																			3					2		1
21		1										2							3
22									2																	1
23																			1
24					1															3						2
25				1											2					3
26																				1				2
Число получ. выборов	1	11	2	1	2	1	4	2	1	1	1	8	1	2	1	2	1	4	8	4	4	2	6	3	0	5
Число взаимн. выборов	0	3	0	0	1	0	2	0	0	0	0	2	0	1	0	1	0	0	3	2	1	0	2	2	0	2

Зірок (5 і більше)	6
Бажаних (3 - 4 вибору)	5
Прийнятих (1 - 2 виборів)	17
Не прийнятих (немає виборів)	1
Рівень добробуту взаємовідносин	61%
коефіцієнт взаємності	28%
Коефіцієнт задоволеності взаємин	45%
індекс ізольованості	4%
Коефіцієнт усвідомленості взаємин	27%

Висновок: соціометричний статус «зірка», взаємних виборів - 2, що свідчить про визнання в середовищі однолітків.

2.7 Психологічна характеристика учня

I. Загальні відомості про учня

1. Трухан Олександр, 15 років. У 6,5 років пішов в перший клас школи. Два роки навчається в іншому класі, оскільки залишався на повторний рік навчання в 5 класі.

2. Зовнішній вигляд: середнього зростання, худорлявої статури. Зовнішній вигляд неохайний, одяг не завжди чиста, не підстрижений, часто не розчесав.

3. Фізичний розвиток відповідає віковим нормам, хронічних захворювань немає.

II. Характеристика умов сімейного виховання:

1. Склад сім'ї: мати - Трухан Таїсія Іванівна, 46 років, освіта професійно-технічна, маляр штукатур; отець Трухан Володимир Антонович, 47 років, без освіти, фермер.

2. Житлові умови: сім'я проживає в приватному будинку,у Олександра є своя кімната, необхідна для навчання і відпочинку меблі.

Загальна атмосфера взаємин в сім'ї: байдуже відношення один до одного, батьки зловживають спиртними напоями.

1. Відношення членів сім'ї до школяра: вихованню Олександра не приділяється належної уваги, часто наданий сам собі, відсутній контроль з боку батьків.

2. Відношення школяра до членів сім'ї: неповага, зневага.

III. Коротка характеристика класу:

1. У класі 26 учнів, з них: 12 дівчаток, 14 хлопчиків.

2. Успішність в цілому по класу середня. У більшості учні дисципліновані, підкоряються вимогам педагогів, дотримують правила поведінки в школі, мають місце ситуативні конфлікти;

- психологічний клімат позитивний, немає яскраво виражених угрупувань, підтримуються дружні взаємини;

- учні класу беруть участь в суспільному житті школи частіше за пропозицією педагога, ніж за власною ініціативою.

IV. Положення учня в класному колективі, характеристика його відношення з вчителями

Офіційний статус учня: успішність низька, часті порушення дисципліни, правил поведінки в школі.

Положення в класі - лідер (за наслідками соціометрії - «зірка»). У взаємодії з однолітками виступає ініціатором, як правило, не зовсім пристойних вчинків, розиграшів. До думки колективу не прислухається, вимоги і зауваження однокласників сприймає частіше агресивно, вороже.

Взаємини з вчителями: часто конфліктує, провокує, може грубо висловитися, нагрубити (залежить від авторитету і строгості вчителя). На оцінки і зауваження не відповідні його очікуванням реагує образою, агресією, різкими висловами, вважає, що вчителі його недооцінюють.

V. Спрямованість особі школяра

1. Етичні переконання учня не сформовані. Поведінка часто відрізняється від прийнятих норм.

2. Відношення до праці: виявляє цікавість до трудового навчання. Працьовитість і акуратність проявляє в цікавих для нього видах праці. Пізнавальний і учбовий інтерес не сформований, учень не проявляє бажання вникнути в суть питання, обмежуючись інформацією, що надається вчителем; пізнавальна ситуація не стимулює подальшого пошуку, інтерес до неї пояснюється лише сьогохвилинними враженнями, питання ті, що задаються учнем обмежуються межами уроку, носять поверхневий характер, зазвичай направлені на затягування уроку, відвернення вчителя і дітей від теми.

3. Виявляє цікавість до спортивних занять, техніки. Періодично відвідує спортивну секцію по футболу. Інтереси нестійкі, немає навику регулярних відвідин кружка або секції.

4. Професійних намірів не має, оскільки не знає, чим би хотів займатися.

VI. Особливості особової поведінки

1. Поводиться агресивно в конфліктних ситуаціях, грубіянить, не уміє стримувати емоції. Поведінка часто направлена на демонстрацію себе, бажання «покрасуватися» перед однолітками. Ситуації відмови, неуспіху, вказівки на недоліки викликають негативну реакцію. Можна говорити про низьку культуру поведінки і спілкування, несформованість навиків адекватної поведінки, невміння вирішувати конфлікти іншими способами.

VII. Рівень домагань і самооцінка

1. Рівень домагань низький, що виявляється в тому, що підліток не ставить цілей в учбовій діяльності, не прагне до яких - або досягненням.

2. Завищена самооцінка виявляється в егоїзмі, зарозумілості, прагненні до лідерства, зневазі думкою тих, що оточують, некритичне відношення до себе.

VIII. Рівень інтелектуального розвитку

1. Прояви розумової самостійності виражені слабо, навики самостійної розумової роботи не розвинені; немає звички до глибокої розумової діяльності, думки поверхневі, власна думка по темі викликана тільки інтересом до матеріалу; пасивність на уроці.

2. Переважно слабкий ступінь уваги, рідко - середня. Увага частіше довільне, таке, що вимагає концентрації, не стійке, часте перемикання. Увагу привертають питання, обернені особисто, наочність. Відволікається на дії однокласників. Не зацікавлений на уроці, часто думає про своє, не проявляє активності. Більшість учнів класу уважніші і зосереджені на уроці.

3. Розвиненіша зорова і образна пам'ять. Виявляє цікавість при демонстрації наочного матеріалу, краще запам'ятовує такий матеріал. При словесному поясненні часто відволікається, якщо не цікавий матеріал, не завжди може повторити те, що тільки що сказав вчитель.

Як правило, запам'ятовування механічне, може привести приклад, але не завжди вдало, що пов'язане з неуважністю, отвлекаємостью на уроці.

4 Переважає наочно-образний тип мислення. самостійні виводи формулює погано, не завжди правильно виділяє головне.

5 Словарний запас бідний, обмежений. Уміння виражати свої думки розвинене слабо, не завжди правильно по сенсу вживає слова, багато слів-паразитів. Часто вживає «е-е, ну, коротше». Висока емоційність мови, що супроводжується жестикуляцією.

IХ. Особливості емоційної сфери

1. Найбільш типовим є піднесений, веселий, бадьорий, легковажний настрій. Емоційні стани нестійкі, що виявляється в різкій зміні настрою, надмірній збудливості.

2. Для підлітка характерне надмірне емоційне збудження. Типова для учня форма реакції на стресову ситуацію: агресивна. Коли підлітка ображають або кривдять, він грубить, озлоблюється, б'ється.

Х. Особенності вольових рис вдачі:

1. Емоційно нестриманий, слабо контролює свою поведінку і слова в спілкуванні з однокласниками, з дорослими - ступінь контролю залежить від авторитету вчителя, не піклується про зовнішні прояви, що ймовірно пов'язане з недоліками виховання.

2. Нестійкість в учбовій діяльності виявляється у разі контролю педагога, самостійно добивається поставлених учбових завдань і цілей не уміє; у повсякденному житті наполегливість виявляється тільки в ситуаціях особистої зацікавленості і важливості мети.

XI. Темперамент

1. Слабкий тип нервової діяльності, переважно «слабкий тип» нервової системи, рухливість нервових процесів.

2. Підліткові властиві риси двох типів темпераменту: сангвінічного і холеричного. Прояви деяких властивостей темпераменту певного типу більш виражені (пластичність / реактивність, переважаюча над активністю), що не дозволяє зробити чіткого виводу про тип темпераменту. Можливо це пояснюється недостатнім часом спостереження, або невірною інтерпретацією яких - те проявів. Грунтуючись на попередніх спостереженнях, очевидніше холеричний тип темпераменту.

Висновки: Особа підлітка має негативні прояви, що вимагають корекції. Необхідно виховувати уміння і спонукати бажання до учбової діяльності, розвивати пізнавальні інтереси. Вчителям рекомендувати пред'являти підвищені вимоги до виконання домашнього завдання, стимулювати самостійний пошук і розумову діяльність підлітка Класному керівникові розширювати уявлення, кругозір, знайомити з літературою за віком, привертати до проведення класних і позашкільних заходів. Соціальному педагогові, психологові проводити роботу з сім'єю що вчиться, оскільки основні причини несформованості учбових і пізнавальних навиків, поведінки крояться в сімейній байдужості, безконтрольності з боку батьків.



ВИСНОВКИ

Виробнича практика проходила у Велікознам'янській ЗОШ №1.

В ході практики була здійснена самостійна робота як психолога-стажиста під керівництвом психолога загальноосвітньої школи, а також були виконані завдання по практиці.

Протягом перших днів практики було здійснено знайомство з особливостями роботи шкільної психологічної служби, ( вивчені цілі, зміст роботи, документація, регламент роботи, пріоритетні напрями) і під керівництвом психолога був складений план на період проходження практики. На цьому ж етапі виробничої практики відбувалися відвідини занять з метою спостереження, готувалися бланки для проведення психодіагностичних обстежень, розроблялися конспекти коректувально-розвиваючих занять.

На наступному етапі виробничої практики здійснювалися функції психолога. Був проведений аналіз протоколів спостереження, аналіз уроку; була застосована методика вивчення рівня адаптаци у школярів.

В результаті практики у мене сформувалися психологічні знання і навики, здатність вести самостійну професійну діяльність, розширилися уявлення про взаємодію шкільної психологічної служби з соціумом.

Під час проходження виробничої практики була реалізована мета - формування умінь і навиків, необхідних в діяльності психолога освітньої установи.

В результаті проходження виробничої практики у мене склалося уміння планувати роботу практичного психолога, складати звіти; закріпилися навики проведення комплексної психологічної діагностики з постановкою діагнозу, складання тексту висновків і практичних рекомендацій, сформувалися уміння в проведенні коректувально-розвиваючих занять і тренінгів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 №1/9-352

2. Методичні матеріали для психодіагностичного обстеження дитини 5 - 7 років />Сост.В.И.Чикрова, О.В. Соколова. - Ярославль, 1993.

3. Истратова О.Н.Психодиагностика: колекція кращих тестів / О.Н.Истратова,Т.В.Эксакусто. -Изд.3-е. - Ростовн/Д: Фенікс, 2006. - 375 з.

4. Маралов, В. Г. Формування основи соціальної активності особистості дитячому віці (Дошкільник - молодший школяр) / В. Г.Маралов, В.А.Ситаров. - М., 1990. - 220 з.

5. БитяноваМ.Р. Соціальна психологія: учеб. посібник /М.Р.Битянова. - СПб.: Пітер, 2008. - 368 з.

6. Оржеховська В. М., Пилипвнко О. І., Андрущак Л. І. Концепція освіти «рівний -- рівному» щодо здорового способу життя серед молоді України

7. Я -- моє здоров'я -- моє життя: Навч.-метод, посіб. / О. А. Голоцван,

8. Н. О. Лещук, Т. І. Мирошниченко та ін. -- К: Навч. книга, 2004. 256 .

Размещено на Allbest.ur