Психічне відображення та його сутність, природа, основні прояви

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

Курсова робота

ПСИХІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ТА ЙОГО СУТНІСТЬ, ПРИРОДА, ОСНОВНІ ПРОЯВИ

Старовойтова Наталія Ігорівна

Суми 2016



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

1.1 Висвітлення стану проблеми поняття психічного відображення у психологічній літературі

1.2 Свідомість як вищий рівень психічного відображення

1.3 Психологічні особливості юнацького віку

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛНЕННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

2.1 Методичне забезпечення дослідження

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

2.3 Практичні рекомендації, щодо розвитку гіпотико-дедуктивного мислення студентів ВНЗ

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає в тому, що в сучасній психологічній науці особливої гостроти набуває проблема вивчення процесу мислення як індивідуальної інтелектуальної особливості людини, що відрізняє його від інших людей. Особливо слід відзначити значимість обраної проблеми для підлітків і юнацтва, так як індивідуальні особливості мислення (типи мислення) можуть мати важливе значення для вибору професійної діяльності. Підростаюче покоління в даний час переживає нелегкий час у зв'язку з величезним інформаційним потоком, постійним оновленням і поповненням ринку праці новими професіями. Питання, присвячені вивченню таких проблем, як особливості мислення - психологічного процесу, індивідуальні особливості і типи мислення достатньо висвітлені в багатьох роботах сучасних авторів (Л. с. Виготський, П. Я. Гальперін, Ю. Б. Гіппенрейтер, В. о. Півнів, З. В. Калмикова, А. А. Матюшкіна, А. Р. Маклаков, В. Е. Мільман, Н.І. Поліванова, Н.В. Рижова, Б. М. Теплов, Р. С. Нємов та ін).

Об'єкт дослідження - індивідуальні особливості і типи мислення.

Предмет дослідження - переважаючі типи мислення як складова частина індивідуальних особливостей інтелектуальної діяльності.

Мета цього дослідження полягає у вивченні взаємозв'язку індивідуальних особливостей мислення з професійною орієнтацією молоді.

В якості гіпотези висувається положення, що інтелектуальні особливості, зокрема, переважаючий тип мислення впливає на можливі професійні здібності, допомагає зробити вибір професії, сприяє успішному професійному зростанню.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз психологічних досліджень у зарубіжній і вітчизняній літературі по проблемі мислення як психологічного процесу, його основних видів та індивідуальних особливостей;

2. Проаналізувати методологічну основу вивчення мислення;

3. Провести діагностику індивідуальних особливостей мислення студентів;

4. Встановити взаємозв'язок між переважаючим типом мислення і вибором професійної діяльності.

В дослідженні використовувалися наступні методи: загальнонауковий метод (аналіз літератури з проблеми, узагальнення, порівняння та систематизація та класифікація експериментальних і теоретичних даних); емпіричний метод (спостереження, бесіда (індивідуальна); метод психодіагностичного обстеження, тестування за допомогою методики визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной; метод математичної обробки.

Організація дослідження. Робота проводилась протягом 2009-2010 років на базі Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися на студентській науково-практичній конференції, що проходила 19-20 квітня 2016 р. на базі фізико-математичного факультету Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 28 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел включає 37 одиниць. Робота містить дві таблиці, дві діаграми та два додатки.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХІЧНОГО ПРОЦЕСУ У СТУДЕНТІВ ДРУГОГО КУРСУ ВНЗ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1 Висвітлення стану проблеми поняття психічного відображення у психологічній літературі

Життя людини постійно ставить перед ним гострі та невідкладні завдання і проблеми.

Інформація, отримана людиною з навколишнього світу, що дозволяє людині представляти не тільки зовнішню, але і внутрішню сторону предмета, представляти предмети у відсутність їх самих, передбачати їх зміну в часі, спрямовуватися думкою в неозорі далі і мікросвіт. Все це можливо завдяки процесу мислення.

Мислення є вищим пізнавальним процесом, це своєрідний вожатий по лабіринту буття. Воно являє собою активне, цілеспрямоване, опосередковане і узагальнене відображення навколишньої дійсності у свідомості людини.

Чуттєвою основою мислення є відчуття, сприйняття і уявлення. Через органи чуття - ці єдині канали зв'язку організму з навколишнім світом - поступає в мозок інформація. Зміст інформації переробляється мозком.

Відштовхуючись від того, що дано у відчуттях і сприйняттях, мислення, виходячи за межі чуттєво даного, розширює межі нашого пізнання. Це розширення пізнання досягається мисленням в силу його опосередкованого характеру, що дозволяє йому опосередковано - умовиводом - розкрити те, що безпосередньо в сприйнятті не дано. З розширенням пізнання завдяки мисленню пов'язано і поглиблення пізнання.

Відчуття і сприйняття відображають окремі сторони явищ, моментів дійсності в більш або менш випадкових поєднаннях. Мислення співвідносить дані відчуттів і сприйняттів - зіставляє, порівнює, розрізняє, розкриває відносини, опосередкування і через стосунки між безпосередньо чуттєво даними властивостями речей і явищ, розкриває нові, які безпосередньо чуттєво не дані абстрактні їх властивості; виявляючи взаємозв'язку і осягаючи дійсність в цих її взаємозв'язках, мислення глибше пізнає її сутність. Як вказував А. Л. Рубінштейн, «ми зазвичай сприймаємо речі у певних ситуаціях, в яких вони подані в тих чи інших співвідношеннях з іншими речами, - просторових, тимчасових і т. д.... Крім того, і всередині кожної речі різні властивості сприймаються нами знову-таки не як сукупність ізольованих, між собою не пов'язаних якостей, а в певних, характерних для речі співвідношеннях, поєднаннях, зв'язки...» 32.

Іншими словами, мислення відображає буття в його зв'язках та відносинах, в його різноманітних опосредованиях.

Рухаючись від випадкових до істотних загальних зв'язків, мислення виявляє закономірності або закони дійсності. При цьому відбувається пізнання об'єктивного світу з різних сторін, які характеризуються тими чи іншими властивостями в тій чи іншій мірі.

А. Л. Рубінштейн 32 простежує зв'язок мислення з дією. «Людина пізнає дійсність, впливаючи на неї, розуміє світ, змінюючи його. Мислення не просто супроводжується дією або дію - мисленням; дія - це первинна форма існування мислення. Первинний вид мислення - це мислення в дії і дією, мислення, яке здійснюється в дії й у дії виявляється.

Мислення зародилося у трудовій діяльності як практична операція, як момент або компонент практичної діяльності і лише потім виділилася у відносно самостійну теоретичну діяльність».

Результати пізнавальної діяльності людей фіксують у формі понять. Поняття - є віддзеркалення істотних ознак предмету. Поняття про предмет виникає на основі багатьох суджень і умовиводів про нього. Поняття як результат узагальнення досвіду людей є вищим продуктом мозку, вищим ступенем пізнання світу.

Повноцінне діалектичне поняття бере явище у внутрішній взаємозв'язку всіх його сторін, в єдності внутрішніх протиріч, в його конкретній життя і розвитку. І саме поняття, а не слово, є специфічним змістом мислення.

Розкриваючи зв'язки і відносини, виходячи від явища до узагальненого пізнання їх сутності, поняття набуває абстрактний, не наочний характер. Зміст поняття суцільно і поруч не можна собі наочно уявити, але його можна мислити або знати. Його об'єктивне визначення розкривається опосередковано і виходить за межі безпосередньої наочності. Формою існування поняття є слово.

Понятійний зміст мислення складається в процесі історичного розвитку наукового знання на основі розвитку суспільної практики. Його розвиток є історичним процесом, підлеглим історичним закономірностям.

Мислення людини протікає у формі суджень і умовиводів. Судження - це форма мислення, що відображає об'єкти дійсності в їх зв'язках і відносинах. Кожна думка є окрема думка про що-небудь. Послідовний логічний зв'язок декількох суджень, необхідний для того, щоб вирішити яке-небудь розумове завдання, зрозуміти що-небудь, знайти відповідь на питання, називається міркуванням. Міркування має практичний сенс лише тоді, коли воно призводить до певного висновку, умовиводу. Умовивід і буде відповіддю на питання, підсумком пошуків думки.

Умовивід - це висновок із декількох суджень, що дає нам нове знання про предмети і явища об'єктивного світу. Умовиводи бувають індуктивні, дедуктивні та за аналогією.

Думка стає думкою і для себе і для інших тільки через слово - усне і письмове. Завдяки мові думки людей не втрачаються, а передаються у вигляді системи знань з покоління в покоління. Проте існують і додаткові засоби передачі результатів мислення: світлові і звукові сигнали, електричні імпульси, жести і ін.

Проте нерозривний зв'язок мислення з мовою зовсім не означає, що мислення може бути зведене до мови. Мислення і мова не одне і те ж. Мислити, не значить говорити про себе. Свідченням цьому може служити можливість висловлювання однієї і тієї ж думки різними словами, а також те, що ми не завжди знаходимо потрібні слова, щоб висловити свою думку.

Мислення як особливий психічний процес має ряд специфічних характеристик і ознак (табл.1).

Табл.1.Специфіка мислення як психічного процесу

М И С Л Е Н Н Я	особливості протікання	Узагальнене відбите і опосередковане пізнання дійсності; Рішення конкретної задачі; Зв'язок з промовою.
	форми мислення	Поняття; Судження; Умовивід.
	розумові операції	Аналіз; Синтез; Порівняння; Абстрагування; Конкретизація; Узагальнення.

Першою такою ознакою є узагальнене віддзеркалення дійсності, оскільки мислення є відображення загального в предметах і явищах реального світу і застосування узагальнень до поодиноких предметів і явищ. Другим, не менш важливим, ознакою мислення є опосередковане пізнання об'єктивної реальності. Суть опосередкованого пізнання полягає в тому, що ми в змозі виносити судження про властивості або характеристики предметів і явищ без безпосереднього контакту з ними, а шляхом аналізу непрямої інформації.

Наприклад, для того, щоб дізнатися, яка сьогодні погода, можна вийти на вулицю. Однак найчастіше ми робимо по-іншому. Якщо ми хочемо дізнатися, холодно на вулиці або тепло, ми користуємося зовнішнім термометром або слухаємо зведення погоди і на основі інформації про температурні характеристики зовнішнього середовища робимо висновок про те, тепло на вулиці або холодно.

Наступною найважливішою характерною особливістю мислення є те, що мислення завжди пов'язане з вирішенням тієї чи іншої задачі, що виникла в процесі пізнання або практичної діяльності. Процес мислення починає найбільш яскраво проявлятися лише тоді, коли виникає проблемна ситуація, яку необхідно вирішити. Мислення завжди починається з питання, відповідь на який є метою мислення. Причому відповідь на це питання знаходиться не відразу, а з допомогою певних розумових операцій, у процесі яких відбувається видозміна і перетворення наявної інформації.

1.2 Свідомість як вищий рівень психічного відображення

Психологічна наука в ході свого історичного розвитку поступово відділяючись від філософії займається вивченням процесу мислення. Були виділені наступні види мислення (див. табл. 2).

психічне відображення професійна орієнтація

Таблиця 2 - Види мислення

ВИДИ МИСЛЕННЯ	ЗА ФОРМОЮ	НАОЧНО-ДІЄВЕ
		НАОЧНО-ОБРАЗНЕ
		АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНЕ
	ЗА ХАРАКТЕРОМ ВИРІШУВАНИХ ЗАВДАНЬ	ТЕОРЕТИЧНЕ
		ПРАКТИЧНЕ
	ЗА СТУПЕНЕМ РОЗГОРНУТОГО	ДИСКУРСИВНЕ
		ІНТУЇТИВНЕ
	ЗА СТУПЕНЕМ ОРИГІНАЛЬНОСТІ І НОВИЗНИ	РЕПРОДУКТИВНЕ(ВІДТВОРЮЮЧИЙ)
		ПРОДУКТИВНЕ(ТВОРЧЕ)

1. Види мислення за формою: наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, абстрактно-логічне мислення.

Найбільш поширене розподіл видів мислення наочно-дієве, наочно-образне і словесно-логічне мислення (О. К. Тихомиров, Поддьяков М.Н.)

Наочно-дієве мислення - це особливий вид мислення, суть якого полягає в практичній перетворювальної діяльності, яка здійснюється з реальними предметами. Цей вид мислення широко представлений у людей, зайнятих виробничою працею, результатом якої є створення якого-небудь матеріального продукту. Він існує і у вищих тварин і систематично вивчався такими вченими, як І. П. Павлов, В. Келер, Н.Н. Ладигіна-Кота та ін. Основна характеристика наочно-дієвого мислення відображена в назві: рішення задачі здійснюється за допомогою реального перетворення ситуації, з допомогою спостережуваного рухового акту (цит. по 37, с. 3).

Наочно-образне мислення - це вид розумового процесу, який здійснюється безпосередньо при сприйнятті оточуючої дійсності і без цього здійснюватись не може. Функції образного мислення пов'язані з уявленням ситуацій і змін до них, які людина хоче отримати в результаті своєї діяльності, перетворюючої ситуацію, з конкретизацією загальних положень. В ході рішення розумових завдань відповідні образи подумки перетворюються так, що в результаті маніпулювання ними ми можемо знайти рішення цієї задачі. Найчастіше такий вид мислення переважає у людей, діяльність яких пов'язана з яким-небудь видом творчості (цит. по 14, с. 33).

Абстрактно-логічне мислення (словесно-логічне) - особливий вид розумового процесу, який полягає у використанні понять і логічних конструкцій. Воно функціонує на базі мовних засобів і є найбільш пізній етап історичного й онтогенетичного розвитку мислення. В його структурі формуються і функціонують різні види узагальнень.

Наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення утворюють етапи розвитку мислення в онтогенезі, у філогенезі. В даний час в психології переконливо показано, що ці три види мислення співіснують і у дорослої людини і функціонують при вирішенні різних завдань.

2. Види мислення за характером розв'язуваних завдань: теоретичне і практичне мислення А. Р. Маклаков 14, с. 33 вказує, що «найчастіше мислення поділяють на теоретичне і практичне. При цьому в теоретичному мисленні виділяють понятійне і образне мислення, а в практичному наочно-образне та наочно-дієве.... Види мислення доповнюють один одного і забезпечують глибоке і різностороннє відображення дійсності».

Теоретичне мислення - це пізнання законів, правил, засноване на виділенні й аналізі основного вихідного протиріччя досліджуваної ситуації або розв'язуваної задачі. Теоретичне мислення ґрунтується на аналізі внутрішніх характеристик досліджуваних явищ, дозволяє подумки змінювати об'єкт дослідження і тим самим найбільш повно вивчити його, розкривши внутрішні характеристики і відносини. Теоретичне мислення характерно для наукової діяльності (цит. по 20, с. 78).

Мислення практичне - один з видів мислення, який зазвичай порівнюють з теоретичним мисленням. Практичне мислення було глибоко проаналізовано радянським психологом Б. М. Тепловим 36, с. 147. Одна з важливих особливостей практичного мислення полягає в тому, що воно розгортається в умовах жорсткого дефіциту часу. Так, наприклад, для фундаментальних наук відкриття закону в лютому або березні того ж року не має принципового значення. Складання плану ведення бою після його закінчення робить роботу безглуздою. У практичному мисленні дуже обмежені можливості для перевірки гіпотез.

3. Види мислення за ступенем розгорнутого: дискурсивне та інтуїтивне мислення

4. Інтуїтивним (або заснованому на почутті) називають мислення, специфіка якого спирається на наявну у людини особливу здатність або почуття, що називається інтуїцією. Під ним розуміється здатність, що забезпечує швидке знаходження правильного вирішення задачі без довгих міркувань, не маючи при цьому ні вагомими аргументами, ні переконливими доказами його істинності (цит. по 31).

Дискурсивне мислення (від лат. discursus - міркування), по Великому психологічному словнику 22 - опосередковане минулим досвідом мовленнєвий мислення людини. Виступає як процес зв'язного логічного міркування, в якому кожна наступна думка обумовлена попередньої. Найбільш докладно різновиди та правила (норми) дискурсивного мислення вивчаються логікою.

5. Види мислення за ступенем оригінальності і новизни: репродуктивне (відтворюючий) та продуктивне (творче) мислення

6. Важливим є розрізнення продуктивного і репродуктивного мислення. 3.І. Калмикова засновує це розходження на «ступеня новизни одержуваного в процесі мисленнєвої діяльності продукту по відношенню до знань суб'єкта» [10, с. 13].

Продуктивною, або творчою, називають таке мислення, яке породжує якісь нові знання, новий матеріальний або ідеальний продукт (результат). Продуктивним, наприклад, є мислення вченого, який зробив наукове відкриття, письменника, який створив новий літературний твір, художника, який написав нову картину, інженера, який створив нову машину.

Репродуктивне мислення - це мислення, що відкриває для даної людини вже відомі іншим людям знання або відтворює те, що кимось колись вже було створено. Репродуктивним мисленням, наприклад, займається художник, копіює картину іншого художника, учні, які вирішують будь-які навчальні завдання, робітник, який виготовляє відому деталь відомої машини за відпрацьованою технологією, і так далі (цит. по 31).

1.3 Психологічні особливості юнацького віку

Найважливішою ознакою всякого мислення - незалежно від його окремих індивідуальних особливостей - є вміння виділяти суттєве, самостійно приходити до все нових узагальнень.

Індивідуальні особливості мислення у різних людей виявляються, насамперед, у тому, що у них по-різному складається співвідношення різних і взаємодоповнюючих видів і форм розумової діяльності (наочно-образного, наочно-дієвого і понятійного (абстрактного) мислення).

Однак слід зазначити, що у багатьох людей у однаковій мірі розвинені конкретно-дієве, конкретно-образне і теоретичне мислення, але залежно від характеру завдань, які людина вирішує, на перший план виступає то один, то інший, то третій вид мислення.

Існують й інші розходження в розумовій діяльності людей. Якщо вони стійкі, їх називають якостями розуму. До них відносять гнучкість, самостійність, ініціативність, глибину, широту, швидкість, оригінальність, критичність, послідовність (цит. по 9, 32).

Розглянемо перераховані якості докладніше.

Гнучкість мислення полягає в умінні змінювати намічений спочатку шлях (план) вирішення завдань, якщо він не задовольняє умовам проблеми, які поступово виокремлюються в ході її рішення і які не вдалося врахувати з самого початку. Гнучкості мислення протистоїть інертність мислення. Людині інертної думки більш властиве відтворення засвоєного, ніж активні пошуки невідомого. Інертний розум - це ледачий розум. Гнучкість розуму - обов'язкова якість людей творчості.

Самостійність розуму виражається в здатності ставити питання і знаходити оригінальні шляхи їх вирішення. Творчий характер мислення виразно виражається саме в такій самостійності. Самостійність розуму припускає його самокритичність, тобто уміння людини бачити сильні і слабкі сторони своєї діяльності взагалі й розумової зокрема.

Ініціативність - постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби розв'язання задачі.

Глибина - здатність проникати в сутність речей і явищ, розуміти глибинні причини і закономірності.

Широта - здатність бачити проблеми багатосторонньо, у взаємозв'язку з іншими явищами.

Швидкість думки особливо потрібна в тих випадках, коли від людини вимагається приймати певні рішення в дуже короткий термін (наприклад, під час бою, аварії). Але вона потрібна також і школярам. Так, деякі хороші учні навіть у старших класах, коли їх викликають до дошки розв'язувати нову для них завдання, бентежаться і губляться. Ці негативні емоції гальмують їх мислення; думка починає працювати дуже повільно і часто безуспішно, хоча в спокійній обстановці (вдома або за партою, а не дошки) ті ж школярі швидко і добре вирішують подібні і навіть більш важкі завдання.

Оригінальність - здатність відтворювати нові ідеї, відмінні від загальноприйнятих.

Критичність - об'єктивна оцінка предметів і явищ, прагнення піддавати сумніву гіпотези і рішення.

Послідовність - здатність логічно міркувати, переконливо доводити істинність або хибність якого-небудь висновку, перевіряти хід міркування.

Усі ці якості розуму виховуються в процесі навчання дітей в школі, а також шляхом наполегливої роботи над собою.

Таким чином, мислення має яскраво виражений індивідуальний характер. Особливості індивідуального мислення виявляються в різних співвідношеннях видів і форм, операцій і процедур розумової діяльності.

Висновки до розділу 1

У процесі розвитку індивіда формується внутрішня зв'язність його свідомості, своєрідна, "власна логіка". Ідеальна форма відображення дає суб'єкту відносну незалежність від безпосереднього моменту. Його поведінку в кожний даний момент визначається не тільки цим моментом, але також попередньої історією і уявленнями про майбутнє, задумами, цілями, помислами, спогадами, уявленнями про принципи поведінки, світоглядом і т. д. Все це в цілому утворює те, що прийнято називати "внутрішнім світом" особистості. Потрібно відзначити, що поняття "внутрішній світ" іноді вважається нібито несумісним з поняттям відображення. Однак насправді він виступає саме як відображення, але складно організоване, "накопичене" протягом життя, що включає багато рівні глибини і повноти усвідомлюваного і неусвідомлюваного, емпіричних і теоретичних узагальнень і т. д. Саме внутрішній світ характеризує унікальність кожної особистості, її своєрідність. Ця своєрідність виявляється в більш простих феноменах відображення лише в тій мірі, в якій вони пов'язані з внутрішнім світом особистості.

Свідомість сучасної людини є продукт усієї всесвітньої історії, підсумок багатовікового розвитку практичної і пізнавальної діяльності незліченних поколінь людей. І для того, щоб зрозуміти її сутність, необхідно з'ясувати питання про те, як вона зародилося. Свідомість має свою не тільки соціальну історію, але і природну передісторію - розвиток біологічних передумов у вигляді еволюції психіки тварин.



РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛНЕННЯ ЯК СКЛАДОВОЇ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

2.1 Методичне забезпечення дослідження

Як стверджує О. К. Тихомиров 37, «при психологічному вивченні мислення, як і інших психічних явищ, немає іншого шляху, крім шляху об'єктивного дослідження, як би важкий він не був. Об'єктивність дослідження мислення вимагає ретельної фіксації тих особливостей діяльності, в яких так чи інакше проявляється мислення людини, з якою ми судимо про протікання мислення: сам факт вирішення задачі, тип рішення, час рішення, спонтанні висловлювання по ходу рішення, міркування вголос, особливості психофізіологічних реакцій і т. д.».

До XX століття в науці застосовувався тільки один метод - метод самоспостереження, або інтроспекції. Як зазначає, С. Л. Рубінштейн 32, «пізнання власної психіки самоспостереження, або интроспекцией, завжди здійснюється в тій чи іншій мірі опосередковано через спостереження зовнішньої діяльності».

В даний час в психології мислення широко застосовуються всі основні методи збору емпіричного матеріалу.

Виділяються наступні методи (цит. по 33, 19, 18):

Спостереження - описовий психологічний дослідницький метод, що полягає в цілеспрямованому і організованому сприйнятті та реєстрації поведінки досліджуваного об'єкта. Спостереженням називається цілеспрямоване, організоване і певним чином фиксируемое сприйняття досліджуваного об'єкта. При спостереженні явища вивчаються безпосередньо в тих умовах, в яких вони протікають в дійсного життя (цит. по 23).

Бесіда - психологічний вербально-комунікативний метод, що полягає у веденні тематично спрямованого діалогу між психологом і респондентом з метою одержання інформації від останнього.

У процесі бесіди психолог, будучи дослідником, спрямовує, таємно або явно, розмова, в ході якого задає опитуваному людині питання (цит. по 16).

Анкетування - психологічний вербально-комунікативний метод, в якому в якості засобу для збору інформації від респондента використовується спеціально оформлений список питань - анкета. Анкетування - опитування за допомогою анкети (цит. по 1).

Лабораторний експеримент, або штучний експеримент, - у психології це вид експерименту, який проводиться в штучно створених умовах (у рамках наукової лабораторії) і в якому по мірі можливості забезпечується взаємодія досліджуваних суб'єктів лише з тими факторами, які цікавлять експериментатора (цит. по 11).

Психологічне тестування - термін зарубіжній психології, що позначає процедуру встановлення і вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей (цит. по [3, с. 99-100]). У вітчизняній психології частіше вживається термін «психодіагностичне обстеження». За допомогою методу тестів виявляються ті чи інші особливості мислення (інтелекту).

Моделювання розумових процесів. При дослідженні мислення застосовуються не тільки якісні, але і кількісні методи: факторний аналіз у вивченні структури інтелекту, кореляційний аналіз при вивченні залежності мислення від індивідуально-психологічних особливостей людини, інформаційний аналіз при утворенні штучних понять та ін. Розвиваються також методи математичного і програмного моделювання мислення.

Психофізіологічні методи повністю спираються на фізіологічні реакції випробовуваних. Значення психофізіологічних методів полягає в тому, що вони в мінімальній мірі залежать і схильні до впливу випробуваного і що в новій техніці можна використовувати і поліграфи, які здатні одночасно інформувати про низку об'єктивних фізіологічних даних, як про індикаторах психічних процесів, що їх супроводжують. Зміни кров'яного тиску, шкірної провідності, електричних потенціалів мозку, зміни дихання і пульсу вже постійно належать до вивчених змінним величинам лабораторного психологічного експерименту. З фізіологічних методів можна зазначити психогальванические реакції (ПГР) (цит. по 27).

При дослідженні процесів мислення бажано використовувати кілька методів одночасно.

Кожен з методів дослідження мислення має свої сильні і слабкі сторони.

Наприклад, метод лабораторного експерименту дорікають за штучність і відносну простоту тих завдань, які вирішують випробовувані, які беруть участь у дослідах.

При вивченні процесів мислення велика увага приділяється тестів, спрямованих на виявлення як індивідуальних, так і патопсихологічних особливостей (патопсихологічне дослідження включає в себе бесіду з хворим, експеримент, спостереження за поведінкою хворого під час дослідження, збір та аналіз анамнезу, зіставлення експериментальних даних з історією життя досліджуваного.). Однак, як зазначає А. А. Матюшкіна 15, «при цьому існуючі методи дослідження мислення не орієнтовані на дорослого і не завжди достатні для реалізації заявленої мети».

Для виявлення індивідуальних особливостей мислення (якостей розуму) часто використовуються наступні методики 2: методика дослідження активності мислення (В. М. Лущихина), діагностика дослідного потенціалу (Ст. Е. Мільман), Куб Лінка і т. д.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

У дослідженні взяли участь студенти 2 курсу Сумського державного педагогічного університету фізико-математичного факультету. Обсяг вибірки - 28 осіб, серед яких 14 дівчини і 14 юнаки. Віковий показник коливався від 18 до 20 років.

Розвинуте професійне мислення є важливим компонентом компетентності студентів в умовах вузівської підготовки і дозволяє прогнозувати успішність професійної діяльності.

Професійне мислення як одна з приватних форм мислення - запорука успішної діяльності фахівця. Рівень розвитку професійного мислення визначає здатність людини до вільної орієнтації та продуктивної самореалізації в умовах ринку і стрімких соціальних змін. З мисленням, його процесами і якісними особливостями прийнято пов'язувати ефективність практичної і професійної діяльності фахівця 4.

Єдиного визначення поняття «професійне мислення», визнаного однозначним в науковому співтоваристві, не існує. Професійне мислення розглядається і як характеристика якості, рівня досконалості мислення, і як особливості мислення фахівця, зумовлені характером професійної діяльності по відношенню до об'єкта праці, і як процес вирішення професійних завдань у тій чи іншій галузі діяльності і т. д.

Методи дослідження професійного мислення викликають особливий інтерес і одночасно складність, пов'язана з недостатньою представленістю цієї теми в сучасній психодіагностиці.

Ймовірно, весь психодіагностичний інструментарій слід підрозділити на дві групи методів і методик - на ті, що будуть виявляти загальні особливості мислення професіонала з будь-якої сфери праці, і ті, які розробляються і застосовуються для кожного виду професійного мислення (клінічного, педагогічного та ін) окремо згідно специфіці професії.

Нас буде цікавити перша група методик, які досліджують операциональную бік професійного мислення, а також методики вивчення інтелектуального розвитку людини.

Ми вважаємо, що на формування професійного мислення впливають закладені природою інтелектуальні особливості мислення людини, зокрема, переважаючий тип мислення. Відомо, що людині з переважаючим словесно-логічним, або наочно-образним типом мислення ніколи не досягти професійних висот у сфері фізико-математичних наук, економіки, програмування, спорту, мистецтві і т. п.

У дослідженні індивідуальних особливостей мислення студентів великою підмогою стало включення в діагностичний інструментарій тесту за методикою визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной 2.

Обґрунтування його використання наступне.

Тест за методикою визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной створений в 2005 р., є одним з тестів, що використовуються в нашій країні для виявлення професійних нахилів. Автор - Р. В. Резапкина, філолог, психолог, старший науковий співробітник Центру практичної психології освіти Академії соціального управління, викладач Інституту практичної психології особистості і Московського інституту відкритої освіти. Випущені книги, посібники, програми: «Секрети вибору професії» (2002); «Штучний відбір» (2004); «Компас у світі професій» (2004); «Секрети вибору професії, або Путівник випускника»; «Відбір у профільні класи» (2006); цикл телепередач для молоді «Дороги, які ми вибираємо» (2006); комп'ютерна програма «Світлофор»; електронний підручник «Професія та кар'єра» (2008) (цит. по 30).

Методика визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной розроблялася для діагностування загального рівня інтелектуального розвитку у зв'язку з проблемами професійної психодіагностики, зокрема, для диференціації кандидатів на різні види навчання та діяльності в практиці професійного відбору.

Доцільність вибору даного тесту (ДОДАТОК А) для дослідження професійного мислення обґрунтовується наступними положеннями:

розвиток індивідуальних особливостей мислення людини визнається обов'язковим і найважливішою умовою досягнення високого професіоналізму;

даний тест дозволяє визначити домінуючі типи мислення як основні характеристики розумової діяльності людини, що визначають його професійне мислення (цит. по 4).

В результаті статистичної обробки даних, отриманих завдяки використанню методики визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной, була встановлена статева диференціація в мисленні; визначено шкали: типи мислення - наочно-дієве, абстрактно-символічне, словесно-логічне, наочно-образне, креативність (творчий).

Обробка і інтерпретація даних велася он-лайн, з опорою на ключ до тесту.

№ Тип мислення Питання

Предметно-дієвий 1 6 11 16 21 26 31 36

Абстрактно-символічне 2 7 12 17 22 27 32 37

Словесно-логічне 3 8 13 18 23 28 33 38

Наочно-образне 4 9 14 19 24 29 34 39

Креативність (творчий) 5 10 15 20 25 30 35 40

При обробці результатів тесту підраховується число плюсів у кожній з п'яти рядків. Кожен рядок відповідає певному типу мислення.

Кількість балів у кожній колонці вказує на рівень розвитку даного типу мислення:

* 0-2 - низький,

* 3-5 - середній,

* 6-8 - високий.

Інтерпретація результатів тесту

Предметно-дійове мислення притаманне людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони володіють хорошою координацією рухів. Їх руками створено весь оточуючий нас предметний світ. Вони водять машини, стоять біля верстатів, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати саму блискучу ідею. Цим мислення важливо для спортсменів, танцюристів, артистів.

Абстрактно-символічним мисленням володіють багато вчені - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію з допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні помацати, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез зроблені багато відкриттів у всіх галузях науки.

Словесно-логічне мислення відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (від лат. verbalis - словесний). Завдяки розвинутого словесно-логічного мислення вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей. Це вміння необхідно керівникам, політикам і громадським діячам.

Наочно-образним мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, художник, режисер повинні володіти розвиненим наочно-образним мисленням.

Креативність - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення задачі. Це рідкісне і нічим не замінне якість, що відрізняє людей, талановитих в будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога.

Таке мислення називають синтетичним.

В процесі інтерпретації даних був співвіднесений провідний тип мислення з обраним видом діяльності або профілем навчання. Можна сказати, що у всіх респондентів виявився синтетичний тип мислення, що дає деякі переваги в освоєнні майбутньої професії.

Зазначимо, що статеві особливості впливають на переважаючий тип мислення: у дівчат переважав наочно-образний (87,5%, 100%) і словесно-логічний (87,5%, 100%), у юнаків - абстрактно-символічний (75%) і словесно-логічний (62,5 - 75%). Випробувані виявили добре розвинене креативне мислення (62,5% - 100%), що підтверджує правильний вибір професії.(ДОДАТОК Б)

Отже, ми можемо говорити, що переважання типу мислення впливає на професійний вибір і подальше освоєння професії.

2.3 Практичні рекомендації, щодо розвитку гіпотико-дедуктивного мислення студентів ВНЗ

Беручи до уваги зміну парадигми освіти, яка відбувається в Україні, було поставлено за мету створити таку модель розвитку пізнавальної діяльності студентів, за якої кожен її елемент демонстрував би тенденцію до зростання.

Беручи до уваги змістовну інтерпретацію зазначених вище понять під моделлю розвитку пізнавальної діяльності студента ми розуміємо графічне представлення, що відображає позитивний вплив суб'єктів на основні компоненти пізнавальної діяльності особистості, що має на меті збагачення чуттєвого сприйняття, покращення теоретичного мислення та збільшення ефективності практичної діяльності студента.

Структура пізнавальної діяльності є ізоморфною, тобто тотожною у різних видах діяльності та незалежною від вікової категорії суб'єкту діяльності.

Модель передбачає динаміку взаємопов'язаних структурних компонентів: мотиваційно-вольового, процесуально-операційного та результативного під впливом суб'єктів навчально-професійної діяльності (викладачів, куратора, психолога, студентської групи та ін.) та відповідних психолого-педагогічних умов.

Метою пізнавальної діяльності є «отримання інформації про невідоме для того, щоб встановити його зв'язок з відомим та знайти нові способи та засоби для виходу з проблемної ситуації».

Звичайно, мета пізнавальної діяльності у кожному конкретному випадку, по відношенню до кожного предмета має свої особливості, але сформулювати мету - це виділити той результат, що має бути досягнутий під час конкретної діяльності. Так як студент є активним суб'єктом діяльності та суб'єктом розвитку пізнавальної діяльності, то він не може залишатись осторонь до її мети.

Як зазначає О. Леонтьєв «пізнавальна діяльність студентів має за мету засвоєння нових знань та умінь в певній предметній області, її інтеріоризація тобто переведення зовнішніх знань у внутрішню, психічну форму та вміння їх відтворити та застосовувати».

Отже, метою будь-якого пізнання є отримання нових знань, умінь та навичок. Метою ж моделі розвитку пізнавальної діяльності студента є перехід пізнавальної діяльності із нижчих рівнів на вищі, перехід від предметно-практичної до внутрішньої, теоретичної, перехід від репродуктивної пізнавальної діяльності до творчої.

Цільовий компонент моделі, як прогнозований результат, обумовлює організацію процесу.

Мотиваційно-вольовий компонент включає в себе пізнавальні мотиви, пізнавальні потреби, пізнавальні інтереси та такі вольові якості, як цілеспрямованість, наполегливість і рішучість.

Зважаючи на те, що формування пізнавальної діяльності є детермінантним процесом, то для його здійснення необхідні певні умови.

Психолого-педагогічні умови, які необхідні для розвитку пізнавальної діяльності:

-поетапне формування пізнавальної діяльності студентів;

-особистісна направленість процесу розвитку пізнавальної діяльності студентів;

-сформованість у студентів установки на активну пізнавальну діяльність;

-організація навчального процесу на основі інтегрованого підходу у викладанні дисциплін різних циклів.

Висновки до розділу 2

В результаті статистичної обробки даних, отриманих завдяки використанню методики визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной, була встановлена статева диференціація в мисленні.

В ході експерименту було досліджено особистість юнацького віку з мислення.

Дослідження показали, що у хлопців переважає креативність над всіма іншими типами мислення, на відміну від дівчат, у яких домінуючим типом мислення є абстрактно-символічне.

Отже, інтелектуальні особливості, зокрема, переважаючий тип мислення, впливає на професійні здібності, допомагає зробити вибір професії, сприяє успішному професійному зростанню.



ВИСНОВКИ

Мислення - переробка інформації в процесі перебігу думок, образів і відчуттів.

Мислення є вищим ступенем пізнання людиною дійсності, активне, цілеспрямоване, опосередковане і узагальнене відображення навколишньої дійсності у свідомості людини.

Ми пізнаємо дійсність поступово: спочатку відчуття і сприйняття, а потім переходимо до мислення. Згадаймо малюка, спочатку пробує на смак і на зуб всі предмети, що зустрічаються на його шляху, а у віці від року до двох намагається скласти пірамідку або кубики.

Мислення має ряд специфічних характеристик і ознак, які відрізняють його від інших психічних процесів: узагальнене відображення дійсності, опосередковане пізнання об'єктивної реальності, пов'язане з вирішенням тієї чи іншої задачі, нерозривний зв'язок з мовою.

Мислення може протікати дуже по-різному. Класифікації видів і типів мислення різноманітні.

Індивідуальні особливості мислення у різних людей виявляються неоднаковою мірою розвиненості якостей розуму: гнучкості, самостійності, ініціативності, глибини, широти, швидкості, оригінальності, критичності, послідовності.

При психологічному вивченні процесу мислення особливе місце відводиться об'єктивному дослідженню. Використовуються всі основні методи збору емпіричного матеріалу. Особливе місце відводиться використанню тестів, які входять до складу різних методик: методика дослідження активності мислення (В. М. Лущихина), діагностика дослідного потенціалу (Ст. Е. Мільман), куб Лінка та ін.

Важливою складовою інтелектуальної діяльності є такий вид мислення, як професійне. Воно служить орієнтиром молодому поколінню при виборі професійної діяльності. Проте професійне мислення завжди пов'язане з розвитком індивідуальних особливостей мислення людини, зокрема, з типом мислення.

Відомо, що людині з переважаючим словесно-логічним, або наочно-образним типом мислення ніколи не досягти професійних висот у сфері фізико-математичних наук, економіки, програмування, спорту, мистецтві і т. п.

Психологічний експеримент, проведений за методикою «Тип мислення» (Методика визначення типу мислення в модифікації Р. В. Резапкиной), підтвердив гіпотезу, що інтелектуальні особливості, зокрема, переважаючий тип мислення впливає на можливі професійні здібності, допомагає зробити вибір професії, сприяє успішному професійному зростанню.

Таким чином, можна сказати, що на формування професійного мислення впливають закладені природою інтелектуальні особливості мислення людини.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анкетування. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.psychologos.ru/articles/view/anketirovanie

2. База психологічних тестів. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://vsetesti.ru/tag/мышление/

3. Бурлачук Л. Ф. Психодіагностика: підручник для Вузів/ Л. Ф. Бурлачук. - СПб.: Пітер, 2006. - 351 с.

4. Валиуллина Р. Р. Методи діагностики професійного мислення студентів/ Р. Р. Валлиулина. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://psystudy.ru/index.php/num/2013v6n27/783-valiullina27.html.

5. Виготський Л. С. Зібрання творів./ Л. С. Виготський. - М: Педагогіка, 1982-1984. Т. 1-6.

6. Гальперін П. Я. Формування розумових дій // Гіппенрейтер Ю. Б., Півнів Ст. Ст. Хрестоматія по загальній психології: Психологія мислення/ Ю. Б. Гіппенрейтер, В. о. Півнів. - М., Видавництво Московського університету, 1981. - 311 с.

7. Гіппенрейтер Ю. Б., Півнів Ст. Ст. Хрестоматія по загальній психології: Психологія мислення/ Ю. Б. Гіппенрейтер, В. о. Півнів. - М., Видавництво Московського університету, 1981. - 311 с.

8. Дружинін Ст. Н. Експериментальна психологія/ В. Н. Дружинін. - СПб: Видавництво «Пітер», 2000. - 320 с.

9. Індивідуальні особливості мислення. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.psychologos.ru/articles/view/individualnye_osobennosti_myshleniya

10. Калмикова З. В. Продуктивне мислення як основа навченості/ З. В. Калмикова. - М: Педагогіка, 1981. - 200 с.

11. Лабораторний експеримент (психологія). - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/%CB % E0% E1% EE % F0% E0% F2% EE % F0% ED % FB % E9_%FD % EA % F1% EF % E5% F0% E8% EC % E5% ED % F2_(%EF % F1% E8% F5% EE % EB % EE % E3% E8% FF)

12. Леонтьєв А. Н. Обрані психологічні твори: У 2-х т./ А. Н. Леонтьєв.-М.: Педагогіка, 1983. - 320 с.

13. Ломов Б. Ф. Методологічні та теоретичні проблеми психології/ Б. Ф. Ломів. - М: Наука, 1984.

14. Маклаков А. Р. Загальна психологія. Частина 2. Психічні процеси. Глава 12. Мислення/ А. Р. Маклаков. - СПб.: 2008 - 583 с. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/makl/12.php

15. Матюшкіна А. А. Метод експерименту в діагностичному дослідженні мислення дорослого суб'єкта/ А. А. Матюшкіна. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.psyanima.ru/interview/persona/aamatyushkina/

16. Метод бесіди. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.psychologos.ru/articles/view/metod_besedy

17. Методи дослідження мислення. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://studopedia.ru/view_medpsiholog.php? id=55

18. Методика дослідження активності мислення (В. М. Лущихина). - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.dp5.su/index.php/2011-08-27-21-13-41/91396-metodika-issledovaniya-aktivnosti-myshleniya-i-m.html

19. Методи дослідження мислення. Основні тези. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://azps.ru/articles/tezis/16think_methods.html

20. Мільман Ст. Е. Ситуативно-пошукові завдання як модель діяльності у вирішенні життєвих завдань/ В. Е. Мільман. - «Щорічник Російського психологічного суспільства». - М. 2005, т. 1. с. 77-80.

21. Розумовий процес, індивідуальні особливості мислення: Биофайл науково-інформаційний журнал. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://biofile.ru/psy/1639.html

22. Мислення дискурсивне. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://vocabulary.ru/dictionary/30/word/myshlenie-diskursivnoe

23. Спостереження - метод у психології. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.psychologos.ru/articles/view/nablyudenie_metod_issledovaniya_v_psihologii

24. Нємов Р. С. Психологія: Учеб. для студ. высш. пед. навч. закладів: У 3 кн. - 4-е вид./ Р. С. Нємов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Загальні основи психології. - 688 с.

25. Петровський А. В., Ярошевський М. Р. Психологія: Підручник для студ. высш. пед. навч. закладів/А. В. Петровський, М. Р. Ярошевський. - М: Видавничий центр «Академія», 1998. - 512 с.

26. Поддьяков М.Н. Мислення дошкільника/ Н.Н. Поддьяков. - М: Педагогіка, 1977. - 277 с.

27. Психофізіологічні методи: Центр психологічної допомоги Просвіт. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://vprosvet.ru/biblioteka/psihofiziologicheskie-metody/

28. Райгородський Д. Я. Практична психодіагностика. Методики і тести/Д. Я. Райгородський. - М: Видавництво Бахрах, 2006-672 с.

29. Резапкина Р. В. Відбір у профільні класи/ Разапкина Р. В. - М.: Ґенеза, 2005. - 128 с.

30. Резапкина Галина Володимирівна. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.proftime.edu.ru/index.php? id_catalog=33&id_position=27

31. Рижова Н.В. Логопсихология/ Н.В. Рижова. - Ярославль: Ярославський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, 2010. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met144/node6.html

32. Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології/ С. Л. Рубінштейн. - СПб.: Пітер Ком, 1999. - 720 с. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/rubin/10.php

33. Словесно-логічне мислення. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.psychology.su/slovar/m/myshlenie_slovesno-logicheskoe_2/

34. Свідомість і мислення. Частина 4. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://becmology.ru/blog/psychology/thinking04.htm#m10

35. Столяренко Л. Д. Основи психології. Изд. 3, перероб. та доп. / Л. Д. Столяренко. - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2000. -672 с.

36. Теплов Б. М. Практичне мислення // Хрестоматія по загальній психології: Психологія мислення./ Б. М. Теплов. - М., 1981. - С. 147.

37. Тихомиров О. К. Психологія мислення. Навчальний посібник / О. К. Тихомиров. - М: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 272 с. - Електрон.ресурс - Режим доступу: http://www.syntone.ru/library/books/content/3336.html? current_book_page=1



ДОДАТОК А

Інструкція: «У кожної людини домінує певний тип мислення. Цей опитувальник допоможе Вам визначити тип свого мислення. Якщо згодні з виразом, в бланку поставте «+», якщо ні «-».»

Текст опитувальника

1. Мені легше щось зробити самому, ніж пояснювати іншому.

2. Мені цікаво складати комп'ютерні програми.

3. Я люблю читати книжки.

4. Мені подобається живопис, скульптура, архітектура.

5. Навіть у налагодженій справі я намагаюся дещо покращити.

6. Я краще розумію, якщо мені пояснюють на предметах або малюнках.

7. Я люблю грати в шахи.

8. Я легко висловлюю свої думки як в усній, так і в письмовій формі.

9. Коли я читаю книжку, я чітко бачу її героїв та події, які в ній змальовуються.

10. Я надаю перевагу самостійному плануванню своєї роботи.

11. Мені подобається все робити своїми руками.

12. У дитинстві я створював свій шифр для переписки з друзями.

13. Я надаю велике значення сказаному слову.

14. Знайомі мелодії викликають у мене в голові певні картини.

15. Різноманітні захоплення роблять життя людини багатше та яскравіше.

16. При вирішуванні задачі мені легше йти методом спроб та помилок.

17. Мені цікаво розбиратися у природі фізичних явищ.

18. Мені цікава робота ведучого теле-радіопрограм, журналіста.

19. Мені легко уявити предмет чи тварину, яких немає у природі.

20. Мені більше подобається процес діяльності, ніж сам результат.

21. Мені подобалось в дитинстві збирати конструктор з деталей, лего.

22. Я надаю перевагу точним наукам (математика, фізика).

23. Мене захоплює точність та глибинність деяких віршів.

24. Знайомий запах викликає у моїй пам'яті події минулого.

25. Я не хотів би підпорядковувати своє життя певній системі.

26. Коли я чую музику, мені хочеться танцювати.

27. Я розумію красу математичних формул.

28. Мені легко говорити перед будь-якою аудиторією.

29. Я люблю відвідувати виставки, вистави, концерти.

30. Я піддаю сумніву навіть те, що для інших є очевидним.

31. Я люблю займатися рукоділлям, щось майструвати.

32. Мені б було цікаво розшифрувати древні тайнописання.

33. Я легко засвоюю граматичні конструкції мови.

34. Я згоден з Ф. М. Достоєвським, що краса врятує світ.

35. Не люблю ходити одним і тим же шляхом.

36. Істинно тільки те, до чого можна доторкнутися руками.

37. Я легко запам'ятовую формули, символи, умовні позначення.

38. Друзі люблять слухати, коли я їм щось розповідаю.

39. Я легко можу уявити в образах зміст розповіді чи фільму.

40. Я не можу заспокоїтись, доки не доведу свою роботу до бездоганності.



ДОДАТОК Б

Размещено на Allbest.ru