Почерк і характер людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1.Історія графології

2. Національні особливості почерку .

3. Можливості аналізу почерку .

4. Як проводити аналіз почерку .

5. Загальна характеристика почерку.

5.1 Нахил.

5.2 Горизонтальне розташування рядків.

5.3 Округлість букв.

5.4 Натиск .

5.5 Відстань між словами і рядками.

5.6 Величина літер.

5.7 Розриви між літерами.

5.8 Розмір літер протягом письма.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Що може розповісти про людину її почерк? Психологи стверджують, що багато чого. Сьогодні встановлено, що манера письма залежить від емоційного стану людини, особливостей її психіки та характеру.

А тому за почерком можна судити про особисті властивості людини, її темперамент, настрій і навіть життєві погляди. Навчившись читати «між рядків», можна розпізнати характер будь-якої людини, навчитись вгадувати її почуття і думки, визначати життєву позицію.

У кожної людини є свій стиль життя, свої засади. З початку становлення характеру людини, встановлюється і почерк. У світі не існує однакових почерків і однакових характерів. Все індивідуально, навіть, якщо на перший погляд здається, що почерк такий самий, і характери у людей сходяться, це не так: кожна людина особистість.

Вміння писати не притаманне людині від народження, воно є рисою, що здобувається в процесі виховання. Коли дитина тільки освоює техніку письма, вона старанно виводить літери на папері, тобто усвідомлено. Але поступово манера письма стає машинальною. Людина в процесі написання не обдумує те, як вона пише. Письмо керується вже не свідомістю, а підсвідомими механізмами. Рукою людини керують мозок і центральна нервова система. А тому стиль написання висловлює глибинні процеси в психіці людини. Встановлено, що текст, написаний окремою особистістю, завжди висловлює її індивідуальні риси.[5,с. 9]

Вченням про зв'язок почерку з характером займається наука графологія, -наукою з твердою теоретичною основою і цілим рядом різних напрямків.

Графологія - це цікавий і цінний спосіб, що дозволяє зрозуміти самого себе і пізнати природу інших людей . У країнах Європи графологія давно застосовується в тестуванні конкретної людини, направленому на пізнання рис її характеру.

Зараз багато фірм наймають графологів, за допомогою яких перевіряють кандидатів на роботу . Молоді люди звертаються до професійних графологів, коли вони не упевнені, куди їм краще направити свої здібності і таланти . До них звертаються батьки, які намагаються зрозуміти, чому їх син вважає за краще грати в футбол, замість того, щоб навчатися на лікаря . До графологів звертаються діти, що намагаються дізнатись про характер своїх батьків . Причин для того, щоб звернутися до аналізу почерку стільки ж, скільки існує особистих проблем у людини .

Одним з нових і найважливіших напрямів в дослідженні почерку стало використання зразків письма пацієнта, отриманих під гіпнозом . При навіюванні дорослим людям того, що вони - в дитячому віці, їх почерк змінювався,що дозволяло проаналізувати зміну почерку протягом всього життя, і, як наслідок, прослідити розвиток людини від дитячого до дорослого віку .

Існують і інші цікаві експерименти пов'язані з виявленням специфічних хвороб, які виявляються в характері почерку . Ці тести проводяться професійними графологами в співпраці з лікарнями . Хоча ці дослідження й знаходяться на стадії експерименту, страхові компанії віднеслися до них достатньо серйозно і подають графологам істотну фінансову підтримку .

Проте графологія - не панацея від усіх негараздів і не диво . Графологи не в змозі змінити характери людей, їх завдання зводиться лише до того, щоб проаналізувати основні риси почерку так, щоб людина зрозуміла свої здібності і зуміла ними скористатися щонайкраще,постаралася пристосувати свою особу до осіб інших людей з тим, щоб отримати найбільшу користь в будь-якій з сфер людських відносин : особисті стосунки, соціальні, навчання, ділове життя .

Здатність аналізувати почерк також не дар, з яким народжується людина . Графологія заснована на певних правилах, яких потрібно чітко дотримуватися, щоб прийти до розумних висновків .

1.Історія графології

Вивчаючи походження і розвиток аналізу почерку, історія свідчить про те, що графологія в тому вигляді, в якому ми її знаємо зараз, виникла не більше трьох століть тому . В той же час існує багато згадок про цей предмет в багатьох древніх документах . Так, в листі імператора Нерона говориться : «Я боюся цієї людини, тому, що її почерк показує, що у неї - зрадницька натура». У працях Конфуція сказано : «Бійтеся людини, почерк якої нагадує рух очерету, що коливається вітром» .

Перша відома нині книга, спеціально присвячена графології, побачила світ у 1630 році і була написана італійським професором Камілло Бальдо . Її довга назва свідчила « Tratto come una letra si cognoscano la natura e qualita del scrittore», тобто «Як зрозімути природу і якості людини, поглянувши на букву, яку вона написала» . Свого часу книга справила певне враження на публіку, що читає, але не більш, оскільки у той час люди вважали, що для того, щоб зрозуміти характер людини по почерку, необхідно володіти даром ясновидіння або інтуїції .

Приблизно через двісті років до теми почерку повернулися у Франції, коли вчений церковник абат Фландрен зацікавився книгою Бальдо . Абат вирішив, що вона заслуговує на серйозне обговорення і аналіз . Він створив гурт, учасники якого зайнялися питанням і піддали класифікації почерки людей, що відрізняються один від одного заъорленнями і родом занять. Учасники дослідження виробили правила, які лягли в основу сучасного аналізу почерків. Для того, щоб охрестити нову науку абат використовував два грецькі слова - «графо» (писати) і «логос» ( наука ) . Так і народилося ім'я нової науки - графологія .

Учень Фландрена абат Мішон інтенсивніше розвинув графологічні дослідження і перевершив свого вчителя. У 1872 році він написав книгу

«Система графології» . Так вперше було спожито слово « графологія» . Близько 1880 року робота Мішона отримала подальший розвиток в дослідженнях Крепье - Жамена, в яких були застосовані чіткіші методи класифікації різних рис характеру, які виявив аналіз почерку .[6,c.17]

Графологією зацікавилися в Германії, потім в Англії, де багато інтелектуалів присвятили немало часу вдосконаленню аналізу почерку . Графологами - любителями були прем'єр - міністр Англії Дізраелі і американський письменник Едгар Аллан По .

На початку ХХ століття доктор Людвіг Клагес ( Німеччина ) зробив крупну наукову роботу за визначенням і обгрунтуванням принципів графології, методів її вживання і її інтерпретації. Сучасні дослідники почерку вважають доктора Клагеса «батьком» сучасної графології .

З XIX століття в різних країнах виникли графологічні суспільства . У Європі графологія розглядається з належною увагою і займає гідне місце в роботі психолога і психіатра . Вона включена в учбові програми по психології в університетах багатьох європейських країн.

2. Національні особливості почерку

Попри те що, майже в кожній країні Західного світу люди пишуть, використовуючи букви латинського алфавіту, неважко побачити відмінності в написанні букв, які використовують люди різних країн .

Іспанці зазвичай пишуть заголовні букви по-чудернацьки і із завитками, що показує їх горду і романтичну натуру. Французи пишуть набагато дрібніше, і їх почерки відображають логічніший підхід до життя. Італійське письмо з його простими маленькими і граціозними великими буквами відображає відчуття ритму і витонченості . Російська емоційна, товариська природа відбивається в розмашистому, крупному почерку . Німецький почерк незграбніший і ретельніший, ніж у інших народів. У англійців почерк стриманий, простий, без розчерків і завитих .

Американський почерк - вільний і розмашистий . Він є поєднанням багатьох національних традицій, тому що в цій молодій країні ще не до кінця склався національний стиль почерку .

Письмо в Китаї і Японії, арабське письмо і іврит, а також інші види писемності принциповим чином відрізняються від латинської . Проте графолог може без особливих зусиль зробити відповідний аналіз . У цих випадках братимуться до уваги розміри букв, натиск, поля і інші характеристики письма. Китайське і японське письмо не є почерком в нашому сенсі цього слова . Проте вчені Китаю і Японії стверджують, що вони можуть аналізувати характер людини, досліджуючи ті слова - картинки, які китайці і японці зображують на папері . [5,c.24]

Звісно, ці риси почерку відображають лише найтиповіші прояви національних характерів. Люди однієї нації пишуть різними почерками, відображаючи свої відмінності в індівідуальності .

В той же час, хоча в почерків існують певні національні особливості, графолог не може сказати : «Ви народилися в Англії, або у Франції, або в Германії», лише поглянувши на зразок почерку . Автор листа міг бути народжений в одній з цих країн, але ще в дитинстві переїхати в США, де його навчили писати в американській школі, і тому його почерк носить американські риси. Таким чином, по почерку можна буде швидше дізнатись країну, в якій навчалась писати людина або національність її вчителя, який займався вченням письма, але не країну народження.

3. Можливості аналізу почерку

Якщо говорити коротко, графологія розкриває внутрішні риси характеру людини, які виражені в написанні літер. Почерки так само помітно відрізняються один від одного, як і індивідуальна природа людей, як відбитки їхніх пальців.

У аналізу почерку є певні межі можливостей, він забезпечує загальну оцінку психічного складу людини, а не точні характеристики його окремих властивостей.

Наприклад,неможливо сказати, належить почерк чоловікові або жінці, якщо текст не підписаний: почерк має "свою стать". Автором крупного, розмашистого листа, який на перший погляд написав чоловік, може виявитися мила бабуня, що володіє сильною і агресивною натурою . Часто дрібні букви з легким натиском, які здається писала жінка, насправді були написані соромливим чоловіком зі схильністю до сентиментальності.

Також почерк не показує і вік автора листа У почерку є «свій вік».Може виявитися, що почерк підлітка належить особі більш старших років, тому, що розум підлітка досить зрілий, а лист старої людини може виглядати дитячим, тому, що у неї зберігся юнацький запал. Тому лист розкриває розумовий, а не хронологічний вік.

Зрозуміло також, що графолог не зможе дати відповідь на питання чи одружена або неодружена людина, оскільки одруження не змінює основних рис характеру. Отже, по почерку неможливо визначити, чи є у автора листа діти чи ні. Хоча, з певною часткою ймовірності все ж можна передбачити про наявність особистого життя або сім'ї - по непрямим пересічним психологічним ознакам.[1,c. 17,18]

У той же час почерк може відкрити наявність змагального духу, здатність ясно мислити, чітко діяти, проявляти завзятість в досягненні мети, присутність фінансової обачності, а також інших якостей, які допомагають людині досягти успіху.

Отже, як вже було сказано, надзвичайно важливо пам'ятати, що аналіз почерку не дозволяє відгадувати або передбачати долю людини. У тому числі і тому, що вона в руках людини і залежать лише від неї. Графолог може розповісти людині про її характер, її схильності і темперамент, сучасний або постійний стан, що дозволить їй спрямовувати свої дії. Як вона використає знання про риси свого характеру для того, щоб визначити своє життя в майбутньому, не входить в компетенцію графолога. Графолог аналізує характер, але не виносить суджень щодо нього. Все, що він може зробити - це вказати на наявність сильних і слабких сторін випробовуваного, а останній може скористатися інформацією для того, щоб всіляко укріпити свої переваги і звести до мінімуму свої недоліки.

4. Як проводити аналіз почерку

Ідеальний зразок почерку має бути на великому аркуші звичайного білого паперу, не розлініяного і без полів . Для тексту краще не переписувати будь-що з книги або газети, запропонувати людині написати те , що приходить в голову. В цьому випадку почерк буде природнішим.

Окрім зразка почерку, отриманого безпосередньо для аналізу, бажана наявність зразка письма, підготовленого раніше, коли випробовуваний не знав про те, що проводитиметься аналіз його почерку .

Якщо для зразка вибраний лист, що складається з декількох сторінок, звертайте увагу на останню сторінку, оскільки до кінця листа автор вже не докладає свідомі зусилля для того, щоб красивіше виводити букви. На останній сторінці почерк максимально природний .[5,c.24]

Аналіз почерку здійснюється однаково незалежно від статі того, хто писав. Для того, щоб трохи краще, з максимальною ретельністю розглянути риски і гачки, які часто з'являються перед початком букви або в її кінці, рекомендується користуватися збільшувальним склом .

Важливо пам'ятати, що жодну ознаку почерку не слід розглядати як абсолютну догму. Її необхідно зіставляти з іншими ознаками, щоб виявити підтвердження тієї чи іншої риси характеру або наявність ознак суперечливості особистості. Різні риси характеру, що виявилися в почерку повинні розглядатися індивідуально, перш ніж буде підведений остаточний підсумок . Допустимо, написання однієї букви може свідчити про схильність людини до зволікання . Проте, розглядаючи весь зразок почерку ми можемо побачити, що людина написала цю ж букву по - іншому або ж в його письмі є інші ознаки, які не дозволяють стверджувати про повільність. В цьому випадку одиночний показник, який не підтверджений іншими даними, можна ігнорувати .[1,c.27]

Досвідчений професійний графолог швидко уловлює різні варіації і зіставляє різні ознаки, досягаючи правильного рішення .

5. Загальна характеристика почерку

Рівний почерк говорить про силу волі, холоднокровність і спокій. У емоційно нестійких суб'єктів або осіб, що зловживають алкоголем, спостерігається тремтячий почерк. Маніакальні хворі пишуть розмашисто, причому величина літер зростає в міру письма. У психічно хворих письмова мова, так само як і усна, уривчаста і нескладна. У них спостерігаються особливі обороти, велика кількість зменшувальних слів, багатослівність, відсутність або своєрідна розстановка знаків пунктуації.[3,c.19]

У інтровертів компактний і акуратний почерк, а екстраверти пишуть великими, розмашистими літерами.

Помічено, хто пише букви то грубо, то красиво, можливо і в житті поводиться неоднаково.

5.1 Нахил

Близько 20-30 градусів вправо. Це найпопулярніший нахил почерку. Людина з таким нахилом відкрито виражає почуття. У той же час її не можна назвати імпульсивної особистістю. Для неї все ж властиве вміння контролювати свої емоції в напружених ситуаціях. Така людина зазвичай має добре розвинені потреби в спілкуванні і самотність її зазвичай обтяжує.

Близько 50-60 градусів вправо. Сильний нахил вправо свідчить про волелюбність натури і сильне прагнення до спілкування. Така людина імовірніше буде прагнути виставити свої почуття напоказ, ніж придушувати їх усередині себе. Людина з таким почерком більш чутлива до нових ідей і починань і відрізняється великою життєвою енергією. [4,c.53]

Незначний нахил вліво. Про таку людину з великою часткою ймовірності можна стверджувати, що для неї характерна перевага контролю розуму над емоціями. Ця людина більш скритна і намагається раціонально оцінювати свої вчинки.

Значний нахил вліво. Такий почерк часто властивий для лівшів. Скритність, характерна для цієї людини, може поєднуватися з великою чуттєвістю, яка може бути відкрита тільки найближчим людям. У стресових ситуаціях така людина може несподівано для оточуючих вибухнути бурею емоційних проявів.

Літери лягають переважно вертикально. Якщо почерк вертикальний, то це означає, що для особистості характерний баланс раціональності й емоційності. Для такої людини властивий аналіз ситуації і зважене прийняття рішень.

Якщо при аналізі почерку ви виявили періодичні або безсистемні зміни нахилу почерку, то це може свідчити про низьку психологічну стійкість людини, про різку зміну її настрою. Ймовірна мінливість і прискіпливість до дрібниць. Іноді періодична зміна нахилу почерку може свідчити про деяку нерішучість людини.

Почерк без нахилу літер свідчить про те, що в людини є принципові міркування, які докорінно відрізняються від думки оточуючих.

почерк літера слово рядок

5.2 Горизонтальне розташування рядків

Рядок до кінця сторінки зберігає горизонтальне положення. Це врівноважена і стримана, розсудлива людина, яка не переймається дрібними неприємностями і уміє доводити справи до кінця. Вона ретельно обмірковує свої вчинки і контролює прояв своїх емоцій.

Коли рядок сильно йде вгору, це свідчить про невиправданий оптимізм. Люди, в яких рядки йдуть вгору,є доброзичливими товаришами, вони добре пристосовуються до навколишнього оточення. Вони можуть переживати через свої невдачі, але зазвичай знаходять сили для нового кроку вперед. У кар'єрному відношенні така людина є цілеспрямованою, не втрачає духу, зберігає віру і надію і,зазвичай, є досить амбітною, прагнучи просунутися вперед.

Рядок йде вниз. Власник такого почерку характеризується, браком енергійності для доведення справи до кінця. Песиміст, не виражає ентузіазму і не покладає великих надій на нові ідеї . Він схильний проявляти скепсис, коли стикається з ними . Якщо спуск рядка вниз не настільки яскраво виражений, то можливо, що песимізм є лише сумішшю обережності і критичності, а така риса характеру не є поганою Різкий спуск рядка вниз - це ознака переконаного песиміста. Не виключено, що це лише тимчасовий стан людини. Добре б проглянути зразки почерків «песиміста», зроблені за деякий час до даного аналізу, і звернути увагу на те, чи не йшов рядок прямо, а, може бути, і вгору Буває , що бадьора людина відчуває тимчасове погіршення здоров'я , чи на неї звалюються які-небудь нещастя , що викликають в неї депресію. Такий стан автоматично змушує почерк спускатися вниз. Проте щойно умови змінюються, рядок повертається до свого звичайного положення. [4,c.45]

Трапляються і почерки, які не відповідають жодному з вище наведених варіантів, поєднання букв, які написані з нахилом управо, вліво і вертикально. Буває так, що, вліво і вертикально. Буває так, що цілий рядок написаний з нахилом вліво, а наступна - з нахилом управо. Часто кожне слово міняє свій нахил . Подібний почерк свідчить про те, що його автор схильний до різких змін настрої, які так само відбиваються в зміні нахилів. В цьому випадку інтелект і емоції знаходяться в конфлікті: розум бажає одного, а серце - іншого, обережність бореться з імпульсивністю. З цієї причини люди, в яких нахил змінюється, відрізняються непостійністю, прискіпливістю до дрібниць і мінливим настроєм. Людям, в яких немає стійкого напряму в написанні рядка ,важко пристосуватися до будь-якої роботи, домашнього заняття або хобі, що вимагає ретельного дотримання стійкого порядку.

Дуже часто буває, що розумна людина не досягає успіху, навіть в речах, для яких вона, здавалося б, створена . І вона, і люди, що оточують її, дивуються,чому вона не домоглась очікуваного успіху. Недивно виявити у таких людей (які, судячи по їхньому розуму і здібностям, не могли потерпіти поразки), що напрями їх рядків і нахили букв не відрізняються постійністю.

Може вийти, що почерк нахиляється в один бік, але при детальнішому розгляді можна виявити, що буква з петлею ( такі як «в» «д» «з» «у» «ц» «щ») нахилена в інший бік. Наприклад, слово нахилене вправо, а буква з петлею написана з нахилом вліво. Це свідчить про те, що людина проявляє нерішучість, чи варто їй зустрічати нових людей і приймати нові рішення.

Так само як і відносно інших моментів графології, по одному нахилу не можна остаточно визначити міру емоційності і самоконтролю. Нахил почерку необхідно зіставити з іншими показниками .

5.3 Округлість букв

Яскраво виражена округлість букв може говорити про те, що людина здатна йти на компроміси, бути стійкою в своїх думках і смаках. Люди з таким почерком відкриті для інших, чуйні, добродушні. Округлі букви показують, що ми маємо справу з людиною, схильною до співпраці, яка задоволена лише в тому випадку, якщо працює разом з іншими людьми, розділяє з ними радощі і тривоги родинного або трудового життя, суспільної або підприємницької активності. Така людина не схильна проявляти наполегливість в затвердженні своїх поглядів або планів. Вона чекає, коли хтось інший проявить ініціативу, перш ніж вона сама роз'яснить свою позицію. Для таких людей жити одному -- найбільше нещастя.

Незграбні літери тексту є ознаками того, що їх автор схильний до суперництва, прагне до незалежності .Власнику такого почерку властиві різкість, вимогливість, упертість . Проте при цьому він цілеспрямований, енергійний, уміє напружено працювати. Такі люди часто проявляють прагнення до лідерства, більш активні, незалежні, мають критичний розум.

Якщо в округлому почерку вам зустрілися незграбні заголовні букви, то ймовірно, ви маєте справу з досить м'якою людиною, яка в певних ситуаціях може бути наполегливою і агресивною.

Якщо незграбні букви написані дуже крупно, можна зробити висновок,

що їх писала людина, не схильна до самоствердження. У неї немає твердих особистих переконань, вона обережна і невпевнена в собі, але від співпраці відмовляється.

Дрібні закруглені букви зустрічаються рідко. Це поєднання властиво людям чіткого і обережного розуму, які виконують роботу особливо ретельно, володіють лояльністю і здібністю до співпраці.

Букви великі і незграбні з сильним натиском говорять про честолюбну і напористу натуру,з чіткою системою цінностей, відповідно до якої людина не удаватиметься до компромісів частіше, ніж це необхідно.

Дуже дрібний незграбний почерк показує розум фахівця, людини, яка хоче зробити одну річ або пару речей чудово, концентруючись на них, поки не досягне бажаного результату. Така людина нічого не приймає як належне, а хоче дійти до самих основ, проаналізувати кожну викладену ідею.

Незграбний почерк, що відрізняється нерівністю, належить людині, що володіє великою внутрішньою силою. Вона не хоче дотримуватися звичайної рутини,нею рухають емоції. Її особа повна життєвої сили і часто суперечлива. У такої людини розвинене відчуття суперництва. Інколи вона не уміє розслабитися і в той же час не може зосередитися на тих цілях, до яких прагне.

Людина, що пише незграбно, проявляє нетерпіння по відношенню до людини, яка пише закругленими буквами. Особливе роздратування викликає повільне прийняття нових ідей. Людина, що пише округлими буквами, інколи з неприязню сприймає того, хто пише незграбними буквами, через їх непоступливість прагнення верховодити.

5.4 Натиск

Про що може сказати натиск почерку?

Сильний натиск з високою ймовірністю говорить про енергійність, наполегливість і непогану працездатність, прагнення завжди займати чимось себе, в тому числі фізичними заняттями. Це переважно товариська людина. Вона прагне задовольнити матеріальну сторону свого життя. Невдачі ж намагається подолати, але не "зациклюється" на них.

Легкий, поверхневий натиск. Людина з таким почерком є ??тонкою і чутливою натурою. Це більшою мірою інтроверт (людина, сконцентрована на явищах внутрішнього світу). Критичний розум і високий самоконтроль дозволяють їй справлятися із важкими завданнями. Однак це вимагає від неї енергії і напруги.

Середній тиск. Такий почерк зустрічається найбільш часто, і його зазвичай мають амбіверти (люди, які спрямовані на пізнання зовнішнього світу, але одночасно надають велику значущість внутрішнім, особистим цінностям). Їх легше зрозуміти і вони більш передбачувані. [4,c.67]

Інколи зустрічається нерівномірність натиску - одні слова, букви або навіть їх елементи написані з сильним натиском, а інші - тонкими штрихами. Це показник неврівноваженості, вразливості, імпульсивності вольових актів, наявності внутрішніх конфліктів.

У випадку, якщо аналізований почерк відрізняється рівномірним натиском, то від його власника можна чекати стійкості в прояві своїх емоцій, здатності систематично працювати (без спалахів діяльності, що поєднуються з періодами неробства).

Особливо цікавими є випадки поєднання різного натиску при написанні тексту і підпису. Якщо текст написаний з сильним натиском, а підпис - легким, то можна передбачати, що ця людина володіє сильним характером, але через якісь причини хоче виглядати м'якою.

Поєднання натиску з іншими характеристиками почерку

Легкий натиск з рівними літерами свідчить про логічний розум і раціональне мислення, високий розвиток моральних якостей та дисциплінованість людини.

Легкий натиск і великі закруглені букви свідчать про деяке слабовілля людини, її неагресивність, альтруїзм і схильність до співпраці.

Якщо легкий натиск поєднується з рівними рядками, то це може бути показником дисциплінованості розуму і уміння народжувати творчі ідеї. Якщо ж натиск при письмі слабкий, та до того ж нерівномірний, окремі букви нерозбірливі, то йдеться швидше за все про людину невпевнену в собі, з низькою ініціативністю і нездатністю до обдуманих вольових дій; схильну до постійних сумнівів, для якої ухвалення рішень представляє значні труднощі.

Сильний натиск при написанні заголовних букв або абревіатури в тексті може говорити про енергійність людини, їй творчі або керівні здібності.

5.5 Відстань між словами і рядками

На думку американського графолога Дороті Сари, щільне розташування слів свідчить про ощадливість людини. Зі збільшенням відстані між словами посилюється тенденція до марнотратства.

Слова в рядку розташовані тісно, а літери - дрібні, такий почерк свідчить про велику ощадливість, деколи перехідну в скупість.

Крупні букви і великі відстані між ними показують, що щедрість людини не знає межі .Чим більше ці відстані, тим більше посилюється тенденція до марнотратства. Якщо ви зустрілися з таким поєднанням, як дрібні букви і відносно великі відстані між словами і рядками, то перед вами людина, щедра по відношенню до інших, але що проявляє скупість по відношенню до самого собі.[4,c.25]

Величина полів

Вважається, що розмір полів у рукописному тексті є додатковим показником, який дозволяє визначити ступінь марнотратства людини.

Наявність широких полів, що пропорційно оточують сторінку з усіх боків - ознака не лише щедрості, але і розсудливості. Широкі поля зліва і справа за відсутності полів внизу і вгорі - це також ознака щедрості, але не свідчить про розсудливість. Рівні вузькі поля зліва і праворуч можуть говорити про те, що людина схильна до прояву ощадливості і розумної обачності. Широкі поля, залишені лише зліва, є проявом марнотратної поведінки, з якою людина намагається боротися. Вузькі поля, залишені зліва (при широких полях справа) означають, що людина заставляє себе економити, але у неї це погано виходить, оскільки вона значно більше любить витрачати, а не зберігати засоби.

Якщо ж весь аркуш зайнятий текстом, а полів немає або майже немає, то це показник прагнення людини вичавити максимум з наявних можливостей.

5.6 Величина літер

Середня висота букв складає 3-4 мм, відповідно крупним почерком прийнято вважати такий, в якому букви вищі за цей розмір, а дрібним - нижче. Ширина окремої букви зазвичай приблизно дорівнює її висоті. Якщо ширина букви більша висоти, то почерк називають витягнутим, а якщо менша, то стислим.

Дрібні літери. Такі букви свідчать про здатність людини до концентрації по якомусь одному напрямку в справах, думках, уподобаннях. Це стримана, неагресивна людина. .[5,c.112]

Дрібний почерк з маленькими заголовними буквами характерний для людини, що не володіє здатністю постояти за себе унаслідок надмірної скромності, яка з чесноти перетворюється на недолік.

Крупний почерк буває у людей, що бажають багато побачити і бути у полі зору оточуючих, товариські, інколи агресивно реагуючі на ситуацію, коли їх не помічають. Для такої людини характерна експансивність, в деяких випадках агресивність. Зазвичай такий почерк свідчить про відразу до підлеглої ролі (як в особистому, так і в діловому житті), показує, що людина любить наполягати на своєму. Ця людина прагне до товариськості, тому їй підходить робота, яка пов'язана з міжособистісними контактами.

Крупний почерк з оригінальними буквами свідчить про творче мислення, схильність до драматизації і відсутності схильності звертати увагу на деталі. Цей почерк часто буває у кваліфікованих фахівців, які прагнуть до втілення своїх ідей в конкретні справи і не схильні до скритності і замкнутості.

Крупні витончені заголовні букви характерні для людей товариських і романтичних, здатних повелівати і залучати до себе людей. Красиві і незвичайно крупні заголовні букви характерні для осіб, що відчувають свою велич. Такий почерк можна побачити у представників королівських сімей.

Літери середнього розміру характерні для багатьох почерків, тому середній розмір літер не може бути самостійним показником для графолога, і його треба порівнювати з іншими ознаками.

Занадто великі заголовні букви вказують на лідерські задатки особистості.

5.7 Розриви між літерами

Літери з'єднуються без відриву ручки в процесі написання слів. Ознака логічного розуму. Така людина нічого не приймає на віру і намагається уникати несподіванок.

Між літерами майже в кожному слові є розриви. Така людина схильна

покладатися на інтуїцію, і в неї добре розвинене «чуття».

Якщо всі букви зв'язані між собою, то такий тип письма відображає здатність людини підійти до проблеми з позицій логіки, критично її оцінити. Така людина рідко довіряє своїй інтуїції.

З'єднань між буквами практично немає. Така людина не дуже практична, схильна до мрійливості. Для неї було б складно працювати систематично, проте вона може добре працювати по натхненню, особливо якщо йдеться про творчість. Такі люди частіше спираються на інтуїцію, ніж на логіку, тому мотиви їх вчинків не завжди зрозумілі оточуючим.[6,c.139]

5.8 Розмір літер протягом письма

Слово починається з великих літер, які перетворюються в маленькі.

Таке зменшення букв зустрічається у людей, які займають положення, яке вимагає особливої уваги до дотримання такту і зберігання таємниць.

Слово починається з маленьких літер, які перетворюються на великі (або кінець слова перетворюється на пряму або хвилясту лінію). Так пишуть люди, які не вміють зберігати таємниці.[5,c. 78]

Висновок

По суті справи,немає жодної сторони людського життя, де графологія не отримала плідного застосування Вона надзвичайно корисна в стосунках

між керівником підлеглим, між вчителем і учнем, між чоловіком і дружиною, між батьками і дитиною.

Не всі професійні графологи використовують одні і ті ж прийоми при аналізі почерку . Деякі починають з розбору окремих букв і дрібних деталей .

Інші вважають за краще почати із загального вигляду сторінки, а потім переходять до розбору різних чинників . Проте кінець кінцем всі вони приходять до однакових результатів .

Все це лише доводить спроможність графології як окремої науки, можливості якої надзвичайно широкі . Графологія - об'єктивна, її правила діють незалежно від бажання людини, тому тестування за допомогою графології є одним з найнадійніших засобів на дорозі пізнання особи .

У наш час, коли старі методи підбору персоналу лише за професійною ознакою поступаються місцем новим, сучаснішим теоріям, в графології є відмінні шанси на те, щоб стати одним з найважливіших методів особового тестування . Всі можливості для цього у неї є .

Література

1. Зуев-Инсаров Д.М. Почерк и личность: (Способ определения характера по почерку)/ Д.М. Зуев-Инсаров. - К.: Перлит продакшн ЛДТ, 1992. - 96 с.

Гіппенрейтер Ю. Б. Введення в загальну психологію. - М.: «Юрайт» 2002.

2. Иванцевич Дж. М. , Лобанов А. А. «Человеческие ресурсы управления :

основы управления персоналом». - М.: Дело, 1993

3.Лісовий А. Ваш почерк розповідає про вас...: науково-популярна література/ Анатолій Лісовий, Костянтин Лісовий,. - К.: Тов-во "Знання" України, 1993. - 48 с.

4. Сара Д. «Тайны почерка» М.: Вече, Персей, АСТ , 1996

5. Соломевич В. И. Определяем характер человека по почерку М.: Харвест , 2009

6. Тайна характера: Чтение характера по почерку. - Х.: Фолио, 1996. - 428 с.

Размещено на Allbest.ru