Схемотехнічна реалізація модемів для телефонних ліній

СХЕМОТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕМів

ДЛЯ ТЕЛЕФОННИХ ЛІНІЙ

Розглянемо детально склад і призначення елементів схеми типового зовнішнього модема (рис.1).

Інтерфейс з телефонною лінією (DAA). Телефонні компанії всього світу жорстко регламентують вимоги до обладнання, що підключається до каналів.

Часто ця проблема вирішується на державному рівні. Так у вітчизняних стандартах регламентується «Стик 1 ТЧ». У США модеми перевіряються на відповідність РСС Part 65, Part 15, у Великобританії відповідний стандарт - BS6305.

Забезпечення фізичного з'єднання, захист від перенапруг і радіозавад, набір номера і фіксація телефонних дзвінків, гальванічна розв'язка і узгодження імпедансу - основні функції схеми DAA. Ці функції забезпечуються у такий спосіб.

1. З'єднувачі RJ11 забезпечують фізичне підключення до комутованої телефонної лінії і ТА. У простіших модемах телефон підключається паралельно входу модема, у складніших - здійснюється перемикання телефон/модем за допомогою реле.

2. Ефективність роботи підвищують, використовуючи режими багатолінійних телефонних систем (Key Telephone System) за рахунок з'єднувачів RJ12, RJ13 і підтримуючи роботу на чотирипровідних виділених лініях (RJ45, JM8). В табл.1 наведено призначення контактів цих з'єднувачів.

Таблиця 1 - Призначення контактів поширених з'єднувачів канального стику

3. Вхідні лінії захищають від перенапруги варистором, який різко зменшує свій опір при напрузі 400 500 В. Другий каскад швидкодіючого захисту встановлюється у вторинну обмотку трансформатора і реалізований на зустрічно увімкнених стабілітронах.

4. Захист лінії від радіозавад, що випромінюються модемом, виконується звичайними LC фільтрами.

5. Для комутованих ліній підтримуються функції імпульсного набору номера, «відбій» (постійний струм менше 0,5 мА) і «утримання лінії» (постійний струм більше 8 мА).

Найуніверсальнішим є варіант схеми, коли набір номера виконує реле, а постійний струм протікає через трансформатор. Часто використовується схема утримання лінії Electronic Holding Call Circuit (EHCC).

Вона має низький опір постійному струму, достатній для утримання лінії, але зберігає високий імпеданс для змінного струму корисного сигналу. При цьому набір номера здійснює реле або сам вузол EHCC з оптронною розв'язкою керування.

Схема EHCC має обмежене застосування на деяких типах АТС (наприклад «Квант»).

6. Найконсервативнішим є вузол фіксації телефонних дзвінків. За останні роки він майже не змінився і складається з високовольтної ємності, резистора, стабілітрона і світлодіода оптронної розв'язки.

Важливою вимогою до інтерфейсу з лінією є забезпечення симетричністі входу і його гальванічна розв'язка. Для цього в основному використовують трансформатори.

7. Узгодження імпедансу. Вхідний і вихідний опір модема змінному струму (300 3400 Гц) має бути 600 Ом±15%.

Щоб виконати цю умову, потрібен якісний трансформатор і точний навантажувальний резистор. Для зменшення залежності імпедансу від частоти встановлюють додаткову ємність паралельно вторинній обмотці трансформатора.

Диференціальна система ДС (HYBRID). Призначення диференціальної системи - забезпечити перехід від двопровідної лінії до чотирипровідної схеми аналогового закінчення модема. Вузол компенсує вплив вихідного сигналу на вхідній (ближнє ехо), що підвищує реальну чутливість.

Відомо декілька типів «пасивної» реалізації диференціальної схеми:

* трансформаторна, коли вторинна обмотка трансформатора має середню точку, яку заземлено через балансний резистор;

* електронна, для схем з однополярним і двополярним живленням; в цьому випадку вихідний сигнал віднімається від вхідного за допомогою операційного підсилювача, а частотна залежність мінімізується використанням форсуючого каскаду.

Недоліком цих схем є залежність від опору конкретної телефонної лінії. Декілька типів модемів мають систему апаратного підстроювання, але повністю компенсувати залежність опору від частоти в пасивних системах не вдається.

Активна диференціальна система використовується у складніших моделях. Необхідний для компенсації сигнал постійно обчислюється сигнальним процесором. Сформований додатковим ЦАП і згладжений фільтром, він віднімається від вхідного сигналу, забезпечуючи високу якість компенсації.

Аналоговий фронт АФ (Analog Front End - AFE). Гальванічно ізольований від зовнішньої лінії трансформатором і розділений диференціальною системою на вхідний та вихідний, сигнал надходить на вузол АФ. Вихідний сигнал формується ЦАП.

Для середніх швидкостей передачі він зазвичай 10-розрядний, а для високошвидкісних модемів 14...16- розрядний. Частота дискретизації даних - від 7,2 до 9,6 кГц.

Згладжуючий фільтр, як правило, виконується на базі інтегральної технології конденсаторів, що перемикаються. Він забезпечує ослаблення більше 32 дБ на частотах понад 4,6 кГц.

Вхідний сигнал надходить на смуговий фільтр. Для модемів, які підтримують протокол V.22bis, це 900…1500 Гц або 2100…2700 Гц. Для високошвидкісних модемів смуга може досягати 300…4000 Гц (V.34). Відфільтрований сигнал підсилюється програмно керованою схемою автоматичного керування підсилення (АКП) і вимірюється АЦП.

Частота дискретизації та розрядність АЦП приблизно дорівнюють параметрам ЦАП.

Цифровий сигнальний процесор ЦСП (Digital Signal Processor - DSP). DSP є альтернативою апаратних компараторів, які виявляли на фоні завад «одиниці» і «нулі».

Швидкість та якість передачі зараз визначаються обчислювальними ресурсами DSP, задіяними для обробки сигналу. Їх усереднені значення наведені в табл.2.

Таблиця 2 - Вимоги до DSP при реалізації протоколів модуляції