Розрахунок тракту передачі сигналів

Структура тракту передачі сигналів. Розрахунок частотних характеристик лінії зв’язку, хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії. Розрахунок робочого згасання тракту передачі і потужності генератора, вхідного та вихідного узгоджуючого трансформатора.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2014
Размер файла 2,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Теорія електричних і магнітних кіл

На тему: РОЗРАХУНОК ТРАКТУ ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛІВ

Зміст

Вступ

1. Структура тракту передачі сигналів

2. Розрахунок частотних характеристик лінії зв'язку

2.1 Визначення величин первинних параметрів лінії

2.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії

2.3 Розрахунок А-параметрів лінії

3. Розрахунок фільтра

3.1 Розрахунок елементів фільтра

3.2 Розрахунок власних параметрів та А-параметрів фільтра

4. Розрахунок узгоджуючи трансформаторів

4.1 Розрахунок вхідного узгоджуючого трансформатора

4.2 Розрахунок вихідного узгоджуючого трансформатора

5. Розрахунок робочого згасання тракту передачі і визначення потужності генератора

5.1 Визначення величини параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту передачі

5.2 Визначення потужності генератора

Висновки

Список літератури

Вступ

У сучасних мережах зв'язку використовуються аналогові та цифрові системи передачі (СП) з тенденцією поступового переходу до застосування тільки цифрових систем. Однак чекає тривалий період співіснування на мережах зв'язку аналогових і цифрових систем, коли велика кількість з'єднань буде встановлюватися з використанням обох технологій. Для забезпечення в цих умовах заданих характеристик каналів і трактів, що гарантують високу якість передачі інформації, принципи проектування цифрових і аналогових систем передачі повинні бути сумісні.

Лінія зв'язку (ЛЗ) - фізичне середовище, по якому передаються інформаційні сигнали апаратури передачі даних і проміжної апаратури. У широкому сенсі - сукупність фізичних ліній і лінійних трактів систем передачі, що мають спільні лінійні споруди, пристрої їх обслуговування і спільне середовище поширення.

Тракт - сукупність обладнання та середовища, що формують спеціалізовані канали мають певні стандартні показники: смуга частот, швидкість передавання тощо. Тракт є важливою гілкою системи зв'язку.

Метою виконання даної курсової роботи є закріплення, поповнення та систематизація знань в процесі самостійної роботи при розрахунку тракта передачі сигналів.

1. Структурна схема тракту передачі сигналів

Тракт передачі сигналу-це сукупність пристроїв, що забезпечують проходження електричного сигналу від передавача до приймача.

До входу фільтра підключають навантаження, яке в загальному випадку представляють у вигляді еквівалентного опору навантаження Zн.

Подальший розрахунок полягає у визначенні А-параметрів чотириполюсника, паралельно з цими основними розрахунками розраховуються частотні характеристики каскадів тракту.

В таблиці 1 наведені дані для розрахунку тракту на базі рейкового кола повітряної лінії. На рисунку 1 приведена структурна схема тракту передачі сигналів,де УП1,УП2-узгоджуючі пристрої,Ф-фільтр.

Таблиця 1 - Варіант вихідних даних для розрахунку тракту на базі рейкового кола повітряної лінії

№ варіанта

Вид лінії

Довжина лінії, км

Вид фільтра

Rн,Ом

Fзр1,кГц

Fзр2,кГц

Rg,Ом

74

мд

190

НЧ,Т

610

-------

33

625

Рисунок 1 - Структурна схема тракту передачі сигналів

Розраховуємо на п'ятьох частотах, коли у тракт включено фільтр нижніх частот:

f1=0.1•fcp2=0.1•33000=3300 Гц;

f2=0.5•fcp2=0.5•33000=16500 Гц;

f3=0.99•fcp2=0.99•33000=326700 Гц;

f4=1.1•fcp2=1.1•33000=36300 Гц;

f5=2•fcp2=2•33000=66000 Гц;

2. Розрахунок частотних характеристик лінії зв'язку

2.1 Визначення величин первинних параметрів лінії

В таблиці 2 наведені значення величин первинних параметрів типової повітряної лінії.

Таблиця 2 - Величини параметрів типових повітряних ліній

Вид лінії та параметри

Частота,кГц

2

5

10

20

40

Активний опір, R,Ом/км

3,02

3,72

4,98

6,74

9,1

Індуктивність L, мГн/км

1,936

1,934

1,92

1,881

1,868

Провідність ізоляції,G, мкСм/км

1,0

1,75

3,0

5,5

11,5

Ємність,С,мкФ/км

6

Опираючись на таблицю 2,будуємо графіки частотних залежності первинних параметрів лінії:

Таблиця 3 - Індуктивність L.

L0(f1), Гн/км

L0(f2), Гн/км

L0(f3), Гн/км

L0(f4), Гн/км

L0(f5), Гн/км

1.936•10-3

1.897•10-3

1.874•10-3

1.87•10-3

1.833•10-3

Рисунок 3

Таблиця 4 - Провідність ізоляції

G0(f1),См/км

G0(f2),См/км

G0(f3),См/км

G0(f4),См/км

G0(f5),См/км

1.4•10-6

4.7•10-6

8.8•10-6

10.3•10-6

17.8•10-6

Рисунок 4

C0(f1,…,f5)=6•10-9 Ф/км;

2.2 Розрахунок хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії

Для кожної з вибраних f частот, обчислюємо величину хвильового опору лінії (f) за формулою:

ві(fi),

де, Roi, Loi, Goi, Coi - величини первинних параметрів лінії на частоті fi

в1(f1) Ом;

На інших частотах розраховуємо аналогічно і результати запишемо у таблицю 5.

Таблиця 5. Хвильовий опір

в1(f1)

в2(f2)

в3(f3)

в4(f4)

в5(f5)

За обчисленими будуємо графіки залежності та , які представлені на рисунку 5 та рисунку 5

Рисунок 5 - залежність фази

Рисунок 6. Залежність хвильового опору від частоти від частоти

Обчислюємо коефіцієнт поширення лінії на кожній з вибраних частот за формулою:

,

де, - величина коефіцієнта поширення лінії на частоті fі

Обчислені комплексні величини представляємо у алгебраїчній формі,як

,

- кілометричний коефіцієнт фази лінії, рад/км;

(f1)=3.432•+j•0.071;

Результати обчислень на інших частотах приведені в таблиці 2.5

Таблиця 6- Коефіцієнт поширення лінії

(f1)

(f2)

(f3)

(f4)

(f5)

3.432•+j•0.071

6.656•+j•0.35

9.795•+j•0.688

0.011+j•0.764

0.016+j•1.375

За обчисленими даними будуємо графіки залежностей б(f) та в(f),які приведе ні на рисунку 8 та рисунку 8:

Рисунок 7

Рисунок 28

Обчислені величини ,,, вносимо до таблиці 2.6

Таблиця 7

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

|ZВ|, Ом

569.066

562.41

558.924

558.32

552.79

цВ, рад

-2.134

-0.657

-0.406

-0.362

-0.255

б, Нп/км

3.432•

6.656•

9.795•

0.011

0.016

в, рад/км

0.071

0.35

0.688

0.764

1.375

2.3 Розрахунок А- параметрів лінії

Лінію, що має певну довжину l,можна розглядати, як чотириполюсник, А-параметри якого залежать від хвильового опору і коефіцієнта поширення лінії наступним чином:

Для обчислення гіперболічного синуса та косинуса комплексного аргумента =бl+jвl,раціонально використовувати такі формули:

;

,

Обчислені комплексні величини А- параметрів представляємо в експоненціальній формі та вносимо до таблиці 2.7

Таблиця 8- А-параметри лінії

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

0.923•еj(37.172)

1.845•еj(-153.643)

3.156•еj(-69.399)

4.06•еj(36.216)

10.466•еj(-151.587)

, Ом

239.894•еj(-1.901)

792.414•еj(179.412)

591.29•еj(-0.706)

1774еj(-0.282)

5065•еj(179.802)

, См

0.001864•еj(68.717)

0.003032•еj(-145.049)

0.005861•еj(-70.753)

0.007211•еj(38.264)

0.019•еj(-151.113)

3. Розрахунок фільтра нижніх частот типу - Т (ФНЧ-Т)

3.1 Розрахунок елементів фільтра

Обчислюємо величини ємностей та індуктивностей відповідно ідеальних конденсаторів та котушок, з якого складено ФНЧ-Т схеми.

Для цього використовуємо метод розрахунку за характеристичними параметрами фільтра, який полягає у розрахунку параметрів елементів фільтра тільки через задані опір навантаження та частоти зрізу.

Т- подібна схема ФНЧ зображена на рисунку 9.

Рисунок 9 - Т- подібна схема ФНЧ

Проводимо розрахунок елементів фільтра L1,C1 відповідно з формулами (3.1) та (3.2)

(3.1) щзр2= fcp2; щзр2 = 2.073;

С1=

Гн;

С1= 1.581 Ф.

3.2 Розрахунок власних параметрів та А-параметрів фільтра

Після обчислення параметрів елементів фільтра стає можливим розрахувати частотні залежності його власних параметрів - власного згасання асф, власного коефіцієнта фази bсф і характеристичних опорів ?х.

Для цього спочатку розраховуємо нормовану частоту:

Щ1= ; Щ1=0.1; щ1= f1; щ1=2.073;

Щ2= ; Щ2=0.5; щ2= f2; щ2=1.037;

Щ3= ; Щ3=0.99; щ3= f3; щ3=2.053;

Щ4= ; Щ4=1.1; щ4= f4; щ4=2.281;

Щ5= ; Щ5=2; щ5= f5; щ5=4.147;

Власне згасання асф фільтра, власний коефіцієнт фази bсф і характеристичний опір ?х обчислюємо за формулами (3.3),(3.4),(3.5):

aсфі = arch, щ > щзр2 (3.3)

0, 0 ? щ ? щзр2

aсф1 = 0 Нп;

Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 3.1.

bсфі = arccos, 0 ? щ ? щзр2 (3.4)

, щ ? щзр2

bсф1= arccos ; bсф1=0.2 рад;

Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 3.1

Перш ніж обчислити значення опору ?х розраховуємо номінальний характеристичний опір фільтра с:

с =; с =;

?х і = с; ?х 1 = ; ?х 1 = 606.942 Ом.

Результати обчислення на інших частотах приведені у таблиці 9

Таблиця 9 - Частотні залежності власних параметрів фільтра

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

асф, Нп

0

0

0

0.887

2.634

bсф,рад

0.2

1.047

2.859

?х, Ом

606.942

528.275

86.051

279.537

1057

За обчисленими даними,які наведені в таблиці 3.1 будуємо графіки розрахунку тракта передачі сигналів залежностей асф(f) та bсф(f), які зображені на рисунку 10 та 11.

Рисунок 10. - графік залежності

Рисунок 11. - графік залежності

Розглянемо узагальнену схему симетричного Т- подібного чотириполюсника і розрахуємо значення опорів схеми за формулами (3.5), (3.6). Схема чотириполюсника приведена на рисунку 12.

Рисунок 12 - схема симетричного Т- подібного чотириполюсника

?бi=; (3.5)

?аi=; (3.6)

?б1===61

?а1=== -3050

На інших частотах розраховуємо аналогічно і результати заносимо до таблиці 10

Таблиця 10 - Опори для розрахунку А-параметрів ?а та ?б.

?бi, Ом

61j

305j

603.9j

671j

1220j

?аi, Ом

-3050j

-610j

-308.08j

-277

-152j

Обчислюємо А - параметри фільтра за допомогою формули (3.7) і отримані результати заносимо у таблицю 3.3

(3.7)

0.98;

=120.78j;

= 3.279j;

Розрахунок вхідного опору фільтра розраховуємо за формулою (3.8) і в таблицю 3.4 заносимо отримані значення,а також на рисунках 13.

?вх(fі)= (3.8)

?вх(f1)==643.457 Ом.

Таблиця 11

?вх(f1),Ом

?вх(f2),Ом

?вх(f3),Ом

?вх(f4),Ом

?вх(f5),Ом

643.487

559.958

250.712

327.623

1049

Рисунок 13 - графік залежності ?х (f)та ?вх (f)

4. Розрахунок узгоджуючих трансформаторів

4.1 Розрахунок вхідного узгоджуючого трансформатора

З метою узгодження величини внутрішнього опору генератора та хвильового опору лінії у тракт включають вхідний узгоджуючий трансформатор.

Рисунок 14 - Схема вхідного узгоджуючого трансформатора

Данні для розрахунку:

fН=fЗР1= 35000 Гц;

fВ= fЗР2=37000 Гц;

f0=(fН+ fВ)х0,5=36000 Гц;

RБ==177,9134 Ом;

?а=0,001 Нп;

а0=0,001 Нп;

Розрахунок трансформтора:

а) обчислимо коефіцієнт трансформації:

n= = 0,519;

б) знаходимо активні опори обмоток :

R1=RА(-1)=0,66 Ом;

R2= R1=0,178 Ом;

в) розраховуємо коефіцієнт розсіювання трансформатора:

у= 4=7,575х;

г) знаходимо індуктивності обмоток трансформатора:

L1==0,034 Гн;

L2=х L1=9,041•10-3 Гн;

д) розраховуємо взаємну індуктивність обмоток:

М= =0,017 Гн;

Робоче згасання вхідного трансформатора можна розрахувати за наступною формулою:

;

=

=0,148 Нп;

Таблиця 12 - Робоче згасання на кожній частоті

f, Гц

3500

35200

35990

36800

74000

, Нп

0,148

4,776

4,773

4,777

9,329

На рисунку 15 зображена залежність робочих згасань від частоти:

Рисунок 15 - Графік залежності ар від частоти.

За наступними формулами розраховуємо 1, 2, 12.

1=R1+j•2•р•f•L1;

2=R1+j•2•р•f•L2;

12=j•2•р•f•M

Таблиця 13 - результати розрахунків 1, 2, 12

f, Гц

3500

35200

35990

36800

74000

1, Ом

0,66+j•737,534

0,66+j•7417

0,66+j•7584

0,66+j•7755

0,66+j•15590

2, Ом

0,178+j•198,814

0,178+ j•1999

0,178+ j•2044

0,178+ j•2090

0,178+ j•4203

12, Ом

j•381,

j•23410

j•46340

j•51490

j•93620

За формулою (4.4) проведемо розрахунок А-параметрів вхідного узгоджуючого трансформатора. В таблицю 4.3 занесемо результати розрахунків.

=1.504-1.336j;

=1.88+7.517j;

= -2.136j;

= 0.95-1.203j;

Аналогічно розраховуємо і на інших частотах.

Таблиця 14

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

1.054-j•0.0001336

1.054-j•0.00002672

1.054-j•0.00001349

1.054-j•0.00001214

1.054-j•0.000006679

, Ом

1.88+j•7.517

1.88+j•37.584

1.88+j•74.417

1.88+j•82.686

1.88+j•150.337

, См

-j•0.0002136

-j•0.00004272

-j•0.00002158

-j•0.00001942

-j•0.00001068

0.95 -j•0.0001203

0.95-j•0.00002407

0.95-j•0.00001215

0.95-j•0.00001094

0.95-j•0.00006017

4.2 Розрахунок вихідного узгоджуючого трансформатора

На рисунку 16 зображена схема вихідного узгоджую чого трансформатора.

Рисунок 16 - Схема включення вихідного узгоджуючого трансформатора

Маємо:

Rа=|В(f0)|=563 Ом;

Rб=|ВХФ(f0)|=580 Ом.

Знаходимо коефіцієнт трансформації :

n=; n= 1.015;

Знаходимо активні опори обмоток :

R1=Ra(-1); R1=0.563 Ом;

R2= R1; R2=0.58 Ом;

Розраховуємо коефіцієнт розсіювання трансформатора:

= 4; =1.603;

Знаходимо індуктивності обмоток трансформатора:

L1=; L1=0.214 Гн;

L2=х L1; L2=0.245 Гн;

Розраховуємо взаємну індуктивність обмоток:

М= ; М=0.229 Гн;

Робоче згасання вхідного трансформатора знайдемо за формулою (3.9) і зобразимо його графіком залежності від частоти на рисунку 4.3.

;

=5.016Нп;

На інших частотах розраховуємо аналогічно, дані розрахунку занесемо в таблицю 15

Таблиця 15

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

, Нп

5.016

5.016

5.016

5.016

0.017

Рисунок 17 - Графік залежності ар від частоти.

За формулами (4.1), (4.2), (4.3) проведемо розрахунок опорів 1, 2, 12. Занесемо результати розрахунків в таблицю 16.

1=R1+j•2•р•f•L1 (4.1)

2=R1+j•2•р•f•L2 (4.2)

12=j•2•р•f•M (4.3)

Таблиця 16

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

1, Ом

0.563+ j•4446

0.563+ j•22230

0.563+ j•44020

0.563+ j•48910

0.563+ j•88930

2, Ом

0.58+ j•5085

0.58+ j•25430

0.58+ j•50340

0.58+ j•55940

0.58+ j•101700

12, Ом

j•4751

j•23760

j•47040

j•52260

j•95030

Таблиця 17

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

0.936-j•0.0001186

0.936-j•0.00002371

0.936-j•0.00001198

0.936-j•0.00001078

0.936-j•0.000005928

, Ом

1.146+j•7.629

1.146+j•38.148

1.146+j•75.532

1.146+j•83.925

1.146+j•152.595

, См

-j•0.0002105

-j•0.00004209

-j•0.00002126

-j•0.00001913

-j•0.00001052

1.07-j•0.0001221

1.07-j•0.00002443

1.07-j•0.00001234

1.07-j•0.0000111

1.07-j•0.0006107

5. Розрахунок частотної залежності робочого згасання тракту передачі

5.1 Визначення величин параметрів узагальненого чотириполюсника і робочого згасання тракту

Для розрахунку відповідних величин необхідно спочатку провести розрахунок матриці А- параметрів узагальненого ЧП за формулою (5.1) і розраховані дані занести в таблицю 18.

(А)учп=(А)уп1•(А)лз•(А)уп2= Аyчп Вyчп (5.1)

Таблиця 18

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

1.029•е-j•86.768

1.302•е-j•93.17

1.794•еj•103.703

1.994•еj•59.061

5.634•еj•157.226

, Ом

18.945•е-j•36.851

20.251•е-j•57.433

172.960•е-j•178.835

205.370•еj•26.631

1927.737•е-j•161.759

, См

0.00002075•е-j•97.576

0.0002198•е-j•94.339

0.00002524•еj•93.112

0.00002457•еj•67.276

0.005642•еj•146.48

0.363•е-j•86.365

0.457•е-j•90.938

0.638•еj•107.241

0.690•еj•62.655

2.011•еj•162.133

х1чп та х2чп знаходимо відповідно за формулами (5.2) та (5.3). Результат и розрахунків х1чп та х2чп зведемо в таблицю 5.2.

х1чп (5.2)

х2чп (5.3)

За формулою (5.4) проведемо розрахунок власної сталої передачі узагальненого чотириполюсника gсчп. Результати зведемо до таблиці 19.

gсчп (5.4)

Таблиця 19

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

х1чп, Ом

413.944•еj•30.161

551.181•еj•17.337

462.172•еj•42.257

526.505•е-j•22.12

516.066•еj•23.467

х2чп, Ом

426.546•еj•30.564

567.93•еj•19.569

476.113•еj•45.706

539.265•е-j•18.525

531.579•еj•28.374

асчп

0.414

1.198

1.699

2.001

2.976

Таблиця 20

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

gсчп

0.414+j•0.569

1.138+j•0.434

1.699-j•0.852

2.001+j•0.56

2.976+j•0.66

Вхідний і вихідний коефіцієнти відбиття р1 та р2 розраховуємо за формулами (5.5) та (5.6) відповідно. Розрахунки зведемо в таблицю 21.

(5.5)

(5.6)

Таблиця 21

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

р1

0.215+j•0.238

0.003+j•0.102

0.17-j•0.364

0.086+j•0.086

0.096-j•0.036

р2

0.064-j•0.303

-0.00821-j•0.402

-0.314 -j•0.11

-0.467+j•0.158

0.555-j•0.755

Робоче згасання тракту передачі сигналів розраховуємо за формулою (5.7). На рисунку 5.1 зображено графік залежності ар від частоти. Розрахунки зведемо до таблиці 22.

Таблиця 22

f, Гц

3300

16500

32670

36300

66000

ар, Нп

0.343

1.119

1.695

2.595

5.406

Рисунок 18 - Графік залежності ар від частоти.

5.2 Визначення потужності генератора

Максимальне згасання в полосі робочих частот тракту передачі:

армахр(fср)=1.695 Нп;

За формулою (5.8) розраховуємо потужність генератора.

Smin=0.001

Sг=0.059 BA.

Sг=2•Smin•e2•Apmax (5.8)

Висновки

В ході розрахунку даної курсової роботи, я отримав значення потужності генератора, яке дорівнює Sг=0.059 BA, що дає нам підстави не включати в тракт передачі підсилюючі пристрої,так як потужність генератора менша потрібної потужності (Sг> 100 ВА).

сигнал генератор трансформатор

Список літератури

1. Давиденко М.Г., Методичні вказівки до виконання курсової роботи з теми «Розрахунок тракту передачі сигналів» з дисципліни «Теорія електричних і магнітних кіл»

[текст] / Давиденко М.Г., Кошовий С.В., Блиндюк В.С. - Харків: УкрДАЗТ, 2012. - 18 с.

2. Електротехніка та електромеханіка систем залізничної автоматики: Підручник/ Бабаєв М.М., Давиденко М.Г., Загарій Г.І. -Харків: УкрДАЗТ, 2010.- 607с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір траси та укладання спрощеної схеми організації зв’язку. Розрахунок еквівалентної кількості основних цифрових каналів. Цифрова система передачі і тип кабелю. Розміщення регенераційних пунктів на магістралі. Завадостійкість цифрового лінійного тракту.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 21.04.2011

  • Конфігурація мережі. Характеристика і технічні дані обраної системи передач. Вибір типу оптичного кабелю. Розрахунок параметрів лінійного тракту. Розрахунок техніко-економічних показників для проектованої волоконно-оптичної лінії зонового зв'язку.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 02.02.2011

  • Обсяг та швидкість передачі інформації. Застосування волоконно-оптичних систем передачі, супутниковий зв'язок та радіорелейні лінії. Оптичний діапазон на шкалі електромагнітних хвиль. Параметри прикінцевої та проміжної апаратури лінійного тракту.

    реферат [69,7 K], добавлен 08.01.2011

  • Загальні відомості про системи передачі інформації. Процедури кодування та модуляції. Використання аналогово-цифрових перетворювачів. Умови передачі різних видів сигналів. Розрахунок джерела повідомлення. Параметри вхідних та вихідних сигналів кодера.

    курсовая работа [571,5 K], добавлен 12.12.2010

  • Особливості міліметрового та субміліметрового діапазонів. Основні лінії передачі сигналу, їх переваги та недоліки. Розрахунок основних параметрів метало-діелектричної лінії передачі непарних хвиль на основі Т-подібного розгалуження плоских хвилеводів.

    дипломная работа [2,4 M], добавлен 19.08.2011

  • Визначення місць розташування вузлів зв'язку та передбачуваних трас прокладки кабельних ліній. Розрахунок еквівалентних ресурсів транспортної мережі. Обгрунтований вибір способів захисту: ліній зв'язку, секцій передачі, з'єднань трактів, апаратури.

    курсовая работа [506,1 K], добавлен 05.02.2015

  • Передача даних як важливий вид документального електрозв'язку. Розгляд особливостей та основних етапів проектування середньо-швидкісного тракту передачі даних. Аналіз системи з вирішальним зворотнім зв'язком, неперервною передачею і блокуванням приймача.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 06.04.2013

  • Розробка ділянки цифрової радіорелейної лінії на базі обладнання Ericsson Mini-Link TN. Дослідження профілів інтервалів лінії зв’язку. Статистика радіоканалу. Визначення параметрів сайтів на даній РРЛ. Розробка оптимальної мережі передачі даних DCN.

    курсовая работа [885,3 K], добавлен 05.02.2015

  • Склад і основні вимоги, які пред'являються до системи передачі інформації. Вибір апаратури перетворення і передачі телемеханічної інформації, її сполучення з апаратурою зв’язку. Розрахунок найбільшого можливого кілометричного згасання. Рознесення частот.

    курсовая работа [89,7 K], добавлен 27.02.2014

  • Розробка функціональної і структурної схеми телевізійного приймача з можливістю прийому сигналів до стандарті MPEG-2, принципової схеми тракту обробки відеосигналу. Розрахунок ланцюгів придушення звукової складової для тракту обробки відеосигналу.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 21.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.