Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об’єктах інформаційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Факультет КОМП'ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

Кафедра БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ДИПЛОМНА РОБОТА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

«Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об'єктах інформаційної діяльності»

(тема роботи)

Студент КСМ-01-2

Теліщак Р.В.

Керівник роботи

доцент Заболотний В.І.

Консультанти

З спецчастини

доцент Заболотний В.І.

З економічної частини

доцент Денисова І.Г.

З охорони праці

Марченко Л.І.

2010р.

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка містить: ст.95, рис.12, табл.15, посилань 5.

Об?єкт дослідження - технічний канал витоку інформації, процес перехоплення інформації за допомогою закладних пристроїв.

Мета роботи - розробка закладного пристою та передача інформації.

Метод дослідження - робота закладного пристрою, які подаються звукові сигнали, перехоплення сигналів, пошук закладного пристрою.

У роботі розглядається розробка макету закладного пристрою, призначеного для використання його як обладнання для проведення лабораторної роботи з курсу „технічний захист інформації” на тему „дослідження можливостей детектора поля по виявленню радіомікрофонів”.

В першому розділі розглядається класифікація закладних простоїв та методи їх пошуку, в другому - безпосередньо розглядається розробка макета закладного пристрою.

Результати дипломної роботи можуть бути використані в навчальному процесі при виконанні лабораторних та курсових робіт.

РЕФЕРАТ

Объяснительная записка содержит: ст.95, рис.12, табл.15, ссылок 5.

Объект исследования - технический канал витоку информации, процесс перехвата информации с помощью закладных устройств.

Цель работы - разработка закладочного устройства та передача информации.

Метод исследования - работа закладочного устройства, которые подают звуковые сигналы, перехват сигналов, поиск закладочного устройства.

В работе рассматривается разработка макета закладочного устройства, предназначенного для использования его как оснащение для проведения лабораторной работы по курсу «техническая защита информации» на тему «исследование возможностей детектора поля по выявлению радиомикрофонов».

В первом разделе рассматривается классификация закладочного устройства и методы их поиска, во второй - непосредственно разработка макета закладочного устройства.

Результаты дипломной работы могут быть использованы в учебном процессе при выполнении лабораторных та курсовых работ.

ABSTRACT

The Expository note contains: cl.95, fig.12, tabl.15, references 5.

The Object of the study - a Method study of searching for закладочных device on object of information activity.

The Purpose of the work - a development закладочного device that issue to information.

The Method of the study - a work закладочного device, which give the bleeps, interception signal, searching for закладочного device.

In work is considered development of the model закладного device, intended for use his(its) as equipping for undertaking the laboratory work on course "technical protection to information" to subjects "study of the possibilities of the detector of the field on discovery radiomicrofone".

In the first section is considered categorization закладочного device and methods of their searching for, in the second - directly development of the model закладочного device.

The Results of the degree work can be used in scholastic process when performing laboratory, term papers, degree project and scientific studies.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАКЛАДНІ ПРИСТРОЇ, ТА МЕТОДИ ЇХ ПОШУКУ

1.1 Характеристика електронних пристроїв перехоплення інформації

1.2 Ознаки, що розкривають електронні пристрої, перехоплення інформації

1.3 Класифікація методів і засобів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації

1.4 Класифікація ТКВІ знакової форми проявлення

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ ЗАКЛАДНИХ ПРИСТРОЇВ

2.1 Призначення макета закладного пристрою

2.2 Технічні характеристики закладного пристрою як об'єкту пошуку

2.3 Макет закладного пристрою

2.4 Захист акустичної (мовної) інформації

2.5 Порядок проведення занять з пошуку закладних пристроїв. Опис лабораторної установки

2.6 Методика виявлення закладних пристроїв в ході занять

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Характеристика виробу

3.2 Дослідження й аналіз ринків збуту

3.3 Витрати на НИОКР

3.4 Витрати на виробництво одиниці продукції

3.5 Визначення ціни товару

3.6 Аналіз беззбитковості виробництва товару

3.7 Розрахунок очікуваного прибутку

3.8 Оцінка конкурентноздатності виробу

3.9 Ефективність проекту

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз умов праці

4.2 Техніка безпеки

4.3 Виробнича санітарія і гігієна праці

4.4 Пожежна профілактика

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ТЗІ ? технічний захист інформації

ТКВІ ? технічний канал витоку інформації

ІзОД ? інформація з обмеженим доступом

РМ ? радіо мікрофон

АМ ? амплітудна модуляція

РПД ? радіопередавач

РПР ? радіоприймач

ГВЧ ? генератор високої частоти

УКХ ? ультракороткі хвилі

АТС ? автоматична телефонна станція

ТЗПІ ? технічні засоби обробки, передачі, зберігання, відображення інформації

ПЕМВ ? побічні електромагнітні випромінювання

ВСТУП

Зростаючі потреби в інформаційному забезпеченні обумовили появу і широке використання нових інформаційних технологій. Вони забезпечують процеси збору, обробки, збереження, пошуку і передачі різного роду інформації на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, в основі яких - персональні комп'ютери з програмним забезпеченням, що складається не тільки з баз даних і баз знань, але і різних систем - інтелектуальної, експертних, підтримки рішень і ряду інших програмних продуктів.

Однак з ростом обсягу інформації, що переробляється, стала виникати проблема її захисту. В даний час ця проблема стала особливо гострою, тому що інформація стала стратегічно важливим товаром.

Вимоги до сучасних систем захисту інформації дуже великі. Вони повинні бути малопомітними для користувача і забезпечувати, одночасно з цим, високий ступінь захисту.

Для реалізації всіх цих вимог була розроблено безліч алгоритмів і протоколів. У свою чергу, для реалізації цих алгоритмів і протоколів був розроблений спеціальний математичний апарат.

Захист акустичної (мовної) інформації є одним з найважливіших завдань у загальному комплексі заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки об'єкта або установи[1].

Для перехоплення мовної інформації передбачуваний «супротивник» (особа або група осіб, зацікавлених в одержанні даної інформації) може використати широкий арсенал портативних засобів акустичної мовної розвідки, що дозволяють перехоплювати мовну інформацію по прямому акустичному, віброакустичному, електроакустичному й оптикоелектронному (акустооптичному) каналах, основними з яких є:

? портативна апаратура звукозапису (малогабаритні диктофони, магнітофони й пристрої запису на основі цифрової схемотехніки);

? спрямовані мікрофони;

? електронні стетоскопи;

? електронні пристрої перехоплення мовної інформації (закладні пристрої) з датчиками мікрофонного й контактного типів з передачею перехопленої інформації по радіо, оптичному, в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль, ультразвуковому каналам, мережі електроживлення, телефонним лініям зв'язку, сполучним лініям допоміжних технічних засобів або спеціально прокладеним лініям;

? оптико-електронні акустичні системи і т.д.

Портативна апаратура звукозапису й закладні пристрої з датчиками мікрофонного типу (перетворювачами акустичних сигналів, що поширюються в повітряному й газовому середовищах) можуть бути встановлені при неконтрольованому перебуванні фізичних осіб («агентів») безпосередньо у виділених приміщеннях. Дана апаратура забезпечує реєстрацію мови середньої гучності при віддалені мікрофона на відстань до 15-20 м від джерела мови. Електронні стетоскопи й закладні пристрої з датчиками контактного типу дозволяють перехоплювати мовну інформацію без фізичного доступу «агентів» у виділені приміщення. При цьому датчики закладних пристроїв найбільше часто встановлюються поблизу місць можливого витоку мовної інформації[2]: мікрофонного типу - у виходах кондиціонерів і каналах систем вентиляції; контактного типу (перетворювачі віброакустичних сигналів, що поширюються по будівельних конструкціях будинків, інженерним комунікаціям і т.п.) - на зовнішніх поверхнях будинків, на віконних прорізах і рамах, у суміжних (службових і технічних) приміщеннях за дверними прорізами, що обгороджують конструкціями, на перегородках, трубах систем опалення і водопостачання, коробах повітроводів вентиляційних й інших систем. Експериментальні дослідження показали, що з використанням даних засобів розвідки забезпечується перехоплення мовної інформації з високою якістю через конструкції у залізобетонних будинках через 1-2 поверхи, по трубопроводах через 2-3 поверхи й по вентиляційних каналах на відстані до 20-30 м. Застосування для ведення розвідки спрямованих мікрофонів й оптико-електронних (лазерних) акустичних систем не вимагає проникнення «агентів» не тільки у виділені й суміжні з ними приміщення, але й на територію об'єкта. Розвідка може вестися із сусідніх будинків або автомашин, що перебувають на автостоянках, які прилягають до будинку. З використанням спрямованих мікрофонів можливе перехоплення мовної інформації з виділених приміщень при наявності відкритих віконних прорізів (кватирок або фрамуг) в умовах міста (на фоні транспортних шумів) на відстанях до 50 м. За містом при оптимальних умовах дальність розвідки може становити до 80-100 м удень і до 200 м у нічний час. Максимальна дальність розвідки з використанням оптикоелектронних (лазерних) акустичних систем, що знімають інформацію із внутрішніх стекол, становить 150-200 м у міських умовах (наявність інтенсивних акустичних перешкод, запиленість атмосфери) і до 500 м у заміських умовах. Захист акустичної (мовної) інформації досягається проектно-архітектурними рішеннями, проведенням організаційних і технічних заходів, а також виявленням електронних пристроїв перехоплення інформації.

РОЗДІЛ 1. ЗАКЛАДНІ ПРИСТРОЇ ТА МЕТОДИ ЇХ ПОШУК

1.1 Характеристика електронних пристроїв перехоплення інформації

Електронними пристроями перехоплення інформації називаються потай установлювані малогабаритні спеціальні електронні пристрої несанкціонованого знімання інформації. Такі пристрої називають закладними пристроями[3].

У залежності від виду інформації, що перехоплюється закладними пристроями, їх можна розділити на акустичні, телефонні й апаратні, а також закладними відеосистемами.

Акустичні закладні пристрої призначені для перехоплення акустичної (мовної) інформації.

Акустичні закладні пристрої можна класифікувати[1] по виду виконання, місцю установки, джерелу живлення, способові передачі інформації і її кодування, способу керування. (рис. 1).

Інформація, що перехоплюється акустичними закладними пристроями, може записуватися з використанням портативних пристроїв звукозапису або передаватися по радіоканалі, оптичному каналові, по електромережі перемінного струму, по сполучних лініях допоміжних технічних засобів (ДТЗ), металоконструкціям будинків, трубам систем опалення і водопостачання, а також спеціально прокладеним кабелям (лініям).

Найбільше широко використовуються акустичні закладні пристрої, що передають інформацію з радіоканалу. Такі пристрої часто називають радіозакладними пристроями.

Закладні пристрої можуть бути виконані у виді окремого модуля звичайно у формі паралелепіпеда або закамуфльовані під предмети повсякденного побуту: попільницю, електронний калькулятор, електролампочку, запальничку, наручні годинник, авторучку, вазу, поясний ремінь.

У залежності від середовища поширення акустичних коливань що перехоплюються закладними пристроями, останні можна підрозділити на акустичні радіозакладки і радіостетоскопи.

Акустичні закладні пристрої призначені для перехоплення акустичних сигналів по прямому акустичному (повітряному) каналі витоку інформації. Чутливим елементом у них є, як правило, електретний мікрофон.

Радіостетоскопи (контактні мікрофони, конструктивно об'єднані з мікропередавачами) перехоплюють акустичні сигнали по віброакустичному (вібраційному) каналі витоку інформації. Як чутливі елементи в них звичайно використовуються п'єзомікрофони, електретні мікрофони або датчики акселерометричного типу.

Живлення акустичних закладних пристроїв здійснюється від автономних джерел живлення (акумуляторів, батарей), електромережі перемінного струму, телефонної мережі, а також від джерел живлення радіоелектронної апаратури, у якій вони встановлюються.

У залежності від потужності випромінювання і типу джерела живлення час роботи акустичної закладки складає від декількох годин до декількох діб і навіть місяців. При електроживленні від мережі перемінного струму або телефонної лінії час роботи не обмежений.

Більшість радіозакладних пристроїв з автономними джерелами живлення мають потужність випромінювання до 10 мВт і дальність передачі інформації до 100-200 м. Однак зустрічаються закладні пристрої з потужністю випромінювання в кілька десятків міліват і дальністю передачі інформації до 500-1000 м.

При використанні зовнішніх джерел живлення (наприклад, електромережі, або автомобільних акумуляторів) потужність випромінювання може складати більш 100 мВт, що забезпечує дальність передачі інформації до кількох кілометрів.

У разі потреби передачі інформації на великі відстані використовуються спеціальні ретранслятори.

Технічно можна виконати закладку, що передає інформацію практично в будь-якому діапазоні радіохвиль. Однак широке поширення знайшли закладні пристрої, що працюють в УКХ діапазоні (рис.2).

Для передачі інформації в основному використовуються наступні діапазони довжин хвиль: VHF (метровий), UHF (дециметровий) і GHz (ГГц). Найбільш часто використовуються частоти: 88-108 МГц; 108-174 МГц; 400-512 МГц; 1100-1300 МГц. Однак не виключене використання й інших піддіапазонів. Вибір робочої частоти закладного пристрою закладки багато в чому визначає скритність її роботи.

По способу стабілізації несучої частоти передавача радіозакладного пристрою можна розділити на нестабілізовані, зі схемотехнічною і з кварцовою стабілізацією частоти.

Нестабілізовані радіозакладні пристрої використовуються в основному в метровому (VFM) діапазоні довжин хвиль. Їх можна виготовити у надмініатюрному виді, однак, вони мають ряд істотних недоліків. До основного з них відноситься значна нестабільність несучої частоти й у ряді випадків залежність її від зовнішніх факторів. Наприклад, частота випромінювання може змінюватися при зміні місця розташування закладного пристрою.

Невисока стабільність частоти приводить до необхідності використовувати для прийому інформації приймачів з автоматичним підстроюванням частоти й приймачі з порівняно широкою смугою пропускання, що, звичайно, приводить до зменшення дальності передачі інформації.

Найбільшою стабільністю частоти володіють радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією, їх часто називають кварцовані. Вони практично не піддані впливові зовнішніх факторів. Радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією частоти використовуються практично у всіх діапазонах довжин хвиль. У сучасних радіозакладних пристроїв ослаблення випромінювань на гармоніках складає 40-50 дБ. Однак у більшості радіозакладних пристроїв із кварцовою стабілізацією частоти спостерігається порівняно високий рівень позасмугових електромагнітних випромінювань, особливо на другій і третій гармоніках.

Радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією в порівнянні з нестабілізованими мають великі розміри.

У передавачах радіозакладних пристроїв, як правило, здійснюється модуляція несучої частоти. Рідко використовуються закладні пристрої з модуляцією сигналу проміжної частоти або подвійною модуляцією.

У радіозакладних пристроях в основному використовуються прості сигнали з частотною широкосмуговою (WFM) і вузькосмуговою (NFM) модуляцією частоти. При використанні широкосмугової частотної модуляції ширина спектра випромінюваного сигналу складає 30-120 кГц. Для використання вузькосмугової частотної модуляції необхідна кварцова стабілізація частоти передавача, але при цьому можна істотно звузити спектр переданого сигналу (до 4-12 кГц), отже, значно збільшити дальність передачі інформації (за умови, що для прийому буде використовуватися спеціальний приймач). Тому радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією частоти і з NFM модуляцією частоти в комплекті зі спеціальними приймачами в порівнянні з нестабілізованими мають велику дальність дії.

Для підвищення скритності використовуються складні сигнали (наприклад, шумоподібні або з псевдовипадковим переналаштуванням несущої частоти і т.п.) і різні способи кодування інформації. Найбільш складний спосіб кодування мовної інформації полягає в перетворенні її в цифровий вид з наступним шифруванням.

Найбільш прості радіозакладні пристрої випускаються без системи керування включенням передавача, тобто робота на випромінювання (передача інформації) починається при підключенні джерела живлення.

Дня збільшення часу роботи закладного пристрою обладнуються системою керування включенням передавача від голосу (система VAS або VOX). Іноді таку систему називають акустоматом. Тобто закладний пристрій в звичайному режимі (режимі чергового прийому) працює як приймач акустичного сигналу, при цьому споживаний струм незначний. З появою в приміщенні джерела акустичного сигналу (наприклад, при початку розмови) подається напруга на передавач, і він починає працювати на випромінювання, тобто передавати інформацію. При припиненні розмови, через визначений час (звичайно кілька секунд) передавач виключається (випромінювання зникає), і закладний пристрій переходить у режим чергового прийому.

Використання системи VAS дозволяє значно (у кілька разів) збільшити загальний час роботи закладого пристрою.

Для підвищення скритності, а також збільшення часу роботи, сучасні радіозакладні пристрої обладнуються системою дистанційного керування.

В основному дистанційне керування використовується для включення і вимикання передавача. Це досить складні електронні системи, що мають канал прийому сигналів керування, тобто по суті мають радіоприймальний пристрій.

У черговому режимі напруга подається тільки на радіоприймальний пристрій, постійно готовий до прийому сигналу керування, при отриманні якого подається команда на включення передавача, і закладий пристрій починає працювати на випромінювання.

Як правило, сигнали керування передаються на частотах УКВ діапазону, і для їхньої передачі використовуються спеціальні передавальні пристрої. Причому сигнал керування кодується для виключення помилкових спрацьовувань.

У деяких радіозакладних пристроїв дистанційне керування використовується для зміни параметрів випромінюваного сигналу і режимів роботи.

Радіозакладні пристрої з дистанційним керуванням мають, звичайно більші розміри, чим некеровані і звичайно маскуються під предмети повсякденного користування.

Для підвищення скритності роботи використовуються закладки з поділом етапів знімання і передачі інформації. Такі закладки часто називаються закладками з проміжним нагромадженням. Вони мають у своєму складі безкінематичний цифровий нагромаджувач, приймач сигналів дистанційного керування і спеціальний передавач для прискореної передачі інформації.

Для прийому переданої інформації використовуються спеціальні пристрої, що включають швидкісні приймачі інформації і швидкісні нагромаджувачі інформації з функцією нормального відтворення.

Протягом порівняно тривалого часу закладні пристрої з проміжним нагромадженням здійснює перехоплення акустичної інформації з записом її в цифровий нагромаджувач (тобто закладий пристрій працює в пасивному режимі). Передача інформації здійснюється з використанням апаратури швидкодії за порівняно короткий час при заповненні нагромаджувача або по сигналі дистанційного керування.

Недоліком радіозакладних пристроїв з автономним живленням є порівняно невеликий час роботи. Цей недолік відсутній у напівактивних закладних пристроях.

Напівактивні закладні пристрої, мають елементи, деякі параметри яких (наприклад, добротність і резонансна частота об'ємного резонатора) змінюються за законом зміни акустичного (мовного) сигналу. При опроміненні сильним високочастотним сигналом приміщення, у якому встановлене такий закладний пристрій, в останньому при взаємодії електромагнітного поля, що опромінює, зі спеціальними елементами закладого пристрою (наприклад, чвертьхвильовим вібратором) відбувається утворення вторинних радіохвиль, тобто відбувається перевипромінювання електромагнітного поля. А спеціальний пристрій закладого пристрою (наприклад, об'ємний резонатор) забезпечує амплітудну, фазову або частотну модуляцію перевідбитого сигналу за законом зміни мовного сигналу.

Достоїнством подібних закладних пристроїв є висока скритність, тому що знайти їх можна тільки в момент передачі інформації.

Відсутність напівпровідникових приладів у таких закладних пристроях робить неефективним їхній пошук навіть з використанням нелінійних локаторів.

1.2 Ознаки, що розкривають електронні пристрої, перехоплення інформації

Виявлення електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв) може здійснюватися по їхніх ознаках.

Кожен вид електронних пристроїв перехоплення інформації має свої демаскуючі ознаки, що дозволяють знайти закладку.

Найбільш інформативними ознаками провідної мікрофонної системи є:

- тонкий провід, невідомого призначення, підключений до малогабаритного мікрофона (часто закамуфльованому і потай установленому), і який виходить в інше приміщення;

- наявність у лінії (проводі) невідомого призначення постійної (у кілька вольт) напруги і низькочастотного інформаційного сигналу.

Ознаки автономних некомуфльованих акустичних закладних пристроїв включають:

- малогабаритний предмет (часто у формі паралелепіпеда) невідомого призначення;

- одне або кілька отворів малого діаметра в корпусі;

- наявність автономних джерел живлення (наприклад, акумуляторних батарей);

- наявність напівпровідникових елементів, що виявляються при опроміненні обстежуваного пристрою нелінійним радіолокатором;

- наявність у пристрої провідників або інших деталей, виявлених при просвічуванні його рентгенівськими променями.

Камуфльовані акустичні закладні пристрої по зовнішньому вигляду на перший погляд не відрізняються від об'єкта імітації, особливо якщо закладний пристрій встановлюється в корпус побутового предмета без зміни його зовнішнього вигляду. Такі закладні пристрої можна виявити шляхом розбирання предмета.

Закладні пристрої, встановлювані в малогабаритні предмети, обмежують можливості останніх. Ці обмеження можуть служити непрямими ознаками закладних пристроїв. Щоб виключити можливість виявлення закладки шляхом її розбирання, місця з'єднання частин, що розбираються, склеюють.

Деякі камуфльовані закладні пристрої не відрізняються від оригіналів навіть при ретельному зовнішньому огляді. Їх можна знайти тільки при просвічуванні предметів рентгенівськими променями.

У ряді випадків закамуфльований закладний пристрій виявляється по наявності в обстежуваному предметі не властивих йому напівпровідникових елементів (виявляються при опроміненні його нелінійним радіолокатором). Наприклад, виявлення напівпровідникових елементів у попільниці або в папці для паперів може вказати на наявність у них закладних пристроїв.

Наявність портативних звукозаписних пристроїв у момент запису можна знайти по наявності їх побічних електромагнітних випромінювань (випромінювань генераторів підмагнічування й електродвигунів).

Додаткові ознаки акустичних радіозакладних пристроїв:

- радіовипромінювання (як правило, джерело випромінювання знаходиться в ближній зоні) з модуляцією радіосигналу інформаційним сигналом;

- наявність (як правило) невеликого відрізка проводу (антени), що виходить з корпуса закладки.

Внаслідок того, що при пошуку радіозакладних пристроїв останні знаходяться в ближній зоні випромінювання, у більшості радіозакладних пристроїв виявляються побічні випромінювання і, зокрема, випромінювання на другій і третій гармоніках, субгармоніках.

Додаткові ознаки мережних акустичних закладних пристроїв:

- наявність у лінії електроживлення високочастотного сигналу (як правило, несуща частота від 40 до 600 кГц, але можлива наявність сигналу на частотах до 7 МГц), модульованого інформаційним низькочастотним сигналом;

- наявність струму витоку (від одиниць до декількох десятків мА) у лінії електроживлення при усіх відключених споживачах;

- відмінність ємності лінії електроживлення від типових значень при відключенні лінії від джерела живлення (на розподільному щитку електроживлення) і відключенні всіх споживачів.

Додаткові ознаки акустичних і телефонних закладок з передачею інформації з телефонної лінії на високій частоті:

- наявність у лінії високочастотного сигналу (як правило, несуща частота до 7 МГц) з модуляцією його інформаційним сигналом.

Додаткові ознаки телефонних радіозакладок:

- радіовипромінювання з модуляцією радіосигналу інформаційним сигналом, переданим по телефонній лінії;

- відмінність опору телефонної лінії від "?" при відключенні телефонного апарата і відключенні лінії (від'єднанні телефонних проводів) на розподільній коробці (щитку);

- відмінність опору телефонної лінії від типового значення (для даної лінії) при відключенні телефонного апарата, відключенні і закорочування лінії на розподільній коробці (щитку);

- спад напруги (від декількох десятих до 1,5...2 В) у телефонній лінії (стосовно інших телефонних ліній, підключеним до даної розподільної коробки) при покладеній і піднятій слухавці;

- наявність струму витоку (від одиниць до декількох десятків мА) у телефонній лінії при відключеному телефоні.

Додаткові ознаки акустичних закладок типу "телефонного вуха":

- відмінність опору телефонної лінії від "?" при відключенні телефонного апарата і відключенні лінії (від'єднанні телефонних проводів) на розподільній коробці (щитку);

- спадання напруги (від декількох десятих до 1,5...2 В) у телефонній лінії (стосовно інших телефонних ліній, підключеним до даної розподільної коробки) при покладений ний слухавці;

- наявність струму витоку (від одиниць до декількох десятків мА) у телефонній лінії при відключеному телефоні;

- приглушення (не проходження) одного-двох викличних дзвоників при наборі номера телефонного апарата.

Додаткові ознаки напівактивних акустичних радіозакладних пристроїв:

- опромінення приміщення спрямованим (зондувальним) потужнім випромінюванням (як правило, гармонічним);

- наявність у приміщенні перевипроміненного зондувального випромінювання з амплітудною або частотною модуляцією інформаційним акустичним сигналом.

1.3 Класифікація методів і засобів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації

Пошук і виявлення закладних пристроїв може здійснюватися візуально, а також з використанням спеціальної апаратури: детекторів диктофонів і відеокамер, радіочастотомерів і інтерцепторів, сканерних приймачів і аналізаторів спектра, програмно-апаратних комплексів контролю, нелінійних локаторів, рентгенівських комплексів, звичайних тестерів, а також спеціальної апаратури для перевірки провідних ліній і т.д.

Метод пошуку закладних пристроїв багато в чому визначається використанням тієї або іншої апаратури контролю. До основних методів пошуку закладних пристроїв можна віднести:

- спеціальне обстеження виділених приміщень;

- пошук радіозакладних пристроїв з використанням індикаторів поля, радіочастотомерів і інтерцепторів;

- пошук радіозакладних пристроїв з використанням сканерних приймачів і аналізаторів спектра;

- пошук радіозакладних пристроїв з використанням програмно-апаратних комплексів контролю;

- пошук портативних звукозаписних пристроїв з використанням детекторів диктофонів (по наявності їх побічних електромагнітних випромінювань генераторів підмагнічування і електродвигунів);

- пошук портативних відеозаписуючих пристроїв з використанням детекторів відеокамер (по наявності побічних електромагнітних випромінювань генераторів підмагнічування і електродвигунів відеокамер);

- пошук закладних пристроїв з використанням нелінійних локаторів;

- пошук закладних пристроїв з використанням рентгенівських комплексів;

- перевірка з використанням ВЧ-пробника (зонда) ліній електроживлення, радіотрансляції і телефонному зв'язкові;

- вимір параметрів ліній електроживлення, телефонних ліній зв'язку;

- проведення тестового "прозвону" усіх телефонних апаратів, встановлених у приміщенні, що перевіряється, з контролем (на слух) проходження усіх сигналів виклику АТС.

Найпростіше і найдешевше виявити радіовипромінювання закладних пристроїв можна за допомогою індикаторів електромагнітного поля, що світловим або звуковим сигналом сигналізують про наявність у місці розташування антени електромагнітного поля з напруженістю вище граничної (фонової). Більш складні з них - частотоміри забезпечують, крім того, вимір несучої частоти найбільше "сильного" у місці прийому сигналу.

Для виявлення випромінювань закладних пристроїв у ближній зоні можуть використовуватися і спеціальні прилади, називані інтерцепторами. Інтерцептор автоматично налаштовується на частоту найбільш потужного сигналу і здійснює його детектування. Деякі інтерцептори дозволяють не тільки робити автоматичне або ручне захоплення радіосигналу, здійснювати його детектування і прослуховування через динамік, але і визначати частоту виявленого сигналу і вид модуляції.

Чутливість виявників поля мала, тому вони дозволяють виявляти випромінювання радіозакладних пристроїв у безпосередній близькості від них.

Істотно кращу чутливість мають спеціальні (професійні) радіоприймачі з автоматизованим скануванням радіодіапазону (сканерні приймачі або сканери). Вони забезпечують пошук у діапазоні частот, що перекриває частоти майже всіх застосовуваних радіозакладних пристроїв - від десятків кГц до одиниць ГГц. Кращими можливостями по пошуку радіозакладок володіють аналізатори спектра. Крім перехоплення випромінювань закладних пристроїв вони дозволяють аналізувати і їхні характеристики, що важливо при виявленні радіозакладних пристроїв, що використовують для передачі інформації складні види сигналів.

Можливість сполучення скануючих приймачів з переносними комп'ютерами послужило основою для створення автоматизованих комплексів для пошуку радіозакладних пристроїв (так званих, програмно-апаратних комплексів контролю). Крім програмно-апаратних комплексів, побудованих на базі скануючих приймачів і переносних комп'ютерів, для пошуку закладних пристроїв використовуються і спеціально розроблені багатофункціональні комплекси.

Спеціальні комплекси й апаратура для контролю провідних ліній дозволяють проводити вимір параметрів (напруг, струмів, опорів і т.п.) телефонних, слабкострумових ліній і ліній електроживлення, а також виявляти в них сигнали закладних пристроїв.

Виявники порожнеч дозволяють виявляти можливі місця встановлення закладних пристроїв у порожнечах стін або інших дерев'яних та цегельних конструкціях.

Засоби виявлення або локалізації закладних пристроїв по фізичних властивостях елементів електричної схеми або конструкції. Такими елементами є: напівпровідникові прилади, що застосовуються в будь-яких закладних пристроях, електропровідникові металеві деталі конструкції. З цих засобів найбільш достовірні результати дають засоби для виявлення напівпровідникових елементів по їх нелінійних властивостях - нелінійні радіолокатори.

Принципи роботи нелінійних радіолокаторів близькі до принципів роботи радіолокаційних станцій, широко застосовуваних для радіолокаційної розвідки об'єктів. Істотна відмінність полягає в тім, що якщо приймач радіолокаційної станції приймає відбитий від об'єкта зондувальний сигнал (луна-сигнал) на частоті випромінюваного сигналу, то приймач нелінійного локатора приймає 2-гу і 3-тю гармоніки відбитого сигналу. Поява у відбитому сигналі цих гармонік обумовлено нелінійністю характеристик напівпровідників.

Металошукачі (металодетектори) реагують на наявність у зоні пошуку електропровідних матеріалів, насамперед металів, і дозволяють виявляти корпуси або інші металеві елементи закладки.

Переносні рентгенівські установки застосовуються для просвічування предметів, призначення яких не удається виявити без їхнього розбирання, насамперед тоді, коли розбирання неможливе без руйнування знайденого предмета.

1.4 Класифікація ТКВІ знакової форми проявлення

Класифікація ТКВІ дозволяє аналізувати та детально вивчати можливі канали витоку інформації для розробки заходів захисту інформації. На сьогодні дослідження щодо створення повної класифікації ТКВІ ще не завершені. Тому у якості подальшої розробки класифікації можна запропонувати систематизувати ТКВІ за наступними критеріями (рис.3)[5].

За структурою сигнали ІзОД, що циркулюють у технічних засобах передачі, обробки, зберігання, відображення інформації (ТЗПІ), поділяються на аналогові та дискретні (цифрові). Аналогові сигнали характерні аудіо- та відео- апаратурі, іншим системам і засобам, які встановлені у приміщеннях, де обговорюються питання обмеженого доступу. Дискретні сигнали характерні засобам обчислювальної техніки, цифровим факсимільним апаратам.

Наявність повторення сигналів, що циркулюють у ТЗПІ, грає суттєву роль у можливості їх розвідки. До сигналів одноразового існування можна віднести розмову, а до тих, що багато разів повторюються - електромагнітні випромінювання моніторів ПЕОМ.

За співвідношенням спектрів вихідного сигналу джерела ІзОД і того, що присутній у ТКВІ, їх можна поділити на співпадаючі, позасмугові, на гармоніках, паразитні та задані штучно. У ТКВІ зі співпадаючим спектром спектр частот, в основному, співпадає зі спектром сигналів, які циркулюють в ТЗПІ. У ТКВІ з позасмуговим спектром спектр частот такого каналу наближений до спектру частот сигналу ІзОД і створюється за рахунок розширених понад заданих значень смуг частот підсилювачів, високої крутизни фронтів імпульсів.

Як правило, частоти позасмугових спектрів лежать вище частот основних спектрів сигналів. Природа ТКВІ на гармоніках обумовлена нелінійностями амплітудних характеристик підсилювачів. ТКВІ на паразитних частотах породжуються за рахунок самозбудження підсилювачів із-за паразитних зворотних зв`язків між каскадами підсилювачів. Значення їх частот обумовлені випадковими причинами виконання умов балансу фаз і амплітуд. Реактивні елементи схем, ємність р-n переходів, розподілені значення індуктивностей, ємностей монтажних проводів, тощо приводять до паразитних збуджень. Задані штучно спектри сигналів ТКВІ відносяться у цій класифікації до підкладних пристроїв і випадків зовнішнього впливу високочастотним сигналом на ТЗПІ. Наведені категорії за змістом подібні до однойменних назв введених в галузі електромагнітної сумісності 6.

За походженням ТКВІ можуть поділятися на ненавмисні та штучні. Ненавмисні ТКВІ породжуються конструктивними особливостями або недоліками апаратури. А навмисні - спеціально створюються зацікавленими в ІзОД особами.



За напрямком переважного розповсюдження ТКВІ підрозділяються на малоспрямовані та ті, що мають певну спрямованість. У малоспрямованих ТКВІ енергія електромагнітних та акустичних полів розповсюджується переважно вільно у всі сторони без особливих переваг. Направляючі структури і проводи, хвильоводи, лазерні випромінювання концентрують суттєву частину енергії ТКВІ у відповідному напрямку.

За природою явищ формування каналів ТКВІ підрозділяються на такі класи. ТКВІ безпосереднього прояву формуються, наприклад, акустичним полем розмови, яка проходить через звукоізолюючі перепони і потрапляє на спрямований мікрофон. Побічні електромагнітні випромінювання (ПЕМВ) формуються змінним електричним струмом сигналів ІзОД. Навід на провідники, що проходять навколо ТЗПІ, дають ПЕМВ. Ефектом акустоелектричних перетворювань володіють ряд приладів та апаратура: дзвоники, гучномовці тощо. Останнім часом все більше застосовується зовнішній вплив на ТЗПІ високочастотними випромінюваннями або напругами, які породжують коливання, модульовані сигналами ІзОД. Рівень споживання підсилювачем енергії залежить від сигналу, що підсилюється, а це може бути шляхом витоку ІзОД.

За фізичним полем ТКВІ поділяються на електромагнітні (електричні, магнітні), акустичні поля, вібрації, оптичні випромінювання, струми та напруги.

За структурою ТКВІ підрозділяються на прості (одноланкові) та складні (багатоланкові). Простий канал являє собою “джерело - середовище - приймач сигналу”, а у складному каналі сигнал, перш ніж попаде у приймач, два чи більше разів перетворюється у фізичних носіях. Наприклад, ПЕМВ-джерела перетворюються у провідниках, розташованих поблизу ТЗПІ, у електричний струм, який цими провідниками поширюється за межі контрольованої території, де потрапляє до апаратури розвідки.

За наявністю управління ТКВІ можуть бути некерованими (односторонніми) або керованими (двосторонніми). До останніх належать керовані підкладні пристрої, лазерна апаратура зйому мовної інформації з шибок вікна, що коливаються під змінним звуковим полем.

За регулярністю існування ТКВІ підрозділяються на постійні, вибірково діючі та випадкові. Перші діють досить тривалий час, практично не змінюючи свої характеристики. Вибірково діючі ТКВІ функціонують на “замовлення” оператора. Випадкові ТКВІ суттєво змінюють свої характеристики передачі інформації у залежності від випадкових факторів, які можуть впливати на джерело або середовище розповсюдження сигналу. До випадкових ТКВІ можна віднести підсилювач звукової частоти, який самозбуджується та у якому сила самозбудження залежить від рівня сигналу на вході, напруги джерела живлення, переміщення проводів у просторі тощо.

За апаратурою розвідки ТКВІ підрозділяються на ті, що використовують апаратуру радіоприйому, підсилювачі, мікрофони, вібродавачи контактної та неконтактної дії.

Наведена класифікація ТКВІ може і надалі розширюватися в залежності від потрібного ступеню деталізації для розробки заходів ТЗІ.

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ ЗАКЛАДНИХ ПРИСТРОЇВ

2.1 Призначення макета закладного пристрою

Макет закладного пристрою призначений для використання його як обладнання для проведення лабораторної роботи з курсу „технічний захист інформації” на тему „дослідження можливостей детектора поля по виявленню радіомікрофонів”. В даному випадку в якості закладного пристрою використовується радіомікрофон.

Закладний пристрій, який створює технічний канал витоку мовної ІзОД може мати назву ”радіомікрофон” оскільки вона відповідає його принципу дії. Далі цей термін і буде використовуватись.

Існує велике розмаїття закладних пристроїв, які відрізняються технічними характеристиками, тактикою застосування. Аналіз даних що до закладного пристрою показав наявність у них досить узагальнених характеристик. До останніх можна віднести:

D - дальність дії по акустичному полю - одиниці метрів;

R - дальність передачі інформації по радіоканалу - сотні метрів;

f - несуча частота радіопередавача закладного пристрою - десятки МГц - одиниці ГГц (Рис.2).

Суттєво впливають на тактику застосування закладних пристроїв, можливість його живлення від мережі 220 В чи від тієї апаратури, куди він може бути встановлений і наявність каналу для управління закладним пристроєм.

2.2 Технічні характеристики закладного пристрою як об'єкту пошуку

Випромінювання закладного пристрою розкриває його застосування і дає змогу для пошуку за допомогою апаратури контролю. Потужність випромінювання радіопередавача (РПД) PR - повинна забезпечити потужність сигналу на вході приймача розвідки (РПР) PR - таку, що є не менше чутливості POR. Антени радіомікрофона і РПР мають характеристики спрямованої дії GT і GR, відповідно. Як правило, антена радіомікрофона не спрямована, а приймача - спрямована, причому максимумом на радіомікрофон. З теорії розповсюдження радіохвиль відомо, що густина потоку потужності у точці розташування радіомікрофона буде мати величину

. (2.1)

Потужність сигналу, який діє на вході РПР виражається як

, (2.2)

де АR - ефективна поверхня антени РПР, - довжина хвилі радіовипромінювання закладного пристрою. Наведені формули дають змогу виразити необхідний енергетичний потенціал PTGT радіопередавача закладного пристроя для забезпечення мінімальної дальності дії RM:

(2.3)

Реально значення параметрів GR, POR залежать від частоти f і можуть бути знайдені у відповідних моделях розвідки. У лабораторній роботі типові величини GR, POR приведені на рис.2.1



Рисунок 4 Графік залежностей GR, POR від частоти

Напруженість поля Е від радіопередавача закладного пристрою має величину:

,

де -W хвильовий опір простору, W =120.

Таким чином, можна записати, що

Якщо напруженість поля вимірювати у [мВ/м], тоді після нескладних перетворювань можна записати:

2.3 Макет закладного пристрою

В якості закладного пристрою використовується акустична радіозакладка (радіомікрофон). Електрична схема макета закладного пристрою [2] приведена на (рис. 5).

З електричної схеми видно, що макет закладного пристрою складається з трьох основних частин: підсилювача низької частоти DD1 (в якості якого використовується мікросхема Toshiba TA7368P), емітерного повторювача VT1 (робоча точка якого вибирається за допомогою змінних резисторів R2 і R3) і генератора високої частоти.

Перелік використаних деталей приведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Перелік використаних деталей.

Позначення на схемі	Назва	Номінал	Марка
Mk1	Електретний мікрофон		МКЭ-332.
R1	Резистор	10 кОм	С5-60-0.125Вт10кОм0.05%
R2	Резистор	10 кОм	С5-60-0.125Вт10кОм0.05%
R3	Резистор	1 кОм	С5-54-0.125Вт1.02кОм0.05%
R4	Резистор	100 Ом	С5-14В-0.5Вт100Ом5%
С1	Конденсатор	1 мкФ	К42У-2 250В 1.0 мкф 10%
С2	Конденсатор	100 мкФ	К15У-1б 6 кВ 100 пф 20%
С3	Конденсатор	100 мкФ	К15У-1б 6 кВ 100 пф 20%
С4	Конденсатор	100 мкФ	МБГЧ-1-1 250 В 0.5 мкф 10%
С5	Конденсатор	100 мкФ	МБГЧ-1-1 250 В 0.5 мкф 10%
L1	Дросель	100 мкГн	ДПМ-0.1-100 10%
DD1	Підсилювач низької частоти		ТА7368Р
VT1	Транзистор
ГВЧ	Генератор високої частоти
S1	Вимикач

Рис.5. Електрична схема макета закладного пристрою.

Живлення закладного пристрою виконується від акумуляторних батарей напругою 6 В.

Принцип роботи даного закладного пристрою полягає в наступному. На вхід мікрофона Mk1 поступає акустичний сигнал, який перетворюється в ньому в електричний сигнал низької частоти, цей сигнал подається на вхід підсилювача низької частоти. На виході отримуємо підсилений низькочастотний сигнал. що подається на емітерний повторювач. Живлення генератора високої частоти ГВЧ ввімкнуте через транзистор VT1, внаслідок чого напруга на його вході коливається від 0 В (коли на виході підсилювача низької частоти немає сигналу) до 6 В (коли на виході підсилювача низької частоти максимальний сигнал). Отже напруга живлення генератора високої частоти міняється в залежності від низькочастотного сигналу - високочастотний сигнал модулюється низькочастотним по амплітуді.

В якості генератора високої частоти приміняться кварцовий генератор з частотою 78,12 МГц, за допомогою чого досягається стабілізація несучої частоти.

Проведемо характеристику даного закладного пристрою згідно з класифікацією приведеною (на рис. 1) та (рис. 2)

1) По виду виконання - звичайний (окремий модуль);

2) По місцю встановлення - в інтер'єрі приміщення, меблі, речах щоденного вжитку;

3) По типу джерела живлення - від автономного джерела;

4) По способу передачі інформації - по радіоканалу;

5) По способу керування ввімкнення передатчика - без керування (постійної дії);

6) По способу кодування інформації - без кодування;

7) По типу датчика - мікрофонний;

8) По використаному діапазону довжин хвиль - VНF діапазон (метрові хвилі);

9) По потужності випромінювання - малої потужності (до 10 мВт);

10) По виду використаних сигналів - з простими сигналами (AM модуляція);

11) По способу модуляції сигналів - з модуляцією несущої частоти;

12) По способу стабілізації частоти - з кварцовою стабілізацією частоти (кварцовані).

2.4 Захист акустичної (мовної) інформації

Захист акустичної (мовної) інформації є однієї з найважливіших завдань у загальному комплексі заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки об'єкта або установи.

Для перехоплення мовної інформації передбачуваний «супротивник» (особа або група осіб, зацікавлених в одержанні даної інформації) може використати широкий арсенал портативних засобів акустичної мовної розвідки, що дозволяють перехоплювати мовну інформацію із прямого акустичного, віброакустичному, електроакустичному й оптико-електронному (акустчному) каналам, до основного з яких ставляться:

- портативні апаратури звукозапису (малогабаритні диктофони, магнітофони й пристрої запису на основі цифровий схемотехніки);

- спрямовані мікрофони;

- електронні стетоскопи;

- електронні пристрої перехоплення мовної інформації (заставні пристрою) з датчиками мікрофонного й контактного типів з передачею перехопленої інформації з радіо, оптичному (в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль) і ультразвуковому каналам, мережі електроживлення, телефонним лініям зв'язку, сполучним лініям допоміжних технічних засобів або спеціально прокладеним лініям;

- оптико-електронні акустичні системи і т.д. Портативні апаратури звукозапису й заставні пристрою здавачами мікрофонного типу (перетворювачами акустичних сигналів, що поширюються в повітряному й газовому середовищах) можуть бути встановлені при неконтрольованому перебуванні фізичних осіб («агентів») безпосередньо у виділені (що захищають) приміщеннях. Дані апаратури забезпечує реєстрацію мови середньої гучності при видаленні мікрофона на відстані до 15-20 м від джерела мови. Електронні стетоскопи й закладні пристрої з датчиками контактного типу дозволяють перехоплювати мовну інформацію без фізичного доступу «агентів» у виділені приміщення. При цьому датчики закладних пристроїв найбільше часто встановлюються поблизу місць можливого витоку мовної інформації: мікрофонного типу - у виходах кондиціонерів і каналах систем вентиляції; контактного типу (перетворювачі віброакустичних сигналів, що поширюються по будівельних конструкціях будинків, інженерним комунікаціям і т.п.) - на зовнішніх поверхнях будинків, на віконних прорізах і рамах, у суміжних (службових і технічних) приміщеннях за дверними прорізами, що обгороджують конструкціями, на перегородках, трубах систем опалення і водопостачання, коробах вентиляційних і інших систем. Експериментальні дослідження показали, що з використанням даних засобів розвідки забезпечується перехоплення мовної інформації з високою якістю через конструкції, що обгороджують, у залізобетонних будинках через 1-2 поверху, по трубопроводах через 2-3 поверху й по вентиляційних каналах на відстані до 20-30 м. Застосування для ведення розвідки спрямованих мікрофонів і оптико-електронних (лазерних) акустичних систем не вимагає проникнення «агентів» не тільки у виділені й суміжні з ними приміщення, але й на охоронювану територію об'єкта. Розвідка може вестися із сусідніх будинків або автомашин, що перебувають на автостоянках, що прилягають до будинку. З використанням спрямованих мікрофонів можливе перехоплення мовної інформації з виділених приміщень при наявності відкритих віконних прорізів (кватирок або фрамуг) в умовах міста (на тлі транспортних шумів) на відстанях до 50 м. За містом при оптимальних умовах дальність розвідки може становити до 80-100 м удень і до 200 м у нічний час. Максимальна дальність розвідки з використанням оптико-електронних (лазерних) акустичних систем, що знімають інформацію із внутрішніх стекол, становить 150-200 м у міських умовах (наявність інтенсивних акустичних перешкод, запиленість атмосфери) і до 500 м у заміських умовах. Захист акустичної (мовний) інформації досягається проектно-архітектурними рішеннями, проведенням організаційних і технічних заходів, а також виявленням електронних пристроїв перехоплення інформації.

Використання тих або інших методів і засобів визначається характеристиками об'єкта захисту й апаратури розвідки, умовами її ведення, а також вимогами, пропонованими до ефективності захисту акустичної (мовний) інформації, як показник оцінки якої найбільше часто використають словесну розбірливість W.

Для оцінки розбірливості мови доцільно використати інструментально-розрахунковий метод, при якому числове значення словесної розбірливості розраховується на основі виміру відносини рівнів мовного сигналу й шуму в місцях передбачуваного розташування датчиків апаратури акустичної розвідки

1,54R0.25 .[1-exp(-11R)],ЯкщоR<0,15
-11R
1+0,7R

де R=

 0,78+5,46 exp[-4,310-3(27,3-|Qi|)2]

1+100,1|Qi|

0. 78+5,46exp[-4,310-3(27,3-|Qi|2]

1+100,1|Qi|

ki - значення вагового коефіцієнта в i-й октавній смузі;

Qi=qi - ?Ai;

qi=Lci - Lшi - відношення «рівень мовного сигналу/рівень шуму» у місці виміру в i-й октавній смузі, дБ;

Lci - середній спектральний рівень мовного сигналу в місці виміру в i-й октавній смузі, дБ;

Lшi - рівень шуму (перешкоди) у місці виміру в i-й октавній смузі, дБ;

?Ai - значення формантного параметра спектра мовного сигналу в i-й октавній смузі, дБ;

N - кількість октавних смуг, у яких проводиться вимірювання.

Числові значення формантного параметра спектра мовного сигналу ?Ai і вагового коефіцієнта Ki в октавних смугах наведені в табл. 1[4].

Числові значення типових рівнів мовного сигналу, що відповідають різним видам мови, в октавних смугах Lsi наведені в [4].

Критерії ефективності захисту акустичної (мовної) інформації багато в чому залежать від цілей, переслідуваних при організації захисту, наприклад:

- сховати значеннєвий зміст розмови, що ведеться;

- сховати тематику розмови, що ведеться, і т.д.

Таблиця 2 Числові значення формантного параметра спектра мовного сигналу й вагового коефіцієнта в октавних смугах

Параметри	Середньо геометричні частоти октавних смуг fcpi, Гц
	250	500	1000	2000	4000
Числові значення формантного параметра спектра мовного сигналу в октавній смузі, дБ	18	14	9	6	5
Числове значення вагового коефіцієнта в октавній смузі до;	0,03	0,12	0,20	0,30	0,26

Процес сприйняття мови в шумі супроводжується втратами складених елементів мовного повідомлення. Зрозумілість мовного повідомлення характеризується кількістю правильно прийнятих слів, що відбивають якісну область зрозумілості, що виражена в категоріях подробиці довідки про перехоплену розмову, що становить «агентом».

Проведений аналіз показав можливість ранжирування зрозумілості перехопленого мовного повідомлення. Із практичних міркувань може бути встановлена деяка шкала оцінок якості перехопленого мовного повідомлення:

1) Перехоплене мовне повідомлення містить кількість правильно зрозумілих слів, достатнє для складання докладної довідки про зміст перехопленої розмови.

2) Перехоплене мовне повідомлення містить кількість правильно зрозумілих слів, достатнє тільки для складання короткої довідки-анотації, що відбиває предмет, проблему, мета й загальний зміст перехопленої розмови.