Стан молодіжних субкультур в сучасному світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки і освіти України

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського»

Курсова робота

«Стан молодіжних субкультур в сучасному світі»

Виконали:

Стек Анна Володимирівна

Сафронова Ірина Ігорівна

Перевірила:

Петінова Оксана Борисівна

Одеса 2018

1. Теоретична частина

Актуальність дослідження. Сучасне інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Не встигає закріпитись нова соціальна цінність, як на зміну приходить інша. Зазвичай, більшості старшого покоління, яке виховувалось при авторитарному режимі, притаманні риси непоступливості та впевненості в тому, що «вони завжди праві». На їхній погляд, молодше покоління має лише виконувати їхні вимоги, не сперечаючись з рішеннями старших. Все це, звичайно, залишило відбиток на сучасній культурі нашої країни. Нова генерація зі своїми амбіціями, схильністю до максималізму, намагається зруйнувати стереотипи та отримати більше свободи, що об'єктивно притаманне молоді завжди і суб'єктивно характерно для інформаційної культури, оскільки її головним джерелом розвитку є сама унікальність людини. Тому, формуючи своє ставлення до життя, починаючи з періоду ранньої юності, власні цінності та норми, які, звичайно, відрізняються від пріоритетів старшого покоління, молодь шукає своє унікальне місце в соціумі, поле для реалізації.

Нерозуміння дорослих примушує молодь віддалятися, об'єднуватися та створювати власний світ. Перш за все, це і зумовлює формування неформальних молодіжних об'єднань та молодіжної субкультури в цілому.

Перші паростки молодіжної субкультури зароджуються в період ранньої юності, коли молодь відчуває багато сил та енергії, але не знаходить сфери для її реалізації. Юнацтво відчуває себе некорисним та безпощадним у великому суспільстві, яке належить головним чином дорослим, воно потребує й чекає підтримки. Тому на допомогу повинні прийти дорослі, спрямовуючи цю активність у позитивне русло та підтримуючи її. Проте, враховуючи амбіційність, нестриманість, максималізм юнацького віку, підготовка має ненав'язливою, поради повинні мати невимушене забарвлення, оскільки невірний підхід викликає бурхливий сплеск негативних емоцій у молодої людини. Існує тенденція молоді робити навпаки порадам дорослих, але це знов-таки залежить від того, яким чином настроєні старші, наскільки вони є терплячими.

Саме тому молодь об'єднується за спільними проблемами й інтересами. Ці проблеми мають свій «мікросвіт», до якого дорослим вхід заборонено. Це коло однодумців, як правило, заперечує «дорослу» культуру. На цьому етапі створюються неформальні молодіжні об'єднання, в яких домінуючим питанням є «Хто я?» та проблема самоактуалізації. Тобто, поява різноманітних об'єднань, молодіжних субкультур, викликана, по-перше, ідентифікацією себе з референтними однолітками, щоб не бути «білою вороною», а по-друге - намаганням досягти унікальності.

За останні десятиріччя, як в нашій країні, так і за кордоном, проблема поширення різноманітних молодіжних субкультур є більш ніж актуальною.

Мета дослідження полягає у тому, щоб теоретично та практично дослідити сутність, зміст та характерні особливості найпоширеніших молодіжних субкультур; виявити умови, причини та особливості їх впливу на формування особистісного «Я», вибір ціннісних орієнтацій у житті та вплив на міжособистісні стосунки.

Об'єктом дослідження є різноманітні молодіжні субкультури.

Предмет дослідження - зміст молодіжної субкультури.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ґрунтовні наукові дослідження стосовно становлення та діяльності молодіжних субкультур досліджувала велика кількість як вітчизняних (Н.Слюсаревський, О.Божок, Л. Горенко, О.Білецька, В.Родзієвська), так і зарубіжних (Т.Щепанська, М.Соколов, Д.Хебдідж, К.Мюллер) науковців.

Проблеми субкультур (моделі поведінки, цінності, життєві пріоритети, стилі життя) досліджують Е.Гаджієва, Б.Іванов, С.Кулаков, З.Сикевич, Л.Туріщева та ін..

Цікавою є праця Волкової Н.П., яка прослідкувала зв'язок молодіжної субкультури із загальною культурою та витоки молодіжних об'єднань. Поняття молодіжних субкультур неодноразово висвітлювали у своїх працях такі дослідники, як І. Баєва, Е. Еріксон, С. Іконніков, Г. Коджаспіров, І. Кон, В. Лармін, С. Левікова, Ю. Лисенко, Л. Мардахаєв, А. Мудрик, С. Пальчевський, С. Сергєєв, В. Сорочинська, О. Столяренко, А. Шариков.

Вплив субкультури на формування особистості у підлітковому віці досліджували такі науковці, як В. Абраменкова, Ю. Бусел, Г. Гикава, С. Небот, А. Мудрик, Т. Селецька, Т. Сливінська, М. Титлей, С. Чернета, М. Шимановський та ін. [1, с. 45-49].

Багато авторитетних дослідників намагаються з'ясувати сутність складного і неоднозначного явища субкультури. У 1950 році американський соціолог Д. Райзмен у своїх дослідженнях вивів поняття субкультури як групи людей, що навмисно обирають стиль і цінності, притаманні меншості [5].

Відомий теоретик у галузі вивчення субкультур Д. Хебдідж у своїй книзі «Субкультура: значення стилю» висловлює думку, що «субкультури залучають людей зі схожими смаками, яких не задовольняють загальноприйняті стандарти, цінності, і через субкультурний стиль індивід ніби самостверджується» [9, с. 28].

Зокрема Л. Горенко зазначає: «Культорологічна література оперує терміном для позначення явищ та процесів, які не підпадають під однозначне визначення «культури». До таких понять належить «контркультура», яке використовується для позначення соціокультурних установок, що протистоять фундаментальним принципам і панують в конкретній культурі. Інколи в це поняття вкладається зміст молодіжної субкультури» [6, с. 11-12]. Разом з тим вона наголошує, що в такому понятті немає антагонізму, а лише підкреслено інакшу, нову сутність культурних явищ: «На сьогодні цей термін вживається як позначення особливої частки культурних явищ - протилежних офіційній культурі не з погляду реалізації гуманістично-маральних ідеалів, а як їх інше відображення. Саме тому контркультура протистоїть культурі не як негативне (вороже) явище, а просто як інше. Тому, це інше поступово може увійти в культуру і стати культурою» [6, с. 12].

Вчений К. Мюллер пов'язує поняття молодіжної субкультури із рухом «Wandervogel» (перелітних птахів): «Цей громадський молодіжний рух започаткувало товариство «Wandervogel - Ausschussfuer Schuelerfahrten / Перелітні птахи - комісія учнівських мандрівок», засноване у 1901р. у берлінському районі Штегліц. Його мета полягала у втечі від тісняви великого міста та його небезпек: надмірної самоізоляції та байдикування, зловживання алкоголем та тютюном, не кажучи вже про ще гірші вади. Також дослідник наводить цікаві факти про поширення та відношення соціуму до явища молодіжної субкультури, а саме: «Після Другої світової війни термін «молодіжна субкультура» увійшов у обіг в соціологічних молодіжних дослідженнях у ФРН (Федеративної Республіки Німеччини). Базою, звичайно, стали студії про природу американських злочинних угруповань. Проте економічний підйом у ФРН був також важливим фактором для виникнення часткової культури, і це стало вагомою підставою для наукового розгляду феномену субкультури та поширення конвенції субкультури» [8, с. 79].

У дослідниці Л. Михайлової субкультура є частиною культури, проте має чітко визначені значення, норми, цінності, зразки, уявлення, смаки, ідеали, традиції.

А. Флієр допускає розгляд субкультур як найбільш відмінні сигменти етнічних, національних та соціальних культур. Будь-яка культура складається з багатьох елементів, вони становлять її специфіку (мова, релігія, звичаї, вдачі, мистецтво, господарський устрій і т.п.), а більшість субкультур (але не кримінальні) ідентичні або наближені до базової культури, відрізняючись від неї лише однією - двома рисами [9, с. 78].

Проте соціально-педагогічний аспект цієї проблеми досі залишається не розкритим.

Виклад основного матеріалу.

Субкультура - це система норм, цінностей, настанов, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча і пов'язана з нею. Приставка «суб» розуміється як вторинність, другорядність у порівнянні з тим, що створюється офіційною культурою [4, с. 1408].

Молодіжна субкультура практично нічим не відрізняється від субкультури загалом. Відмінність полягає лише в тому, що учасниками молодіжних субкультур в основному є молодь, а не хтось інший. Молодіжна субкультура - це будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. Усі молодіжні субкультури умовно можна поділити на дві великі групи. До першої належать так звані «традиційні» молодіжні субкультури, тобто такі, які мають довгу історію (хіпі, панки, байкери, рокобіли, бітломани), та «новітні», що виникли вже в останнє десятиліття (толкієністи, індіаністи, уніформісти, трешери, брейкери, репери, рейвери, металісти, інші) [3, с. 19-20].

Сучасна наука вивела певну класифікацію молодіжних субкультур. Цей поділ пов'язаний з музикою (рокери, панки, готи, металісти, репери), зі спортом (спортивні фани, роллери, байкери, скейтери), зі специфічним світоглядом та способом життя (готи, хіпі, індіаністи, растамани), з іграми та переходом в іншу реальність (рольовики, геймери). Також виокремлюють ворожо або соціально налаштовані групи (нацисти, гопніки, скінхеди), групи сучасного мистецтва (графітери) та релігійні об'єднання (сектанти, сатаністи).

За домінуючими цінностями та ознаками всі молодіжні субкультури можна поділити на такі групи:

музичні;

епатажно-протестові;

розправно-самосудні;

романтико-ескапітські;

гедоністично-розважальні;

релігійно-містичні [2, с. 142].

Хоча у чистому варіанті жодного типу молодіжної субкультури не існує, оскільки їх угрупування не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємопроникають один в одний, проте кожна субкультура має свої відмінності та характеристики.

Музичні молодіжні субкультури виникли навколо різних музичних стилів:

Металісти - молодіжна субкультура в стилі метал (екстремальна музика, що зародилась в другій половині ХХ століття, є напрямком рок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довге волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси або шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап'ясті, короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи.

Репери - прихильники музичного напряму «rap», який виник в середині 80-х, будучи музикою чорних кварталів міст США. В Україні поширився в 90-х. Обов'язкові вміння всіх реперів - вміти читати реп, танцювати «брейкданс» (бі-боїнг), вміти малювати графіті. Також їм притаманна корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найбільше цінують індивідуальність. Характерний одяг: штани «дизелі», дуті короткі куртки, всі речі на декілька розмірів більші.

Рейвери - прихильники музичного напряму «rave», який виник у 80-х роках. Це масова нічна дискотека («кислотна тусовка») із виступом диск-жокеїв, що являє собою симбіоз музики стилів «хаус» та «техно». В Україну потрапив у середині 90-х. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю, яскравістю кольорів, наявністю пірсингу. Учасники рейв-клубів схильні до вживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Щороку в Криму проходить фестиваль рейверів - «Республіка КаZантип».

Брейкери - об'єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета - пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут - вузькі темні окуляри. Брейкери займаються спортом, не палять.

Епатажно-протестовим субкультурам початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок-протесту»). Виділяються одягом і зачісками. Мета - самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок-ансаблями.

Байкери - віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом - байком. Найбільше цінують швидкість. Зовнішній вигляд - шкіряна куртка «косуха», бандана, шкіряні штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки, татуювання, довга борода.

Панки - виникли в 70-ті роки. На даний час кількість панків зменшується, найбільше у Харкові. Панк-стиль характеризується низьким загальноосвітнім і культурним рівнем, агресивним самоствердженням. Цінності панків - епатація суспільства, відторгнення буржуазних цінностей, десоціалізація. Основний зміст стилю - виклик, провокація, «шок-ефекти». Це і незвичні зачіски - ірокез, і забарвлення волосся, демонстративна поведінка. Захоплюються панк-роком.

Розправно-самосудні субкультури. Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів.

Скінхеди (скіни) - сучасна субкультура, яка з'явилася 1968 року в Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували проти ліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, які були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україні з'явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхеди поділяються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова, татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «DocMartens», дута куртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темного кольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани.

Гопники (слово походить з рос. мови - ГОП - городское общество презрения) - територіальні корпоративні самодіяльні угрупування «пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають» міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властива інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінні речі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» та спортивні штани.

Романтико-ескапітські субкультури - (англ. - втекти, уникнути, позбавитися). Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу».

Хіпі - з'явилися на зламі 60-70 років ХХ століття в Америці, а 1972 року - в Україні. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт «Beatles». Хіпі - це своєрідний протест проти індустріального суспільства того часу, прихильники музичного стилю панк-рок. Виділяються довгим волоссям, саморобними прикрасами - «фєнічками», розірваним одягом, романтикою автостопу, можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування - «Відмовся від всього соціального - помри молодим». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини, їздили на великих швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішню атрибутику, ніж на ідеологію - втечу від соціуму.

Готи - представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. З'явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Характерний зовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник, срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців. Місце зборів - цвинтар вночі.

Емо - (від «емоції») - субкультура, основним змістом якої є прояв емоцій. Емо-кіди ніколи не приховують свого емоційного стану, завжди і при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають світ занадто жорстоким, тому відгороджуються від нього довгим косим, рваним чубом, який закриває одне око та фарбують очі і нігті в чорний колір, і хлопці також. Кольорова гама одягу - поєднання чорного з рожевим.

Гедоністично-розважальні субкультури - це субкультури, члени яких отримують насолоду від різного роду розваг, якими займаються.

Хакери - комп'ютерні злочинці, здатні зламувати будь-які захисні системи, коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси. В Україні з'явилися у 60-70 рр. ХХ ст. Мають свої інтернет-видання, культові сайти.

Ґеймери - прихильники комп'ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Ґеймери самі відокремлюють себе від спілкування з людьми. В основному, це - залежні люди, які проводять за комп'ютером до дванадцяти годин на день.

Фуррі - субкультура поєднує людей, які захоплюються антропоморфними (людиноподібними) тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Зовні нічим не відрізняються, спілкуються між собою через мережу Інтернет.

Релігійно-містичні субкультури - постають унаслідок синтезу містичних та релігійних культів. Проповідають вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом.

Растамани (растафаріани) - рух зародився серед чорношкірого населення Ямайки, в Україні запозичений від іноземних студентів - африканців та європейців. Растамани пропагують ідею рівності людей перед Джа (Богом), слухають музику стилю реггі, носять дреди та червоно-жовто-зелені берети, курять ґанджу (маріхуану).

Сатаніти - цю субкультуру ще називають «блекстерами» - від назви найжорстокішого напряму в рок-металі - «блека», виконавці якого не співають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе ідеї язичництва, агресію та протистояння християнству. Сатаністи носять чорний одяг, їхні груди прикрашає перевернутий хрест або пентаграма.

До основних характеристик молодіжних субкультур можна віднести:

особливу моду, що виражається у зачісках, одязі, аксесуарах;

мову та особливий символьний світ;

музику;

емоційність поведінки;

агресивне та/або негативне ставлення до представників інших молодіжних субкультур;

організацію оточуючого соціального простору (специфічні місця зібрань, відповідна атрибутика, у деяких випадках - захист власної території та ін.);

високий рівень групової солідарності;

індиферентне ставлення до політичного життя суспільства, ігнорування загальноприйнятих норм та цінностей, відчуженість від економічного життя.

Переважний вік учасників неформальних об'єднань від 12 до 20 років. Серед причин, шо спонукають підлітка вступити до тієї чи іншої молодіжної субкультури можна виокремити наступні:

вікова потреба підлітків і юнаків у автономізації, що виявляється у прагненні до самостійності, незалежності, пошуку можливої самореалізації;

захист у різних його проявах: психологічному, фізичному, моральному, матеріальному, відчуття захищеності, набуте в групі, підвищує самооцінку;

доступ до інформації, яку підліток не отримує в сім'ї чи школі;

наявність емоційно насиченого спілкування та задоволення, що приходить від групової діяльності;

чесність, відвертість і щирість відносин у групі ровесників;

можливість подолання внутрішнього конфлікту особистості та конфлікту в мікросоціумі, насамперед у сім'ї;

гедонізм (прагнення отримати максимально сильні приємні відчуття);

прагнення підлітків компенсувати недоліки спілкування, що закладені в традиційній структурі навчальних закладів [6, с. 43].

Також необхідно зазначити, що представники молодіжних об'єднань зазнають як позитивного, так і негативного впливу на процес соціалізації особоситості. Позитивний момент - субкультура є способом самовираження, коли підліток не хоче бути схожим на інших. Негативним моментом є те, що участь підлітка у субкультурі проявляється в його ізоляції від соціуму.

У зв'язку з різноманітністю поведінкових моделей підлітків - членів неформальних молодіжних об'єднань і необхідністю організації індивідуальної роботи з ними слід враховувати наявність таких типологічних груп:

Підлітки із стійкою асоціальної орієнтацією, з активною протидією різноманітним корекційним заходам («агресивні»);

підлітки з порушеннями у моральній і емоційно - комунікативній сфері, з відставанням у розвитку рефлексивних і когнітивних функцій («група ризику»);

підлітки з переважанням психічної неврівноваженості, непослідовності і імпульсивності поведінки («імпульсивні»);

підлітки з переважанням депресивного поведінки, схильні до відмовивідсоціально активного життя («депресивні»)[1, с. 47].

При аналізі молодіжних субкультур на особливу увагу заслуговують зовнішні прояви - стилістика субкультури, яка сприяє процесам ідентифікації та соціалізації особистості в умовах субкультурної спільноти, має відповідне психологічне та символьне навантаження, створює завершеність образу молодої людини. Зовнішні атрибути молодіжних субкультур можуть змінюватись протягом часу, вони відзеркалюють зміну моди та модних тенденцій у суспільстві. Перш за все, мова йде про «конструювання» зовнішності людини, про одяг, зачіску, косметику, вибір аксесуарів.

Велика увага приділяється оформленню безпосереднього середовища проживання представника відповідної молодіжної субкультури (інтер'єр, різні побутові речі). Нарешті, мода може проявлятись у творах мистецтва, архітектурі, художній літературі тощо.

Молодь виступає основним «споживачем» моди і швидше від інших соціальних груп реагує на всі зміни в модній індустрії. У цьому сенс і альтернативні молодіжні субкультури містять величезний інноваційний потенціал створення та поширення нових стилей моди.

Юні «неформали» своєю активністю постійно випробовують дорослих на уміння мислити нешаблонно.

Сьогодні треба допомагати людям, прагнучим, хай і незвичним чином, проявити свою цивільну позицію, заявити про власну думку. Для того, щоб судити на благо або на шкоду своїм членам і суспільству в цілому діє група або об'єднання, потрібно вивчати їх діяльність, йти на контакт з ними.

Письменник і публіцист Леонід Жуховіцький запропонував три моделі відношення до «неформалів»:

1. Не відноситися ніяк, тобто просто приймати їх як факт, спокійно і з розумінням.

2. Більш трудомістка, але і продуктивніша - заохочувати і стимулювати їх творчий початок, виділяючи хоч би скромні кошти на всілякі огляди, конкурси і фестивалі.

3. Вважати «неформалів» датчиками на тілі епохи, уважно вивчати їх свідчення і не ображатися на цей нестандартний інструмент пізнання [8, с. 57].

Кожен з дослідників звичайно мав власну точку зору стосовно субкультури. Цікавою є думка науковця О.О. Білецької, яка характеризує молодіжну субкультуру як «явище тимчасове, форму життєвого пошуку, основи якої пов'язані із «життєвим стартом» - отриманням освіти, початком трудової діяльності, формуванням сім'ї, професійним просуванням тощо» [2 с. 142]. У той час О.І. Божок наголошувала, що під субкультурою слід розуміти систему пануючих норм та цінностей, що не претендує на заміщення, або протистояння домінуючій культурі в суспільстві, а лише реформує культурні засади [3, с. 19]. На думку М.Соколова, важлим є чітке розмежування культури та субкультури. Воно полягає в довільності вибору: «Власне, говорити про вибір культури неможливо: залучення до неї починається без згоди дитини. Але залучення до однієї з субкультур у всіх випадках передбачає прийняття рішення (або деяких послідовних рішень), що здійснюється свідомо. Це - один із небагатьох моментів, коли людина вільна вирішувати, через які окуляри їй дивитися на світ» [7].

Важко не погодитися з думкою черкаського психолога О. Копаєвої, яка стверджує: «З віком потяг до тієї чи іншої субкультури мине. Неформальний спосіб життя притаманний людям підліткового віку. А належність до тієї чи іншої субкультури - це своєрідний спосіб продемонструвати дорослим свої власні погляди на життя. Тим більше, що підліткам взагалі характернее протиставлення себе дорослим. І тому тіней джери об'єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції. Зазвичай бажання належати до певної субкультури з віком зникає. До цього потрібно ставитисял ише як до одного з етапівжиття. А батькам таких підлітків я б порадила не реагувати бурхливо на таке волевиявлення їхніх дітей. У психології навіть вважається, що це сприятиме їхньому подальшому нормальному розвитку» [5].

Висновки. Роблячи висновки, слід зазначити, що молодіжна культура - це неоднорідне явище, що має декілька можливих рівнів втілення ідеалу людини. Поняття «субкультури» (підкультури) як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку - надлишком життєвої енергії, а з іншого - відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві.

Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше - за зразок свого існування. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

Процес формування та розвитку особистості характеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, це почуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неї ставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки.

Вплив молодіжних субкультур має як негативні, так і позитивні сторони. Тому формування особистісного «Я» кожної молодої людини буде залежати від того, яку течію молодіжної субкультури вона обере та що визначатиме зміст її діяльності в даній субкультурі. Також, відповідно до типів, на які діляться молодіжні субкультури за характером своєї діяльності, можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо. Найбільшим фактором негативного впливу майже всіх течій молодіжних субкультур є нездоровий спосіб життя.

2. Практична частина

Мета: дослідити та з'ясувати характер відношення населення стосовно різноманітних молодіжних субкультур в Україні, на основі орієнтування респондентів із порушеного опитуванням матеріалу.

Об'єкт дослідження: анкетування проводиться серед жителів України, а конкретно міста Одеса та Одеської області. У досліді приймали участь випадково обрані респонденти не залежно від статі віком від 15 до 60 років.

Предмет: ставлення респондентів до молодіжних субкультур.

Масив дослідження: до анкетування залучаються 50 респондентів різновікового та різностатевого розмежування.

Задачі:

1. Визначити рівень поінформованості людей щодо сучасних молодіжних субкультур.

2. Сформулювати загальну картину обізнаності громадян з питання «зміст та особливості функціонування субкультур».

3. Встановити наслідки молодіжних субкультур для виховання сучасної молоді.

4. З'ясувати чи задоволені на сьогодні громадяни України станом молодіжних угрупувань.

5. Визначити основну причину вступу молоді до субкультур.

Гіпотези:

1. Кожен із респондентів зацікавлений у комунікації з представниками молодого покоління, тому вони повинні мати принаймні середній рівень знань щодо неформалів.

2. Оскільки більшість громадян не задоволені станом сучасних молодіжних угрупувань, то припускаємо, що вони відчувають загрозу з боку субкультур, відчувають їх негативний характер та відділяють неформалів від загального суспільного руху.

3. Так як субкультура - це частина культури суспільства, то респонденти мають підтримати думку про те, що процес соціального виховання підлітків буде в достатній мірі ефективним, якщо буде враховуватися характер впливу дитячої та юнацької субкультури на соціалізацію молоді.

4. Респондентами буде припущено, що ставлення представників субкультур до громадського порядку і закону є аморальним, так як вони відділені від суспільства в цілому , а також учасники опитування спробують довести, що вік відіграє значну роль на прагнення людини вступити в неформальне угрупування.

5. Сьогодні однією з головних задач є активний вплив на молодіжну свідомість, щоб шляхом спільної координації дій започаткувати нову хвилю відродження національної культури України, значить респонденти будуть шукати додаткові шляхи цього культурного відродження.

Місце проведення дослідження не є визначеним. Респондентам видаються анкети у випадковому місці.

Термінологічний словник:

Ш Ідентичність - психологічне уявлення людини про своє "Я", що характеризується суб'єктивним почуттям індивідуальної самототожності та цілісності.

Ш Максималізм - впадання в крайність при вимозі чогось надмірного.

Ш Неформальні об'єднання - несанкціоновані владою, такі, що виникають автономно і спонтанно, молодіжні групи, об'єднані спільними ідеями та інтересами, відмінними від загальноприйнятих, традиційних уявлень про престижне і корисне.

Ш Соціалізація - процес засвоєння та активного відтворення індивідом соціокультурного досвіду: соціальних норм, цінностей, зразків поведінки, ролей, установок, звичаїв, культурних традицій, колективних уявлень і вірувань і т. п.

Ш Стереотип - стандартизований схематичний образ або уявлення про певне явище, процес, об'єкт, часто емоційно забарвлений, сталий; складається переважно під впливом соціальних умов та попереднього життєвого досвіду.

Ш Ціннісна орієнтація - комплекс духовних детермінант діяльності людей або окремої людини, а також відповідних їм соціально-психологічних утворень, які інтерпретуються в позитивному ракурсі їх значень. В якості таких детермінант можуть виступати уявлення, знання, інтереси, мотиви, потреби, ідеали, установки, стереотипи, переживання людей.

Таблиця 1. Графік виконання робіт

№	Вид роботи	Виконавець	Дата
1.	Розробка програми дослідження	Стек А.В., Сафронова І.І.	01.10.18 - 03.10.18
2.	Анкета	Стек А.В., Сафронова І.І.	06.10.18 - 07.10.18
3.	Збір первинної емпіричної інформації	Респонденти	10.10.18 - 17.10.18
4.	Аналіз результатів дослідження	Стек А.В., Сафронова І.І.	20.10.18 - 21.10.18
5.	Формування висновків	Стек А.В., Сафронова І.І.	22.10.2018
6.	Оформлення результатів дослідження	Стек А.В., Сафронова І.І.	25.10.18 - 28.10.18

Таблиця 2. Зведена таблиця отриманих результатів

№	Запитання та варіанти відповідей	Відповідь	Число	%	Примітка
1.	Чи знаєте Ви, що таке молодіжна субкультура? А) Так; Б) Ні; В) Приблизно уявляю	А)	43	86
		Б)	3	6
		В)	4	8
2.	Чи відноситесь Ви до якоїсь молодіжної субкультури? (Якщо так, то до якої) А) Ні; Б) Хочу вступити; В) Так __________________________( до якої вказати)	А)	39	78	7 респондентів не відповідали на запитання; 14%
		Б)	2	4
		В)	2	4
3.	Чи мали ви досвід спілкування з представниками неформальних субкультур? А) Так; Б) Ні	А)	23	46	7 респондентів не відповідали на запитання; 14%
		Б)	20	40
4.	Як Ви ставитеся до молодіжних субкультур і неформальних об'єднань? А) Позитивно; Б) Негативно; В) Нейтрально	А)	6	12	7 респондентів не відповідали на запитання; 14%
		Б)	3	6
		В)	34	68
5.	Чи визнаєте ви загрозу громадськості в існуванні молодіжних субкультур? А) Так, вони небезпечні; Б) Небезпечні в певній мірі; В) Безпечні	А)	7	14
		Б)	12	24
		В)	31	62
6.	Оцініть рівень загрози субкультур для сучасної молоді у відсотковому відношенні: А) від 75% до 100%; Б) від 50 до 75% В) від 25% до 50%; Г) від 0 до 25%	А)	4	8	31 респонденти не відповідали на це запитання (згідно умов попереднього запитання); 62%
		Б)	7	14
		В)	3	6
		Г)	5	10
7.	7. Як Ви вважаєте, чи впливають субкультури на розвиток сучасної молоді? А) Так, звичайно; Б) Ні; В) Важко відповісти	А)	30	60
		Б)	15	30
		В)	5	10
8.	Якщо так, то, як цей вплив позначається на сучасній молоді?	А)	11	22	Найбільш типові відповіді: А) негативно; Б) позитивно; В) залежно від людини 20 людей не відповідали;42%
		Б)	5	10
		В)	14	28
9.	Які, на вашу думку, причини вступу підлітків / молоді в неформальні об'єднання та угруповання? А) Самотність; Б) Нерозуміння батьків; В) Прагнення до захищеності; Г) Прагнення до самоствердження; Д) Прагнення до свободи; Е) Прагнення до самостійності	А)	7	14
		Б)	16	32
		В)	10	20
		Г)	9	18
		Д)	5	10
		Е)	3	6
10.	Чи вважаєте Ви, що субкультури допомагають сучасній молоді проявити свою громадянську позицію? А) Так; Б) Ні; В) Важко відповісти	А)	27	54
		Б)	10	20
		В)	13	26
11.	Що, на вашу думку, приваблює молодь в тій чи іншій субкультурі? А) Наявність однодумців; Б) Можливість виділитися; В) Емоційна насиченість спілкування; Г) Відволікання від повсякденних проблем; Д) Це модно; Е) Незалежність; Ж) Свій варіант __________________________	А)	8	16	2 респонденти обрали свій варіант, та зазначили «кохання» ; 4%
		Б)	11	22
		В)	17	34
		Г)	5	10
		Д)	2	4
		Е)	5	10
		Ж)	2	4
12.	Як би ви поставилися до того, що хто-небудь з ваших близьких приєднається до молодіжної організації? А) Різко негативно; Б) Я нічого не маю проти молодіжних об'єднань, але мені не хотілося б, щоб мої близькі приєднувалися до них; В) Думаю, все залежить від того, до якого молодіжного руху вони захотять приєднатися; Г) Мені все одно, це їхня справа; Д) Позитивно	А)	8	16
		Б)	5	10
		В)	7	14
		Г)	24	48
		Д)	6	12
13.	Чи повинна держава здійснювати контроль над молодіжними організаціями і рухами? А) Так; Б) Ні	А)	43	86
		Б)	7	14
14.	Чи можете Ви виділити найбільш привабливі для вас риси субкультур? А) Так, це _________________; Б) Ні, у субкультур немає позитивних рис; В) Важко відповісти	А)	1	18	36	35 учасників обрали варіант А( 70%) та рисами субкультур обрали: 1 - імідж 2- творчість; 3 -неординарність;
			2	10	20
			3	7	14
		Б)	10	20
		В)	5	10
15.	Чи змінюється ставлення до навколишнього світу при вступі в субкультуру? А) Змінюється; Б) Ні не змінюється; В)Субкультура є відображенням внутрішнього сприйняття світу людиною	А)	27	54
		Б)	9	18
		В)	14	28
16.	На графіку відмітьте наскільки на Вашу думку змінюється відношення до навколишньої дійсності:	П	19	38	23 респонденти відповідно до умов попереднього запитання не відповідали на запитання № 16; 46%
		Ч	7	14
		Н	1	2
17.	Чому, на Ваш погляд, люди не завжди адекватно реагують на представників різних субкультур? (Можливо кілька варіантів): А) Вони бояться всього нового і незрозумілого для них і тому відкидають; Б) Можливо, вони не згодні з ідеями певних субкультур; В) Їх може відштовхувати зухвалий зовнішній вигляд; Г) Все що відрізняється від норми, викликає неоднозначну реакцію; Д) Свій вар.	А)	14	28	5 учасників обрали декілька варіантів ; 10 %
		Б)	20	40
		В)	16	32
		Г)	10	20
		Д)	0	0
18.	Що точніше виражає Ваше ставлення до неформального середовища? А) страх; Б) неприязнь; В) байдужість; Г) схвалення; Д) інтерес	А)	21	42
		Б)	7	14
		В)	10	20
		Г)	7	14
		Д)	5	10
19.	Чи впливає вступ в субкультуру на сімейні стосунки? А) Безумовно, причому негативно; Б) Ні, не думаю; В) Коли як (залежить від типу субкультури і внутрішньо сімейних стосунків).	А)	14	28
		Б)	8	16
		В)	28	56
20.	Яке відношення представників субкультур до громадського порядку і закону? А) Вони підпорядковуються соціальним нормам; Б) Вони поводяться аморально по відношенню до громадського порядку; В) Залежить від конкретної субкультури; Г) Не маю уявлення	А)	30	60
		Б)	10	20
		В)	8	16
		Г)	2	4
21.	На Вашу думку, чи агресивні представники субкультур по відношенню до громадськості? А) Так їх дуже легко вивести з себе; Б) Ні вони абсолютно миролюбні; В) Залежить від особливості конкретної субкультури; Г) Не стикався, не знаю	А)	7	14
		Б)	8	16
		В)	29	58
		Г)	6	12
22.	Чи вважаєте ви виправданим створення спеціально відведених місць для зборів представників певних субкультур? А) Так інакше їх «тусовки» можуть бути соціально небезпечними; Б) Ні це не грає ролі; В) Я не є представником субкультури і не знаю наскільки це виправдано	А)	12	24
		Б)	27	54
		В)	11	22
23.	Чи відіграє роль вік молоді на вступ в молодіжну течію? А) Так, чим старша людина тим менше його цікавлять субкультури; Б) Людина може долучитися до субкультури в будь-якому віці; В) Не знаю	А)	43	86
		Б)	6	12
		В)	1	2
24.	На Вашу думку, представники субкультур проводять агітацію серед підлітків? А) Так, вони втягують молодь у своє середовище; Б) Ні, це особистий вибір кожної людини; В) Не замислювався (лась) на цю тему	А)	9	18
		Б)	34	68
		В)	7	14
25.	Ваша думка, чи пройде з віком захоплення субкультурою? А) Так; Б) Ні; В) Важко відповісти	А)	41	82
		Б)	6	12
		В)	3	6
26.	Чи сподобалось вам опитування? А) Так; Б) Ні	А)	48	96
		Б)	2	4
27.	Ваша стать: А) Чоловік; Б) Жінка	А)	18	36
		Б)	32	64
28.	Ваш вік: А) представник молоді ; Б) середній вік; В) зрілий вік	А)	25	50
		Б)	19	38
		В)	6	12

Рисунок 1

З відповідей на поставлене запитання, бачимо, що майже всі респонденти знають про існування молодіжних субкультур і лише 6% опитаних вперше чули про таку суспільну групу. Це засвідчує широку обізнаність громадян стосовно цього питання.



Рисунок 2

За результатами ми дізналися, що 78 % респондентів приймають пасивну участь в розвитку субкультур , активна позиція становить 4%. Невелика кількість осіб хотіла би спробувати себе безпосередньо учасником певної субкультури - 4 %.

Рисунок 3

Голоси респондентів розділилися майже в рівному відношенні. Приблизно кожен другий учасник має в своєму оточенні представника якоїсь субкультури. Не враховувалися відповіді 14 % опитуваних , згідно з умовами попередніх запитань.

Рисунок 4

Переважна більшість респондентів нейтрально відносяться до представників неформальних об'єднань, не виступаючи ні «за», ні «проти» субкультур. 12 % опитуваних проявили толерантне ставлення і 6 % негативно сприймають такі соціальні групи.

Рисунок 5

Загальна ситуація видається позитивною, так як більшість опитуваних не бачить загрози з боку субкультур та позитивно відгукуються про них. Проте майже 30 % респондентів переживають, що представники цих угрупувань можуть завдати їм шкоди та негаразд. Думки людей розділилися з приводу сили загрози, яку можуть вдіяти учасники неформальних соціальних груп.

Рисунок 6

Враховуючи, що 62 % респондентів не відповідали на це запитання ( за попереднім результатом) , 37% опитуваних припускають, що субкультури більше ніж наполовину становлять загрозу для молоді , а чверть вважає неформальні об'єднання майже безпечними.



Рисунок 7

Вплив неформальних об'єднань на розвиток молодого населення відчуває більша частина респондентів, однак представники зрілого віку серед учасників анкетування вважають, що субкультури не можуть вплинути на людину, якщо вона не бажає.

Рисунок 8

Враховуючи те, що 42% респондентів не визнали вплив субкультур на молодь і не відповідали на запитання, найбільш розповсюдженою відповіддю серед тих, хто розмірковував над запропонованим була - кожен індивідуально потрапляє під вплив неформальних об'єднань чи то позитивно, чи негативно.

Рисунок 9

Найбільш вагомою причиною респонденти визначили непорозуміння з батьками, бажання особисто утвердитися у житті та суспільстві - наступна типова причина, яку обрали 20 % опитуваних. Тобто ми можемо зробити висновок, що молодь вступає до неформальних об'єднань за різних причин, проте згуртовані спільною ідеєю самовираження.



Рисунок 10

Позитивний вплив субкультур на молодь визначається тим, що, вступивши до неформального угрупування, формується громадянська позиція громадян, це визнали 54% респондентів.

Рисунок 11

Думки респондентів розділилися, 34 % опитуваних виділяють позитивною девіацією субкультур - емоційну насиченість спілкування учасників угрупування. Лише 4 % учасників анкетування дописали до запропонованих характеристик можливість знайти кохання, чи підтримати вже кохану людину у її прагненні долучитися до субкультури.

Рисунок 12

Як ми бачимо майже половина респондентів толерантно віднеслися би до рішення близької людини приєднатися до неформального руху, це знову підтверджує те, що негативний вплив субкультур не підтверджено, а, навпаки, спростовано.

Рисунок 13

Оскільки 86% респондентів погодилися з тим, що держава повинна приділяти увагу субкультурам , було б доцільним владі розглянути цей варіант для подальшої реалізації розвитку молодіжних організацій.

Рисунок 14

70 % респондентів вважають субкультури позитивною соціальною групою, найбільше їх приваблює своєрідна зовнішність, творчі здібності, неординарне прийняття дійсності. В свою чергу 20 % опитуваних не виділяють жодної позитивної риси, підтверджуючи своє негативне ставлення і одночасно недостатню обізнаність з цього питання.



Рисунок 15

Думки опитуваних розділилися: 54% допускають , що субкультура впливає на сприйняття людиною дійсності, майже третина респондентів впевнена, що це залежить від конкретної людини і визначається індивідуально.

Рисунок 16

Згідно умов попереднього завдання 46% респондентів не відповідали на це запитання. 38% опитуваних підтвердили припущену гіпотезу і лише 2 % попалися на питання-пастку, тим самим показавши невпевненість своїх відповідей стосовно порушеної проблеми.



Рисунок 17

Лише 10% респондентів обрали декілька варіантів з пропонованих: зухвалий зовнішній вигляд та відходження від догм, закладених суспільством. Ми з'ясували, що найбільше люди не приймають певні особливості, думки, ідеї представників неформальних об'єднань. Це підтверджує, що сучасне суспільство не прагне змінювати норми, що існують з давніх давен.

Рисунок 18

Хоча більшість респондентів вважають субкультури безпечними об'єднаннями, проте 42% з них при зустрічі з неформалами відчувають страх, що свідчить про те, що в сучасному світі субкультури такі ж далекі від суспільства, як і в минулих століттях.

Рисунок 19

56% респондентів не визнали вплив неформальних об'єднань на відносини в сім'ї, зазначивши - все залежить від конкретної людини, що знову руйнує стереотип негативного впливу субкультур.

Рисунок 20

2 / 3 учасників анкетування підтвердили, що неформальні угрупування - соціальна група, що відповідально ставиться до громадського порядку, почитає закони , тому це знову спростовує догму про шкоду субкультур для суспільства.

Рисунок 21

Респонденти не стверджують, що субкультури не агресивні, проте 58% вважають, що все залежить від конкретної неформальної групи, тому рівняти всіх недоречно.

Рисунок 22

Респонденти проявили толерантне ставлення до неформальних об'єднань. Більша частина опитуваних - 54 % - не бачать потреби у відділенні субкультур від загальної маси людей. Це є доказом того, що сучасне людство, хоч і не однорідне за своєю соціальною структурою, однак вважає себе єдиним неподільним механізмом.

Рисунок 23

86 % учасників опитування погодилися з нашим припущенням щодо врахування вікових особливостей при бажанні долучитися до певної субкультури, тому думки соціологів( див. теоретична частина) підтвердилися.



Рисунок 24

За даними психологів підлітки - одна з соціальних груп, яка легко піддається маніпулюванню, проте наше припущення, щодо впливу неформальних об'єднань на людей підліткового віку не підтвердилося 68 % респондентів. Вони вважають, що сучасний індивід сам вирішує що і коли йому потрібно, не потрапляючи під вплив зовнішніх факторів.

Рисунок 25

Майже одноголосно респонденти знову довели, що вік відіграє важливу роль при вступі до субкультуру. 82% вважають, що з роками прагнення до самовираження через неформальні об'єднання згасає. Актуальним цей спосіб залишається серед активно налаштованого молодого покоління, яке постійно «оновлюється» новими представниками.

Рисунок 26

96% респондентів сподобалося опитування, вони залюбки відповідали на запитання, коментували, давали відгуки з приводу різних ситуацій. Хоча анкетування проходило за короткий час, опитувані максимально зосередилися на відповідях, представлених в анкеті.



Рисунок 27

Як ми бачимо жіноча аудиторія виявилася найбільш відвертою та відкритою для анкетування. Хоча представники сильної статі з тих, хто погодився відповісти на запитання мали чітко виражену позицію та думки запропонованої теми.

Рисунок 28

Як ми бачимо серед респондентів переважно представники молодого покоління. На нашу думку, це пов'язано з активною соціальною позицією молоді, готової висловлювати відкрито свої думки для розвитку суспільства та держави в цілому. Однак люди середнього та незначна частина зрілого віку показали свою обізнаність з питань молодіжних угрупувань, порівнюючи сучасну субкультуру та діяльність неформалів часів їх молодості.

Висновки

На основі проведеного опитування та аналізу емпіричних данних ми дійшли наступних висновків щодо гіпотез дослідження.

Гіпотеза стосовно рівня поінформованості підтверджується: більшість респондентів проявляють зацікавленість до неформальних угрупувань, знають про існування різних субкультур, більшість регулярно спілкуються з представниками цих гуртків, отже постійно оновлюють свої знання стосовно культури та діяльності субкультур.

Друга гіпотеза - негативний плив субкультур на молодь та значна загроза для суспільства в цілому, однозначно не підтверджується, так як переважна частина респондентів дає позитивні відгуки про діяльність молодіжних угрупувань, виділяє привабливі риси і більшість не відчуває ні позитивного, ні негативного впливу з їх сторони, а це значить - загроза від неформалів не виявлена.

Однак не згуртованість суспільства призводить до певних непорозумінь, неприйняття домінуючих ідей окремих субкультур, що викликає страх перед спілкуванням з неформалами.

Респонденти вважають, що сучасні підлітки вміють аналізувати та приймати рішення самостійно, не піддаючись зовнішньому впливу різних неформальних об'єднань, однак роль субкультур у формуванні гармонійної особистості в юнацькому віці все таки домінує - активно налаштована молодь спілкується з різними представниками неформалів і, дивлячись на них, обирає свій шлях індивідуально. Тому третю гіпотезу також підтверджуємо.

Першу частину четвертої гіпотези можна упевнено спростувати , так як більшість опитаних громадян не підтримують думку про аморальне ставлення до громадянського порядку та закону представників субкультур. Респонденти, навпаки, зазначають, що неформали не агресивні по відношенню до громадськості і потреби відділяти їх від людей не має. Стосовно другої частини, гіпотезу підтверджуємо, вікові особливості відіграють неабияку роль: молоді серед неформалів найбільше, а з роками представники субкультур припиняють свою діяльність.

Більшість громадян прагне відродити культурне життя України, зокрема і діяльність молодіжних угрупувань, що згуртує суспільство в єдиний неподільний механізм з активною громадянською позицією та прагненням змінити життя на краще. Таким чином, п'яту гіпотезу підтверджено.

В анкеті були наявні різні типи запитань, це допомогло з'ясувати всі аспекти та проблеми, висвітленні у завданнях та гіпотезах. Більша частина запитань мала відкритий або напіввідкритий характер, де респонденти висловлювали свою позицію, якщо вона не була запропонована у відповідях. Так, на запитання «Чи можете Ви виділити найбільш привабливі для Вас риси субкультур?» учасники анкетування зазначили різноманітні характеристики неформалів, відповідно до особистих інтересів та поглядів.

Питання - пастка відіграло свою роль: 2 % дали протилежні відповіді на однакове за змістом, але різне за формою запитання, тим самим показавши невпевненість своїх відповідей стосовно порушеної проблеми. Так, в запитанні « Чи змінюється ставлення до навколишнього світу при вступі в субкультуру ?» відповідь була позитивною, а в наступному запитанні «На скільки змінюється відношення до навколишньої дійсності» запропонованих «повністю», «частково», «не змінюється» респондент обрав останній варіант.

На основі дослідження ми дізналися, що більшість респондентів позитивно ставляться до неформалів, виявляють бажання спілкуватися та взаємодіяти з представниками субкультур. Громадян не влаштовує позиція влади, яка не бере жодної участі у розвитку молодіжних угрупувань, тим самим відокремлюючи їх від суспільства. Молодь України активно налаштована на зміни та зміцнення соціального духу в країні, зокрема і через молодіжні субкультури.

На основі поставлених задач маємо наступні висновки:

Респонденти мають достатній рівень знань стосовно молодіжних субкультур та їх діяльності. (зп. 1-4)

Опитані громадяни визнають неформальні об'єднання безпечною соціальною групою, готову до комунікації та взаємодії із суспільством. (зп. 5- 8)

Учасники анкетування визнали вплив субкультур на підлітків, однак зазначили, що все залежить від конкретного індивіда. (зп. 9 - 13)

Аудиторія виділяє переважно позитивні риси субкультур, однак зазначають, що відношення до навколишньої дійсності може змінитися після вступу до субкультури. (зп. 14 - 19)

Більшість громадян, що брали участь в опитуванні спростовують думку про аморальну поведінку представників субкультур до громадськості. (зп. 19 - 22) субкультура психологічний юнацький соціалізація

Респонденти вважають, що вік - одна з найперших причин вступу до неформальних угрупувань, таким способом молодь самовиражається та відбувається процес її активної соціалізації. ( зп. 23- 26)

Список використаної літератури

1. Баева И. Психология молодежной субкультуры: риск и перспективы роста / И. Баева // Практична психологія та соціальна робота. - 2011. - № 7. - С. 45-49.

2. Білецька О.О. Трансформаційні процеси української молодіжної субкультури наприкінці ХХ-ХХІ ст. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Збірник наукових праць. - К., 2010. - Вип. 24. - С. 139-144.

3. Божок О.І. Феномен субкультури в багатогранності буття культури // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: Збірник наукових праць. - К., 2009.- С. 17-21.

4. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

5. Заїка Наталія. Бути собою - головний принцип черкаських неформалів [Електронний ресурс] /Н.Заїка.

6. Косарецкая С. В. О неформальних объединениях молодежи / С. В. Косарецкая, Н. Ю. Синягина. - М.: Владос, 2004. - 159 с.

7. Соколов М. Субкультурное измерение социальных движений: когнитивный подход [Електронний ресурс] / М. Соколов.

8. Чугаєвський В. Г. Молодіжна політика й соціальна робота: навч. посібник. - Київ: Видав.-поліграф. центр «Київський університет», 2005. - 127 с.

9. Яременко О.О. Молодіжний рух в Україні / О.О. Яременко - К.,1996. - 145 с.

Размещено на Allbest.ru