Розвиток глобальної соціології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

інтернаціоналізація смелзер соціологія глобалізація

Світ в якому ми живемо - це світ колосальних змін. Становлення глобальної господарської системи, що руйнує кордони національних господарств, пов'язаних низкою міцних відносин (торговельних, фінансових, політичних, соціальних та культурних) - найбільш значущий процес, який визначив обличчя світу на межі ХХ-ХХІ століть.

Процеси глобалізації істотно впливають на зміст і темпи формування нових типів відносин у сучасному суспільстві. Завданням суспільства сьогодні є перетворення його потреб у корисні можливості для людини та нації.

У наш час міжнародне співробітництво переходить в еру глобалізації розвитку, що відкриває для людства не тільки нові, раніше небачені можливості розвитку і якісного зросту, але і нові загрози, проблеми та глобальні конфлікти, які існують у світі.

Глобалізація - це перетворення якогось явища на світове, те, яке стосується усієї Землі, земної кулі.

Слово запозичене з англійської мови і походить від латинської globus - куля, глобус. Від нього було утворено прикметник «глобальний» від англ. global - той, який має відношення до земної кулі; світовий; планетарний. Від слова global було утворено іменник globalization - перетворення певного явища на світове.

Основними наслідками процесу глобалізації є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, зближення культур різних країн. В результаті глобалізації світ стає більш залежним від всіх його суб'єктів.

Глобалізація є порівняно новою і найвищою стадією розвитку процесу інтернаціоналізації численних аспектів суспільного життя. Вона відображає об'єктивний процес взаємопроникнення та взаємозалежності сучасних соціально - економічних і суспільно - політичних процесів у світовому масштабі, які долають національні бар'єри і поєднують між собою різновекторні явища. Саме зв'язок глобалізації з інтернаціоналізацією, а точніше кажучи глобалізацію, як найвищу фазу розвитку інтернаціоналізації дослідив та обґрунтував американський соціолог Нейл Смелзер у своїй праці «Проблеми соціології».

1. Суть глобалізації та її значення у праці Н. Смелзера «Проблеми соціології»

Взагалі, глобалізація являє собою множинне, складне і суперечливе явище. Множинність глобалізації виявляється у тому, що вона охоплює без винятку усі суспільні сфери країн, які складають протоядро міжнародної системи і не залишає осторонь жодного регіону чи країни цієї системи, певним чином впливаючи на них.

Глобалізація передбачає, що безліч соціальних, економічних, політичних та інших відносин і зв'язків набувають всесвітній характер. Без урахування процесу глобалізації неможливо прогнозувати, визначати, чи взагалі, здійснювати зовнішню політику будь - якої держави. Глобалізація вимагає відповідного мислення, підходу до світу як до єдиного цілого, що дуже необхідно для управління загальними проблемами та постійного політичного діалогу з життєво важливих питань спільної безпеки та співпраці. Але є деякі проблеми, які можуть зашкодити всьому глобалізаційному процесу: відсутність бажання до співпраці, зростання глобальної загрози, розвиток внутрішньої та зовнішньої напруженості.

На мою думку, на сучасному етапі глобалізації, як сформованого явища, не існує. Адже, між країнами світу залишаються різні бар'єри і обмеження, суперечки; немає загальних правил регулювання економік країн з перехідною економікою, розвинених країн і тих, що розвиваються.

Однозначно оцінити вплив глобалізації на світові процеси не можна. Тому що, як і будь - який процес глобалізація має переваги та недоліки. Переваги глобалізації сформулювала професор Р.П. Колосова. Вона визначила, що глобалізація дозволяє:

· поглиблювати міжнародний розподіл праці;

· ефективніше розподіляти кошти і в кінцевому підсумку сприяти підвищенню якості трудового життя, розширенню життєвих перспектив населення;

· може сприяти вільному та широкому розповсюдженню капіталів, зростанню зарубіжних інвестицій, розширенню можливостей для розвитку інфраструктури, полегшенню контактів між людьми різних країн;

· заощаджувати на масштабах виробництва, що потенційно може привести до зниження цін, а тому і до стійкого економічного зростання, підвищення рівнів зайнятості і життя населення того, чи іншого регіону/ країни;

· може призвести до підвищення продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні.

Але не дивлячись на те, що глобалізація має багато значущих переваг, вона має й недоліки, негативні наслідки та проблеми:

· взаємозалежність фінансових ринків;

· зростання спекулятивних валютних потоків між державами та вторинних фінансових ринків;

· платіжна і торговельна розбалансованість, які у сукупності значно обмежують можливість формування незалежної макроекономічної політики на національних рівнях.

Певної згоди соціологи світу доходять у переконанні того, що ці процеси призводять до формування єдиної глобальної системи.

Одним з перших у середовищі соціологів, хто комплексно розглянув і обґрунтував глобалізаційний процес, був американський соціолог Н. Смелзер. У своїх Георг-Зіммелівських лекціях, які були прочитанні у Німеччині в 1995 році, він окреслив три рівні соціології відповідно до мікро-, макро-, мезорівня, процесів і явищ, характерних для окремого суспільства; обґрунтував появу четвертого - мегарівня, в якому знаходить своє втілення всесвітнє суспільство, що формується у межах Земної кулі і дав окрему назву соціологічної дисципліни, яка вивчає цей новий тип суспільства - «глобальна соціологія». Глобальний рівень соціологічного аналізу за Н. Смелзером, знаходить своє втілення у соціології міжнародних стосунків. Нейл Смелзер не визначив однозначного предмета свого дослідження цієї глобальної соціології, але вдався до однозначного використання таких понять, як всесвітнє суспільство, світ, світова система, міжнародна спільнота.

За поняттями Смелзера міжнародна або глобальна соціологія зосереджує своє вивчення на відносинах між державами, трактує світ чи певну його підсистему як свою одиницю аналізу. На його думку, сучасність дедалі частіше демонструє тенденцію послаблення держави як об'єкта лояльності, осереддя культурної ідентичності та інтегруючого інструменту. «Можливо, - зазначає Смелзер, в центрі певних ліній аналізу повинен лежати саме характер взаємин між націями та іншими утвореннями». Відповідно, на його переконання, мають бути переглянуті чи змінені ті поняття, якими соціологія послугувалась наприкінці ХІХ - ХХ століть. Зокрема, нація-держава, яка втрачає свій трон, повинна бути заново визначена як менш автономна, неоднорідна реальність, а аналіз причинно-наслідкової взаємодії між економічними, політичними, соціальними та культурними силами має проводитись не на внутрішніх, а на зовнішніх рівнях. Відтак нації-держави в добу глобальних трансформацій доцільніше розглядати як залежні, проникні елементи певної системи вищого рівня - всеохоплюючої світової системи.

Водночас з Н. Смелзером свої дослідження на рахунок глобальної соціології проводив Ентоні Гідденс. Він вважав, що соціологи мають розглядати внутрішні процеси розвитку кожної національної держави у контексті та з урахуванням зовнішніх процесів у такій системі національних держав. У своїй третій тезі Гідденс наголошував, що одна з тенденцій розвитку соціології у майбутньому пов'язана з ретельним вивченням світової системи з такими аспектами, як зростаюча складність міжнародного розподілу праці, розподілу влади, міжнародного військового порядку, тощо.

Саме праці Н. Смелзера та Е. Гідденса стали основоположними до формування глобальної соціології. Але найбільш послідовним прихильником соціологічного осмислення саме глобалізаційних процесів є У. Бек, який у 1997 році видав свій твір «Що таке глобалізація?». В цьому творі У. Бек поділив історію існування соціології на два періоди: період «контейнерної» соціології Першого модерну і період формування соціології нового ґатунку - соціології Другого модерну, або соціології доби глобалізації. Відтоді існування глобальної соціології стало досконалим фактом.

В праці «Проблеми соціології» Смелзер підтримує і спростовує думки різних соціологів щодо глобальної соціології.

2. Інтернаціоналізація, природа сучасної інтернаціоналізації за Нейлом Смелзером:

а) економічна революція;

б) демократична революція;

в) екологічна революція;

г) революція у сфері солідарності та ідентичності.

Інтернаціоналізація - це процес розвитку стійких взаємозв'язків між країнами і виходу відтворення за рамки національного господарства (inter - між, nation - народ).

Смелзер слушно зазначає, що процеси інтернаціоналізації, які підривають силу націй-держав, супроводжуються і процесами локалізації, тобто одна тенденція викликає до життя появу контртенденції в житті міжнародної спільноти, і це розширює предметне поле глобальної соціології або соціології міжнародних стосунків. На його думку інтернаціоналізація як процес розмиває знайомі кордони в світі, так само вона змушує і вчених - суспільствознавців ламати традиційні перегородки між дисциплінами.

Н. Смелзер виділив чотири основні революції, які відбуваються в світі у наш час.

Економічна революція

Економічне зростання Смелзер розглядає як революцію і описує нові риси, яких вона набула. Він показує, що стимули для економічного зростання стали настільки широкими, що його добивається увесь світ, з різними цілями: економічно розвинуті країни - для захисту і збереження своїх позицій, світові економічні лідери - щоб зберегти свою стабільність та прибутки, нові індустріальні країни - щоб не відставати у розвитку, а країни третього світу - щоб вирватись з економічної пастки, та посилити свої позиції на міжнародному рівні.

Автор доводить, що основою для економічного зростання стало відродження ринкового капіталізму з посиленим міжнародним характером, що передбачає міграцію виробництва. Смелзер обґрунтовує, що відродження світового капіталізму призвело за собою такі наслідки: відродження вільного ринку торгівлі, де роботодавці і робітники вибирають одні одних; збільшення споживчих ринків, де індивід має право сам вибирати товари та послуги, які відповідають його можливостям.

Демократична революція

Як доносить до нас автор, демократичні поривання були серед найважливіших протягом останніх двох століть. На думку Смелзера, політична демократія уславлює активну політичну діяльність, ушляхетнює індивідуального громадянина та виборця. Смелзер чітко дає зрозуміти, що демократія постійно балансує на грані краху.

Екологічна революція

На думку Смелзера спрямована у двох силах. У першій силі він вбачає у зруйнуванні навколишнього середовища, в якому ми живемо, а у другій мобілізацію свідомості, політичної активності та політичних заходів, призначених зупинити це зруйнування та встановити своєрідну «підтримувану» рівновагу між домінуванням людства над природним середовищем та його схильністю зіпсувати, виснажити чи зруйнувати це середовище.

Як каже сам автор: «Екологічна революція визнає, що тільки люди здатні відновити рівновагу між людством і природою, як визнає й те, що люди є фактором, який загрожує зруйнувати її». Спираючись на це, можна зробити припущення, що навряд чи колись буде баланс між людиною і природою, адже це вже стало глобальною проблемою людства, яка потребує розв'язання вже сотні років, але ніяк не вирішиться.

Смелзер виявив головний імпульс усіх революцій - це наполягання на індивідуальній діяльності, індивідуальному виборі та індивідуальній активності.

3. Механізми та процеси, задіяні в процесі інтернаціоналізації

Досить великого значення Н. Смелзер надає й механізмам та процесам інтернаціоналізації. Серед механізмів і процесів він виділяє: спеціалізацію, диференціацію та взаємозалежність; інтернаціоналізацію соціальних проблем; динаміку міжнародної стратифікації; глобалізацію культури та розвиток міжнародної спільноти.

Автор звертається до традицій меркантилістів, а саме до Адама Сміта, який стверджував, що всі нації будуть багатшими, якщо здійснюватимуть політику порівняльної переваги, також було висловлено припущення, що нації спеціалізуватимуться й торгуватимуть одна з одною і що наслідками стане всесвітній розподіл праці, адже світова спеціалізація може змінюватись протягом короткого проміжку часу.

У глобалізації культури Смелзер виділяє два погляди: гомогенізацію та контекстуалізацію. Гомогенізація представлена в праці Ф.А. Тенбрука, який стверджує, що телебачення поширює спільну культуру у всьому світі, і ця культура є переважаючою над усіма іншими культурами. Концепція контекстуалізації твердить, що культурні потоки є складними й не зводяться до єдиної моделі імперіалізму, і що хоч би яким чітким було те, що хочуть сповістити, передача культури не може визначати настрою з яким вона сприймається та інтерпретується.

Смелзер чітко доводить, що розвиток міжнародної спільноти помітно відстає від інших аспектів світового розвитку. Він описує обмежену здатність індивідів об'єднуватись у світову систему, яка виходить за межі міцних і добре забезпечених спільнот держав-націй, хоч би якими нестійкими вони були на даному етапі історичного розвитку. Проте зараз і в найближчому майбутньому цей тип інтернаціоналізації спільноти залишається не глобальним, а регіональним.

Висновок

Глобалізація - складне і багатофакторне явище, яке має відмінні риси з погляду впливу на механізми самоорганізації сучасного суспільства. Глобалізація як категорія відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60х років ХХ століття набуває форм постійного та неухильного зростаючого переплетення національних економік. Але прочитавши працю американського соціолога Н. Смелзера, можна зрозуміти, що глобалізація - це не лише економічний процес, який відбувається на міжнародному рівні, але й політичний, культурний.

Від глобалізаційних процесів ізолюватись неможливо, адже сучасний світ потребує колективного врегулювання дуже багатьох проблем.

Можна зробити висновок, що введення Н. Смелзером глобальної (міжнародної) соціології зробило поштовх до вивчення глобальних проблем людстві, інтернаціоналізації та відносин між країнами світу загалом.

За історично складеними подіями світ глобалізується та інтегрується в процесі всього періоду свого розвитку. Тому глобалізація має стати основним принципом розбудови майбутнього світу, де значення людини набуде реального змісту й ваги.

Список використаної літератури

1. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию. М.: Прогресс - Традиция, 2001 - 304 с.

2. Гидденс Э. Девять тезисов о будущем социологии // THESIS (Теория и история экономических и социальных институтов) Т. 1. Вып. 1 - 1993 - С. 57-82.

3. Кальварія, 2003.

4. Смелзер Н. Проблеми соціології. Георг - Зіммелівські лекції. - Львів: Кальварія, 2003. - 128 с.

5. Смелзер Н. Социология «Феникс», Москва, 1994

6. Уткін А.І. Глобалізація: процес та осмислення. - М.: Логос 2001

7. Черниш Н. Методологія, теорія та практика аналізу сучасного суспільства. Випуск 15. Ускладнення невизначеності соціології в добу глобалізації, 2009

8. Черниш Н. Чи можлива сучасна соціологія без Нейла Смелзера?

Размещено на Allbest.ru