Модель управління процесом навчання рухових дій в гандболі студентів факультету фізичного виховання та здоров’я людини

Виходячи з мети, поставлені наступні завдання дослідження:

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні підходи до науково-педагогічних досліджень підкреслюють ефективність застосування моделей для вивчення особливостей процесу навчання. Конструювання педагогічних моделей покращує сприйняття об'єкту, що вивчається та дозволяє упорядкувати інформацію та простежити взаємодію між усіма компонентами навчально-виховного процесу.

Систематизація даних про загальну структуру процесу навчання руховим діям та основні етапи формування руховим навичкам дозволили побудувати модель управляння процесом навчання студентів елементам техніки гри в гандбол (рис. 1).

Рис. 1. Модель управління процесом навчання студентів руховим діям

Для того, щоб ефективно будувати педагогічний процес, визначати дидактичну лінію, ставити й розв'язувати завдання освітньої діяльності, потрібно знати стан здоров'я, рівень фізичної підготовленості, оскільки характеристика об'єкта педагогічних впливів є вихідною умовою організації раціонального навчального процесу.

Так, на студента у процесі навчання здійснюють вплив об'єктивні компоненти: медико-біо- логічний, психічний, фізичний та мотиваційний. Вони існують не залежно один від одного та складаються з окремих факторів, які опосередковано, шляхом прямої дії на об'єкт, сприяють активному засвоєнню програмового навчального матеріалу, або ускладнюють процес протікання навчального процесу.

Медико-біологічні компоненти обумовлені біологічними особливостями та потребами студентів та включають наступні показники: стан здоров'я, показники функціональних можливостей організму.

Стан здоров'я визначається за медичним висновком, та залежить від рівня функціонування органів і систем організму, ступеня стійкості до несприятливих дій різного рівня навантаження. До показників функціональних можливостей організму належать показники діяльності дихальної, серцево-судинної та м'язової системи.

Фізичні компоненти включають у себе поняття фізичного розвитку та загальної фізичної підготовленості студента, наявність попереднього рухового досвіду.

Психічні компоненти включають у себе, індивідуальні особливості розвитку психіки: уяви, уваги, пам'яті, мислення, сприйняття та морально-вольових якостей [2].

Фізичний розвиток характеризується насамперед антропометричними показниками: довжиною тіла (ростом), масою тіла та рівнем розвитку провідних фізичних якостей характерних для гри в гандбол.

Від індивідуальних особливостей психіки великою мірою залежить успішність навчального процесу. При опануванні елементів техніки гри в гандбол студент повинен навчитися регулювати свої дії на основі зорових, м'язових, слухових, тактильних і вестибулярних відчуттів та сприйняттів. У нього розвивається рухова пам'ять, мислення, увага, воля та здібність до саморегуляції психічних процесів.

Таким чином медико-біологічні, психофізичні та соціальні компоненти мають значний вплив на студента в процесі оволодіння ним руховими діями, зумовлюючи ступінь свідомої та активної участі та психологічну готовність до засвоєння навчального матеріалу з предмету «Спортивні ігри з методикою викладання. Гандбол».

Фахова підготовка майбутнього вчителя фізичної культури та тренера з гандболу включає в себе реалізацію освітніх, виховних та оздоровчих завдань. Освітні завдання полягають у формуванні у студента спеціальних теоретичних знань, необхідних рухових умінь та навичок. Засвоєння техніки рухових дій в гандболі, як і в інших спортивних іграх, відбувається у два етапи: створення уяви про технічний елемент та початкове його розучування. Значну роль на початковому етапі навчання відіграє попередній руховий досвід (рівень засвоєння технічних елементів гандболу згідно вимог шкільної програми). На першому етапі навчання відбувається осмислення рухового завдання та установка на оволодіння ним, на другому етапі -- безпосередньо оволодіння елементом техніки з метою формування рухового уміння та навички [3].

Оздоровчі завдання включають в себе розвиток загальної фізичної підготовленості та спеціальних рухових якостей студента. Виховні завдання в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів фізичної культури полягають у формуванні професійної компетентності: оволодінні стійкими, інтегрованими, системними знаннями з дисциплін професійної направленості та умінні застосовувати їх, як в майбутній діяльності так і для індивідуального розвитку та самовдосконалення особистості.

Процес навчання руховим діям в гандболі умовно поділяється на два етапи, які визначають рівень майбутньої технічної підготовленості. Оволодіння елементами техніки гри в гандбол визначає перший (початковий) рівень формування рухових умінь та навичок. Чим вищий рівень оволодіння початковими руховими діями тим вищий буде рівень засвоєння більш складних тактичних дій гри гандбол [2].

За даними В.Г. Арефьєва [1], на етапі створення уяви про рухову дію, що вивчається доцільна така послідовність: розповісти про неї, коротко пояснити способи і варіанти виконання, при цьому супроводжуючи пояснення або завершуючи його повторним показом виконання того чи іншого прийому у повільному темпі, а також надати студентам спробувати практично виконати дію в цілому або у полегшеному варіанті. Найкращими засобами на цьому етапі може бути безпосередньо показ рухової дії викладачем та застосування сучасних мультимедійних засобів навчання, які забезпечують яскраву наочність, можливість уповільненої та по елементної демонстрації рухової дії з акцентуванням уваги на помилках, які виникають при їх виконанні.

На другому етапі навчання руховим діям в гандболі основними засобами є підготовчі та підвідні вправи, за допомогою яких відбувається безпосереднє оволодіння технікою рухової дії. На цьому етапі має місце попередження виникаючих помилок та відхилень у техніці рухової дії. Вивчення техніки рухової дії по частинам закінчується самостійним виконанням вправи в цілому із полегшенням умов виконання при необхідності, підводячи поступово до звичайних умов та ускладнених або змагальних. При забезпеченні ефективності засвоєння кожного навчального завдання слід обирати оптимальний темп виконання, широко використовувати ігровий та змагальний методи, зосереджувати увагу на найбільш складних фазах виконання технічних прийомів, демонструвати різні варіанти рухової дії, усувати негативне відношення до вправ що вивчаються (за причин невпевненості, страху).

Вивчення технічних прийомів повинно відбуватися з використанням спеціально розроблених вправ об'єднаних у методику яка:

— відповідає етапу навчання і підпорядковується основним принципам дидактики;