Особливості менеджменту в організації гірськолижних турів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра менеджменту

Курсова робота

з дисципліни Менеджмент туристичної індустрії

на тему: Особливості менеджменту в організації гірськолижних турів

Студентки групи МТІ- 41

факультету документальних комунікацій та менеджменту

Комаровець Інни Петрівни

Керівник: ст. викл. Щесюк С.В.

Рівне 2011



Вступ

Актуальність теми. Туризм є однією з найбільших галузей світової економіки. В багатьох країнах туризм став надійним джерелом поповнення бюджету, зайнятості населення, розв'язання багатьох соціально-економічних проблем.

Гірськолижний туризм один із найстаріших видів активного відпочинку. З роками кількість бажаючих покататися на гірських лижах не зменшилося, а скоріше збільшилося. До того ж, зараз набагато якісніше і різноманітніше гірськолижний сервіс, ніж років 10 назад, не говорячи вже про 80-ті, 70-ті роки.

Метою курсової роботи є вивчення відомостей про гірськолижні тури та особливості менеджменту в цих турах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Ш вивчити загальні відомості про гірськолижний туризм;

Ш описати найпоширеніші види гірськолижного туризму;

Ш визначити соціально-економічні особливості гірськолижного туризму;

Ш здійснити аналіз підходів до розвитку гірськолижного туризму;

Ш визначити найпопулярніші місця гірськолижного відпочинку та здійснити їх характеристику;

Ш встановити перспективи розвитку гірськолижного туризму;

Ш зробити висновки на основі матеріалу.

Об'єктом дослідження є форми гірськолижного туризму та країни світу як регіони з гірськолижним потенціалом.

Предметом дослідження є гірськолижний туризм, як форма природокористування, проблеми та перешкоди, що стоять на шляху розвитку гірськолижних курортів, проблеми і перспективи організації гірськолижних турів.

Майже в будь-якому гірськолижному курорті є спуски, як для професіоналів, так і для новачків, яким завжди можуть навчити правильно кататися місцеві інструктори. Рух на лижах, ймовірно з'явився після винаходу снігоступів, що поступово модернізувалися до сучасного стану гірських лиж. "Батьком сучасного лижного спорту" часто називають норвезького випробувача Сандре Норгейма.

На сьогодні майже кожний намагається щорічно поїхати в гори, щоб спуститися з вершини гори. Тому кожна країна, яка має змогу, надає свої пропозиції по гірськолижним курортам.

Джерелами інформації для курсової роботи були підручники і навчальні посібники, статті сучасних провідних фахівців з періодичних видань, а також журнали з міжнародного туризму та сайти гірськолижних курортів.



1. Теоретичні засади організації гірськолижних турів

1.1 Історія розвитку гірськолижного туризму

Вперше про лижі згадується десь у середині кам'яного століття. Саме завдяки наскальних малюнків, на яких мисливець переслідує дичину, ми можемо простежити початок цього виду спорту, яке набуло в наш час такої популярності. У той час півтораметровий сніг істотно знижував швидкість пересування і людина не тільки могла залишити своє печерне сімейство без їжі, але і сама навряд чи встигала забрати свої ноги від розлюченого хижака. Тому вже тоді лижі були незамінним атрибутом, тільки тоді це була не забава, а сувора необхідність. Лижі кам'яного століття, зрозуміло, не мали нічого спільного з катанням з гір.

Проте, в першому тисячолітті нашої ери, (1046 -1066 рр..) лижі перестали бути виключно засобом для полювання, а стали ще бути атрибутом царської влади.

Якщо історія лиж в цілому налічує тисячі років, то телемарка (стиль катання) - менше двох сотень. Точкою відліку можна вважати 1825 рік, коли в Норвегії народився засновник цього стилю - Сондре Аверсі, відомий більше як Сондре Норхейм.

У 1850 році Сондре Норхейм зумів зафіксувати п'яту черевика і, завдяки цьому, зробити повноцінний поворот на паралельних лижах, названий пізніше "християни".

До 1870 року Норхейм модернізував лижі і кріплення. Лижі стали коротшими, вони рівномірно гнулися по всій довжині, що полегшило повороти в м'якому снігу. Саме Норхейм розділив змішаний спосіб катання на два стили: спуск на паралельних лижах і ті, що поперемінно висуваються вперед [ 2;26 ].

А 31 липня 1914 року в Філадельфії народився людина-легенда, індустріальний революціонер, і як сказав Едвард Скотт, винахідник алюмінієвих лижних палиць, що поставила світ на лижі - Говард Хед.

З початку 1930-х рр. відкрилася нова ера в розвитку гірських лиж - вони стають популярним видом масового відпочинку і туризму.

"Гірськолижний бум" був викликаний появою канатних доріг - підйомників. Де тільки не катаються сьогодні на гірських лижах! В Австрії та Франції, в США і Японії, у Новій Зеландії і на Філіппінах. Катаються на всіх материках: навіть в екваторіальній Африці. Гірськолижники відпочивають на Кавказі і в Хібінах, на Уралі і в Карпатах, на Алтаї і в Сибіру, в Середній Азії.

В даний час туризм - одна з наймогутніших галузей що, динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає в числі найважливіших факторів соціально-культурного розвитку територій. Це сприяє підвищенню рівня і якості життя населення. Розвиток туризму, що виявляється в його багатогалузевому характері і тісній факторній взаємозалежності практично з усіма сферами життєдіяльності, дозволяє використовувати туризм як діючий інструмент стимулювання соціально-економічного росту на національному і місцевому рівнях.

Гірськолимжний куромрт -- місце відпочинку та розваг з розвинутою інфраструктурою. Зазвичай, дані курорти знаходятся на горі або великому горбі і включають в себе гірськолижні траси і супутні послуги ( присутні гірськолижні підіймачі, пункти прокату інвентаря, заклади харчування, паркінг) [ 5;98 ].

Стрімкий розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому комфорту призвели до створення в ряді розвинених країн цілої індустрії зимового відпочинку, що зайняла провідні позиції в національній економіці. Сучасний гірськолижний центр включає готельні комплекси, систему маятникових, канатно-крісельних і буксирувальних доріг - підйомників, траси спусків різної протяжності і складності, навчальні схили, службу трас і контрольно-рятувальну службу, спортивні організації та споруди, магазини, пункти прокату спортивного спорядження, гірськолижні школи.

Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, так як є комбінованим видом туризму і включає елементи наступних видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський, екологічний туризм.

Гірськолижний туризм - яскраво виражений сезонний вид туризму. На створення турпродукту гірськолижний туризм належить до капіталомістких і трудомістких видів туризму.

1.2 Соціально-економічні особливості туризму як об'єкт соціального менеджменту

Сучасна наука розглядає гірськолижний туризм як складну соціально-економічну систему. Туризм - це галузь економіки, невиробничої сфери, підприємства і організації якої задовольняють потреби туристів в матеріальних і нематеріальних послугах, основна функція якого - забезпечити людину повноцінним і раціональним відпочинком.

Гірськолижний туризм - це один з видів активного відпочинку, який надає можливість одержати заряд позитивних емоцій і відмінно провести час.

Гірськолижний туризм є фундаментальною основою економіки багатьох розвинених країн світу, та країн, що розвиваються. В даний час, він перетворився на індустрію міжнародного масштабу, що займає за прибутками третє місце серед інших видів туризму.

Через низку обставин індустрія гірськолижного туризму, що розглядається як галузь, рідко удостоюється такої уваги з боку суспільства, яке відповідало б її реальній ролі в соціально-економічній діяльності. Одна з головних причин цього - відсутність правильно організованого статистичного обліку туристичної діяльності та відсутність навиків проведення соціального менеджменту, через це економічні показники гірськолижного туризму «розчиняються» в прибутках інших видів туризму[ 9;54 ].

Діяльність по управлінню гірськолижним туризмом специфічна і істотно відрізняється від діяльності працівників інших галузей, хоча на перший погляд можна припустити, що менеджмент туристичного регіону і туристичної організації спирається на ту ж базу, що і менеджмент будь-якого підприємства.

Гірськолижний туризм має ряд властивих тільки йому особливостей. Вони витікають із специфічних властивостей послуг, що надаються туристичними підприємствами і організаціями.

Відповідно до цього слід визначити, в якому напрямі повинен розвиватися управлінський інструмент, щоб правильно вирішити ті специфічні проблеми, які властиві туристичним організаціям.

Перша особливість гірськолижного туризму полягає у глибині його проникнення і складності взаємозв'язків між його складовими елементами. Велика частина туристичних підприємств -- невеликих розмірів. Масштабні туристичні підприємства створюються лише в густонаселених районах.

Другу особливість гірськолижного туризму та туризму вцілому, як об'єкту управління можна представити у вигляді нечітких цілей діяльності.

Для менеджменту приватних туристичних підприємств, які в своїй діяльності орієнтуються на отримання прибутку, характерні чіткі цілі -- накопичення цінностей, прибутку. Для менеджменту туристичних організацій таких цілей не існує ні на рівні підприємства, ні на рівні регіону. Через це не можна об'єктивно оцінити її продуктивність і успіх. Мова йде про імовірний характер процесів, що відбуваються в туристичній індустрії. Це означає, що дуже складно точно спрогнозувати всі явища і процеси, що відбуваються в туризмі (змінилася політична обстановка, різко погіршали кліматичні умови, змінилася (ускладнилася) система оподаткування і т.д.).

Наступна особливість гірськолижного туризму полягає в сильному впливі на нього зацікавленої клієнтури. Кожне туристичне підприємство здійснює свою діяльність в оточенні різних зацікавлених осіб і клієнтів. Туристичні організації працюють з великою кількістю зацікавлених осіб, які роблять сильний вплив на організацію. Крім того, усередині окремих зацікавлених груп є свої інтереси.

Туристична організація може швидше врівноважувати інтереси між різними сторонами, задіяними в процесі обслуговування, якщо в своїй діяльності вона буде керуватися загальноприйнятими нормами, пріоритетами і уявленнями про цінності і цілі подальшого розвитку регіону [ 8;115 ].

Оскільки туристичний продукт надається у вигляді послуги, то необхідною умовою є присутність клієнта і неможливість переміщення цієї послуги. З цієї причини в менеджменті туризмом більше уваги потрібно приділятися управлінню персоналом і регулюванню міжособистісних відносин. Це перш за все відноситься до роботи туристичних підприємств, послуги яких надаються при безпосередньому контакті з людьми.

Туристичні підприємства розглядають такі основні процеси обслуговування туристичних маршрутів(мал. 1.1.).

Мал.1.1. Основні процеси обслуговування туристичних маршрутів



Гірськолижний туризм робить великий вплив на такі сфери, як економіка, екологія, політика, які, у свою чергу, впливають і на туризм. Туристичний регіон має від гостей прибуток. Виручку, що отримують від їх обслуговування, є первинною виручкою і більше значуща, ніж отримана від корінних жителів регіону.

Прибуток від гірськолижного туризму є новим джерелом, що вливається в місцевий економічний оббіг і приносить додатковий ефект. Сума грошей, яка залишається в регіоні, буде тим вище, чим більше послуг продаватиметься безпосередньо на місці, тобто чим сильніше буде місцеве виробництво. Регіону може бути вигідний гірськолижний туризм і відносно екології, якщо відрахування від туризму підуть на побудову нових трас і підтримки їх в порядку[ 4;47 ].

Специфіка туристичного продукту пов'язана із специфікою туристичного попиту. Попит на туристичні послуги не однорідний через три основні причини. Перша з них - невідчутність і неможливість зберігати туристичні послуги. Послуги туризму неможливо побачити при укладенні договору, спробувати як товар на смак. Складність в роботі менеджера туристичної фірми полягає в тому, щоб переконати покупця у вигідності саме його послуги, адже якість туристичного продукту коливається у вельми широких межах і залежить не тільки від постачальників, але і від часу, місця, пропозиції.

Різноманітність споживачів туристичних послуг -- ще одна причина неоднорідності попиту на них. Різні категорії туристів відрізняються метою поїздки, своїми вимогами до туристичної послуги, а також ціною, яку вони готові і в змозі сплатити. Кожному типу туристів відповідає певний тип туристичного ринку. Виробники туристичних послуг орієнтуються на цілком певні типи відпочиваючих. На туристичний попит дуже сильно впливають такі чинники, як прибуток, структура сім'ї, вік її членів, їх освіта і професія.

Прибуток -- найважливіший чинник, що впливає на туристичний попит. Подорожувати може тільки та людина, у якої вистачає для цього засобів. Іншими словами, тільки та туристична потреба стає туристичним попитом, на задоволення якої є засоби [ 6;128 ].

Туристична послуга -- це все те, що турист бере до уваги або чим він користується під час подорожі (при зміні місця свого перебування і при перебуванні в кінцевому пункті своєї поїздки). Звідси витікає, що туристична

послуга складається для туриста з цілого комплексу послуг (як матеріальних, так і нематеріальних), які є специфічним туристичним продуктом.

Розглядаючи поняття ефективність менеджменту гірськолижного туризму, слід виходити з того, що гірськолижний туризм -- це перш за все важливе соціально-економічне явище. Наслідки його все більш і більш відчуває на собі як кожен житель, так і суспільство в цілому. Таким чином гірськолижний туризм -- це такий вид діяльності, який безпосередньо впливає на соціальну, культурну, освітню, економічну сфери всіх держав, а також на їх міжнародно-економічні відносини.

Правильна оцінка ефективності менеджменту гірськолижного туризму дозволяє активно впливати на поточний стан і тенденції розвитку туристичних фірм, встановлювати їх розміри, відстежувати явища і процеси, складати прогнози і плани розвитку цих фірм і їх структурних підрозділів. Але слід мати на увазі, що механічне перенесення відомих методик визначення ефективності з інших галузей економіки не має сенсу. Виходячи із специфіки туристичної діяльності, потрібно чітко уявляти, що треба вимірювати, щоб обчислити її ефективність. Адже ефект від гірськолижного туризму визначається кількістю туристів-відвідувачів.

1.3 Види гірськолижних курортів

Гірські лижі один з найстаріших видів активного відпочинку. З кожним роком кількість охочих покататися на гірських лижах не зменшилося, а скоріше збільшилося. До того ж, зараз набагато якісніший та різноманітніший гірськолижний сервіс, чим років 10 тому, не говорячи вже про 80-і, 70-і роки. Майже в будь-якому гірськолижному курорті є спуски, як для професіоналів, так і для новачків, яких завжди можуть навчити правильно кататися місцеві інструктори.

Нерідко можна виявити в гірськолижних схилах людей, що інтенсивно з'їжджають з гори на лижах і одержують з цього величезну насолоду. Навіть якщо не виконуючи особливих трюків, при скачуванні виробляється море адреналіну, так як все постійно відбувається в страшно величезній швидкості.

У країнах Європи користуються міжнародною системою трас:

Ш «Зелена» траса - найпростіша з пологим рівним і широким спуском, в основному призначається для новачків і катання на санках. Кататися по «зелених» трасах можна спокійно, без набору швидкості.

Ш «Синя» траса - також належить до простих. Тут переважають пологі ділянки, хоча при цьому присутні і нерівності рельєфу, але без трамплінів і інших перепадів по висоті.

Ш За станом «червоних» (середньої складності) трас можна судити про загальний стан гірськолижного курорту. Ці траси по всій своїй довжині мають крутий спуск, або є об'єднанням пологих і крутих ділянок з переважанням останніх. Основне призначення для досвідчених лижників, які вже встигли оволодіти основними прийомами катання.

Ш На «чорні» траси допускаються тільки професіонали, оскільки вони характеризуються не тільки крутим спуском, але і порою різкими змінами висоти, де доводиться здійснювати стрибки. Вузькі місця, різкі повороти зажадають від вас великого досвіду і навиків[ 3;35 ].

У деяких країнах Европи (Австрії, Німеччині, Швейцарії) прийнято позначати перші дві категорії трас одним (синім) кольором. У США, Канаді і Австралії прийнята інша система позначень: перші дві прості - зеленим кругом, траси середньої складності - синім квадратом, складні позначаються так само, як і європейській системі - чорним трикутником. Крім того, в цих країнах виділена ще одна категорія трас - «подвійні чорні» - підвищеній складності.

Всі позначення мають відносний характер, оскільки складність залежить не тільки від крутизни спуску, але і від доглянутості трас.

Лижі - це спортивний пристрій у вигляді дошки, призначений для поступального пересування по снігу. Форма лиж може відрізняється залежно від виду спорту, де вони використовуються[ 7;63 ].

Види гірських лиж:

· слаломні лижі;

· лижі для швидкісного спуску;

· карвінгові лижі;

· твінтіпи;

· полегшені лижі до бек кантрі;

· спортивно-бігові;

· туристські;

· мисливські;

· стрибкові;

Також виділяють лижі двох видів - дерев'яні (багатошарові) і пластикові.

На дерев'яних лижах добре тримається мазь, вони легко сковзають у морозну погоду, зручні при пересуванні по м'якому снігу. На дерев'яних лижах неважко встановити будь-які кріплення. Початкове навчання техніці ходьби на дерев'яних лижах простіше, ніж на пластикових.

Пластикові лижі легкі, мають більшу еластичність і в багато разів міцніші дерев'яних. Ковзна поверхня в цих лиж не руйнується від вологи, добре тримає змащення. Пластикові лижі добре сковзають по снігу й без змащення.

Сноуборд (снігова дошка) -- спортивний снаряд, призначений для швидкісного спуску з засніжених схилів і гір.

Першою схожістю до сноуборду був снерфер, придуманий і виготовлений Шерманом Поппеном для дочки в 1965 році в місті Мускегон, штат Мічиган. Він склеїв дві лижі в одне ціле.

Перші сноуборди не відрізнялися хорошою керованістю, що привело до заборони їх використання на багатьох гірськолижних курортах того часу. З цієї причини довгі роки існувала взаємна неприязнь між гірськолижниками і сноубордистами.

Найбільша кількість сноубордистів -- близько 6,6 мільйонів -- було зафіксовано в 2004 році. До 2008 це число скоротилося до 5,1 млн. через малосніжні зими і так званого «повернення лиж» -- процесу, особливо характерного для Європи[ 11;26 ].

Сучасний сноуборд -- це високотехнологічний виріб, що представляє сплав технологій і засноване на сучасних композитних матеріалах, а тому легкий і міцний. Як правило, внутрішня конструкція сноуборду являє собою «сендвіч», тобто багатошарову конструкцію з вуглепластика, скловолокна та дерева.

Існує три основних типи сноубордів:

1. Жорсткі - направлені, довгі і вузькі дошки з невираженим носом і хвостом. Використовуються тільки з жорсткими кріпленнями і жорсткими черевиками. Призначені як для спортивних дисциплін (паралельний слалом, паралельний гігантський слалом), так і для карвінга. Цей тип дощок характеризується максимальними швидкостями, чіткою реакцією і вимогливістю до навичок і фізичної підготовки.

2. Фрірайд - направлені дошки для катання в цілині. Як правило мають значну довжину, широкий ніс і зміщені до хвоста заставні. Яскравим представником цього типу дощок є сваллоу-тейл -- довгі дошки з широким носом і хвостом, розділеним на дві частини подібно хвосту ластівки. Дані дошки характеризуються збільшеною площею ковзання, максимальної ефективної довжиною кантів і здатністю «спливати» в снігу.

3. М'які - найбільш поширений тип дощок. Існує безліч різновидів цього типу, призначені для дисциплін: фристайл, джиббінг та універсальні для беккантрі. М'який сноуборд краще підходить для початківця .

1.4 Документація на проведення гірськолижних турів

Якщо ви любитель покататися на лижах, то спочатку подбайте про свою безпеку. Відомо, що гірські лижі - один з найбільш травматичних масових видів спорту. Нерідко катання закінчується травмами. Якщо за дороге лікування ще й нема чим заплатити - відпочинок точно перетвориться на катастрофу.

При одноразовій туристичній візі про страхування подбає тур-фірма, здебільшого вони мають ексклюзивних партнерів серед страховиків. Довготермінова віза потребує страховки окремо, яка максимально забезпечить ваше перебування на гірськолижних курортах.

Страхування мандрівників від нещасного випадку - це доповнення до стандартного поліса страхування, спрямованого на надання невідкладної медичної допомоги. Якщо застрахований, перебуває за кордоном і втрачає працездатність, - страхове відшкодування буде виплачено йому в повному обсязі, яке може досягати десятків тисяч доларів. Травми, такі як переломи або удари вилікують безкоштовно і відправлять страхувальника на батьківщину.

Медичне страхування для гірськолижників має свої особливості. По-перше, такий поліс коштує в 1,5-2 рази дорожче, ніж звичайна медична страховка. Це пояснюється вищим ступенем ризику отримання травм, їхнім складнішим рівнем і значними виплатами, які пов'язані з ними. Це вид страхування компанії вважають для себе збитковим, оскільки, за їхніми підрахунками, кожен сотий турист отримує значні травми під час катання на лижах. Саме тому страховка для туриста, який зібрався кататися в горах країн Шенгенської зони, при ліміті відповідальності від 30 тисяч євро або доларів, в середньому коштує 20 гривень за добу. Для тих, хто "нагострив лижі" до пострадянських країн (при ліміті відповідальності від 5 до 15 тисяч доларів) - 15 гривень за добу [6;77].

Батьків, які їдуть кататися на лижах разом з дітьми, страховики страхують на загальних підставах. Деякі навіть надають знижки для сімей, де більше двох малюків. Натомість літнім лижникам-екстремалам, яким від 70 років і більше, більшість страхових компаній відмовляють у послугах страхування. Варто пам'ятати, що деякі компанії страхують своїх клієнтів лише коли ті катаються зі спеціально обладнаних спусків, а якщо захотілося проїхатися на лижах лісом, а не трасою, то страховка там не діятиме.

В гірськолижну страховку можна включити страхування власного майна, а також гарантувати компенсацію при нанесенні шкоди іншим гірськолижникам (по недосвідченості або необережності). Ситуації при позатрасових катаннях не входять в стандартну гірськолижну страховку, тому цей пункт треба обумовлювати додатково. В разі заняттям екстремального катання, то необхідно включати в гірськолижну страховку оплату послуг з пошуку в горах.

Купуючи поліс, необхідно уважно слідкувати за умовами страхування.

По-перше «не треба гнатися за дешевизною». По-друге, обов'язково необхідно перевірити, аби в полісі не було франшизи. Це та частина збитку, яку страхова компанія не сплачує. І людина оплачує це з особистих коштів. Франшиза може бути чистою, або закладеною у проценти. По-третє, потрібно уточнити, чи буде оплачене оперативне втручання і в межах якої суми.

Страхування туристів, що відправляються на гірськолижні курорти здійснюються з надбавкою до основного тарифу. Між стандартним медичним страхуванням та страхуванням від нещасного випадку є багато спільного. Важко сказати, який з видів туристичного страхування є вигіднішим. Тому більшість страхових компаній продають ці страхові продукти в комплексі під загальною назвою "Travel".

Проте не тільки травми можуть погіршити поїздку або відпочинок. У процесі подорожі можуть бути втрачені речі та багаж. Тому такий вид туристичного страхування, є досить популярним, так як може, хоча б частково, (а іноді й повністю) компенсувати туристу вартість втрачених речей. Такий поліс оберігає майно від ризику пошкодження та втрати, з вини стихійних лих, вибухів, пожеж і т.д.



2. Найпопулярніші місця гірськолижного відпочинку

2.1 Австрія - засновник гірськолижних курортів

Австрія - країна альпійських вершин, гірських озер, прохолодних лісів. Австрію називають «відкритим серцем Європи». Природні контрасти сформували різноманітні ландшафти в центрі Європи, які приваблюють своєю красою і неповторністю. Велику частину території країни займають гори Альпи. Гірський характер країни обумовлює наявність великої кількості долин, в яких розміщується велика кількість альпійських селищ і курортів. У Альпах туристів чекають прекрасні траси для катання на лижах та сноубордах, професійні інструктори, прекрасний сервіс.

Австрія - країна традиційного зимового туризму. Разом зі Швейцарією ця країна є свого роду гірськолижної «Меккою» для європейців. Сьогоднішня Австрія має у своєму розпорядженні численні гірськолижні курорти, різноманітні по своїй архітектурі, розташуванню і інфраструктурі. Відпочинок в Австрії поєднує чудові можливості для лікування, екскурсій і занять спортом літом і зимою[ 2;45 ].

Найбільш цікавий гірськолижний регіон - Тіроль - імперія гір і сонця зі столицею в місті Інсбрук. Тут розташований район Арльберг, який поєднує в собі всесвітньо відомі курорти, такі як «зірковий» Лех, на якому відпочивають короновані особи, і де незабутнє катання гарантовано протягом усього сезону.

Лех, розташований на висоті 1450 м берегах однойменної річки, веде історію з 1300 року. Лех - найпрестижніший австрійський гірськолижний курорт,який знаменитий не тільки комфортабельними готелями, але і своєрідному мікроклімату, що дозволяє зберегти постійним прекрасний стан снігу на схилах протягом усього сезону.

Ставши одним з найдорожчих і шикарних австрійських гірськолижних курортів, містечко зберегло традиційний альпійський шарм. Крім чудового катання, гостей курорту чекає класичний набір розваг: респектабельні готелі, кафе і ресторани, магазини, прогулянки вздовж річки і одні з найкрасивіших в Австрії пейзажів.

Траси тут ідеальної якості, але особливою складністю вони не відрізняються, тому це місце чудово підійде для початківців гірськолижників і шанувальників спокійного катання.

Найвищий сервіс і відмінне катання принесло Леху славу одного з найкращих у світі курортів. Для любителів рівнинних лиж - 22 км підготовлених трас. На курорті є каток і криті тенісні корти.

Один з найстаріших курортів Австрії - Кітцбюель у Тіролі. Центральна частина цього середньовічного містечка збереглася і донині - тут можна побачити собори, церкви, багато житлових будинків XVI сторіччя. За останні сто років курорт Кітцбюель перетворився на один з найбільш елітарних центрів зимового спорту в Альпах. Саме тут розташований знаменитий на весь світ гірськолижний спуск Штрайф, на якому проводяться етапи Кубку світу. Тут було організоване і перше у світі скі-сафарі - 120 км пов'язаних трас.

На противагу пафосному Кітцбюелю заслужену славу молодіжного курорту в Австрії набув Майрхофен. Він вважається "тусовочним" і порівняно недорогим. Загальна протяжність гірськолижних трас становить 159 км. Основні райони катання - Пенкен і Ахорн, а також Расткогель і Хорберг. Численні канатні дороги. Економічна активність у селищі в основному пов'язана з обслуговуванням туристів[ 10;26 ].

Австрія - одна із самих гірськолижних країн Європи. Сьогоднішня Австрія має у своєму розпорядженні численні гірськолижні курорти, різноманітні по своїй архітектурі, розташуванню й інфраструктурі. Розташування гірських ланцюгів тут таке, що сніг буквально засипає місцеві гірськолижні курорти. З кожним роком, потік охочих відпочити на гірськолижних курортах збільшується.



2.2 Найпопулярніші українські гірськолижні курорти

Останнім часом гірськолижний туризм стає одним з найпопулярніших видів активного відпочинку у світі. Не є винятком у цьому відношенні й Україна. Інтерес до занять гірськими лижами зріс настільки, що фахівці й журналісти твердять про справжній "гірськолижний вибух", "гірськолижний бум" і навіть "гірськолижну революцію". Займатися гірськими лижами престижно, цікаво й дуже корисно для здоров'я. Надзвичайно широким є віковий і соціальний діапазон аматорів гірськолижного відпочинку - від дітвори до пенсіонерів, від домогосподарок до політиків, від студентів до бізнесменів. Особливою популярністю гірські лижі користуються серед міських мешканців, які щозими стараються знайти можливість виїхати в гори, удосконалити свою гірськолижну техніку, відпочити, подихати чистим гірським повітрям, помилуватися зимовими краєвидами, ознайомитися з історією та культурою гірського краю.

Гірськолижний туризм існує давно, і тому також давно з'явилися гірськолижні курорти, яких зараз дуже багато і які як і раніше активно розвиваються.

В Україні зараз досить багато гірськолижних курортів, які кожного року пропонують щось новеньке, удосконалюючи свої послуги. Більшість іноземців, які приїжджають в Україну покататися на лижах надають перевагу приватний туристичним базам.

Буковель - гірськолижний курорт № 1 в Україні! Самий популярний і величезний гірськолижний комплекс України. Курорт розташований на висоті 860-890 м над рівнем моря в оточенні трьох гір: Довги (1372 м), Чорна Клева (1246 м) і Буковеля (1127 м), яка і дала назву всьому курорту. Побудований за зразком європейських гірськолижних комплексів з сучасними готелями, SPA-комплексами, ресторанами, нічними клубами, фітнес-центрами.

Буковель - кращий гірськолижний курорт України, що володіє сьогодні 16 функціонуючими підйомниками. На п'ятьох горах розташовані в цілому близько 60 км трас (сині, червоні і чорні), на всіх трасах є снігові гармати, кілька трас обладнані стаціонарним освітленням. Завдяки ефективній роботі з підготовки трас (снігові гармати, ратраки), хороше снігове покриття тут зберігається з грудня по кінець квітня.

З 2008 року Буковель почав розвиватися як лікувальний і бальнеологічний центр завдяки наявності власних джерел мінеральних вод.

Гори, що ніби обступили Буковель з усіх сторін, закривають його від холодних зимових вітрів, що створює комфортні умови для відпочинку. Лижні траси проходять на спеціально підготовлених схилах із трав'яною основою. Всі траси Буковеля обладнані сніговими гарматами та захищені від прямого сонячного проміння, завдяки чому сніг утримується значно довше, ніж в інших місцях. Траси готують для катання спеціальною снігонапилюючою та сніготрамбувальною технікою - ратраками. Загальна протяжність усіх трас на Буковелі сягає приблизно 45 км.

Карпати - єдиний гірський масив в Україні, придатний для занять гірськолижними видами спорту. Можна з впевненістю констатувати, що ландшафтні умови Славська - одні з найкращих для розбудови на його території гірськолижного курорту державного значення.

Туристичний бізнес в Славському розпочали підприємці Грьодлі, які у 19 столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1820-х -- 1830-х рр. Грьодлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги та трампліни на горах Погар та Ільза.

Найкращі схили і, відповідно, траси має гора Тростян (1232 м): у верхній частині - круті (40-50°), що підпадають під класифікацію середньої складності і складні; на висоті 1050 м - в основному пологі (30-35°) для любителів і початківців. Офіційно декларується 11 трас загальною протяжністю 22 км, в тому числі 6 міжнародних гірськолижних трас, затверджених Міжнародною федерацією лижного спорту.

Для спортсменів та любителів призначені траси на горі Погар. На трасі, сертифікованій Міжнародною федерацією гірськолижного спорту, проводять змагання зі слалому. Крім того, тут побудовано траси для фрістайлу, дельтапланеризму, слалому-гіганта. Для досвідчених фахівців (спортсменів) прокладені 4 траси на горі Менчіл (1072 м) в урочищі "Варшава".

Долина Драгобрамт -- долина українських Карпат. Популярна серед любителів гірських лиж та сноуборду. Розташована на висоті 1300--1400 метрів над рівнем моря, на відстані 18 км від селища Ясеня, на стику хвойних лісів і альпійської зони.

Підковоподібне розташування гір Свидовецького хребта створює унікальні природні умови і забезпечує наявність стабільного снігового покриття з листопада по травень.

Звідси відкриваються чудові краєвиди на найвищий масив Українських Карпат -- Чорногору, проглядаються вершини гір Говерла, Петрос. В іншу сторону видно найвищі хребти Ґорґан -- Добошанка, Синяк та інші.

2.3 ?Три долини? Франції

Три Долини - це найбільша зона катання в світі, яка пропонує лижникам 291 спуск загальною протяжністю 600 км. Цей регіон славиться такими курортами як: Куршевель, Мерібель, Валь Торанс.

Не випадково емблема Мерібель - сердечко, адже Мерібель дуже зручно розташована в центрі Трьох Долин.

Гірськолижний курорт Мерібель - шалено популярний курорт серед гірськолижників завдяки його центральному розташуванню в Трьох Долина. Зимовий курорт Мерібель складається з центральної частини (1450 м) і станції Мерібель Моттаре (1700 м) [ 6;101 ].

Практично всі, що побували під час гірськолижних турів в Мерібель, нагороджують цей курорт найкращими епітетами. Гірськолижний відпочинок в Мерібель доставить задоволення кожному цінителю комфортного і продуманого відпочинку. Витримана в єдиному стилі, архітектура курорту зачаровує своїми теплими інтонаціями, а вишуканість тут проявляється в усьому - від інтер'єрів номерів дорогих готелів і сервіровки обідів до унікальності самих трас.

Для професіоналів є крутий спуск Комп-дю-Валон (Combe du Vallon), а також олімпійську жіночу трасу Ла-Фас. Траси Жорж-Модюль, з одного боку долини, і Комб-де-тунь - з іншого, класифікуються як чорні, але проходити їх досить легко.

Для середнього рівня зустрічаються червоні і сині траси, які переплітаються між собою в районах Пас-дю-Лак (Pas du Lac) і Платьер (Plattieres). Практично на кожному схилі є нескладні спуски.

Для початківців - малолюдна широка траса Бланшо - це те, що потрібно для перших спусків.

У Моттаре великі можливості для катання не тільки на гірських лижах, але і на сноуборді, а також на бігових лижах. Недорогі комфортабельні готелі і апартаменти, розраховані на великі компанії зробили зимовий курорт Моттаре особливо популярним серед молоді. Для зручності лижників з долини Моттаре прокладена зелена траса прямо до центральних витягів курорту Мерібель.

Куршевель - найпрестижніший гірськолижний курорт Франції. Куршевель розташований в центрі Трьох Долин, в найбільшій гірськолижній області миру. Цей курорт має репутацію найпрестижнішого, елітного і обладнаного за останнім словом туристичної індустрії. Курорт розташований на 4-х рівнях: 1300 м, 1550 м, 1650 м, 1850 м, і надає можливість чудового катання для гірськолижників всіх рівнів підготовки.

У самому низу долини на висоті 1100 м розташувався затишний селище Сен-Бон (Saint Bon) - колиска Куршевеля.

Куршевель - він же Ле-Пра - гірське село з милими будиночками і шале, вузькими звивистими вуличками, дбайливо зберігає свої традиції і сільський устрій життя.

У даному курорті побудована мережа канатних доріг і підйомників, яка пов'язує більше 600 км трас. Канатні дороги проходять через всі селища Куршевеля, об'єднуючи їх в єдину гірськолижну мережу. Маючи єдиний гірськолижний абонемент "Три долини", можна кататися в Мерібель, Валь Торанс і Менуіре.

Широкі доглянуті спуски, просторі траси будь-якого рівня складності і сучасна система підйомників забезпечать гірськолижникам максимальне задоволення від спуску. Ідеальні умови для занять гірськолижним спортом у поєднанні з неповторним сервісом і бездоганним обслуговуванням роблять відпочинок в Куршевелі особливим і таким привабливим для всіх любителів зимового спорту.

Для початківців є наявність пологих і практично горизонтальних спусків. Так що умови для навчання катання на лижах тут близькі до ідеальних. Для середнього рівня найбільш придатними є спуски в Ла-Візель - траси Кре і Мармот; спуск Бук-Бланк, що проходить через ліс і закінчується в Ля-Танья. Для професіоналів ідеальним місцем є спуски від станції Соло і до Візелль. Крутизна спусків тут досягає 38 град.

Прекрасні умови для всіх стилів катання на сноуборді, але найбільше задоволення тут отримають фрірайдери і карвер. Для фрістайлу підготовлені території в районі бугеля Grand Boss і великий фан-парк в районі кріселки Плантре. Для «легкого зависання» місцеві використовують також спуски в районі Кре Нуар.

Валь Торанс розташований в районі Трьох Долин на висоті 2300 м над долиною Бельвіль, причому 99% всієї площі катання знаходиться за позначкою 2000 м над рівнем моря. Це самий високогірний курорт регіону, що означає стійкий сніговий покрив і велику тривалість сезону, втім, навіть у разі раптової відлиги хвилюватися не варто - траси обслуговують півтори тисячі снігових гармат.

Валь Торанс - наймолодший курорт в регіоні Трьох Долин. Він був спеціально спроектований для гірськолижного катання і ділиться на дві частини: тиха Карон і жвава Пекле. Готелі та витяги розташовані недалеко один від одного і великих переходів з лижами не потрібно. Крім того, практично всі готелі курорту мають вихід на схили, і катання можливо практично від порога готелю.

У Валь Торанс встановлені сучасні підйомники з великою пропускною здатністю, серед яких найбільша в Європі канатна дорога «CARON», що піднімає лижників на найвищу точку долини «Cime de Caron» (3200 м) з можливістю підйому одночасно 150 лижників [ 9;77 ].

Сезон катання. Завдяки високому розташуванню в Валь Торанс сніговий покрив на північних схилах гарантований майже цілий рік. У листопаді і з початку липня можна кататися на льодовику Пекле, з грудня по травень - на всіх трасах курорту, а 20% трас покриті штучним снігом.

Для початківців спокійними спусками можна назвати Плейн Сюд, що веде в центр курорту. Для середнього рівня відноситься південно-західний льодовиковий спуск Лак Бланк: сама траса з невеликими горбиками, крутим початком і рівним пологим викочуванням в кінці. Траси в більшості своїй жорсткі, рельєф голих схилів лише місцями неоднорідний, так що основним критерієм складності тут вважається крутизна спуску і співвідношення кількості льоду і снігу. Для професіоналів - Спуск Комб де Карон - один з найвідоміших і красивих.

2.4 Вейл - найулюбленіший курорт Америки

Гірськолижний курорт Вейл заслужено отримав звання «Найулюбленіший курорт Америки». Тож було б щонайменше дивно, якби він не потрапив до першої п'ятірки гірськолижних курортів світу.

Вейл - це найбільша у США територія, відведена спеціально для занять лижним спортом (21,5 тис. м?). Тут є навіть галереї мистецтв і музеї. Серед інших розваг можна пограти у хокей чи покататися на собачих упряжках.

Гірськолижний курорт Вейл багатий ідеальними трасами шириною з футбольне поле. Всього тут 127 трас. Новачки знайдуть собі траси на Front Side Vail Mountain, для експертного катання призначені траси Black Bowls і Blue Sky Basin, для сноубордистів є 7 спеціально підготовлених трас, 2 фан-парку з хаф-пайпом в Beaver Creek і Vail.

Плюси курорту:

Ш велика територія катання;

Ш багато сонячних днів;

Ш сухий клімат;

Ш демократичні ціни на проживання;

Ш наявність екстремальних спусків.

Мінуси курорту:

Ш мало трас для новачків;

Ш можливі черги на підйомники;

Ш складність у пересуванні (для поїздок по курорту потрібен автомобіль або автобус).

З англійської «vail» - «знімати капелюх»; своєю назвою курорт немов тонко натякає на власний найвищий рівень. Володіє особливим святковим шармом, Вейл мальовничо оформлений в «альпійському стилі». Його головна визначна пам'ятка архітектури - критий міст поруч з пам'ятником Білому Лижникові, стрілку 10-ї гірської дивізії. Після Другої світової війни американці вирішили відтворити у своїх краях «шматочок Альп», настільки сподобалися їм побачені в Австрії курорти[ 5;96 ].

Пейзажі Вейла приголомшливо красиві. На гірських схилах самого «висотного» штату видніється сосновий ліс, забезпечуючи відпочиваючих свіжим повітрям, а лижників - захоплюючими трасами. Вейл включає в себе кілька схилів з продуманим широким регіоном катання. Траси розташовані в трьох зонах: Front Side, Back Bouls, Blue Sky Basin. Кататися можна по всій площі - це більше 2100 гектарів.

Тутешні траси представлені на будь-який смак і орієнтовані як на досвідчених спортсменів, так і на новачків. До речі, стати на лижі в перший раз краще саме в Вейл - тут знаходиться одна з найвідоміших в Америці гірськолижних і сноубордистський шкіл.

2.5 Гірськолижний курорт Луїза

Озеро Луїза розташоване на території канадського Національного парку Банфф. Ця рекреація у самому серці Канади вважається одним із найкращих гірськолижних курортів Канади. Тут неперевершені краєвиди і дика, чиста природа.

Озеро і гірськолижний курорт Луїза розташовані в південно-західній частині Канади, на території Національного парку Банфф. Площа курорту близько 1700 га, розміри озера Луїза - 2,4 км завдовжки і 1,2 шириною.

Першовідкривач спочатку назвав це озеро Смарагдовим, але потім, в 1884 році воно було перейменоване в озеро Луїзи, на честь принцеси Луїзи. Ще в 1882 році Том Уілсон, один з фахівців, які будували Канадську Тихоокеанську Залізну Дорогу в районі містечка Laggan (колишня назва станції Озеро Луїза), одного разу почув віддалений шум, і індіанець - провідник пояснив йому, що цей гул видає величезна «біла гора», яка підноситься над "озером з маленькими рибками». Коли наступного ранку Том Уілсон відправився туди, то виявив красиве озеро, оточене величними Скелястими горами, з засніженими вершинами і яскравою зеленню лісу на мальовничих схилах.

Розташування курорту Луїза забезпечує величезний зміст різноманітних зимових та літніх видів спорту: рівнинні і гірські лижі - 113 трас різної складності, 11 підйомників. Висота курорту - 1646 м над рівнем моря, поруч знаходяться гірськолижні спуски Sunshine Village і Mount Norquay. Також пропонуються: сноуборд, катання на санях і собачих упряжках, ковзани. Для дітей представлена різноманітність спортивних і розважальних програм, є лижні школи, катки, пропонуються цікаві екскурсії по парку Банфф. Розваги на озері Луїза Lake Louise - це унікальної краси природа знаменитого Національного парку Банфф, площею більше 6 000 кв.км, з багатою флорою і фауною, а також прекрасний гірськолижний курорт, де є безліч визначних пам'яток і розваг, які залучають мільйони туристів з усього світу.

Дивовижне місце каньйон Johnston - місцями дуже вузький, з високими, до 30м, стінами з вапняку віком більше 350 мільйонів років. Взимку каньйон стає схожим на застиглу казку з безмовними водоспадами і колонами з блискучого блакитного льоду. Помилуватися чудовою красою навколишніх ландшафтів можна за допомогою канатної дороги, яка піднімає на гору Whitehorn висотою 442 м. На курорті проходять різні фестивалі - наприклад, свято Lake Louise Spring Episode в квітні, на якому звучить жива музика, пропонуються напої та закуски на свіжому повітрі і влаштовуються змагання між місцевими спортивними магазинами. До початку літнього сезону Lake Louise пропонує гостям розваги та знаменні події. Так, вже з середини листопада на курорті проходять лижні змагання серед жінок, а в березні - змагання між сім'ями. Також на початку березня і квітня проходять змагання зі сноубордингу, а в січні - міжнародні змагання з будівництва крижаних фігур.

гірськолижний туризм курорт відпочинок

2.6 Найпрестижніший курорт Італії - Доломітові Альпи

Гірський відпочинок по-італійськи, це, як правило, поїздка на один із найвідоміших курортів Італії - в Доломітові Альпи. Це найпрестижніший курорт.

Доломіти -- це гірський масив, який знаходиться в північній частині Італійських Альп. Ці гори були названі Доломітами на честь відомого геолога Деодату де Доломіту[ 10;43 ].

Площа Доломітів складає приблизно 4750 квадратних кілометрів. Північна частина Доломітів оточує низину Вал Пустерья, а західна частина творить ріки Адіге та Ісарко. Самі Доломіти оточені ріками Ренз, Цісмон та Брента. На сході Італійських Доломітів знаходяться гори Тре Ціме ді Лаваредо, які мають 3 км заввишки. Доломіти унікальні тим, що тут існують усі види рельєфу, від полонин до скель з льодовиками. Льодовиковий період дуже сильно вплинув на Доломіти.

Доломіти розділяються на дві групи: Східні та Західні Доломіти.

Східні Доломіти -- це декілька високих гір та дуже низькі низини. Самі відомі -- Сікстинські Доломіти.

Західна частина Доломітів відокремлюється від східної частини долинами Бадія та Кордеволе. На Західних Доломітах знаходиться вершина усіх Доломітів -- Мармолада, 3343 метра заввишки.

Мармолада -- гора на північному сході Італії, найвища гора Доломітових Альп. Це частина гряди, що простягається із заходу на схід. На заході гора розривається крутими обривами, формуючи кам'яну стіну завдовжки кілька кілометрів. Максимальна висота 3343 метри.

Мармолада складається з 5 вершин:

Ш Пунта Пеніа (Punta Penia, 3343 метри);

Ш Пунта Рокка (Punta Rocca, 3309 метрів);

Ш Пунта Омбретта (Punta Ombretta, 3230 метрів);

Ш Монте Серато (Monte Serata, 3069 метрів);

Ш Піццо Сераута (Pizzo Serauta, 3035 метрів) [ 11;13 ].

Мармолада - єдиний масив в Доломіті, на північних схилах якого залишився великий льодовик. Гора знаходиться між масивами Селла з півночі і Пале ді Сан Мартіно з півдня. Гребінь Мармолада є природним кордоном між двома районами Доломітових Альп: Трентіно і Венето. З вершини можна спостерігати чудову панораму цій частині Альп.

До вершини Пунта Рокка веде канатна дорога. Але на головну вершину масиву, Пунта Пеніа, можна піднятися тільки по альпіністським маршрутам. Вони прокладені з усіх боків вершини. З півночі туристам зустрінуться лід і скелі, південні та західні стіни характерні відмінними скельними маршрутами. За Західній стіні також прокладений маршрут Via Ferrata.

Італійські Доломіти -- досить популярні поміж туристів. Тут добрі гірськолижні курорти, багато пам'яток та можливостей для лазіння по скелям. Різноманітні природні парки -- це також частина Італійських Доломітів. Вам сподобається тутешня флора та фауна. Найвідоміші долини тут -- Фассатал, Греднертал, Постертал та Авісія. Але найбільш популярною є долина Ампезталь. Доломіти з'єднані дорогами, по яким можливо без проблем їздити. Небезпечні шляхи тут називають феррати, раніше вони слугували шляхами для військ.

Гірський масив Доломітових Альп милує око на світанку, коли сонячні промені ледь-ледь торкаються засніжених вершини. Удень щербаті скелі і круті схили ніби підпирають блакитне небо, а ввечері стомлене сонце замальовує гори у різні відтінки сірого, коричневого і навіть рожевого кольорів. Таку палітру створює кольоровий камінь доломіт і вапняки, що в основі цих гір.

2.7 Цермат та Сент-Моріц - вершини світу

Історія зимових видів спорту пов'язана з історією Швейцарії нерозривними узами - тут ще до Першої світової війни влаштовувалися міжнародні лижні змагання. Швейцарські курорти, завдяки висоті альпійських гір, можуть похвалитися чудовим снігом і прекрасними ландшафтами.

Церматт - один із самих популярних і великих курортів в Швейцарії.

Символ Церматта - гора Серве - відома любителям гірських лиж як місце, де можна займатися гірськолижним спортом не тільки взимку, але і влітку (льодовик 25 км). На курорті повністю заборонено рух автомобільного транспорту і тому повітря абсолютно чисте. На центральній площі курорту знаходиться спеціальний термінал, за допомогою якого можна зв'язатися з готелем, який негайно надішле за Вами електромобіль.

Церматт - прекрасне місце для сімейного відпочинку. Без найменших побоювань можна залишити дітей на піклування досвідчених інструкторів, які не тільки навчать їх кататися, але і простежать, щоб вони були вчасно нагодовані і не відчували ніяких труднощів.

За всіма міжнародними стандартами Церматт входить в десятку кращих світових курортів за якістю трас і сніжного покриву. Канатні дороги піднімають на найвищий в Європі рівень (Кляйн Матерхорн - 3885 м.). Гори в районі Церматта досить круті, і це визначає своєрідну структуру катання. Три великих сектора катання практично не пов'язані між собою. Знизу ведуть головні підйомники зовсім різних типів.

Горнеграт - перший підйомник, яким почали користуватися лижники. До речі, район Горнерграт - ідеальне місце для початківців. Майже таке ж ідеальне місце для початківців - середня частина сусіднього сектору Суннега - Блауххерд-Ротхорн. На Суннега з центру Церматта ходить метро - підземний фунікулер. А від Суннега на вершину Ротхорн (3106 м.) піднімає новий зручний підйомник.

Сент Моріц - респектабельний аристократичний курорт на сході Швейцарії. Не випадково Сент Моріц та його околиці - обителі мільйонерів. Стійка сонячна погода, стабільний сніжний покрив, 1800 метрів над рівнем моря і повітря - "немов сухе шампанське", - що ще потрібно для зимового раю?

Схили п'яти живописних гір утворюють обширені райони катання. Район Лагальб привертає добре підготовлених лижників. Спуск у Валь Мінор за тіньовими схилах загрожує гострими відчуттями, характерними для екстриму. Натурам врівноваженим і несхильним до ризику більше підійдуть траси, що спускаються до містечка Потрезіна. Так само як і сонячні схили Дьяволези (2978 м), що лежать під могутніми вершинами Палю (3905 м) і Берніна (4049 м). Гора Корваш своєму розпорядженні абсолютно всім, що тільки здатна затребувати душа істинного гірськолижника: від вигладжених спокійних трас до цілинних спусків. Корвілья вважається чимось на зразок "домашньої" гори Сент Моріца. Тут багато сонця і завжди хороший сніг.

2.8 Гірськолижні курорти Німеччини

Для любителів активного відпочинку в Німеччині представлені, професійно підготовлені гірськолижні траси з різною категорією складності - від безпечних спусків для тих, хто вперше вирішив встати на гірські лижі, до божевільних трас, які здатні захопити найзавзятіших екстремалів і витончених професіоналів в гірськолижному спорті.

Берхтесгаденскій край включає в себе п'ять невеликих містечок: Берхтесгаден, Шенау-на-Кенігзеє, Бішофсвізен, Марктшелленберг і Рамсау.

Місцеві магнати індустрії відпочинку роблять ставку на нові форми зимових розваг: трекінг по навколишніх горах, катання на ковзанах по льоду замерзлих озер, катання на спортивних санях з гірок чи на запряжених санях по занесеної глибоким снігом місцевості, бобслей, сноубординг, фристайл, швидкісний спуск і тандем-бординг (парне катання на дошці, влаштованої за принципом велосипеда-тандему). Тут була збудована перша в світі бобслейна траса, на якій кожен рік проходять світові та європейські чемпіонати.

Саме місто Берхтесгаден - це вузькі старовинні вулички, середньовічна площа, костел і дивовижне "Королівське озеро" Кенігзеє, розташоване в оточенні гострокінцевих гірських вершин.