Шляхи вдосконалення PR-діяльності туристичного підприємства "Real-travel", м. Луганськ

Турагенція розташована у центрі міста, поблизу парку ВЛКСМ, торгівельних центрів «Центральний» та «Сіті Центр», також, поруч знаходиться сервісний центр «Київстар», Бізнес центр «Динамо», та центральний ринок. У місті розташування агенції - великий людино потік.

Офіс розташований не на основній вулиці, а з боку, що знижує ймовірність на випадкового клієнта, також, треба мати на увазі той факт, що агенція розташована в офісному будинку, тож людина що проходить поруч з будівлею, не зайде до цієї турагенції. Проте є місце для паркування й клієнти, знайомі з розташуванням агенції, знаходять її без проблем.

Агенція розташована на третьому поверсі, й має знаки на сходах, щоб її було легше знайти, як для впливу на працівників, так і відвідувачів цього офісного будинку.

Поряд з офісом розташовано багато агенцій: «Меридіан», «КийАвіа», «Vip Тур». Агенції «Чемоданчик Путешествий» та «Каплари» розташовані у тому ж будинку.

Розміри офісу: 15 кв. м. Складається з однієї кімнати. Освітленість в офісі хороша, завдяки наявності одного великого вікна. В офісі розташовується один комп'ютерний стіл і один стіл для роботи з клієнтами. Поруч з кожним столом стоять стільці для клієнтів. Також, тут розташована одна шафа для каталогів, туристичних довідників, полиці з документацією, клієнтською базою та різні статуетки, сувеніри і плакати з різних країн.

Для того щоб швидко і якісно обслужити клієнта необхідно мати мінімальний набір оргтехніки, без якого на сьогоднішній момент не обійтися. В офісі знаходиться один комп'ютер з рідкокристалічним екраном і виходом в Інтернет, принтер, факс, сканер та один телефон.

У фірмі «Real - travel» використовують такі комп'ютерні програми: Microsoft World, Microsoft Excel, Microsoft Out look, Out look Express, Microsoft Power Point. Вони призначені для роботи з електронною поштою, ці програми можна використовувати для читання груп новин або груп обговорень. На даний час, працівниками використовується для спілкування з партнерами, здебільшого icq та телефон, також, системи оперативної допомоги на сайтах партнерів (он-лайн консультант). Також, активно використовується електронна пошта та Skype.

У фірмі використовуються комп'ютерні системи бронювання квитків і місць у готелях, такі як «Coral trevel», «Pegas touristic», «Annex tour», «Наталі Турс» і ін.

Офіс має невеликі розміри, однак це ніяк не позначається на просуванні та наданні послуг. Залученням клієнтів в офіс, служить барвиста вивіска, яка інформує про ціни і тури [53].

Інтер'єр даного офісу, на мій погляд, простий, але оригінальний тим, що його стіни прикрашають карти країн і курортів, а також сувеніри, привезені з різних країн.

Штатний розклад стандартний з 09:00 до 18:00, з перервою, 5 днів на тиждень. Щодо посадових інструкцій, то основна інструкція це - організація та координація збутової діяльності, відповідно до замовлень і укладених договорів, забезпечення постачання, належне виконаних партнерами своїх послуг.

Розрахунок в турагенції може бути здійснено лише готівкою.

Агенція працює з міжнародним туризмом, отож вона має договори з усіма основними туроператорами, що працюють в Україні.

Також, звісно, є договори з телефонії, Інтернету й інших господарських потреб.

Турагенція працює як посередник між туристом та туроператором, тож має мінімальну кількість постійних партнерів, за виключенням, звісно, туроператорів. Туристичне агентство «Real-travel» ретельно відстежує всі зміни на туристичному ринку, вивчає діяльність фірм - конкурентів, розробляє нові туристичні маршрути для молодіжного, сімейного, ділового, пізнавального та лікувального туризму.

Головою агенції є директор. До її обов'язків входить організація праці, реклама, підписання договорів, тощо. Директор відповідає за всю діяльність підприємства. Директор є й власником агенції, тож чистий прибуток і є формою оплати праці.



Рис. 2.1 Організаційна структура управління «Real-travel» Луганськ

Для проведення узагальненої оцінки основних фінансово-економічних показників діяльності турфірми "Real-travel" Луганськ був проведений аналіз її господарювання та оцінка фінансового стану, табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні фінансово-економічні показники підприємства «Real-travel» Луганськ

Показники	Одиниці вимірювання	2010	2011	2012	Коефіцієнт росту (2012/2010), %	Коефіцієнт приросту (2012/2010), %
Виручка від реалізації	тис., грн	50586	70346	45800	90,5	-9,5
Прибуток від релізації	тис., грн	15589	20607	12300	79	-21
Постійні витрати	тис., грн	3400	3700	3200	94	-6
Змінні витрати	тис., грн	4000	4300	3800	95	-5
Собівартість реалізованної продукції (робіт,послуг)	тис., грн	11800	13576	10342	87,6	-12,4
Середньодобова кількість відвідувачів	осіб	15	20	10	66,7	-33,3
Кількість обслугованих туристів упродовж року, усього	осіб	3000	3500	2800	93,4	-6,7

З таблиці економічних показників діяльності турфірми простежується спад в 2012 році у зв'язку з кризою в європейських країнах, нестабільною політичною ситуацією в Україні та Єгипті, терактів і т.д. Причинами зменшення обсягів реалізації продуктів і послуг, стали: неефективна маркетингова політика підприємства в умовах зростаючої конкуренції на туристичному ринку; обмежений бюджет для розвитку PR-діяльності; недостатня клієнтська база.

Керівництво можна описати, як м'який авторитаризм, який зустрічається в бюрократичній системі управління, але підприємство працює за адаптивною системою керівництва, як за єдиною діючою, з таким розміром агенції.

Переговори ведуться директором, чітко за справою, але з легким гумором, так само як і в житті. Атмосфера спілкування з менеджером тепла, повчальна.

Робочий час формується й будується вранці, після приходу на роботу, й перед тим, як піти додому, для подвійного контролю.

Директор знаходиться в одному приміщенні з менеджером, що сприяє більш оперативному втручанню у разі проблем.

Менеджер приділяє велику увагу до зовнішнього вигляду, та до своїх ділових та комунікаційних здібностей. У вільний час, директор продивляється інформацію щодо туризму в світі й нових напрямів відпочинку. А також, спілкується з партнерами (туристами та туроператорами).

Турагентство працює з туроператорами за договорами комісії, реалізуючи програму за твердою ціною туроператора, одержуючи від продажу готових турів певний відсоток.

2.2 Аналіз PR-діяльності підприємства

Просування туристського продукту (турпродукту) - комплекс заходів, спрямованих на його реалізацію, що включає рекламу, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, організацію інформаційних центрів, створення каталогів, буклетів, та ін.

Стратегія рекламної кампанії будь-якої фірми базується на залученні клієнтів. Реклама - це найдорожчий елемент маркетингової політики туристичної організації, тому від того, наскільки правильно визначені цілі реклами, вибрані засоби її поширення, розроблені рекламні звернення з урахуванням цільової аудиторії, залежить кінцевий результат рекламної діяльності.

До видів реклами в турагенції «Real-Travel» можна віднести:

* візитки агенції

* зустрічі з клієнтами й підтримка дружніх відносин з ними

* «сарафанне радіо»

* розсилки по клієнтам

* інформація на довідникових сайтах Луганська

* інформація на туристичних сайтах України

Для аналізу ефективності PR-діяльності турфірми, слід виявити сильні і слабкі сторони діяльності з просування фірми, на ринку послуг. Для цього пропонується застосувати SWOT - аналіз, стосовно PR фірми.

1. Сильні сторони:

a) диференційований підхід до формування турпродукту та пошуку цільової аудиторії - орієнтація на споживача є одним з найсильніших факторів успіху в діяльності по просуванню іміджу фірми та її послуг: підходячи до кожної з пріоритетних цільових груп персонально, можна вибирати конкретний ефективний для неї канал і спосіб поширення інформації;

b) пристойний рівень якості турпродукту при гнучкій системі цін також є сильною стороною, адже ніяке використання навіть самої професійної PR діяльності не приверне клієнтів так, як рівновага ціни і якості послуг;

c) вміння професійно вести конкурентну боротьбу: «Real-travel» дотримується етичних способів ведення інформаційної роботи та конкурентної боротьби;

d) наявність потреби в послугах фірми на споживчому ринку - попит на послуги туристичних організацій сприяє полегшенню діяльності щодо їх просування;

e) надійний і професійний менеджмент - директор «Real-travel» проявляє якості талановитого менеджера, прислухаючись до думок співробітників та туристів і налагоджуючи дух корпоративної культури організації.

2. Слабкі сторони:

a) відсутність чіткої стратегії може вплинути на ефективність діяльності по просуванню послуг фірми: якщо не вибрано певний напрямок, то зусилля можуть бути витрачені у великій кількості, не приносячи результатів, що призведе до виснаження;

b) не позиційований імідж фірми на ринку призводить до того, що необхідно витрачати більшу кількість зусиль по просуванню не тільки послуг турагентства, але і його іміджу серед різних цільових груп;

c) недостатньо активні просування: фірма робить ставки на постійних клієнтів організації, не надто активно намагаючись залучити інших або розширити рамки цільової аудиторії споживачів;

d) обмежений бюджет щодо PR не дає змоги фірмі випробувати нові засоби просування своїх послуг, перевага віддається старим, фінансові ресурси обмежені, а ризик надто великий.

3. Можливості:

a) обслуговування додаткових груп споживачів, розширення цільової аудиторії;

b) налагодження нових партнерських відносин;

c) розробка стратегії просування, відповідної стратегії розвитку підприємства.

4. Загрози:

a) можливості появи нових конкурентів в даному сегменті ринку: туристична галузь має величезний конкурентний ринок, тому поява кожного нового послаблює позиції фірми, особливо якщо її імідж не є брендовим;

b) нестабільність чинників зовнішнього і внутрішнього характеру на ринку туріндустрії.

У результаті були виявлені сильні і слабкі сторони по відношенню до PR діяльності, а також можливості і загрози, які існують в діяльності з просування послуг туристичної фірми «Real-travel».

Одним з рішень проблеми неефективності PR в турагенції, може бути використання виявлених в результаті аналізу сильних сторін, облік слабких сторін і загроз при проведенні PR-кампаній.

Таблиця 2.2

PR діяльність турагентства «Real - travel» Луганськ

Назва PR заходу	Використання підприємством «Real-travel» Луганськ
Робота зі ЗМІ (статі в газетах і журналах, робота з радіо та ТБ)	Використовується частково
Проведення семінарів	використовується
Видання інформаційних матеріалів (буклетів, карт, каталогів)	використовується
Організація рекламних поїздок	використовується в повній мірі
Проведення презентацій та виставок	не використовується
Формування корпоративної культури	використовується
Cпонсорство	не використовується
Благодійні заходи	не використовуються
Використання масових заходів зовнішньої реклами (білбордів та ін.)	не використовуються
Символічні події (відкриття фестивалів, спартакіад та інших масштабних заходів).	не використовується

Основна реклама турфірми - це зустрічі з постійними клієнтами, вечері, сніданки, впровадження себе в їх компанію, а отже можливість заохотити нових клієнтів. Це працює, хоча потребує від директора агенції високих навичок з психології й соціології.

В якості рекомендацій щодо поліпшення діяльності PR, турагенству потрібно:

- встановити взаєморозуміння і довірчі відносини між туристським підприємством і громадськістю;

- забезпечити фірмі популярність;

- створити і підтвердити імідж підприємства;

- провести популяризацію туристичного продукту та туризму в цілому;

- спростовувати спотворену та (або) несприятливу інформацію;

- забезпечити підтримку з боку різних цільових аудиторій.

Реалізація цих завдань можлива завдяки розробки концепції PR-кампанії і реалізації її в життя.

2.3 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва[11].

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток [11].

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці [11].

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Працівник зобов'язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог [11].

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. (частина третя статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. (частина п'ята статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам та/або їхнім представникам забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного нагляду за охороною праці. (частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці. (частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Санітарні правила та норми затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, за погодженням з відповідним профспілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства [11].

Державне управління охороною праці здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України;

2. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;

3. міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 цього Закону, юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.

Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення".

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Безпека в надзвичайних ситуаціях

Екологічна обстановка в світі в останні роки погіршилася і вважається несприятливою. Засоби масової інформації майже щодня повідомляють про надзвичайні ситуації, що відбуваються у світі: лісові пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, виверження вулканів, урагани, смерчі, снігові і пилові бурі та інші стихійні лиха, аварії і катастрофи на підприємствах і транспорті, супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів і об'єктів господарювання, забрудненням і зараженням навколишнього середовища.

Під надзвичайною ситуацією розуміють порушення нормальних умов життя і діяльності людей, об'єктів або територій унаслідок аварій, катастроф, стихійних лих або інших чинників, що спричинили або можуть спричинити загибель людей та значні матеріальні втрати.

За масштабами надзвичайні ситуації поділяють на:

- загальнодержавного рівня;

- регіонального рівня;

- місцевого рівня;

- об'єктового рівня.

Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище надзвичайні ситуації бувають природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Від ефективності розроблення та впровадження в життя заходів із запобігання та ліквідації надзвичайної ситуації в разі її виникнення залежатиме життя та здоров'я персоналу та відвідувачів цих підприємств і розміри заподіяної шкоди.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, підготовка персоналу на підприємствах незалежно від форм власності до дій у надзвичайних ситуаціях здійснюється за спеціально розробленою схемою заходів захисту населення та територій.

Для великих і малих підприємств система заходів захисту від надзвичайних ситуацій включає:

· планування та здійснення необхідних заходів для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання;

· розроблення планів локалізації та ліквідації аварій з подальшим погодженням з Державною службою України з надзвичайних ситуацій;

· підтримання у готовності до застосування сил і засобів із запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

· створення та підтримання матеріальних резервів для попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій;

· забезпечення своєчасного оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення або при виникненні надзвичайної ситуації [58].

Основною особливістю дій малих підприємств при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій є в першу чергу захист персоналу та відвідувачів.

Виходячи з цього, ст. 130 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що на підприємствах з чисельністю персоналу 50 осіб і менше розробляються та затверджуються інструкції щодо дій при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій.

Крім того, у сфері промислового виробництва до малих підприємств можуть бути віднесені і такі, де чисельність працівників перевищує 50 осіб. Інструкції для таких підприємств розроблюються за рішенням відповідного територіального органу Держслужби України з надзвичайних ситуацій.

Розроблена інструкція не повинна суперечити положенням та вимогам Кодексу цивільного захисту України.

Інструкція розробляється та підписується посадовою особою підприємства з питань цивільного захисту, затверджується керівником підприємства та доводиться до всіх працівників під підпис.

Крім Інструкції, на малому підприємстві розробляється План евакуації при пожежі або загрозі вибуху. Особливо це важливо для тих об'єктів, на території яких може знаходитись значна кількість відвідувачів.

Деякі конкретні заходи, не відображені в нормативних документах підприємства, потребують внесення до посадових інструкцій працівників. Крім того, на малому підприємстві необхідно розробляти й доводити до всіх працівників Порядок цілодобового оповіщення керівництва та працівників у випадку загрози або виникнення надзвичайної ситуації.

Всі працівники підприємства повинні бути навчені діям, чітко знати свої обов'язки та неухильно їх виконувати. Це також стосується адміністрації малого підприємства, яка в екстремальній обстановці не може приймати помилкові рішення або віддавати необґрунтовані розпорядження [58].

На території України джерелами таких надзвичайних ситуацій переважно бувають стихійні лиха, порушення технологічних процесів, вихід їх з під контролю людей тощо.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

- надзвичайно-техногенне навантаження території;

- значний моральний і фізичний ізнос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

- погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

- незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

- ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

- недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків;

- відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

- низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

- дефіцит кваліфікованих кадрів;

- низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій [47].

Організація охорони праці на туристичному підприємстві

Директор турфірми на кожному робочому місці створює умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечує додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

В «Real travel» серед основних нормативних документів з охорони праці є:

- Наказ Про затвердження та введення в дію інструкцій з охорони праці;

Він передбачає розробку і введення таких інструкцій: інструкція з охорони праці для кожної посади; інструкція з охорони праці при роботі на персональних електронно-обчислювальних машинах; інструкція для проведення вступного інструктажу з охорони праці; інструкція по наданню першої медичної допомоги; загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки в приміщеннях відділу освіти;

- Положення про охорону праці;

-Інструктажі з питань охорони праці. Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий;

- Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 (із змінами);

- Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03.2006 №237.

У туристичній фірмі «Real travel» дотримується керівництво про охорону праці, у зв'язку з тим, що директор туристичної організації займається діяльністю безпосередньо пов'язаною з роботою за комп'ютером, то він повинен:

· перед роботою оглянути і привести в порядок своє робоче місце;

· відрегулювати освітлення на робочому місці;

· перевірити правильність підключення обладнання до мережі.

Керівник проходить навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог охорони праці.

Для підтримання пожежної безпеки підприємство здійснює комплекс обов'язкових організаційних заходів, перелічених у "Правилах пожежної безпеки в Україні”, а саме:

1) визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;

2) запроваджено відповідний протипожежний режим;

3) підготовлено й затверджено загальнооб'єктову інструкцію про заходи пожежної безпеки й відповідні інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, а також ознайомлено з тими інструкціями всіх працівників;

4) складено плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі;

5) встановлено у приміщеннях відповідні знаки пожежної безпеки, таблички з вказівкою номеру телефону та порядку виклику пожежної охорони.

Окрему увагу присвячено спеціальним заходам, що запобігають пожежам від теплового прояву електричного струму.

Приміщення, в якому знаходиться робоче місце менеджера, відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки. У нормальних умовах електричні мережі досить безпечні, так як вони надійно ізольовані, і навколишнє середовище практично не руйнує ізоляцію; крім того, в приміщенні виконані наступні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом:

1) захисне заземлення - заземлюються системний блок і захисний екран дисплея;

2) частини обладнання і проводка, що знаходяться під напругою, надійно захищені і розташовані в недоступних місцях;

3) захисне занулення.

Завдяки заземленню і майже повної відсутності відкритих металевих частин на сучасній комп'ютерній техніці, небезпека виникнення зарядів статичної електрики дуже мала. Для зменшення інтенсивності генерації електричних зарядів покриття підлог виконується з антистатичного лінолеуму.

Для ліквідації пожежі в приміщенні, де розташовано робоче місце менеджера, застосовуються первинні засоби пожежогасіння. На стіні є ящик з пожежним стволом та пожежним рукавом з тканинного матеріалу. У робочому кабінеті висить вогнегасник типу ОУ-2.

Висновки до другого розділу

Давши характеристику господарчій діяльності турфірми та PR-діяльності, можна зробити наступні висновки: туристичне підприємство «Real Travel» є провідним турагентом Луганської області, яке пропонує широкий спектр послуг з екскурсій для громадян по Україні і Європі, відпочинку на морі, лікувальних, оздоровчих, бізнес і Shop-турів, круїзів, бронюванню готелів, продажу авіаквитків.

Основною ціллю діяльності туристичного підприємства «Real Travel» є надання послуг з організації подорожувань і отримання комерційного прибутку.

Стратегія PR-діяльності підприємства «Real Travel» полягає в наданні ексклюзивної, достовірної інформації про туристичні та екскурсійні послуги й організація відпочинку громадян закордоном.

Турагенція працює як посередник між туристом та туроператором, тож має мінімальну кількість постійних партнерів.

Туристичне агентство «Real Travel» ретельно відстежує всі зміни на туристичному ринку, вивчає діяльність фірм-конкурентів, розробляє нові туристичні маршрути для молодіжного, сімейного, ділового, пізнавального та лікувального туризму.

Просування туристського продукту (турпродукту) в «Real Travel» -комплекс заходів, спрямованих на його реалізацію, що включає рекламу, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, організацію інформаційних центрів, створення каталогів, буклетів та ін.

Аналіз ефективності PR-діяльності турфірми «Real Travel» з застосуванням SWOT-аналізу дозволив виявити сильні і слабкі сторони діяльності з просування фірми на ринку послуг.

Сильні сторони: диференційований підхід до формування турпродукту та пошуку цільової аудиторії; пристойний рівень якості турпродукту при гнучкій системі цін; дотримання етичних способів ведення інформаційної роботи та конкурентної боротьби; наявність потреби в послугах фірми на споживчому ринку; надійний і професійний менеджмент. Слабкі сторони: відсутність чіткої стратегії по просуванню послуг фірми; непозиційований імідж фірми; недостатньо активні просування; обмежений бюджет щодо PR. Можливості: обслуговування додаткових груп споживачів, розширення цільової аудиторії; налагодження нових партнерських відносин; розробка стратегії просування, відповідної стратегії розвитку підприємства. Загрози: можливості появи нових конкурентів в даному сегменті ринку; нестабільність чинників зовнішнього і внутрішнього характеру на ринку туріндустрії.

Одним з рішень проблеми неефективності PR в турагенції, може бути використання виявлених в результаті аналізу сильних сторін, облік слабких сторін і загроз при проведенні PR-кампаній.

Основна реклама турфірми - це зустрічі з постійними клієнтами, вечері, сніданки, впровадження себе в їх компанію, а отже існує можливість заохотити нових клієнтів.

Тому необхідно розробити комплекс заходів щодо покращення PR-діяльності, а для цього турагенству «Real Travel» Луганськ потрібно: встановити взаєморозуміння і довірчі відносини між туристським підприємством і громадськістю; забезпечити фірмі популярність; створити і підтвердити імідж підприємства; провести популяризацію туристичного продукту та туризму в цілому; спростовувати спотворену та несприятливу інформацію; забезпечити підтримку з боку різних цільових аудиторій.



РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення PR-діяльності туристичного підприємства «Real-travel», м. Луганськ

3.1 Розробка концепції PR-програми для туристичного підприємства

PR в індустрії туризму «спрямований на вивчення громадської думки і формування доброзичливого ставлення до туристичного підприємства і його діяльності з боку цільових аудиторій і широких мас населення».

Відправною точкою успішної PR-діяльності є постановка певних, вимірюваних цілей і завдань в залежності від сфери, в якій працює організація, від її цілей в бізнесі.

Серед цілей організації виділяють як довгострокові (стратегічні), так і короткострокові (тактичні) цілі. Після правильної постановки цілей, визначення стратегій і цільових аудиторій, всі отримані дані необхідно структурувати в єдину концепцію розвитку організації, відповідно до якої і буде будуватися PR-кампанія.

Основними загальними цілями досліджень у PR є:

1)отримання інформації про організаційне середовище та з'ясування проблем у роботі з громадськістю;

2)ідентифікація та характеристика цільових груп організаційної громадськості;

3) уточнення та/або формулювання цілей і завдань діяльності, концепції та стратегії PR-роботи;

4) розробка показників оцінки ефективності PR-діяльності.

В контексті PR-кампанії передбачається, що, перш ніж організувати, попередньо необхідно:

1) виявити проблему і ті групи людей, які вона в найбільшій мірі зачіпає;

2) визначити, яка інформація необхідна і з яких джерел її можна отримати;

3) зібрати фактичний матеріал, провести соціологічне опитування і т. д.;

4) зібрати інформацію про найбільш важливі (проблемні) групи, з якими надалі доведеться працювати і які з цього моменту стають цільовими групами.

Дослідження важливі саме тому, що вони дозволяють отримати необхідну і відсутню інформацію, дати важливі орієнтири і критерії подальшої роботи - розробці стратегії і тактики кампанії, постановці завдань, плануванні і т. д.

Значення хорошого дослідження для PR-кампанії в тому, що воно:

* забезпечує теоретичну, інформаційну та аналітичну базу всієї роботи;

* створює основу, на якій формуються (або уточнюються) цілі та завдання PR-кампанії, її концепція, стратегія і тактика;

* складає необхідну інформаційно-аналітичну основу управлінських рішень, допомагає оцінювати хід і результати кампанії [21].

В якості приватних цілей PR-діяльності турфірми можна виділити наступні:

- встановлення взаєморозуміння і довірчих відносин між туристським підприємством і громадськістю;

- забезпечення фірмі популярності;

- створення і підтвердження іміджу підприємства;

- популяризація туристичного продукту та туризму в цілому;

- спростування спотвореної та (або) несприятливої інформації;

- забезпечення підтримки з боку різних цільових аудиторій.

До приватних завдань PR-діяльності відносяться:

· прогнозування криз;

· створення популярності (пабліситі) фірми;

· вивчення громадської думки;

· формування (підтримка, зміна) корпоративного іміджу, фірмового стилю і фірмових стандартів;

· дослідження ефективності акцій;

· підвищення вартості компанії;

· утримання постійних клієнтів;

· формування корпоративної культури організації;

· робота з персоналом;

· психотерапія керівництва і партнерів;

· підготовка до кризових ситуацій та антикризове управління.

Під PR-кампанією слід розуміти розробку і комплексне багатократне використання PR-засобів, а також рекламних матеріалів, в рамках єдиної концепції і загального плану дії на думку і відношення цільових груп та громадськості, з метою формування позитивного образу фірми, а також її товарів і послуг, діяльності на ринку і в суспільстві, що проводяться в певний проміжок часу.

PR-кампанія полягає в розробці ідей, засобів, методів і послідовних етапів встановлення комунікації між фірмою і громадськістю (цільовими групами - потенційними партнерами та споживачами, представниками ЗМІ, державними інститутами, посередниками та ін). Вона полягає також у прояві, позиціонуванні зрілої і розвиненої культури підприємництва, певного іміджу, стилю керівництва, поведінки персоналу [26].

Розробка і визначення найбільш ефективних PR-засобів багато в чому залежить від їх ефективності. Найбільш ефективними PR-інструментами є участь у виставках, конференціях, форумах, PR в Інтернеті у вигляді новин, PR-статті в спеціалізованих виданнях, а також РR в Інтернеті (соціальні мережі, коментарі, форуми, блоги).

Про це свідчать результати дослідження опитування компаній ключових ринків України , проведеного інформаційно-аналітичним центром "Publicity" у 2012 році. У ході дослідження було опитано представників 210 компаній, що працюють на п'яти ключових ринках: ринок послуг (32%), аграрний (20%), автомобільний (18%), будівельний (16%) і фінансовий (14%).

Рис. 3.1 Найбільш ефективні PR засоби

Головною метою PR-кампанії для турфірми «Real-travel» Луганськ можна визначити - збільшення попиту на туристичні послуги і підвищення конкурентоспроможності, а також заняття стійкої позиції на ринку туристичних послуг.

Для реалізації даної мети поставлені наступні завдання:

1. Дослідити ринок ЗМІ міста;

2. Розробити PR - заходи для досліджуваної турфірми.

Рішення даних завдань в кінцевому підсумку сприяє:

- Збільшенню обсягу продажів;

- підвищенню іміджу фірми;

- захопленню частки ринку.

Для грамотного і чинного створення плану PR - кампанії для «Real-travel» Луганськ, рекомендується провести попередній аналіз. Попередній аналіз - основа загальної стратегії PR - кампанії. Його дані враховуються при складанні планів PR - кампаній.

В першу чергу турфірмі «Real-travel» Луганськ необхідно провести основний підготовчий захід PR - кампанії, аналіз вихідної ситуації, вивчення її своєрідності і особливостей.

Вивчення громадської думки включає пошук відповідей на такі питання, як:

1. що входить в коло поведінкових інтересів цільової аудиторії?

2. які стереотипи сприйняття рекламних та PR - звернень?

3. яка очікувана реакція цільової аудиторії на плановану PR - кампанію?

Далі необхідно провести аналіз засобів масової інформації, який стосується вивчення наступних аспектів:

1) загальна система ЗМІ, що перебуває в розпорядженні цільової аудиторії;

2) найбільш популярні видання і радіопрограми;

3) найбільш відповідні канали доставки PR - звернень;

4) ефективність окремих засобів масової інформації і т. п.

Наступним кроком рекомендується вивчити об'єднання людей, що входять в цільову аудиторію, професійним та іншим інтересам, подібний аналіз вимагає попереднього дослідження з точки зору їх авторитетності, чисельності і т.п.



Рис.3.2 Найбільш популярні радіостанції м. Луганська [6]

Найбільш популярними ЗМІ Луганська є телебачення, радіо, друковані ЗМІ, Інтернет. Для реалізації PR - заходів турагентства «Real-travel» були вибрані друковані ЗМІ, радіо та Інтернет в зв'язку з їх відносно невисокою вартістю. Найбільш популярні радіостанції, друковані видання та інтернет-ресурси міста Луганська представлені нижче [6]. Ефективно буде використовувати різні ЗМІ для прямої і непрямої реклами, а також PR.



Таблиця 3.1

Вартість розміщення реклами на радіо м. Луганськ

Радіостанція	Вартість 1-ї секунди ефірного часу, грн., без урахування ПДВ
	Радіо Кисс ФМ Луганськ 106,9 FM Вартість виходу однієї секунди рекламного ролика на Кисс ФМ в Луганську - 2,50 грн. без ПДВ. Надбавка за першу позицію в рекламному блоці - 25%.
	Радіо РОКС ФМ Луганськ 100,4 FM Вартість виходу однієї секунди рекламного ролика на радіо РОКС в Луганську - 2,50 грн. без ПДВ. Надбавка за першу позицію в рекламному блоці - 25%.
	Русское радио Луганськ 102,9 FM Вартість виходу однієї секунди рекламного ролика на Російському радіо в Луганську -3,07 грн. без ПДВ. Надбавка за першу позицію в рекламному блоці - 25%.
	Радіо Хіт ФМ Луганськ 104,0 FM Вартість виходу однієї секунди рекламного ролика на радіо Хіт ФМ в Луганську - 3,50 грн без ПДВ. Надбавка за першу позицію в рекламному блоці - 25%.
	Радіо Шансон Луганськ 105,5 FM 07:00 - 10:00 17:00 - 20:00 10:00 - 17:00 20:00 - 24:00 24:00 - 07:00 3,7 грн. 3,35 грн. 1,9 грн. 0,27 грн. Рекламний блок - 20-а та 50-а хвилина кожної години Надбавка за першу позицію в рекламному блоці - 20%.

При плануванні PR-кампанії для «Real-travel» Луганськ з використанням різноманітних ЗМІ, необхідно враховувати безліч чинників, таких як рейтинг ЗМІ, термін життя повідомлення, простота повідомлення і т.д., табл. 3.2.