Ресурсний потенціал Херсонської області для розвитку гастрономічного туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ресурсний потенціал Херсонської області для розвитку гастрономічного туризму

ВСТУП

гастрономічний туризм херсонський

Нині Україна має низку заходів, що створює передумови для розвитку гастрономічного туризму, який має свої особливості у регіональному аспекті.

Гастрономічний туризм на сучасному етапі активно розвивається в Україні через низку не тільки традиційними способами, але і організаціями різних арт-заходів, що дозволяють популяризувати не тільки національну кухню, але і кухню інших країн світу.

Актуальність теми. Одним з найперспективніших регіонів розвитку гастрономічного туризму в нашій країні є Херсонська область. Це пояснюється вигідними особливостями його географічного розташування, сприятливим кліматом, багатством та ресурсними потенціалом області. Надзвичайно актуальною є тема використання гастрономічних ресурсів Херсонської області як основи гастрономічної діяльності в регіоні.

Метою курсової роботи є дослідження ресурсного потенціалу Херсонської області як основи гастрономічної діяльності в регіоні.

Для досягнення поставленої мети, вирішується ряд завдань:

- Визначити теоретичні основи дослідження гастрономічного туризму.

- Дослідити природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської області.

- З'ясувати соціально-економічні передумови розвитку туристичної сфери Херсонської області.

- Визначити функціонально-компонентну структуру туристичної сфери Херсонської області.

- Дослідити показники діяльності туристичної сфери Херсонської області.

- Визначити основні проблеми функціонування й розвитку гастрономічного туризму в Херсонській області.

- Запропонувати пропозиції щодо удосконалення гастрономічного туризму в Херсонській області.

Об'єкт дослідження - ресурсний потенціал Херсонської області для розвитку гастрономічного туризму.

Предмет дослідження - ресурсний потенціал Херсонської області для розвитку гастрономічного туризму.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження та передумови розвитку туристичної сфери Херсонської області

1.1 Теоретичні основи дослідження гастрономічного туризму

Виникненню феномену гастротуризму сприяло безліч чинників. Просто похід у ресторан перестав здаватися чимось незвичайним. Екрани телевізорів заповнили кулінарні програми. Шеф-кухарі відомих ресторанів стали справжніми зірками, як актори та політики. У питанні їжі публіка стала більш обізнаною. Багато гастрономічних закладів, що знаходяться у віддалених регіонах, яких-небудь гірських селах, привертають не аби-який інтерес з боку гастрономічних туристів, тим самим сприяючи підтримці економіки цієї місцевості і розширенню туристичних маршрутів країни.

Перш ніж дати визначення гастрономічного туризму, варто пригадати, що таке туризм та що являє собою гастрономія.

Відповідно до визначення, розробленого Міжнародною асоціацією наукових експертів в галузі туризму, «туризм як соціально-економічна система є сукупністю відносин, зв'язків і явищ, що виникають під час переміщення та перебування людей в місцях, відмінних від їх постійного місця проживання і не пов'язаних з їх трудовою діяльністю».

Слово «гастроном» вперше з'явилося у вірші, опублікованому французом Жаком Бершо в 1804 році. У вірші Бершо гастрономія описувалася як «насолода їжею і напоями якнайкраще». До цього слово «гастрономія» можна було зустріти повсюди, але йому було надзвичайно важко дати визначення, тому що воно охоплювало цілий ряд асоціацій з їжею, стравами та напоями. Нарешті, в 1835 році, слово гастрономія було включено і визначено у французькому словнику як «мистецтво хорошої їжі».

Багато авторів часів Грецької та Римської імперії, як наприклад, Атхені, писали тільки про кулінарію в цілому, не фокусуючись на самій гастрономії. Крім того, італійці в середньовіччі досліджували та включали гастрономію до всіх аспектів життя, від медицини аж до сільського господарства. Наприклад, в дослідженні медицини, їжа відносилася до здорового способу життя і звичок харчування.

Пізніше, після Бершо, інший француз, Олександр Бальтазар Лоран (1758-1837), адвокат і письменник, пов'язав гастрономію з буржуазним стилем життя. До 1920 року перша гурме література була опублікована у Франції в якості путівника для мандрівників по місцевих продуктах, що мав на меті сприяння регіональному гастрономічному туризму. У 1930 роцібільш детальну інформацію по гастрономії було представлено в «Guide Bleu Bords de Loire et Sud».

Перше офіційне вчення про гастрономію було опубліковане Жаном Антельме Брийя-Саваре у «La Physiologie du goutin» (1825), що потім незчисленну кількість разів було перекладено англійською мовою під назвою «Фізіологія смаку» (The Physiology of Taste). Брійя-Саваре проклав шлях для подальших досліджень про взаємозв'язок між почуттями та їжею і споживанням їжі та напоїв як науки.

За етимологією, слово «гастрономія» пішло від грецького «гбуфЮсb/гастрос» - шлунок, і «гномос» - наука.

Гастрономічний туризм - особливий різновид відпочинку, який, в першу чергу, пов'язаний не з оглядом місцевих архітектурних пам'яток або музеїв, не з пошуком краєвидів для цікавих фотографій, а з різноманітними дегустаціями та знайомством з національними кулінарними традиціями. Головна мета відпочиваючих, які вибирають гастрономічний туризм, полягає в дегустації унікальних продуктів і страв, властивих виключно для даної місцевості. Адже пригощання національними стравами та напоями є основою гостинності, а відтак сприяє налагоджуванню культурних контактів, взаємопізнанню та взаєморозумінню, масштабному спілкуванню між громадянами різних країн.

Термін «кулінарний туризм» було вперше введено в обіг Лусі Лонгом, професором університету Огайо у 1998 році. Він сформулював концепцію за якої туристи пізнають місцеву культуру через їжу і вино.

За словами Вульфа, незабутні страви і напої не тільки істотно впливають на мотивацію і поведінку туристів, але також на те, як вони сприймають туристичну дестинацію. Тобто, він бачить кулінарний туризм як поєднання подорожі, дослідження і задоволення від їжі та напоїв з унікальними і незабутніми гастрономічними враженнями.

На думку науковців Хола, Мітчела, Ігалайер і Річардса, кулінарний туризм може створити відмінну атмосферу, яка так важлива під час подорожей для незабутнього досвіду, створити сильний образ, використовуючи унікальні кулінарні особливості та культурні цінності.

За словами Ківеля і Кроттс, суть кулінарного туризму - це не тільки подорож, але й зіткнення культур.

Холл і Шарплз визначають кулінарний туризм як «відвідування виробників первинного та вторинного рівня, кулінарних фестивалів, ресторанів і дегустаційних залів, під час яких дегустація виступає в якості основної мотивації для подорожей». Річардз додає, що для кулінарних мандрівників типово шукати унікальний новий досвід під час їх поїздок. До того ж, кулінарний туризм асоціюється не тільки з їжею і напоями, але з подіями: від гастрономічних фестивалів до відвідувань ферм.

За словами Сміта і Костелло, кулінарний туризм рекламує туристичні визначні пам'ятки з унікальним і незабутнім досвідом дегустації страв і напоїв. Хантер підсумовує, що в результаті, туристичні організації визнають потенціал кулінарного туризму в якості потужного інструменту для просування дестинацій та регіонів.

Кулінарний туризм ще визначається як прагнення до унікального і незабутнього досвіду дегустації їжі та напоїв. Слова «унікальний» і «незабутній» є ключовими словами для розуміння кулінарного туризму. Мова не тільки про ресторани з Мішленівськими зірками чи ексклюзивні виноробні. Насправді, кулінарний туризм включає як місцеву кондитерську лавку чи цікавий бар, де подають місцеве пиво, так і ексклюзивні дорогі заклади. Основна ідея кулінарного туризму - створення регіональної ідентичності на основі місцевої культури, яка відрізняє один регіон від іншого.

Підсумувавши, можна сказати, що гастрономічний туризм - це вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з виробництвом, технологією приготування та дегустацією національних страв та напоїв, а також кулінарними традиціями народів світу і має на меті отримання унікального незабутнього досвіду.[1]

Відзначимо, що в українській туризмології немає єдиного термінологічного визначення цього виду туризму. Зустрічаються терміни кулінарний туризм, винний і (винно-) гастрономічний туризм, гурман-тури, гастрономічний туризм.

В даний час існує зростаючий попит гастрономічного і винного туризму і стає вирішальним сектор індустрії подорожей і туризму.

Винний туризм - полягає в тому, щоб пробувати вина тільки в місцях їх виробництва, щоб міцно зв'язати в своїй пам'яті і своїй уяві букет і смак напою - з таємницею його походження в природі, історію та дух місцевості, відчути себе жителем цієї країни, зрозуміти цю країну і культуру, особисто познайомитися з виноробами, дізнатися про вікові традиції господарства, почуттями ототожнити з майстром, його талантом і вмінням, спробувати зрозуміти всім своїм єством внутрішню приховану суть його вина.[2]

Тим не менш, популярність винно-гастрономічного туризму була визнана протягом декількох десятиліть. За Померо, в Австралії та Канаді кулінарний туризм дотував $1 млрд на рік у 2005, і близько $7,2 млрд у 2010. Все більше і більше країн починають визнавати потенціал кулінарного туризму.

Інтернет-сторінка Асоціації Міжнародного Кулінарного Туризму опублікувала список унікальних особливостей гастрономічного туризму:

* майже 100% туристів обідають під час подорожі, і кожен обід - це їх можливість дізнатися більше про місцеву їжу і людей;

* обідня трапеза - одна з трьох найулюбленіших туристичних діяльностей;

* мистецтво кулінарії та дегустація вин - це єдина форма мистецтва, яка впливає на всі п'ять людських почуттів: зір, слух, нюх, смак і дотик;

* існує висока позитивна кореляція між туристами, які зацікавлені у вині/кухні і тими, хто цікавиться музеями, шоу, магазинами, музичними та кінофестивалями чи культурними пам'ятками;

* інтерес до кухні подорожуючих не прикріплений до певного віку, статі чи етнічної групи;

* на відміну від інших видів діяльності туристичних і пам'яток, гастрономічний туризм доступний цілий рік, в будь-яку погоду;

* кулінарний туризм не обов'язково є ексклюзивним, тому вам не доведеться витрачати багато грошей для отримання гастрономічного досвіду.

Гастрономічний туризм розглядається як підтип культурного туризму, адже їжа є основним компонентом будь-якої культури. Ця тенденція може бути використана для заохочення мандрівників відвідати інші країни у пошуках кращого гастрономічного досвіду. Як каже Бенджамін Крісті: «Якщо людина хоче найкращий стейк, то треба їхати в Техас, найкраще барбекю - в Луїзіані, і що за візит до Нью-Йорку без ласування шматком Нью-Йоркської піци. Поїздка до Сінгапуру не буде повноцінною без Сінгапур чилі краба, масляної курки - в Індії, курячих шпажок - в Малайзії, качки по-пекінськи - в Китаї, суші - в Японії, кесаділья - в Мексиці, хангі від Маорі - в Новій Зеландії. А найкраща тарілка пасти знайдеться лише в Італії. Список можна продовжувати нескінченно, коли справа доходить до кулінарного туризму».[3]

Особливості гастрономічного туризму.

З кожним роком кулінарні гастрономічні подорожі стають все більш популярними: туристи мандрують різними континентами та країнами, харчуються у найвідоміших ресторанах та маленьких кафе, куштують продукти місцевого виробництва та насолоджуються традиційними напоями.

Кожному туристу, який захопився кулінарними традиціями нової для нього місцевості, варто звернути увагу на особливості незнайомої кухні, щоб уникнути алергічних реакції та не набрати зайвої ваги. Абсолютно нове кулінарне середовище може бути стресом для непідготовленого організму, тож знайомити його з новими стравами потрібно доволі обережно.

Національна кухня кожної країни відома неповторними стравами, ексклюзивними напоями та особливими традиціями, тому недивно, що гастрономічний туризм набуває активного розвитку.

У першу чергу, гастрономічний туризм цікавий гурманам, для яких гарне блюдо - це щось більше, ніж їжа. По-друге, гастрономічний туризм цікавий і тим людям, чий бізнес пов'язаний з приготуванням і вживанням їжі: ресторатори, сомельє, дегустатори, ресторанні критики. У таких турах вони підвищують свій професійний рівень, набираються досвіду, набувають нові знання. Ну і, представники туристичних компаній, вирушаючи в такі тури, також переслідують свої професійні цілі: розширити свій бізнес і почати продавати гастрономічні тури. З точки зору організаторів туризму, гастрономічний тур передбачає ознайомлення з оригінальними технологіями виготовлення місцевих харчових продуктів, традиціями їх споживання, опанування навичок кулінарного мистецтва, участь у фестивалях та тематичних культурно-масових заходах.[4]

Гастрономічні фестивалі - це чудова можливість познайомитись з багатьма видами місцевої кухні, налагодити зв'язки з жителями певної країни. Кожен рік у різних країнах світу відбувається безліч кулінарних фестивалів: Октоберфест у Німеччині, свято молодого вина у Франції, Сан Фермин в Іспанії, фестиваль кави в Україні.

Гастрономічні тури мають екзотичний характер. Туристи, особливо іноземні, досить вибагливі в їжі. У кожній країні в силу географічних, культурних, релігійних, історичних й інших факторів і традицій склалися певні смаки і культура споживання їжі.

Роками харчуючись у наших національних традиціях, люди звикли до певної кількості спецій, прянощів, жирів, солі, до певного балансу рідкої і твердої їжі, до прийнятих вже їм напоїв і т.д. Потрапивши в незвичне кулінарне середовище, організм піддається додатковим стресам. Наприклад, надлишок спецій може викликати розлад шлунку, велика кількість солі - посприяти підвищенню артеріального тиску, а безконтрольне поглинання занадто жирної їжі швидко призведе до появи зайвих кілограмів. Якщо ж подорожувати організовано, то національні особливості харчування можна передбачити, а неприємності звести до мінімуму.

Гастрономічні тури - це спеціально розроблені професіоналами тематичні програми, які в своїй основі становлять систематизоване відвідування різних ресторанів національної кухні, вивчення принципів гастрономії і приготування особливих страв, дегустація продуктів, відвідування винних, пивоварних і ковбасних заводів та ін.

Зараз в усьому світі найбільшим попитом серед поціновувачів вишуканої кухні та оригінальних продуктів користуються спеціалізовані тури до Італії, Франції, Китаю, Японії, Іспанії, Таїланду, Швейцарії. Попит на такий вид туризму традиційно високий серед німців,японців, американців. англійців. У мешканців країн СНД інтерес до гастрономічних турів не є масовим, по-перше, тому що ці тури є досить дорогими, не розрахованими на масового споживача, по-друге, з огляду на традиційне бачення відпочинку - море, сонце, пляж.

Дуже знамениті французькі, італійські,іспанські винні тури,що пропонують прогулянки по виноградниках, збір винограду, дегустацію вин, участь у традиційних винних святах. Пивні тури по Німеччині,Австрії, Чехії, Бельгії запам'ятаються любителям пінного напою не тільки різноманітністю його смаків та кольорів, але і відвідуванням пивоварень, знаменитих пивних барів та фестивалів.

Популярні сирні тури в Голландію, Швейцарію, Італію, де можна скуштувати сорти кращих сирів,відвідати сирний ярмарок. В Японії туристам пропонується під керівництвом гастрогіда купити продукти для суші, які потім будуть приготовлені на очах мандрівника професійними сушистами.

У багатьох країнах створюється спеціальна інфраструктура для поціновувачів гарної та смачної їжі. Так, у м. Кельн з 1993 року успішно функціонує музей шоколаду, який щорічно відвідують близько 650 тис. осіб. Експозиція музею представляє більш ніж 3000 річну історію шоколаду, починаючи зі священного напою індійців і закінчуючи сучасною продукцією. Для дітей встановлені термінали з іграми та цікавими вікторинами на «шоколадну» тематику. В теплиці заввишки 10 м. відтворено обстановку тропічного лісу, де ростуть какао-боби. За прозорою перегородкою відвідувачі можуть побачити цех виробництва шоколаду, який щоденно випускає 400 кг ласощів, а в Кельнському шоколадному салоні можна продегустувати чашку благородного напою та придбати смачний сувенір. У Швейцарії для знавців делікатесних високоякісних швейцарських сирів створено етноселище Емменталь, під час відвідування якого можна дізнатись про історію та секрети приготування цього популярного продукту, поспостерігати за виробництвом сиру на сироварні 1741 року, де до цього часу збереглись традиційні технології, а також взяти участь у виготовленні сирної головки, познайомитися з справжнім життям швейцарських фермерів та продегустувати кілька десятків видів сирів під час обіду в традиційному ресторані.

З точки зору організаторів туризму, гастрономічний тур передбачає:

- відвідування ресторанів національної кухні, дегустацію оригінальних страв та напоїв;

- участь у гастрономічних фестивалях та національних святах;

- знайомство з історією та рецептурою національної кулінарії;

- відвідування спеціалізованих майстер-класів, виставок, курсів, участь у приготуванні національних та місцевих страв;

- відвідування місцевих виробництв місцевих традиційних харчових продуктів, ознайомлення з оригінальними технологіями їх виготовлення;

- відвідування дегустаційних залів: винних, сирних, медових, наливок, приготованих за традиційними рецептами.

Гастрономічні тури бувають різних видів:

Економ-клас - це найпоширеніший варіант туру, в якому дегустації проходять в перервах між екскурсійною програмою і зупинками в готелях 3*.

Навчальні поїздки - це знайомство з кухнею країни через екскурсії на кухні відомих ресторанів та кулінарних фабрик, відвідування майстер класів, робота пліч-о-пліч зі шеф-кухарем, який не тільки розкаже цікаву інформацію про місцеву кухню, а й допоможе гурманам навчитися готувати.

Професійні тури - це тури для яких карту подорожі складає сам гастротурист, знаючи наперед, що і де він хоче скуштувати і чому навчитися. Цей вид туризму - індивідуальний.

Гастрономічні тури, подібно кожному ексклюзиву, задоволення не з дешевих. Певною мірою це пояснюється індивідуальним підходом до клієнта: на гастротури неможливо набрати велику групу, тому програма найчастіше розраховується на одного-двох чоловік. Вартість залежить від багатьох факторів - напряму, тривалості, пори року і т. д. Поїздки на значущі гастрономічні події, наприклад, на гурме-фестиваль у Санкт-Моріц, обійдуться дорожче. В цілому, вирушаючи в подорож по популярних програм (до Італії, Іспанії, Франції) варто розраховувати на суму від 1500-1800 EUR за тижневий тур. Вартість ексклюзивних маршрутів, наприклад, поїдання равликів на Мадагаскарі, може доходити до 5000 EUR.

Крім того, гастротури бувають сільські («зелені») і міські. На відміну від міських турів, вирушаючи в сільську місцевість, прагнення туриста - спробувати екологічно чистий продукт, що не має жодних добавок. Так в «зелених» гастротурах пропонується збір дикорослих ягід та горіхів у лісі, овочів і фруктів на фермах, полювання на трюфелі або прогулянка по виноробним стежках. Сюди ж відноситься смакове знайомство з так званими «дарами землі» - гастрономічними продуктами (а не готовими стравами), якими славиться місцевість, наприклад пермська шинка, іспанський хамон, голландський сир, брюссельське праліне, шведська ікра уклейки, японська риба фугу і т.д.

Вирушаючи в міський гастротур, туристи відвідують ресторани різних рівнів: від кондитерських фабрик, маленьких ковбасних цехів з подальшою дегустацією делікатесів, до страв «від шефа» у ресторанах haute cuisine.

Окрім того, вивчати гастрономічну карту світу можна, так скажемо, синтетично або аналітично. У першому випадку береться один продукт (наприклад, сир) і вивчається у всіх країнах виробництва (поїздка на сирні фабрики Франції, Голландії, Бельгії, дегустації моцарелли в Італії та сулугуні в Грузії). При аналітичному підході вибирається конкретна країна і «дегустується» - овочі та фрукти, закуски і соуси, супи, холодні й гарячі страви, десерти.

Залежно від обраного напрямку, гастрономічні тури пропонуються тривалістю від вікенду (міські програми, скажімо, устриці в Парижі) до повноцінних двох тижнів занурення в океан смаку (сільські маршрути, наприклад, по дорогах і ресторанам Апулії).

У більшості випадків туристи обирають комбіновані гастрономічні тури - адже з ранку до вечора пробувати, дегустувати, оцінювати і описувати може бути складно. У таких комбінованих програмах відвідування ресторанів гармонійно поєднується з екскурсіями або пляжним відпочинком.

Наприклад, один з популярних гастротурів по Італії, на базі проживання в Пармі, крім знайомства з місцевою шинкою включає поїздку по пам'ятних місцях, пов'язаних з ім'ям Джузеппе Верді, відвідування оперного спектаклю, екскурсію по замках графства Парма і, для повного задоволення, шопінг в одному з аутлетів.

Також в межах гастрономічного туризму можна виділити течії пивного, винного, віскі, шоколадного, кавового, чайного, ягідного, фруктового, грибного та інших видів туризму.[5]

1.2 Природно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської області

Розташована на півдні України. її площа становить 28,56 тис. кв. км (4,7% території країни).

Херсонщина - єдина з усіх областей України (крім АР Крим), що має вихід до двох морів - Чорного і Азовського. У межах області протікає всього 6 річок довжиною понад 10 км. Головна ріка - Дніпро -перетинає область із північного сходу на південний захід, поділяючись у нижній течії на рукави і утворюючи дніпровські плавні.

На Херсонщині знаходиться найбільший на планеті лиман - Дніпровсько-Бузький.

Чорноморське і Азовське узбережжя в межах області простягається більше як на 200 кілометрів і має чудові піщані пляжі, розвинену оздоровчу інфраструктуру. За кількістю сонячних днів Херсонщина не поступається Криму. Вона є областю з найменшою середньомісячною кількістю опадів (від 300 до 400 мм).

Тут розташовані два біосферні заповідники, які входять до світової мережі біосферних заповідників (резерватів) -Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна і Чорноморський.

Перший в Україні природний заповідник - Асканія-Нова - є найбільшим серед степових заповідників у Європі і єдиним у цій частині світу резерватом, де збереглися первинні степи (близько 1,5 тис. га). Ф.Фальц-Фейном у 1874 р. було споруджено невеликий вольєр для утримання представників місцевої фауни. Зоопарк розростався і був поповнений іншими видами з різних країн світу. В 1887 р. тут було створено ботанічний парк, у якому представлена флора всіх континентів.

Стосовно суспільно-географічних туристсько-рекреаційних ресурсів, варто відзначити, що історико-культурні туристсько-рекреаційні ресурси Херсонщини багаті та унікальні. Це підтверджує, по-перше, їх приналежність до різних історичних епох - від знахідок найдавніших стоянок до свідчень про культуру кіммерійців, скіфів, сарматів, греків; древніх слов'ян; запорізьких козаків, татар, турків, росіян. По-друге, тільки на цій території взаємодіють та змінюють одні одних Скіфське царство, грецькі колонії-міста; слов'янські поселення; Запорізька (Кам'янська) Січ та Кримське ханство; Османська Туреччина; Російська імперія. Найбільшими історико-культурними туристичними ресурсами, де практично представлені всі історичні епохи, володіють безпосередньо близькі до Дніпра Нововоронцовський, Білозерський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Великолепетиський, Каховський, Цюрупинський, Голопристанський райони. Курганні пам'ятки є практично у всіх районах. Пам'ятниками та пам'ятними місцями і подіями вирізняються Генічеський, Асканівський, Скадовський рекреаційні центри, Каховсько-Бериславський та Херсонсько-Білозерсько-Голопристанський вузли [6].

Всього на Херсонщині 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Область має значні можливості розвитку курортної галузі і масового відпочинку в долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжі Дніпровського лиману, Чорного і Азовського морів, хоча використовуються вони незначною мірою. Діють курорти Гола Пристань і Скадовськ, курортна місцевість Арабатська Стрілка. Санаторій "Гопри", розташований на березі цілющого Соляного озера, функціонує на базі озерних сульфідних грязей і хлоридно-натрієвої ропи. Тут збереглася перша грязьова лікарня для лікування захворювань опорно-рухового апарату, збудована в кінці XIX ст.

В 1900-1902 pp. було поглиблено дніпровське гирло (до 22 футів), прорито канал, який з'єднав порт із морем, і Херсону було повернуто значення великого морського порту.

Турфірми організовують одноденні поїздки в сільські місцевості (з обідом і дегустацією вин), подорож до заповідника "Асканія-Нова", прогулянки по Дніпру, відвідання рибальського острова (з обідом із рибних страв), полювання в Гаврилівському мисливському господарстві і на островах Бірючий, Джарилгач.[7]

1.3 Соціально-економічні передумови розвитку туристичної сфери Херсонської області

Туризм як специфічний вид діяльності охоплює безліч галузей економіки, починаючи з будівництва і закінчуючи транспортними перевезеннями. Досить важко дати точну оцінку чисельності працівників, зайнятих у сфері туризму. Крім того, туризм підтримує різноманітні зв'язки з підприємствами інших секторів економіки: сільськогосподарськими підприємствами, заводами з виробництва транспортних засобів, меблевими фабриками та ін.

До групи соціально-економічних туристичних ресурсів належать географічне положення, транспортна доступність, рівень економічного розвитку та добробуту суспільства, стандарти обслуговування, організація туристичного господарства, кількість зайнятих у галузі тощо.

Зростання обсягів туризму впливає позитивно на економіку , створюючи додаткові робочі місця, сприяючи розвитку малого підприємництва. Доведено, що вплив туризму на зайнятість стає визначальним для багатьох країн, які головно залежать від цього сектору економіки.

Під час туристичного сезону кількість зайнятих у туристичній сфері також зростає, значною мірою за рахунок молоді, студентів, які, крім заробітку, бажають удосконалити свої знання іноземної мови.

Зайнятість характеризується як кількісними, так і якісними показниками, до яких належать рівень кваліфікації працівників, зайнятих у туризмі. У туризмі здебільшого використовується низько кваліфікована праця: швейцари, підношувачі багажу, покоївки, кур'єри та ін., але водночас існують спеціальності, що вимагають високої кваліфікації: гід-перекладач, шеф-кухар, менеджер.

Забезпечення позитивного міжнародного іміджу Херсонської області та розвиток зовнішньоекономічної діяльності є важливим напрямом захисту та просування її інтересів, включаючи реалізацію стратегічного курсу держави на європейську інтеграцію, а також успішність країни в конкурентній боротьбі на міжнародних ринках збуту та інвестицій.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку регіону та в умовах прискорення в Україні процесів інтеграції у світовий економічний простір й нагальності вирішення ряду проблем активізація співробітництва з країнами світу, діяльність щодо формування позитивного міжнародного іміджу області набуває все більш актуального значення.

Програма має на меті:

організацію проведення упродовж зазначеного періоду скоординованої, планомірної та професійної діяльності, спрямованої на підвищення міжнародного іміджу Херсонської області у політичній, економічній та культурній сферах;

формування шляхом залучення приватних інвесторів сучасної індустріальної та інноваційної інфраструктури області;

активне просування експорту та сприяння модернізації виробничого комплексу регіону;

впровадження системного комплексу заходів євроінтеграції;

забезпечення поширення позитивної інформації щодо політичного та соціально-економічного розвитку Херсонщини і, зокрема, сприйняття регіону світовим співтовариством як надійного, передбачуваного партнера, прихильного до зміцнення демократичних засад суспільного життя та розвитку економіки, який має розвинуту індустріальну базу, висококваліфіковані трудові ресурси, значний інноваційний, науково-технічний, промисловий, сільськогосподарський потенціал, а також багату культуру та історію.

З огляду на вищезазначене, реалізація Програми дозволить закріпити позитивні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності області в середньостроковій перспективі та поліпшити імідж області як одного з найбільш інвестиційно привабливих регіонів для залучення іноземних інвестицій.

є система заходів, виконання яких має сприяти вирішенню ряду проблем, які на сьогодні стримують повноцінний економічний розвиток області, а саме:

несприятливий інвестиційний клімат області;

систематичне зменшення показників залучення прямих іноземних інвестицій та темпу зростання експорту товарів області;

низька конкурентоспроможність продукції місцевого виробництва на міжнародних ринках;

слабка обізнаність міжнародних торгово-економічних та інвестиційних організацій стосовно потенціалу та можливостей Херсонщини;

недостатній рівень використання власного транспортно-логістичного комплексу для акумулювання вантажопотоків через територію області;

низька активність міжрегіонального співробітництва в рамках укладених угод;

відсутність дієвих проектів та програм транскордонного співробітництва;

низька конкурентоспроможність Херсонщини серед більш розвинутих регіонів України.

Слабка промоційна політика щодо можливостей, потенціалу та надійності області серед іноземних партнерів призводить до вибору інвестиційними компаніями та закордонними партнерами регіонів України з більш відомою репутацією та провідними місцями у рейтингах економічної привабливості.

Залучення іноземних інвестицій в регіон та ведення успішного міжнародного співробітництва неможливе без проведення належної інформаційної кампанії щодо потенціалу регіону, тому Програма передбачає блок завдань та шляхів їх виконання у сфері презентації Херсонщини для іноземних партнерів.

В Херсонській області, яка володіє потужним туристичним потенціалом, туризм ще не зайняв адекватного місця в структурі господарського комплексу, незначною є його економічна віддача. Причини такого становища треба шукати не тільки в площині практичних дій, а й у недостатньому теоретичному осмисленні соціально-економічної суті туризму.

Прискорене формування цивілізованої сфери туристичних послуг є одним з ключових завдань туристичної політики, під якою слід розуміти систему намірів і дій, спрямованих на створення необхідних умов для виробництва туристичних послуг та забезпечення їх реалізації за допомогою засобів і методів, адаптованих до конкретної соціально-економічної ситуації.

В Херсонській області туристична політика знаходиться в стадії формування, а її реалізація, насамперед, залежить від економічних чинників. За таких умов вихід із ситуації вбачається в активізації туристичної політики на регіональному рівні, пошуку нетрадиційних джерел фінансування туристичної сфери та впровадженні методів економічного стимулювання її розвитку.

Принципи формування та реалізації регіональної туристичної політики, серед яких основними є такі:

принцип відповідності, що відображає відповідність регіональної туристичної політики державній туристичній політиці;

принцип узгодженості з регіональною політикою загалом;

принцип ієрархічності, де кожна ланка управлінської вертикалі туристичної галузі повинна чітко виконувати свої функції в управлінні. З огляду на це, особливу роль потрібно відвести регіональним та місцевим органам управління;

принцип раціонального поєднання економічного та соціального критеріїв у туристичній політиці, що забезпечить, поряд з економічною вигодою, одночасно і фінансову підтримку для реалізації соціальних завдань;

принцип комплексності ілюструє розвиток туристичної галузі у комплексі з іншими, що забезпечують туристичну сферу і визначають соціально-інфраструктурний стан регіону;

принцип об'єктивності відображає відповідність темпів і масштабів туристичного освоєння території об'єктивним можливостям фінансово-ресурсного забезпечення проектів і програм;

принцип синхронізації означає, що швидкість реалізації туристичних програм та ініціатив має відповідати темпам здійснюваних економічних реформ;

принцип забезпечення внутрішньої та зовнішньої конвертованості туристичних послуг орієнтується на відродження як внутрішнього, так і зовнішнього туризму.

При формуванні туристичної політики важливим є не тільки питання забезпечення міжгалузевих пропорцій в господарському комплексі регіону, а й узгодження темпів і масштабів розвитку туристичної індустрії з процесами економічних перетворень в державі.

Слід зазначити, що соціалізація туризму має відбуватися не тільки в напрямі залучення до туристичної діяльності широких верств населення, а й через створення необхідних умов для організації короткотривалого відпочинку. У контексті соціалізації та партнерства слід розглядати подальшу орієнтацію туризму на національні цінності, що сприятиме консолідації та духовному відродженню українського народу.

Другим важливим напрямом розвитку туризму є його екологізація. Актуальність цього питання пояснюється не лише необхідністю збереження природного середовища в процесі туристичної діяльності, а й стрімким зростанням популярності нового виду туризму - екологічного. За даними Всесвітньої туристичної організації, на екологічний туризм припадає 7% - 10% усіх доходів від туризму у світі. [8]

РОЗДІЛ 2. Аналіз сучасного стану туристичної сфери Херсонської області

2.1 Функціонально-компонентна структура туристичної сфери Херсонської області

У 2015 році обсяг послуг, реалізованих споживачам підприємствами сфери послуг у Херсонській області, становив більше 4,8 млрд.грн, з яких більше 81% реалізовано підприємствами обласного центру, близько 5% - міста Нова Каховка.

За видами економічної діяльності вагому частку займають послуги транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності (47%). Також достатньо помітну частку складають послуги інформації та телекомунікацій та послуги щодо здійснення операцій з нерухомим майном - 21,7% та 9,1%, відповідно.

У цілому по області населенню було реалізовано послуг на суму 1707,6 млн.грн, тобто 35,5% від загального обсягу. По окремих районах Херсонщини саме ця категорія замовників виступає головним споживачем послуг. Наприклад, у Чаплинському районі більше 84% вироблених послуг спрямовані на задоволення потреб населення, Голопристанському - 65,7%, Верхньорогачицькому - 63%, Бериславському - 54,2%, Новотроїцькому - 50%.

Херсонська область може залучити туристів курортами, розташованими на Арабатській стрілці, у Скадовську, в Залізному порту, Більшовику, селі Хорли. На території області знаходиться близько 600 туристичних об'єктів, серед яких близько сотні дитячих таборів і 300 санаторіїв.Крім того, в Херсонській області розташовані два біосферні заповідники -- Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник, тут організовуються прогулянки по плавнях Дніпра, винні тури по винзаводам України, можна пройти курс грязелікування або поїздити по кінним клубам.

Зниження цін, за словами Волинець, не буде -- вартість відпочинку в Херсонській області залишиться на рівні минулого року. Приміром, за 17-денний відпочинок у дитячому таборі потрібно буде заплатити 2900-3000 гривень, 55 гривень на добу -- мінімальна ціна відпочинку в санаторії без харчування. З триразовим харчуванням відпочинок в середньому коштує 90-120 гривень в день.

Туристичний комплекс етнічного напрямку "Херсонський хуторок" розташований в екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра в 40 кілометрах від Херсона. Своєрідність комплексу полягає в особливому стилі його забудови на зразок українського села 19 століття з усіма його атрибутами. Будівлі саманного типу планується виконати у вигляді селянських хатин з відповідним інтер'єром (старовинні столи зі скатертинами, лавки, ліжка, рушники, обереги, посуд та інші атрибути народного побуту того часу). Будівлі мають два окремих відділення на дві і три особи і спільну вбиральню. Біля кожної хати квітник з мальвами, плодові дерева, тин; в центрі селища облаштований майданчик для вечорниць, а також колодязь, старий віз тощо. Також на території буде функціонувати справжня корчма і лазня. Неподалік облаштовано пляж і місток.

Засновником туристичного комплексу "Херсонський хуторок" буде Херсонська асоціація туристичних підприємств. Статутний фонд комплексу складається з внесків підприємство входять до асоціації, в грошовій, матеріальній формі та у формі технічної допомоги. Земельна ділянка під забудову комплексу надається фірмою "Херсон-турист", власником туристичної бази імені О. Вишні. Також ця база надаватиме житло персоналу комплексу "Херсонський хуторок", медичну допомогу, забезпечуватиме охорону території, надаватиме у користування туристів комплексу човни, рибальський та туристичний інвентар. Крім того, матиме місце поєднання транспортної та господарської інфраструктур туристичної бази імені О. Вишні і туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок". Туристичні фірми асоціації забезпечуватимуть підтримку щодо страхування туристів комплексу і страхування відповідальності за невиконання зобов'язань, надання приміщення для офісу. Загалом туристичний комплекс етнічного напрямку "Херсонський хуторок" створюється як самостійна юридична особа з власним балансом, банківським рахунком і печаткою. До складу Ради засновників входитимуть директора фірм асоціації туристичних підприємств, що погодяться брати участь у проекті. У своїй діяльності туристичний комплекс керуватиметься Статутом, законами України "Про підприємства", "Про господарські товариства", "Про ЗЕД", "Про туризм", КЗпП України тощо.

За своєю прибутковістю експорт та імпорт туристичних послуг посідає третє місце у світовому товарообігу. Саме туризм, за розрахунками, стане рушієм світової економіки цього століття, а до 2010 року кількість туристичних подорожей у світі подвоїться. Туристичний ринок України має тенденцію до збільшення об'ємів іноземного туризму. Якщо в 1999 році Україну відвідало 6,2 млн. іноземних туристів, то Державною програмою розвитку туризму в Україні на період до 2005 року передбачено збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази. У загальній кількості іноземців, що приїздять до України з метою екологічного туризму, 31% займають області західного регіону України, 30% -АР Крим, 3% - Херсонщина, 36% - решта областей України. На сьогодні Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму в усіх його різновидах, а також етнографічного туризму. І відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників, баз відпочинку та пансіонатів, початкова стадія розвитку водного туризму та інші чинники є тому підтвердженням. Тому поява нового підприємства розміщення, що поєднуватиме зелений туризм з культурно-освітньою програмою, хоча й не на великий відсоток, але зменшить незадовільні потреби ринку. [10]

2.2 Показники діяльності туристичної сфери Херсонської області

Туристична галузь набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери Херсонської області. Останніми роками в регіоні має місце позитивна тенденція показників галузі, зокрема збільшення кількості обслугованих туристів - область відвідувало близько 770 тис. осіб у 2006 році, 1 млн. осіб у 2007 році, 1050 тис. осіб у 2008 - 2009 роках. За даними державної статистичної звітності, 1-тур послугами турагентів та туроператорів області у 2006 році скористалося 66397 осіб, у 2007 - 70586 осіб, у 2008 - 94200 осіб, у 2009 році - 123731 особа. Крім того, в області щороку зростає кількість ліцензіатів - суб'єктів туристичної діяльності - з 2006 по 2009 роки їх кількість складала відповідно 56, 65, 78 та 101 суб'єкт. Постійно зростали обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів господарювання туристичної галузі: у 2006 році вони складали 10352,8 тис. грн., у 2007 році - 13297,1 тис. грн., у 2008 році - 16766 тис. грн. та у 2009 році - 17109,3 тис. грн. Однак існують і негативні тенденції розвитку галузі: протягом 2005 - 2010 років частка сфери туризму та діяльності курортів у надходженнях до зведеного бюджету в області практично не зростала, вона складала 1,3%, 1,5%, 1,3%, 1,3%, 1,4%, 1,3% відповідно. Така ж тенденція рівня зайнятості у галузі, зокрема з 2006 по 2010 роки середньооблікова кількість працівників туристичної та санаторно-курортної сфер складала відповідно 4614, 4428, 4294, 3995 та 3679 осіб. Рівень охоплення населення туристичними послугами з 2006 по 2009 роки склав 6, 6, 9 та 11 відсотків відповідно.

У Херсонській області важливою умовою перспективного розвитку туристично-рекреаційної діяльності є раціональне використання, розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, розширення ринку рекреаційних послуг з метою більш повного задоволення потреб населення у відпочинку й оздоровленні. Туризм стимулює розвиток таких секторів економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів розвитку економіки області. Про це свідчить динаміка показників суміжних галузей економіки, зокрема: динаміка виробництва хліба в області (дорівнює його споживанню) - за 5 місяців курортного сезону 2009 року показник збільшився на 1480 тонн, динаміка обороту роздрібної торгівлі - у 4-х курортних районах перевищення середньорічного обсягу обороту в ІІІ кварталі 2009 року проти І кварталу склало 204%, реалізація товарів зросла за рахунок збільшення споживачів, зокрема туристів, які відвідали область. Крім чистого економічного ефекту, сфера туризму забезпечує відновлення життєвих сил населення, раціональне використання ним вільного часу, розвиває здібності людини адаптуватися в умовах зростаючих темпів життєдіяльності. Саме тому рекреація і туризм як економічно вигідні галузі господарювання у перспективі мають зайняти одне з провідних місць у структурі господарського комплексу області та вагому частку в структурі ВВП.

Однак на даному етапі розвитку туристичної галузі в області процеси підтримки, постійного відтворення та повноцінного використання її ресурсного потенціалу є недостатніми та недосконалими. Більш ефективному функціонуванню галузі в області перешкоджає комплекс проблем, зокрема:

- недосконалість системи державного управління туризмом і діяльністю курортів, низька ефективність взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та громадськості в управлінні розвитком туризму і діяльності курортів тощо;

- невідповідність об'єктів туристичної інфраструктури та туристичних послуг сучасним вимогам щодо технічної та функціональної якості;

- низька економічна, соціальна та екологічна ефективність функціонування сфери туризму і діяльності курортів, зокрема через нерозвинений менеджмент туристичних підприємств;

- недосконалість та низька ефективність маркетингової політики в області.[11]

Так, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених іноземними інвесторами до Херсонської області, станом на 01 липня 2015 року, починаючи з 1994 року, склав 187,4 млн дол. США, що на 10%, менше відповідного показника на початок 2015 року.

Загальний обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в області у першому півріччі 2015 року склав 802,7 млн грн, що становить 70% проти відповідного показника аналогічного періоду 2014 року (лише 0,8% освоєних (використаних) капітальних інвестицій по Україні).

Зовнішньоекономічна діяльність є одним з бюджетоутворюючих напрямків економіки регіону. Незважаючи на державну політику щодо просування товаровиробників, загальний рівень експорту товарів є нестабільним та потребує комплексної підтримки на всіх рівнях, що підтверджується динамікою показника в області за останнє десятиріччя.

Так, у 2014 році обсяг експорту товарів Херсонщини зазнав незначного зменшення на 2,4%, а вже результати першого півріччя 2015 року демонструють критичну ситуацію падіння експорту на 30% і загального товарообігу на 33%.

Важливим негативним фактором, який на це впливає, є низька конкурентоспроможність місцевих товаровиробників, зволікання з переходом на технічні стандарти ЄС, слабка промоційна політика щодо можливостей, потенціалу та надійності області серед іноземних партнерів, що призводить до вибору інвестиційними компаніями та закордонними партнерами регіонів України з більш відомою репутацією та провідними місцями у рейтингах економічної привабливості.

Активна робота, що проводилася упродовж 2014 - 2015 років обласною та районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та бізнесовими структурами області, дала можливість досягти певного прогресу в розвитку туристично-рекреаційного комплексу області, насамперед завдяки створенню та утвердженню привабливого іміджу Херсонщини як туристичного краю на загальнодержавному та міжнародному рівнях, зміцненню матеріальної бази туристичної галузі, нарощенню обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення сегменту внутрішнього туризму, підвищенню ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів природоохоронних територій, історико-культурної спадщини, виготовленню та розповсюдженню якісної рекламно-іміджевої продукції.

Досягнуті якісні та кількісні позитивні показники відповідно забезпечили збільшення впливу сфери туризму та курортів на динаміку показників економічного та соціального розвитку.

В курортному сезоні 2015 року в області послуги туристам та відпочиваючим надавали близько 900 закладів відпочинку та оздоровлення, загальною місткістю ліжкового фонду понад 70 тис. місць, що значно більше ніж у минулі роки. Особливо зросла кількість офіційно зареєстрованих засобів індивідуального розміщення приватного сектору - 610, що на 45% більше в порівнянні з 2013 роком, коли їх кількість складала 419.

У поточному році спостерігалося зростання потоку туристів, екскурсантів та відпочиваючих. За даними моніторингу, їх кількість склала близько 2,8 млн осіб, що на 27% більше в порівнянні з 2014 роком, і на 12% - з 2013 роком.

Аналіз фінансово-економічних показників туристичної діяльності також засвідчив позитивну динаміку отримання доходів. Сума надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів збільшилася на 44% в порівнянні з минулим роком. На позитивну динаміку росту туристичних потоків суттєво вплинуло проведення обласною державною адміністрацією та місцевими органами влади потужної рекламно-іміджевої кампанії.

Для створення умов ефективного розвитку в'їзного та внутрішнього туризму на території області упродовж 2014 - поточного періоду 2015 років забезпечено сприяння реалізації ряду інноваційних проектів, зокрема проекту створення Таврійського туристичного кластеру на базі Таврійського об'єднання територіальних громад, проектів «Цифрове перетворення Херсонщини» та «CruiseT» - «Створення мережі спеціалізованих центрів компетенції щодо підтримки та розвитку круїзного туризму в Чорноморському регіоні».

Визначення інтегруючої ролі туристичної галузі вимагає більш ефективного використання потенціалу області та створення повноцінного туристичного продукту, що дасть можливість забезпечити значний внесок у соціально-економічний розвиток області шляхом збільшення дохідної частини бюджету за рахунок податкових надходжень, залучення інвестицій, збільшення кількості робочих місць, а також створення сприятливих, безпечних умов для відпочинку мешканців і гостей області. [12]

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку туристичної сфери Херсонської області

3.1 Основні проблеми функціонування й розвитку гастрономічного туризму в Херсонській області

Одним з перспективних напрямків розвитку ринку туристичних послуг в Херсонській області є гастрономічний туризм - спеціалізований вид туризму, пов'язаний з ознайомленням і дегустацією національних кулінарних традицій країн світу, що є синтезом екології, культури і виробництва. З точки зору організаторів туризму, гастрономічний тур передбачає ознайомлення з оригінальними технологіями виготовлення місцевих харчових продуктів, традиціями їх споживання, опанування навичок кулінарного мистецтва, участь у фестивалях та тематичних культурно-масових заходах.

Цілі та методи гастрономічного туризму повною мірою відповідають соціально-гуманітарній місії туристичної діяльності як вагомого чинника «діалогу культур», поваги до загальнолюдських культурних цінностей, толерантності до способу життя, світогляду і традицій, оскільки національна кухня виступає невід'ємною частиною культурної спадщини кожної нації, оригінальним надбанням будь-якого етносу. Пригощання національними стравами і напоями є основою гостинності, а відтак сприяє налагоджуванню культурних контактів.[13]

На Херсонщині існує багато туристичних фірм, які спеціалізуються на послугах для подорожуючих гурманів. Ними пропонуються різноманітні за програмою тури,зокрема:

-відвідування національних ресторанів, дегустація оригінальних страв та напоїв;

-участь в гастрономічних фестивалях, участь у приготуванні національних страв;

- відвідування місцевих виробництв традиційних продуктів, знайомство з історією та рецептурою національної кулінарії;

-відвідування продукт - спеціалізованих майстер - класів, виставок, курсів, вивчення технології приготування певних харчових продуктів та страв з цих продуктів;

-участь у національних святах та обрядах, пов'язаних з гастрономією;

- відвідування дегустаційних залів, дегустація продуктів: вина, сирів, меду, наливок, приготовлених за традиційними рецептами;

- апробація оригінальних технологій харчування з метою лікування та оздоровлення, тощо.

Символічним українським гастрономічним продуктом є сало, а найбільш популярною стравою національної кухні українського народу є борщ, який славиться не менше французьких соусів, італійських спагетті чи японських суші. Український борщ має до 50 різновидів, практично в кожній області його готують по своєму, особливому рецепту: полтавський, волинський, чернігівський, галицький, львівський, селянський, дніпровський. До складу українського борщу входить до 20найменувань продуктів, які проходять комбіновану теплову обробку, що створює його багатий неповторний смак, аромат, соковитість.