Організація обслуговування харчування та дозвілля в оздоровчо-профілактичних комплексах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Особливості оздоровчо-профілактичних комплексів галузі як складової туристичної індустрії

1.1 Загальна характеристика оздоровчо-профілактичних комплексів України

1.2 Особливості складання харчування у оздоровчо-профілактичних комплексах

1.3 Технологія організації дозвілля в оздоровчо-профілактичних комплексах

Розділ 2. Функціонування оздоровчо-профілактичних комплексів Вінницької області

2.1 Загальна характеристика діяльності санаторію «Авангард»

2.2 Організація харчування у санаторію «Авангард»

2.3 Особливості організації дозвілля в санаторії «Авангард»

Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності

3.1 Основні проблеми санаторно-курортної діяльності санаторію «Авангард» та шляхи їх вирішення

3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортної діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Лікувальні властивості багатьох природних факторів відомі з найдавніших часів, примітивні споруди для водолікування в місцях виходу мінеральних вод були свого роду прототипами бальнеологічних курортів. Чутки про лікувальні властивості деяких вод поширювались далеко за межі відповідних місцевостей, приваблюючи багато хворих. «Чудодійні» джерела та інші лікувальні фактори ставали основою лікувальних таємниць храмів, нерідко були предметом релігійного культу.

В Україні санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. З ХІХ ст. відомі кліматичні курорти Південного узбережжя Криму, бальнеологічні курорти Передкарпаття та Закарпаття, Поділля, Полтавщини, грязьові курорти Криму та Одещини, які зазнали особливого розвитку у ХХ ст. Так, перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Саках (1799), Трускавці (1827), Одесі (1829), БерМінВодах (1862), Моршині (1877); лікувальні властивості грязей - на узбережжі Куяльницького лиману (1833), поблизу Голої Пристані (Гопри) (1895).

Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа в Україні зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури

Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Але сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств санаторно-курортного комплексу характеризується нестійкими тенденціями функціонування, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту, недостатнім рівнем якості обслуговування та організаційним консерватизмом процесу управління. Саме це обумовлює актуальність вивчення цього питання з метою розроблення рекомендацій для покращання санаторно-курортної справи в Україні.

Мета даної курсової роботи - дослідити організацію обслугованя харчування та дозвілля в оздоровчо-профілактичних комплексах.

Предмет даної курсової роботи - організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності функціонування оздоровчо-профілактичного господарства як складової туристичної індустрії.

Об'єкт дослідження -оздоровчо-профілактична діяльність санаторно-курортного комплексу «Авангард».

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків. Списку використаної літератури та додатків. У першому розділі «Особливості санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії» ми розглядаємо загальну характеристику оздоровчо-профілактичних комплексів України, особливості складання харчування у оздоровчо-профілактичних комплексах, технологію організації дозвілля. У другому розділі «Функціонування санаторно-курортної закладів Вінницької області» даємо характеристику діяльністі санаторію «Авангард», організацію харчування та особливості організації дозвілля у санаторії «Авангард». У третьому розділі. Пропозиції щодо удосконалення оздоровчо-профілактичної справи» характеризуються існуючі проблеми функціонування санаторію «Авангард», та визначаються шляхи та напрямки вдосконалення послуг у даному санаторії.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ГАЛУЗІ ЯК СКЛАДОВОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ

1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ

Особливості розвитку регіонального курортного комплексу України визначаються різноманітністю запасів природних лікувальних ресурсів.

Бальнеологічні ресурси України. Радонові мінеральні води застосовують курорти Хмільник, Кремінна, санаторіями та водолікарнями Житомира, Черкас («Радон»), Білої Церкви, Миронівки, Полоного (Хмельницька обл.). Даний тип вод має значні ресурси для розширення їх використання особливо у південно-східних областях ареалу поширення.

Йодні, бромні та йодобромні мінеральні води застосовують в оздоровницях Криму та Закарпаття (Берегівська КРЗ).

Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий, Черче, в той час як на півдні України залишаються швидше перспективними щодо пошуків та експлуатації.

Переважно прісні кременисті мінеральні води використовують для розливу (березівська, харківська №1, кам'янець-подільська, хмельницька тощо) та на курортах Березівка, Рай-Оленівка Харківської області.

Джерела вуглекислих мінеральних вод приурочені до території Закарпаття, Покуття, заходу Буковини та Керченського півострова і їх широко використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття та на розлив.

Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме ці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їх використання розвивається курортне господарство Сатанова, Східниці; функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільська обл.).

Мінеральні води без вмісту специфічних компонентів застосовують курорти Трускавець, Моршин, Миргород, Слов'янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму тощо.

Миш'яковисті мінеральні води мають в Україні вузько локалізований прояв в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області. На основі їх використання функціонує санаторії «Гірська Тиса», який має лише два світових аналоги.

Залізисті мінеральні води в основному використовуються у якості лікувально-столових і йдуть на розлив. Їх прояви є у Вижницькому, Новоселицькому, Хотинському, Сокирянському районах Чернівецької області, на півночі Донеччини.

В санаторно-курортних закладах України найширше застосування мають мулові органо-мінеральні сульфідні грязі солоних озер та лиманів Азово-Чорноморського регіону. За розвіданими запасами найбільшими родовищами є лимани: Алібей, Шагани, Куяльницький, Тилігульський, Хаджибейський та ін.; озера: Кизил-Яр, Узунларське, Тобечицьке, Чокрацьке, Генічеське. Приблизно половина родовищ поки що не експлуатується. Поряд з тим, мулові грязі знайшли широке застосування, як самостійно так і в поєднанні з іншими лікувальними факторами в санаторіях Бердянська, Гопри, Євпаторії, Зотоки, Сак, Сергіївки, Слов'янська, Солоного Лиману, Феодосії, Чократу, Шкла, Одеської групи курортів.

У північній та західній частинах України поширені торфові лікувальні грязі, які знайшли застосування на курортах Шкло, Моршин, Хмільник, Миргород, Горинь, Любень Великий, Черче, у водолікарнях відповідних областей. Дуже негативний вплив на використання торфових лікувальних грязей мала аварія на ЧАЕС .

В рекреаційному господарстві України обмежено використовуються (курорт Феодосія) сопкові грязі з Булганацької групи вулканів на Керченському півострові, а в санаторно-профілактичних закладах переважно Карпатського регіону (зокрема оздоровниці Трускавця) широко застосовують озокерит (гірський віск).

Найкращі в кліматичному відношенні рекреаційні території зосередженні на узбережжі Чорного та Азовського морів (переважно для літнього відпочинку), та Карпатах і Закарпатті (як літня, так і зимова рекреація).

Південний берег Криму - один з основних кліматичних рекреаційних районів України. Тривалість сонячного сяйва (2200-2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюють можливість цілорічного функціонування санаторіїв та насиченість повітря фітонцидами і морськими солями сприяли формуванню на південному узбережжі Криму близько двадцяти приморських кліматичних курортів та курортних місцевостей: Алупка, Алушта, Гаспра, Гурзуф, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Сімеїз, Судак, Феодосія, Форос, Ялта та ін.

Особливі кліматичні умови склалися в гірських районах України: Карпатах та Кримських горах. Кліматичні умови Карпат є більш комфортними для організації зимових видів рекреації, а передгірних районів та Закарпаття, як зимових, так і літніх. Важливими кліматичними курортами регіону є Ворохта, Косів, Шешори, Яремча, Ясиня, Яблуниця, Славське, Сойми, Чинандієве, Кобилецька Поляна тощо. В межах гірсько-кримської кліматичної області розташований кліматичний курорт Старий Крим .

Найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку в рівнинній частині України склалися на вузькій (до 40 км) приморській смузі, де і знаходяться основні приморські кліматичні курорти степової зони України, придатні для геліо-, аеро-, таласо- та кінезотерапії: Бердянськ, Євпаторія, Кароліно-Бугаз, Кирилівка, Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Одеса, Очаків, Саки, Сергіївка, Скадовськ, Слов'яногірськ тощо.

1.2 ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ХАРЧУВАННЯ У ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСАХ

санаторний харчування профілактичний курортний

Проведені за останні роки численні наукові дослідження та їх результати переконливо свідчать про тісний зв'язок між нутрієнтним складом раціону та метаболічним станом організму людини. Усяке тривале порушення цього зв'язку може призводити до функціональних та органічних розладів в системі травлення, кровообігу, кістковій тканині, імунній системі, мікробіоценозі кишок, інтелекті людини та ін. Вірно ж побудоване харчування, навпаки, може сприяти оптимальності метаболічного стану організму та підвищенню рівня захисної реакції організму стосовно несприятливого впливу на нього різних чинників. Особливого значення набуває харчування під час розвитку у людини того чи іншого захворювання. В цьому випадку ми говоримо про дієтичне або лікувальне харчування. При одних захворюваннях дієтотерапія може бути основним методом лікування, при інших -- тим фоном, на якому медикаментозна терапія буде сприяти більш ефективній дії. Дієтичне харчування може бути ефективним лише у випадку правильної та доцільної його організації. Там, де відсутня дієтотерапія відповідна профілю лікувальної установи, там не може бути повноцінного і ефективного лікування.

У 30-50-і роки в бувшому Радянському Союзі були розроблені наукові принципи харчування практично при всіх захворюваннях і на цій основі була створена та впроваджена в усі лікувальні заклади нова система дієт, що включала 15 дієт (дієта -- від гр. diaita -- спосіб життя, продовольство). Це мало велике прогресивне значення для розвитку охорони здоров'я країни. Поряд з цим інтенсивно проводились дослідження з технології приготування дієтичних страв для хворих людей. Одночасно розроблялись наукові основи організації дієтичного харчування у лікарнях. Таким чином була сформована єдина система організації дієтичного харчування в лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах.

Протягом декількох десятиліть система дієтичного харчування удосконалювалась, уточнялась, однак загалом лишалась незмінною. Основою її побудови був нозологічний принцип, у відповідності з яким хімічний склад, енергетична цінність дієти та весь режим харчування прилаштовувався до клініко-патогенетичних особливостей хвороби. У подальшому з'явилась тенденція розробляти ледве не для кожної нозологічної форми свою дієту. В результаті до згаданої системи було внесено значну кількість доповнень, модифікацій, що призвело до виникнення майже 60 окремих дієт. Це, в свою чергу, призвело до того, що існуючі штати працівників харчоблоків багатопрофільних лікарень не в змозі були забезпечити передбачену кількість страв дієтних меню.

Аналіз свідчить, що дієти 1, 2, 3, 5, 7, 11, 15 практично мають однаковий хімічний склад та енергетичну цінність, відрізняються лише методами кулінарної обробки, ступенем подрібнення їжі (її консистенцією), вмістом кухонної солі. Стандартні дієти розраховані на людину віком 20-30 років з масою тіла 70 кг. При призначенні цих дієт не враховуються індивідуальні особливості хворих (вік, стать, професійна діяльність). Складається враження, що система згаданих дієт виходить з бажання лікувати хворобу, а не конкретного хворого. Особлива увага при цьому надавалась морфо-функціональним змінам в ураженому органі. Підґрунтям терапевтичної ефективності дієти слугувала динаміка клінічних симптомів, функціональних показників та лабораторних тестів. Що ж стосується вивчення такого важливого механізму, як асиміляція при різних видах захворювання, то воно не знаходило відповідних відображень в науковій літературі.

Таким чином, згадана вище система дієт уже не в змозі задовольнити сучасні вимоги, вона громіздка та архаїчна порівняно з системами харчування, що застосовують в інших країнах.Так, в Німеччині система харчування, на наш погляд, простіша та зручніша. Існує основна лікарняна, лікувальні та спеціальні дієти. Перша призначається, якщо немає необхідності в спеціальному дієтичному харчуванні. ЇЇ отримує більша частина осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Основним принципом цієї дієти є раціональне харчування. Лікувальні дієти представлені двома гастроентерологічними та двома дієтами, що призначаються у випадку хвороб обміну речовин (розширені та суворі дієти). Спеціальні дієти призначаються порівняно рідко, вони потребують особливого підбору продуктів та спеціальних продуктів для дієтичного харчування (при лактозній інтолерантності, харчовій алергії, нирковій недостатності, гіперліпопротеїдемії та ін.).

У США та Великобританії існують також досить зручні системи харчування хворих. Переважна більшість хворих отримує основну лікарняну дієту, яка має три варіанти. Полегшену (light diet), страви якої повинні бути апетитними і такими, що легко засвоюються. До її складу входять лише варені страви, призначається вона хворим, які одужують. М'яка дієта (soft diet) складається з рідких та напіврідких страв; призначають її в після операційний період, при різкому загостренні шлунково-кишкових захворювань. Різновидністю її є дієта, що використовується в стоматологічній практиці -- у випадку порушення жування, відсутності зубів, при шинуванні щелеп. Рідка дієта ( Full liquid diet) використовується відразу після операцій на органах травлення, ускладненнях перебігу інфекційних захворювань (з високою температурою), інфаркті міокарда у перші 7-10 днів. Крім того, застосовують спеціальні дієти при певних ферментопатіях, алергічних захворюваннях, ожирінні тощо.

У ряді країн в останні десятиліття 20-го століття були проведені дослідження глибоких механізмів асиміляції окремих харчових речовин на різних рівнях їх засвоєння, в тому числі на рівні клітинного метаболізму. Цьому сприяли успіхи в області біохімії харчування, розвитку концепції збалансованого харчування, теорії функціональних систем та відкриття мембранного травлення і доказ універсальності цього механізму. Останній розглядається як головний в реалізації проміжних та кінцевих етапів гідролізу усіх основних груп харчових речовин з утворенням нутрієнтів -- субстанцій, сприятливих для асиміляції. При цьому були визначені також різні типи їх транспорту, роль травних ефектів кишкової гормональної системи, мікробної екосистеми кишок в досягненні оптимальності травлення та ряду інших моментів, що складають так званий трофічний ланцюг. Саме трофологічний підхід дозволив О.М. Уголєву сформулювати основні постулати теорії адекватного харчування, що лягла в основу такого важливого напрямку клінічної медицини, як нормалізація метаболічних порушень гомеостазу. Слід відмітити, що теорія адекватного харчування не виключає, а, навпаки, включає всі положення попередньої теорії збалансованого харчування як важливу складову частину, що розглядається як результат розвитку цієї теорії, хоч і виходить за межі останньої.

Виходячи з позицій нутріціології, ми можемо говорити про нутрієнтний гомеостаз і нутрієнтний статус конкретного хворого, підкреслюючи зв'язок цих розумінь з основними постулатами трофології (або нутріціології) з опорою на методи їх контролю. Останній оправдано може називатись нутрієнтним, так як він здійснюється лікарем, що володіє в тій чи іншій мірі основами нутріціології.

Кожний клініцист, зустрічаючись з системними проявами хвороби, повинен враховувати зміни нутрієнтного статусу та своєчасно приймати рішення для досягнення найбільш необхідних та своєчасних змін в інтересах одужання хворого.

В контексті вищезгаданого та інших наукових досягнень, М.О. Самсоновим було розроблено концептуальну схему метаболічних принципів дієтотерапії. Основою останньої є те, що вона базується на фізіологічній потребі здорової людини в харчових речовинах та енергії. Подальшим є індивідуальна корекція хімічного складу, енергетичної цінності дієти та режиму харчування з урахуванням:

- антропометричних показників, віку, статі, енерговитрат, особливостей зовнішнього та виробничого (для працюючих) середовища, національних особливостей харчування;

- клініко-патогенетичних особливостей захворювання;

- стану процесів травлення та всмоктування;

- найбільш ушкодженого ланцюга метаболічного конвеєра;

- найбільш порушеної системи гомеостазу;

- забезпечення синергічної дії дієти щодо фармакологічних та інших лікувальних засобів.

Згадане вище дає можливість побудувати патогенетично збалансовану дієту, дія якої буде сприяти: - зменшенню проявів клінічних симптомів хвороби;

- відновленню найбільш порушеного ланцюга метаболічного конвеєра та досягненню фізіологічної дії метаболічних воріт;

- відновленню ієрархії функціональних систем та забезпеченню їх взаємодії;

- формуванню компенсаторних механізмів, що забезпечують досягнення інтегрального лікувального ефекту;

- прискоренню виведення з організму продуктів обміну речовин та антиаліментарних чинників;

- стабілізації досягнутого відновлення основних напрямків гомеостазу.

При наявності у лікаря об'єктивних даних щодо порушень певних ланок метаболічних процесів в організмі людини, важелями у їх нормалізації можуть бути використані:

- дієти вузько цільового призначення (магнієва, калієва, безлактозна, аглютенова та ін.);

- продукти та препарати для зондового та парентерального харчування;

- природні та синтетичні біостимулятори (вітаміни, ПНЖК, незамінні амінокислоти, ферментні препарати, фітоекстракти та ін.);

- спеціалізовані дієтичні продукти (морепродукти, продукти для ентерального харчування, продукти із сої, з певним складом злакових культур, протиалергічні та ін.);

- природні і синтетичні продукти, що стимулюють захисні механізми (селен, каротиноїди, антикоагулянти, антиоксиданти, антидоти та ін.);

- біологічно активні добавки до їжі (або дієтичні добавки).

Після досягнення відповідного терапевтичного результату рекомендується в подальшому розширення режиму харчування.

На основі досягнень згаданого вище та експериментальних і клінічних досліджень була розроблена нова номенклатура дієтичних раціонів -- система базисних дієт, що передбачає наступні дієти:

- гастроентерологічна;

- метаболічна;

- нефрологічна;

- адаптогенна;

- адаптогенно-раціональна.

Основною вимогою до базисної дієти є адекватність її хімічного складу, енергетичної цінності та усього режиму харчування особливостям розладу обміну речовин, порушеному ланцюгу метаболічного конвеєра, відновлення яких буде сприяти стабілізації метаболізму в цілому. Якщо клінічні симптоми хвороби досить специфічні для кожної нозологічної форми, притаманні лише цьому захворюванню, то в порушенні гомеостатичних систем часто констатуються загальні, схожі закономірності не тільки у різних хворих, що страждають однією і тією ж хворобою, а і у пацієнтів з різними захворюваннями. Збіг механізмів порушення гомеостазу у хворих, що страждають різними захворюваннями, стало привидом для об'єднання внутрішніх хвороб, які найбільш часто реєструються, в сімейство хвороб на метаболічній основі. В кожне сімейство включені хвороби, що мають специфічні клінічні симптоми, властиві певному захворюванню .

Так, сімейство хвороб шлунково-кишкового тракту включає виразкову хворобу, гастрит, панкреатит, постгастрорезекційний синдром, ентерит, синдром мальабсорбції, коліт, дискінезії кишечника і жовчного міхура, глютенову ентеропатію, гепатит та інші хвороби ШКТ. До нього адаптована базисна гастроентерологічна дієта.

Сімейство метаболічних хвороб включає атеросклероз, гіпер- і дісліпопротеідемію, ІХС, інфаркт міокарда, гіпертонічну хворобу, ревматизм, недостатність кровообігу, цукровий діабет, ожиріння, остеопороз, інші метаболічні хвороби. До нього адаптована базисна метаболічна дієта.

Сімейство хвороб нирок та сечовивідної системи включає гострий і хронічний гломерулонефрит, ХНН, уремію, гіперурікемію, подагру, нефротичний синдром, гостре ураження нирок, гостру ниркову недостатність, нефролітіаз та інші хвороби нирок. До нього адаптована нефрологічна базисна дієта.

Сімейство хвороб, що викликані інфекційними, токсичними та іншими чинниками, включає гострі і хронічні радіаційні та токсичні ураження, опікову хворобу, білково-вітамінну недостатність, алергози, нутрітивну алергію, бронхіальну астму, стресові синдроми, туберкульоз, хвороби крові, онкологічні захворювання в період застосування рентгено- і хіміотерапії. До нього адаптована адаптогенна базисна дієта.

Усі сімейства хвороб у фазі реконвалесценції включають усі сімейства хвороб в період завершення курсу дієтотерапії і стабілізації досягнутого лікувального ефекту у фазі переводу хворого на режим харчування, що наближений до раціону здорової людини. До таких станів адаптована адаптогенно-раціональна дієта.

Побудова варіантів базисної дієти ґрунтується виходячи з найбільш порушеної системи гомеостазу певного сімейства хвороб.

Гастроентерологічна -- у випадку порушення секреторних процесів та механізмів травлення їжі, порушення процесів всмоктування і транспорту харчових речовин до тканин органів і систем, порушення нервово-гуморальної регуляції ШКТ, порушення моторно-евакуаторної функції ШКТ, порушення асиміляції глютену, фенілаланіну, глюкози, фруктози (сімейство гастроентерологічних хвороб).

Метаболічна -- при порушенні ліпідного та вуглеводного обміну, ПОЛ, антиоксидантної та імунної систем, гомеостазу, водно-електролітного балансу, пуринового обміну, толерантності до вуглеводів (сімейство метаболічних хвороб).

Нефрологічна -- у випадку порушення процесів фільтрації, реабсорбції, водно-електролітного балансу, азотовидільної функції нирок, уремії, розладі азотистого балансу в термінальній стадії ХНН, вітамінно-балансовій недостатності, розладі електролітного, білкового, азотистого, вітамінного балансу в гемодіалізній фазі ХНН, гіпертонії, еклампсії, церебральних та кардіальних розладах (сімейство захворювань нирок та сечовидільних шляхів).

Адаптогенна -- у випадку розладів усіх видів обміну речовин, токсичного пригнічення функцій кровотворної системи, порушення процесів ПОЛ, АОС, зниження імунного захисту, білково-вітамінної недостатності, токсемії, токсико-септицемії, пригнічення репаративних процесів, розладах функцій ендокринної, статевої систем, порушення синхронності функцій ШКТ, органних ушкодженнях, порушенні послідовності функцій усіх систем гомеостазу (сімейство захворювань, що викликані інфекційними, радіаційними, термічними та хімічними ушкоджуючими чинниками).

Адаптогенно-раціональна -- у випадку порушення обміну фенілаланіну (фенілкетонурія), галактози (галактоземія), фруктози (непереносність фруктози), нестерпності пшеничного глютена (глютенова ентеропатія), нестерпності молочного цукру (лактазна недостатність) -- сімейство захворювань, що пов'язані із спадковими ферментними аномаліями.

Таким чином, в основу побудови базисних дієт і їх диференційованого застосування покладені метаболічні принципи з урахуванням порушень метаболічного конвеєра. Основоположною закономірністю застосування цих принципів є досягнення адекватності хімічного складу і цінності дієти з урахуванням порушеного метаболічного ланцюга, дезадаптації ферментних систем та клініко-патогенетичних особливостей хвороби.

Уява про хворобу як про відхилення від нормального ферментного і метаболічного статусу організму дозволяє визначити роль патогенетично збалансованого харчування, адаптованого до особливостей порушення обміну речовин, і сприяти відновленню ушкоджених хворобою ферментних систем та регулюючих їх механізмів. У зв'язку з цим харчування слід розглядати як фактор регуляції обміну речовин з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей. Головним критерієм у визначенні показань до диференційованого призначення дієтотерапії є вірно поставлений діагноз.

Розуміючи велике значення науки про харчування в повсякденній діяльності лікарів різних спеціальностей, в ряді країн розроблено ряд заходів щодо впровадження її результатів в практику. Так, у 1997 р. в США створено міждисциплінарний консорціум професійної освіти в галузі клінічного харчування (PNEC), а в Європі працює комітет з освіти в галузі клінічного харчування (ESPEN). Згідно резолюції Ради Європи від 12.11.2003 р., клінічне харчування дорослих і дітей включаються як самостійні дисципліни не лише в загальну первинну підготовку, а і в післядипломне навчання лікарів усіх спеціальностей. Передбачається відкриття кафедр нутриціології в усіх медичних навчальних закладах Західної Європи.

Таким чином, функціонуюча в нашій країні номерна система організації дієтичного харчування, що розроблялась в 40-60 роках ХХ століття, не відповідає сучасним досягненням науки про харчування -- нутриціології. Сьогодення вимагає невідкладного проведення національних наукових розробок щодо сучасних і прогресивних методів дієтотерапії та впровадження їх в практику лікувально-профілактичних закладів України. Не вирішивши цього, ми не зможемо досягти оптимальності в комплексній терапії хворих.

1.3 ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ В ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСАХ

Організація відпочинку рекреантів на курортах є однією з найважливіших завдань фахівців курортної справи. Численні опитування показують, що основною метою приїзду на курорт 50-70% відпочиваючих є відпочинок. Цей відсоток дещо вищий для морських курортів і нижче для вузькоспеціалізованих. У будь-якому випадку, організація дозвілля відпочиваючих - важке завдання, пов'язана насамперед з великою кількістю вільного часу у курортника в період перебування в оздоровниці.

Основними проблемами у цій сфері є.

* недотримання профілю та спеціалізації здравниць, що призводить до формування змішаного контингенту з різними, часто протилежними інтересами (дорослі і діти, сімейні й самотні, які прибули переважно на лікування або для відпочинку);

* протиріччя між необхідністю дотримання лікувально-охоронного режиму і дозвіллєвої активністю, особливо вираженою у вечірній час;

* відсутність контролю (недостатній контроль) за станом здоров'я хворих

* невідповідність форм і методів діяльності працівників дозвільної сфери збільшеному культурному рівню відпочиваючих;

* відставання матеріальної бази дозвільної сфери від сучасних вимог.

Дві перші проблеми вирішити поки не вдається. Більш того, всі спроби зробити це ведуть до переваги одного з пріоритетних напрямів на шкоду іншому. Якщо виходити з основного призначення санаторіїв санаторно-курортного лікування, то, безумовно, інші види діяльності не повинні вступати в протиріччя з вирішенням цього завдання. Проте практично всі санаторії приймають людей, які бажають просто відпочити, і змушені піклуватися про організацію їхнього вільного часу. Підходи до реалізації профілактичного напрямку також вимагають лібералізації. Ще більше значення досуговом напрямку надається в пансіонатах і будинках відпочинку.

У будь-якому випадку слід керуватися принципом: розважальні заходи па курортах повинні бути організовані так, щоб не порушувати загальний шумовий режим і не заважати відпочинку не беруть участь у них.

В останні роки в організації дозвілля відпочиваючих відбуваються значні зміни. Це обумовлено:

* запозиченням досвіду зарубіжних курортів;

* зростанням освітнього та культурного рівня населення;

* впровадженням нових технологій індустрії розваг;

* зміною структури використання вільного часу;

* активізацією гастрольної та концертної діяльності професіоналів театру та естради.

Вибір конкретних форм дозвільної діяльності залежить від можливостей матеріальної бази здравниць, її місця розташування (в межах курорту або окремо розташована) і наявності природних факторів (гір, водойм, ліси), контингенту відпочиваючих (дорослі, діти, сім'ї), рівня професійної підготовки працівників дозвільної сфери .

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ ОЗДОРОВЧО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

2.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ САНАТОРІЮ «АВАНГАРД»

В далекому 1787 році тодішній власник міста Немирова граф Вінцентій Потоцький закладає ландшафтний парк площею 75 га. Дещо по тому новий власник Болеслав Потоцький поповнює парк рідкісними породами дерев та кущів, упорядковує його архітектуру.

З 1840 року він будує в центрі парку палац, який в 1885 році був знесений, а в 1894 році нова володарка маєтку, внучка графа - княгиня Марія Григорівна Щербатова на його місці розпочала будівництво нового. Палац запроектовано чеським архітектором Іржі Стібралом, а побудовано його колегами Крамаржем та Зімою. Будівництво завершилось в 1900 році, а окремі, незначні будівельні роботи продовжувались до самої смерті княгині в 1920 році.

Після остаточного встановлення радянської влади у Немирові, постало питання про збереження розграбованого палацу княгині М.Г.Щербатової та культурних цінностей, які ще залишались в ньому. Велику роботу в цьому питанні провів Густав Бриллінг - в минулому немирівчанин, випускник Немирівської гімназії, юрист, колекціонер предметів старовини та мистецтва, засновник та перший директор Вінницького краєзнавчого музею. Це саме він на початку лютого 1921 року створив та очолив комісію Наркомосвіти з питань збереження ''безхозного майна'' (саме так охрестила палац радянська влада). Завдяки йому, частину художніх творів вдалось врятувати і зараз вони зберігаються в музеях Вінниці та Києва.

Згідно рішення комісії Наркомосвіти палац було віддано агрономічному училищу (західна частина палацу), там же було створено музей; решту палацу було віддано під народний театр, який дав перші вистави уже 24 лютого та 10 березня 1921 року.

У травні 1921 року, за декретом В.І.Леніна на базі маєтку княгині М.Г.Щербатової був створений перший на Україні санаторій для відпочинку жителів Подільської губернії. Варто зазначити, що в тогочасному Радянському Союзі існувало лише чотири подібних заклади. Новостворений санаторій мав всесоюзне значення і перебував у Республіканському підпорядкуванні.

В 1925 році у власності санаторію було 70 десятин присадибної землі, 32 десятини орної землі, 7 десятин ставків та 17 десятин соснового лісу. При санаторії діяла дільнична поліклініка з шістьма кабінетами та консультацією для вагітних жінок. За кожних шість тижнів санаторій обслуговував в середньому 150 чоловік дорослого населення та біля 70 дітей. За рік оздоровлювались десь 900-1000 чоловік.

Згодом санаторій був перетворений у будинок відпочинку «Авангард».

З березня 1944 року в палаці знаходився військовий шпиталь з санаторним відділенням, який очолював капітан Щукарєв. Після закриття шпиталю закладу було повернуто статус санаторію. З 1947 року - це знову будинок відпочинку, який проіснував до 1989 року, коли оздоровниця втретє стала санаторієм. Майже 40 років оздоровницю очолював та розбудовував Почесний громадянин міста Немирова - Михайло Наумович Мостовий.

Сьогодні Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Авангард» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» - це багатопрофільний лікувально-оздоровчий та реабілітаційний заклад цілорічного функціонування з надзвичайно багатими та добрими традиціями.

Найвідомішими пацієнтами цього відділення стали українські діти, які пройшли спочатку лікування в Бостонському реабілітаційному центрі (США) та переведені для подальшого лікування в наш санаторій. Це-Настя Овчар (м.Харків) і Володя Розізнаний (м.Хмельницький).

Програма реабілітації розроблена спеціалістами санаторію спільно з Правлінням ЗАТ Укрпрофоздоровниця, НДІ гематології та переливання крові, Вінницьким медичним і технічним університетами, Тернопільської медичної академії та іншими.

У 1994 році відкрито відділення реабілітації хворих з хронічними неспецифічними захворюваннях органів диханія. За минувший період в ньому покращили своє здоров'я понад 3000 чоловік.

У 1997 році створено відділення для реабілітації хворих з патологією статевої сфери і порушеннями репродуктивної функції, а також реабілітації жінок з патологією вагітності. У цьому відділенні пройшли реабілітацію понад 500 жінок.

З метою реабілітації хворих дітей створено дитяче реабілітаційне відділення, де можуть перебувати діти разом з батьками.

Лікування в Україну з такими широкими показаннями можливе в небагатьох оздоровницях, в числі яких знаходиться і санаторій "Авангард"

Отримують лікування в санаторії і діти, постраждалі від аварії на ЧАЕС, з різними хронічними неспецифічними захворюваннями.

При оздоровчо - профілактичному закладі також присутній готель з розкішними номерами. Тпи номерів які присутні це стандартний, напівлюкс,люкс, апартаменти, покращений номер.

Стандартний номер

1-но і 2-х місні номери зі всіма зручностями.

У цих номерах : 2 односпальні ліжка, 2 тумбочки, 2 настільні лампи, дзеркало, килимок, штори, тюлеві занавіски.. У передпокої вбудована шафа, дзеркало з поличкою, телевізор, холодильник.

Санвузол : умивальник, унітаз, душ, дзеркальна поличка для туалетного приладдя і ін.

Напівлюкс номер

Номери "напівлюкс" в санаторії розміщені в корпусах № 1,5.

У цих номерах : ліжко 2-х спальне або на 2-х чоловік, дві односпальні з повним комплектом постільного приладдя, 2 тумбочки, 2 настільні лампи або бра над ліжком, 1 шафа для одягу, 1 туалетний столик з дзеркалом, 2 прикроватних килимка, штори, тюлеві занавіски, телевізор, холодильник, комплект посуду.

Санвузол: умивальник, унітаз, душ, дзеркало з поличкою для туалетного приладдя, завіса для ванни.

Номер «Люкс»

У санаторії 31 номер категорії "люкс", які знаходяться в корпусах № 1,2,3.

Спальня: ліжко двоспальне або 2 односпальні з повним комплектом постільного приладдя, туалетний столик з дзеркалом, 2 тумбочки, шафа для одягу, 2 килимки прикроватніх, 2 лампи настільні або бра, фотокартина, штори, тюлеві занавіски.

Вітальня: м'який диван і 2 крісла, журнальний столик, сервант для посуду, бра, фотокартина, посуд, чайник електричний, телевізор, килим, штори, тюлеві занавіски.

Передпокій: пенал для одягу з комплектом необхідного приладдя, холодильник.

Санвузол : умивальник, унітаз, біде, душова кабіна, дзеркало з поличкою для туалетного приладдя, килимок.

Номер класу «Апартамент»

У санаторії 1 номер класу "апартаменти" або "люкс" з кухнею, знаходяться в корпусі № 5.

У номері дві кімнати, кухня, 2 санвузли, масажний кабінет/ спортивний куточок. З передпокою вхід в перший санвузол, із спальної кімнати в другий.

Спальня: 2-х спальне ліжко з повним комплектом постільного приладдя, 2 тумбочки, комод, дзеркало, вазони, 2 бра, фотокартини, шафа, кондиціонер, праска , штори і тюлеві занавіски.

Вітальня: м'який куточок, журнальний столик, банкетка, комод, торшер, настільна лампа, килим, телевізор,телефон, штори і тюлеві занавіски.

Кухня: кухонні меблі, плита електрична, 2-х камерний холодильник, набір кухонного посуду, чайник електричний.

Передпокій: шафа для одягу з вішалками і дзеркалом.

Санвузол перший: умивальник, унітаз, дзеркало з поличкою для туалетного приладдя, килимок.

Санвузол другий: умивальник, унітаз, біде, джакузі і душова кабіна, інфрачервона сауна, дзеркало з поличкою для туалетного приладдя, килимок.

Покращений номер

2-х місні номери з усіма зручностями категорії «Покращений» (після капітального ремонту) розміщені в корпусі № 4 (48 номерів).

У цих номерах: 2 односпальні ліжка, 2 тумбочки, 2 настільні лампи, телевізор, холодильник, дзеркало, килимок, штори, тюлеві фіранки. У передпокої вбудована шафа, дзеркало з поличкою.

Санвузол: умивальник, душ, унітаз, дзеркальна поличка для туалетних засобів тощо.

Наша адреса:

22800, Україна, Вінницька оболасть, Немирівський район, м. Немирів,

вул. Шевченка, 16

Тел./Факс +38 (04331) 2-17-13 - приймальня головного лікаря, секретар

2.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ У САНАТОРІЮ «АВАНГАРД»

Якщо ви хочете отримати повноцінне лікування (в Україні це можливо!), то тут просто необхідно подумати про те, як Ви будете харчуватися, адже від харчування залежить успіх!

Клінічний санаторій «Авангард» пропонує взяти цю проблему на себе, адже у нас відмінна кухня, багатий вибір страв, високий сервіс обслуговування, що гарантують гарний настрій і приємний апетит.

В санаторії є їдальня, розрахована на 500 посадкових місць, яка представляє собою окремий 2-поверховий будинок. На першому поверсі розташований харчоблок і обідній зал на 200 чоловік. На другому поверсі обідній зал на 250 чоловік та зал ресторанного харчування на 40 чоловік. Два зали їдальні, оснащені сучасними кондиціонерами, вільно вміщають в одну зміну всіх відпочиваючих.

В основних залах харчуються відпочиваючі по путівках стандартної категорії, а також ті, кому потрібне дієтичне меню або страви на замовлення. Зал ресторанного харчування призначений для відпочиваючих по путівках номерів категорій «напівлюкс» і «люкс». Також в них можуть харчуватися з доплатою відпочиваючі по путівках стандартної категорії.

Харчування в санаторії «Авангард» - диференційоване: для дорослих - 4-разове; для дітей - 5-ти разове;

Режим харчування в їдальні:

Таблиця 1

	Дорослі	Діти
Сніданок	8:30	9:00
Обід	13:30	13:00
Підвечірок	17:00	17:00
Вечеря	19:00	19:00

При плануванні дитячого харчування та складанні харчового раціону основна увага приділяється оптимальному задоволенню фізіологічної потреби росту і розвитку дитячого організму в необхідних харчових речовинах, а також енергії з урахуванням вікових особливостей дозрівання.

Харчування дорослих організовано згідно лікувальних дієт, які є невід'ємною частиною комплексної терапії при багатьох захворюваннях. Всього - 15 дієт на вибір.

Харчування в санаторії організовано за наступними дієтами:

- Дієта № 15 - загальна;

- Дієта № 10 - при захворюваннях серцево-судинної системи;

- Дієта № 9 - при цукровому діабеті;

- Дієта № 8 - розвантажувальна, при ожирінні;

- Дієта № 5 - при захворюваннях печінки і жовчно-вивідних шляхів;

Дієта № 15

Різні захворювання, які не потребують спеціальних лікувальних дієт. Дозволено все їсти, без обмеження, людина в стадії одужання.

Фізіологічно повноцінне харчування з виключенням важко перетравлюваних і гострих продуктів.

Використовують практично будь-які продукти та страви за винятком жирних сортів м'яса і тиці, перцю и гірчиці.

Дієта №10

Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу ступеня I-IIA.

Рекомендовані продукти і страви: хліб вчорашньої випічки, не здобне печиво і бісквіт; будь-які вегетаріанські супи; нежирні сорти м'яса, риби, птиці; молоко, кисломолочні напої і сир; страви з різних круп; відварні макаронні вироби; овочі в відвареному і запеченому вигляді; м'які стиглі фрукти і ягоди, мед, варення.

Виключаються: свіжий хліб, вироби із здобного тіста; супи з бобових, м'ясні, рибні та грибні бульйони; жирні сорти м'яса, риби, птиці; нирки, копченості, ковбаси; солона риба, солоні і жирні сири; бобові; солоні, мариновані та квашені овочі; плоди з грубою клітковиною; шоколад, міцний чай, кава і какао

Дієта № 9

Цукровий діабет середньої та легкої тяжкості.

Виняток - вуглеводам, 4-5 прийомів їжі в день, парова нежирна їжа, тушковані овочі. Цукор заміняться на ксиліт.

Рекомендовані продукти і страви: житній, пшеничний, білково-висівковий хліб, не здобні борошняні вироби; будь-які овочеві супи, нежирні м'ясні і рибні бульйони; нежирні сорти м'яса, птиці та риби; молоко, кисломолочні продукти, нежирний сир і сири; крупи, гречана, ячна, пшоняна, вівсяна, перлова; бобові, картопля і овочі; свіжі фрукти і ягоди кисло-солодких сортів.

Виключаються: вироби з здобного тіста; міцні і жирні бульйони; нежирні сорти м'яса, риби, птиці, ковбаси, солона риба; солоні сири, вершки, солодкі сирні сирки; рис, манна крупа, макаронні вироби; солоні і мариновані овочі; виноград, родзинки, цукор, варення, цукерки, солодкі соки, лимонад на цукрі; м'ясні і кулінарні жири.

Дієта № 8

Захворювання - ожиріння, мета - скинути вагу.

При складанні меню необхідно розраховувати калорії, разом з тим необхідно вести активний спосіб життя таким чином, щоб витрата енергії перевищувала її прихід у вигляді їжі.

Схожа на 5-ту дієту. Перевага віддається свіжим овочам, м'ясні солодкі борошняні вироби - в дуже обмеженій кількості.

Рекомендовані продукти і страви: житній, білково-пшеничний та білково-вівсяний хліб; овочеві супи з невеликим додаванням крупи, борщ, окрошка; 2-3 рази на тиждень супи на слабкому м'ясному або рибному бульйоні з фрикадельками; нежирні сорти м'яса, птиці, риби - у відварному, запеченому або тушкованому вигляді, яловичі сардельки або холодець; продукти моря; молоко і кисломолочні продукти, сир. Овочі та фрукти використовуються широко, у всіх видах, частиною обов'язково сирими.

Виключаються продукти: вироби з пшеничного борошна вищого і 1-го сорту, здобного тіста; картопляні, круп'яні, бобові, макаронні супи; жирні сорти м'яса, птиці, риби; ковбаси, копченості, м'ясні та рибні консерви; жирний сир, сири, вершки, рис, манна і вівсяна крупи, макаронні вироби, бобові, солодкі сорти плодів і ягід; цукор, кондитерські вироби, варення, мед, солодкі соки, какао; м'ясні і кулінарні жири; жирні та гострі закуски, соуси, майонез, всі прянощі та спеції

Дієта № 5

Особливе харчування при захворюванні печінки і жовчовивідних шляхів.

Не можна сирі овочі, копченості, гострі та жирні страви, алкогольні напої, сирі кислі фрукти. Всі страви повинні бути парові, відварні в подрібненому вигляді. Надзвичайно легкі і корисні печені яблука, відвар шипшини.

Склад: вегетаріанські фруктові, молочні супи, круп'яні супи на овочевому відварі, відварне м'ясо, птиця нежирних сортів, варена нежирна риба, молоко, свіжа кисле молоко, кефір, ацидофільне молоко, сир, каші і борошняні страви (за винятком здоби), хліб білий, чорний черствий, стиглі фрукти, ягоди (окрім кислих сортів) в сиром, запеченому, вареному вигляді, овочі і зелень у вареному вигляді і сирі (особливо морква, буряк), варення, мед, цукор (до 70 г в день), овочеві, фруктові соки в значній кількості, чай неміцний з молоком.

Обмежують жири (вершки, масло вершкове до 10 г, олія 20-30 г), яйце (одне на день).

Виключаються: алкогольні напої, печінка, мізки, шпиг, бобові, гриби, шпинат, щавель, цибуля, здоба, жирні сорти м'яса, риби, смажені, гострі, копчені продукти, екстрактивні речовини м'яса, риби, прянощі, оцет, консерви, морозиво, какао, газовані напої, шоколад, креми

В санаторії розроблена чудова система харчування, яка включає попереднє замовлення страв, що дозволяє вам самостійно кожен день вибирати меню за власним смаком.

Значно підвищують ефективність санаторно-курортного лікування при багатьох захворюваннях у дорослих і дітей використання екологічно чистих продуктів, сучасних передових технологій їх обробки, приготування та подачі.

У меню представлений широкий асортимент м'ясних і рибних закусок, салатів, холодних і гарячих блюд, гарнірів, свіжих овочів і фруктів, домашньої випічки і напоїв. Всі рецепти страв складені за рекомендаціями медсестри з дієтології. При необхідності можливе дробове і вегетаріанське харчування.

Сучасний інтер'єр обідніх залів, гарне сервірування столів, якісне обслуговування (а в нас працюють виключно ввічливі офіціанти) сприятимуть хорошому апетиту, кращому засвоєнню їжі і прекрасному настрою.

2.3 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ В САНАТОРІЇ «АВАНГАРД»

У санаторії «Авангард » пропонується наступний вид дозвілля як: басейн, дитячий відпочинок, рибалка та бізнес.

Басейн

Лікування в санаторії - це ще й весело і цікаво! Ми пропонуємо до вашої уваги ще одну лікувально-розважальну будову в нашому санаторії - це басейн! Якщо ви хочете, просто розслабившись полежати у воді або пройти ефективні вправи з водолікування, то наш басейн створений саме для вас. Саме тут вас чекає лікувальне плавання, підводний душ-масаж, гідромасаж, аквафітнес та інше.

Рибалка

Для справжніх цінителів відпочинку на природі санаторій «Авангард» надає відмінну послугу - це рибалка. Наші озера дозволять вам провести чудово час, поспостерігати за блакитною водою, а також ловити рибу, яка тут водиться у великому достатку. Якщо ви азартний рибалка, то можете собі дозволити цілий день провести на риболовлі і спіймати коропа, щуку, окуня і навіть судака! Якщо ви приїжджаєте з дитиною, то не забудьте взяти її з собою на риболовлю, адже для дітей це теж гарна розвага.

Дитячий відпочинок

У наш санаторій часто приїжджають відпочивальники з дітьми, і ми дбаємо про те, що б їм було комфортно і весело проводити час. Тут є дитяча кімната для самих маленьких відпочиваючих, в якій працює професійний вихователь. Тому якщо ви хочете відвідати екскурсію або зайнятися процедурами, сміливо можете залишити свою дитину.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ САНАТОРІЮ «АВАНГАРД» ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Проблема охорони природи для Вінницької області, більшість території якої відчуває на собі майже неконтрольовану інтенсивну господарську діяльність, є дуже актуальною.Природні умови та ресурси Вінниччини різноманітні і своєрідні, на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об'єктів. Сучасний розвиток людської діяльності часто виявляється шкідливим для навколишнього середовища внаслідок зростання містобудування, промислового виробництва, дорожнього руху. Тому відбувається забруднення води, повітря, грунтів, що негативно впливає на стан здоров'я населення, викликає загрозу навколишньому середовищу, загострює екологічні проблеми.

Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйної зони. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів

Санаторій нині не пустує, як це було в середині дев'яностих років, та але далеко не кожен, кому потрібно, може скористатися їх гостинністю. Путівки дуже дорогі, і ціна на них постійно зростає. Головна проблема в тому, що в Україні ставляться до лікувально-оздоровчих закладів як до комерційних структур. Високі податки, плата за оренду землі відразу обертаються підвищенням цін на путівки, роблять їх недоступними для більшої частини населення. Звичайно, така практика потребує істотної корекції з боку влади.

Якщо не вживати заходів, щоб зменшити вартість путівки і відпочинку, то санаторій втратить відпочиваючих середнього рівня. Не кажучи вже про малозабезпечених. Для покращання справи як один із варіантів є використовування різних фондів, наприклад, Фонд соціального страхування, Чорнобильський тощо.

Стан інфраструктури в санаторному комплексі не відповідає нагальним проблемам іноземних відпочиваючих. У санаторію могла би бути перспектива нормально розвиватись при умовах, якщо у ньому зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. Але на жаль, на даний час, потрапляючи в умови існуючого сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації санаторних послуг.

3.2 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Реалізація державної політики у сфері діяльності курортів повинна стати одним з пріоритетних напрямів національної соціальної політики та економіки, одним із важливих і ефективних заходів організації відпочинку, профілактики, запобігання і зниження захворюваності та рівня інвалідності, зміцнення здоров'я населення всіх вікових груп, насамперед дітей та жінок репродуктивного віку.

Стратегічною метою державної політики у сфері діяльності курортів є створення умов для поліпшення стану здоров'я, продовження тривалості життя та періоду активного довголіття населення, упровадження здорового способу життя шляхом формування та розвитку ефективного, прибуткового та конкурентноспроможного на світовому ринку курортного комплексу.

Реформування санаторно-курортної галузі повинне базуватися, з одного боку, на удосконаленні фінансово-економічних механізмів відтворення курортно-рекреаційного потенціалу, створенні доступного та ефективного ринку санаторно-курортних та оздоровчих послуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого - на проведенні роздержавлення та приватизації санаторно-курортних закладів, заохочення конкуренції та оптимізації управління цими закладами.

Основними завданнями реформування санаторно-курортної галузі є здійснення заходів щодо оголошення курортів державного та місцевого значення, задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг та поліпшення їх якості, комфорту, збереження та раціонального використання природних лікувальних ресурсів, підвищення рентабельності санаторно-курортних закладів, а також подолання існуючих на сьогодні проблем санаторно-курортної галузі.