Історія розвитку туризму у Львові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Розміщення та харчування подорожуючих у Галичині у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст.-- 1914 р.)

2. Туризм на українських землях у складі Польщі (1921-1939 рр.)

3. Гранд-Готель

4. Готель “Жорж”

Висновки

Список використпної літератури



ВСТУП

Бурхлива і надзвичайно цікава історія унікального українського міста Львова налічує сім з половиною віків. Львів постав у середині XIII століття, як столиця могутньої східноєвропейської держави - Галицько-Волинського князівства.

Завдяки своєму унікальному географічному розташуванню на перетині головних торгових шляхів між Заходом і Сходом, Львів у XV-XVII століттях стає провідним торгівельним центром Східної Європи, найбільшим містом України. Перебуваючи впродовж півтисячоліття в європейському культурному просторі, Львів перетворюється на справжню архітектурну перлину, центр книговидання, ремесел і мистецтв.

У XVIII-XX століттях у складі Австро-Угорської імперії Львів стає відомим, як місто технічних інновацій, зокрема тут вперше у світі винайшли гас і гасову лампу. На початку XX століття Львів став столицею третього у світі регіону за видобутком нафти після США і Росії. У 1939-1991 роках Львів перебував під владою тоталітарного Радянського Союзу. Із моменту здобуття Україною незалежності місто набуває статусу культурної та духовної столиці української держави. У 2004 році Львів відіграв роль головного суспільного каталізатора демократичної Помаранчевої революції. Нещодавно, у 2006 році, місто відсвяткувало свій 750-літній ювілей.

Станом на 1 січня 2010 року у Львові налічується 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших готелів. До Чемпіонату Європи з футболу 2012 року їх кількість збільшиться. Готелі у Львові планують відкрити мережі «Hilton» та «Hyatt». У місті також діє 11 хостелів. Львів славиться своїми кав'ярнями, цукернями та рестораціями. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», заклади мережі «!ФЕСТ»: «Криївка», «Мазох-cafй» та інші. Всі вони об'єднані у Гільдію рестораторів Львова.

У Львові знаходиться 1703 об'єкти роздрібної торгівлі, в тому числі 1 232 крамниці, з яких: 501 -- продовольча, 731 -- непродовольча, 363 -- аптеки. У місті присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі супермаркетів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «Арсен», «Рукавичка», «Барвінок» та інші. Найбільші міські базари -- «Південний», «Краківський» та «Привокзальний». До послуг туристів в центрі міста діє сувенірний базар «Вернісаж». У Львові знаходиться 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 50 банків. Медичні послуги надає 31 лікарня. З них: 11 -- міські; 19 -- обласні та відомчі, 1 -- приватна.



1. Розміщення та харчування подорожуючих у Галичині у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст.-- 1914 р.)

Видавництво «Фрейтаг і Берндт» (Відень) створювало карти на топографічній основі, в яких яскравішим кольором вдруковувалось зображення туристичних маршрутів (пішохідних, у кінських екіпажах). Карти мали відповідно оформлену обкладинку, а також текст і рекламу (туристичну та маркетингово-картографічну).

У другій половині XIX ст. збільшення мобільності населення та зростання міст підвищили попит на готельні послуги не лише в Західній Європі, але й у східній частині імперії Габсбургів. Наприкінці XIX ст. практично в кожному галицькому містечку вже були готелі. Серед них траплялися й великі заклади, але більшість готелів були дуже малими. У 1902 р. загалом у Галичині (тобто у Східній та Західній Галичині) було 935 готелів, в яких працювало близько 2,9 тис. осіб, тобто в середньому припадало приблизно три особи на один заклад. Готелі, у яких працювало більше б людей, складали 9% від загальної кількості, а заклади з кількістю працюючих більше 20 -- лише 0,5%.

Переважна більшість приміщень мала дуже скромні інтер'єри, низький рівень комфортності. Але навіть у маленьких та дешевих готелях були один-два відносно комфортабельних покої для вимогливих заможних мандрівників.

Дуже багато готелів було на межі XIX і XX ст. у Львові -- 48 (у Кракові тоді налічувалося 18 готелів, у Варшаві -- 32).

Серед невеликих закладів переважали дуже скромні, розраховані на комерційних агентів, людей середнього статку, які приїжджали до міста у різноманітних справах. Кімнати здавалися не лише одномісні, деякі клієнти винаймали лише ліжко в багатомісному номері. Водопроводу та каналізації в таких закладах не було, «зручності» розташовувалися на дворі.

Деякі маленькі готелі були, фактично, прихованими будинками розпусти, в них клієнти наймали кімнати погодинно.

Але серед маленьких готелів траплялися й дуже солідні, дорогі, з розкішними меблями, вишуканим інтер'єром, вишколеною обслугою.

Великі престижні готелі Львова кінця XIX -- початку XX ст. мали власні лазнички, душі, каналізацію, в таких закладах працювали ресторани, кав'ярні. У холах та вздовж сходів висіли картини, на підлозі лежали килими. Ціни в таких готелях були доступними небагатьом.

Про ціни престижних львівських готелів промовисто каже тодішня популярна приказка: "Три речі з'їдають чоловіка: любов, готель і аптека".

Ресторани та кав'ярні, розміщені у готелях, мали, як пра­вило, такі ж назви, як і заклади, в яких вони знаходилися. Поєднання послуг з розміщення та харчування приваблювало клієнтів.

Найбільш відомі такі готелі Львова часів австро-угорського панування:

- готель «Жорж»; у 1796 р. було побудовано готель «Dе Lа Rus», в якому, серед інших подорожуючих, зупинявся кілька разів відомий письменник Оноре де Бальзак; пізніше готель став називатися «Готелем Жоржа» за іменем його засновника, Жоржа Гофмана; у 1894 р. «Жорж» у цьому будинку закрився, і в 1901 р. знову відкрився на іншому місці;

Реклама з газети початку XX ст.: «Всім, хто прибуває до Львова, рекомендуємо першорядний люксусовий готель «Жорж». Він має 93 покої, з яких 32 -- це апартаменти з лазничками, впорядкованими на найсучаснішому рівні. Всі номери з водою холодною і гарячою, центральним опалюванням, телефоном і світлосигналами. Ціни кімнат цілком приступні: покій одноліжковий від 6 зол. на добу, покій дволіжковий -- від 12 зол. Ціна покою з ванною -- 13 зол., дволіжкового з ванною -- 24 зол. У готелі є першорядний ресторан і вишукана каварня, в мармуровій залі щовечора концерт сальонної оркестри».

- «Англійський готель»; готельний заклад під назвою «Англійський», на 100 номерів, відкрив у Львові в 1840 р. підприємець із чеського міста Брно; у 1888 р. будівлю готелю розібрали, і заклад перемістився на нове місце, в будинок № 21 по вул. Карла Людвіка;

- «Гранд»; відкрився у 1893 р. по вул. Карла Людвіка, 13, містив 48 номерів і ресторан; інтер'єри у стилі необароко; один за найрозкішніших готелів Львова;

- «Народна Гостиниця»; заснована видатним культурним діячем, архітектором Василем Нагірним, який у своїх спогадах так написав про це: «У 1899 р. засновано за моєю ініціативою товариство з обмеженою порукою під фірмою «Народна Гостиниця». Цим товариством задумав я осягнути таку ціль:

1) дати нашій молоді спромогу вивчитися готельного промислу, каварняного і шинкарського;

2) створити інституцію, що дбала б за ширення замилування до ведення готельного промислу, шинкарського і каварняного...»; готель, кав'ярню і ре­сторан відкрили у 1906 р; інтер'єр у народному стилі;

В «Народній Гостинниці» гуртувалася українська інтелігенція; тут, у ресторані та кав'ярні, регулярно декламували свої твори молоді українські письменники.

Серед львівських готелів виділялися також: «Європейський» (один з найстаріших у Львові, відкритий ще у 1804 р.), «Краківський». «Французький», «Центральний».

За зразком західноєвропейських країн у Галичині створювалися також так звані пансіонати - мебльовані кімнати, в яких, як правило, жили протягом тривалого часу. Зазвичай пансіонат був меншим за готель і відрізнявся затишною, сімейною атмосферою. Кімнати для сну були окремими, але їдальня та салон - спільні. Деякі пансіонати були дуже солідними, престижними закладами, господарі ретельно відбирали нових клієнтів, щоб не відлякати старих постояльців. До таких закладів можна було потрапити лише за рекомендацією.

Незаможним людям, які подорожували Галичиною, става­ли в нагоді корчми. На початку XX ст. в Галичині сучасники нараховували більше 20 тис. корчем. Основною масою клієнтів більшості таких закладів були місцеві мешканці, а не подорожуючі, але ними часто користувалися й подорожуючі. Корчми були дуже зручним закладом розміщення і харчування для незаможних мандрівників, тому що їжа тут пропонувалася за низькими цінами (щоправда, асортимент у переважній більшості корчем був вкрай обмежений), а нічліг надавався клієнтам корчми безкоштовно.

Будівлі корчем були, здебільшого, дерев'яні чи глинобитні, на зиму їх для утеплення обкладали снопами. Дахи будували солом'яні.

Напередодні Першої світової війни корчми як заклади розміщення і харчування для подорожуючих стали втрачати популярність, поступилися більш сучасним закладам - готелям і заїздам.

2. Туризм на українських землях у складі Польщі (1921-1939 рр.)

Після закінчення Першої світової війни туристично-краєзнавчий рух на теренах Східної Галичини відродився, поширився та набрав більш організованих форм з 1920-х років.

До його організації були залучені кращі представники української інтелігенції. Зокрема, восени 1921 р. у Львові про­фесор Іван Крип'якевич заснував «Кружок любителів Львова». Саме з його ініціативи організовувалися перші мандрівки по Львову та його околицях, які здебільшого мали історико-краєзнавчий характер. З часом «Кружок» розширив свою діяльність, доповнюючи краєзнавчу роботу збиранням і опрацюванням етнографічного матеріалу. Цей рух поширився по всій Галичині, і 30 травня 1922 р. українське туристичне товариство «Чорногора» у Станіславі відновило свою діяльність. Головою товариства став лікар Я. Грушкевич.

Товариство діяло за багатьма напрямками, а саме:

- влаштовувало збори, звіти, конференції;

- займалось організацією дозвілля (забав);

- влаштовувало спільні туристичні мандрівки;

- організовувало теоретичні та практичні заняття з молоддю;

- утримувало фахову бібліотеку з спеціальною літературою туристично-краєзнавчої тематики, картами, схемами, науковими статтями й описами туристичних маршрутів;

- здійснювало видавничу діяльність у часописі «Туристика і краєзнавство», а з 1937 р. в журналі «Наша Батьківщина»;

- будувало туристичні притулки та домівки, зокрема, на полонині Плісце, біля гір Грофи, Довбушанки, Сивуля та на перевалах Рижі та Столи; встановлювало дороговкази та маркувало синіми та жовтими кольорами маршрути з Осмолоди через Горгани до Татарова;

- утримувало штатних працівників -- гірську сторожу (в обов'язки якої входили прийом і розміщення мандрівників, догляд і ремонт притулків), а також провідників, які були зобов'язані проводити туристів по маршруту і відповідали за їхню безпеку.

Туристичне товариство «Чорногора» співпрацювало з українським туристично-краєзнавчим товариством «Плай», тісно координувало роботу з багатьма культурно-просвітницькими структурами, школами, які в своїй діяльності використовували туристичне краєзнавство як найкращий засіб національно-патріотичного виховання підростаючого покоління.

Туристично-краєзнавче товариство «Плай» було засновано в 1924 р. у Львові, воно мало філії також в інших містах. Товариство розгорнуло активну видавничу діяльність:

- скликало загальні збори, конференції;

- реєструвало історичні пам'ятні місця;

- розробляло туристичні маршрути по рідному краю.

Розвитку туризму в Галичині сприяла велика видавнича діяльність з проблем краєзнавства та туризму, яку розгорнули громадські та культурні діячі. У 1925 р. за редакцією І. Крип'якевича почав виходити часопис «Туристика і краєзнавство».

З 1937 р. друкованим органом «Плаю» став щомісячний журнал «Наша Батьківщина», в якому друкувались статті, схеми туристичних маршрутів та описи мандрівок. Цього ж року І. Крип'якевич у вказаному журналі опублікував статті «Печери в Галичині» та «З історії Галицького краєзнавства». В них І. Крип'якевич зробив першу спробу узагальнення мандрівок студентської молоді у 1883-1888 роках.

На допомогу туристам вийшли путівники:

- «Історичні проходи по Львову» І. Крип'якевича, в якому розповідається про багатий історичний матеріал міста Львова;

- «Долиною Опору й Стрия» Є. Пеленського; це туристичний провідник, в якому дається детальний опис багатьох маршрутів; крім того, він мав картографічний матеріал, що допомагав мандрівникам у подорожах;

- «Пізнай свій край. Опис мандрівки по Карпатах» М. Заклинського, в якому дається зразок того, як описати мандрівку, як навчати записувати свої враження; на думку цього автора, мандрівництво відіграє важливу роль у національному вихованні молоді.

У Галичині розроблялися численні нові туристичні маршрути: пішохідні, лижні, велосипедні та водні; частина з них описувалася в журналі «Наша Батьківщина», до описів додавалися карти. Багато маршрутів маркувалися та ставали еталонними для всіх мандрівників.

З метою кращого пізнання інших країн, їхньої культури та побуту, у червні 1927 р. туристичне товариство «Чорногора» звернулося до воєводи та туристичної комісії з проханням про дозвіл на перехід кордону для своїх членів. Через ряд причин він був одержаний тільки в 1928 р., і тоді члени товариства «Чорногора» отримали змогу подорожувати по терито­рії «Підкарпатської Русі» (Чехословаччина), де зустрічалися з українськими діячами та налагоджували з ними контакти, а з 1937 р. -- влаштовували мандрівки по території Румунії. Таким чином, розширювалася географія туристичних мандрівок.

Засновником водного туризму в Галичині був Я. Гладкий, який у 1927 р. організував, наприклад, найбільшу подорож з м. Стрий, по річці Дністер до Заліщик. За 10 днів мандрівники подолали понад 250 км. Велику роль у розвитку лижного туризму відіграв Карпатський Лещетарський клуб (КЛК). Як зазначав О. Кузьмович: «Однією з перших була мандрівка членів КЛК до Зелем'янки та Славська в січні 1925 р.».

У лютому 1934 р. було урочисто відкрито перший укра­їнський туристичний притулок у с. Славське. У березні цього року, за почином і стараннями Ярослава Падохи, при філіалі туристично-краєзнавчого товариства «Плай» у Стрию відкривалися спортивні секції, зокрема лижні, що проводили зимові тижневі збори у Славську.

Влітку 1930 р. група мандрівників-велосипедистів під керівництвом О. Заславського провела тижневу подорож за маршрутом, який включав 21 місто: Стрий-Моршин-Болехів-Долина-Калуш-Станіслав-Татарів-Ворохта-Жаб'є-Косів-Коломия-Снятин-Заліщики-Чортків-Скала-над-Збручем-Тернопіль-Галич-Ходорів-Жидачів-Журавно-Стрий.

Велику увагу туристичні товариства надавали збиранню краєзнавчих матеріалів, які потім передавалися до Львівського музею, а також до Коломийського музею «Гуцульщина», Станіславського, Самбірського та до інших. Станом на 1937 рік у Галичині було 12 українських музеїв, в яких працювало 20 штатних працівників. Певна частина їхніх експонатів зібрана під час мандрівок та екскурсій по Галичині. Крім того, туристичні товариства вважали, що одним із головних чинників освіти молоді є пізнання та збереження природи. Для вирішення природоохоронних завдань товариства починали широко застосовувати засоби мандрівництва, поєднуючи фізичний розвиток з патріотичним і екологічним вихованням.

Для збереження природи біля Осмолоди було створено, при допомозі власника лісів митрополита Андрія Шептицького, два заповідники первісної гірської природи. Перший кедровий заповідник на горі Лолинське Яйце (3 кв. км) був заснований у 1935 р. і переданий під опіку НТШ у Львові. Другий -- Український парк Природи (18 кв. км) -- засновано у 1936 р. До нього входили гори Графа, Канусяки, Паренки. Весь парк був відкритий для користування українських туристичних товариств «Чорногора», «Плай». Тут були побудовані сховища для мандрівників, де вони могли відпочивати.

Товариства «Чорногора» та «Плай» діяли до вересня 1939 р., коли західноукраїнські землі окупували радянські війська.

Велику роль у становленні туризму в Галичині відіграли видатні суспільно-політичні діячі, вчені, прогресивна інтелігенція краю, які дбали про піднесення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українського народу.

Важливими чинниками розвитку туризму на українських землях у складі Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі були:

- зручне географічне положення;

- наявність відомих пам'яток історії та культури;

- значні міграції населення;

- наявність центрів прочанства;

- діяльність організацій, що займалися туризмом та екскурсіями;

- наявність особливих кліматичних зон та районів, що стали туристичними центрами (Карпати);

- розвинена інфраструктура (шляхи сполучення, транспорт, торгівля, сфера послуг).

Гранд-Готель

Рис 1. Гранд-Готель у 1893 році

Гранд-Готель - один з найстаріших готелів м. Львова. Історія «Гранд Готелю» бере початок у середині ХІХ сторіччя, коли тут, у двоповерховому ампірному будинку, було відкрите перше громадське казино Львова.

У 1892-1893 роках, будівля вперше суттєво перебудована за проектом Еразма Гарматника і отримала той вигляд, який в основному зберігся і понині.

У грудні 1893 року готель відкрився для відвідувачів і згодом був визнаний найкращим у місті за рівнем комфорту. На той час поруч із магазинами та ресторанами, які розташовувалися поруч, готель був справжнім центром світського життя. Тут постійно влаштовувалися зустрічі та зупинялися імениті гості. В готель було проведене електроосвітлення, інтер'єри були виконані в стилі необароко. На першому поверсі у перші десятиліття існування готелю знаходилися чотири магазини, на верхніх поверхах -- 48 окремих номери і ресторан.

Двадцяте сторіччя принесло ряд змін до архітектурної композиції та внутрішнього оздоблення готелю, але не змінило дух витонченого романтизму.

«Гранд-отель» складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана (тепер -- проїзд Крива Липа). Після Другої світової війни у будівлі розміщувався готель «Львів» (пізніше -- «Верховина»).

Рис 2. Гранд-Готель у наш час

львів туризм гостинний послуга 

Остання реконструкція відбулася вже у 1991-1992 роках. Тоді було відреставроване ліпне оздоблення фасадів, частково переплановані інтер'єри житлових поверхів. Для збереження історичної атмосфери готелю було максимально відтворено декоративне оформлення інтер'єрів, ліпне декоративне оздоблення, додано стильні елементи декору. При реставрації готелю використовувалися найкращі матеріали: граніт, мармур, художній паркет та ін. Сьогодні Гранд Готель вдало поєднує естетичний рівень проживання з сучасним технічним рівнем комфорту.

Колективу Гранд Готелю вдалося задовольнити всі вишукані смаки і вимоги, завоювати симпатії і подяки за створення атмосфери гостинності та затишку в поєднанні з високим рівнем обслуговування.

До 2010 р. готель прийняв понад 100 тисяч гостей із різних країн світу, серед яких відомі дипломати та політики, діячі шоу-бізнесу та кіно.

Готель “Жорж”

Готель "Жорж" - найстарійший з діючих готелів України.

Елегантна архітектурна пам'ятка часів Австро-Угорської монархії. Широкі розкинуті сходи ще пам'ятають блиск того світу. Цей готель завжди виділявся вишуканістю архітектурних рішень та дизайну інтер'єру, холу, коридорів та сходових кліток, що вражають величчю та простором.

Рис 3. Фото готелю "De La Rus" (1890)

“Жорж” величаво запрошує своїх гостей, його аристократична вишуканість - основна родзинка.

У середині 7 століття на місці теперішнього розташування готелю “Жорж” був шлюз, через який регулювався водяний наплив з ріки Полтва.

У 1793 р. саме тут містився найкращий ресторан у Галичині - "Під трьома гаками". Згодом власники заїзду вирішили його кардинально перебудувати і відкрити готель.

І ось вже через три роки було збудовано готель "De La Rus", таку назву він дістав через те, що був головним постоялим двором для всіх подорожніх зі сходу на захід і навпаки.

Власник готелю "De La Rus", Жорж Гофман, підприємець і землевласник, виходець із Баварії, упорядкував чудовий сад, готель мав дві в'їзні брами з боку центральної площі. Своїм клієнтам Гофман вже міг запропонувати не тільки вишукані страви та напої, але й комфортабельні кімнати, концерти, розваги, феєрверки.

У 1875 р. архітектор Едмунд Келер спорудив у саду театральний зал для німецького товариства "Фрозін", де відбувалися всілякі карнавали,вистави та засідання, експозиції творів мистецтва. Біля ріки стояли оздоблені павільйони і альтанка у вигляді античного храму.

Згодом, в середині 19 ст., готель був названий за ім'ям самого засновника - “Жорж”.

Справи у Гофманів ішли дуже успішно і згодом за рішенням родини було погоджено розбудувати готель. Це був 1899 рік, в цей час місто бурхливо розвивалось, був дуже вдалий час для розвитку готельної справи, отож одна львівська пані, власниця великої пральні вирішила і собі вкласти кошти в оренду землі з правом подальшої забудови.

Вже в наступному році архітектурно-будівельною спілкою архітекторів Івана Левинського та Юзефа Цибульського за проектом знаменитих віденських архітекторів Германа Гельмера та Фердинанда Фельнера було споруджено розкішний красень-готель у неоренесансному стилі. За їх проектами був також розбудований і Одеський оперний театр, театри у Відні, Туріні.

Новий готель “Жорж” було урочисто відкрито 8 січня 1901 р. На кутах новозбудованої будівлі постали чотири алегоричні статуї різних частин світу - Європи, Азії, Америки і Африки.

Вхід прикрашав рельєф із св. Георгієм або Жоржем Змієборцем роботи знаменитого скульптора Антоні Попеля, виконаний за моделями Леонардо Марконі.

Рис 4. Рельєф із св. Георгієм або Жоржем Змієборцем роботи знаменитого скульптора Антоні Попеля, виконаний за моделями Леонардо Марконі

До речі, і до нині це зображення небесного патрона Жоржа Гофмана на фасаді будівлі слугує фірмовим логотипом старовинного готелю в пам"ять першого засновника.

На той час це був готель супер-класу, що відповідав сьогоднішньому п'ятизірковому: тут більше ніж сто років тому цілодобово були гаряча і холодна вода, ванни, телефони, центральне опалення і електричний ліфт. Готель мав 93 номери, 32 з яких були апартаменти. Звичайний номер коштував 6-12 злотих за добу, "люкс" - 13-24 злоті.

Великою популярністю користувалися першокласний ресторан і кав'ярня, котрі задовольняли кухнею та обслуговуванням гостей найвищого рангу, а партер будинку займали чисельні елегантні крамниці для вельмож, перукарський і парфумерний салони, галантерея.

Рис 5. Готель «Жорж»

В цей час репутація ресторану досягла настільки високого рівня, що вважалось дуже модним і престижним відвідувати його. Колись там був не лише ресторан, а ще й книжковий магазин, де збиралась українська й польська інтелігенція. В розкішних залах ресторану готелю постійно відбувалися звані вечори, бали, святкування визначних подій міста. В такі славні часи у готелі “Жорж” шампанське лилося рікою для богемного товариства Львова. В інтелігентські кола відвідувачів та гостей готелю входили найзаможніші поміщики та землевласники, політична еліта, офіцери кавалерії, генерали, модні літератори, українські письменники, професори гімназій. У готелі «Жорж» у різні часи зупинялися композитори Ференц Ліст і Моріс Равель, письменники Етель Ліліан Войнич, граф Алєксєй Толстой і нобелівський лауреат Владислав Реймонт, австрійський імператор Франц-Йосиф Перший, польський диктатор Юзеф Пілсудський, філософ-екзистенціаліст Жан-Поль Сартр, іранський шах Музаффер Еддін. Саме тут двічі зупинявся Оноре де Бальзак дорогою до помістя своєї коханої Евеліни Ганської у Верхівні на Поділлі, звідси він писав до неї листи.

Окрім цього, приваблювала гостей ресторану власна винарня “Жоржа”. До того, вважалося, що кав'ярня у “Жоржі” є найбільш новоєвропейським закладом Львова. Родзинкою кав'ярні було те, що всі столики були круглі і тим самим не обмежувалась кількість відвідувачів.

Перед Першою Світовою війною “Жорж” став власністю спілки приватних підприємств, концесія на готель та ресторан належала тріумвірату Л. Піра, С. і М. Боровських, В. Ожеховського.

З 1940 р. готель “Жорж” входив до мережі готелів "Інтурист".

На даний час, готель “Жорж” є одним із найбільш вишуканих і старовинних готелів України і Європи, що увібрав у себе багатогранну гамму настроїв, починаючи від стародавніх традицій міста, закінчуючи неординарністю сучасного Львова.



Висновки

Таким чином, Львів вже кінця XIX ст. мав досить розвинену туристичну інфраструктуру, зокрема багато готелів, що функціонують по сьогоднішній день.

Важливими чинниками розвитку туризму на українських землях у складі Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі були:

- зручне географічне положення;

- наявність відомих пам'яток історії та культури;

- значні міграції населення;

- наявність центрів прочанства;

- діяльність організацій, що займалися туризмом та екскурсіями;

- наявність особливих кліматичних зон та районів, що стали туристичними центрами (Карпати);

- розвинена інфраструктура (шляхи сполучення, транспорт, торгівля, сфера послуг).

Туризм на українських землях у складі Австро-Угорщини та Польщі впродовж свого розвитку у XIX - першій третині XX ст. пройшов кілька етапів від мандрівок і подорожей, які були засобом вивчення краю, його історії, культури, до більш розвинених форм. Основними рисами розвитку були:

- створення туристичних товариств;

- зародження перших об'єктів інфраструктури -- «захистів», що являли собою прообрази сучасних турбаз;

- створення служби охорони мандрівників під час подорожей;

- розвинулось видання туристичної та краєзнавчої літератури;

- чітко виокремились такі види туризму: пізнавальний, спортивний, шкільний, водний, лижний, пішохідний, етнографічний.

Велику роль у становленні туризму в Галичині відіграли видатні суспільно-політичні діячі, вчені, прогресивна інтелігенція краю, які дбали про піднесення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українського народу.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4-%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29

2. http://www.ghgroup.com.ua/ua/house-of-grands/history.htm

3. http://www.georgehotel.com.ua/ua/history.htm

4. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,194/id,8980/

5. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,194/id,8982/

6. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,194/id,8983/

7. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,194/id,8983/

Размещено на Allbest.ru