Організація доставки вантажів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ 1. Маркетингове дослiдження ринку транспортно- експедиторських послуг

Виконано теоретичний аналіз послуг на транспорті для ознайомлення із загальними поняттями, класифікацією та критеріями якості послуг. Проаналізовано український ринок транспортних послуг.

Місткість ринку безпосередньо залежить від економічної ситуації в країні, виду й призначення продукції. Визначення місткості ринку товарів виробничого та споживчого призначення має певні особливості. Місткість ринків товарів виробничого призначення визначається з допомогою аналізу тенденцій інвестиційної політики галузей, що споживають цю продукцію. Крім цього, використовуються методи прогнозування, які базуються на екстраполяції тенденцій продажу товару в минулому на майбутнє з відповідним коригуванням. Точніші результати дають розрахунки, що виходять із статистичних даних обсягів продажу виробів та їх комплектуючих. Так, наприклад, кількість проданих шин залежатиме не тільки від їхньої якості, а й від кількості експлуатаційного парку автомобілів, що в них використовуються шини такого типу.

Місткість ринку споживчих товарів оцінюється з допомогою аналізу факторів, що безпосередньо впливають на попит покупців. До них належать: загальна кількість населення; розподіл його за віковими, соціальними та статевими ознаками; середній рівень доходів населення; зміни індексу вартості життя; динаміка ставок заробітної плати. Слід зазначити, проте, що оцінка ринкових потенцій за демографічними факторами не завжди збігається з реальною місткістю ринку. Необхідне суттєве коригування на рівень ринкової конкуренції, широту та глибину асортименту товарів-аналогів, співвідношення попиту і пропонування.

До транспортних послуг належать: · перевезення вантажів та пасажирів;

· навантажувально-розвантажувальні роботи (навантаження, розвантаження, перевантаження, внутрішньоскладські операції, пересадка пасажирів);

· зберігання вантажів;

· сервісне обслуговування транспортних засобів;

· підготовка засобів, якими здійснюються перевезення;

· надання засобів, якими здійснюються перевезення, на умовах оренди чи прокату;

· перегін (доставка) нових та відремонтованих транспортних засобів тощо

Основними сегментами транспортно-логістичного ринку є:

· вантажоперевезення та транспортно-експедиторські послуги;

· комплексні логістичні послуги, до яких належать послуги збереження та дистрибуції товарів;

· управлінська логістика, зокрема й послуги з оптимізації логістичних бізнес-процесів.

До ключових параметрів якості транспортного обслуговування споживачів належать:

· час від отримання заявки на перевезення до доставки;

· надійність та можливість доставки за вимогою;

· наявність запасів, стабільність постачання;

· повнота та ступінь доступності виконання замовлення;

· зручність розміщення та підтвердження замовлення;

· об'єктивності тарифів та регулярність інформації щодо затрат на обслуговування;

· можливість надання кредитів;

· ефективність переробки вантажів на складах;

· якість упаковки, а також можливість виконання пакетних та контейнерних перевезень

Чіткість обслуговування споживачів послуг характеризується тривалістю циклу обслуговування, який вимірюється часом від отримання заявки до її виконання.

Діяльність посередників у сфері транспортних послуг спрямована на виконання таких функцій: постачання маркетинговою інформацією, налагодження контактів зі споживачами послуг, підписання договорів, адаптація послуг до потреб споживачів, забезпечення складами та експедиційними послугами в разі потреби, фінансування, розподіл ризику.

Сегментування ринку автотранспортних послуг описується таким алгоритмом:

- аналіз вимог потенційних клієнтів до послуг АТП;

- формування однорідних груп клієнтів, які ставлять схожі вимоги до автотранспортних послуг, що надаються;

- дослідження технологічного чи виробничого процесу, виявлення можливостей його удосконалення;

- оцінка конкурентоспроможності послуги;

- розробка маркетингових програм для основних сегментів ринку; оцінка економічного результату формування сегмента і реалізації маркетингової програми.

Дослідження попиту на транспортні послуги свідчить про те, що однією з головних вимог клієнтів до роботи транспорту є своєчасність відправки та доставки вантажів. Пов'язано це з прагненням більшості вантажовласників до зменшення запасів як в сфері виробництва, так і в сфері обороту, оскільки їх затрати на утримання запасів становлять по деяких галузях 20 % і більше від вартості продукції, що випускається. Відсутність гарантії своєчасної доставки чи відправки потрібного вантажу, можливість відмови чи неодноразового відкладення заявки на перевезення були характерними особливостями системи роботи транспорту, що склалися у нас в країні.

До критеріїв, які визначають попит на послуги, належать:

- рід вантажів та обсяг перевезень;

- розміри території, що обслуговується; номенклатура товарів, що перевозяться;

- регулярність вантажопотоків;

- час доставки;

- рівень тарифів;

- необхідність зберігання товарів (технологічного простою-пересадки) в циклі доставки;

- юридичний стан відправника чи одержувача (підприємство чи приватна особа).

Характеризуючи конкурентну ситуацію на транспортному ринку, варто сказати, що в умовах ринкової економіки конкуренція набуває якісно нових рис, оскільки тепер усі види транспорту розвиваються за рахунок власних джерел фінансування. За таких умов ринку кожне підприємство, що надає транспортні послуги, повинне вміти оцінювати рівень своєї конкурентоздатності і своєчасно вживати заходи щодо запобігання збитковості та банкрутству. Постійне збільшення якості транспортного обслуговування разом із зростанням обсягів перевезень позитивно відображається на конкурентоздатності підприємств на ринку транспортних послуг. Конкуренція на ринку транспортних послуг у зв'язку з виникненням безлічі дрібних приватних компаній та активним освоєнням східного напряму перевезень іноземцями у поєднанні з жорсткою податковою політикою і подорожчанням ресурсів поставили транспортні компанії перед необхідністю мобілізувати всі внутрішні резерви. Очевидним є те, що ефективна діяльність транспортних компаній вже неможлива без широкого використання інформаційних технологій і персональних комп'ютерів.

Незважаючи на проблеми, пов'язані з упровадженням інформаційно-комп'ютерних технологій, цей процес необхідний і, більш того, неминучий. Це зумовлено зростаючим обсягом даних, які підлягають обробці. Звичайними, традиційними способами вже не вдається з цього потоку отримати всю корисну інформацію і використовувати її для управління підприємством. Визначальним чинником в управлінні стає швидкість обробки даних і отримання потрібних відомостей.

Аналіз ринку транспортних послуг допоміг виявити недоліки становища на ринку й окреслив можливості і шляхи поліпшення та вдосконалення його стану.

Транспортний комплекс України в наш час в умовах різкого зростання частки міжнародних перевезень в загальному обсязі перевезень потребує серйозної реструктуризації та оновлення основних фондів, удосконалення технології перевезень і підвищення якості транспортно-експедиційних послуг відповідно до вимог ринкової економіки, європейських та світових стандартів якості у цій галузі.

Для усунення головної причини критичного стану транспортної системи України та її подальшого розвитку на інноваційній основі необхідно сформувати державну політику, орієнтовану на забезпечення транспортного сектору інвестиційними ресурсами з метою його комплексного розвитку.

1.1 Аналіз сегменту транспортного ринку

Дослідження транспортного ринку виконується на основі доступних джерел інформації за наступними напрямами: місткість ринку, доступність сегмент ринку та тенденцій його розвитку, ризики роботи фірм на ринку, аналіз конкурентного середовища.

Об'єм міжнародних автомобільних перевезень (місткість сегменту ринку) між Україною та іншою країною світу може бути визначений на основі статистичних даних або за допомогою орієнтованих розрахунків з використанням обсягів торгівлі (таблиця 1.1) за наступною методикою. На основі значень таблиць 1.1 та доповнення її даними про експорт та імпорт, що наведені в статистичних довідниках, за допомогою методів регресійного аналізу, математичної статистики або методики експертних оцінок слід визначити прогноз обсягів зовнішньої торгівлі України на поточний рік для країни-партнера, яка визначена в завданні на виконання курсової роботи.

Завданням курсової роботи визначено країну-партнера - Італію. Для знаходження обсягів зовнішньої торгівля на поточний рік використовуємо метод регресійного аналізу. Вихідні дані зазначені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Обсяги зовнішньої торгівлі України з Італіює (млн. дол. США)

	2008	2009	2010	2011	2012
Експорт	2911,73	1227,56	2412,35	3039,54	2480,02
Імпорт	2432,06	1139,76	1390,27	2005,75	2234,55

Розрахуємо рівняння регресії для експорту :

Q = (1.1)

де Q - обсяг зовнішньої торгівлі;

t - роки

, - коефіцієнти моделі.

Коефіцієнти , знаходимо за допомогою системи рівняння

(1.2)

де n - кількість років.

Таблиця 1.2 Дані для розрахунку рівняння регресії для експорту

n	t	Q		Qt
1	2008	2911,7288	4032064	5846751,43
2	2009	1227,5605	4036081	2466169,04
3	2010	2412,3475	4040100	4848818,48
4	2011	3039,5406	4044121	6112516,15
5	2012	2480,0174	4048144	4989795,01
?	10050	12071,1948	20200510	24264050,1



Систему рівнянь розраховуємо за допомогою методу Жордана-Гаусса.

5	10050	12071,19
10050	20200510	24264050
1	2010	2414,239
0	10	948,5573
1	0	-188246
0	1	94,85573

Отже, = -188246, = 94,85573.

Підставимо значення коефіцієнтів в рівняння регресії та отримаємо значення обсягів зовнішньої торгівлі України з Італією на 2013-2014 роки.

Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Обсяги зовнішньої торгівлі України з Італією за 2013-2014 рр.

Рік	Експорт
2013	2698,8
2014	2793,7

Розрахуємо обсяги зовнішньої торгівлі України з Італією для імпорту.

Таблиця 1.4 Дані для розрахунку рівняння регресії для експорту

n	t	Q		Qt
1	2008	2432,0644	4032064	4883585,315
2	2009	1139,7552	4036081	2289768,197
3	2010	1390,2716	4040100	2794445,916
4	2011	2005,7533	4044121	4033569,886
5	2012	2234,5502	4048144	4495915,002
?	10050	9202,3947	20200510	18497284,32

Систему рівнянь розраховуємо за допомогою методу Жордана-Гаусса.

5	10050	9202,3947
10050	20200510	18497284
1	2010	1840,4789
0	10	470,9697
1	0	-92824,43
0	1	47,09697

Отже, = -92824,43 , = 47,09697.

Підставимо значення коефіцієнтів в рівняння регресії та отримаємо значення обсягів зовнішньої торгівлі України з Італією на 2013-2014 роки. Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Обсяги зовнішньої торгівлі України з Італією за 2013-2014 рр.

Рік	Імпорт
2013	1981,77
2014	2028,867



Рис 1.1. Регресивна модель прогнозування експорту

Рис. 1.2 Регресивна модель прогнозування імпорту

Для визначення обсягу перевезень автомобільним транспортом необхідно скористатись даними таблиці 1.5. Вартість 1-єї тонни вантажу (табл. 1.5) визначається номенклатурою товарної продукції по імпорту та експорту. Значення нижньої межі відповідає вартості 1-єї тонни сировини, в верхньої межі - вартості 1-єй тонни готової продукції. Частка автомобільних перевезень визначається аналогічно.



Таблиця 1.5 Оцінка вантажопотоку

Напрямок руху товарів	Вартість 1 тонни вантажу, $	Частка вантажу, що придатна для автомобільних перевезень, %
Експорт	300-800	10-15
Імпорт	800-1200	30-40

Приймаємо, що у нас готова продукція. Результати розрахунків заносимо до таблиць 1.6 та 1.7.

Таблиця1.6 Обсяги перевезень автомобільним транспортом між Україною та Італією (експорт)

Рік	Обсяг зовнішньої торгівлі, т	Частка придатна для авт. перев.,т
2008	3639661	545949,15
2009	1534450,63	230167,594
2010	3015434,38	452315,156
2011	3799425,75	569913,863
2012	3100021,75	465003,263
2013	3373507,69	506026,2
2044	3492077,35	523811,6

Таблиця1.7 Обсяги перевезень автомобільним транспортом між Україною та Італією (імпорт)

Рік	Обсяг зовнішньої торгівлі, т	Частка придатна для авт. перев.,т
2008	2026720,3	810688
2009	949796	379918
2010	1158559,7	463424
2011	1671461,1	668584
2012	1862125,2	744850
2013	1981,77	660589,95
2014	2028,867	676288,94

Місткість ринку характеризується кількістю автомобілів (автопоїздів), що задіяні на міжнародних перевезеннях. Їх необхідну кількість розраховуємо за формулою:



(1.3)

де - час на виконання оборотного рейсу, доба;

Т - проміжок часу, що розглядається, дні(Т=365 днів);

- коефіцієнт використання парку рухомого складу (0,8);

n - необхідна кількість оборотних рейсів,

(1.4)

де - максимальний обсяг перевезень, т (визначаємо шляхом порівняння прогнозованих значень обсягів імпорту та експорту з вибором максимального значення);

q- вантажопідйомність автомобіля (автопоїзду), т (20 т).

При цьому час виконання оборотного рейсу розраховується як :

(1.5)

де L - відстань між столицями країн, км (відстань між Києвом та Римом - 2358 км);

- середня добова швидкість руху (400 км/добу);

- автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (2 дні);

- середнє значення нульового пробігу, км

(1.6)

де - площа країни прямого відправлення, км2;

- середнє значення порожнього пробігу по країні відправлення,км

(1.7)

де - площа країни зворотнього відправлення, км2

Середнє значення нульового пробігу:

Час на виконання нульового пробігу:

Необхідна кількість оборотних рейсів:

Кількість автомобілів, що задіяна на міжнародних перевезеннях:

1.2 Аналіз попиту на перевезення

Аналіз попиту виконаємо для Італії. Розрахунковий обсяг перевезень для виконання курсової роботи визначається на основі одержаного річного обсягу перевезень наступним чином

де - обсяг перевезень країни, яка наведена в завданні,т

а - остання цифра залікової книжки.

З урахуванням розрахункового обсягу перевезень і даних таблиці 1.6 () визначаємообсягперевезень по днях тижня і місяцях року

(1.9)

Таблиця 1.6

Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня і місяцях року

Місяць	Дні тижня
	1	2	3	4	5
1	2
1	0,0094	0,0572	0,0444	0,0222	0,0056
2	0,0078	0,0456	0,0356	0,0178	0,0044
1	2
3	0,0067	0,0394	0,0311	0,0156	0,0039
4	0,0083	0,0444	0,0356	0,0172	0,0044
5	0,01	0,0556	0,0456	0,0211	0,0072
6	0,0117	0,0683	0,0533	0,0267	0,0067
7	0,0094	0,0561	0,045	0,0217	0,0056
8	0,0078	0,045	0,0367	0,0167	0,005
9	0,005	0,0283	0,0222	0,0111	0,0028
10	0,0056	0,0344	0,0267	0,0133	0,0033
11	0,0072	0,0389	0,0311	0,0167	0,0028
12	0,0083	0,0511	0,034	0,02	0,005

Результати розрахунків наводимо в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Розподіл надходжень обсягів перевезень по днях тижня та місяцях року

Місяць		Дні тижня (j)			Сер. знач. обсягу перев.,т	Дисперсія т2	?
	1	2	3	4	5
1	127,1	773,7	600,5	300,3	75,7	375,48	91595,55	1877,38	3524549
2	105,5	616,8	481,5	240,8	59,5	300,81	58116,31	1504,07	2262216
3	90,62	532,9	420,7	211	52,8	261,59	43580,28	1307,94	1710714
4	112,3	600,5	481,5	232,6	59,5	297,3	55213,68	1486,48	2209632
5	135,3	752	616,8	285,4	97,4	377,37	85789,19	1886,85	3560188
6	158,3	923,8	720,9	361,1	90,6	450,95	130014,4	2254,75	5083886
7	127,1	758,8	608,7	293,5	75,7	372,77	89874,94	1863,85	3473945
8	105,5	608,7	496,4	225,9	67,6	300,81	57789,75	1504,07	2262216
9	67,63	382,8	300,3	150,1	37,9	187,74	22251,26	938,689	881137,1
10	75,74	465,3	361,1	179,9	44,6	225,34	33278,55	1126,7	1269447
11	97,39	526,2	420,7	225,9	37,9	261,59	43395,5	1307,94	1710714
12	112,3	691,2	459,9	270,5	67,6	320,29	66656,08	1601,45	2564649

Аналіз обсягів перевезень по днях тижня і місяцях року дозволяє зробити висновок про те, що часто зустрічаються ситуації, коли не ясно, якими коливаннями обумовлена зміна обсягу перевезень: випадковими, які не мають циклічного характеру, або сезонними (циклічними). При цьому виникає необхідність перевірки стаціонарності потоку та наявності зв'язку між послідовними подіями - обсягами надходжень.

Перевірка стаціонарності потоку здійснюється шляхом порівняння середніх та дисперсій окремих вибірок за методикою. При цьому довірча оцінка середнього значення виконується з використанням розподілу Стьюдента, а для порівняння дисперсій використовується критерій Кокрена

де - окремі оцінки дисперсії, т2.

де - обсяг вантажу в і-й вибірці для кожного j-го періоду, т;

- обсяг і-ої вибірки.

Окремі оцінки дисперсії наведені в таблиці 1.8

Таблиця 1.8 Окремі оцінки дисперсії

	91595,55		89874,94
	58116,31		57789,75
	43580,28		22251,26
	55213,68		33278,55
	85789,19		43395,5
	130014,4		66656,08
= 777555,5

Вважається, що вибірки належать до однієї генеральної сукупності, якщо розходження між дисперсіями незначне

(1.12)

де - квантіль розподілу Кокрена;

- емпіричний квантіль за критерієм Кокрена.

0,2624>0,167 - рівність виконується.

Якщо при 5 % рівні значимості різниця між середніми обсягами перевезень є не значимою, то відповідне відхилення середнього та дисперсії слід розглядати не як сезонну зміну, а як результат варіювання випадкової величини. Порівняння інших пар вибірок не виконується, так як для будь-якої з них різниця середніх значень буде меншою.

На основі дослідження можна сформулювати висновок про те, що вантажопотоки можна розглядати як стаціонарні.



Розділ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ РУХОМОГО СКЛАД

2.1 Вибір типу рухомого складу

При виборі транспортного засобу необхідно зважати на певні групи вантажів, які, з урахування особливостей технології, організації перевезень і вимог до спеціалізації рухомого складу, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів, можуть бути поділені на групи:

1-а група - навалочні та поштучні вантажі, що допускають використання відкритого рухомого складу;

2-а група - вантажі, які потребують захисту від атмосферного впливу та використання рефрижераторів та експресної доставки;

3-а групи - вантажі, що потребують захисту від атмосферного впливу та використання критого рухомого складу;

4-а група - ваговиті та негабаритні вантажі;

5-а група - наливні вантажі;

6-а група - небезпечні вантажі;

7-а група - вантажі, потребують супроводження та охорони.

Вибір транспортного засобу виконується за схемою наведеною на рис. 2.1.



Рис. 2.1 Схема вибору ефективних автомобільних транспортних засобів

При виборі типу автотранспортного засобу необхідно зважати на те, що вантажі, з урахуванням особливостей технології організації перевезень і вимог до спеціалізації рухомого складу, безпеки транспортування та забезпечення збереження товарів відносяться до 3-ї групи, тобто вантажі, що потребують захисту від атмосферного впливу та використання критого рухомого складу. Після обґрунтування вибору типу рухомого складу, необхідно вибрати марку. При вирішені задачі вибору марки враховуємо такі фактори:

- Характер перевезення

- Технічні характеристики та відповідність вимогам міжнародних стандартів

- Імідж фірми-постачальника (умови, ціни і гарантії)

- Вартість сервісного технічного обслуговування рухомого складу.

Таким чином ми обираємо сідельний тягач Renault Magnum 500 Його технічні характеристики наведені в таблиці 2.1.



Таблиця 2.1 Технічні характеристики Renault Magnum 500

Тип автомобіля	Сідельний тягач
Вантажопідйомність, кг	20000
Повна маса авто, кг	19000
Споряджена маса, кг	8099
Довжина авто, мм	5910
Ширина авто, мм	2504
Паливний бак, л	450+450
Витрата палива на 100 км, л/км	30
Шини та колеса	315/70 R 22,5

Вартість автомобіля - 402142 грн.

Сідельний тягач має напівпричіп - МАЗ 931010-3011. Технічні характеристики наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Технічні характеристики напівпричепа МАЗ 931010-3011

Модель	МАЗ-931010-3011
Кількість осей	2
Розмір шин	385/65R22.5
Площа платформи, м2	33,8
Об'єм платформи, м3	85
Висота платформи, мм	2520
Довжина платформи, мм	13620
Ширина платформи, мм	2480
Вантажопідйомність, кг	20000
Маса спорядженого напівпричепа, кг	6200
Повна маса напівпричепа, кг	28900
Кількість коліс	2/4+1

2.2 Обгрунтування вибору марки автотранспортного засобу

Розраховуємо витрати на оборотний рейс Київ(Україна) - Рим(Італія) - Київ(Україна).

1) Оплата праці.

В нашому випадку застосовуємо погодинно-преміальну систему оплати праці.

Фонд заробітної плати робітника складає:

ФЗП = АГ С КД (2.1)

де АГ - автомобіле-години роботи, год;

С - погодинна тарифна ставка, грн (приймаємо 15 грн);

КД - інтегральний коефіцієнт доплат і надбавок до основної заробітної плати (КД = 1,5).

Кількість автомобіле-годиин: АГ = 17•24 = 408, год.

Фонд заробітної плати:

ФЗП = 408 • 15 • 1,5 = 9180, грн.

2) Відрахування на соціальні заходи.

Збір на державне соціальне обов`язкове страхування складає 1,4%. Збір на обов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття - 1,6%. Збір до пенсійного фонду - 33,2%. Збір на обов`язкове соціальне страхування від нещасного випадку - від 0,84 до 13,4%.

(2.2)

де - норматив відрахувань по оплаті праці. Приймаємо норматив відрахувань по оплаті праці - 38%.

грн..

3) Витрати на автомобільне паливо.

(2.3)

де, Цл - ціна одного літра палива (необхідно враховувати різницю у ціні палива в кожній країні), грн.

L - загальний пробіг за період, км

- лінійна норма витрат палива на пробіг автопоїзда (л), яка визначається

HL - базова лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу, л/100км;

Gnp - споряджена маса причепа (напівпричепа)

HW - додаткова питома норма витрати палива на 100 ткм, л/100км.

W -транспортна робота (ткм), яка визначається :

W = q • ? • (2.5)

де - пробіг автомобіля з вантажем, км.

При розрахунку витрат на автомобільне паливо потрібно враховувати існуючі обмеження ввозу пального на територію країн при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

Наш маршрут проходить через такі країни: Україна, Угорщина, Словаччина, Італія. Ввіз пального з території іноземних держав на територію:

- України - не більше 50 літрів;

- Угорщина - в розмірі паливного баку;

- Словаччина - в розмірі паливного баку;

- Італія - не обмежено.

Враховуючи існуючі обмеження отримаємо наступні витрати на автомобільне паливо:

= 38,06, л

а)Україна (в прямому та зворотному напрямку):

W = 20 • 0,8 • 523,329 = 8373,32 , ткм

грн

б)Угорщина (прямий напрямок) :

Wугор = 20 • 0,8 • 555,32 = 8885,12 , ткм

грн

в)Словаччина(прямий та зворотній напрямок) :

Wслов = 20 • 0,8 • 294 = 4704 , ткм

Сп(слов) = грн

г)Італія (прямий та зворотній напрямок):

Wітал = 20 • 0,8 • 985,351 = 15765,6 , ткм

Витрата палива: Н = .

грн

д)Угорщина (зворотній напрямок):

грн

Сумарні витрати на паливо:

Сп = 6038,8 + 3203,62 + 4164 + 9740 +5230,4 = 37076,82 , грн

Результати розрахунків представлені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Розрахунок витрат на паливо

Маршрут по ділянках	Відстань,км	Вага вантажу,т	Транспортна робота,ткм	Витрати на пробіг,л	Витрати на транспортну роботу,л	Витрати,л
Україна	523,329	16	8373,3	199,1	108,9	308
Угорщина	555,32	16	8885,12	211,5	115,5	327
Словаччина	294	16	4704	77,6	61,4	139
Італія	1970,702	16	31531,2	750	410	1160
Словаччина	294	16	4704	77,6	61,4	139
Угорщина	555,32	16	8885,12	211,5	115,5	327
Україна	523,329	16	8373,3	199,1	108,9	308

4) Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали.

(2.6)

де Умас - відсоток витрат на мастильні та інші експлуатаційні матеріали від витрат на автомобільне паливо,Я% (приймаємо 15%).

,грн.

5) Витрати на сервісне обслуговування.

Сервісне технічне обслуговування доцільно виконувати на спеціалізованих станціях. Окрім цього, однією з умов фiрм-постачальникiв автомобільної техніки є забезпечення власника автомобіля фірмовим технічним обслуговуванням на вказаних постачальником станціях. Тільки при дотриманні даної умови, а також при суворому виконанні правил експлуатації техніки, постачальник надає певні гарантії. Тому витрати на сервісне обслуговування автомобілів європейського виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. У бiльшостi випадків вартість річного сервісного обслуговування складає 800-1300 $ в залежності від марки автомобіля (відповідає пробігу 30-100 тис. км).

де Lc - довжина оборотного рейсу.

6) Витрати на автомобільні шини.



де Нш - норматив відрахувань на відновлення шин, у відсотках від балансової вартості шин (1,89);

Цш - ціна одного комплекта шин, грн;

nш - кількість шин (без запасної), встановлених на одиниці рухомого складу, од.

7) Амортизація рухомого складу.

Розраховуємо амортизацію за допомогою прямолінійного методу. За таким методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на строк корисного використання об'єкта основних засобів. Строк корисного використання - 10 років.

де Цавт - ціна одного автомобіля;

Т - строк корисного використання.

Амортизація на один день:

Амортизація на один оберт буде становитиме:

Час оберту беремо з урахування часу на кордон.

8) Витрати пов'язані з виконанням міжнародних перевезень.

Витрати, пов'язанi з оформленням оборотного рейсу при міжнародних дорожніх перевезеннях (МДП), визначаються по цінах, які наведені а таблиці 2.4.



Таблиця 2.4

Віза	50 евро
Книжка МДП	240 грн
Страховка	64 грн на 1 карнет + 1200 грн(3 міс.)
Шляховий збір	49$
Екологічний збір	10 евро
Стоянка	60 грн на добу
Миття автомобіля	70 евро

Тому Ср = (50•10,8) + 240 + 1264 + (48•8,1) + (10•10,8) + (60•17) + (70•10,8•2) = 5080,9 , грн..

9) Загальногосподарські витрати.

Суму загальногосподарських витрат визначають як вiдсоток вiд прямих витрат

(2.10)

де Угосп - відсоток загальногосподарських витрат від прямих витрат,% (Угосп= 15%);

Ср - витрати, пов'язані з виконанням міжнародних перевезень.

Сгосп=(9180+3488,4+37076,82+5561,5+496,6+3743,6+1983,2+5080,9)•15/100 = 9991,7 ,грн.

Всi перерахованi статтi витрат зводять у таблицю 2.5 i визначають на її основi загальнi витрати на виконання одного оборотного рейсу.

Таблиця 2.5 Витрати на виконання міжнародного оборотного рейсу

№пп	Статті витрат	Значення
1	Оплата праці водія (водіїв)	9180
2	Відрахування по оплаті праці	3488,4
3	Витрати на автомобільне паливо	37076,82
4	Витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали	5561,5
5	Витрати на сервісне технічне обслуговування	496,6
6	Витрати на автомобільні шини	3743,6
7	Амортизація рухомого складу	1983, 2
8	Витрати, пов'язані з виконанням міжнародних перевезень.	5080,9
9	Загальгосподарські витрати	9991,7
	Загальні витрати	76602,72

Вибір раціонального рухомого складу виконують на основі собівартості перевезень. Собівартость 1 км пробігу:

S1км = С/L (2.11)

де С - загальні витрати на експлуатацію.

S1км = = 1624, грн/км.

Собівартість 1ткм пробігу:

S1ткм = S1км/q?? (2.12)

S1ткм = 16,24/(20•0,8•1) = 1,015 , грн/ткм.

Розрахункові тарифи на 1км та 1 ткм транспортної роботи визначається

(2.13)

де Нп , Нпдв - відповідно норма витрат та ставка податку на додану вартість, % (приймаємо відповідно 15 и 20 %).



2.3 Обґрунтування кількості рухомого складу

Необхідна кількість транспортних засобів при наскрізній технології перевезень визначається помісячно за формулою (1.1). Результати розрахунків наводимо в табл. 3.1

Таблиця 3.1 Необхідна кількість рухомого складу по місяцях року

Місяць	Обсяг перевезень	Кількість рухомого складу	Місяць	Обсяг перевезень	Кількість рухомого складу
1	375,48	24	7	372,77	24
2	300,81	19	8	300,81	19
3	261,59	17	9	187,74	12
4	297,3	19	10	225,34	15
5	377,37	24	11	261,59	17
6	450,95	29	12	320,29	21



РОЗДІЛ 3. ВИБІР МЕТОДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ

Доставка вантажів в автомобільному сполученні може виконуватись за двома принциповими технологіями: наскрізною і термінальною.

Наскрізна технологія передбачає доставку вантажів одним транспортним засобом без заміни бригади водіїв. На відміну від наскрізної, термінальна технологія допускає заміну як водіїв, так і рухомого складу на протязі транспортного процесу.

При умові, що відпочинок водіїв відбувається на автомобільних терміналах, наскрізну технологію можна вважати різновидністю термільнальної технології.

Термінальна технологія перевезень, яка прийшла на заміну наскрізної, дозволяє значно підвищити швидкість доставки вантажів. Це досягенться за рахунок розриву зв'язку “автомобіль-вантаж-водій”.

Розрив зв'язку “вантаж - автомобіль”, відомий як метод тягових плечей, полягає в заміні на терміналі вантажного модуля і закріпленні певних тягачів і автомобілів за окремими тяговими ділянками.

Розрив зв'язку “автомобіль - водій”, відомий як естафетний метод, полягає в заміні на терміналі водія і закріпленні водіїв за певними ділянками.

Обидва методи направленні на скорочення часу доставки вантажу з одночасним збільшенням корисного часу роботи автомобіля.

З урахуванням режиму праці та відпочинку водіїв в магістральному сполученні можуть застосовуватись наступні методи організації доставки вантажів: естафетний метод із заміною водіїв через 4 год, естафетний метод із зміною водіїв через 8 год, наскрізний метод з двома водіями і наявністю спального місця в кабіні автомобіля, наскрізний метод з двома водіями (автомобіль необладнанний спальним місцем), наскрізний метод з одним водієм, метод тягових плечей із зміною тягача через 4 год, метод тігових пліч із зміною тягача через 8 год.

Період відпочинку повинні використовуватись поза транспортним засобом, а при наявності місця для сну допускається використання трансопртного засобу при знаходженні його на стоянці.

Кожному члену екіпажу надається щотижневий відпочинок в розмірі 24 годин, якому повинен бути попереднім або слідувати за ним період щоденного відпочинку.



ВИСНОВОК

При переході економіки України на інноваційний шлях повинні підсилюватися процеси спеціалізації, концентрації й кооперації промислового й сільськогосподарського виробництва, що приводить до безперервного росту обсягу перевезень вантажів і вимагає подальшого вдосконалювання методів управління транспортно-логістичною системою, впровадження прогресивних логістичних технологій.

З погляду світового досвіду й сучасних тенденцій розвитку глобального ринку логістичних послуг Україна перебуває на етапі формування й консолідації галузі, суттєво уступаючи західним країнам як по якості, так і по комплексності послуг, надаваних національними транспортно-логістичними компаніями. Подальше формування й розвиток в Україні багатоукладної економіки повинне супроводжуватися інтенсивним розвитком ринку транспортно-логістичних послуг, створенням конкурентного середовища в сфері руху товарів і міжнародних перевезень вантажів, істотними змінами в системі організаційно-економічних взаємин між учасниками транспортного процесу при одночасному посиленні інтеграційних тенденцій у світовій економіці.

В даній курсовій роботі ми здійснили маркетингове дослідження ринку транспортних послуг України та Латвії. На основі статистичних даних виявили, що з України в Італію експортується більше сировини і готової продукції, ніж імпортується в України з Іспанію та спрогнозували обсяг перевезень на 2012 рік.

Визначили витрати на один оборотний рейс, які складають - 33021,48 грн. Отже, можна зробити висновок, що економічно вигідним буде організація перевезень за допомогою наскрізного методу доставки.

експедиторський автотранспортний амортизація вантаж



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Галушко В. Г. Вероятностно-статистические методы на автомобильном транспорте. - К.: Вища школа, 1976. - 232 с.

2. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. - К.: Вища школа, 1986. - 447 с.

3. http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1083.4245.0.

4. ЗУ «Про ЗЕД» № 959-12 від 27.07.2010.

5. ЗУ «Про ТЕД» із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009.

6. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Транспортно-експедиційна діяльність» для студентів спеціальностей: 7.100402 «Транспортні системи», 7.100403 «Організація перевезень і управління на транспорті» /Укл. О.Я.Коцюк, С.В.Ширяєва, Ю.О.Силантьєва. К.: НТУ, 2004. - 21 с.

Размещено на Allbest.ur