Організація, планування та економічна ефективність кормовиробництва в умовах ТОВ "Оріон Молоко"

V=62.8M3

Враховуючи що тварини утримуюця в чотирьох приміщеннях необхідно мати коло кожного приміщеня по бункеру .

Визначаємо необхідний об'єм бункера який буде розміщений коло кожного приміщеня

n=V/a

де а - кількість приміщень а= 4

n=62.8/4

n=15.7м3

Корма від бункера - накопичувача надходять до годівниці бункерного типу «Тубомат -- ТОР» ПО «Техна» за допомогою транспортної спіралі «Модель-1». Годівниця розрахована для годівлі ЗО - 50 свиней. Корм в годівницюнадходить постійно по мірі споживання свинями

2.9 Технічна характеристика обладнання лінії приготування і роздачі корму

Для приготування корму використовуємо комбікормову установку « КУ-1», яка знаходиться на території току господарства. [11]

Таблиця. 12. Технічна характеристика комбікормової установки «КУ-1»

Найменування показників	Показники
Продуктивність, т/год	1
Споживана потужність, кВт	7,5
Габаритні розміри в робочому стані, мм:
Довжина	2350
Ширина	1100
Висота	1600
Рівномірність змішування, %	85
Обслуговуючий персонал, чол..	1
Маса обладнання, кг	440

Для перевезення кормів від комбікормової установки до свинарника, використовуємо тракторний напівпричіп самоскидний НТС-5А, який обладнаний спеціальним завантажувальним пристроєм [11].

Таблиця. Ц. Технічна характеристика спеціального тракторного напівпричепа самоскидного НТС-5А

Найменування показників	Показники
1	2
Місткість, м3	7
Вантажопідйомність, т	5
Кут підйому кузова	50*

Транспортування корму від комбікормової установки до бункера -Живильника ТБО275-2 здійснюється за допомогою трактора ЮМЗ - 8040.2М. [11]

Таблиця .14. Технічна характеристика трактора ЮМЗ -8040.2М.

Найменування показників	Показники
Клас	1,4
Розрахункова швидкість, км/год	1,52-33,08
Марка двигуна	Д-243
Потужність двигуна, к.с.	81
Питома ефективна витрата палива, г/е*кВт*год	235
Конструктивна маса, кг	3370
Тягове зусилля, кН	1,4-3
Габаритні розміри, мм	1884*3990*2750

Корм для годівлі свиней завантажуємо в бункер - живильник «ТБ0275-2»



Таблиця .15. Технічна характеристика бункера - живильника «ТБ0275-2»

Найменування показників	Показники
Місткість бункера, м3	20
Діаметр, мм	2750
Висота, мм	5310
Діаметр завантажувальної горловини, мм	440
Маса, кг	900

Корм від бункера - живильника за допомогою транспортної спіралі «Модель -1» надходить в накопичувальні бункери годівниць, кількість корму в бункері становить добову видачу згідно раціону. [11]

Таблиця 16. Технічна характеристика транспортної спіралі «Модель -1»

Найменування показників	Показники
Внутрішній діаметр труби, мм	60
Максимальна довжина системи, м	70
Продуктивність, кг/год.	600
Потужність приводу, кВт	0,55

Таблиця 17. Технічна характеристика годівниці «ТУБОМАТ - ТОР»

Найменування показників	Показники
Ємкість, л.	100
Обслуговування, голів	30-50
Вагова категорія, кг	7-110

2.10 Визначення площі комбікормового цеху

Площу кормоцеху розраховуємо виходячи з виробничих, санітарних і протипожежних вимог, комбікормовий цех поділяють на виробничі та допоміжні приміщення. У виробничих приміщеннях розміщують машини й обладнання технологічних ліній. При цьому необхідно забезпечувати найкоротші шляхи переміщення кормів із найменшою кількістю перевалочних операцій; максимальне скорочення кількістю комунікаційних мереж (водо- паропровідних, каналізаційних, електричних); зручність для обслуговування і ремонту обладнання при найменших експлуатаційних витратах; дотримання всіх норм охорони праці та протипожежних вимог.

Площу комбікормового цеху визначаємо за формулою:

F -- F1 + F2+ Fз+ F4+F5, (11)

де F1 - площу, яку займають машини та обладнання, м2 [див. табл. 13]

F2 - площа, необхідна для роботи обслуговуючого персоналу, м2

Fз - площа між машинами, а також проходів, м2

F4 - площа допоміжних приміщень, м2

F5 - площа сховищ для кормів, м2.

Площу, яку займає обладнання беремо із габаритних розмірів обладнання.

F1 = а * в, (12)

де а- довжина обладнання, м. в- ширина обладнання, м.

F1 = 2,35* 1,1= 2,6м2

Площа F2 обчислюємо залежно від кількості робітників nр, що одночасно працюють у цеху:

F2 = ѓ*nр (13)

де ѓ - необхідна площа для одного робітника кормоцеху,

ѓ р = 4 - 5м2 Приймаємо - 4м2

nр - кількість робітників (згідно технічної характеристики [див. табл. 13] складає nр = 1).

F2 = 4 * 1 = 4м2

Площу Fз визначають за такими нормами: ширина основних проходів повинна бути не менше 1,2 - 1,5м, а проходів у допоміжні приміщення - 1,0м,проходи між машинами - 1,5м, а відстань від машин до стінок - 0,5 -0,7м. Отже загальна площа становить:

F3 = 1,3* 2,35 + 1 * 2,35+ 1,5 * 3 + 0,5 * 8

Fз = 13,91м2

Площу F4 приймають із таких розрахунків: кімната відпочинку 15 -20м2 ; душова 5- 7м2; лабораторія 7 - 10м2.

F4 =15 + 5 + 7 = 27м2

Площа F5 зумовлюється розмірами місткостей для нагромадження кормів. В нашому випадку забір вихідних компонентів будемо здійснювати за допомогою пневморукава, а вихідні компоненти будуть розміщуватися в складському приміщенні.

Отже загальна площа комбікормового цеху становить :

F = 2,6 + 4 + 13,91 + 27 = 47,51м2

Отже загальна площа комбікормового цехустановить 47,51м2



2.11 Розрахунок освітлення комбікормового цеху

Для забезпечення роботи робітників в цеху необхідно встановити крім природного освітлення і штучне. Це один із суттєвих факторів мікроклімату, який впливає на продуктивність праці працюючих. Освітлення повинно відповідати нормам технологічного проектування, для освітлення приміщень доцільно максимально використовувати денне світло. Розрахунок освітлення проводимо виходячи із розмірів цеху.

Розрахунок природного освітлення проводимо виходячи із розмірів і кількості вікон.

Освітлювальну площу вікон Fв визначаємо через площу підлоги Fвд та нормативні коефіцієнти природного освітлення ас [ 6. дод.24].

FB=Fпд*ас (14)

де ас - нормативний коефіцієнти природного освітлення ас = 0,10

Fв =47,51 *0,10 = 4,75м2

Кількість вікон nв дорівнює:

nв-Fв/ fв (15)

де fв - площа одного вікна, м2. Приймаємо розміри вікон 2м на їм.

fв = 2* 1 = 2м2

nв = 4,75 / 2 = 2,4

Приймаємо два вікна розмірами 2м на їм.

Для штучного освітлення приміщень розраховуємо кількість електричних ламп. Кількість освітлювальних ламп визначаємо за питомою світловою потужністю.

де Щ - потужність однієї лампи, Вт; Nл = 150Вт.

d0- пйтома потужність на освітлення, Вт / м2.

d0 = 7 Вт / м2[ 6. дод.25]

Приймаємо дві лампи розжарювання, які будуть розміщуватися в світильниках серії «СХЛ» і розраховані для роботи в приміщеннях з наявністю вибухонебезпечного пилу.

Рівень освітлення залежить від типу світильника та відношення відстані між світильниками до висоти Нп їх підвішування над поверхнею, яку вони освітлюють.

Визначаємо висоту світильників:

Нп = Н - (1П +hР), (17)

де Н - висота приміщення, м.

1П - довжина підвіски,м.

hр- відстань від підлоги до освітлюваної поверхні. hр= 0,8 -1,2м

1П =(0,2- 0,25) *Н0, (18)



де Но - відстань від стелі до поверхні освітлення, м

1П = 0,2 * 1 = 0,2м

Нп=5,5 - (0,2 +0,8) = 4,5м

Світильники розміщуються на висоті 4,5м. при однорядному розміщенні.

2.12 Зведена відомість машин і обладнання для механізації технологічних процесів на фермі

Для проведення робіт на фермі, господарству необхідно мати такі засоби механізації.

Підтримання мікроклімату в середині приміщення відбувається за допомогою відкриття клапанів, які розміщуються в стінах приміщення, а в літній період тварини будуть знаходитися на вигульних площадках, які розміщуються поблизу приміщень. При необхідності в середині приміщення можна встановити теплогенератори повітряні NG-LE75.

Технологічна лінія водопостачання складається із водозабірної скважини, де за допомогою погрузного насоса типу ЕЦВ здійснюється забір води і подається до водонапірної башти типу БР. Далі вода за допомогою тупикової водопровідної мережі, яка виконана із пластмасових труб транспортується до споживачів. Напування тварин виконується за допомогою соскових напувалок АС-Ф-25.

Видалення гною із приміщення де утримуються свині буду здійснювати за допомогою бульдозерної навіски БН-1А, яка агрегатується з трактором ДТ-75. Навантаження гною будемо проводити за допомогою трактораМТЗ-82 на якому змонтований навантажувач ПСН-1. Транспортування гною до гноєсховища будемо проводити за допомогою агрегату трактора МТЗ-82. і напівпричіпа ПСТ-6. [11]

Для забезпечення механізації технологічних процесів на фермі необхідно мати такі машини і обладнання:

Таблиця .18, Машини і обладнання для механізації ферми

Назва машин і обладнання	Марка машин	Кількість
1	2	3
Навантажувач універсальний	ПСН-1	1
Трактор	ЮМЗ - 8040.2М	2
Причіп	ПСТ-6	1
Напівпричіп	НТС-5А	1
Бункер сухих кормів	ТБО 275-2	4
Транспортна спіраль	Модель -1	4
Годівниці бункерного типу	« Тубомат - Тор»	20
Автонапувалки соскові	АС-Ф-25	40
Універсальний ручний візок	Ту-300	4
Водяний насос	ЕЦВ-6-10-80	2
Водонапірна башта	БР-15У	1
Ваги товарні	РП-1Ш113	1
Аерозольний генератор	РАА-1	2
Обігрівач повітря	Ш-ЬЕ75	2
Осьові вентилятори	ТВО-6,6-2-1	2
Подрібнювач рулонів соломи	ІРК-145	1

Вибір цієї техніки зумовлений її універсальністю можливістю застосовувати при виконанні інших робіт. Використання мінімальної кількості машин і обладнання в технологічних лініях дає змогу повністю механізувати технологічні процеси, на фермі при невеликій кількості робочої сили, при цьому підвищується продуктивність праці і знижується собівартість продукції.



3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Зоотехнічні вимоги до технологічного процесу приготування і роздачі корму

Свині - всеїдні тварини з шлунково - кишковим типом травлення. їх організм вимагає надходження з кормами повноцінних білків, багатих незамінними амінокислотами, в першу чергу лімітуючи ми: лізином, метіоніном, циститом. Останні дві -- взаємозамінні, тому їх нормують сумарно. Свині, особливо молодняк, майже не синтезують вітамінів групи «В». Вони погано перетравлюють клітковину, тому її кількість в раціонах обмежують до 10-12% від сухої речовини у дорослих тварин і 7-8% - у молодняка.

З метою забезпечення високоефективного використання поживної цінності більшість кормів необхідно заготовляти і готувати до згодовування відповідно до діючих стандартів або зоотехнічних вимог, які враховують фізіологічні особливості тварин. Сутність цих вимог полягає у наступному.

Збирати кормові культури необхідно в період , коли вони мають найбільшу врожайність та поживну цінність. Якість кормів визначається не лише їх поживною цінністю, а й наявність (або відсутністю) в них баластних, некорисних чи інколи навіть шкідливих включень. Останні можуть спричиняти травмування чи отруєння споживачів, знижувати ефективність роботи та надійність технологічного обладнання.

Для попередження таких явищ корми в процесі підготовки до згодовування очищають. Для високоефективного використання кормів важливим є забезпечення оптимальної крупності кормових часток, що залежить від біологічного виду та віку тварин і птиці, а також від виду кормової сировини й характеру використання кормів(згодовування роздільне чи в складі кормових сумішей, у розсипному стані чи у вигляді гранул або брикетів).

Технологічна лінія приготування і роздачі комбікорму працює таким чином. Комбікормова установка «КУ-1» призначений для приготування розсипних комбікормів із зерна і білково - вітамінно-мінеральних добавок (БВМД) промислового виробництва в умовах ферм і господарств. Установка складається з: приймального бункера, бункера вихідних компонентів, розділеного перегородками на п'ять відсіків, молоткової дробарки, пневмозавантажувача, вагові дозатори. З приймального бункера вихідні компоненти за допомогою завантажувального шнека подаються до розподільного шнека, де проходить процес завантаження бункерів вихідних компонентів, необхідний бункер відкривається за допомогою задвижки і дана маса його завантажує, до необхідної ваги, яка встановлена. В приймальний бункер компоненти будуть завантажуватися за допомогою пневмотранспортера, можливе завантаження і вручну.

Далі вихідні компоненти за допомогою забірного і завантажувального шнека завантажуємо бункер ваговий, який обладнаний тензометричними вагами і здійснюємо дозовану подачу компонентів, згідно раціону годівлі. Після цього вихідні компоненти за допомогою завантажувального шнека надходять в зерновий бункер. Зерновий бункер призначений для забезпечення безперебійної роботи молоткової дробарки.

Дробарка подрібнює вихідну сировину(зерно) і водночас змішує компоненти, кільцеве решето, встановлене в корпусі дробарки, центрується і фіксується упорами, розміщеними на плиті задньої стінки. Кришка має порожнину для подачі зерна від дозаторів у дробильну камеру. В порожнині передбачено два поворотні клапани, за допомогою яких сировина від двох крайніх дозаторів може спрямовуватись у камеру подрібнення або безпосередньо на змішування, якщо сировина не потребує додаткового подрібнення. На бічній стінці корпусу дробарки є вибухорозрядний пристрій, фланець якого закритий мембраною із латунної фольги завтовшки 0,15

Установка оснащена магнітним сепаратором, розміщеним між виходом продукту з шнека і завантажувальною горловиною верхнього шнека. У нижній частині вертикального комбінованого шнека витки великого діаметра, внаслідок чого забезпечується додаткове перемішування корму.

Технологічний процес приготування комбікормів відбувається так. Компоненти за допомогою пневмотранспортера завантажуються у відповідну секцію (їх п'ять) над дозаторного бункера.

Перед початком роботи (в ручному режимі) тарують дозатори. Для цього на дробарку встановлюють налагоджувальну кришку для відбирання проб. Виконують розрахунок і виставляють ручку дозаторів та робочу кришку дробарки. Перемикачем на панелі шафи керування встановлюють автоматичний режим роботи, а за датчиком - номінальне завантаження приводу ротора і вмикають установку. Режим завантаження контролюють за індикатором, розміщеним на панелі шафи керування.

Із наддозаторного бункера компоненти каналом у передній кришці подаються в камеру подрібнення. Подрібнений продукт просівається крізь решето, горизонтальним і вертикальним шнеками подається в бункер - нагромаджувач. При цьому в процесі подрібнення і транспортування відбувається переміщенням компонентів.

Якщо в рецепт комбікорму входять компоненти, що не потребують подрібнення, то вони за допомогою поворотних планок спрямовуються поза камерою дробарки безпосередньо на горизонтальний шнек. Змішування їх з іншими компонентами відбувається в процесі транспортування. Приготовлений корм завантажується в бункер готової продукції, а далі за допомогою шнека завантажувального корм надходить в транспортний засіб НТС-5А і транспортується до прийомного бункера, який розміщується біля свинарника. Завантажуємо бункер кормом, з бункера корм надходить до накопичувальних бункерів, які розміщуються в середині приміщення. В нижній частині бункера розміщується дозатор і годівниця.Годівниця обладнується кришкою, яка шарнірно прикріплена до годівниці. Кінематичнез'єднання з дозатором кришка має пружину для закриття годівниці. Принцип роботи автоматичної годівниці дозатора такий. Щоб спожити корм тварина рилом піднімає кришку і корм дозованою порцією попадає в годівницю. Відійшовши від годівниці під дією пружини кришка закривається, а дозатор заповнюється новою порцією корму.

3.2 Графік роботи обладнання і машин технологічної лінії

Для своєчасної підготовки кормів до згодовування й ефективного використання комбікормового цеху необхідно раціонально узгодити роботу всього комплексу машин та обладнання. Планування роботи обладнання технологічної лінії розпочинають із урахування зоотехнічних і санітарно - гігієнічних норм, розпорядку робочого дня на фермі, рівномірності завантаження машин і обслуговуючого персоналу при роботі в одну зміну з мінімальною кількістю обслуговуючого Персоналу. При цьому треба уникати пікових навантажувань.

Побудову графіка починаємо по ходу технологічного процесу, узгоджуючи завантаження. Для побудови графіка роботи обладнання необхідно знати: час роботи обладнання протягом зміни або доби, продуктивність машин і обладнання, об'єм роботи який необхідно виконати. На графіку показуємо час роботи обладнання, він може бути показаний як непереривною лінією так і переривистою, якщо машина зупинялася.

Час роботи основних машин відкладають по осі абсцис верхнього графіка, а по осі ординат нижнього відмічають споживану потужність цими машинами. Для кожної машини відкладають ординату, рівну споживаній потужності в період роботи і має своє особливе позначення.

Графік дає змогу визначити максимальні навантаження технологічної лінії, час на який вони припадають.

Для підтримання обладнання в робочому стані необхідно проводити технічне обслуговування, ремонт вузлів і агрегатів. Для полегшення проведення цих робіт я пропоную кернер комбінований. Він призначений для нанесення і проведення розміток під час робіт пов'язаних з свердлінням вузлів і агрегатів. Складові частини кернера комбінованого: корпус, бойок, пружина, рукоятка і гвинта.

Даний пристрій працює так. Кернер встановлюємо на те місце де необхідно нанести мітку. Працівник в одній руці тримає рукоятку кернера, а в іншій молоток. Вдаряючи по корпусу молотком, зусилля від удару через пружину плавно передається на бойок, хід бойка обмежується стопорним гвинтом. А на деталі залишається мітка для подальшого обробітку.

Після закінчення роботи пристрій очищаємо, змащуємо бойок оливою і пристрій буде готовий до наступної роботи.



4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

4.1Технічне обслуговування машин і обладнання в тваринництві

Постійну готовність машин і обладнання до роботи забезпечує планово- запобіжна система технічного обслуговування, яка включає комплекс заходів, запобігаючий передчасний вихід обладнання із роботи, обслуговування проводиться по розробленому і затвердженому графіку в залежності з нормативними строками. В планово-запобіжну систему Т.О. входять: обкатка, щоденне і періодичне технічне обслуговування, періодичний огляд, ремонт і зберігання машин. Найбільша трудоємкість до 70% приходиться на щоденне технічне обслуговування.

ІЦ.Т.О. включає зовнішню очистку, перевірку і затяжку кріплень, ліквідацію підтікання, перевірку наявності і якості мастила, роботу органів.

Проводять так же два вида технічного обслуговування: Т.О.-1 і Т.О.-2, виконують після напрацювання машиною встановленого часу роботи.

Т.О. -1 для більшості машин проводять один раз в місяць. Включає заміну масла, змазування, регулювання і перевірку механізмів, миття і дезінфекцію обладнання, заміну окремих вузлів і деталей, ліквідацію поломок.

Т.О.-2 проводять для складних машин і обладнання в залежності від конструкції і призначення машин один раз в шість місяців або один раз в рік.

Впровадження комплексної механізації робіт на фермах створює великі можливості для збільшення виробництва продукції тваринництва і підвищення ефективності цієї галузі, вона передбачає використання комплексу машин і обладнання, розрахованих на виконання всього технологічного циклу виробничого процесу. Всі машини і обладнання технічно пов'язані між собою і діють в безпосередньому контакті з органами тварин. Техніка працює на фермах не сезонно, обслуговує тварин протягом всього року безперервно у визначений час. Несвоєчасне виконання процесу, зупинка машин навіть накілька годин порушує функціональні процеси в організмі тварин, що позначається на їх продуктивності і приносить господарству великі збитки.

Майже всі машини працюють в умовах, які сприяють спрацюванню деталей: висока вологість повітря, підвищена концентрація пари і газу. Агресивне середовище викликає корозію металу, деформацію, руйнування і підвищене спрацювання вузлів і деталей машин. Для забезпечення постійної готовності машин і обладнання застосовується планово - запобіжна система технічного обслуговування і ремонту. Відповідно до цієї системи технічного обслуговування і ремонт машин повинні проводитися після визначеної кількості годин або обсягу роботи відповідно до заздалегідь розробленого плану - графіка.

Щоденне технічне обслуговування машин виконують механізатори, які на них працюють, або слюсарі, які працюють на фермі. Це основний вид обслуговування, який забезпечує безперервну роботу машин. Складається з таких операцій: очищення машин від бруду і залишків кормів чи перероблюваного продукту, перевірки і затяжки кріплень, усування протікання води, пропуску пари, повітря, мащення вузлів, виявлення шумів, характерних для несправних машин та усунення їх причин, перевірки дії автоматичних і заземлюючих пристроїв. Без виконання операцій щоденного технічного обслуговування машину використовувати не можна.

Періодичне технічне обслуговування №1 виконують після того, як машина відпрацює проміжок часу, встановлений для кожної машини. Крім операцій щоденного технічного обслуговування, виконують ряд складних операцій: заміну мастила в картерах і редукторах, очищення і миття технологічного обладнання, регулювання натягу пасів і ланцюгів та інше.

Періодичне технічне обслуговування №2 виконують при обслуговуванні більш складних машин і агрегатів. Часто строк його проведення збігається з сезонним технічним обслуговуванням. Крім операцій технічного обслуговування №1, виконують більш складні і відповідальні операції: генеральне очищення і миття всього технологічного обладнання, дчшценнякотлів від накипу та інше. При цьому перевіряють технічний стан машин з метою виявлення потреби в ремонті.

Сезонне технічне обслуговування включає: заміну спрацьованих і поламаних деталей та вузлів новими або відремонтованими, регулювання і мащення всіх вузлів, обкатку і усунення виявлених дефектів. Після проведення сезонного технічного обслуговування машини передають завідуючому фермою або особі, відповідальній за їх обслуговування. Непридатні для експлуатації вузли, агрегати і машини відправляють на ремонт.

Досвід господарств показує, що найбільш ефективною формою організації технічного обслуговування машин є створення в господарствах спеціалізованих ланок слюсарів на чолі з майстрами - наладчиками. При цьому передбачається обладнання на кожній фермі стаціонарного пункту технічного обслуговування, укомплектованого необхідним інструментом і обладнанням. Пункт технічного обслуговування організовують окремо або в одному з приміщень ферми. В ньому зберігають найбільш ходові запасні частини, якими замінюють несправні деталі без повного розбирання вузлів та агрегатів, необхідне обладнання, контрольно - вимірювальний інструмент, пристрої і просту діагностичну апаратуру. На невеликих фермах замість пунктів технічного обслуговування організовують робоче місце - пост слюсаря ферми. Робоче місце обладнують верстаком - стендом, стелажем, мийною ванною, ручним пресом, а також забезпечують необхідними матеріалами, інструментами та пристроями. Робоче місце слюсаря повинно мати окремий вхід, добре освітлення, цементову або дерев'яну підлогу і опалення.



4.2 Організація охорони навколишнього середовища і безпека життєдіяльності на фермі

Перед початком роботи потрібно перевірити і впевнитись у правильному складанні і монтажі машин та обладнання, справності їхніх вузлів і механізмів, надійності захисних пристроїв та ізоляції контактів і з'єднань, наявностізаземлення. Перед пуском машини слід впевнитися, що ні для кого з присутніх це не створює небезпеки. Потім вручну провернути робочий орган, переконатися у відсутності сторонніх предметів у робочій камері і подати сигнал про пуск машини.

У процесі пробного пуску впевнюються, що напрямок руху чи обертання робочих органів відповідають даним, наведеним у технічній характеристиці машини. Огляди, заміну робочих органів, їх регулювання, змазування, налагодження та ремонт слід проводити лише після зупинки машини і вимкнення з електромережі. При цьому на силовій шафі та пульті керування потрібно вивісити таблички «Не вмикати». Варто також передбачити заходи, що запобігають самочинному провертанню механізмів: той чи інший механізм або робочий орган блокують або фіксують. Обов'язково потрібно фіксувати підняті кришки. Освітлення робочих місць має бути достатнім для безпечної роботи. Для місцевого освітлення робочих місць під час розбирання і регулювання машин слід користуватися переносними лампами з напругою струму не більше 36В. Сама ж лампа має бути оснащена захисною дротяною сіткою. Проходи біля машин та агрегатів завжди мають бути вільними, а підлога рівна, суха і чиста.

До роботи по обробці гною допускаються робітники, які досягли 18 років, знайомі з будовою технологічного обладнання і процесами обробітку, ,які пройшли інструктаж і здавши техмінімум. Всім працюючим на технологічній лінії видалення і утилізації гною необхідно зробити необхідні щеплення.

Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту, справним інструментом, пристроями і механізмами, спецодягом. До роботи зв'язаної з контактом зі стічними рідинами не допускають працюючі які мають рани, порізи і cсадини на руках. Обслуговуючий персонал, працюючий на обладнанні під тиском, повинні мати спеціальні пропуски. Всі робочі місця повинні мати медичну аптечку, мило, полотенце. Люки колодязів, камер, траншей повинні бути закриті кришками і плитами, а в них повинні бути скоби для спуску людей. Ремонт колодязів іарматури повинні проводитися бригадою, яка складається не менше чим із трьох робочих, забезпечені противогазами, лампами АБВК, запобіжними поясами і вірьовками, переносними вентиляторами, акумуляторними прожекторами, крючками і ломами для відкривання кришок. Під час проведення робіт категорично забороняється курити, використовувати відкрите полум'я в колодязях, прийомних резервуарів, ємкостях для мулу або осадку, самопливних закритих колекторах і других місцях можливого накопичення газів. Перед спуском робітника в місця з можливим накопиченням газів там попередньо перевіряти наявність газу, опустив лампу АБВК. Категорично забороняється перевіряти відкритим вогнем. Гази видаляються нагнітанням повітря за допомогою вентилятора, якщо гази не можуть бути повністю видалені, то в таких випадках дозволяється проводити ремонтні і другі роботи, крім тих, які викликають іскри, тільки в противогазах. Під час обслуговування і ремонту обладнання систем обробітку гною забороняється курити. Приймати їжу можна тільки після ретельного миття рук і обличчя з милом і в спеціально відведених місцях.

Вихідну сировину слід завантажувати в приймальні бункери до рівня, що не перевищує встановлений, а в робочу камеру на переробку подавати рівномірно, відповідно до продуктивності машини або за показами контрольних приладів. Неприпустиме проштовхування матеріалу руками під пресувальний механізм, бітери чи в горловину бункера або робочої камери. У разі завалу потрібно увімкнути зворотній хід того чи іншого механізму або зупинити машину, вимкнути рубильник і лише після цього очистити робочі органи чи камеру. Заборонено стояти у зоні розвантаження продукту. Зупиняти машину можна тільки після повного видалення продуктів обробки, завантажених у робочу камеру. На робочих місцях з машинами для подрібнення сухих кормів неприпустиме нагромадження пилу, оскільки це створює вибухонебезпечну ситуацію.

Забороняється промивати резервуари, насоси, трубопровідну арматуру і шланги поблизу водойомів. Ці роботи виконують в спеціально відведенихмісцях. В випадку тяжкого отруєння потерпівшого необхідно швидко винести із зони і викликати лікаря.

Гноєсховища, сечозбірники, котловани, колодязі, ями на території ферм огороджують, щоб в них не могли впасти люди і тварини. Люки повинні виступати над рівнем землі не менш як на 0,8м і бути постійно закритими кришками. Огородженню підлягають також пожежні водойми, силосні ями і траншеї. Територія ферми має бути огороджена і належним чином озеленена.

На кожній тваринницькій фермі обладнують установки для видалення гною, є каналізація, а також система вентиляції відповідно до норм технологічного й санітарного проектування.

Всі струмоведучі частини електродвигунів тваринницького обладнання і машини повинні мати електрозахист, не струмоведучі - надійно заземлені.

Доїльні установки, годівниці для рідких кормів, обладнання для приготування вологих мішанок і первинної переробки продукції тваринництва обладнують пристроями механізованого або автоматизованого миття водою або мийними розчинами.

Резервуари, бункери, місткості змішувачів, запарників для рідких і сипких кормів обладнують пристроями, що контролюють рівень заповнення місткостей, а також приладами для обслуговування цих пристроїв, крім випадків, коли можливий безпосередній доступ і безпечний візуальний контроль.

Причіпні і напівпричіпні знаряддя з робочими місцями операторів обладнують системою звукової чи світлової сигналізації для прямого та зворотного зв'язку з оператором агрегатованої машини. Висота розміщення завантажувальних і приймальних горловин стаціонарного обладнання повинна забезпечувати зазор із вивантажувальними лотками завантажувачів і роздавачів у межах до 100мм.

Змивання у каналізацію слід проводити закритим способом, що забезпечує можливість нагляду та очищення від засмічення, а також захист навколишнього середовища від забруднення.Вентиляційні канали, а також водо- і паропровідні труби та інші подібні комунікації, розміщені над робочою зоною оператора і над проходами, повинні мати теплоізоляцію і бути обладнані конденсатовідводами.

З урахуванням вимог до майданчиків, сходів і переходів, механізми і органи керування агрегатів, що потребують обслуговування на висоті, обладнують східцями-підніжками, відкидними або стаціонарними площадками, сходами, переходами з рифленою чи обгумованою опорною поверхнею.

Теплогенеруючі агрегати обладнують автоматичним і ручним керуванням, а також запобіжними клапанами для гасіння вибухової хвилі, якщо в конструкції машин не передбачені інші вибухо - безпечні засоби. Розміщують клапани, так щоб було безпечно обслуговуючому Персоналу.

Електроприводи та електрообладнання повинні повністю відповідати загальним вимогам електробезпеки при даних умовах роботи та експлуатації.

Кормоприготувальні машини в цеху треба встановлювати так, щоб технологічні проходи відповідали нормам.

У кормоцехах, де розташовані коренемийки, мийки-подрібнювачі, влаштовують загальну і місцеву каналізацію, бетонують поли з похилом до відстійників, біля машин розмішують іумові килими або дерев'яні настили. Приміщення, де встановлені кормодробарки, обладнують вентиляцією.

Робочі місця, розташовані від рівня підлоги на висоті понад їм, повинні мати бар'єри висотою не менше їм. Східці драбин і металеві площадки виконують із рифленої сталі. Для механізації транспортування і роздавання кормів використовують мобільні й стаціонарні роздавачі. Під час роботи кормороздавачів у кормових проходах забороняється перебувати людям.

Щоб запобігти отруєнню людей і тварин випускними газами від працюючого трактора, треба швидко роздати корм, вивести трактор із приміщення і провентилювати останнє.

При застосуванні норій, стрічкових транспортерів необхідно стежити за тим, щоб люки, натяжні пристрої були закриті захисними ґратами, кожухами,приводні станції транспортерів і норій огороджені, металеві частини -- заземлені.

При експлуатації гноєзбирального обладнання і транспортерів біля пускових кнопок гноєзбирального обладнання вішають таблички з попереджувальними написами: „Стороннім особам включати установку (транспортер) забороняється!”, „При роботі з машиною будь обережним” та інші.

Забороняється виконувати ремонтні й регулювальні роботи, а також змащувати поворотні зірочки транспортерів у період роботи транспортера.

Територія ремонтних майстерень, виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинна відповідати технологічному процесу ремонтного виробництва та вимогам санітарних норм проектування. Поверхня має бути вирівняна й спланована так, щої забезпечити відведення стічних вод до водостоків від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок.

Усі зовнішні входи та виходи у виробничі приміщення повинні бути обладнані тамбурами для запобігання протягам. Дахи та карнизи будівель у зимовий час слід регулярно очищати від снігу та льоду.

На тваринницьких фермах з метою протипожежної безпеки слід обладнувати протипожежні пости. У кожному приміщенні ферми на 100м2площі повинен бути встановлений один вогнегасник, а біля кожного приміщення встановлений ящик із піском, бочка з водою та змонтовано протипожежний щит.

4.3 Заходи по охороні навколишнього середовища

Персонал, який доглядає тварин, повинен бути проінструктований про засоби особистої гігієни, а також правила поводження з тваринами, особливо із заразнохворими.

Перед входом у тваринницьке приміщення та на в'їзді до ферми створюють санітарно- гігієнічні пропускні пункти. Працівники тваринництва повинніпроходити медичні огляди перед вступом на роботу і потім профілактичні огляди один раз на квартал.

Споруди ферми неможна будувати на ділянках з високим стоянням підземних ґрунтових вод та на заболочених землях.

Тваринницьку ферму слід розміщувати на певній санітарно-захисній зоні від населених пунктів, яка для ферм великої рогатої худоби складає як мінімум 300м.

Дороги, проїзди та пішохідні проходи на території тваринницьких ферм повинні бути вільними для руху, без вибоїн, ям і достатньо освітлені. Небезпечність відходів тваринництва пов'язана з наявністю в них шкідливих хімічних, мінеральних, органічних сполук, збудників інфекційних і інвазійних хвороб. Специфічний неприємний запах гною і його фракцій зумовлений вмістом у ньому цілого ряду таких хімічних сполук, як аміни, сірка, меркаптани, різні кислоти, індол, скатол, метан, аміак, скатол, метан, аміак, сірководень, метиламін та інші. Певну санітарно-епідеміологічну небезпеку становлять суспендовані, органічні речовини, велика кількість яких міститься у відходах тваринництва. При надходженні значних концентрацій таких відходів у водоймище в ньому можуть загинути риба, та інші істоти, що населяють водоймища; при випусканні у ліс спостерігається вигоряння цілих ділянок його; при потраплянні у поле уповільнюється розвиток і ріст сільськогосподарських культур, знижується врожай і якість вирощеної продукції.

Небезпека подальшого забруднення навколишнього середовища у зв'язку з розвитком промислового, фермерського і приватного тваринництва потребує розробку і впровадження ефективних природоохоронних заходів. Йдеться про охорону повітряного басейну, ґрунту, поверхневих і підземних вододжерел.

До ефективних заходів, спрямованих на запобігання забрудненню відходами тваринництва: атмосферного повітря, ґрунту, рослинності та водоймищ у зоні розміщення тваринницьких комплексів, ферм, приватних господарств і місцьутилізації гною, відноситься створення санітарно - захисних зон між цими об'єктами.

Для ферм санітарно-захисні зони становлять 200-300м. Категорично забороняється будувати тваринницькі приміщення ближче ніж на 100-150м. від річки або ставка. їх слід розміщувати нижче селища за течією річки. Розриви між окремими фермами повинні бути не меншими 200м. Ветеринарні приміщення слід будувати на відстані від житлової зони і ферм, не меншій 300м, скотомогильники - не ближче як за 1км від осель і вододжерел. Хліви, вбиральні , ящики для сміття повинні бути віддаленні від житлового будинку не менше як на 15-20м, від колодязя не менш як на 20м. Гноєсховища слід виносити за межі господарського двору ферми на відстань не меншу 100 м від тваринницьких приміщень і вододжерел. Заслуговує на увагу озеленення територій тваринницьких комплексів, ферм та індивідуальних садиб, а також санітарно-захисних зон від цих об'єктів. У цих зонах найкраще саджати дерева і кущі окремими смугами завширшки 30-40м з розривами між ними близько 100м. Користь від зелених насаджень дуже велика. Рослини поліпшують мікрокліматичні умови господарчих територій, затримують пил і деякі шкідливі для здоров'я населення мікроорганізми, зменшують дію прямих сонячних променів, послабляють силу вітру і знижують температуру повітря.

Інтенсивне забруднення гною небезпечне у санітарно-епідеміологічному відношенні. Тому велике значення має проведення надійних заходів щодо його очищення, знезараження й утилізації. Розділення рідкого гною на фракції: рідку і тверду є обов'язковим при будь-якому способі обробки відходів.

Надійним заходом з охорони ґрунту від забруднення відходами тваринництва є внесення їх у знезараженому стані, а також у кількостях, що не викликають несприятливого впливу на самоочисну здатність ґрунту, на якість ґрунтових вод і поверхневих водоймищ, а також на рослини, які вирощуються. На території ферми необхідно розміщувати збірні канали і гноєзбірники.

4.4 Організація праці в комбікормовому цеху

Ефективність роботи комбікормового цеху залежить від правильної організації праці, яка повинна повністю відповідати технології приготування комбікорму і забезпечувати найменші затрати праці на приготування кормів і обслуговування машин.

Для правильного використання та рівномірного завантаження складають відповідний графік роботи комбікормового цеху, який показує всі технологічні операції приготування комбікормів, марки машин і обладнання та їх кількість, обсяг робіт та час, необхідний для виконання кожної операції. Графік дає можливість визначити час завантаження кожної машини протягом доби, За допомогою графіка уточнюють тип та кількість обладнання, виключають можливість співпадання окремих технологічних операцій, визначають витрати електроенергії, води та інше.

На робітників покладені всі обов'язки по організації безперебійної роботи комбікормового цеху. Вони відповідають за періодичність завозу сировини та відвантаження готової продукції, слідкують за дотриманням рецептури комбікорму та його якістю, проводять виконання регламентних робіт по технічному обслуговуванню обладнання згідно затвердженого графіка, відповідають за дотриманням вимог по техніці безпеки та пожежної безпеки. Оскільки комбікормові підприємства віднесені до Категорії вибухонебезпечних, забороняється робота обладнання без включеної системи аспірації, забезпечують постійне вологе прибирання приміщення цеху.

Робітники слідкують за роботою обладнання, виявляють та усувають поломки. Проводять регламентні роботи по технічному обслуговуванню машин і механізмів. Робітники по команді оператора наповнюють сировинні силоса, перед приготуванням кожного комбікорму по новому рецепту проводять зачистку обладнання, виконують інші роботи по вказівці.

Управління кормоцехом здійснюється за допомогою комп'ютера. Всі бункери мають датчики рівнів, ваговий механізм - свій контролер. Спеціальнапрограма за сигналами, поданими датчиками рівнів та контролером, дає змогу при наявності одного оператора ув'язувати всі процеси виробництва комбікормів в одну технологічну лінію. При будівництві кормоцеху передбачається можливість переходу на режим ручного керування. При цьому продуктивність цеху падає на 15-20%.

Комбікормовий цех відноситься до категорії вибухонебезпечних. Тому періодичне вологе прибирання обов'язкове.

Таблиця Ш. Розпорядок робочого дня оператора комбікормової установки,год - хв.

Найменування роботи	Початок	Закінчення	Тривалість
Підготовка до роботи	8-00	8-10	0-10
Завантаження вихідних компонентів	8-10	8-55.	0-45
Робота по приготуванню комбікорму	8-55	12-00	3-05
Обідня перерва	12-00	13-00	1-00
Робота по приготуванню комбікорму	13-00	16-30	3-30
Прибирання в цеху, обслуговування обладнання	16-30	17-00	0-30
Закінчення роботи		17-00	8-00

4.5 Опис графічної частини

Графічна частина дипломного проекту виконана на чотирьох аркушах формату А1. Графічна частина виконана згідно державних стандартів України .

На першому листі графічної частини виконаний генеральний план свиновідгодівельної ферми з розміщенням необхідних будівель і приміщень пов'язаних з роботою обслуговуючого персоналу і утримання свиней.На другому листі графічної частини зображена технологічна схема приготування і роздачі комбікорму. Показаний шлях, який проходить корм від моменту його виготовлення до згодовування його свинями.

Третій лист графічної частини містить складальне креслення пристрою. На складальному кресленні показані габаритні розміри. Приведена технічна характеристика і технічні умови для даного пристрою.

На четвертому листі виконано креслення складових частин пристрою з позначенням усих необхідних розмірів для виготовлення цих деталей.



5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Визначення експлуатаційних затрат на приготування і роздачу 1т. комбікорму

Раціональність проектних рішень з питань комплексної механізації технологічних ліній визначаємо за розрахунками техніко - економічними показниками, порівнюючи їх з отриманими на практиці даними.

При впровадженні нової прогресивної технології виробництва тваринницької продукції техніко - економічна ефективність визначається такими показниками: зниженням затрат праці, собівартості продукції. Зниження затрат праці не повністю характеризує ефект механізації, так як із зменшенням числа робітників часто збільшується їх заробітна плата. Найбільш повним економічним показником є собівартість.

Визначаємо експлуатаційні затрати на приготування і роздачі корму.

Експлуатаційні затрати (3), грн. визначаємо за формулою:

З = 30.+ За.+ 3 пр.т.о-+Зе.+3 п.м.м-+Зд. (19)

де 30.--затрати на оплату праці працівників, які зайняті обслуговуванням, грн.

За - амортизаційні відрахування на повне відновлення і капітальний ремонт, грн.

Зпр.т.о---відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування, грн.

Зе. - затрати на електроенергію, грн.

Зп.м.м- - затрати на паливо - мастильні матеріали, грн.

Зд. - затрати на допоміжні матеріали, грн.

Визначаємо заробітну плату працівників, які будуть працювати на роботах зв'язаних з приготуванням, транспортуванням і роздаванням корму. Оплата праці здійснюється виходячи із тарифних ставок. Згідно даних господарстватарифна ставка оператора по приготуванню комбікорму, оплачується по 5 розряду і становить 117,6грн., робота лаборанта оплачується по 4 розряду і становить 109,55грн. Робота тракториста по транспортуванню кормів оплачується погодинно по 4 розряду і становить 13,34грн. за годину роботи, робота оператора по догляду за тваринами і обслуговуванню обладнання по роздачі корму оплачується по 4 розряду і становить 13,34грн. за одну годину роботи [ 1,с.103].

З0=п*z*3зм.*Т+Нс., (20)

де п - число працюючих в одну зміну, чол.

z - число змін роботи на добу ( дані беруться із розпорядку робочого дня на фермі) Ззм - середня заробітна плата робочого в зміну, [див. табл.20]

Т - кількість робочих днів. Т= 365 (згідно даних розрахунків)

Нє - Єдиний суціальний внесок

Таблиця 20. Тарифні ставки працюючих ( дані беруться згідно даних

господарства)

Робоча професія	Кількість працюючих	Розряд роботи	Тарифна ставка, грн.
Оператор по приготуванню кормів	1	5	117.6
Лаборант	1	4	109.55
Тракторист по транспортуванню кормів	1	4	за Ігодину 13.34
Оператор по догляді за свинями і обладнанням по роздачі корму	1	4	за 1 годину 13.34

Знаходимо заробітну оплату тракториста, який задіяний на транспортних роботах по підвезенню комбікорму від комбікормового цеху до бункера сухих кормів. Оплата проводиться за погодинну роботу, підвезення кормів на ферму відбувається один раз в сім днів. Отже кількість днів доставки корму на протязі року становить 52 рази. Тривалість роботи по перевезенню вантажу протягом доби становить 0,68 години за один рейс, а таких рейсів два, то загальна тривалість роботи протягом дня становить 6,12години. Протягом року тривалість роботи для тракториста складає 318,24 години:

30= 1*1*13,34 *(6,12*52) = 4245,3грн.

Аналогічним чином проводимо розрахунок для інших працюючих і отримані дані заносимо в таблицю 21.

Таблиця 21. Заробітна плата працюючих

Робоча професія	Кількість працюючих	Розряд роботи	Тарифна ставка,грн.	Кількість днів роботи	Тривалість роботи, год.	Заробітна оплата, грн
Оператор по приготуванню кормів	1	5	117,6	156	1092	18345,6
Лаборант	1	4	109,55	156	1092	17089,8
Тракторист по транспортуванню кормів	1	4	13,34	52	318,24	4245,3
Оператор по догляді за свинями і обладнанням по роздачі корму	1	4	13,34	365	730	9738,2
Всього	X	X	X	X	X	49418,9

Розраховуємо нарахування до основного фонду заробітної оплати тракториста по перевезенню комбікорму і вона становить: за стаж 12%, за якість виконання роботи 13%. [10].

Не = (4245,3/100) *12= 509,4грн.

Нарахування за якість виконаної роботи.

Hя= (4245,3/100)* 13 =551,8грн.



Загальна сума нарахувань до основного фонду заробітної оплати становить.

Н0 = 509,4 + 551,8 = 1061,2грн.

Оплата праці тракториста по перевезенню комбікорму складає:

30 = 4245,3 + 1061,2 = 5306,5грн.

Визначаємо аналогічно нарахування для інших працюючих, отримані дані заносимо в таблицю 22.

Таблиця 22. Додаткова оплата до основного фонду заробітної оплати

Робоча професія	1 Заробітна оплата, гри.	Додаткові нарахування до заробітної оплати, грн.	Загальна сума доплат, грн.	Заробітна оплата з доплатою, грн.
		За стаж роботи, грн. 12%	За якість виконанн я роботи, грн. 13%
1	2	3	4	5	6
Оператор по приготуванню кормів	18345.6	2201.4	2384.9	4586.3	22931.9
Лаборант	17089.8	2050.7	2221.6	4272.3	21362.1
Тракторист по транспортуванню кормів	4245,3	509,4	551,8	1061,2	5306,5
Оператор по догляді за свинями і обладнанням по роздачі корму	9738.2	1168.5	1265.9	2434.4	12172.6
Всього	49418.9	8407.9	6424.2	12354.2	61773.1

Визначаємо єдиний соціальний внесок до основного фонду заробітної оплати тракториста по перевезенню комбікорму.

Єдиний соціальний внесок становить - 37,19%.

Зєопер.= (5306.5/100)*37,19 = 1973.4 грн.

Виконуємо розрахунок для інших працюючих отримані показники заносимо до таблиці 23.

Таблиця 23- Нарахування до основного фонду заробітної оплати

Робоча професія	Заробітна оплата, грн..	Єдиний соціальний внесок 37,19%, грн.	Заробітна плата з нарахуваннями, грн..
Оператор по приготуванню кормів	18345.6	6822.7	25168.3
Лаборант	17089.8	6355.6	23445.5
Тракторист по транспортуванню кормів	5306.5	1973.4	7279.9
Оператор по догляді за свинями і обладнанням по роздачі корму	9738.2	3621.6	13359.8
Всього	50480.4	18773.1	69253.5

Загальна оплата праці працюючих становить:

З3. о. = 3 о + З є (23)

З3. о. * 50480.4 + 18773.1 =69253.5грн.

Амортизаційні відрахування (За.),грн. визначаємо за формулою:

За=

де Вб. - балансова вартість машин і обладнання, грн.

Б - річна норма амортизаційних відрахувань в % від балансової вартості обладнання.

Для комбікормового цеху строк використання 15років «* Б=7%; завантажувача сухих кормів строк використання 10 років - Б=10%; обладнання для роздачі корму строк використання 10 років - Б=10%; трактора строк використання 10 років - Б=10%,.[11]Балансова вартість машин і обладнання визначається за формулою:



Вб.= (1+ к1+к2+к3 )* Ц,

де К1 - коефіцієнт, що враховує торгову націнку постачальних організацій, К1 = 0,1.

К2 - коефіцієнт, що враховує додаткові витрати пов'язані з доставкою машин, К2=0,1 Кз - коефіцієнт, що враховує затрати на монтаж машин і обладнання, к3 =015...0,20 Приймаємо к3 = 0,15

Ц - прейскурантна ціна машини, грн. [11]

В технологічній лінії по приготуванню, транспортуванню і роздачі кормів на свиновідгодівельній фермі задіяні слідуючі засоби.

Таблиця 24. Ціна обладнання для приготування, транспортування і роздачі корму

Трактор ЮМЗ-8040.2М	1	135000
Бункер - живильник ТБ0275-1	4	18000
Транспортна спіраль «Модель 1»	4	9000
Годівниця «Тубомат - Тор»	20	12000

Визначаємо балансову вартість комбікормової установки «КУ-1»:

Вб.(ку.і)= (1+0,1+0,1+0,15)* 23700

Вб.(ку-і) =31995 грн.

Аналогічним способом визначаємо балансову вартість іншого обладнання технологічної лінії.

В зв'язку з тим, що комбікормова установка працює один раз в неділю по приготуванню комбікорму для свиней, то і розрахунок будемо проводити для цих днів роботи. Тривалість експлуатації комбікормової установки становить - 15 років. [11] Загальна кількість днів на рік протягом яких буде приготовлятися корм становить 52 дня.



За(ку-1) = ((23700/15)/365)*52

За(ку-і) 225,1грн.

Амортизаційні відрахування комбікормової установки будуть складати: 225,1*7

За(ку-1)

За(ку-1) =15,76 Грн.

Амортизаційні відрахування завантажувача сухих кормів «НТС-5А» становлять. Завантажувач кормів працює по транспортуванню і вивантаження корму протягом неділі - 1,36 години. Тривалість експлуатації завантажувача кормів становить - 10 років [11]. Отже амортизаційні відрахування за період використання становлять:

За(нгс-5а)= (65000/10/365)*( (52*1,36)/8)

За()нтс-5а = 157,44грН.

За(нтС-5а) = (157,44/100)* 10

За(нтс-5а) = 15,74грН

Амортизаційні відрахування трактора ЮМЗ - 8040.2М становлять. Трактор працює по транспортуванню і вивантаження корму на протязі неділі - 1,36 години. Строк використання трактора становить - 10 років [11]. Отже амортизаційні відрахування складають:

За(юмз)= ( 182250/10/365)*( (52*1,36)/8)

За(юш)= 441,38грн.

За(юмз)=(441,38/100)*10

За(юмз)= 44,14грн.

Амортизаційні відрахування бункера - живильника становлять. Бункер працює протягом всього року.. Строк використання бункера становить - 10 років [11]. Отже амортизаційні відрахування складають:

З а(бункер)

За(бункер) 243 Грн.

Амортизаційні відрахування транспортної спіралі становлять. Спіраль

транспортна працює по транспортуванню і завантаженні корму на протязі дня 1,63години. Строк використання спіралі становить - 10 років [11].Отже амортизаційні відрахування складають:

За(спіраль)=

За(спіраль)= 124,5 ГрН.

Тривалість експлуатації обладнання для роздачі корму становить -10 років [11]. Амортизаційні відрахування обладнання по роздачі корму «Тубомат - Тор» складають:

За(годівниця)=

За(годівниця)=324 ГрН.



Таблиця 25. Амортизаційні відрахування

Машини і обладнання	Кількість, пгг..	Балансова вартість Обладнання грн.	Амортизаційні відрахування, %.	Роки експлуа- 1 тації.	Тривалість роботи, дні.	Амортизаційні відрахування, грн.
1	2	3	4	5	6	7
Комбікормова установка «КУ-1»	1	31995	7	15	52	15,76
Завантажувач кормів «НТС-5А»	1	87750	10	10	9	15,74
. Трактор ЮМЗ-8040.2М	1	182250	10	10	9	44,14
Бункер -- живильник ТБ0275-1	1	24300	10	10	365	243
1	2	3	4	5	6	7
Транспортна спіраль «Модель 1»	1	12450	10	10	365	124,5
Годівниця «Тубомат - Тор»	2	32400	10	10	365	324
Всього	X	X	X	X	X	767,14

Загальні амортизаційні відрахування обладнання технологічної лінії на протязі року складають:

Зд За(ку-1) + За(нтс-5а)+За(юмз)+ За(бункер) +За(сіцраль) + За(годівшщя) (26)

За = 15,76 + 15,74 + 44,14 + 243 + 124,5 + 324 = 767,14 грн.

Амортизаційні відрахування обладнання технологічної лінії за період роботи на протязі року складають - 767,14грн.

Виконуємо розрахунок затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування обладнання технологічної лінії Визначаємо за нормами відрахувань від балансової вартості:

Зпр.т.о.(ку-1) =( 31996/15/365)*52

Зпр.т.о.(ку-1) = 303,89грн.

Зпр.т.о.(ку-1)

Зпр.т.о.(ку-1) = 42,54грн.

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування завантажувача сухих кормів «НТС-5А» Завантажувач кормів працює по транспортуванню і вивантаження корму протягом доби - 1,63 години, кількість днів роботи на протязі року становить 52 дня. Тривалість експлуатації завантажувача кормів становить -10 років.

Зпр.то.(нтс-5а)= (87750/10/365)*( (1,63*52)/8)

Зпр.то.(нтс-5а) 254,82грн.

Зпр.то.(нтс-5а)=(254,82/100)*14

Зпр.то.(нтс-5а)-- 35,68грН

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування трактора МТЗ-82. Завантажувач кормів з трактором працює по транспортуванню і вивантаження корму протягом доби -- 1,63 години, кількість днів роботи становить 52. Строк експлуатації трактора становить - 10 років.