Обґрунтування процесу формування структури продуктивного шару ґрунту і параметрів ротаційного сепаратора

Середнє значення імовірності руйнування грудок по всіх технічних засобах складає 0,521. Однак найбільш високі показники досягаються в результаті застосування агрегатів РВК-3,0, АГН-2,5 та катків ЗККШ-6. Найменші імовірності руйнування (0,297…0,316) встановленні у варіанті I, тобто з використанням культиватора КПС-4 з зубовими боронами. Бо культиваторні лапи, частково розпушуючи ґрунт, значну частку грудок вивертають на поверхню, при чому переважна їх частина залишається після проходу зубів борін.

Отже, на розміри оброблених грудок найбільше вплив має відстань між робочими органами. При використанні культиваторних лап на машині КПС-4,0 оснащенні великими зубовими боронами БЗТУ-1,0 не забезпечуються агротехнологічні вимоги щодо формування якості структури поверхневого шару ґрунту. Для її покращення між лапами культиватора та зубовими боронами необхідно розмістити ротаційний робочий орган, який повинен виконувати функції розпушення-сепарації частинок ґрунту на глибині 4…8см, і одночасно формувати ущільнене посівне ложе.



3.2 Технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів та структури пошарового обробітку ґрунту під зернові культури

У провінції Прикарпаття основний фонд складають дерново-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти на делювіальних і алювіальних відкладах. Порівняно з іншими ґрунтами Івано-Франківської області вони найменш продуктивні, запливають після дощів, надмірно зволожуються в результаті слабкого стоку поверхневих вод; характеризуються низькою природною родючістю та неглибоким 18-20см гумусним горизонтом.

Покращення воднофізичних властивостей ґрунту у зональних умовах під зернові культури шляхом пошарової зміни структури агрегатного складу у продуктивному шарі є важливим агротехнічним заходом.

У весняний період перед сівбою зернових колосових культур (пшениці ярої, ячменю) рівноважна щільність поверхневого шару при вологості ґрунту W=14-20% складала 1,12-1,15 г/,а при вологості 30-33% - 0,96-1,05 г/.

З урахуванням того, що вологість оброблюваного шару була в межах середньої вологоємкості передпосівну дворазову культивацію та боронування було замінено одноразовою, з вирівнюванням - розпушуванням ґрунту за допомогою експерементального сегментно-дискового вирівнювача-розпушувача.

Структурні елементи процесу пошарового обробітку ґрунту, суміщення операцій кришення, розпушування, формування структури продуктивного шару мають суттєвий вплив на технологічні характеристики, воднофізичні властивості його агрегатного складу (дод.3 табл.3.2.).

У варіантах 2-4 (дод.3 табл.3.2) порівняно з традиційним передпосівним обробітком з дворазовою культивацією підвищився вміст водостійких частинок агрегатної структури ґрунту розміром 10-1мм у шарі 12-15см на 57,6%, 6-8см - 26,9%, 6-15см - 48,2%.

При цьому поєднання однотипних операцій розпушування-вирівнювання з сепарацією частинок та частковим їх ущільненням у поверхневому шарі (6-8см) є одним з вирішальних чинників зміни показників якісної технологічної характеристики структури ґрунту і процесу її формування за умови використання удосконалених технічних засобів(дод.3 табл.3.3).

Як це видно з дод.3 таблиці 3.3. по технолого-режимних показниках:робочій швидкості руху МТА 2,2…3,1м/с, продуктивності процесу пошарового обробітку з фракціюванням частинок оброблювального шару гребнистість поверхні поля не перевищує 5-6см, а повнота розпушування принасіннього шару ґрунту - в межах 68,6…77,5%, відповідає агротехнічним вимогам.

У літній період динаміка перерозподілу продуктивної вологи у структурному горизонті загального продуктивного шару h характеризується такими параметрами (дод.3 табл.3.4)

На фоні пошарового, різноглибинного обробітку ґрунту за один технологічний прохід МТА різниця у запасах вологи протягом вегетації рослин (пшениця яра, ячмінь, вико-вівсяна суміш) на глибині 0,5м не перевищує 84,0мм, а в контрольному варіанті - 71,0мм (дод.3 табл. 3.4). Нерівномірність її розподілу можна пояснити зниженням корисності і водопроникності структури горизонту.

3.3 Технологічний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротаційного сепаратора

На основі виробничо-технологічної характеристики елементів процесу передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові культури встановлено, що в умовах Прикарпаття, на важких запливаючих ґрунтах для створення належних умов аерації у господарствах АТЗТ «Степан Мельничук» ТзоВ «Прут-Генетик», Коломийській дослідній станції використовують культиватори типу КПС-4,0 з важкими зубовими боронами. При вологості ґрунту W>24% культивацію на глибину 12-14см у господарствах АПК також застосовують чизель - культиватори типу КПЕ-3,8, які не оснащено робочими органами для формування посівного ложа та заданої фракційно-агрегатної структури ґрунту.

На полях, чистих від багаторічних бур'янів замість боронування і культивації застосовують комбінований обробіток ґрунту з використанням удосконалених агрегатів типу РВК-3,6(5,4), БДТ-7,0 з котком - подрібнювачем (дод.3 табл. 3.3.), а також нових ґрунтообробних техзасобів типу АГ, МАГ, УДА виробництва Білоцерківського МАЗ, оснащених інтегральними дисками та планчасто-ножовим ротором. Це дозволяє зменшити кількість технологічних проходів МТА у 2-3 рази, знизити енергозатрати на 20-25%.

В умовах посушливої весни 2009р. на схилах крутизною 4-7° та рівних площах у господарствах ЦНЗ Івано-Франківської області, на темно-сірих, ясно-сірих ґрунтах та опідзолених чорноземах реалізовано процес енергоощадного обробітку зябу за допомогою брусно-зубового вирівнювача - розпушувача нестандартного виробництва конструкції лабораторії механізації Коломийської дослідної станції, який містить дві трубчасті балки, сім важких зубових борін БЗТУ-1,0 і буксирний ланцюг. Передню балку оснащено ножовою пластиною.

Основними конструктивними елементами ротаційного сегментно-дискового сепаратора, призначеного для часткової сепарації частинок ґрунту, вирівнювання - розпушування оброблювального шару і формування посівного ложе (3-4см) є трубчастий вал 1, кільцевий диск 2 з сегментами, решітчастий робочий орган 3; регулятор 4 глибини обробітку та кута нахилу диска, кронштейн 5 для кріплення до секції машини - знаряддя (у культиваторів КПС -4,0 - за стрілчастою лапою 6).(дод.4 рис.3.1)

Робочий процес ротаційного сепаратора проходить в такому порядку. Під час руху машино-тракторного агрегату стрілчасті лапи розпушують оброблюваний шар і підрізають бур'яни. Внаслідок реакції ґрунту та впливу частинок цього шару на сегменти кільцевий диск сепаратора обертається з коловою швидкістю, величина якої залежить від зміни поступальної робочої швидкості МТА. Під впливом решітчастого пальцевого робочого органу крупніші грудки подаються до різальних елементів кільцевого диска і попадають у зону дії лопаток, які нахилені відносно радіуса диска у радіальному напрямку на кут б. Ці частинки подрібнюються, а дрібніші просипаються поміж лопатками, утворюючи посівне ложе.

Згідно ГОСТ 1343 - 68 стрілчасті універсальні лапи використовуються на культиваторах для суцільного і міжрядного обробітку ґрунту переважно з шириною захвату В=220,250,270,330мм Кут розхилу 2г між різальними кромками лез 60-65°.

Згідно кінетики переміщення сегментного диска з стрілчатою лапою (дод.4.рис.3.2) абсолютна швидкість на кінцях сегментів направлена перпендикулярно до миттєвого центру обертання. При цьому радіус обертання - відстань від миттєвого центру обертання диска В до точки С на кінці (торцевій поверхні сегмента). Отже, абсолютну швидкість хс точки С можна визначати із співвідношення:[2,7]

(3.1) = 2 cos ЧЧR=2х cos ,

де, = щ - колова швидкість;

б - центральний кут;

2R cos - радіус обертання відносно миттєвого центру В.

Із (дод.4 рис. 3.2.) видно, що напрямок абсолютної швидкості допомагає заглибленню сегментів диска у шар ґрунту ( в горизонтальній площині). Після відносного зміщення центру в напрямок параметра допомагає сегментам виглиблюватись з ґрунту.

Площа навантаження на одне лезо сегмента рівна загальній площі подачі ( за шириною захвату стрілчастої лапи В).

Робоча швидкість переміщення машино-тракторного агрегату складає 2,6-2,85 м/с.

За умови рівності колової швидкості обертання диска і швидкості його прямолінійного руху визначимо кількість ножових сегментів, розміщених по колу:

(3.2)Zmin= ?5.0

А тому Z сегментах на диску робоча висота ножового сегмента повинна бути не менше Ln( переміщення МТА зі швидкістю =2,6-2,85м/с).

Отже, мінімальний діаметр диска =B, кут робочої зони фронтальних сегментів складає 85-95°. Відстань L від центру стояка стрілчатої лапи до центру О диска повинна бути /2+в.

Довжина кола диска

(3.3)=2р=2Ч3,14Ч0.135м=0,83м.

Тоді кількість його обертів при заданій величині поступальної швидкості руху МТА становитиме:

(3.4)==(2,6-2,85)/0,83=3,27…3,15.

Кут нахилу в сегментного диска повинен забезпечити повноту розпушування оброблювального шару та до подрібнення грудок розміром менше 5см.

В процесі роботи ротаційного сепаратора сегменти працюють в режимі ковзкого різання. Специфіка формування структурно - агрегатного складу ґрунту ротаційними робочими органами відрізняється від кінетики перерозподілу частинок пасивними робочими органами культиваторів, зубових борін.

Вхідними чинниками впливу ротаційного сепаратора на структурно - агрегатний склад оброблюваного шару є профіль поверхні поля і опір ґрунту (t), вихідними - глибина розпушування , ступінь кришення та фракційний вміст (повнота розпушування шару), твердість шару є (L).

За результатами досліджень, проведених на полях наукових відділів Коломийської дослідної станції, встановлені функціональні залежності повноти розпушення принасіннєвого шару при різних способах передпосівного обробітку та зміни ступеня кришення ґрунту залежно від величини робочої швидкості руху МТА.

Порівняльна оцінка різних способів передпосівного обробітку ґрунту свідчить про те, що при розпушуванні розробленими робочими органами ротаційного сепаратора, який розташований в зоні інерційного розвантаження плоскорізальної лапи, тобто безпосередньо після підрізання його універсальною лапою суттєво змінюється повнота розпушування поверхневого шару. Понад 93% грудок, як це видно з (дод.3 табл. 3.5) мають фракційний вміст у якого розміри частинок складають до 30 мм ( в варіанті використання комплекту робочих органів «Стрілчаста лапа» плюс ротаційний сепаратор).

Важливим показником якості процесу формування структури поверхневого шару є ступінь кришення , який характеризується графічною залежністю ( рис. 3.3.) з урахуванням швидкістю - режимного показника .



Рис.3.3. Графічна залежність зміни ступеня кришення ґрунту від робочої швидкості руху МТА

1 - культивація плоскорізальною лапою;

2 - обробіток за схемою (плоскорізальна лапа + сегментний диск);

3 - культивація плоско різальною лапою і решітчастим робочим органом;

4 - комбінований обробіток Р.О. «стрілчаста лапа + ротаційний сепаратор»

Як це видно з рис 3.3, ступінь кришення поверхневого шару реалізації способів обробітку дерново-підзолистого , поверхневого ґрунту перед сівбою ярих зернових культур змінюється неоднаково з ростом величини робочої швидкості руху МТА. В діапазоні 1,6-2,4м/с (5,7-8,6 км/год) становить лише 50,3…61,4% (контрольний варіант-культиватор оснащено стрілчастими лапами). Дискретне розташування сегментного диска та решітного робочого органу забезпечує відносне зростання ступеня кришення в 1,23-1,34 рази, використання цих робочих органів у комплекті (варіант 4) забезпечує агротехнологічні вимоги формування заданої структури ґрунту в зоні посівного ложа. При інтенсивності росту швидкості руху МТА у технологічній зацінці =2,4…2,8 м/с показник складає 81,4…86,7 %.

Отже, під час руху сегментного диска по розпушеному лапами культиватора КПС-4,0 крупніші грудки ґрунту інтенсивно розламуються на менші частини і подрібнюються. Завдяки різниці величини грудок, кореневища бур'янів та після-пожнивних решток на поверхню попадають у першу чергу більші грудки ґрунту, потім легкі маломірні вилучення та останніми коріння кореневищних бур'янів.

В третьому розділі «Результати досліджень», висвітлено три питання в яких розкрито важливі аспекти даного розділу. Тут показана агротехнологічна ознака агрегатного складу продуктивного шару ґрунту, дана технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів та структури пошарового обробітку ґрунту під зернові культури, описано технологічний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротаційного сепаратора і показано екологічну, енергетичну і вартісну оцінку процесу формування продуктивного шару і використання ротаційного сепаратора.

Показником ефективності процесу формування агрегатного складу продуктивного шару ґрунту доцільно використовувати ймовірність руйнування грудок (їх кришення та розпушування) в результаті зустрічі з робочими органами машин-знарядь. Середнє значення імовірності руйнування грудок по всіх технічних засобах складає 0,521. Однак найбільш високі показники досягаються в результаті застосування агрегатів РВК-3,0, АГН-2,5 та катків ЗККШ-6. Найменші імовірності руйнування (0,297…0,316) встановленні з використанням культиватора КПС-4 з зубовими боронами. Бо культиваторні лапи, частково розпушуючи ґрунт, значну частку грудок вивертають на поверхню, при чому переважна їх частина залишається після проходу зубів борін. Тому давши агротехнологічну ознаку агрегатному складу продуктивного шару ґрунту , видно що на розміри оброблених грудок найбільше вплив має відстань між робочими органами. При використанні культиваторних лап на машині КПС-4,0 оснащенні великими зубовими боронами БЗТУ-1,0 не забезпечуються агротехнологічні вимоги щодо формування якості структури поверхневого шару ґрунту. Для її покращення між лапами культиватора та зубовими боронами необхідно розмістити ротаційний робочий орган, який повинен виконувати функції розпушення-сепарації частинок ґрунту на глибині 4…8см, і одночасно формувати ущільнене посівне ложе.

У другому пункті цього розділу дано технолого-експлуатаційну характеристику технічних засобів та структури пошарового обробітку ґрунту під зернові культури. Тому покращення водно фізичних властивостей ґрунту у зональних умовах під зернові культури шляхом пошарової зміни структури агрегатного складу у продуктивному шарі є важливим агротехнічним заходом. Структурні елементи процесу пошарового обробітку ґрунту, суміщення операцій кришення, розпушування, формування структури продуктивного шару мають суттєвий вплив на технологічні характеристики, водно-фізичні властивості його агрегатного складу.

Технологічний регламент формування структури продуктивного шару та параметри ротаційного сепаратора є третім не менш важливим питанням даного розділу. На основі виробничо-технологічної характеристики елементів процесу передпосівного обробітку ґрунту під ярі зернові культури встановлено, що в умовах Прикарпаття, на важких запливаючих ґрунтах для створення належних умов аерації у господарствах АТЗТ «Степан Мельничук» ТзоВ «Прут- Генетик», Коломийській дослідній станції використовують культиватори типу КПС-4,0 з важкими зубовими боронами. На полях, чистих від багаторічних бур'янів замість боронування і культивації застосовують комбінований обробіток ґрунту з використанням удосконалених агрегатів типу РВК-3,6(5,4), БДТ-7,0 з котком - подрібнювачем (табл. 3.2.), а також нових ґрунтообробних техзасобів типу АГ, МАГ, УДА виробництва Білоцерківського МАЗ, оснащених інтегральними дисками та планчасто-ножовим ротором. Це дозволяє зменшити кількість технологічних проходів МТА у 2-3 рази, знизити енергозатрати на 20-25%. У господарствах ЦНЗ Івано-Франківської області, на темно-сірих, ясно-сірих ґрунтах та опідзолених чорноземах реалізовано процес енергоощадного обробітку зябу за допомогою брусно-зубового вирівнювача - розпушувача нестандартного виробництва конструкції лабораторії механізації Коломийської дослідної станції, який містить двох трубчасті балки, сім важких зубових борін БЗТУ-1,0 і буксирний ланцюг.



РОЗДІЛ 4. Екологічна, енергетична і вартісна оцінка процесу формування продуктивного шару і використання ротаційного сепаратора

Екологічна оцінка збереження агрегатної структури поверхневого шару ґрунту характеризує умови дотримання агротехнологічних вимог:

ь механічний обробіток шарів горизонту без винесення вологих частинок на поверхню поля;

ь забезпечення надійного присипання коренів бур'янів;

ь своєчасне загортання у ґрунт частинок мінеральних добрив та РКД одночасно з культивацією або без розриву періоду внесення добрив та їх заробки;

ь локальне розміщення частинок мінеральних добрив при міжрядному обробітку (у випадку використання ротаційного сепаратора у комплексі робочих органів культиватора типу УКР - 5,6).

Зниження витрати пального та питомої енергоємності при формуванні продуктивного шару проходить за рахунок суміщення операцій розпушування, вирівнювання поверхні поля, утворення посівного ложа. При пошаровому обробітку ґрунту за допомогою технічних засобів оснащених удосконаленими робочими органами (дод.3 табл.3.3) для суміщення операцій передпосівного обробітку та вирівнювання поверхні поля культиватори КПС-4; КПГ-4,0; УСМК-5,4 оснастити котками-подрібнювачами з планчасто-ножевими робочими органами, комбіновані агрегати РВК-3,6 - боронами БЗТС-1,0. При неякісному вирівнюванні втрати врожаю досягають 20%.

При поверхневому способі обробітку на глибину 4...10 см дисковими лущильниками типу ЛДГ-10А для забезпечення повноти підрізання рослинних решток на ущільнених і засмічених ґрунтах кут атаки дискових секцій встановлювати 35°, на рихлих і мало-засмічених - 30°. у дискових боронах БДТ-7,0 (БДТ-3,0) - відповідно 16 і 24°.[8,13]

При використанні нових ґрунтообробних агрегатів типу АГ, МАГ, УДА, "Компактор", оснащених інтегральними дисками та планчасто-ножовим ротором, енергоємність процесу формування агрегатного складу поверхневого шару, а також ступінь спрацювання робочих органів знижуються в 1,34-1,5 раза.

При обробітку ґрунту для сівби насіння озимого ріпаку комбіновані агрегати АКШ -3,6 (5,6) мають переваги над традиційними машинами-знаряддями. вони забезпечують рівномірний розподіл подрібненої маси, соломистих решток і сидератів, забезпечують вміст фракцій розміром 0,25-10 мм у шарі 5-8 см - 72,1-80,7% без виносу вологих шарів на поверхню.(таб.4)

Мінімалізація обробітку дає змогу ощадливо витрачати пальне і енергію технічних засобів.

Таблиця 4 Паливно - енергетичні затрати на проведення технологічних операцій.

№ п/п	Назва операцій	Продуктивність МТА, га/год.	Питома витрата пального, кг/га	Енергомісткість, кВт/га
1	Дискування	1,6-5,8	6,0-2,2	30,6-11,4
2	Оранка	0,53-1,5	20,5-14,7	101-72,5
3	Традиційний передпосівний обробіток	2,15-8,1	4,1-2,7	20,5-13,5
4	Комбінований обробіток	3,0-9,6	8,7-4,9	54,7-43,1

Економічний ефект від реалізації процесу мінімалізованого передпосівного обробітку складає 30-45 грн/га, а прямі експлуатаційні витрати - 32,0 - 37,2 грн/га.[15]

В даному розділі висвітлено енергетичну і вартісну оцінку процесу формування продуктивного шару і використання ротаційного сепаратора. Екологічна оцінка збереження агрегатної структури поверхневого шару ґрунту характеризує умови дотримання певних агротехнологічних вимог які вказані в даному пункті. За рахунок суміщення операцій розпушування, вирівнювання поверхні поля, утворення посівного ложа відбувається зниження витрати пального та питомої енергоємності при формуванні продуктивного шару, це показує енергетичну та вартісну оцінку. Мінімалізація обробітку дає змогу ощадливо витрачати пальне і енергію технічних засобів що є не менш важливим у виробництві.



РОЗДІЛ 5. Пропозиції виробництву

1. В процесі комбінованого передпосівного обробітку під зернові колоскові , зернобобові і технічні культури за допомогою одно функціональних культиваторів типу КПС - 4,0, КПГ - 4,0, УСМК - 5,4 використати удосконалені робочі органи за конструктивно - технологічною схемою «стрілчаста лапа + ротаційний сепаратор, оснащений решітчастими робочими органамита сегменто - дисковим вирівнювачем - розпушувачем.

2. під час руху машино - тракторного агрегату для забезпечення агротехнічних вимог формування оптимальної структури фракційно - агрегатного складу поверхневого насіннєвого шару ґрунту робоча швидкість руху МТА 1,6-2,4м/с (5,7-8,6 км/год), кут нахилу ротаційного робочого органу відносно поверхні поля - 5-7°.

3. При реалізації диференційованих енергоокупних способів обробітку ґрунту: поверхневого, мілкого та комбінованого на дерново-підзолистих поверхнево - оглеєних ґрунтах провінції Передкарпаття Івано-Франківської області забезпечити щільністю оброблюваного шару с = 0,97…1,15 г/, вміст водостійких оструктурених агрегатів за фракціями: 1-0,25мм-33,0…40%,10-1мм - в межах 22-35%.

В даному розділі запропоновано пропозиції виробництву. А саме: в процесі комбінованого передпосівного обробітку під зернові колоскові , зернобобові і технічні культури за допомогою одно функціональних культиваторів типу КПС - 4,0, КПГ - 4,0, УСМК - 5,4 використати удосконалені робочі органи за конструктивно - технологічною схемою «стрілчаста лапа + ротаційний сепаратор», оснащений решітчастими робочими органами та сегменто - дисковим вирівнювачем - розпушувачем. Під час руху машино - тракторного агрегату для забезпечення агротехнічних вимог формування оптимальної структури фракційно - агрегатного складу поверхневого насіннєвого шару ґрунту робоча швидкість руху МТА 1,6-2,4м/с (5,7-8,6 км/год), кут нахилу ротаційного робочого органу відносно поверхні поля - 3-7°. При реалізації диференційованих енергоокупних способів обробітку ґрунту: поверхневого, мілкого та комбінованого на дерново-підзолистих поверхнево - оглеєних ґрунтах провінції Передкарпаття Івано-Франківської області забезпечити щільністю оброблюваного шару с = 0,97…1,15 г/, вміст водостійких оструктурених агрегатів за фракціями: 1-0,25мм-33,0…40%,10-1мм - в межах 22-35%.



РОЗДІЛ 6. Охорона праці

Перед початком роботи перевіряють справність і комплектність агрегату. На рівній горизонтальній площадці встановлюють стрілчаті лапи і робочі органи ротаційного сепаратора на задану глибину обробітку, підтягують болти кріплення лап і кронштейна сепаратора.

На робочому місці обслуговуючого персоналу повинно бути сидіння із запобіжним поясом, підніжна дошка або упор для ніг.

Важелі керування причіпною (начіпною) машиною повинні мати справні та надійні фіксатори. Керування причіпним культиватором слід здійснювати з кабіни трактора.

Робочі органи фрез і ротаційних культиваторів обладнують закритими захисними кожухами.

Працівників, що обслуговують ґрунтообробні машини, слід забезпечити засобами індивідуального захисту, чистками та лопатками для очищення робочих органів.

Працювати на нескладних сільськогосподарських причіпних машинах і знарядді, якщо є права на керування ними, дозволяється особам не молодше 16 років, що вивчили будову машини, вміють її відрегулювати та пройшли інструктажі з техніки безпеки.

Керувати складними і спеціалізованими причіпними та начіпними машинами дозволяється особам не молодше 17 років, що пройшли спеціальне навчання і отримали права на керування даною машиною, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Машинно-тракторний агрегат, який, крім тракториста, обслуговують допоміжні працівники, повинен бути обладнаний двосторонньою сигналізацією.

Підготовляючи до роботи дискові борони і лущильники, перевіряють кріплення, регулюють положення чистиків, змащують підшипники і встановлюють необхідний кут атаки дискових батарей, щільно підтягують і стопорять гайки на осях батарей. Зазор між чисткою і поверхнею диска встановлюють у межах 2-4 мм. Під час регулювання положення дисків, стрілчастих лап і робочих органів сепаратора та загострювання різальних кромок слід користуватись рукавицями.

Зуби зубових борін слід установлювати скошеними гранями під кутом до напрямку руху агрегату, що зменшує забивання і сприяє їх самоочищенню.

Для регулювання або заміни робочих органів начіпних культиваторів слід підкласти під опорні колеса дерев'яні бруски, товщиною на 1-2 см (величина заглиблення коліс у ґрунт) менше від глибини обробітку поля. Регулювання виконують на рівній твердій площадці. Перевіряють стан культиваторів, кріплення гряділів, штанги, стояків робочих органів і вилок для їх піднімання. Осьове переміщення коліс не повинно перевищувати 2 мм.

Якщо робочі органи заглиблені в ґрунт, не можна робити крутих поворотів, бо це призводить до поломок і аварій. Перед поворотом робочі органи витягують, а на початку прямолінійного руху знову заглиблюють. Для заміни лап культиватора в польових умовах слід від'єднати машину від трактора або вимкнути його двигун, під раму начіпної машини підставляють надійні підставки. Якщо ці роботи тракторист виконує з помічником, то після їх закінчення і перед початком руху слід переконатись, що помічник перебуває на безпечній відстані від агрегату.

При роботі в умовах надмірної запиленості, під час заправки туковисівних апаратів, а також при заточуванні робочих органів ґрунтообробних машин слід користуватись протипиловим респіратором, захисними окулярами та рукавицями.

Не допускається перебування на агрегаті, а також на полі, де проводиться обробіток ґрунту, людей, що не беруть участі у виконанні технологічного процесу.

Регулювання та очищення робочих органів від сторонніх предметів, налиплого ґрунту і рослинних залишків слід проводити тільки спеціальними чистиками в рукавицях при зупиненому, загальмованому агрегаті з виключеним двигуном.

Зубові органи очищаються на ходу за допомогою помічника, який повинен підіймати їх почергово гаком з довгим держаком.

Культиватори та дискові борони очищаються лише при повністю зупиненому агрегаті, а ґрунтообробні машини з активними робочими органами - при виключеному ВВП.

При налипанні на робочих органах агрегату ґрунту та рослинних решток роботу припиняють і очищають робочі органи. Міняючи лемеші корпусів плуга чи лапи культиватора в польових умовах, від'єднують причіпну машину від трактора, а під раму начіпної підставляють надійні підставки. Заміну слід проводити обережно та в рукавицях.

Перевіряється наявність первинних засобів пожежогасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей.

Забороняється працювати в спецодязі, просоченому паливом і мастилами це пожежо-небезпечно.

Будь-які предмети та засоби пожежогасіння не дозволяється захаращувати.

Отже, охорона праці є важливим аспектом на будь-якому виробництві, тому їй слід приділяти велику увагу та розглядати як окреме не менш важливе питання, адже саме від цього залежить продуктивність праці людей. Оскільки, працювати на нескладних сільськогосподарських причіпних машинах і знарядді, якщо є права на керування ними, дозволяється особам не молодше 16 років, що вивчили будову машини, вміють її відрегулювати та пройшли інструктажі з техніки безпеки. А керувати складними і спеціалізованими причіпними та начіпними машинами дозволяється особам не молодше 1 7 років, що пройшли спеціальне навчання і отримали права на керування даною машиною, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки. Машинно-тракторний агрегат, який, крім тракториста, обслуговують допоміжні працівники, повинен бути обладнаний двосторонньою сигналізацією. Також для правильної експлуатації агрегатів та машин, застосовуються певні правила охорони праці що описані вище у даному розділі яких слід обов'язково дотримуватись.



ДОДАТКИ

Додаток 1

Рис. 1.1.Пристрій для вимірювання глибини обробітку гребинястості ріллі під час її проведення.



Додаток 2

Таблиця 3.1 Імовірність руйнування грудок ґрунту при різних варіантах обробітку і середні розміри оброблених грудок

Тип робочого органу	Відстань між осями робочих органів, мм	Імовірність руйнування грудок при швидкостях руху МТА, м/с	Розміри грудок після обробітку, мм
		1,7	2,3	2,8	х = 1,7 м/с	х = 2,3 м/с	х = 2,8 м/с
					b	c	b	c	b	c
І	225	0,327	0,318	0,473	54,3	35,4	61,3	42,4	56,5	39,1
II	215	0,479	0,479	0,511	51,1	32,2	56,0	37,5	58,2	36,0
III	125	0,434	0,430	0,492	53,6	28,7	61,2	38,4	65,3	42,8
IV	170	0,573	0,578	0,614	56,5	33,5	49,3	36,8	52,1	32,5
V	90	0,632	0,637	0,647	43,2	96,0	45,5	29,8	39,8	36,4
VI	150	0,547	0,563	0,586	57,6	34,0	54,6	40,7	50,3	37,2



Додаток 3

Таблиця 3.2 Щільність, вологість і структура агрегатного складу ґрунту залежно від елементів процесу його обробітку

№п/п	Назва варіантів передпосівного весняного обробітку ґрунту	Глибина, см	Щільність шару, г/	Водостійкі структурні агрегати, % абсолютно сухої маси
				10-1мм	1-0,25мм	< 0,25мм
1	Традиційний	8-14	1,19-1,21	15,2	37,1	47,7
2	Поверхневий	6-8	0,96-1,05	20,7	41,4	37,9
3	М'який	12-15	1,10-1,12	35,9	33,5	30,6
4	Комбінований	6-15	1,13-1,15	29,3	36,8	33,9
	НІР05	8-14 6-8 12-15 6-15	0,07 0,06 0,04 0,05	2,5 2,7 3,2 2,9	3,8 3,3 3,8 3,6	4,1 4,6 5,2 4,4

Таблиця 3.3. Технолого-експлуатаційна характеристика технічних засобів оснащених удосконаленими робочими органами

Показники	Склад МТА та значення параметрів за варіантами 1-4
	МТЗ-82 + КПС-4,0 з ротаційним сепаратором + зубові борони	Т-150К + вирівнювач розпушувач конструкції Коломийської дослідної станції	Т-150К + БДТ-7,0 + коток подрібнювач	Т-150К + РВК-5,4 +зубові борони
Робоча ширина захвату, м	4,0	6,65-7,0 при б= 0-6,12-17°	7,0 при куті атаки 30-35°	5,4
Робоча швидкість руху, м/с	2,6-2,9	2,3-2,8	2,7-3,1	2,2-2,5
Продуктивність за годину експлуатаційного часу, га	3,82-4,24	5,37-5,60	5,58-5,71	4,15-4,63
Гребнистість поверхні поля, см	3,5…4,7	3,0…4,5	3,8…5,6	3,2…4,0
Повнота розпушування поверхневого шару грунту, %	71,9…75,0	68,6…73,4	74,7…77,5	69,8…76,2



Таблиця 3.4. Динаміка продуктивної вологи у структурному горизонті (h=0,5м) при різних глибинах пошарового обробітку, мм

Назва сільськогосподарської культури	Фаза розвитку	Технологічна глибина обробітку h, см за варіантами 1-4
		8-14	6-8	12-15	6-15
Пшениця яра	Сівба	117	131	145	138
	Трубкування	114	123	107	96
	Цвітіння	61	78	81	75
Ячмінь	Молочна стиглість	58	63	72	68
Вико-вівсяна суміш	Повна стиглість	46	57	63	54

Таблиця 3.5. Повнота розпушування продуктивного шару ґрунту при різних способах передпосівного обробітку.

Спосіб обробітку	Наявність грудок у шести сантиметровому шарі ґрунту, %	Твердість ґрунту, кг/
	1-0,25мм	10-1мм	10-30мм	30-50мм	50мм
Культивація плоскорізальною лапою	7,1	39,3	30,6	8,7	14,3	33,7
Застосування робочого органа. «плоскорізальна лапа + сегментний диск»	26,5	50,8	15,4	1,4	5,9	26,7
Культивація плоскорізальною лапою і решітчастим робочим органом	11,9	41,2	33,8	10,5	2,6	28,2
Обробіток робочим органом «стрілчаста лапа + ротаційний сепаратор»	29,7	56,1	11,3	2,9	0	23,1



Додаток 4

Рис.3.1. Ротаційний сегментно-дисковий сепаратор: а - загальний вигляд сепаратора 1-трубчастий вал; 2-кільцевий диск з сегментами; 3-решітчастий робочий орган;4-регулятор; 5-кронштейн; 6 стрілчаста лапа. б - конструктивно - технологічна схема



Рис.3.2. Схема до визначення конструктивних параметрів сегментного диска та компонування з стрілчастою лапою.



ВИСНОВКИ

На основі огляду аналітичної літератури, дано опис агротехнологічних вимоги до процесу формування агрегатної структури продуктивного шару та оцінку техніко-експлуатаційних машин-знарядь і агрегатів.

При проведенні досліджень параметрів процесу формування заданої структури ґрунту та будови і принципу дії ротаційного сепаратора МТА,описали їх результати. Тому встановлено, що на розміри оброблених грудок найбільше вплив має відстань між робочими органами. При використанні культиваторних лап на машині КПС-4,0 оснащенні великими зубовими боронами БЗТУ-1,0 не забезпечуються агротехнологічні вимоги щодо формування якості структури поверхневого шару ґрунту. Для її покращення між лапами культиватора та зубовими боронами необхідно розмістити ротаційний робочий орган, який повинен виконувати функції розпушення-сепарації частинок ґрунту на глибині 4…8см, і одночасно формувати ущільнене посівне ложе.

Не менш важливою є екологічна, енергетична і вартісна оцінка процесу формування продуктивного шару та використання ротаційного сепаратора. Екологічна оцінка збереження агрегатної структури поверхневого шару ґрунту характеризує умови дотримання певних агротехнологічних вимог. За рахунок суміщення операцій розпушування, вирівнювання поверхні поля, утворення посівного ложа відбувається зниження витрати пального та питомої енергоємності при формуванні продуктивного шару, це показує енергетичну та вартісну оцінку. Мінімалізація обробітку дає змогу ощадливо витрачати пальне і енергію технічних засобів що є не менш важливим у виробництві.

Будь-яке виробництво прагне кращих змін та удосконалень для кращої ефективності їхньої роботи, тому ми запропонували ряд пропозицій по її покращенню.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Методичні рекомендації по виробничих випробуваннях с.-г. техніки. УНДІМЕСГ УААН. - Київ - Глеваха, 1992. - 82 с.

2.Войтук Д.Г. та ін.. Методика оптимізації параметрів і режимів роботи ґрунтообробних робочих органів пасивного типу для різних ґрунтово-кліматичних умов (рекомендації)/Д.Г. Войтюк, В.П Ковбаса, М.Г.Чаусов, В.М. Швайко; За заб. Ряд. Д.Г Войтюка. - К : Аграрна освіта. 2004.- 15 с.

3.Руководство по монтажу, насадке и эксплуатации приборов и лабораторного оборудования для почвенно - агрохимических исследования. Министерство с.-х. СССР, ВПНО по агрохимическому обслуживанию сельского хозяйства. - М., 1985 - 103 с.

4.Рубін С.С. Якісна оцінка польових робіт. К., «Урожай». - 1966. -254 с.

5.Будьоний Ю.В. та ін. Практикум із загального і меліоративного землеробства/Ю.В. Будьоний, С.І. Попов та ін.; За ред. Ю.В. Будьоного. - Харків: ХНАУ, 2005. - 286 с.

6.Практикум із землеробства: Навчальний посібник/М.С. Кравченко, О.М. царенко, Ю.Г. Міщенко та ін.; За ред.. М.С. Кравченка в З.М. Томашівського. - К : Мета, 2003 р. - 320 с.

7.Вірьовка У.М. Вірьовка В.Д., Борисенко І.Д. Нові розпушувачі ґрунту для безгербіцидних технологій. - К.: Аграрна наука, 1999. - 56 с.

8.Абрами М.І. та ін.. Рекомендації з проведення посіву озимих культур на Прикарпатті в 2008 році. / Абрамик М.І., Куничак Г.І., Кобилянська Г.М., Фіялка М.Д.. Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Івано-Франківської області. - Коломия, 2008. - 24 с.

9.Войтук Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини : Підручник. 2 - е вид. - К.: Каравела, 2008. - 552 с.

10.Довідник з експлуатації машинно - тракторного парку / В.Ю.Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін.. - К.: Урожай, 1987. - 368 с.

11.Шевченко О.О., Даценко М.С., Гринько П.В. та ін.. Науково - технічна експертиза техніко - технологічних рішень систем обробітку грунту. - Укр. НДІПВТ ім. А. Погорілого. - Київ, 2008. - 45 с.

12.Минимализаця обработки почвы /Сборник трудов Всесоюз. Акад. с. - г. Наук им. В.И. Ленина. М.: Колос, 1984. - 307 с.

13.Василчук Г.І., Вівчарик В.І., Кобилянська Г.М. та ін.. Рекомендації по проведенню весняно - польових робіт у 2008 році. Івано- Франківський центр наукового забезпечення агропромислового виробництва. - Коломия, 2008. - 31 с.

14.Кушнарев А.С. Новый взгляд на обработку почвы. Дослідницьке - Мелітополь 2009 г. - 16 с.

15.Энергосберегающие технологии в сельском хозяйстве. Центральное правление НТО сельского хозяйства - М., 1988. - 46 с.

16.Комбинирование почвообрабатывающие машины/А.А.Вилде, А.Х. Цесниекс, Ю.П. Моритис и др. - Л.: Агропромиздат. Ленинград отд-ние. - 1986 г. - 128 с.