Обробка кореневмісного шару ґрунту

Підвищення якості обробітку кореневмісного шару ґрунту. Оптимізація агротехнологічних властивостей шляхом застосування ґрунтообробних знарядь, оснащених ротаційними робочими органами з криволінійною поверхнею. Склад машинно-тракторного парку підприємства.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2014
Размер файла 2,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

  • Вступ
  • Розділ 1. Характеристика базового підприємства
  • 1.1 Загальна характеристика
  • 1.2 Склад машинно-тракторного парку підприємства
  • 1.3 Ремонтно - обслуговуюча база підприємства
  • Висновки до розділу 1
  • Розділ 2. Стан та перспективи застосування ротаційних робочих органів
  • 2.1 Агротехнологічні особливості обробітку ґрунтів
  • 2.2 Аналіз конструкцій ротаційних робочих органів ґрунтообробних машин
  • 2.3 Аналіз досліджень впливу форми робочої поверхні ґрунтообробних органів на параметри обробітку
  • Висновки до розділу 2
  • Розділ 3. Дослідження процесу роботи ротаційного грунтообробного робочого органу із криволінійною поверхнею
  • 3.1 Дослідження геометрії робочої поверхні ґрунтообробних органів
  • 3.2 Визначення основних геометричних параметрів ротаційного робочого органу із криволінійною поверхнею
  • 3.3 Обґрунтування конструкції ротаційного робочого органу із криволінійною поверхнею для ґрунтових умов Полісся України
  • Висновки до розділу 3
  • Розділ 4. Результати експериментальних досліджень та їх аналіз
  • 4.1 Дослідження агротехнологічних показників якості обробітку ґрунту
  • Висновки до розділу 4
  • Розділ 5. Техніко-економічна ефективність застосування грунтообробних знарядь оснащених ротаційними робочими органами із криволінійною поверхнею
  • Висновки до розділу 5
  • Висновок
  • Список інформаційних джерел

Вступ

Актуальність теми. Обробіток ґрунту один з важливих складників в системі агротехнічних заходів у виробництві продукції рослинництва. Саме цей складник спрямований на покращення всього комплексу умов розвитку рослин. Зміна властивостей орного шару ґрунту, за допомогою механічного обробітку, забезпечує найбільш сприятливі умови для протікання біологічних та фізико-хімічних процесів у ґрунті. В системі основного та передпосівного обробітків ґрунту на Україні, в цілому, та в зоні Полісся, зокрема, широкого застосування набуває обробіток ґрунту знаряддями з ротаційними робочими органами. Використання цих знарядь забезпечує скорочення термінів підготовки ґрунту до посіву, зниження енерговитрат та витрат праці на 20.25%, в порівнянні, з іншими типами ґрунтообробних машин. Однак, в силу своїх конструкційних особливостей ґрунтообробні знаряддя оснащені серійними робочими органами не повною мірою забезпечують агротехнічні вимоги стосовно заробки добрив, рослинних решток, гербіцидєв тощо; а також призводять до часткового руйнування агрономічно цінних структурних формувань ґрунту, особливо малозв'язних дерново-підзолистих ґрунтів. Так, при заробці органічних добрив дисковою бороною в поверхневому шарі ґрунту (0.6 см), залишається до 75% внесених добрив, що значно зменшує ефективність їх використання сільськогосподарськими рослинами. Тому необхідним є обґрунтування робочих процесів ротаційного обробітку спрямованих на покращення показників обертання скиби та розробка конструкцій відповідних робочих органів, що забезпечували б достатню якість обробітку ґрунту за основними агротехнологічними показниками.

Мета роботи. Підвищення якості обробітку кореневмісного шару ґрунту та оптимізація його агротехнологічних властивостей шляхом застосування ґрунтообробних знарядь оснащених ротаційними робочими органами із криволінійною поверхнею.

Задачі досліджень.

1. Виконати аналіз стану базового господарства та дати висновок про можливість застосування ґрунтообробних знарядь оснащених ротаційними робочими органами.

2. Проаналізувати стан та перспективи застосування ротаційних робочих органів в конкретних ґрунтових умовах та виконати аналіз досліджень впливу форми робочої поверхні ґрунтообробних органів на параметри обробітку.

3. Обґрунтувати процес роботи та конструкційно-технологічні параметри ротаційного робочого органу з криволінійною поверхнею для грунтово-кліматичних умов Полісся України.

4. Експериментально визначити вплив параметрів ротаційних робочих органів із криволінійною робочою поверхнею на якість обробітку ґрунту та експлуатаційно-енергетичні показники процесу роботи ґрунтообробного знаряддя. Виконати порівняльні дослідження пропонованого робочого органу з серійними ротаційними робочими органами ґрунтообробних знарядь.

5. Визначити техніко-економічну ефективність застосування ґрунтообробних знарядь оснащених ротаційними робочими органами із криволінійною поверхнею в умовах Полісся України.

Об'єкт досліджень. Процес роботи, конструкційні та технологічні параметри ротаційних робочих органів із криволінійною поверхнею.

Предмет досліджень. Динаміка агротехнологічних показників обробітку кореневмісного шару ґрунту в процесі взаємодії робочого органу з оброблюваним профілем ґрунту.

Методи досліджень. Аналіз робочого процесу та параметрів розробленого робочого органу виконувався із застосуванням аналітичних основ землеробської механіки та теоретичних основ пружно-в'язко-пластичного руйнування ґрунтового середовища з урахуванням його напружено-деформованого стану, методів числового-імітаційного та фізичного моделювання, загальної теорії подібності. Експериментальні дослідження виконувались в лабораторно-польових умовах з використанням експериментального обладнання, дослідних зразків ґрунтообробних знарядь оснащених пропонованими робочими органами. Отримані дані оброблені методами математичного аналізу та ймовірносно-статистичними методами.

Новизна одержаних результатів. Встановлено закономірності, що характеризують взаємодію криволінійної поверхні робочого органу з ґрунтом. Аналітично обґрунтовано профіль робочої поверхні пропонованого ґрунтообробного органу. Експериментально визначено агротехнічні та енергетичні показники виконання технологічного процесу обробітку ґрунту знаряддями оснащеними ротаційними робочими органами із криволінійною поверхнею.

Особистий внесок. Основні результати магістерської роботи отримані автором самостійно, а саме: проведено аналіз роботи ґрунтообробних робочих органів ротаційного типу; обґрунтовано раціональну геометричну форму робочої поверхні ґрунтообробного органу; визначено основні конструкційні параметри робочого органу; виконано конструкційні розрахунки робочого органу; визначено техніко-економічні показники роботи ґрунтообробного знаряддя з ротаційними робочими органами із криволінійною поверхнею у порівнянні з серійним знаряддям.

Розділ 1. Характеристика базового підприємства

1.1 Загальна характеристика

ПСП ”Прогрес” розташоване в південно-західній частині Житомирської області в селі Кашперівка Баранівського району яке розташоване на відстані 88 км від обласного центру і 8 км від районного центру. Основні бази постачання і збуту сільськогосподарської продукції знаходяться в районному та обласному центрах. Головними напрямками підприємтсва є вирощування зернових культур (таблиця 1.1). Село зв`язане з районним і обласним центрами дорогами з асфальтним и покриттями. В самому селі дороги прокладені у вигляді бруківки, що безпосередньо добре впливає на транспортування с. - г. продукції.

За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить +8 С. Період року з температурою вище нуля досягає 248 днів, а вище 5 градусів - 200 днів. Сума тепла за вегетаційний період становить близько 2850 градусів. Відносна вологість повітря мінімальна в травні - 50%, і максимальна в січні та грудні - 87%.

Провідне місце в економіці району займає сільське господарство. В агропромисловий комплекс району входять 42 підприємств, у т. ч: - 6 сільськогосподарських товариств 6 сільськогосподарських виробничих кооперативів. - 7 приватних сільськогосподарських підприємств.

2 державні сільськогосподарські підприємства.20 фермерські господарства. Основні напрями розвитку: вирощування зернових культур та кукурудзи.

Судячи з інформації поданої вище можна зробити висновок про те, що умови розташування господарства сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур у достатній для господарства кількості.

кореневмісний шар грунт обробка

Господарство потребує нових спеціалістів, механізаторів, оскільки основну частину робітників на підприємстві складають робітники пенсійного віку.

Таблиця 1.1

Структура сільськогосподарських угідь ПСП ”Прогрес”

Земельні угіддя та культура

Площа

Урожайність, ц/га

га

%

1. Загальна земельна площа

9500

100

2. Сільськогосподарські культури:

2.1 озима пшениця

2.2 ячмінь

2.3 кукурудза

95

6500

1300

105

1

76

27

1

50,5

40,3

30,6

Проаналізувавши дані таблиці 1.1 робимо висновок що розміри господарства за остані роки не змінились. Сукупність предметів і засобів праці, а також земельних і водних ресурсів, за допомогою яких працюючі в галузях рослинництва виробляють необхідні види продукції для власного споживання та сировину для промислових переробних підприємств. МТБ сільського господарства створюється за рахунок державних і недержавних коштів.

Матеріально-технічна база (МТБ) сільського господарства - це капіталовкладення, власних оборотних коштів підприємств, лізингового і банківського кредитування. По натурально-майнових ознаках до її складу відносяться силові і робочі машини, обладнання, прилади, транспортні засоби, виробничі і культурно-побутові будівлі і споруди, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, виробничі засоби гідромеліорації, а також насіння, корми, хімічні засоби підвищення родючості ґрунтів і продуктивності тварин, сировина, паливо, мастильні матеріали, витрати на капіталовкладення та по формуванню основного стада тварин і птиці. Найважливішою складовою МТБ є земля, як основний засіб виробництва, і вода.

В машино тракторному парку підприємства розташована ремонтна майстерня разом з заправкою та складом паливо мастильних матеріалів. Також там же розташовані бокси та навіси для зберігання техніки. Перелік та маркування техніки подане нище в таблиці 1.2

1.2 Склад машинно-тракторного парку підприємства

Таблиця 1.2

Характеристика парку тракторів (по видах та марках). Перелік та маркування техніки

п/п

Марка трактора

Кількість, шт

Коефіцієнт переводу в еталонний

Кількість еталонних тракторів

1.

К-701

5

3,23

16,15

2.

Т-150К

6

2,63

15,78

3.

МТЗ-100

6

0,73

4,38

4.

МТЗ-82

7

0,73

5,11

5.

МТЗ-80

8

0,73

5,84

6.

Т-25

8

0,25

2

Всього

40

8,3

49,26

Аналіз тракторного парку показує, що в господарстві достатня кількість тракторів, деякі з них застаріли, як фізично так і морально, але до використання придатні. Наявні також і досить нові трактори іноземного виробництва, які є на порядок продуктивніші за вітчизняні.

Таблиця 1.3

Характеристика автомобільного парку в господарстві

№ п. п.

Марка автомобіля

Кількість, шт

Тип автомобіля

Напрацювання до КР, тис. км.

1.

2.

3.

КАМАЗ-5414

МАЗ-5510

ГАЗ-53Б

8

6

9

Бортовий

Тягач

Самосвал

210

120

190

Всього

32

520

Аналіз автомобільного парку показує, що в господарстві достатня кількість автомобілів, деякі з них також вже застаріли і потребують заміни на нові. Наявність комбайнів, які є в ПСП ”Прогрес” наведено нижче в таблиці 1.4

1.3 Ремонтно - обслуговуюча база підприємства

Ремонтно-обслуговуюча (ремонтно-технічна) база включає цехи, майстерні, пункти ТО, автогаражі, склади та інші споруди і об'єкти, а також пересувні агрегати, призначені для ТО, ремонту і зберігання машин. До об'єктів ремонтно-обслуговуючої бази належать:

- ремонтна майстерня загального призначення;

- станція технічного обслуговування тракторів (СТОТ);

- станція технічного обслуговування автомобілів (СТОА);

- станція технічного обслуговування машин та обладнання (СТОМО);

- цех по ремонту комбайнів та інших складних машин;

- пересувні засоби технічного обслуговування та ремонту;

- технічний обмінний пункт (ТОП) та інші об'єкти.

Таблиця 1.4

Характеристика парку сільськогосподарських машин

Назва машини

Марка машини

Кількість машин, шт

Плуги

ПЛН-4-35

4

Культиватори

КРН-5,6А

КРН-2,8

6

5

Сівалки

СЗП-3.6Б

СКНК-8

5

4

Обприскувачі

ОП-2000

3

Котки

КШУ-12

3

Дискові борони

БДТ-3

БДТ-7

БДН-1.8

4

1

1

Навантажувачі

ЗМ-60

4

Зернозбиральні камбайни

ДОН-1500Б

CLAAS MEGA 360

СК-5М

КСК-100

5

8

6

5

Господарство має базу, яка достатня для повноцінного проведення ТО і ремонту техніки. Там розміщені стаціонарні пункти ТО МТП; в господарстві наявні пересувні засоби ТО. ТО та інші види ремонтів виконує обслуговуючий персонал. ТО проводять для техніки в встановлені строки, як регламентуються в їх НТД. Сільськогосподарська техніка зберігається у боксах та на відкритих майданчиках.

Всі техніко-економічні показники діляться на дві групи: абсолютні і відносні. До абсолютних показників відносяться: загальні засоби підприємства, які включають вартість будов та споруд, вартість обладнання, пристроїв, інструменту: загальне число обслуговуючого персоналу, площі підприємства. До відносних показників відносяться: прибуток, річна економія господарства, собівартість ремонту, коефіцієнт використання площі. На основі даних показників визначають річний економічний ефект господарства.

Як відомо основними затратами господарства є затрати на виробництво продукції, тобто затрати на техніку, її ремонт і ТО, а також на процеси механізації, які протікають всередині самого господарства.

Основним шляхом зниження втрат на ремонт сільськогосподарської техніки є висока організація праці, заміна старого обладнання на нове, зменшення трудомісткості даних процесів.

Висновки до розділу 1

Аналіз організаційно-економічного стану базового підприємства вказує на те, що в даному господарстві присутня технічна та матеріальна база для рослинництва. Разом з цим, застосовувані в господарстві технології вирощування та збирання сільськогосподарських культур мають ряд організаційних, технологічних і технічних недоліків, має місце велика кількість операцій по підготовці ґрунту і догляду за рослинами, неякісне їх виконання, не завжди раціонально і в недостатній кількості використовуються мінеральні, органічні добрива і гербіциди, що призводить до низької врожайності та високої собівартості сільськогосподарської продукції.

Розділ 2. Стан та перспективи застосування ротаційних робочих органів

2.1 Агротехнологічні особливості обробітку ґрунтів

З огляду на те, що ґрунт необхідно розглядати, як важливу складову природно-виробничої агроекосистеми, головним призначенням якої є максимальне нагромадження енергії рослинними організмами [1], продуктивна сталість агроекосистеми має супроводжуватись розширеним відтворенням загальної маси органічної речовини ґрунту, в тому числі найбільш визначальної щодо агроекологічних властивостей її частини - гумусу. Інтенсифікація землеробства, в умовах прогресуючої деградації ґрунтового покриву, навпаки, призвела до дегуміфікації дерново-підзолистих ґрунтів.

Дослідження [2], щодо впливу глибини заробки сидеральних добрив (зелена маса донника) на ґрунтах з невеликою потужністю біологічно активного шару свідчать, що при зменшенні глибини загортання сидерату з 27 до 16 см, урожайність ярої пшениці збільшилась на 19,5%, що пояснюється інтенсифікацією процесів накопичення вологи та мобілізації доступного фосфору і калію в поверхневому шарі ґрунту.

За даними [3] розкладання рослинних залишків в ґрунті відбувається найінтенсивніше за умов їх заробки на глибину 8.12 см.

Наукова робота [4], свідчить що мінімізація обробітку ґрунту з заробкою рослинних решток в поверхневому шарі ґрунту (0-14 см), підвищує його демпферні властивості щодо техногенного переущільнення.

Дослідження [5] впливс різних систем обробітку дерново-підзолистих суглинкових ґрунтів на урожайність сільськогосподарських культур (табл.2.1) показали, що поверхневий обробіток підвищує урожайність за рахунок створення оптимальних умов приповерхневого розвитку коренів та покращення умов живлення рослин.

Досліди [6] (табл.2.2) показали, що підвищення урожайності при одноразовому дискуванні пояснюється більш раціональним використанням вологи та поліпшенням водно-фізичних властивостей ґрунту.

Загалом перспективність застосування в умовах Полісся України ротаційного обробітку ґрунту, одним із видів якого є обробіток дисковими ґрунтообробними знаряддями підтверджено також роботами [5, 1, 6, 7, 8].

Таблиця 2.1

Урожайність (ц/га) культур в ланці сівозміни за різноманітних способів основного обробітку ґрунту

Варіант обробітку грнунту

І - закладення досліду

ІІ - закладення досліду

однорічні трави (сіно)

озима пшениця (зерно)

ярий ячмінь (зерно)

конюшина (сіно)

однорічні трави (сіно)

озима пшениця (зерно)

ярий ячмінь (зерно)

Прямий посів

26,9

42,8

33,3

69,9

22,8

37,3

30,0

Поверхневий на 8-10 см

27,6

46,7

29,5

71,5

20,2

38,0

39,7

Безполицева різноглибинна

25,4

45,8

29,8

73,2

22,3

37,1

36,6

Комбінована різноглибинна

25,8

45,9

30,8

72,2

24,9

37,9

36,2

Таблиця 2.2

Продуктивність пожнивних посівів, ц/га (середня за 1997-1999 рр.)

Способи обробітку ґрунту

Трьохкомпонентна суміш

(кукурудза+соя+суданська трава)

Чотирьохкомпонентна суміш (кукурудза+соя+суданська трава+соняшник)

Полицева оранка (контроль)

230

380

Одноразове дискування

410

680

Трьохразове дискування

270

480

Посів без обробітку

290

405

Однак, сучасні дискові борони в силу своїх конструкційних особливостей, мають недостатні обертаючі властивості, що засвідчують дослідження [9] (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Розміщення добрив (%) в орному шарі в залежності від способу заробки

Глибина заробки, см

Спосіб заробки

легкою бороною

роторною важкою бороною

важким культиватором

плугом

плугом з передплужником

0.3

98

75

55

11

3

3.6

2

22

21

12

4

6.9

-

3

21

16

12

9.12

-

-

1

16

14

12.15

-

-

-

23

20

15.20

-

-

-

22

47

При заробці дисковою бороною в верхньому шарі залишається 75-97% внесених добрив, що значно зменшує ефективність їх використання (табл. 2.4).

Таблиця. 2.4

Вміст мінеральних речовин (%) і врожайність проса (кг/м3) залежно від щільності складення орного шару і глибини внесення NPK

Глибина внесення NPK

Оптимальна щільність

(1,15-1,25 г/см2)

Маса зерна

(кг/м3)

Підвищена щільність

(1,35-1,45 г/см2)

Маса зерна

(кг/м3)

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

0-5

2,11

1,23

2,10

0,77

2,34

1,17

2,03

0,35

0-15

3,01

1,48

3,09

1,41

2,42

1,50

2,21

0,49

25-30

2,92

1,42

2,91

1,08

2,40

1,34

2,25

0,49

0-30

3,06

1,39

2,63

1, 20

3,01

1,36

3,01

0,49

Аналогічні результати отримані при дослідженні [10] ефективності дії гербіцидів в залежності від глибини їх загортання, (табл.2.5).

Таблиця.2.5

Ефективність гербіциду "Трефлан" на посівах ріпаку в залежності від способу його заробки в ґрунт та типу знаряддя.

Варіант досліду

Кількість бур'янів, через 30 днів після обробітку, шт/м3

Загибель бур'янів % до:

Урожайність насіння при 12% вологості, ц/га

гербіцид

знаряддя

еталону

контролю

Трефлан

Без заробки (контроль)

60,4

-

0

19,7

Без гербіциду

Культиватор (еталон)

74,0

0

-

19,9

Трефлан

Культиватор

48,0

35,1

20,5

21,0

Без гербіциду

Дискова борона

69,3

0

-

20,3

Трефлан

Дискова борона

42,9

38,1

29,0

24,2

Без гербіциду

Зубова борона

79,3

0

-

191

Трефлан

Зубова борона

50,3

36,6

16,7

19,9

Без гербіциду

ВИП-3,6

78,1

0

-

24,0

Трефлан

ВИП-3,6

32,6

58,3

46,0

26,0

Отже, результати наукових досліджень та вивчення практичного досвіду свідчать про ефективність застосування поверхневих ротаційних обробітків в системах основного та передпосівного обробітку ґрунту в зоні Полісся України. Однак, застосовувані знаряддя з серійними робочими органами не повною мірою задовольняють агротехнічним вимогам щодо заробки добрив, рослинних решток, сидератів, гербіцидів. Тому необхідне обґрунтування робочих процесів спрямованих на покращення заробки та розробка ротаційних органів ґрунтообробних машин відповідно до зазначених ґрунтових умов.

2.2 Аналіз конструкцій ротаційних робочих органів ґрунтообробних машин

Зональність сільськогосподарського виробництва та різноманітні технологічні вимоги, зумовлені конкретними морфологічними, ґрунтовими, геологічними та іншими умовами, спрямованими на покращення сільськогосподарських угідь, оптимізацію водно-повітряного режиму використовуваних земель, а в системах обробітку ґрунту на запобігання водній та вітровій ерозії обумовили, відповідно наявність широкого спектру ґрунтообробних знарядь з ротаційними робочими органами [7, 11].

Ротаційні ґрунтообробні знаряддя можна поділити на два класи: знаряддя з активними робочими органами та знаряддя з пасивними робочими органами. Активні робочі органи ротаційних ґрунтообробних знарядь мають ряд недоліків, які полягають в підвищеній нетехнологічності виготовлення цих знарядь, і як наслідок, великої їх вартості, а також додаткових витратах енергії, пов'язаних з наданням робочим органам примусового обертового руху від джерел енергії (валу відбору потужності трактора), що призводить до підвищення вартості виконання технологічних операцій обробітку ґрунту.

Обробіток ґрунту пасивними ротаційними робочими органами потребує значно менших енерговитрат, не лише в порівнянні з активними роторами, а й з іншими ґрунтообробними знаряддями пасивного типу (табл. 2.6, [12]). Згідно прогнозу перспективного співвідношення ґрунтообробних знарядь, які застосовуються в системі основного обробітку ґрунту в умовах України, ротаційному обробітку важкими дисковими боронами відводиться досить значна частка - понад 20% (рис.2.1).

Основні типи дисків та їх конструкційні параметри визначені ОСТ23.2.147-85 [13]. Відповідно до цього стандарту встановлюються такі типи дисків ґрунтообробних машин: тип "А" - плоскі диски з центральним отвором та декількома кріпильними отворами; тип "В" - сферичні диски; тип "С" - сферичні диски з плоским днищем; "D" - сферичні диски з ексцентричним плоским диском та квадратним отвором; тип "Е" - плоско-сферичні диски.

Таблиця 2.6

Експлуатаційні та еколого-технологічні показники способів обробітку ґрунту з використанням ґрунтообробних робочих органів різних типів

Показник

Спосіб обробітку (робочий орган)

полицевий обробіток (плужний корпус з полицею культурного типу)

безполицевий обробіток (плоскорізальна лапа глибокорозпушувача)

поверхневий обробіток (ротор активного типу ґрунтообробної фрези)

поверхневий обробіток (сферичний вирізний диск роторної борони)

Енергоємність основного обробітку ґрунту під озиму пшеницю, МДж/га

720.860

670.840

915.1200

200.250

Продуктивність агрегату за 1 годину основного часу, га/год

до 1,2

до 1,8

до 1,6

до 4,9

Середньоквадратичне відхилення поверхні обробленого поля, см

6,5.8,0

4,6.5,0

2,0.3,0

3,0.4,5

Ступінь підрізання коріння бур'янів, %

90.95

80.90

93.97

70.75

Змив ґрунту, м3/га

7,1.7,5

0,9.1,2

7,5.9,5

5,1.6,1

Ступінь заробки верхнього шару ґрунту, %

до 100

0.5

25.50

20.25

Рис. 2.1 Прогноз перспективного співвідношення застосування ґрунтообробних знарядь

Деякі найхарактерніші стандартні ротаційні робочі органи, які встановлюються на секціях ґрунтообробних знарядь, та характеристика розподілення в ґрунті органічних речовин [14] при їх роботі, наведені в табл. 2.7

Заслуговують на увагу, також, деякі перспективні конструкції ротаційних робочих органів, спрямовані на покращення агротехнологічних показників щодо розподілення органічних речовин.

Так, робочий орган [15] (рис. 2.2) складається із закріпленого на осі 1 сферичного диску 2 з ріжучою кромкою 3, виконаного з радіальними трапецеїдальними вікнами 4. Більша основа 5 кожного вікна 4 звернена до ріжучої кромки диску, а бічні ріжучі кромки 6 та 7 кожного вікна відігнуті в протилежні боки відносно робочої поверхні диску. Суміжні вікна 4 диска мають різну висоту.

Таблиця 2.7

Ротаційні робочі органи, які встановлюють на секціях ґрунтообробних знарядь

Робочий орган

Основне призначення

Характеристика розподілення органічних речовин

1

2

3

Сферичний диск 1

Встановлюється на плугах, для оранки важких перезволожених грунтів.

Незадовільне розподі-лення органічних речо-вин, яке залежить від стану поверхні поля.

Сферичний диск 2

Встановлюється на лу-щильниках та боронах, для лущення стерні, розпушування ґрунту

Задовільне розподілення органічних речовин, яке різко зменшується в нижніх шарах профілю, що обробляється

Вирізний диск

Встановлюється на лу-щильниках та боронах, для лущення стерні, розпушування ґрунту

Задовільне розподілення органічних речовин, яке різко зменшується в нижніх шарах профілю, що обробляється

Голчастий диск

Встановлюється на ротаційну мотику, голчасту борону, культиватор, для руйнування ґрунтової кірки (рух за А), роз-пушування ґрунту, знищення коренів бур'янів (рух за Б)

Обмежене незначною глибиною обробітку та особливостями робочого процесу

Плоский диск

Використовується в яко-сті дискових ножів на плугах

Практично відсутня за-робка органічних речо-вин

"Зірчастий" ротор

Встановлюється на лу-щильниках та боронах, для лущення стерні, розпушування ґрунту, з мінімальним рівнем руйнування агрономічно цінної структури ґрунту

Незадовільне розподі-лення органічних речо-вин, обмежене особли-востями процесу роботи

"Кільцевий" ротор

Встановлюється на лу-щильниках та боронах, для лущення стерні, розпушування ґрунту в режимі відриву, з мінімальним рівнем руйнування агрономічно цінної структури ґрунту

Незадовільне розподі-лення органічних речо-вин, скиба ґрунту практично не обертається

Диски можуть встановлюватись в батареї і бути виконані вирізними по периферії. Обертаючись, диск 2 виконує своєю ріжучою кромкою 3 звичайне дискування ґрунту при цьому отвори 5 за допомогою кромок 7 і 8 частково обертають ґрунт і рівномірно розподіляють його по поверхні поля. Однак, конструкційні особливості такого робочого органу зумовлюють забивання його рослинними рештками та залипання в силу недостатніх геометричних розмірів вікна 5.

Рис. 2.2 Ротаційний робочий орган з вирізами у вигляді радіальних трапецевидних вікон

Ґрунтообробне знаряддя [16] (рис.2.3.) складається з опорних коліс 1 або пруткових котків 2, механізму навіски 3 рами 4 і розміщених в два ряди поперек руху напівсферичних кілець 5 з механізмами 6 та 7 регулювання кута атаки б і кута нахилу в до горизонтальної площини, відповідно. Робочі органи 5, підрізають ґрунтовий пласт, кришать, підіймають його увігнутою сферичною поверхнею, обертають і скидають на дно борозни, однак наявність двох кутів регулювання (б, в) підвищує складність підготовки його до роботи, а знаходження в робочій зоні підшипникового вузла збільшує ймовірність його залипання грунтом.

Ротаційно-зубовий робочий орган (рис. 2.4) [17] складається з ступиці 1 з квадратним отвором 4, оснащеної зубами 2, які виконані з різальною кромкою 3. Кінці зубів 2 розвернуті відносно поздовжньої осі 5 і відхилені в протилежних напрямках від площини ступиці 1, за рахунок чого в процесі роботи виконується поперечне зміщення ґрунту, що сприяє доброму перемішуванню верхнього шару ґрунту в горизонтальній площині. Відсоток заробки рослинних решток незначний внаслідок невеликої ширини робочої поверхні зубів 2.

Рис. 2.3 Ґрунтообробне знаряддя з двома ступенями регулювання кута встановлення робочих органів

Рис. 2.4 Ротаційно-зубовий робочий орган

Відомий робочий орган [18] (рис. 2.5), який складається з диску 1 на якому під деяким кутом в до площини обертання даного ротора встановлені зуби 2, які за рахунок гвинтової форми робочої поверхні, обертаючись в шарі ґрунту, розпушують його. В силу конструкційних особливостей (незначна ширина робочої поверхні) такі робочі органи мають невелику загортаючу здатність.

Рис. 2.5 Ротаційно-зубовий робочий ґрунтообробний орган

Робочий орган [19] (рис. 2.6) ротаційного ґрунтообробного знаряддя містить встановлений на горизонтальній осі несучий елемент 1, в формі циліндра, на поверхні якого під кутом б до площини обертання та під кутом ш до його твірної закріплено ножі 2, які при виході з ґрунту працюють в режимі відриву, що призводить до зменшення енергомісткості процесу Відомий ротаційно-ножовий робочий орган [20], який складається з основи 1 у вигляді диску, ножів 2 в яких передні різальні кромки 3 виконано за спіраллю Архімеда (рис. 2.7), які подрібнюють великі грудки, вирівнюють поверхню поля і загортають попередньо розкиданні по поверхні поля добрива. Конструкційною особливістю такого робочого органу є зменшення ширини робочої поверхні ножа в напрямку до периметра робочого органу, що призводить до зниження однорідності обробітку ґрунту.

Недоліком такого робочого органу є те що при виході ножу 2 з ґрунту відсутнє бічне переміщення скиби і, як наслідок, відбувається неповне загортання добрив та рослинних решток.

Рис. 2.6 Ротаційно-ножовий робочий орган

Рис. 2.7 Ротаційно-ножовий ґрунтообробний робочий орган

Цікавим, з точки зору виконуваного робочого процесу є також, робочий орган (рис. 2.8) ґрунтообробного знаряддя, яке складається з встановленої на рамі 1 осі 2 з втулками 3, на яких закріплено диски 4, оснащені трапецеїдальними ножами 5 з кутом растру б=120?.130?. За рахунок збільшення ширини робочої поверхні ножа 5 в напрямку до периметру, знаряддя забезпечує рівномірність обробітку приповерхневого шару ґрунту, однак, через плоску форму ножів 5 знаряддя має незначний показник заробки.

Рис. 2.8 Секція ґрунтообробного знаряддя з ротаційно-ножовим робочим органом

Ґрунтообробний ротаційний робочий орган має робочу поверхню виконану у формі гелікоїда. Такий робочий орган досить добре перемішує ґрунт, переміщуючи його в поздовжньому напрямку. Однак, в силу особливостей процесу роботи він не забезпечує достатнє обертання оброблюваної скиби ґрунту.

Рис. 2.9 Гвинтовий ґрунтообробний робочий орган

Отже на підставі аналізу існуючих конструкцій робочих органів ротаційних ґрунтообробних знарядь та за результатами порівняльних оцінок (табл. 2.6, табл. 2.7) можна зробити висновок про перспективність використання робочих органів ротаційного типу в зоні Полісся України. Однак, проаналізовані типи конструкцій як серійних машин так і пропонованих ротаційних робочих органів, з огляду на особливості їх робочих процесів, не повною мірою забезпечують агротехнічні вимоги стосовно заробки добрив, рослинних решток, гербіцидів тощо. Тому необхідна розробка конструкції ротаційного робочого органу, яка б забезпечувала достатнє обертання оброблюваної скиби ґрунту, та показники якості щодо заробки в ґрунт на оптимальну глибину стерні, органічних та мінеральних добрив тощо.

2.3 Аналіз досліджень впливу форми робочої поверхні ґрунтообробних органів на параметри обробітку

Відповідно агротехнічних вимог до конструкційних параметрів робочих органів ротаційного типу сформульованих в [21, 22, 23, 24], одним з найперспективніших методів обґрунтування конструкцій ґрунтообробних робочих органів є оптимізація параметрів напружено-деформованого стану ґрунту.

Так, згідно досліджень [25] в ґрунті спостерігається функціональна залежність напружень і деформацій:

(2.1)

де - нормальні напруження;

- октаедричні напруження;

- відповідні нормальні та октаедричні деформації.

Однак, згідно досліджень [26, 27], подібна залежність можлива лише в області пружних деформацій. Тому (2.1) є специфічним для кожного конкретного ґрунту, визначається теоретично-експериментальними шляхом і не дозволяє аналітично дослідити динаміку структури ґрунту в процесі його в'язко-пластичної течії (деформації).

Дослідження динаміки деформаційних показників ґрунту, як дискретного тіла ближнього порядку, можливе лише за допомогою аналізу його фундаментальних реологічних властивостей, які дозволяють описати реальні біфуркаційні процеси структур в процесі їх деформування [28, 29].

Так в роботах [30, 22] наведено реологічну модель ґрунту, яка описується структура її механічних властивостей:

(2.2)

де уІ - І-й інваріант повного тензора напружень;

Е - модуль пружності при об'ємних деформаціях;

G - модуль пружності при зсувних деформаціях;

з - коефіцієнт в'язкості;

ц0 - кут внутрішнього тертя.

Значення структорів для ймовірних станів ґрунту в період його обробітку визначають умови, в яких працюватиме ґрунтообробне знаряддя [31].

Робочий орган, який має головні осі симетрії, представлено в вигляді двох плоских перерізів, після об'єднання яких можна отримати залежності розподілення тисків по поверхні осесиметричного ґрунтообробного робочого органу [22]. Так загальний розв'язок рівняння контактної задачі з наявністю сили тертя, який визначає розподілення тиску по ділянці контакту робочого органу з ґрунтом, описується рівнянням:

(2.3)

де - стискуюча сила;

г - коефіцієнт, що залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту;

а - коефіцієнт, який характеризує особливості роботи робочого органу.

В роботах [21, 22] знайдено часткові розв'язки рівняння (2.3) для робочих органів (деформаторів ґрунту) плоского, круглого, клиноподібного, еліптичного типів з двома осями симетрії. Розв'язано обернену задачу, щодо знаходження форми робочого органу в залежності від необхідного закону розподілення параметрів напружено-деформованого стану в зоні контакту робочого органу з ґрунтом. Однак, для ґрунтообробних робочих органів передня поверхня яких має одну вісь симетрії, або взагалі її не має, обернений розв'язок задачі (2.3) дещо утруднений з огляду на складність визначення розподілення тисків по поверхні несиметричного робочого органу.

Окремими авторами зроблено спробу аналізу граничних випадків цієї задачі. Дослідження [32] стосовно управління параметрами деформування ґрунту за допомогою зміни кута різання б двогранного клину та його ширини В, та їх впливу на енерговитрати та оптимальність складових деформації ґрунтового середовища показали, що енергомісткість обробітку ґрунту залежить від співвідношення деформації зминання ґрунту, з деформацією сколювання ґрунту. Так в роботі [33] було експериментально досліджено залежності:

(2.4)

де ДQ - об'єм ґрунтового середовища зім'ятого клином,

б - кут різання клину;

Р - величина опору ґрунтового середовища при розпушуванні його клином;

В - ширина клина.

Отримані [32] кількісні та якісні показники процесу розущільнення супіщаного та суглинкового ґрунтів клином. Дані дослідження можна ефективно використати для обґрунтування кута різання лемешів плоскорізальних робочих органів та визначення технологічної відстані LП між розпушувачем та роторною батареєю [33] з огляду на енергомісткість процесу обробітку:

(2.5)

де Н - глибина обробітку;

б - кут різання стрілчатої лапи,

R - радіус ротора.

Рис. 2.10. Залежність тягового опору Р від параметрів клина В, кута різання б та величини переміщення S: а - суглинок; б - супісок

Рис. 2.11. Схема до визначення технологічної відстані між розпушувачем та плоскодисковою батареєю

Роботи [34, 35] присвяченні деформуванню ґрунту криволінійними поверхнями показали, що такі робочі поверхні ґрунтообробних органів мають змінні кути деформації і рух ґрунту по такій поверхні відбувається з перемінною швидкістю. Це призводить до руху різних точок скиби ґрунту за різними траєкторіями. В роботі пропонується встановлення відповідності між основними технологічними функціями (підрізання, рихлення та кришення) та основними структурними елементами геометричної моделі робочого органу. Так, для форми поздовжнього перерізу ґрунтообробного робочого органу така функціональна відповідність була встановлена в роботі [36] і описується аналітично:

, (2.6)

де а і b - масштабні коефіцієнти.

Рис. 2.12. Структурні моделі функціонального конструювання криволінійних поверхонь:

а, б - геометричні моделі технологічної взаємодії поверхні робочого органу з оброблюваним шаром ґрунту, в, г - форми робочої поверхні малоенергомістких ґрунтообробних робочих органів

В роботах [26, 35, 37] розглянуто обробіток ґрунту з точки зору виникнення і розвитку тріщин і руйнування зв'язків у дискретному середовищі. Досліджено три базові схеми руйнування ґрунтового середовища: схема І - відрив, схема ІІ - поперечний зсув, схема ІІІ - поздовжній зсув, з огляду на розподілення напружень та переміщень в вершині тріщини. Також вказано на переваги конкретних типів робочих органів ґрунтообробних знарядь, при використанні яких переважає відрив або поперечний зсув в межах розвитку тріщини ґрунтового напівпростору. Так, в дослідженнях [38] обчисленні рівні напруження текучості структури уТ, для вищезгаданих схем руйнування ґрунтового середовища, рівень яких зумовлює формування структури ґрунту:

(2.7)

де КІ, КІІ, КІІІ - параметри, які визначають розподілення напружень і деформацій у середовищі елементарного об'єму з розміром r, та кутом и при вершині тріщини і мають назву відповідно коефіцієнтів інтенсивності напружень, при відриві, поперечному зсуві, поздовжньому зсуві. Встановлено, що конструкційно-технологічні параметри ротаційного-робочого органу мають забезпечувати відрив структурних формувань ґрунту по всьому оброблюваному профілю.

В роботі [39] оптимізовані конструкційні параметри глибокорозпушувача з огляду на мінімізацію дотичних октаедричних напружень.

В [26] отримано розв'язок контактної задачі, щодо визначення напружень в елементарному об'ємі ґрунтового напівпростору, навантаженого двома блоками розподіленого зусилля та реалізовано числовий модельно-імітаційний експеримент для дослідження напружено-деформованого стану оброблюваного профілю ґрунту з оптимізації геометричних параметрів периферії дискового робочого органу для досягнення максимального рівняння передумов структуротворних процесів ґрунтового середовища.

Однак в наведених вище дослідженнях [26, 39, 37, 38] не достатньо формалізовано зв'язок напружено-деформованого стану ґрунту з переміщенням скиби ґрунту в процесі його обробітку.

Рис. 2.13. Схема визначення напружень в елементарному об'ємі напівпростору, навантаженого двома блоками розподіленого навантаження

Рис. 2.14. Епюра розподілення суми головних напружень для ґрунтового профілю отримана за допомогою комп'ютерної модельної програми

Таким чином, враховуючи однозначність функціональних залежностей (3.7) геометричної форми поверхонь робочих органів ґрунтообробних знарядь від кінематичних чинників та параметрів створюваного у ґрунті напружено-деформованого стану, необхідним є подальший розвиток досліджень, щодо розробки методів оптимізації форми робочих органів у відповідності до агротехнологічних вимог виконуваних робочих процесів.

Висновки до розділу 2

1. Результати аналізу наукових досліджень та практичного досвіду свідчать, що застосування ротаційних ґрунтообробних знарядь в системі основного та передпосівного обробітків ґрунту в умовах зони Полісся України зменшує кількість технологічних операцій при підготовці ґрунту до посіву, забезпечує зниження енергетичних (до 40%) та трудових (до 25%) витрат.

2. Враховуючи однозначність функціональних залежностей геометричної форми поверхонь робочих органів ґрунтообробних знарядь від кінематичних чинників та параметрів створюваного у ґрунті напружено-деформованого стану, необхідним є подальший розвиток досліджень, щодо розробки методів оптимізації конструкційних параметрів ротаційних робочих органів у відповідності до агротехнологічних вимог виконуваних робочих процесів.

3. Проаналізовані типи конструкцій як серійних машин так і пропонованих ротаційних робочих органів, з огляду на особливості їх робочих процесів, не повною мірою забезпечують агротехнічні вимоги стосовно заробки добрив, рослинних решток, гербіцидів тощо. Тому необхідна розробка конструкції ротаційного робочого органу, яка б забезпечувала достатнє обертання оброблюваної скиби ґрунту, та показники якості щодо заробки в ґрунт на оптимальну глибину стерні, органічних та мінеральних добрив тощо.

Розділ 3. Дослідження процесу роботи ротаційного грунтообробного робочого органу із криволінійною поверхнею

3.1 Дослідження геометрії робочої поверхні ґрунтообробних органів

Геометрія робочої поверхні ґрунтообробних органів є одним з параметрів, які суттєво впливають на характеристику процесу роботи.

Відомо [40], що найбільш часто використовуються при проектуванні робочих поверхонь ґрунтообробних органів призначених для обертання скиби ґрунту, поверхні циліндроїда, коноїда, гіперболічного параболоїда чи гелікоїда. Всі вони є поверхнями другого порядку, загальне рівняння яких має вигляд:

(3.1)

або в матричній формі:

; (3.2)

де:

(2.3)

Перенос довільної системи координат x0yz (рис. 3.1) в точку 0', яка є вершиною робочої поверхні ґрунтообробного органу і утворена перетином різальної кромки 0'х' та довільної твірної поверхні m на вектор , який задовольняє умові , дозволяє представити загальне рівняння (3.1) у вигляді:

(3.4)

де x', y', z' - координати відносно нової системи координат.

Або в матричній формі:

(3.5)

де:

(3.6)

Рис. 3.1 Паралельний перенос системи координат

У векторній формі коефіцієнти рівняння (3.4) будуть мати вигляд:

(3.7)

де - відповідні орти векторів складових нормальних та октаедричних напружень, які виникають на елементарних октаедричних площинках, орієнтованих по координатних площинах переносної системи координат і характеризують повний тензор напружень ґрунту на поверхні робочого органу.

Напружений стан ґрунту [41] на досліджуваній поверхні робочого органу визначається в цьому випадку, з урахуванням умов:

(3.8)

як:

; (3.9)

Якщо розглядати руйнування ґрунтового напівпростору з точки зору виникнення і розвитку тріщин [42], оборот деякого об'єму ґрунту можливий при поєднанні деформувань за схемою відриву (рис. 3.2, а) та за схемою поперечного (відносно напрямку руху) зсуву, який характеризує деблоковане різання за умов ротаційного обробітку ґрунту [42] (рис. 3.2, б).

а) б)

Рис. 3.2 Схеми деформування ґрунтового середовища:

а) відривом; б) поперечним зсувом (деблоковане різання)

Рис. 3.3 Схеми розподілення напружень у вершині тріщини:

а) для схеми відриву; б) для схеми зсуву

Розподілення напружень для схеми відриву (рис. 3.2, а) в полярних координатах (рис. 3.3, а) описується рівняннями [43]:

(3.10)

а для схеми поздовжнього зсуву (рис. 3.2, б) розподілення напружень в полярних координатах (рис. 2,3б) має вигляд [43]:

(3.11)

де - полярні координати вершини тріщини;

- коефіцієнт Пуассона;

КІ; КІІ - коефіцієнти, які визначають розподілення напружень і деформацій у середовищі поблизу тріщин, згідно досліджень [42] визначаються за формулами:

(3.12)

де r1, r2 - полярні координати;

у, ф - нормальні і дотичні напруження;

а - напівдовжина тріщини

і - інтенсивність напружень, яка визначається за формулою:

(3.13)

де

- головні напруження.

З урахуванням умов (3.7) і (3.10) матрицю (3.6) для схеми відриву (рис. 3.2) можна представити у вигляді:

; (3.14)

а рівняння (3.4) набуде виду:

(3.15)

Для схеми поперечного зсуву (рис. 3.3) матрицю (3.6) з урахуванням умов (3.7) і (3.11) можна представити, як:

; (3.16)

відповідно рівняння (3.4) матиме вигляд:

. (3.17)

При "чистому" відриві скиби ґрунту в умовах напівблокованого різання, відповідно до (3.10) поперечна деформація скиби еz відсутня, а отже коефіцієнт Пуассона в цьому випадку становить:

(3.18)

тоді для уz в системі (3.10) маємо , а тензор деформацій (3.9) набуває вигляду:

. (3.19)

Тому, згідно умові (3.8) , а рівняння 3.15 виглядає так:

(3.20)

і представляє собою рівняння плоскої кривої лінії розташованої в площині х0у, тобто в площині перпендикулярній площині ґрунту, та паралельній напрямку обробітку (рис. 3.4)

При деформації ґрунтового середовища в умовах чистого зсуву нормальні напруження відсутні, тому . З урахуванням (3.8) коефіцієнт , а рівняння (3.17), набуває виду рівняння прямої, розміщеної в площинні х0z (паралельній поверхні ґрунту) (рис. 3.4):

, (3.21) або:

. (3.22)

Рівняння (3.20) і (3.21) можна представити у вигляді системи:

(3.23)

яка є визначником шуканої поверхні (рис. 3.4).

Рис. 3.4 Визначник поверхні

Виходячи з розміщення кривих (3.23) (рис. 3.4) маємо, що рівняння (3.20) описує сімейство твірних, а рівняння (3.22) - сімейство напрямляючих.

Якщо розв'язок рівняння (3.20) представити у вигляді:

(3.24) де:

то

. (3.25)

З аналізу (3.25) можна зробити висновок, що робота ґрунтообробного органу в режимі чистого відриву можлива лише у випадку коли и1=180?. А кут нахилу робочої поверхні до горизонтальної площини (вертикальний кут різання) б, (рис. 3.5), становить:

(3.26)

де ш - узагальнений кут тертя.

Рис. 3.5 Схема визначення кута б

Узагальнений кут тертя ш відповідно до [61, 114], можна представити, як:

(3.27)

де

f - коефіцієнт тертя ґрунту об метал;

f1 - коефіцієнт тертя ґрунту об ґрунт;

З виразів (3.24) та (3.26), випливає:

. (3.28)

Очевидно, що

(3.29)

тому вертикальний кут різання може набувати значень від - 90? до - 135?.

При переході від поступального руху клину до обертового (рис.3.6), відповідно до (3.28), кут б набуде додатних значень, і буде характеризувати кут підйому різальної кромки (кут заглиблення, у випадку обертального руху) робочої поверхні ротаційного ґрунтообробного робочого органу.

Обертання ротора на деякий кут щt, відповідає переміщенню вершини різальної кромки з точки О' в точку O”, ордината якої, відносно системи координат x'О'у', є максимальною глибиною обробітку ґрунту і яка є початком нової системи координат х”О”у”, оберненої відносно х'О'у' на кут щt. Радіус кривизни різальної кромки, можна встановити за результатами розв'язку векторного плану радіусів відносно миттєвого центру швидкостей ротора Or.

Рис. 3.6 Схема переходу до обертального руху

Рис. 3.7 Визначення радіуса кривизни різальної кромки

Радіус кривизни різальної кромки rrk (рис.3.6) становить:

; (3.30)

де rr - радіус ротора;

щt - кут на який повертається ротор для заглиблення вершини ріжучої кромки на максимальну глибину Н обробітку (рис. 3.6).

При роботі робочого органу в режимі чистого зсуву коефіцієнт тертя f ґрунту об метал прямує до нуля, тому згідно (3.27) можна записати:

. (3.31)

А кут и2, згідно (3.26) та (рис. 3.5) становить:

(3.32)

З урахуванням (3.32) рівняння (3.22) можна представити у вигляді:

, (3.33)

де г - кут нахилу робочої поверхні до фронтальної площини (горизонтальний кут різання), який визначається функцією:

, (3.34)

де у - абсциса розміщення твірної лінії робочої поверхні ґрунтообробного знаряддя над горизонтальною площиною xOz, яка відповідає дну борозни [40].

Графічний розв'язок (3.34) у відповідності до [40] представлено на рис. 3.8 для випадку поступального руху.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.