Технологія виробництва молока у ПАТ "Полтаваплемсервіс"

Таблиця 3.7. Кормовий раціон для корів на зимовий період у ПАТ «Полтаваплемсервіс», кг

Раціональна організація процесу доїння корів є запорукою ефективної роботи будь якої сучасної молочної ферми.

Доїння - це складна технологічна операція, основна мета якої полягає не лише в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров'я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилося у вим'ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварини. Тільки за умови якісної підготовки корови та її вим'я до доїння, яке виконують вручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоювання досягають необхідної ефективності машинного доїння.

При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному підключенні доїльного апарату до вим'я та несвоєчасному його відключенні й знятті у корів недостатньою мірою проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприятливість молочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність.

Корів на фермі доять 2 рази на день. Доїння проводять в один і той же час згідно з розпорядком дня, щоб не гальмувати процес молоковіддачі. Розпорядок робочого дня операторів машинного доїння у ПАТ «Полтаваплемсервіс» наведений у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. Розпорядок робочого дня для операторів машинного доїння на осінньо-зимовий період

Рис. 3.2. Танк-охолоджувач молока фірми Делаваль

3.6 Ветеринарно-санітарний режим господарства

Крім раціональної годівлі, напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.

В санітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливо уважно вим'я та дійки. Перед доїнням вим'я обмивають чистою водою (40-50°С), витирають рушником..Одночасно з підмиванням вим'я злегка масажують. В отворах дійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльних апаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, що дозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу, інших змін).

При обмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вим'я корови. При виявленні змін у молоці або почервонінні, ущільненні на вим'ї корову не можна доїти апаратом. її видають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основного стада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститів проводять заходи:

- суворе дотримання правил машинного доїння;

- виконання зоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;

- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді за доїльною апаратурою та молочним посудом;

- дезінфекція дійок, вим'я після доїння;

- правильний запуск корів;

- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і які не підлягають лікуванню;

- лікування субклінічних маститів у сухостійному періоді.

Профілактика травматизму в господарстві.

Травматизм тварин може завдавати господарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з його попередження:

- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, і якщо вони загострені, кінчики зрізують;

- упорядковують належним чином тваринницькі приміщення до зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;

- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму, слідкують за справністю доїльних апаратів;

- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонні предмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організацію післяопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидке одужування й відновлення продуктивності тварини.

Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшення втрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який має однотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю до умов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-поставщиків, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують. Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.

Для боротьби з інвазійними хворобами в кінці липня або на початку серпня змінюють ділянки випасання на пасовищі. Профілактичну дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводять у січні-лютому, в разі потреби ще й за місяць до вигону на пасовище. їх витримують в тому ж приміщенні 5-7 днів. Слідкують за напуванням тварин, санітарним режимом у приміщенні.

У господарстві ведуть цілеспрямовану боротьбу з гризунами й комахами, проводять очищення й дезінфекцію звільнених приміщень, контролюють параметри мікроклімату, забезпечують гігієну годівлі, вагітності, родів і вирощування молодняку.

У корівниках санітарний день організовують один раз на місяць. Перелік робіт у приміщенні: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутиння, бруду, гною; промивають годівниці, напувалки; видаляють залишки гною; підстилки кормів; очищають дезкилимки; інвентар по догляду за тваринами очищають від бруду, знезаражують; цементовапняним розчином замазують щілини; усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, воріт, устаткування; огороджуючи конструкції підбілюють свіжо гашеним вапном. Виконуються інші роботи: проводять більш ретельний огляд шкіри тварин; забруднені ділянки шкіри-обмивають водою; обтирають. Молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.

До загальних заходів боротьби з крилатими комахами відноситься підтримання чистоти в приміщеннях, недопущення нагромадження гною та кормових залишків. Винищувальні заходи проводять хімічними засобами вигляді розчинів, порошків, емульсій. Для боротьби з вошами тварин обробляють інсектицидними препаратами.

Для боротьби з гризунами застосовують хімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів застосовують антикоагулянти: зоокумарин, криси, фосфід цинку, ратиндан. При біологічних методах використовують препарат бактокумарин, що містить живі бактерії тифу гризунів і натрієву сіль зоокумарину. До механічних методів відносять верші й пастки.

3.7 Селекційно-племінна робота в господарстві

Основним фактором поліпшення генетичних якостей тварин служить відбір, тобто виділення у межах популяції окремих груп тварин, відмінних за своїми господарськи корисними і біологічними якостями, і, внаслідок цього, мають різне призначення в послідуючій племінній роботі: найбільш цінні - для відтворення складу виробників, наступні за ними по якості - для відтворення маточного складу, гірших - для отримання надремонтного молодняку м'ясного призначення і найгірших - на вибраковку [38].

Оцінку і відбір корів та бугаїв проводять за фенотипом (розвиток, продуктивність, відтворна здатність) та генотипом (родовід, якість потомства). Відбором називають виділення в стаді окремих груп тварин на основі оцінки їх продуктивних та племінних якостей для різного використання в подальшій племінній роботі.

Племінна корова повинна мати високу продуктивність, здоров'я, міцну конституцію, бути придатною для машинного доїння, пристосованою до умов існуючої технології виробництва молока і стійко передавати свої якості потомству.

Корів за розвитком оцінюють на підставі живої маси, яка є узагальнюючим показником росту тварини і певною мірою характеризує особливості її формування. Величина корів, яка досягається за рахунок розвитку лінійних розмірів скелета (осьового і периферичного), середньої частини тулуба і груднини є бажаною ознакою.

Оцінюючи корів молочних і молочно-м'ясних порід за продуктивністю враховують надій, вміст жиру і білка в молоці за кілька лактацій. Найбільшу точність має оцінка за середніми даними перших трьох лактацій. Проводять також оцінку за прижиттєвим надоєм.

При оцінці корів за молочністю беруть до уваги також максимальну продуктивність, яка відіграє позитивну роль у селекції при відборі корів, як майбутніх матерів бугаїв. Відбираючи корів за молочною продуктивністю, враховують вік тварин, умови годівлі та утримання.

Корів оцінюють за екстер'єром і конституцією. Екстер'єр має відповідати бажаному типу. Знання екстер'єру допомагає відібрати найбільш типових тварин конкретної породи, стада, лінії, родини і певною мірою поліпшити популяцію за міцністю здоров'я та продуктивністю. Недооцінка відбору за конституцією може призвести до зниження плодючості й резистентності тварин. Оцінюючи корів необхідно враховувати їх відтворну здатність, тобто кількість одержаного приплоду за час їх використання. Ця властивість визначається за коефіцієнтом відтворної здатності. Чим вищий цей показник, тим краща відтворна здатність у тварин.

Оцінку тварин за походженням вважають попередньою, її можна проводити навіть до народження тварини на основі заводських книг, племінних карток, свідоцтв та інших зоотехнічних записів про родовід тварини. Дані родоводу дозволяють:

* прогнозувати рівень продуктивності;

* вивчити особливості стада;

* виявити ефективність підбору минулих років;

* визначити наслідки застосування спорідненого парування;

* провести аналіз результатів схрещування.

Оцінка тварин за походженням ґрунтується на закономірностях успадкування ознак і передачі потомству спадковості від батьків і більш далеких предків. У практичній роботі, оцінюючи тварин за походженням, багато уваги приділяють показникам продуктивності матері. Ефективність відбору за цим показником підвищується, якщо враховують продуктивність не за одну окремо визначену лактацію, а за декілька.

Крім оцінки за родоводом, слід враховувати ще й показники продуктивності побічних родичів, тобто повних сестер і напівсестер (загальний тільки батько або мати). Це доповнює дані про походження. Оцінка й відбір за родоводом, сибсами і напівсибсами ґрунтується на даних обліку походження тварин.

Оцінка і відбір бугаїв проводяться поетапно. Спочатку їх оцінюють за походженням. При оцінці за родоводом враховують племінні та продуктивні якості жіночих предків, продуктивність дочок, батьків і дідів, а також напівсибсів батьків. На другому етапі відібраних бугайців оцінюють за енергією росту, розвитком, екстер'єром, конституцією і відтворною здатністю. Третій етап передбачає визначення племінних якостей за продуктивністю їх потомства. У молочному скотарстві в першу чергу враховують молочну продуктивність їх дочок. Поряд з оцінкою за молочною продуктивністю дочок тепер у деяких країнах бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід оцінюють за м'ясною продуктивністю одержаних від них бичків.

Принципи підбору грунтуються на відмінностях прояву важливих (бажаних) якостей у спаровуваних тварин. Ці принципи підбору є незміними незалежно від методу розведення.

Основні принципи підбору:

* цілеспрямованість;

* перевага плідників над матками щодо основних селекційних ознак;

* максимальне використання найкращих плідників;

* виявлення і використання найкращих поєднань пар, сувора послідовність у зміні плідників;

* збереження, закріплення й посилення у потомства позитивних якостей батьків і водночас виправлення в них недоліків;

* створення нової комбінації ознак, перетворення якостей визначних тварин (за допомогою розведення за лініями, племінної роботи з родичами) на якості, властиві групам, стадам, породам, поліпшення конституції та екстер'єру;

* підвищення продуктивності, скороспілості живої маси;

* подовження терміну господарського використання тварин.

Підбір здійснюється при ретельному вивченні родоводів спаровуваних тварин, екстер'єру, конституції та інтер'єру, продуктивності (у молочному скотарстві - надій, вміст жиру і білка, придатність до машинного доїння, шви - дкість молоковіддачі). Для підвищення ефективності підбору важливе значення має тривале (в ряді поколінь) ведення його в одному і тому ж напрямі. При підборі необхідно виконувати одну умову - плідник має бути поліпшувачем селекційних кількісних і якісних ознак наступного покоління.

3.8 Удосконалення племінної роботи шляхом застосування методу трансплантації ембріонів великої рогатої худоби

Трансплантація ембріонів - прогресивний напрям прискореного відтворення поголів'я, який дає можливість розв'язувати такі завдання: інтенсивно використовувати генетичний потенціал корів-рекордисток, прискорити створення високопродуктивних родин та ліній, одержання двійнят шляхом пересадки двох ембріонів одному реципієнту, створення банку ембріонів від видатних тварин способом глибокого їх заморожування (кріоконсервації), збереження генетичних ресурсів нечисленних і зникаючих порід, спрощення транспортування ембріонів у різні регіони земної кулі. [3]

Трансплантація ембріонів - це вилучення їх з яйцепроводів або матки однієї тварини (самка-донор) і пересадка в яйцепровід або матку іншої тварини (самка-реципієнт), яка перебуває на тій самій фазі статевого циклу, що й донор. Теля-трансплантат успадковує тільки генетичні якості батька і матері-донора. З допомогою сучасної гормональної обробки можна за одну овуляцію, в середньому, отримати до п'яти ембріонів (за рік - п'ять телят). [15]

Трансплантація ембріонів складається з таких технологічних операцій: відбору донорів та реципієнтів, викликання у корів-донорів суперовуляції, їх осіменіння, вилучення ембріонів, їх оцінки, зберігання, пересадки ембріонів реципієнтам.

При відборі використовують лише високопродуктивних, клінічно здорових корів з нормальною відтворювальною здатністю. У якості реципієнтів беруть телиць парувального віку або корів, які повинні бути не старші 7-и років, клінічно здоровими, з щорічними отеленнями без ускладнень, з вираженими ознаками охоти.

Множинної овуляції досягають шляхом проведення суперовуляції, коли гонадотропні гормони вводять після виявлення функціонуючого жовтого тіла (як правило, на 10-12 день статевого циклу). На практиці використовують два типи гонадотропінів: гонадотропін сироватки жеребих кобил (ГСЖК) та фолікулостимулюючий гормон (ФСГ).

Осіменіння проводиться при використанні сперми бугаїв-плідників згідно плану підбору. Ембріони вилучають нехірургічним шляхом з рогів матки корови, шляхом вимивання, за допомогою гумових катетерів на 6-й день після осіменіння.

Пересадку ембріонів здійснюють, в основному, нехірургічним методом. Одному реципієнту трансплантують один або два ембріони. На приживлення ембріонів великий вплив має синхронність статевих циклів донора і реципієнта. Відхилення не повинні перевищувати 12 год. Ступінь розвитку пересадженого ембріона повинен відповідати ступеню статевого циклу реципієнта. Необхідною умовою успішної трансплантації ембріонів є висока кваліфікація оператора по пересадці.

У 2009 році публічному акціонерному товариству «Полтаваплемсервіс» присвоюється статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів. На сьогодні ембріотрансплантація - один із пріоритетних напрямків діяльності ПАТ «Полтаваплемсервіс». За 2009-2011 роки створені мобільні пункти трансплантації в 7 господарствах, де були проведені вимивання корів-донорів і пересадки одержаних ембріонів. Зокрема ДГ ПЗ «Степне», Полтавської обл., ПЗ «Владана», Сумської обл., ВАТ «Полтаваплемсервіс» Полтавської обл., ПЗ «Степной», Запорізької обл., ТОВ «Калина», Полтавської обл., ТОВ ПЗ «Крок - УкрЗалізБуд», Чернігівської обл., ПЗ «Маяк», Черкаської обл.

За попередньо розробленим планом селекційно-племінної роботи проводиться одержання ембріонів від високопродуктивних корів. За період роботи було одержано 348 якісних ембріонів від 15 постійних донорів з надоєм 8 000 - 13 000 кг молока за 305 днів лактації. Проведено 303 ембріопересадки коровам і телицям-реципієнтам. Загальна приживлюваність свіжих ембріонів становила в середньому 55,3%, а приживлюваність деконсервованих (попередньо заморожених) - 50-53%.

Ще більші селекційні перспективи відкриваються щодо зберігання яйцеклітин у глибоко замороженому стані. Саме це дозволяє отримати цінне в генетичному відношенні потомство в потрібний час, навіть у віддалений. [26]

Кріобанк генетичних ресурсів підприємства «Полтаваплемсервіс» нараховує 186 ембріонів кращих представників червоної степової, англерської, червоної датської, української червоної молочної, української чорно-рябої молочної порід та їх помісей, у тому числі 99 ембріонів корів голштинської породи європейської селекції та української червоно-рябої молочної.

На підприємстві застосовують також метод мікрохірургічного поділу ембріонів на окремі бластомери, що дає можливість одержання одно яйцевих близнят-двійнят та збільшує вихід телят при трансплантації в два рази. Також монозиготні близнята є цінним матеріалом для вирішення багатьох генетичних і селекційних питань. Приживлюваність розділених половинок досягла 42,9%.

Важливого значення у збільшенні виробництва яловичини і молока набуває вирішення проблем регуляції статі худоби. В основі поділу ембріонів на статі є аналіз їх каріотипу (хромосомного складу клітин). У племрепродукторі «Полтаваплемсервіс» в 2011 році вперше в Україні завідуючим лабораторією трансплантації Дувановим О.В. були одержані ембріони шляхом штучного осіменіння донора сексованою спермою після гормонально індукованої поліовуляції, що гарантує народження 90% телиць.

За 2009-2011 роки спеціалісти лабораторії трансплантації розробили ефективну програму відтворення маточного поголів'я ВРХ у ПАТ «Полтаваплемсервіс». Вона включає:

- традиційні методи гінекологічної диспансеризації, діагностики та лікування захворювань репродуктивних органів корів і телиць;

- сучасні високотехнологічні методи стимуляції та синхронізації статевих циклів та штучне осіменіння спермою, розділеною за статтю;

- розмноження методом трансплантації свіжих і заморожено-відталих ембріонів; - ембріональне клонування і отримання монозиготних близнюків.

Програма пройшла практичну перевірку в господарствах Полтавської та інших областях України.

4. Економічна ефективність досліджень

Сільське господарство має свої особливості факторів досягнення високоефективного господарювання. Особливе значення має головний засіб виробництва, у тваринництві це продуктивна худоба.

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, яка показує кінцевий результат від застосування виробничих ресурсів і зазначається відношенням ефекту до ресурсів (витрат), або навпаки відношенням витрат до ефекту.

Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва здійснюється з урахуванням особливостей галузі, а саме: валова продукція, валовий дохід, чистий дохід на 1 умовну голову худоби, витрати кормів на 1ц, собівартість 1 кормової одиниці, прибуток на 1 голову, рівень рентабельності в тваринництві.

Валова продукція - обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. Товарність продукції - питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої.

Собівартість продукції - витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції та її реалізацію в грошовому виразі.

Валовий дохід - вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобто заново створена вартість. Чистий дохід - різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистий дохід підприємства прийнято називати прибутком.

Прибуток від реалізації, розраховують як різницю між товарною продукцією і матеріальними витратами, оплатою праці та іншими грошовими витратами.

Рентабельність - це прибутковість чи доходність виробництва. Рівень рентабельності - відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції, виражене у%.

Економічна ефективність виробництва молока у ПАТ «Полтаваплемсервіс» розрахована за наведеними показниками і представлена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Економічна ефективність виробництва молока у ПАТ «Полтаваплемсервіс»

Висока продуктивність корів у ПАТ «Полтаваплемсервіс» являє собою передумову високої рентабельності. Виробництво молока у господарстві економічно прибуткове.

Рівень рентабельності даної галузі в значній мірі залежить від собівартості 1 ц продукції, яка більш ніж наполовину залежить від витрат кормів. Як показують результати досліджень, рівень рентабельності виробництва молока досягає 108,4% у 2011 році. Такий високий ріст рентабельності зумовлений різким підвищенням закупівельної ціни на молоко у 2011 році.

Ефективність виробництва зростає не лише за рахунок підвищення реалізаційної ціни на молоко, але і за рахунок збільшення валового надою молока який склав 2772,7 кг у 2011 році. Це дало змогу господарству у 2011 р. реалізувати 2359 ц молока, що більше в порівнянні з 2009 роком на 798 ц.

Висновки

У ПАТ «Полтаваплемсервіс» Полтавської області впроваджена і функціонує сучасна технологія виробництва молока, яка забезпечує роботу підприємства на високому рівні та економічну ефективність виробництва продукції.

1. На підприємстві утримуються стада корів голштинської та української червоно-рябої молочної порід, які характеризуються високим генетичним потенціалом за молочною продуктивністю (від 4,5 до 8 тис. кг молока) і жирномолочністю (від 3,78 до 4,06%). Поголів'я корів голштинської породи складає 43 гол., української червоно-рябої молочної - 44 голів. Загальний надій по стаду у 2011 році склав 2029 ц молока. В умовах ПАТ «Полтаваплемсервіс» корови голштинської породи відчутно переважають корів української червоно-рябої молочної породи.

2. Підприємство має статус племінного репродуктора і укомплектовано висококласним чистопородним поголів'ям тварин, серед яких вимогам класу еліта та еліта-рекорд відповідають 126 голів, що складає 95% від загального складу стада.

3. Технологія виробництва молока у господарстві включає такі елементи:

- у господарстві застосовують традиційний спосіб утримання корів, характерний тим, що худоба знаходиться в стійлах приміщення, визначається простотою організації праці, забезпечує гарні умови для догляду, на фермі обладнані вигульні майданчики, які надають пасивний моціон;

- використовується силосно-концентратний тип годівлі великої рогатої худоби, влітку корів підгодовують зеленими кормами, вирощеними у кормовій сівозміні. Технологія годівлі забезпечує отримання середнього надою за лактацію на рівні 6000 кг молока;

- впроваджено двохразове доїння корів у стійлах з використанням переносних доїльних апаратів системи «Дуовак» фірми «Делаваль»;

- у господарстві використовують чистопородне розведення, осіменіння корів проводять штучно, для осіменіння використовують сперму високопродуктивних племінних бугаїв.

4. У ПАТ «Полтаваплемсервіс» функціонує лабораторія трансплантації ембріонів, що дає змогу одержувати значно більше поголів'я з підвищеним рівнем продуктивності та жирномолочністі корів. Ембріотрансплантація - один з пріоритетних напрямків діяльності ПАТ «Полтаваплемсервіс».

5. При загальному високому рівні ведення зоотехнічної роботи у господарстві відмічаються й деякі недоліки, зокрема:

- раціони годівлі корів не збалансовані за вмістом цукрів, цукрово-протеїнове співвідношення складає 0,8:2,5 при бажаному 0,8:1,2. Спостерігається недостача кальцію, фосфору, макро- і мікроелементів;

- кормова база господарства знаходиться на недостатньо високому рівні, більшість кормів закуповується, тоді як в структурі собівартості виробництва молока більш ніж 60% приходиться на корма;

- прив'язний спосіб утримання має низький коефіцієнт використання для більшості машин і обладнання, високий рівень затрат праці. У господарстві корів не випасають на пасовищах, забезпечений лише пасивний моціон.

6. В цілому виробництво молока у ПАТ «Полтаваплемсервіс» є прибутковим, господарством у 2011 році отримано чистого прибутку у розмірі 516 тис. грн., а рентабельність виробництва молока склала 108,4%, що вище у порівнянні з 2009 роком на 63,4%.

Пропозиції

З метою підвищення продуктивності та подальшої реалізації генетичного потенціалу корів голштинської та української червоно-рябої молочних порід за молочною продуктивністю пропонується:

1. Підвищувати генетичний потенціал стада, у першу чергу української червоно-рябої молочної породи, довівши його до рівня голштинської породи за рахунок більш якісної оцінки і жорсткішого відбору бугаїв-плідників за кількістю і якістю молочної продукції.

2. Проводити балансування раціонів корів за цукром у зимовий період за рахунок введення кормової патоки чи меляси (1 - 2 кг), у літній період - збільшити введення у раціон зеленої маси кукурудзи, для ліквідації нестачі фосфору та кальцію давати кормову добавку дикальцій фосфат (100 - 200 г.).

3. З метою підвищення міцності конституції молочних корів, попередження захворювань кінцівок (особливо у високопродуктивних корів), підвищення відтворної здатності у найближчій перспективі організувати активний моціон маточного поголів'я.

Список використаної літератури

1. Админ Е.И., Зюнкина Е.Н., Корсун Б.А. Технология производства молока на промышленной основе. - К.: Урожай, 1983 - 168 с.

2. Бегучев А.П. Технология молочного скотоводства. - М.: Колос, 1974. - 349 с.: ил.

3. Безуглий Д.В. Методи біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. - Харків, 2002. - 155 с.

4. Буркат В.П., Єфименко М.Я., Чехівський М.Й. Голштинська порода // Племінні ресурси України. - К.: Аграрна наука, 1998. - С. 17-21.

5. Буркат В.П. Методи селекції української червоно-рябої породи: монографія. - К.: 2005. - 436 с.

6. Бусенко О.Т., Столюк В.Д., Штомпель М.В. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник. За ред. О.Т. Бусенка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 432 с.: іл.

7. Винников И.К., Забродина О.Б., Кормановский Л.П. Технологии, системы и установки для комплексной механизации и автоматизации доения коров. Под ред. Л.П. Кормановского, 2001. - 354 с. с ил.

8. Владимиров В.Л., Григорьев Ю.Н., Жиряков А.М. Основы интенсификации производства продуктов животноводства. - М.: Агропромиздат, 1987. - 255 с.

9. Гиль М.І., Волков В.А. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи різних генеалогічних ліній // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2010. - Вип. 50 с.

10. Данилевська О.Є. Розміщення основних порід молочної худоби в Україні // Вісник аграрної науки. - 2002. - №3. - С. 79-81.

11. Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціалізації зоотехнії. - К.: Аграрно наука, 1999. - 512 с.

12. Зубець М.В., Сірацький Й.З., Данилків Я.Н. Вирощування ремонтних телиць. - К.: Урожай, 1993. - 135 с.

13. Иванов В.А., Обухов П.А. Справочник животновода молочной фермы и комплекса. М.: Россельхозиздат, 1985.

14. Карасик Ю.М., Буркат В.П., Зубець М.В., Українська червоно-ряба молочна порода // Науково-виробничий бюлетень «Селекція». - К. - 1994. - С. 16-21.

15. Квасницкий А.В., Мартыненко Н.А., Близнюченко А.Г. Трансплантация эмбрионов и генетическая инженерия в животноводстве. - К. Урожай, 1988. - 264 с.

16. Клейменов Н.И., Клейменов В.Н., Клейменов А.Н. Системы выращивания крупного рогатого скота. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 320 с.: ил.

17. Коба В.Г., Брагинец Н.В., Мурусидзе Д.Н. Механизация и технология производства продукции животноводства. - М.: Колос, 1999. - 528 с.: ил.

18. Козырь В.С. Биологические закономерности роста и развития сельскохозяйственных животных. - Днепропетровск: Делита, 2004. - 540 с.

19. Козырь В.С. Современные проблемы животноводства, Курс лекций. - Днепропетровск: Делита, 2009. - 274 с.

20. Козирь В.С., Піщан С.Г. Морфофункціональні властивості вимені корів: монографія. - Дніпропетровськ: Деліта, 2010. - 440 с.

21. Костенко В.І., Бабійчук Н.В. Скотарство і технологія виробництва та переробки молока та яловичини. Практикум. - К.: Лібра, 1998, 368 с.

22. Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В. Практикум по молочному делу. Изд. 6-е, перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1988. - 224 с. с ил.

23. Кузнецов М.А. Механизация, электрификация и автоматизация в животноводстве. Раздел 1. Машинное доение и первичная обработка молока: Методические указания - Вологда-Молочное: ИЦВГМХА, 2009. - 98 с.

24. Лотош М.М., Попов А.Я. Племенная работа на молочно-товарных фермах. - К.: Урожай, 1972. - 159 с.

25. Мадисон В.Л., Дуксин Ю.П., Обухов П.А. Справочник бригадира отделения дойного стада. - М.: Россельхозиздат, 1981. - 254 с.: ил.

26. Мадисон В.В. Ефективне тваринництво - Отечественное разведение: от советского бамбука до ассоциаций племенного скота - 2010, №3-7.

27. Мазоренко Д.І., Науменко О.А., Петруша Є.З. Технологічні карти з виробництва продукції тваринництва. - Харків: ХНТУСГ, 2007.

28. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин. Довідник. Навчальний посібник. Проваторов Г.В., Ладика В.І., Бондарчук Л.В. та ін. - К.: 2009.

29. Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Навчальний посібник. - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007. - 369 с., іл. 1.

30. Росоха И.В. Справочник заведующего молочнотоварной фермой. - К.: Урожай, 1975, 200 с.

31. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - Х.: Еспада, 2005. - 576 с.

32. Симошенко А.А., Буробкин И.Н. Книга машинного доения. - М.: Моск. рабочий, 1976. - 176 с.

33. Солдатов А.П. Полный каталог пород домашних животных. - М.: ЄКСМО-Пресс, 2001. - 122 с.

34. Харчук Ю. Справочник современного фермера. Птицеводство. Животноводство. Коневодство. - Феникс, 2007. - 256 с.

35. Читринов Е.И. Выбор и оценка доильных аппаратов и молоковакуумных систем. - Харьков, 2002.

36. Шкурко Т.П. Продуктивне використання корів молочних порід: монографія. - Дніпропетровськ: ІМА-Прес, 2009, 240 с.: іл.

Размещено на Allbest.ru