Дослідження технологій садіння картоплі при локальному внесені органічних добрив



Рис.3.7 Схема поверхні відгуку

Якщо перетнути поверхню АВСD будь-якою площиною, перпендикулярною до осі Y, то одержимо пряму, кожній точці якої відповідає одне й те саме значення відгуку Y.

Знак при коефіцієнті в рівнянні регресії лінійного виду показує характер впливу відповідного фактора: знак “+” свідчить, що зі збільшенням значення фактора величина відгуку зростає, а знак “-“, що вона спадає. Чим більше значення коефіцієнта, тим сильніший вплив фактора. Коли необхідно отримати максимальне значення відгуку, то значення всіх факторів, коефіцієнти b, яких мають знак “+”, слід приймати максимальними, а значення факторів, коефіцієнти bі яких мають знак “-“, мінімальними. Абсолютні значення коефіцієнтів рівняння регресії збільшуються зі збільшенням інтервалів варіювання.

У реальних дослідженнях, як правило, на початку ведеться побудова лінійної моделі виду. Якщо ця модель повністю задовільняє вимоги адекватності та значущості коефіцієнтів регресії, то моделювання процесу цим закінчується, коли ж вимоги адекватності та значущості коефіцієнтів регресії не задовільняються, переходять до розгляду неповного квадратного або квадратного рівняння.

Перехід від моделі у якій х1 і х2 - фактори в кодованому вигляді, до рівняння з факторами Х1 і Х2 в натуральному вигляді проводиться з урахуванням, тому для ПФЕ 22

. (3.15)

Результати багатофакторного експерименту.

Вихідні дані:

а) Маса бульби m знаходиться в межах від 150 до 300г;

б) кут нахилу площини б дорівнює від 12 до 23°.

Результати кодування факторів наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Результати кодування факторів

Фактор	Натуральне позначення	Кодове позначення	Інтервал варіювання	Рівні варіювання
				натуральні	кодові
				верхній	нижній	нульовий	верхній	нижній	нульовий
Лінійна швидкість руху брального апарату, м/с	Vр	x1	75	300	150	225	+1	-1	0
Частота обертання вальців, об/с	n	x2	5,5	23	12	17,5	+1	-1	0

План-матриця експерименту представлена у вигляді таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 План-матриця експерименту

Номер досліду (точка плану)	Значення кодованих факторів	Взаємодія кодованих факторів x1 x2
	x1	x2
1	-1	-1	+1
2	+1	-1	-1
3	-1	+1	-1
4	+1	+1	+1

Умови проведення і результати дослідів на брання стебел льону наведені у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. Умови проведення і результати дослідів

Точка і номер досліду	x1	x2	x1 x2	Вихідний параметр Y, шт.	Середнє арифметичне значення вихідного параметра Y, шт.
				перша повторюваність	друга повторюваність	третя повторюваність
1	-1	-1	+1	0,26	0,3	0,24	0,266667
2	+1	-1	-1	0,28	0,25	0,22	0
3	-1	+1	-1	0,35	0,38	0,33	0
4	+1	+1	+1	0,29	0,31	0,32	0,306667

Результати на відповідні розрахунки наведені у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 Результати багатофакторного експерименту

Дисперсія відтворюваності
S12 =0,000933	S22 =0,00	S32 =0,00	S42 =0,000233
Розрахункове значення критерію Кохрена
G=0.086
Коефіцієнти рівняння регресії
b0=0,2941	b1=-0,02	b2=0,04	b12=-0,0075
Дисперсія відтворюваності (помилка досліду)
SY2 =0,00
Оцінка значущості коефіцієнтів регресії
Дba=0,03
Розрахункове значення відгуку
Y1=0,216	Y2=0,30	Y3=0,40	Y4=0,256
Значення при дисперсії
Sad2 =0,01
Розрахункове значення F-критерію Фішера
F=14,8148
Критерій Кохрена
0,770
Табличне значення критерію Фішера
5,318
Табличне значення критерію Фішера
2,3

Оскільки табличне значення критерію Кохрена більше від розрахункового приходимо до висновку, що процес відтворюється.

Всі коефіцієнти рівняння регресії являються значущими. Отже рівняння регресії матиме вигляд:

Y=0,2941+0,02•x1+0,04•x2. (3.16)

Перехід від рівняння у якомуі - фактори в кодованому вигляді, до рівняння з факторами Vр та n в натуральному здійснюємо за виразами:

; (3.17)

Тоді

Y=0,2941+0,02• +0,04• (3.18)

Таким має вигляд залежність точності брання льону олійного від лінійної швидкості руху та частоти обертання вальців.

Висновок за розділом

Створення нової техніки тісно пов'язане з проведенням досліджень і використанням їх результатів. Дослідження, необхідні для створення нової сільськогосподарської техніки, охоплюють широке коло питань, головними з яких є вивчення закономірностей взаємодії робочих органів машин з оброблюваними матеріалами та середовищами, елементів машин, зміни властивостей сільськогосподарських матеріалів при обробці, обґрунтування нових операцій і процесів, параметрів машин та їх механізмів.

Провівши вище показані досліди, можна з цілковитою впевненістю сказати що даний висаджу вальний апарат цілком придатний для використання.

Розділ 4. Виробничі небезпеки під час виконання садильних робіт, їх моделювання і запобігання

4.1 Моделювання процесів виникнення аварій і травм

Метод логічного моделювання процесів формування виникнення безпечних ситуацій та їх наслідків доцільно застосовувати для аналізу існуючих або потенційних небезпек. Специфіка виробництва тваринницької продукції, а саме молока визначає особливості процесів формування та виникнення травм.

Найтиповішими для тваринництва небезпечними факторами, умовами і просто небезпеками є:

рухомі механізми машини;

підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;

електричний струм (електроприводи, освітлювальні установки, опромінювачі, водонагрівники);

біологічна небезпека: тварини, мікроорганізми;

термічна небезпека (нагрівники, гаряча вода, пара);

небезпека падіння на слизькій підлозі, східцях, трапах;

наявність хімічних речовин (консерванти, вітаміни, миючі засоби);

вибухонебезпека (компресорні установки, органічний пил);

пожежонебезпека;

нервово-психічні перевантаження.

Основними травмами у тваринництві під час доїння корів є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом.

Вивчення обставин травматизму доярок показало, що більше, третини з них одержали травми безпосередньо у процесі доїння - від ударів корів задніми кінцівками. Оператори машинного доїння у цей період нічим не захищені від можливих ударів, і, крім того, знаходяться. У положенні сидячи, що обмежує їх переміщення. Джерелом травм може бути не тільки корова, яку обслуговує доярка в даний момент, а й тварина, що стоїть поряд. При доїнні й обслуговуванні корів характерні такі види травм: удари рогами, притиснення й удари тулубом, натиск копитом на ступню, ушкодження рук при в'язами.

Метод логічного моделювання не може бути застосований для моделювання складних процесів, що імітують формування і виникнення складних аварій.

Цей метод дає можливість шляхом побудови “дерева” відрізків і помилок операторів машинного доїння корів вести математичну обробку моделі (“дерева”) з метою одержання ймовірності виникнення таких випадкових подій, як травма, аварія. Обчислення рівня небезпеки можна спрямувати на удосконалення конструкцій технічних засобів, на зниження їх небезпеки а також вживати термінових заходів для першочергового усунення небезпек з більш високим рівнем.

Метод “дерева”, “дерева несправностей” або “дерева несправностей і помилок оператора” застосовують для аналізу складних систем.

Аналіз умов, обставин та причин різних аварій, виробничих травм показав, що процеси формування та виникнення цих явищ можна заздалегідь моделювати, застосовуючи метод побудови “дерева” відмов та помилок оператора людино-машинних-тварина. Так побудовані операторні або логіко-імітаційні моделі травм при роботі під час доїння корів, аварій при експлуатації холодильних установок, що використовують аміак чи фреон в якості холодоагентів.

Аналіз моделей процесів формування й виникнення аварій і травм показав, що вони повністю імітують усі процеси та явища, що беруть участь у їх зародженні й виникненні. У зв'язку з цим моделі, що одержали назву “дерево відмов” та “дерево відмов техніки і помилок оператора” можна назвати імітаційними. А оскільки виникнення кожної наступної події знаходять шляхом логічного аналізу попередніх, то для кращого розуміння суті таких моделей їх можна назвати логіко-імітаційними.

Основні принципи побудови моделі такі. Вивчається виробництво, на якому вже були раніше або можуть статися аварії, виробничі травми. Наприклад на фермських комплексах найнебезпечнішим явищем є витік фреону з холодильних установок. Приймаючи подію “витік” як головну і зв'язуючи цю подію шляхом логічного аналізу з наступною подією, що обумовлює її виникнення за допомогою логічних операторів “І”, “АБО” та інших, приходимо до кінцевих подій, з яких і починає формуватися головна подія “витік”. За своєю формою така модель нагадує крону дерева, тому вона і одержала назву “дерево відмов і помилок”. Кінцеві події називають базовими.

Кожен блок рисунка, позначений відповідним номером, означає подію (у загальному вигляді) або окремий етап побудови моделі:

- відмова (аварія, травма) системи - головна подія;

- послідовність подій, що призводять до відмови системи;

- послідовність подій зображується за допомогою логічних операторів " І", "АБО" та інших;

4- усі вхідні і вихідні події, що входять до моделі, зображуються у вигляд прямокутників з відповідними написами всередині; 5-послідовний підхід до базових подій, частоти виникнення яких відомі;6 - базові події зображають у вигляді кружечків із написами в середині, вони є межею аналізу побудованої моделі ("дерева помилок"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 4.1 Схема принципу побудови логіко-імітаційних моделей:

1- головна подія; 2-5 - проміжні події; 6 - базова подія

Для побудови логіко-імітаційних моделей застосовують різні символи, що характеризують ті чи інші події. Як правило, побудова моделі починається з головної події, а наступні розміщують зверху вниз до базових подій (рис. 4.1).

Різні події моделі (“розкрита”, “нерозкрита”, “головна”, “базова”, “подія-умова” тощо) зображують у вигляді символів: коло - базова подія з відповідними числовими даними; ромб -- нерозкрита подія (подія, яка вимагає проведення відповідних досліджень); прямокутник -- подія, що виникає як результат дії символа-оператора; овал - подія-умова, що використовується з оператором “ЗАБОРОНА”; хатка (п'ятикутник, в якому один з боків є основою) - подія, яка може не відбутися; трикутник - символ перенесення.

Крім символів-подій, що застосовуються при побудові логіко-імітаційних моделей, конструктивним елементом в них є символи-оператори. Вони з'єднують події відповідно до причинних співвідношень між ними і обов'язково повинні мати вхід і вихід. Але якщо оператор може мати кілька вхідних подій, то вихідною може бути лише одна. Оператор “І” при побудові моделі застосовують, коли вихідна подія реалізується, якщо одночасно реалізуються всі вхідні події (рис. 4.2).

Вихідна подія оператора “АБО” реалізується, якщо має місце хоча б одна з вхідних подій (рис. 4.3).

Подія, що лежить в основі цього оператора, є його вхідною подією, а подія, зображена праворуч від позначення оператора, - подією-умовою, яка зумовлює дію вхідної події. Цей оператор в основному застосовується для зручності, але його можна замінити оператором “І”.

При побудові логіко-імітаційних моделей для аналізу людино-машинних систем у сільському господарстві були застосовані оператори “І”, “АБО” та ін.

4.2 Оцінка рівня небезпеки виникнення аварій і травм

Методикою оцінки рівня небезпеки робочих місць, машин, виробничих процесів та окремих виробництв передбачено пошук об'єктивного критерію (показника) рівня небезпеки для конкретного об'єкта. Таким показником вибрана ймовірність виникнення аварій або травм залежно від досліджуваного явища.

Для оцінки рівня небезпеки певного об'єкта чи явища можна застосувати метод обчислення ймовірності виникнення будь-якого випадкового явища, який широко застосовують в зарубіжній інженерній практиці.

Основні його принципи полягають у тому, що на основі обстеження робочого місця чи окремої машини (об'єкта) виявляють виробничі небезпеки, можливі аварійні або травмо-небезпечні ситуації. При оцінці ситуацій визначають події, які можуть стати головною подією при побудові логіко-імітаційної моделі аварії або травми. Після цього будують модель (“дерево відмов і помилок оператора”). При цьому важливе значення має правильний вибір головної події.

Головну подію (конкретна аварія або травма), модель якої нам необхідно побудувати, вибирають виходячи з оцінки відповідного об'єкта, виробництва чи окремої одиниці обладнання і змісту його найбільш небезпечного явища, яке за певних умов виробництва може виникнути.

Залежно від об'єкта головними подіями можуть бути:

для технологічного обладнання: “удар”, “падіння людини”, “електричний удар”, “опік тіла” тощо;

для господарства (підприємства) в цілому: “вихід з ладу обладнання”, “пошкодження електричного обладнання”, “пошкодження будівель”, “пожежа” тощо.

Після вибору головного випадкового явища (події) розпочинають побудову моделі (“дерева”). Використовуючи оператора “І” та “АБО”, виконують набір ситуацій (відомих до цього), які можуть призвести до події, вибраної як головна. Наприклад, якщо головною подією при процесі доїння корів буде “витік аміаку з холодильної установки”, то зразу можна вказати ситуації, що можуть виникнути і призвести до витікання: 1 - роз герметизація резервуару з холодоагентом.

Після визначення відповідних аварійних або травмонебезпечних ситуацій та їх кількості, визначають інші події, що входять до кожної такої ситуації, логічним аналізом із застосуванням операторів “І”, “АБО” та інших. Процес побудови моделі триває, поки не будуть знайдені усі базові події, що визначають межу моделі. Слід мати на увазі, що кожна випадкова подія, до якої входять базові події, може формуватися й виникати при входженні у неї двох трьох і більше базових подій за допомогою відповідних операторів.

Повністю побудована і перевірена модель підлягає математичній обробці для визначення ймовірності кожної випадкової події, що увійшла до моделі, починаючи з базових і закінчуючи головною.

Ймовірність базових подій визначають за даними виробництва. Наприклад, базова подія “стан контролю з охорони праці”. Для визначення ймовірності ми повинні встановити, наскільки (%) від ідеального рівня здійснюється відповідний контроль на об'єкті. Якщо буде встановлено, що такий рівень контролю становить 50 або 30 %, то ймовірність відповідно дорівнює 0,5 і 0,3. При відсутності контролю ймовірність “не здійснення контролю” становитиме 1, якщо контроль ідеальний, то відповідно ймовірність дорівнює 0.

Після обчислення ймовірності всіх подій, розміщених у ромбах, і базових подій, починаючи з лівої нижньої гілки “дерева”, позначають номерами всі випадкові події, що увійшли до моделі.

На цьому можна вважати, що певна модель підготовлена до математичної обробки. Для виконання математичних обчислень ймовірностей випадкових подій логіко-імітаційної моделі застосовують формули.

1. Нехай дві базові події з ймовірностями р1 і Р2 за допомогою оператора “І” входять у наступну третю подію. Ймовірність виникнення цієї події Р3 можна визначити так:

Р3 = Р1 Р2 (4.1)

2. 3а допомогою оператора “І” три події з ймовірностями Р1, Р2 і Р3 формують четверту випадкову подію. Ймовірність цієї події Р4 обчислюють так:

Р4 = Р1 Р2 Р3 (4.2)

3. Оператор “І” об'єднує п подій з ймовірностями Р1 Р2,Р3,..., Рn. Тоді ймовірність вихідної події Р:

Р = Р1 Р2 Р3 ...Рn. (4.3)

4. Дві базові події з ймовірностями Р1 і Р2 за допомогою оператора “АБО” входять до третьої події. Ймовірність Р3 становитиме:

Р3 = Р1 + Р2 - Р1 Р2. (4.4)

5. Оператор “АБО” об'єднує три базові події з ймовірностями Р1 Р2 і Р3, які за допомогою цього оператора входять у наступну подію з ймовірністю Р4. Ймовірність цієї події можна визначити за формулою:

Р4 = Р1 + Р2 + Р3 - Р1 Р2 - Р1 Р3 - Р2 Р3 + Р1 Р2 Р3 (4.5)

6. Якщо в оператор “АБО” входять чотири і більше випадкових базових подій з відомими значеннями ймовірностей, то для спрощення обчислень їх згруповують по дві або по три події і застосовують наведені формули. Після визначення ймовірностей вихідних подій кожної з таких груп, їх знову необхідно згрупувати і виконати аналогічні обчислення, аж поки не залишаться дві або три події, з якими необхідно провести ті ж операції.

Так, поступово обчислюють ймовірність вихідних подій кожного окремого розгалуження, наближуємось до головної події і обчислюємо ймовірність її виникнення.

Значення ймовірності головних подій, що досліджуються, нажаль, не можна порівняти з нормативними значеннями певного ступеня ризику для певної людино-машинної системи, бо таких даних просто не існує. Але значення ймовірності тієї чи іншої події, обчислені при дослідженні конкретної моделі, дає уяву про високу, середню і незначну (малоймовірну) небезпеку.

Для проведення обчислень ймовірності травми використовуємо логіко-імітаційну модель процесу її формування:

1. Ймовірність події Р3:

Р3 = Р1 + Р2 - Р1 Р2 (4.6)

Умовно прийнято, що ймовірність базових подій Р1 = 0,4, а Р2 = 0,3. Підставивши дані ймовірностей базових подій, одержимо: Р3 = 0,4 + 0,3 - 0,4 0,3 = 0,58

Слід зауважити, що обчислення ймовірностей випадкових подій проводяться відповідно до положень булевої алгебри.

Аналогічно обчислюємо ймовірність інших подій залежно від їх номера:

Р6 = Р4 + Р5 - Р4 Р5= 0,65;

Р9 = Р7 + Р8 - Р7 Р8 = 0,65;

Р10 = Р3 + Р6 + Р9 - Р3 Р6 - Р3 Р9 - Р6 Р9 + Р3 Р6 Р9 = 0,11;

Р13 = Р11 + Р12 - Р11 - Р12 = 0,65

Р16 = Р14 + Р15 - р1 р15 = 0,65;

Р19 = Р17 + Р18 - Р17 - Р18 = 0,65;

Р20 = Р13 + Р16 + Р19 - р13 Р16 - Р13 Р19 - Р16 Р19 + Р13 Р16 Р19 = 0,36;

Р21 = 0,1;

Р22 = Р10 + Р20 - Р10 Р20 = 0,43;

Р23 = Р22 Р21 = 0,043

Таким чином, на робочому місці під час технічного обслуговування холодильної установки при наявності тих недоліків з охорони праці, які відображені у базових подіях на 100 таких місць, можна очікувати 4...3 травми. Якщо зазначені недоліки негайно усунути (підвищити професійний рівень працюючих, поліпшити контроль під час проведення технічного огляду), то можна побачити на моделі шляхом повторного розрахунку, що рівень небезпеки буде наближатися до 0, а рівень безпеки до 1.

Слід мати на увазі, що на даному робочому місці можуть бути й інші недоліки, які призведуть до травми з інших причин. Але складовими причинами іншої травми також можуть бути такі недоліки, як неефективний контроль чи низький професійний рівень знань працюючих. Тоді треба побудувати відповідну модель і виконати необхідні обчислення. Оскільки значення ймовірності виникнення аварії або травми (аварійної чи травмонебезпечної ситуації) найбільш точно і об'єктивно характеризує рівень небезпеки на конкретному об'єкті, то цим створені умови для удосконалення системи управління безпекою праці в окремих підрозділах або господарствах. При цьому значення ймовірності можуть бути використані при розробці заходів впливу на працюючих, що часто допускають небезпечні дії, і заохочуючи (стимулюючих) заходів до тих працюючих, на робочих місцях яких існує дуже низька ймовірність виникнення травми або аварії.

4.3 Прогнозування небезпечних ситуацій та запобігання їх

Прогнозування подій у вигляді аварій і травм на виробництві має надзвичайно важливе значення у розробці ефективних заходів їх запобігання.

Існуючі методи прогнозування таких подій в основному ґрунтуються на аналізі статистичних даних їх наслідків залежно від часу. Але через певні їх недоліки вони не можуть бути застосовані спеціалістами безпосередньо на виробництві. Це пов'язано з тим, що спеціалісти відповідних служб господарств не мають статистичних даних, що характеризують аварійність або ступінь небезпеки того чи іншого обладнання чи виробничого процесу. При впроваджені у виробництво нових технологій, технологічних операцій, різних технічних засобів, речовин та матеріалів необхідний певний час для збирання статистичних даних. А якщо такі технологічні чи технічні засоби впроваджуються у виробництво невеликими серіями (одиницями), то потрібні статистичні дані можна не одержати аж до зняття їх із виробництва й експлуатації, хоч аварії і нещасні випадки, що трапились при цьому, і призвели до важких наслідків.

Все це свідчить про те, що для запобігання аваріям, травмам безпосередньо у господарствах потрібний доступний, простий і ефективний спосіб їх прогнозування.

Поняття “управління охороною праці” трактується як розробка, прийняття та реалізація рішень, спрямованих на створення здорових і безпечних умов.

Існуюча система управління охороною праці має вигляд своєрідної структурної схеми організації охорони праці на виробництві, у якій показані функції й основні завдання цієї системи. Крім цього, вказується орган і об'єкт управління, вхідна і вихідна інформації, прямий і зворотній зв'язок.

При розробці ефективної системи управління безпекою життєдіяльності необхідно передбачити відповідну оцінку і порядок стимулювання роботи з охорони праці. У новій системі рекомендується застосувати об'єктивний метод оцінки стану охорони праці шляхом обчислення ймовірності можливого виникнення травми у працюючих або аварії на певному робочому місці.

4.4 Розробка заходів що до захисту цивільного населення

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів.

Оповішення та інформування, яке досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових оповіщення населення.

Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості.

Укриття в захисних спорудах, якому підлягає усе населення відповідно до приналежності (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, досягається створенням фонду захисних споруд.

Евакуаційні заходи, які проводяться в містах та інших населених пунктах, і мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні.

Інженерний захист проводиться з метою виконання вимог ІТЗ із питань будови міст, розміщення ПНО, будівлі будинків, інженерних споруд та інше.

Медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей,

своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

Біологічний захист включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного та хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

Висновок за розділом

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні.

Розділ 5. Розрахунок економічної ефективності висаджувального апарата картоплесаджалки

5.1 Доцільність та значення впровадження висаджувального апарату картоплесаджалки

Аналіз конструктивно-технологічних схем існуючих картоплесаджалок показує, що вони мають ряд недоліків, а саме:

габаритність;

не точність вкладення бульби у канаву;

пошкодження насіннєвого матеріалу;

перевитрата насіннєвого матеріалу;

малий об'єм виконання робіт;

Роблячи аналіз основних показників, можна сказати що запропонований тип картоплесадильного апарата може працювати на вищих робочих швидкостях, потребує меншої потужності для приводу, має меншу масу.

Аналіз конструктивно-технологічних схем існуючих розкидачів органічних добрив показує, що вони мають недостатню ширину захвату, що є важливим параметром при внесенні підготовлених (перепрілих, сепарованих та ін.) органічних добрив, або таких, як проморожені озерні сапропелі. Крім цього, використання горизонтальних бітерів, робота яких побудована на подрібненні матеріалу та скиданні його на поверхню поля за машиною, призводить до нерівномірності розподілу органічних добрив по поверхні поля.

Важливим є також питання зменшення металомісткості картоплесаджалки, від якої залежить вартість машини та тиск її на грунт.

Аналіз запропонованого технічного рішення показує, що у випуску впровадження нового висаджувального апарату картоплесаджалки економічний ефект очікується за рахунок збільшення швидкості МТА, а також зменшення металоконструкції картоплесаджалки.

5.2 Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності

Розрахунок техніко-економічних показників виконувався у порівнянні із серійною картоплесаджалкою КСН-2Л. За базовий агрегат приймаємо агрегат в складі трактора Т-25 та картоплесаджалки.

Таблиця 5.1 Вихідні дані

Показники	Од. виміру	Позначення	Розробка
			Базова	Нова
1	2	3	4	5
Ширина захвату	м	Б	1,4	1,4
Швидкість руху МТА	км/год	V	3,7	5,0
Коефіцієнт використання робочого часу	-		0,85	0,80
Тривалість робочого дня	год.	Т	10	10
Кількість днів роботи картоплесаджалки	дні	D	10	10
Кількість обслуговуючого персоналу	людин	Л	1	1
Маса ланцюгово-ложкового висаджувального апарату в зборі	кг	уз	85	80
Чиста маса ланцюгово-ложкового висаджувального апарату без покупних частин	кг	уr	75	70
Відпускна ціна базової картоплесаджалки	грн.	Цв.б.пп.	9000	-
Відпускна ціна базового ланцюгово-ложкового висаджувального апарату	грн.	Цв	6400	-
Собівартість ланцюгово-ложкового висаджувального апарату	грн.	Сб	3500	-
Вартість матеріалів ланцюгово-ложкового висаджувального апарату в собівартості картоплесаджалки	грн.	Gм	1800
Вартість покупних виробів, що використовуються у ланцюгово-ложковому висаджувальному апараті в оптових цінах із затратами на доставку	грн.	Снв	-	150
Нормативний коефіцієнт відрахувань на реновацію	%	a	16	16
Відрахування на ремонти і техдогляди	%	r	14	14
6Потужність трактора, з яким агрегатується картоплесаджалка	кВт	Nr	18,4	18,4
Потужність, яка необхідна для приводу ланцюгово-ложкового висаджувального апарату	кВт	No	14,2	12,0
Вартість дизпалива	грн/кг	Цп	10,5	10,5
Питома витрата пального	г/кВт.год	qл	180	180
Коефіцієнт, який враховує відрахування на додаткову заробітну плату	%	Кл	20,0	20,0
Коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальні потреби	%	Ксп	36,3	36,3

5.3 Визначення економічної ефективності картоплесаджалки

1. Продуктивність картоплесаджалки за годину визначається за формулою:

W = 0,36 * B** (5.1)

Де В - ширина захвату картоплесаджалки, м.

- швидкість руху картоплесаджалки, км/год

- коефіцієнт використання робочого часу

Wн = 0,36*1,4* 5,0*0,85 = 2,14 га/год.

Wб = 0,36*1,4*3,7 *0,80 = 1,49 га/год.

2. Продуктивність картоплесаджалки за зміну

Wзм = W T га/зміну (5.2)

де W - годинна продуктивність картоплесаджалки, га/год;

Т - тривалість робочого дня, год.

Нової картоплесаджалки:

Wзмн = 2,14 *10 = 21,4 га/зм

Базової картоплесаджалки:

Wзмб =1,49 * 10 = 14,9 га/зм

3. Річний обсяг робіт із садіння картоплі:

Q = Wзм * tp га/рік, (5.3)

де Wзм - продуктивність картоплесаджалки за зміну,

tp - річне завантаження картоплесаджалки, год;

tp = T* D год, (5.4)

де Т - тривалість робочого дня, год,

D - максимальна допустима кількість днів роботи картоплесаджалки, днів.

tрб = 10 * 10 = 100 год.

Отже, для нового варіанту Qн = 21,4* 100 = 2140,0 га/рік

для базового Qб =14,9* 100 = 1490,0 га/год.

Таким чином, збільшення річного виробітку нової картоплесаджалки на за рахунок збільшення її продуктивності становить:

Q3 = Qн- Qб = 650,0 га /рік

4. Затрати праці на роботи із садіння картоплі:

Vз = Л/W люд-год/га, (5.5)

де Л - кількість людей, що обслуговують картоплесаджалку, чол.,

W - продуктивність картоплесаджалки за годину, га/год.

Отже, для нової картоплесаджалки Vн = 1 /2,14 = 0,47 люд-год./га

для базової Vб = 1/1,49 = 0,67 люд-год./га

5.Річна економія затрат праці при застосуванні нової картоплесаджалки

Vзн = (Vб - Vн) - Q, люд-год, (5.6)

де Vб, Vн - затрати праці на садіння картоплі відповідно базовою і новою картоплесаджалками, люд-год./га;

Q - збільшення річного обсягу робіт із садіння картоплі, га/рік

Отже, Vзн = (0,67 - 0,47) * 650,0 = 130,0 люд-год.

5.4 Визначення економічної ефективності застосування розроблюваної картоплесаджалки

1. Вартість 1 кг чистої маси матеріалів, що йдуть на виготовлення ланцюгово-ложкового висаджувального апарату

М = Gм / уч, грн/кг (5.7)

де Gм - вартість матеріалів в собівартості ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, грн;

уч - чиста маса ланцюгово-ложкового висаджувального апарату без покупних частин, кг.

М = 680/85 = 8,0 грн/кг

2. Затрати на виготовлення нового ланцюгово-ложкового висаджувального апарату без вартості матеріалів і покупних частин, що йдуть на 1 кг його чистої маси:

Н = (Сб - (СМ + СПВ)) / уч, грн/кг, (5.8)

де Сб - собівартість ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, грн;

СМ - вартість матеріалів в собівартості базового ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, грн.;

СПВ - вартість покупних виробів, що використовуються в новому ланцюгово-ложкового висаджувального апарату в оптових цінах з затратами на доставку, грн,

уч - маса ланцюгово-ложкового висаджувального апарату без покупних виробів, кг.

Н = (3500- (1800 + 150)) / 70 = 22,14 грн/кг

3. Галузева собівартість картоплесаджалки на стадії технічного завдання

Со = учн (л* Н *КМ + М) + СНВ *КТЗ, грн (5.9)

де учн - чиста маса ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, кг;

л = 1,2 - коефіціент конструктивної складності ланцюгово-ложкового висаджувального апарату в порівнянні з технологією виготовлення базового варіанту;

Н - затрати на виготовлення ланцюгово-ложкового висаджувального апарату без покупних виробів, що припадають на 1 кг чистої маси, грн.;

КН = 1,1 - коефіцієнт зміни “Н” в залежності від обсягу випуску;

М - вартість 1 кг чистої маси матеріалів для нової картоплесаджалки, грн/кг;

Спв - вартість покупних виробів картоплесаджалки, грн.;

Ктз = 1,05…1,15 - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, приймаємо Ктз = 1,1.

Отже, Со = 70 (1,2 * 22,14 *1,1 +8,0) + 150 * 1,1 = 3031,31 грн.

4. Нормативний прибуток

ПН = Со * Ро/100, грн (5.10)

де Со - галузева собівартість ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, грн.;

Ро = 25 % - норматив галузевої рентабельності,

Отже ПН = 3031,31 * 25/100= 757,83 грн.

5. Оптова ціна нового ланцюгово-ложкового висаджувального апарату з врахуванням податку на додану вартість.

Цо = (Со + Пн *(1 + Пдв/100) грн., (5.11)

де Пдв=20% - податок на додану вартість.

Отже,Цв = (3031,31 + 757,83)•(1+20/100)=4546,97 грн.

6. Відпускна ціна нового ланцюгово-ложкового висаджувального апарату з урахуванням торгівельної націнки посередницької організації, яка здійснює продаж сільськогосподарської техніки:

Цв = Ц0(1+Тн/100), грн. (5.12)

де Тн - торгівельна націнка посередницької організації на картоплесаджалку, %

Для фірм Тернопільської області вона становить 20%.

Таким чином

Цв=4546,97•(1+20/100)=5456,36 грн.

5.5 Визначення економічної ефективності застосування картоплесаджалки із ланцюгово-ложковим висаджувальним апаратом

Сз = ЗП + СП + А + R + Е + Z + UСМ, грн/га, (5.13)

де ЗП - заробітна плата механізатора, грн/га;

СП - відрахування на соціальні потреби, грн/га;

А - амортизаційні затрати на реновацію, грн/га;

R - затрати на ремонт і техобслуговування, грн/га;

Е - затрати на пальне, грн/га;

Z - затрати на зберігання, грн/га;

Uем - затрати на експлуатаційні матеріали, грн/га

а) Затрати на заробітну плату

ЗП=ЗПо+ЗПд, грн./га (5.14)

де ЗПо - основна заробітна плата тракториста;

ЗПд - відрахування на додаткову оплату.

ЗПо =, грн/га (5.15)

ЗПд=ЗПО•КД/100, грн./га.

де f rm, f rn - тарифна ставка механізатора, грн/год;

W - годинна продуктивність картоплесаджалки, га/год

КД=20%.

Обслуговуючим персоналом картоплесаджалки є тракторист із ставкою 16,27 грн./год.

Отже, для нової картоплесаджалки

ЗПН= 16,27 / 2,14*20/100 = 1,52 грн./га.

для базової картоплесаджалки

ЗПБ = 16,27 /1,49 *20/100= 2,18 грн/га

б) Відрахування на соціальні потреби

СП=ЗП•КСП/100, грн./га, (5.16)

де КСП - коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальні потреби, КСП =36,3%.

Отже, для нової СПН = 1,52•36,3/100=0,55 грн./га.

для базової СПБ =2,18•36,3/100=0,79 грн./га.

в) Амортизаційні витрати на реновацію картоплесаджалки

А = (Цв * а)/ (100 * W * tр), грн/т (5.17)

де Цв - відпускна ціна ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, грн;

а - нормативний коефіцієнт відрахувань на реновацію, %, згідно додатку приймаємо а = 15 %

W - годинна продуктивність картоплесаджалки, т/год

tр - річне завантаження картоплесаджалки, год.

Отже для нової

АН= (5456,36 *15) / (100* 2,14*100) = 3,82 грн/га

для базової

Аб = (6400*15)/ (100 *1,49* 100) = 6,44 грн/га

г) Витрати на капітальний, поточний ремонт і техогляди картоплесаджалки

R = (Цв * r)/ (100 * W * tр), грн/га (5.18)

де Цв - відпускна ціна ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, грн;

r - норматив щорічних відрахувань на капітальний, поточний ремонт і техогляди, %, згідно додатку приймаємо r = 14 %;

W - годинна продуктивність картоплесаджалки, т/год,

tр - річне завантаження картоплесаджалки, год.

Отже для нової

RН = (5456,36 *14) / (100 * 2,14 * 100) =3,55 грн/га

для базової

Rб = (6400,0 * 14) / (100* 1,49*100) = 6,01 грн/га

д) Витрати на дизпаливо, необхідне для роботи двигуна трактора, щоб привести в рух висаджу вальний апарат

Р =(NO * qп * Це)/ W (5.19)

де NO - потужність, необхідна для приводу ланцюгово-ложкового висаджувального апарату, кВт;

qп - питома витрата пального трактора;

Це - вартість пального, грн./кг;

W - годинна продуктивність картоплесаджалки.

Отже для нової

Рн= (12,0 * 0,180 *10,5)/ 2,14=10,59 грн/га

для базової

Рб = (14,2* 0,180*10,5)/ 1,49=18,01 грн/га

з) витрати на зберігання

Z = (ТН *frc)/ Q, грн/га (5.20)

де ТН - норматив витрат праці на підготовку картоплесаджалки до зберігання, люд-год. Згідно додатку, приймаємо ТН = 3 люд.-год.;

frc - годинна тарифна ставка слюсаря при виконанні робіт, пов'язаних з підготовкою машини до зберігання, грн/год. Вона становить 10,03 грн./год.

Q - річний обсяг робіт із садіння картоплі, га/рік.

Отже, для нової ZН = 3•10,03/2140,0=0,014 грн./га.

для базової ZБ =3•10,03/1490,0=0,020 грн./га.

ж) Витрати на матеріали, що використовуються при експлуатації картоплесаджалки

Uн =qМ *ЦМ, грн/га (5.21)

де qМ - питома витрата матеріалів на експлуатацію ланцюгово-ложкового висаджувального апарату. Приймаємо згідно додатку, як для машин з масою до 2500 кг і заносимо в таблицю 5.2.

ЦМ - прейскурантна ціна матеріалів, грн/га.

Таблиця 5.2 Дані по витраті матеріалів на експлуатацію картоплесаджалки

Назва матеріалу	Кількість qМї, кг	Ціна ЦМ, грн/кг	Вартість UМ, грн
Масло консерваційне СХК, ГОСТ 11059-64 Масло захисне НГ-204, МРТУ 12Н № 69-63 Гас тракторний Фарба Уайт-спирт ГОСТ 3134-52 Обтиральний матеріал Шліфувальна шкіра, дм2 Разом, UМ	0,20 0,10 0,20 0,02 0,12 0,09 1,2	15,00 30,00 1,6 22,5 1,2 0,08 4,00	0,3 3,0 3,2 0,45 0,14 0,0072 4,8 12,31

Приймаємо, що витрати на матеріали для обох варіантів будуть однакові.

Відрахування на експлуатаційні матеріали в розрахунку на 1 га зібраної картоплі можна визначити за формулою:

Uен =UМ /Q, грн/т (5.22)

де UМ - витрати на матеріали, що використовуються при експлуатації, грн;

Q - річний обсяг робіт, грн/т.

Отже для нової:

Uен =12,31/2140,0= 0,006 грн/га

для базової Uен =12,31/1490,0= 0,008 грн/га

Отже повна собівартість робіт:

для нової Сзн = 1,52 + 0,55 + 3,82 + 3,55 + 10,59 + 0,014 +0,006 = 20,05 грн.

для базової Сзб = 2,18 + 0,79 + 6,44+ 6,01 + 18,01 + 0,020 +0,008 = 33,46 грн

2. Експлуатаційні витрати на ланцюгово-ложковий висаджувальний апарат картоплесаджалки

U = ЗП + СП + R +E + Z + Uен (5.23)

де ЗП - витрати на зарплату, грн/га

СП - відрахування на соціальні потреби, грн./га

R - витрати на капітальний, поточний ремонт і техобслуговування, грн/га

E - витрати на паливо

Z - витрати на зберігання, грн/га

Uен - витрати на експлуатаційні матеріали, грн/га

Отже, для нового

Uн =1,52 + 0,55 + 3,55 + 10,59 + 0,014 +0,006 = 16,23 грн.

для базового

Uб = 2,18 + 0,79 + 6,01 + 18,01 + 0,020 +0,008 = 27,02 грн

3. Питомі капіталовкладення в сфері експлуатації ланцюгово-ложкового висаджувального апарату картоплесаджалки.

Кпит = Цв/ (W* tp), грн/га (5.24)

де Цв - відпускна ціна ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату, грн;

W - годинна продуктивність, га/год,

tp - річне завантаження картоплесаджалки, год

Отже, для нової картоплесаджалки

Кпитн = 5456,36/2,14 *100) = 25,49 грн/га

для базової

Кпитб = 6400/(1,49*100) =42,95 грн/га

4. Питома металомісткість картоплесаджалки

Мпит = уЗ /Q, кг/га (5.25)

де уЗ - маса зібраного ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату, кг,

Q - річний обсяг збиральних робіт, га/рік.

Отже для нової

Мпит.б = 80/ 2140,0= 0,037 кг/га

для базової

Мпит.н = 85/1490= 0,057 кг/га

5. Річна економія грошових засобів на експлуатаційних витратах при використанні одного ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату

еРЕ = Q * (UБ - UН) (5.26)

Q - річний обсяг збиральних робіт, га/год;

UБ, UН - прямі експлуатаційні витрати відповідно на базову і нову картоплесаджалку

Отже еРЕ = 2140,0(27,02- 16,23) =23090,60 грн.

6. Строк окупності капіталовкладень на придбання ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату

Ток = КП/ еРЕ, років (5.27)

де Кп - капіталовкладення на придбання нового ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату

Кп = (Цв.б.пп.-Цв.б.)+Цв.н. = (9000-6400)+5456,36=8056,36 грн.

Отже ТОК = 8056,36/23090,60= 0,35 року

Зведені дані економічних обгрунтувань доцільності застосування нової картоплесаджалки зведені в табл. 5.3.

Таблиця 5.3 Техніко-економічні показники використання картоплесаджалки

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	Розробка	Різниця
			Базова	Нова
1	2	3	4	5	6
1.	Продуктивність картоплесаджалки за: - годину змінного часу - зміну	га/год. га/зміну	1,49	2,14	+0,65 +6,5
2.	Річний обсяг робіт із посадки картоплі	га/рік	1490,0	2140,0	+650
3.	Кількість обслуговуючого персоналу	чол.	1	1	-
4.	Затрати праці на посадці картоплі	люд-год/га	0,67	0,47	-0,20
5.	Річна економія затрат праці при застосуванні картоплесаджалки	люд.-год.	-	130	-
6.	Собівартість робіт із посадки картоплі	грн/га	33,46	20,05	-13,41
7.	Експлуатаційні витрати	грн/га	27,02	16,23	-10,79
8.	Річна економія грошових засобів на експлуатаційних витратах при застосуванні ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату	грн.	-	23090,6	-
9.	Питомі капіталовкладення в сфері експлуатації	грн./га	42,95	25,49	-17,46
10.	Питома металомісткість технологічного процесу	кг/га	0,057	0,037	-0,020
11.	Строк окупності капіталовкладень на придбання ланцюгово-ложкового висаджу вального апарату	років	-	0,35	-

Висновок за розділом

Зробивши техніко-економічний аналіз, можна сказати що запропонований мною висаджу вальний апарат картоплесадильної машини потребує менше економічних затрат та термін окупності становитиме 0,35 року.

Висновки

Під час виконання дипломного проекту мною був створений новий висаджувальний апарат картоплесадильної машини на основі детального вивчення інших висаджувальних апаратів, а саме ланцюгово-ложечкового типу. Перевагами даного апарату над іншими є:

Точність подання однієї картоплини на висаджу вальну ложечку;

Точність потрапляння бульби картоплі у грунт за рахунок змешення її висоти падіння;

Дана картоплесаджалка буде мати спільну раму з розкидачем внесення органічних добрив, що зменшить витрати на виконання операції;

Простота конструкції, мала маса та габаритність, та ін.

Середня врожайність картоплі в Україні у сприятливі роки 125-130 ц/га. Урожайність залежить від багатьох факторів, одним із таких факторів є вибір картоплесаджалки. Запропонований мною висаджувальний апарат картоплесаджалки зможе збільшити врожайність у 1,5 рази.

Бібліографічний список

1. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя: в 3-х т./ В.И. Анурьев. - М.: Т. 2. - 5-е изд., перераб. и доп. Машиностроение, 1978. - 559 с., ил.

2. Теория, конструкція и расчет сельскохозяйственных машин: Учебник для вузоссельскохозяйственного машиностроения / [Е.С. Босой, О.В. Верняев, И.И. Смирнов, Е.Г. Султан-Шах.]. - под. ред. Е.С. Босого - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1977 - 568 с., ил.

3. Водолазов И.К. Курсовое и дипломное проектирование по механизации сельского хозяйства./ И.К. Водолазов - М.: Агропромиздат, 1991. - 335 с.

4. Водяник І.І. Експлуатаційні властивості тракторів і автомобілів./ І.І. Водяник - К.: Урожай, 1994. - 224 с.

5. Сільськогосподарські машини. Основи теорії та розрахунку: Підручник / [Д.Г. Войтюк, В.М. Барановський, В.М. Булгаков та ін.]; за ред. Д.Г. Войтюка. - К.: Вища освіта, 2005.-464с.:іл..

6. Глебов Ю.П. Совершенствование организации инструктажа по охране труда на сельскохозяственных предприятиях./ Ю.П. Глебов - М.: Агропромиздат, 1988. - 164 с.

7. Грушецький С.М. Інноваційна картопляна техніка - комплексне рішення задач / С.М. Грушецький //Конструювання, виробництво та експлуатація сільськогосподарських машин: Загальнодержавний міжвід. наук.-техн. зб. Під заг. ред. І.М. Черновола. - Кіровоград: КНТУ, 2009. - Вип. 39. - С. 68-81.

8. Деминцев С.И. Тракторы Т-40М и Т-40АМ. Учеб. Пособие для обучения рабочих на производстве. Изд. 3-е, переработ. и доп./ С.И. Деминцев - М.: Высшая школа, 1976. - 224 с.

9. Иванов М.Н. Детали машин: Учебник для машиностр. спец. вузов. / М.Н. Иванов - 4-е изд., перераб.- М.: Высш. шк., 1984. - 336 с., ил.

10. В.Ю.Ільченко. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю.Ільченко, П.І.Карасьов, А.С.Лімонт.;. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

11. Кленин Н.И. Сельскохозяйственные машины: Элементы теории робочих процессов, расчет регулировочных параметров и режимов работы / Н.И. Кленин, В.А. Сакун. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 1980. - 671с., ил.

12. Кравчука В.І. Сучасні тенденції розвитку конструкцій сільськогосподарської техніки / В.І. Кравчука, М.І. Грицишина, С.М. Коваля. - К.: Аграрна наука, 2004. - 396 с.

13. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. пособие для учащихся машиностроительных специальностей техникумов / [С.А. Чернавский, К.Н. Боков, И.М. Чернин и др.] - 2-е изд., перераб. и доп. за заг. ред. С.А. Чернавский - М.: Машиностроение, 1988. - 416 с.: ил.

14. Справочник по сопротивлению материалов./ М.И. Любошиц Г.М. Ицкович Изд. 2-е, исправл. и дополн. - Минск: Вышейшая школа, 1969. - 464 с.

15. Марченко Н.М. Механизация внесения органических удобрений /

16. Н.М. Марченко, Г.И. Личман, А.Е. Шабалкин. - М.: ВО «Агропромиздат», 1990. - 207с.

17. Машиновикористання в землеробстві / [В.Ю.Ільченко, Ю.П.Нагірний, П.А.Джолос та ін.]; За ред. В.Ю.Ільченка. - К.: Урожай, 1996. - 384 с.

18. Налимов В.В. Статистические методы планирования эксперимента / В.В. Налимов. - М.: Наука, 1970. - 378с.

19. Операціїна технологія виробництва картоплі / [В.І.Дзюба, В.Г.Батюта, В.С.Куценко та ін.]; За ред. В.І.Дзюби, В.Г.Батюти.: - К.: Урожай, 1987. - 200 с., іл.

20. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины / [Г.Е. Листопад, Г.К. Демидов, Б.Д. Зонов и др.]; Под общей ред. Г.Е. Листопада. - М.: Агропромиздат, 1986. - 688 с.

21. Науково-технічні та енергетичні засади агропромислового виробництва: Колективна монографія / За ред. В.В. Снітинського, В.М. Боярчука, С.В. Мягкоти, О.С. Калахана, С.Й. Ковалишина, Д.В. Кузенка, В.Т. Дмитріва. - Львів: Львів. нац. агроунівеситет, 2012. - 244с.

22. Филатов А.С. Безопасность труда в сельскохозяйственном производстве./ А.С. Филатов - М.: Росагропромиздат, 1988. - 364 с.

23. Хайліс Г.А. Основи теорії і розрахунку сільськогосподарських машин: Навч. Посібник./ Г.А. Хайліс - Київ: вид-во УСГА, 1992. - 240 с.

24. Чернилевський Д.В. Детали машин и механизмов. Курсовое проектирование: Учеб. пособие/ Д.В. Чернилевский.- 2-е изд., перераб. и доп. - К: Выща школа. Головное изд-во, 1987.- 328с.

Размещено на Allbest.ru