Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

При тривалості сервіс-періоду, тобто періоду від отелення до парування близько півтора місяця (45-60 днів). Цикл відтворення великої рогатої худоби становить приблиз-но 11 місяців (9+2). Тому корів, які отеляться в січні планового року, необхідно парувати у березні, а тих, що отеляться в лютому - квітні і т.д. При цьому треба враховувати корів, які не придатні для дальшого відтворення стада і підлягають вибракуванню. Вибраковуються корови в 7-8 років в розмірі 15% від поголів'я на початок року. Таким чином, поголів'я, яке отелилося в січні буде паруватися в березні планового року за вирахуванням тих корів, які намічаються до вибракування.

Крім корів, у плані передбачається також парування телиць, які досягли 18-місячного віку. Дані про вік телиць беруться з додатку 3. Так, у січні парувального віку досягають телиці, які народилися у липні позаминулого року, у лютому - ті, що народилися в серпні тощо. Телиць, які народилися в січні минулого року, парують у липні планового, тих, що народилися в лютому, - в серпні і т. д.

Слід зауважити, що відбір телиць для поповнення (ремонту) стада корів - досить відповідальна справа. Для цього провадять їх бонітування. Якщо за результатами бонітування деякі телиці не відповідають тим чи іншим вимогам, їх вибраковують і реалізують на м'ясо. Тому для парування ми беремо тільки 50% телиць позаминулого і минулого року.

Ті корови, які намічені до вибраковування в план парування не включають. Із молочного стада їх вибраковують після 7-8 міс, лактації. Так, те поголів'я, яке було намічене до виб-раковування з січня по червень планового року (тобто через 1-2 міс. після отелення), буде вибракуване і поставлене на відгодівлю у період з липня по грудень цього ж року.

План парування корів і телиць та надходження приплоду у СТОВ «ім. Гагаріна» відображено у таблиці 3.1.1.

Для забезпечення запланованого рівня продуктивності тварин на плановий рік починаючи з червня місяця потрібно починати закуповувати нетелей на 6-ому місяці тільності, а починаючи з вересня вони почнуть отелюватися і перейдуть в групу корів. Така система введення тварин на підприємство має декілька позитивних сторін.

Таблиця 3.1.1

План парування корів і телиць та надходження приплоду

№	Показники	Місяці	Разом за рік
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
	Фактично спаровано в минулому році:
1	корів	х	х	х	-	-	1	2	-	1	1	1	1	7
2	телиць	х	х	х	1	2	1	-	-	1	-	-	1	6
3	Всього	х	х	х	1	2	2	2	х	2	1	1	2	13
	План надходження приплоду:
4	телиць	1	1	1	1	-	1	1	-	14	14	14	14	62
5	бичків	-	1	1	1	-	1	-	1	15	14	15	14	63
6	Всього	1	2	2	2	х	2	1	1	29	28	29	28	125
7	Намічається до вибракування корів	-	-	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1
8	Буде вибракувано корів	-	-	-	-	-	-	-	-	1	-	-	-	1
	План парування:
9	корів	1	2	1	2	2	2	-	2	-	1	2	1	16
10	телиць народження позаминулого року	-	-	-	-	1	-	х	х	х	х	х	х	1
11	телиць народження минулого року	х	х	х	х	х	х	1	2	1	-	2	1	7
12	Всього	1	2	1	2	3	2	1	4	1	1	4	2	24
	План отелень:
13	корів	-	-	1	2	-	1	1	1	1	-	1	1	9
14	нетелей	1	2	1	-	-	1	-	-	28	28	28	27	116
15	Всього	1	2	2	2	х	2	1	1	29	28	29	28	125
	План вибракування:
16	телиць народження позаминулого року	1	2	1	-	-	-	х	х	х	х	х	х	4
17	телиць народження минулого року	х	х	х	х	х	х	-	-	-	-	-	-	х

З однієї сторони нетелі значно дешевші при закупівлі, ніж корови. З другої - рівномірне розтелення нетелей протягом запланованого періоду забезпечить рівномірний ріст виробництва молока і забезпечить налагодження відносин з молокопереробними заводами. Крім того, на протязі трьох місяців, які нетелі будуть перебувати на підприємстві, вони звикнуть до місцевості, умов утримання та годівлі, що в свою чергу позитивно вплине на молоковіддавання після розтелення, оскільки адаптаційний період пройде раніше.

Загальна кількість приплоду за рік на підприємстві буде становити 125 голів. Так як, теличок і бичків народжується приблизно порівну, то їх кількість, відповідно, буде становити 62 і 63 голови (таблиця 3.1.1).

Корів та телиць, які були на підприємстві необхідно поступово вибраковувати. Так в плановому році буде вибракувано та реалізовано на м'ясо 1 корову у вересні, яка намітиться до вибракування в березні, та 4 телиці позаминулого року народження із січня по березень. На цей час вони досягнуть 18-ти місячного віку і їх можна буде реалізовувати.

Що стосується бичків (таблиця 3.1.1), то всі, які народилися в позаминулому році (6 голів) досягнуть 18-ти місячного віку і підлягають реалізації, а частина бичків народження минулого року, які ще не досягнуть реалізаційного віку і маси, залишиться на підприємстві, а решту реалізують на м'ясо.

Частина телиць народження минулого і позаминулого років перейдуть в групу нетелей (8 голів) і будуть запліднені в плановому році.

Після планування парування корів і телиць та надходження приплоду телят складають оборот стада. У формі річного плану сільськогосподарського підприємства передбачається складання лише річного поголів'я (як у скотарстві, так і в інших галузях). Річний оборот складається з двох частин: наявність поголів'я на початок року та надходження худоби; вибуття та наявність поголів'я на кінець року. У правильно складеному обороті стада сумарна кількість поголів'я у кожній з наведених частин розрахунку повинна бути однаковою.

У обороті стада поголів'я молодняку показують за роками надходження (минулого чи позаминулого), а також за цільовим призначенням (перехід у ремонтну групу, постановка на відгодівлю, реалізація на м'ясо).

Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, середньорічне поголів'я, а також, розрахунок валового приросту за рік.

Для цього потрібно мати дані про живу масу худоби всіх статевовікових груп у досліджуваному господарстві.

Таблиця 3.1.2

Середньодобовий приріст та жива маса 1 голови великої рогатої худоби СТОВ ім. «Гагаріна»

№	Статевовікова група	Середньодобовий приріст, г.	Жива маса 1 голови, кг.
1	Телята при народженні	-	32
2	Телята віком 6 місяців	600	142
3	Телята віком 18 місяців (період запліднення і реалізації)	660	383
4	Бички віком 18 місяців	700	398
5	Доросла худоба на відгодівлі	800	498
6	Нетелі в період переходу в групу корів	250	453

Дані таблиці 3.1.2 показують, що жива маса однієї корови дорівнює 450 кг., нетеля - 450 кг., телят при народженні - 32 кг. Ці дані будуть використовуватися при розрахунках маси поголів'я на початок і кінець року в обороті стада.

Потім визначається поголів'я на кінець року шляхом додавання до поголів'я на початок року тварин, що прибудуть і віднімання тварин, що вибудуть. На кінець року кількість поголів'я повинна бути такою, яка відповідає можливостям кормової бази, наявності відповідних приміщень, оптимальній плановій структурі стада, тобто виходячи з перспектив розвитку даної галузі у підприємстві.

Жива маса на кінець року визначається таким чином: жива маса на початок року плюс жива маса тварин, що прибуде мінус жива маса тварин, що вибуде плюс валовий приріст.

За сумою поголів'я в господарстві на початок і кінець року (для корів, нетелей і дорослої худоби) і за даними поголів'я молодняку кожного місяця визначають середньорічне поголів'я.

Річний рух поголів'я великої рогатої худоби відображений в таблиці 3.1.3.

Аналізуючи дані таблиці 3.1.3, середньорічне поголів'я корів на фермі, після введення в кінці року значної кількості молодих корів зросла до 29 голів. В подальшому, майже всі розрахунки будуть проводитись саме на основі цього числа.

Загальний приріст живої маси за плановий рік становитиме 274,94 ц..

Виробництво молока, як і інших видів продукції тваринництва, планують по місяцях і кварталах року. Це необхідно для розрахунку товарної частини молока і суми грошових надходжень від реалізації, розрахунку оплати праці тваринників за кількість і якість продукції тощо.

Оскільки в календарному році корова доїться 10 міс. (при сухостійному періоді 2 міс), то за 9 міс. лактації валовий надій від корови планують приблизно на 10% менший.

Надої молока по місяцях лактації розподіляються нерівномірно. Розподіл надою молока по місяцях лактації корів наведено в таблиці 3.1.4.

Щоб визначити вихід молока по місяцях і кварталах року при дев'ятимісячній лактації потрібні дані про отелення корів за 11 останніх місяців минулого року і протягом планового року (дані розрахунків по таблиці 3.1.1).

Таблиця 3.1.3

Річний рух поголів'я великої рогатої худоби

№	Статевовікові групи худоби	Поголів'я на початок року	Прибуде	Вибуде	Поголів'я на кінець року	Середньорічне поголів'я, голів	Середньодобовий приріст, г	Приріст живої маси, ц
		голів	жива маса, ц	приплід та перехід з молодших та інших груп	купівля племінної худоби	перехід в старші та інші групи	продаж племінної худоби	реалізація на м'ясо	голів	жива маса, ц
				голів	жива маса, ц	голів	жива маса, ц	голів	жива маса, ц	голів	жива маса, ц	голів	середня жива маса 1 голови, кг	жива маса, ц
А	Б	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
1	Корови	7	31,50	114	505,00			1	4,50						120	539,80	29,38	-	х
2	Нетелі	6	23,40	8	30,64	108	442,80	114	505,00						8	35,26	34,00	350	43,44
3	Телиці народження позаминулого року	5	15,00					1	3,83			4	383	15,32	0	0	1,08	660	2,61
4	Телиці народження минулого року	13	18,20					7	26,80			0	383	0	6	19,09	11,5	660	27,70
5	Бички народження позаминулого року	6	18,60									6	398	23,88	0	0	1,75	700	4,47
6	Бички народження минулого року	15	22,50									10	398	39,80	5	15,06	12,67	700	32,36
7	Доросла худоба на відгодівлі			1	4,50							1	498	4,98	0	0	0,17	800	0,49
8	Приплід планового року:
	телички			62	19,84										62	87,70	31,00	600	67,89
	бички			63	20,16										63	89,10	32,00	600	68,99
9	Разом	х	129,20	х	580,2	х	442,80	х	540,13	х	-	х	-	83,98	х	786,10	х	х	247,94

Таблиця 3.1.4

Розрахунок поголів'я корів і виходу молока по місяцях лактації в плановому році

Показники	Розподіл надою від корови по місяцях лактації	Одиниця виміру	Місяці року	Всього за рік
	%	кг		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Місяці лактації
1	13	585	голів	1	1	2	2	2	0	2	1	1	29	28	29	98
			ц	6	6	12	12	12	0	12	6	6	170	164	170	573
2	15,2	684	голів	1	1	1	2	2	2	0	2	1	1	29	28	70
			ц	7	7	7	14	14	14	0	14	7	7	198	192	479
3	14,1	634,5	голів	1	1	1	1	2	2	2	0	2	1	1	29	43
			ц	6	6	6	6	13	13	13	0	13	6	6	184	273
4	13	585	голів	1	1	1	1	1	2	2	2	0	2	1	1	15
			ц	6	6	6	6	6	12	12	12	0	12	6	6	88
5	12	540	голів	1	1	1	1	1	1	2	2	2	0	2	1	15
			ц	5	5	5	5	5	5	11	11	11	0	11	5	81
6	11	495	голів	0	1	1	1	1	1	1	2	2	2	0	2	14
			ц	0	5	5	5	5	5	5	10	10	10	0	10	69
Вибракування і постановка на відгодівлю	х	х	голів	-	-	-	-	-	-	-	-	1	-	-	-	1
7	8,7	391,5	голів	1	0	1	1	1	1	1	1	2	1	2	0	12
			ц	4	0	4	4	4	4	4	4	8	4	8	0	47
8	7,6	342	голів	1	1	0	1	1	1	1	1	1	2	1	2	13
			ц	3	3	0	3	3	3	3	3	3	7	3	7	44
9	5,4	243	голів	1	1	1	0	1	1	1	1	1	1	2	1	12
			ц	2	2	2	0	2	2	2	2	2	2	5	2	29
Надій молока	100	4500	всього	40	41	47	55	64	58	62	62	60	218	401	576	1684

В таблиці 3.1.5 відображено рух корів по місяцях лактації. На другому місяці лактації буде поголів'я, яке в минулому місяці знаходилося на першому місяці лактаційного періоду, а на третьому - те, що було на другому місяці лактації і т. д. до дев'ятого місяця лактації включно. Тобто одне й те ж поголів'я у кожному з наступних місяців переходить на наступний місяць лактаційного періоду.

Вибракувані корови при плануванні помісячного надою молока виключають із розрахунків по місяцях їх вибуття після закінчення шостого місяця лактації. Вони перебуватимуть на відгодівлі ще два місяці, а після цього вибуватимуть, тобто через вісім місяців після отелення.

Далі обчислюється валовий надій молока по місяцях року множенням кількості корів кожного року на середній надій від корови у відповідному місяці лактації.

Вкінці підсумовуються валові надої по кожному місяці календарного року для розрахунку плану виробництва і реалізації молока. Для розрахунку цього плану також потрібні дані про товарність молока, середній вміст жиру в молоці та середні ціни реалізації молока.

Вважаємо, що рівень товарності молока у стійловий період - 90%, а в пасовищний - 85%.

Продаж молока розраховують в перерахунку на базисний вміст жиру. Тобто множимо кількість реалізованого молока в натурі на вміст жиру ділимо на базисний вміст жиру в молоці. Вважається, що плановий вміст жиру в молоці в стійловий період - 3,8%, в пасовищний - 3,5%. Базисна жирність молока - 3,4%.

Після проведених розрахунків стає очевидним той факт, що на протязі планового року середня жирність молока буде вища за базисну, що штучно збільшить виробництво молока. Середня ціна реалізації 1 ц. молока, за даними маркетингового відділу ЗАТ «Богуславського маслозаводу», вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 200 грн., що загалом задовольнить планові потреби.

Таблиця 3.1.5

План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах 2009 року

Місяці та квартали	Надій молока, ц	Реалізація молока, ц	Середня ціна реалізації 1 ц, грн.	Сума грошових надходжень, тис. грн.
		в натурі	в перерахунку на базисну жирність
1	2	3	4	5	6
Січень	40	34	38	210	7
Лютий	41	35	39	209	8
Березень	47	40	45	205	9
Разом за перший квартал	129	109	122	x	24
Квітень	55	47	52	195	9
Травень	64	54	56	186	10
Червень	58	49	51	169	8
Разом за другий квартал	177	151	159	x	26
Липень	62	52	54	178	8
Серпень	62	52	54	185	8
Вересень	60	51	52	187	9
Разом за третій квартал	183	156	160	x	25
Жовтень	218	185	207	190	37
Листопад	401	341	381	203	69
Грудень	576	489	547	213	103
Разом за четвертий квартал	1194	1015	1135	х	209
Всього за рік	1684	1431	1577	х	285

3.2 Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік

В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання корів. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієнічних умов утримання. Породні особливості також, є одним з важливих факторів, що визначають молочну продуктивність. Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25-50%.

В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Основними принципами раціональної організації кормової бази є:

· кормова база повинна відповідати напряму і спеціалізації тваринництва в даному господарстві;

· загальний обсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивність;

· ефективне використання землі на основі оптимального поєднання польового і культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням;

· рівномірне і безперебійне забезпечення біологічно повноцінними і високоякісними кормами протягом року;

· оптимальне задоволення потреби худоби в повноцінних кормах при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю корму.

Кормова база формується з різних видів кормів залежно від галузі тваринництва і з урахуванням природно-економічних умов господарства. Загальну кількість кормів і окремих груп їх обчислюють у кормових одиницях. В Україні за одиницю загальної поживності кормів прийнята поживність 1 кг. вівса середньої якості.

Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.

У багатьох сільськогосподарських підприємствах раціональна організація кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормів:

· внутрішньогосподарських - польове і лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування;

· негосподарських - поставки в межах міжгосподарської кооперації, обмін, купівля мінеральних добавок, преміксів і т. д.

За будь-якої схеми організації кормових джерел мета одна - ефективне забезпечення тваринництва різноманітними кормами.

У сільськогосподарських підприємствах річну потребу в кормах планують на календарний (з 1 січня по 31 грудня) та господарський (від урожаю планового до врожаю майбутнього) роки. У першому випадку, крім потреби, обчислюють вартість кормів, яку використовують для планової калькуляції собівартості продукції тваринництва. Потреба в кормах на господарський рік розраховується від урожаю планового до урожаю наступного року та включає кількість їх для тваринництва підприємства, страховий фонд та продаж іншим підприємствам згідно з договорами. Це основа для планування виробництва та придбання кормів.

При плануванні кормів на календарний рік беруть поголів'я худоби на кінець планового року. По тих групах тварин, де немає поголів'я на кінець року беруть середньорічне поголів'я.

Для того щоб спланувати потребу в кормах для корів, необхідно спочатку розв'язати задачу оптимізації раціону годівлі для середньої корови.

Таблиця 3.2.1

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на зимово-стійловий період

Корми	кукурудза	горох	сіно	сінаж	солома	силос	буряки	жом	фосфат	сіль		Тип обмеження	Обсяг обмеження	Різниця
Вартість 1кг,коп.	65,31	73,14	14,8	9,40	4,70	6,10	15,30	4,60	47,00	53,00	Вартість
Корми, кг	1,56	1,30	2,70	4,50	0,00	31,06	9,48	0,00	0,12	0,09	624,52
	Поживність кормів	Сумарне споживання
Кормові одиниці, кг	1,27	1,16	0,57	0,34	0,37	0,26	0,14	0,12	0,00	0,00	15,97	>	12,61	3,37
Обмінна енергія, МДж.	11,50	11,20	7,20	3,60	6,10	3,10	1,60	1,10	0,00	0,00	179,64	>	148,10	31,64
Перетравний протеїн, г	63,00	143,00	84,00	37,00	12,00	16,00	9,00	7,00	0,00	0,00	1260,00	>	1260,00	0,00
Сира клітковина, г	68,00	57,00	224,00	97,00	346,00	119,00	13,00	34,00	0,00	0,00	5040,85	>	4110,00	930,85
Цукор,г	45,40	35,50	37,30	10,00	11,10	4,30	77,90	6,20	0,00	0,00	1135,00	>	1135,00	0,00
Кальцій, г	2,00	2,60	10,40	6,00	4,90	2,40	0,60	1,30	360,00	0,00	186,10	>	89,00	97,10
Фосфор,г	2,40	3,70	2,10	1,00	1,00	0,70	0,30	0,20	160,00	0,00	63,00	>	63,00	0,00
Каротин, мг	0,00	0,00	29,00	21,00	0,00	13,00	0,00	0,00	0,00	0,00	576,54	>	565,00	11,54
Грубі корми, кг	0,00	0,00	1,00	1,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	7,20	>	4,00	3,20
Суха речовина, кг	0,86	0,86	0,82	0,41	0,88	0,33	0,14	0,13	0,95	0,95	18,30	<	18,30	0,00
Концентровані корми, кг	1,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	2,86	<	4,20	1,34
Дерть, кг	0,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	1,30	<	1,30	0,00
Сіно, кг	0,00	0,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	2,70	<	2,70	0,00
Сінаж, кг	0,00	0,00	0,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	4,50	<	4,50	0,00
Жом, кг	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	1,00	0,00	0,00	0,00	<	15,00	15,00
Сіль, кг	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	1,00	0,09	>	0,09	0,00

Таблиця 3.2.2

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів'я корів на зимово-стійловий період

Корми	Витрати кормів на 1 ц., ц	Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц	Страховий фонд, %	Всього кормів в плановому році, ц	Вартість 1 ц. кормів, грн..	Вартість кормів всього, тис. грн.
кукурудза	1,56	97	10	97	65,31	6,31
горох	1,30	80	10	80	73,14	5,87
сіно	2,70	167	10	167	14,80	2,47
сінаж	4,50	278	10	278	9,40	2,61
силос	31,06	1916	20	1920	6,10	11,71
буряки	9,48	585	15	586	15,30	8,96
фосфат	0,12	8	0	8	47,00	0,36
сіль	0,09	5	0	5	53,00	0,29
Всього	х	х	х	3140	х	38,59

Аналіз моделі оптимізації раціону для корів на зимово-стійловий період показав скільки кормів певних груп повинні на підприємстві згодувати корові за один день, щоб забезпечити відповідну продуктивність та підтримувати життєдіяльні процеси в організмі. Потім розраховується потреба в кормах на зимово-стійловий період (він становити 202 дні) в плановому році та додається страховий фонд, що забезпечує стабільність кормової бази. Страховий фонд згладжує коливання урожайності культур у несприятливі роки. Він встановлюється для кожної групи кормів в різних розмірах.

Аналогічно розраховується потреба в кормах на літньо-пасовищний період, який продовжується 163 дні.

Загальна потреба в кормах на плановий календарний рік для корів дорівнює 63 тис. грн..

Таблиця 3.2.3

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на літньо-пасовищний період

Корми	кукурудза	горох	зелені	солома	фосфат	сіль		Тип обмеження	Обсяг обмеження	Різниця
Вартість 1кг,коп.	65,31	73,14	6,10	4,70	47,00	53,00	Вартість
Корми, кг	1,94	0,00	62,00	2,00	0,12	0,09	524,72
	Поживність кормів	Сумарне споживання
Кормові одиниці, кг	1,27	1,16	0,17	0,37	0,00	0,00	13,75	>	12,60	1,15
Обмінна енергія, МДж.	11,5	11,20	1,90	6,10	0,00	0,00	152,32	>	148,00	4,32
Перетравний протеїн, г	63,00	143,00	23,00	12,00	0,00	0,00	1572,29	>	1260,00	312,29
Сира клітковина, г	68,00	57,00	53,00	346,00	0,00	0,00	4110,00	>	4110,00	0,00
Цукор,г	45,4	35,50	28,00	11,10	0,00	0,00	1846,33	>	1135,00	711,33
Кальцій, г	2,00	2,60	1,90	4,90	360,00	0,00	174,55	>	89,00	85,55
Фосфор,г	2,40	3,70	0,60	1,00	160,00	0,00	63,00	>	63,00	0,00
Каротин, мг	0,00	0,00	37,00	0,00	0,00	0,00	2294,00	>	565,00	1729,00
Грубі корми, кг	0,00	0,00	0,00	1,00	0,00	0,00	2,00	<	2,00	0,00
Суха речовина, кг	0,86	0,86	0,20	0,88	0,95	0,95	16,03	<	17,50	1,47
Концентровані корми, кг	1,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00	1,94	<	4,20	2,26
Зелена маса, кг	0,00	0,00	1,00	0,00	0,00	0,00	62,00	<	62,00	0,00
Сіль, кг	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	1,00	0,09	>	0,09	0,00

Таблиця 3.2.4

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів'я корів на літньо-пасовищний період

Корми	Витрати кормів на 1 ц., ц	Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц	Страховий фонд, %	Всього кормів в плановому році, ц	Вартість 1 ц. кормів, грн..	Вартість кормів всього, тис. грн.
кукурудза	1,94	88	10	88	65,31	5,78
зелені	62,00	2823	10	2826	6,10	17,24
солома	2,00	91	20	91	4,70	0,43
фосфат	0,12	5	0	5	47,00	0,26
сіль	0,09	4	0	4	53,00	0,21
Всього	х	х	х	3015	х	23,92

Але крім молочного стада є ще й супутнє поголів'я. Щоб спланувати потребу в кормах і на нього потрібно визначити загальний приріст живої маси (це валовий приріст і маса народжених телят) та, знаючи структуру раціону і норму витрачання кормів на одиницю приросту, можна знайти загальну вартість кормів. Так, за даними таблиці 3.2.5, ця вартість становить майже 94 тис. грн..

Загальна вартість кормів на плановій рік визначається сумою вартості кормів молочного стада та вартості кормів, витрачених на приріст живої маси. Ця сума буде становити 156 тис. грн..

Забезпечення кормами поголів'я тварин здійснюється протягом господарського року. В літньо-пасовищний період поголів'я знаходиться на випасних майданчиках та заготовлюються корми на зимово-стійловий період.

Потребу в зелених кормах забезпечують за рахунок природних угідь, сіяних культур, гички буряків та ін..

Визначення потреби в зеленому кормі здійснюють множенням середньорічного поголів'я тварин на норму використання зеленого корму протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів'я (обсягів продукції) і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.

Таблиця 3.2.5

Загальна кількість кормів та їх вартість на плановий приріст живої маси великої рогатої худоби

Корми	Витрати кормів на 1 ц., ц	Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц	Страховий фонд, %	Всього кормів в плановому році, ц	Вартість 1 ц., грн..	Вартість всього, тис. грн.
кукурудза	1,62	466,50	10	513	53,00	27,20
сіно	0,90	259,20	10	285	14,80	4,22
сінаж	3,00	863,80	10	950	9,40	8,93
солома	0,90	259,20	20	311	4,70	1,46
силос	13,05	3758,00	20	4509	6,10	27,51
жом	5,00	1440,00	0	1440	4,60	6,62
горох	13,00	3743,00	0	3743	4,20	15,72
молоко збиране	2,25	647,90	0	648	3,45	2,24
Всього	х	х	х	х	х	93,89

Щоб оптимально організувати забезпечення тварин зеленими кормами та своєчасне заміщення однієї культури іншою в найкращій стиглості протягом пасовищного періоду розробляють схеми зеленого конвеєру (табл. 3.2.6). При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів'я тварин або плану виробництва продукції. Для цього можна взяти поголів'я (продукцію) лише головної тваринницької галузі, яка є основним споживачем зеленого корму.

Схеми зеленого конвеєра розробляють для кожної зони, які в господарстві уточнюють залежно від площ і урожайності пасовищ, окремих культур та строків надходження зеленої маси, видового складу тваринництва.

Доцільно також зробити розбивку по декадах, враховуючи, що окремі місяці мають 31 день.

Тривалість пасовищного періоду, протягом якого використовується зелений корм в господарстві становить 163 дні (ІІ декада травня - ІІ декада жовтня). Загальну потребу в зеленому кормі розбивають по місяцях використання зеленого конвеєру, а потім по декадах.

Таблиця 3.2.6

Схема зеленого конвеєру підприємства на 2008 рік

Показник	Площа, га	Урожайність, ц/га	Кількість зеленої маси, ц	Строки використання	Період використання	Використання зеленої маси по місяцях і декадах
						Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень
						10	11	10	10	10	10	10	11	10	10	11	10	10	10	10	10
Потреба в зелених кормах			2826			163	173	191	173	173	173	173	173	191	173	173	191	173	173	173	173	173
Надійде від природних угідь	9	100	900				77	85	66	66	66	58	58	64	41	41	45	48	48	48	45	45
Нестача (нижче її покриття)			1926				96	106	107	107	107	115	115	127	133	133	146	125	125	125	128	128
Озиме жито	0,89	160	143	11.05	31.05	21	10	11
							96	47
Озима пшениця	0,44	150	65	25.05	05.06	12		7	5
								30	36
Багаторічні трави, І укіс	0,91	150	137	25.05	15.06	22		7	10	5
								30	72	36
Горох	0,47	151	72	11.06	20.06	10				10
										72
Овес	0,67	160	107	21.06	30.06	10					10
											107
Багаторічні трави, ІІ укіс	1,44	120	173	01.07	20.07	20						10	10
												115	58
Кукурудза + горох першого строку сівби	0,92	200	185	11.07	31.07	21							10	11
													58	127
Кукурудза + горох другого строку сівби	1,21	220	265	01.08	20.08	20									10	10
															133	133
Кукурудза молочно-воскової стиглості	0,42	320	136	21.08	10.09	21											11	10
																	73	63
Багаторічні трави, ІІІ укіс	2,36	58	136	21.08	10.09	21											11	10
																	73	63
Кукурудза + горох післяукісні та післяжнивні	1,00	250	251	11.09	30.09	20													10	10
																			125	125
Сумішки бобових, злакових і капустяних культур,	1,28	100	128	01.10	20.10	20															10	10
																					64	64
Гичка цукрових буряків	1,17	110	128	01.10	20.10	20															10	10
																					64	64

Примірне співвідношення виходу зеленої маси з природних пасовищ таке:

§ у травні - 18%: І декада - 9%, ІІ декада - 9%;

§ у червні - 22%: І декада - 7%, ІІ декада - 7%, ІІІ декада - 8%;

§ у липні - 20%: І декада - 7%, ІІ декада - 7%, ІІІ декада - 8%;

§ у серпні - 14%: І декада - 4%, ІІ декада - 5%, ІІІ декада - 5%;

§ у вересні - 16%: І декада - 5%, ІІ декада - 5%, ІІІ декада - 6%;

За даними таблиці 2.1.1, в підприємстві є виділена площа під пасовища - 9 га. Від них на протязі пасовищного періоду буде надходити 900 ц. зеленої маси. Майже по всіх місяцях її не вистачатиме для покриття загальної потреби в зелених кормах, тому її буде компенсовано з культурних пасовищ, сіяних культур та післяжнивних посівів.

Але в липні природні пасовища покриють повністю дефіцит зелених кормів і без інших кормових площ, навіть з великим запасом. Ця зелена маса буде використана на додаткову заготівлю кормів на зимово-стійловий період, а також на випадок скорочення урожайності культур в більш напружений період - введення нових корів у молочне стадо в вересні - жовтні планового року.

Праця, як доцільна діяльність людини, є основою всякого матеріального виробництва. вона завжди має матеріальну основу і спрямована на задоволення матеріальних потреб людини. Трудові ресурси підприємства, як носій праці, це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці. Планування оплати праці є неодмінною складовою виробничого плану. Оплата праці працівників молочнотоварної ферми складається з тарифного фонду та доплат і премій. План оплати праці розраховують на основі чисельності працівників.

Планування трудових ресурсів в сільському господарстві має на меті встановити забезпеченість підприємства робочою силою та використання її протягом року. Слід зазначити, що потреба в трудових ресурсах у різні періоди року є неоднаковими, оскільки зумовлюється сезонністю виробництва. а також і те, що тваринництво і, зокрема, скотарство значно менш сезонна галузь, що створює більш сприятливі умови для рівномірного виробництва продукції та використання робочої сили.

Плануючи чисельність працівників тваринництва, враховують середньорічне поголів'я худоби за видами і технологічними групами, обґрунтовані норми обслуговування тварин одним працівником, що прийняті в даному господарстві.

Розрахунок чисельності працівників молочної ферми відображено в таблиці 3.2.7.

На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів за добу, реконструювати існуючі приміщення в приміщення з боксовим типом утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів.

На основі оновленої техніки та прогресивних норм навантаження на одного працівника розрахунки в таблиці 3.2.7, показують, що поголів'я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів'ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.

Але, так як поголів'я корів збільшиться лише в кінці року, немає економічної доцільності тримати всю кількість необхідних працівників протягом всього року. Необхідно поступово збільшувати їх кількість, залежно від кількості введених корів.

В зв'язку з цим в підприємстві тимчасово буде введено погодинну оплату праці на молочнотоварній фермі для адаптації до нових умов праці та освоєнням нових технологій.

Загальний річний фонд оплати праці працівників молочнотоварної ферми буде становити 54,32 тис. грн..

Таблиця 3.2.7

Розрахунок чисельності та річного фонду оплати праці працівників молочнотоварної ферми

№	Категорії працівників	Обсяг робіт	Норма навантаження на 1 працівника, гол.	Чисельність працівників, чол.	Річні витрати робочого часу, люд.-днів.	Тарифний розряд	Тарифна (місячна) ставка, грн. (година)	Річний фонд оплати працівника, тис. грн..
					на 1 працівника	всього
1	Оператори доїльного залу	28	75	1,00	279	279,00	5	4,60	8,98
2	Оператори в родильному відділенні	2	10	1,00	279	279,00	6	5,34	10,43
3	Технік штучного осіменіння	29	120	0,24	365	89,36	6	5,34	3,34
4	Тракторист	29	400	1,00	365	365,00	4	4,00	10,22
5	Слюсар-електрик	29	400	0,07	365	26,81	4	4,00	0,75
6	Ветеринарний санітар	29	200	0,15	365	53,62	3	3,55	1,33
7	Нічний сторож	29	200	0,15	365	53,62	4	4,00	1,50
8	Робочий з приготування кормів	29	200	0,15	365	53,62	4	4,00	1,50
9	Бригадир	29	200	0,15	365	53,62	Ставка	1200,00	2,12
10	Разом	х	х	3,91	3113	1254,00	х	х	40,17
11	Доплати:
	за продукцію	10,04
	за роботу в святкові дні	1,08
	відпускні	3,01
12	Всього	54,32

3.3 Планування собівартості продукції молочного скотарства на 2009 рік

Собівартість виражає у грошовій формі індивідуальні витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції в конкретних економічних умовах. Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі науково обґрунтованого їх споживання відповідно до технологічних умов та вимог навколишнього середовища.

Розрахунок витрат і собівартості продукції молочного скотарства відображено в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

Планування витрат і собівартості продукції молочного скотарства

№	Елементи собівартості	Витрати, тис. грн.	Структура собівартості, %
1	Витрати на оплату праці	54,32	16,72
2	Паливо та мастильні матеріали	23,57	7,26
3	Засоби захисту тварин	2,94	0,90
4	Корми	62,50	19,25
5	Роботи та послуги	3,85	1,18
6	Витрати на ремонт необоротних активів	11,54	3,55
7	Інші витрати на утримання основних засобів	144,30	44,43
8	Інші витрати	21,75	6,70
Разом витрат	324,77	100,00
9	Собівартість молодняка	10,27
10	Собівартість гною	0,07
Собівартість всього	314,42

Аналіз розрахунків по таблиці 3.3.1 приводить до таких висновків: плановий рівень собівартості 1 ц. молока забезпечується, відносно планового рівня продуктивності корів, на рівні 52 грн..

Проте, планову продуктивність планувалось збільшити за рахунок збільшення в структурі стада молодого високопродуктивного поголів'я та доведенням молочного стада до 120 голів до кінця року. А оскільки поголів'я збільшилось тільки в кінці року, тому необхідне валове виробництво виробити не вийде, що видно в таблиці 11, а отже, і собівартість виробленого молока буде більшою - приблизно 186 грн. за 1 ц.

Така собівартість пов'язана з тим, що даний рік є перехідним і деякі витрати не відображають об'єктивних причин такого високого нарахування.

Наприклад, відрахування на ремонт необоротних засобів та інші витрати на утримання основних засобів проводилися на основі амортизаційних відрахувань (табл. 3.3.2).

Таблиця 3.3.2

Розрахунок амортизаційних відрахувань на молочнотоварній фермі СТОВ ім. «Гагаріна»

Засоби виробництва	Балансова вартість, тис. грн.	Річна норма амортизації, %	Загальна сума амортизації, тис. грн.
Будівлі	235,04	7,4	17,39
Споруди	599,75	7,4	44,38
Обладнання	479,8	17,2	82,53
Разом	1314,59	х	144,30

Балансова вартість всіх засобів виробництва розрахована на поголів'я в 200 голів, а середньорічне поголів'я становить лише близько 30, хоча до кінця року і буде забезпечене поголів'я в 120 голів молочного стада.

Річна норма амортизації на різні групи засобів виробництва нараховується у різних відсотках, залежно від рівня зношуваності їх у процесі виробництва. Загальна сума амортизаційних відрахувань за рік в даному підприємстві буде становить у плановому році 144 тис. грн., а ремонт необоротних засобів (8% від річної суми амортизаційних відрахувань) - 12 тис. грн..

Такий рівень собівартості буде забезпечений лише в поточному плановому році. В наступному, де на початок року вже буде забезпечено 120 голів молочного стада, а до кінця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування).

3.4 Перспектива розвитку молочного скотарства в СТОВ ім. «Гагаріна» на 2009 - 2015 роки

На сучасному етапі склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва, всі галузі якого залишаються збитковими. Щоб уникнути цього, необхідно проводити інтенсифікацію виробництва продукції тваринництва.

Під інтенсифікацією слід розуміти такий напрям розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва (у т. ч. шляхом підвищення рівня збалансованості всіх його елементів), застосування більш ефективних засобів виробництва.. Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі.

В СТОВ ім. «Гагаріна» розвиток молочного скотарства направлений на переоснащення та реструктуризацію молочних ферм на основі інтенсифікації виробництва (табл. 3.4.1).

Таблиця 3.4.1

Перспективи розвитку молочного скотарства

Показники	2007	2009	2015
Поголів'я корів, гол.	7	120	800
Річний надій на 1 корову, кг.	2700	5000	7000
Виробництво молока, ц.	190	6000	56000
Реалізовано молока, ц.	119	5000	44800
Собівартість 1 ц молока, грн.	168	186	130
Середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.	109	200	200
Прибуток з 1 ц молока, грн.	-33	14	70
Прибуток всього, тис. грн.	-7	70	3136
Рівень рентабельності, %	-35	7,5	53,8

В проектній потужності плану розвитку молочного скотарства, представленого в даній роботі закладена річна продуктивність однієї корови 7000 літрів, поголів'я корів молочного стада - 800 голів та, відповідно, валове виробництво молока вищого та першого ґатунку 56000 ц. в рік. При рівні товарності 85% та середній ціні реалізації в 200 грн. за 1 ц. загальний прибуток становитиме 3136 тис. грн., а рівень рентабельності - 53,8%. Собівартість 1 ц молока, при цьому, становитиме 130 грн..

Все це буде здійснюватися в декілька етапів.

Перший - це забезпечення галузі тваринництва просте відтворення на рівні 10 % рентабельності. На цьому рівні планується:

· закупити 108 голів нетелей молочного напряму на 6-му місяці тільності;

· удосконалити систему годівлі та кормовиробництва, щоб забезпечити необхідну кількість і якість кормів, а також структуру раціону;

· провести ремонт та реконструкцію однієї ферми на 200 голів, зробивши безприв'язно-боксову систему утримання корів;

· закупити та установити доїльну установку типу «Ялинка»;

· установити танк-охолоджувач для охолодження та зберігання молока.

Нетелі потрібно вводити в оборот не за один місяць, а рівномірно розподілити по місяцях через 3 місяця вони розтеляться і перейдуть в групу корів. Цим буде забезпечено рівномірне розподілення додаткової кількості корів по місяцях, а також економічно вигідніше, тому що нетелі дешевші ніж корови. Відповідно, перед тим як вводити таку значну кількість тварин в оборот, необхідно забезпечити і відповідний об'єм кормів. Цим буде забезпечено оновлення поголів'я молочного стада та підвищено середній надій на одну корову.

Крім того успішний розвиток тваринництва, висока його продуктивність можуть бути забезпечені в господарстві тільки за умов добре організованої сталої кормової бази. Внаслідок нераціонального використання землі та неефективного використання добрив, проблема кормовиробництва потребує розв'язання на основі максимального використання біологічних факторів, включаючи потенціал рослинних ресурсів у поєднанні з економічно доцільними обсягами застосування матеріальних засобів. Тобто:

· відновлення площ кормових культур у структурі посівів до рівня 30% для забезпечення виробництва 45-55 ц корм. од. на умовну голову тварин;

· збільшення частки бобових зернофуражних культур до 25-30%, багаторічних трав - до 40%, раціональне розміщення їх у системі сівозмін;

· застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, заготівлі та зберігання кормів.

Кормовиробництво має забезпечувати високу продуктивність, конкурентоспроможність, а отже, прибутковість тваринництва.

Перед тим, як закуповувати тварин з високою продуктивністю, необхідно забезпечити їх відповідними умовами утримання.

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв'язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів Більше 95% корів утримують на прив'язі і доять у стійлах у доїльні відра або молокопровід. Середнє навантаження на одного оператора становить 18 корів І лише 1% корів утримують безприв'язно і доять у залах на установках «Тандем», «Ялинка» і УДС-3. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв'язно і доять у залах Поширення доїльних залів із сучасним обладнанням швидко прогресує. Безприв'язне утримання та доїння у залах знижує витрати праці до 1,5 - 2,0 люд.-год. на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, дає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння. Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.

Переваги доїльних залів підтверджуються досвідом роботи тих господарств різних регіонів України, які за останні п'ять років впровадили у себе сучасні зали. Ці господарства на власному досвіді переконались, що доїльний зал дає реальну можливість одержати в теперішніх складних економічних умовах прибуткове молоко. У доїльному залі один оператор може обслуговувати залежно від типу установки і рівня її автоматизації близько 100 - 200 корів, тобто у 6-10 разів більше від середнього показника по Україні. Захворювань корів маститами при цьому в 3-5 разів менше, ніж при доїнні в стійлах у молокопровід чи відра. Молоко з доїльного залу за якістю відповідає всім вимогам стандартів, що діють в Україні та світі.

Багато сучасних танків охолоджувачів мають функцію, яка дозволяє під час охолодження приблизно однієї тонни молока одержувати 300 літрів води, нагрітої до 50 градусів за Цельсієм. Вона підводиться до системи гарячої води в доїльно-молочному блоці. Така установка не зливає теплу воду в каналізація, а спрямовує на потреби ферми.

Наступний етап - виведення проекту на планові показники. Тут вже потрібно обладнати решту 3 корівники по такій же самій схемі, довести поголів'я молочного стада до 800 голів та вивести на річну продуктивність однієї голови 7000 кг..

Висновки і пропозиції

У бакалаврській роботі здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми забезпечення якості молочної продукції.

1. У роботі показані основні тенденції розвитку світового ринку молока та молочної продукції. Відображена динаміка розвитку молокопродуктового підкомплексу різних країн світу. Також наведена деякі аспекти аналізу ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу країни.

2. Основним завданням аналізу виробництва продукції молочного скотарства є пошук можливостей нарощування виробництва продукції, поліпшення її асортименту та якості, а в методиці аналізу особливу увагу слід приділяти тваринам.

3. Виробництво продукції молочного скотарства аналізують за певною системою показників:

· аналіз виконання плану виробництва продукції молочного скотарства;

· аналіз виконання плану поголів'я тварин;

· аналіз виконання плану продуктивності тварин;

· визначення зміни поголів'я тварин та їх продуктивності на вихід валової продуктивності тварин;

· забезпеченість тварин приміщеннями і кормами;

· аналіз механізації виробничих процесів у молочному скотарстві

Така всебічна оцінка виробничого потенціалу тваринництва є основою розробки стратегії його розвитку і передумовою обґрунтованого передбачення величини результативних показників, що підвищує ефективність управління галуззю.

4. При вивченні діяльності будь-якого підприємства спочатку оцінюють стан його розвитку. Проте, для більш глибокого вивчення було враховано умови, в яких воно функціонує.

На півдні Київської області здавна розводили молочне скотарство, якому сприяли природні умови. Завдяки цьому розвивалась і інфраструктура цього виду сільськогосподарської діяльності. В Богуславському районі та районах, які знаходяться поруч побудовані масло- та молокозаводи. Побудовано також комбікормовий завод.

За аналізований період ефективність роботи підприємства знаходиться на досить низькому рівні. За дані 3 роки, найгірша ситуація склалася в 2006 році, коли загальна сума збитку від виробництва сільськогосподарської продукції складала 424 тис. грн.. В 2007 році ця ситуація покращилась, але не на стільки, щоб говорити про вдале господарювання. На підприємстві такі негативні результати пояснюють поганими погодними умовами. Спеціалізація підприємства - зерновиробництво, при чому за останні 3 роки вона не змінювалася.

5. За останні 3 роки середньорічне поголів'я корів зменшилось на 65%. Це спонукало і зниження валового виробництва молока на 56%. З іншої сторони, на 55% збільшився середній надій на 1 корову, але він все ж залишається на дуже низькому рівні (приблизно 9 літрів від однієї корови за добу).

Дещо знизилась виробнича собівартість 1 ц молока (на 20%), а ціна реалізації зросла на 36%. Але все ж таки ця ціна не компенсовує витрат і за останні 3 роки виробництво молока було збиткове.

У сукупності дії факторів загальне зниження виробництва молока склало 171 ц., або 11 тис. грн., при ціні реалізації 65,57 грн. за 1 ц.. За рахунок зменшення середньорічного поголів'я валове виробництво знизилось на 351 ц., або 23 тис. грн., але за рахунок збільшення продуктивності корів відбулось збільшення валового надою на 180 ц., або 12 тис. грн..

Тільки аналіз ефективності за системою показників дає змогу об'єктивно оцінити віддачу виробничого потенціалу галузі, намітити основні напрями зміни стратегії її розвитку.

6. Динаміка собівартості 1 ц. свідчить, що за останні 3 роки вона дещо знизилась (на 21%) і за 2007 рок становила 142 грн.. Така собівартість є досить високою як по господарству, так і по країні вцілому, оскільки ціна реалізації 1 ц. молока становила 100 - 150 грн..

Загальне зниження собівартості 1 ц. молока склало 33 грн.. Але за рахунок збільшення річної продуктивності корів на 55 % собівартість 1 ц. молока знизилась на 59 грн., а за рахунок значного зменшення середньорічного поголів'я тварин (на 65 %) та невідповідного зниження виробничих затрат (зокрема постійних витрат) відбувся ріст собівартості 1 ц. молока на 26 грн.. При постатейному аналізі можна визначити ступінь впливу кожного елемента статей витрат на зміну собівартості 1 ц. молока. Загальне зниження собівартості молока за аналізований період склало 34 %.

Основні резерви зниження собівартості молочного скотарства: використання яких не потребує додаткових витрат; які потребують незначних інвестицій; та які потребують значних додаткових інвестиціях. Лише за таких умов можливе систематичне планомірне зниження собівартості сільськогосподарської продукції.

7. Молоко українського виробництва є неконкурентоспроможне на зовнішньому ринку. У зв'язку з невідповідною гармонізацією українського стандарту на молокопродукти з міжнародним стандартом ISO, деякі країни на певний період припиняють поставки українських молочних продуктів від певних заводів на свою територію. Особливо відчутного удару зазнають малі приватні виробники молока. Основною причиною є - незадовільна якість молока, яке виробляється населенням.

8. Продуктивність тварин в СТОВ ім. «Гагаріна», знаходиться на досить низькому рівні - 2700 л. на рік (або приблизно 9 л. на добу), тоді як в підприємствах розвинутих країн світу цей показник знаходиться в межах 7000 - 9000 л. на рік (або 20 - 30 л. на добу). Цьому пояснень є багато, але основне - застарілі технології виробництва та первинної переробки молока та, що особливо важливо, недотримання їх в повному обсязі. Вихід з такої ситуації - переоснащення та реконструкція молочних ферм. Це найбільш ефективний шлях розвитку скотарства.

Щодо самої продуктивності корів, то для забезпечення простого відтворення на фермі, тобто 10% рівня рентабельності, потрібна продуктивність однієї голови на рівні 5000 літрів за рік. Таку прибавку в продуктивності можна забезпечити за рахунок введення значної кількості високопродуктивних молодих корів в основне стадо.

Для цього, починаючи з червня місяця, потрібно закуповувати нетелей на 6-ому місяці тільності, а з вересня вони будуть отелюватися і перейдуть в групу корів. Така система введення тварин на підприємство має декілька позитивних сторін. З однієї сторони нетелі значно дешевші при закупівлі, ніж корови. З другої - рівномірне розтелення нетелей протягом запланованого періоду забезпечить рівномірний ріст виробництва молока і забезпечить налагодження відносин з молокопереробними заводами.

Загальна кількість приплоду за рік на підприємстві буде становити 125 голів. Корів та телиць, які були на підприємстві необхідно поступово вибраковувати. Середньорічне поголів'я корів на фермі, після введення в кінці року значної кількості молодих корів зросла до 29 голів, а загальний приріст живої маси за плановий рік становитиме 274,94 ц..

На протязі планового року середня ціна реалізації 1 ц. молока, за даними маркетингового відділу ЗАТ «Богуславського маслозаводу», вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 200 грн., що загалом задовольнить планові потреби.

9. В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Загальна вартість кормів на плановій рік визначається сумою вартості кормів молочного стада та вартості кормів, витрачених на приріст живої маси. Ця сума буде становити 107 тис. грн..

Щоб оптимально організувати забезпечення тварин зеленими кормами та своєчасне заміщення однієї культури іншою в найкращій стиглості протягом пасовищного періоду розробляють схеми зеленого конвеєру. Його розробляють для кожної зони, які в господарстві уточнюють залежно від площ і урожайності пасовищ, окремих культур та строків надходження зеленої маси, видового складу тваринництва. Тривалість пасовищного періоду, протягом якого використовується зелений корм в господарстві становить 163 дні (ІІ декада травня - ІІ декада жовтня).

На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів за добу, реконструювати існуючі приміщення в приміщення з боксовим типом утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів.

На основі оновленої техніки та прогресивних норм навантаження на одного працівника розрахунки показують, що поголів'я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів'ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.