Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

Продукція молочного скотарства. Система показників, за якими оцінюють виробництво продукції. Конкурентоспроможність молока українського виробництва. Обґрунтування виробної програми. Рекомендації щодо підвищення ефективності та перспективного розвитку.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2009
Размер файла 198,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ВИПУСКНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

05.02.05. - БР. 538 «С» 2008 03 20. 046. ПЗ

СИДОРЕНКА ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИЧА

2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Економічний факультет

Спеціальність 6.050.100 - «Економіка підприємства»

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри статистики та економічного аналізу, д. ек. н.,

професор __________(Савчук В. К.)

«___» __________________ 2008 р.

Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

Пояснювальна записка до випускної роботи

05.02.05. - БР. 538 «С» 2008 03 20. 046. ПЗ

Студент-випускник ___________________________ (В. М. Сидоренко)

Керівник випускної роботи

к. ек. н., доц. _________________________________ (О. Ф. Кирилюк)

2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Економічний факультет

Спеціальність 6.050.100 - «Економіка підприємства»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри статистики та економічного аналізу, д. ек. н.,

професор __________(Савчук В. К.)

«___» __________________ 2008 р.

ЗАВДАННЯ

до випускної бакалаврської роботи

студенту Сидоренку Володимиру Миколайовичу

Тема роботи: Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку на прикладі СТОВ «ім. Гагаріна» Богуславського району Київської області

Затверджено наказом ректора від 20.03.2008 р. № 538 «С»

2. Термін здачі студентом завершеної роботи на кафедру 15.05.2008 р.

3. Вихідні дані до роботи - законодавчі та нормативні акти України, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, дані первинних та зведених документів, регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також бізнес план

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що розробляються в роботі):

а) теоретичні основи виробництва продукції молочного скотарства

б) аналіз виробництва продукції молочного скотарства та його конкурентоспроможність

в) обґрунтування розвитку молочного скотарства

Керівник випускної роботи

к. ек. н., доц. ________________________________ (О. Ф. Кирилюк)

Завдання прийняв до виконання ________________ (В. М. Сидоренко)

Дата отримання завдання 22.11.2007 р.

Реферат

На випускну бакалаврську роботу «Аналіз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку»

У роботі відображені сучасні тенденції розвитку світового ринку молока та молочної продукції, наведені методологічні аспекти аналізу ефективності функціонування молокопродуктового під комплексу. Обґрунтоване завдання та методика аналізу виробництва продукції молочного скотарства, а також наведена система показників, за якими оцінюють виробництво продукції молочного скотарства.

На фактичних даних СТОВ ім. «Гагаріна» Богуславського району Київської області викладена методика економічного аналізу виробництва продукції молочного скотарства, визначено основні резерви збільшення прибутку та зниження собівартості. Наведено дані, які характеризують конкурентоздатність молока українського виробництва.

Також значну роль відведено обґрунтуванню розвитку молочного скотарства на основі інтенсифікації і використання новітньої техніки та технологій. На практичних даних підприємства наведено теоретичну основу та методологічні підходи щодо обґрунтування виробничої програми в молочному скотарстві, організація і планування кормової бази та трудових ресурсів, планування собівартості та реалізації молока, обґрунтування перспектив розвитку молочного скотарства на підприємстві.

У висновках роботи зроблені пропозиції та наведені рекомендації щодо підвищення ефективності та перспективного розвитку молочного скотарства на підприємстві.

Ключові слова: виробництво, витрати, ефективність, конкурентоздатність, валове виробництво, прибуток, собівартість, планування.

План

1. Теоретичні основи виробництва продукції молочного скотарства

1.1. Виробництво продукції, як об'єкт аналізу

1.2. Система показників, за якими оцінюють виробництво продукції молочного скотарства

1.3. Оцінка природно-економічного та соціального потенціалу в СТОВ «ім. Гагаріна»

2. Аналіз виробництва продукції молочного скотарства

2.1. Завдання і методика аналізу виробництва продукції молочного скотарства

2.2. Аналіз валового виробництва і факторів, що зумовлюють його зміну

2.3. Аналіз витрат і собівартості продукції молочного скотарства

2.4. Конкурентоспроможність молока українського виробництва

3. Обґрунтування розвитку молочного скотарства в СТОВ «ім. Гагаріна»

3.1. Обґрунтування виробної програми в молочному скотарстві

3.2. Організація і планування кормової бази

3.3. Планування собівартості та реалізації продукції молочного скотарства

3.4. Обґрунтування перспективи розвитку молочного скотарства

Вступ

Актуальність теми. З розвитком міжнародної торгівлі та входженням України в СОТ, значення сільського господарства в країні зростає.

В світі є багато населення, яке голодує, оскільки не вистачає сільськогосподарських продуктів і його потрібно годувати. Це можливо досягнути спеціалізацією країн з відповідними природно-кліматичними умовами на сільськогосподарському виробництві. Таким країнам буде легше боротися із досить сильною конкуренцією.

Ще фізіократи говорили, що промисловість безплідна, бо з 1 кілограма заліза 1 кілограм цвяхів не зробиш, а от з 1 кілограма насіння виросте стільки гарбузів, що і в підводу не вбереш.

В України є всі можливості для розвитку сільського господарства та виходу на світовий ринок сільськогосподарських товарів. Але, для того щоб можна було експортувати стратегічно важливу сировину за кордон, необхідно спочатку задовольнити власні потреби. Для цього потрібно активно розвивати великі сільськогосподарські підприємства, оскільки тільки вони зможуть ефективно протистояти конкуренції з боку розвинутих країн. Але, нажаль, в нас цей процес відбувається досить повільно та ще й з розпаюванням та розвитком малих фермерських господарств.

Метою написання даної випускної бакалаврської роботи є вивчення та аналіз стану розвитку підприємства загалом та його галузі тваринництва. А також надати рекомендації щодо покращення тої ситуації, яка вже склалася на підприємстві та шляхів подальшого розвитку.

В цій роботі буде викладений перспективний план розвитку молочного скотарства СТОВ ім. «Гагаріна» на основі інтенсифікації і використання новітніх техніки та технологій.

Об'єкт дослідження. СТОВ «ім. Гагаріна», яке розташоване в с. Дмитренки Богуславського району Київської області.

Предмет дослідження. Виробництво продукції молочного скотарства, його аналіз та планування розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, діалектичний метод наукового пізнання. Методологія роботи ґрунтується на наукових розробках вітчизняних та зарубіжних учених з економічного аналізу та планування сільськогосподарського виробництва.

Розділ 1. Теоретичні основи виробництва продукції молочного скотарства

1.1 Виробництво продукції молочного скотарства, як об'єкт аналізу

При вивченні виробництва продукції молочного скотарства важливу роль займають основні тенденції розвитку світового ринку молока та молочної продукції

Молоко та молочна продукція займають вагоме місце у світових ресурсах продовольчої продукції. Загальний обсяг його виробництва у світі становив у 2005 році 629 млн. т, або збільшився на 15,9% проти 1990 року, а порівняно з 2004 роком - лише на 1%. Найбільшу частку становить коров'яче молоко - 84,2%, досить високу - буйволяче - 12,2, козяче - 2,0, овече - 1,2, верблюже - 0,4%. За 1990 - 2005 роки виробництво коров'ячого молока в світі збільшилося з 479,2 млн. т до 529,7 млн. т, або на 10,5%. Проте щорічний приріст становив лише 0,8%. Отже, для світового ринку молока характерне незначне зростання обсягів його виробництва і така тенденція зберігатиметься в майбутньому (рис. 1.1.1) [38].

Рис. 1.1.1 Виробництво молока у світі

Молоко споживає майже все населення світу, тому його виробляють у 191 країнах. Цікаво, що більшу частина виробленого молока в світі сконцентрована в 11 країнах. Так, у 2005 році ними було вироблено 304,8 млн. т молока, або 57,5% від загального його обсягу. Україна у 1990 році займала досить високі позиції в світі щодо обсягів виробленого Молока, її частка тоді становила - 5,1% від загального обсягу проти 2,5% у 2005 році (рис. 1.1.2) [38].

Рис. 1.1.2 Структура виробництва коров'ячого молока у світі, 2005 р.

Виробництво молока у різних країнах різниться обсягами і темпами навощування (табл. 1.1.1). Наприклад, Індія за останні 15 років наростила виробництво до 38,5 млн. т, або на 73,4%, Бразилія досягла позначки 23,3 млн. т, що становить 56,4% приросту за відповідний період. До країн, які нарощують виробництво молока, належить Китай, .де воно зросло в 5,5 раза. Такі ж тенденції намітилися в країнах Океанії. Маючи експортну орієнтацію в основі своєї стратегії на ринку молока, вонц збільшили його виробництво вдвічі.

Високорозвинуті країни, такі як Франція, Німеччина, Італія й інші члени ЄС, що досягли достатнього рівня виробництва і споживання молочної продукції останніми роками, як правило, стали на шлях стабілізації виробництва або навіть деякого скорочення. В цілому ж, для європейського ринку молока характерні високий рівень захисту від зовнішніх поставок, висока інтенсивність регулювання ринку, а також квотування виробництва.

Абсолютним світовим лідером щодо обсягу виробленого молока залишається США. Збільшення виробництва цього продукту відповідає попиту на нього на внутрішньому ринку 9 (таблиця 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Виробництво коров'ячого молока у світі, млн. т*

Країна

1990

2003

2004

2005

2005 р.

до 1990 р., %

до 2004 р., %

Світ

479,2

516,6

523,4

529,7

110,5

101,2

США

67,0

77,3

77,6

80,3

119,9

103,5

Індія

22,2

38,3

37,5

38,5

173,4

102,7

Росія

55,7

33,0

31,7

30,6

54,9

96,5

Німеччина

31,3

28,4

28,1

27,6

88,2

98,2

Франція

26,1

24,6

24,4

25,3

96,9

103,4

Бразилія

14,9

23,3

23,3

23,3

156,4

100,0

Китай

4,4

17,8

22,6

24,2

в 5,5 р.

107,1

Нова Зеландія

7,5

14,4

15,1

14,5

193,3

96,0

Великобританія

15,3

15,1

14,6

14,6

95,4

100,0

Україна

24,5

13,3

13,5

13,5

55,1

100,0

Польща

15,8

11,9

11,8

12,4

78,5

105,1

Нідерланди

11,2

11,2

10,9

10,5

93,8

96,3

Італія

11,1

11,2

9,7

10,5

94,6

108,2

Австралія

6,4

10,6

10,1

10,2

159,4

101,0

інші країни

190,5

186,2

192,5

193,7

101,7

100,6

* Розраховано за даними ФАО.

У країнах Східної Європи в міру економічного зростання підвищується попит на молоко та молочні продукти. В Польщі й Угорщині вступ до ЄС зумовив поліпшення якості та зміну стандартів на всю молочну продукцію. В Румунії та Болгарії за фінансової підтримки держави були створені спеціальні фонди для стимулювання поліпшення якості продукції. Крім того, було заявлено про закриття ферм і переробних підприємств, що виробляють молочну продукцію, яка не відповідає нормам ЄС. Внаслідок цього різко зменшилася кількість дрібних товаровиробників, які не в змозі були забезпечити нові високі вимоги до якості продукції.

У країнах СНГ на початку реформ (1990 р.) виробництво різко скоротилося, а ситуація залишається нестабільною. На заміну командній економіці прийшла економіка вільного ринку. Країни переживають важку економічну кризу, що зумовила спад виробництва в усіх секторах сільського господарства, особливо в тваринництві. Якщо раніше основною базою для виробництва молока були великі господарства (колгоспи, радгоспи), то нині це значна кількість дрібних товаровиробників.

Дослідження виявило, що нарощування виробництва молока в країнах, що розвиваються, відбувається за рахунок збільшення поголів'я (Саудівська Аравія, Албанія, Еквадор, Республіка Чад, Південна Африка), а в розвинутих країнах - за рахунок підвищення продуктивності молочних корів (США, Великобританія, Швеція та інші). Порівняно з 1990 роком загальний приріст стада молочних корів становив 12 млн. голів, або 5,3%. Слід зазначити, що в 10 країнах з поголів'ям від 5 млн. корів і більше зосереджено 121,8 млн. голів, або 51% цього стада, іншу групу становлять ще 10 країн, де кількість корів перевищує 2,5 млн. голів, тут знаходиться ще 17% цієї худоби. Щодо продуктивності корів, то в середньому у світі вона залишається низькою - 2215 кг, хоча за цим показником спостерігається велика полярність - від < 1000 до > 10000 кг..

За останні 15 років у світі відбулися суттєві структурні зміни в галузі молочного скотарства. Технологічний прогрес і сильна тенденція до інтернаціоналізації (ГАТТ, ЄС та ін.) зумовили зменшення кількості дрібних ферм і ріст великотоварних підприємств з виробництва молока. Швидке скорочення кількості ферм характерне для Північної Америки та всіх Європейських країн і становить у середньому 5% на рік. Дещо повільнішими темпами структурні зміни відбуваються в країнах із значною державною підтримкою молочного сектора (Норвегія, Швейцарія, Австрія). У цілому ж, поступово багато ферм перетворюються в спеціалізовані молочні господарства, що виробляють дедалі більшу кількість молока в національних масштабах.

Так, у США в 2002 році понад 50% виробленого молока надійшло від молочних ферм з поголів'ям 100 корів, одна третя від ферм з поголів'ям корів 500 голів і більше.

В Європейському Союзі значно збільшилась кількість ферм з поголів'ям молочних корів 100 голів і більше, однак незважаючи на це, середній розмір ферми становить близько 22 корів. Зазначимо, що в Нідерландах, Данії, Чехії та Естонії молоко виробляють на великотоварних фермах, водночас в Австрії й Польщі більшу частину молока виробляють великою кількістю дрібних господарств. Зокрема в Польщі в 2002 році кількість господарств з поголів'ям корів від 1 до 9 становила 94% [3].

В Океанії середній розмір молочного стада становить: в Австралії - 135, у Новій Зеландії - 195 корів. У країнах, що розвиваються, кількість дрібнотоварних молочних ферм постійно збільшується, особливо в Азії.

За прогнозами Міжнародної Молочної Федерації в найближчі 15 років у світі продовжуватиметься процес укрупнення молочних ферм. Так, у країнах ЄС ферми з поголів'ям 50-100 корів вироблятимуть 75% молока, а кількість їх збільшиться вдвічі за рахунок скорочення дрібних ферм. У США більшою мірою, ніж у Європі, домінуватимуть великі підприємства з поголів'ям молочних корів кілька сотень. Збільшення середнього розміру стада відбудеться і в Австралії та Новій Зеландії [8].

Процес структурних змін відбувається й у міжнародній молочній промисловості, що зумовлено процесами інтеграції, які тривають на світовому ринку. Це проявляється у поступовому поглинанні невеликих компаній потужнішими операторами, або ж їх злиття, що приводить до створення потужних за обсягами та фінансовими можливостями молочних корпорацій і холдингів, роль та значення яких на світовому ринку постійно зростає. До найпотужніших світових компаній належать: Nestle (Швейца-рія/міжнар.), Dairy Farm of America (США), Danone (Франція/міжнар.) та інші. В стратегії росту таких молочних компаній виділяють наступні цілі:

· максимальне задоволення потреб споживачів;

· представлення на ринок широкого асортименту високоякісної молочної продукції;

· впровадження найновіших високоефективних технологій;

· розширення портфеля торговельних марок;

· посилення можливостей для інновацій та інші.

Для організованого ринку характерним є високий рівень переробки молока. В світі на молокозаводи надходить приблизно 70% від виробленого молока. Особливо значна частка переробленого молока в країнах Європейського Союзу, що становить понад 95%. У Північній Америці, Японії та Океанії цей показник дорівнює 94-98%.

Незважаючи на те, що в усьому світі спостерігається тенденція до збільшення переробки молока у переробних підприємствах, цього не можна сказати про країни СНД'. Так, в Україні в 2005 році на переробку надійшло 59% виробленого молока, в Росії - 54, в Білорусії - 47%. Решту молока використовують для власного споживання та прямого продажу.

Про рівень виробництва молочних продуктів у різних країнах свідчать дані таблиці 1.1.2.

Таблиця 1.1.2

Виробництво молочних продуктів у світі, тис. т

Країна

Масло

Сир

Сухе молоко

2004

2005

2004

2005

2004

2005

США

566,8

608,9

4026,0

4148,0

18,8

18,8

ЄС (25)

2029,2

2060,2

7093,0

7243,0

816,4

824,6

У тому числі: Німеччина

443,9

443,9

1259,0

1259,0

75,8

75,8

Франція

415,1

426,0

1705,0

1689,0

220,0

230,0

Нідерланди

102,0

102,0

671,0

671,0

112,0

120,0

Польща

180,0

190,0

580,0

595,0

43,0

17,0

Данія

46,7

45,0

335,5

336,0

87,1

87,0

Австралія

149,0

148,0

373,0

380,0

189,0

187,0

Нова Зеландія

473,0

336,0

285,0

293,0

677,0

609,0

Росія

276,2

265,0

347,0

367,0

85,0

80,0

Україна

138,0

120,0

224,0

150,0

17,0

17,0

Світ

4820,3

4710,0

14653,0

14910,0

2833,0

2755,0

Попит на молоко та молочні продукти у світі знаходиться на високому рівні. Це пояснюється особливістю молока як сировини - його корисність і незамінність іншими продуктами харчування. Слід зазначити, що вимоги споживачів щодо споживання молочних продуктів у світі постійно змінюються.

Зазначимо такі основні тенденції:

· підвищення вимог до якості молочних продуктів - віддається перевага свіжим, чистим, корисним, виробленим в екологічно безпечному навколишньому середовищі, зручним у використанні та споживанні;

· підвищення споживання сиру, який став важливим молочним продуктом і серед широкого асортименту продуктів харчування займає перше місце. На його переробку йде близько 40% молока, що поставляється в західних країнах, і цей показник найближчими роками підвищиться до 50%;

· невелике зниження споживання питного молока. Це пояснюється різними факторами: по-перше, часто в оціночні дані включають споживання на фермі й прямий продаж споживачам з ферми, однак при зменшенні кількості ферм частка загального споживання також знизиться; по-друге, використання питного молока в особистих господарствах населення для власного споживання скорочується, оскільки молочна промисловість пропонує через торговельну мережу більший асортимент молочних продуктів у готовому вигляді;

· зниження споживання масла. Хоча дослідження учених довели помилковість існуючих припущень про залежність між споживанням молочного жиру і ризиком серцево-судинних захворювань, однак у багатьох країнах воно ще не сприяло підвищенню споживання молочного жиру. Якщо в деяких країнах (Швеція, Данія, Канада) підвищення споживання й спостерігається, то за рахунок використання масла як інгредієнта у хлібобулочних і кондитерських виробах, а також для виробництва морозива та з іншими жирами.

Отже, нарощування виробництва молока в світі відбуватиметься в основному за рахунок тих країн, де для цього є сприятливі умови. Причому в найбільш розвинутих країнах, де попит на молочну продукцію залишається приблизно на одному й тому самому рівні, зміни стосуватимуться лише структури споживання та якості даної продукції.

Проведення дослідження підприємств доцільно здійснювати методологією аналізу ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу

Підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва в сучасних умовах господарювання є надзвичайно актуальною проблемою. Ефективність виробництва в галузях АПК - складна економічна категорія, яка залежить від рівня використання комплексу чинників, зокрема природних, економічних, науково-технічних, соціальних і віддзеркалює розвиток функціонування виробничих сил та виробничих відносин.

Теоретичні основи ефективності агропромислового виробництва висвітлені у працях багатьох провідних вітчизняних вчених-економістів, зокрема: І. І. Лукінова, П. Т. Саблука, О. М. Шпичака, В. Г. Андрійчука, М. Я. Дем'яненка, В. І. Бойка, М. Й. Маліка, В. В. Юрчишина та ін. Водночас практика потребує конкретних досліджень із даної тематики з урахуванням місцевих умов у ринковому середовищі.

Ефект (результат) виробництва як на рівні підприємницьких структур, так і молокопродуктового підкомплексу загалом виражається в обсязі валової і кінцевої продукції, валового доходу й прибутку. Зіставлення розміру ефекту з витратами виробничих ресурсів свідчить про рівень ефективності виробництва.

Економічна ефективність відображає певні результати складного й нерідко суперечливого процесу, який залежить від впливу багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, а тому для її визначення використовують систему показників, які характеризують специфіку та особливості агропромислового виробництва.

За допомогою показників ефективності можна вивчати стан і динаміку економічних процесів, які відбуваються у складових АПК на продовольчому ринку. Тому для аналізу вимірювальну систему показників ефективності необхідно будувати таким чином, щоб вона достовірно відображала реальні процеси стану розвитку, враховуючи при цьому вимоги суспільства та можливість прийняття необхідних управлінських рішень.

Методологічно вимірювальна система показників економічної ефективності для аналізу, на мій погляд, повинна відповідати таким принципам і вимогам:

· повніше і точніше відображати суть критерію ефективності;

· характеризувати ступінь результативності виробництва і здійснювати порівняльну оцінку її в динаміці й територіальному аспекті за окремими підприємствами та регіонами;

· сприяти виявленню резервів збільшення економічного ефекту при мінімальному залученні додаткових ресурсів;

· бути зручними у використанні їх тощо.

Критерієм економічної ефективності агропромислового виробництва є Застосування найменшої кількості ресурсів виробничого потенціалу на виробництво одиниці продукції.

Виходячи із цього, систему показників для підприємницьких структур продуктових підкомплексів й АПК загалом доцільно будувати в двох аспектах:

1. як відношення кінцевої (КП) валової (ВП) продукції до суми всіх ресурсів виробничого потенціалу (Пр) галузей і сфер АПК, які беруть участь у її виробництві:

Е = КП (ВП) : Пр;

2. як відношення прибутку (Пм) до суми ресурсів виробничого потенціалу (Пр) галузей і сфер продуктового підкомплексу й АПК загалом:

Е = Пм : Пр.

При гострому дефіциті сільськогосподарської продукції та продовольства доцільно застосовувати узагальнюючий показник за кінцевою продукцією. Із насиченням ринку продовольством ефективність агропромислового виробництва доцільно визначати відношенням маси прибутку до суми всіх ресурсів виробничого потенціалу.

Дана методика визначення ефективності функціонування агропромислових формувань, продуктових підкомплексів, АПК загалом, на мій погляд, заслуговує на увагу і її можна застосовувати на практиці. Однак слід зауважити, що нині потрібно удосконалити механізм розрахунку вартості виробничого потенціалу агропромислових формувань продуктових підкомплексів, що дасть змогу об'єктивніше й реальніше визначати ефективність агропромислового виробництва.

Висвітлюючи методологічні аспекти аналізу економічної ефективності агропромислових формувань, ряд дослідників вважають, що для одержання узагальненої оцінки результатів діяльності агропромислового формування необхідно валову (ВПаф) та кінцеву продукцію (КПаф), а також виробничі витрати брати попередньо вилучивши з них повторний рахунок аграрної продукції власного виробництва, що надійшла на промислову переробку:

ВПаф = ВПс + ВПп - ВПвп;

КПаф = КПс + КПп - ВПвп;

Ваф = Вс + Вп - Ввп;

де ВПс, ВПп, ВПвп - вартість валової продукції відповідно по сільському господарству, промисловості та сільськогосподарській сировині власного виробництва, що використовується промисловістю даного аграрного формування;

КПс - кінцева продукція сільського господарства, яку вираховують як різницю між вартістю валової продукції промислового виробництва і тією її частиною, яку використовують для виробничого внутрішньогосподарського споживання;

Вс, Вп та Ввп - виробничі витрати відповідно по сільському господарству, промисловості та сільськогосподарської сировини, використаної у промисловості.

Викладена методика визначення валової та кінцевої продукції, а також витрат на виробництво може бути прийнята як для агропромислового виробництва зокрема, так і для конкретного продуктового (молоко-продуктового) підкомплексу загалом.

Вивчення зарубіжної і вітчизняної економічної літератури дає змогу зробити висновок, що обсяг кінцевої продукції з розрахунку на одиницю витрачених ресурсів є найкращим узагальнюючим показником загального ефекту в умовах гострого дефіциту продовольчих товарів. Однак із насиченням ринку продовольства на перше місце має вийти узагальнюючий показник ефективності використання ресурсів, вирахуваний за прибутком. Це узгоджується з поглядами багатьох дослідників.

Для підприємницьких структур АПК, що функціонують в умовах ринкової економіки, головним критерієм ефективності господарювання, як переконує світова практика, є прибутковість. Тому кожне агропромислове підприємство вимірює прибутковість через визначення абсолютної величини прибутку на різних етапах його формування під впливом певних факторів. Так, американські фірми в зведеному звіті про доходи відображають процес формування фінансових результатів через визначення таких показників прибутковості: валовий прибуток (маржинальний дохід), операційний прибуток (дохід), прибуток до оподаткування і виплати надзвичайних збитків, прибуток після сплати податку, чистий прибуток (дохід), нерозподілений прибуток (визначається як різниця між чистим прибутком і тією його частиною, що направлена на виплату дивідендів акціонерам і на поповнення резервного капіталу).

Викладений методичний підхід до визначення прибутковості західними фірмами може бути використаний й підприємствами України і, насамперед, великими, де широко використовується колективна праця. Його запровадження дає змогу проаналізувати процес функціонування підприємства, дати оцінку досягнутого рівня прибутковості, виявити, на якій стадії та за рахунок яких чинників досягнуто збільшення або допущено зменшення прибутку.

У молочному скотарстві США, наприклад фермери використовують такі критерії визначення рівня виробництва:

1) досягнутий рівень виробництва порівняно із запланованим;

2) досягнутий рівень виробництва порівняно з попереднім;

3) досягнутий рівень виробництва порівняно з показниками місцевих ферм або міжнародного рівня виробництва.

Перший критерій дає змогу порівняти результати виробництва із запланованими показниками. Він зв'язує разом в одне ціле планування і виробництво та спонукає фермера розглядати одночасно складання бюджету й оцінювати досягнутий рівень виробництва. Значні відхилення від запланованих показників вказують на причини, що зумовили такий стан.

Другий критерій - порівняння минулих рівнів виробництва з фактичним, дає змогу , фермеру проаналізувати звіти за останні 3 - 5 років, виявити відповідні тенденції. Такий аналіз тенденцій у виробництві дуже важливий. Він дає змогу визначити, в якому напрямі відбуваються зміни у бізнесі за останні роки.

Третій критерій дає змогу порівняти дану ферму з групою ферм як місцевих, так і зарубіжних.

Правильна інтерпретація і використання цих критеріїв може допомогти фермеру (менеджеру) здійснити всебічну оцінку рівня виробництва. Все це є основою для розробки певних рекомендацій, які можна використати залежно від конкретної ситуації.

Узагальнюючим показником економічної ефективності агропромислового виробництва в країнах із ринковою економікою є норма прибутку.

Економічний аналіз діяльності підприємств в умовах перехідної, а тим більше ринкової, економіки дедалі більше набуває характеру системного аналізу. Головна цінність системного економічного аналізу полягає в тому, що в процесі його проведення будується логіко-методологічна схема, яка відповідає внутрішнім зв'язкам показників і факторів та відкриває широкі можливості для застосування комп'ютерної техніки та економіко-математичних методів.

Ринкова економіка спонукає товаровиробників раціонально використовувати наявні ресурси та добиватися зниження собівартості продукції. У зв'язку з цим виникла потреба визначення впливу факторів на собівартість продукції скотарства.

Зазначимо, що ефективність функціонування підприємницьких структур молокопродуктового підкомплексу характеризується порівняно невеликою кількістю показників. Однак на кожний такий показник впливає система факторів першого, другого, ..., n-го порядку. Знання факторів виробництва, вміння визначити їх вплив на прийняті показники ефективності дають змогу впливати на рівень показників через управління чинниками, створити механізм пошуку резервів.

Отже, викладені методологічні аспекти аналізу та система показників економічної ефективності агропромислового виробництва дають змогу здійснити оцінку ефективності на всіх рівнях функціонування як підприємницьких структур зокрема, так і регіонального, національного молокопродуктового підкомплексу й АПК загалом. Її застосування дає змогу здійснити: економічну оцінку минулої діяльності суб'єктів молокопродуктового підкомплексу; економічне обґрунтування подальшого розвитку господарювання; порівняльну оцінку товаровиробників у конкурентному середовищі.

1.2 Завдання і методика аналізу виробництва продукції молочного скотарства

Основним завданням аналізу є пошук можливостей нарощування виробництва продукції, поліпшення її асортименту і якості. Це актуально, особливо тепер, коли економічна ситуація в країні не сприяє розвитку галузі. Це ускладнює роботу кожного сільськогосподарського підприємства і вимагає від них розробки цілеспрямованих заходів щодо найповнішого використання потенціалу галузі і підвищення її ролі в економіці господарства. Забезпечити таку розробку повинен економічний аналіз. При його здійсненні необхідно враховувати особливості розвитку цієї галузі:

· виробництво продукції значною мірою залежить від біологічних особливостей тварин;

· розвиток даної галузі тісно пов'язаний з розвитком рослинництва;

· тут ширше застосовуються різні форми організації виробництва (від великих тваринницьких комплексів до індивідуального підряду);

· значно більша можливість реалізації розроблених заходів, одержаних із застосуванням функціонально-вартісного аналізу, що сприяє оперативному регулюванню формуванням витрат і собівартості продукції та ін.

Врахування вищенаведених застережень підвищує якість аналітичної роботи, сприяє ширшому використанню результатів аналізу в управлінні галуззю.

В методиці аналізу виробництва продукції молочного скотарства особливу увагу необхідно приділити тваринам, а саме:

· вивчити їх рух;

· породність;

· вік продуктивного використання;

· інтенсивність оновлення;

· віддачу від них та ін.

Поряд з кількісними характеристиками тварин аналізують і якісні їх параметри:

· маса однієї тварини;

· вікова структура стада;

· породний склад та ін.

Важливим параметром якісної характеристики тварин є їх вік. Для кожного виду тварин існують свої вікові границі, що впливає на рівень їх продуктивності.

За допомогою аналізу вивчають стан племінної роботи в підприємстві, породний склад стада за видами, статевовіковими групами тварин, поголів'я племінного ядра тварин. Одночасно визначають економічну ефективність поліпшення породного складу тварин (підвищення продуктивності, збільшення виходу продукції на одиницю витрат тощо), що є основою формування високопродуктивного стада.

Для найповнішого використання потенціальних можливостей тварин необхідно, щоб вони були забезпечені обладнаними приміщеннями, що створює умови для належного утримання тварин. За допомогою аналізу вибирають найбільш прийнятний проект приміщень, оцінюють можливості наявного обладнання та його розміщення, визначають тип утримання тварин. Все це в комплексі зумовлює щільність розміщення тварин, мікроклімат і повітрообмін у приміщенні, а отже, є передумовою оптимальності умов утримання тварин. Недодержання необхідних умов утримання скорочує вік продуктивного використання тварин, збільшує процент вибракування. Таке становище спостерігається на багатьох великих фермах і тваринницьких комплексах. У молочному скотарстві це призводить до збільшення захворювання корів кетозами, гіповітамінозами та іншими хворобами. У результаті період продуктивного використання скорочується до 2 - 4 років, на 30 - 50 % і більше знижується їх молочна продуктивність, збільшується яловість маточного поголів'я тощо.

На виконання плану вихідного поголів'я тварин, їх фізіологічний стан і продуктивність визначальний вплив має кормозабезпеченість, рівень якої оцінюють порівнянням наявної кількості кормів або можливого їх надходження з потребою в них. При цьому враховують:

· реальність визначеної потреби в кормах, яка залежить від рівня продуктивності тварин, системи їх утримання тощо;

· зіставлення по поголів'ю фактичних і планових показників;

· забезпеченість кормами тваринництва по підприємству в цілому, окремих галузях, виробничих підрозділах, видах тварин, періодах року;

· відповідність типу годівлі, що склався в підприємстві, програмі підвищення продуктивності тварин;

· реальність зміцнення кормової бази;

· перспективу структурної перебудови тваринництва.

Такий аналіз конкретизує забезпеченість кормами, враховуючи згадані особливості. При цьому встановлюють структуру кормового раціону, збалансованість його за перетравним протеїном.

Така всебічна оцінка виробничого потенціалу тваринництва є основою розробки стратегії його розвитку і передумовою обґрунтованого передбачення величини результативних показників, що підвищує ефективність управління галуззю.

1.3 Система показників, за якими оцінюють виробництво продукції молочного скотарства

Успішне виконання плану виробництва валової продукції господарством і його госпрозрахунковими одиницями залежить від багатьох факторів:

· наявності поголів'я тварин за видами, статевовіковими і виробничими групами;

· забезпеченості тварин приміщеннями і кормами відповідно до зоотехнічних норм, раціонів і повноцінності;

· рівня продуктивності тварин та ін.

План виробництва валової продукції можна виконати і при деякому відхиленні ряду факторів, але при обов'язковій компенсації зменшення поголів'я відповідних груп підвищенням продуктивності тварин цих груп або навпаки. Останнє не завжди бажане - виконання плану за рахунок збільшення поголів'я при зниженні продуктивності тварин обов'язково призведе до підвищення собівартості продукції, оскільки додаткове поголів'я потребує більших порівняно з планом витрат.

Аналіз виконання плану виробництва валової продукції господарством і окремими галузями тваринництва провадять у вартісних показниках (у закупівельних цінах), а за видами продукції - в натуральних показниках. В абсолютних величинах показують планові і фактичні дані та відхилення від плану, а у відносних (процентах) визначають рівень виконання плану і структуру валової продукції.

Одним з важливих показників, що характеризують виконання плану виробництва валової продукції тваринництва, є виробництво її на 100 га відповідних угідь. Основними факторами, які позначаються на валовому виході продукції, є поголів'я тварин та їх продуктивність.

Виконання плану поголів'я тварин є одним з найважливіших факторів виробництва валової продукції тваринництва. Аналізують поголів'я тварин за видами, статевовіковими і виробничими групами, оскільки часто в структурі стада значну питому вагу займає поголів'я молодших вікових груп (телята народження звітного року), а за основними групами (корови, нетелі, відгодівельне поголів'я), від яких насамперед залежить відтворення стада, виробництво валової і товарної продукції та виконання завдань продажу, господарства план не виконують.

Реалізація плану вихідного поголів'я тварин залежить від одержання передбаченого планом приплоду, придбання племінних і неплемінних тварин; загибелі і вимушеного забою тварин; кондиційності (вгодованості) реалізованих тварин у порядку планового продажу, а в деяких підприємствах ще й від безоплатної передачі тварин іншим господарствам.

Велике значення має не тільки кількість поголів'я за групами, а й маса тварин. Від цього показника значною мірою залежить виконання плану продажу продукції.

План вихідного поголів'я в цілому вважають виконаним тоді, коли виконано план за віковими групами окремих видів тварин та план продажу м'яса державі.

Провадячи аналіз, треба підрахувати і суму збитків від загибелі тварин. Для цього до балансової вартості їх на початок року (або до вартості, за якою їх оприбутковано при народженні) слід додати витрати на утримання тварин до загибелі. Такі дані є в бухгалтерії господарства.

Аналіз виконання плану вихідного поголів'я тварин на кінець року обов'язково доповнюють аналізом руху поголів'я за видами і групами протягом року. Особливу увагу треба приділяти продуктивності корів, тому що на багатьох фермах у гонитві за кількістю поголів'я тримають значну кількість старих малопродуктивних корів.

У відтворенні поголів'я і виробництві продукції тваринництва значне місце належить структурі стада. Обчислюють її процентним відношенням поголів'я окремих груп тварин до загального поголів'я даного виду. Визначається структура спеціалізацією тваринницьких галузей.

У стаді великої рогатої худоби молочного і м'ясного напряму повинно бути:

· корів 50 %;

· нетелей до 20 %, від поголів'я корів, щоб забезпечити щорічно вибракування 15 % корів та збільшення їх поголів'я;

· телиць старше 1 року і до 1 року - 30 % від поголів'я стада, щоб забезпечити потрібну кількість їх для комплектування ремонтної групи.

Для успішної реалізації завдань виробництва валової і товарної продукції тваринництва і зниження її собівартості виняткове значення має породний склад стада. Породні тварини продуктивніші, дають на одиницю витраченого корму і праці більше продукції.

За допомогою аналізу вивчають стан племінної роботи в господарстві, породний склад стада за видами, статевовіковими групами тварин, поголів'я племінного ядра тварин. Одночасно визначають економічну ефективність поліпшення породного складу тварин (підвищення продуктивності, збільшення виходу продукції, зменшення витрат корму і затрат праці на одиницю продукції, підвищення рентабельності тваринництва і окупності витрат та ін.). Аналізуючи склад маточного поголів'я племінних тварин, особливу увагу звертають на їх вік, бо старі тварини знижують загальну продуктивність.

Великий вплив на продуктивність корів має не лише породність, а й вік. Вона зростає з 2...3-ї і знижується з 7...8-ї лактації.

Продуктивність корів визначають за середньорічним надоєм на фуражну корову. Підвищення продуктивності тварин має велике значення і для зниження собівартості продукції, оскільки зменшуються витрати кормів на одиницю продукції. Витрати кормів на 1 кг. молока відображено в таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1

Витрати кормів на 1 кг молока з вмістом жиру 4 % при живій масі корови 500 кг

Добовий надій молока, кг

Витрати кормових одиниць

В одній кормовій одиниці

перетравного протеїну, г

кальцію, г

фосфору, г

каротину, мг

6

10

20

30

1,25...1,30

0,95...1,00

0,70...0,75

0,65...0,70

100...105

105...110

110...115

115...120

6...7

6...7

7...8

7...8

4...4,5

4...4,5

4,5...5,0

4,5...5,0

40...45

40...45

40...45

40...45

Продуктивність корів є одним з найважливіших факторів, що впливають на валові надої молока. Головний напрям збільшення виробництва молока і молочних продуктів - підвищення продуктивності корів.

Підвищення середньої продуктивності корів залежить насамперед від зростання питомої ваги у стаді високопродуктивних тварин. Для цього треба послідовно переводити молочне тваринництво на промислову основу, в першу чергу за рахунок розширення і реконструкції існуючих ферм, удосконалювати породний склад поголів'я, поліпшувати племінну роботу.

Аналіз продуктивності корів починають з вивчення динаміки продуктивності тварин за попередні 3 роки. Це основа для оцінки реальності показників плану, аналізу його виконання за звітний рік, а також взаємозалежності між різними факторами, що впливали на виконання плану.

Вивчають динаміку продуктивності корів, приросту маси тварин за абсолютними і відносними величинами, відображаючи рівень зростання в процентах.

Основними факторами, що впливають на продуктивність корів, як і всіх інших тварин, є:

· поліпшення їх породного складу і підвищення питомої ваги у стаді племінних корів;

· ліквідація яловості;

· забезпеченість повноцінними кормами відповідно до прийнятих норм годівлі і раціонів;

· забезпеченість добротними приміщеннями та поліпшення умов утримання.

На виробництво валової продукції тваринництва впливає багато факторів, які згадувалися вище. Всі вони діють комплексно, в діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємодії. Так, від рівня забезпеченості тваринництва кормами, тваринницькими приміщеннями, від породного складу тварин, рівня зоотехнічної і ветеринарно-профілактичної роботи залежать кількість поголів'я тварин, їх продуктивність і виробництво продукції цієї галузі.

Зростання виходу продукції тваринництва, зниження її собівартості й підвищення рентабельності забезпечують господарства коштами:

· на збільшення поголів'я тварин;

· на поліпшення їх породного складу за рахунок придбання племінних високопродуктивних тварин, що впливає на підвищення середньої продуктивності тварин;

· на придбання устаткування і обладнання ветлікарень і ветбаклабораторій, проведення всіх ветеринарних заходів.

Всі перелічені фактори впливають на кінцевий результат концентровано через кількість поголів'я тварин та їх продуктивність. Саме це і визначає розміри виходу валової продукції галузі і відхилення від плану. В практиці аналізу, для того щоб визначити вплив змін у поголів'ї тварин та їх продуктивності на виробництво валової продукції тваринництва, застосовують методи обчислення різниць і ланцюгових підстановок.

Наприклад, щоб виявити, як вплинула на валовий надій молока зміна поголів'я корів, різницю між фактичним і плановим поголів'ям треба помножити на планову продуктивність корів. Щоб виявити вплив на валовий надій фактора продуктивності, різницю між фактичною і плановою продуктивністю множать на фактичне поголів'я корів.

У багатьох випадках стадо укомплектоване коровами порід з різною продуктивністю. В такому разі на відхилення фактичного надою від планового впливає три фактори: різниця в кількості поголів'я, зміна питомої ваги корів різних груп у породній структурі стада та в їх продуктивності. Вплив цих факторів визначимо індексним методом.

· загальний індекс валового надою

· індекс поголів'я корів

· індекс породної структури стада

· індекс продуктивності корів

Виявлення кількісного впливу факторів на збільшення валового надою молока виявляється так:

Вплив на валовий надій окремих факторів такий:

· кількість поголів'я корів

· породної структури стада

· продуктивності корів

Отже, аналіз впливу різних факторів на зміну валового надою звітного року порівняно з базисним індексним методом дає такі самі результати, що й аналіз методом ланцюгових підстановок. Це ще раз підтверджує правильність аналітичних розрахунків і аналізу.

Після виявлення впливу різних факторів на валові надої молока, треба проаналізувати виконання планових госпрозрахункових завдань окремими фермами, доярками, скотарями, та іншими тваринниками. Це дасть змогу виявити недоліки в роботі, причини, які заважають успішному виконанню плану, і резерви збільшення виробництва тваринницької продукції, визначити відстаючих і втрати, яких зазнало господарство внаслідок їх незадовільної роботи, покаже ефективність перевиконання завдань передовими фермами й окремими тваринниками.

Під час аналізу старанно перевіряють, чи немає в господарстві приписок у показниках продуктивності тварин і виробництва продукції. Наприклад, штучне підвищення продуктивності корів і валових надоїв можна прикривати списанням молока понад установлені зоотехнічні норми - на випоювання телят, поросят та його переробку. При списанні молока на переробку обов'язково треба перевірити оприбуткування та використання продукції переробки.

Приписки приросту живої маси на вирощуванні тварин можуть траплятися внаслідок визначення маси тварин «на око», без зважування, з чим треба вести нещадну боротьбу. Щомісячно та в кінці року тварин необхідно обов'язково зважувати.

Аналіз забезпеченості тварин приміщеннями провадять за даними про планове і фактичне поголів'я тварин за видами і групами, а також відомостями про наявність приміщень, кількість у них ското-місць, їх об'єм, введення в експлуатацію новозбудованих корівників та телятників.

Щоб проаналізувати забезпеченість сільськогосподарських тварин приміщеннями, порівнюють дані про наявне поголів'я з кількістю ското-місць у тваринницьких приміщеннях. Рівень забезпеченості обчислюють у процентах. Крім того, визначають господарську придатність приміщень і відповідність їх зоотехнічним і ветеринарним вимогам, а також проблемам механізації виробничих процесів у тваринництві.

При аналізі виявляють, яких заходів вживає господарство, щоб надалі зростаюче поголів'я було повністю забезпечене приміщеннями. У зв'язку з цим перевіряють план будівництва і строки введення в експлуатацію нових будівель. Слід перевірити і забезпеченість родильними приміщеннями, профілакторіями, ізоляторами, кормокухнями і кормоцехами, використання в тваринницьких приміщеннях устаткування для механізованого доїння, напування, приготування, подавання кормів та їх роздавання, очищення приміщень від гною тощо.

Забезпеченість корів кормами аналізують у цілому по молочному скотарству і обов'язково за окремими групами тварин.

Потребу в кормах у виробничо-фінансовому плані обчислюють на середньорічне поголів'я за нормами, прийнятими в господарстві. Календарний рік за умовами утримання поділяється на два періоди:

1. зимовий, протягом якого тваринам згодовують концентровані, грубі й соковиті корми;

2. літній, коли згодовують переважно зелені корми.

Для кожного з періодів обчислюють середнє поголів'я як при вивченні потреби в кормах, так і при аналізі забезпеченості ними. Якщо фактичне поголів'я змінилося порівняно з плановим, то на різницю в поголів'ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Забезпеченість і витрачання кормів аналізують у центнерах натури і кормових одиницях. Останні дають змогу звести всі види кормів до однієї величини. Крім того, щоб забезпечити повноцінність годівлі тварин і запланований рівень їх продуктивності, використовують дані про вміст у кормах перетравного протеїну,

Забезпеченість тварин кормами за видами аналізують не тільки в цілому за рік, а й за періодами утримання. Часто безгосподарне витрачання кормів улітку призводить до непродуктивного їх використання, а взимку в господарствах не вистачає кормів. Тим часом, якщо аналізувати середньорічні дані, створюється враження, що тваринництво повністю забезпечене кормами.

Слід вивчити, як у господарстві дотримуються прийнятих норм годівлі і раціонів, бо порушення їх часто є причиною перевитрат кормів. Слід установити, чи відповідає витрачання їх у певній групі тварин виконанню плану виходу продукції, а також дотриманню планових норм витрат кормів на 1 ц. молока тощо.

Відомо, що поживність кормів оцінюють за вмістом у них кормових одиниць і перетравного протеїну, кількість яких залежить великою мірою від своєчасного скошування трав, сушіння і скиртування сіна, способу силосування і правильного зберігання кормів. Різні способи приготування кормів до згодовування, зокрема подрібнення, запарювання, обробка вапном, сечовиною і пектофоетидином, дріжджування тощо, значно підвищують засвоєння поживних речовин тваринами і забезпечують певну економію кормів.

Як правило, перевитрату кормів можна виправдати тільки відповідним підвищенням продуктивності тварин і більшим виходом продукції в цілому або за окремими її видами. Коли такої відповідності немає, то найчастіше підвищується собівартість продукції.

На практиці буває так, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Причина цього - порушення норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.

У господарствах буває й так, що влітку, коли зелених кормів досить, використовують їх безконтрольно, не дотримуються норм годівлі. Зрозуміло, що більша кількість згодованих улітку зелених кормів порівняно з обґрунтованою потребою в них не може компенсувати дефіциту соковитих кормів та сіна взимку.

Для поглиблення аналізу забезпеченості тварин кормами треба порівняти структуру кормів аналізованого господарства із структурою, рекомендованою для області чи зони як за рік, так і за періодами утримання.

Часто до перевитрати кормів призводять псування їх і втрата поживності під час збирання та зберігання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списують на продуктивних тварин. На це також треба звертати увагу під час аналізу.

Молочне скотарство - одна з найбільш трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Водночас рівень механізації виробничих процесів у тваринництві порівняно низький.

Механізація виробничих процесів на молочних фермах має велике значення не лише як резерв економії праці. Механізація напування тварин, наприклад, створює умови для своєчасного задоволення фізіологічних потреб тварин, механізоване очищення тваринницьких приміщень від гною та вентиляція їх дають змогу запобігти скупченню аміаку та отруйного впливу його на тварин. Усе це сприяє нормалізації фізіологічних процесів в організмі тварин і підвищує їх продуктивність.

Завдання аналізу полягає в тому, щоб виявити, як виконується планове завдання звітного року з механізації виробничих процесів у тваринництві, який загальний рівень механізації. Якщо річне завдання з механізації не виконано або загальний рівень механізації робіт на фермах низький, треба встановити причини цього і разом з спеціалістами опрацювати конкретні заходи, намітити, які саме машини і устаткування слід придбати, та скласти фінансовий розрахунок на придбання техніки і проведення робіт з механізації.

Одночасно з цим треба старанно перевірити, як у господарстві використовують наявне устаткування з механізації тваринницьких ферм. Відомі випадки, наприклад, коли в господарстві є все потрібне технічне обладнання для механізації тваринницьких ферм, а роботи виконують вручну, що призводить до перевитрат праці й коштів, а устаткування простоює, псується.

Розділ 2. Аналіз виробництва продукції молочного скотарства та її конкурентоспроможність

2.1 Оцінка природно-економічного та соціального потенціалу СТОВ «ім. Гагаріна»

При вивченні діяльності будь-якого підприємства спочатку необхідно оцінити стан його розвитку. Проте, для більш глибокого вивчення необхідно врахувати умови, в яких воно функціонує. Серед таких умов виділяють природні та економічні умови.

Природні умови. Підприємство розташоване в с. Дмитренки Богуславського району Київської області. Відстань до найближчої залізничної станції - м. Миронівка - 40 км., до районного центру - м. Богуслав - 15 км., до обласного центру - м. Київ - 145км.

Основні бази постачання та реалізації продукції розташовані в м. Богуслав - 15 км., м. Миронівка - 40 км., м. Тараща - 30 км., м. Київ - 145км.

Шляхи сполучення з адміністративними центрами, базами постачання та реалізації продукції - це дороги І класу з асфальтовим покриттям.

Внутрішньогосподарські шляхи сполучення - 30,2 км., в тому числі з твердим покриттям 20 км., а решта - ґрунтові дороги.


Подобные документы

  • Виробництво продукції скотарства й перспективи його розвитку: поголів’я тварин, кормова база, трудові ресурси, собівартість продукції. Умови підвищення інтенсифікації виробництва молочного скотарства та його ефективності для отримання більшого прибутку.

    курсовая работа [78,8 K], добавлен 11.05.2009

  • Обґрунтування тенденції розвитку молочного скотарства і його економічної ефективності за існуючих умов господарювання, дослідження та аналіз стану галузі молочного скотарства. Прогнозування виробництва молока в досліджуваному господарстві на перспективу.

    дипломная работа [62,7 K], добавлен 23.05.2017

  • Аналіз рівня інтенсивності молочного скотарства, поголів’я, продуктивності тварин, забезпеченості корів кормами, продуктивності праці, собівартості молока і приплоду, прибутків і рентабельності. Резерви здешевлення виробництва продукції скотарства.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.05.2012

  • Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Перспективи розвитку молочного скотарства.

    курсовая работа [71,3 K], добавлен 22.04.2014

  • Економічна суть та класифікація витрат виробництва. Нормативно-правове забезпечення обліку виробництва продукції молочного скотарства. Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукції молочного скотарства. Калькулювання собівартості продукції.

    дипломная работа [155,0 K], добавлен 07.07.2014

  • Важливість галузі молочного скотарства та сучасний стан галузі. Умови утримання тварин, підходи до виробництва продукції. Проектна потужність підприємства. Обґрунтування потужності переробного підприємства, первинна та вторинна переробка його продукції.

    курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.11.2014

  • Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Методика інтенсифікації та інновацій у молочному скотарстві, економічна ефективність його розвитку на базі інтенсифікації. Індустріальні технології та прогресивні форми організації виробництва.

    курсовая работа [409,2 K], добавлен 27.07.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.