Вирощування люпину жовтого в змішаних посівах

Сільське господарство може впливати на навколишнє середовище по-різному. Щодо хімічного впливу, то це внесення органічних та мінеральних добрив; до механічного відноситься розорювання ґрунтів, побудова каналів, забір води для поливу рослин, біологічного - застосування біологічних препаратів та ентомофагів.

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки є невід'ємною умовою сталого економічного розвитку.

Закон «Про охорону навколишнього середовища» охоплює всі основні напрямки у галузі охорони природи і є гарантом бережливого ставлення до неї, сприяє покращенню екологічного становища в Україні.

Додержання екологічних вимог раціонального і економічно виправданого використання природних ресурсів на основі широкого застосування нових технологій, здійснення заходів щодо запобігання її забруднення та виснаження регулює 40 стаття Закону [44].

Охорона навколишнього середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів знайшла своє відображення у статті 52.

В Україні через інтенсивне використання ґрунтів досить актуальною є проблема збереження їх родючості. В зв'язку з цим 13 березня 1992 року на сесії Верховної Ради було прийнято «Земельний кодекс України», де висвітлено основні рекомендації щодо раціонального використання земельних ресурсів. Грунт є відкритою динамічною системою, до якої надходять і з якої втрачаються матеріал та енергія. Забруднювачі в ній можуть перетворюватися, розкладатися, втрачати або зберігати токсичні переходи в недоступні для рослин сполуки. Стійкі забруднювачі можуть бути як у вигляді окремих елементів, так і сполук (важкі метали та ін.). Нестійкі забруднювачі, органічні сполуки або мінеральні речовини усуваються з ґрунту внаслідок розкладу чи вимивання (органічні добрива, нітрати).Одержання високого врожаю належної якості - кінцеве завдання будь-якої системи землеробства. Досягається воно встановленням екологічної рівноваги в агроландшафтах, що дається все з більшими зусиллями в зв'язку з руйнуванням або погіршенням якісного складу агроландшафтів на величезних площах [45]. Особливістю обробітку грунту в альтернативному землеробстві є забезпечення природоохоронного характеру землекористування, послаблення ерозійного руйнування та переущільнення ґрунту, боротьба з бур'янами без застосування або при мінімальному використанні гербіцидів. Сучасна наука має достатній арсенал ефективних методів для розв'язання цих проблем, проте в умовах виробництва вони не завжди повною мірою використовуються. В боротьбі з бур'янами надається перевага механічним та біологічним прийомам їх ліквідації.

На посівах люпину використання гербіцидів слід звести до мінімуму,
враховуючи стан забур'яненості, види бур'янів, фази їх розвитку тощо, більше активізувати увагу на механічних способах їх знищення. Не можна повністю відмовитися і від застосування пестицидів. Але, ж знову ж таки, використання фунгіцидів та інсектицидів повинне бути обґрунтованим і зведеним до можливого мінімуму.

Визначаючи винятково важливу роль добрив у збільшенні виробництва та поліпшенні якості продуктів харчування для людини і кормів для тварин, не слід ігнорувати їх можливий негативний вплив на навколишнє середовище. Їх застосування супроводжується порушеннями у всіх ланках екологічного ланцюга системи «грунт - рослина - тварина - людина».

Невідповідність норм внесення агрохімікатів, способів та засобів обробітку ґрунту вимогам їх раціонального використання тощо спричинюють забруднення ґрунтів та водойм біогенними елементами: пестицидами, важкими металами, втрату гумусу, розвиток водної та вітрової ерозій, вторинне засолення і осолонцювання та, загалом, порушення природних екологічних циклів.

Активізація цих процесів зумовлює руйнацію ґрунтового покриву та зниження його потенційної родючості, забруднення сільськогосподарської продукції токсичними речовинами, шкідливими для людини.

Основне завдання охорони довкілля при вирощуванні люпину, як і інших сільськогосподарських культур, полягає в узгодженні науково-технічного прогресу з еволюцією природного середовища для забезпечення динамічної його рівноваги.

В зв'язку з цим особливо важливими є не лише знання і використання законів природи для управління її механізмами, а й запобігання їх руйнації. Це безпосередньо стосується сучасного землеробства, яке суттєво змінює екологічну ситуацію в біогенезах.

Досвід розвинених країн світу показує, що попередити можливі негативні наслідки при застосуванні засобів хімізації, в тому числі мінеральних добрив, можна лише за умови здійснення екологічної експертизи мінеральних добрив. В Україні пропонується проводити таку експертизу відповідно до системи екологічних нормативів, розроблених в Інституті агроекології та біотехнології УААН [44].

Загалом, люпин жовтий є невибагливою до умов вирощування культурою. У вирішенні проблеми кормового білка, особливо в поліській зоні України, йому відводиться вирішальна роль, як біологічній енергозберігаючій системі землеробства.

В зв'язку з цим створення сортів, придатних до вирощування за еколого - безпечними технологіями, набуває особливої актуальності.

Як уже відмічалось вище, люпин підвищує родючість ґрунту та покращує його фізичний, хімічний та фітосанітарний стан за рахунок органічних речовин кореневої системи. Тому при вирощуванні найчастіше використовуються лише гербіциди[1].

Висновки

1. В умовах Полісся України вирощувати люпин жовтий на насіння доцільно в змішаних із стійкими до вилягання сортами ячменю.

2. Підбір сортів для змішаних посівів необхідно здійснювати з урахуванням їх морфо-біологічних особливостей.

3. Через краще використання злаково-бобовими змішаними посівами вологи (внаслідок неспівпадання критичних періодів в її потребі, різноярусність листкової поверхні) в змішаних посівах, особливо з ячменем, створюються більш сприятливі умови водного режиму.

4. Із збільшенням частки бобового компонента в сумішці загальний урожай зеленої маси збільшується. Щодо частки люпину в урожаї зеленої маси, то прослідковується вплив погодних умов та співвідношень компонентів.

5. Урожайність злакових культур у чистих посівах виявилась достовірно вищою в порівнянні з люпином, особливо вівса, який забезпечив у середньому за два роки одержання 41 ц зерна з 1 га. Серед змішаних посівів найвищою була урожайність в ячмінно-люпинової сумішки із співвідношенням компонентів 75% до 25%: в середньому за два роки - 36,2 ц/га.

6. В змішаних посівах створюються більш сприятливі умови для формування насіння з високою енергією проростання. Вищі показники схожості насіння також було одержано у насіння із сумісних посівів в порівнянні з чистими посівами.

7.Із збільшенням частки злакового компонента в сумішці знижується ураженість насіння люпину хворобами, особливо при співвідношенні ячменю та люпину 75 до 25%.

8. При вирощуванні люпину в сумішках збільшується коефіцієнт його розмноження; найкращий результат одержано при вирощуванні люпину з ячменем у співвідношенні 75% до 25% - майже двохразове перевищення в порівнянні з чистим посівом.

9. Вирощування люпину є економічно вигідним; найкращі результати отримано при сумісному його вирощуванні з ячменем при співвідношенні компонентів 75 до 25%.

Список літератури

1. Склянчук В.М., Пахольчук В.Д., Білітюк А.П. Вирощування і використання люпину у Волинській області. - Луцьк: Залісся. -2006.

2. Турбина Н.В. Селекция, семеноводство и приемы возделывания люпина. - Орел: Знание. - 1974.

3. Бровенко Ф.М., Воловненко Д.К., Воловенко В.Т., Романенко В. І. Культура кормового люпину на Україні. - К.: Урожай. - 1971.

4. Барбацький Н.И. Люпин. - М.: Изд-во инстр. лит. - 1969.

5. Алексеев Е.К. Однолетние кормовые люпины. - М.: Колос. -1977.

6. Алексеев Е.К. Слабоалкалоидные люпины как кормовое растение. // Кормовые люпины. - М.: Сельхозгиз. - 1960.

7. Юхимчук Ф.Ф. Люпины в земледелии. - К.: Госсельхозиздат УССР. - 1974.

8. Атабекова А.И., Майсурян Н.А. Люпины. - М.: Колос. - 1974.

9. Мороз А.Ф., Савичев К.И. Люпин. - Орел: Знание. - 1997.

10. Напорская М.Д. Кормовой люпин. - Минск. - 1985.

11. Каленська С.М., Шевчук О.Я., Дмитришак М. Я, Козяр. О.М., Демидась Г. І. Рослинництво. - К.: Віпол. - 2005.

12. Шарапов Н.И. Люпин. - М.: Гос. Изд-во с.-х. литературы. - 1975.

13. Юхимчук Ф.Ф. Люпин в земледелии. - К.: Урожай. - 1985.

14. Рослинництво // За ред. Бобро М.А., Танчика С.П., Алімова Д.М.. - К.: Урожай. - 2001.

15. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В. І., Власенко В.А. - К.: Вища освіта. - 2006.

16. Шаповалов В.І., Ковалевські М. І., Мороз В.В., Насінництво польових культур. - Дніпропетровськ, ДДАУ. - 2004.

17. Зінченко О.І. Кормовиробництво. К.: Вища школа. - 1994.

18. Дорожкин Н.А., Чекалинская Н.И. Болезни люпина. - Минск: Урожай. - 1965.

19. Елсуков М.Н. Однолетние кормовые культуры в смешанных посевах. - Ленинград: Сельхозизд. - 1963.

20. Елсуков М.П., Тютюнков А.И. Возделывание однолетних кормовых культур в смешанных посевах. - М.: Сельхозизд. - 1989.

21. Лебедь Є. М., Андрусенко І. І., Пабат І. А., Сівозміни при інтенсивному землеробстві. - К.: Урожай. - 1992.

22. Лупашку М.Ф. Смешанные посевы кормовых культур на силос. М.: Колос. - 1965;

23. Ужеуш Ю.А., Лобас М.Г. Кормові ресурси флори України. - К.: Наукова думка. - 1993.

24. Гродзинський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. - К.: Наукова думка. - 1973;

25. Такунов И.П. Люпин в земледелии. - Брянск: Придесенья. - 1996.

26. Патика В.П., Тихонович І. А., Мікроорганізми і альтернативне землеробство - К.: Урожай. - 1993.

27. Лихочвор В.В., Бомба М. І., Дубковецький С.В., Онищук Д.М., Ільницький М.В. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур. - Львів: Українські технології. - 1999.

28. Пида С.В., Буйницький І. М., Заболіна В.П. Фізіолого - біохімічні показники ефективності інокуляції люпину жовтого в умовах Західного Поділля // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Сер.: Біол. 1998. - №3 (4). - С. 45 - 49;

29. Новиков Н.М. Сидераты сегодня и завтра // Земледелие. 1991. - №1. - С. 63 - 64.

30. Пида С.В. Знання люпину в біологічному землеробстві // Агроекологічний журнал. - №4. - 2002. С. - 39.

31. Насінництво і насіннєзнавство зернових культур/ за ред. Кіндрука М.О. - К.: Аграрна наука. - 2003.

32. Головко Е.Н., Пида С.В., М., Маяковська С.П. Донорно-акцепторна взаємодія між кореневими ексудатами проростків люпину і видів родин злакові та бобові // Агроекологічний журнал. - №4. - 2003. С. 58 - 63.

33. Жученко А.А. Адаптивное растениеводство. - Кишенёв: Штимца. - 1990.

34. Турбин Н.В., Лавриненко Г.Т. Производство люпина и задачи сельхознауки. К.: Урожай. - 1985.

35. Шелест С.К. Селекция люпинов в Западных регионах УССР. - К.: Урожай. - 1963.

36. Колонков Г.С. Селекция и семеноводство кормового люпина. - М.: Колос. - 1964.

37. Левин С.Я. Кормовой люпин. - М.: Сельхозиз. - 1967.

38. Боброцкий С. Люпин. - М.: Изд. Иностр. лит. - 1963.

39. Мойсейченко В.Ф., Єщенко В.О. Основи наукових досліджень в агрономії. - К.: Вища школа. - 1994.

40. Доспєехов Б.А. Методика Полевого опыта. - М.: Колос. - 1985.

41. Методика визначення показників придатності до поширення. - К.: - 2003.

42. Білина В.О., Саблуна П.Т. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа. - 1997.

43. Стецюк М. І. Цивільна оборона. - К.: Урожай. - 1994.

44. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. - Суми: Університет книга. - 2003.

45. Кореак К.В., Плахатнік О.В. Основи екології. - МАУП. - 2002.

Размещено на Allbest.ru