Ё градобою, зливи, бурі, урагану або затоплення посівів,
якщо останнє є наслідком стихійного лиха;

Ё вогню на пні колосових та інших сіяних культур.

Страхування дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що ростуть у садах, та виноградників за винятком культур, які вирощуються у зрошувальних зонах, провадиться на випадок повної загибелі (відмирання підземної та надземної частин всіх або окремих дерев, кущів) внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Страхування тварин провадиться по їх видах і групах по досягненню певного віку на випадок загибелі, знищення, або вимушеного забою внаслідок інфекційних хвороб, пожежі, стихійного лиха: удару блискавки, бурі, урагану, бурану, граду, зливи, повені, землетрусу, селю; нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт, під дію електричного струму), вимушеного забою за розпорядженням спеціалістів ветеринарної медицини.

Страхування будівель, споруд та іншого майна провадиться на випадок знищення або пошкодження внаслідокпожежі, вибуху, повені, паводку, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, селю, затоплення, через аварію комунікаційних мереж.

Тварини, обладнання, машини та інше майно можуть бути застраховані на випадок крадіжки і неправомірних дій третіх осіб. Страховики при укладанні таких договорів можуть застосовувати підвищені тарифні ставки та франшнзи.

Страхова сума. Страхова сума за договором страхування встановлюється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються у розмірах:

> тварини у договірній сумі, що не перевищує їх дійсної
вартості;

> основні засоби у договірній сумі, але не більше їх залишкової вартості;

> товарно-матеріальні цінності у договірній сумі але не
більше їх дійсної вартості.

Страхова сума за договором страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається в договірній сумі, але складає не більш 70 % його вартості.

Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається множенням ціни за одиницю продукції, заявленої страхувальником і узгодженої із страховиком, на середню за останні п'ять років врожайність з 1 га і площу, з якої заплановано одержати врожай.

Вартість багаторічних насаджень (у тому числі тих, що вступають у плодоношення у році, на який укладається договір страхування) розраховується виходячи з балансу страхувальника за попередній рік.

Страхова компанія ЗАТ «СГ «ТАС» при укладанні договорів страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень застосовує мінімальну страхову суму або максимальну, але не менше 50 і не більше 70 % середньої вартості врожаю з 1 га.

Мінімальна страхова сума визначається шляхом множення ціни за одиницю продукції, що склалася у страхувальника від реалізації продукції даної культури в минулому році на врожайність з 1 га, яка є найменшою за останні гри роки на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості сільськогосподарських культур розраховується виходячи із середньої врожайності з 1 га за останні три роки, помноженої на вартість 1 ц продукції, що склалася за минулий рік і на планову площу посіву (посадки). При цьому тарифна ставка збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

Страхова сума за договором страхування фактичних витрат на вирощування посівів та вирощування сільськогосподарських культур визначається в розмірі планових або фактичних затрат на посів (висаджування) та вирощування сільськогосподарських культур на підставі даних плану економічного та соціального розвитку господарства (бізнес-плану), відповідних бухгалтерських документів. Страхова сума не може перевищувати загальних планових або фактичних затрат, передбачених технологією вирощування врожаю тієї чи іншої культури, а також бути меншою за фактично здійснені витрати на момент укладання договору страхування.

Якщо майно або окремий його вид (тварини, будівлі, обладнання тощо) прийняті на страхування у меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова), то всі об'єкти даного виду майна вважаються застрахованими у тому відсотку їх вартості, у якому воно прийнято на страхування в цілому.

Визначення вартості врожаю сільськогосподарських культур. Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається для обчислення страхових платежів за даними обліку та звітності страхувальників, виходячи із середньої врожайності за останні п'ять років і погоджених із страхувальником цін в розрахунку на площу, яка була зайнята культурами у попередні роки (озимі культури та багаторічні сіяні трави -- під урожай поточного року). Стосовно багаторічних насаджень у розрахунок береться площа насаджень плодоносного віку попереднього року.

Вартість врожаю визначається для кожної культури. Що до овочів і баштанних, сіяних трав, плодово-ягідних насаджень, квітів і квітково-декоративних рослин і деяких інших, то вартість урожаю визначається в цілому для групи.

Вартість врожаю однорічних і багаторічних сіяних трав обчислюється на всю посівну площу, за винятком посівів, що використовують на випас худобі.

Обчислення і сплата страхових платежів. Сума страхових платежів визначається множенням тарифної ставки по видах майна на встановлену страхову суму і діленням на 100. При страхуванні витрат на вирощування посівів (посадки) сільськогосподарських культур з 1999р. страхова компанія ЗАТ «СГ «ТАС» застосовує величини тарифних ставок, наведені в табл. 8.2. Тарифні ставки по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур наведені у табл3.1.2. При добровільному страхуванні майна сільськогосподарських товаровиробників ЗАТ «СГ «ТАС» пропонує такі тарифи: будівлі, споруди, сировина, матеріали -- 0,5%; транспортні засоби -- 3%; знаряддя лову -- 5%; багаторічні насадження -- 3,5%; велика рогата худоба, коні, осли, мули -- 2%; птиця, кролі, пушні звірі - 5%; свині, бджоли -- 4%; вівці, кози -- 3%. Розмір страхових платежів по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур страховик обчислює враховуючи вартість врожаю та тарифну ставку для культур чи груп культур у розрахунку, який складається у двох примірниках, підписується страховиком, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник залишається у страховика, другий передається страхувальнику. Якщо у даних обліку і звітності сільськогосподарського підприємства, на основі яких визначається вартість майна, виявлено помилки, у розрахунку показники коригуються.

Таблиця 3.1.2

Тарифні ставки із страхування затрат на посіви сільськогосподарських культур (%)

Культура	Вимер-зання	Град, злива, буря, затоплення	Поже-жа	Загаль-ний тариф
Озимі культури	4	2.5	0.5	7
Ярі зернові		4.5	0.5	5
Зернобобові		5	0.3	5.3
Кукурудза		4.5	0.2	4.7
Цукрові буряки		5		5
Соняшник		4.5	0.5	5
Інші технічні культури		5	0.3	5.3
ТСартопля		5		5
Овочеві та баштанні		5.5		5.5
Насінники овочевих культур		5.5	0.5	6
Однорічні сіяні трави		4		4
Багаторічні сіяні трави	3.5	2.5		6

В кожному конкретному випадку можуть застосовуватися підвищувальні коефіцієнти від 1,0 до 5,0.

При виявленні помилки складається довідка, яку підписують представники страховика і сільськогосподарського підприємства (страхувальника).

При значній кількості виправлень розрахунок провадиться ще раз. На додатково нараховані платежі строки сплати визначаються стосовно до строків, що встановлені для сплати попередньо обчислених платежів, з тим щоб у розпорядженні страхувальника було не менше 30 днів для сплати додатково нарахованих платежів. Днем сплати платежів вважається день надходження суми платежу на рахунок страховика. Страхові платежі сплачуються із поточних рахунків відповідно до чинного законодавства.

Надлишки сплачених страхувальником у поточному році страхових платежів підлягають поверненню господарству зразу ж або зараховуються страхувальнику як платежі на наступний рік (за узгодженням сторін).

Про проведений залік страхувальник повинен бути повідомлений письмово у триденний термін.

У випадку реорганізації страхувальника провадиться перерахунок страхових платежів відповідно до вартості, вказаної в акті передавання майна новоствореним господарствам.

Документальне оформлення загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Акти про загибель або пошкодження посівів сільськогоспо-дарських культур і багаторічних насаджень складаються інспектором страховика за участю керівника сільськогосподарського підприємства, а також представників виконавчого комітету місцевої ради та інших спеціалістів, участь яких обов'язкова.

Акти (два примірники) підписують особи, що беруть участь в їх складанні, і завіряються печаткою страховика. Особи, що підписали акт, несуть особисту відповідальність за правильність його складання. Один примірник акта передається страховику, другий - залишається у страхувальника.

Акт складається на всі страхові випадки загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, про які страхувальник повідомив у письмовій формі. При отриманні повідомлення про страховий випадок страховик надсилає страхувальнику довідку про отримання повідомлення .

Акт складається у такі терміни: протягом 15 днів після оприбуткуванням господарством усього одержаного врожаю поточного року, а на культури, продукція яких повністю продається державі, - після закінчення продажу всієї продукції даної культури. У випадку повної загибелі культури на всій площі посіву (посадки) у господарстві акт складається у 15-денний термін від дня настання звичайних строків її збирання.

Порядок визначення розміру збитку та страхового відшкодування за договорами страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

Збиток страхувальників у зв'язку з втратами врожаю внаслідок загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається страховиком на основі акта про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.

Таблиця 3.1.3

Тарифні ставки добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур

і багаторічних насаджень, %

Області	Озимі зернові	"Ярі зерно-ві, зерно-бобові, соняш-ник	Кор-мо-ві	Овочі відкр. Ірунту, баштан.	Цукрові буряки	Карто-пля	Сади, ягід-ники, вино град-ники	Тютюн, махор-ка	Льон коноп-лі	Корі-андр, м'ята	Розсад-ники, інші с.г. куль-тур	Куль-тури захище-ного грунту
Вінницька	11.5	15.0	12.0	25.0	15.0	15.0	25.0	-	-	19.0	15.0	10.0
Волинська	10.0	10.0	9.5	23.0	12.5	15.0	25.0	-	22.0	-	6.5	13.0
Дніпропетровська	10.0	11.0	13.0	20.0	8.5	13.0	25.0	-	21.0	-	7.5	7.0
Донецька	10.0	11.0	13.0	20.0	8.5	15.0	25.0	-	-	-	8.0	7.0
Житомирська	10.0	14.0	І6.0	25.0	15.0	16.0	20.5	--	25.0	.	13.0	7.0
Закарпатська	10.5	15.0	18.0	20.0	.	15.0	25.0	16.0	.	.	6.5	10.0
Запорізька	9.S	14.0	13.0	25.0		17.0	22.0	-	10.5	19.0	6.5	7.0
Ів.-Франківська	9.0	15.0	15.0	25.0	7.0	16.0	25.0	-	12.0	.		9.0
Київська	10.0	9.5	15.0	25.0	9.0	17.0	20.5	-	11.5	25.0	10.0	7.0
Кіровоградська	10.5	12.5	15.0	25.0	9.0	15.5	25.0	-	-	25.0	10.0	7.0
АР Крим	9.5	10.0	10.0	15.0	14.5	16.0	22.0	10,0	25.0	10.5	10.0	7.0
Луганська	14.0	9.0	11.5	20.0	-	20.0	25.0	-	-	-	7.5	7.0
Львівська	9.0	9.5	13.0	20.0	9.0	16.5	20.0	-	25.0	-	11.5	7.0
Миколаївська	11.5	10.5	14.0	25.0	9.0	16.0	20.0	-	-	10.0	7.0	7.0
Одеська	11.5	13.5	20.0	20.0	15.0	20.0	20.0	-	-	25.0	10.5	10.0
Полтавська	11.5	9.5	13.0	25.0	9.5	20.0	25.0	-	-	25.0	6.5	8.5
Рівненська	10.5	13.0	13.0	21.0	10.0	20.0	20.0	-	22.5	10.0	10.5	7.0
Сумська	10.5	12.0	11.0	20.0	10.0	17.5	21.5	-	16.0	10.0	6.5	7.0
Тернопільська	10.0	15.0	11.0	25.0	10.5	18.5	25.0	16.0	-	-	7.5	7.0
Харківська	11.5	10.0	12.5	25.0	9.0 .	16.0	25.0	-	-	-	15.5	8.0
Херсонська	11.5	14.5	10.5	20.0	-	14.0	20.0	--	-	19.0	6.5	7.0
Хмельницька	9.0	12.0	10.0	25.0	9.5	20.0	25.0	16.0	-	25.0	15.0	7.0
Черкаська	11.5	11.5	10.0	20.0	9.0	17.0	25.0	- ,	10.5	10.0	15.0	7.0
Чернівецька	10.5	15.0	14.0	20.0	15.0	20.0	25.0	-	-	-	10.0	7.0
Чернігівська	10.5	12.0	13.0	20.0	9.5	17.0	25.0	-	10.5	10.0	155	7.0
СЕРЕДНЯ	10.0	12.0	13.0	22.0	9.2	16.9	23.2	13.6	17,6	16.5	9.8	7.8

Збитком страхувальника вважається вартість кількісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) на всій площі посіву (посадки) у господарстві. Обчислюється збиток як різниця між середньою за останні п'ять років вартістю врожаю з 1 га і вартістю врожаю даного року (за договірними цінами), помноженою на площу посіву.

Страхове відшкодування обчислюється від величини розрахованого збитку у розмірі відсотка відповідальності, який встановлюється при укладанні договору

При страхуванні затрат на посів (посадку) та вирощування сільськогосподарських культур розмір збитку визначається виходячи із затрат, фактично понесених страхувальником на момент настання страхової події у середньому на 1 га, який розраховується діленням загальної суми витрат на площу посіву сільськогосподарської культури, визначеної за договором страхування і площі культури, що фактично загинула (знищена). Договір страхування, за яким виплачене страхове відшкодування, зберігає свою чинність до кінця зазначеного строку в договорі в розмірі різниці між страховою сумою і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Якщо сільськогосподарська культура посіяна (посаджена) на площі більшій, ніж вказано у договорі страхування, збиток розраховується на фактичну площу, а страхове відшкодування виплачується пропорційно відсотку, який становить площа культури за договором від фактично посіяної.

3.2. Зарубіжні системи страхування в сільському господарстві.

Страхування виробництва продукції. Найбільш застосовується для рослинної продукції. У тваринництві такий вид страхування не застосовується із-за певних труднощів, зв”язаних з виміром виробленої продукції, наприклад, при виробництві молока або м”яса, та відсутністю об”єктивного “часу збору врожаю”. Хоча така ж проблема існує і для рослинництва у закритому грунті.

Виробництво продукції страхується здебільш від перерахованих ризиків, таких, наприклад, як град, котрі дозволяють розрахувати ймовірне розподілення можливих збитків виходячи з статистичних даних. Страхування може грунтуватися на даних індивідуального виробництва або регіональних даних. У першому випадку компенсація виплачується, якщо індивідуальне виробництво падає нижче зазначеного рівня, у другому випадку фермер отримує компенсацію, тільки якщо регіональний рівень виробництва падає нижче зазначеного рівня.

Регіональний підхід може бути цікавим для фермера, тільки якщо в межах його регіону рівні збираємого врожаю по культурам суттєво не відрізняються. У випадку індивідуального подходу підвищується складність роботи - необхідно шукати рішення, маючи асиметричну інформацію, застосовувати різноманітні умови страхування, контроль за виконанням страхувальником обумовлених умов страхування та т.і.

Страхування катастрофічних збитків в результаті природних небезпек чи епідемій. Всередині певного регіону такий ризик має низьку ймовірність, але надзвичайно високий рівень збитковості. Специфічний характер цього ризику повязаний з іншого роду проблемами:

- системна природа ризику. Для формування необхідних резервів страхова компанія змушена застосовувати високі ставки премій. Якщо перестрахування або відповідні гарантії держави відсутні, такі премії, як правило, несприятливі страхувальників;

- недостатні статистичні дані для розрахунку відповідної премії у звязку з частотою подій;

- невизначеність політики правлінь, які забезпечують виплати в таких випадках, що стримує розвиток цього виду страхування.

Цей вид страхування може розвиватися лише за умови тісного співробітництва держави зі страховими компаніями, як з точки зору законодавчого забезпечення, так і політики у відношенні компенсації прямих збитків в результаті епідемій та інших природних небезпек.

Страхування на основі ціни продукції. Застосовується лише для тих видів продукції, для яких існують обєктивні дані про ціни. Для запобігання морального ризику врегулювання збитків може базуватися тільки на ціні, на величину якої виключений вплив фермера (фючерсні ціни, спот).

Основною перешкодою для цьго виду страхування виявляється тісний звязок цін із системними ризиками.

Загалом, ринок фючерсів і опціонів має справу з системними ризиками, тому наявність такого виду страхування напряму повязане з наявністю цих ризиків.

Страхування прибутку. Це комбінація страхування виробництва та ціни продукції. В принципі, цей вид страхування буде дешевшим для фермера, ніж кожний з його компонентів окремо, оскільки зменшується результуючий ризик. Вплив низького рівня виробництва продукції може бути згладжений за рахунок високої ціни і навпаки.

Покриття може бути як на основі кожної вирощуваної культури окремо, так і всіх вирощуваних культур в господарстві. В другому випадку вартість страхування буде нижчою, так як часткові втрати по одній культурі можуть компенсуватися за рахунок інших.

Цей вид страхування може застосовуватись, тільки якщо встановлена кореляція між культурами, що виробляються. Щоб пропонувати даний вид страхування, страхова компанія повинна визначити загальну ймовірність розподілу ціни і виробництва, уміти випрацьовувати рішення по подоланню морального ризику.

Страхування особистого доходу. Для сільськогосподарських виробників це найбільш заохочувальний вид страхування, так як він повязаний безпосередньо з їх достатком. Страхування може базуватися на особистих прибутках членів сімї сільськогосподарського виробника: прибутки господарства включаючи субсидії за мінусом витрат на виробництво, податків, обезцінення, рентних платежів, плати наємним робітникам.

Але даний вил страхування звязаний з підвищеним моральним ризиком, так як здебільш залежить від того, яким образом фермер веде своє господарство. Крім того, він має можливість маніпулювати окремими компонентами, що мають вплив безпосередньо на отримувані прибутки, такими як компенсації робітникам, оперативні затрати, залучення нових технологій та агрономічних інновацій.

3.3. Концептуальні напрями становлення страхової системи АПК

Сільське господарство в наслідок специфічних умов виробництва залежно від несприятливих умов втрачає щорічно продукції від 1 млрд, до 1,5 млрд. грн., що становить біля 1,3 -- 1,9% у ВВП. Відшкодування збитків за обов'язкового державного страхування одержували понад 90% сільськогосподарських підприємств.

Однак, починаючи з 1991 року питома вага сільськогосподарського сегменту страхового ринку не досягає навіть 1% тоді як становила близько 20%.

Враховуючи, що на стан продовольчої безпеки України впливає вплив, зокрема, такий чинник, як недосконалий механізм господарювання, який передбачає зниження або неповне використання можливості виробництва продовольства. Обов'язковою складовою ринкового механізму є страхування. Аналіз, як ретроспективний так і світовий, свідчить про переваги страхового захисту сільськогосподарських культур, які мають вирішальне значення для гарантування продовольчої безпеки держави. Так культури незалежно від форми власності і виду підприємства мають теж страхуватися в обов'язковому порядку.

Стосовно розміру страхових субсидій в розвинутих країнах світу не існує єдиного підходу. Так, у США страхування врожаю сільськогосподарських культур збиткове: у зв'язку з чим організована державна підтримка через створену ще в 1938 р. Федеральну корпорацію страхування врожаю. Корпорація використовує на страхування 60% бюджетних коштів і 40% залучає грошових коштів фермерів, у Канаді 25-50% втрат компенсує держава і 25% -- провінційна влада.

Фермери Канади відраховують у провінційні страхові фонди 1% вартості продукції, що реалізується. Ця система самострахування (взаємострахування) типова і для Японії.

Приватні або кооперативні страхові компанії страхують втрати врожаю від природних стихій -- ураганів, повеней, а і інших випадків при наявності у господарстві високих технологій, на що останні видають надійні сертифікати.

Певний інтерес для нашої країни являє досвід страхування врожаю Іспанії. Тут державна участь в плануванні і фінансуванні підтримки страхування врожаю є досить вагомою.

Керівництво Іспанії щорічно встановлює план як страховий нормативний акт, який одночасно регулює розвиток сільськогосподарського виробництва. Державний план визначає перелік культур для страхування з постійним збільшенням їх набору; встановлює ризики від яких проводиться страхування

кожної культури, а в розділі бюджетного плану -- обсяг дер-жавних субсидій на страхування з часткою відшкодування збитку по окремих видах культур.

Робота по відшкодуванню збитку провадиться незалежними експертами на контрактній основі з використанням урядових нормативних актів. Контроль за сільськогосподарським страхуванням здійснюється через Міністерство сільського господарства. За Законом "Про страхування" не менше 20% вартості страхування субсидується державою через Міністерство сільського господарства Іспанії.

Обсяги державних субсидій на страхування в Іспанії нормуються за типами сільгосптоваровиробників і за видами культур. Наприклад, 50% платежів субсидується по культурах: плоди, виноград, зернові; 40% -- тютюн, кукурудза; соняшник і 20% -- інші, притому, що на 15% більше видається субсидій господарствам, що займаються виключно сільськогосподарським виробництвом.

Таким чином, враховуючи світовий досвід та з метою підвищення мотивації та пропонованого виду страхування доцільно створити при Міністерстві аграрної політики України державну установу -- Національне агентство з регулювання страхування у сфері агропромислового виробництва (далі Агентство).

Агентство є державним агентом з регулювання і державної підтримки страхування у сфері агропромислового виробництва.

Управління Агентством здійснюється керівником, що назначається на цю посаду і звільнюється з неї рішенням Кабінету Міністрів за поданням Міністерства аграрної політики України.

Встановити, що основними завданнями Агентства є:

v сприяння розвитку забезпеченого державною підтримкою страхування врожаю сільськогосподарських культур, створенню агропромислових страхових організацій і товариств взаємного страхування;

v розробка пропозицій про порядок і умови організації та проведення страхування врожаю сільськогосподарських культур;

v рішення питань, пов'язаних із виділенням страховикам коштів державного бюджету на сплату страхових субсидій по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур та їх використання (табл.3.3.1.);.

Таблиця 3. 3. 1

Розрахунок страхових субсидій на відшкодування 50% страхових платежів по сільськогосподарському страхуванню

Культури	Вартість реалізованої продукції за 2002 р., грн.	Тарифна ставка,%	Сума страхових платежів, грн.	Страхові субсидії (50% страхового платежу), грн.
Зернові	2749658900	11	302462479	151231239.5
Олійні	965302600	12	115836312	57918156
Цукрові буряки	65552900	9	5899761	2949880.5
Картопля	39106900	17	6648173	3324086.5
Овочі	282840700	22	62224954	31112477
Плоди і ягоди	44628000	23	10264440	5132220
Виноград	16880100	23	3882423	1941211,5
Льон	6009100	18	1081638	540819
Тютюн	427800	13	55614	27807
Разом	4170407000	16.44	508355794	254177897

v розробка пропозицій з диференціації розмірів сплати страхових внесків за рахунок коштів Державного бюджету по сільськогосподарських культурах і по регіонах;

v управління у встановленому порядку коштами федерального сільськогосподарського страхового резерву;

v проведення конкурсів для визначення страхових організацій, що проводитимуть забезпечене державною підтрим-кою страхування врожаю сільськогосподарських культур, координація їх діяльності;

v контроль за дотриманням умов страхування; - розробка пропозицій щодо забезпечення обов'язкового перестрахування частини ризиків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур.

Витрати на утримання апарату Агентства та інші виграти, пов'язані з його діяльністю, провадяться за рахунок сільськогосподарського страхового резерву та інших надходжень, передбачених законодавством України.

Кошти сільськогосподарського страхового резерву, що виділяються на утримання апарату Агентства та відшкодування інших витрат, пов'язаних з його діяльністю, визначаються відповідно до кошторису, затвердженого Міністерством аграрної політики України, і не повинні перевищувати 0,5 % загальної суми страхових внесків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур.

Кабінету Міністрів України за участю органів виконавчої влади, об'єднань сільськогосподарських товаровиробників і Лігою страхових організацій України розробити і надати на розгляд Верховної Ради проект закону України "Про сільськогосподарське страхування", який регламентуватиме діяльність Агентства, порядок і умови організації і проведення забезпеченого державною підтримкою страхування урожаю сільськогосподарських культур, включаючи перелік страхових ризиків, порядок визначення страхової вартості врожаю сільськогосподарських культур, терміни дії договору страхування, умови формування додаткових страхових резервів.

З метою раціонального і цільового використання коштів Державного бюджету, що виділені на страхування врожаю сільськогосподарських культур, передбачити, що:

договори страхування врожаю сільськогосподарських культур укладаються на строк не менше п'яти років;

страхова вартість визначається щорічно, виходячи із розміру посівних площ, врожайності за попередні п'ять років і прогнозованої ринкової ціни врожаю сільськогосподарських культур на поточний рік, а страхова сума в розмірі 70-85 відсотків страхової вартості;

тарифи страхових внесків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур встановлюються на п'ять років з врахуванням коливань врожайності сільськогосподарських культур по роках залежної від породних та інших природних умов;

суми перевищення страхових внесків (премій платежів) над сумою страхового відшкодування по забезпеченому державною підтримкою страхуванню врожаю сільськогосподарських культур (з врахуванням витрат на ведення страхової справи) залишаються повністю у розпорядженні страховика і використовуються для виплати страхового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам в наступні роки, якщо резерву поточного року буде недостатньо.

Страхові резерви страхової системи АПК

Страхова система АПК має виконувати й таку важливу функцію, як нагромадження фінансових та матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення сталого розвитку галузі. Ці ресурси повинні утворюватися за рахунок страхових внесків страхувальників і щорічних доходів страховика і існувати у формі страхового фонду безпеки і технічних страхових резервів.

Страховий фонд безпеки (резервний фонд) забезпечує виплату відшкодувань і допомоги застрахованим в даний операційний період, якщо сума збитків або шкоди перевищує суму страхових внесків, а також на випадок інших надзвичайних витрат страховика. Технічні страхові резерви, створюються переважно в довгостроковому страхуванні життя і пенсій, формуються з ощадної частини внеску, що призначається для виплати в далекому майбутньому.

Ці головні складові частини страхових резервів можуть бути інвестовані в державні цінні папери, в банки, в акції промислових підприємств (іноземних і вітчизняних), тощо що забезпечуватимуть страховому товариству додатковий доход. У страхуванні життя очікувані доходи від відсотків по технічних страхових резервах частково або цілком враховуються при розрахунку величини внесків. Чим вище ставка відсотків по цих резервах, тим нижче розмір внесків. Рівень відсотка і розрахункові таблиці є вихідними елементами, на основі яких здійснюються актуарні розрахунки в страхуванні життя і пенсій. При цьому враховуються також витрати по страховій діяльності.

Результати дослідження розвитку акціонерних страхових установ у розвинутих країнах світу, а також динаміки росту їхньої фінансової міцності і вивозу капіталів за кордон свідчать, що головним джерелом цього є надзвичайно швидке утворення страхових резервів і доходів від розміщення даних резервів та інших фінансових операцій, здійснюваних за їх допомогою. Саме завдяки цьому, на мою думку, страхування в західних країнах зміцнює суспільні відносини і сприяє розвитку економіки. І цей вплив досить важливий, якщо врахувати, наприклад, що понад 25 % витрат на озброєння Німеччини відшкодовувалися страховими резервами, а в даний час сучасна ракетна, електронна та інші галузі промисловості фінансуються головним чином за рахунок засобів страхових установ.

Суспільна роль страхових резервів і страхова діяльність у різих країнах, безумовно, мають свої особливості, але економічна сутність їх однакова. Однак, потенційні можливості фінансового впливу страхування на розвиток сільського господарства використовуються в недостатньому ступені.

Саме на вирішення проблеми якнайповнішого використання страхових резервів для прискорення розвитку сільського господарства повинні бути спрямовані зусилля економістів і фінансистів-аграрників. До того ж, після становлення страхової системи АПК темпи розвитку сільськогосподарського страхування і росту страхових резервів не вимагатимуть майже ніяких інвестиційних витрат, а навпаки, будуть додатковим джерелом інвестиційних ресурсів.

Висновки

Сільське господарство - одна з ключових і життєво важливих галузей суспільного виробництва - є водночас однією з найбільш ризикових галузей економіки, оскільки відтворювальний процес повязаний з природно-кліматичними та біологічними чинниками.

Виділяють такі види ризику в залежності від джерел його виникнення:

Виробничий ризик

Ринковий (кон`юнктурний) ризик.

Технічний ризик.

Катастрофічні ризики.

Правовий ризик.

Ризик, пов`язаний з використанням людського фактору виробництва.

Галузевий ризик.

Політичний ризик.

Крім того, ризики поділяють в залежності від рівня прийняття рішень на макроекономічні (глобальні) та мікроекономічні (на рівні окремих фірм), а також в залежності від рівня обґрунтованості рішень, що приймаються виділяють обґрунтований та необґрунтований (авантюрний) ризики .

В страхуванні ризики поділяють на дві великі групи :

Ризики, які можна застрахувати

Ризики, які застрахувати не можна

Ризик також можна розглядати і по галузях (сферах) економіки: виробництво, торгівля, будівництво, транспорт і т.д. В зв`язку з цим можна виділити ризики загальні, які властиві або проявляються в усіх галузях, і специфічні або галузеві.

Сільське господарство, як і будь-яка інша галузь економіки, має свої особливості, які зумовлюють певну специфіку в прояві ризиків в ньому.

Високий рівень ризику в сільському господарстві України вимагає кваліфікованого управління, тобто прийняття рішень з врахуванням ризику. Вважаємо, що в загальних рисах процес управління ризиком може бути представлений наступним чином.

Для прийняття рішень з врахуванням ризику спочатку потрібно ідентифікувати ризики та дати їм кількісну оцінку. Після цього встановлюють допустимий рівень ризику з врахуванням фінансового стану підприємства. Скрутне фінансове становище спонукає до прийняття рішень з низьким рівнем ризику, тому що навіть невеликі збитки загрожують існуванню підприємства як юридичної особи.

Завдання управління ризиком - звести можливий вплив несприятливих факторів до прийнятного рівня, використовуючи такі інструменти управління ризиком як уникнення ризику, контроль ризику, передача ризику, самофінансування ризику.

В результаті грунтовного якісного та кількісного аналізу менеджер, спираючись на отримані дані, обирає один із засобів або суперпозицію засобів управління ризиком:

- уникнення;

- попередження;

- прийняття (збереження чи навіть збільшення);

- зниження ступеня ризику.

Зовнішні способи зниження ступеня ризику.

Передача ризику здійснюється або шляхом його розподілу, або через механізм зовнішнього страхування.

Страхування це передача певних ризиків страхової компанії. Для зниження міри ризику використовуються майнове страхування і страхування від нещасних випадків Широко використовується і такий вигляд страхування, хеджування - страхування ціни товару від ризику або небажаного для виробника падіння, або невигідного для споживача збільшення.

До методів, що за суттю близькі до страхування, можна віднести також деривативи (опціони, фючерси, свопи тощо).

Внутрішні способи оптимізації ризику.

Лімітування передбаяає обмеження потоків (грошових, товарних, кредитних, інвестиційних), спрямованих у зовнішнє ( по відношеню до підприємства) середовище.

Диверсифікація є процес розподілу інвестованих коштів між різними обєктами вкладання, які безпосередньо не звязвні між собою.

Створенння резервів, запасів на покриття ймовірних непередбачуваних витрат у майбутньому також є внутрішнім засобом зниження ризику, свого роду самострахуванням. Це дозволяє оперативно усувати тимчасові ускладнення у виробничій, фінансово-комерційній діяльності.

Здобуття додаткової інформації є одним із важливих способів щодо зниження ризику. При використанні неточних економічних даних виникає питання щодо доцільності їх уточнення.

Загальними в господарській практиці є три основних принципи зниження ризику:

v не ризикувати більше, ніж дозволяє власний капітал;

v не забувати про наслідки ризику;

v не ризикувати багато чим ради малого.

ЗАТ “Страхова група “ТАС” засноване 19 жовтня 1998 року “ПриватБанком”, комерційним банком України. За період діяльності на вітчизняному страховому ринку, за визнанням клієнтів, експертів і колег, компанія зарекомендувала себе як така, що динамічно розвивається, акумуюючи провідний досвід і кращі традиції лідерів вітчизняного і світового страхового бізнесу.

У рейтингах Ліги страхових організацій України за даними 2002 року ЗАТ СГ “ТАС” посідає чільні місця за основними показниками діяльності:

Ш Наявними активами - понад 100 млн.грн. (3-тє місце),

Ш Розміром зібраних страхових платежів - більше 93 млн.грн.(5-те місце),

Ш Виплаченими клієнтам страховоми відшкодуваннями - майже 8 млн.грн.(8-ме місце),

Ш Серед перших щодо наявності високоліквідних активів, власного капіталу, діючої мережі регіональних підрозділів тощо.

Основною функцією страхової системи є регулювання щодо відособлених систем, які в сукупності утворюють єдину економічну систему. Очевидно, що ця функція повинна здійснюватися в оптимальному режимі, для того щоб практично всі стихійні відхилення, що відбуваються в окремих господарствах, були компенсовані, і щоб процес соціально-економічного розвитку відбувався планомірно.

АПК, зокрема сільське господарство, має тісно взаємодіяти із страховим ринком, що передбачає можливість планового утворення страхових резервів у межах страхової системи.

Страхування виступає як сукупність специфічних економічних відносин, які виникають в процесі формування страхових резервів у суб'єктів страхової системи (на рівні держави -- у тому числі у Міністерства фінансів як першого рівня вітчизняної страхової системи, на рівні страхових підприємств, другий рівень -- резерви створюються шляхом страхування та на рівні страхувальників (третій рівень) - фонди самострахування і можливе страхове відшкодування збитків страховиком) та використання їх на підтримку безперервності, безперебійності і розширеного відтворення і задоволення соціальних потреб сус-пільства, зокрема. Агропромисловий комплекс є найбільшою міжгалузевою виробничо-науково-економічною основною струк-туроформуючою частиною соціально-економічної системи України.

Страхова система, як особлива підсистема вітчизняного страхового ринку, грунтується на сільськогосподарському страхуванні, оскільки саме вона є джерелом формування специфічних страхових резервів. Сільськогосподарському страхуванню, як і категорії страхування взагалі, притаманні специфічні функції. Однією з них є функція забезпечення продовольчої безпеки.

Реалізація цієї функції страхової системи АПК на державному рівні визначає захищеність вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника від реалізації низки страхових ризиків гарантуючи їм рентабельність виробництва стратегічної сільськогосподарської продукції, населенню країни -- достатнє харчування, а в екстремальних умовах уникнення голоду.

"Страховий захист" товар особливий. Ці особливості формують низку суспільно-економічних відносин, специфічність яких проявляє себе на мікро -- і макрорівні.

Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Воно включає в себе страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, тварин, будинків, машин, транспортних засобів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Усе це об'єкти майнового страхування.

Об'єкти страхування розбито на чотири групи.

Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку. Виняток становить урожай природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав, а також культур, які господарство висівало протягом трьох - п'яти років, але жодного разу не отримувало врожаю.

Дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу.

Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл у вуликах, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями.

Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі госпо-дарства можуть страхувати також судна та засоби лову.

Об'єкти, що не беруться на страхування. Не може бути об'єктом страхування:

v врожай сільськогосподарської культури, яку господарство висівало три - п'ять років, але жодного року не одержувало врожаю; врожай багаторічних насаджень плодоносного віку, якщо господарство не одержувало врожаю з цих насаджень протягом п'яти років, що передували укладанню договору страхування;

v багаторічні насадження, що зростають в садах, знос або зрідження яких становить 70 і більше відсотків; такі, що підлягають списанню з балансу у зв'язку з плановою реконструкцією і викорчовуванням, природним відмиранням, псуванням та інше; вражені хворобами, шкідниками рослин.

Страхування врожаю сільсь-когосподарських культур і багаторічних насаджень провадиться на випа-док загибелі чи пошкодження їх внаслідок:

Ё вимерзання, заморозку, граду, зливи, бурі, урагану, посухи, повені, селю, пожежі;

Ё вимокання, випрівання, якщо це сталося внаслідок стихійного лиха.

В Україні станом на 1 січня 2003 року налічувалося 284 страховиків, які надають широкий спектр страхових послуг для сільськогосподарських товаровиробників. Одним із страховиків на ринку страхування сільськогосподарських ризиків є Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», яка укладає договори добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств та ін.

Найбільшим попитом серед сільськогосподарських товаровиробників користується такий страховий продукт як страхування, пов'язане із відшкодуванням фактичних витрат на нирощування посівів (висаджування) в наслідок повної загибелі рослин на всій або частині площі. Найбільше договорів укладається по страхуванню витрат на вирощування посівів та страхуванню врожаю сільськогосподарських культур по озимих зернових -- 820 із загальної кількості 1003 договори. На другому місці - страхування тварин, де переважає попит серед страхувальників на страхування великої рогатої худоби.

Сільське господарство в наслідок специфічних умов виробництва залежно від несприятливих умов втрачає щорічно продукції від 1 млрд, до 1,5 млрд. грн., що становить біля 1,3 -- 1,9% у ВВП. Відшкодування збитків за обов'язкового державного страхування одержували понад 90% сільськогосподарських підприємств.

Однак, починаючи з 1991 року питома вага сільськогосподарського сегменту страхового ринку не досягає навіть 1% тоді як становила близько 20%.

Враховуючи, що на стан продовольчої безпеки України впливає вплив, зокрема, такий чинник, як недосконалий механізм господарювання, який передбачає зниження або неповне використання можливості виробництва продовольства. Обов'язковою складовою ринкового механізму є страхування.

Таким чином, враховуючи світовий досвід та з метою підвищення мотивації та пропонованого виду страхування доцільно створити при Міністерстві аграрної політики України державну установу -- Національне агентство з регулювання страхування у сфері агропромислового виробництва

Суспільна роль страхових резервів і страхова діяльність у різих країнах, безумовно, мають свої особливості, але економічна сутність їх однакова. Однак, потенційні можливості фінансового впливу страхування на розвиток сільського господарства використовуються в недостатньому ступені.

Саме на вирішення проблеми якнайповнішого використання страхових резервів для прискорення розвитку сільського господарства повинні бути спрямовані зусилля економістів і фінансистів-аграрників. До того ж, після становлення страхової системи АПК темпи розвитку сільськогосподарського страхування і росту страхових резервів не вимагатимуть майже ніяких інвестиційних витрат, а навпаки, будуть додатковим джерелом інвестиційних ресурсів.

Список використаної літератури

Законодавчі акти

1.1. Конституція України

1.2. Закон України “Про страхування”.

1.3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”

1.4. Закон України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років”.

1.5. Постанова Кабінету Міністрів Укпаїни “Про обовязкове страхування посівів озимих зернових та цукрового буряку”

Література

2.1. Абашкина О. Ю. Капитализм по датски /О. Ю. Абашкина. Бразилия: формирование "открытой" экономики/ Бунегина И.А. -- М.: Знание. 1992. -- С34.

2.2. Алекс Ф. Мак Калла. Перспективи продовольчої безпеки в XXI сторіччі: Матеріали конференції "Майбутнє світового продовольства". -- Університет штату Іллінойс. США. 1997. ~с.40 -58.

2.2.а) Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. Підручник для ВУЗів./ Київ:. КНЕУ, 1998

2.3. Антология экономической классики. Трактат о налогах и сборах, /В. Пегги. Исследование о природе и причинах богатства народов. /А. Смит. Начала политической экономии и налогообложения. /Д. Рикардо: Сост. Н.А. Столяров, - М.: МП-ЭКОНОВ -- КЛЮЧ. 1993. -с. 306-397.

2.4. Банасинский А. Теория страхования при социализме: Эконjмико-кибернетический аспект /Под ред. Е.В. Коломина. М.: Финансы, 1980.~C.96

2.4.а) Демяненко С.І. Менеджмент виробничих витрат. Підручник.

К.: КНЕУ-2002, 264с.

2.4.б) Демяненко С.І. Формування виробничих витрат селянських (фермерських) господарств в умовах ринкової економіки. Київ, «Урожай" -1994.

2.5. Е. Абалмазов, М. Абалмазова. Страхование как функция системы безопасности. Страховое дело. № 11, 1996. -- с.42 -- 44.

2.6. Імас Є.В. Формування та розвиток цукрового підкомплексу в Україні. *-- К.:ІАЕ УААН, 1999. -- с.278 -281.

2.7. Кирш А. Налогообложение: меньше коммунизма. Зеркало недели. № 45. ІЗ ноября 1999. -с.7.

2.8. Маркетинг та управління страховою компанією: теорія, практика та зарубіжний досвід. / Центр підготовки та перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності. - Київ, 17-18 квітня 2002 року.

2.9. Маркс К. Капітал, т.1-3. -К.: Видавництво політичної літератури України, 1982. -с.256-274.

2.9.а) Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві. Підручник. К.:КНЕУ-2000.

2.10. Продовольча безпека як концепція ринкових реформ в аграрному секторі економіки України. Точилін В.О., Городній В.В. К.: ІЕП НАН України. 1998 - с.5-18.

2.11. Страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень : Методичні рекомендації / - К.:ІАЕ УААН, 2000.-.с.68

2.12. Фінанси в період реформування агропромислового виробництва/ Демяненко М.Я., Алексійчук В.М., Борщ А.Г. та ін.; За ред. М.Я.Демяненка - К.:ІАЕ УААН, 2002 - 645с.

2.13. Фінанси сільськогосподарських підприємств (посібник з питань фінансових відносин у ринкових умовах)/ За ред. М.Я.Демяненка - К.:ІАЕ, 2000- 604с.

2.14. Харченко Н.В. Прибуток і оподаткування страхових компаній. / Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - К - 1998.

2.15. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу : Підручник / К.:КНЕУ, 2000.

Матеріали Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”

1. Річні бухгалтерські звіти Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”.

2. Правила добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника.

3. Правила добровільного страхування сільськогосподарських тварин.

4. Рекомендації добровільного страхування ризиків вирощування водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах України.

5. Довідник до семінарських занять “Вступ до страхування”

Додаток 1

Заява

про добровільне страхування врожаю

сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень

КСП "Нігинське"

Просить укласти на умовах, передбачених Правилами від 6 червня 1997р. договір про добровільне страхування перелічених нижче сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Особливості умови договору: вибіркове страхування - ярі зернові

(зазначити: "вибіркове страхування", "зниження якості продукції")

А.Страхування сільськогосподарських культур

Найменування с.г. культур	Площа посіву, га	Урожайність з 1 га	Урожайність, з якої визначається вартість врожаю	Ціна 1Ц продукції
		середня за 5 років	середня за З кращих і з 5 років	планова	договірна
1	2	3	4	5	6	7	8
Пшениця яра	300	32	34	35	32	32	З0

Б. Страхування багаторічних насаджень

№	Найменування груп багаторічних насаджень (зерняткові, кісточкові, виноградники)	Площа , га	Вартість, грн.	Знос, грн.
1	2	3	4	5
1	Зерняткові	9	210000

Умови страхування нам відомі.

Керівник господарства. (підпис) Стрельбіцький П.А

Головний бухгалтер. (підпис) Проток К.І

Адреса господарства: 32320 Хмельницька обл. Кам"янець-Подільський р.н, с.Нігин,

КСП "Нігинське" 20 березня 2002 р.

МП

Додаток 2

ДОГОВІР № 256

про добровільне страхування врожаю

сільськогосподарських культур

Страховик Київська філія ЗАТ “СГ "ТАС", в особі директора Мєлєтіч Любов Миколаївни, що діє на підставі положення, з однієї сторони і КСП "Нігинське" (далі Страхувальник) в особі Стрельбицького Петра Антоновича, що діє на підставі Статуту господарства, з другої сторони, уклали цей договір про таке:

1 .Предмет договору

1.1 .Страховик приймає на страхування врожай сільськогосподарських культур Страхувальника на умовах Правил добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств від 06 червня 1997 р. на випадок загибелі (пошкодження) його в наслідок страхового випадку.

Об'єктом страхування є: пшениця яра та багаторічні насадження

Страхові ризики визначені слідуючі: посуха, вимерзання, заморозок,град, злива, буря, пожежа.

З урахуванням специфіки природних умов і складу ризиків за проханням господарства виключено із складу ризиків: повінь, вимокання, сель. Ско-риговано базову тарифну ставку 10% на знижувальний коефіцієнт 0,25 і тарифна ставка становить 7,5%.

2. Страхова сума і страховий платіж

2.1.Вартість об'єктів страхування, страхова сума, тарифні ставки, скидки, франшиза, сума страхових платежів визначені у розрахунку (продовження додатка № 2), який є невід'ємною частиною цього договору.

2.2.Загальна страхова сума становить 398160 грн. (триста дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.).

2.3.Загальна сума обчислених страхових платежів складає 25536 ( двадцять п"ять тисяч п"ятьсот тридцять шість ) грн. 00 коп.

У разі сплати річної суми платежів за один раз Страхувальникові надається знижка в розмірі до 0,5%, тобто 127 грн. 68 коп. До сплати належить 25408,32 (двадцять п"ять тисяч чотириста вісім) грн.32 коп. страхових платежів по строках: - повна сума платежів або перша її частина в розмірі 25408 грн. 32 коп.,або - %повинні бути сплачені не пізніше 20 квітня 2002 р.; решта платежів у сумі______грн.___-___коп. у строки:___________________, але не пізніше "___"_____________р.

2.5.В разі внесення Страхувальником не повністю платежів за черговий строк по страхуванню сільськогосподарських культур, страхове відшкодування виплачується у тому відсотку від встановленого розміру нарахованої суми відшкодування, який відсоток становить сума сплачених платежів від загальної їх суми.

2.6.Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання агротехнічних заходів щодо вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур, та невиконанням Страхувальником умов цього договору.

2.7.Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо Страхувальник несвоєчасно повідомить про настання страхового випадку без поважних причин або створить перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

3. Термін дії договору

3.1.Договір набуває чинності з наступного дня після надходження на рахунок Страховика всіх нарахованих платежів, або встановлених першим строком їх сплати, згідно з пунктом 2.5. і діє стосовно страхування сільськогосподарських культур до завершення збирання врожаю пропорційно сумі сплати страхових платежів. 3.2. Дія договору припиняється у разі:

за згодою сторін;

в разі закінчення терміну дії;

виконання Страховиком зобов'язань перед Страхувальником у повному обсязі;

несплати Страхувальником страхових платежів у встановлені договором терміни;

ліквідації Страхувальника у порядку, встановленому законодавством України;

прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

* в інших випадках, передбачених законодавством України.

4. Зобов'язання сторін

4.1.Страхувальник зобов'язується:

представити Страховику для визначення вартості врожаю сільськогосподарських культур і страхової суми заяву встановленої форми знеобхідними і достовірними цифровими даними;