Озеленення дитячого садочка "Софійка" в місті Умань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

озеленення насадження територія

У наш час все більш актуальне значення приймають заходи покращення стану навколишнього середовища, благоустрою, озеленення міст і населених пунктів.

Озелененню та благоустрою території дошкільних навчальних закладів потрібно надавати особливого значення, тому що зелені насадження відіграють тут не тільки санітарно-гігієнічну і архітектурно-планувальну роль, а також мають і навчально-виховне значення.

Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Озеленення дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) призначене для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку дітей. Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання ділянок закладу повинні якомога більше відповідати своєму основному призначенню.

Велике навчально-виховне значення має наявність дослідно-практичної активно-пізнавальної роботи вихованців на свіжому повітрі. Упорядкована ділянка садочка сприяє повноцінному відпочинку, прищеплює любов до природи, розвиває дбайливе ставилення до зелених насаджень, привчає до охайності та порядку. Велике значення для гармонійного розвитку мають вправи на ігрових майданчиках.

На ділянці дошкільного закладу діти одержують уявлення про живу природу. Тому вона потребує максимального озеленення (до 80% території), за винятком тих частин, що мають спеціальне покриття доріжок, алей, проїздів, окремих ділянок спортивних та ігрових майданчиків.

Площу озеленення ділянки складають навчально-дослідна зона, захисні зелені смуги по периметру ділянки, а також газони.

Актуальність роботи полягає у розробці проектних пропозицій озеленення території ДНЗ на основі сучасних досліджень науковців.

Метою дипломної роботи є розробка проектних пропозицій озеленення території дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 3 міста Умані Черкаської області для підвищення естетичності, декоративності та функціональності подвір'я.

Завданням дипломної роботи є вирішення наступних питань:

- аналіз літературних джерел щодо озеленення навчальньних закладів;

- аналіз природних умов району;

- аналіз існуючочого стану насаджень та благоустрою території;

- розроблення проектних пропозицій озеленення та благоустрою;

- підбір агротехнічних заходів створення зелених насаджень і догляду за ними;

- розрахувати кошторис витрат на проведення робіт.

Об'єктом проектування є дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 3 «Софійка» Уманської міської ради Черкаської області.

Предметом озеленення є територія ДНЗ.

Впровадження та апробація дипломної роботи здійснювалось у процесі виконання роботи. Результати проекту доповідались на науковому гуртку кафедри садово-паркового господарства факультету лісового і садово-паркового господарства та були опубліковані в збірниках тез наукових досліджень Уманського національного університету садівництва.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Значення зелених насаджень в житті людини

Озеленення населених місць -- це комплекс робіт зі створення і використання зелених насаджень в населених пунктах. У містобудуванні озеленення є складовою частиною спільного комплексу заходів із планування, забудови і благоустрою населених місць та має значний вплив на довкілля. Особливо цей вплив помітно проявляється у містах, адже зелені насадження, як відмічає Л.Б. Анісімова, є найважливішою частиною їх екологічного каркасу [2]. Крім того, вони являються основним елементом художнього оздоблення населених пунктів.

Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи [36].

Основа системи озеленення сучасного міста -- насадження на житлових територіях, біля ділянок шкіл, дитячих установ. До них варто додати насадження (загальноміського і районного значення) у парках культури та відпочинку, дитячих, спортивних та інших спеціалізованих парках, в скверах і бульварах, на промислових, комунально-складских територіях, землях транспортної комунікації, і навіть заповідники, санітарно-захисні і водоохоронні зони.

Формування системи озеленення та її нормативи у різних населених місцях залежить від їх географічного розташування і місцевих умов: кліматичних (кількість атмосферних опадів, температурного режиму, швидкість і напрям вітрів, характер інсоляції), природно-ландшафтних (існуючі лісові масиви, особливості рельєфу і ґрунтів, розташування водойм), розмірів, народногосподарського профілю і планувальної структури міст та селищ.

Велике місто має всі елементи системи озеленення; сільський населений пункт, селище чи дрібне місто -- лише частину з них. Проте у містах, й у сільських населених пунктах необхідні захисні зелені насадження між житловими будинками і виробничою зоною. У південних районах країни головним завданням посадки зелених насаджень є захист вулиць, площ, житлових дворів і будинків від перегріву, їх затінення. У північній частині -- укриття забудови від холодних вітрів, снігових заметів. У великих промислових центрах важливо забезпечити аерацію міської забудови з допомогою її розчленовування великими зеленими масивами, в туристичних містах -- створити додаткові парки, розраховані на велику кількість іногородніх відпочиваючих.

Головними функціями зелених насаджень ми можемо назвати такі як:

1. Санітарно-гігієнічна.

2. Рекреаційна.

3. Декоративно-художня.

Проте, окрім вказаних традиційних, Ф.В. Стольберг велике значення в урбоекосистемі надає ще таким функціям рослинності: стабілізація вітрового режиму, «розвантаження» повітряних мас; охолодження міського «острова тепла»; виділення кисню в атмосферу; поглинання забруднювачів атмосферного повітря -- пилюки та газів; підвищення відносної вологості повітря та зменшення її добових і сезонних коливань; затінення, зниження шуму, фільтрування пилу; поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів; архітектурний елемент загального вигляду; засіб просторового розчленування міста; дерева визначають межі огляду, розділюють площі та забудови і підкреслюють видові місця; дерева скеровують і направляють лінії вуличного руху; підвищують безпеку вуличного руху [36]. Деякі з них можна розглядати як окремі складові основних функцій.

1. Санітарно-гігієнічна функція:

- очищення повітря. Велика роль зелених насаджень в очищенні повітря міст. Великі лісопаркові масиви можу бути активними провідниками чистого повітря на центральні райони міста. Якість повітряних мас значно поліпшується, якщо вони проходять над лісопарками і парками, площа яких складає 600-1000 га. У них вагома частка домішок знижується на 10 - 40 %. Дерево середнього розміру за 24 години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох працівників протягом того самого часу, і це особливо актуально у зв'язку із тенденцією до збільшення витрат кисню в повітрі автотранспортними засобами і промисловими підприємствами. Тому нормальне існування людини у місті безпосередньо залежить від кількості парків і скверів. Крім того, вони виконують важливу функцію затримання пилу, що знаходиться в повітрі. Один гектар дерев хвойних порід затримує протягом року до 40 тонн пилу, а листяних -- близько 100 тонн. Практика показала, що досить ефективним засобом боротьби з шкідливими викидами автомобільного транспорту є смуги зелених насаджень, ефективність яких може варіюватись в досить широких межах -- від 7 % до 35 %.

- іонізація повітря рослинами. Існують легкі аероіони, які можуть нести негативний чи позитивний заряди, і досить важкі -- позитивно заряджені. Носіями позитивно заряджених важких іонів звичайно є іонізовані молекули диму, водяного пилу, парів, забруднюючих повітря.

Істотною якісною особливістю кисню, вироблюваного зеленими насадженнями, є насиченість його негативно зарядженими іонами, в чому й проявляється сприятливий вплив рослинності на стан організму людини. Для чіткого уявлення про можливість рослин збагачувати повітря негативними легкими іонами можна навести такі дані: число легких іонів на один см. куб. повітря над лісами становить 2000-3000, у цьогорічному міському парку -- 800, в промисловому районі -- 200-400, в закритому багатолюдному приміщенні -- 25-100. Отже, чистота повітря значною мірою визначається співвідношенням кількості легких іонів, оздоровлюючих атмосферу, і тяжких іонів, забруднюючих повітря. На іонізацію повітря впливає як ступінь озеленення, так і природний склад рослин. Найкращими іонізаторами повітря є змішані хвойно-листяні насадження. За даними В.М. Власюка, іонізація лісового кисню в 2-3 рази вища порівняно з морським і в 5-10 разів -- з киснем атмосфери міст. Найбільшою мірою сприяють поліпшенню концентрації легких іонів повітря акація біла, береза карельська, дуб червоний і черешчатий, верба біла і плакуча, клен сріблястий і червоний, модрина сибірська, ялиця сибірська, бузок, тополя чорна.

- фітонциди рослин. Як зазначає О.В. Піхалов, до санітарно-гігієнічних властивостей рослин належить спроможність виділяти особливі легкі органічні сполуки, що називаються фітонцидами, які вбивають хвороботворні бактерії чи затримують їхній розвиток [25]. Ці властивості набувають особливої цінності в умовах міста, де повітря містить у 10 разів більше хвороботворних бактерій, ніж повітря полів і лісів. У чистих соснових лісах і лісах з переважанням сосни (до 60 %) бактеріальне забруднення повітря вдвічі менше, ніж у березових. З деревинно-чагарникових порід, які мають антибактеріальні властивості, слід назвати акацію білу, барбарис, березу бородавчасту, грушу, граб, дуб, ялину, жасмин, жимолость, вербу, калину, каштан, клен, модрину, липу, ялівець, смереку, платан, бузок, сосну, тополю, черемшину, яблуню. Фітонцидну активність мають і трав'янисті рослини -- газонні трави, квіти і ліани. На інтенсивність виділення рослинами фітонцидів впливають сезонність, стадії вегетації, ґрунтово-кліматичні умови.

- захист від шуму. Недостатнє озеленення міських мікрорайонів і кварталів, нераціональна забудова, інтенсивний розвиток автотранспорту, інші чинники створюють підвищений шумовий фон міста. Боротьба з шумом у містах -- гостра гігієнічна проблема, обумовлена зростаючими темпами урбанізації. Шум травмує і пригнічує психіку, руйнує здоров'я, знижуючи фізичні і розумові здібності людини. Дослідження засвідчили, що характер порушень функцій організму людини, викликаний шумом, ідентичний порушенням при дії деяких отруйних препаратів.

Одним із рішень цієї проблеми, у міських умовах є озеленення. Висаджування дерев поблизу автодоріг допомагає зменшити рівень шуму. Різні породи рослин характеризується різною здатністю захисту від шуму. За даними угорських дослідників, хвойні породи (ялина і сосна) по порівнянню з листяними (деревні і чагарникові), краще регулюють шумовий режим. Віддаляючись від магістралі на 50 метрів листяні деревні насадження (акація, тополя, дуб) знижують рівень звуку на 4,2 дБ, листяні чагарникові -- на 6 дБ, ялина -- на майже 7 дБ і сосна -- на 9 дБ. Дослідження засвідчили, що листяні породи здатні поглинати до 25 % звуковий енергії, а 74 % її відбивати і розсіювати [10]. Найкращими у тому відношенні є з хвойних порід ялина, ялиця; з листяних -- липа, граб та інші. Шумозахисна функція певною мірою залежить від прийомів озеленення. Високим ефектом захисту від шуму характеризується розміщення зелених насаджень поблизу джерел надходження шуму й одночасно захищуваного об'єкта.

В умовах підвищених антропогенних навантажень, дискомфорту середовища міст і селищ через забруднення повітряного середовища викидами автотранспорту та промислових підприємств, благоустрій та озеленення населених місць набуває особливого значення. Як зазначають І.Л. Потапенко та С.І. Кузнєцов, створення і утримання в належному вигляді високоякісних зелених насаджень являється обов'язковою умовою екологічного благополуччя населеного пункту та його архітектурно-художньої виразності [9]. При цьому, вони виконують значну мікрокліматичну роль, зокрема, на озелененій та затіненій вулиці температура може бути на 4-5° С нижча, а відносна вологість на 10-15 % вища, ніж на незатіненій та неозелененій [17].

Зважений екологічний дизайн дає можливість віднайти необхідні шляхи взаємодії з природою, які сприяють відновленню та значному покращенню природного екологічного балансу, дозволяють якісно змінити міське середовище, зменшити енергетичні витрати, не нехтуючи при цьому соціально-культурними потребами людини [39].

1.2 Принципи озеленення дитячих навчальних закладів

Сьогодні, з розвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно розвиваються процеси озеленення, ландшафтного проектування.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище.

Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Питання благоустрою і озеленення є особливо актуальним для ДНЗ. Сучасний ДНЗ надає не тільки послуги навчання, але й виховання, складовою якого є екологічне виховання. Зелені насадження надають індивідуальні, своєрідні риси, роблять перебування в школі більш комфортним для учнів, привчають любити природу рідного краю.

Багато вчених у своїх працях описують способи озеленення шкільної території, рослини, які можна використати для цього, способи їх вирощування та догляду.

Теодоронський В.С. [46] вважає, що у містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

Кучерявий В.П. [30] стверджує, що озеленення території ДНЗ призначене для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку учнів. Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання шкільної ділянки повинні якомога повніше відповідати своєму основному призначенню, що я врахую у своєму проекту. Велике навчально-виховне значення має поєднання теоретичних занять в класі з дослідно-практичною роботою учнів на свіжому повітрі. Упорядкована шкільна ділянка сприяє повноцінному відпочинку учнів під час перерв, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку. Велике значення для гармонійного розвитку дітей та юнацтва мають вправи на спортивних та ігрових майданчиках.

Ковальський Л.М. [26] стверджує, що озеленення територій дитячих дошкільних установ та шкіл займають значне місце в загальному балансі зелених насаджень житлових районів і мікрорайонів. Частка для озеленення навчальних закладів досить висока: дошкільних -- до 60 %, а шкіл -- до 50 % загальної території закладів. Це означає, що вони формують сприятливе середовище житлових районів.

Бородич Л.В. [8] вирішує питання оптимізації ландшафтно-просторової структури навчальних закладів шляхом містобудівного моделювання. Містобудівельне моделювання здійснюють у такій послідовності:

? визначають чинники впливу на ефективність містобудівного використання територій;

? досліджують взаємодію чинників, керівні та керовані чинники;

? визначають еталонний тип об'єкта;

? встановлюють граничні значення параметрів за характеристиками кожної групи чинників, враховуючи характеристики еталонного типу;

? визначають кількісний критерій ефективності;

? розробляють модель процесу проектування або реконструкції територій.

Астахова Є.В. [3] розповідає про створення квітуючих садів, клумб і альпійських гірок, автор радить як правильно вибрати стиль саду, вивчити кліматичні умови регіону, дізнатися все про хвойні та листяні види дерев, познайомитися з ґрунтопокривними, трав'янистими, квітучими рослинами, засвоїти правила створення газонів, живоплотів, дає поради щодо догляду за рослинами саду.

Аксьонова Н.А. [2] для озеленення шкільної ділянки рекомендує такі породи дерев: в'яз, липа, клен гостролистий і сріблястий, каштан кінський, береза, горобина, ялівець та різні фруктові дерева. Висаджувати дерева доцільно віком 10-14 років, причому для хвойних, плодових та швидкоростучих листяних дерев вік скорочується до 6-8, а для кущів -- до 2-3 років.

Із чагарників найкраще висаджувати жасмин, бузок, скумпію, таволгу, тамарикс, свидину, бересклет європейський та ін.. Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія, калина звичайна. В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий, іргу, сніжноягідник.

Богова І.О. [11] розкриває питання прийомів паркової композиції і теорії ландшафтного мистецтва, об'ємно-просторової організації території і об'єктів озеленення. Також викладає методику формування насаджень, реконструкції і реставрації історичних парків.

Агафонов М.В [1] описує прийоми формування інтер'єрів декоративними рослинами, озеленення міст і сіл. Показує особливості архітектоніки деревних рослин, методи створення декоративних крон, принципи аранжування.

Бунін В.А. [7] наводить приклади визначення асортименту квіткових і декоративно-листяних рослин відкритого грунту, приклади створення технологічних карт з вирощування квіткових рослин, які можна використати у моїй роботі.

Романча Л.В. [22] висвітлює основні принципи і прийоми озеленення території, наводить коротку характеристику і асортимент видів і форм рослин для озеленення.

Голованов О.І. [8] викладає загальну теорію формування і функціонування різних природних геосистем, включаючи ландшафти, їх склад і властивості. Наводить відомості про основні природні закони і моделювання природних процесів, розглядає вплив меліоративних заходів на функціонування ландшафтів в різних природних зонах.

Крижановська Н.Я. [19] наводить типологію об'єктів ландшафтного дизайну, описує основні фактори, які впливають на їх формування.

Забєліна Є.В. [10] розповідає про «АРТ-ландшафти», які використовують мову садових символів, коли ідея переважає традиційну характеристику саду, розкриває зв'язок між сучасними тенденціями в ландшафтній архітектурі й іншими видами мистецтва, найперше живописом.

Калініченко О.А. [14] викладає загальні відомості про деревні декоративні рослини, їхні біологічні й екологічні особливості, наводить схему дендродекоративного районування території України, дає кліматичну характеристику кожного району та підрайону, описує в систематичному порядку 195 найдекоративніших місцевих та інтродукованих в Україні деревних видів за схемою: декоративні якості, район природного зростання, реакція виду та вплив факторів зовнішнього середовища, використання виду та його декоративних форм у різних типах декоративних насаджень та в різних дендродекоративних районах країни, що можна використати для мого проекту.

Кирильчук Л.А. [15] розповідає про нові прийоми і способи озеленення дворів, між квартальних просторів, територій промислових підприємств, пришкільних і дачних ділянок декоративними рослинами.

Іванова З.Я. [13] знайомить з асортиментом деревних рослин для озеленення, наводить характеристику різних видів і форм дерев, кущів і ліан, описує ефективні способи насіннєвого та вегетативного розмноження, що допоможе забезпечити вирощування посадкового матеріалу цінних декоративних деревних рослин і тим самим широко використати їх в озелененні.

Колєсников О.І. [20] детально описує природні декоративні властивості дерев і кущів (будова і форма крони, орнамент листя, форма і колір квітів і плодів), які можна використати для озеленення шкільного подвір'я.

Нікітський Ю.І. [21] розповідає про сучасні раціональні прийоми озеленення міст і сіл, які мають бути економними, доступними для виконання, здатними довго зберігати свою декоративність, що і потрібно для мого проекту. Відповідно до місцевих умов потрібно використовувати такі прийоми квіткового оформлення, які б відповідали плануванню, архітектурі будівлі. Основа квіткового оформлення -- простота виконання, лаконічність, максимальна яскравість. У той же час воно має приховувати небажані недоліки планування і архітектури і вписуватися в оточуючий ландшафт.

Ботяновський І.Е. [25] наводить ботанічну характеристику найбільш перспективних і найпоширеніших в культурі видів і сортів квітково-декоративних рослин відкритого грунту, які можна використати для мого проекту.

Лапчик В.Ф. [11] наводить відомості про особливості та умови вирощування декоративних рослин. Особлива увага приділена новим перспективним видам, розповідається про способи догляду за рослинами, методи їх розмноження і боротьби зі шкідниками і хворобами.

Рубцов Л.І. [53] узагальнює досвід садового паркового будівництва, розглядає основні принципи композицій зелених насаджень, елементи ландшафту та ландшафтної архітектури.

Черняк В. [58] розкриває біологічні особливості декоративних рослин, умови їх існування, догляд за ними та захист від хвороб і шкідників. Для своєї роботи можу використати рекомендації щодо оформлення ділянки навчального закладу зеленими насадженнями та квітково-декоративними рослинами.

С.В. Совгіра вказує: при озелененні території навчальних закладів обов'язково враховують вміст отруйних речовин у рослинах [49].

В жодному разі не слід садити рослини, що мають колючки та отруйні плоди: софору японську (Sophora japonica L.), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum L.), терен (Prunus spinosa L.), гледичію (Gleditsia triacanthos), акацію (Acacia), ожину (Eubatus L.), обліпиху (Hippophae rhamnoides L.), шипшину (Rosa acicularis L.), глід (Crataegus). Заборонені також такі трав'янисті рослини, як белена чорна (Hyoscэamus nнger), ясенець (Dictamnus albus L.), дурман (Datъra), цикута (Cicъta virуsa), наперстянка (Digitбlis), осінник (Sternbergia colchiciflora W.), молочай (Euphуrbia), латук отруйний (Lactuca virosa) та інші. Такі дерева, як ширококронні види тополь (Pуpulus), біла верба (Salix alba L.), шовковиця (Morus) під час цвітіння чи плодами забруднюють навколишню місцевість [43]. Тому, крім рослин із отруйними плодами, листям, також не варто використовувати для озеленення ділянки дошкільного дитячого закладу дерева і чагарники з колючками, квітами, котрі забруднюють територію навколо або приваблюють велику кількість комах.

Квіткове оформлення повинне концентруватися біля входу на ділянку перед головним фасадом будівлі, в місцях чекання батьками дітей. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними. Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних груп. Квітники можуть займати 1 - 1,5 відсотків всієї площі ділянки. Вважаємо, на квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони квітували з ранньої весни і до пізньої осені, були невибагливі у вирощуванні та догляді.

З асортименту дерев, які бажано висаджувати на території ДНЗ, слід виділити наступні: клен (гостролистий (Acer platanoides L.), прирічний (Acer ginnala), татарський (Acer tataricum L.)), липа дрібнолиста (Tilia parvifolia), береза (пухната (Betula pubescens) й бородавчаста (Betula pendula)), тополя запашна (Р. suaveolens Fish.), модрина європейська (Larix decidua Mill), ялина звичайна (Рісеа abies), горобина (Sorbus), дуб (Quercus), ясен (Fraxinus).

З чагарників слід використовувати бузок звичайний (Syringa vulgaris) і угорський (Syringa Josikaea), садовий жасмин (Philadelphus L.) або чубушник, різні види спіреї (Spiraea), лох сріблястий (Elaeagnus argentea Pursh), акацію жовту (Caragana arborescens Lam.), бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), калину звичайну (Viburnum opulus). Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія (Hydrangea), калина звичайна (Viburnum opulus). В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), іргу (Amelбnchier), сніжноягідник (Symphoricarpus L.).

1.3 Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих дошкільних закладів

Благоустрій населених місць охоплює частину питань, поєднуваних поняттям «містобудування», і характеризує, перш за все, рівень інженерного обладнання території населених місць, санітарно-гігієнічний стан їх повітряних басейнів, водойм і ґрунту. Л.М. Ковальський стверджує, що озеленення територій дитячих дошкільних установ та шкіл займають значне місце в загальному балансі зелених насаджень житлових районів і мікрорайонів. Частка для озеленення навчальних закладів досить висока: дошкільних -- до 60 %, а шкіл -- до 50 % загальної території закладів [18]. Також, згідно з п. 2.5. Державних будівельних норм «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів»: «озеленення ділянок дошкільних закладів повинно становити не менше ніж 20 м на одне місце» [5]. Це означає, що вони формують сприятливе середовище житлових районів. Благоустрій території закладів дошкільної освіти являє собою комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих, здорових і культурних умов життя, фізичної діяльності та дозвілля дітей. Правила благоустрою вказаних територій повинні встановлювати єдині та обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування норми і вимоги в сфері зовнішнього благоустрою, утримання земельних ділянок.

Критерієм комфортності прийнятих рішень з благоустрою слід вважати їх відповідність нормативним показникам, що забезпечує: повноту надання послуг у сфері соціально-побутового благоустрою; номенклатуру малих архітектурних форм та планувальних елементів, розміри і доступність планувальних елементів благоустрою; необхідні санітарно-гігієнічні та екологічні умови.

За словами М.М. Кисельова, сучасність висуває перед освітою завдання виховати homo ecologicum, що не є тотожним поняттю homo sapiens, а має органічно поєднувати риси homo sensus - людини, яка відчуває, та homo pulcher -- людини прекрасної [23]. А це можливо реалізувати лише за умови розвитку малюків із найменшого віку у дусі поваги до природи. Професори А.А. Приходченко та І.В. Іванченко слушно зазначають: змалечку потрібно привчати дітей до думки, що, знищуючи природу, вони знищують самих себе як біологічних істот [28]. Важливим засобом реалізації зазначеного завдання може стати належне озеленення території дошкільних навчальних закладів, що забезпечить призвичаєння вихованців до природи та вироблення прийнятних етично-естетичних особистісних нормативів спілкування з нею. Значення відповідних заходів зростає в сучасних умовах, коли дослідники констатують поступове нівелювання цінності ідеалу прекрасного і принципу декоративності у масовій забудівлі приватного чи громадського спрямування, а озеленення на художніх засадах має місце переважно тільки в елітарній забудові [50]. Досліджувані аспекти благоустрою варто розглядати не як рекомендаційні, а як спрямовані на реалізацію законодавчих вимог. Зокрема, згідно із ч.1 ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»: зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля [48].

Згідно з нормативами, для кожної дитячої групи передбачається окремий майданчик із розрахунку 5-7 мІ на кожну дитину.

Крім цього, проектується спільний спортивний майданчик, фруктовий садок, город-ягідник. На ділянці дитячого садка майданчики розташовують, враховуючи вік дітей. Зона зелених насаджень, що займає 60% території ділянки, спеціально не відокремлюється. Це зелена огорожа, що відділяє майданчики, дерева за периметром ділянки, квітники. Господарський двір максимально ізолюють від дитячих майданчиків і примикають до одного з проїздів кварталу.

Озеленення слід вирішувати так, щоб майданчики добре освітлювались сонцем у ранково-вечірні години та були захищені від пекучих променів вдень.

Для архітектора-дизайнера важливим є взаємозв`язок внутрішнього і зовнішнього простору, який проявляється у влаштуванні внутрішніх двориків, що використовуються як «світлові кишені» для освітлення приміщень, а також як ігрові майданчики. При цьому архітектурно-ландшафтна організація зовнішнього простору є продовженням внутрішнього. У зв`язку з цим передбачається: створення групових майданчиків і загальних міжгрупових; зони для занять на свіжому повітрі чи у зимовому саду. Важливого значення набувають території для поглиблення пізнання при безпосередньому спілкуванні дитини з природним середовищем, зміцнення здоров`я та інтелектуального розвитку. Це має стати основною метою при організації благоустрою територій дитячих дошкільних закладів. Озеленення даних територій повинно втілювати гармонійне співвідношення краси та користі. Перша, як зазначає В.А. Гудак, виступає як невід'ємна від мистецтва, яке твориться інтелектуально-художнім, візуально-емоційним потенціалом, відчуттям природи, дозвілля, а також внутрішніх процесів, обумовлених як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами людського і суспільного буття. Друге -- це безпосередній вжиток, застосування речі, її необхідність в побуті, господарській, економічній, політичній діяльності людини, суспільства. Ці два фактори спільно уособлюють органічне поєднання -- цілісність, взаємозв'язок краси (емоційно-візуального) і користі (аналітично-філософського) [55].

Під час планування і проведення озеленення дитячого садочку також використовуються: малі архітектурні форми (лавки, урни, ворота); живоплоти; доріжки (вимоги: розмежування і компактне сполучення функціональних зон, захист від бруду). При цьому потрібно завжди пам'ятати, що метою є -- створення безпечного та сприятливого для малюків середовища. Надмірне переповнення території ландшафтними об'єктами може буди не сумісним із великою активністю дітей.

Отже, ми з'ясували роль зелених насаджень в житті людини, що значно посилюється в сучасному урбанізованому середовищі. Очищення та іонізація повітря, фітонциди рослин, захист від шуму -- перелік основних прикладних функцій зелених насаджень, що доповнюються їх рекреаційною та еститеко-культурною роллю. При цьому, значення озеленення у вихованні підростаючого покоління, гарантуванні нормального фізичного та психічного розвитку дітей, важко переоцінити. Саме тому, благоустрій територій закладів, де тривалий час перебуватимуть малюки, вимагає особливої уваги, підвищених вимог, та повинен турбувати свідомість не окремих людей чи колективів, а всього суспільства.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ ОБ'ЄКТА ОЗЕЛЕНЕННЯ

2.1 Характеристика природно-кліматичних умов району об'єкту проектування

Об'єкт проектування знаходиться в центральному економічному районі, на кордоні лісової і степової частини України; клімат: помірно континентальний (континентальність зростає із заходу на схід району). Зима, в порівнянні із температурами по Україні, є відносно м'якою, а літо -- теплим.

Найхолоднішим місяцем року вважається січень з середньою температурою -5,9°С, а найтеплішим -- липень з середньою температурою +23°С. Середня річна температура повітря складає +7,7°С; максимальна +39°C; мінімальна ?37°C.

Для характеристики річного ходу температури важливо знати, що середня температура поверхні ґрунту перевищує +10°С вже в кінці квітня. На цей час до земної поверхні, вже надходить 20% річної суми сонячного тепла. На початку чи в середині червня, коли температура перевищує +20°С, ґрунт одержує понад 40% річного балансу. На час, коли температура опускається нижче +20°С (на початку вересня), ґрунтом засвоюється понад 80% річної суми сонячного тепла.

Відмінна риса клімату Черкаської області -- велика мінливість погоди взимку, різноманітність її комбінацій. Навіть у аномально холодному січні буває не менше трьох діб з різким потеплінням, а в аномально теплому січні -- близько 12 діб з відлигою. Середня температура лютого рідко наближається до норми. Відмічено часті відлиги, за якими приходило похолодання. Як правило, 22 лютого середня добова температура повітря піднімається вище -5°С. В останній декаді березня вже буває кілька сонячних днів, температура іноді досягає +22°С.

Перехід середньої добової температури через нуль плюсової у 80% випадків відбувається в межах ±10 діб від середнього нормативного строку (18 березня).

Відносна вологість повітря за рік становить ? 70%, мінімальна вона у травні (55%), максимальна -- у грудні (85%). Кількість опадів коливається в межах від 4900 до 700 мм за рік. Найбільша кількість опадів (65-75 %) випадає з квітня по вересень. Спостерігається ? 135 днів з опадами; найменше їх (по 8) у вересні та жовтні, найбільше (15) - у грудні. Найбільша місячна кількість опадів відмічена в червні (до 239 мм) і в серпні (до 223 мм). Найменша місячна сума опадів спостерігається взимку. Майже дві третини зимових опадів -- тверді (сніг, снігові зерна). Одна чверть їх -- змішані. Влітку переважають опади у вигляді дощу. Навіть у найсухіші літні місяці випадає не менше 4-6 мм. Але восени ця сума знижується до 1 мм за місяць. У такі сухі періоди велике значення має роса. За рік роса, іній, паморозь дають додатково до 30 мм вологи.

Щороку утворюється сніговий покрив, проте висота його не велика. Тривалість періоду під сніговим покривом складає 88-98 днів. Для зими характерна можливість вторгнення арктичних повітряних мас, при яких температура повітря значно знижується. При довготривалості такого стану і незначному сніговому покриві ґрунт промерзає на 90-110 см, що створює критичні ситуації по відношенню до кореневих систем деревної рослинності. Внаслідок: можуть спостерігатись ушкодження посівів в розсадниках, а також -- в незімкнених лісових культурах і насадженнях віком до 10 років [61].

Вітри мінливі, не часті; найбільшу повторюваність мають вітри з північного заходу, найменшу -- з південного сходу. Середня швидкість вітру становить 3.9 м/с.

Загальна тривалість вегетаційного періоду складає 200-212 днів. Період активної вегетації триває 160-165 днів.

Рельєф району об'єта проектування характеризується розчленуванням поверхні й складається з плакорів на вододільному плато. У результаті ерозії плакори сильно розрізані ярами, балками та схилами. Висота над рівнем моря в межах району коливається ? 150 - 275 м [40]. Більшість правобережної частини Черкаської області, розташовані на Придніпровській височині; її найвища точка (275 м над рівнем моря) знаходиться поблизу м. Монастерище. За геоморфологічними ознаками рельєф переважно належить до широкохвилястого долинно-балкового водноерозійного типу (це Уманський, Христинівський, Жашківський, Маньківський і Тальнівський райони Черкаської області).

Ґрунти на півночі області поширені дерново-підзолисті, в долинах рік -- дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині -- опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах -- глибокі чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти [60].

На території міста Умані грунти різні і представлені реградованими чорноземами, темно-сірими лісовими опідзоленими, темно-сірими слабкозмитими лесовими ґрунтами, лучно-болотистими ґрунтами і ґрунтами початкової стадії ґрунтоутворення. Кислотність ґрунтів (рН) знаходиться у межах від 6,7 до 7,1. Вміст гумусу складає 2,79-3,97 % [61].

2.2 Загальний аналіз об'єкта озеленення

Об'єктом озеленення є територія дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 3, що знаходиться у північній частині міста Умані по вул. Інститутській, буд. 13. Заклад відкритий 10 березня 1944 року. Одноповерхова будівля загальною площею 513 мІ виконана за типовим проектом.

У цій частині міста немає підприємств та установ, які могли б впливати на навколишнє середовище, а знаходиться в основному житлова забудова, магазини та інші споруди. Водночас, таке розміщення не робить садочок віддаленим від основних об'єктів інфраструктури міста та не створює перешкод у доступі до користування послугами навчального закладу. Крім того, до позитивних сторін місця розташування варто віднести наступні особливості:

1. Близкість до Дентрологічного заповідника «Софіївка», що розмішений південніше на відстані 250-300 метрів.

2. Достатня віддаленість від вул. Київської та вул. Інтернаціанальної, що являються важливими транспортними артеріями міста, сполучаючи його із автомагістраллю міжнародного значення «Одеса - Санкт-Петербург». Останнє обумовлює підвищену інтенсивністю руху автомобілів і, відповідно, - рівень шуму та забруднення повітря.

Зазначені фактори позитивно впливають на формування мікроклімату ДНЗ.

Згідно із п. 3 Положення про дошкільний навчальний заклад, ясла-садок комбінованого типу є закладом, що створюється для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, до складу якого можуть входити групи загального розвитку, спеціальні, санаторні, сімейні, прогулянкові, короткотривалого перебування у різних поєднаннях [30]. В яслах-садочку комбінованого типу № 3 створено 5 вікових груп, з яких:

- 1 група раннього віку;

- 4 групи загального розвитку для дітей дошкільного віку.

Напрями освітньо-виховної роботи з дітьми здійснюються за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Територія ДНЗ становить близько 0,8 га і являє собою рівнинну ділянку землі квадратної форми. Із південної сторони до неї прилягають житлові будинки; із західної -- спортивний майдачих (стадіон) Уманського державного університету садівництва (УНУС); із східної (невелика ділянка) та північної (значно більша) сторін знаходяться незасаджені постійною рослинністю землі УНУС, що використовуються для практичних занять студентів. Із заходу (відстань - 150 м), по вул. Юрія Глібка висаджена горіхова алея, що також варто розцінювати як позитивний момент.

Ділянка огороджена і має асфальтований підґїзд з боку вулиці Інтернаціональної через територію університету. Місця для паркування автомобілів безпосередньо біля садочку відсутні, але наявна їх достатня кількість неподалік (відстань -- 250 м), біля головного в'їзду на територію УНУС.

Дослідження території об'єкту, а також будівлі самого садочку дало можливість визначити стильові особливості, взяти до уваги особливості природного оточення та специфіку ділянки.

На території, крім основної споруди, знаходяться туалет, господарські будівлі, павільйон (західна частина ділянки). Між ними розміщені ігрові майданчики. Останні організовані також перед входом у приміщення ДНЗ та в південно-західній частині подвір'я. Знаряддя для активного відпочинку дітей є надто розосередженими і більшість з них знаходиться в задовільному стані. Одночасно, загальне естетичне сприйняття покращене за допомогою виготовлених (очевидно -- відданими працівниками закладу) з господарських матеріалів (автомобільних шин) фігур птахів та тварин. Через подвір'я і навколо садочку проходять асфальтовані доріжки. Можемо відмітити, що вони перебувають у поганому стані: покриття всюди потріскалось; в деяких місцях повідколювалися шари асфальту, утворюючи вибоїни. Це вимагає господарського втручання. Воно, на наш погляд, потрібне також відносно наступних аспектів організації:

1. Розміщення декількох ігрових осередків у західній частині подвір'я між господарськими спорудами, де вони стають виключеними із сприйняття загальної культурної композиції ДНЗ та з-під безпосереднього спостереження вихователів.

2. Невключення до забезпечення дозвілля дітей площі павельйону. На даний час він фактично перетворений на ще одну господарську будівлю. Його відкриття для доступу вихованців могло б знайти практичне застосування: для спостереження за природними явищами при несприятливій погоді; для ігор на свіжому повітрі після дощу; у зимній період.

3. Залишення невикористаною доволі великої зони позаду садочка (північна частина території). Вона не застосовуються для активного відпочинку дітей і не зазнала творчого оформлення засобами озеленення, тому залишається просто пасивною площею.

4. Недоглянутість ряду об'єктів, що можуть бути використані під час планування благоустрою.

Головний вхід і східна територія ДНЗ також потребують привабливішого оформлення та збільшення кількості зелених насаджень. Крім того, між західною та східною частинами будівлі закладу розміщений квітник. Його стан є задовільним, що теж потребує виправлення.

Планування благоустрою території дошкільного навчального закладу не повинно мати наслідком зменшення ігрового простору. Покращення (з погляду дизайнера) ділянки садочку не може призводити до суцільного засаджування, адже основною метою є забезпечення морального та фізичного розвитку дітей, що вимагає достатньої площі для активних забав, веселощів.

2.3 Інвентаризація та аналіз насаджень на території об'єкту проектування

Слід зазначити, що на території дуже бідний видовий склад рослин, який обмежується 5-6-ма видами дерев і чагарників та трав'яною рослинністю. Газонне покриття є рідким та неякісним, деякі насадження відзначаються низькою естетичною цінністю. У північній частині подвір'я знаходиться незасаджена ділянка, якій потрібно надати сучасного естетичного вигляду. Втручання потребує і ділянка у південній частині подвір'я та біля центрального входу, яка має непривабливий естетичний вигляд.

У таблиці 2.1 наведено стан та асортимент рослин, які зростають на території дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 3 міста Умані.

Таблиця 2.1.Асортимент рослин, які зростають на території дитячого садка

№	Латинська назва	Українська назва	Кількість, шт.	Стан
	Деревні листяні породи
1 2 3 4	Carpinus betulus L. Aser platanoides L. Cerasus vulgaris L. Populus tremula L.	Граб звичайний Клен гостролистий Вишня звичайна Тополя тремтяча	10 1 1 2	Добрий Задовільний Добрий Задовільний
Деревні хвойні породи:
1 2	Thuja occidentalis L. Taxus baccata L.	Туя західна Тис ягідний	6 1	Добрий Добрий
Кущові листяні породи:
1	Buxus sempervirens L.	Самшит вічнозелений		Незадовільний
Трав'янисті рослини на квітнику представлені однорічниками:
1 2 3 4	Zнnnia L. Matricaria recutita L. S. procumbens Lam. S. atropurpurea L.	Цинія Ромашка лікарська Санвіталія розпростерта Скабіоза темно-пурпурна	20 60 19 40	Добрий Добрий Добрий Задовільний

Отже, в доброму стані на території ДНЗ зростає граб звичайний, вишня звичайна, туя західна, тис ягідний. Трав'янисті квітуючі рослини, представлені однорічниками, знаходяться у доброму стані. У незадовільному стані -- самшит вічнозелений; стан тополі тремтячої також далекий від доброго. Незасаджені ділянки потрібно озеленити, надати їм сучасного естетичного вигляду.

Спираючись на результати дослідження можна зробити висновок, що обґєкт озеленення являє собою квадратну ділянку, яка належить дошкільному навчальному закладу, з недоглянутими насадженнями самшиту, деревних та трав'янистих порід.

Виходячи зі специфіки роботи садочка, проектні рекомендації озеленення території не передбачають розміщення додаткових будівель і споруд, прокладання дорожньо-стежкової мережі (хоча, ще раз наголошуємо на необхідності оновлення асфальтного покриття), а лише створення декоративних насаджень з відповідним асортиментом порід та включення незадіяних ділянок до організації ігрових майданчиків.

У загальному розміщення території дослідження сприятливе для росту зелених насаджень та відпочинку дітей, оскільки район віддалений від промислових структур, для нього характерний низький рівень транспортного руху, і відповідно низький рівень загазованості та запиленості повітря.

Для підвищення естетичного вигляду території ДНЗ та забезпечення виховного впливу на дітей, насадження, які проектуються, повинні мати естетичний вигляд, а благоустрій відповідати сучасним нормам та організовуватися з використанням сучасних технологій.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ДИТЯЧОГО САДКА

3.1 Особливості асортименту рослин для оформлення території дитячих установ

Озеленення ділянки -- основа створення оздоровчих умов для дітей. Особливе значення відсоток озеленення має в умовах міста, де зелені насадження беруть участь у створенні необхідного мікроклімату, впливаючи безпосередньо на температуру повітря, його вологість, сонячну радіацію, а також послаблюють вплив шкідливих факторів міського середовища на дитячий організм.

Ф.М. Левон відмічає: зелені насадження повинні максимально відповідати своєму призначенню у плані виконання очікуваних від них середовищетвірних функцій [27].

А.Л. Соботович, досліджуючи трав'янисті рослини, теж зазначає, що підбір рослинності повинен враховувати наступне навантаження (в т.ч. рекреаційне) [35].

С.В. Совгіра вказує: при озелененні території навчальних закладів обов'язково враховують вміст отруйних речовин у рослинах. З метою запобігання харчових отруєнь заборонено використовувати рослини, що можуть його спричинити. На Середземномор'ї звідки походить Сercis siliguastrum L. його листя використовують у салати, а пуп'янки замість каперсів. Тому вчена рекомендує види роду Сеrсіs для озеленення територій навчально-виховних закладів [39].

В жодному разі не слід садити рослини, що мають колючки та отруйні плоди: софору японську (Sophora japonica L.), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum L.), терен (Prunus spinosa L.), гледичію (Gleditsia triacanthos), акацію (Acacia), ожину (Eubatus), обліпиху (Hippophae rhamnoides L.), шипшину (Rosa acicularis L.), глід (Crataegus). Заборонені також такі трав'янисті рослини, як белена чорна (Hyoscэamus nнger), ясенець (Dictamnus albus L.), дурман (Datъra), цикута (Cicъta virуsa), наперстянка (Digitбlis), осінник (Sternbergia colchiciflora W.), молочай (Euphуrbia), латук отруйний (Lactuca virosa) та інші. Такі дерева, як ширококронні види тополь (Pуpulus), біла верба (Salix alba L.), шовковиця (Morus) під час цвітіння чи плодами забруднюють навколишню місцевість, а також сильно затінюють ділянку і тим самим затримують зростання трав та квітів [5]. Тому, крім рослин із отруйними плодами, листям, також не варто використовувати для озеленення ділянки дошкільного дитячого закладу дерева і чагарники з колючками, квітами, котрі забруднюють територію навколо або приваблюють велику кількість комах.

Раціональне розміщення озеленених ділянок, смуг захисних насаджень, квітників, груп і поодиноких екземплярів дерев і чагарників при підборі відповідного асортименту сприяють створенню комфортного середовища. Зелені насадження дають змогу наглядно вивчати властивості різних рослин, допомагають вихованню естетичного почуття, любові до природи. Тому важливим є саме розмаїття асортименту рослин.

Квіткове оформлення повинне концентруватися біля входу на ділянку перед головним фасадом будівлі, в місцях чекання батьками дітей. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними. Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних груп. Квітники можуть займати 1 - 1,5 відсотків всієї площі ділянки. Вважаємо, на квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони квітували з ранньої весни і до пізньої осені, були невибагливі у вирощуванні та догляді. На наш погляд, таким критеріям найбільше відповідають квіти, вказані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.Асортимент квіткових рослин для озеленення

Назва виду	Колір	Строки цвітіння, місяць	Шт. на 1 мІ
Гвоздика турецька (Dianthus barbatus L.)	червоний	VI-VII	30
Алісум (Alyssum L.)	білий	VI-X	45
Флокс Друммонда (Phlox drumondii L.)	рожевий	VI-X	25
Агератум мексиканський (Ageratum houstonianum L.)	голубий	VI-X	45
Тагетес тонколистий (Tagetes angustifolia L.)	жовтий	VI-X	40
Айстра китайська (Callistephus chinensis L.)	червоний	VI-X	40
Цинія вузьколиста (Zinnia angustifolia L.)	рожевий	VI-X	35
Арабіс війчатолистий (Arabis blepharophylla L.)	Темно-рожеве	Травень	40
Крокус `Joan of Arc' (Crocus `Joan of Arc')	Біле	Кінець квітня	15
Флокс шиловидний `Apple Blossom' (Plox subulata `Apple Blossom')	Рожеве	Травень- червень	40
Хоста Зібольда `Elegans' (Hosta sieboldiana `Elegans')	Біле з рожевим	Липень- серпень	4
Чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.)	Фіолетове	Червень- липень	35
Очиток товстолистий (Sedum dasyphyllum L.)	Біле	Червень	35

Цільове призначення зелених насаджень на цій території визначається функціями майданчиків і споруджень, які розташовуються на ній, а також характером використання ділянки в педагогічних цілях. За допомогою насаджень на ділянці дитячого садка-яслів створюються найбільш сприятливі мікрокліматичні й санітарно-гігієнічні умови. Крім огороджуючих функцій зелені насадження використовуються як наочний матеріал для ознайомлення дітей з рослинним світом.

Плануючи озеленення ділянки, потрібно продумати добір деревних рослин, насамперед, найпоширеніших у даній місцевості. Вони повинні бути різноманітні за висотою, формою крони, строком цвітіння. Групи дерев і чагарників можна розміщувати на газонах, місцях перетинання доріжок, біля майданчиків, басейнів та в інших місцях, які потребують затінення. Бажано мати алеї, обсаджені деревами.