Ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територіях

9. Знаходимо значення дозової ціни для 137 Cs. Воно становить 2 · 10-2 мкЗв/Бк.

10. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання моркви. Для цього кількість 137 Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок споживання моркви (1068,48 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137 Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

1068,48 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 21,36 мкЗв

Другий висновок: споживання моркви в кількості 18 кг за рік при їх забрудненні 59,36 Бк/кг зумовить надходження 1068,48 Бк 137 Cs і дозу внутрішнього опромінення 21,36 мкЗв за рік.

Далі розпочинаємо дії щодо можливого використання угіддя для вирощування моркви, які відповідали б вимогам ДР-2006.

11. Визначаємо необхідний коефіцієнт переходу для отримання придатних для вживання моркви, для чого коефіцієнт, визначений у дії 4 (5,6 Бк/кг), ділимо на 1,148:

5,6 Бк/кг : 1,48 = 4 Бк/кг

12. Знаходимо, при якому вмісті калію на дерново-підзолистих грунтах коефіцієнт переходу 137 Cs в моркву буде становити 4 Бк/кг або менше. При вмісті калію 7 мг на 100 г коефіцієнт буде становити 3,9 Бк/кг.

13. Визначаємо дефіцит калію в грунті, для чого від необхідних 7 мг віднімаємо 5 мг наявних у грунті:

7 - 5 = 2 мг

Для підвищення вмісту калію на 1 мг на 100 г в орному шарі грунту необхідно внести 30 кг калійних добрив за діючою речовиною.

14. Визначаємо необхідну кількість внесення калію, для чого 30 кг множимо на дефіцит калію 1 мг:

30 · 2 = 60 кг калійних добрив за діючою речовиною.

15. Визначаємо прогнозоване забруднення моркви після внесення калійних добрив, для чого очікуваний коефіцієнт переходу (3,9 Бк/кг для 1 Кі/км2) множимо на забруднення території (9,6 Кі/км2):

9,6 Бк/кг · 3,9 = 37,44 Бк/кг

Третій висновок: на цій території можна отримати придатні за вмістом 137 Cs після внесення 60 кг калійних добрив за діючою речовиною, при цьому їх забруднення буде в 1,06 раза нижче за допустимий рівень (40 : 37,44 = 1,06).

Встановлюємо дозову ефективність проведених контрзаходів.

16. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання моркви, що були вирощені на полі після внесення 30 кг калійних добрив за діючою речовиною. Для цього річну норму споживання моркви (18 кг) множимо на їх забруднення (37,44 Бк/кг).

18 кг · 37,44 Бк/кг = 400,752 Бк

17. Знаходимо значення дозової ціни для 137 Cs. Воно становить 2 · 10-2 мкЗв/Бк.

18. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання моркви. Для цього кількість 137 Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок споживання моркви (673,92 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137 Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

673,92 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 13,4 мкЗв

Кінцевий висновок: на цій території можна отримати придатні для вживання моркви після внесення 60 кг калійних добрив за діючою речовиною. Внаслідок проведення цього контрзаходу дозове навантаження на організм людини, сформоване внаслідок споживання моркви, зменшиться у 1,6 раза і становитиме 13,4 мкЗв.

6-е поле Помідори сорту Іскорка

1. Визначаємо масу забрудненого шару грунту на 1м2 , для чого перемножуємо показники площі грунту, товщини орного шару та об'ємної маси грунту:

100 cм • 100 см• 25 см• 1,26 г/см3 =315000 г =315 кг

2. Знаходимо вміст137 Cs на 1 м2 , для чого забруднення 1 кг множимо на визначену масу грунту:

1170 Бк/кг • 315 кг = 368550 Бк = 368,55 кБк

3. Визначаємо забруднення території в Кі/км2, для чого ділимо отримане забруднення на забруднення при 1 Кі (1 Кі/км2 = 37 кБк/м2):

368,55 кБк/м2 : 37 кБк/м2 = 9,96 Кі/км2

4. Знаходимо коефіцієнт переходу 137 Cs в помідорах сорту Іскорка на дерново-підзолистих грунтах при вмісті калію 2 мг/100 г. Він становить 9,3 Бк/кг при щільності забруднення 1 Кі/км2.

5. Визначаємо забруднення помідорів, для чого отримане забруднення території 9,6 Кі/км2 множимо на знайдений коефіцієнт для 1 Кі:

9,96 • 9,3 Бк/кг = 92,6 Бк/кг

6. Визначаємо придатність отриманої продукції, допустимий рівень забруднення за 137 Cs згідно з ДР-2006. Для овочів він становить 40 Бк/кг.

Перший висновок: продукція непридатна для використання, оскільки її забруднення за 137 Cs перевищує допустимий рівень у 2,31 раза (92,6 : 40 = 2,31).

Далі проводимо розрахунок і оцінку річної еквівалентної дози внутрішнього опромінення організму людини внаслідок вживання цієї продукції.

7. Знаходимо річну норму споживання помідорів. Вона становить 25 кг.

8. Визначаємо кількість 137 Cs, що надійде в організм людини протягом року внаслідок споживання помідорів. Для цього річну норму їх споживання (25 кг) множимо на забруднення (92,6 Бк/кг):

25 кг · 92,6 Бк/кг = 2315 Бк

9. Знаходимо значення дозової ціни для 137 Cs. Воно становить 2 · 10-2 мкЗв/Бк.

10. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання помідорів. Для цього кількість 137 Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок споживання помідорів (2315 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137 Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

2315 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 46,3 мкЗв

Другий висновок: споживання помідорів в кількості 25 кг за рік при їх забрудненні 92,6 Бк/кг зумовить надходження 2315 Бк 137 Cs і дозу внутрішнього опромінення 46,3 мкЗв за рік.

Далі розпочинаємо дії щодо можливого використання угіддя для вирощування помідорів, які відповідали б вимогам ДР-2006.

11. Визначаємо необхідний коефіцієнт переходу для отримання придатних для вживання помідорів, для чого коефіцієнт, визначений у дії 4 (9,3 Бк/кг), ділимо на 2,31:

9,3 Бк/кг : 2,31 = 4,02 Бк/кг

12. Знаходимо, при якому вмісті калію на дерново-підзолистих грунтах коефіцієнт переходу 137 Cs в помідорів буде становити 4,02 Бк/кг або менше. При вмісті калію 5 мг на 100 г коефіцієнт буде становити 3,7 Бк/кг.

13. Визначаємо дефіцит калію в грунті, для чого від необхідних 5 мг віднімаємо 2 мг наявних у грунті:

5 - 2 = 3 мг

Для підвищення вмісту калію на 1 мг на 100 г в орному шарі грунту необхідно внести 30 кг калійних добрив за діючою речовиною.

14. Визначаємо необхідну кількість внесення калію, для чого 30 кг множимо на дефіцит калію 1 мг:

30 · 3 = 90 кг калійних добрив за діючою речовиною.

15. Визначаємо прогнозоване забруднення моркви після внесення калійних добрив, для чого очікуваний коефіцієнт переходу (3,7 Бк/кг для 1 Кі/км2) множимо на забруднення території (9,96 Кі/км2):

9,96 Бк/кг · 3,7 = 36,85 Бк/кг

Третій висновок: на цій території можна отримати придатні за вмістом 137 Cs помідорів після внесення 90 кг калійних добрив за діючою речовиною, при цьому їх забруднення буде в 1,08 раза нижче за допустимий рівень (40 : 36,85 = 1,08).

Встановлюємо дозову ефективність проведених контрзаходів.

16. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання помідорів, що були вирощені на полі після внесення 30 кг калійних добрив за діючою речовиною. Для цього річну норму споживання огірків (25 кг) множимо на їх забруднення (36,85 Бк/кг).

25 кг · 36,85 Бк/кг = 921,3 Бк

17. Знаходимо значення дозової ціни для 137 Cs. Воно становить 2 · 10-2 мкЗв/Бк.

18. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання помідорів. Для цього кількість 137 Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок споживання помідорів (921,3 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137 Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

921,3 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 18,43 мкЗв

Кінцевий висновок: на цій території можна отримати придатні для вживання помідорів після внесення 90 кг калійних добрив за діючою речовиною. Внаслідок проведення цього контрзаходу дозове навантаження на організм людини, сформоване внаслідок споживання помідорів, зменшиться у 2,5 раза і становитиме 18,43 мкЗв.

7-е поле Буряк столовий сорту Носівський

1. Визначаємо масу забрудненого шару грунту на 1м2 , для чого перемножуємо показники площі грунту, товщини орного шару та об'ємної маси грунту:

100 cм • 100 см• 25 см• 1,33 г/см3 =332500 г =332,5 кг

2. Знаходимо вміст137 Cs на 1 м2 , для чого забруднення 1 кг множимо на визначену масу грунту:

920Бк/кг • 33,5 кг = 305900 Бк = 305,9 кБк

3. Визначаємо забруднення території в Кі/км2, для чого ділимо отримане забруднення на забруднення при 1 Кі (1 Кі/км2 = 37 кБк/м2):

305,9 кБк/м2 : 37 кБк/м2 = 8,26 Кі/км2

4. Знаходимо коефіцієнт переходу 137 Cs в буряки сорту Несівський на дерново-підзолистих грунтах при вмісті калію 3 мг/100 г. Він становить 13 Бк/кг при щільності забруднення 1 Кі/км2.

5. Визначаємо забруднення буряків, для чого отримане забруднення території 9,6 Кі/км2 множимо на знайдений коефіцієнт для 1 Кі:

8,26 • 13 Бк/кг = 107,38 Бк/кг

6. Визначаємо придатність отриманої продукції, допустимий рівень забруднення за 137 Cs згідно з ДР-2006. Для овочів він становить 40 Бк/кг.

Перший висновок: продукція непридатна для використання, оскільки її забруднення за 137 Cs перевищує допустимий рівень у 2,68 раза (107,38 : 40 = 2,68).

Далі проводимо розрахунок і оцінку річної еквівалентної дози внутрішнього опромінення організму людини внаслідок вживання цієї продукції.

7. Знаходимо річну норму споживання буряків. Вона становить 18 кг.

8. Визначаємо кількість 137 Cs, що надійде в організм людини протягом року внаслідок споживання буряків. Для цього річну норму їх споживання (18 кг) множимо на забруднення (107,38 Бк/кг):

18 кг · 107,38 Бк/кг = 1932,84 Бк

9. Знаходимо значення дозової ціни для 137 Cs. Воно становить 2 · 10-2 мкЗв/Бк.

10. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання буряків. Для цього кількість 137 Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок споживання буряків (1932,84 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137 Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

1932,84 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 38,66 мкЗв

Другий висновок: споживання буряків в кількості 25 кг за рік при їх забрудненні 107,38 Бк/кг зумовить надходження 1932,84 Бк 137 Cs і дозу внутрішнього опромінення 38,66 мкЗв за рік.

Далі розпочинаємо дії щодо можливого використання угіддя для вирощування помідорів, які відповідали б вимогам ДР-2006.

11. Визначаємо необхідний коефіцієнт переходу для отримання придатних для вживання буряків, для чого коефіцієнт, визначений у дії 4 (13 Бк/кг), ділимо на 2,68:

13 Бк/кг : 2,68 = 4,85 Бк/кг

12. Знаходимо, при якому вмісті калію на дерново-підзолистих грунтах коефіцієнт переходу 137 Cs в буряків буде становити 4,85 Бк/кг або менше. При вмісті калію 11 мг на 100 г коефіцієнт буде становити 4,6 Бк/кг.

13. Визначаємо дефіцит калію в грунті, для чого від необхідних 11 мг віднімаємо 3 мг наявних у грунті:

11 - 3 = 8 мг

Для підвищення вмісту калію на 1 мг на 100 г в орному шарі грунту необхідно внести 30 кг калійних добрив за діючою речовиною.

14. Визначаємо необхідну кількість внесення калію, для чого 30 кг множимо на дефіцит калію 1 мг:

30 · 8 = 240 кг калійних добрив за діючою речовиною.

15. Визначаємо прогнозоване забруднення буряків після внесення калійних добрив, для чого очікуваний коефіцієнт переходу (4,6 Бк/кг для 1 Кі/км2) множимо на забруднення території (8,26 Кі/км2):

8,26 Бк/кг · 4,6 = 38 Бк/кг

Третій висновок: на цій території можна отримати придатні за вмістом 137 Cs буряків після внесення 240 кг калійних добрив за діючою речовиною, при цьому їх забруднення буде в 1,05 раза нижче за допустимий рівень (40 : 38 = 1,05).

Встановлюємо дозову ефективність проведених контрзаходів.

16. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання буряків, що були вирощені на полі після внесення 30 кг калійних добрив за діючою речовиною. Для цього річну норму споживання буряків (18 кг) множимо на їх забруднення (38 Бк/кг).

18 кг · 38 Бк/кг = 684 Бк

17. Знаходимо значення дозової ціни для 137 Cs. Воно становить 2 · 10-2 мкЗв/Бк.

18. Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання буряків. Для цього кількість 137 Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок споживання буряків (684 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137 Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

684 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 13,68 мкЗв

Кінцевий висновок: на цій території можна отримати придатні для вживання буряків після внесення 240 кг калійних добрив за діючою речовиною. Внаслідок проведення цього контрзаходу дозове навантаження на організм людини, сформоване внаслідок споживання буряків, зменшиться у 2,8 раза і становитиме 13,68 мкЗв.

Розрахунок річної еквівалентної дози від надходження 137 Cs в організм людини з продуктами харчування до проведення контрзаходів проводять шляхом додавання доз, сформованих внаслідок вживання протягом року кожного продукту окремо (пункт 10).

?Декв = 35,35 мкЗв + 600,248 мкЗв + 124,135 мкЗв + 10 мкЗв + 21,36 мкЗв + 46,3 мкЗв + 38,657 мкЗв = 876,05 мкЗв (0,876 мЗв)

Висновок: без проведення реабілітаційних заходів внаслідок вживання продукції рослинництва цієї сівозміни річна еквівалентна доза внутрішнього опромінювання людини становитиме 0,876 мкЗв, що становить близько 87 % від встановленого НРБУ ліміту дози (1 мЗв).

Розрахунок річної еквівалентної дози від надходження 137 Cs в організм людини з продуктами харчування після проведення контрзаходів, проходять шляхом додавання доз, сформованих внаслідок вживання протягом року кожного продукту окремо (пункт 18).

?Декв = 18,95 мкЗв + 84,55 мкЗв + 10,9 мкЗв + 8,015 мкЗв + 13,4 мкЗв + 18,426 мкЗв + 13,68 мкЗв = 168 мкЗв (0,168 мЗв)

Висновок: після проведення контрзаходів реабілітаційних заходів річна еквівалентна доза внутрішнього опромінення людини внаслідок вживання продукції рослинництва цієї сівозміни становитиме 0,168 мЗв . Вся отримана продукція буде відповідати вимога ДР-2006, а кратність зниження дози внутрішнього опромінення (дозова ефективність проведених реабітаційних заходів) становитиме 5,2 раза , що є досить високим показником.

Результати всіх розрахунків у вигляді таблиці (додаток 1,2)

2.2 Прогнозування радіоактивного забруднення продукції тваринництва

радіонуклід сільський господарство тваринництво

Задача: Визначити вміст 137Cs в м'ясі свиней (питома активність грунту 1000 Бк/кг2, грунт сірий лісовий, період утримання - зимній, сектор - громадський). Зробити висновки та дати рекомендації.

Визначити:

1. Щільність забруднення території радіонуклідами.

2. Раціон для цього періоду року, типу утримання та виду тварин.

3. Вміст радіонуклідів у кожному окремому виді корму.

4. Розрахувати очікувану концентрацію радіонуклідів у кінцевому продукті.

5. Зробити висновки та дати конкретні рекомендації щодо зменшення вмісту радіонуклідів у кінцевому продукті.

6. Розрахувати дозове навантаження на організм людини в результаті вживання цієї продукції.

Рішення:

1. Визначаємо щільність забруднення території (Н) радіонуклідами.

1000*260=260 кБк/м2

Вона становить 260 кБк/м2.

1.1 Визначаємо забруднення території в одиницях Кі/км2. Ділимо 260 кБк/м2 на 37 (1 Кі/км2 = 37 кБк/м2).

260 кБк/м2 : 37 = 7,02 Кі/км2

Отримуємо 7,02 Кі/км2.

2. Складаємо раціон для зимнього періоду утримання тварин, який є типовим для цієї грунторво-кліматичної зони.

Буряк кормовий - 5 кг;

Картопля (варена) - 5 кг;

3. Визначаємо вміст радіонуклідів у кожному окремому виді корму та їх вміст в раціоні, для чого коефіцієнти переходу 137Cs в кормові культури, множимо на визначену щільність забруднення території радіонуклідами в одиницях кБк/м2, а коефіцієнти переходу 137Cs в зерно та солому , множимо на щільність забруднення території в одиницях Кі/км2:

Буряк кормовий -0,18 · 260 = 46,8 Бк/кг

Картопля (варена) -0,08 · 260 = 20,8 Бк/кг

Вміст 137Cs в раціоні:

За рахунок буряка кормового -5кг · 46,8 Бк/кг = 234 Бк/раціон

За рахунок картоплі (вареної) -5 кг · 20,8 Бк/кг = 104 Бк/раціон

Всього : 234+104=338 Бк/раціон.

4. Визначаємо очікувану концентрацію радіонуклідів у кінцевому продукті, використовуючи середні значення коефіцієнтів (Кп) радіонуклідів із добового раціону в продукцію тваринництва та формулу 3:

Очікувані концентрації 137Cs в м'ясі, Бк/кг:

За рахунок буряка кормового - 234 Бк/раціон · 15 % / 100 = 35,1 Бк/кг;

За рахунок картоплі (вареної) - 104 Бк/раціон · 15 % / 100 = 15,6 Бк/кг;

Всього: 35,1Бк/кг + 15,6 Бк/кг= 50,7 Бк/кг.

5. Порівнюємо отримані дані з допустимими рівнями 137Cs в м'ясі.

М'ясо ДР - 2006 за 137Cs 200 Бк/кг;

Фактично:

По м'ясу 200 Бк/кг / 50,7 Бк/кг = у 3,94 раза нижче за ДР-2006;

Робимо висновки та даємо конкретні рекомнндації щодо зменшення вмісту радіонуклідів у кінцевому продукті:

Вміст 137Cs в м'ясі відповідає вимогам ДР-2006. Для зменшення переходу радіонукліда в м'ясо необхідно ввести в раціон енторосорбенти, які знижують концентрацію 137Cs в м'ясі..

6. Розраховуємо дозове навантаження на організм людини в результаті вживання цієї продукції:

Встановлюємо дозову ефективність проведених контрзаходів.

Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання продукції тваринництва. Для цього річну норму їх споживання множимо на їх забруднення.

Свинина: 8 кг · 50,7 Бк/кг = 405,6 Бк

Обчислюємо річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення, сформовану внаслідок споживання цієї продукції тваринництва. Для цього кількість 137Cs, що надійде в організм протягом року внаслідок її споживання (81,12 Бк), множимо на дозову ціну 1 Бк 137Cs (2 · 10-2 мкЗв/Бк).

405,6 Бк · 2 · 10-2 мкЗв/Бк = 8,12 мкЗв (0,0081 мЗв)

Висновок: річна еквівалентна доза внутрішнього опромінення, сформована внаслідок споживання цієї продукції тваринництва становитиме 0,0081 мЗв за рік, що становить 0,8 % від ліміту дози для осіб категорії В.

Результати розрахунків у вигляді таблиці. (додаток 3)[5].

ВИСНОВКИ

У наслідок Чорнобильської катастрофи значні території України (більше 5 млн. га) були забруднені радіонуклідами. Вирішення проблем життєдіяльності на цих землях та їх господарського використання є дуже важливим для України особливо для її агросфери. Лише сільгоспугідь зі щільністю забруднення радіоцезієм від 1 до 15 Кі/км виявлено близько 1,3 млн. га. З них близько 130 тис. га забруднені в інтервалі активності від 5 до 15 Кі/км2.

За час, що минув після аварії , радіаційна ситуація в Україні значно поліпшилася. Цьому сприяли наступні дії та процеси:

§ проведення ретельного радіаційного моніторингу сільськогосподарського виробництва, продукції, її контролю і бракування;

§ здійснення комплексу контрзаходів в галузі сільськогосподарського виробництва, спрямованого на зниження забруднення продуктів харчування населення;

§ природні реабілітаційні процеси - фізичний розпад радіонуклідів, їх фіксація в ґрунті і перерозподіл в об'єктах навколишнього середовища.

Прогнозування радіоактивного забруднення продукції рослинництва: за проведенням експерементальної частини було виявлено, що дана продукція є непридатною для використання, оскільки її забруднення за Cs137 перевищує допустимий рівень.

На даній території можна отримати придатну для споживання продукцію після внесення калійних добрив за діючою речовиною. Внаслідок проведення контрзаходу дозове навантаження на організм людини, сормоване внаслідок споживання продукції зменшиться.

Без проведення реабілітаційних заходів внаслідок вживання продукції рослинництва цієї сівозміни річна еквівалентна доза внутрішнього опромінювання людини становитиме 0,876 мкЗв, що становить близько 87 % від встановленого НРБУ ліміту дози (1 мЗв).

У рослинництві важливим способом зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарські культури служить підбор видів і сортів рослин, що характеризуються мінімальним нагромадженням радіонуклідів. У луківництві й кормо виробництві до числа найбільш ефективних за радіоекологічними показниками (зниження концентрації радіонуклідів у рослинах) ставиться переклад низькопродуктивних природних пасовищ у штучні (сіяні трави) з вапнуванням і внесенням добрив.

Прогнозування радіоактивного забруднення продукції тваринництва: вміст 137Cs в м'ясі відповідає вимогам ДР-2006. Для зменшення переходу радіонукліда в м'ясо необхідно ввести в раціон енторосорбенти, які знижують концентрацію 137Cs в м'ясі.

У тваринництві основну увагу приділяють раціональній годівлі тварин, що забезпечує одержання продукції, що відповідає радіологічним стандартам (зокрема, перехід тварин у предубойний період на «чисті» корми, введення в раціон спеціальних добавок для обмеження переходу радіонуклідів у продукцію тваринництва, наприклад, фероцианидів для зниження концентрації 137Cs у молоці й м'ясі, кальцієвих препаратів для зменшення переходу 90Sr у молоко).

Сільське господарство на забруднених радіонуклідами територіях повинно бути спрямоване на вирішення таких головних завдань:

Ш виробництво сільськогосподарської продукції, споживання котрої без обмежень не призведе до перевищення середньорічної ефективної еквівалентної дози опромінення людини (1 мЗв);

Ш впровадження у виробництво заходів по зменшенню вмісту радіонуклідів в продукції нижче встановлених норм з урахуванням їх економічної доцільності;

Ш проведення заходів, що перешкоджають міграції радіонуклідів на незабруднені угіддя, водойми, території населених пунктів тощо.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця 1

Рівні забруднення врожаю та дозове навантаження на людину до проведення контрзаходів щодо зниження надходження 137Cs в рослини

Показання	Номер поля	?	Середнє значення
	1	2	3	4	5	6	7
Щільність забруднення грунту 137Cs, Кі/км2	8,04	7,18	8,91	10,12	9,6	9,96	8,26	-	9,1
Вміст K+ в грунті, мг/100 г грунту	3	1	2	4	5	2	3	-	-
Культура	огірки	картопля	капуста рання	озима пшениця	морква	помідори	буряки столові	-	-
Кп, Бк/кг (Кі/км2)	8,8	44	27	5,5	5,6	9,3	13	-	-
Концентрація 137Cs в продукції Ар, Бк/кг	70,7	315,92	221,7	55,6	59,36	92,6	107,38	-	131,9
Допустимий рівень вмісту 137Cs в продукції, Бк/кг	40	60	40	50	40	40	40	-	-
Перевищення допустимого рівня вмісту 137Cs в продукції, кратність	1,77	5,2	5,54	1,11	1,48	2,31	2,68	-	-
Річна норма споживання продукції, кг	25	95	28	9	18	25	18	218	-
Надходження 137Cs в організм з продуктами, Бк	1767,5	30012,4	6206,8	500,04	1068,48	2315	1932,84	42393,1	6056,13
Річна Декв,мкВ/рік	35,35	600,25	124,135	10	21,36	46,3	38,66	876,055	-

Додаток 2

Таблиця 2

Рівні забруднення врожаю та дозове навантаження на людину після проведення контрзаходів щодо зниження надходження 137Cs в рослини

Показання	Номер поля	?	Середнє значення
	1	2	3	4	5	6	7
Щільність забруднення грунту 137Cs, Кі/км2	8,04	7,18	8,91	10,12	9,6	9,96	8,26	-	9,1
Вміст K+ в грунті, мг/100 г грунту	7	7	13	5	7	5	11	-	-
Культура	огірки	картопля	капуста рання	озима пшениця	морква	помідори	буряки столові	-	-
Кп, Бк/кг (Кі/км2)	4,7	6,2	4,2	4,4	3,9	3,7	4,6	-	-
Концентрація 137Cs в продукції Ар, Бк/кг	37,8	44,5	37,42	44,53	37,44	38,85	38,1	-	39,8
Допустимий рівень вмісту 137Cs в продукції, Бк/кг	40	60	40	50	40	40	40	-	-
Відношення допустимого рівня вмісту 137Cs в продукції до фактичного,	1,06	1,34	1,07	1,12	1,06	1,08	1,05	-	-
Річна норма споживання продукції, кг	25	95	28	9	18	25	18	218	-
Надходження 137Cs в організм з продуктами	947,5	422,7	948,05	400,75	673,92	921,3	683,9	4998,12	714,02
Річна Декв,мкВ/рік	18,95	84,55	18,96	8,015	13,4	18,43	13,68	175,922	-
Дозова ефективність, разів								4,98	-

Додаток 3

Таблиця 3

Прогноз вмісту 137Cs в раціонах, м'ясі свиней при щільності забруднення грунту 260 кБк/м2(7,02 Кі/км2)

Корм	Маса, кг	Концентрація 137Cs в 1 кг корму, Бк/кг	Вміст у раціоні 137Cs	Очікувані концентрації 137Cs	Перевищення допустимого рівня вмісту 137Cs в продукції	Надходження 137Cs в організм з продуктами, Бк	Еквівалентна доза внутрішнього опромінення,мкВ/рік
			Бк/раціон	М'ясо, Бк/кг	М'ясо, Бк/кг	М'ясо, Бк/кг
Громадський сектор, випас
Буряк кормовий	5	0,18 · 260 = 46,8	5 · 46,8 = 234	35,1	-	-	-
Картопля (варена)	5	0,08 · 260 = 20,8	5 · 20,8 = 104	15,6	-	-	-
Всього	-	-	338	50,7	-	405,6	8,12

Додаток 4

Рис 2. Структура формування дози опромінення населення на теперішній час у північно-західних районах Полісся.

Додаток 5

Таблиця 4

Список використаної літератури

1. Агроекологія: Навч. Посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін. - К.: Вища освіта, 2006. - 671 с.: іл.

2. Максимов М. Т. Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение.-- Энергоатомиздат, 1985, 304с.

3. Гудков І.М., Вінничук М.М. Сільськогосподарська радіобіологія.--Житомир: ДАУ,2003, 472с.

4. Гудков И.Н.,. Ткаченко Г.М, Кицно В.Е. Практикум по сельськохозяйственной радиобиологии.--К.: УСХА, 1992, 208с.

5. Навчальне видання. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи з радіобіологіі та радіоекології студентами природничо-біологічного напрямку підготовки. Кіцно В.О., Поліщук С.В.--Київ 2006.

6. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua.

7. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.

8. Пути миграции искусственніх радионуклидов в окружающей среде. Радиоэкология после Чернобыля./ Под ред.. Ф. Корнера, Р. Харрисона--М.: 2Мир» 1999, 511с.

9. Радиация. Дозы, эффекты, риск: Пер с англ.--М.: Мир, 1990.--79с.

10. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. Національна доповідь України.--К.: Атака,2006--224с.

Размещено на Allbest.ru