Еймеріоз, езофагостомоз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Вид тварини: ВРХ, корова

Діагноз: еймеріоз, езофагостомоз



Вступ

Власник досліджуваної тварини проживає у селі Рябина, великописарівського району, Сумської області, яке знаходиться у лісостеповій зоні з помірним кліматом. Найбільша кількість опадів приходиться на лютий та жовтень. На цій території переважають східні та північно-західні вітри. Середня температура в зимовий період -7°С-12°С, у літній період - +24°С+27°С.

Час від часу на території сільської ради с. Рябина реєструються такі інвазійні захворювання сільськогосподарських тварин як, аскароз свиней, дипілідіоз собак, оксіуроз коней, а у великої рогатої худоби - езофагостомоз та еймеріоз. Серед інфекційних хвороб найбільше зустрічаються: у ВРХ - лейкоз, парагрип, лептоспіроз; у коней - лептоспіроз; у м'ясоїдних - парвовірусний ентерит, лептоспіроз, інфекційний гепатит.



1. Реєстрація хворої тварини (Registratio)

хвороба тварина патологічний лікування

Власник - Олійник А.В.

Адреса власника - Сумська обл., Великописарівський район, с. Рябина, вул. Поштова, 10

Вид - ВРХ

Стать - корова

Порода - Українська чорно-ряба

Кличка - Лана

Вік - 4 роки

Жива вага - 420 кг

Дата захворювання - 15.09.2011

Діагноз при надходженні - не встановлений

2. Анамнез (Anamnesis vitae et morbie)

Тварина утримується у спеціально відведеному приміщенні для утримання корів. Тварину годують три рази на день (вранці, в обід та ввечері). Раціон збалансований за обмінною енергією та перетравним протеїном, мікро - та макро елементами, водопій - вільний.

Зі слів власників тварина захворіла 15 вересня, у тварини спостерігалася періодична діарея, фекалії водянисті, з домішками слизу та газів. Тварина відмовлялася від корму, залежувалася, стогнала, спостерігалося прогресуючє схуднення.

3. Дані об'єктивного дослідження тварин (Status Praesens Universalis)

Температура - 40,0⁰С

Пульс - 60 ударів за хвилину

Дихання - 19 дихальних рухів за хвилину

Загальний стан тварини пригнічений. Положення тіла у просторі - природне. Вгодованість задовільна, конституція ніжна, будова тіла симетрична, правильна.

Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини

При дослідженні було виявлено, що волосяний покрив рівномірно вкриває шкіру, добре утримується у волосяних цибулинах. Ектопаразитів (бліх (імаго)) не виявлено.

Шкіра природного кольору, забруднена в ділянці хвоста й тазових кінцівок, запах специфічний, ціліснісна, чутливість та тургор збережені; товщина, консистенція, рухливість задовільні. Температура шкіри помірна на симетричних ділянках тіла однакова.

Чутливість підшкірної клітковини збережена, об'єм та насичення жировою тканиною зменшені.

При дослідженні м'язів було виявлено, що тонус, цілісність, чутливість та рухливість збережені; м'язи розвинуті нормально, розташовані пропорційно, симетрично; місцева температура не підвищена; сторонніх звуків при рухах немає. Сухожилки, зв'язки, сухожильні піхви в нормі.

Сухожилки, зв'язки, сухожильні піхви в нормі. Консистенція хвостових хребців відповідна до норми.

Дослідження видимих слизових оболонок

Дослідженням видимих слизових оболонок було виявлено, що кон'юнктива, слизова оболонка ротової та носової порожнин анемічні; вологість слизових достатня; чутливість, тургор, блиск збережені. Кровоносні судини помірно наповнені.

Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів

Поверхневі лімфатичні вузли - підщелепні не збільшені, не болючі, не гарячі, рухливі, щільної консистенції, добре відмежовані від навколишніх тканин. Температура шкіри над лімфатичними вузлами не відрізняється від загальної температури шкіри.

4. Дослідження окремих систем організму тварини

Дослідження серцево-судинної системи

При дослідженні серцевої ділянки стан м'язів - анконеусів - тонус м'язів підвищений, чутливість збережена, фібрилярного тремтіння не відчувається.

Серцевий поштовх - зліва в четвертому проміжку на 6 см нижче лінії плечового суглоба, помірний за силою.

Перкуторні межі серця: верхня межа - на рівні плечового суглоба (горизонтальної лінії, проведеної через середину плечового суглоба); задня межа - досягає п'ятого ребоа.

Аускультація серця: у пунктах оптіма - двостулковий клапан - четвертий міжреберний проміжок зліва на 4-6 см нижче лінії плечового суглоба; тристулковий клапан - четвертий міжреберний проміжок з правого боку на 4-6 см нижче лінії плечового суглоба; клапан аорти - четвертий міжреберний проміжок зліва на 1-2 см нижче лінії плечового суглоба; клапан легеневої артерії - третій міжреберний проміжок зліва на 6-8 см нижче лінії плечового суглоба.

Дослідження системи дихання

При дослідженні носової порожнини витікань не виявлено. Повітря видихується з помірною силою, температура не підвищена, має природній запах. Сторонніх шумів при дихання не виявлено. Носо-губне дзеркало не набрякле, прохолодне та вологе на дотик, без новоутворень. Крила носа та носові отвори розширюються під час вдиху.

Слизова оболонка носової порожнини анемічна, помірно зволожена; тургор та чутливість збережені.

Пальпацією та оглядом шкіри ділянки верхньощелепних та лобних пазух виявлено, що лицьова частина черепа симетрична; кістки цілісні, без потовщень, безболісні, їх консистенція, чутливість та температура відповідні до норми, рухливість та цілісність шкіри збережені. Перкуторний звук - своєрідний притуплено-тимпанічний (коробковий), в ділянці повітроносних мішків - тимпанічний.

При дослідженні оглядом і пальпацією гортані ніяких змін не виявлено; аускультацією виявлено стенотичний шум (ларингеальний дихальний звук). Стан хрящових трахіальних кілець - задовільний, аускультацією відчувається трахеальний дихальний звук.

Грудна клітка - симетрична, округлої форми, безболісна, температура не підвищена, цілісність та чутливість збережені.

При перкусії легень - чіткий легеневий звук, що і є полем перкусії легень. При аускультації патологічні дихальні шуми не прослуховуються.

Перкуторні межі легень: передня перкусійна межа - проходить по лінії анконеусів (лінії, проведеній від заднього кута лопатки до ліктьового горба; верхня перкусійна межа - паралельна остистим відросткам грудних хребців на відстані від них на ширину долоні; задня перкусійна межа - по лінії маклока в 11-му міжреберному проміжку, по лінії плечового суглоба - у 8-му, а місце перетину задньої межі правої легені по лінії маклака - в 10-му міжреберному проміжку.

Дослідження системи травлення

У тварини апетит погіршений, спрага не виражена, прикус - вільний, жуйка - присутня.

При дослідженні ротової порожнини слинотеча - відсутня, запах з ротової порожнини - специфічний, носо-губне дзеркало відповідної форми, без пошкоджень, тонус збережений, висипів, травм, некрозів, мимовільних рухів не виявлено. Слизова оболонка ясен бліда, волога, чутливість збережена. Защічна порожнина - цілісна, чутлива.

Язик відповідної величини та форми, без нашарувань, рухливий, цілісність та чутливість збережені, температура в нормі. Слизова оболонка анемічна, блискуча, волога, витікань не спостерігається, тургор та чутливість збережені. Тонус м'язів щік в нормі чутливість - збережена, щоки рухливі. Положення голови та шиї - природні.

Прохідність стравоходу не порушена; чутливість, хвилеподібні рухи при ковтанні - збережені; температура не підвищена. Черево симетричне, чутливість та тонус черевних стінок не підвищені, вип'ячування черевної стінки не спостерігається.

При дослідженні передшлунків і власне шлунку було виявлено, що рубець (rumen), сітка (reticulum), книжка (omasum), сітка (obomasum) без відхилень. При пальпації епігастральна ділянка неболюча, підтягнута, м'язи напружені, при глибокій пальпації позаду реберних дуг у напрямку вперед, всередині - сторонніх тіл, перенаповнення шлунку газами, кормовими масами не виявлено при перкусії - тимпанічний звук. При аускультації кишечника - перистальтичний звук.

Зі слів власника - положення тварини природне, у тварини спостерігається періодична діарея.

Дослідження фекалій: водянисті, з домішками слизу та газів, коричневого кольору, розрідженої консистенції, специфічного запаху, личинок гельмінтів та статевозрілих гельмінтів не виявлено.

Дослідження печінки

Печінка при пальпації розміщена в правому підребір'ї, від 6-8-го до вертебрального кінця 13-го ребра, безболісна, не збільшена.

Ділянка печінкового притуплення знаходиться у верхній частинй правого підребер'я у 10-12-му міжреберних проміжках і має вигляд неправильного чотирикутника.

Дослідження сечової системи

Сечовиділення: поза - природна, сила й характер потоку сечі - сильний дугоподібний, акт сечовиділення триває 1-2 хвилини, частота сечовиділення - 10 разів, добова кількість сечі - 14 літрів.

При дослідженні нирок внутрішньою пальпацією було встановлено розміщення нирок (в серединній площині тулуба), вони не збільшені, чутливі, поверхня їх горбиста, прощупуються окремі частки, що є характерним для даного виду тварин.

Сечовий міхур (пальпація через пряму кишку) розміщений на лобкових кістках, помірно наповнений, безболісний, чутливий, ритмічно скорочується, без наявності каменів та новоутворень. Прохідність сечовипускного каналу збережена.

Дослідження нервової системи

Функціональний стан кори головного мозку в нормі.

Череп - помірного об'єму, пропорційний, шкіра помірної температури, кістки тверді, без пошкоджень, чутливість збережена, цілісність та консистенція кісток не порушені, болісності не виявлено, перкусійний звук у ділянці лобних і верхньощелепних пазух тимпанічний (коробковий)

Хребет рухливий, чутливість та цілісність збережені, температура не підвищена. При пальпації викривлень хребта не виявлено.

Дослідження органів чуття: нюх, слух, смак, зір збережені, оболонки ока не запалені, зіниці відповідно реагують на світло; положення голови природне.

Чутливість шкіри - тактильна, больова, температурна - в нормі, збережені.

Глибока чутливість (чутливість кісток, м'язів, зв'зок, сухожиль, суглобів) - збережена.

Рухова сфера - положення тіла у просторі - вільне, на час обстеження тварина дещо пригнічена, в'яла, не здатна до активних рухів, тонус м'язів знижений, судом не спостерігалось. Координація рухів, поверхневі та глибокі рефлекси збережені. Дослідження вегетативної нервової системи - превалювання зон підвищеної чутливості не виявлено.

5. Дослідження зони патологічного процесу (Status praesens localis)

Для постановки діагнозу було проведено копрологічні дослідження. Для цього вранці було відібрано пробу фекалій близько 10 грамів і проведено дослідження за методом флотації з розчином нітрату амонію за Г.О. Котельніковим і В.М. Хреновим; стандартизованим методом послідовного промивання і проведено мікроскопію, результат якого - негативний.

Інтенсивність інвазії було підраховано в 3-х краплях флотаційної рідини:

ІІ = (n₁+n₂+n₃)/3

ІІ_. = (2+3+2)/3=2,3_{ооц.ейм.}, де

n₁ - кількість яєць ооцист еймерій у першій краплі;

n₂ - кількість яєць ооцист еймерій у другій краплі;

n₃ - кількість яєць ооцист еймерій у третій краплі.

ІІ_.= (1+2+0)/3=1,0_{екз.яєць езоф.}, де

n₁ - кількість яєць езофагостом у першій краплі;

n₂ - кількість яєць езофагостом у другій краплі;

n₃ - кількість яєць езофагостом у третій краплі.

Яйця езофагостом овальні, середнього розміру (0,06-0,08Ч0,035-0,045), оболонка гладенька, всередині знаходиться 6-18 бластомерів сірого кольору.

Ооцисти еймерій, які були виявлені при дослідженні - округлої форми, розміром 16-20Ч15-18 мкм, світло-сірого кольору, майже прозорі.



6. Діагноз (Diagnosis)

Після проведення досліджень був встановлений діагноз - змішана інвазія: езофагостомоз та еймеріоз великої рогатої худоби.

Суттєвим значенням в постановці діагнозу стало клінічне обстеження - відмова від корму, схуднення, пригнічення, періодична діарея, анемія слизових оболонок.

Головним при постановці діагнозу було виявлення у флотаційній рідині яйця стронгілідного типу езофагостом та ооцисти еймерій.

7. Прогноз

При інтенсивності інвазії - 2,3 ооцист еймерій, 1,0 екземплярів яєць езофагостом та своєчасному ефективному лікуванні прогноз сприятливий.

8. Курація хворої тварини

Після того, як був встановлений діагноз, було призначено лікування.

Засоби патогенетичної терапії - бровітакокцид (діюча речовина ампроліум гідрохлорид) - внутрішньо, по 4,2 грами (10 мг/кг), щодня, 10 діб;

Розчин левомізолу Levamisolum 75 (7,5%) - внутрішньомязово, 30 мл (1 мл/10 кг, але не більше 30 мл на голову).

Засоби імуностимулюючої терапії - таблетки ехінацеї (внутрішньо, по 2 таблетки 3-4 рази на добу, 2 тижні; препарат тетравіт (в/м, по 2 мл, 1 раз на тиждень).

З метою детоксикації організму - внутрішньовенні вливання ізотонічного розчину (100 мл) та глюкози (5%) з додаванням аскорбінової кислоти та аспаркаму один раз на добу, декілька днів (залежно від загального стану).

На чотирнадцятий день були проведені копрологічні дослідження за методом флотації з розчином нітрату амонію за Г.О. Котельніковим і В.М. Хреновим на наявність ооцист еймерій та яєць езофагостом - результат негативний.

9. Аналіз хвороби

Загальна інформація

Еймеріоз (Еimeriosis) ВРХ - це інвазійне захворювання тварин і людини, що викликається одноклітинними найпростішими класу Sроrоzоа, яка характеризується пошкодженням кишечнику і супроводжується проносами, виснаженням і гибеллю тварин.

Збудник хвороби

Описано понад 10 видів збудників, які спричинюють еймеріоз у ВРХ. Найпоширеніші в Ураїні такі види: Eimeria bovis, E. zuernii, E. elipsoidalіs, E. cylindrica.

Eimeria bovis. Ооцисти яйцевидної або овальної форми, але тільки кілька звужені на одному з полюсів. Оболонка гладка, величина 33,3 - 50,4 х26, 2 - 36,7, мм. Колір ооцист коричневий або жовтуватий. Спорогонія 2 - 3 дні. Розвиток ендогенних стадій відбувається в нижньому відділі тонкої кишки, шизонти другої генерації і гамонти - в слизовій оболонці товстих кишок господаря.

E. zuernii. Ооцисти круглі, світло-сірі. 0 болочка двоконтурна і гладка, без мікропіле. Розміри ооцист можуть бути 18,5-22,2 X11,1-18, 5 мкм, в середньому 20 Ч 14,2 мкм. Спорогонія 2-3 дня. Перші ооцисти з'являються на 10-12-й день. Розвиток ендогенних стадій відбувається в слизовій оболонці товстого відділу кишечника, іноді в середній частині тонких кишок.

E. elipsoidalіs. Ооцисти еліпсовидної або овальної форми, безбарвні або рожеві. Мікропіле слабо виражений. Залишкові тіла в ооцисти і суперечках відсутні. Розмір ооцист 20-26Х13-17 мкм, в середньому 23,4 Х15, 9 мкм. Розвиток ендогенних стадій відбувається у слизовій оболонці товстого відділу кишечника.

E. cylindrica. Ооцисти циліндричної форми, безбарвні. Мікропіле і залишкове тіло відсутні. Розмір ооцист 16-27Х12-15 мкм, в середньому 23,3 Х13, 3 мкм. Спорогонія 2 дні.

Епізоотологія

Основним джерелом інвазії є хворі тварини та паразитоносії. Хвороба зустрічається повсюди. У молодняку реєструють дещо вищу інтенсивність інвазії порівняно з дорослими тваринами.

Симптоми

Інкубаційний період триває 2-3 тижні. Перебіг хвороби гострий, підгострий і хронічний. Спостерігається пригнічення, відсутність апетиту, блідість слизових оболонок, тварини швидко худнуть і виснажуються, спостерігається періодична діарея, фекалії водянисті, з домішками газів і слизу.

Патогенез

Внутрішньоклітинний паразитизм еймерій характеризується різнобічним впливом на фізіолого-біохімічні та імунологічні реакції організму господаря. Паразитуючи в слизовій оболонці кишечника, вони викликають масову загибель епітеліальних клітин, в результаті чого порушується її цілісність. Сюди потрапляє мікрофлора, яка потім проникає в органи і тканини. Це ускладнює перебіг патологічного процесу. Порушуються всмоктуваність, моторна функція кишечника.

Патологічні зміни

Найбільш виражені патологоанатомічні зміни спостерігаються у молодняку 2-3-місячного віку. При цьому слизові оболонки тонкого і товстого кишечника почервонілі, густо вкриті слизом, з численними крововиливами, іноді покриті ранками. Брижові лімфовузли, а також нерідко портальні і наднирковий, збільшені, соковиті на розрізі. Серце в'яле, збільшено в обсязі. У печінці та нирках знаходять зернисту дистрофію, в легенях - гіперемію і набряк.

Діагноз

Діагноз ставлять з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін і результатів копроскопічних досліджень, які виконують флотаційним методом по Фюллеборну, Дарлінгу, Котельникову і Хренова та ін. Знаходження одиничних ооцист свідчить про паразитоносійство. У хворих еймеріозом тварин при дослідженні фекалій спостерігаються в поле зору мікроскопа сотні, тисячі ооцист. Крім того, потрібно мати на увазі, що кількість ооцист залежить також від часу зараження тварин.

Лікування

З лікувальною метою при еймеріозі великої рогатої худоби можна використовувати такі засоби: хлортетрацикліна гідрохлорид - по 0,02 г. / кг маси тварини; кокцидинія - 0,08 г. / кг маси; ампроліум - 0,01-0,02 г. / кг; кокцідіовіт - 0,02-0,04 г. / кг; норсульфазол - 0,08 г. / кг; сульфадимезин, фталазол - по 0,1 г / кг маси. Курс лікування повинен бути не менше, ніж 4 дня.

Профілактика і заходи боротьби.

Разом з використанням хіміопрофілактики проводять дезінвазіїю приміщень, предметів догляду 7%-ним розчином аміаку, 10%-ним гарячим (70° С) розчином однохлористого натрію, 3%-ним гарячим розчином натрію гідроокису; 2%-ою емульсією технічного ортохлорфенола; 3% - ою емульсією дезонола при температурі 70-80° С; 3%-ним розчином глутарового альдегіду.

Езофагостомоз (Оesophagostomoses) - нематодозне хвороба, що протікає гостро або хронічно і характеризуються зниженням апетиту, схудненням і порушенням роботи шлунково-кишкового тракту.

Збудники - геогельмінти з роду Оesophagostomum, О. rаdiatum. Це товсті білі нематоди довжиною до 20 мм, паразитують у товстому кишечнику. У зовнішньому середовищі протягом доби з яєць виходять личинки, які протягом 4-5 діб при температурі 22-25° С стають інвазійними. При попаданні в кишечник тварини проникають в слизову, утворюючи вузлики, а через 6-8 днів виходять в просвіт кишечника і перетворюються на статевозрілих гельмінтів.

Епізоотологія. Езофагостомоз зустрічається частіше у дорослих тварин, особливо навесні. Джерелом інвазії є хворі тварини та гельмінтоносії.

Патогенез. При проникненні личинок езофагіт в стінку кишечника порушується її цілісність, інокулює патогенна мікрофлора, знижується функція кишечника.

Симптоми і перебіг. У хворих тварин знижується апетит, спостерігається розрідження калових мас, інколи з'являється перитоніт.

Патологоанатомічні зміни. Встановлюють катаральне запалення товстого відділу кишечника, іноді - перитоніт.

Діагноз. Прижиттєва діагностика заснована дослідженні в фекаліях інвазійних личинок. Посмертно езофагостомоз встановлюють за наявності паразитарних вузликів в слизовій товстого кишечника і виявлення дорослих гельмінтов.

Лікування. Ефективні фенбендазол - 0,01 г. / кг, левамізол - 0,0075 г. / кг, фасковерм - 0,0025 г. / кг, тетрамізол - 0,01 г. / кг, рівертін 1% - 0,02 г. / кг два дні підряд, універм - 0,0001 г. / кг (по ДВ) дворазово, івомек, фармацін, аверсект-2, дектомакс - 1 мл на 50 кг маси тварини підшкірно або внутрішньом'язево та інші препарати.

Профілактика. Ізольоване випасання молодняку ??від дорослих тварин. Повноцінне годування тварин, дотримання ветеринарно-санітарних вимог при утриманні їх, періодична дезінвазії приміщень і вигульних двориків.



Висновки

1. Враховуючи анамнестичні, епізоотологічні дані, клінічні ознаки у тварини було встановлено діагноз - еймеріоз та езофагостомоз.

2. Діагноз на еймеріоз та езофагостомоз підтверджено результатами копроовоскопічних досліджень методом флотації з розчином нітрату амонію за Г.О. Котельніковим і В.М. Хреновим.

ІІ_. = (2+3+2)/3=2,3_{ооц.ейм.}

ІІ_.= (1+2+0)/3=1,0_{екз.яєць езоф.}

3. Збудником еймеріозу є Eimeria bovis.

Збудником езофагостомозу є Оesophagostomum radiatum

4. Ефективними препаратами при лікуванні еймеріозу та езофагостомозу є бровітакокцид - внутрішньо, по 4,2 грами (10 мг/кг), щодня, 10 діб;

Розчин левамізолу Levamisolum 75 (7,5%) - внутрішньомязево, 30 мл (1 мл/10 кг, але не більше 30 мл на голову), одноразово.

5. Для дезінвазії приміщення, де утримується хвора тварина використати 5% емульсію ксилонафту або 5% гарячий розчин їдкого натру.

Размещено на Allbest.ru