Вихід і якість волокна залежно від строків розстилу соломи льону-довгунця в умовах Овручського р-у Житомирської обл.

1,25

1,0

-1

1,25

0,75

-2

1,25

0,75

-3

Норми розстилу соломи при однаковій її якості показали, що сортономер отриманної трести суттєво змінювалась.

Найвища збережінність якісті трести була встановлена в варіантах при розстилі соломи з захватом двома секціями при всіх строках розстилу. Також тенденція спостерігалась і при розстилі соломи в третій декеді липня місяця при товщині сформованої з трохсекціоної стрічки.

Необхідно відмітити, що розстилання стебел при трьохсекційному захваті в першій декаді серпня призводить до зниження якості трести в порівнянні з соломою на один сортономер, а в другій декаді серпня місяця - на два сортономери.

Найнижча сторонність трести відмічена при розстиланні соломи з шириною захвату чотирма секціями.

Ця знижка при розстелі в третій декаді липня складала один номер, в першій декаді серпня - два номера і в другій декаді серпня - три сортономери.

Таким чином, можна зробити висновок: про те, що потовщення стрічки і розстил в пізні строки в порівнянні із оптимально рекомендованими строками розстилу і збиранням на три секції призводять до різкого зниження якості трести.

Це пояснюється тим, що при потовщенні стрічки і рівномірному розміщенні стебел на льониці, при розстеланні стебел в третій декаді липня створюються найбільш сприятливі умови для розвитку пектиноруйнуючих грибів і швидкому відокремленню лубоволокнистого шару від деревини.

Збільшення товщини стрічки негативно впливає на збереженність якості. Так, мікробіологічний процесс в нижній, середній, верхній частинах стрічки проходить в неоднакових по вологості умовах. Тому стебла в верхній і нижній частині вилежуються швидко, а середня частинина стрічки поцес мацерації відбувається повільно. В результаті чого формується нерівомірна треста за показниками кольору, міцності та виходу волокна, що негативно впливає на якість льнотрести. Особливо негативно це впливає в роки з малою кількістью опадів в серпні місяці і різким зниженням температури в нічний час в серпні та вересні місяці.

Така солома може пролежати на льониці 30 і більше днів без появи ознак перетворення її в тресту. В залежності від вищезгаданних факторів тривалість вилежання була неоднаковою (табл.3.5)

Таблиця 3.5.

Тривалість вилежування трести в залежності від строку і норми розстилу (2008-2010)

Строки розстлу	Норма розстилу трести, т/га
	3	5	7
	Трива- лість вилежу- вання, днів	Вихід трести від со- ломки, ц/га	Вилежка трести,%	Трива- лість вилежу- вання, днів	Вихід трести від со- ломки, ц/га	Вилежка трести,%	Трива- лість вилежу- вання, днів	Вихід трести від со- ломки, ц/га	Вилежка трести,%
ІІІ декада липня	17	27,2	20,0	21,0	38,9	23,8	22	50,2	26,3
І декада серпня	19	26,6	21,9	23	38,7	24,2	24	50,2	26,2
ІІ декада серпня	23	26,0	23,7	27	38,1	25,3	28	49,4	27,4

Приведені в таблиці дані свідчать, що збільшення товщини стрічки і розстилання соломи і в оптимальні, але більш пізні строки, приводить до збільшення строку вилежки.

Так, якщо при розстеленій в третій декаді липня тривалість вилежування складала 17 днів, то при чотирьохсекційній стрічці, розстелений в другій декаді серпня, тривалість виложування складала 28 днів.

Таким чином, спостерігається слідуюча тенденція: збирання льону на повний захват комбайну (чотирі секції) і формування товстої стрічки льоносоломи проводить до збільшення строку вилежування трести 25-30%.

Товщина стрічки і строки розстилу прямопропорційно впливають на вилежування трести (табл 3.5). Так , якщо при двохсекційной стрічці у всі строки розстилу вилежка складала 20- 23%, тобто була мінімальною, то при чотирьох - секційній стрічці по сторонах розстилу вона збільшилась від 6,2 до 7,4%. Збільшення вилежки більше 22% вказує на те, що мікробіологічний процес в стрічці був порушений і частина сухої речовини використана на харчування грибів.

Це впливало на кількіст трести з 1 га, при одинаковій кількості соломи, розстеленої тільки в різні строки і товщині стрічки.

Норми і строки розстилу соломи суттєво впливали на вихід всього і довгого волокна (табл 3.6).

Таблиця 3.6

Вихід довгого волокна залежно від норми і строків розстилу (2008-2010 рр.)

Строки розстилу	Нома розстилу, т/га
	3	5	7
	Вихід волокна, %
	всього	в тому числі довгого	всього	в тому числі довгого	всього	в том числі довгого
ІІІ декада липня	31,5	18,4	29,5	21,6	28,5	20,7
І декада серпня	30,5	17,8	27,6	19,4	25,0	17,2
ІІ декада серпня	29,6	16,3	24,5	17,8	22,5	15,5

Необхіжно відмітити, що при однаковій якості сформованих рослин льону, норми і строки приготування трести впливають на ці показники. Збирання льону -довгунця на чотири секції, за рахунок формивання товстої стрічки приводило до збільшення виходу короткого і зменьшення довгого волокна. Така ж тенденція спостервгається і за нармами розстилання.

Одержані технологічні показники дозволяють визначити урожай всього і довгого волокна (табл.3.7).

Таблиця 3.7

Урожайність волокна залежно від норми і строків розстилу (2008-2010 рр.)

Строки розстилу	Нома розстилу, т/га
	3	5	7
	Урожайність волокна, ц/га
	всього	в тому числі довгого	всього	в тому числі довгого	всього	в тому числі довгого
ІІІ декада липня	6,6	5,0	11,5	8,4	14,3	10,4
І декада серпня	8,1	4,7	10,7	7,5	15,5	8,6
ІІ декада серпня	7,7	4,2	9,3	6,8	11,1	7,7

Приведені данні в таблиці 3.7 свідчать, що втрати всього волокна в залежності від строків і норми розстилу можуть досягти 2,1 - 5,2 ц/га при одинаковій урожайності соломи.

Найбільш суттєва втрата урожайності волокна спостерігається із збільшенням товщини стрічки при всіх строках розстилу .

Аналіз даних таблиці 10 дозволяє встановити, що строки і норми розстилу суттєво змінюють долю виходу довгого волокна в загальному урожаї.

Таким чином підні строки розстилання потовщенної стрічки, у результаті нерівномірного вилежування трести різко зменшується вихід і якість довгого волокна, що забезпечує приріст врожаю, як всього, так і особливо довгого волокна (0,8 до 2,7 ц/га)

В прямій залежності від способів збирання і строків розстилу знаходились і якісні показники ( табл.3.8)

Таблиця 3.8

Вплив норм і строків розстилу на показники якості льонотрести

Строки розстилу	Номи розстилу, т/га	Центнеро-номера	Процентоно- мера волокна	Центнероно- мера волокна
ІІІ декада липня	3	47,6	233,9	74,4
	5	68,0	385,6	64,0
	7	76,3	344,7	64,0
І декада серпня	3	46,5	264,4	113,2
	5	58,5	246,2	95,3
	7	62,7	203,5	78,0
ІІ декада серпня	3	39,0	232,5	129,6
	5	47,6	194,8	101,6
	7	49,4	167,7	32,9

Найбільше зниження якості довгого волокна відмічено при збиранні льону на чотирі секції з розстилом соломи в ІІІ декаді серпня місяця. Кількісно-якісний показник загальної характеристики технологічних якостей- центнеронома. Особливо різке зниження центненомерів відмічалось у варіантах збирання льону на чотирі секції при різних строках розстилу.

Таким чином, підсумовуючи сказане, можна вважати встаноаленним, що за рахунок регулювання ширини захвату льонокомбайнів і у відповідній кількості розстилання соломи можна збільшити збір волокна і покращити його якість, а використання більш ранніх строків розстилання додатково дозволяє отримати і зберегти вирощений урожай, отримати максимальну кількість продукції з 1 гектара.

3.3 Енергетична ефективність

Добитись продуктивної роботи інтенсивної ресурсо - і енергозберігаючої технології можна введенням у технологічний потік надійних у роботі високопродуктивних машин та механізмів, правильного їх агрегатування для того, що б вони за один прохід виконували декілька операцій з захватом широкої смуги. Обслуговуючий персонал, машина, механізм, агрегат, хімічні речовини, паливо, електроенергія є складовою незамінною частиною тривалого і складного технологічного потоку. Від здібностей обслуговуючого персоналу - вміло-керувати технологічними процесами і потоком в цілому, не допускати в роботі помилок та хиб, залежить віддача інтенсивних технологій, яка виміряється величиною врожаю та фактичними витратами ресурсів і енергії на його створення.

Досліди та виробнича практика в експериментальних господарствах у 1985-1987 рр (Миронівський НДІ селекції і насінництва пшениці, Душко М.В., Всесоюзний НДІ кукурудзи, Балай С.С., Український НДІ землеробства, Тудень М.І., Український НДІ зрошувального землеробства, Нетіс І.Т.) показують, що нормальна робота інтенсивних енерго і ресурсозберігаючих технологій потребує постійного контролю за технологічними процесами та вмілого керівництва з боку інженерного та агрономічного персоналу як у період роботи так і в полі. Організаційно ресурсне забезпечення інтенсивних технологічних процесів має бути на два порядки вищим порівняно із забезпеченням у застосованих раніше технологіях. І це тому, що в інтенсивних енерго і ресурсозберігаючих технологіях використовується багато машин, механізмів, агрегатів.

Так, у інтенсивній технології вирощування озимої пшениці, розробленій Миронівським НДІ селекції та насінництва пшениці (1985 р.), застосовують близько 50 видів техніки вагою 281979 кг. Та енергоємкістю 1186400 Ккал (1 кг маси техніки має 4,2 Ккал) енергії. У загальних витратах енергії на 1 га посіву на механізм і транспортні засоби припадає 15,9%. Це високий показник і він свідчить, що сільськогосподарська техніка, запасні частини до неї металоміські енергоємні, приблизно такі самі механізми що до техніки і за інтенсивними ресурсо і енергозберігаючими технологіями вирощування кукурудзи та .

Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології в землеробстві потрібні для рішучого прискорення інтенсифкації сільсько-господарського виробництва і поліпшення якості продукції на її основі. Нові інтенсивні ресурсо І енергозберігаючі технології першого покоління будуть створені до кінця 1990 року, що забезпечить якісний стрибок у землеробстві, поширить науково -- технічний прогрес у сільському господарств.

Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології другого покоління знайдуть своє місце на полях держави. Технології будуть характеризуватись великою надійністю в роботі від їх маси. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур є встановлення енергетичної ціни врожаю-- співвідношенням кількості непоновлюваної енергії, яка міститься у вирощеній продукції до кількості непоновлюваної енергії витраченої на формування врожаю. Таке співвідношення називається коефіцієнтом енергетичної ефективності. Якщо, він великий то це свідчить, що технологія наближається до ресурсе - і енергозберігаючих..

Показник залежить від грунтово кліматичних умов, ступеня техногенного навантаження, структури посівних площ і наявності науково обгрунтованих сівозмін. У господарствах де застосовані науково обгрунтовані системи землеробства, окупність інтенсивних технологій завжди висока і вони дозволять у ході вирощування та виробництва економити багато ресурсів та енергії.

Стосовно енергетичної ефективності сумшшого посіву льону і злакових трав. Дані наведено у таблиці 3,9.

З даних табиці видно, що у першому варіанті в структурі затрат на виробництво льонотрести 29 % припадає на збирання трести при нормі її розстилу 3 т/га, збільшення маси до п'яти тон безумовно підвищує затрати на її збирання на 5 %. Якщо коефіцієнт енергетичної ефективності у першому випадку становить 2,1 , збільшення маси трести до п'яти тон забезпечує Кее но 0,8.

Таблиця 3,9.

Енергетична оцінка технології виготовлення льонотрести

Показники	Енергоємність
	Розстил 3 т/га.	розстил 5 т/га
	МДж	%	МДж	%
Витрачено
1. Механізми	1675	5,6	1675	5,1
2. Паливно-мастильні матеріали	5590	18,6	5590	17,1
3. Добрива	3641	12,1	3641	11,2
4. Пестициди і реторфанти	921	3,1	921	2,8
5. Добрива	5687	18,9	5687	17,4
6. Насіння	3798	12,1	3996	12,3
7. Праця людей	8716	29,0	11131	34,1
Всього	30028	100%	32614	100%
Одержано
Соломи, ц/га -	28,8	-	30,0	-
Волокна	7,5	-	10,5	-
МДж	63059	-	94581	-
Кее	2,1	-	2,9	-

3.4 Економічна ефективність норм і строків розстилу соломи льону-довгунця

В основу розрахунків економічної ефективності різних норм і строків розстилу льоносоломи в процесі первинної обробки, закладені такі показники: урожайність з 1 га; номер трести; грошові надходження від способів збирання.; грошові надбавки за рахунок строків розстилу.; всього грошових надходжень з 1 га.; повної собівартості продукції.; умовно чистий прибуток та рівень рентабельності.

Відомо, що економічна ефективність виробництва залежить не тільки від розміру закупівельних цін на продукцію, а й собівартості продукції.

Прибуток з 1 га розраховували шляхом відрахування від грошових надходжень з 1 га - повної собівартості проданої продукції.

Грошові надходження з 1 га визначали по закупівельних цінах з воахуванням якості продукції і строків збирання.

Рівень рентабельності визначали відношенням прибутку до повної собівартості продукції з 1 га і показували в процентах.

Розрахуноки економічної ефективності дозволяють зробити висновок про те, що вихід продукції в грошовому виразі значно вищий при розстилі лоьоносоломи в третій декаді липня з використанням двохсекційної стрічки (табл. 3.10).

Рівень рентабельності при рзстиланні льоносоломи в цей строк значно вищий ніж при інших строках розстилу.

Як видно з даних таблиці, найбільш ефективним є строк збирання в третю декаду липня з використанням двохсекційної стрічки. Так, чистий прибуток становить 174 грн./га , а при розстиланні трести , особливо в кінці серпня місяця , в результаті її неякісного і нерівномірного вилежування збитки становлять від 7 до 120 грн. Таким чином у першому випадку нами отримано 72,9 % рівень рентабельності.

Таблиця 3.10

Економічна ефективність різних строків і норм розстилу соломи льону- довгунця

Показники	ІІІ декада липня	І декада серпня	ІІ декада серпня
	Збирання на дві секції
Урожай ність трести, ц/га	22,2	20,9	20,0	21,6	20,7	20,0	21,0	20,4	19,7
Номер трести	1,25	1,25	1,0	1,0	1,0	0,75	1,0	0,75	0,75
Всього грошових надходжень за реалізовану продукцію з 1 га, грн:	923	876	720	782	747	747	758	659	508
Затрати на вирощування	749	737	724	756	747	724	765	774	630
Умовний прибуток з 1 га,грн.	174	139	-4	26	0	23	-7	-115	-122
Рівень рентабельності, %	72,9	18,9	-	3,4	-	3,1	-	-	-

Розділ ІV. Заходи щодо охорони навколишнього середовища

Головним завданням сучасного землеробства єотримання великих урожаїв при оптимальних затратах на виробництво одиниці продукції. Очевидно. Що найбільші урожаї можливо отримати на потужних грунтах, які не є ерозованими. Орний шар яких є потуж6ним, вміст грунту і поживних речовин є позитивним- з кожним сезоном людина не виносить з грунту разом з урожаєм поживні речовини, а й залишає разом з рослинними рештками, добривами, тощо - але при цьому вона має і позитивний екологічний ефект.

Для національного відроджування України, її науково-технологічного процесу, розбудови основ демократичної правової державності все більше значення набуває проблема оптимізації взаємодії суспільства і природи.

Зберігання природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та збереження екологічної безпеки людини є найваговішими завданнями, головним ланцюгом економічної і соціальної політики будь-якої держави.

Невід'ємною ланкою у виробництві льонопродукції є інтегрована система боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками, вилягання рослин. Потрібно пам'ятати, що основною ланкою в боротьбі з бур'янами є деферинційована система обробітку грунту на фоні правильного чергування культур в сівозміні. Хімічні методи знищення бур'янів потрібно розглядати лише, як допоміжні до організаційних та агртехнічних прийомів.

Дуже важливу роль відіграє обрання строків внесення мінеральних і органічних добрив, воно повинне проводитись в оптимальні строки та в оптимальних кількостях

Розділ V. Техніка безпеки та охорони праці

Охорона праці - це система правових соціально - економічних правових, організаційно-технічних, санітарно- гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

В сучасному агропромисловому виробництві постійно зростає насичення технікою, засобами хімії і мікробіології, великою долею мобільних процесів. Порушення вимог в таких випадках створює небезпеку для людини, яка приводить до нещасних випадків. Одже, однією з найважливіших задач охорони праці є заходи по забезпеченню безпеки працюючих.

Стан умов праці, при якому виключається дія небезпечних факорів на працюючих, буде складати безпеку праці.

Одержання людиною травм в умовах виробництва обумовлюється наявністю фізичних і хімічних факторів. Фізично небезпечні виробничі фактори - це рухаючі машини, незахищені рухомі елементи обладнання, небезпечна напруга електромережі і т.д.

Поліпшення умов праці є одним з резервів росту її продуктивності та економічної ефективності виробництва, а також дальшого розвитку самої людини.

Збитків, яких ще сьогодні завдає виробничий травматизм і захворюваність на виробництві можна позбавитись шляхом розробки спеціальних нормативних та інших документів, а також впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і передового досвіду з охоони праці. Лише поєднання глибоких знань з охорони праці з високою професійною підготовкою спеціалістів, високою трудовою дисціпліною й відповідальністю за дорученну справу дає можливість службовим особам, відповідальним за стан охорони праці, досягти високих результатів.

За час проходження виробничої практики і проведення досліджень по темі випускної роботи було проведено ознайомлення з господарством в цілому і з окремими його ланками.

Характеризуючі процеси виробництва і ті дані , які були отримані за час перебування в господарстві, можна з відповідальністю відмітии, що охорона праці в господарстві “Льонок” Овручського району Житомирської області стоїть на належному рівні і суворо дотримується.

На кожному відділенні господарства є відповідаючий за стан безпеки виробництва і відпочинку працюючих. При прийманні на роботу з працівниками проводиться бесіда по безпеці праці, тобто інструктаж, після чого він розписується у відповідних документах.

Щорічно робітники господарства проходять медичне обстеження. Хворих і непрацездатних до виробництва не допускають.

В сільському господарстві скрізь, де є автоматизація і механізація виробничих процесів, існує небезпека отримання травм чи навіть загроза смерті.

При проведенні досліджень по даній дипломній роботі на працюючих впливають такі шкідливі виробничі фактори.

Дія фізичних шкідливих факторів проявляється в небезпеці бути травмованими рухомими механізмами та окремими деталями. Також негативно впливає підвищена запиленість повітря робочої зони. Основними причинами отримання травм у господарстві є: недбайливе ставлення до техніки, необережне поводження з електропроводкою, безвідповідальне ставлення до працюючої техніки.

Відповідно до існубчого законодавства про працю жоден працівник не може бути допущений до роботи, якщо він не пройшов підготовки з охорони праці. Навчання з охорони праці проводиться на всіх підприємствах і в організаціях незалежно від характеру і ступеня безпеки виробництва.

Для того, щоб підвищити продуктивність праці і частково уникнути дії небезпечних факторів на працюючих, необхідно створювати відповідні методики та засоби захисту на виробництві.

Вгосподарстві розроблено заходи по охороні праці. Але на жаль в останні роки, коли все сільське господарство України переживає тяжкі часи. практично всі господарства банкрути, фінансування цих заходів не проводиться, не вистачає в господарстві на це коштів, як і на все інше. Звідси й порушення правил і нормативів з охорони праці. Працівники не повністю забезпечуються спецодягом, захисними засобами згідно діючих норм.

Державним стандартом і санітарними правилами регламентовані вимого до конструкції тракторів, самохідних та інших сільськогосподарських машин. Трактори і самохідні машини повинні бути зручними і безпечними при їх технічному обслуговуванні. Всі сільскогосподарські машини повинні мати безпечний доступ на робоче місце. Машини не повинні забруднювати навколишнє середовище (повітря, грунти, водоймища) шкідливими викидами, не повинні бути джерелом пожеж і вибухів. До роботи допускаються лише відлагоджені машини та знаряддя, які повністю відповідають вимогам безпеки.

Вивчати стан охорони праці в господарстві, а також особливості умов праці при вирощуванні і переробці льоноподукції, можна рекомендувати господарству для покращування умов праці і його безпеки:

а) постійно здійснювати контроль за станом техніки безпеки і виробничої санітарії,

б) доукомплективати наявні засоби індивідуального захисту згідно встановлених норм;

в) забезпечити робочі місця поперерджуючими надписами, плакатами з правил техніки безпеки;

г) не допускати до роботи несправні машини і агрегати;

д) забезпечити високий рівень техніки безпеки праці при первинній обробці та переробці льонопродукції;

е) виділяти більше коштів на охорону праці в господарстві;

є) з метою пожежної безпеки укомплектувати всі автомобілі, комбайни та інші машини вогнегасниками та іншими засобами.

Висновки та пропозиції

Проведені нами досліди по вивченню впливу способів збирання та строків розстилу соломи льону-довгунця на збережність врожаю і якість льонопродукції і одержані результати дають можливість зробити слідуючі висновки:

1.Строки і норми розстилу соломи льону- довгунця є важливими факторами, які впливають на збереження врожаю та якості льонопродукції

2.Кращим строком розстилу соломи льонопродукції є третя декада липня. Розстил соломи в більш піздні строки призводить до збільшення тривалості вилежування, до зменшення виходу волокна та зниження його якості.

3.Сама висока збереженність якості встановлена при розстилі соломи з захватом двома секціями при всіх строках розстилу.

4.Самий високий чистий прибуток і рівень рентабельності одержаний при розстелі соломи в третій декаді липня, з приміненням трьохсекційної стрічки.

Рекомендації виробництву

З метою найбільш повного збереження вирощеного урожаю і його якості льону-довгунця слід збирати урожай в липні- серпні і реалізувати в серпні місяці.

Список літератури

1. Быков Н.Н.. Карпуник Ф.И., Труш М.М., Повишение качества льна-долгунца.-М.2006

2. ГОСТ-2975-57. /Стебла рослин льону-довгунця, що піддавались розстилу або холодноводному мочінню.

3. ГОСТ 2975-73/Треста лляна. Технічні умови.

4. ГОСТ 24383-89/Треста лляна. Вимоги при заготівлі.

5. Дідора В.Г., Б.В.Лесик.,Ускорители мочки, Лен и конопля.-2008.-№9.-с.35.

6. Дидора В.Г. Влияние различных способов проготовления тресты на выход и качество волокна: Науч.Тр./Житомирский с.-х.институт,1969-г.19.-С.99-104.

7. Дідора В.Г., Основні технічні показники льонопродукції залежно від способів збирання /Агробіологічні підвищення врожайності с.-г. культур.-К.1969.-Вип.15.-с.91-94

8. Дидолра В.Г., Подсев трав под лен.// Лён и конопля.-1969.-№4.-с.24-25.

9. Дидора В.Г., Лесик Б.В., Геренко И.В.. Корсок С.И., Применение прогресивных технологий уьорки льна- долгунца в условиях Полесья Житомирской обл.научн. труды/Житомирского с.-й институт.-1969.-Т.19.-с.84-89.

10. .Дидора В.Г. Програмирование урожаев и интенсивные технологии выращивания технических культур: Учеб. Пособие(Укр.гос.аграр.ун-т. Житомир с.-х. Ун-т.-к.2005.-104 с. (В соавт.6 Н.М. Горецкий).

11. Дідора В.Г. Вирощування льону-довгунця: енергозберігаюча технологія. Наук. Розробки.-Житомир:Вересень, 2006.-28с.

12. Довідник з льонарства/За ред. В.М.Євмінова.-К.. 2010.-116с.

13. Данилочнин В. Осенняя растилка льна в колхозах . - М., 1921. -128 с.

14. Карпець І.П.Інтенсивна технологія вирощування льону-довгунця.-К., 2010.-112с.

15. Карпець І.П., Склянчук В.М., Як підвищити якість і схоронність льонопродукції., -К.,2006.-124с.

16. Ковалёв В.Б. Справочник льновода..-М., 2008.-255с.

17. Ковальов В.Б., Смик Д.С.Індустріальна технологія у льонарстві.-К.,2005.-69с.

18. Льон-довгунець /За ред.М.Г.Городнього.-К.. 1971.-263с.

19. Медведский О.К., Іваненко О.К.Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільскоиу господарстві.-К.,2008.-204с.

20. Мельник І.П., Панченко С.І., Ковальов В.Б. Механізація робіт у льонарстві.-Ужгород, 2008.-135с.

21. Труш М.М.Повышение качества льна-долгунца.-М.,2006.

Додатки



Размещено на Allbest.ru