Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АГРОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра технології зберігання та переробки продукції рослинництва

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

“ Вихід і якість волокна залежно від строків розстилу соломи льону-довгунця в умовах Овручського р-у Житомирської обл.”

Випускник : студент VI курсу_______Бердега М.П.

Науковий керівник: доцент _________ Дідора В. Г.

Рецензенти: _________________

ЖИТОМИР 2011

Зміст

Вступ

Розділ І. Аналітичний огляд літературних джерел.

Розділ ІІ. Технологія вирощування льону-довгунця

2.1 Народногосподарське значення

2.2 Біологічні особливості льону-довгунцця

2.3 Технологія вирощування льону-довгунця

Розділ ІІІ. Експериментальна частіна

3.1 Місце, умови і методика проведення дослідів

3.2 Технологія вирощування льону-довгунця в досліді

3.3 Агротехнологічна ефективність досліджень

3.4 Енергетична ефективність

3.5 Економічна ефективність

Розділ ІV. Заходи охорони довкілля при вирощуванні

Розділ V. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні

Висновки і рекомендації виробництву

Список використаної літератури

Вступ

Починаючи з 1993 року, стан льонарства в Україні значно погіршився, а останніми роками він став критичним для галузі. Зменшення обсягів постачання техніки, добрив, засобів захисту рослин, ціновий диспаритет призвели до того, що із висоприбуткового льонарство стало низькорентабельним, а у багатьох випадках навіть збитковим. Як наслідок у 2008 році площа посіву льону скоротилася майже у 8, а виробництво волокна - 19 разів. Обсяг виробництва льоноволокна скоротився до 4,5 тисяч тон, насіння до 155 тон. (табл. 1).

льон довгунець мочіння

Таблиця 1

Динамика виробництва льону в Україні

Показники	Середнє	2009р	2006р по відношенню до(%)
Площа, тис. га	162,7	100,5	40,1	20,7	12,7	20,6	51,6
Валовий збір волокна, тис.т.	106,5	56,4	13,5	5,5	5,5	9,8	41,0
Урожайність волокна, ц/га	6,5	5,6	3,4	2,7	41,5	48,2	79,4

Проте за останній рік почала намічатись стійка тенденція до відродження та стабілізації галузі. Постійно зростає попит на льоноволокно та вироби з нього на внутрішньому і зовнішніх ринках, а в льоносіяння та льонопереробку почали надходити інвестиції, відчутно зросли ціни на сировину, і при дбайливому відношенні льонарство знову стає прибутковим. Зростає зацікавленість сільгоспвиробників у вирощуванні льону. Для прикладу: в господарствах Глухівського району Сумської області врожайшстъ волокна зросла з 3,7 до 9,0 ц/га, а насіння - з 2,4 до 4,6 ц/га. Окремі господарства одержали врожайність волокна більше 15 ц/га. Розрахунки показують, що при нинішньому паритеті цін вирощування льону стає рентабельним уже за врожайності волокна 6,5 ц/га і насіння - 3 ц/га.

Починаючи з 2007 року розроблена стратегія держави про відродження льонарства. Перші ж реальні результати відродження галузі сповнюють надією. Торік нарешті призупинилось стрімке скороченя посівних площ, значно зріс валовий збір льоноволокна (2007 рік - 8 тис. т; 2006-5,6 тис. т).

Льонарство - трудомістка галузь, затрати на вирощування льону більш ніж у 10 разів перевищують затрати на вирощування зернових культур. А тому у жодній країні світу льон не вирощують без державних дотацій.

Хотілося б, щоб і в У країні державна підтримка льонарства була б більш дієвою. Постановами Кабінету Мшістрів України "Про підтримку вітчизняного льоно- та коноплевиробництва" у 2006 та 2007 роках передбачалося виділення з Дєржбюджєту, відповідно 3,5 та 3,0 млн грн для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників насінням льону та конопель. Половину із виділених коштів повинні були отримати насінницькі господарства, але жодної гривні вони так і не отримали.

Законом Президента України від 18.01. 2008 року "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2008-2011 років" передбачено виділення державних дотацій на виробництво льону. Сподіваємося, що ці дотації дшдуть нарешті до сільгоспвиробників і це послужить дієвим стимулом відродження та стабілізації галузі льонарства в Україні.

Розділ І. Аналітичний огляд

Процес підготовки трести полягає в розкладі пектинових речовин, що з'єднують луб'яні (волокнисті) пучки з неволокнистими тканинами стебла, для наступного успішного виділення волокна. Продукт, що одержують, в результаті цього процесу називають трестою. Існують різні способи підготовки трести льону: біологічний, фізичний і хімічний.

При біологічному способі розпад тканини, що оточують волоинисті пучки, здійснюється завдяки життєдіяльності мікро-організмів. У процесі пропарювання стебел (фізичний спосіб) пектинові речовини руйнуються в результаті гідролізу під дією високого тиску і температуи. Хімічний спосіб основано на обробці (варінні) розплющених стебел або виділеного лубу в слабких розчинах лугів і кислот з наступним механічним відокремленням залишків деревини, продуктів розпаду інших тканин і домішок целюлози.

Щоб одержати тресту біологічним способом, необхідно стебла льону піддати розстиланню або мочінню.

Суть процесу росяного або водяного мочіння льону полягає в розкладі пектинів і звільненні волокна від оточуючих його тканин. При розстиланні льоносоломки лектини руйнуються грибами, а при мочінні у воді -- бактеріями.

Гриби і бактерії виділяють в оточуюче середовище ферменти, які являють собою біологічні каталізатори, що приокорюють розкладання пектину.

Розрізняють три основних види біологічної підготовки трести: розстилання (росяне мочіння), холодноводне і тепловодне мочіння льону. Звичайно при нормальному протікаині біологічного процесу мочіння видаляється близько половини пектинових речовин, що містяться у стеблі. В результаті розкладання пектинів і видалення із стебел легкорозчинних у воді речовин стебла втрачають 15--22% сухої речовини від ваги стебел.

Розстилання льону (росяне мочіння) -- найбільш поширвний і простий спосіб підготовіки трести. При цьому способі стебла льону розстилають на спеціально відведених угіддях, так званих стелищах. Добрими стелищами є суходільні луки, багаторічні низинні перелоги і великі лісові галявини, вкриті густою невисокою травою. На таких стелищах підтримується необхідна вологість льоносоломки, спостерігається менше коливання температури протягом доби.

Не можна розстилати льон на заболочених луках з близьким заляганням від поверхні грунтових вод. Нерівні горбкуваті угіддя не можуть забезпечити рівномірного вилежування льону, тому що стебла, розстелені на підвищених місцях, знаходитимуться в умовах недостатнього зволоження. а на ділянках, розміщених нижче, будуть більш зволожені. Розстелена льоносолома повинна обов'яково лежати на трав'яному покриві, а не на землі, оскільки в першому випадку створюються кращі умови для аерації. Оптимальною нормою роз-стилання слід вважати 25 ц льоносоломки на 1 га стелища.

Розстилати соломку льону треба в день її вивезення на стелище. Не слід залишати її у снопах и а кілька днів, бо це призводить до того, що зовнішні шари соломки починають вилежуватись, а розміщені всередині сно-пів залишаються без змін. При цьому молжливе і загнивания соломки. На поверхні стебел розстеленого льону розвиваються гриби, міцелій який розростається на луб'яній паренхімі, руйнуючи пектинові речовини льону. Відсутність роси практично припиняє процес розкладання пектинів (вилежу-вання).

Спостереженнями встановлено, що в основній льонарській зоні України кращими строками розстилання льону є перші дві декади серпня. Розстилання льоносоломки в інші строки, як це видно з даних таблиці, призводить до значного зменшення виходу волокна, погіршення його якості, і збільшення тривалості вилежування льоносоломки.

Закінчення процесу вилежування, тобто готовність трести, визначають за пробами («питками»). Ці проби псчинають брати, коли треста набуває сірого кольору, легко мнеться в руках, а волокно вільно відокремлюється по всій довжині стебла. Проби трести загальною вагою 2-2,5 кг беруть маленькими купками з різних рядків стелища. В суху погоду їх беруть раз на добу -- ввечері, а в дощову теплу погоду -- два рази: вранці і ввечері. Якщо після обробки висушеної проби на машинах буде одержано м'яке блискуче волокно з доброю ділимістью і вільне від костриці, тресту необхідно підняти і розставити там же, на стелищі, у конуси для підсушуваяня. Запізнення з підняттям призводить до перележування трести і, отже, до зменшення виходу і зниження якості волокна.

Щоб одержати одноріднішу тресту на льонищі при комбайновому збиранні, ряд дослідників пропонують обертати стрічку в середині процесу вилежування стебел. Так, М. I. Самокиш, і Г. П. Ягодин (1971) вважають, що в Передкарпатті цей захід обов'язковий, бо він підвищуе якість трести. Дослідження, проведені у Львівській області (Слоневський Б. Ф., Старченко Л. Є., Андрушків М. I., 1972), показали, що при обертанні створюються сприятливі умови для вилежування стебел. За даними Білоруського науково-дослідного інституту землеробства (1969), обертання стрічки особливо важливе при великій кількості опадів, а також зеленому кольорі стебел. Позитивний вплив обертання на якість льонотрести встановили в дослідах на Калінінській машиновипробувальній станції М. Н. Биков і В. М. Соенов.

Однак деякі дослідники вважають обертання не обов'язковим. Це було однією з причин повільної розробки і відтягування серійного виробництва обертача соломи. 3 появою серійних обертачів ОСН-1 ВНДІЛ вважае за недоцільне зменшувати ширину захвату льонокомбайна при збиранні льону будь-якої врожайності.

За данними Кпрни І.П.. Склянчука Р.М.(1986), вирішили з'ясувати, як вплиаае обертання стрічки соломи на якість трести в південній зоні льонарства при високій врожайності соломи. На дослідних ділянках у стрічках-, утворених роботою трьох секцій комбайна, було 45--67 ц/га соломи, а чотирьох 61--89 ц.

Обертання стрічки виявилось ефективним за будь-яких погодних умов як при повній ширині захвату комбайна, так і при роботі трьома його секціями. Так, у роки, що характеризувалися достатньою кількістю опадів у період вилежування соломи, в необернутій стрічці, сформованій чотирма секціями, в трести волокно було другого кольорового еталона, в обернутій -- кращого третьего; у стрічці, сформованій трьома секціями -- відповідно третьего і четвертого. Аналогічна закономірність відзначена і в рік з надмірною кількістю опадів під час вилежування.

Обертання стрічки, сформованоі чотирма секціями комбайна, підвищувало номер трести,на 0,3 з коливаннями по повторениях від 0,16 до 0,50, а трьома відповідно на 0,2, 0,12 і 0,30. Однак загальний номер трести трьохсекційної стрічки вищий -- 2,3--2,5 проти 2,0--2,3. Обертання сприяло підвищенню виходу и поліпшенню якості волокна, кращій його вирівняності за ступенем вилежування, міцності, кольором.

Таблиця 2

Вплив обертання на вихід і якість волокна

Кількість працюючих секцій комбайну	Номер трести	Вихід довгого волокна з трести	Номер довгого волокна, %	Вихід чесаного волокна, %	Вихід зчесів, %	Гнучкість чесаного волокна, мм	Міцність чесаного волокна ,. кгс
Без обертання стрічок
4	2,00	20,2	12,8	51,9	44,6	54,5	18,7
3	2,30	21,5	13,6	54,2	42,5	55,8	19,7
З обертання стрічок
4	2,30	21,3	13,7	55,4	40,8	54,7	21,1
3	2,5	22,3	14,2	56,7	40,4	57,1	20,7

Аналіз результатів визначення фізико-механічних властивостей чесаного волокна свідчить, що обертання, стрічок в середині процесу вилежування трести підвищуе його гнучкість і міцність, якісні показники, що визначають прядизку здатність. Треста .з обернутих стрічок дає також підвищений вихід чесаного волокна від тіпаного.

Обертанням запобігають проростанню стрічок на льониіці травами, бур'янами, що буває при три-валому вилежуванні, і забезпечують тим самим добру роботу льонопідбирачів, сприяючи швидкому звільненшо поля під озимі культури, для яких льон-довгунедь є добрим попередником.

Дуже часто на льонищах відсутній трав'явий покрив, внаслідок чого вилежування льоносоломки відбувається на землі. Як показали спостереження науково-дослідних установ, відсутність трав'яного покриву негативно позначається на вилежуванні та якості одержуваної трести.

Результата досліджень Дідори В.Г. (2007р) показали, що підсів під льон вівсяниці лучної (норма висіву 14--16 кг) та райграсу пасовищного (18--20 кг на 1 га) створює невисокий, але щільний трав'яний покрив, що забезпечує кращі умови для вилежування льоносоломки. Розстилання льоносоломки на льонищі, де були підсіяні багаторічні (злакові) трави, дало можливість підвищити якість трести на 1--2 номери та одержати довгого волокна на 15--20% більше порівняно з розстиланням льоносоломки на льонищі без підсіву трав (табл.3).

Таблиця 3.

Вплив підсіву під льон багаторічних трав на вихід і якість волокна (дані Житомирського сільськогосподарського інституту, Дідора В.Г., 1967--1968 рр.)

Варіанти досліду	Вихід волокна, %	Середній номер волокна	Кількість одержаних проценто- номерів
	всього	в т. ч. довгого	довгого	короткого
Без підсіву трав	25,8	12,7	11,5	3,3	180,0
Підсів райграсу пасовищного	27,3	13,9	12,3	3,6	219,2
Підсів вівсяниці лучної	26,8	13,7	12,0	3,6	211,6

Мочіння льоносоломки, як довів Дідора В.Г. (1968) являе собою процес, під час якого відбувається бродіння пектинових речовин стебел, що викликається бактеріями за допомогою виділюваних ними ферментів. Ці ферменти і руйнують тканини, які оточують волокнисті пучки. Інтенсивність руйнування залежить від того, наскільки сприятливими є умови для розвитку бактерій.

Розділ ІІ. Технологія вирощування льону-довгунця

2.1 Народногосподарське значення

У недалекому минулому в кожному селянському господарстві, розташованому у нечорноземній зоні України, із вирощеного льоноволокна ткали полотно, мішковину, виробляли скатерки, рушники, ліжники, ковдри.

Лляне волокно одне із самих міцних. Міцність на розрив тіпанового лляного волокна становить в розрахунку на поперечний розріз 60-100 кг на 1 мм . По міцності на розрив воно значно перевищує бавовну, джут і вовну. При однаковій товщині нитки міцність лляної пряжі при розриві майже у 2 рази вища ніж бавовняної і у 3 рази вища за вовну. З підвищенням вологості (до відомої межі) міцність лляної нитки збільшується, в той час як міцність нитки з вовни, натурального шовку і синтетичного волокна типу віскози, навпаки, знижується.

Лляні тканини відрізняються довготривалим використанням, також добре протистоять гниттю і зношуванню. Поряд з цим вони характеризуються малою кількістю поглинання забруднених речовин і добре відмиваються при пранні.

Лляні побутові тканини - скатертини, серветки, рушники, полотно для постільної і нижньої білизни, літніх костюмів (рогожка, канва), меблеві і портретні - відрізняються красою і міцністю і йдуть, як на задоволення індивідуальних потреб населення, так і на забезпечення громадських їдалень, лікарень і т.д.

Із мішкової і пакувальної тканини (із більш короткого лляного волокна) виготовляють тару для борошно-млинової, тютюнової та інших галузей промисловості і сільського господарства.

Із короткого волокна (паклі) виготовляють мотузки, шпагат, паклю широко використовують як обтиральний, пакувальний чи конопаточний (при будівлі дерев'яних будівель) матеріали) Лляна костриця (перемелені стовбури стебел) використовується на льонозаводах, як висококалорійне паливо. Окрім того вона може використовуватись, як матеріал для виготовлення паперу, целюлози, термоізоляційних і звукоізоляційних плит і інших матеріалів. Із 1 т лляної костриці можна одержувати слідуючу кількість одного із видів продукції: 0,5 т картону, 250 літрів технічного спирту, 80 кг смоли, 40 кг оцтової кислоти, 8 кг метилового спирту, 5 кг ацетону, або її використовують для виробництва меблевих плит. Із 1 т костриці одержують близько їм3 плит.

Із 1 кг льоноволокна виробляють близько 2,4 м2 побутових тканин, або 1,6 м технічних. Чим вищий номер волокна, тим більше тканини з нього вийде. Так, маса їм2 такої лляної тканини, як батист, становить лише 100 г.

З насіння, що містить 35-37% жиру, одержують олію, з якої виготовляють високоякісну оліфу, лаки та ін. Макуха містить 6-12% сирого жиру, 34% протеїну. Вона є цінним кормом для сільськогосподарських тварин: за поживністю 1 кг макухи дорівнюється до 1,15 кормових одиниць і містить 260 г перетравного протешу. Цінною для годівлі тварин є також і полова, що утворюється при обмолоті льону й очещення насіння. Вона становить 15% загального врожаю, 1 кг її дорівнює 0,27 корм.од. і містить 20 г перетравного протеїну.

Лляна олія (оліфа) знаходить велике застосування при виготовленні лаків, масляних і типографських фарб та замазок.

В електротехнічній, гумовій, шкіряній, миловаренній і фармацевтичній промисловості сиру лляну олію використовують при виготовленні масляних ізоляторів, лінолецмів, лінкрусту, клейонки, непромокаючих тканин, синтетичного каучуку, пластмас, зеленого мила, деяких ліків і т.д. Накінець лляну олію вживають для приготування деяких справ, саме як продукції з високою засвоєністю (94,5%) і в харчовій промисловості (консервній, маргариновій і кондитерській).

Відновлення роботи бавовняних фабрик безпосередньо пов'язане з новим напрямком у використанні льоноволокна - котонізацією короткого волокна і використання котоніну у бавовнопрядильній промисловості.

Деревинну частину стебла - кострицю, що є відходом первинної переробки льону на льонозаводах використовують для виробництва меблевих плит. Із 1 т костриці одержують близько 1 м3 плит.

Льон-довгунець - лікарська рослина. Насіння, крім жиру, містить білок, вуглеводи, органічні кислоти, вітамін А, фертенти. Якщо його залити водою, то через 2-3 години воно розбухає і утворюється слизоподібна маса, що має протизапальну і обволікаючу дію. її застосовують при запаленні та виразках слизових оболонок, особливо шлунково-кишкового тракту. Лляну олію вживають у їжу в разі порушення обміну речовин і при атеросклерозі. З насіння одержують препарат лінетол, що використовують для лікування опіків шкіри.

Льон на Україні вирощували не тільки для внутрішніх потреб, він був предметом торгівлі з багатьма країнами світу, а вироби Житомирського льонокомбінату прославлялися майже у всіх країнах.

2.2 Біологічні особливості льону-довгунцця

Льон-довгунець -- вологолюбива культура -- на утворення одиниці сухої речовини витрачає 400-- 430 одиниць води. Найбільш чутливий до нестачі вологи під час інтенсивного росту, у фазах бутонізації і цвітіння. При недостатній кількості в груну вологи утворюється менше луб'яних волокон, нижн частина стебла дерев'яніє і якість волокна погірішується. Високі врожаї льонопродукції доброї якосі формуються при вологості грунту 40--60 % повної вологоємкості в період сходів з наступним підвищенням її до 70--80 %. Однак льон погано росте на надмірно зволожених грунтах, з близьким заляганням підгрунтових вод. Часті дощі під час утворення коробочок та їх достигання сприяють поширенню грибних хвороб та виляганню, що негативш впливає на врожай і якість льонопродукції.

Льон -- рослина довгого дня. Високе стебло з великим вмістом волокна формується при помірніі температурі (15--18°С) з невеликими її коливаннями вдень і вночі. Нижня межа ефективної температури +5°С. Сума ефективних температур для періоду сівба--сходи становить близько 60°, сходи початок цвітіння -- 420--440, від цвітіння до побуріння коробочок -- 410°. За високих температур стебла льону не досягаютъ оптимальної висоти, волокнисті пучки малорозвинуті, внаслідок чого врожай і якість волокнистої продукції низькі.

Висока інтенсивність сонячного освітлення, при скорюючи розвиток, уповільнює ріст, тому помірнаі навіть прохолодна погода з великою кількістю хмарних днів в період вегетації сприяє формуванню рослин з довгими, тонкими і малорозгалуженими стеблами, що містять максимальну кількість волокна високої якості.

У фазі 2--3 пар справжніх листків льон без особливої шкоди переносить заморозки до 3--5°С, проте під час появи сходів і пізніше при висоті рослин близько 20 см заморозки діють на них згубно.

У зв'язку з тим, що коренева система льону-довгунця слаборозвинена, а період росту й розвитку невеликий, культура вимогливадо наявностіу грунті поживних речовин в легкозасвоюваній формі. На утворення 1 ц повітряносухої речовини врожаю (соломи и насіння) потрібно 1,3--1,51 кг азоту, 0,37--0,52 фосфору (Р2О5), 1,02--1,37 калію (К2О) та 0,57--0,92 кг кальцію (СаО).

Внесені в грунт у вигляді добрив основні поживні елементи використовуються льоном неоднаково. Засвоюваність азоту становить приблизно 90%, калію -- 50, фосфору 15%. Засвоюваність фосфору вища з гранульованого суперфосфату.

Формуванню врожаю волокна високої якості сприяє оптимальне співвідношення поживних елементів. Надмірне азотне живлення прискорює ріст и уповільнює розвиток рослин, вегетаційний період збільшується, утворюється велика маса соломи, але вміст і якість волокна низькі, спостерігається, як правило, вилягання посівів. Полеглий льон -- непридатний для механізованого збирання.

Достатке фосфорне живлення прискорює достигання, підвищує врожайність та поліпшує якість волокна. Особливо важливий фосфор на початку росту й розвитку льону.

В одержаниі волокнистої продукції високої якості важливе значения мае калій, який сприяє збільшенню кількості елементарних волокон у стеблі і утворенню щільних, добре сформованих луб'яних пучків. Позитивно впливає елемент і на утворення насіння. Достатке калійне живлення певною мірою запобігає шкідливій дії надмірної кількості азоту, зменшуючи можливість вилягання та захворювання іржею.

В одержанні максимального врожаю волокнистої продукції і насіння високої якості важливу роль відіграють мікроелементи бор, марганець, мідь та молібден. Вони підсилюють дію ферментів, беруть участь в обміні речовин, активізують процеси фотосинтезу і дихання, надходження поживш. речовин, сприяють переміщенню вуглеводів у роі линах.

При нестачі бору в грунті у рослин льону відмирае точка росту, вони уражуються бактеріозом. Внесення достатніх норм фосфорних добрив, вапнування кислих грунтів погіршують засвоєння бору рослинами, тому повинні супроводжуватись внесения збільшених норм зазначеного мікроелемента. Однак слід пам'ятати, що при надмірній кількості бору на листках льону з'являються опіки, листки буріють і обпадають. При наявності 0,7--1 мг водорозчинного бору в 1 кг грунту повністю забезпечується потреба рослин у цьому елементі живлення.

Нестача марганцю а грунті призводить до порушення нормального живлення рослин, зменшенн інтенсивності нагромадження боілків і вуглеводі затримання росту кореневої системи, рослини хворіють на хлороз. Тому внесения на дерново-підзолистих грунтах 1,5--2 кг/га марганцю значно під вищує врожай соломи і насіння льону та їх якість Цей елемент позитивно впливає на формування волокна, вміст його в стеблах підвищується на 2-3%.

Достатнім для льону і навіть надмірним мож бути вміст марганцю в дуже кислих грунтах.

Вміст міді у дерново-підзолистих грунтах повністю забезпечує потребу в цьому елементі льону-довгунця. Однак торфові грунти, що містять 2--10 м міді на 1 кг грунту проти 10--15 мг у дерново-підзолистих, потребують внесения мідних добрив (6--1 кг/га поживної речовини).

При нестачі міді в грунті рослини льону жовтітють, погано ростуть, стебла не досягають оптимальної висоти, внаслідок чого врожаї соломи, насіння й волокна низькі і волокниста продукція погано якості.

Молібден входить до складу ферментів, при його відсутності затримуеться розвиток меристемних тканин, порушуеться азотний і водний обмін в рослинах. Вміст молібдену в кислих грунтах дуже низький і елемент для рослин майже недоступний. Тому внесения 200--250 г/га молібдену позитивно впливає на формування високого врожаю волокна и насіння, сприяє підвищенню якості продукції.

2.3 Технологія вирощування льону-довгунця

Льон-довгунець вирощують із застосуванням елементів енергозберігаючої технології . Вона передбачає використання сортів льону, стійких проти вилягання , хвороб і шкідників; розміщення льону після кращих попередників; застосування науково обгрунтованих норм і співвідношень мінеральних добрив та адекватних умовам вирошування способів обробітку грунту; використання кондиційного насіння високих репродукцій з нормою висіву 22-25 млн.шт/га; інтегрований догляд за посівами та механізоване збирання й реалізації урожаю отримання високого врожаю волокна і насіння з мінімальними матеріальними затратами.

При розміщенні льону в сівозміні треба враховувати, що він погано витримує часте повернення на попереднє місце,спостерігається так звана льоновтома. Серед ефективних засобів уникнення льоновтоми найпершим є дотримання чергування полів у сівозміні з поверненням льону на попереднє поле не паніш як через 6-7 років.

Із рекомендованних попередників льону-довгунця кращими в умовах України є озимі зернові культури, які вирощувались по пласту багаторічних бобових трав, та ярі зернові після удобрених просапаних культур. Висівають льон також після картоплі, коренеплодів , гороху.

Льон-довгунець добре реагує на яклсть основного і передпосівного обробітку грунту. Пояснюється це тим, що в нього недостатньо розвинена коренева система й орний шар має бути добре аерований та максимально очищений від бур'янів, а посівний шар у зв'язку з мілким загортанням дрібного насіння має достатньо забезпечити його вологою для нормального проростання.

Зяблевий обробіток грунту проводять з урахуванням особливостей попередника, наявності одно- та багаторічних бур'янів, властивастей грунту.

Від цих факторів залежить вибір способу обробітку. При розміщенні льону після однорічними ярими і озимими бур'янами проводять лущення стерні дисковими лущильниками (ЛДГ - 10. ЛДГ -15) на глибину до 6-8 см і через 15-20 днів, з появою сходів бур'янів - зяблеву оранку плугами з передплужником (ПЛН -5-35, ПН-8-35) на 20-22 см або на глибину орного шару.

На полях , засмічених багаторічними бур'янами , стерню лущать двічі: при перевазі кореневищих бур'янів - дисковими лущильниками у двох протилежних напрямках на глибину 10-12 см, а потім заорюють на глибину роного шару грунту. Коли тривала і тепла осінь при відростанні бур'янів зяблеву оранку додатково культивують або лише боронують.

При розміщенні льону після картоплі або коренеплодів звичайно обмежується лише зяблевою оранкою без попереднього лущення або безполицевим обробітком. Ранньовесняний обробіток грунту починають з настанням його фізичної стиглості. Він полягає у звичайному закритті вологи та культівації з боронуванням на глибину 5-6 см, а при внесенні мінеральних добрив - на 8-10 см та передпосівній культивації на глибину не більше 5-6 см з наступним коткуванням кільчасто-шпоровитими котками.

Задовільну якість передпосівного обробітку грунту забезпечують комбіновані агренати тиру РВК-3,6, Європак та ін. які одночасно добре розпушують посівний шар, ущільнюють і вирівнюють поверхню грунту. Проте,цей агрегат не забезпечує суцільного рихлення поверхневого профілю грунту. Тому на кафедрі Технології зберігання та переробки продукції рослинництва розроблений комбінований агрегат для передпосівного обробітку грунту (ДАУ, В.Г.Дідора), рис.1.



Размещено на http://www.allbest.ru/

На легких грунтах передпосівний рбробіток грунту проводять також зчіпкою важких.середніх і легких борін у 2-3 сліди на глибину загортання насіння (до 2 см).

Під льон-довгунец органічні добрива вносити не рекомендується в зв'язку з тим, що льон вилягає , утворюється з органічними добривами велика квлькість насіння бур'янів. Тому під льон вносять лише місцеві мінеральні добрива такі як курячий послід та попіл.

При посіві в рядки можна вносити борний суперфосфат 15 кг.д.р. або нітроамофоски в дозі 80 кг/га, в перерахунку на поживні речовини N17P17K17 кг/га.

Льон дуже вибагливий до співвідношення мінеральних добрив. Так на бідних за елементами живлення грунтах, а також після стерньових попередників співвідношення між NPK -1:2:2 або N45P90K90. На середньозабезпечених грунтах та після б/т як попередника льону, а також після картоплі під яку вноситься велика кількість органічних добрив співвідношення - 1:3:4 або N15P120K90.

На осушених і освоєних торфовищах з гарантією високої врожайності N не рекомендується вносити, а Р90К120.

Строки внесення - при обробітку грунту звичайним способом (полицевий) 80% РК необхідно внести після оранки під першу глибоку культивацію на глибину 10-12см, де розташовується основна маса кореневої системи. Решта РК вноситься в рядки при посіві, а N: 80% перед посівом, 20% в рядки.

Льон-довгунець на строки внесення мінеральних добрив не реагує. При внесенні мінеральних добрив навесні під 1-шу культивацію доза їх зменшується на 1/3 на бідних грунтах та 1/25 на багатих грунтах.

Кращим способом внесення мінеральних добрив є при застосуванні безполицевого поверхневого обробітку грунту на глибину 10-12 см.

У льонарських господарствах використовують для сівби насіння льону 1-3 репродукцій зі схожістю не нижча 80%, чистотою не менше 97%, максимальною вологістю 12%. Насіння завчасно очищають і протруюють Вітаваксом, Меркураном та іншими протруювачами з витратою на 1т насіння 2-3 кг одного з препаратів. Для підвищення схожості та енергії проростання насіння його за 3-5 днів до сівби розсипають тонким шаром на площадці та обігрівають на сонці. Сіяти льон-довгунець почнають у ранні строки, як тільки грунт перестає налипати на знаряддя й добре обробляється. Використовують сівалки СЗЛ-3,6. Спосіб сівби - вузькорядний з міжряддями 7,5 см. Глибина загортання насіння на легких супіщаних грунтах 1,5-2 см, суглинкових 1-1,5, осушених торфовищах 2-3 см.

Норми висіву встановлюють з урахуванням родючості й водних властивостей грунту, стійкості вирощуваних сортів проти вилягання та якості насіння.

Встановлено, що високий вихід довгого волокна стійких сорів буває на середньородючих і перезволожених грунтах при густоті рослин перед збиранням 2200-2400 шт/м?, середньостійких 1900-2100 шт.м?. Таку густоту рослин при використанні кондиційного насіння забезпечує норма висіву відповідно 140-150 кг/га (25-28 млн.шт.) та 120-130 кг/га (22-23 млн.шт).

У багатьох льонарських господарстах при вирощуванні льону на суглинкових грунтах, на яких після випадання льону на суглинкових грунтах, на яких після випадання дощів може утворюватись грунтова кірка, догляд за посівами починається ще до з'явлення сходів - руйнування кірки легкими боронами впоперек рядків або ротаційними мотиками. Таке руйнування грунтової кірки приводить до знищення 35% сходів льону-довгунця. Новий гольчато-дерев'яний коток для цієї мети розроблений нами (див рис.2, ДАУ, В.Г.Дідора).

Рисунок 2.Дерев'яно-гольчасті котки для грунтової кірки (ДАУ, В.Г.Дідора)

Льон на початку вегетації , впродовж 20-25 днів після з'явлення сходів, повільно росте і нерідко заростає бур'янами . При виявленні на посівах льонових блішок обприскують посіви метафосом (1,2%) або якимсь іншим інсекцидом.

Для знищеня всіх видів бур'янів можна застосовувати такі гербіциди як Раундап 3 л/га, Гліфосад 5 л/га, Утал 5 л/га.При температурі повітря не менше 15?, при висоті бур'ну не менше 15 см. Проте застосування цих гербіцидів восени не гарантує появи в посівах льону на другий рік нової хвилі бур'янів які проростають з насіння що зберіглося в грунті.

Для знишення злакових бур'янів у період вегетації льону необхідно застосувати такі гербіциди: Таорга або Набу 2 кг/га. Але внесення цих гербіцидів знищує вегетуючі бур'яни, в той час як пізні однорічні злакові ярі бур'яни ще не проросли або тільки почали проростати.

Для знищення всіх видів злакових бур'янів незалежно від висоти льону (до 40см) можна внести препарат Пантера 1-1,5 кг/га в чистому вигляді або Шонун 1,5 л/га.

Для знищення широколистних дводольних бур'янів необхідно застосовувати: Агрітокс - 1 кг/га, Хардін-100 г/га, Льонок 8-10 г/га, 2М-4Х-0,9-1,2 кг/га.

Якщо в період розвитку “фази” злакових і дводольних бур'янів співпадають дозволяється вносити бакові суміші зменшуючи дозу компонентів на 15%. Наприклад: Пантера -800 г/га + Льонок 6 г/га, Шогун -1 кг/га + Бозогран- 3 кг/га та ін. До цих сумішок необхідно додати стимулятори росту: Гумат натрію 100 г/га і змішати з гербіцидом. Також додають борну кислоту 150 г/га, фунгіцид-хоміцин -2,4 кг/га або Полікарбацин 2,6 кг/га, або Ридоміл МЦ-3 кг/га.

Збирають льон через 2-3 дні від початку ранньої жовтої стиглості і закінчують у фазі жовтої стиглості. Найпрогресивніший спосів збирання льону-довгунця на волокно комбайновий. Льонокоибайни ЛКВ-4Т, ЛКВ-4А, ЛК-4Т одночасно вибирають льон, обчісують коробочки і подають їх у причіп, розтиляють льоносолому тонким шаром на стелтщі для вивезення на льонозалод на первинну переробку.

Для кращого вилежувоння соломи її слід розстеляти шаром завтовшки в 2-3 стебла і через кожні 8-10 днів перевертати перевертачем ОСН-1. Треста вважаєтьсявилежаною, якщо набуває сірого кольору та після обробки середньої проби її на тіпальній машині виходить м'яке і чисте від костриці волокно. Готову тресту піднімають підбирачем ПТН-1 або ПРП-1,6 із зв'язуванням у снопи і відправляють на льонозавод. Отриманий комбайновим збиранням сирий льоновий ворох, який складається з коробочак (52-84%), насіння (2-7%) та різних домішок (12-16%), висушують пр температурі до 45?С і обмолочують на обладнаних механізованих пунктах КСПЛ-0,9.

В останні роки для збирання, переробки льонотрести без затрат ручної праці почали застосовувати рулону технологію з використанням прес-підбирача ПРП-16

Зберігають насіння льону з вологістю не більше 12%.

Розділ ІІІ. Експерементальна частина

3.1 Місце, умови і методика проведення дослідів

Досліди проводились в господарстві “Льонок” який знаходиться в північно-східній частині Овручського району Житомирської області. Загальна площа господарства 2900 га, в тому числі ріллі 2100 га.

Характерним для території господарства є такі підстилаючі грунтотворні породи як воднольдникові відклади та морена. На них сформувались в основному дерново-слабо та середньопідзолисті грунти, в пониженнях, де застоювалась вода і спостерігалось заболочення, утворювались дерново- глейові та торфянисті грунти.

Дерново-підзолисті грунти на території господарства займають близько 70% від усієї площі. Вони характеризуються легким (піщаним або супіщаним) механічним складом, низьким вмістом гумусу (до 1,5%), низькою водоутриманністью та високою водопровідною здатністю. Ці грунти містять мало азоту (5-7 мг/100г грунту),калію (8-10 мг/г), середнім вмістом фосфору (10-12 г/100 г грунту).

Азот на дерново-підзолистих грунтах легко вимивається, особливо в осінній і ранньовесняний період, оскільки часто входить до складу складних сполук (монтморімоніт). Порівняно легкодоступним для рослин є фосфор, особливо на грунтах з кислотою, близькою до слабкої слабокислої (рН 5,5-6), де утворюються легкодоступі фосфорокалієві солі. Ці грунти мають не високий бал бонітету по озимій пшениці (близько 30); потребують щорічного внесення органічних добрив, періодичного вапнування.

Дернові грунти формувались в основному на пониженнях рельєфу. Для них характерний склад в основному середній механічний (легко або середньосуглинковий), порівняно високий вміст гумусу (3,5-4%), висока водоутримуюча здатність.

Клімат помірно-континентальний. Направлення переважаючих вітрів змінюється по періодах року. Грудень, січень, лютий, березень - західні; квітень -південні; травень, червень, липень, серпень південно-західні, середні за рік -західні.

Таблиця 3.1

Річне розподілення опадів, мм

(Данні Житомирської метерелогічної станції)

Роки	Місяці	Всього
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2008	-	-	-	41	58	76	84	20	45	60	-	-	384
2009	-	-	-	28	96	121	40	89	27	42	-	-	443
2010	-	-	-	32	15	39	118	111	56	22	-	-	393

Багаторічна середньорічна норма опадів складає 586 мм, з яких 24-25% приходиться на весняний період, 36-37% -на літній, 21-22% на осінній і на зимовий період 15-16%.

По забезпеченню рослин вологою в літній період господарство відноситься до районів достатнього зволоження.

Таблиця 3.2

Середньодобова температура повітря в літній період в роки проведення дослідів, °С

Роки	Місяці
	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень
2008	4,7	12,6	15,7	17,8	16,7	12,5	4,0
2009	5,3	12,7	16,4	18,4	16,3	12,4	6,0
2010	11,3	18,3	17,7	20,2	18,1	12,7	9,6

За багаторічними даними сума активних температур (10 °С) складає 2400-2500 °С , тривалість періоду із середньодобовою температурою +10 °С і вище дорівнює 160-165 днів.

Безморозний період триває в середньому 170-180 днів, з коливанням від 146 до 215 днів.

Середня дата закінчення весняних заморозків 18 квітня, початок осінніх- 19 жовтня.

В своїх дослідженнях планувалось встановить вплив способів збирання і норм розстилу соломи льону-довгунця на урожайність і якість трести.

Відповідно до цього планувалась така схема досліду:

1. Розстилання соломи в ІІІ декаді липня

2. Розстилання соломи в І декаді серпня.

3. Розстилання соломи в ІІ декаді серпня.

Для виконання досліду з виробничих посівів льону сорту Могильовський 2 було відібрано однородну партію соломи. Відбір партіїї був проведений сноповий. При цьому велика увага зверталась на довжену стебел, їх колір і товщину.

Снопки, стебла яких різко відрізняється по кольору, відкідали окремо.

Строки розстилу вивчались у взаємозв'язку з способами розстилу які визначаються кількістью працюючих на вибмранні льону секцій комбайна ЛК-4В.

При роботі комбайна формувались такі стрічки:

1-двосекційна;

2-трьохсекційна;

3-чотирьохсекційна.

Кожен варіант досліду проводили на ділянках розміром 100 м?.

Тресту піднімали по мірі вилежування і ставили в конуси для просушки, після чого зв'язували у снопи.

Для оцінки якості трести і визначення вмісту і виходу волокна відбирались середні зразки трести по 10 кг від кожного варіанта. Визначення показників якості соломи і трести по программі дослідів проводились в лабораторії Овручського льонозаводу Житомирської області.

Матиматично-статистичний обробіток отриманих матеріалів у досліді проводили згідно загальноприйнятої методики за Доспеховим (1985).

Досліди партії трести згідно ГОСТ 28285-89 і ГОСТ 24383-89 підготовляли в господарстві “Льонок” Овручського району Житомирської області.

В процессі виконання робіт проводили слідуючі аналізи:

Якість соломи по ГОСТ 28285-89;

Тривалість вилежування соломи;

Лабораторний аналіз трести по ГОСТ 24383-89;

Проведення контрольних розробок;

Визначення урожаю волокна;

Кількісно-якісний облік льонопродукціїї

Збереженність кількості і якості льонопродукції.

3.2 Технологія вирощування льону-довгунця в досліді

Важливою передумовою одержання врожаїв і підвищення ефективності льонарства є впровадження науково обгрунтованих сівозмін і правильне розміщення в них льону-довгунця. Льон дуже чутливий до попередників у сівозміні, його можна висівати на попереднє місце не раніше як через 7-8 років, при більш частому повторенні посіви льону уражаються фузаріозом, при цьому отримують низькі врожаї та якість отриманої продукції. Попередник повинен залишити льону достатню кількість легкодоступних форм поживних речовин і вологи, а поле повинне бути чистим від бур`янів.

Розміщують льон-дрвгунець в сівозміні після озимої пшениці, яка йде по пласту багаторічних трав. Вона вирівнює строкатість грунту за родючістю, пригнічує бур`яни, рано звільняє поле для проведення напівпарового обробітку грунту. Після цього попередника стеблестой льону-довгунця вищий, більш вирівняний і менше забур`янений, ніж після картоплі чи конюшини, і відзначається підвищеною стійкістю проти вилягання.

В зв`язку з відсутністю коштів на придбання необхідної кількості мінеральних добрив під всі сільскогосподарські культури, в тому числі і під льон-довгунець, слід використати на даний період один з попередників під льон-довгунець-багаторічні і бобові трави, які покращують не тільки фізико-механічні властивості грунту, а й підвищують його родючість.

Основним завданням обробітку грунту є накопичення і збереження вологи, знищення бур`янів, якісна заробка мінеральних добрив, вирівняння поверхні поля та ущільнення грунту з тим, щоб заборонити насіння на 1,5-2 см і забезпечити тим самим дружні і повні сходи.

Під льон-довгунець розроблено і рекомендовано як основний обробіток грунту-безполицевий.

Він проводиться шляхом дво-, трьохкратного поверхневого обробітку грунту дисковими боронами БДТ-10.

Передпосівний обробіток грунту розпочинають при першій можливості проведення польових робіт. Він передбачає неглибоке рихлення, вирівнювання і ущільнення поверхні. Зяб на легких грунтах боронують важкими і середніми боронами в 1-2 сліди для прискорення поверхневого шару грунту і зменшення зайвої втрати вологи. Запливаючі суглинкові грунти розпушують дисковими боронами БДТ-10 в поперек напрямку зяблевого обробітку. Глибина весняного обробітку напівпару повинна бути меншої глибини останньої осінньої культивації, щоб насіння бур`янів з глибини не потрапили в верхній шар.

Завершальні операції по підготовці грунту до посіву льону краще проводити комплексним широкозахватним агрегатом в складі вирівнювача ВПН-5,6 без пружинних борін з кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6М. Такий обробіток дозволяє скоротити кількість проходів агрегату по полю, вирівняти поверхню грунту і ущільнити його за один прохід.

Система удобрення льону-довгунця.В зв`язку з коротким вегетаційним періодом і слаборозвинутою кореневою системою, яка на 85% розташована у поверхневому шарі грунту на глибині 10-14 см, саме у період швидкого росту та фази бутонізації використовується біля 65% необхідних поживних речовин з грунту і внесених мінеральних добрив. Тому важливе значення має глибина їх внесення, вся розрахункова норма мінеральних добрив повинна знаходитись у ризосфері кореневої системи і повинна бути добре змішана з поверхневим шаром грунту.

Строк внесення мінеральних добрив під льон-довгунець не має особливого значення в живленні, тому фосфорно-калійні добрива можна вносити як восени, після оранки підповерхневий обробіток, так і навесні- під ранньовесняний чи передпосівний обробіток. Азотні добрива вносяться тільки навесні.

Норму мінеральних добрив і їх співвідношення залежить від мети вирощування (на волокно чи насіння) і родючості грунту. При вирощуванні на насіння і більш родючих грунтах співвідношення між МРК повинно бути в межах 1:2:2, а при вирощуванні на волокно відповідно 1:2-3:3-4. Норма добрив при вирощуванні на насіння становить N30P60K90 при вирощуванні на волокно-N15P45K60.

Організація посіву за рекомендаціями науково-дослідних установ на Поліссі рекомендують вирощувати сорт Могильовський 2. Це пізньостиглий сорт Білоруської селекції, вегетаційний період 84-94 дні, високоврожайний, вміст волокна 22-28%, стійкий до полягання. Вагова норма посіву становить 140 кг/га.

Для зменшення хвороб та інших негативних факторів насіння обробляють протрувачем і мікроелементами.

Насіння за два тижні до посіву протруємо препаратом Вітавакс-200 1,5-2 кг/т (3-5 л води на 1т насіння).

Льон-довгунець культура ранного посіву. Оптимальні строки посіву льону настають на початку квітня, коли грунт зрілий, середньодобова температура повітря вища 5?С, грунт прогрівається на глибину 10 см до +6…+7?С. При сівбі льону в такий ранній оптимальний строк, коли у верхньому шарі грунту достатьнто вологи, рослини краще розвивають кореневу систему, завдяки чому пізніше можуть одержувати вологу з більш глибоких шарів. До того ж льон за 5-6 днів швидко сходить, обганяє бур`яни, що сприяє отриманню стеблестою з підвищеним вмістом волокна та стійким проти полягання. Цим самим попереджується утворення грунтової кірки. Посів закінчуємо за 3-4 дні. В боротьбі з пирієм краще вносити раундап 2-4 л/га (фосулен або утал 5 л/га) штанговими обприскувачами ОП - 2007 відразу після збирання зернових. Через 15-20 днів, після повного підсихання надземної частини бур`янів поле дискують.Проти однорічних дводольних-вноситься базагран 3 кг/га та 2М-2Х 1,5 кг/га.

Великої шкоди посівам льону завдають хвороби та шкідники, які різко знижують урожай і якість льонопродукції. З усіх хвороб найбільш шкідливими і небезпечними є:

-фузаріозне в`янення-рослини никнуть, листочки в`януть і сохнуть, корінці загниваються і руйнуються;

--фузаріозне побуріння-на початку визрівання льону вся надземна частина рослин буріє;

-іржа- на сім`ядольних листочках зявляються коричнево-жовті плями;

-бактеріоз, поліспороз, пасмо, атракноз, аскохітоз.

Для боротьби з цими хворобами проводять обробіток фундазолом 0,5-0,6 кг/га у фазі “ялинки”. Протруєння насіння перед посівом з додаванням мікроелементів також знижують ступінь ураження хворобами.

Льон -довгонець пошкоджуеться багатьма видами комах, але найбільшу шкоду йому наносять: льонова блоха, льоновий трипс. Для боротьби з ними можна застосувать любий інсектицид. Навесні доцільно проводити в період сходів крайові обробки полів. Боротьба з бурянами, особливо хрестоцвітами, запобігає розмноженню комах.

З метою економії коштів на практиці широко застосовують бакові суміші: пантера 11,7 л/га+агрітокс ),8 л/га+хлорокис міді 2,2 кг/га+борна кислота 150 г.

Технологія збирання та виготовлення трести збирання льону-довгунця, виготовлення льонотрести, реалізація льонопродукції залишаюься найбільш трудоємкими процесами, на долю яких припадає біля 80% затрат в льонарстві.

Одночасно з збиранням льону з стебел обчісуються головки з насінням і подаються в приєднаний до комбайна причіп. Обчесані стебла тут же розстилаються для вилежування, а льоноворох доставляється на пункт сушіння і пеперобки, де він обмолочується, насіння в головках висушується на сушарці, потім пропускається через молотарку МВ-2,5 А. Урожай і якість лбонопродукції залежить від строків збирання. На посіві льону одержують одночасно волокно і насіння, тому важливо вибирати такий час для збирання, коли буде найвищий урожай високоякісного волокна і дозрілим насінням льону.

Льон-довгунець комбайновим способом починають збирати в кінці ранньої жовтої стиглості. У цей період найвищий урожай і якість насіння, льонотрести і волокна.

Комбайнове збирання льоноволокна проводять загінним способом, при якому агрегат вздовж загінки рухається прямолінійно, роблячи холості повороти на кінці поля. Підготовка поля до збирання полягає в тому, що за 2-3 дні до його початку посіяні весною однорічні трави на проходах між загінками і поворотних смугах скошують косаркою КІР-1,5.

Високоврожайний льон, а також полеглий і сильно забурянений , збирають не повним захватом льонокомбайну, а трьома секціями брального апарату. Такий захід сприяє покращенню якості трести, адже процес вилежування соломи протягом 20-26 днів перетворюється в тресту. Для прискорення процесу вилежування та поліпшення якості трести проводять підсів багаторічних злакових трав: райграсу пасовищного і вівсяниці лучної з нормою 25-30 кг/га.

Щоб вирівняти хід мікробіологічного процесу вилежування стебел по всій товщині стрічок, їх обертають. За час вилежування стрічку обертають кілька разів. Для обертання стрічок використовують начіпний обертач ОСН-1 в агрегаті з трактором Т-25 А.

Піднімання готової трести дуже часто вирішує долю врожаю, тому що недолежування, а ще сильніше перележування знижує її якість, і веде до втрат. Для визначення готової сланцевої трести існує два методи. Перший метод полягає в тому, що необхідно взяти 3-4 стеблини льону з стрічки на віддалі 2-3 см між пальцями і зробити 3-4 поминальні рухи, витрухнути кострицю, якщо залишається не більше 5% костриці, то важаеться, що треста готова. А краще взяти пучок трести і зробити пробний аналіз на станку СМТ-200М.

Готову льонотресту піднімають з формуванням рулонів переобладнаними рухомими прс-підбирачами ПРПЛ-1,6. Рулони формують щільністю 140-150 кг/м?, діаметром 1,3-1,5 м. Навантажують рулони в транспортні засобами навантажувачами ПР-0,5, ППУ-0,5, та іншими із спеціальним захватом для рулонів льону.

3.3 Результат дослідження

Льоноводи навчились вирощувати в будь-який рік по 5-8 ц/га волокна і більше 3-5 ц/га насіння. Однак в останні роки збирають і реалізують в середньому тільки 2,8-3,5 ц/га волокна і 1,8-2,5 ц/га насіння.

Найбільша питома вага затрат коштів витрачається в основному при збиранні льону і при приготуванні трести в господарстві.

За даними обліку втрати льону складають 20-25% при зниженні якості на 1-2 сортономеру.

Велике значення в зниженні втрат, в кількості і якості продукції мають способи збирання і строки розстилу соломи при збиранні льону комбайновим способом.

Особлива увага приділяється товщині стрічаки, тобто способу збирання стебел на льониці, яка досягається зміною ширини захвату при збиранні льону комбайном, а також строком розстилу соломи.

Характеристика стеблесою перед збиранням і розміщення стебел на льониці в залежності від ширини захвату стрічки приведено в таблиці 3.3.

Таблиця.3. 3

Характеристика стеблестою перед збиранням льону (2008-2010 рр)

Показники	Способи збирання
	2-секція	3-секція	3-секція
Густота рослин на 1 м?,шт	1920	1920	1920
Норма розстелення соломи, ц/га	34,0	51,0	68,0
Кількість стебел в стрічці на 1 лінійному метрі, штук	1498	2120	2864
Норма розстелення, т/га	1800	1800	1800
Загальна довжина стебел, см	68,5	68,5	68,5
Технічна довжина, см	62,5	62,5	62,5
% технічної частини в загальній довжині	92	92	92
Діаметр стебел, мм	1,0	1,0	1,0
Вміст лубу, %	32,0	32,0	32,0
Номер соломи	1,25	1,25	1,25

Так при урожайності соломи з 1 га 34 ц для приготування трести вона розміщувалась на льониці при захваті двома секціями 1498 рослин в стрічці на лінійному меирі; при захваті трьома секціями льон збирається з полоси 114 см і вистилається 2120 стебел в строчці на одному лінійному метрі і при збиранні чотирма секціями - відповідно 2864 стебел.

Таким чином , для перетворення соломи в тресту створюються при різних способах збирання різноманітні умови, які залежать від товщини стрічки, солома стелиться в стрічку з однаковим рівнем якості (сортономер 1,25), з достатнім запасом міцності - 30 кг, високим вмісом лубу -32% і високою по якості групою- першою.

Таке розміщення стебел в стрічках вивчалась при розстелі соломи в три троки розстилу; третя декада липня - тобто перетвореня соломи в тресту відбувається в липні - серпні місяці, у першій і другій декаді серпня, де перетворення соломи в тресту проходило в серпні - вересні місяці.

Зміна комплексного показника якості трести - сортономера показано в таблиці 3.4) Результати досліджень по зміні сортономера трести в залежності від способів.

Таблиця 3.4.

Вплив способів збирання та строків розстилу соломи на якость трести (2008-2010 рр.)

Строки розстлу	Норма розстилу трести, т/га
	3	5	7
	Номер соломи по ГОСТу	Номер трести по ГОСТу	Зниження якості трести в порівнянні з соломою номерів	Номер соломи по ГОСТу	Номер трести по ГОСТу	Зниження якості трести в порівнянні з соломою номерів	Номер соломи по ГОСТу	Номер трести по ГОСТу	Зниження якості трести в порівнянні з соломою номерів
ІІІ декада липня	1,25	1,25	1,25	1,25	-	1,25	1,25	1,0	-1
І декада серпня	1,25	1,25	-	1,25	1,0	-1	1,25	0,75	-2
ІІ декада серпня

Подобные документы

• Льон-довгунець як екологічно чистий продукт

  Народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця. Місце, умови, програма та методика проведення досліджень. Розрахунок екологічної, енергетичної та економічної ефективності культури. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 30.03.2011
  

• Розрахунок та проектування сушильних установок для первинної обробки льону

  Вибір раціонального режиму та загального терміну сушіння льону. Розрахункова схема сушарки камерного типу без рециркуляції повітря. Визначення теплового балансу та загальних витрат тепла у сушарці. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння льону.
  
  реферат [102,6 K], добавлен 27.03.2012
  

• Вплив різних глибин зяблевої полицевої оранки на родючість ґрунту і формування врожайності льону олійного

  Вплив різних глибин зяблевої оранки на водний режим ґрунту. Ботанічна і біологічна характеристика льону олійного. Агротехніка вирощування льону олійного. Формування врожаю насіння льону олійного на фоні різних глибин зяблевого полицевого обробітку ґрунту.
  
  дипломная работа [126,2 K], добавлен 17.06.2011
  

• Льон-довгунець

  Загальна характеристика, народногосподарське значення та біологічні особливості льону-довгунця. Основні площі поширення та походження цієї культури. Технологія вирощування: обробка ґрунту, система удобрення, підготовка насіння, сівба, догляд за посівами.
  
  презентация [631,7 K], добавлен 29.01.2012
  

• Ознаки продуктивності у зразків льону зі зміненою архітектонікою

  Біологічні особливості льону олійного, його селекція. Дослідження прояву морфологічних ознак у льоні: висота рослини, кількість бічних пагонів і стебел, кількість коробочок на рослині. Порівняльна характеристика врожайності при різних схемах посіву.
  
  дипломная работа [106,2 K], добавлен 23.07.2011
  

• Вивчення способів обробітку і глибокого розпушування меліоративних ґрунтів

  Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.
  
  курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012
  

• Технологія вирощування льону

  Технологічна оцінка зерна. Фосфорні і калійні добрива. Сівба, догляд за посівами. Головні особливості виробництва олії. Сутність сухого та вологого підсмажування. Екстракційний спосіб добування олії. Переробки, очищення, сушіння і зберігання насіння.
  
  курсовая работа [614,7 K], добавлен 14.09.2013
  

• Економічна ефективність виробництва соняшника

  Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виробництва соняшнику в Україні. Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення. Природно-економічні умови та спеціалізація господарства. Динаміка посівних площ.
  
  дипломная работа [203,9 K], добавлен 08.12.2008
  

• Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сої в умовах ТОВ "Аріадна" Поліського району Київської області

  Стан та перспективи виробництва сої в світі та в Україні. Народногосподарське значення культури, біологічні особливості та сортовий потенціал сої в Україні. Місце, умови та методика виконання роботи. Розрахункова технологічна карта вирощування сої.
  
  дипломная работа [2,7 M], добавлен 26.11.2014
  

• Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного лісостепу України

  Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
  
  автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам