Санітарні вимоги та правила приготування отруєних принад

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота:

Санітарні вимоги та правила приготування отруєних принад

Зміст

Вступ

Розділ 1. Класифікація пестицидів та методи їх застосування

Розділ 2. Правила та способи приготування отруєних принад

Розділ 3. Санітарні вимоги та правила безпеки при приготування отруєних принад

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Агротехнічні заходи захисту є важливою складовою частиною технології вирощування сільськогосподарських культур і водночас основою сучасних екологічно обґрунтованих систем захисту їх від шкідливих організмів. Ці заходи об'єднані в агротехнічний метод захисту рослин від шкідників, який оснований на взаємовідносинах між рослинами, шкідливими організмами та зовнішнім середовищем. За допомогою агротехнічних заходів можна не тільки забезпечити одержання максимального врожаю вирощуваної культури, а й підтримувати в депресивному стані популяції найбільш шкодочинних видів шкідників і збудників хвороб рослин. За умови раціональної структури посівів застосування сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур вдається різко підвищити ефективність ентомофагів, які беруть участь в регуляції чисельності шкідливих комах.

Одним із поширених методів захисту рослин є хімічний захист. Хімічні засоби захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів - обов'язкова і дуже важлива частина технології вирощування будь-якої культури і найважливіший резерв для підвищення урожаю. Хвороби заподіюють рослинам значну шкоду в період вегетації, а також часто викликають псування продукції, що вже зберігається.

У світовій практиці хімічного захисту рослин хімічні засоби отримали узагальнену назву - пестициди («пест» - шкода, «цидо» - вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце.

Але є й інша сторона застосування пестицидів - їх висока токсичність. Саме тому дуже важливо дотримуватись правил безпеки при приготуванні та застосуванні пестицидів.

В Україні до теперішнього часу не існує належного обліку отруєнь пестицидами. Більшість отруєнь легкого ступеня лишаються не зареєстрованими, а постраждалі обмежуються самопоміччю або зверненням у медпункт. В існуючих офіційних статистичних формах всі отруєння в тому числі пестицидами, знаходяться в графі «інші захворювання». Окрім того, у зв'язку зі зміною форм власності, створенням невеличких приватних фермерських господарств та використанням сезонних робочих, власники не зацікавлені в оформленні випадків отруєнь.

Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що державна політика України в сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами, базується на безпеці для здоров'я людини і навколишнього середовища під час виробництва, випробування і застосування пестицидів за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами. Не дивлячись на те, що пестициди діляться на класи по мірі небезпеки для людини і тварин, проте повністю безпечних немає. Тому найважливіше правило роботи з отрутохімікатами - суворе дотримання техніки безпеки.

Метою даної курсової роботи є розглянути та проаналізувати технологію хімічного захисту рослин за допомогою пестицидів, а також проаналізувати санітарні вимоги та правила приготування отруєних принад та інших засобів хімічного захисту.

Для досягнення означеної мети ми поставили перед собою наступні задачі:

вивчити технологію хімічного захисту рослин;

розглянути основні види пестицидів та засоби їх використання;

дати характеристику різним засобам хімічного захисту рослин;

розглянути державні стандарти безпеки при роботі з пестицидами;

проаналізувати санітарні вимоги та правила приготування отруєних принад та інших засобів захисту культур.

Об'єктом курсової роботи є засоби хімічного захисту рослин за допомогою пестицидів.

Предмет дослідження даної курсової роботи - санітарні вимоги та правила приготування отруєних принад та інших засобів хімічного захисту.

В процесі роботи над даною курсовою роботою нами було використаною роботи та практичні розробки присвячені агрохімічним технологіям науковців Росії та України, а також чинного законодавства України стосовно застування пестицидів. При написанні роботи нами було вивчено ряд наукових розробок та підручників таких акторів як Корнійчук М.С. «Захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів при виробництві конкурентноспроможної продукції рослинництва», Алекперова О. «Кілька цифр щодо застосування пестицидів в Україні», Пащенко В.Ф. «Агротехнологія», Бондаренко Я., Ясинський К. «Пестициди з поля - шкідникам воля», Поляков М. «Химический метод защиты растений от болезней», Врочинский К.К. «Применение пестицидов и охрана окружающей среды» та інші.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі «Класифікація пестицидів та методи їх застосування» ми надаємо характеристику основних типів пестицидів та способи їх застосування в агротехніці.. У другому розділі «Правила та способи приготування отруєних принад» ми розглядаємо методи приготування отруєних сумішей, технологію їх застосування.. У третьому розділі «Санітарні вимоги та правила безпеки при приготування отруєних принад» аналізуємо чинне законодавство та інструкції з безпеки праці при приготуванні та застосуванні отруєних принад.

Розділ 1. Класифікація пестицидів та методи їх застосування

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур'янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву - пестициди. Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце [14, с. 163].

Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я. В цьому Переліку передбачаються об'єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об'єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням [Додаток А].

Пестициди поділяються за об'єктами застосування, за способом проникнення в організм шкідника та за хімічним складом діючої речовини. За об'єктом застосування пестициди поділяються на наступні групи:

інсектициди - для захисту рослин від шкідливих комах;

акарициди - для захисту рослин та продукції рослинництва від шкідливих кліщів;

нематоциди - для захисту рослин від шкідливих нематод;

родентициди - для захисту рослин від шкідливих гризунів;

лімбациди - для захисту рослин від слимаків;

фунгіциди - для захисту рослин від грибкових захворювань;

бактерициди - для захисту рослин від бактеріальних захворювань;

гербіциди - для захисту рослин від бур'янів;

арборициди - для знищення деревинної та чагарникової рослинності;

протруйники - для знезараження насіннєвого і садильного матеріалу від шкідливих організмів;

дефоліанти - речовини, які викликають опадання листя;

десиканти - хімічні речовини, які прискорюють висихання нескошених рослин (на пні).

За способом проникнення в організм шкідників пестициди поділяються на:

кишкові - надходять в організм разом із їжею;

контактні - надходять в організм через шкірні покриви;

системні - здатні проникати в рослини, рухатись по їх тканинах і судинах та викликати загибель шкідливого організму при ушкодженні ними цих рослин;

фумиганти - ті, що потрапляють в організм шкідників через органи дихання в пароподібному або газоподібному стані [8, с. 72].

В залежності від характеру дії збудників захворювань рослин фунгіциди поділяють на захисні (профілактичні) та лікувальні. За характером розміщення фунгіцидів відносно рослини вони класифікуються як контактні і системні (внутрішньорослинні). Контактні не проникають в рослини і діють на збудників хвороб, які знаходяться на поверхні. Системні засвоюються рослинами, переносяться в них і попереджують зараження або знищують збудників хвороб, які вже проникли в рослину.

За хімічним складом гербіциди поділяються на неорганічні та органічні, а за характером дії на культурні рослини - на речовини вибіркової (селективної ) та суцільної (загальної) дії. За способом дії (характером пошкодження) гербіциди відносять до контактних і системних. За способом застосування гербіциди поділяють на ґрунтові (ті, що вносяться у ґрунт до сівби або до сходів культурних рослин) та гербіциди, які використовуються в період вегетації культурних рослин [8, с. 81].

Крім пестицидів, предметом дослідження вчених є використання в захисті рослин синтезованих біологічно активних речовин, які об'єднуються в такі групи:

феромони - речовини, які виділяються комахами в навколишнє середовище для впливу на інших особин;

атрактанти - речовини, які приваблюють комах та інших тварин (в сучасній практиці захисту рослин використовуються статеві та харчові атрактанти);

репеленти - речовини, запах і смак яких відлякують шкідників (комах, кліщів, гризунів тощо);

інгібітори - хімічні речовини, які пригнічують активність ферментів або обмінних процесів в шкідливих організмах;

стерилянти - речовини, які при надходженні в організм призупиняють його здатність до розмноження;

гормони - високоактивні біологічні речовини організму, які регулюють важливі процеси в його розвитку (наприклад, у комах - перетворення);

ретарданти - речовини, які сповільнюють темпи росту рослин, що призводить до вкорочення стебел і пагонів та сприяє стійкості злакових культур до полягання [15, с. 114].

Класифікація пестицидів за об'єктами застосування в деякій мірі умовна, тому що багато пестицидів мають універсальну дію і вражають комах та кліщів (Бі-58 новий), комах і нематод (фурадан), комах, кліщів, збудників хвороб (ДНОК, препарати сірки), тому їх називають інсектоакарицидами, акарофунгіцидами тощо. Значна кількість пестицидів проявляє одночасно кишкову, контактну і фумігацій ну дію, а відноситься до тієї групи, де речовина проявляє найбільшу активність, тому класифікація за способом проникнення пестицидів в організм шкідників теж не є чітко визначеною.

За хімічним складом діючої речовини пестициди поділяються на три основні групи:

1) неорганічні сполуки (сполуки міді, сірки, фтору, ртуті тощо);

2) пестициди рослинного, бактеріального та грибкового походження (піретрини, антибіотики, фітонциди бактеріальні та грибкові препарати);

3) органічні сполуки - велику групу штучно синтезованих пестицидів з високою біологічною активністю.

За хімічним походженням вони в свою чергу поділяються на:

хлорорганічні сполуки (гентахлор, ділор, поліхлорпінен, генсахлорциклогексан тощо);

фосфорорганічні сполуки (хлорофос, карбофос, фозалон, антіо, Бі-58 новий тощо);

похідні карбамінової, тіо та дітіокарбомінової кислот (севін, карбін, перимор, бетамал, ептам, полікарбацин, ТМТД тощо);

нітропохідні фенолів (ДНОК, нітрафен, акрекс, каратан тощо);

органічні сполуки ртуті (гранозан, меркуран тощо);

похідні сечовини (монурон, діурон, которан, дозанекс тощо);

сим-триазини (атразин, симазин, семерон, прометрин тощо);

фтальміди та інші речовини [15, с. 128].

У чистому вигляді діюча речовина не може повною мірою проявити свої можливості пестициду, тому для підвищення її ефективності готують препаративні форми пестицидів. На ефективність дії пестициду крім діючої речовини та препаративної форми впливають також фактори навколишнього середовища, фізіологічний стан шкідливого організму, культури, відносно яких застосовується пестицид, та якість проведення заходу.

Найпоширенішими сучасними препаративними формами пестицидів є:

Концентрати емульсій - розчин пестициду в маслі, роздроблений на дрібні краплі, вкриті захисним шаром поверхнево-активної речовини. При розбавлені водою вони утворюють стабільні емульсії.

Змочувальні порошки - порошкоподібні пестицидні препарати, які при розбавленні водою утворюють стійкі суспензії. До їх складу входить діюча речовина, нейтральний наповнювач та поверхнево-активні речовини. Це одна з найбільш поширених препаративних форм, яку можна використовувати для захисту рослин від усіх шкідливих організмів. Змочувані порошки не проникають в плоди фруктових та овочевих культур і легко змиваються з їх поверхні.

Розчинні порошки - високодисперсна тверда розчинна у воді діюча речовина, до якої додаються поверхнево-активні речовини. За зовнішнім виглядом вона подібна до змочуваних порошків, але не містить наповнювачів.

Гранульовані препарати - гранули мінералів перлиту та вермикуліту, просочені пестицидом, або гранульовані порошковидні препарати, до складу яких, крім діючої речовини і наповнювача, входять склеювальні речовини (синтетичні смоли тощо). Гранульовані препарати не повинні містити пилу. Вони використовуються для захисту рослин від ґрунтових та тих шкідників, які пошкоджують надземні органи рослин, коли виникає необхідність проникнення пестициду через густу крону дерев, в переплетінні стебел і листя багаторічних трав тощо.

Мікрокапсульовані препарати - мікроскопічні краплинки або частинки пестициду, поміщені в напівпроникну оболонку, яка поступово руйнується в навколишньому середовищі. Це дає можливість продовжити термін захисної дії та пом'якшити вплив пестицидів, як правило, високотоксичних на довкілля. При додаванні до цих препаратів поверхнево-активних речовин вони застосовуються шляхом обприскування або обпилення (без додавання поверхнево-активних речовин);

Розчини у воді та органічних розчинниках - готуються із пестицидів, які добре розчиняються у воді, застосовуються для захисту рослин шляхом обприскування після розбавлення їх водою до необхідної концентрації та додавання поверхнево-активних речовин (для поліпшення змочування обробленої поверхні) [25, с. 149].

Значно більшого поширення набули розчини пестицидів у органічних розчинниках (нафтові вуглеводні: керосин, дизельне пальне, мінеральні масла). Вони мають незначний поверхневий натяг і тому використовуються для малооб'ємного та ультрамалооб'ємного обприскування; порошки (дусти) - механічна суміш пестициду з добре подрібненим (розмеленим) наповнювачем. Кращими наповнювачами є мінерали, які мають пошарову структуру (тальк, пірофіліт) та не змінюють хімічних властивостей пестицидів. Для зменшення знесення вітром найдрібніших фракцій під час обпилювання до складу препаративної форми додають 3 - 5% мінерального масла [25, с. 152].

Специфіка фізико-хімічних властивостей кожної препаративної форми пестицидів, біологічні особливості культури і шкідливих організмів та необхідність виконання гігієнічних вимог визначають наступні способи їх застосування.

Обприскування - нанесення на оброблювальну поверхню пестицидів у вигляді розчинів, суспензій, емульсій. Це універсальний та економічний спосіб застосування пестицидів. Навіть при малій витраті діючої речовини забезпечується рівномірний її розподіл та покриття обробленої поверхні. При обприскуванні рідинні робочі суміші добре утримуються на шкідливих організмах, що сприяє максимальному проникненню в них пестицидів. Обприскування проводиться за допомогою спеціальних машин - обприскувачів - надземним або авіаційним способом [12, с. 15].

При наземному обприскуванні застосовують три види обприскування: багатолітражне, малооб'ємне (дрібнокрапельне) та ультрамалооб'ємне. При багатолітражному обприскуванні на одиницю площі витрачається порівняно велика кількість рідини. Так, для обробітку польових культур витрачається 400 - 600л/га рідини;плодових - 1500-2000л/га; ягідників - 1000-1500л/га.

Великі перспективи застосування малооб'ємного обприскування з витратою рідини відповідно 100-150л/га; 250-500л/га і 150-200л/га та ультрамалооб'ємного - 1-2 л/га, 5-10л/га. Мала витрата рідини передбачає отримання крапель більш високої дисперсності, що сприяє підвищенню токсичності інсекто-акарицидів. Ультрамалооб'ємне обприскування з огляду на його ефективність є найкращим серед інших видів обробок, що зумовлюється більшим періодом дії технічного інсектициду порівняно з розбавленими емульсіями.

Багатолітражне обприскування менш ефективне, його доцільно застосовувати за необхідності значного розбавлення фітонцидного або високотоксичного препарату. Розмір крапель при даному способі не має значення, тому що вони зливаються на поверхні листка в суцільну масу і стікають, а листок в результаті залишається вкритим лише дуже тоненькою плівкою препарату, яка не забезпечує достатньої ефективності [12, с. 16].

Суттєвим недоліком обприскування, особливо авіаційного та наземного вентиляторним обприскуванням, є знесення 20-60 % крапель пестициду за межі оброблюваних ділянок. Використання штангових обприскувачів ліквідовує цей недолік та сприяє зменшенню витрат препарату на 25%. Дуже ефективним є стрічковий спосіб обприскування, при якому пестицид наноситься не на всю площу поля, а локально на рослини або на ґрунт в захисній смузі посіву, - в результаті витрати пестициду скорочуються в 2-4 рази. Заслуговують на увагу також крайове та смугове обприскування посівів.

Суть обпилювання полягає в нанесенні за допомогою обпилювачів на оброблювані поверхні пиловидних пестицидних препаратів. Під час роботи не має необхідності готувати спеціальні робочі суміші, пестицид безпосередньо із фабричної упаковки засипають в обпилювач. Пиловидні частинки краще проникають в густі крони і посів, та й продуктивність апаратури значно більша, ніж при обприскуванні, проте при обпилюванні витрачається в 4-6 разів більше пестициду, який до того ж погано утримується та зноситься за межі оброблюваних ділянок в більшій кількості, ніж при інших способах застосування. Саме з цієї причини обпилювання застосовується обмежено.

Гранульовані препарати рівномірно наносять на поверхню ґрунту, рослини або вносять у ґрунт. Для обробітку рослин використовують дрібні гранули розміром 0,25-0,6мм, поверхні ґрунту - 0,5-1,5мм, а для внесення у ґрунт - 2-5мм. Цей спосіб застосовується проти шкідників, які пошкоджують підземні та надземні органи рослин, а також для знищення бур'янів. При використанні гранульованих препаратів зменшуються втрати речовини від знесення вітром, рідше трапляються випадки обпікання рослин пестицидами, не уражаються ентомофаги, знижується загроза негативної дії пестициду на людей, домашніх тварин та навколишнє середовище в цілому [12, с. 17].

Спосіб протруювання насіння та обробки садивного матеріалу призначений для захисту від збудників захворювань садивного матеріалу, насіння та молодих паростків рослин. Протруєне насіння звільняється від збудників багатьох хвороб, що знаходяться на його поверхні або всередині. Для захисту посівного і садивного матеріалу від хвороб і шкідників використовують комбіновані протруйники, до складу яких входять фунгіцид і інсектицид. Залежно від препаративної форми, і технології знищення шкідливого організму застосовують мокре, напівсухе та сухе протруювання. Найбільшого поширення набуло напівсухе протруювання, яке відбувається при додаванні невеликої кількості води (до 10 літрів на одну тонну зерна). Вода зволожує насіння, а в результаті до нього краще прилипає протруювач, утримуваність пестициду досягає 30-50 %. Для покращення якості протруєння насіння використовуються різноманітні прилипачі (клей силікатний, сульфітно-спиртова барда тощо). Проте найбільш високоякісне протруювання насіння досягається при застосування в якості прилипачів водорозчинних плівкоутворюючих полімерів наприклад натрієва сіль, карбоксиметилцелюлози (NaKMЦ) або полівініловий спирт (ПВС). При їх застосуванні на поверхні зерна утворюється плівка, яка затримує пестицид на 95-96%. Таке протруєння насіння називають інкрустацією [4, с. 308].

Таке протруєння насіння, при якому замість зазначених плівкоутворювачів використовується розчин полістиролу у хлороформі отримало назву гідрофобізація. При протруєнні насіння необхідно витримувати рекомендовану норму витрати пестициду, тому що її перевищення знижує схожість насіння, а зниження - погіршує якість знезаражування.

Токсикація сходів рослин - це спосіб протруювання, при якому під час оброблення насіння методом інкрустації до складу робочої рідини протруювача додається інсектицид системної дії. В гранті захисна оболонка поступово розчиняється, завдяки чому в ґрунтовий розчин надходить пестицид в незначній концентрації, який через корені проникає в рослину, розповсюджується в ній і захищає її від шкідників. Пестицид системної дії здатен проникнути в насінину, а при її проростанні - в проростки, розповсюдитись по судинній системі рослини і протягом певного часу захищати її від шкідливих організмів. Токсикація сходів рослин може відбуватися також при внесенні в ґрунт гранульованих пестицидів системної дії [4, с. 311].

Фумігація - це введення до складу повітря пестициду в пароподібному або газоподібному стані, це один із найпоширеніших способів боротьби із шкідниками та збудниками хвороб запасів, захищеного ґрунту і садивного матеріалу. При фумігації токсичні пари або гази можуть проникати в малодоступні місця (ґрунт, шпарини, стіни складських приміщень тощо), де знаходиться шкідливий організм, що за умови достатньої герметизації та виконання правил техніки фумігації та необхідної еконозиції дозволяє досягти стовідсоткового ефекту знищення шкідника чи хвороби. Необхідність у герметизації обмежує застосування фумігації. Цей спосіб захисту рослин можна застосовувати тільки в обмежених просторах (приміщення, теплиці, комори, нори тощо). Цей фактор та технічна складність застосування є основними недоліками методу [4, с. 319].

Аерозолі - це суспензовані дрібні краплини рідини або твердих часток пестицидів у повітрі. Речовини, дисперсною фазою яких є тверде тіло, називають димом, а ті, в основі яких є рідина - туманом. Суть способу застосування аерозолів полягає в тому, що пестициди використовуються у вигляді димів і туманів. Діаметр частинок речовини, що мають електричний заряд - 0,001-50 мікрометрів. Аерозолі отримують дисперсним і конденсаційним способом за допомогою спеціальних аерозольних генераторів та широко застосовують в боротьби зі шкідниками садів, теплиць, зерносховищ та інших приміщень.

Гербігація - додавання гербіцидів у поливну воду при застосуванні дощувальних установок. При цьому способі застосування гербіцидів знижуються затрати хімічної речовини та підвищується економічна ефективність захисту рослин від шкідників [4, с. 322].

Отруєна принада - це суміш, до складу якої входять таки компоненти: пестицид, як правило кишкової дії; принадлива їжа, яка найбільше поїдається шкідливим видом за конкретних умов середовища; харчовий атрантант і прилипач. Процентне відношення пестициду до маси принади залежить від хімічного складу пестициду та виду шкідника і складає від 0,5 до 15%. Принадливою їжею можуть бути зерна пшениці, вівса, крупи, борошно, крихти хліба, каша, дрібні шматочки корене- та бульбоплодів, вода, соковиті стебла конюшини, люцерна тощо. Функцію прилипача та харчового атрекстанта виконує соняшникова олія, процентний вміст якої коливається в межах в принаді 1-3%. Обов'язковою умовою застосування отруєних принад є те, що всі їх компоненти повинні бути високоякісними. Цей спосіб боротьби використовується проти шкідливих гризунів та деяких комах і має на меті зменшення витрат пестициду, без зниження ефективності обробітку. Він зручний не тільки з огляду на його економічність, а також сприяє попередженню та ліквідації забруднення навколишнього середовища токсичними продуктами. У зв'язку з цим зусилля вчених направлені на розробляння нових методів хімічного аналізу мікрокількості пестицидів у навколишньому середовищі, продуктах харчування, фуражі, воді та інших речовинах [4, с. 328].

Розділ 2. Правила та способи приготування отруєних принад

Для виготовлення отруєних принад використовуються пестициди у вигляді механічних сумішей із зерном, крупою, хлібною крихтою і водою, а в деяких випадках, з потреби, з м'ясними, рибними і овочевими продуктами. У зв'язку з тим, що пестициди практично не розчиняються у воді, виготовлення харчових принад виробляється в основному шляхом ретельного перемішування харчового продукту з отрутою. При виготовленні зернових принад зерно спочатку ретельно перемішується склеюючою речовиною (крохмальний клейстер), а потім додається необхідна кількість отрути, з якою знов перемішується. Для кращої привабливості отруєних принад в них рекомендується додавати рослинну олію, яка також змішується з харчовою основою. При приготуванні принад із зоокумарином додавання рослинної олії протипоказане [24, с. 158].

Приготування принад з розчинними родентициду виробляється шляхом змішування розчину отрути з харчовими продуктами. Зернову принаду можна також готувати на родентицидах, розчинних у воді (натрієва сіль зоокумарина), шляхом просочення зерна в розчині отрути.

Для перемішування продуктів з отрутою необхідно мати декілька металевих або пластмасових тазів, 1-2 відра для води, респіратор, гумові рукавички, рушник, халат, а також ложку, виготовлену з металу або пластмаси. Крім того, для варива каші необхідна каструля. Весь посуд, в якому відбувається приготування отруєної принади, непридатний для використання в інших цілях. Порушення цієї заповіді може привести до отруєння людини або тварин [24, с. 160].

Отруєні принади на харчових продуктах. У житлових будинках, в приміщеннях з тваринами проти щурів і будинкових мишей застосовують найрізноманітніші принади з тих продуктів, які в даних конкретних умовах гризунами найбільш охоче з'їдаються.

Принади з печеного хліба готують таким чином: беруть деяку кількість хліба, кришать його і потім перемішують з необхідною кількістю пестициду. Більше вказаної кількості отрути брати не слід, оскільки його зайва кількість робить принаду непривабливою для гризунів. Для більшої привабливості (особливо в місцях з рясним кормом) до розчину отрути необхідно додати цукор або патоку в кількості, рівній отруті. Хліб, випечений з прілої, такої, що підгнила або чим-небудь підмоченої муки, гризуни поїдають погано [18, с. 77].

Накришений хліб кладуть в посуд і наливають в нього необхідну кількість розчину отрути або дусту, ретельно перемішують. Приготовану отруєну принаду тут же розкладають в місця проживання гризунів.

Розчиняти отруту або змішувати його з принадою треба обов'язково в металевому посуді, оскільки дерев'яна і глиняна вбирає отруту і не відмивається, що згодом позначається на результатах дератизації. Посуд, використовуваний для приготування отруєної принади, для інших цілей непридатна.

Нижче наводиться приклади рецептури деяких отруєних принад для боротьби з щурами і будинковими мишами.

а) хлібна крихта - 850 г. цукрова пудра - 100 г. зоокумарин (дуст) - 50 г.

б) хлібна крихта - 700 г. картопля відварена - 200 г ратиндан (дуст) - 30 г.

в) печиво (крихта) - 100 г хлібна крихта - 850 г. зоокумарин (дуст) - 50 г.

г) м'ясний, або рибний фарш - 100 г. хлібна крихта - 850 г. зоокумарин (дуст) - 50 г.

е) хлібна крихта - 890 г. масло рослинне - 100 г. крисід - 10 г.

з) зерно (крупа) - 900 г. цукровий сироп - 50 г. зоокумарин - 50 г.

ж) крутосваренная каша (вівсяна, пшоняна) - 990 г. крисід - 10 г. [5, с. 190].

Ящики-принади. Найдоцільніше розкладати отруєні принади в спеціальному ящику-принаді, який є звичайним ящиком з кришкою, що закривається на замок. Він виготовляється з тонких дошок, фанери, розміром 30 х 20 х 20 см, а кришка може бути висувною або відкриватися за допомогою петель. В середині торцевих сторін ящика на висоті 2-3 см від підлоги роблять по отвору для входу і виходу гризу на з ящика (діаметр вхідного і вихідного отвору). Впоперек дна усередині ящика прибивають планочки заввишки 3-5 см, які утворюють в середині ящика годівницю для принади або в неї насипають тонким шаром (5-10 мм) дуст зоокумарина або ратиндана, витрачаючи на кожну годівницю (ящик) 100 г отруєної принади або 5-7 г дусту родентициду. Ящики-принади розставляють по стінах, біля нір і стежок гризунів, серед ящиків і інших предметів. Ящики-принади, що постійно діють, використовуються частішим на довготривалих точках отруєння і рідше в приміщеннях, які погано заселяються цими шкідниками.

Для розкладки отруєної принади потрібна металева або пластмасова ложка з довгою ручкою. При розкладці не можна палити, оскільки отрута може бути занесена з рук в рот і станеться отруєння. Принаду розкладають або в житлові нори з негайним закладенням їх, або в ящики-принади з тією, що попередньою підгодувала в тих же ящиках і тими ж продуктами, але без отрути протягом 3-4 днів. Прикорм гризунів застосовується в тих умовах, коли щури дуже обережні і буває важко добитися високої ефективності винищувальних робіт. Крім того, прикорм гризунів дозволяє точно визначити місця, де щури і миші більш охоче за все беруть принаду, а також провести облік зразкової чисельності гризунів на даній ділянці або в житловому будинку. Житлові і нежитлові нори визначаються шляхом попереднього прикопування нір на ділянці землею або закладанням в них шматка ганчірки, вати або паперу. Попередній облік житлових і нежитлових нір дозволяє заощадити принаду і підвищити ефективність роботи [5, с. 202].

Перед розкладкою отруєної принади необхідно видалити з приміщення продукти і харчові відходи або зберігати їх в непроникному для гризунів посуді. Крім того, слід перевірити в столах, корзинах і інших місцях, чи немає залишків їжі, оскільки її відсутність сприяє кращому поїданню отруєної принади, розкладеної в норах і щілинах підлоги.

Отруєну принаду перед розкладкою слід загорнути в кульки, які оберігатимуть її від забруднення землею, і у такому вигляді вона довше збережеться.

У цегельних будинках нори і інші отвори закладають цементним розчином, змішаним з подрібненою цеглиною або склом, а в дерев'яних будовах - дошками або жерстю. Розчин готують у вигляді суміші з піску і цементу в співвідношенні 1:2, а потім додають в розчин биту цеглину або гальку [5, с. 209].

Особливої обережності слід дотримуватися при розкладці принади в будинках, де є маленькі діти. У таких випадках їх розкладають лише в ящики принад і в місця, недоступні для дітей. У недоступних приміщеннях для дітей і тварин принаду можна розкладати не лише в нори і щілини, але і на підлозі уздовж плінтусів, між меблями, ящиками, під стелажами. У таких випадках приміщення закривають.

У приміщеннях з природним освітленням активність щурів і мишей починається з сутінками, продовжується всю ніч і припиняється вранці; у темних же підвалах, сховищах і льохах гризуни можуть бути активними в будь-які години доби. Залежно від добової активності гризунів рас кладку принади і закладення нір і щілин в приміщеннях, де активність їх починається у вечірні години, проводять лише в першу половину дня. Цементний розчин твердне повільно і закладені ним нори в кінці дня не встигають затвердіти, і звіри такі нори розкривають. У тих випадках, коли принаду розкладають в темних приміщеннях, в яких гризуни активні у будь-який час доби, рекомендується закладати нори в дерев'яних будовах листовим залізом, а в цегельних - алебастром [23, с. 19].

Принади, що швидко псуються, розкладають порціями по 50-100 г для щурів на одне приміщення площею не більше 50 м в 4-6 крапках. Для будинкових мишей принаду розкладають купками по 20-30 г на одну нору або щілину в місцях їх виявлення. У міру поїдання принади додається до тих пір, поки не стане залишатися незайманою. Якщо в одних точках щура або миші принаду з'їли, а в інших її не чіпали, то слід всю принаду зосереджувати в місцях її активного поїдання, додаючи на кожну крапку по 50 г до тих пір, поки принада не залишатиметься.

На з'їдаємість отруєної принади впливають різні чинники: місця розкладки (у зоні активності гризуна), кількість точок розкладки (чим більше крапок, тим швидше звір знайде принаду), форма подачі принади (відкрито розкладена принада швидше з'їдається, чим в кульках), дуже багато залежить також від харчової основи в принаді [23, с. 25].

Отруєні принади (зерно, пасти, брикети), що довго зберігаються, розкладаються по 100 г на одне місце. Вживання таких принад дозволяє скоротити число обробок, заощадити продукти і засоби на дератизацію.

При розкладці отруєних принад особливу увагу звертають на підвали і нижні поверхи будинку. В разі виявлення гризунів на горищах отруєну принаду розкладають по всій будівлі. Якщо виявляється важкий трупний запах, то виробляють дезодорацію через наявні або спеціально виконані в підлозі отвори. Застосовують 10 %-ний розчин хлорного вапна, 25 %-ний розчин залізного купоросу. Дезодорацію проводять 2-3 рази неповним в 2-4 дні, після чого отвори в підлозі закладають [23, с. 26].

При вживанні харчових принад з швидкопсуючимися продуктами необхідно пам'ятати, що вони швидко розкладаються і приходять в непридатність, особливо в сирих місцях, і їх з'їдаємість гризунами скорочується. У зв'язку з цим звір не отримує необхідної дози отрути і не гине, але стає обережнішим і при розкладці свіжіше при манка з цією ж отрутою її не чіпає.

Рідкі отруєні принади розставляються біля нір і щілин з розрахунку одна судина з принадою на одну житлову нору. Рідина замінюється один раз в добу і кожного разу судини ретельно миють гарячою водою з милом. У брудному посуді гризуни використовують рідкі і харчові отруєні принади неохоче, а часто і взагалі їх не чіпають.

Лісових мишей і полівок добре ловити на принаду з очищених лісових горіхів, жолудів і шматочків хліба, про варених в коров'ячому маслі або салі.

Водяний щур ловиться капканами з принадою з картоплі, моркви або свіжої риби. Чим більше пасток розставлено в житлі гризунів, тим більше їх можна буде виловити на ділянці.

У приміщеннях пастки розставляють через кожних 5 м уздовж стіни. У коморах, льохах, коморах пастки розставляються не лише на підлозі, але і на мішках, полицях, бочках і інших предметах, куди вони можуть добратися.

У стайнях і приміщеннях для худоби, птиці, в крольчатнях пастки підвішують на стіни невисоко від підлоги так, щоб домашні тварини не могли їх збити ногами, а гризуни змогли дістати принаду і попасти в капкан.

У скиртах зазвичай ставлять пастки в невеликі поглиблення по одному капкану на 2 м. Всі розставлені капкани, пастки і верші необхідно оглядати один двічі в день, краще вранці і увечері [23, с. 29].

Механічний метод має велику перевагу перед іншими способами винищування гризунів в тих місцях, де не можна застосовувати отруєні принади. Проте в місцях небезпечних або підозрілих в епідеміологічному відношенні цей спосіб втрачає певні переваги і вимагає великої обережності, оскільки збільшує небезпеку зараження людини від хворих гризунів при розставлянні пасток і витяганні трупів звірів. На думку більшості фахівців механічний метод мало придатний для винищування всієї популяції гризунів. Ефективність вилову сірих щурів живоловками, наприклад, не перевищує 40-50 % чисельності популяції. Метод досить трудомісткий і малоефективний, але в умовах присадибних господарств він сповна придатний при поєднанні з хімічними методами. Гризуни при недостатньому отруєнні родентицидами легше попадаються в капкани і пастки, оскільки їх настороженість різко знижується.

Рідкі отруєні принади. Окрім вживання пестицидів з харчовими продуктами і зерном можна також використовувати їх з рідкими принадами (водою, пивом, розбавленим спиртом і т.д.). Вони можуть готуватися дорогою опудрювания рідини дустом родентициду або розчинення отрути в самій рідині.

Рідкі принади наливають у великі плоскі судини і обпилюють її поверхню необхідною кількістю дусту родентициду. Причому шар рідини не повинен перевищувати 1-2 див. Кількість дусту для обпилювання береться з наступного розрахунку: на 10 см2 рідини береться 300 міліграм крисіду, 2 г дусту зоокумарина (крохмалю, що є сумішшю, з отрутою відносно 200:1). Для рідких принад з натрієвою сіллю зоокумарина використовується 0,5 %-ний її розчин. Рідкі отруєні принади повинні застосовуватися лише в місцях, недоступних для сторонніх людей (у сараях, закритих на замок, підвалах і т. д.) [23, с. 30].

Рідкі принади найбільшу ефективність дають при боротьбі з щурами в умовах жаркої погоди, в місцях, де немає джерел води (у коморах, де зберігається зерно, мука, сіль і т.д.).

пестицид фунгіцид токсикація рослина

Розділ 3. Санітарні вимоги та правила безпеки при приготування отруєних принад

Враховуючи небезпечність та високу токсичність пестицидів, дуже важливою є дотримання санітарних правил безпеки роботи з ними. Державна політика України в сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами, базується на:

пріоритетності збереження здоров'я людини і охорони навколишнього середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів;

безпеці для здоров'я людини і навколишнього середовища під час виробництва, випробування і застосування пестицидів за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами [2] [Додаток Б].

На території України дозволяється транспортування, зберігання і застосування тільки зареєстрованих Укрдержхімкомісією пестицидних препаратів за винятком випадків, зазначених у Порядку надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва.

Використання пестицидів в окремих галузях народного господарства, у колективних та індивідуальних садах і городах, в охороні здоров'я та побуті, а також продаж їх населенню повинно здійснюватись тільки у відповідності з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і доповненнями до нього.

До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами [2].

Адміністрація підприємства, установи, організації, господарства зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.0.004-90. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими - 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицидів). До роботи з пестицидами не допускаються особи, які не досягли 18-річного віку, вагітні і жінки, що годують груддю. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах [11, с. 17].

Особи, що контактують із пестицидами (транспортування, зберігання, фасування, навантаження, розвантаження, приготування робочих розчинів, заправка апаратури, протруювання і сівба посівного матеріалу, його фасування, транспортування і зберігання, навантаження і розвантаження, а також фумігація, обприскування, обпилювання, внесення в ґрунт, дезінсекція, дератизація та ін.) зобов'язані використовувати справні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до ступеню небезпечності пестициду, рекомендованих заходів безпеки при виконанні дій з препаратами та вимог інструкцій по їх безпечному застосуванню.

Під час виконання робіт працівники, що працюють із пестицидами й агрохімікатами, повинні мати при собі посвідчення на право роботи з пестицидами й агрохімікатами, медичну книжку й наряд на виконання робіт і пред'являти їх на вимогу представників державного нагляду та відомчого контролю [11, с. 19].

Комплект ЗІЗ - спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути підібрані індивідуально та закріплені за кожним працюючим на весь період роботи.

При застосуванні малонебезпечних та помірнонебезпечних (IV та III класи небезпечності у відповідності з «Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності») малолетких препаративних форм пестицидів допускається використання респіраторів типу ШБ-1, «Лепесток» і «У-2К», Ф-62 Ш, «Астра» і «Кама».

При роботі з леткими препаративними формами пестицидів всіх класів небезпечності необхідно користуватися універсальними або протигазовими респіраторами типу РУ-60М, РПГ-67 із протигазовими патронами або фільтруючими протигазами. При роботі з препаративними формами, які відносяться до небезпечних за критеріями інгаляційного впливу (II клас небезпечності у відповідності з «Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності») рекомендується використання фільтруючих протигазів; при роботі з пестицидами, які відносяться до помірно небезпечних та малонебезпечних за критеріями інгаляційного впливу (III та IV класи небезпечності у відповідності з названою класифікацією) рекомендується використання універсальних або протигазових респіраторів типу РУ-60М або РПГ-67 із протигазовими патронами. Для захисту від ртутьорганічних препаратів використовуються патрони марки «РГ», від хлор- і фосфорорганічних пестицидів - марки А і В, кислих парів і газів - марки В, аміаку і сірководню - марки КД [21, с. 54].

Для роботи з малонебезпечними, помірно небезпечними, в окремих випадках небезпечними (IV, III та II класи небезпечності, а також. за критеріями впливу через шкіру, подразнення шкіри та слизових оболонок у відповідності з «Гігієнічною класифікацією пестицидів за ступенем небезпечності») твердими і рідкими формами препаратів необхідно застосовувати спецодяг із маркіровкою захисних засобів згідно ГОСТ 12.4.103-83. Для роботи з розчинами пестицидів - спецодяг, у тому числі фартухи та нарукавники, виготовлені з водонепроникних тканин та матеріалів, який має відповідне маркування. Для захисту рук при роботі з розчинами пестицидів необхідно використовувати гумові рукавички з трикотажною основою, для захисту ніг - гумові чоботи з підвищеною стійкістю до дії пестицидів і дезінфікуючих засобів. Для захисту очей необхідно використовувати герметичні окуляри типу «Г» (ТУ 381051-78) або герметичні захисні окуляри типу ПО-2 [21, с. 55].

Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, доповненнями до Переліку та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені установами Міністерства охорони здоров'я, Мінекобезпеки та іншими зацікавленими організаціями.

До всіх видів робіт, пов'язаних із застосуванням пестицидів, робітники повинні допускатися по наряду при наявності посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами. Медична книжка та посвідчення видається строком на один рік особам, що пройшли профілактичний огляд і курсову гігієнічну підготовку по 14 годинній програмі та володіють способами надання першої долікарської допомоги при отруєнні пестицидами. Медична книжка видається головою медичної комісії, посвідчення - керівником підприємства, установи, або учбового центру, який проводив підготовку.

У зоні роботи з пестицидами необхідно обладнати місця для відпочинку і приймання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 метрів від межі застосування пестицидів [21, с. 56].

Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями Мінагропрому, погодженими Міністерством охорони здоров'я.

Робочі розчини готуються на спеціальних розчинних вузлах або пунктах із використанням засобів механізації виробничих процесів і під контролем спеціалістів. На пунктах необхідно мати: апаратуру для приготування робочих розчинів, резервуари з водою, баки з герметичними кришками і пристрої для наповнення резервуарів обприскувача (насос, ежектор, шланги), вагу, дрібний інвентар, метеорологічні прилади, а також аптечку, мило, рушник, умивальник.

Кількість препаратів, які знаходяться на майданчику, не повинна перевищувати норму одноденного використання. Крім тари з препаратами, на майданчику повинні знаходитися ємності з водою та гашеним вапном.

Не допускаються сторонні особи у місця приготування робочих розчинів і сумішей пестицидів, рідких комплексних агрохімікатів і хімічних консервантів і в місця їх внесення [23, с. 67].

Для приготування робочих розчинів пестицидів, агрохімікатів використовуються пересувні агрегати або стаціонарні станції для заправки типу СЗС-10. Не допускається приготування робочих розчинів пестицидів вручну.

Під час заповнення резервуарів обприскувачів треба знаходитися з навітряного боку. Не можливо допускати попадання пестицидів на взуття, одяг і відкриті частини тіла. При випадковому попаданні пестициду на відкриті частини тіла терміново треба видалити його за допомогою ватних тампонів, а потім ці місця промийте мильною водою.

Для приготування розчинів консервантів у приймальний бак (ємність) спочатку наливається воду і тільки потім додається необхідну кількість консерванту. У протилежному випадку можливі опіки, отруєння.

Не можна проводити ремонт і регулювання апаратури при наявності в ній пестицидів. Ремонтні роботи виконуються при зупинці всіх механізмів з обов'язковим застосуванням засобів індивідуального захисту.

Не дозволяється відкривати люки й кришки бункерів і резервуарів, які знаходяться під тиском, розкривати нагнітальні клапани насосів, запобіжні й редукційні клапани, вигвинчувати манометри.

Не можна залишати без охорони пестициди або приготовлені з них робочі розчини. Пестициди для боротьби з гризунами є високоотруйними для людини та тварин і потребують суворого дотримання заходів безпеки і норм витрати препарату [23, с. 68]. Отруєні принади готують у спеціально виділеному приміщенні, обладнаному витяжною шафою, з цементною або покритою керамічною плиткою підлогою, або на відкритому повітрі на майданчиках із твердим покриттям.

В польових умовах приготування отруєних принад поблизу майданчика повинен бути навіс або намет для зберігання засобів індивідуального захисту, умивальник і шафка для мила і рушників. Питна вода повинна знаходитись у спеціальному бачку з краном і кришкою, закритою на замок.

Отруєні принади готуються у спеціальних змішувачах або пристроях. Зсипаються принади в паперові або поліетиленові мішки з написом «ОТРУТНЕ» або «ПРОТРУЄНО».

При виготовленні принад на польових майданчиках треба ставати з навітряного боку: отруйний пил, пара й гази при цьому повинні відноситися у протилежний бік.

Забороняється застосовувати отруту у принадах:

на території заповідників і навколо них у межах установлених охоронних зон;

в період весняного перельоту водоплавної птиці і на шляхах її масового перельоту [23, с. 69].

Невикористані лишки отруєних принад здаються під розписку на склад зберігання пестицидів. Випадково розсипану принаду (при виготовленні або при транспортуванні) або її рештки, не придатні для подальшого використання, спалюються у ямі, попередньо обливаються пальним, і закопуються.

Після закінчення робіт майданчик для приготування отруєних принад без твердого покриття перекопується на глибину не менше 25 см з обертанням пласта. Перекопану поверхню засипається гашеним вапном. Майданчик із твердим покриттям ретельно очищується від розсипаної принади або пестициду і помийте 2% розчином кальцинованої соди або 5% розчином гашеного вапна, а потім водою.

В перервах при приготуванні й застосуванні отруєних принад обов'язково треба мити руки й обличчя милом, рот полоскати чистою водою.

Поблизу майданчика повинен бути навіс або намет для збереження засобів індивідуального захисту, умивальник, мило і рушники. Питну воду доставляють у спеціальному бачку з краном і кришкою, закритою на замок.

Готування принад повинно проводитися в спеціальних змішувачах, або в пристроях. Готові принади зсипаються в паперові або поліетиленові мішки з відповідним написом. При виготовленні отруєних принад для запобігання зміни фізико-хімічних та токсичних властивостей пестицидів необхідно додержуватись послідовності робіт, яка визначена відповідними інструкціями. Всі особи, що мали контакт з пестицидами або отруєними принадами у перервах і по закінченні робіт, повинні ретельно вимити руки й обличчя з милом, рот прополоскати чистою водою [23, с. 71].

Отруєні принади розкидають спеціальними наземними машинами й апаратурою (РПГ-100, СЕП-100 і ін.). Забороняється застосування фосфіду цинку авіаметодом. При розкиданні або розкладці принад вручну використовують дозуючі мірки (ложечки, кухлики і т. д.).

Невикористані отруєні принади здають на зберігання під розписку в основний склад пестицидів або передають іншому господарству, що проводить боротьбу з гризунами.

Категорично забороняється застосування отруєних принад на територіях шкіл та дитячих закладів.

Висновки

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур'янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву - пестициди.

Пестициди - це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких уражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я. В цьому Переліку передбачаються об'єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об'єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Пестициди поділяються за об'єктами застосування, за способом проникнення в організм шкідника та за хімічним складом діючої речовини.