Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ "Промінь" Бахмацького району Чернігівської області

Копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Лікування свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змішаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лікування тварин. Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.01.2013
Размер файла 121,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

М'ясо ВРХ

14,8

1,4

10,6

0,7

20,0

0,8

15,3

0,9

Молоко

136,1

13,0

120,3

7,5

206,6

8,7

154,3

9,2

М'ясо свиней

15,9

1,5

21,9

1,4

73,2

3,1

37,0

2,2

Вовна

-

-

-

-

0,2

0,01

0,06

0,003

М'ясо овець

-

-

2,8

0,02

2,7

0,1

1,8

0,1

Інша продукція тваринництва.

47,3

4,5

43,8

2,7

42,4

1,8

44,5

2,6

Всього по тваринництву.

214,1

20,4

199,4

12,4

345,1

14,5

252,9

15,1

Продовження таблиці 3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Всього по рослинництву і тваринництву

1047,3

100

1612,7

100

2379,4

100

1679,8

100

Послуги в с.-г. підприємстві

1593,2

60,3

86,1

5,1

1599,4

40,2

1092,9

39,4

Всього по підприємству

2640,5

-

1698,8

-

3978,8

-

2772,7

-

З розрахунків таблиці 3 можна стверджувати, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції рослинництва і тваринництва в середньому за три роки займає продукція зернових та зернобобових (74,4 %). Значно менша частина припадає на молоко та іншу продукцію рослинництва (9,2 та 7,5 %. відповідно). Оскільки виробництво основного виду продукції в структурі виручки займає 74,4 %, що є більше ніж 55% можемо стверджувати, що господарство вузькоспеціалізоване.

Достатньо високу частку у структурі виручки в цілому по господарству займають послуги в сільськогосподарському підприємстві (39,4 %). Це, в першу чергу, свідчить про те, що господарство орієнтоване не лише на виробництво сільськогосподарської продукції, а й надає послуги населенню та іншим підприємствам.

Виручка від реалізації всіх видів продукції збільшилася за період 2007-2009 років. Причиною цього стало підвищення закупівельних та реалізаційних цін на продукцію, розширення виробництва. Товарна продукція зернових, м'яса ВРХ, м'яса свиней, м'яса овець, вовни, молока та ріпака підвищилась у 2009 році порівняно з 2007 на 1173,6; 5,2; 57,3; 2,7; 0,2; 70,5; 58,1 тис.грн відповідно.

На скотарській фермі концентрується 233 корів з молодняком та все репродуктивне свинарство.

Свиноматкам з молодняком використовуються відходи промпереробки молока та зелена маса конюшини. Потребам скотарства і свинарства підпорядковується виробництво кормів на орних землях, щоб скоротити обсяг перевезення кормів.

Все поголів'я свиней, що утримується в господарстві в кількості 331 гол. - порода велика біла.

Таблиця 4

Структура поголів'я свиней

Вікова група

Кількість голів

Хряки

3

Свиноматки

20

Основне стадо

36

Поросята до 2місяців

91

Поросята 2-4 місяців

149

Свині на відгодівлі

32

Всього

331

Продуктивність свиней в господарстві коливається, в залежності від пори року і віку тварин, середньодобових приростів складає -150-300 г.

Все поголів'я свиней утримується у свинарнику розрахованому на 300 голів (типовий проект). Свиней утримують в групових та індивідуальних станках. В індивідуальних станках утримують продуктивних кнурів та свиноматок за 7-10 днів до опоросу і підсисні свиноматки з поросятами до 2-ох місяців. В групових станках утримують холості та поросні свиноматки, відлучені поросята віком 2-4 місяців та ремонтний молодняк.

У господарстві практикується безвигульна система утримання свиней як в зимовий так і в літній період. Свиноматок в теплий період року виганяють під навіси біля свинарника.

Організація годівлі проводиться вручну, а напування тварин та гноєвидалення механізовано.

Для годівлі свиней та маточного поголів'я заготовляють концентратні корми, але при відсутності комбікормів використовують наявні в господарстві корми: буряк, картоплю, а влітку свіжоскошену зелену масу. Також використовують для годівлі свиней відходи пивної промисловості. Склад кормів змінюється залежно від наявності кормових ресурсів у господарстві.

50% всієї потреби в зелених кормах забезпечується за рахунок посівів багаторічних трав. Це є особливо цінним та економічно вигідним для годівлі зеленою масою з високим вмістом перетравного протеїну свиноматок та молодняку свиней. В «зеленому конвеєрі» для свиней найбільшу питому вагу займає люцерна.

Санітарний стан тваринницьких приміщень не повністю відповідає умовам необхідним для утримання тварин.

Відмічені відхилення показників мікроклімату від норм технологічного проектування. У станках для свиней бетонна підлога, на яку періодично дається солом'яна підстилка.

Для видалення гною у підлозі свинарника створені спеціальні гноєві канали біля станків. Підлога у станках зроблена з невеликим нахилом (6 см - на 1 м) у бік гнойового жолоба, що полегшує очистку і поліпшує мікроклімат у станку.

Сукупні ветеринарно-санітарні умови і забезпечення свиноферми на сьогодні перебувають у задовільному стані.

При в'їзді на територію свиноферми присутній санпропускник, але він необладнаний відповідним чином, не діє дезбар'єр. На територію можуть потрапляти особи, які не беруть участі у виробництві.

Через погану пропаганду ветеринарних знань працівники свиноферми, що доглядають за тваринами інколи допускають помилки і не дотримуються санітарно-ветеринарних та зоогігієнічних вимог.

Внутрішнє обладнання приміщень вже застаріле і потребує ремонту, через що не створюються оптимальні умови утримання, які б могли забезпечити максимальну продуктивність тварин.

Ветеринарне обслуговування тваринництва СТОВ «Промінь» здійснюється двома спеціалістами ветеринарної медицини. В господарстві є обладнані ветеринарні кабінети з аптеками. Але їх обладнання потребує оновлення і покращення постачання ветеринарними препаратами, які через брак коштів закуповуються невчасно і в недостатній кількості.

Таблиця 5

Основні економічні показники діяльності

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Відхилення, (+; -)

2009р. у % до 2007р.

1

2

3

4

5

6

1. ВП в співставних цінах:

2144,5

1908,4

2430,0

+285,5

113,3

- на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.

107,6

95,8

121,4

+13,8

112,8

- на 1-го середньорічного працівника, тис.грн.

21,9

19,3

19,4

-2,5

88,6

- на 100 грн основних фондів, грн.

171,9

117,1

118,8

-53,1

69,1

2. Товарна продукція:

2714,8

4676,7

3978,8

+1264

146,6

- на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.

136,2

234,7

198,7

+62,5

145,8

- на 1-го середньорічного працівника, тис.грн.

27,7

47,2

31,8

+4,1

114,8

3. Валовий прибуток (збиток):

426,7

666,1

1190,8

764,1

279,1

- на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.

21,4

33,4

59,5

+38,1

278,0

- на 1-го середньорічного працівника, тис.грн.

4,4

6,7

9,5

+5,1

215,9

4. Чистий прибуток (збиток):

165,8

519,8

1053,9

+888,1

635,6

- на 100 га с.г. угідь, тис.грн.

8,3

26,1

52,6

44,3

633,7

- на 1-го середньорічного Працівника, тис.грн.

1,7

5,3

8,4

6,7

494,1

5.Рівень рентабельності(збитковості),%

7,2

13,0

37,0

+30,6 п.в.

-

З розрахунків таблиці 5 можна стверджувати, за період 2007-2009 рр. показник валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшився на 12,8% або на 13,8 тис. грн.. Причиною цього стало збільшення валової продукції на 13,3% або на 285,5 тис. грн.

Характеризуючи показник валової продукції на одного середньорічного працівника, можна сказати, що він має тенденцію до зменшення і в 2009 році, порівняно із 2007 роком зменшився на 2,5 тис. грн. Це свідчить про зменшення навантажень на працівників і одночасне зменшення продуктивності праці.

Слід звернути увагу на показник валової продукції на 100 грн. основних виробничих фондів, так як за досліджуваний період він значно зменшився на 30,9 % або на 53,1 тис. грн. Це сталося за рахунок збільшення вартості валової продукції на 285,5 тис. грн. та збільшення вартості основних фондів на 797,45 тис. грн.

Товарна продукція на 100 га сільськогосподарських угідь підвищилась на 45,8 %, або на 62,5 тис.грн. Це відбулося за рахунок зростання виручки від реалізації майже на 50 %.

В свою чергу, товарна продукція на одного середньорічного працівника збільшилась на 4,1 тис.грн, тобто більше на 15 %. Такий результат спричинило збільшення виручки від реалізації продукції на 1264 тис.грн.

Валовий прибуток в господарстві за досліджуваний період по підприємству збільшився на 279,1 %, або на 764,1 тис.грн. Разом з тим відмічаємо збільшення валового прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь на 31,8 тис.грн.

Валовий прибуток на одного середньорічного працівника за досліджуваний період збільшився на 115,9 %, або на 5,1 тис.грн. Причиною цього стало збільшення валового прибутку на 764,1 тис.грн., а також площі сільськогосподарських угідь на 9 га.

Результати проведених розрахунків вказують на те, що у 2007 році підприємство знову отримує прибуток. У фактичному році, порівняно із плановим роком даний показник збільшився в 6 разів, або на 888,1 тис.грн.

Чистий збиток на 100 га сільськогосподарських угідь за цей же період також збільшився на 44,3 тис.грн., що у відсотковому відношенні становить 633,7 %.

Чистий прибуток на одного середньорічного працівника також зріс на 6,7 тис.грн. за аналізуємий період. Основною причиною цього стало підвищення чистого прибутку на 888,1 тис.грн.

Такі позитивні показники спричинили зростання рівня рентабельності на 30,6 п.в. Це сталося за рахунок збільшення чистого прибутку на 888,1 тис. грн. В результаті таких змін підприємство є прибутковим.

Таким чином, відмічаємо, що господарство СТОВ «Промінь» є прибутковим, платоспроможним, а його стан є задовільний.

Господарству можна покращувати та розширювати виробництво, шукати резерви зниження собівартості продукції, щоб у майбутньому досягти ще більш кращих результатів своєї діяльності.

Епізоотична ситуація у тваринництві господарства

В СТОВ «Промінь» за матеріалами ветеринарної звітності (Звіт про заразні хвороби тваринництва ф.1 вет) і згідно записів у журналі для реєстрації хворих тварин (ф. №1-вет) протягом попередніх 10 років реєстрували:

-інфекційні хвороби: трихофітія ВРХ, бешиха свиней;

-найбільш поширені незаразні хвороби: хвороби обумовлені порушеннями годівлі і утримання тварин (гіповітамінози, хвороби шлунково-кишкового тракту, акушерські захворювання);

- інвазійні хвороби: гельмінтози великої рогатої худоби, гельмінтози свиней, ентомози (гіподерматоз).

Основна увага була зосереджена на вивченні гельмінтологічної ситуації, яка склалась на свинофермі господарства. Воно є неблагополучним щодо таких гельмінтозів свиней, як аскаридоз, трихуроз і езофагостомоз.

2.3 Результати власних досліджень

2.3.1 Розповсюдження нематодозів свиней

При огляді поголів'я свиней виявлено, що в деяких поросят з групи відлучення і ремонтного молодняка спостерігаються порушення загального стану здоров'я. Реєстрували пригнічення, порушення апетиту, інколи блювання і тварини заривались у підстилку.

У дорослих свиней явних, видимих ознак хвороб не було виявлено.

Проаналізувавши дані огляду тварин і ознайомившись з даними документації господарства, яка свідчила про неблагополуччя по гельмінтозах свиней, було проведено гельмінтоовоскопічні дослідження для уточнення діагнозу.

Таблиця 6

Розповсюдження гельмінтозів свиней 1 групи

Група тварин

Досліджено голів

Виявлено уражених аскарисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених трихурисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених езофагостомами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Поросята по 2-4 міс.

8

8

100

32,48

6

75,0

0,98

7

87,5

1,54

Поросята 4-6 міс.

8

6

75,0

6,52

1

12,5

0,6

5

62,5

1,88

Свиноматки

8

2

25,0

0,8

-

-

-

8

100

12,45

Всього

24

16

-

-

7

-

-

20

-

-

В середньому

-

-

66,7

13,3

-

29,2

0,8

-

83,3

5,3

Таблиця 7

Розповсюдження гельмінтозів свиней 2 групи

Група тварин

Досліджено голів

Виявлено уражених аскарисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених трихурисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених езофагостомами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Поросята по 2-4 міс.

8

8

100

27,89

6

75,0

1,37

7

87,5

1,9

Поросята 4-6 міс.

8

6

75,0

5,14

3

37,5

0,53

5

62,5

2,5

Свиноматки

8

3

37,5

2,9

1

12,5

0,6

8

100

10,69

Всього

24

17

-

-

10

-

-

20

-

-

В середньому

-

-

70,9

12,0

-

41,7

0,8

-

83,3

5,0

В ході проведення досліджень було виявлено яйця кількох видів гельмінтів, а саме: аскарид, трихурисів та езофагостом.

Можна зробити висновок, що при проведенні копроовоскопічних досліджень 24 проб фекалій свиней 1 групи та 24 проб 2 групи виявлено вражениж аскаридами 16 голів 1 групи та 17 свиней 2 групи. Екстенсивність інвазії становила в середньому 66,7 % з інтенсивністю інвазії 13,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини в 1 групі та відповідно 70,9 % і 12,0 в свиней 2 групи. В 1 групі 7 свиней вражено трихурисами, а в 2 - 10 голів. Середня екстенсивність інвазії трихурисами 29,2% та інтенсивністю інвазії близько 0,8 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини в 1 групі та 41,7 % і 0,8 відповідно в 2 групі. По 20 голів вражено езофагостомами в обох групах, але з екстенсивністю та інтенсивністю інвазії - 83,3 % та 5,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини в 1 групі та 83,3 % і 5,0 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини відповідно у тварин 2 групи.

2.3.2 Сезонна та вікова динаміка нематодозів свиней

Таблиця 8

Сезонна та вікова динаміка аскарозу свиней

№ п/п

Вікові та виробничі групи

Пора року

Осінь

Весна

ЕІ, %

ІІ, екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини

ЕІ, %

ІІ, екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини

1

2

3

4

5

6

1

Поросята 2-4 місячного віку

100

30,2

62,5

14,53

2

Поросята 4-6 місячного віку

75,0

5,83

50

4,68

3

Свиноматки

31,25

1,97

12,5

1,26

Розглянувши цю таблицю, можна стверджувати, що найбільш сприйнятливі до аскарозу поросята 2-4 місячного віку, в осінній період, коли екстенсивність інвазії - 100% та інтенсивністю інвазії 30,2 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, в той час весною вона була 62,5 % та 14,53 відповідно У поросят віком 4-6 місяців екстенсивність інвазії дещо нижча і восени становить 75 % з інтенсивністю інвазії 5,83 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, а весною аскарозом вражається 50 % всіх поросят такого віку з інтенсивністю інвазії 4,68 - відповідно. Свиноматки хворіють аскарозом рідше і осінню екстенсивність інвазії складає 31,25 % з інтенсивністю інвазії 1,97 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини,а весною вона знижується до 12,5% та 1,26 - відповідно. Можна констатувати такий факт, що зараження свиней більше в осінню пору року і найбільш чутливі молоді поросята.

Таблиця 9

Сезонна та вікова динаміка езофагостомозу свиней

№ п/п

Вікові та виробничі групи

Пора року

Осінь

Весна

ЕІ, %

ІІ, екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини

ЕІ, %

ІІ, екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини

1

2

3

4

5

6

1

Поросята 2-4 місячного віку

87,5

1,72

75,0

1,58

2

Поросята 4-6 місячного віку

62,5

2,19

50,0

3,23

3

Свиноматки

100

11,57

75,0

14,12

За даними копроовоскопічних дослідженнях проб фекалій поросят 2-4 місячного віку екстенсивність інвазії езофагостомами в осінній період становив 87,5% з інтенсивність інвазії 1,72 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною екстенсивність інвазії 75 % з інтенсивністю інвазії 1,58 - відповідно. В той час у поголів'я 4-6 місячного віку восени екстенсивність інвазії- 62,5 % з інтенсивністю інвазії 2,19 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною відповідно - 50 % та 3,23 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. У свиноматок осінню екстенсивність інвазії - 100%, а інтенсивність інвазії 11,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною вони були 75 % та 14,12 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

Таблиця 10

Сезонна та вікова динаміка трихурозу свиней

№ п/п

Вікові та виробничі групи

Пора року

Осінь

Весна

ЕІ, %

ІІ, екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини

ЕІ, %

ІІ, екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини

1

2

3

4

5

6

1

Поросята 2-4 місячного віку

75,0

1,16

37,5

1,2

2

Поросята 4-6 місячного віку

12,5

0,57

12,5

0,3

3

Свиноматки

-

-

-

-

Найбільше вражаються трихурисами поросята 2-4 місячного віку осіною з екстенсивністю інвазії 75 % та 37,5% - весною. Інтенсивність інвазії відповідно становила 1,16 - восени та весною - 1,2 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

Восени екстенсивність інвазії трихурисами в поросят 4-6 місяців становить 12,5 % з інтенсивністю інвазії 0,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Весною відповідно 12,5 % та 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

За результатами гельмінтоовоскопії проб фекалій свиней можемо зробити заключний висновок, що тварини в осінню пору року більш чутливі до вищевказаних нематодозів незалежно від їх вікових груп. Найбільше заражаються поросята 2-4 місячного віку аскарозисами, трихурозисами та езофагостомами.

2.3.3 Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів

Основними показниками ефективності препаратів є інтенсефективність (ІЕ), тобто ступінь зниження (у відсотках) інтенсивності зараження однієї особини або групи тварин після дегельмінтизації, та екстенсефективність (ЕЕ) - кількість тварин, цілком звільнених від одного чи декількох видів паразитів після дегельмінтизації у відсотках від уражених.

ЕЕ (ІЕ) =(1 - ) х 100 %, де

ЕЕ (ІЕ) - екстенсефективність (інтенсефективність);

ЕІд2; ЕІд1 (ІЕд2; ІЕд1) - екстенсивність інвазії (інтенсивність інвазії) в довлідній групі тварин до (д1) та після (д2)застосування препарату;

ЕІк2; ЕІк1 (ІЕк2; ІЕк1) -те ж в контрольній групі.

Для лікування свиней 1 групи використовували тетрамізол-гранулят з розрахунку 1,5 г на 10 кг маси тіла та плюс 10% антигельмінтика, тому що він задавався тваринам з кормом, одноразово. Результати наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Дані гельмінтоовоскопії проб фекалій 1 групи свиней через 14 днів після використання тетрамізолу-гранулят

Група тварин

Досліджено голів

Виявлено уражених аскарисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених трихурисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених езофагостомами

ЕІ, %

ІІ екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

ЕЕ, %

ІЕ, %

Поросята по 2-4 міс.

8

-

-

-

1

12,5

0,3

-

-

-

83,33

69,39

Поросята 4-6 міс.

8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

100

100

Свиноматки

8

-

-

-

-

-

-

1

12,5

0,7

84,99

86,79

А для лікування свиней, хворих аскарозом, трихурозом та езофагостомозом 2 групи використовували бровармектин в дозі 0,02 смі на 1 кг маси тiла, внутрішньом'язово, одноразово. Результати наведені в таблиці 12.

Таблиця 12

Дані гельмінтоовоскопії проб фекалій 2 групи свиней через 14 днів після використання бровармектину

Група тварин

Досліджено голів

Виявлено уражених аскарисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених трихурисами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

Виявлено уражених езофагостомами

ЕІ, %

ІІ, екз. яєць в 1 краплі флот. рідини

ЕЕ, %

ІЕ, %

Поросята по 2-4 міс.

8

-

-

-

2

25,0

0,35

-

-

-

66,67

74,46

Поросята 4-6 міс.

8

-

-

-

-

-

-

1

12,5

0,5

80,0

80,0

Свиноматки

8

-

-

-

-

-

-

1

12,5

0,4

87,5

96,26

Через 14 днів після дегельмінтизації в 1 групі при використанні тетрамізолу-грануляту виявлено 1 порося 2-4місячного віку вражене трихурисами, екстенсивність інвазії становила 12,5 %, з інтенсивністю інвазії - 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність препарату становила 83,33 % та інтенсефективність - 69,39 %, а при аскарозній та езофагостомозній інвазіях-відповідно становить 100%. У поросят 4-6 місячного віку екстенсефективність та інтенсефективність при аскарозній, трихурозній та езофагостомозній інвазіях становила 100%.

Виявлено також 1 свиноматку 1 групи інвазовану езофагостомами з екстенсивністю інвазії 12,5 %, інтенсивність інвазії становила 0,7 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність та інтенсефективність препарату відповідно 84,99 % та 86,79 %.

А при використанні бровармектину в 2 групі виявляли 2 поросят 2-4 місячного віку вражених трихурисами з екстенсивністю інвазії 25 %, інтенсивністю інвазії 0,35 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність була 66,67 % та інтенсефективність - 74,46 %. При аскарозній та езофагостомозній інвазіях екстенсефективність та інтенсефективність становила 100 %.

Вражене 1 порося 4-6 місячного віку езофагостомами, екстенсивність інвазії була 12,5 %, а інтенсивність інвазії - 0,5 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність та інтенсефективність бровармектина становила відповідно 80 %. За аскарозної та трихурозної інвазії екстенсефективність та інтенсефективність у поросят 4-6 місячного віку та в свиноматок становила 100 %.

Виявлено також 1 свиноматку 2 групи вражену езофагостомами з екстенсивністю інвазії 12,5 %, інтенсивністю інвазії 0,4 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, при чому екстенсефективність препарату становила 87,5 % та інтенсефективністю 96,26 %.

Середня екстенсефективність при використанні тетрамізолу-грануляту в 1 групі тварин становить 89,44 % та інтенсефективність 85,4%, а при використанні бровармектину в 2 групі, відповідно 84,7 % та 83,6 %.

Отже, можна стверджувати, що тетрамізол гранулят є більш ефективний препарат при лікуванні свиней вражених нематодозами.

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

За результатами власних досліджень в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області зареєстровано кишкові нематодози свиней, такі як аскароз, трихуроз та езофагостомоз.

Екстенсивність інвазії (ЕІ) аскарозу становить у поросят 2-4 місячного віку 100%, у поросят 4-8 місячного віку 75 %, а у свиноматок - 31,25 % восени та 62,5%, 50% та 12,5% відповідно, весною. Екстенсивність інвазії езофагостомозу у поросят 2-4 місячного віку становить 87,5%, у поросят 4-6 місячного віку - 62,5% та у свиноматок - 100% восени; весною відповідно 75%, 50% та 75%. Кількість вражених тварин трихурозом осінню - поросята 2-4 місяців - 75%, а поросят 4-6 місяців - 12,5%, відповідно весною - 37,5% та 12,5%. У свиноматок трихурисів не виявляли в різні пори року.

Інтенсивність інвазії (ІІ) аскарозу восени в поросят 2-4 місячного віку 30,2, у поросят 4-6 місячного віку 5,83 і у свиноматок - 1,97 та відповідно весною 14,53, 4,68 та 1,26 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Інтенсивність інвазії трихурозу осінню в поросят 2-4 місяців 1,16 та в поросят 4-6 місячного віку 0,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною відповідно 1,2 та 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Інтенсивність інвазії езофагостомозу у поросят 2-4 місячного вік 1,72, у поросят 4-6 місячгого віку 2,19 та в свиноматок 11,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини восени; весною відповідно 1,58, 3,23 та 14,12 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

При лікуванні свиней рекомендується значна кількість антигельмінтиків, таких як препарати групи бензімідазолів (альбендазол, мебендазол, фенбендазол, оксбендазол, флюбендазол та ін.), препарати піперазину (адипінат, гексагідрат, дигідрохлорид, моногідрохлорид, сульфат, цитрат, фосфат), препарати групи макроциклічних лактонів, левомізолу, празиквантелу, ніклозаміду [5, 6, 39].

Для визначення найбільш ефективних ветеринарних препаратів проти нематодозів свиней було проведено дослідження. Все поголів'я свиней поділили на дві групи, до складу яких входили поросята різного віку в однаковій кількості, і застосовували різні антигельмінтики, дотримуючись рекомендованих доз. У першій групі використовували тетрамізол-гранулят, а в другій - бровармектин. Після проведення повної дегельмінтизації тварин через 14 днів було проведено повторну копроовоскопію, яка показала, що інвазованість свиней всіх вікових груп значно зменшилась, а в деяких тварин певного віку зовсім не було виявлено гельмінтів.

Тетрамізол-гранулят в дозі 1,5 г на 10 кг живої ваги виявився більш ефективним, ніж бровермектин в дозі 0,02 смі на 1 кг маси тiла, що й видно за результатами дегельмінтизації.

Застосовані антигельмінтики в терапевтичних дозах не викликали побічної дії на організм тварин.

На основі проведених дослідів можемо зробити узагальнюючий висновок про те, що якщо своєчасно проводити дегельмінтизацію, найбільш ефективними антигельмінтиками, у встановлених дозах для різних вікових груп, то така проблема, як нематодози свиней не становиме загрози сучасним сільськогосподарським підприємствам, у яких провідною галуззю є свинарство.

2.5 Розрахунок економiчної ефективностi

В сучасних умовах важливого значення набуває економiчний аналiз ефективностi ветеринарних заходiв, що дозволяє зменшити захворюванiсть та загибель тварин, підвищити їх продуктивність і скоротити сроки перехворювання.

Пiд економiчною ефективнiстю ветеринарних заходiв розумiють вартiсть одержаної продукцiї за рахунок збiльшення кiлькостi затрат i пiдвищення якостi, економiчнi затрати працi i матерiальних ресурсiв в порiвняннi з витратами на проведения ветеринарних заходiв.

За даними ветеринарної звiтностi спалахи аскарозу, трихурозу та езофагостомозу свиней в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області спостерiгаються щорiчно (навеснi, восени) i наносять великi економiчнi збитки внаслiдок загибелi тварин.

Проведені дослiдження свiдчать, що при умовi застосування антгельмiнтикiв загибелi свиней вiд нематодозів не спостерiгалося. Застосування цих препаратiв попереджує падiж свиней, сприяє їх швидшому розвитку, таким чином,приростів живої ваги.

Для обрахування економiчних збиткiв, попереджених проведенням лiкувально-профiлактичних заходiв, ми користувалися формулою:

Пз = Мл * Кл * Ж * Ц - З, де

Мл - кiлькiсть свиней, яких лiкували;

Кл - коефiцiент можливого захворювання;

Ж - середня вага одного поросяти;

Ц - вартість одного кг свинини;

З -- фактичний економiчний збиток в господарствi.

Коефiцiент можливого захворювання - 0,7.

Вартість одного поросяти - 210 грн.; кількiсть свиней, яких лiкували 16. Збитки, завданi господарству дорiвнють нулю, оскiльки пiд час дослiджень падежу тварин не спостерiгалося.

Пз (І)= 16 х 0,7 х 210- 0 = 2352 грн.

Вартiсть поросяти -- 210 грн, кiлькiсть свиней, яких лiкували -- 16, загибелих пiд час проведення дослiду не було.

Пз (II)=16 х 0,7 х 210 - 0= 2352 грн.

Витрати на проведенi ветеринарнi заходи обраховували за формулою:

Вв = В1+ В2 , де

В1 - зарплата працiвника, який зайнятий в проведеннi ветеринарних заходiв,

В2 - цiна використаних бiопрепаратiв.

Для дегельмiнтизацiї свиней застосовували тетрамізол-гранулят. Вартiсть 150 г тетерамізолу-грануляту 15,10 грн. Ми задавали препарат з розрахунку 1,5 г на 10 кг маси тiла. Отриману дозу збiльшили ще на 10% у зв'язку з тим, що антгельмiнтик задавали з кормом.

Загальна маса 16 поросят становить: 800 кг.На їх лiкування витрачено 132 г татрамізолу-грануляту:

Тодi, В2 (І) =(15,10: 150) х 132=13,29 грн.

Для дегельмiнтизацiї свиней 2 групи застосовували бровармектин. Вартiсть 100 смі бровармектину становить 99,08 грн. Препарат задавали з розразунку 0,02 смі на 1 кг маси тiла. Загальна маса поросят становить:860 кг

На їх лiкування витрачено 17,2 смі бровармектину:

Тодi, В2 (II) 17,2 х = 17,04 грн.

Зарплата лiкаря ветеринарної медицини 873 грн на мiсяць (34 грн на робочий день).

Тетрамізол -гранулят задавали 1 дня, то

В1 (І) = 32 грн. Звiдси: Вв (І) = 32 + 13,29 = 45,29 грн.

Бровармектин задавали також 1 день, тому В1 (II) 32 грн.

Вв (II) = 32 + 17,04 = 49,04 грн.

Економiчний ефект, отриманий в результатi здiйснення лiкувально-профiлактичних заходiв:

Ее=Пз-Вв, де

Пз - попереджений економiчний збиток, грн;

Вв - витрати на проведенi ветеринарнi заходи, грн;

Ее(І) = 2352 - 45,29 = 2306,71 грн.

Ее(ІI) = 2352 - 49,04 = 2302,96 грн.

Економiчний ефект від проведених лiкувальних заходiв на гривню витрат вираховується за формулою:

Егрн = Ее : Вв

Економiчний ефект вiд лiкування свиней тетрамізолом-гранулят становить:

Е (І) = 2306,71 : 45,29 = 50,93 грн на одну гривню витрат.

Економiчний ефект вiд лiкування свиней бровармектином склав:

Е(II) =2302,96: 49,04 = 46,96 грн на одну гривню витрат.

Розрахунки економiчної ефективностi при використаннi тетрамізолу-гранулят для дегельмiнтизацiї свиней показують, що економiчний ефект на 1 гривню витрат складає 50,93 грн, а при застосуваннi бровармектину для свиней -- 46,96 грн. Таким чином, проведення дегельмінтизації за допомогою тетрамізолу-гранулят та бровармектину в умовах СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області є виправданим.

2.6 Використання комп'ютерних методик

Комп'ютерні технології значно полегшують обробку наукових даних, підвищують точність і достовірність результатів досліджень, сприяють накопиченню значних об'ємів наукової інформації.

Суттєву допомогу у підготовці огляду літератури надавали пошукові системи мережі INTERNET. Для отримання сучасних даних стосовно нематодозів свиней використовував системи RAMBLER, Google, електронні фонди Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки і Національної наукової бібліотеки.

Дипломна робота була виконана на комп'ютері. При цьому використовувалось середовище Windows XP Microsoft Office Word та Microsoft Office Excel 2007.

Текстова частина дипломної роботи була набрана за допомогою програми Microsoft Office Word 2007, користуючись при цьому стандартною клавіатурою (104 клавіші), дотримуючись таких вимог: верхнє та нижнє поле по 2 см., праве - 1,5 см., ліве - 3 см. Шрифт Times New Roman, 14 Pt, інтервал між рядками 1,5, формат тексту виконував, користуюсь стандартними панелями інструментів. А графік, таблиці були набрані за допомогою програми - Microsoft Office Excel.

Microsoft Office Excel передбачає оформлення таблиць, діаграм, графіків. Перевага полягає в простоті використання засобів обробки даних. В таблиці вводилася інформація будь-якого типу: текст, число, дати та час, формули, малюнки, діаграми. Введена інформація обробляється за допомогою спеціальних функцій. Будь-яка обробка даних в Excel здійснюється за допомогою цих функцій. Обробка даних включає в себе: проведення різноманітних обчислень, з використанням апарату функцій та формул, вибірку даних, побудова графіків та діаграм, статистичний аналіз даних. Представлення даних в табличному вигляді дозволяє вирішувати найрізноманітніші завдання, які дають змогу наглядно і швидко віднайти користувачеві інформацію, що його цікавить. Під кожною таблицею міститься короткі пояснення до неї, наведене за допомогою Microsoft Office Word 2007.

3. Охорона праці

Охорона здоров'я, створення нормальних умов праці на виробництві, забезпечення безпеки праці, усунення професійних захворювань і виробничих травм є однією з головних турбот про людину. На сьогодні передбачено значно посилити роботу по покращенню умов праці, підвищенню кваліфікації і професійної майстерності робітників, створенню більш сприятливих умов для високопродуктивної праці і широкого застосування творчих здібностей робітників і службовців.

Складовими частинами охорони праці є - трудове законодавство, техніка безпеки, виробнича санітарія і протипожежна безпека.

Конституційне право громадян України на охорону їх життя і здоров'я у процесі людської діяльності відображено у законі України (Про охорону праці), прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, зі змінами та доповненнями від 21 листопада2002 р. № 229- IV[12, 13]. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

Інженер по техніці безпеки розслідує причини нещасних випадків, розробляє методи усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, прийомів праці. З цією метою техніка безпеки передбачає раціональну розробку більш безпечних передових технологічних процесів автоматизації окремих операцій, обладнання, агрегатів, їх модернізацію з метою створення безпечних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.

При вступі на роботу складається в господарстві колективний договір, в якому регулюються трудові відносини, між роботодавцем та працівниками. В ньому вирішуються економічні, фінансові, організаційні і матеріальні питання, при яких встановлюються додаткові соціальні пільги з урахуванням специфіки роботи працівника. Також встановлюються зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, соціально-економічних відносин. Зокрема, ці зобов'язання стосуються змін в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства, якщо це передбачено статутом; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих. Колективним договором можуть передбачатись й інші додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Усі ці зобов'язання розподіляються на нормативні та зобов'язальні. До нормативних відносяться ті, що вже містяться в чинному законодавстві про працю. Але законодавством встановлюється мінімальний рівень соціальних умов, нижче якого сторони при укладенні колективного договору визначатись не мають права. Нормативні положення колективного договору - найбільш важлива частина його змісту. Ці положення становлять собою сукупність локальних норм з основних питань праці, її оплати, умов праці й побуту та ін.

На підприємстві СТОВ «Промінь» створена служба охорони праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові господарства. За охорону праці в цілому по галузі тваринництва несе відповідальність - головний зоотехнік і лікар ветеринарної медицини.

При проведенні ввідного інструктажу з робітниками, що приймаються на роботу у СТОВ «Промінь» обов'язково вказується на характер виробництва, основні причини травматизму і правила надання першої допомоги потерпілим, обов'язки працівників і порядок користування засобами індивідуального захисту. Проведення ввідного інструктажу фіксується в журналі реєстрації проведення ввідних інструктажів по техніці безпеки, який зберігається в інженера по ОП і ТБ.

Інструктаж на робочому місці проводять індивідуально з кожним працівником. Проводиться інструктаж на робочому місці завідувачами ферм та бригадирами і фіксується в «Журналі реєстрації інструктажів по техніці безпеки».

Усі види робіт в СТОВ «Промінь» здійснюються з дотриманням правил техніки безпеки. Один день в тиждень надається всім працівникам для відпочинку, а працівникам, які задіяні на змінних роботах, день відпочинку встановлюється згідно біжучого графіку.

Основними методами аналізу травматизму є статистичний, топографічний, монографічний.

Таблиця 13

Аналіз виробничого травматизму в СТОВ «Промінь» Бахмацького району, Чернігівської області за 2007 - 2009 рр..

Показники

Роки

2007

2008

2009

Середнє число працюючих, чол.

340

325

328

Кількість нещасних випадків

1

1

-

Кількість днів непрацездатності

50

72

-

Показник частоти травматизму

2,94

3,0

-

Показник важкості травматизму

50

72

-

Показники витрат робочого часу

147,05

221,53

--

Асигнування на ОП

1796,05

1943,53

1965,85

Отже щорічно збільшуються асигнування на ОП.

З метою збереження майна в СТОВ «Промінь» значна увага приділяється протипожежній профілактиці. З цією метою утворені добровільні протипожежні формування, які забезпечені необхідними засобами для гасіння пожежі. Всі приміщення в господарстві відповідають вимогам пожежної безпеки. Кожне приміщення обладнане пожежним щитом, на якому розміщені первинні засоби пожежегасіння (лопати, відра, вогнегасники тощо). У вогненебезпечних місцях вивішені попереджувальні написи і правила поводження з вогнем і легкозаймистими речовинами та матеріалами.

Таблиця 14

Аналіз потенціально небезпечних та шкідливих виробничих факторів при проведенні дегельмінтизації свиней.

Технологічна операція

Небезпечна умова

Небезпечна дія

Небезпечна ситуація

Наслідки

Заходи захисту

1

2

3

4

5

6

7

1

Огляд тварини

1.Невикористання ЗІЗ.

2.Відсутність засобів фіксації.

3.Несправність засобів фіксації.

4.Хвора тварина на зооантропонозні захворювання.

1.Проведення огляду тварини без ЗІЗ.

2.Незафіксована тварина.

3.Неправильна фіксація.

4.Допуск до роботи без інструктажу.

1.Травмування ветлікаря.

2.Зараження мікроорганізм ікр.

1.Травми.

2.Зараження лікаря.

1.Фіксація.

2.Використання ЗІЗ.

3.Проведення інструктажу.

4.Забезпечення інструкціями кожне робоче місце.

2

Проведення необхідних маніпуляцій

1.Незафіксовані тварини.

2.Невикористання ЗІЗ.

3.Хворі тварини.

1.Введення лікарських засобів.

1.Травми.

2.Інфікування.

1.Травмування ветлікаря.

2.Зараження мікроорганізмами.

1.Фіксація тварини.

2.Дотримання правил безпеки.

3.Використання ЗІЗ.

3

Лікування

1.Невикористання ЗІЗ.

2.Незафіксована тварина.

3.Хворі тварини.

1.Завдавання болю тварині.

2.Застосування вет.інструментів.

3. Допуск до роботи без інструктажу

1.Травмування лікаря.

1.Травми.

2.Зараження лікаря.

1.Фіксація тварини.

2.Використання ЗІЗ.

3.Проведення інструктажу.

4

Дезінфекція

1.Незастосування ЗІЗ.

1.Недотримання правил роботи з деззасобами.

1.Шкідливий вплив на організм.

1.Опіки.

2.Отруєння.

1.Наявність спецодягу.

2.Дотримання правил санітарії.

Рекомендації по покращенню охорони праці в СТОВ «Промінь»

Створити кутки по висвітленню питань техніки безпеки і протипожежної охорони на всіх виробничих бригадах.

Розробити і вивісити на робочих місцях інструкції з техніки безпеки.

Посилити контроль за виконанням вимог техніки безпеки працівниками господарства, посилити трудову дисципліну шляхом проведення бесід і підвищення відповідальності за порушення правил техніки безпеки.

Здійснювати періодичний контроль стану здоров» я всіх працівників і службовців - проводити медичне обстеження.

Всім спеціалістам і працівникам СТОВ «Промінь» дотримуватись норм особистої гігієни.

4.Екологічна експертиза

Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах [15, 26, 31].

Основними завданнями екологічної експертизи є:

- визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;

- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основні принципи екологічної експертизи:

- гарантування безпечного для життя і здоров'я людей стану навколишнього природного середовища;

- збалансованість екологічних, економічних і соціальних інтересів для врахування громадської думки;

- наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, гласність;

- екологічна безпека, територіально-галузева доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи;

- державне регулювання;

- законність.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров'ю людей.

Тобто екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах; діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; технології; технічні засоби; проектні рішення та програми розвитку [13].

На сьогодні в нашій державі здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.

Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок:

- державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- коштів підприємств, установ та організацій;

- позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

- добровільних внесків та інших коштів.

Останнім часом питанням економічного регулювання екологічної діяльності (чи бездіяльності) дослідники приділяють все більше уваги. Проблема ефективності управління діяльністю установ у сфері природокористування та ресурсозбереження стала предметом конференцій різних рівнів, багатьох виступів та обговорень.

У сучасних умовах відбувається стрімке погіршення екологічної ситуації, а також зменшення запасів природних ресурсів. Неодноразовий аналіз свідчить про те, що витрати пов'язані із захистом продукції від забруднення, складають 25-30 % від загальних витрат на виробництво даної продукції. Ці затрати, безумовно, збільшують собівартість продукції, роблять її неконкурентоспроможною на внутрішньому та зовнішньому ринку. Вирішити цю важливу соціально-економічну проблему можливе лише економічними методами стимулювання природоохоронної діяльності.

Головною метою методів стимулювання природоохоронної діяльності повинно бути створення механізму реальної економічної зацікавленості господарських суб'єктів в оздоровленні довкілля, економічного стимулювання господарств до застосування технологій, технологічних засобів і матеріалів, які дозволяють отримувати екологічно безпечну продукцію.

На сьогодні в Україні здійснюється фінансово-економічне стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища шляхом:

- надання пільг при оподаткуванні щодо охорони навколишнього середовища - при переході на маловідходні і безвідходні ресурсо- та енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання та устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього середовища;

- надання на пільгових умовах короткотермінових та довгострокових кредитів для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища;

- встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;

- звільнення від оподаткування спеціальних екологічних фондів;

- передача частини коштів позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах господарствам на заходи, спрямовані на гарантоване зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливого впливу господарської діяльності на стан навколишнього середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв;

- надання можливості отримання природних ресурсів під заставу;

- стимулювання працівників та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, а також розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища за рахунок частини грошових стягнень [26].

Не зважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природного законодавства, господарства не будуть їх використовувати, якщо це не буде їм вигідно. Слід зауважити, що власне природоохоронна діяльність не дає прибутку господарствам, за винятком утилізації відходів, отриманих внаслідок процесу очищення стічних вод і газів, що викидаються в атмосферу. Більшість вловлених речовин є цінною сировиною і можуть бути використані при виробництві продукції, сприяючи отриманню додаткового прибутку. Однак обладнання для цього вимагають таких видатків, котрі з'їдають весь прибуток від продажу виробленої продукції.

Причиною відсутності зацікавленості у природоохоронній діяльності є часто розбіжність часу забруднення або завдання шкоди навколишньому середовищу в іншій формі з моментом відшкодування збитків. Забруднення води, повітря та продуктів харчування, особливо радіаційне, може відбитися на здоров'ї через кілька років або десятиріч. А люди схильні більше клопотатися про нинішній день, ніж про майбутній, не замислюючись, що для усунення збитків в майбутньому будуть потрібні кошти, котрі набагато перевищуватимуть прибуток, отриманий шляхом порушення законів екології.

Ще однією важливою причиною того, що господарства не дуже зацікавлені реалізовувати заходи з охорони навколишнього природного середовища, є неузгодженість між підприємствами-отруювачами та підприємствами-реципієнтами, котрі зазнають найбільших збитків від забруднення навколишнього середовища.

Господарства зазнають значних збитків, оскільки зростають видатки на лікування хворих, ремонт будівель, висаджування дерев замість загиблих, знижується врожайність та якість продукції, продуктивність тваринництва. Галузі-забруднювачі також зазнають збитків, принаймні через зростання захворюваності своїх працівників, однак вони значно менші, ніж видатки, котрі необхідні для здійснення повноцінної природоохоронної діяльності, з одного боку, та збитки, що завдаються господарствам-реципієнтам, з другого.

У зв'язку з цим необхідно впроваджувати адміністративний механізм управління, що базується на встановленні норм, стандартів, правил природокористування та відповідних планових показників з охорони навколишнього природного середовища та покарань від догани до тюремного ув'язнення або зняття з роботи та виплати штрафів господарством і його керівником. Однак, цей шлях дорогий та малоефективний, оскільки вимагає постійного контролю та значного числа контролерів.

Значно ефективнішим є шлях економічного стимулювання, коли за допомогою різноманітних важелів (цін, платежів, податкових пільг та покарань) держава робить більш вигідним матеріально, більш прибутковим, дотримання природоохоронного законодавства, ніж його порушення.

Адміністрування, не пов'язане з матеріальною зацікавленістю, не може змусити підприємство постійно, ефективно та дбайливо ставитись до довкілля. З іншого боку, економічні методи, не підсилені безпосереднім примусом у найбільш важливих екологічних проблемах, теж не завжди забезпечують необхідний якісний рівень та терміни здійснення природоохоронної діяльності. При цьому слід врахувати, що деякі адміністративні та економічні методи переплітаються.

Штраф - це й адміністративний, і економічний захід, а встановлення лімітів користування та забруднення природних ресурсів спирається на такий адміністративний захід, як нормування. Тому найкращих результатів досягають при розумному поєднанні економічної зацікавленості з достатньо жорстким контролем та позаекономічним примусом.

Застосування матеріального стимулювання є найефективнішим методом стимулювання природоохоронної діяльності, тому що воно полягає у забезпеченні зацікавленості, вигідності для підприємства та його працівників природоохоронної діяльності. При цьому передбачається застосування не лише заохочувальних заходів, але й покарань.

Господарство буде активно працювати в галузі природоохоронної діяльності, коли буде розроблено та широко впроваджено такий механізм стимулювання, при якому дотримуватиметься нерівність, яка полягає у тому, що сума прибутку від утилізації відходів, пільг оподаткування, кредитних пільг, а також надбавки до ціни перевищуватиме видатки підприємства на природоохоронну діяльність.

Елементи цієї нерівності повинні збільшувати прибуток, котрий залишається у розпорядженні підприємства за умови реалізації ефективної природоохоронної діяльності.

У тому випадку, якщо сума плати за понаднормативне використання ресурсів природи, плати за понаднормативне забруднення навколишнього середовища, плати за розташування відходів у навколишньому середовищі, штрафів та додаткового оподаткування перевищуватиме видатки господарства на природоохоронну діяльність, то прибуток господарства буде знижуватися, коли воно буде намагатися заощаджувати на природоохоронних видатках.

Заходи щодо стимулювання за результатами природоохоронної діяльності повинні бути передбачені і для окремих працівників господарства, які беруть безпосередню участь у ній. На сьогодні існує певна відсутність відпрацьованих соціально-економічних схем природозахисного механізму, властивого країнам із розвинутою ринковою економікою.

Еколого-економічне стимулювання є складовою частиною економічного механізму в сфері природокористування та охорони навколишнього середовища. Всі економічні регулятори, що зачіпають майнові інтереси природокористувачів, призводять до розуміння залежності між економічною користю і дотриманням екологічних вимог.

Таким чином, економічний стимул - це своєрідна прив'язка завдань екологічно стійкого розвитку до економічних інтересів природокористувачів.

Еколого-економічне стимулювання включає:

- оподаткування (у тому числі екологічне);

- фінансово-кредитний механізм природоохоронної діяльності;

- цінову політику;

- державну підтримку підприємств, що виробляють природоохоронне устаткування та контрольно-вимірювальні прилади;

- створення системи екологічної сертифікації;

- формування ринку екологічних робіт і послуг;

- проведення політики торгівлі правами на забруднення;

- введення прискореної амортизації основних фондів природоохоронного значення;

- ліцензування використання природних ресурсів.

Оподаткування - один із важливіших і найбільш реальних стимулів для підприємств. Основна ідея введення в систему оподаткування екологічної складової полягає у встановленні прямої і безпосередньої залежності частини відрахувань з підприємств у бюджети від ступеня шкоди, заподіяного цим підприємством навколишньому середовищу.

Податки, на сьогодні, не виконують своєї регулюючої функції. А сучасна податкова система не містить в собі основ екологічного оподаткування, що застосовується в цілях виходу із надзвичайних екологічних ситуацій і є актуальним в умовах України.

Перспективи розвитку екологічного оподаткування визначають такі напрямки:

- диференціація податків підприємств з урахуванням екологічності їх виробничо-господарської діяльності;

- встановлення екологічних акцизів;

- перенесення центра ваги податкового тягара на добуваючи галузі.

Фінансово-кредитний механізм є також вагомим важелем стимулювання раціонального ресурсокористування і природоохоронної діяльності. Він містить пільгове кредитування заходів, що мають природоохоронне спрямування; позики зі зменшеною ставкою відсотка; субсидії підприємствам- забруднювачам з метою скорочення викидів; інвестиційні субвенції регіонам на природоохоронні цілі.

Політика пільгового кредитування має на увазі надання пільгових кредитів на природоохоронні цілі. Перевагою банківського кредитування над бюджетним є дотримання принципів поверненості і платності наданих коштів, що повинно стимулювати виключно цільове використання кредитів і мінімальні строки проведення природоохоронних заходів. При цьому держава надає банку кредитору податкову пільгу і тим самим стимулює банки до кредитування природоохоронних заходів. Саме підприємство може гарантувати виплату кредиту власним екологічним фондом.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.