Аналіз синекологічних досліджень агрофітоценозу тритикале озимого

За місяць середньодобова температура повітря склала 9,0єС, за багаторічної 8,7єС. Опадів випало 25 мм, за норми 40 мм. Перехід середньодобової температури повітря через плюс 10єС в бік підвищення відбувся 22 квітня. На оптимального строку сівби відмічено настання четвертого етапу органогенезу - вихід у трубку.

В цей час було проведено друге азотне підживлення посівів озимини в дозі Н30 кг/га д. р.

Перша пентода першої декади травня видалася теплою і без опадів. Середньодобова температура повітря за період з 01 по 04.05.11 складала 18,1єС, за багаторічної декадної 13,9єС. Опадів не відмічено, за декадної норми 16 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 24,5 єС, а на поверхні ґрунту до 39єС (04.05.11). Мінімальна знижувалась відповідно до 8єС і до 4єС (01.05.11). Сума активних температур вище +10єС на 05.05.2011 складала 214,3єС, а ефективних 84,3єС. Перша декада травня була теплою, лише 2 доби відмічено з опадами. Середньодобова температура за декаду склала 15°С, за багаторічного показника 13,9°С. Опадів випало 12,2 мм, за норми 16 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 24,5°С, а на поверхні ґрунту до 39°С (04.05.2011р.). Мінімальна знижувалась відповідно до 3,5°С і до 0°С (08.05.2011р.). Мінімальна відносна вологість повітря знижувалась в деякі години до 31 % (04.05.2011р.). Друга декади травня була жаркою та сухою. Середньодобова температура повітря складала 17,8єС, за багаторічної 15,9єС. Опадів випало 1 мм, за нормі 14 мм. Максимальна температура повітря піднімалась в денні години до 26єС (20.05.11), а на поверхні ґрунту до 43єС (20.05.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 7,5єС (16.05.11) і до 2 єС (12.05.11). Мінімальна відносна вологість знижувалась до 26 % (13.05.11). Початок третьої декади травня також спекотний і сухий, тільки в вечері 25 травня пройшов грозовий дощ, випало 6,5 мм. Середньодобова температура повітря за період з 21 по 25.05.11 склала 22,2 єС, за декадної 16,8єС. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 27,5 єС, а на поверхні ґрунту до 46 єС (25.05.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 12,5 єС і до 8 єС (21, 25.05.11). Мінімальна відносна вологість повітря знижувалась до 30 % (21.05.11). Вітер переважав північно-східний 3-5 м/сек. Температура ґрунту на глибині 10 см і 40 см прогрілась до 24 єС і до 18 єС. До кінця декади утримувався підвищений температурний режим. Посушливі умови травня місяця негативно впливають не тільки на ріст рослин, але і становили загрозу зниження врожайності (передбачалася редукція стебел, зниження озерненості колосу, ймовірна череззерниця та не виповненість зернівки). На посівах як тритикале озимого, так і пшениці озимої відмічено було суттєво нижчий, порівняно з багаторічними параметрами, стеблостій. Сім діб першої декади червня були спекотні і сухі. Друга декада червня також видалася жаркою і сухою. Середньодобова температура повітря за декаду склала 21,6 °С, за багаторічного показника 18,7°С. Опадів випало 4,8 мм, за норми 22 мм, тобто 22 %. Максимальна температура повітря піднімалась до 31,5°С (19.06.11), а на поверхні ґрунту до 55°С (15.06.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 13°С і до 8°С (16, 18.06.11). Мінімальна відносна вологість знижувалась до 36 % (12, 15.06.11). Вісім діб третьої декади червня були помірно теплі і вологі. Середньодобова температура повітря за період з 21 по 28.06.11 склала 19,5°С, що становить норму, опадів випало 35,1 мм, що складає 135 % декадної норми (26 мм). Максимальна температура повітря піднімалась до 29°С (24.06.11), а на поверхні ґрунту до 52°С (23.06.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до 10,5°С і до 6°С (22, 23.06.11). До кінця декади температурний режим був у межах норми.

Сума активних температур вище +10°С на 29.06.11 становила 1314°, а ефективних 634°, за багаторічних, відповідно 1069° і 453° С.

Посіви тритикале знаходилися у фазі воскової стиглості. Кількість продуктивних стебел залежно від генотипу складала близько 420-580. Короткочасне цвітіння озимини (2-3 доби) в період повітряної посухи (до 29 %) не сприяло повному заплідненню колоскових квіток, озерненість колосу була нижчою очікуваної потенційної можливості генотипів тритикале.

Враховуючи посушливі умови весни і початку літа міжфазні періоди були скороченими більше ніж на половину від біологічної норми. Тому настання повної стиглості зерна у рослин пшениці озимої відбулося в середині першої на початку другої декади липня, що раніше середньобагаторічного строку. Опади, що випали в кінці липня, рівень врожайності озимих зернових не підвищили, крім у пізньостиглих сортів, які мали кращу виповненість зернівки та масу 1000 насінин.

2.2.2 Ґрунтові особливості території проведення досліджень

Ґрунт дослідних полів - чорнозем глибокий середньо суглинковий з такою агрохімічною характеристикою: вміст гумусу 3,8-4,0 %; загального азоту (за Корнфільдом) - 0,24-0,27 %; рухомого фосфору (за Чириковим) - 15,4 - 18,6 мг/100 г повітряно-сухого ґрунту, обмінного калію (за Чириковим) - 6,7-7,8 мг/100 г повітряно-сухого ґрунту.

2.3 Матеріали та методи досліджень

2.3.1 Матеріали досліджень

Архів звітів лабораторії землеробства та лабораторії агрохімічних аналізів Білоцерківського дослідно-селекційного відділення Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України за 2008-2011 рр.

2.3.1.1 Схема дослідів

Таблиця 2.3.1.1.1 - Схема досліду А

№ п/п	Тип сівозміни	Назва варіанту	Доза мінеральних і органічних добрив, кг д.р./га	Норми витрат мікробних препаратів, л/гектарну порцію насіння + вода (1,0-1,5% від маси насіння)
1.	Плодозмінна	Контроль (без добрив)	-	-
2.		Фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1)	N30P30K30
3.		Фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2)	N60P60K60
4.	Плодозмінна	Фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3)	N90P60K60
5.		Фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1)	25 + N30P30K30
6.		Фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2)	25 + N60P60K60
7.		Фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3)	25 + N90P60K60
8		Діазобактерин + альбобактерин (Д + А)	-	0,2
9.		фон МД 1 + (Д + А)	N30P30K30	0,2
10.		фон МД 2 + (Д + А)	N60P60K60	0,2
11.		фон МД 3 + (Д + А)	N90P60K60	0,2
12.		фон ОМД 1 + (Д + А)	25 + N30P30K30	0,2
13.		фон ОМД 2 + (Д + А)	25 + N60P60K60	0,2
14.		фон ОМД 3 + (Д + А)	25 + N90P60K60	0,2

Таблиця 2.3.1.1.2. - Схема досліду Б

№ п/п	Тип сівозміни	Назва варіанту	Доза мінеральних і органічних добрив, кг д.р./га	Норми витрат мікробних препаратів, л/гектарну порцію насіння + вода (1,0-1,5% від маси насіння)
1.	Просапна	Контроль (без добрив)	-	-
2.		Фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1)	N30P30K30
3.		Фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2)	N60P60K60
4.		Фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3)	N90P60K60
5.		Фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1)	25 + N30P30K30
6.		Фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2)	25 + N60P60K60
7.		Фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3)	25 + N90P60K60
8		Діазобактерин + альбобактерин (Д + А)	-	0,2
9.	Просапна	фон МД 1 + (Д + А)	N30P30K30	0,2
10.		фон МД 2 + (Д + А)	N60P60K60	0,2
11.		фон МД 3 + (Д + А)	N90P60K60	0,2
12.		фон ОМД 1 + (Д + А)	25 + N30P30K30	0,2
13.		фон ОМД 2 + (Д + А)	25 + N60P60K60	0,2
14.		фон ОМД 3 + (Д + А)	25 + N90P60K60	0,2

Таблиця 2.3.1.1.3. - Схема досліду В

№ п/п	Тип сівозміни	Назва варіанту	Доза мінеральних і органічних добрив, кг д.р./га	Норми витрат мікробних препаратів, л/гектарну порцію насіння + вода (1,0-1,5% від маси насіння)
1.	Зерно-просапна	Контроль (без добрив)	-	-
2.		Фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1)	N30P30K30
3.		Фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2)	N60P60K60
4.		Фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3)	N90P60K60
5.		Фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1)	25 + N30P30K30
6.		Фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2)	25 + N60P60K60
7.		Фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3)	25 + N90P60K60
8		Діазобактерин + альбобактерин (Д + А)	-	0,2
9.		фон МД 1 + (Д + А)	N30P30K30	0,2
10.		фон МД 2 + (Д + А)	N60P60K60	0,2
11.		фон МД 3 + (Д + А)	N90P60K60	0,2
12.		фон ОМД 1 + (Д + А)	25 + N30P30K30	0,2
13.		фон ОМД 2 + (Д + А)	25 + N60P60K60	0,2
14.		фон ОМД 3 + (Д + А)	25 + N90P60K60	0,2

Плодозмінною, або зернотрав'яно-просапною, називають сівозміну, в якій зернові культури займають не більше половини площі ріллі й чергуються з просапними і бобовими культурами. У класичній плодозмінній сівозміні під зернові відводили 50 % площі, під просапні та бобові трави - 25 %. За такого співвідношення культур можна здійснити принцип плодозміни, тобто чергування, коли одна за іншою обов'язково розміщуються культури, що належать до різних груп за біологічними особливостями і технологією вирощування, тобто між двома зерновими розміщують кормову траву, просапну бобову або технічну культуру.

Схема цього типу сівозміни була такою: 1 - вико-овес; 2 - тритикале озиме; 3 - буряки цукрові; 4 - ячмінь + конюшина; 5 - конюшина; 6 - тритикале озиме.

Просапна сівозміна. У просапних сівозмінах просапні культури займають більшу частину площі ріллі. При великому насиченні виникає необхідність у висіванні просапних підряд два роки і більше. У цих сівозмінах багаторічні й однорічні трави займають до 10-20 % площі. Польові просапні сівозміни займають невеликі площі в краще забезпечених вологою лісостепових районах, а також на зрошуваних і частково на осушених землях. Ці сівозміни слід розміщувати на ґрунтах, які не зазнають ерозії, на рівнинних або зі незначним схилом землях із застосуванням ґрунтозахисної технології вирощування просапних культур.

Схема цього типу сівозміни була такою: 1 - вико-овес; 2 - тритикале озиме; 3 - буряки цукрові; 4 - ячмінь; 5 - соя; 6 - соняшник.

Зерно-просапна сівозміна. У зернопросапних сівозмінах чергуються посіви зернових культур, що займають 50-60 % сівозмінної площі, з просапними культурами (35-45 %). Пари зайняті багаторічними й однорічними травами та зернобобовими. Основна продукція - зерно, коренеплоди.

Попередниками тритикале озимого для плодозмінної, просапної, зерно-просапної сівозмін була - вико-вівсяна сумішка на зелений корм. Загальна площа варіанту досліду складала 200 м2, облікова - 150 м2, розміщення ділянок - систематичне, повторність - триразова. В ході проведення досліду дотримувались рекомендованої для умов Лісостепу технології вирощування тритикале озимого, з внесенням деяких корективів для конкретної мети.

Схема цього типу сівозміни була такою: 1 - вико-овес; 2 - тритикале озиме; 3 - буряки цукрові; 4 - ячмінь; 5 - ріпак ярий; 6 - тритикале озиме.

2.3.1.2 Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів

Для досліджень залучені такі сорти сої: АД 256, Славетне, ДАУ 5, що включені до Державного реєстру сортів рослин України.

Сорт тритикале озимого АД 256 (Амфідиплоїд 256) (оригінатор) - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН.

Цикл розвитку: озимий. Рекомендовані зони вирощування: Полісся, Лісостеп, Степ, Крим, Карпати. Основними хворобами уражується слабко, на рівні національних стандартів.

Сорт стійкий до вилягання та осипання. Стійкість до засухи 4,4-4,7 бала. Зимостійкість підвищена. Сорт озимого типу розвитку. Кущ проміжної форми. Висота рослин 110-125 см. Середньостиглий, вегетаційний період - 287 днів. Середня урожайність по Україні за роки випробування (1998-2000 рр.) становила: в Степу - 4,4 т/га, прибавка - 2 т/га; в Лісостепу - 4,8 т/га, прибавка - 1,0 т/га; на Поліссі - 4,9 т/га, прибавка - 2,3 т/га. Максимальний урожай 6,8 т/га (Маньківська ДСВС, 1999 р.). Вміст білка в зерні - 12 %.

Сорт Славетне (оригінатор Носівська СДС) - гексаплоїд, належить до різновидності - eritroalbum. Цикл розвитку: озимий. Колос щільний, білого забарвлення, остистий (зокрема остюки ростуть у верхній частині колосу), веретеноподібний, довжиною - 11-13 см, неламкий. Нижня колоскова луска з коротким зубцем й зовні без опушення. Стебло слабо виповнене, заввишки - 100-115 см, восковий наліт - відсутній, неламке, міцне, потовщене, стійке до вилягання, під колосом має характерне опушення. Зернівка велика, червоного кольору, пшеничного типу розвитку. Повна стиглість зерна настає на 3-4 доби раніше ніж у сорту АД 3/5, за умови, що сорти висівались одночасно. Маса 1000 зерен - 40-60 г. Натура зерна - 760-780 г/л. Зморшкуватість зерна відсутня, вимолочуваність - добра та задовільна. Кущ потужній та дещо розлогий, листкова пластинка коротка та вузька, на піхві якої наліт відсутній, відрізняється від інших сортів послабленим розвитком наземної вегетативної маси в осінній період і більш пізнім початком активного відростання навесні. Уповільненість росту рослин Славетне восени забезпечує зимо- та морозостійкість. Інтенсивний розвиток рослин розпочинається за 7 діб до настання фази трубкування і за короткий термін часу наздоганяє інші сорти (АД 3/5, АДМ 11).

Сорт ДАУ 5. Цей сорт - гексаплоїд, відноситься до різновидності - erytroalbum, середньостиглий, але дозріває на рівні середньоранніх сортів пшениці м'якої озимої. Цикл розвитку: озимий. Кущ рослин ДАУ 5 - сланкий, листя коротке, зокрема прямостоячий прапорцевий, колір - світло-зелений. Рослини цього екотипу відносяться до типу здатних формувати щільні стеблостої, популяції - з високим коефіцієнтом продуктивного кущення, здатної формувати 2-4 підземних стебла. Стебло рослин висотою 75-90 см, тобто ДАУ 5 належить до короткостеблового типу, міцне по всій довжині, потовщене під колосом, опушене. Восковий наліт на наземній частині відсутній. Колос коричневого кольору, неламкий, пірамідальної форми, щільний, багатоквітковий, озерненість якого вище середньої, довжина колосу - 12-14 см (рис. 1). Зернівка середньої крупності, червоного кольору, гладенька за формою, дещо схожа на зерно пшениці м'якої. Маса 1000 зерен - 45-50 г.

У якості органічних добрив використовували перепрілий гній ВРХ, отриманого за холодного способу зберігання (впродовж 2 років).

У якості мінеральних добрив використовували: аміачну селітру, суперфосфат простий, калійну сіль.

Аміачна селітра - NH4NO3 - амонійно-нітратне добриво, що містить азот у співвідношенні NH4:NO3 - 1:1. Характеристика аміачної селітри: вміст азоту - 34,4 %; вміст вологи - 0,2-0,3; розсипчастість - 100 %; гігроскопічна точка за вологості 20 % - 66,9%; рН 10 %-вого водного розчину, не < - 5.

Суперфосфат простій (Са(Н2РО4)2 + СаSО4) є головним фосфорним добривом, містить від 14 до 20 % фосфорної кислоти (Р2О5) у водорозчинній формі. Це м'який світло-сірий порошок або невеликі (2-4 мм у діаметрі) гранули із запахом кислоти. За внесення в ґрунт швидко зв'язується з його вбирним комплексом і поступово переходить в менш доступну для рослин форму, порівняно з порошкоподібним. Змішувати це фосфорне добриво перед внесенням можна зі всіма добривами. (Але на підзолистих ґрунтах з кислими добривами можна змішувати за умови їх нейтралізації. У разі змішуванні суперфосфату з азотними добривами, що містять нітратний азот (аміачна селітра, монтан-селітра, натрієва селітра), необхідно для його нейтралізації додавати 100-200 г вапняку або крейди на кілограм добрива, інакше виходить не розсівається маса, що мажеться).

Калій хлористий (KCl) - це всококонцентроване калійне добриво для низки сільськогосподарських культур - зернових, овочевих, кормових, плодово-ягідних. Легко засвоюється рослинами. Підсилює стійкість рослин до аномалій зимово-весняного періоду, зміцнює склеренхімні (скелетні) клітини соломини, зменшує ураження посівів кореневою гниллю та іржею, підтримує необхідний водний режим в паренхімних клітин рослин.

Добриво розчинне у воді. Калійні добрива, виключаючи дуже багаті калієм ґрунти, вносять у науково-обґрунтованих дозах восени під основний обробіток ґрунту. У разі глибокого загортання цих добрив у ґрунт, краще розвивається коренева система рослин.

Характеристика мікробних препаратів. Мікробний препарат діазобактерин, діючими біоагентами якого є бактерії Azospіrіllum brasilense, дія яких спрямована на фіксацію азоту атмосфери та забезпечення постачання рослинам зв'язаного азоту. Це, в свою чергу, підвищує польову схожість й енергію проростання насіння; сприяє формуванню потужної кореневої системи, інтенсифікації використання поживних речовин добрив і ґрунту, підвищує стійкість рослин до збудників грибкових захворювань, зростання вмісту незамінних амінокислот у білках вегетативної та генеративної маси рослин.

Мікробний препарат альбобактерин, який застосовується для бактеризації насіння ріпаку, пшениці, тритикале, жита з метою покращення фосфорного живлення рослин, підвищення продуктивності та стійкості рослин до збудників грибкових захворювань. Механізм дії препарату пов'язаний з властивістю бактерій Achromobacter album 1122 продукувати органічні кислоти та фосфатазу, які розчиняють важкорозчинні мінеральні та органічні фосфати ґрунту й добрив, внаслідок чого рослини забезпечуються рухомими сполуками фосфору.

Мікробні препарати - діазобактерин і альбобактерин, виготовляє Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (м. Чернігів).

2.3.3 Методологія досліджень

Під час виконання кваліфікаційної роботи були використані такі методи:

- бібліографічний;

- хронологічний;

- порівняльний;

- аналітичний;

- розрахунковий;

- екосистемний (на основі проаналізованих результатів досліджень).

РОЗДІЛ 3. Синекологічні дослідження агрофітоценозу тритикале озимого

3.1 Продуктивність тритикале озимого залежно від взаємозв'язку з сегетальною рослинністю (бур'яни) та типу сівозміни

3.1.1 Видовий та кількісний склад сегетальної рослинності залежно від сортового складу посівів тритикале озимого, типу сівозміни та добрив

Забур'яненість посівів сільськогосподарських культур - є одним із найвагоміших факторів, які стримують зростання виробництва продукції рослинництва. Крім зменшення врожайності й погіршення якості продукції культурних рослин, бур'яни виснажують ґрунт на поживні речовини, вологу, призводять до поширення збудників хвороб, шкідників тощо [6, 7]. Знищити бур'яни неможливо, так як це постійні супутники культурних рослин, але знизити чисельність та конкурентну спроможність до мінімуму - можливо. Отже, стратегія для успішної боротьби з бур'янами багато в чому буде залежати від урахування їхнього видового складу, біологічних особливостей у разі вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури. Не дивлячись на те, що вивченню конкурентних взаємодій в рослинному співтоваристві присвячена низка робіт, нині залишаються актуальними питання, що стосуються аналізу суті впливу культурних і сегетальних агрофітоценозів один на одного за різних екологічних факторів. Найменшу чисельність бур'янів у посівах тритикале відмічено в 2011 р., у зв'язку з посушливими умовами весняно-літнього періоду. В результаті чого зимуючі бур'яни були майже відсутніми, зрідженим був склад ярих бур'янів. В 2009 р. та 2010 р. у посівах тритикале озимого сорту ДАУ 5, який відноситься до короткостеблового типу, зафіксовано зростання чисельності видового різноманіття бур'янів. Серед найпоширеніших представників сегетальної рослинності в посівах тритикале озимого для сорту ДАУ 5 є: лобода біла (Chenopodium album L.) - 16 %, щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) - 12 %, пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski) - 12 %, кудрявець Софії (Descurainia sophia L.) - 11 %, мишій сизий (Setaria glauca L.) - 10 %, куряче просо (Echinochloa crus-galli L.) - 9 %, грицики звичайні (Capsella bursa-pastorіs (L.) Medіk.) - 8 %, триреберник непахучий (Tripleurospermum inodo-rum L.) - 8 %, берізка польова (Convolvulus агvensis L.) - 6 %, гірчак березко-подібний (Polygonum convolvulus L.) - 5 %, жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit L.) - 5 %, інші - 1 %/облікову ділянку. Посіви середньорослих сортів тритикале АД 256, Славетне виявилися більш конкурентоспроможними відносно бур'янів й визначали не лише їхню чисельність, а й нагромадження сирої маси, порівняно з сортом тритикале короткостеблового типу ДАУ 5. Роль типу сівозміни та умов варіантів досліду мала істотне значення в коливанні чисельності та щільності популяцій бур'янів (рис. 3.1.1.8-3.1.1.17).



Рис. 3.1.1.8. Показники чисельності сегетальної рослинності в плодозмінній сівозміні залежно від сорту тритикале, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Встановлено, що чисельність злакових і дводольних бур'янів істотно залежала від умов варіантів досліду. Зокрема, зі збільшенням дози мінеральних добрив в т.ч. азотних - за дрібного їх внесення, на фоні біологічних препаратів і органічних добрив конкуренція між сегетальною рослинністю та посівами тритикале озимого зростає. І в нашому випадку, найбільш конкурентними виявилися посіви сорту Славетне та АД 256, рослини яких формували потужну вегетативну масу за рахунок збільшення кількості продуктивних стебел, площі листової поверхні, порівняно з посівами тритикале озимого сорту ДАУ 5.

озимий тритикале вирощування районування



Рис. 3.1.1.9. Показники сирої маси сегетальної рослинності в плодозмінній сівозміні залежно від сорту тритикале, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Посіви короткостеблового сорту ДАУ 5 на контрольному варіанті та варіантах застосування «стартових» доз мінеральних добрив і біопрепаратів істотно піддаються прогресуючій конкуренції з боку сегетальної рослинності, зокрема дводольних бур'янів - щириці звичайної, лободи білої, що мало характерний прояв у вегетаційний період 2010 р. Проте у разі підвищення доз мінеральних добрив до N90P60K60 на фоні мікробних препаратів та органічних добрив чисельність сегетальної рослинності та площа їх живлення істотно (р > 0,05) зменшується.

Відмічено, що тип сівозміни, видовий та сортовий склад сільськогосподарських культур визначає рівень прояву конкуренції бур'янів та рослин тритикале озимого (3.1.1.14-3.1.1.17).



Рис. 3.1.1.10. Показники чисельності сегетальної рослинності в просапній сівозміні залежно від сорту тритикале, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.1.11. Показники сирої маси сегетальної рослинності в просапній сівозміні залежно від сорту тритикале, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Переважна чисельність бур'янів та їх продуктивність за показниками сирої маси була характерною для плодозмінної сівозміни, порівняно з кількісними та біометричними показниками бур'янів у структурі зерно-просапної та просапній сівозмін. Що викликано наявністю в структурі плодозмінної сівозміни багаторічних трав, які, в нашому випадку більш інтенсивно заростали бур'янами та були для них «розплідниками», так як давали можливість формувати сегетальній рослинності генеративні органи (насіння), що в результаті погіршує фітосанітарний стан за показниками забур'яненості послідуючих культур та впливає на інтенсивність проведення хімічного захисту посівів (обприскування).



Рис. 3.1.1.12. Показники сирої маси сегетальної рослинності в зерно-просапній сівозміні залежно від сорту тритикале, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Показано, що на зменшення конкуруючої агресії сегетальної рослинності у фітоценозі тритикале озимого впливає генотип сорту та умови варіантів досліду. Сорти тритикале озимого АД 256 та Славетне здатні гальмувати розвиток бур'янів, зокрема за показниками їх сирої маси, порівняно з сортом ДАУ 5. Ефективність мінеральних, органічних добрив і мікробних препаратів на зменшення рівня конкуренції бур'янів відмічено для кожного типу сівозміни в такій послідовності: зерно-просапна, просапна, плодозмінна.

Найкраще спрацювали органо-мінеральні добрива в зерно-просапній та плодозмінній сівозмінах, порівняно з просапною, тому що рівень інвестування двох перших сівозмін значно нижчий, що для тритикале озимого, як і для бур'янів є важливим, так як фактор штучного підживлення вносить істотні корективи в формуванні продуктивності цього агрофітоценозу. І навпаки, для просапної сівозміни рівень інвестицій у якості внесення органо-мінеральних добрив досить вищий, тому формування фітоценозу сегетальної рослинності відбувається раніше і мало залежить від майбутніх систем удобрення посівів сільськогосподарських культур, так як післядія минулих підживлень посівів пролонгована на понад 2 роки, що відмічено агрофітоценозі тритикале озимого сорту Славетне.



Рис. 3.1.1.13. Показники сирої маси сегетальної рослинності в просапній сівозміні залежно від сорту тритикале, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Отже, тип сівозміни та обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур має велике значення у формуванні рівня конкурентоспроможності сегетальної та культурної рослинності агроекосистем. Також вагомі корективи, у разі цього, вносить система удобрення та генотип (сорт) сільськогосподарської культури.

Рис. 3.1.1.14. Показники чисельності сегетальної рослинності в посівах тритикале озимого сорту ДАУ 5 залежно від типу сівозміни, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

За результатами математично-статистичного аналізу показано, що в посівах сорту Славетне, як було зазначено вище за текстом, застосування органічних і мінеральних добрив, мікробних препаратів забезпечує інтенсивний розвиток рослин тритикале, тим самим зменшуючи рівень конкурентоспроможності рослинам бур'янів. Зокрема, застосування різних доз азотних і фосфорно-калійних добрив сприяє зменшенню чисельності сегетальної рослинності у міру збільшення доз добрив, а саме азотних, у зв'язку з чим чисельність бур'янів зменшується у разі застосування «стартових» доз мінеральних добрив N30P30K30 - на 9 %, N60P60K60 - на 41 %, N90P60K60 - на 57 %, порівно з контролем, варіантом без застосування добрив.

У разі застосування органічних добрив у дозі 25 т/га на фоні зростаючих доз мінеральних добрив чисельність бур'янів у посівах тритикале озимого зменшується, порівняно з контролем, але порівняно з варіантами застосуванням лише мінеральних добрив, показники чисельності бур'янів вищі, що, ймовірно, свідчить про сприятливість умов для бур'янів під впливом перепрілого гною.



Рис. 3.1.1.15. Показники сирої маси сегетальної рослинності в посівах тритикале озимого сорту ДАУ 5 залежно від типу сівозміни, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Варто відмітити щодо істотного впливу комплексу мікробних препаратів на підвищення конкурентоспроможності рослин тритикале озимого. Фактом цього є те, що на варіанті застосування лише азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів чисельність бур'янів на 13 % менша, порівняно з контролем без добрив і на 4 % менша, порівняно з варіантом застосування стартових доз мінеральних добрив.

Рис. 3.1.1.16. Показники чисельності сегетальної рослинності в посівах тритикале озимого сорту Славетне залежно від типу сівозміни, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Найбільший прояв активності біоагентів мікробних препаратів щодо зменшення чисельності бур'янів відмічено на фоні комплексного застосування їх з мінеральними у дозі N90P60K60 та органо-мінеральними добривами - 25 т/га + N90P60K60, у разі чого чисельність бур'янів зменшилася близько 58 і 61 %, порівняно з контролем без добрив та 4 і 20 %, порівняно з варіантами лише застосування мінеральних добрив у дозі N90P60K60 та органо-мінеральних добрив - 25 т/га + N90P60K60.



Рис. 3.1.1.17. Показники сирої маси сегетальної рослинності в посівах тритикале озимого сорту Славетне залежно від типу сівозміни, добрив та мікробних препаратів: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Отже, рівень конкурентоспроможності культурної тритикале озимого щодо бур'янів визначається генотипом культурної рослини, умовами вирощування - типом сівозміни, видом попередника, характеристиками системи удобрення та своєчасністю її проведення. Показано, що найбільш сприятливою за щільністю популяцій бур'янів в агрофітоценозі тритикале озимого сорту ДАУ 5 є плодозмінна сівозміна, так як посіви багаторічних трав є сприятливим осередком для розвитку злакових і дводольних бур'янів, порівняно з просапною та плодозмінною сівозмінами та сорт тритикале відноситься до короткостеблового типу. В агрофітоценозі тритикале озимого сорту Славетне найбільша щільність стеблостою популяцій бур'янів відмічено в просапній сівозміні, порівняно з показниками щільності бур'янів у зерно-просапній та плодозмінній сівозмінах незалежно від варіантів досліду.

Тому конкретний генотип (сорт) тритикале озимого характеризується притаманним йому рівнем конкурентоспроможності щодо сегетальної рослинності, який більш чітко проявляється залежно від типу сівозміни, попередника, системи удобрення та ін.

3.1.2 Рівень чутливості рослин тритикале озимого до конкуруючого впливу сегетальної рослинності

З метою об'єктивності отриманих результатів, ми вирішили спростити аналіз даних й висвітлити параметри продуктивності агрофітоценозу тритикале озимого лише під впливом щільності популяцій сегетальної рослинності залежно від генотипу тритикале та типу сівозміни. У зв'язку з чим було показано, що вплив популяції однодольних і дводольних бур'янів незалежно від типу сівозміни істотно впливають на стан посівів тритикале озимого за показниками щільності стеблостою та сирої маси з одиниці площі.

Показано, що найбільш продуктивніші посіви тритикале озимого сорту ДАУ 5 в плодозмінній та зерно-просапній сівозміні, порівно з показниками продуктивності в просапній сівозміні (рис. 3.1.2.18). Це свідчить, ймовірно, про те , що під впливом інтенсивної механізованої експлуатації ґрунти просапної сівозміни втрачають свою продуктивність, порівняно з продуктивністю ґрунтів плодозмінної та зерно-просапної сівозміни, де вирішальне значення щодо покращення якості ґрунтів мають багаторічні бобово-злакові трави. Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого сорту АД 256 істотно залежала від типу сівозміни та щільності стеблостою популяцій сегетальної рослинності, порівняно з сортом Славетне. Це свідчить про високу екологічну пластичність цього генотипу (сорту) та підтверджується показниками фітопродуктивності (3.1.2.19 - 3.1.2.20).

Рис. 3.1.2.18. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту ДАУ 5 залежно від типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.2.19. Прояв міжвидової конкуренції за показниками щільності стеблостою в агрофітоценозі тритикале озимого залежно від сорту, типу сівозміни (фаза колосіння тритикале озимого), середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.2.20. Прояв міжвидової конкуренції за показниками сирої маси рослин в агрофітоценозі тритикале озимого залежно від сорту, типу сівозміни (фаза колосіння тритикале озимого), середнє за 2009-2011 рр.

Умови варіантів досліду істотно визначають стан агрофітоценозу тритикале озимого за показниками щільності стеблостою і сирої маси рослин тритикале та бур'янів. Показано, що за показниками продуктивності посівів тритикале озимого сорту ДАУ 5 найоптимальнішим є варіант комплексного застосування органічних у дозі 25 т/га, мінеральних добрив у дозі N90P60K60 та діазобактерину й альбобактерину, порівняно з контролем без добрив (рис. 3.1.2.21). Разом із цим тим показниками конкурентоздатності сегетальної рослинності істотно знижуються, порівняно з сортом ДАУ 5. Це свідчить, що цей сорт тритикале відноситься до інтенсивного типу й характеризується високими показниками фітопродуктивності, а, отже, конкурентоздатності, за високого рівня системи удобрення, зокрема за плодозмінної та зерно-просапної сівозміни (3.1.2.22).



Рис. 3.1.2.21. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту ДАУ 5 за показниками щільності стеблостою залежно від системи удобрення та типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.2.22. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту ДАУ 5 за показниками сирої маси рослин залежно від системи удобрення та типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.

Посіви тритикале озимого сортів Славетне та АД 256, порівняно з посівами сорту ДАУ 5 зі збільшенням доз органо-мінеральних добрив сприяють зменшенню рівня конкурентоспроможності сегетальної рослинності, проте піддавалися виляганню та появі збудників фітопатогенних грибів, що, як наслідок, негативно відбивалося на показниках їх фітопродуктивності незалежно від типу сівозміни, порівняно з контролем та варіантами застосування помірних доз органо-мінеральних добрив.

Одним із оптимальних варіантів за системою удобрення посівів тритикале сортів Славетне та АД 256 є комплексне застосування діазобактерину й альбобактерину на фоні органічних добрив у дозі 25 т/га та мінеральних добрив у дозі N60P30K30, що позитивно відбилося на продуктивності агрофітоценозу тритикале озимого за показниками фітопродуктивності та високого рівня конкурентоспроможності щодо сегетальної рослинності (3.1.2.23-3.1.2.26).

Рис. 3.1.2.23. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту АД 256 за показниками щільності стеблостою залежно від системи удобрення та типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.2.24. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту АД 256 за показниками сирої маси рослин залежно від системи удобрення та типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.2.25. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту Славетне за показниками щільності стеблостою залежно від системи удобрення та типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.



Рис. 3.1.2.26. Продуктивність агрофітоценозу тритикале озимого сорту Славетне за показниками сирої маси рослин залежно від системи удобрення та типу сівозміни, середнє за 2009-2011 рр.

Отже, з метою формування високопродуктивного агрофітоценозу тритикале озимого необхідно враховувати, крім стану погодно-кліматичних і ґрунтових параметрів, стан сегетальної рослинності даної агроекосистеми, характеристику попередника та елементів агротехнології вирощування того чи іншого генотипу тритикале озимого, що в наділі визначатиме отримання бажаного результату.

3.2 Продуктивність тритикале озимого залежно від взаємозв'язку з провокаційним мікробіологічним комплексом ґрунту та типу сівозміни

3.2.1 Рівень чутливості посівів тритикале озимого до дії біоагентів мікробних препаратів

Однією з головних проблем сучасного сільськогосподарського виробництва в Україні залишається підвищення родючості ґрунтів, забезпечення сільськогосподарських культур важливими елементами живлення, зокрема азотом, фосфором і калієм. Пріоритетним напрямом у цьому плані є використання мікробіологічних препаратів, на основі азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, завдяки яким можна розв'язати питання щодо поліпшення стану ґрунтів та формування високопродуктивних агрофітоценозів. Але ефективність застосування мікробіологічних препаратів суттєво залежить від вирішення проблеми інтродукції мікроорганізмів у навколишнє природне середовище, так як їх ефективність пов'язана з урахуванням екологічних факторів: ґрунтово-кліматичних характеристик регіону, взаємовідносин у рослино-мікробній системі, взаємодії з аборигенною мікрофлорою та культури землеробства загалом.

Аналіз результатів досліджень щодо стану посівів тритикале на фоні передпосівної інокуляції мікробними препаратами в період осіннього розвитку показав, що рослини тритикале під впливом альбобактерину формують потужну кореневу систему, нагромаджують більше сухої речовини, порівняно з контрольним варіантом. Найвищі показники сухої маси коріння відмічено на посівах сортів тритикале озимого відмічено на варіанті комплексного застосування діазобактерину та альбобактерину. Цей факт свідчить про інтенсифікацію живлення рослин біологічним азотом, фосфором і нагромадження асимілюючих речовин у зв'язку з цими обставинами, що в подальшому спряло формуванню більш адаптивного фітоценозу тритикале озимого до погодних аномалій зимово-весняного періоду, збудників грибкових хвороб. Найбільш істотний вплив мікробних препаратів на стан посівів тритикале озимого відмічено під час проходження фази кущення-трубкування. Показано, що комплексна інокуляція діазобактерином та альбобактерином достовірно (р ? 0,95) впливає на нагромадження сирої та сухої маси рослин. Прояв чутливості рослин тритикале озимого на дію мікробних препаратів за того чи іншого типу сівозміни був однаковим, тому в якості характерного прикладу ми вирішили розглянути та проаналізувати в роботі дані дослідів за плодозмінної сівозміни, більш доцільної для ведення рослинництва з екологічної точки зору (рис. 3.2.1.27).



Рис. 3.2.1.27. Показники сирої та сухої маси рослин тритикале озимого сорту ДАУ 5 залежно від варіанту досліду (плодозмінна сівозміна): 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Показано, що на варіанті 8 - комплексного застосування діазобактерину та альбобактерину показники сирої та сухої маси на 1,1 - 1,5 рази вищі, ніж на контрольному варіанті 1. Найкраще спрацювали біоагенти цих препаратів, за показниками сирої та сухої маси на варіанті комплексного їх застосування.

Конкретний сорт тритикале озимого по-різному реагував на дію мікробних препаратів. За чутливістю до дії мікробних препаратів сорти тритикале можна розмістити в такій послідовності: ДАУ 5, АД 256, Славетне.

Механізм дії кожного з біопрепаратів, з огляду на результати досліджень провідних вчених у цій галузі [33, 34], зрозумілий, так як бактерії діазобактерину Azospіrіllum brasilense забезпечують рослини тритикале біологічним азотом, за рахунок функціонування ферменту нітрогенази, а бактерії альбобактерину Achromobacter album 1122 - біологічним фосфором. Ефективність комплексу препаратів зводиться до того, що між біологічними агентами яких виникають синергетичні взаємовідносини, зокрема на користь біоагентів діазобактерину, так як відомо, що процес біологічної азотфіксації потребує значних витрат енергії й тому часто лімітується нестачею фосфору, який є складовою аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). Для клітин азотфіксатора на акт відновлення однієї молекули N2 необхідно 25-35 молекул АТФ й у разі дефіциту яких функціонування складного ферментного ансамблю нітрогенази є малопродуктивним. Вплив мікробних препаратів на біометричні параметри відзначився й на істотному зростанні (р = 0,95) урожайності зерна тритикале озимого (рис. 3.2.1.28).



Рис. 3.2.1.28. Вплив мікробних препаратів на показники урожайності зерна генотипів тритикале озимого залежно типу сівозміни: сірого кольору стовпчик - без інокуляції мікробними препаратами; безбарвний стовпчик - інокуляція діазобактерином і альбобактерином, середнє за 2009-2011 рр.

Показано, мікробні препарати - діазобактерин і альбобактерин - азотфіксуючих Azospіrіllum brasilense та фосфатмобілізуючих Achromobacter album 1122 мікроорганізмів істотно впливають на формування продуктивного агрофітоценозу тритикале озимого, що свідчить про рослино-мікробний синергізм.

Отже, для забезпечення динамічної рівноваги в агроекосистемі, підвищення рівня продуктивності в посівах тритикале озимого, з метою одержання сталого та високоякісного урожаю, рекомендовано застосовувати комплекс мікробіологічних препаратів - діазобактерину та альбобактерину, дія яких базується на природних процесах - біологічні азотфіксації та мобілізації фосфору з важкодоступних мінеральних і органічних компонентів добрив і ґрунту.

3.2.2 Роль сівозміни в продуктивності системи «тритикале озиме-біоагенти мікробних препаратів»

Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обґрунтовану його систему. Серед них важливе значення мають правильні сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та посідають особливе місце за різноманітним сприятливим впливом на родючість ґрунту і врожайність сільськогосподарських культур. На основі сівозмін створюють системи удобрення, механічного обробітку ґрунту і захисту посівів від бур'янів, шкідників та збудників хвороб. Безсистемне проведення цих заходів, без врахування того, що вирощували на полі в попередні і що буде висіяно в наступі роки, призводить до низької ефективності й запущеності полів. У правильних сівозмінах краще виявляються об'єктивні закони землеробства, а дотримання їх дає змогу регулювати кругообіг елементів живлення рослин у сільському господарстві [35-37].

Аналіз результатів досліджень надав можливість об'єктивно оцінити ефективність мікробних препаратів на посівах тритикале озимого залежно від сорту, агротехнології вирощування та типу сівозміни (рис. 3.2.2.29 - 3.2.2.34).

Показано, що незалежно від типу сівозміни показники урожайності зерна сортів тритикале озимого за комплексної інокуляції насіння мікробними препаратами діазобактерином і альбобактерином були вищими, порівняно з показниками варіантів без інокуляції. Найбільш ефективніше спрацювали біоагенти мікробних препаратів на фоні комплексного використання органо-мінеральних дорив у дозі 25 т/га та N60P60K60 (варіант 13). У разі чого урожайність зерна сорту Славетне зросла, порівняно з контролем і варіантом 6 (25 т/га гною та N60P60K60), за умов плодозмінної сівозміни на 0,5 і 0,7 т/га; за умов просапної - на 0,6 і 0,1 т/га; за умов зерно-просапної - на 0,7 і 0,1 т/га (р = 0,05), відповідно (рис. 3.2.2.29).

Рис. 3.2.2.29. Урожайність зерна, т/га Славетне: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Для короткостеблового сорту ДАУ 5 найкращий синергетичний ефект із біоагентами мікробних препаратів відмічено на варіанті 7 і 14 - комплексного застосування органо-мінеральних добрив (25 т/га гною та N90P60K60) без та за інокуляції (обробки насіння мікробним препаратом). У разі чого приріст урожайності зерна складав: для плодозмінної сівозміни - 2,3 і 2,5 т/га, порівняно з контролем без добрив і 0,2 т/га, порівняно з фоном 25 т/га гною та N90P60K60; для просапної - 1 і 2 та 1,5 т/га; для зерно-просапної - 1,6 і 2,2 та 0,6 т/га, відповідно (рис. 3.2.2.30).

Варто зазначити, що найкращі агроекологічні умови для формування високопродуктивного агрофітоценозу тритикале озимого сортів Славетне та ДАУ 5 створюються за плодозмінної та зерно-просапної сівозміни.

Рис. 3.2.2.30. Урожайність зерна, т/га ДАУ 5: 1 - контроль (без добрив); 2 - фон мінеральних добрив 1 (фон МД 1 - N30P30K30); 3 - фон мінеральних добрив 2 (фон МД 2 - N60P60K60); 4 - фон мінеральних добрив 3 (фон МД 3 - N90P60K60); 5 - фон органічно-мінеральних добрив 1 (фон ОМД 1 - 25 + N30P30K30); 6 - фон органічно-мінеральних добрив 2 (фон ОМД 2) 25 + N60P60K60); 7 - фон органічно-мінеральних добрив 3 (фон ОМД 3 - 25 + N90P60K60); 8 - діазобактерин + альбобактерин (Д + А); 9 - фон МД 1 N30P30K30 + (Д + А); 10 - фон МД 2 (N60P60K60) + (Д + А); 11 - фон МД 3 (N90P60K60) + (Д + А); 12 - фон ОМД 1 (25 + N30P30K30) + (Д + А); 13 - фон ОМД 2 (25 + N60P60K60) + (Д + А); 14 - фон ОМД 3 (25 + N90P60K60) + (Д + А), середнє за 2009-2011 рр.

Сорт тритикале озимого АД 256 відноситься характеризується високими показниками екологічної пластичності, так як посіви цього сорту рівноцінно чутливі на дію факторів того чи іншого варіанту досліду (рис. 3.2.2.31 - 3.2.2.34).

Рис. 3.2.2.31. Урожайність зерна, т/га АД 256, середнє за 2009-2011 рр.