Удосконалення автоматичної системи зволоження зерна на виробничій фірмі Сузір'я

Удосконалення системи зволоження за допомогою використання шнеку, що виконує функцію сортового зволоження зерна. Короткий опис технологічного процесу. Матеріально-технічні засоби автоматизації. Розробка монтажних схем, рекомендації по монтажу та наладці.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.01.2013
Размер файла 2,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

? Iз. a *k (4.3.4)

де:

k - коефіцієнт, прийнятий при захисту запобіжниками й автоматичними вимикачами з обернено залежної від струму характеристикою: для невибуховобезпечного середовища 3, для вибуховобезпечного середовища при захисті, автоматами 6, те ж, але при захисті запобіжниками 4; для автоматів, що мають тільки електромагнітний розщепитель: для вибуховобезпечного середовища 1,25 і не - вибуховобезпечного середовища 1,0. Струм однофазному короткого замиканні визначають:

= Uф / (Zтр /3) + Zн (4.3.5)

де:

Uф - фазна напруга, У;

Z тр /3 - повний опір обмотки трансформатора;

Zн, - повний опір лінії, Ом.

Повний опір лінії можна визначити але формулі:

= v ? R2 л * + ? Х2л (4.3.6)

де:

Х2л - сума індуктивних опорів окремих ділянок лінії;

? R2л - сума активних опорів окремих ділянок лінії.

Розмір R л знаходимо по формулі:

R л = с l / S4 + Rдуг + Rн.э. (4.3.7)

де:

с - питомий електричний опір провідника, Ом. м; l - довжина лінії, м; S4 - перетин провідника лінії, мм2; Rдуг - опір електричної дуги при короткому замиканні і контактних з'єднаннях приймаються при короткому замиканні на шинах ТП 15 мОм, на шинах першого РП 20 мОм, на затискачах електродвигуна 25 мОм; при електропостачанні через декілька РП на кожне наступне РП добавляють 5 мОм; Rн. э - опір нагрівальних елементів теплових реле.

Обраний перетин провідника S повинно бути S ? S4 при якому

? Iз. а. * k

5. Механічна тривалість S ? S5. Мінімально що припускаються перетин проводів S5 для ВЛ напругою до 1кВт: сталеалюмінієві 10 мм2, алюмінієві 16 мм3, для КЛ у вибуховобезпечних помешканнях B-IIa мінімальний перетин жив 4 мм2, в інших помешканням 2,5 мм3. Для лінії понад 1кВт.

6. Припустимий розмір нагрівання провідника і його ізоляції

встановлюється

КЗ * I: S ? S5

S6 = 103 v Вк / С (4.3.8)

Де:

Вк - тепловий імпульс, кА2;

7. Економічну щільність струму S ? S7

S7 = Iм * Iэ (4.3.9)

де:

- тривалий розрахунковий струм. А;

Iэ - економічна щільність струму, А/мм2

У залежності від тривалості використання максимального навантаження (ч/рік) економічна щільність струму складає: для голих алюмінієвих проводів 1,3-1,1-1,0 А/мм2; для кабелів із паперовою ізоляцією 1,6-1.4-1,2 А/мм2: для кабелів із гумовою ізоляцією 1,9-1,7-1,6 А/м; при відповідній тривалості використання максимальної напруги 1000.3000-3000.5000 - більш 5000 ч/рік.

Остаточно перетин провідника, що вибирається (мм2) повинно забезпечувати для ліній напругою до 1 кВт:

S ? (S1; S2; S3; S4; S5)

понад 1кВт:

S ? (S1; S2; S6; S7;)

Таблиця 4.3.1 Дані по вибору кабелю

Марка ел. дв.

Найменування устаткування

К1

К2

Iп / Iн

Тип кабеля

Кількість і перетин проводу

1

2

3

4

5

6

7

8

4А112М6

Норія

7.4

0.9

0.67

6.5

АВВГ

4*2.5

4А100L64А100L6

Шнекові конвеєри

5.655.65

0.90.9

0.670.67

5.05.0

АВВГАВВГ

4*2.54*2.5

4А100L6

Зволожуючий шнек

5.65

0.9

0.67

5.0

АВВГ

4*2.5

4.5 Розрахунок налаштувань автоматичного регулятора

Усі системи регулювання повинні задовольняти ряду вимог, які визначають їх вживаність в тому або іншому конкретному випадку. Однією з основних вимог, до САР, є її стійкість. Проте стійкість є необхідним, але не достатньою умовою працездатності системи регулювання. Перехідні процеси в промислових системах повинні мати абсолютно певний характер і задовольняти ряду вимог, витікаючих з конкретних умов роботи регульованих об'єктів.

Так як статичне відхилення буде більше від допустимого треба вибирати ПІ - закон регулювання.

Мал.4.5.1 Структурна схема САР

передаточна функція

(4.5.1)

передаточний коефіцієнт

K = 1

час затримки

= 0

коефіцієнт передаточної функції

b1 =1,5(4.5.2)

(4.5.3)

Оскільки запізнювання тільки зрушує перехідну функцію на якийсь час t, то висновок перехідної функції робитимемо для аперіодичної ланки 1-го порядку без запізнювання, а "t" - врахуємо в остаточній формулі. Таким чином, передатна функція об'єкту має вигляд:

Wв2 (p) =Wв20 (p) е-p (4.5.4)

Хвх (t) =1 (t) - вхідний сигнал.

Зображення вихідного сигналу має вигляд:

(4.5.5)

визначаємо коефіцієнти А, В:

A (b1p + 1) + Bp=Ab1p + A + Bp = 1

при р1: Ab1 + B = 0

при р0: A = 1

A B = - b1

(4.5.6)

Знаходимо оригінал:

(4.5.7)

Врахуємо явище транспортного запізнювання, тобто при t і t перехідна функція має вигляд:

(4.5.8)

При t < h (t) = 0.

Розрахункові дані для побудови перехідного процесу в Таблиці 4.5.1

Таблиця 4.5.1 Розрахункові дані

t

0

5

10

20

30

50

60

80

100

150

200

h (t)

0

0,667

0,878

0,983

0,998

1

1

1

1

1

1

Мал.4.5.2 Перехідна функція об'єкту по каналу возмущенія

Перехідний процес об'єкту по каналу возмущенія має запізнювання t=0,5. Оскільки передатна функція об'єкту по каналу регулювання є передатною функцією аперіодичної ланки першого порядку, то перехідний процес об'єкту по каналу регулювання має монотонний характер і після закінчення перехідного процесу вихідна величина виходить на значення, що встановилося, До К=1.

побудова амплітудно-частотної характеристики

Таблиця 4.5.2 Розрахункові дані для побудови АЧХ

0

0,1

0,2

0,5

0,7

0,9

1,5

2

3

6

А ()

1

0,894

0,707

0,371

0,275

0,217

0,132

0,1

0,067

0,033

Мал.4.5.3 Амплітудно-частотна характеристика по каналу обурення

Оскільки об'єкт по каналу возмущенія є аперіодичною ланкою першого порядку, то по цьому каналу об'єкт добре пропускає сигнали низької частоти і погано - сигнали високої частоти.

побудова фазо-частотної характеристики

Таблиця 4.5.3 Розрахункові дані для побудови ФЧХ

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,7

0,9

1,1

1,4

()

0,00

-0,514

-0,885

-1,133

-1,307

-1,44

-1,642

-1,802

-1,941

-2,129

Мал.4.5.4 Фазо-частотна характеристика по каналу обурення

Оскільки об'єкт по каналу обурення 2 є комбінацією аперіодичної ланки і ланки транспортного запізнювання, то в режимі гармонійних коливань він вносить негативні фазові зрушення.

побудова амплітудно-фазової характеристики

Таблиця 4.5.4 Розрахункові дані для побудови АФХ

0

0,01

0,03

0,05

0,08

0,1

0,2

0,5

Re ()

1

1

0,98

0,935

0,848

0,779

0,448

0,048

Im ()

0

-0,055

-0,161

-0,259

-0,379

-0,439

-0,547

-0,368

Мал.4.5.5 Амплітудно-фазова характеристика по каналу возмущенія

Запізнювання в каналі регулювання погіршує якість процесів регулювання. При його появі зменшується запас стійкості по фазі і по модулю (тоді як запас стійкості по модулю в системі без запізнювання максимальний), причому при збільшенні запізнювання система може вийти за межу стійкості або зробитися нестійкою. Крім того, запізнювання збільшує час перехідного процесу і зменшує власну частоту коливань. Аналізуючи криві налаштувань ПІ - регулятора, можна зробити висновок, що поява запізнювання зменшує значення настроювальних параметрів регулятора.

5. Розробка монтажних схем

5.1 Розробка загально виду щиту управління

По заданій темі слід розробити щит місцевого управління машин по Очищення зерна. Сигнальна апаратура, кнопки управління, перемикачі встановлювані, на пульті управління були встановлені, по ПЭС ділянки.

Розроблений пульт місцевого управління забезпечує:

Пуск і стоп машин по очищенню зерна;

Пуск і стоп маршруту;

Контроль підпорів голівок і черевиків норії

Дистанційний автоматизований запуск устаткування маршруту;

Перемикання з місцевого управління в дистанційний;

Сигналізацію стану машин при нормальній роботі і у разі аварійній зупинці.

За моїм завданням панель управління має шафовий тип який розроблений в одному документі - загальному вигляді щита.

Перелік використаних на панелі управління елементів переведені в специфікації.

У щиті місцевого управління, встановлюється устаткування, апаратура для управління машинами тих, що знаходяться, територіально разом з цим щитом. Я розглядаю машини зерна, що входять у відділення по очищенню. Ці машини розміщені на 2 і 3ем поверхах.

З цього щита необхідно управляти такими машинами:

Норією №6;

Шнековим конвеєром

Зволожуючим шнековим конвеєром

Реверсивним шнековим конвеєром

На лицьовій панелі щита я розмістив кнопки управління для кожної з машин.

Кнопки пуск, стоп я обрала фірми Lovato electric. Кожна кнопка нумерується і їй привласнюється позиційне позначення, так само і амперметр над кнопками знаходяться пояснювальні написи, зміст яких заноситься в спеціальну таблицю.

Я обрав шафу з нержавіючої сталі, фірми ВЕТАВОХ міра захисту ІР 54., габаритні розміри 400 х 600 х 300. Шафа складається із задньої і передньої панелі, на передній панелі розміщені кнопки управління, а на задній розміщені пускозахисна апаратура.

5.2 Розробка монтажного щита управління

На кресленні "Монтажна схема пульта управління" зображений пульт управління, зсередини в дзеркальному виді відбиті відповідно до лицьової панелі управління.

На кресленні зображені кнопки управління. Над кожним елементом показано його позиційне позначення відповідно до електричної схеми.

Монтажна схема щита управління виконана у вигляді креслення внутрішньої площини панелі. На кресленні зображені усі елементи з урахуванням їх взаємного розташування (відповідно до принципової схеми управління за місцем).

Щит я підібрав залежно від кількості устаткування, які необхідно встановити в середині його, з 10% запасом, також я врахував послідовність розміщення усіх елементів.

Монтажна схема пульта управління застосовується для відображення підключення апаратури управління до клемника.

Розробка монтажної схеми включає панель управління, на якій вказано розміри між осьовими лініями отворів, використовуваних для установки апаратури управління маршрутом, а також елементи, використовувані в розробці самої панелі управління, - кнопки управління і перемикачі.

У кожного елементу схеми мають бути пронумеровані клемники і дроти, які використовуються. Навпроти дроту вказується адреса.

Дроти від клемника об'єднуються в загальний кабель. Кабель має нумерацію з вказівкою жил, використовуваних в кабелі.

До монтажної схеми панелі управління додається таблиця підключення проводок і таблиця зовнішніх з'єднань проводок, які показані на кресленнях.

5.3 Розробка схеми зовнішніх з'єднань

Схеми зовнішніх електричних і трубних проводок виконують в таких видах:

1. У вигляді комбінованих схем, де на одному кресленні показують і електричні, і трубні проводки.

2. У вигляді спільних схем, де на одному кресленні показують схеми електричних проводок і підключення дротів і кабелів до затисків і роз'ємів.

Допускається замість спільних схем виконувати один вид схем, наприклад, схему зовнішніх з'єднань електричних проводок, або схему зовнішніх трубних проводок.

Схеми зовнішніх проводок повинні містити: щити і пульти управління, місцеві пульти контролю і управління в них, щитові прилади і засоби автоматизації, підключення проводок до пультів управління, приладів і так далі, а також технічні вказівки і умовні графічні позначення.

Схеми зовнішніх проводок відповідають креслення монтажних схем пультів управління, а також плану розташування засобів автоматизації. Схеми виконуються без дотримання масштабу. На схемі над або під умовними графічними позначеннями датчиків, приладів, виконавчих механізмів і так далі розташовують пояснювальну таблицю.

Для кожної електричної проводки наводиться її технічна характеристика: тип (марка) проводки або кабелю, кількість жил, їх переріз, кількість робітників жил (вказується в прямокутниках) для кабелю. Для трубних проводок вказують тип, довжину і діаметр труб використовують. За наявності в схемах труб однієї марки, їх параметри можна вказувати на одній виносній лінії.

Для приладів потрібно вказувати схеми внутрішніх з'єднань за винятком дзвінків, сигнальних ламп і інших засобів, які мають однозначні підключення.

На схемі зовнішніх з'єднань зображена пояснювальна таблиця, що вказує параметр і місце відбору імпульсу, позначення монтажного креслення і позиції відповідно до функціональної схеми.

Нижче пояснювальній таблиці розташовані умовні графічні позначення датчиків з вказівкою нумерації клеми, а також позначення підключених до них дротів з кабелю. Кожен кабель має свій порядковий номер, марку кабелю з вказівкою кількості жил і їх переріз, кількість робітників жил кабелю.

Схеми зовнішніх проводок узгоджуються з кресленнями монтажних схем щитів, пультів, а також з планами розташування устаткування і засобів автоматизації.

Для приладів необхідно вказувати схеми внутрішніх з'єднань за винятком дзвінків, сигнальних ламп і інших засобів, що мають однозначне підключення.

Для ув'язки схеми зовнішніх підключень з монтажними схемами релейного приміщення на кінці кабелю відповідному РП вказаний номер до якої він підключається.

Виходить що для цих машин я зображував такі датчики:

Датчик підпору;

Датчик навантаження двигуна;

Датчики швидкості;

датчик рівня.

Усі датчики мають зв'язок як з силовим щитом, так і з щитом контролера. Фірма кожного датчика вказана в специфікації.

5.4 Розробка монтажної схеми силового щита

Монтажна схема силового щита складена на підставі принципової електричної схеми і відображає електричні з'єднання усередині самого щита. Електричні з'єднання на монтажній схемі я вирішив робити адресним способом, оскільки вважаю цей спосіб зручнішим для читання схеми.

Монтажна схема силового щита виконана у вигляді креслення внутрішньої площини панелі. На кресленні зображені усі елементи з урахуванням їх взаємного розташування (відповідно до схеми щита місцево управління).

Щит необхідно підібрати залежно від кількості устаткування, яке необхідно встановити в середині його, з 10% запасом, також необхідно врахувати послідовність розміщення елементів. Необхідно враховувати вигини кабелів, силові кабелі мають значні радіуси вигину. Елементи встановлені на DIN - рейку. Також в щит необхідно встановити автоматичний вимикач, на увесь щит, і окремий вимикач для розетки і лампочки.

На монтажній схемі щита розташовані 30 елементів, які відносяться до цього об'єкту. З'єднання зроблені дротом ПВ1х0, 75.

У щиті окрім пускозахисної апаратури ще розташований трансформатор струму для норій.

Умовно-графічне позначення базуються з простих геометричних фігур (квадратів, прямокутників, кіл), а також з суцільних і пунктирних ліній і точок.

При використанні позначень слід пам'ятати: положення контактів і реле пускачів, кнопок, рубильників і інших комутаційних елементів, зображують на схемах при знеструмленій ділянці ланцюга або за відсутності дії зовнішніх сил. Важливе значення має правильне позиційне позначення елементів і маркувальних ланцюгів і їх ділянок.

У відповідністю із завданням на монтажній схемі також зображені ланцюги підключення усіх вимірювальних і регулюючих приладів.

Вказані в монтажних схемах клемники не є частиною панелі управління оскільки розташовуються усередині пульта на спеціальних кріпленнях і зображуються поряд з панелями.

5.5 Розробка монтажної схеми щита контролерів

Монтажна схема розміщення контролерів складена на підставі принципової електричної схеми і відображає електричні з'єднання усередині самого щита контролерів.

Монтажна схема розміщення контролерів виконана у вигляді креслення внутрішньої площини панелі. На кресленні зображені усі елементи з урахуванням їх взаємного розташування (відповідно до схеми щита місцево управління і громад видом).

Щит був підібраний залежно від кількості модулів, які необхідно було встановити, з 10% запасом, також необхідно врахувати послідовність розміщення їх. Усю елементну базу необхідно кріпити на DIN - рейки. Також в щит необхідно встановити автоматичний вимикач, на увесь щит, а також автомат для розетки і лампочки.

На монтажній схемі розміщення контролерів розташовані 7 контролерів і автоматичний вимикач, які відносяться до цього об'єкту, а також розташоване прилади для перетворення змінного струму в уніфікований сигнал постійного струму. ПНС-3 прилади перетворять сигнал, який йде з трансформатора струму Норій.

У шафі окрім контролерів є клемник. Окрім основного кабелю, який з'єднаються з силовим щитом (Щит№1), також відводиться окремий кабель для зв'язку контролерів з промисловим ПК по інтерфейсу RS - 485.

З'єднання між елементами показані адресним способом. Номер дроту вказується над провідником або зліва від нього.

Клемник розташований усередині щита, який кріпиться на спеціальних кріпленнях.

Зв'язок щита контролерів з силовим щитом здійснюється за допомогою мідного кабелю КГВВ - кабелю управління.

Тип щита Betabox (400Х600 X250).

6. Рекомендації по монтажу і наладці

Монтажні схеми - це робочі креслення, що використовуються при виготовленні щитів і пультів, а також при монтажі систем автоматизації.

По монтажним схемам приєднують проводи і труби до приладів, апаратури керування і допоміжних устроїв, установлених на щитах і пультах у процесі монтажу.

Монтажні схеми треба використовувати у виді окремих креслень на кожну панель щита і пульта. Апаратура при цьому повинна мати буквене або цифрове позначення, прийняте в принципових схемах автоматизації, електричних і пневматичних схем.

На монтажній схемі дається специфікація монтажних приладів і матеріалів, додаткова специфікація, що розміщають на кресленні загального виду.

Початкові матеріали для решти монтажних схем: функціональна схема автоматизації, електрична і пневматична схема керування, автоматичне керування і сигналізація, схеми зовнішніх електричних і трубних проводок.

Монтаж запроваджень електричних і трубних проводок у щитовій конструкції являє собою комплекс різних робіт: підготовка місць запроваджень і установка сальників, запровадження патрубків, з'єднання тощо.

Додаток і закріплення електричних кабелів із поділом кінців від місця запровадження до кінця решти контактних затискачів, прокладення кабелів по тієї ж самої трасі.

З'єднання жил кабелів або прокладення до контактних затискачів із продзвонкою і маркіруванням жил.

Пульти, щити і штативи повинні мати заземлений затискач. Металеві елементи щитової конструкції, апаратів і проводів, повинні мати надійне електричне з'єднання з затискачем, що заземлює і забезпечує безперервний електричний маршрут.

Електропроводки прокладають на коротких ділянках, між приладами, що з'єднуємо, і засобами автоматизації, паралельно стінам, перегородкам і колонам із мінімальним числом поворотів і перетинань, зручно

розташовувати для монтажу й експлуатації, а також достатня відокремлюють від місць із підвищеною температурою технологічного устаткування й електроустаткування силових і ліній, що освітлюють. Електропроводки захищають від механічних ушкоджень, корозії, вібрацій, перегріву.

У електропроводках системи автоматизації припускається загальна прокладка в одній захисній трубі, коробі, кабелю або в однім пучку проводи, вузла керування, регулювання, сигналізації, харчування напруги до 380 В перемінного току і 440 В постійного току, з огляду на вузол харчування і керування електродвигунами виконавчих механізмів і електропроводок засувок.

Якщо кабель прокладають в місцях де можлива їхня поразка, тоді вони повинні бути захищені по висоті на два метрів на рівні статі або землі. Електричні провідники від датчиків первинних вимірювальних перетворювачів, виконавчих механізмів, що встановлюються безпосередньо на технологічному устаткуванні, радять з'єднувати в сполучних коробах, ящиках, незалежно від того, до якої панелі щита оператора повинні підключаться ці проводи. Від сполучних коробів, ящиків передбачається прокладка магістральних багато жильних кабелів до щитового помешкання.

Найменше припустимий перетин жил проводів і кабелів електропроводок системи автоматизації у вибуховонебезпечних зонах повинний складати 1 мм2 для місцевих і 2.5 мм2 для алюмінієвих проводів.

Якість роботи автоматичних систем керування або ДУ в більшості випадків залежить від засобів з'єднання виконавчих механізмів із регулюючим органом.

Вимоги до з'єднання виконавчого органа з регулюючим органом у загальному виді зводиться до такого:

Пристрої повинні бути прості і надійні в роботі, монтажі, наладці і керуванні, регулюванні, повинні бути зручними.

У регулюючому органі і у всіх інших етапах з'єднання повинні бути відсутні люфти.

Характеристика регулюючого органа повинна бути лінійної або близької до неї.

Виконавчий механізм бажано розташовувати на одній оцінці з регулюючим органом.

Варто користуватися провідниками, що у комплексі виконавчого механізму, тому що вони мають постійні розміри.

Всі шарнірні з'єднання повинні використовуватися по третьому класу точності ходовій посадці.

Електроналагоджувальні роботи включають наладку електричних пристроїв, систем електропостачання електросилових установок технологічної автоматики слабко струмкових пристроїв.

Налагоджувальні роботи в більшості випадків і є перевірочними роботами, в результаті яких визначається дієздатність не тільки кожного окремого елемента устаткування, схеми або спорудження, але і всього комплексу в цілому.

Налагоджувальний персонал у процесі наладки повинний знайти й усунути всі помилки, незалежно від причин, що викликали ці помилки. Основні засоби усунення помилок це технічний огляд, попередні іспит, перевірка схеми комутацій і взаємозв'язок елементів схеми. Комплексний іспит електричної частини СДАУ.

Загальним для усіх робіт є пошук помилок монтажу і справності устаткування, що здійснюється по принциповим схемам за допомогою електричного тестера, обладнаного електромагнітним індикатором або лампочкою.

Основні типи недоліків:

Обриви вузлів і кабелів; обриви проводів у місцях з'єднання й у середині апарата або пристрою; коротке замикання серед різних вузлів однієї напруги; різними полюсами в системі напруги; струмоведучих частин і корпусом або на землю; сталевими або робітниками контактами реле й апаратів; недоліки елементів; механічних частин в апаратурі.

У кожному окремому випадку побудова елементної схеми дає свої індивідуальні особливості. Задача наладчика складається в тому, що б знайти, у якому з елементів знаходиться недолік.

Тепер основними офіційними основними матеріалами при виконанні налагоджувальних робіт є "Правила устрою електроприладів”, "Правила технічної експлуатації і безпеки обслуговування електроприладів промислових підприємств”, "Будівельні норми і правила”, "Збірник правил техніки безпеки при виконанні електро-монтажних робіт”, "Технічні умови і норми на монтаж устаткування".

7. Охорона праці и техніка безпеки

Технікою безпеки називається комплекс організаційних та і технічних заходів, спрямованих на запобігання працюючих від виробничого травматизму і шкідливих впливів, викликаних умовами роботи. Кожен робітник, пов'язаний за умовами виробництва з роботою на висоті, у діючих електроустановках, у шкідливих цехах повинен мати висновок лікаря про придатність його до роботи в зазначених умовах. Медичний огляд визначає придатність працівника по стану здоров'я до робіт на електроустановках напругою до 1000 В и вище. До роботи допускаються особи тільки після проходження вступного інструктажу з техніки безпеки і виробничого інструктажу безпосередньо на робочому місці.

Задачі вступного інструктажу - це ознайомлення із загальними правилами техніки безпеки з метою загострити увагу працівників, що надійшли на роботу, на виконанні цих правил у запобіганні нещасних випадків. Після вступного інструктажу з техніки безпеки робітник проходить виробничий інструктаж безпосередньо на робочому місці. Інструктаж на робочому місці проводить посадова особа, під керівництвом якого працює інструктуємий, в обсязі обов'язкових інструкцій з робочого місця. Інструктаж супроводжується показом правильних і безпечних прийомів і методів роботи, що і запобігають нещасних випадків. Весь персонал служби КВПтаА практично повинен освоїти способи надання першої допомоги при нещасних випадках і користування захисними засобами.

При роботі з електричними пристроями й системами автоматизації необхідно перевіряти надійність заземлення корпусів двигунів, панелей, щитів, трансформаторів і захисних труб електричних проводок. Не можна ремонтувати електроустаткування, прилади, що регулюють пристрої й елементи пускорегулюючої апаратури без відключення їх від напруги. Якщо не можна зняти напругу, варто користатися монтерським інструментом з ізольованими ручками, працювати в гумових рукавичках, стоячи на

гумовому підстіллі. Особливі запобіжні заходи необхідно приймати при роботі в сирих приміщеннях з металевими підлогами, поблизу металевих конструкцій, щитів, трубних проводок і т.п.

Необхідно мати на увазі, що в таких приміщеннях дозволяється користатися електричним переносним інструментом з напругою не більш 12 В.

Значна частина датчиків і вимірювальних приладів, з'єднаних з технологічними апаратами і трубопроводами, з'єднаними з лініями, може знаходитися в контакті з гарячими, отрутними, пальними і токсичними рідинами й газами під надлишковим тиском.

В обов'язки операторського персоналу входить: прийом зміни від попереднього працівника, а після закінчення роботи здача її наступному. При прийомі зміни робітник знайомиться з роботою устаткування і його станом шляхом самостійного огляду й опитування здаючого зміну. Вивчає записи й розпорядження за годину, що пройшов із його останнього чергування. Потім оформляється прийняття. За годину свого чергування робітник стає відповідальним за безпеку обслуговування, і безаварійну роботу довіренного йому устаткування. При порушенні режиму, ушкодженнях, нещасних випадках чи аварії черговий повинен сам, не втрачаючи часу, ужити необхідних заходів і доповісти про це старшому по зміні.

Періодично під час зміни, черговий оператор перевіряє роботу апаратів.

Для захисту від ушкоджень електричним струмом при замиканні на корпус застосовуються захисні міри електробезпечності. Заземлення і занулення - основні захисні заходи.

Забороняються пуск і робота машин із несправними чи знятими загородженнями, блокувальними, запобіжними, сигнальними пристроями. Забороняється під час роботи машини знімати й надягати приводні ремені, регулювати натяг тягових і робочих органів, проводити змащення, дрібний ремонт, підтяжку болтів і т.п. Ці роботи дозволяється виконувати тільки після повної зупинки устаткування.

Забороняється палити і виконувати зварювальні роботи, застосовувати всі види відкритого вогню на відстані до 10 м при працюючому конвеєрі.

Оперативне обслуговування електроустановок може здійснюватися як місцевим оперативно-ремонтним персоналом, за яким закріплена дана електроустановка, так і виїзним, за яким закріплена група електроустановок.

Особам з оперативно-ремонтного персоналу, що обслуговують електроустановки, експлуатовані без місцевого оперативного персоналу, при огляді електроустановок, оперативних перемиканнях, підготовці робочих місць і допуску бригад до роботи і т.п. відповідно до "Правил технічної

експлуатації електроустановок споживачів” наддаються всі права й обов'язки оперативного персоналу.

Ремонт устаткування можна виконувати тільки після відключення автоматичного вимикача в приміщенні, повісивши табличку "НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", на місці необхідно установити аварійний вимикач у положення "ВІДКЛЮЧЕНЕ". Про відключення необхідно зробити запис в оперативному журналі.

Приймання зміни при несправному устаткуванні чи ненормальному режимі його роботи допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за дану електроустановку, чи вищестоящої особи, про що робиться відмітка в оперативному журналі.

Особа з оперативного персоналу під час свого чергування є відповідальною за правильне обслуговування і безаварійну роботу всього устаткування на дорученій їй ділянці.

Старший по зміні з оперативного персоналу зобов'язаний негайно довести до відома диспетчера енергопостачальної організації про аварії, що викликали відключенням однієї чи декількох ліній електропередач, що живлять підприємство.

При порушенні режиму роботи, ушкодженні чи аварії з електроустаткуванням, оперативний персонал зобов'язаний самостійно й негайно за допомогою підлеглого йому персоналу вжити заходів до відновлення нормального режиму роботи і повідомити про це безпосередньо старшій по зміні чи особі, відповідальній за електрогосподарство.

Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, налагодження та експлуатація) повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) та Правил техніки безпеки під година експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ).

Електричні машини, апарати, обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, і т. ін.), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Не допускається виконувати виробничі операції на обладнанні, установках із несправностями, які можуть привести до займань та пожеж, а також коли відключені контрольно-вимірювальні прилади, за якими визначаються технологічні параметри (температура, тиск, концентрації газів, парів і т. ін.). Електромонтер повинен стежити за тім, щоб біля електродвигунів і проводів не знаходилося легкозаймистих предметів, що можуть зашкодити устаткування і викликати пожежу.

При пожежі електромонтер повинний: негайно зупинити двигуни; зняти сигнальну тривогу і сповістити пожежну охорону підприємства й одночасно застосувати всі заходи пожежегасіння

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) необхідно:

негайно повідомити про це за телефоном 01 пожежну охорону;

вжити (по можливості) заходів по евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

повідомити про пожежу керівника чи відповідну компетентну особу та / або чергового по об'єкту;

у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятівну тощо).

При виникненні аварійних умов експлуатації будь-якого обладнання необхідно зупинити їх роботу, відключити від електричної мережі, доступними засобами позначити і огородити небезпечне місце, доповісти керівництву про випадок.

При необхідності екстренної евакуації обслуговуючого персоналу негайно зупинити роботу і відключити все працююче обладнання від електричної мережі.

Техніка безпеки при обслуговування машиною для зволоження зерна

До обслуговування машини мийної допускатися особи, справжні, що вивчили, технічний опис з інструкцією по експлуатації, що мають навичку роботи на машині і проведено інструктаж по техніці безпеки.

Перед пуском, машину необхідно заземлити і переконатися у відсутності сторонніх предметів в зоні вузлів, що обертаються. Величина опору заземлення не більше 40 м.

Пуск машини зі знятим або несправним кожухом категорично заборонений.

Подання зерна в машину без наявності води у ванні забороняється.

Завантажену машину пускати і зупиняти забороняється.

Очищення і ремонт машини робити тільки при її зупинці. При роботі, пов'язаній з ремонтом частин, що обертаються, необхідно відключить від мережі живильника і на головному рубильнику прикріпити табличку - НЕ ВКЛЮЧАТИ.

Підготовка до роботи:

· Підготовку до роботи машини зробити в наступному порядку:

· Перевірити підключення усіх комунікацій до машини;

· Перевірити наявність заземлення машини;

· Наявність сторонніх предметів в робочих зонах мийної ванни і сплавного пристрою неприпустимо.

· Заповнити мийну ванну і сплавний пристрій водою, кількість води має бути на рівні осі шнека мийної машина;

· Включити виведення ванни, привести в рух шнек і гідросистему;

· Запустити колонку на неодруженому ходу;

· Зробити обкатку машини на неодруженому ходу в течію не менше 1 години;

· Помічені недоліки усунути і після повторної обкатки машину здати в експлуатацію.

8. Техніко-економічне обґрунтування проекту та кошторис капітальних затрат

В першому розділі виробничо-фінансового плану, розробляється план випуску продукції, при використанні усіх матеріальних, трудових і фінансових ресурсів розробляється номенклатура і асортимент продукції.

Номенклатура - основний перечень продуктів;

Асортимент - Детальний перечень продуктів.

При розробці виробничої програми створюють робочий період підприємства, визначається добову планову виробничість підприємства і кількості показників випуску продукції.

Робочий період підприємства - це час роботі технологічного процесу обладнання чи час за яке випускається продукція.

Робочий період підприємства визначається:

Рп = Кф - Пост (8.1)

Де:

Рп - Робочий період, діб;

Кф - Календарний фонд часу, діб;

Пост - Планові зупинки, діб;

До планових зупинок відносяться:

- Капітальний ремонт;

- Поточній ремонт;

- Газація;

- Інші зупинки;

- Святкові дні;

- Вихідні дні.

Таблиця 8.1 Робочий період

Показники

План на рік

В тому числі на квартал

I

II

III

IV

Календарний фонд часу

365

90

91

92

92

Планові зупинки

164

56

36

35

37

Капітальний ремонт

15

15

-

-

-

Поточний ремонт

23

5

4

5

9

Газація

5

-

5

-

-

Інші зупинки

7

2

1

2

2

Вихідні дні

104

26

26

26

26

Святкові дні

10

3

5

2

-

Робочий період

201

34

55

57

55

Коефіцієнт викор. календ. часу

0,5506

0,3777

0,6043

0,6195

0,5978

1) Визначимо робочий період підприємства. Використовуючи формулу (ф.1) визначимо робочий період за рік і по кварталам:

Рп (рік) = Кф - Пост = 365 - 164 = 201 діб;

Рп (Ікв.) = Кф - Пост = 90 - 56 = 34 діб;

Рп (ІІкв.) = Кф - Пост = 91 - 36 = 55 діб;

Рп (ІІІкв.) = Кф - Пост = 92 - 35 = 57 діб;

Рп (ІVкв.) = Кф - Пост = 92 - 37 = 55 діб.

2) Визначимо коефіцієнт використання календарного фонду часу за рік та по кварталам за формулою (ф.2).

Кисп = Рп / Кф (8.2)

Де:

Кисп - коефіцієнт використання календарного часу;

Рп - Робочий період підприємства;

Кф - календарний фонд;

Кисп (рік) = Рп / Кф = 201/365 = 0,5506

Кисп (Ікв.) = Рп / Кф = 34/90 = 0,3777

Кисп (ІІкв.) = Рп / Кф = 55/91 = 0,6043

Кисп (ІІІкв.) = Рп / Кф = 57/92 = 0,6195

Кисп (ІVкв.) = Рп / Кф = 55/92 = 0,5978

Дані з розрахунків заносимо в таблицю 8.1.

Таблиця 8.2 Балансова вартість засобів автоматизації.

Розрахунок балансової вартості засобів автоматизації

Бп. р. = Одн. * кіл (8.3)

Тр = 8% * Бп. р. / 100% (8.4)

Ск = 2% * Бп. р. / 100% (8.5)

М = 10% * Бп. р. / 100% (8.6)

?Ба = Бп. р. + Тр + Ск + М (8.7)

Де:

Бп. р. - загальна вартість засобів автоматизації, грн.;

Тр - вартість на транспортні витрати, грн.;

Ск - вартість на складські витрати, грн.;

М - витрати на монтаж, грн.;

?Ба - загальна балансова вартість;

Таблиця 8.3 Трудомісткість впровадження засобів автоматизації

Визначимо заробітну плату робочих на монтаж:

ФЗПо = ГТС * Кр; (8.8)

Де:

ФЗПо - річний фонд, грн;

ГТС - годинно-тарифна ставка, грн;

Кр - кількість робочих даного розряду, чол.

ФЗПо = 20 * 7,12 = 142,4;

ФЗПо = 39 * 6,37 = 248,43;

Таблиця 8.4 Заробітна плата робочих на монтаж.

Трудомісткість всього

Чол. х год.

Розряд

ГТС, грн.

Основна заробітна плата, грн.

а) 20

б) 39

4

3

7,12

6,37

142,4

248,43

Всього

-

-

390,83

Визначимо амортизаційні витрати по кварталам та за рік.

Таблиця 8.5 Амортизаційні витрати по кварталам та за рік.

I квартал

II квартал

III квартал

IV квартал

БА

А

БА

А

БА

А

БА

А

3450

517,5

2932,5

439,87

2492,63

373,89

2118,74

317,81

1649,07

А= (БА * На) / 100; (8.9)

БА = БА (і-1) - А (і-1); (8.10)

?А = А1 + А2 + А3 + А4; (8.11)

9. Висновок

Під даного дипломного проекту було головною задачею впровадити автоматизовану систему зволоження зерна та підготовка очищеного зерна перед драною системою. Визначивши економічну ефективність впровадження автоматизованої системи та строк її окупності доцільність автоматизації є актуальною.

Підвищуючи інтелектуальний рівень технічних засобів, можливо управляти об'єктом як це міг би робити ідеально підготовлений розуміючий всі особливості об'єкта людина-оператор. Тобто заміна реальної людини з усіма її недоліками можна розглядати як залучення на роботу оператора найвищої кваліфікації, у вигляді технічного засобу котрий не потребує відповідної заробітної плати.

Автоматизація дозволяє спрощувати технологічні схеми, компоновку обладнання, будівельні рішення, що, в свою чергу, впливає на зменшення складності схемних рішень автоматики. Якщо ці факти не враховувати, автоматизація недостатньо ефективна, або навіть погіршує роботу виробництва. На даний час дуже багато підприємств перейшли на такий спосіб управління. Але особливе значення приймає автоматизація технологічних процесів у галузях агропромислового комплексу в зв'язку з застарілістю обладнання, та методів керування.

Література

1. Куликов В.Н., Миловидов М.Е. "Устаткування підприємств елеваторної і зернопереробної промисловості. - М.: Агопроміздат, 1991.

2. Новицкий О.А. "Курсове і дипломне проектування по автоматизації підприємств".

3. Морозов Э.В., Новицкий О.А., Середа Д.Г. "Довідник електрика підприємств по зберіганню і переробці зерна" - М.: Агропроміздат, 1989.

4. Гершунский Б.С. "Довідник за розрахунком електронних схем". Київ. "Віща школа". 1983 р.

5. Сафронова Н.А. "Экономика предприятия", 1998г., 544с.

6. Ребин Ю.И. "Основи экономики и управления производством", 2000г.

7. Яркина Т.В. "Основи экономики предприятия", 1996г.

8. Ладанюк " Проектирование, монтаж и эксплуатация систем автоматизации в пищевой промышленности". - М.: Агропромиздат, 1991

9. М.Л. Каминский В.М. Каминский "Монтаж приборов и систем автоматизации": - М.: Высшая школа, 1983

10. Додатки

10.1 Заказна специфікація на засоби автоматизації

Таблиця 10.1.1 Заказна специфікація на прилади та засоби автоматизації

Позначення

Найменування

Марка

Кількість (шт)

КМ

Магнитний пускач

ПМЛ

ПМ12

1

2

КК

Теплове реле

РТЛ

РТТ

1

2

FQ

Автоматичні вимикачі

ВА88

7

КВ, КС, КL

Реле

РПУ

7

SB

Кнопочна станція

ABLF-22

ALCLR-22

16

1

SL

Датчик рівня

СУС М

10

KR

Реле контроля швидкості

УКС

5

SQ

Кінцеві вимикачі

ВК-2000

11

НL

Сигнальна арматура

AL-22TE

30

VD

Діод

36

10.2 Заказна специфікація на кабелі та монтажні матеріали

Таблиця 10.2.1 Специфікація кабелів та монтажних матеріалів

Найменування

Марка

Кількість (шт)

Електродвигун № 12

АВВГ 43,5

9

Електродвигун № 13

АВВГ 42,5

7

Електродвигун № 14

АВВГ 42,5

6

Електродвигун № 15

АВВГ 42,5

6

Щкаф ВЕТАВОХ

400 х 600 х 300

1

Клемник

ПВ 1х0,75

5

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Опис технологічного процесу зволоження зерна, типу технологічного устаткування і його основних характеристик, вимоги технології до автоматизації об'єкту. Матеріально-технічні засоби автоматизації, обґрунтування, вибір приладів і засобів системи.

    дипломная работа [3,5 M], добавлен 18.03.2012

  • Основне призначення кормовиробництва, як галузі сільського господарства. Положення ділянки на рельєфі, умови зволоження та характер використання. Кормова продуктивність травостою до поліпшення. Обґрунтування видів робіт щодо поліпшення кормового угіддя.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 11.10.2011

  • Економічна ефективність виробництва і переробки зерна та необхідність її підвищення. Оцінка природо-кліматичних умов господарства та їх рівня використання. Удосконалення механізму економічних взаємовідносин та запровадження прогресивних технологій.

    дипломная работа [122,4 K], добавлен 12.05.2009

  • Предварительная оценка качества зерна в поле. Формирование однородных партий зерна. Очистка зерна от примесей. Искусственная сушка зерна. Режимы сушки продовольственного зерна. Меры по предупреждению потерь зерна. Процесс жизнедеятельности зерна и семян.

    реферат [309,4 K], добавлен 23.07.2015

  • Розробка структурної та функціональної схем технологічного процесу хімічної обробки соломи. Вибір та розрахунок технологічного обладнання. Розробка схеми електричної принципової, силової розподільчої мережі, плану розташування силового обладнання.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 19.11.2008

  • Аналіз господарської діяльності ДП НДГ "Україна". Технології і технологічні засоби для зберігання зерна. Обґрунтування технології зберігання зерна з використанням обладнання для очистки зерна. Бізнес-план впровадження виробництва, стратегія фінансування.

    дипломная работа [4,1 M], добавлен 23.09.2013

  • Сутність механізму регулювання міжгалузевих відносин. Організаційно-виробнича структура зернопродуктового підкомплексу АПК. Виробничий потенціал зернопереробки. Удосконалення системи ціноутворення на зерно. Бізнес-план Тернопільського хлібокомбінату.

    магистерская работа [3,3 M], добавлен 12.05.2009

  • Пшениця як основна продовольча культура світу. Характеристика, класифікація, біологічна цінність і технології вирощування зернових культур, рекомендації щодо скорочення їх недобору. Методика прогнозування виробництва зерна. Основи регулювання ринку зерна.

    курсовая работа [32,9 K], добавлен 07.10.2010

  • Формирование и размещение партий зерна на току. Предварительная оценка качества зерна. Технология послеуборочной обработки зерна в хозяйстве ОАО "Макфа". Активное вентилирование зерна и семян. Контроль и оценка качества работы механизированного тока.

    курсовая работа [64,8 K], добавлен 13.11.2014

  • Дыхание и температура зерна. Критическая влажность зерна пшеницы, ржи, ячменя. Послеуборочное дозревание зерна как часть технологического процесса его обработки с использованием тепла, приобретенного зерном в процессе сушки. Подготовка зерна к помолу.

    контрольная работа [31,4 K], добавлен 26.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.